Основи організаційної діяльності у виробничій сфері

3. Назначение на должность мастера и освобождение от нее производится приказом руководителя предприятия.

4. Мастер должен знать:- нормативные и методические материалы, касающиеся производственно-хозяйственной деятельности предприятия;- технические характеристики и требования, предъявляемые к продукции, выпускаемой предприятием, технологию ее производства;- оборудование предприятия и правила его технической эксплуатации;- формы и методы производственно-хозяйственной деятельности предприятия;- трудовое законодательство и порядок тарификации работ и рабочих;- действующие положения по оплате труда и формам материального стимулирования;- основы экономики, организации производства, труда и управления;- правила внутреннего трудового распорядка;- правила и нормы охраны труда, техники безопасности, производственной санитарии и противопожарной защиты;

5. Мастер производственного участка подчиняется непосредственно заместителю директора.

6. Во время отсутствия мастера производственного участка (командировка, отпуск, болезнь и пр.) его обязанности исполняет лицо, назначенное в установленном порядке. Данное лицо приобретает соответствующие права и несет ответственность за надлежащее исполнение.

7. _________________________________________________________________.

8. _________________________________________________________________.

II. Должностные обязанности

1. Обеспечение выполнения участками плановых заданий по объему производства, изготовление продукции высокого качества, повышение производительности труда и выхода тиражей.

2. Обеспечение максимального использования производственных мощностей, полной загрузки и правильной эксплуатации оборудования, производительной работы всех рабочих участков.

3. Обеспечение своевременной подготовки производства материалами, полуфабрикатами, инструментом, приспособлениями и равномерной работы участка в соответствиис установленными заданиями.

4. Осуществляет приём продукции и полуфабрикатов от смежных цехов и участков, ведение учёта количества выпускаемой продукции и полуфабрикатов, сдача продукции в смежные участки и цеха.

5. Осуществляет контроль использования сырья и материалов.

6. Систематическая проверка выполнения заданий бригадами и отдельными рабочими, своевременное устранение возникающих неполадок, мешающих нормальному ходу производственного процесса.

7. Организация решения производственных и социальных вопросов деятельности участков предприятия.

8. Контроль за правильным и своевременным оформлением первичных документов в части приема и выдачи работы.

9. Проведение инструктажа подчиненных рабочих, оказание им необходимой помощи в освоении норм выработки и выполнении производственных заданий, особенно в случаях сложности или ответственности выполняемой работы, освоения новых работ.

10. Проверка соблюдения рабочими технологических процессов и прекращения работы в случаях несоответствия ее установленным технологическим процессам, техническим условиям и др.

11. Участие в перетарификации работ и в пересмотре норм выработки.

12. Систематическая проверка состояния оборудования и ограждений.

13. Обеспечение соблюдения работающими трудовой и производственной дисциплины, чистоты и порядка на рабочих местах. Контроль за своевременной вывозкой отходов и готовой продукции.

14. Обеспечение условий для совмещения профессий. Привлечение рабочих к участию в работе производственных совещаний и обсуждению вопросов выполнения установленных участку заданий, опыта передовых рабочих.

15. Совместно с работниками ОТК проверка в процессе изготовления качества печатной продукции а также изучение совместно с технологами причин брака и дефектов, разработка и осуществление мероприятий по их устранению.

16. _________________________________________________________________.

17. _________________________________________________________________.

III. Права

Мастер имеет право:

1. Производить расстановку рабочих на участке и с утверждения начальника цеха высвобождать излишних рабочих, а также рабочих,систематически нарушающих производственную и трудовую дисциплину.

2. Представлять предложения о поощрении отличившихся работников, наложении взысканий на нарушителей производственной и трудовой дисциплины, применении при необходимости мер материального воздействия.

3. Не допускать выполнения работы на неисправном оборудовании и с применением неисправного инструмента, приспособлений и контрольно-измерительных приборов, а также на оборудовании, не имеющем ограждений, блокировки и прочих предохранительных средств.

4. Не допускать использования в производстве материалов и полуфабрикатов, не отвечающих техническим требованиям.

5. Не допускать к работе рабочих, не знающих правил и инструкций по технике безопасности и охране труда.

6. Производить расстановку рабочих по рабочим местам, представлять к утверждению присвоенные им разряды в соответствии с тарифно-квалификационным справочником.

7. Приостанавливать выполнение работ на неисправном оборудовании, при применении неисправного инструмента, приспособлений и контрольно-измерительных приборов, а также при использовании сырья и материалов, не отвечающих техническим условиям.

8. Требовать своевременного выполнения плана ремонта оборудования и мероприятий по технике безопасности, охране труда, промышленной санитарии и пожарной охране.

9. Требовать экономиста по материально-техническому снабжению своевременного обеспечения производства необходимыми материалами, сырьем, полуфабрикатами, инструментом, приспособлениями, технической документацией и др. для нормального хода производства.

10. Требовать от подчиненных ему работников выполнения распоряжений и указаний по всем вопросам производственной деятельности.

11. _________________________________________________________________.

12. _________________________________________________________________.

IV. Ответственность

Мастер несет ответственность:

1. За качество и своевременность выполнения возложенных на него обязанностей в пределах трудового законодательства Украины.

2. За правонарушения и причинение материального ущерба - в пределах административного, гражданского и уголовного законодательства Украины.

3. ________________________________________________________

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ НАЧАЛЬНИКА ЛАБОРАТОРIЇ З КОНТРОЛЮ ВИРОБНИЦТВА (БУДІВНИЦТВО)

I. Загальні положення

1. Начальник лабораторiї з контролю виробництва безпосередньо підпорядковується _______________.

2. Начальник лабораторiї з контролю виробництва виконує вказівки _______________.

3. Начальник лабораторiї з контролю виробництва заміняє _______________.

4. Начальника лабораторiї з контролю виробництва заміняє _______________.

5. Повинен знати:- постанови, розпорядження, накази, методичні, нормативні та інші керівні матеріали щодо управління якістю робіт у будівництві;- технологію виготовлення і вимоги до будівельних матеріалів і готової продукції, будівельні норми та правила, стандарти та технологічні умови;- організацію та методи проведення досліджень;- технологію й основи організації будівельного виробництва;- передовий вітчизняний та зарубіжний досвід з питань підвищення якості будівництва;- основи трудового законодавства;- правила та норми охорони праці, виробничої санітарії та протипожежного захисту.

6. Кваліфікаційні вимоги:- Повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст або бакалавр). - Післядипломна освіта в галузі управління.- Стаж роботи за професією: для магістра або спеціаліста -- не менше 2 років, бакалавра -- не менше 3 років.

7. ________________________________________________________

8. ________________________________________________________

II. Завдання та обов'язки

1. Забезпечує контроль якості будівельно-монтажних робіт та будівельних матеріалів, конструкцій і виробів, що надходять на об'єкти.

2. Бере участь у розробленні та впровадженні заходів щодо підвищення якості будівництва, виконання будівельно-монтажних робіт у зимовий період, підготовленні об'єктів, що будуються, до періоду весняного розмерзання.

3. Забезпечує розроблення для підсобних виробництв і підприємств рецептури виготовлення бетону, будівельного розчину, мастик, барвників та інших будівельних компонентів.

4. Організовує контроль за якістю будівельних матеріалів, конструкцій, деталей, що випускаються підсобними виробництвами й підприємствами, температурним режимом витримання бетонних конструкцій під час зимового бетонування.

5. Слідкує за відповідністю конструкцій, деталей та матеріалів, що надходять від постачальників, діючим стандартам і технічним вимогам.

6. Забезпечує безпосередньо на об'єктах контроль за зберіганням матеріалів, конструкцій та виробів, їх транспортуванням і розвантаженням.

7. Проводить методичні та інструктивні заняття з питань якості будівництва з робітниками й виробничим персоналом будівельної організації та її підрозділів.

8. Здійснює контроль за станом лабораторного устаткування та робочих місць співробітників лабораторії.

9. Розробляє заходи щодо оснащення будівельної лабораторії необхідним устаткуванням, впровадження в практику лабораторної роботи досягнень вітчизняної та зарубіжної науки та техніки.

10. Підтримує зв'язок з науково-дослідними організаціями з питань підвищення якості будівництва.

11. Бере участь у розробленні колективного договору і виконанні його заходів.

12. Керує робітниками лабораторії.

13. ________________________________________________________

14. ________________________________________________________

III. Права

Начальник лабораторiї з контролю виробництва має право:

1. Ознайомлюватися з проектами рішень керівництва підприємства, що стосуються його діяльності.

2. Брати участь в обговоренні питань, що стосуються виконання його обов'язків.

3. Вносити на розгляд керівництва підприємства пропозиції щодо покращання роботи, пов'язаної з обов'язками, що передбачені цією інструкцією.

4. В межах своєї компетенції повідомляти керівництву підприємства про всі недоліки, виявлені в процесі його діяльності, та вносити пропозиції щодо їх усунення.

5. Вимагати від керівництва підприємства сприяння у виконанні ним посадових обов'язків.

6. ________________________________________________________

7. ________________________________________________________

IV. Відповідальність

Начальник лабораторiї з контролю виробництва несе відповідальність за:

1. За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, а також за невикористання або неповне використання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю.

2. За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

3. За завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

4. ________________________________________________________

_____________________________________________________________

Висновок: Для підприємства було обрано лінійно-штабну організаційну структуру, дє для розвантаження вищого керівництва створюється штаб, до складу якого включають фахівців із різних видів діяльності. Також для кожної посадової особи передбачено посадову інструкцію, у якій зазначено права та обов'язки працівників, а також їх відповідальність.

Розділ IV. Кошторисна документація поекту. Визначення обсягу та структури інвестицій проекту у виробничій сфері

4.1 Кошторисна вартість проекту

Основною формою планування витрат підрозділів є складання їх кошторисів. Кошторис охоплює всі витрати підрозділу на виробництво продукції (надання послуг) за плановий період незалежно від ступеня її готовності. У підрозділах з коротким виробничим циклом виготовлення продукції кошторис і виробнича собівартість кінцевої продукції за певний період, як правило, збігаються.

Кошториси підрозділів виконують такі важливі функції, як організуюча, контролююча і стимулююча. Організуюча функція кошторису полягає в тому, що, маючи встановлену планову величину витрат, працівник, відповідальний за їх рівень, намагається дотримуватись чинного регламенту і норм використання ресурсів. Кошториси підрозділів дають змогу контролювати роботу працівників, відповідальних, за рівень витрат. Це здійснюється порівнянням фактичних витрат з плановими, передбаченими в кошторисах. Відхилення аналізуються, що є основою для реалізації стимулюючої функції щодо працівників, які впливають на величину витрат і відповідають за неї. Стимулювання здійснюється через відповідальність за необґрунтовані витрати і заохочення в їх зниженні.

Склад та види кошторисної документації.

Для визначення розрахункової та базисної кошторисної вартості (розрахункової та базисної вартості) будівництва проектованих підприємств, будівель, споруд або їх черг складається кошторисна документація.

Види кошторисної документації.

Локальні кошториси, локальні ресурсні кошториси є первинними кошторисними документами і складаються на окремі види робіт та витрат по будівлях та спорудах або по загально-майданчикових роботах на основі обсягів, що визначилися при розробленні робочої документації (робочих креслень).

Локальні кошторисні розрахунки складаються також на окремі види робіт та витрат по будівлях та спорудах або по загально-майданчикових роботах замість локальних кошторисів у тих випадках, коли обсяги робіт і розміри витрат остаточно не визначилися та підлягають уточненню.

Об'єктні кошториси, об'єктні ресурсні кошториси об'єднують у своєму складі на об'єкт у цілому дані відповідно з локальних кошторисів, локальних ресурсних кошторисів.

Об'єктні кошторисні розрахунки об'єднують у своєму складі на об'єкт у цілому дані з локальних кошторисних розрахунків і локальних кошторисів та підлягають уточненню.

Кошторисні розрахунки на окремі види витрат складаються в тих випадках, коли необхідно визначити, як правило, у цілому по будові розмір (ліміт) коштів, необхідних для відшкодування тих витрат, що не враховані кошторисними нормативами (наприклад: компенсації в зв'язку з вилученням земель під забудову; витрати, пов'язані із застосуванням пільг і доплат, встановлених урядовими рішеннями, отриманням архітектурно-планувальних завдань, технічних умов, експертних висновків тощо).

Зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва підприємств, будівель, споруд (або їх черг) складаються на основі об'єктних кошторисних розрахунків, об'єктних кошторисів і кошторисних розрахунків на окремі види витрат.

Зведені ресурсні кошториси на виконання будівельних та монтажних робіт, придбання устаткування, меблів та інвентарю складаються на основі об'єктних ресурсних кошторисів.

Зведення витрат - це кошторисний документ, що об'єднує зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва промислового підприємства (споруди) або його черги та об'єктів іншого галузевого призначення.

Зведення витрат складається у випадках, коли одночасно з будівництвом виробничих об'єктів передбачається будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення або бази будівельної індустрії, профтехучилищ, профілакторіїв, об'єктів підсобного сільського господарства та побутового обслуговування населення, міського наземного пасажирського транспорту, доріг, шляхопроводів та подібних інженерних споруд, а також об'єктів, будівництво яких дозволено Кабінетом Міністрів України за рахунок коштів на виробниче будівництво.

Зведенням витрат можуть об'єднуватися два та більше зведених кошторисних розрахунків вартості на перелічені види будівництва.

Відомість розрахункової кошторисної вартості будівництва об'єктів, що входять у пусковий комплекс, складається в тому випадку, коли будівництво та введення в експлуатацію підприємства, будівлі або споруди передбачається здійснювати окремими пусковими комплексами. Ця відомість містить у собі базисну кошторисну вартість об'єктів, загально-майданчикових робіт та витрат, що входять до складу пускового комплексу, а також кошти на компенсацію витрат, пов'язаних з ринковими умовами здійснення будівництва.

Відомість базисної кошторисної вартості будівництва об'єктів та робіт з охорони навколишнього середовища складається в тому випадку, коли при будівництві підприємства, будівлі або споруди передбачається здійснювати заходи щодо охорони навколишнього середовища. При цьому у відомості, як правило, зберігається нумерація об'єктів та робіт, прийнята у зведеному кошторисному розрахунку. У відомість включається тільки вартість об'єктів та робіт, що безпосередньо відносяться до природоохоронних заходів.

При проектуванні підприємств та споруд, будівництво яких намічається здійснювати по чергах, складаються: розрахунок вартості будівництва на повний розвиток (зведення витрат на повний розвиток) підприємства та споруди; зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва першої черги; розрахунки вартості будівництва наступних черг; об'єктні розрахунки вартості.

Розрахунок вартості будівництва на повний розвиток входить до складу проекту на будівництво першої черги і містить у собі дані із зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва першої черги та розрахунків вартості будівництва наступних черг.

Розрахунок вартості будівництва на наступну чергу складається на основі даних з об'єктних розрахунків вартості.

Об'єктний розрахунок вартості складається на кожний з об'єктів, що намічається до будівництва в складі наступних черг.

Склад кошторисної документації

Склад кошторисної документації визначається залежно від стадійності проектно-кошторисної документації, що розробляється, та технічної складності об'єкту.

У складі проекту (ескізного проекту, ТЕО інвестицій) розробляються:

- зведення витрат;

- зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва (розрахунок вартості будівництва);

- об'єктні та локальні кошторисні розрахунки;

- кошторисні розрахунки на окремі види витрат;

- кошториси на проектні та вишукувальні роботи.

У складі робочого проекту розробляються:

- зведення витрат;

- зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва;

- зведений ресурсний кошторис;

- об'єктні та локальні кошторисні розрахунки;

- об'єктні та локальні кошториси, об'єктні ресурсні та локальні ресурсні кошториси;

- кошторисні розрахунки на окремі види витрат;

- кошториси на проектні та вишукувальні роботи.

У складі робочої документації розробляються:

- об'єктні та локальні кошториси;

- об'єктні ресурсні та локальні ресурсні кошториси.

Інвестиційний портфель (англ. portfolio, investment portfolio)-- набір реальних або фінансових інвестицій. Сукупність цінних паперів різного виду, строку дії та ліквідності, яка належить одному інвестору і управляються як єдине ціле для досягнення певних цілей.

Інвестиційний портфель - цілеспрямовано сформована сукупність об'єктів фінансового та/або реального інвестування, призначена для реалізації попередньо розробленої стратегії, що визначає інвестиційну мету.

Складовими інвестиційного портфеля можуть бути будь-які активи - від золота та нерухомості до акцій та опціонів.

Види інвестиційних портфелів

Портфель доходу - інвестиційний портфель, сформований за критерієм максимізації рівня інвестиційного прибутку в поточному періоді незалежно від темпів росту інвестованого капіталу на тривалу перспективу.

Портфель росту - інвестиційний портфель, сформований за критерієм максимізації темпів приросту інвестованого капіталу на тривалу перспективу незалежно від рівня прибутку в поточному періоді. Іншими словами, цей портфель орієнтований на забезпечення високих темпів зростання ринкової вартості підприємства.

Крім того, за відношенням до інвестиційних ризиків розрізняють:

Агресивний (спекулятивний) портфель - формується за критерієм максимізації поточного доходу чи приросту інвестованого капіталу незалежно від рівня інвестиційного ризику. Дозволяє отримати максимальну норму інвестиційного прибутку на вкладений капітал, але супроводжується найвищим рівнем інвестиційного ризику.

Поміркований (компромісний) портфель - інвестиційний портфель, за яким загальний рівень портфельного ризику наближається до середньо-ринкового. Звичайно, і норма інвестиційного прибутку на вкладений капітал також наближується до середньо-ринкової.

Консервативний портфель - сформований за критерієм мінімізації рівня інвестиційного ризику. Формується найбільш поміркованими інвесторами, практично виключає використання фінансових інструментів, рівень інвестиційного ризику за якими перевищує середньо-ринковий.

РОЗРАХУНОК ВИТРАТ

№ з/п	Стаття витрат	Розрахунок	Усього, грн
1	2	3	4	5	6
1	Оплата послуг залучених спеціалістів	Кількість залучених спеціалістів (осіб) 15	Кількість днів (годин/місяців) 22 (8/12)	Вартість за день (годину/ місяць), грн ~ 1 700	26 600
2	Оренда приміщення	Орендована площа	Кількість днів (років) оренди	Вартість оренди, грн
		300 мІ	3 роки	27 000
	Усього				972 000
3	Транспортні послуги	Кількість одиниць		Ціна за одиницю, грн
		1 шт.		46 700
	Усього				46 700
4	Обладнання,	Кількість одиниць		Вартість, грн
	Зварювальна машина Комп'ютери	1 3		53 000 30 000	83 000
	Усього
5	Костюми, одяг	Кількість костюмів, одягу, що беруться		Вартість, грн
		14		300
	Усього				4 200
6	Витрати на обслуговування і експлуатацію обладнання	Кількість одиниць	Період використання	Витрати на одиницю, грн
		1	3 роки	500
	Усього				3 000
7	Послуги зв'язку		Період використання	Витрати на одиницю, грн
	Телефон Інтернет		3 роки	500 500	18 000
8	Інформаційні послуги Радіо-реклама Газетна Сайт	Кількість одиниць 60 32 1	Ціна за одиницю, грн 3 570 850 4 000	Період використання 3 міс. 1 рік. 3 роки	16200
9	Канцелярські витрати	Кількість одиниць	Ціна за одиницю, грн	Вартість за одиницю, грн
		100			2000
10	Інші витрати	Кількість одиниць	Ціна за одиницю, грн	Вартість за одиницю, грн
					5000
	Усього
11	Податки				13 300
	Разом витрат за кошторисом				1 190000

(сума словами) один мільйон стодивяносто тисяч грн.

Автор проекту ________ ______________________

(підпис) (прізвище, ім'я, по батькові)

КОШТОРИС ВИТРАТ на реалізацію проекту

_____________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові автора проекту в родовому відмінку)

_____________________________________________________________

(назва проекту)

№ з/п	Стаття витрат	Сума витрат, грн
1	Оплата послуг залучених спеціалістів	26 600
2	Оренда приміщення	972 000
3	Транспортні послуги	46 700
4	Обладнання	83 000
5	Костюми, одяг	4 200
6	Витрати на обслуговування і експлуатацію обладнання	3 000
7	Послуги зв'язку	18 000
8	Інформаційні послуги	16200
9	Канцелярські витрати	2000
15	Інші витрати ( у тому числі банківські послуги)	5000
16	Податок	13 300
	Усього (сума словами)	Загальна сума 1 190000

Заробітна плата -- це виражена в грошовій формі частина національного прибутку, яка розподіляється за кількістю та якістю праці, витраченої кожним робітником, та надходить до його особистого споживання. Заробітна плата -- це винагорода за працю.

Мінімальна заробітна плата -- законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) (стаття 95 Кодексу законів про працю України).

З якого числа встановлюється	Розмір	Документ
з 01.12.2010	922 грн
з 01.10.2010	907 грн
з 01.07.2010	888 грн
з 01.04.2010	884 грн
з 01.01.2010	869грн
з 01.11.2009	744 грн	Закон України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20 жовтня 2009 року N 1646-VI (стаття 2), Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік"" від 06 листопада 2009 року N 1715-VI (п. 2), -/-
з 01.10.2009	650 грн
з 01.07.2009	630 грн
з 01.04.2009	625 грн
з 01.01.2009	605 грн	Закон України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року N 835-VI (стаття 55)
з 01.12.2008	605 грн
з 01.10.2008	545 грн
з 01.04.2008	525 грн
з 01.01.2008	515 грн	Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року N 107-VI (стаття 59)
з 01.10.2007	460 грн
з 01.07.2007	440 грн
з 01.04.2007	420 грн

Середня заробітна плата - по підприємству, установі - економічний показник, який характеризує розмір нарахованої заробітної плати, яка припадає на одного працівника підприємства, організації; визначається поділом загальної суми нарахованої заробітної плати на середню чисельність працівників.

Принципова відміна керівників від спеціалістів полягає в юридичному праві прийняття рішень та наявності в підпорядкуванні інших робітників. Залежно від масштабу керування розрізняють лінійних керівників, відповідальних за прийняття рішень за всіма функціях керування, та функціональних керівників, реалізуючих окремі функції керування. Крім того, розрізняють керівників вищого рівня керування підприємством (директор та його заступники), середнього рівня (начальники цехів і підрозділів) та нижчого рівня (начальники ділянок, майстри). Спеціалістів підприємства можна розподілити на три основні групи залежно від результатів їх праці:- функціональні спеціалісти керування, результатом діяльності яких є управлінська інформація (референти, економісти, бухгалтери, фінансисти, маркетологи та ін.);- спеціалісти -- інженери, результатом діяльності яких є конструкторсько-технологічна або проектна інформація в галузі техніки та технології виробництва (технологи, інженери, конструктори, будівельники, проектувальники та ін.);- службовці -- технічні спеціалісти (машиністи, оператори, кур'єри, ліфтери, комірники,.офіціанти та ін.), які виконують допоміжні роботи в керівницькому процесі.

Оплата праці робітників -- це ціна трудових ресурсів, задіяних у виробничому процесі.

Посадовий оклад -- це виражений у грошовій формі розмір оплати праці службовця за виконання закріплених за ним функціональних обов'язків.Кваліфікаційні категорії характеризують рівень кваліфікації, досягнутий управлінським персоналом та визначаються на основі "Кваліфікаційного довідника посад керівників, спеціалістів та службовців".

Заробітна плата працівників підприємства.

№	Посада працівника	Заробітна плата, грн. на міс.
1	Директор	4 000
2	Заступник директора	3 500
3	Головний Бухгалтер	3 000
4	Начальник цеху	2 500
5	Зварювальник 1	1 500
6	Вантажник	1 000
7	Контролер якості	1 500
8	Фурнітурщик	1 000
9	Майстер 1	2 000
10	Майстер 2	2 000
11	Прибиральниця	800
12	Охоронець	800
13	Електрик	1000
14	Бухгалтер	1000
15	Водій	1000
16	Всього	26 600

4.2 Визначення обсягу і структури.

Капітал представляє собою накопичений шляхом збережень запас економічних благ у формі грошових активів та реальних капітальних товарів, що залучаються його власниками в економічний процес як інвестиційний ресурс та фактор виробництва з метою отримання доходу.

З позицій фінансового менеджменту капітал має багато характеристик:

1. Капітал підприємства є основним фактором виробництва;

2. Капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять дохід;

3. Капітал є головним джерелом формування добробуту його власників;

4. Капітал підприємства є головним вимірником його ринкової вартості;

5. Динаміка капіталу підприємства є найважливішим барометром рівня ефективності його господарської діяльності;

6. Капітал є носієм фактору ризику;

7. Капітал виступає носієм фактору ліквідності.

Тобто, Капітал підприємства - накопичений шляхом збереження запас економічних благ у формі грошових коштів та реальних капітальних товарів, що залучується його власниками в економічний процес як інвестиційний ресурс і фактор виробництва з метою отримання доходу, функціонування яких в економічній системі базується на ринкових принципах і пов'язане з фактором часу, ризику і ліквідності.

Поняття "структура капіталу" в найбільш загальному виді характеризується всіма закордонними та вітчизняними економістами як співвідношення всіх форм власних та позичених фінансових коштів, що використовуються підприємством в процесі своєї господарської діяльності для фінансування активів.

Еволюційно дане поняття можна розглядати наступним чином:

Рис. Огляд основних варіантів співвіднесення різних видів капіталу підприємства при визначенні його структури.

Структура капіталу, що використовується підприємством, визначає багато аспектів не тільки фінансової, але також ї операційної та інвестиційної його діяльності, оказує активний вплив на кінцеві результати його діяльності. Вона впливає на коефіцієнт рентабельності активів та власного капіталу (тобто на рівень економічної та фінансової рентабельності підприємства), визначає систему коефіцієнтів фінансової стійкості та платоспроможності (тобто рівень основних фінансових ризиків) та, в кінцевому рахунку, формує співвідношення доходності та ризику в процесі розвитку підприємства.

В умовах ринкової економіки для підприємств усіх форм власності й організаційно-правового статусу основними джерелами формування фінансового капіталу виступають як власні, так і позикові кошти.

Утворення власного капіталу, відбувається за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел власних коштів.

До зовнішніх джерел формування власного капіталу належать, по перше, кошти, що формуються як за рахунок особистих внесків, так і за рахунок можливостей фінансового ринку; по-друге, кошти, що формуються у порядку розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів у масштабах економічної системи держави.

Рис. Зовнішні джерела створення власного фінансового капіталу підприємства.

До внутрішніх джерел формування власного капіталу належать фінансові ресурси, які формуються в процесі виробничо-фінансової діяльності підприємства

Рис. Внутрішні джерела створення власного фінансового капіталу підприємства.

Позиковий фінансовий капітал підприємств може також утворюватись за рахунок двох основних груп джерел позикових коштів.

Зовнішні джерела позичкових коштів складаються з двох підгруп - зовнішні довгострокові й зовнішні короткострокові джерела позикового фінансового капіталу.

Рис.Зовнішні джерела створення позикового фінансового капіталу підприємства.

Внутрішні джерела позикових коштів, до яких входять позикові фінансові ресурси, утворюються за рахунок відстрочених зовнішніх довгострокових і короткострокових зобов'язань.

Рис. Зовнішні джерела створення позикового фінансового капіталу підприємства.

Переваги та недоліки власного та позичкового капіталу

При рішенні питання обґрунтування схеми формуванням структури капіталу та вибору джерел його, фінансування власник підприємства стикається з проблемою вибору фінансування свого підприємства.

Існує дві основні схеми:

Змішане фінансування передбачає формування капіталу як за рахунок власних, так і за рахунок позичкових коштів, що залучаються у різних пропорціях.

Повне самофінансування передбачає формування капіталу підприємства виключно за рахунок власних його видів, що відповідають організаційно-правовій формі підприємства.

При виборі кожної зі схем необхідно враховувати переваги те недоліки джерел фінансування.

Переваги власного капіталу:

власний капітал є фінансовою основою підприємства;

залучення власного капіталу є більш простим порівняно з залученням позикового капіталу, що пов'язане з тим, що рішення, пов'язані із збільшенням капіталу приймає власники та менеджери підприємства без необхідності отримання згоди інших господарюючих суб'єктів;

власний капітал забезпечує більш високу можливість генерування прибутку в усіх сферах діяльності.

Переваги позичкового капіталу:

достатньо широкі можливості залучення, особливо при високому кредитному рейтингу підприємства;

забезпечує ріст фінансового потенціалу підприємства при необхідності суттєвого розширення його активів та зростанню темпів росту обсягів його господарської діяльності;

більш низька вартість порівняно до власного капіталу за рахунок забезпечення ефекту "податкового щита";

можливість генерувати приріст фінансової рентабельності (коефіцієнт рентабельності власного капіталу).

Отже, для того щоб фірма розпочала свою діяльність необхідно мати стартовий капітал. Це може бути власний капітал, або позичковий. Або навідь змішаний, тобто власний та позичковий у різних пропорціях.

Для початку своєї діяльності підприємство «ШклоПак» має мати стартовий капітал, це буде власний капітал засновників підприємства.

4.3 Власники і учасники проекту

Власник -- це особа, яка має право власності.

Право власності - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов'язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.

Право власності охоплює правові норми, які закріплюють і охороняють стан приналежності матеріальних благ конкретним особам. Власність характеризується наявністю такої влади особи над річчю, яка визнана суспільством і регламентована соціальними норми. Оскільки влада над річчю неможлива без того, щоб інші особи, невласники речі, ставилися до неї як до чужої, власність означає відношення між людьми з приводу речей. Всі інші особи, невласники, зобов'язані утримуватися від будь-яких зазіхань на чужу річ і на волю власника мати цю річ. Таким чином, власність це суспільні відносини, які характеризуються двома основними ознаками: вони виникають з приводу речей, мають вольовий зміст.

Власність в економічному розумінні - це економічне панування суб'єкта над об'єктом, що належить йому, використання суб'єктом цих об'єктів своєю владою й у власних інтересах.

Право власності можна розглядати в об'єктивному і суб'єктивному значенні. В об'єктивному значенні право власності визначається як сукупність або система правових норм, що регулюють відносини власності. Суб'єктивне право власності за змістом - це забезпечена законом міра можливої поведінки фізичної і юридичної особи щодо володіння користування та розпорядження належним особі майном; воно надає власнику можливість на свій розсуд використати своє майно і свій інтелектуальний потенціал для будь-якої незабороненої законом діяльності.

Характерні ознаки права власності як суб'єктивного права:

Його зміст охоплює три правомочності;

Суб'єктом права власності може бути будь-який суб'єкт права;

Об'єктом правовідносин власності може бути будь-яка індивідуально-визначена річ. Родові речі можуть бути обэєктом права власності за умови їхньої індивідуалізації;

Своє право на річ власник здійснює завжди своєю владою й у своєму інтересі.

Складовими суб'єктивного права власності є правомочності - володіння, користування і розпорядження.

Суб'єктивне право власності - це юридично забезпечена можливість власника володіти, користуватися і розпоряджатися налужним йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах шляхом здійснення щодо свого майна будь-яких дій, які не суперечать законодавству і не порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, а також можливість захисту від усіляких протиправних втручань до свого володарювання над належним йому майном.

Це означає, що суб'єктивне право власності є абсолютним. Власникові повинні протистояти усі інші особи, хоча кожна особа має право вимагати від власника припинення порушень її прав.

Отже, як вже було зазначено, для створення власного підприємства необхідно мати досить велику сумму коштів. Так як на даний час дуже важко самому утримувати бізнес, підприємство може бути створено декількома власниками.

Підприємство «ШклоПак» буде засноване трьома власниками. Відносини між ними будуть регулюватись установчим договором.

УСТАНОВЧИЙ ДОГОВІР

ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ

ВIДПОВIДАЛЬНIСТЮ

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Учасники вважають за необхiдне оговорити наступнi термiни, використанi в Установчому договорi та Статутi:

1.1. Статут означає Статут Товариства, який являє собою додаток до Установчого Договору та є його невід'ємною частиною.

1.2. Статутний фонд - це фонд Товариства, який включає капiталовкладення Учасникiв.

1.3. Пiд чинним законодавством України Учасники розумiють усi нормативнi акти законодавчих органiв України, мiжнароднi угоди та iншi акти державних органiв, які регулюють порядок створення та дiяльність господарських формувань, у тому числi за участю iноземних iнвесторiв на територiї України, зокрема Закони України:

"Про господарськi товариства";

“Про підприємництво”;

"Про власнiсть";

1.4. Реєстрацiя - державна реєстрацiя Товариства в вiдповiдних органах влади України.

1.5. Учасники /Сторони/ - юридичнi та фiзичнi особи України та iнших країн, якi беруть участь своїм капiталом в дiяльностi Товариства та пiдписали даний договiр.

1.6. Частка Учасника - процентна участь Сторiн в Статутному фондi Товариства.

Найменування окремих статей не впливають на тлумачення змiсту цих статей.

1.7. Громадяни України:

___________________________; - м. Київ, вул._______, б.__. кв.__, паспорт: СН _______, виданий _______________РУГУ МВС України в м. Києві __.__.199_ року
___________________________; - м. Київ, вул._______, б.__. кв.__, паспорт: СН _______, виданий _______________РУГУ МВС України в м. Києві __.__.199_ року
___________________________; - м. Київ, вул._______, б.__. кв.__, паспорт: СН _______, виданий _______________РУГУ МВС України в м. Києві __.__.199_ року

керуючись чинним законодавством України, уклали цей Договiр про нижченаведене:

СТАТТЯ 1.

1.1. Учасники засновують Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю “__ШклоПак___”, надалi Товариство.

1.2. Мiсце знаходження: Україна, м. Київ, вул._ген. Наумова, _46_.

1.3. Товариство створюється з метою:

- одержання Учасниками прибутку шляхом здійснення господарської дiяльностi, не забороненої чинним законодавством.

СТАТТЯ 2.

2.1. Товариство набуває прав юридичної особи з моменту його державної реєстрацiї.

2.2. Товариство вправi вiд свого iменi укладати угоди, набувати майновi та особистi немайновi права, нести зобов'язання, бути позивачем i вiдповiдачем у народному суді, арбітражному та третейському судах.

2.3. Учасники Товариства несуть вiдповiдальнiсть по зобов'язаннях Товариства в межах вартості їх внесків до Статутного фонду Товариства.

Учасники, якi не повнiстю внесли вклади до Статутного фонду, несуть вiдповiдальність також у межах невнесеної частини вкладу.

Товариство не несе вiдповiдальностi по зобов'язаннях Учасникiв.

Товариство несе вiдповiдальнiсть по своїх зобов'язаннях усiм належним йому майном та коштами.

2.4. Товариство має самостiйний баланс, розрахунковий, валютний i iншi рахунки у закладах банків, має круглу печатку i кутовий штамп, бланки, емблему, торговi та фiрмовi знаки, iншi реквiзити.

2.5. У своїй дiяльностi Товариство керується чинним законодавством України, даним Договором та Статутом.

СТАТТЯ 3.

3.1. Товариство вправi створювати фiлiї, дочiрнi пiдприємства та представництва, бути учасником та засновником об'єднань, товариств, органiзацiй, комерцiйних та інноваційних банкiв як на територiї України, так i за її межами.

3.2. Фiлiали та представництва дiють на пiдставi Положень, затверджених Товариством.

Дочiрнi пiдприємства дiють на пiдставi Статутiв, затверджених Товариством.

Керiвництво дiяльнiстю фiлiй та представництв виконують особи, призначенi Товариством.

СТАТТЯ 4.

4.1. Для забезпечення дiяльностi Товариства за рахунок внескiв Учасникiв формується Статутний фонд в розмiрi _______ (_____) грн.

4.2. Внесками Учасникiв можуть бути:

грошовi кошти, /включаючи iноземну валюту/;

паї, акції та інші цінні папери;

рухоме та нерухоме майно, будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності;

майнові права, що випливають з авторського права, "ноу-хау", досвід та інші види інтелектуальної власності;

права користування землею та іншими природними ресурсами;

особистi немайновi права.

4.3. Внесок Учасника до Статутного фонду пiдтверджується у вiдношеннi:

грошових коштiв - банкiвськими документами;

майна - актами передачi такого майна на баланс Товариства;

особистих немайнових прав - договорами про передачу таких прав.

4.4. Частки Учасників складають:

№п.п.	Учасник	Розмір частки (% Статутного фонду)

4.5. В рахунок внесків до Статутного фонду Товариства Учасники передають:

Учасник	Найменування внеску до Статутного фонду	Загальна вартість Гривень

4.6. Майно (грошові кошти) передане Учасниками в рахунок внескiв до Статутного фонду Товариства, переходить в його власнiсть

Учасники гарантують та підтверджують відповідними документами належність їм на праві власності майна та коштів /надалі майна/, які вносяться в рахунок Статутного фонду.

Учасники гарантують, що таке майно вiльне вiд претензiй третiх осiб.

4.5. Майно, передане Учасниками в рахунок внескiв до Статутного фонду Товариства, переходить в його власнiсть

4.6. Учаснику Товариства, який повнiстю зробив свiй внесок, видається свiдоцтво Товариства про це.

Таке свiдоцтво Товариства не може бути вiднесено до категорiї цiнних паперiв та не може бути продано, закладено, тощо.

СТАТТЯ 5.

5.1. Учасник Товариства може за згодою решти Учасникiв уступити свою частку /її частину/ одному чи декiльком Учасникам Товариства або третiм особам.

5.2. Учасники Товариства користуються переважним правом придбати частку /її частину/ Учасника, який її відчужує, за погодженою з власником ціною, пропорцiйно їх часткам у Статутному фондi Товариства, або в iншому погодженому мiж ними розмiрi.

5.3. У випадках, якщо протягом 30 днів після повідомлення про бажання Учасника поступитися часткою (її частиною), зробленого у письмовій формі, від решти Учасників не надійшло письмового повідомлення про бажання придбати частку (її частину), Учасник, що поступається часткою, має право реалізувати її самостійно третім особам. Умови поступки частки (її частини) третім особам не можуть бути більш пільговими, ніж ті, що були запропоновані іншим Учасникам.

5.4. Ціна на відчужувану Учасником частку (її частину) встановлюється самостійно Учасником, що поступається своєю часткою (її частиною).

5.5. Передача частки (її частини) третiм особам може вiдбутися тільки пiсля повного внесення Учасником свого внеску.

5.6. При передачi частки (її частини) третiй особi до неї одночасно переходять усi права та обов'язки, що належали Учаснику, який уступив її повнiстю або частково.

5.7. Учасник вправi вийти з Товариства, попередивши про це письмово решту Учасникiв не пізніше, ніж за три мiсяцi до дати виходу.

5.8. При виходi Учасника з Товариства йому сплачується вартiсть частини майна Товариства, яка включає також вартість належних Товариству акцій, паїв, часток, інших активів Товариства в будь-яких господарських формуваннях як на території України, так і за її межами, пропорцiйно частцi Учасника в Статутному фондi. Для проведення майнових розрахунків з Учасниками, що вибувають, Товариство складає баланс на момент вибуття на основі поточних ринкових цін та обгрунтованих оцінок, підтверджених незалежними аудиторами. Виплата провадиться після затвердження балансу на момент вибуття і в строк до 6-ти місяців з дня виходу.

5.9. Учаснику, що вибув, виплачується належна йому частина прибутку, одержаного Товариством у даному році на момент його виходу.

5.10. На прохання вибуваючого Учасника, за згодою Загальних Зборів Учасників, його частка може бути повністю або частково повернена в натуральному виразі.

5.11. У випадку реорганiзацiї юридичної особи - Учасника Товариства, або у зв'язку зi смертю громадянина - Учасника Товариства, правонаступники (спадкоємцi) мають переважне право на вступ до Товариства.

5.12. При вiдмовi правонаступника (спадкоємця) вiд вступу до Товариства або при вiдмовi Товариства в прийомi йому видається вiдповiдна частина майна, що належала лiквiдованiй (реорганiзованiй) юридичнiй особi (спадкодавцю), вартість якої визначається на день виходу Учасника у відповідності з положеннями даної статті.

5.13. Всi належнi до сплати кошти виплачуються протягом шести місяців з моменту виходу Учасника з Товариства.

5.14. Змiна розмiру Статутного фонду здiйснюється за одностайним схваленням Учасників.

Зміни Статутного фонду, або вартості внесків в Статутний фонд, не впливають на розмір часток Учасників, якщо інше не буде передбачено рішенням про зміну Статутного фонду.

5.15. Рiшення Товариства про зменшення Статутного фонду набирає чинностi не ранiш, як за три мiсяцi пiсля державної реєстрацiї такої змiни.

СТАТТЯ 6

Учасники Товариства зобов'язані:

додержуватись положень установчих документiв Товариства та виконувати рiшення Загальних Зборів Учасників;

всебiчно пiдтримувати Товариство та спiвпрацювати з ним;

зберiгати конфіденцiйнiсть iнформацiї про дiяльнiсть Товариства протягом його iснування та двох рокiв пiсля лiквiдацiї Товариства або виходу Учасника;

гарантувати вiдсутнiсть в ранiше укладених ними угодах, як i в угодах, що будуть укладенi в перiод дiї даного Договору, положень, якi б обмежували дiяльнiсть Товариства;

СТАТТЯ 7.

7.1. Учасники Товариства мають право:

брати участь в управлiннi справами Товариства в межах, передбачених чинним законодавством та установчими документами;

отримувати частку прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників, якщо вони є учасниками Товариства на початок строку виплати дивідендів

вийти в передбаченому порядку з Товариства;

одержувати iнформацiю про дiяльнiсть Товариства.

7.2. Для здійснення своїх прав Учасники мають право перевіряти книги та рахунки, що ведуться Дирекцією Товариства, а також забезпечуються Дирекцією всією відповідною інформацією, включаючи управлінську звітність та оперативну статистику, а також будь-яку іншу комерційну та оперативну інформацію у тій формі, якої вони потребують.

7.3. Дирекція зобов'язана надавати Учасникам звіти про фінансовий та економічний стан Товариства, включаючи баланс і рахунок прибутків та збитків з поясненнями.

7.4. Учасники Товариства користуються iншими правами, передбаченими установчими документами та рiшеннями Загальних Зборів Учасників.

СТАТТЯ 8.

Органи управління та контролю Товариства:

Вищий - Загальні Збори Учасників;

Виконавчий - Дирекція;

Контролю - Ревізійна комісія.

8.1. Вищим органом Товариства є Загальні Збори Учасників (надалі - Збори Учасників), які складаються з представників Учасників, повноваження яких підтверджені дорученнями.

Збори Учасників обирають Голову Загальних Зборів Учасників.

Учасники мають кiлькiсть голосiв, пропорцiйну розмiру їх часток у Статутному фондi.

8.2. Виконавчим органом Товариства є Дирекція.

Склад та повноваження кожного з вказаних органів у подробицях обумовлюються Статутом та рiшеннями Зборів Учасників.

СТАТТЯ 9.

9.1. Прибуток Товариства за винятком сум по сплатi податкiв, сум, спрямованих на поповнення i утворення фондiв Товариства, iнших сплат з прибутку згiдно Статуту, розподiляється мiж Учасниками, пропорцiйно їх внескам до Статутного фонду.

9.2. Чистий прибуток Товариства розподiляється між Учасниками за пiдсумками дiяльностi за рік.

9.3. Розподiл чистого прибутку за згодою кожного з Учасникiв може проводитись як у грошовому, так i в натуральному виразi.

СТАТТЯ 10.

10.1. Крiм Статутного та резервного фондiв, в Товариствi можуть створюватись також iншi фонди, зокрема:

фонд виробництва;

фонд соцiального розвитку.

Склад, призначення, розмiр, джерела формування i порядок використання кожного з фондiв визначається Зборами Учасників, а також Установчими документами.

10.2. Резервний фонд створюється в розмiрi не менш 25% Статутного фонду.

Створення резервного фонду здiйснюється шляхом щорiчних вiдрахувань у фонд 5% сум чистого прибутку.

10.3. Фiнансовi результати дiяльностi Товариства встановлюються на пiдставi рiчного бухгалтерського балансу i висновкiв ревiзiйної комiсiї.

СТАТТЯ 11.

Учасники, якщо таке не буде суперечити чинному законодавству, можуть надавати Товариству строкову та безстрокову фінансову допомогу у виглядi обладнання, послуг, грошових коштiв, в тому числi готiвкою. Оцiнка вартостi обладнання та послуг здiйснюється за домовленiстю Сторiн.

СТАТТЯ 12.

Діяльність Товариства припиняється:

за рішенням Зборів Учасників;

на підставі рішення суду, арбітражного суду.

СТАТТЯ 13.

Учасники звiльняються вiд вiдповiдальностi за повне або часткове невиконання або не належне виконання своїх обов'язкiв, якщо це трапилось внаслiдок форс -мажорних обставин (обставин, котрi не залежать вiд волi Учасників i включають стихiйнi лиха, цивiльнi вiйни та заворушення, ембарго, акти державних органiв, зокрема, законодавчих).

Порядок повiдомлення про виникнення та припинення таких обставин вирiшується Зборами Учасників.

СТАТТЯ 14.

Спори мiж Учасниками, Учасниками та Товариством розглядаються в судових органах України з застосуванням норм Українського процесуального та матерiального права.

СТАТТЯ 15.

Повiдомлення, пов'язані з виконанням даного договору, повиннi здiйснюватись у письмовiй формi та будуть розглядатись як поданi належним чином, якщо вони переданi поштою на замовлення з повідомленням про вручення або особисто за юридичною адресою Учасників та Товариства.

СТАТТЯ 16.

16.1. Договiр набуває чинностi з дати його пiдписання i дiє до моменту лiквiдацiї Товариства.

16.2. У разi розбiжностей чи протирiччя мiж положеннями Договору та Статуту, положення Договору будуть мати переважну силу.

СТАТТЯ 17.

Даний Договiр укладено в м. Києві “__” ____ 2010 року у 5-ти примiрниках українською мовою, один з яких зберiгається у справах нотаріуса.

ПIДПИСИ УЧАСНИКIВ:

Визначення планової окупності витрат.

Висновок

Для побудови власного підприємства необхідно врахувати всі витрати, що необхідні для початку власної діяльності. Необхідно скласти локальний кошторис що є первинними кошторисними документами. Щоб відкрити власну справу необідний стартовий капітал. Затрати, що необхідні для роботи підприємства складають 1 190 000 грн. Надалі діяльність підприємства приноситиме прибуток, що частково буде гасити цю суму коштів.

Підприємство «ШклоПак» має мати стартовий капітал, це буде власний капітал засновників підприємства. Установчий договір регулює всі відносини між власниками підприємства. Підприємство засноване трома учасниками, кожен з яких вклав власні кошти на створення та функціонування підприємства.

Розділ V. Економічні характеристики продукції, прогноз фінансових результатів організації та окупності проекту

5.1 Економічні показники продукції

Дослідження ринку - це знаряддя. Як будь-яке інше знаряддя, воно допомагає краще виконувати роботу. В підприємницькій діяльності їх мета допомагати приймати найкращі рішення. Нерідко здійснення підприємницького задуму без маркетингових досліджень буває успішним. У таких випадках керуються інтуїцією, внутрішнім голосом чи просто розраховують на щасливий випадок. Це один з можливих способів підприємницької діяльності, але далеко не найкращий.

Мета досліджень ринку - знизити ризик у прийнятті ділових рішень. Самі вони не дають їх готовими, але забезпечують найкращі можливості, щоб обрати правильний спосіб дій. При професійному підході до прийняття рішень важливу роль відіграє інформація. Вона дозволяє визначити життєздатність ідеї та радить, як зробити вдалий вибір.

Існує три важливі напрямки застосування досліджень у будь-якому підприємстві:

Визначення цілей. Дослідження ринку часто використовуються для орієнтування, 3 їх допомогою можна оцінити обсяг ринку і на цій основі встановити завдання щодо розширення підприємства, визначити потенційних покупців і сформувати план продажу.