Розрахунково-пояснювальна записка

До магістерської дипломної роботи

магістранта_________________________________________(ПІБ)

на тему:

"Проект спортивно-розважального комплексу з міні-гольфом"

Спеціальність 8.000003 "Управління проектами"

Кваліфікація - керівник проектів та програм

Робота допущена до захисту в ДЕК

2010

Анотація

Магістерська дипломна робота складається з вступу, п'яти розділів та висновків, містить 122 сторінки, 4 таблиці, 19 рисунків, список літератури з 113 найменувань, 10 додатків на 52 стор..

"Проект спортивно-розважального комплексу з міні-гольфом"

Об'єктом дослідження магістерської дипломної роботи є проект створення в передмісті м.Одеси спортивно-розважального комплексу з міні-гольфом.

Предметом дослідження магістерської дипломної роботи є економічні відносини між інвесторами та проектною командою, які створюють умови інвестиційної привабливості реалізації пропонуємого проекту.

Мета магістерської дипломної роботи полягає в розробці документації бізнес-плану, обгрунтування інвестиційної привабливості та найбільш ефективного варіанту проектного фінансування проекту побудови спортивно-розважального комплексу з міні-гольфом з застосуванням сучасного інструментарію автоматизованого проектного менеджменту.

Практична цінність отриманих результатів магістерського дипломного дослідження полягає в тому, що в результаті реалізації проекту створення в передмісті м.Одеси спортивно-розважального комплексу з міні-гольфом будуть досягнуті наступні прогнозні ефекти:

1. Соціальний ефект побудови за рахунок іноземних інвестицій на наданій в концесію на 5 років земельній ділянці комунальної власності сучасного міні-гольф клубу та передачі його через 5 років експлуатації у комунальну власність Одескої обласної ради при рівні зносу основних засобів не більше 50%.

2. Економічний ефект від експлуатації міні-гольф клубу за 5 років на рівні, який є інвестиційно привабливим для введення іноземної інвестиції на строк 5 років під гарантії державних органов влади (Одеська обласна рада) та її виведення з прибутком іноземними інвесторами по сучасній схемі проектного фінансування за кордоном " ПЕП = побудова + експлуатація+продаж".

Рік виконання магістерської дипломної роботи - 2009 - 2010

Рік захисту магістерської дипломної роботи - 2010

Зміст

Вступ

Розділ 1. Сутність управління проектами та інвестиційних інструментів проектного фінансування

1.1 Сутність проекту та фаз життєвого циклу проекту

1.2 Основні показники та методика оцінки ефективності застосування інвестиційних інструментів проектного фінансування

1.3 Законодавчо-нормативне регулювання створення джерел проектного фінансування в Україні та методи проектного фінансування в іноземній практиці

Розділ 2. Обгрунтування бізнес-ідеї створення міні-гольфклубу на доінвестиційному етапі проекту

2.1 Резюме концепції проекту для інвесторів

2.2 Ідентифікація бізнес-ідеї. Аналіз середовища

Розділ 3. Оцінка ефективності застосування інвестиційних інструментів фінансування проекту створення міні-гольф клубу

3.1 Інвестиційний аналіз фінансування проекту та моделі грошових потоків застосуванні інвестиційних інструментів прямих інвестицій, кредитних інвестицій та часткового лізингу обладнання

3.2 Обгрунтування вибору бар'єрної ставки дисконтування грошових потоків в різних варіантах фінансування проекту

3.3 Розрахунок основних дисконтованих показників ефективності застосування інвестиційних інструментів

3.4 Оцінка чутливості показників ефективності проекту та ризиків проектного фінансування

Розділ 4. Документація планів проекту створення міні-гольф клубу в стандартах РМВОК (комплекс Microsoft Project - 2007)

4.1 Концепція проекту. Зміст проекту. Структура проекту. Модель проекту

4.2 Календарний план реалізації проекту

4.3 План надходжень і видатків. Бюджет проекту

4.4 План фінансування проекту

4.5 План моніторингу проекту

4.6 План управління проектом

Розділ 5. Система безпеки життєдіяльності при експлуатації міні-гольф клубу

5.1 Основні напрямки створення системи безпеки життєдіяльності при експлуатації спортивних споруд та ігорних площадок міні- гольф клубу для гравців, персоналу та глядачів

5.2 Інженерно-технічні системи забезпечення життєдіяльності відділу охорони та відеоконтролю за діяльністю інфраструктури міні-гольф клубу

5.2.1 Аналіз приміщення відділу

5.2.2 Впровадження системи заземлення електроживлення пристроїв

5.2.3 Впровадження системи забезпечення освітлення приміщення

5.2.4 Впровадження системи забезпечення мікроклімату

5.2.5 Впровадження системи пожежно-охоронної сигналізації та пожежогасіння

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Основна бізнес-ідея розробленого в магістерській дипломній роботі інвестиційного проекту припускає освоєння ще недостатньо заповненої для України ринкової ніші розважальної сфери активного відпочинку соціально-культурного характеру, за рахунок будівництва нового унікального, з погляду інженерії й технологій, центру розважальної індустрії - спортивно-розважального комплексу з міні-гольф клубом.

Актуальність теми магістерської дипломної роботи полягає в тому, що проектне фінансування для реалізації інвестиційних проектів на території України з залученням іноземних інвестицій, банківського та лізингового кредитування потребує ретельного обгрунтування проектів, виконанних в стандартах управління проектами, прийнятими в закордонній практиці.

Теоретичні засади планування та реалізації інвестиційних проектів, вплив при цьому різноманітних ризиків, методи та шляхи їх мінімізації досліджували як вітчизняні, так і закордонні науковці, зокрема: О.Д. Вовчак, Г.О. Бардиш, В.В.Жуков, С.Д.Бушуєв, Г.М. Тарасюк, В.В. Лук'янова, Т.В. Головач, М.С.Пушкар, Р.М.Пушкар, І.П. Мойсеєнко, А.П. Дука, А.В. Череп, В.Г. Федоренко, Г.В.Козаченко, О.М. Антіпов,О.М. Ляшенко, Г.І. Дібніс та ін.

Об'єктом дослідження магістерської дипломної роботи є проект створення в передмісті м.Одеси спортивно-розважального комплексу з міні-гольфом.

Предметом дослідження магістерської дипломної роботи є економічні відносини між інвесторами та проектною командою, які створюють умови інвестиційної привабливості реалізації пропонуємого проекту.

Мета магістерської дипломної роботи полягає в розробці документації бізнес-плану, обгрунтування інвестиційної привабливості та найбільш ефективного варіанту проектного фінансування проекту побудови спортивно-розважального комплексу з міні-гольфом з застосуванням сучасного інструментарію автоматизованого проектного менеджменту.

Для досягнення мети в магістерській дипломній роботі вирішені наступні завдання:

1. У першому розділі:

- визначена сутність, особливості процесів управління проектами;

- проаналізовані методи застосування інвестиційних інструменті проектного фінансування за кордоном та в Україні.

2. У другому розділі:

- обгрунтована бізнес-ідея створення міні-гольф-клубу;

- сформоване резюме бізнес-плану проекту для інвесторів.

3. У третьому розділі:

- запропоновані 3 моделі інвестиційних інструментів для проектного фінансування проекту на стадії будівництва;

- складений кошторис, розраховані грошові потоки доходів та витрат проекту на стадії експлутації проекту;

- проведена порівняльна оцінка дисконтованої ефективності застосування 3-х моделей інвестиційних інструментів;

- проведений вибір найменш ризикового та найбільш прибуткового варіанту реалізації проекту.

4. У четвертому розділі:

- проведена побудова автоматизованої документації проекту в середовищі комплексу управління проектами Microsoft Project -2007;

- в середовищі комплексу управління проектами Microsoft Project -2007 побудовані діаграми Ганта, сітьовий та календарний графік виконання проекту.

5. У п'ятому розділі:

- проаналізовані основні напрямки створення системи безпеки життєдіяльності при експлуатації спортивних споруд та ігорних площадок міні-гольф клубу для гравців, персоналу та глядачів;

- проведена проектні розрахунки параметрів інженерно- технічних систем забезпечення життєдіяльності відділу охорони та відеоконтролю за діяльністю інфраструктури міні-гольф клубу.

Методами дипломного дослідження були - історичний аналіз, структурний аналіз, первинні статистичні спостереження, групування та статистичний аналіз хронологічних рядів параметрів, проектний аналіз та програмно-імітаційна оптимізація варіантів проектного фінансування з застосуванням програмних пакетів Microsoft Project- 2007, Microsoft Excel - 2007.

Магістерська дипломна робота виконана на матеріалах звітів про проектування, побудову та діяльність міні-гольф клубів України та Росії, розташованих в глобальній світовій мережі Інтернет.

Практична цінність отриманих результатів магістерського дипломного дослідження полягає в тому, що в результаті реалізації проекту створення в передмісті м.Одеси спортивно-розважального комплексу з міні-гольфом будуть досягнуті наступні прогнозні ефекти:

1. Соціальний ефект побудови за рахунок іноземних інвестицій на наданій в концесію на 5 років земельній ділянці комунальної власності сучасного міні-гольф клубу та передачі його через 5 років експлуатації у комунальну власність Одескої обласної ради при рівні зносу основних засобів не більше 50%.

2. Економічний ефект від експлуатації міні-гольф клубу за 5 років на рівні, який є інвестиційно привабливим для введення іноземної інвестиції на строк 5 років під гарантії державних органов влади (Одеська обласна рада) та її виведення з прибутком іноземними інвесторами по сучасній схемі проектного фінансування за кордоном " ПЕП = побудова + експлуатація+продаж".

Розділ 1. Сутність управління проектами та інвестиційних інструментів проектного фінансування

1.1 Сутність проекту та фаз життєвого циклу проекту

Проект - це спільність дій і задач, що внаслідок їх унікальности і неповтор-ності мають наступні відмітні ознаки [105]:

- чіткі цілі, що досягаються одночасним виконанням визначених технічних, економічних і інших вимог;

- внутрішні і зовнішні взаємозв'язки задач, робіт, операцій і ресурсів, що вимагають чіткої координації в процесі реалізації проекту;

- визначені терміни початку і завершення проекту, а також обмеження ресурсів;

- визначений ступінь унікальності проекту й умов його здійснення;

Цикл проекту (ЦП) є базовим елементом концепції проектного аналізу. Життєвий цикл проекту -- це час від першої затрати до останньої вигоди проекту. Він відображає розвиток проекту, роботи, які провадяться на різних стадіях підго-товки, реалізації та експлуатації проекту. До поняття ЦП входить визначення різ-них стадій розробки й реалізації проекту [106].

Головне в процесі виділення фаз, стадій та етапів проекту полягає у поз-наченні деяких контрольних точок, під час проходження яких використовується додаткова (зовнішня) інформація і визначаються або оцінюються можливі напрями розвитку проекту. В будь-якому разі, прийнятий поділ відображає взаємодію проекту з середовищем (діючий механізм регулювання економіки країни, політика держави, існуюче становище в економіці тощо).

У проекті можна відокремити два великих блоки робіт [105]:

- основна діяльність по проекту;

- забезпечення проекту.

Основна діяльність по проекті містить :

- доінвестиційні дослідження;

- планування проекту;

- розробка технічної, проектної і бюджетної документації;

- проведення торгів і заключення контрактів;

- матеріалізація проекту (будівельно-монтажні роботи);

- виконання пуско-налагоджувальних робіт;

- здача проекту;

- експлуатація проекту;

- випуск продукції;

- ремонт устаткування;

- розвиток виробництва;

- демонтаж устаткування(закриття проекту);

Забезпечення проекту містить :

- організаційну діяльність;

- правове забезпечення;

- фінансове забезпечення;

- матеріально-технічне забезпечення;

- комерційну(маркетингову) діяльність;

- кадрове забезпечення;

- інформаційне забезпечення.

До основних стадій проектів відносяться :

- доінвестиційна стадія;

- стадія реалізації;

- стадія експлуатації;

Доінвестиційна фаза проекту поєднує :

- вивчення прогнозів і напрямків розвитку фірми, регіону,країни;

- аналіз умов для впровадження початкового задуму;

- розробка концепцій проекту; розробка бізнес-плану проекту і попереднє обґрунтування інвестицій - оцінка життєздатності проекту;

- вибір і обґрунтування місця розміщення проекту;

- екологічне обґрунтування;

- аналіз і перспективу;

- попереднє інвестиційне рішення;

- розробка попереднього плану реалізації проекту;

На доінвестиційній фазі проекту випускаються 4 основні документи :

- аналіз інвестиційних можливостей;

- бізнес-план з попереднім техніко-економічним обґрунтуванням;

- уточнене техніко-економічне обґрунтування;

- доповідь з питань інвестиційних можливостей;

Інвестиційна стадія проекту містить чотири великих блоки робіт:

1) розробка проектної документації і підготовка проекту до матеріальної реалізації (будівництво);

2) проведення торгів, заключення контрактів, організація закупівель і постачань;

3) матеріалізація проекту(будівельно-монтажні роботи);

4) завершення реалізації проектних рішень;

До 1-го блоку відносяться :

- розробка плану проектно-дослідницьких робіт;

- підготовка завдання на розробку техніко-економічного обґрунтування;

- розробка ТЕО;

- узгодження, експертиза і твердження ТЕО, а також завдання на проектування;

- ухвалення остаточного рішення про інвестування;

- відведення земельної ділянки під будівництво;

- підготовка завдання на розробку проекту виконання робіт;

- розробка плану реалізації проекту;

До 2-го блоку відносяться наступні роботи :

- проведення тендерів і заключення контрактів на проведення проектно- дослідницьких робіт;

- планування постачання устаткування і виконання підрядних робіт;

- розробка планів (графіків) постачання устаткування;

До 3-го блоку відносяться наступні роботи:

- розробка оперативних планів матеріалізації проекту (будівництва);

- складання різних графіків використання робочої сили, машин і устаткування;

- постачання ресурсів і матеріалів;

- матеріалізація проекту (виконання будівельно-монтажних робіт);

- моніторинг і контроль;

До 4-го блоку відносяться наступні роботи :

- пуско-налагоджувальні роботи;

- здача об'єкта замовнику;

- мобілізація ресурсів і аналіз результатів реалізації проекту;

Стадія експлуатації містить наступні етапи проекту :

- експлуатація; ремонт і розвиток виробництва; закриття проекту (демонтаж, ліквідація);

У більшості проектів важливу роль відіграють шість стадій - це ідентифі-кація, розробка, експертиза, переговори, реалізація та завершальна оцінка. Ці стадії об'єднані в дві фази: фаза проектування -- перші три стадії; фаза впровадження -- останні три стадії. Значимість кожної стадії (фази) проекту оцінюють по затратам на 5 фазах проекту [106]:

1) розробка концепції - 2-3%;

2) планування проекту - 4-5%;

3) проектування - 10-20%;

4) матеріалізація проекту 60-70%;

5) закриття проекту 10-12%.

Ці 5 стадій(фаз) відбивають типовий "життєвий цикл" правильно побу-дованого проекту. Рішення на продовження проекту необхідне по закінченню кожної з перших 3-х фаз, а на четвертій і п'ятій фазах рішення приймається перед початком кожної фази. Усі вищенаведені стадії (фази) проекту є своєрідними мініпроектами з визначеними цілями, обмеженнями і підходами до керування.

1.2 Основні показники та методика оцінки ефективності застосування інвестиційних інструментів проектного фінансування

Міжнародна практика оцінки ефективності інвестицій істотно базується на концепції тимчасової вартості грошей і заснована на наступних принципах [107]:

Оцінка ефективності використання інвестуємого капіталу провадиться шляхом зіставлення грошового потоку (cash flow), що формується в процесі реалізації інвестиційного проекту й вихідної інвестиції. Проект вважається ефективним, якщо забезпечується повернення вихідної суми інвестицій і необхідна прибутковість для інвесторів, що надали капітал.

Інвестуємий капітал, так само як і грошові потоки, які генеруються цим капіталом, приводяться до теперішнього часу або до певного розрахункового року (який, як правило, передує початку реалізації проекту).

Процес дисконтування капітальних вкладень і грошових потоків провадиться по різних ставках дисконту, які визначаються залежно від особливостей інвестиційних проектів. При визначенні ставки дисконту враховуються структура інвестицій і вартість окремих складових капіталу.

Технологія дисконтування передбачає 2 основних підходи:

- дисконтування "пренумерандо" - коли всі грошові потоки для порівняння дисконтуються до моменту часу t =0 - початку інвестування коштів в проект;

- дисконтування "постнумерандо" - коли всі грошові потоки для порівняння дисконтуються до моменту часу t =Tлікв - закінчення експлуатації проекту та його ліквідації;

Суть всіх методів оцінки базується на наступній простій схемі: вихідні інвестиції при реалізації якого-небудь проекту генерують грошовий потік CF1, CF2, ... , CFn , інвестиції вважаються ефективними, якщо цей потік достатній для:

- повернення вихідної суми капітальних вкладень і

- забезпечення необхідної віддачі на вкладений капітал.

Найпоширеніші наступні показники ефективності капітальних вкладень:

- дисконтирований строк окупності (DPB).

- чисте сучасне значення інвестиційного проекту (NPV),

- внутрішня норма прибутковості (прибутковості, рентабельності) (IRR),

Дані показники, так само як і відповідні їм методи, використовуються у двох варіантах:

- для визначення ефективності незалежних інвестиційних проектів (так звана абсолютна ефективність), коли робиться висновок про прийняття проект або його відхилення,

- для визначення ефективності взаємовиключних проектів (порівняльна ефективність), коли робиться висновок про те, який проект прийняти з декількох альтернативних.

На закінчення розгляду загальних положень технології оцінки ефективності відзначимо два основних допущення, які приймаються при розрахунку показників ефективності, і якою мірою вони відповідають реальній практиці [101];

Потоки коштів ставляться на кінець розрахункового періоду часу. Насправді вони можуть з'являтися в будь-який момент протягом розглянутого року. У рамках розглянутих нижче інвестиційних технологій ми умовно приводимо всі грошові доходи підприємства до кінця відповідного року.

Грошові потоки, які генеруються інвестиціями негайно інвестуються в який-небудь інший проект, щоб забезпечити додатковий дохід на ці інвестиції. При цьому передбачається, що показник віддачі другого проекту буде, принаймні, таким же, як показник дисконтирування аналізованого проекту. Якщо ставка доходності реінвестиції значно відхиляється від ставки доходності проекту, розглядається варіант додаткового алгоритму врахування суттєвої різниці ставок.

Використовувані допущення, зрозуміло, не повністю відповідають реальному положенню справ, однак, з огляду на велику тривалість проектів у цілому, не приводять до серйозних помилок в оцінці ефективності.

Показники, що використовуються в аналізі інвестиційної діяльності, можна підрозділити на дві групи в залежності від того враховується чи ні часовий параметр [89]:

1) засновані на дисконтованих оцінках;

2) засновані на облікових оцінках.

До першої групи відносяться критерії:

- чистий приведений ефект (Net Present Value, NPV);

- індекс рентабельності інвестиції (Probability Index, PI);

- внутрішня норма прибутку (Internal Rate of Return, IRR);

- модифікована внутрішня норма прибутку (Modified Internal Rate of Return, MIRR);

- дисконтований строк окупності інвестиції (Discounted Payback Period, DPP).

До другої групи відносяться критерії:

- строк окупності інвестиції (Payback Period, PP);

- коефіцієнт ефективності інвестиції (Accounting Rate of Return, ARR).

Процес аналізу інвестицій включає наступні етапи [89]:

1. Складання списку альтернативних інвестицій.

2. Підготовка для кожної альтернативи прогнозу грошових потоків.

3. Прогноз даних для розрахунку й розрахунок бар'єрних ставок (Rбар).

4. Прогноз даних для розрахунку й розрахунок рівня реінвестицій (Rреін).

5. Розрахунок на кожний період чистого грошового потоку.

6. Розрахунок параметрів інвестиційного проекту (поточної вартості грошових потоків NPV, IRR, MIRR, DPI і т.д.).

7. Аналіз чутливості й оцінка якісних факторів.

8. Оцінка й порівняння альтернативних інвестицій.

9. Аналіз зміни ліквідності й платоспроможності (робиться для відносно великих проектів).

10. Післяінвестиційний аналіз.

11. Інвестиційний факторний аналіз (за необхідностю).

Головне завдання інвестиційного аналізу - розрахувати ефективність ін-вестиційного проекту й оцінити його ризикованість. Інакше кажучи, оптималь-ний вибір робиться по двох параметрах: ефективність і ризик.

У класичному інвестиційному аналізі можна виділити, три типи матема-тичних моделей, що визначають параметри [87]:

- суму доходу інвестиції (PV, NPV, MNPV),

- прибутковість інвестиції (NRR, IRR, MIRR, MIRR(бар),

- індекс прибутковості інвестиції (РІ, DPI) і

- строк окупності інвестиції (окупність, Тс-окупність, дюрація) грошових потоків, генерируємих інвестиційним проектом.

Модель №1 - недисконтована оцінка ефективності інвестиції.

У модель входять тільки грошові потоки (CF і I). Визначаються параметри чистого реального грошового потоку PV і окупність.

Модель №2 - оцінка ефективності інвестицій, основана на дисконтованих грошових потоках.

У модель входять грошові потоки й бар'єрна ставка (CF, I і Rбар). Визначаються параметри IRR, NPV, DPI, NRR, Дюрация, Тс-Окупність і MIRR(бар). У цій моделі додається облік зміни вартості грошей у часі (за допомогою Rбар).

Модель №3 - оцінка ефективності інвестицій, основана на дисконтованих грошових потоках, коли ставка реінвестиції грошових потоків, генеруємих інвестицією суттєво відхиляється від ставки дисконтування грошових потоків основного проекту.

У модель входять грошові потоки, бар'єрна ставка й ставка реінвестицій (CF, I, Rбар і Rреін). Визначаються параметри MIRR, MNPV і MNRR. Додається, крім обліку зміни вартості грошей у часі, облік норми прибутковості реінвестицій (за допомогою Rреін).

Метод розрахунку чистого приведеного ефекту NPV (варіант "пренумеран-до") заснований на зіставленні величини вихідної інвестиції (IC) із загальною су-мою дисконтованих чистих грошових надходжень, генерованих нею протягом прогнозованого періоду. Оскільки приплив коштів розподілений у часі, він дис-контується за допомогою коефіцієнта r, встановлюваного інвестором самостійно, виходячи зі щорічного відсотка повернення, який він хоче чи може мати на інвес-тований їм капітал [81]:

(1.1)

r - прогнозний рівень комерційної прибутковості проекту, який залежить від підприємця (внутрішній фактор);

j - прогнозний рівень інфляції цін виробників, який є зовнішнім фактором та не залежить від підприємця (зовнішній фактор);

r+j = Rбар - сумарна бар'єрна ставка дисконутвання грошових потоків інвестиції з врахуванням інфляції;

CFk - чистий грошовий потік (доходи - поточні витрати), згенерований інвестицією за k-й період її експлуатації;

ІС(t=0) - інвестиційні витрати на початок експлуатації проекта;

n - кількість розрахункових періодів (місяців, кварталів, років), до яких прив'язаний рівень ставки дисконтування (місячна, квартальна, річна ставка).

Якщо NPV>0, то проект варто прийняти; якщо NPV<0, то проект варто відкинути; NPV=0, то проект ні прибутковий, ні збитковий. Дамо економічне трактування критерію NPV з позиції власників компанії, що по суті і визначає логіку критерію NPV:

- якщо NPV<0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії зменшиться, тобто власники компанії понесуть збиток;

- якщо NPV=0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії не зміниться, тобто добробут її власників залишиться на колишньому рівні;

- якщо NPV<0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії, а отже, і добробут її власників збільшиться.

Проект із NPV=0 має додатковий аргумент у свою користь - у випадку реалізації проекту добробут власників компанії не зміниться, але в той же час обсяги виробництва зростуть, тобто компанія збільшиться в масштабах.

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку NPV моди-фікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту) [81]:

(1.2)

де j - прогнозований середній рівень інфляції;

ІСі - частка інвестиції, внесена в проект за і-й період його експлуатації (і = 0 - початок інвестування (проекту)).

Метод розрахунку індексу рентабельності інвестиції є по суті наслідком попереднього. Індекс рентабельності (PI) = ІД(індекс доходності) розраховується по формулі [81]:

(1.3)

Якщо PI>1, то проект варто прийняти; якщо PI<1, то проект варто відкинути; якщо PI=1, то проект є ні прибутковим, ні збитковим.

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку PI. модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):

(1.4)

Метод розрахунку внутрішньої норми прибутку інвестиції - під внутрішньою нормою прибутку інвестиції (IRR= ВНД) розуміють значення коефіцієнта дисконтування Rбар, при якому NPV проекту дорівнює нулю: IRR = RВНД, при якому NPV = f(RВНД) = 0.

Іншими словами, якщо ввести інвестицію у вигляді негативного грошового потоку на момент часу t=0 і позначити IC = -CF0, то IRR знаходиться з преобразованого рівняння (1.2), як [81]:

(1.5)

За допомогою таблиць вибираються два значення коефіцієнта дисконтування r1<r2 таким чином, щоб в інтервалі (r1, r2) функція NPV=f(r) змінювала своє значення з "+" на "-" чи з "-" на "+". Далі застосовують формулу

 (1.6)

де r1 - значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому f(r1)>0 (f(r1)<0));

r2 - значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому f(r2)<0 (f(r2)>0)).

Метод визначення строку окупності інвестицій є одним з найпростіших і широко використовуємих у світовій обліково-аналітичній практиці, не припускає тимчасової упорядкованості грошових надходжень [70]. Алгоритм розрахунку строку окупності (СО) залежить від рівномірності розподілу прогнозованих доходів від інвестиції. Якщо доход розподілений по роках рівномірно, то строк окупності розраховується розподілом одноразових витрат на величину річного доходу, обумовленого ними. При одержанні дробового числа воно округляється убік збільшення до найближчого цілого. Якщо прибуток розподілений нерівномірно, то строк окупності розраховується прямим підрахунком числа років, протягом яких інвестиція буде погашена кумулятивним доходом. Загальна формула розрахунку показника СО(РР) має вид:

, при якому (1.7)

Нерідко показник СО = РР розраховується більш точно, тобто розглядається і дробова частина року; при цьому робиться припущення, що грошові потоки розподілені рівномірно протягом кожного року.

Тоді формула (1.7) модифікується для розрахунків як [70]:

 (1.8)

При враховуванні часового аспекту в розрахунок приймаються грошові потоки, дисконтовані по показнику WACC, а відповідна формула для розрахунку дисконтованого строку окупності (DPP) має вид:

, при якому (1.9)

Очевидно, що у випадку дисконтування строк окупності збільшується, тобто завжди DPP>PP. Іншими словами, проект прийнятний за критерієм СО може виявитися неприйнятним за критерієм DPP = ДСО [70].

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку ДСО(DPP) модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):

(1.10)

Якщо показник дисконтованого строку окупності інвестиції ДСО(DPP) пе-ревищує номінальний строк проекту, а показник СО - прямого строку окупності інвестиції є меншим за номінальний строк проекту, інвестор вирішує допусти-мість перевищення строку і виносить рішення про прийняття чи неприйняття про-екту.

Якщо є кілька альтернативних проектів з однаковими (близькими) значення-ми NPV, IRR, то при виборі остаточного варіанта інвестування враховується ще один часовий параметр - тривалість інвестицій (duration). Дюрация (D) - це серед-ньозважений строк життєвого циклу інвестиційного проекту, де як ваги виступа-ють поточні вартості грошових потоків, одержуваних у період t, або інакше кажу-чи, як точка рівноваги строків дисконтованих платежів [70]. Вона дозволяє при-вести до єдиного стандарту найрізноманітніші по своїх характеристиках проекти (по строках, кількості платежів у періоді, методам розрахунку належного відсот-ка).

Ключовим моментом цієї методики є не те, як довго кожний інвестиційний проект буде приносити дохід, а його інтенсивність, тобто середня характеристика швидкості накопичення доходів за час проекту, яка є результатом насамперед того, коли він буде приносити дохід і скільки надходжень доходу буде щомісяця, квартал або рік протягом усього строку його дії.

Дюрація (середньозважений строк погашення або середньозважена тривалість платежів) вимірює середній час життя інвестиційного проекту або його ефективний час дії. У результаті менеджери одержують відомості про те, як довго окупаються для компанії інвестиції доходами, наведеними до поточної дати.

Для розрахунку дюрации (D) використовується звичайно наступна формула [70]:

(1.11)

де ?CFt - приплив коштів у період ?t;

(r+j) - бар'єрна ставка (коефіцієнт дисконтування) з врахуванням економічної (товарної ставки) r та ставки інфляції j;

t - періоди надходження доходів 1, 2, ..., m;

m - кількість періодів.

Ще одним показником інвестиційного аналізу є - середньозважена вартість капіталу (WACC), яка характеризує середню нормe витрат на залучення інвесто-ваного капіталу, яку доводиться виплачувати за його використання.

Середньозважена вартість капіталу (Weighted Average Cost of Capital, WACC) - є показником, що характеризує вартість капіталу так само, як ставка банківського відсотка характеризує вартість залучення кредиту. Відмінність WACC від банківської ставки укладається в тім, що цей показник не має на увазі рівномірних виплат, замість цього потрібно, щоб сумарний наведений дохід інвес-тора був таким же, який забезпечиd бb рівномірнe виплатe відсотків по ставці, що дорівнює WACC [70].

(1.12)

де STic - поточна ставка вартості експлуатуємої інвестиції в к - періоді;

Дисконтування майбутніх грошових потоків зі ставкою, рівної WACC, характеризує знецінювання майбутніх доходів з погляду конкретного інвестора й з урахуванням його вимог до прибутковості інвестованого капіталу.

Модифікована чиста поточна вартість (MNPV) застосовується у випадку, коли бар'єрна ставка й ставка реінвестицій істотно розрізняються, тоді має сенс (з погляду точності) розраховувати NPV по наступній формулі (враховуючої, що отримані в результаті інвестиції кошти, реінвестуються по іншій ставці) [70]:

 (1.13)

?CFt - приплив коштів, генеруємих інвестицією, у періоді t = 1, 2, ...n;

?ІСt - затрати інвестиційних коштів у часі у періоді t = 0, 1, 2, ... n (по абсолютній величині);

(r+j) - бар'єрна ставка (ставка дисконтування), частки одиниці;

d - рівень ставки реінвестицій, частки одиниці (процентна ставка, засно-вана на можливих доходах від реінвестиції отриманих позитивних грошових потоків або норма рентабельності реінвестицій);

n - число періодів.

Для оцінки ефективності у випадку застосування модифікованої ставки MNPV застосовують показник MIRR - модифікована внутрішня норма прибутко-вості (рентабельності) [70].

MIRR - це скорегована з урахуванням норми реінвестиції внутрішня норма прибутковості IRR. Із практичної точки зору самий істотний недолік внутрішньої норми прибутковості IRR - це допущення, прийняте при визначенні всіх дискон-тованих грошових потоків, породжених інвестицією, що складні відсотки розра-ховуються при одній і тій же процентній ставці. Для проектів, що забезпечують норми прибутку, близькі до бар'єрної ставки, проблем з реінвестиціями не вини-кає, тому що цілком розумно припустити, що існує багато варіантів інвестицій, що приносять прибуток, норма якого близька до вартості капіталу. Однак для ін-вестицій, які забезпечують дуже високу або дуже низьку норму прибутку, пропо-зиція про необхідність реінвестувати нові грошові надходження може спотворити справжню віддачу від проекту. Поняття скорегованої з урахуванням норми реін-вестиції внутрішньої норми прибутковості й було запропоновано для того, щоб протистояти зазначеному перекручуванню, властивому традиційному IRR.

Незважаючи на свою громіздку назву, скорегована з урахуванням норми реінвестиції внутрішня норма прибутковості, або MIRR, також відома як моди-фікована внутрішня норма прибутковості (modified internal rate of return), у дій-сності набагато легше розраховується вручну, ніж IRR. І це відбувається саме внаслідок зробленого припущення про реінвестицію.

Порядок розрахунку модифікованої внутрішній норми прибутковості MIRR:

1. Розраховують сумарну дисконтовану вартість всіх грошових відтоків і су-марну нарощену вартість всіх припливів коштів.

Дисконтування здійснюють за ціною джерела фінансування проекту (вар-тості залученого капіталу, ставці фінансування або необхідній нормі рентабель-ності інвестицій, Capital Cost, CC або WACC), тобто по бар'єрній ставці. Наро-щення здійснюють по процентній ставці рівній рівню реінвестицій.

Нарощену вартість припливів коштів називають чистою термінальною вар-тістю (Net Terminal Value, NTV).

2. Установлюють коефіцієнт дисконтування, що враховує сумарну наведену вартість відтоків і термінальну вартість припливів. Ставку дисконту, що врівнова-жує справжню вартість інвестицій (PV) з їхньою термінальною вартістю, назива-ють MIRR.

Формула для розрахунку модифікованої внутрішньої норми прибутковості (MIRR) [70]:

(1.14)

?CFt - приплив коштів, генеруємих інвестицією, у періоді t = 1, 2, ...n;

?ІСt - затрати інвестиційних коштів у часі у періоді t = 0, 1, 2, ... n (по абсолютній величині);

d - рівень ставки реінвестицій, частки одиниці (процентна ставка, заснована на можливих доходах від реінвестиції отриманих позитивних грошових потоків або норма рентабельності реінвестицій);

n - число періодів.

У правій частині формули - дисконтована за ціною капіталу величина інвес-тицій (капіталовкладень), а в лівій частині - нарощена вартість грошових надход-жень від інвестиції по ставці, рівній рівню реінвестицій.

Відзначимо, що формула MIRR має сенс, якщо термінальна вартість прип-ливів коштів перевищує суму дисконтованих інвестиційних витрат коштів (прип-лив грошей більше їхнього відтоку).

Критерій MIRR завжди має єдине значення й може застосовуватися замість показника IRR для оцінки проектів з неординарними грошовими потоками. Про-ект прийнятний для ініціатора, якщо MIRR більше бар'єрної ставки (ціни джерела фінансування).

Використання MIRR замість IRR завжди приглушає ефект від інвестицій. Не занадто вигідні інвестиції, для яких норми прибутку нижче бар'єрної ставки або норми реінвестиції, будуть завжди краще виглядати при використанні MIRR, чим IRR, тому що в першому випадку грошові потоки будуть приносити більше високі доходи, чим у другому. З іншого боку, особливо вигідні інвестиції, для яких норма прибутку вище бар'єрної ставки, по тій же причині будуть мати біль-ше низький MIRR.

Методика MIRR не має проблеми із множинністю визначення внутрішньої норми прибутковості як у методу IRR. Але на практиці показник MIRR викорис-товується рідко, що не можна вважати виправданим.

Ефективна бар'єрна ставка застосовується у випадку, коли бар'єрна ставка має змінне значення, застосовується ефективна бар'єрна ставка (щоб мати можли-вість порівнювати IRR, MIRR і MIRR(бар) з якоюсь однією бар'єрною ставкою).

Розрахунок ефективної бар'єрної ставки робиться аналогічно IRR, але при цьому NPV прирівнюється не нулю, як в IRR, а тому значенню NPV, що було розраховано при відомих (даних) бар'єрних ставках [70].

NPV(Rбар_ef) = NPV(Rбар 1, Rбар 2, ... Rбар n). (1.15)

де, R бар 1 - бар'єрна ставка за 1-й період

R бар 2 - бар'єрна ставка за 2-й період

R бар n - бар'єрна ставка за n-й період

1.3 Законодавчо-нормативне регулювання створення джерел проектного фінансування в Україні та методи проектного фінансування в іноземній практиці

Проектним фінансуванням називають такий спосіб залучення довгострокового капіталу для реалізації великих інвестиційних проектів, при якому єдиним джерелом повернення вкладених коштів і головним забезпеченням кредиту є грошові потоки, що генеруються самим проектом [67]. Хоча традиційному розумінню проектного фінансування відповідає небагато випадків, цей термін часто використовується у більш широкому значенні, що охоплює всі випадки кредитування проектів, масштаб яких досить великий у порівнянні з діяльністю позичальника, а сума кредиту не може бути забезпеченою заставним майном.

Організація фінансування за типом проектного дозволяє на початковій стадії здійснення проекту [72]:

- оцінити можливості його ініціаторів;

- визначити потребу проекту в позикових засобах;

- визначити прибуток після введення підприємства в експлуатацію;

- розподілити ризики створення і функціонування підприємства між всіма зацікавленими юридичними і фізичними особами.

Основною особливістю проектного фінансування, на відміну від акціонерного та державного, є виявлення та управління ризиками, розподіл ризиків між учасниками проекту, оцінка затрат і доходів з врахуванням ризиків та їх розподілу.

Порівняно з традиційним банківським кредитуванням проектне фінансування має такі особливості [71]:

1. В схемах проектного фінансування в ролі фінансових учасників реалізації інвестиційного проекту можуть виступати не тільки комерційні банки, але й інвестиційні банки, інвестиційні фонди і компанії, пенсійні фонди та інші інституціональні інвестори, лізингові компанії та інші фінансові, кредитні та інвестиційні інститути.

2. Переважаючою тенденцією розвитку проектного фінансування в промислово розвинених країнах є використання всієї гами джерел і методів фінансування інвестиційних проектів: банківських кредитів, емісій акцій, пайових внесків, фірмових кредитів, облігаційних позик, фінансового лізингу, власних коштів компаній (амортизаційних фондів та нерозподіленого прибутку). В окремих випадках можуть використовуватись також державні кошти (частіше в завуальованій формі - у вигляді гарантій і податкових пільг).

3. Проектне фінансування є інструментом активного зрощування банків-ської і промислової сфер.

4. В схемах проектного фінансування без регресу і з обмеженим регресом на позичальника особлива увага приділяється питанням виявлення, оцінки та зниження ризиків при реалізації інвестиційних проектів.

Основними джерелами проектного фінансування інвестиційних проектів є наступні [76]:

- власні джерела існуючих підприємств, які складаються з частини амор-тизаційних відрахувань від доходів до оподаткування податком на прибуток та розподіленої частини чистого прибутку підприємства після оподаткування в резерви на розвиток підприємства;

- власні джерела акціонерного капіталу створюємих під інвестиційних проект підприємств за рахунок частини чистого прибутку акціонерів, які засновують нове підприємство, включаючи іноземних інвесторів;

- залучені додаткові кошти акціонерного капіталу за рахунок додаткової емісії пайових цінних паперів (акцій) підприємства з перерозподілом чи без перерозподілу акціонерних часток;

- кредитні залучені кошти банків під інвестиційний проект;

- залучені кошти за рахунок випуску боргових цінних паперів (облігацій) підприємства під інвестиційний проект;

- залучені кошти фондів державного фінансування інвестиційних проектів на поворотній та неповоротній основах;

- залучені кошти іноземних державних та недержавних фінансових установ для фінансування інвестиційних проектів;

- часткове фінансування інвестиційного проекту за рахунок залучення матеріальних та нематеріальних(технологія та програмне забезпечення систем автоматизації) засоби реалізації інвестиційного проекту на лізинговій основі, включаючи міжнародний лізинг.

Переважаючою тенденцією розвитку проектного фінансування в про-мислово розвинених країнах є використання всієї гами джерел і методів фінан-сування інвестиційних проектів [71]:

- капітальних та фінансових інвестицій, включаючи іноземні інвестиції;

- банківських кредитів;

- первинних та додаткових емісій акцій;

- пайових внесків в створювані проектні підприємства;

- фірмових кредитів;

- облігаційних позик;

- фінансового лізингу;

- власних коштів компаній (амортизаційних фондів та нерозподіленого прибутку);

- концесійних інвестицій.

В окремих випадках можуть використовуватись також державні кошти (частіше в завуальованій формі - у вигляді гарантій і податкових пільг).

На сьогоднішній час джерелами проектного фінансування в Україні можуть виступати:

а) комерційні банки згідно Закону України "Про банки та банківську діяльність" [6];

б) комерційні підприємства згідно Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" [7], а також Закону України "Про акціонерні товариства" [9];

в) лізингові фінансові компанії згідно Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" [14] та Закону України "Про фінансовий лізинг" [13];

г) інвестиційні фонди та компанії з управління активами згідно Закону України "Про інститути спільного інвестування" [4];

д) недержавні пенсійні фонди згідно Закону України "Про недержавне пенсійне страхування" [12];

е) фонди фінансування будівництва згідно закону України " Про фінансо-во-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" [8];

ж) державні установи (включаючи іноземні державні установи), міжна-родні фінансові фонди, юридичні особи (підприємства, установи) та приватні особи згідно Законів України "Про інвестиційну діяльність" [2] та "Про режим іноземного інвестування" [3];

з) іноземні інвестори-концессіонери згідно Закону України "Про концесії" [11] та Закону України "Про концесії на будівництво та експлуатацію авто-мобільних доріг" [10].

Вплив законодавчо - нормативного регулювання на створення джерел проектного фінансування в Україні здійснюється залежно від наявності:

- вільного чи обмеженого права інвестування коштів в проектне фінансування;

- створення державою цивілізованого ринку функціонування цінних паперів, як одних з основних джерел проектного фінансування;

- законодавчого захисту прав інвестора на інвестовані кошти та прав на повернення інвестиції, прав на отримання доходів та їх репатріацію за кордон (для іноземних інвесторів);

В Україні на сучасному етапі ці вимоги реалізовані в 3-х основних законах:

- Закон України "Про інвестиційну діяльність" [2];

- Закон України "Про режим іноземного інвестування" [3];

- Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" [7];

1. Так, Закон України "Про інвестиційну діяльність" [2 ] - встановлює що в Україні інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Такими цінностями можуть бути:

- кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

- рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);

- майнові права інтелектуальної власності;

- сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау");

- права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

Об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.

Розміщення інвестицій у будь-яких об'єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено цим Законом, іншими актами законодавства України, визнається невід'ємним правом інвестора і охороняється законом.

Інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів і торгів.

За рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів.

Для інвестування можуть бути залучені фінансові кошти у вигляді кредитів, випуску в установленому законодавством порядку цінних паперів і позик.

Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Інвестор у випадках і порядку, встановлених законодавством України, зобов'язаний:

- подати фінансовим органам декларацію про обсяги і джерела здійснюваних ним інвестицій;

- одержати необхідний дозвіл або узгодження відповідних державних органів та спеціальних служб на капітальне будівництво;

Основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

Інвестиційна діяльність може здійснюватись за рахунок:

- власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян, юридичних осіб тощо);

- позичкових фінансових коштів інвестора (облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити);

- залучених фінансових коштів інвестора (кошти, одержані від продажу акцій, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб);

- бюджетних інвестиційних асигнувань;

- безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян.

Держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб'єктів.

Захист інвестицій - це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об'єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій.

Держава гарантує захист інвестицій незалежно від форм власності, а також іноземних інвестицій. Захист інвестицій забезпечується законодавством України, а також міжнародними договорами України. Інвесторам, у тому числі іноземним, забезпечується рівноправний режим, що виключає застосування заходів дискримінаційного характеру, які могли б перешкодити управлінню інвестиціями, їх використанню та ліквідації, а також передбачаються умови і порядок вивозу вкладених цінностей і результатів інвестицій.

З метою забезпечення сприятливого та стабільного інвестиційного режиму держава встановлює державні гарантії захисту інвестицій.

Державні гарантії захисту інвестицій - це система правових норм, які спрямовані на захист інвестицій та не стосуються питань фінансово-господарської діяльності учасників інвестиційної діяльності та сплати ними податків, зборів (обов'язкових платежів). Державні гарантії захисту інвестицій не можуть бути скасовані або звужені стосовно інвестицій, здійснених у період дії цих гарантій.

Інвестиції не можуть бути безоплатно націоналізовані, реквізовані або до них не можуть бути застосовані заходи, тотожні за наслідками. Такі заходи можуть застосовуватися лише на основі законодавчих актів України з відшкодуванням інвестору в повному обсязі збитків, заподіяних у зв'язку з припиненням інвестиційної діяльності. Порядок відшкодування збитків інвестору визначається в зазначених актах.

2). Закон України "Про режим іноземного інвестування" [3] визначає:

а) іноземні інвестори - це суб'єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, а саме:

- юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України;

- фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності;

- іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації;

- інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до законодавства України;

б) іноземні інвестиції - це цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту;

Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді:

- іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України;

- валюти України - при реінвестиціях в об'єкт первинного інвестування чи в будь-які інші об'єкти інвестування відповідно до законодавства України за умови сплати податку на прибуток (доходи);

- будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав;

- акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті;

- грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов'язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;

- будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;

- прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;

Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у таких формах: