Ефективність управління господарською діяльністю підприємства

Єдина державна регуляторна політика у сфері підприємництва здійснюється шляхом упорядкування нормативного регулювання підприємницької діяльності підприємств. Нормативним регулюванням діяльності підприємств визнається видання нормативно-правових актів, а також директивних листів.

Згідно з Указом основними принципами впорядкування нормативного регулювання діяльності підприємств є:

- доцільність, достатність та відповідність нормативного регулювання вимогам ринкових відносин;

- ефективність та забезпечення досягнення позитивних економічних і соціальних результатів упровадження регуляторних актів;

- системність, послідовність та координованість дій щодо розробки, видання й виконання регуляторних актів;

- гласність у процесі підготовки проектів найважливіших регуляторних актів, які суттєво впливають на ринкове середовище, права й інтереси підприємців, та публічне обговорення цих проектів;

- обов'язковість і своєчасність доведення виданих регуляторних актів до підприємств та інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Отже, головні напрями регулювання економічних процесів і впливу держави на діяльність підприємств такі:

1. держане законодавство -- забезпечення правової бази і суспільної атмосфери, які сприяють ефективному функціонуванню ринкової економіки;

2. сильний уряд із лідером, який не боїться взяти на себе відповідальність за здійснення ефективної, часто непопулярної, економічної політики та реформ;

3. перерозподіл доходів через податки, модифікацію ринкових цін, регулювання праці та її оплати, ефективні програми соціального захисту населення;

4. перерозподіл ресурсів -- через формування кон'юнктури ринку, зміну попиту, пропозиції, структури імпорту-експорту (шляхом введення акцизних і митних зборів тощо);

5. вирішення суспільних потреб -- через формування бюджету і виділення коштів на оборону, освіту, охорону здоров'я, культуру, розвиток науки;

6. розробка моделей економічного розвитку, використання різноманітних методів прогнозування і захист чинної конкурентної системи (антимонопольне законодавство);

7. захист чинної конкурентної системи (антимонопольне законодавство);

8. регулювання через фінансово-кредитну систему і систему грошового обігу (регулювання емісій, курсів валют, процентної ставки, різних резервів);

9. здійснення науково-технічної політики, подолання технічної відсталості, розвиток пріоритетних галузей, які визначають рівень НТП, інвестиційна та інноваційна політика;

10. здійснення структурної політики -- обґрунтування цілей і характеру структурної перебудови в напрямку її соціально-економічної орієнтації, вдосконалення структури виробництва;

11. здійснення заходів зі стабілізації економіки, фінансово-кредитної системи, подолання кризи платежів.

Розділ II. Аналітична частина

2.1 Загальна характеристика готелю «Срібні лелеки»

Рекреаційний комплекс «Срібні лелеки» відомий своєю вишуканістю і красотою вже не один рік. Історія створення цього закладу є дуже цікавою. Весь цей період охоплює вже майже п'ять років. Її умовно можна розділити на декілька етапів.

Беручи до уваги сучасний Луцьк, комплекс розташований майже в самому центрі міста. Колись на тому місці де стоять « Срібні лелеки» був дикий парк з чагарниками, недоглянутими деревами і місцем де викидали сміття. Це місце було мало заселене. І хто б міг подумати, що через декілька років, під пильним оком власника, Ярмалюка Павла Романовича виникне це чудове місце, яке зараз відоме не тільки в Луцьку, але і по всій Україні.

Свого часу Павло Романович і його дружина Ольга Миколаївна будучи молодими підприємцями змогли розгледіти великі перспективи цього парку. Вони придбали за власні кошти частину землі, а частину взяли в оренду і прийнялись до справи. Саме перше з'явилося кафе і відразу стало популярним місцем відпочинку лучан. Через невеликий проміжок часу розпочалося будівництво чотирьох поверхового приміщення, яке через два роки мало стати готелем, рестораном і більярдом з винним погрибом. І через два роки в кінці лютого 2008 року відкрився ресторан, а через декілька днів і готель. В цьому році комплекс відсвяткував своє двохріччя. За більш ніж два роки своєї роботи готель відкрив двері багатьом людям, які переступивши поріг, відразу відчули затишну атмосферу і європейський сервіс. Серед почесних гостей були відомі діячі музики, такі як Ірина Білик, Ольга Горбачова, Світлана Лобода та інші. Серед політичних діячів був Томенко Микола Володимирович, посли різних країн. Для тих хто захоплюється футболом такі імена як Руслан Роталь та Андрій Русаль які жили в «срібних лелеках» є досить відомими тому що вони є гравцями національної збірної України з футболу.

Застосування комп'ютерних інформаційних технологій є досить на високому рівні. великою перевагою готелю « Срібні лелеки» порівняно з іншими готелями міста Луцька є те, в підключення до мережі Інтернет, абсолютно безкоштовно. Будь - який клієнт. у якого в наявності є ноутбук може підключитись до інтернету у зручний для нього час. Цією послугою користується великий відсоток проживаючих.

У кожному номері є LSD телевізор. Клієнт може вибирати, чи йому користуватись простою ефірною антеною, чи супутниковим телебаченням. Через супутник транслюється до 600 каналів різноманітної тематики, майже з цілого світу і на найбільш вживаних мовах. Це велика перевага для готелю, тому що третина клієнтів є іноземці.

Номера готелю оснащені телефонами. По телефону можна дзвонити в межах закладу, або по місту. Це досить зручно коли, наприклад, клієнт хоче зв'язатись з колегою з іншого номеру, або зробити замовлення в ресторані не виходячи з кімнати.

Бронювання номерів також здійснюється по телефону. Проте все частіше клієнти використовують Інтернет для резервування кімнат. Такий метод надзвичайно зручний і швидкий. Комплекс має свій офіційний сайт на якому клієнт може знайти усю інформацію про заклад.

Широко застосовується і факс, без якого взагалі важко уявити роботу будь - якого підприємства. Процедура поселення і виселення також здійснюється через спеціальну програму на комп'ютері, який знаходиться на рецепшені.

Роблячи висновок з усього вище сказаного, ми можемо сказати, що рекреаційний комплекс «Срібні лелеки» використовуючи новітні комп'ютерні та інформаційні технології надає послуги високого ґатунку в сфері готельного та ресторанного та ресторанного бізнесу.

Адміністратор має багато обов'язків, але один з найважливіших і найвідповідальніших - це поселення і виселення клієнтів. Цей процес досить складний і має багато різних аспектів.

Поселення умовно можна розділити на два типи. Перший - це поселення коли номер був попередньо заброньований. Другий - коли людина прийшла з вулиці, тобто не бронювала.

Бронювання може бути через телефон, по Інтернету, заява на бронювання по факсу, і коли клієнт приїхав сам, щоб зарезервувати номер на майбутнє. Номер може бути замовлений на будь - яку дату в майбутньому зручну для клієнта. Обов'язково повинні бути зворотні контакти, щоб вразі якихось непередбачуваних обставин можна було зв'затись з замовником. Важливим моментом є завдатки. Наприклад. якщо здійснюється бронювання на велику кількість номерів - завдаток є обов'язковим.

Цей готель є невеликим. У ньому знаходиться 12 номерів для проживання туристів ( додаток 2 ).

2.2 Господарська діяльність готелю «Срібні лелеки»

Рекреаційний комплекс «Срібні лелеки» здійснює господарську діяльність пов'язану з метою надання послуг проживання для відвідувачів. У цей готель приїжджає дуже багато іноземних туристів. Тому тут створюються такі умови, щоб вони почували себе комфортно, ніби в себе дома. У цьому туристичному комплексі є ресторан, винний погріб, більярд, бар, що дуже позитивно впливає на відвідувачів.

Але сперш ніж почати господарську діяльність цьому підприємцеві потрібно пройти державну реєстрацію.

Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або ліквідації юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій шляхом внесення відповідних записів до єдиного державного реєстру.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку й надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

До порядку проведення державної реєстрації юридичних осіб - підприємців входять:

1. перевірка комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;

2. перевірка документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;

3. внесення відомостей про юридичну особу - підприємця до єдиного державного реєстру;

4. оформлення і видача свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.

Даний готель має свідоцтво про державну реєстрацію (додаток 1).

Свідоцтво про державну реєстрацію - документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи - підприємця.

У бланку свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця зазначаються:

1. ім'я фізичної особи - підприємця;

2. ідентифікаційний номер фізичної особи;

3. місце проживання фізичної особи;

4. дата проведення державної реєстрації;

5. прізвище та ініціали державного реєстратора.

Свідоцтво про державну реєстрацію підписується державним реєстратором та засвідчується його печаткою.

На печатках і штампах суб'єкта господарювання повиннен зазначатись ідентифікаційний код.

Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта господарювання та копія документа,є підставою для відкриття рахунків в установах банків.

Перереєстрація суб'єкта господарювання проводиться у разі зміни форми власності, на якій засновано даний суб'єкт, або організаційної форми господарювання, або найменування суб'єкта господарювання і здійснюється в порядку, встановленому для його реєстрації.

Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання здійснюється за його особистою заявою, а також на підставі рішення суду у випадку визнання недійсними.

Розділ III. Охорона праці на підприємстві

На працівників служб охорони праці не повинні покладатися обов'язки, не пов'язані з їхніми функціями. Всі заходи з охорони праці робітники служб охорони праці виконують у тісній взаємодії з керівництвом підприємств та їх підрозділів. Не тільки власник, керівні та інженерно-технічні працівники, а й усі спеціалісти мають обов'язки з охорони праці. Згідно із Законом «Про охорону праці» працівник зобов'язаний:

- знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва;

- користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- дотримуватись функцій щодо охорони праці, передбачених колективним договором та угодою, трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

- проходити в установленому порядку попередні та періодичні

- медичні огляди, які організовує власник;

- співпрацювати з власником у справі організації безпечних, нешкідливих і сприятливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю, здоров'ю оточуючих чи навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку безпосередньому керівникові або іншій посадовій особі.

Для підтримки постійної роботи в напрямі аналізу стану та вдосконалення умов праці на підприємствах туриського комплексу їх власники зобов'язані інформувати державні органи, які складають єдину статистичну звітність з питань охорони праці. Власник також зобов'язаний інформувати працівників про стан охорони праці, причини аварій, нещасних випадків, професійних захворювань і про заходи, які вжито для їх усунення та для забезпечення на підприємстві умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог.

Забезпечення здорових і безпечних умов праці є обов'язком адміністрації підприємства. У зв'язку з цим адміністрація повинна упроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, застерігати виробничий травматизм і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, запобігаючи професійним захворюванням робітників і службовців. Тому адміністрація не має права вимагати від працівника виконання роботи, пов'язаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, не відповідних правилам і нормам з охорони праці.

Жодне готельне підприємство не може бути прийняте і введене в експлуатацію, якщо там не забезпечені безпечні умови праці. Тому введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого призначення допускається тільки з дозволу органів, що здійснюють державний санітарний і технічний нагляд, а також технічної інспекції профспілок і профспілкового комітету підприємства.

Адміністрація туристського комплексу зобов'язана забезпечувати належне технічне устаткування робочих місць для створення на них умов роботи, відповідних правилам охорони праці (техніці безпеки, санітарним нормам тощо).

Адміністрація туристського комплексу зобов'язана вживати заходів по полегшенню й оздоровленню умов праці робітників і службовців шляхом механізації та автоматизації виробничих процесів, зниження й усунення запорошення та загазованості повітря в приміщеннях, інтенсивності шуму й вібрації. Робітники та службовці повинні дотримуватись інструкції з охорони праці, правил виконання робіт і поведінки у виробничих приміщеннях. Такі інструкції розробляються і затверджуються адміністрацією підприємства спільно з профспілковим комітетом.

Адміністрація туристського комплексу за участю представників профспілкового комітету підприємства, а в обумовлених законодавством випадках - і представників інших органів, зобов'язана своєчасно й правильно проводити розслідування і облік нещасних випадків на виробництві. За наслідками розслідування нещасного випадку адміністрація за встановленою формою складає акт копія якого видається потерпілому не пізніше ніж через три дні після закінчення розслідування. При відмові адміністрації в складанні акта про нещасний випадок або незгоду потерпілого з висловленими. в акті обставинами він має право звернутися до профспілкового комітету підприємства, ухвала якого з приводу складання або змісту акта є обов'язковою для адміністрації.

Для створення більш високих порівняно з існуючими умов і рівня безпеки праці адміністрацією туристського комплексу розробляються перспективні та поточні комплексні.

Контроль за виконанням вимог безпеки туристів забезпечують органи державного управління, що здійснюють контроль за безпекою відповідно до їх компетенції.

Контроль здійснюється на початку сезону -- при перевірці готовності туристичного підприємства і траси до експлуатації, а також в ході поточних перевірок.

З метою забезпечення прав і законних інтересів громадян -- споживачів туристичних послуг туроператор і турагент зобов'язані здійснити фінансове забезпечення своєї цивільної відповідальності (гарантією банку або іншої кредитної установи) перед туристами.

Туроператор і турагент для покриття своєї відповідальності за збитки туристу в разі виникнення обставин їх неплатоспроможності або в результаті порушення процесу про визнання їх банкротом, які пов'язані з необхідністю покриття витрат туриста на його повернення до місця постійного мешкання, відшкодування вартості ненаданих послуг, передбачених договором, повинен надати підтвердження фінансового забезпечення своєї відповідальності перед туристом в установленому порядку.

З метою створення рівних можливостей суб'єктам туристичної діяльності на ринку туристичних послуг і забезпечення безпеки, захисту прав і законних інтересів туристів, захисту навколишнього природного середовища, підвищення рівня туристичного обслуговування, здійснюється ліцензування туропера-торської та турагентської діяльності.

Сертифікація товарів, робіт, послугу сфері туристичної діяльності здійснюється з метою:

-- запобігання реалізації товарів, робіт, послуг, небезпечних для життя, здоров'я людей, майна і навколишнього середовища;

-- сприяння споживачам в свідомому виборі товарів, робіт, послуг;

забезпечення дотримання обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки;

гармонізації стандартів, норм і правил з міжнародними стандартами, рекомендаціями, нормами і правилами, які торкаються вимог до об'єктів відвідання і туристичних послуг, взаємодій туроператорів, використання обмежених туристичних ресурсів, якості і видів туристичних послуг.

Суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в цій галузі надаючи туристичну послугу, що завдало шкоди, зобов'язаний відшкодувати туристу збитки в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування в меншому або більшому розмірі.

Засіб розміщення туристів -- це будь-який об'єкт, призначений для тимчасового мешкання туристів (готель, турбаза, майданчик для кемпінгу тощо). Послуги засобів розміщення -- це діяльність по розміщенню туристів і наданню готельних та спеціалізованих (лікувально-оздоровчих, санаторних, спортивних, туристичних тощо) послуг.

Засоби розміщення підрозділяють на колективні та індивідуальні.

До колективних засобів розміщення відносять готелі та аналогічні засоби розміщення, готелі (зокрема квартирного типу), мотелі, клуби з мешканням, пансіонати, мебльовані кімнати, гуртожитки.

Спеціалізовані засоби розміщення -- це санаторії, профілакторії, табори праці і відпочинку, будинки відпочинку, туристичні притулки, стоянки, туристичні та спортивні бази, бази відпочинку, будинки мисливця (рибалки), конгрес-центри, громадські транспортні засоби, наземний і водний транспорт, переобладнаний під засоби розміщення для ночівлі, кемпінги.

Індивідуальні засоби розміщення -- це квартири, кімнати в квартирах, будинки, котеджі, що здаються під найом.

Засоби розміщення повинні мати:

- освітлення в житлових і громадських приміщеннях -- природне і штучне, в коридорах -- цілодобово природне або штучне за нормативами БНіП.

- холодне і гаряче водопостачання і каналізацію згідно нормативів БНіП.

У районах з перебоями у водопостачанні необхідно забезпечити мінімальний запас води не менш ніж на добу і підігрів води;

- опалювання, що підтримує температуру повітря в житлових приміщеннях не нижче 18,5°С;

- вентиляцію (природну або примусову), що забезпечує циркуляцію повітря і що виключає проникнення сторонніх запахів у житлові приміщення згідно нормативів БНіП;

- телефонний зв'язок;

- пасажирський ліфт (при необхідності) за нормативами БНІП.

Мінімальна площа житлової кімнати повинна бути не менше 9 м2 згідно нормативів БНіП. Мінімальна площа житлової кімнати на одного проживаючого в будівлях цілорічного функціонування -- не менше 6,0 м2; сезонного (літнього) функціонування -- не менше 4,5 м2.

У житловій кімнаті повинні бути:

- меблі (ліжко, тумбочка, стіл, стілець, шафа), інвентар приліжковий килимок, Дзеркало тощо) і постільне приладдя, відповідно до кількості проживаючих;

щільні завіси або жалюзі, що забезпечують затемнення приміщення;

мережа радіомовлення (підведення до всіх житлових кімнат);

- стельові (настінні) і приліжкові світильники, електророзетки із зазначенням напруги;

- замки в дверях з внутрішнім запобіжником.

Санвузол в номері повинен бути обладнаний умивальником, унітазом, ванною або душем. За відсутності санвузла в номері засоби розміщення повинні мати санітарні об'єкти загального користування (з розрахунку один унітаз, один умивальник і один душ не більш ніж на 10 осіб, роздільні для чоловіків і жінок).

У колективних засобах розміщення туристів повинні бути передбачені:

- кімната побутового самообслуговування, місце для прання і сушіння одягу з необхідним устаткуванням і інвентарем;

- приміщення для надання послуг харчування згідно нормативів ГОСТ та/або кухня для самостійного приготування їжі;

- приміщення або частина приміщення для перегляду телепередач і інших культурно-масових заходів;

- камера схову;

- пристрої для зручного доступу інвалідів: похилі пандуси біля вхідних дверей для проїзду інвалідної коляски, ліфти, спеціально обладнані номери і туалети тощо (з урахуванням місцевих умов).

Обслуговуючий персонал, що надає послуги у засобах розміщення, повинен мати кваліфікацію, що відповідає виконуваній роботі. Персонал при настанні надзвичайної чи небезпечної ситуації повинен: сповістити кожного постояльця, заглянувши у кожен номер (якщо немає загальної системи сповіщення постояльців про небезпеку) і спрямовувати просування постояльців у напрямках, вказаних в планах евакуації; допомогти евакуюватися тим, хто не може це зробити самостійно; якщо немає прямої загрози життю, повинен дочекатися евакуації всіх постояльців і перевірити чи немає ще когось на поверсі, за який відповідає працівник.

У засобах розміщення повинен бути наданий мінімальний асортимент послуг:

- цілодобовий прийом;

- послуги громадського харчування або умови для самостійного приготування їжі;

- щоденне прибирання житлової кімнати (включаючи заправку ліжок) і санвузла (окрім гуртожитків, таборів праці і відпочинку, туристичних притулків, стоянок, кемпінгів);

- заміна постільної білизни -- не менше одного разу на тиждень, заміна рушників -- не менше одного разу на три дні;

- відправлення, отримання і доставка листів і телеграм;

- зберігання цінностей, багажу;

- медична допомога: виклик швидкої допомоги, користування аптечкою;

- надання туристичної інформації.

Послуги готелів повинні відповідати вимогам нормативів та Правил надання готельних послуг в Україні.

Туристам, що проживають в індивідуальних засобах розміщення, повинні надаватися такі послуги:

- прибирання житлової кімнати (включаючи заправку ліжка) до кожного заїзду туристів;

- заміна постільної білизни -- не менше одного разу на тиждень, заміна рушників -- не менше одного разу на три дні (або надання змінного комплекту постільної білизни і рушників);

- користування електро- (газовою) плитою і холодильником.

Залежно від виду засобів розміщення асортимент послуг може доповнюватися.

Спеціалізовані засоби розміщення крім надання послуг розміщення надають послуги оздоровчо-лікувального характеру, санаторно-курортного обслуговування, туристичні, спортивні та інші відповідно до своєї спеціалізації.

У засобах розміщення будь-якого виду повинні бути забезпечені безпека життя і здоров'я туристів, збереження їх майна.

Засоби розміщення повинні розташовуватися в сприятливих екологічних умовах, а також відповідати вимогам пожежної безпеки за нормативами ППБ та мати сертифікат пожежної безпеки.

У будівлі повинні бути передбачені аварійні виходи, сходи, добре помітні інформаційні покажчики для забезпечення вільної орієнтації як у звичайній, так і в надзвичайній ситуаціях.

У засобах розміщення повинні бути вивішені в доступному для огляду місці плани дій персоналу і туристів у надзвичайних ситуаціях (стихійних лихах, пожежах тощо), що включають взаємодію з місцевими органами управління, що беруть участь у рятувальних роботах. Зокрема на кожному поверсі повинні бути вивішені плани евакуації із засобів розміщення.

Засоби розміщення повинні бути обладнані системами протипожежного захисту, сповіщення або засобами захисту від пожежі відповідно до ППБ01.

Все санітарно-технічне, технологічне та інше устаткування, прилади, меблі та інвентар повинні відповідати вимогам нормативних документів і експлуатуватися з дотриманням їхніх вимог.

У засобах розміщення повинні дотримуватися санітарно-гігієнічні і протиепідемічні правила і норми в частині:

- утримання санітарно-технічного устаткування та інвентаря, видалення відходів і захисту від комах і гризунів;

- стану території, місць загального користування, приміщень будівлі, пляжів і різних споруд для туристів;

- обробки білизни (прання, прасування, зберігання тощо).

При експлуатації електричного та газового устаткування повинні дотримуватися вимоги нормативів ППБ та правила експлуатації, встановлені заводом-виробником в нормативній документації на конкретне устаткування.

Допустимий рівень звукового тиску і рівень звуку в приміщеннях повинні відповідати вимогам ГОСТ.

Організації та індивідуальні підприємці, що надають у засобах розміщення послуги харчування, хімчистки, перукарні та інші послуги, повинні мати сертифікати відповідності.

Питна вода повинна бути безпечна в епідеміологічному відношенні, нешкідлива за хімічним складом і відповідати нормативам ГОСТ. За відсутності гарантії хорошої якості питної води повинні бути обладнані спеціальні установки для обробки води.

Використовувані препарати для дезінфекції, дезінсекції, дезодорації, миючі засоби, що увійшли до переліку товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації, повинні мати сертифікат відповідності і застосовуватися відповідно до нормативних вимог.

Обслуговуючий персонал засобів розміщення повинен бути підготовлений до дій в надзвичайних обставинах. Відповідальність за підготовку персоналу несе керівник засобу розміщення.

Обслуговуючий персонал повинен проходити медичний огляд відповідно до вимог санітарно-епідеміологічних служб.

Вимоги щодо охорони навколишнього середовища засобів розміщення

Засоби розміщення повинні функціонувати відповідно до вимог з охорони навколишнього середовища (з утримання території, технічного стану і утримання приміщень, вентиляції, водопостачання, каналізації).

У засобах розміщення передбачається система санітарного очищення і прибирання території (раціональний збір, швидке видалення, надійне знешкодження, доцільна утилізація побутових відходів) згідно санітарних норм.

Організація раціональної системи збирання, тимчасового зберігання, регулярного вивезення твердих і рідких побутових відходів і прибирання території повинна відповідати вимогам санітарних норм.

При функціонуванні засобів розміщення і наданні ними послуг не повинні здійснюватися шкідливі дії на навколишнє середовище.

Засоби розміщення повинні мати екологічний паспорт або висновок природоохоронних служб, що підтверджують відсутність шкідливих дій на навколишнє середовище.

Принциповими положеннями забезпечення безпеки засобів розміщення є:

- формування вичерпної множини цілей і задач щодо забезпечення безпеки засобів розміщення;

- аналіз переліку можливих загроз, ранжирування імовірностей ризику і потенційного збитку;

- мінімізація витрат за критерієм «ефективність/вартість;

- забезпечення живучості, гнучкості і керованості комплексу безпеки;

- можливість подальшого розвитку, модернізації і зміни конфігурації комплексу безпеки.

Поняття безпеки містить у собі не лише захист від кримінальних зазіхань, але ще в більшому ступені забезпечення захисту від пожеж, вибухів та інших надзвичайних подій.

Необхідно особливо відзначити, що велику (можливо, головну) небезпеку для засобів розміщення представляє можливість пожежі, випадкового або навмисного підпалу, що також вимагає розробки і впровадження адекватних організаційно-технічних заходів протидії і є однією з найважливіших складових комплексної системи безпеки. Перехід до нової, сучасної концепції безпеки, що передбачає застосування складної спеціальної техніки, вимагає перегляду тактичних аспектів у роботі різних служб засобів розміщення.

Необхідно реалізувати наступні організаційні заходи: розробити детальні інструкції дій у всіх можливих позаштатних ситуаціях і довести їх до кожного співробітника; скласти короткі, барвисті, високоінформативні та інтуїтивно зрозумілі інструкції з користування апаратурою безпеки для гостей, які повинні містити короткі правила поведінки в екстремальній ситуації; регулярно проводити заняття з підвищення кваліфікації персоналу служби безпеки, фізичної та бойової підготовки; провести навчання всього персоналу засобу розміщення правилам користування апаратурою комплексу безпеки; організувати для персоналу періодичну перевірку знань в області безпеки, проводити додаткове навчання за умови зміни кадрів і модернізації комплексу; організувати нечисленну, але професійну інженерну службу, до обов'язків якої має ввійти проведення технічного обслуговування комплексу автоматизації засобу розміщення, проведення навчання і консультування співробітників інших служб засобу розміщення тощо.

Працівники служби безпеки засобів розміщення мають постійно вивчати досвід експлуатації інших засобів розміщення і роботи їх служб безпеки, дані статистики правопорушень, мати консультаційну взаємодію з фахівцями державних служб охорони порядку, пожежної безпеки, силових відомств.

Сьогодні засоби розміщення з метою забезпечення безпеки оснащені системами електронних карткових замків, сейфами, системами охоронної сигналізації та відеоспостереження. Заходи безпеки, що розробляються та впроваджуються в засобах розміщення, мають бути спрямовані на виконання таких завдань:

- забезпечення охорони і безпеки постояльців та їхнього особистого майна під час перебування в засобі розміщення;

- захист майна засобу розміщення від ворожих дій (крадіжок, актів вандалізму тощо);

- забезпечення захисту засобу розміщення (самого будинку і всього, що в ньому знаходиться) від терористичних актів підтримання громадського порядку і забезпечення належної поведінки у всіх громадських місцях засобів розміщення;

- забезпечення постояльцям спокою і конфіденційності під час їх перебування в засобі розміщення;

- забезпечення можливості негайного та ефективного реагування у випадку будь-якої події, що вимагає втручання персоналу засобу розміщення або представників сторонніх відомств; .

- гарантування належної поведінки, а також сумлінності і чесності всього персоналу засобу розміщення;

- гарантування можливості надання засобом розміщення спеціальних послуг із забезпечення підвищеної безпеки високопоставлених осіб, до охорони яких висуваються особливі вимоги.

Застосування цих заходів безпеки не лише убезпечить клієнта під час його перебування в засобі розміщення, але і відгородить співробітників від необгрунтованих звинувачень. А це, поряд з іншими аспектами, підвищить репутацію засобу розміщення і, як наслідок, збільшить його заповнюваність.

Першорядним у забезпеченні безпеки клієнта під час перебування його в засобі розміщення є обмеження і контроль доступу в номер.

Вхідні двері всіх гостьових номерів мають обладнуватися доводчиками дверей, що монтуються зсередини, внутрішніми додатковими не ключовими запорами, односторонніми широко кутовими вічками, що монтуються на висоті 1,5 м від підлоги.

Пожежні виходи на всіх поверхах мають обладнуватися доводчиками і запірними пристроями, що забезпечують вільний вихід і вхід з використанням механічних ключів або карт-ключів.

Для забезпечення комфортного перебування клієнтів у засобі розміщення варто використовувати малі сейфи в номерах і/або централізоване сховище цінностей (депозитні скриньки).

Кожен номер має обладнуватися міні-сейфом, що управляєтеся персональним кодом клієнта. Розмір сейфа визначається типом номера, однак, варто надавати перевагу сейфам, що дозволяють зберігати в них переносний комп'ютер. Для надання уповноваженими особами допомоги клієнтам у відкриванні сейфів в екстрених випадках має бути передбачений майстер-пристрій, що управляється спеціальним кодом, який встановлюється охороною засобу розміщення.

Дуже корисна наявність у сейфах енергонезалежної пам'яті подій, що знімає всі претензії і питання постояльців щодо несанкціонованого відкриття сейфів службовцями засобу розміщення.

Централізоване сховище цінностей клієнтів (депозитні скриньки) розташовується поблизу стійки реєстрації. Клієнти можуть орендувати скриньку (або сейфи) у такому сховищі для зберігання особливо важливих і коштовних великогабаритних речей, як, наприклад, вогнепальна зброя, шуби, цінні папери тощо.

Кожен осередок сховища повинен відкриватися двома ключами -- майстер-ключем, що зберігається в обслуговуючого персоналу й особистим ключем, що передається клієнтові. Централізоване сховище цінностей клієнтів обслуговує персонал служби прийому.

Приміщення сховища повинне мати: капітальні стіни; двері з металу, допускається встановлення звичайних дверей і внутрішніх фат; механізм для автоматичного замикання дверей, що не дозволяє помилково залишити двері відкритими; контроль доступу (двері відкриваються за допомогою особистої кодованої картки і/або особистого коду) з можливістю передачі таємного сигналу небезпеки в тих випадках, коли двері відкриваються під примусом; систему охоронної сигналізації.

Вхід у сховище повинен проглядатися засобами відео спостереження з записом зображення на відеомагнітофон.

Централізована система охоронної сигналізації об'єкта розміщення є засобом забезпечення безпеки зон його життєзабезпечення, запобігання неконтрольованому проникненню всередину будівлі та окремих кімнат.

Для забезпечення постійного моніторингу сигналів тривоги приймально-контрольний прилад розташовується в місці цілодобової присутності персоналу (це може бути диспетчерська, приміщення охорони, прийомна стійка засобу розміщення або комутатор).

Забезпеченням охоронними оповісниками на відкриття підлягають:

- всі аварійні виходи в засобі розміщення;

- усі зовнішні двері, що звичайно закриті;

- двері службових приміщень з обладнанням, що зазвичай працює без обслуговуючого персоналу;

- двері ряду критичних приміщень засобу розміщення, захист яких має забезпечуватися в той час, коли вони активно не використовуються (комори спиртних напоїв, кімнат з електронним обладнанням , кабінети керівництва, бухгалтерія.

Скрізь, де це можливо, магнітоконтактні оповісники відкриття мають бути потайними або врізаними. У тих місцях, де потрібні особливі запобіжні заходи через те, що там знаходяться предмети, що представляють інтерес для зловмисників, необхідно встановлювати об'ємні оповісники руху.

Для прихованої передачі сигналу тривоги оповісники тривожної сигналізації мають встановлюватися в таких місцях:

- стійка адміністратора;

- каса прийому грошей у зоні реєстрації;

- каса засобу розміщення;

- інші приміщення, де може накопичуватися готівка;

- офіс керівництва.

Система охоронної сигналізації повинна бути обладнана пристроями звукової і візуальної сигналізації, що привертають увагу персоналу до сигналу тривоги.

Необхідно передбачити централізовану систему відеоспостереження. Вона повинна забезпечувати можливість спостереження в реальному масштабі часу і запис того, що відбувається для подальшого вивчення. У ліфтових холах, на сходових клітках і на житлових поверхах відеокамери варто розміщувати таким чином, щоб двері номерів не потрапляли в поле зору камер. Необхідно забезпечити запис усіх відеокамер на відеомагнітофон. Головні монітори спостереження, комутаційне обладнання і записуючі пристрої слід встановлювати в приміщенні служби безпеки або чергового адміністратора.

Необхідно передбачити і робоче місце для перегляду і документування відеоінформації. У сучасних засобах розміщення з великою кількістю співробітників доцільно обладнати спеціальний службовий вхід, а також передбачити автоматизовану систему контролю доступу та обліку робочого часу на службовому вході персоналу.

В якості перепусток (службового посвідчення) для системи контролю доступу та обліку робочого часу можна використовувати картки з нанесенням на них текстової, графічної і фотоінформації..

Висновок

Господарська діяльність як предмет господарського права - це виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг для одержання прибутку.Суспільно корисна господарська діяльність:по-перше, полягає у виробництві продукції, виконанні робіт наданні послуг не для власних потреб виробника, а для задоволення потреб інших осіб;по-друге, виконується на професійних засадах;по-третє, результати такої діяльності мають реалізовуватися за плату, тобто функціонувати як товар;по-четверте, поєднує як приватні інтереси виробника, так і публічні інтереси.Залежно від мети, способу організації та здійснення господарської діяльності виділяють два її види - підприємницьку і непідприємницьку.Непідприємницька господарська діяльність здійснюється для задоволення певних суспільних потреб незалежно від прибутковості такої діяльності: отримання прибутку від такої діяльності відіграє другорядну роль (такою є діяльність частини казенних, експериментальних та інших планово-збиткових підприємств, які фінансуються за рахунок державних дотацій).Підприємницька господарська діяльність здійснюється суб'єктом господарювання як безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, яку здійснюють фізичні та юридичні особи, зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Список використаної літератури

1. Господарське право: Практикум / В.С. Щербина, Г.В. Пронська, О.М. за заг. ред. В.С. Щербини. - К.: Юрінком Інтер, 2001.

2. Саниахметова Н.А. Юридичний справочник підприємця. - Харьков, 2003.3. Щербіна В.С. Господарське право України. - К.: Ю

4.Брэддик У. Менеджмент в організації. - М: 1997.

5.Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент./ підручник для студентів екон. спец. вузів. - М.: 1994.

6. Герчикова И.Н. Менеджмент. - М.: Банки і біржі, 1994.

7. Глухов В.В. Основи менеджменту. - С.П.б, 1995.

8. Глущенко В.В. Теория управління: /навчальний курс. - М.: 1997.

9. Зорин И.В. Менеджмент туризма: /підручник для студентів вузів. - М.: РМАТ, 1998.

10. Мескон М.Х., Альберт М., Хедуори Ф. Основи менеджменту. - М.: 1999.

11.Тарнавська Н.П. Менеджмент. Теорія та практика. - Тернопіль, 1997.

Размещено на Allbest.ru