Очистка стічних вод на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Реферат

Вступ

1. Аналітична частина

1.1 Загальні відомості про підприємство

1.2 Коротка характеристика водного господарства ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"

1.3 Характеристика водного об'єкту

1.4 Очисні споруди Інгулецької станції аерації стічних вод

1.5 Очищення стоків дріжджового заводу ЗАТ "Надежда"

1.6 Характеристика випуску зворотних стічних вод

1.7 Ефективність роботи очисних споруд

1.8 Мета та завдання проектування об'єкту

2. Розрахункова частина

2.1 Вибір та обґрунтування проектування первинного відстійнику з обертаючим ся водорозподільним пристроєм і біологічних ставів. Опис та принцип дії

2.2 Технічний розрахунок первинного радіального відстійника з обертаючимся водорозподільним пристроєм

2.3 Пропозиції щодо переобладнання існуючих очисних споруд і розташування проектуємих об'єктів

2.4 Ефективна та безпечна експлуатація основних очисних споруд

2.5 Техніко-економічна ефективність проектних рішень

Висновки та пропозиції

Список посилань

Додатки

РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка до курсового проекту містить:

38 - сторінок тексту, 2 - рисунків, 4 - таблиць, 3 - додатків, 9 - літературних джерел.

Об'єкт проектування - очисні споруди стічних вод міста Інгульця на станції аерації.

Предмет проекту - радіальні відстійники з водорозподільним пристроєм, який обертається.

В аналітичній частині проекту розглядаємо, загальні відомості про підприємство, водне господарство ВАТ "ІнГЗК" , очисні споруди Інгулецької станції аерації стічних вод, очищення стоків дріжджового заводу ЗАТ " Надежда", даємо характеристику випуску зворотних стічних вод, і розглядаємо ефективність роботи очисних споруд.

В розрахунковій частині проекту розглядаємо, вибираємо та обґрунтовуємо проектування первинного відстійнику з обертовими водорозподільним пристроєм і біологічних ставів, опис та принцип дії, технічний розрахунок, пропозиції щодо переобладання існуючих очисних споруд і розташування проектованих об'єктів, ефективна та безпечна експлуатація основних очисних споруд.

Курсовий проект закінчується пропозицією щодо удосконалення технологічної схеми очищення комунально-побутових стічних вод на очисних спорудах є реальним і виконується на Інгулецькій станції аерації.

ОЧИСНІ СПОРУДИ, СТІЧНІ ВОДИ, ПЕРВИННІ ВІДСТІЙНИКИ, ЕФЕКТИВНІСТЬ, СТАНЦІЇ АЕРАЦІЇ.

ВСТУП

В умовах інтенсивного розвитку всіх галузей економіки - промисловості, енергетики, сільського і комунального господарства, значного збільшення водоспоживання і зростаючих вимог до якості води, великого значення набуває виробництво технічної і питної води. Це зумовлює будівництво нових систем і споруд водопостачання та водовідведення, розширення і реконструкцію наявних. Природні запаси прісної води обмежені і вже не можуть повною мірою задовольняти життєві потреби населення. Тому забезпечення потреб промисловості сільського господарства і населення водою - одна з найважливіших сучасних проблем, що потребує нагального вирішення.

Важливу роль в охороні водних ресурсів від забруднення шкідливими домішками набувають різні способи очищення стічних вод, які дають можливість видаляти з води забруднюючі речовини і солі, утилізувати цінні компоненти як вторинну сировину і повертати їх у виробництво.

Вибір оптимальних технологічних схем очищення води - досить складне завдання, що обумовлене переважним різноманіттям домішок, що перебувають у воді, і високими вимогами, пред'явленими до якості очищення води. При виборі способу очищення домішок ураховують не тільки їх склад у стічних водах, але й вимоги, яким повинні задовольняти очищені води: при скиданні у водойму - ГДС (гранично допустимі скиди) і ГДК (гранично допустимі концентрації речовин), а при використанні очищених стічних вод у виробництві - ті вимоги, які необхідні для здійснення конкретних технологічних процесів.

Для готування зі стічних вод технічної води або забезпечення умов скидання очищених стічних вод водойм велике значення має техніко-економічна оцінка способів підготовки води. Економічну перевагу мають, як правило, замкнені системи водовикористання. Однак процес заміни сучасних виробництв безвідхідними, у тому числі й з повністю замкненою системою водовикористання, досить тривалий. Тому частину очищених стічних вод скидають у водойми. У цих випадках необхідно дотримувати встановлених нормативів для відносної концентрації шкідливих речовин в очищених стічних водах. Стічні води є чистими, якщо їх відведення у водні об'єкти не приводить до порушення норм якості води в контрольованому створі або пункті водовикористання.

1. Аналітична частина

1.1 Загальні відомості про підприємство

стічний вода очисний відстійник

ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" розташований на правому березі річки Інгулець в 30 км на південь від м. Кривого Рогу. По адміністративному розподілу територія комбінату знаходиться в межах Широківського району Дніпропетровської області.

ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" виготовляє товарну руду для постачання металургійним заводам і на експорт.

До складу комбінату входять такі основні цеха:

Ш рудник по добутку магнетитових кварцитів відкритим шляхом;

Ш дробарна фабрика з 4-ма стадіями подрібнення руди і дільницями конвеєрного тракту доставки руди з кар'єру на збагачувальну фабрику;

Ш збагачувальна фабрика № 2 з дільницями самоздрібнення № 3 з вивозом і доопрацюванням надлишку галі і скрапу;

Ш цех технологічного автотранспорту з перевозки руди до дробарок крупного подрібнення і перевозки розкривних порід на відвали і перевантажувальні пункти;

Ш залізничний цех, що здійснює відвантаження концентрату зі складу готової продукції і відправку його на станцію Інгулець, а також відправку кварцитів на греблю хвостосховища і розкривних порід у відвали;

Ш допоміжні цеха: автотранспортний господарських і спецмашин, технічного водопостачання і шламового господарства, енергетичний, мереж і підстанцій, технологічної диспетчеризації, ремонтно-будівельний, центральна заводська лабораторія і інші об'єкти допоміжного значення.

1.2 Коротка характеристика водного господарства ВАТ "ІнГЗК"

Водозабезпечення цехів комбінату на технологічні й господарчі потреби здійснюється зі хвостосховища ВАТ "ІнГЗК" і господарчо-питного водопроводу комбінату. Згідно з норм водозабезпечення та водовідведення технічна вода використовується на:

- добуток руди відкритим шляхом (зрошення доріг в кар'єрі, мийка автомашин, тепловозів, вагонів);

- подрібнення (змив просипу в галереях, під конвеєрами привідних станцій і перевантажувальних вузлах, гідроущільнення в зумпфах);

- збагачення (шарове здрібнення, самоздрібнення, розмив підвалу здрібнення, обладнання).

На технологічні потреби використовується також вода питної якості, що подається "Кривбаспромводопостачанням". Згідно з "Норм водоспоживання й водовідведення" вона використовується на виробничі потреби основного (буріння, кондиціювання, гідрообезпилювання) і допоміжного (заправка автомашин, підживлення теплових мереж і парових казанів, хімобробка, охолоджування компресорів і ін.) виробництв.

Нормовані витрати питної води на виробничі потреби складають в 2006 році 11470,115 тис. м³/рік, фактично використано 8404,0 тис. м³/рік. Нормовані витрати питної води на господарчо-побутові потреби комбінату в 2006 році складають 5478,549 тис. м³/рік, фактично використано 7628,0 тис. м³/рік.

Водопостачання усіх споживачів комбінату технічною водою здійснюється по повністю замкнутій зворотній схемі із зворотом основної витрати води через хвостосховище ІнГЗК. Потужність оборотного циклу комбінату в 2006 році склала 594 млн. м³. Вода зі ставка зворотного водопостачання подається на технологічні потреби комбінату і пройшовши виробничий процес у вигляді пульпи через аварійні ємності і пульпонасосні станції повертаються в хвостосховище ІнГЗК.

Хвостосховище є водоприймачем, окрім пульпи, шахтних і кар'єрних вод, поверхневого стоку з території комбінату, дренажних вод, промислових і господарчо-побутових стоків м. Інгулець та Широковського району , а також джерелом промислового водопостачання.

В зв'язку з вищезгаданим, проектом передбачено реконструкція та розширення очисних споруд господарчо-побутової каналізації (КОС) Інгулецької станції аерації стічних вод з 27,5 до 45 тис. м³/добу, глибока доочистка стоків і скидів надлишкових побутових стоків в р. Інгулець.

Проектом передбачено один випуск надлишку глибокодоочищенних стічних вод в р. Інгулець в районі с. Могилівка. Прийнятий розсіювальний випуск з стальних труб діаметром 1200 мм.

1.3 Характеристика водного об'єкту

Гідрологічна характеристика р. Інгулець приводиться по даним гідрологічних звітів ГПІ "Укрводоканалпроект", виконаних у 1985 - 1995рр. для ТЕО водопостачання Кривбасу, розширення ВОС на Карачунівському водосховищі й будівництва хвостосховища в заплаві р. Інгулець. Річка Інгулець починається в с. Топило Кіровоградської області і впадає в р. Дніпро. Русло річки хвилясте, що деформується, береги помірно-круті, ширина заплави 0,5 - 0,6 км, ширина річки 30 - 40 м, глибина в межень 0,5 - 1,0 м, швидкість течії 0,2 - 0,8 м/хв., у повені до 1,5 м/с, в гідрологічному відношенні річка вивчена.

Мінімальні витрати р. Інгулець в районі ІнГЗК (с. Могилівка) складає 2,0 - 2,3 м³/с. Стік річки формується за рахунок природного стоку р. Інгулець і р. Саксагань вище балки Грушеватої (0,24 і 0,1 м³/с для маловодного місяця - зимова межень - року 95 % забезпеченості), скиду побутових стоків і фільтраційних вод ПівдГЗК (0,7 м³/с), шахтних вод й промстоків ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".

У створі випуску стічних вод ІнГЗК нижче с. Могилівка ширина русла річки зверху складає 45 - 50 м, ширина по дну - 20 м, ухил русла 0,0003, глибина води при мінімальному природному стоці - 0,6 м, при витраті 5,3 м³/с - 1,1 м, швидкість води відповідно 0,1 і 0,27 м/с.

Річка Інгулець нижче с. Могилівка використовується практично для цілей зрошення й культурно-побутового водокористування і є рибогосподарчим водоймищем II категорії.

Іхтіофауна річки - тарань, сазан, окунь. Місць масового нересту, нагулу і зимівлі риби в цьому районі немає, промислом річка не освоюється.

Аналіз концентрацій забруднюючих речовин в р. Інгулець у контрольному створі (500 м вище скиду стічних вод) свідчать про зверхнормативне забруднення річки і невідповідність вимогам, що висуваються до водоймищ рибогосподарського призначення (зважені речовини, БПКп, мінеральний склад, Cl, SO₄^2-, Fe заг.). Для вивчення впливу скидів біологічно очищених стічних вод з очисних споруд ВАТ "ІнГЗК" на водний об'єкт (р. Інгулець) виконується контроль води в річці до скиду стоків і після скидів. В зв'язку з тим, що водоймище віднесене до рибогосподарської категорії водокористування,контрольний створ призначений 500 м нижче скидання зворотних вод [7].

У табл. 1 наведено основні розрахункові данні річки Інгулець.

Таблиця 1. Розрахункові данні водного об'єкту - приймача стічних вод

Назва водного об'єкту		р. Інгулець
Створ	Код	Чер/Дніпро
	Тип	КС
Створ	Вид водокористування в КС	Рибогосподарський
Період часу розрахункових умов року 95%	2006, січень
Розрахункові витрати води, м3/с	Природні, мінімальні, середньомісячні	0,73
	Середньорічні витрати	4,2
Мінімальна швидкість течії при розрахункових витратах води, м/с	0,19
Гідрологічна характеристика водного об'єкту	Коефіцієнт хвилястості русла	1,5
	Середня глибина, м	0,42
	Середня ширина, м	25
	Коефіцієнт шероховатості дна	0,04
Фонова якість води, мг/дм3	Параметр	фон	ГДК
	1. рН	7,4	6,5 - 8,5
	2. Розчинений кисень	4,0	? 4,0
	3. Зважені речовини	45,1	10,75
	4. Мінеральний склад	3895,0	1000
	5. Хлориди (Cl-)	1536,6	350,0
	6. Сульфати (SO42-)	648,0	500
	7. БПК пов	10,7	6,0
	8. Азот амонійний (NH4)	1.6	2,0
	9. Нітрити (NO2-)	0,4	3,3
	10. Нітрати (NO3-)	20,3	45,0
	11. Фосфати	0,5	3,5
	12. Залізо заг.(Fe)	0,35	0,3
	13. СПАР	0,02	0,1
	14. Нафтопродукти	0,6	0,3
	15. Марганець (Mn2+)	0,075	0,01
	16. Мідь (Cu2+)	0,02	0,021

Середні данні хіманалізу за 2006 рік (данні лабораторії комбінату) приведені в таблиці 2.

Таблиця 2. Середні дані хімічного аналізу за 2006 рік

Назва речовин	Концентрація забруднень в мг/дм3
	500 м до скиду стічних вод	500 м після скиду	в місці скиду
1.БПК пов.	10,72	9,7	9,9
2.Зваженні речовини	45,1	37,8	12,9
3.Азот амонійний	1,64	1,56	4,5
4.Нітрити	0,4	0,4	0,73
5.Нітрати	20,3	22,3	9,9
6.Нафтопродукти	0,6	0,52	0,5
7.Фосфати	0,4	2,1	6,0
8.Мінеральний склад	3895	4137	1025
9.Хлориди	1536,6	1047,2	127,6
10.Сульфати	648	706	251
11.СПАР	0,2	0,14	0,65
12.Залізо заг.	0,36	0,35	0,50

Аналіз даних приведених в таблиці 2 свідчить про те, що:

1. Фонова якість води в р. Інгулець не відповідає показникам рибогосподарчих водоймищ.

2. Випуск біологічно очищених стічних вод з очисних споруд ВАТ "ІнГЗК" відноситься до категорії недостатньо очищених.

1.4 Очисні споруди Інгулецької станції аерації стічних вод

Об'єктами каналізації, які скидають стоки на очисні споруди Інгулецької станції аерації є житловий район міста Інгулець, дріжджовий завод ЗАТ "Надежда", проммайданчик ВАТ "ІнГЗК", підприємства індустрії, автотранспорту, харчової промисловості. Перелік підприємств, що скидають стоки на очисні споруди, приведений в додатку 1, хімічний аналіз стоків підприємств - в додатку 2.

Проектна потужність очисних споруд 45,0 тис. м³/добу, коефіцієнт погодинної нерівномірності притоку стічних вод - 1,6 (згідно з СНіП 2.04.03 - 85).

Фактичні витрати стічних вод, які надходять на очистку, визначається за допомогою вимірювального лотка Паршаля і за 2006 р. складає: 12050194 м³/добу, середньодобові витрати - 33014 м³/добу, середньо погодинні витрати - 1375 м³/год., максимально погодинні - 2200 м³/год.

У зв'язку з проблемами, пов'язаними зі складністю очистки дріжджових стоків та незадовільного технічного стану споруд старого комплексу з аеротенками-змішувачами, на очисних спорудах прийнята розподільча схема очищення дріжджового стоку (близько 30 % загальної кількості на старих аеротенках-змішувачах) і основного об'єму господарчо-побутових стоків міста та комбінату (70 % загальної кількості на аеротенках освітлювачах).

Така схема дозволяє в теперішній час вирішувати питання відведення основної маси (7000 тис. м³/рік) стічних вод, які очищуються на очисних спорудах Інгулецької станції аерації, та скидаються в природне водоймище річки Інгулець.

Біологічно очищенні стічні води після очищення на спорудах старого комплексу скидаються в хвостосховище ВАТ "ІнГЗК". У зв'язку з його переповнюванням біологічно очищенні стічні води після аеротенків-освітлювачів скидаються в р. Інгулець. Згідно форми 2ТП - вода за 2006 р. в річку Інгулець скинуто 2597 тис. м³ недостатньо очищеної стічної води.

Очисні споруди господарчо-побутової каналізації включають в себе:

1. Споруди перед очищення промислових стоків дріжджового заводу.

2. Блок споруд механічного очищення (проціджувачі, пісколовки).

3. Споруди біологічного очищення І ступеня (аеротенки-змішувачі старого комплексу).

4. Споруди біологічного очищення ІІ ступеня (аеротенки-освітлювачі з камерою вторинного освітлення та біореагентного доочищення).

5. Біопруди (старого комплексу).

6. Споруди переробки осаду (мулові майданчики).

7. Хлораторна.

Для господарчо-побутових стічних вод передбачається механічна очистка в проціджувачах, пісколовки, біологічна очистка - в аеротенках-освітлювачах із вторинною камерою відстоювання.

Проціджувачі передбаченні для вилучення з стічної рідини крупнодисперсних включень. Затриманні включення скидаються на смуговий конвеєр зі скребків проціджувачів і подаються на шнековий прес, де частково обезводнюються та скидаються в контейнери-накопичувачі, в них знезаражуються хлорним вапном й вивозяться на полігон твердих побутових відходів.

При розрахункових витратах стічних вод 1600 м³/год проектом передбачено встановлення 3-х проціджувачів ПСЖ - 1200 з отвором 0,25 - 3 мм (два робочих, один резервний). Встановлена потужність одного 1,5 кВт.

Для затримання піску передбаченні пісколовки O 6 м із збірного залізобетону з коловим рухом стічної рідини. Пісколовки являють собою коловий резервуар з конічним дном та кільцевим лотком, в середині якого знаходиться щільовий отвір, куди потрапляє пісок. Пісок з пісколовки видаляється за допомогою гідроелеватора по піскопроводу на мулові майданчики.

Первинне відстоювання передбачається двостадійним. На першій стадії виконується затримання жирних органічних сполук та малих решток сирого осаду. Друга стадія первинного відстоювання передбачає більш глибоке освітлення стічних вод від мілкодисперсних решток.

В якості відстійників першої ступені використовуються первинні відстійники №1 - №8 після капремонту. Подача на них стічних вод виконується насосами СМ 250-200-400/6 потужністю 75 кВт. Після відстійників першої стадії стічні води самопливом потрапляють на другу стадію первинного відстоювання, в якості яких використовують реконструйовані чотири вторинних відстійника.

Сирий осад з первинних відстійників І стадії потрапляє в резервуар 11-2; з первинних відстійників ІІ стадії - по колектору спорожнення аеротенків-змішувачів в резервуар 12-1, з'єднаних з резервуаром 12-2, звідти насосами відкачується на мулові майданчики.

Біологічна очистка господарчо-побутових стічних вод виконується в аеротенках-освітлювачах з вторинною камерою освітлення.

Застосування аеротенків-освітлювачів з камерою вторинного освітлення дозволяє виконувати більш глибоку очистку по фосфатам (при підтриманні високої дози активного мулу до 7 г/л), а також по зваженим речовинам (від 8 до 10 мг/л) при умові роботи двостадійного первинного відстоювання і отримати на виході БПК5 до 15 мг/л, ХПК до 30 мг, амонійного азоту більше 1,5 мг/л. Отримується це за рахунок підвищення робочої концентрації мулу в аеротенку-освітлювачі та насиченні киснем стоків в об'ємі споруд, покращення умов контактування забруднень стічних вод з активним мулом у вихровому зваженому шарі мулу і подальшої обробки в камері вторинного освітлювання з іммобілізованою на інертному завантаженні ("йоржах") мікрофлорою.

В камері вторинного освітлення проводиться доочистка стоків; вона є біореактором з іммобілізованою на інертному завантаженні ("йоржах"), мікрофлорою, за допомогою якої відбувається доокислення органічних і мінеральних забруднень і часткове зниження концентрації зважених речовин за рахунок біосорбції адгезії.

По проекту реконструкції та розширення очисних споруд каналізації ГПІ Укрводоканалпроект на очисних спорудах Інгулецької станції аерації побудовані 4 секції аеротенка-освітлювача з такими характеристиками:

? довжина - 36,0 м, ширина - 27,0 м, робоча глибина зони аерації - 4,6 м;

? об'єм, займаємий мулом - 2000 м³;

? сумарна площа поверхні зваженого шару мулу - 400 м²;

? ширина камери вторинного освітлення - 4,5 м;

? робочий об'єм камери вторинного освітлення (завантаження) - 613 м³;

? сумарна площа поверхні камери вторинного освітлення - 285 м³.

Розрахункові витрати повітря на аерацію однієї секції аеротенка складає 1560 м³/год [15].

В 1 м³ завантаження камери вторинного освітлення міститься 150 п.м. "йоржей" діаметром 80 мм. Періодично (один раз в три місяці) виконується регенерація завантаження шляхом її продувки на протязі 10 - 15 хв. повітрям інтенсивністю 10 м³/м²год. Витрати повітря на продувку - 1425 м³/год.

Після біологічної очистки, стічні води підлягають знезараженню розчином хлорної води.

Для роботи аеротенків-освітлювачів з урахуванням періодичної продувки (регенерації) йоржевого інертного завантаження потрібно 4982 м³/год повітря, подача якого виконується однією робочою та однією резервною повітродувкою ТВ 80 - 1.6.

Питомий приріст мула в аеротенках-освітлювачах при швидкості окислення 13 мг/л складає 58 г/г БПКповн. (гп).

Кількість надлишкового мулу вологістю 99,4 % визначається за формулою:

Кількість надлишкової біомаси вологістю 99,2 %, яка з'являється в камері вторинного освітлення, складає:

де n - кількість надлишкової біомаси, дорівнює 9 мг/л.

Сумарна кількість надлишкової біомаси складає 1,38 т/добу.

Обезводнення надлишкового мулу виконується на мулових майданчиках. Для стічних вод міста Інгулець необхідно два мулових майданчика ? 350 м² кожний при завантаженні 2 м³/м²/рік.

Після біологічної очистки стічні води знезаражуються хлором та відводяться в р. Інулець.

1.5 Очищення стоків дріжджового заводу ЗАТ "Надежда"

Відповідно до рекомендацій НІКТІ ТХ передбачене передочищення стоків дріжджового заводу вапнуванням з доведенням рН 4 - 5 до 9 - 11, що повинне було забезпечити ефективність подальшого біологічного очищення цих стоків спільно з іншими на аеротенках. Споруди передочищення стоків дріжджового заводу були передбачені до будівництва як першочергові і введені в експлуатацію в 1993 році.

Проте практичне застосування методу вапнування для передочищення стоків дріжджового заводу не дозволило досягти проектних показників.

На очисних спорудах на даний момент ведеться розподільче очищення стоків дріжджового заводу і основної частини стоків, що надходять на очисні споруди.

Дріжджові стоки після передочищення проходять очищення на аеротенках-змішувачах з подальшим їх скиданням в схостосховище.

Спільно із спеціалізованими організаціями ведуться роботи по підвищенню ефективності очищення цих стоків і по спрощенню схеми їх очищення, ускладненого застосуванням великої кількості вапняку.

Розрахункова доза вапняку по 100% продукту - 500 мг/л. Для цього виконано будівництво вузла споруд по переробці вапняку з лінією подачі його для обробки стоків, відстійників для осадження шламу і трубопроводів подачі вапнованого стоку у відстійники і видалення шламу.

Хімічний аналіз стоків дріжджового заводу за 2006 рік (виписка з журналу) приведенні в додатку 3.

1.6 Характеристика випуску зворотних стічних вод

Випуск біологічно очищених стічних вод очисних споруд Інгулецької станції аерації у р. Інгулець розташовано нижче с. Могилівка. Скид біологічно очищених стічних вод виконується по трубопроводу O 700 мм береговим випуском.

Характеристика випуску зворотних січних вод в водний об'єкт (річку Інулець) наведена в таблиці 3.

Таблиця 3. Характеристика випуску зворотних стічних вод у водний об'єкт (р. Інгулець)

Водокористувач	Назва	ВАТ "ІнГЗК"
Водоприймач	Найменування, код найближчого створу	р. Інгулець
Характеристика випуску зворотних вод	Берег впадання	правий
Розміщення міста випуску за межами або в межах населеного пункту	нижче с. Могилівка
Тип зворотних вод	господарчо-побутові
Категорія зворотних вод	біологічно очищенні госппобутові стічні води
Водоохоронні очисні споруди	Тип (існуючих)	споруди біологічної очистки
	Проектне навантаження, тис.м3/добу	45,0
Витрати зворотних вод	Фактичні, тис. м3/рік	2597
	Максимально допусти мий під час дії ГДС	тис.м3/добу	19,2
		м3/год	1278,5
Вид складу зворотних вод	після очистки, факт.
Властивості зворотних вод	рН	7,4
	Температура, запах, забарвлення, прозорість	прозорість 19 см, запах зем, t = 17оС
Склад зворотних вод, мг/дм3	1.	Зважені речовини	12,9
	2.	БПКповн.	9,9
	3.	Мінеральний склад	1025,0
	4.	Хлориди (Cl-)	127,5
	5.	Сульфати (SO42-)	251,0
	6.	Азот амонійний (NН4)	4,5
	7.	Нітрити (NO2-)	0,73
	8.	Нітрати (NO3-)	9,9
	9.	Фосфати (PO43-)	6,0
	10.	Нафтопродукти	0,5
	11.	ХПК (біхроматне)	23,0
	12.	Залізо заг.(Fe)	0,5
	13.	СПАР	0,65
	14.	Феноли	0,003

1.7 Ефективність роботи очисних споруд

Згідно проекту на очисних спорудах передбачена двоступінчаста схема біологічного очищення з біореагентною доочисткою стічних вод.

Вдосконалена схема двоступінчатої доочистки призначена для підвищення ефективності очищення в умовах, коли на станцію надходять стічні води дріжджового заводу, які важко окислюються.

Фактично з пуском нових об'єктів, у зв'язку з проблемами пов'язаними зі складністю очищення дріжджових стоків й незадовільним технічним станом споруд старого комплексу з аеротенками-змішувачами, була прийнята одноступінчата розподільча схема очищення по двох паралельно розподільчих потокам: на старих спорудах з аеротенками-змішувачами очищуються дріжджові стічні води з домішками господарчо-побутових, на нових об'єктах (аеротенках-освітлювачах) основний об'єм господарчо-побутових стоків міста та комбінату.

Забезпечити сумісне очищення господарчо-побутових та дріжджових стічних вод згідно проектним показникам очистки сьогодні практично неможливо.

Порівняльні дані результатів очищення за проектними і фактичними показниками приведений в таблиці 4.

Аналіз даних, наведених в таблиці 4, свідчить про те, що існуючі очисні споруди працюють з перевищенням проектних показників. Концентрації забруднюючих речовин в біологічно очищених стічних водах, які скидаються у р. Інгулець, не відповідають ГДК для водоймищ рибогосподарчого призначення.

Таблиця 4. Ефективність роботи очисних споруд біологічної очистки

Склад очисних споруд	Проектна потужність	Фактичне навантаження
	м3/год	тис. м3/рік	м3/год	тис. м3/рік
Аеротенки освітлювачі	2062	16425	1278,5	7000
Склад очисних споруд	Назва показників	Ефективність роботи очисних споруд
		Проектні показники концентрації, мг/л	Фактичні показники концентрації, мг/л
		До очистки	Після очистки	Ступінь очистки, %	До очистки	Після очистки	Ступінь очистки, %
Аеротенки освітлювачі	БПКп	245	7,0	97	180	9,9	94
	Зважені речовини	237	4	98	117	12,9	89
	Азот амонійний	11,3	6,5	42	19,6	4,5	77
	Фосфати	9,9	7,6	23	2,8	6,0
	СПАР	3,2	0,2	91	1,8	0,65	63
	Нафто- продукти	4,5	0,1	98	2,5	0,5	80

До основних причин невідповідання фактичній ефективності роботи проектним показникам слід віднести:

1. Застосування одноступеневої схеми біологічної очистки в аеротенках-освітлювачах з зоною вторинного освітлення і дочистки замість двоступінчатої біологічної очистки та біореагентної доочистки згідно проекту у зв'язку з потраплянням на станцію важкоокислючих стічних вод дріжджового заводу. В умовах експлуатації застосування такої схеми виявилося неможливим у зв'язку з неефективною роботою споруд передочистки дріжджового заводу та незадовільним технічним станом споруд старого комплексу.

2. Застосування на станції конструкцій аеротенків недостатньо ефективно, які фізично застаріли. На станції планується заміна цих аераторів на сучасні більш ефективніші конструкції фірми "Екополімер", м. Харків.

3. В першочерговому проекті передбачувалось будівництво 6-ти аеротенків-освітлювачів з реагентною обробкою мулової суміші для стійкої роботи камер мулової суміші. На сьогоднішній день кількість аеротенків-освітлювачів зменшилася до 4-х при збереженні проектної потужності 45 тис.м³/добу. До цього часу на станції працював один аеротенк-освітлювач. В 1998 році увійшов в експлуатацію після ремонту ще один аеротенк.

4. Аеротенки-освітлювачі - специфічні споруди. Подібна модифікація є новою.

1.8 Мета та завдання проектування об'єкту

Мета проекту - підвищення ефективності очищення стічних вод в радіальних відстійниках.

Завдання проекту :

1. Вдосконалити діючу схему системи очищення стічних вод, включенням до неї радіальних відстійників.

2. Розрахувати основні параметри радіального відстійника з водорозподільним пристроєм, який обертається.

2. Розрахункова частина проекту

2.1 Вибір та обґрунтування проектування первинного відстійнику з обертаючимся водорозподільним пристроєм і біологічних ставів. Опис та принцип дії

Для підвищення ефективності очищення стічних вод на очисних спорудах Інгулецької станції аерації в технологічну схему після проціджувачів і пісколовок доцільно включити первинні відстійники, а після аеротенків-освітлювачів - біопруди. Це дозволить скоротити вміст завислих речовин, знизити БПК, зменшити кількість нафтопродуктів і тим самим полегшити роботу аеротенків-освітлювачів та покращити загальні показники очищення.

При роботі відстійника необхідно враховувати пропускну здатність очисної станції, характеристику осаду, місцеві умови тощо. Так як продуктивність очисних споруд Інгулецької станції аерації складає біля 30 тис. м³/добу, а вміст завислих речовин у стоках не перевищує 500 г/м³, віддаємо перевагу радіальному відстійнику з водорозподільним пристроєм, який обертається. Його допрацьована конструкція має певний ряд переваг.

Так, у звичайних радіальних відстійниках через недосконалість розподілу стічної води використання зони відстоювання не перевищує 50 %. При цьому спостерігається підвищення швидкості руху води, що значно погіршує ефективність очищення. Використання водорозподільних пристроїв у значній мірі усуває ці недоліки - проточні швидкості знижуються до мінімальних, а зона відстоювання використовується практично повністю. Завдяки досконалому гідравлічному режиму відстійники можуть прийняти в 1,5 рази більше навантаження, ніж звичайні радіальні відстійники при однаковій ефективності відстоювання. Крім того, вони мають меншу глибину (2 - 2,5 м), що забезпечує скорочення їх будівельного об'єму.

Радіальний відстійник з водорозподільним пристроєм, який обертається складаються з плоского циліндричного резервуару. Подача та відвід води здійснюються за допомогою розподільного лотка, що вільно обертається, розподільного вертикальною перегородкою на дві частини. В першу частину лотка подається стічна вода, яка через щільне дно та вертикальні прорізи у стінці лотка потрапляє у відстійник. В другу частину лотка через затоплений водозлив збирається освітлена вода та за допомогою сифону відводиться у периферійний лоток. Сифон обладнаний регулятором (дросельним краном), який пов'язаний системою важелів з поплавком і забезпечує рівномірність відводу освітленої води з відстійника. Перша частина лотка має струменеспрямовуючі лотки обтікаємої форми, кут встановлення яких може змінюватися. Їх розміщують таким чином, щоб тривалість перебування окремих струменів у відстійнику була приблизно однаковою.

Тривалість перебування стічних вод у відстійнику з водорозподільним пристроєм, що обертається визначається часом одного оберту водорозподільного лотка. За цей час завислі частки осідають на глибину відстояної частини. З тією ж швидкістю, що і водорозподільний лоток, обертається мулоскріб, який згрібає осад у шламовий приямок, розташований у центрі відстійника. Зазвичай ця швидкість не перевищує 2 - 3 об/год (щоб не викликати каламучення осаду). Для видалення плаваючих масел і нафтопродуктів відстійник обладнаний поплавком жирозбірником.

Біологічні пруди являють собою штучно створені земляні резервуари, призначені для біологічного доочищення стічних вод за допомогою природних явищ. Очищення відбувається як за рахунок біологічних процесів (у теплий період року). При цьому відбувається усунення не тільки органічних і біогенних речовин, а й бактеріальних забруднень; забезпечується зниження концентрації фосфору з 5 - 15 до 2 - 9 мг/л; амонійного азоту з 4 - 7 до 2,5 мг/л; нітратів з 2 - 14 до 1 - 4 мг/л. Найбільш ефективно окислювальні процеси в прудах протікають влітку. Хлорування доочищених стічних вод проводити не обов'язково. Але якщо за санітарними умовами воно необхідне, то його здійснюють після доочищення, щоб уникнути зниження активності біологічних процесів.

Біопруди складаються з 3 - 5 послідовно розташованих секцій, розділених між собою земельними валиками. Стічні води подаються через поверхневі водовпуски, влаштовані у вигляді труб або каналів прямокутного перерізу для кожної секції. Пристрої для водовідводу влаштовуються на стороні, протилежній водовпуску та виконуються у вигляді оголовка з глибокою решіткою. Дну ставів надають уклін у напрямку руху стічних вод.

2.2 Технічний розрахунок первинного радіального відстійника з обертаючимся водорозподільним пристроєм

Вихідні дані для розрахунку:

? максимальне годинне надходження стічних вод, м³/г - 2200;

? середнє годинне надходження стічних вод, м³/г - 1375;

? максимальне секундне надходження стічних вод, м³/с - 0,61;

? середня місячна температура стічних вод, ⁰С - 17;

? максимальна концентрація завислих речовин після очищення стічних вод на проціджувачах та пісколовках, г/м³ - 170.

1. Визначаємо необхідний ефект відстоювання води у відстійнику.

Винос завислих речовин з відстійника складає:

, (г/м³)

де C_en - концентрація завислих речовин у воді , яка потрапляє на очищення, (г/м³); е - ефективність відстоювання, %, е = 50 %, тоді:



що не перевищує допустимого значення (100) для освітлених стічних вод, які подаються в аеротенки на повне біологічне очищення.

2. Обчислюємо гідравлічну величину осідаючих часток за формулою:

де Н_set - глибина проточної частини відстійника, м. Приймаємо Н_set = 0,9 м;

К_set - коефіцієнт використання об'єму проточної частини відстійника. Для даного типу відстійників К_set = 0,85;

Т_set - тривалість відстоювання, с, яка відповідає заданому ефекту очищення і отримана в лабораторному циліндрі в шарі h₁ = 0,5 м; Т_set = 1200с;

n₂ - показник ступеню, який залежить від агломерації завислих речовин у процесі осідання; n₂ = 0,36;

V_w - швидкість робочого потоку у відстійнику, мм/с; V_w = 0.

3. Знаходимо радіус відстійника [5]:

де Q_max - максимальне годинне надходження стічних вод, м³/г;

N - кількість робочих відстійників, N = 3.

Таким чином, необхідний діаметр відстійника складає D_set = 24 м.

4. Визначаємо продуктивність одного відстійника:

де d_en - діаметр впускного устрою. d_en = 0,7 м;

V_tv - турбулентна складова, мм/с, яка залежить від швидкості робочого потоку у відстійнику. При V_w = 0, V_tv = 0.

5.Обчислюємо ширину водорозподільного лотка:

де n - відношення ширини водорозподільного лотка на його початку до радіусу відстійника; n = 0,12;

l - відстань до центру відстійнику, м.

Координати кривої обрису перегородки будуть мати такі значення:



R, м	l, м	, м	n	, м,
12	0	12	0,12	1,44
	2	11,8		1,42
	4	11,3		1,36
	6	10,6		1,27
	8	8,95		1,07
	10	6,63		0,8
	12	0		0

6. Знаходимо глибину занурення водозливу при коефіцієнті занурення у = 0,8 та коефіцієнті m = 0,45:

де q_max - пропускна здатність одного відстійника, м³/с; q_max = 0,2;

l - довжина водозливу, l = 12 м.

7. Визначаємо перепад між рівнем води у відстійнику та водовідвідному жолобі:

де h_g - втрати напору по довжині сифона водовідвідної труби, м.

де i - втрати на одиницю довжини трубопроводу, i = 0,002 м;

l в - довжина водовідвідного трубопроводу, м, l в = 15 м;

h_g = 0,002*15 = 0,03 м

? h _м - втрати напору на місцеві опори: вхід у трубу, два коліна, вихід з труби;

? h _м = (о _вх + 2о _кол + о _вих) V²/2g, м

де о _вх, о _кол, о _вих - коефіцієнти місцевих опорів: о _вх = 0,5; о _кол = 0,5; о _кол = 1

? h _м = (0,5 + 2*0,5+1)*0,52²/2*9,81 = 0,034 м

H = 2*(0,03+0,034) = 0,128 м.

8. Обчислюємо об'єм зони накопичення одного відстійника при умові механізованого видалення осаду [9]:

де Т - час зберігання осаду в зоні накопичення, Т = 8 годин;

Q - середні годинні витрати стічних вод за 8 годин; Q = 1375*8 =11000м³;

р - вологість осаду, що видаляється , р = 94%;

г - щільність осаду, г = 1 т/м³.

Wос = (170*50*8*11000)/(100 - 94)*1*10⁶*3 = 41,6 м³.

Гідравлічний тиск при видаленні осаду з відстійників приймаємо 20кПа, діаметр труб для видалення осаду - 0,3 м.

2.3 Пропозиції щодо переобладнання існуючих очисних споруд і розташування проектуємих об'єктів

Металеві пісколовки, встановлені на очисних спорудах Інгулецької станції аерації бажано замінити на бетонні. Таким чином можна уникнути швидкого зношування та корозії їх складових частин.

Значною проблемою при роботі очисних споруд є нерівномірність надходження стічних вод протягом доби, що призводить до погіршення загальних показників очищення. Оптимальним рішенням є застосування резервуару-усереднювача, розташованого на основній лінії перед первинними відстійниками. В якості такого резервуару на очисних спорудах Інгулецької станції аерації може виступати аеротенк-змішувач №1, який не задіяний під дріжджові стоки. В ньому можна встановити регулюючу перегородку з отворами, яка буде забезпечувати пропуск води у кількості не вище середніх годинних обсягів.

Первинні радіальні відстійники, які проектуються, пропонується розмістити поряд з аеротенками-освітлювачами. Місце розташування біоставів буде залежати від їх типу. Так, невелика площа біоставів зі штучною аерацією робить можливість їх спорудження на майданчику очисних споруд, а біопруди з природною аерацією можна розмістити лише поза його межами (наприклад, на вільній території ближче до р. Інгулець).

2.4 Ефективна та безпечна експлуатація основних очисних споруд

Протягом пускового періоду роблять перевірку роботи окремих частин споруд і їх регулювання, причому початкове регулювання здійснюють здебільшого при роботі споруд на чистій воді, щоб роботи з усунення замічених дефектів могли проходити в більш сприятливих санітарних умовах. Налагодження роботи очисних споруд проводиться спеціальними організаціями, наявними в міністерствах комунального господарства й у різних галузях промисловості. Ці організації встановлюють раціональний режим роботи кожного спорудження, що забезпечує необхідну якість очищення води при мінімальній собівартості її обробки.

Налагоджувальні роботи первинних і вторинних відстійників зводяться до регулювання водорозподільних і водозбірних обладнань (розподільних камер, водозливів, що плавають щитків), а також обладнань для збору й видалення осаду (шкребків, мулососів).

Виробничі будівлі і споруди в процесі експлуатації, а також у період її тимчасового припинення повинні перебувати під систематичним спостереженням інженерно-технічних працівників, відповідальних за збереження цих об'єктів.

Виконання робіт з догляду за механічними аераторами, насосами й повітродувками проводиться при виключених установках. Люки каналізаційних колодязів на території очисних споруд повинні бути завжди закриті. Інколи необхідно змазувати шпинделя засувок і гайки сальників тавотом. Догляд за електроустановками проводиться згідно з відповідними правилами.

У більшості випадків стічні води продаються на очисні споруди насосами, установленими на станції перекачування. Звичайно насоси працюють періодично. Включення й вимикання їх відбувається автоматично залежно від рівня стоків у прийомному резервуарі насосної станції. Число включень насосів не повинне перевищувати 6 раз у годину й бути не менш 8-10 раз у добу. Подача стоків на аеротенк-відстійник не повинна бути занадто інтенсивною: перевищення рівня води у відстійнику, а також винос активного мулу неприпустимі. У випадку занадто великої подачі насоса можна зменшити регульований обсяг прийомного резервуара, збільшивши тим самим частоту включень насоса (до величини припустимої межі). Якщо частота включень при цьому перевищить припустиму межу, слід прикрити засувку на напірному трубопроводі насоса.

Щодня слід перевіряти підшипники й сальники незатоплених каналізаційних насосів. Вони можуть лише злегка нагріватися. Із сальників на валу повинна безупинно просочуватися вода. Якщо води багато, то необхідно сальник підтягти. Періодично необхідно змінювати набивання сальнику. Потрібно стежити за змащенням підшипників насоса (змащення додавати раз у тиждень). Насос повинен обертатися плавно. Якщо буде потреба, слід проводити центрування насоса. Вчасно робити заміну болтів і гумових деталей зчеплення. Якщо насосів декілька, то бажана їхня почергова робота для рівномірного зношування всіх агрегатів.

Трубопроводи в межах насосної станції не повинні давати течі, сальники засувок повинні бути в порядку й шпинделі змазані. Усі деталі, що іржавіють, повинні бути пофарбовані. Ремонт роторних аераторів, устаткування або комунікацій у ємностях допускається тільки після їхнього спорожнювання або спеціально влаштованих містків (з огородженнями).

Хлорне вапно є отрутною і їдкою речовиною - поводження з нею вимагає особливої обережності. На очисних спорудах необхідно мати медичні засоби першої допомоги.

Дезінфекція очисних стічних вод. Особливу обережність слід дотримувати при дезінфекції стічних вод, якщо вона знезаражується хлором. Дезінфекція очищених на установці біоочистки стічних вод проводиться хлорним вапном або гіпрохлоритом натрію. У приміщенні хлораторної установлюється відповідне устаткування для готування й дозування хлорної води. Контакт хлору зі стічною водою на протязі 30 хвилин проводиться в спеціальному колодязі. Затвір хлорного вапна проводиться в затворному баку раз у добу. Міцність одержуваної хлорної води складає 10-15% по активному хлору (вміст активного хлору в хлорнім вапні рівний 20%).

Хлорна вода подається в розчинний бак, де розбавляється водою до концентрації не більш 2,5%. З розчинних баків готова хлорна вода надходить у дозувальний бачок і далі в контактний колодязь, де змішується зі стічними водами. Доза активного хлору при дезінфекції повинна становити 3 мг/л очищених вод. Вода для готування розчину хлору береться з мережі водопроводу або ручним насосом з контактного колодязя.

До початку роботи на спорудах усі працівники повинні бути проінструктовані за правилами техніки безпеки. Інструктаж оформляється у відповідному журналі. Знання правил перевіряється регулярно раз у квартал.

Стічна вода може бути джерелом інфекції. Тому необхідно користуватися спецодягом (комбінезон, гумові чоботи, рукавиці). На місці повинне бути забезпечене миття рук.

2.5 Техніко-економічна ефективність проектних рішень

Потужність первинних відстійників, які проектуються і біоставів розрахована на очищення стічних вод в межах 13 млн. м³/рік.

Приблизна кошторисна вартість об'єктів проектування, визначена шляхом індексації цін 1994 - 2005 р.р., дорівнює:

- каналізаційні первинні радіальні відстійники (4 шт.) діаметром 24 м спільно з насосною станцією, жирозбірниками, зовнішніми технологічними трубопроводами - 820 тис. грн.;

- біологічні пруди:

Ш з природною аерацією площею 15,2 га - 2513 тис. грн. [3];

Ш з механічною аерацією площею 1,2 га - 1156 тис. грн. [3].

Річна норма амортизаційних відрахувань для першої групи основних фондів (будівлі, споруди та їх структурні компоненти і передаточні устрої) складає 5%.

Максимальні витрати хлору на дезінфекцію доочищених стічних вод при дозі 3 мг/л будуть дорівнювати 100 кг/добу (36,5 т/рік). Одна тона хлору з урахуванням оптової ціни, заготівельно-складських витрат і транспортування коштує 900 грн. Тобто, річний обсяг затрат на реагенти складатиме 32 850 грн. Потужність електроприводу первинних відстійників дорівнює 53,6 кВт, а механічних аераторів у біопрудах - 3,4 кВт. При роботі трьох первинних відстійників і трьох механічних аераторів і вартості 1 кВт електроенергії 0,11грн. річні витрати будуть становити відповідно 154947 грн. та 21681 грн. Природоохоронний ефект від впровадження об'єктів, які проектується полягає в підвищенні якості очищення комунально-побутових стічних вод, які скидаються у р. Інгулець. Зниження концентрації забруднюючих речовин в процесі очищення розраховуємо за формулою:

С _х = C_х*(100 - е/100), м

де С _х - концентрація забруднюючої речовини після очищення, г/м³;

C_х - концентрація забруднюючої речовини до очищення, г/м³;

е - ефективність роботи очисної споруди по даній забруднюючій речовині, %.

Визначаємо вміст основних забруднюючих речовин (завислих речовин, БПК і нафтопродуктів):а) після первинних радіальних відстійників:

С_З.Р = 117*(100 - 50/100) = 85 г/м³;

С_БПК = 180*(100 - 25/100) = 135 г/м³;

С_Н/ПР = 2,5*(100 - 50/100) = 1,25 г/м³.

б) після аеротенків-освітлювачів:

С_З.Р = 85*(100 - 89/100) = 9,4 г/м³;

С_БПК = 135*(100 - 94/100) = 8,1 г/м³;

С_Н/ПР = 1,25*(100 - 80/100) = 0,25 г/м³.

в) після біологічних ставів:

С_З.Р = 9,4*(100 - 68/100) = 3 г/м³;

С_БПК = 8,1*(100 - 26/100) = 6 г/м³;

С_Н/ПР = 0,25*(100 - 50/100) = 0,1 г/м³.

Техніко-економічний ефект в даних умовах визначити дуже важко, бо на забруднення р. Інгулець причетні багато підприємств.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Аналіз існуючої технології очищення комунально-побутових стічних вод на очисних спорудах Інгулецької станції аерації показав, що комплекс споруд у складі пісколовок, аеротенків-освітлювачів та хлораторної не в змозі забезпечити проектних показників очищення. Так, в біологічно очищених стічних водах БПК вище проектного значення в 1,4 рази, концентрація завислих речовин - у 3,2 рази, нафтопродуктів - у 5 разів. Причинами того є:

? розподілення двоступеневої схеми біологічного очищення на два паралельних потоки, пов'язане з труднощами обробки дріжджових стоків;

? виключення з експлуатації деяких очисних споруд, в т.ч. первинних вертикальних відстійників (як морально та фізично застарілих) і біоставів (через їх замулення дріжджовими стоками);

? аритмічне надходження стічних вод з коефіцієнтом годинної нерівномірності 1,6;

? пригнічення біологічних процесів очищення в аеротенках-освітлювачах в наслідок їх перевантаження сирим осадом і наявності у стічних водах нафтопродуктів.

Для вирішення цих технічних завдань в даному проекті запропоновано:

? ввести в технологічну схему первинні радіальні відстійники (3 робочих, 1 резервний) з водорозподільним пристроєм, що обертається;

? використати вільний аеротенк-витиснювач №1 під усереднювач стічних вод;

? запровадити доочищення стічних вод на біопрудах.

В результаті схема системи очищення комунально-побутових стоків набуде такого вигляду: проціджувачі - пісковловлювач - усереднювач - первинні радіальні відстійники - аеротенки-освітлювачі - біоставки - хлорування.

Завдяки впровадженню в експлуатацію усереднювача та усуненню пікових надходжень стічних вод підвищиться ефект послідуючого механічного та біологічного очищення, буде забезпечена стабільність функціонування очисних споруд та подовжиться строк їх служби.

Введення в комплекс очисних споруд первинних радіальних відстійників з водорозподільним пристроєм, що обертається дозволить знизити БПК стічних вод не менш ніж на 25%, вміст завислих речовин і нафтопродуктів - на 50%, тим самим створивши сприятливі умови для ефективної роботи аеротенків-освітлювачів.

Проведені розрахунки свідчать про те, що удосконалення технологічної схеми очищення комунально-побутових стічних вод на очисних спорудах Інгулецької станції аерації за рахунок введення первинних радіальних відстійників та біоставів дозволяє досягти мети даного проекту.

СПИСОК ПОСИЛАНЬ

1. Запольський А.К. Водопостачання., водовідведення та якість води: Підручник. - К.: Вища шк., 2005. - 671 с.

2. Проблемы развития безотходных производств Б.Н. Ласкорин, Б.В. Громов, А.П. Цыганков, В.Н. Сенин. - М.: Стройиздат, 1985.

3. ОАО "Інгулецкий ГОК". Создание автоматизированной системы экологического мониторинга предприятия. Отчет. - г. Днепропетровск, 1998.

4. Текущие индивидуальные нормы водопотребления и водоотведения на единицу производимой продукции. - Кривой Рог, 2000.

5. Проект нормативов ПДС веществ, поступающих в водный объект с возвратными водами ОАО "ИнГОК", - Кривой Рог, 1998 г.

6. Очистка производственных сточных вод: Учебное пособие для вузов спец. "Водоснабжение и канализация" и "Рациональное использование водных ресурсов и обеззараживание промышленных стоков"/ Яковлев С.В., Карелин Я.А. и др. - 2-е изд. - М.: Стройиздат, 1985 г.

7. Очистка промышленных сточных вод/ Когановский А.М. и др. - К.: Техніка, 1974 г.

8. Очистка сточных вод (пример расчетов)/ М.П. Лапицкая и др. - Минск: Высшая школа, 1983 г.

9. Эксплуатация систем канализации/ Рудник В.П., Петишко П.И. и др. Под общ. Ред. Семенюка В.Д. - К.: Будівельник, 1984 г.

Размещено на Allbest.ru