Сьогодні на торгівельних підприємствах м. Севастополя, реалізується велика кількість майонезів. Завдяки чому харківський споживач постійно знаходиться на межі вибору якій би торгівельній марці віддати свої переваги.

Ринок майонезів нашого міста представлено такими торгівельними марками як:

- „Торчин Продукт”;

- „Олком”;

- „Форес”;

- „Чумак”;

- „Кама”;

- „Чугуїв продукт”;

- „Ясен”;

- „Кум”;

- „Жирновъ”;

- „Calve”,тощо.

До рецептури цього продукту входить підвищена кількість яєчного порошку, завдяки чому майонез має оригінальний смак, додає блюдам, які виготовляються з його використанням, особову пікантність.

Сьогодні майже весь майонез українського ринку (95-97%) виробляється в нашій країні. Зростають не тільки обсяги виробництва, але й асортимент продукції. Так велика кількість підприємств для утримання своїх позицій виробляють майонез з різними домішками, різної калорійності.В продажу є не тільки всім відомі марки („Провансаль ніжний”, ”Провансаль столовий”), але й нові бренди („Моя семья”, „Смак”, „Чесночний” та інші).

В останній час на Україні з`явилась ще одна новинка майонез „Оливковий”, який вже займає коло 5% ринку. Його виробляють 5-6 компаній.

Також зустрічаються майонези з грибами, оселедця, томатом, хріном, ікрой, зеленою фасоллю, сиром “Рокфор”, а також десертні майонези з яблуком, грушою, малиною, медом, апельсином, шипшиною та шоколадом. Але найбільш популярною маркою зараз є „Провансаль”, смак якого відповідає традиціям та многовіковим звичкам вітчизняного споживача. Тому він є рекордсменом продажі в магазині.

За даними маркетинговими досліджень майонез за рахунок високої популярності за часткою споживання від прибутків споживача не залежить. Це можна побачити з даних таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Частота споживання майонезу

	Рівень прибутку низький	Рівень прибутку середній	Рівень прибутку вище середнього	Рівень прибутку високий	Рівень прибутку total
1	2	3	4	5	6
Кожен день	12%	16%	21%	26%	18%
Декілька разів за тиждень	38%	43%	45%	42%	42%
Один раз на тиждень	22%	20%	20%	14%	20%
2-3 рази на місяць	14%	11%	8%	10%	11%
Один раз на місяць та рідше	7%	4%	3%	3%	5%
Зовсім не вживають майонез	7%	4%	3%	5%	5%
ВСЬОГО	100%	100%	100%	100%	100%

Тільки 5% опитаних у середньому заявили, що зовсім не вживають майонез

За даними у рейтингу лідирує АО „Волиньхолдінг „ (торгові марки „Торчин продукт” та „Ніва”), якому належать десь 35% об'єму вітчизняного виробництва. Друге місце займає „Львівський жировий комбінат” з долею 11% та ТМ „Щедрий Дар”. На третьому місці „Донецький МЖК” (ТМ „Славолія”) з долею 8%. Четверте та п`яте місця за компаніями: ” Одеський МЖК” та „Харківський жировий комбінат” з долями 7,3% та 5,7% відповідно. З шостого по десяте місця у рейтингу займають:

- Київський МЗ (ТМ „Олком”) - 4,4%;

- Полтавська „КАМА Лтд.” (ТМ „Кама”) - 2,9%;

- Вінницький „Авіс” - 2,5%;

- Каховсько-шведсько-норвежське ЗАТ „Чумак” - 2,5%;

- „Сумський ЗПТ” - 1,0%.

На долю інших приходиться десь 19,7% [14,15].

Розглянемо асортимент майонезів вище наведених торгівельних марок.

Так серед майонезів ТМ „Торчин Продукт” ТОВ „Волиньхолдінг” в нашому місті реалізується майонез: „Провансаль №1”, який був створений на базі результатів досліджень смакових переваг споживачів за унікальною рецептурою, на створення якої пішло декілька років кропіткої праці. Також всім відомі та популярні майонези „Делікатесний” та „З часником” в новій упаковці - банці ПЕТ цього ж виробника.

Продукція ТМ „Олком” Київського маргаринового заводу представлена на ринку м. Севастополя такими видами майонезів: майонез Провансаль Французький, майонез Провансаль регіональний, майонез Фірмовий, майонез Столичний, майонез Шашличний, майонез Грібний, майонез Сирний, які реалізуються в скляних банках по 250г., в дой паках по200г., в полімерних пакетах по 250г.

„Форес” пропонує 5 видів майонезів в трьох видах упаковки - полімерні 200г. пакети, літрові та півлітрові банки з кришками „твіст - офф” (майонез „Провансаль Південний”, майонез „Пересипський”, майонез „Форес”, майонез „Український”, майонез „Провансаль”).

„Чумак” був одним з перших українських виробників, який запропонував ринку міста Севастополя якісний, елітарний майонез в банці євро-твіст -„Справжній”- з підвищеним (70%) вмістом рослинної олії. Пізніше була запропонована нова для України упаковка - екопак. З 2008 року „Чумак” випустив на ринок майонез „Салатний”(20% жиру).

ВАТ „Ясен” м. Чернігів представляє на вітчизняному ринку майонез „Провансаль”, виготовлений за класичним рецептом з вмістом жиру 67%, майонез „Провансаль по чернігівські” (56%), майонез „Столічний” (28%), а в 2010 році на ринку м. Севастополя з`явився новий сорт майонез „Провансаль смачний” з вмістом жиру 46%.

На при кінці 2010 року ТМ „Кальве” компанії „Юнілевер” запропонували споживачам, які слідкують за своїм здоров`ям та споживають продукти з низьким вмістом калорій майонез „Кальве легкий”. Сьогодні це один з низько калорійних майонезів, який за смаковими властивостями не поступається більш жирним.

Таким чином, продукція вітчизняного виробника займає перше місце, як за широтою асортименту, так й за споживчими перевагами.

2.3 Проведення товарної експертизи майонезу

Перед початком проведення експертизи, перш за все перевіряється вірність та повнота заповнення документів таких як заявки на проведення експертизи та наряду.

Ці документи є обов`язковими, а також є підставою для проведення експертизи, тому що в них міститься інформація щодо мети та завдань самої експертизи.

У зв`язку з тим, що метою даної роботи є проведення експертизи якості майонезів, спочатку ми проводимо аналіз маркування та упаковки даних зразків.

2.3.1 Експертиза упакування та маркування досліджувальних зразків майонезів

На першому етапі експертизи ми перевіряємо стан транспортної упаковки продукту. Види упаковок та стан упакування досліджувальних зразків приведені в табл.2.2.

Таблиця 2.2

Види та стан упаковки досліджувальних зразків

№ Зразку	Вид упаковки	Маса (г)	Стан упаковки
1	2	3	4
Зразок № 1	Поліетиленовий пакет	200	Упакований належним чином, чистий, без пошкоджень
Зразок № 2	Дой-пак	200	Упакований належним чином, чистий, без пошкоджень
Зразок № 3	Поліетиленовий пакет	200	Упакований належним чином, без пошкоджень та забруднень
Зразок № 4	Поліетиленовий пакет	200	Упакований належним чином, чистий
Зразок № 5	Дой-пак	200	Упакований належним чином, чистий, без пошкоджень
Зразок № 6	Дой-пак	200	Упакований належним чином, чистий, без пошкоджень
Зразок № 7	Дой-пак	200	Упакований належним чином, чистий, без пошкоджень
Зразок № 8	Еко-пак	96	Упакований належним чином, чистий
Зразок № 9	Поліетиленовий пакет	100	Пакет без надривів, чистий, добре упакований
Зразок № 10	Дой-пак	200	Упакований належним чином, без пошкоджень, чистий

Як свідчать дані таблиці 2.2 усі зразки майонезів були упаковані належним чином у різні види упаковок (поліетиленові пакети, дой-паки, в еко-пак) різною місткістю (200 г, 100 г, 96 г). Упаковки були без вм'ятин, тріщін та розривів, без забруднень, тобто відповідали вимогам діючого законадавства.

Далі вивчаємо відповідність маркування зразків вимогам діючого законадавства. Тому що нині при мовчазному погоджені регіональних органів контролю на етикетках майонезу окрім інформації, передбаченої нормативними документами, розміщують додатково слова та цілі тексти, які не регламентуються законодавчими документами. Мета - відвернути увагу від яких небудь моментів, які виробник бажає замаскувати або приховати від споживачів. Подібна самодіяльність, безумовно, шкодить споживачам. Для уникнення дезінформації споживача на упаковці повинно бути зазначено назва продукту, а потім вже “Бренд” виробника. Мета цієї операції - дати можливість покупцеві с першого погляду визначити який він купує товар.

Згідно Закону України „Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини” забороняється реалізація та використання на території України вітчизняних та ввіз на Україну іноземних харчових продуктів без маркування на вітчизняної мові України, яке містить, у доступній для сприйняття споживачем формі, наступну інформацію:

1. назва харчового продукту;

2. номінальна кількість харчового продукту у одиниці упаковки;

3. склад харчового продукту;

4. енергетична цінність;

5. дата виготовлення;

6. термін придатності до вживання або строк закінчення терміну придатності до споживання;

7. умови зберігання;

8. нормативний документ (для продуктів вітчизняних продуктів);

9. найменування та адреса виробника, місце виготовлення;

10. умови використання (якщо вони передбачені);

11. відсоток інших синтетичних (штучних) домішок;

12. застереження щодо споживання харчового продукту дітьми, якщо він не є дитячим харчуванням, а для цього маються підстави;

13. інша інформація, яка передбачена діючими на Україні нормативними документами, дія яких поширюється на харчові продукти.

Маркування харчових продуктів штриховими кодами здійснюється у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що до маркування висуваються загальні вимоги,тобто ті, що регламентуються законом „Про захист прав споживачів” та включають найважливіші з них, які звичайно називаються вимогами „трьох Д” - достовірність, доступність, достатність, нами було перевірено додержання цих вимог при маркуванні майонезів.

Під час проведення аналізу маркування майонезів були отримані дані наведені у табл. 2.3.



Таблиця 2.3

Маркування зразків майонезів, що досліджуються

Зразок	Вимоги закону України	Інформація, яка міститься на упаковці
1	2	3
Зразок №1		„Провансаль”, Маса нетто - 200г. Склад: соняшникова олія, яєчний порошок, молоко сухе знежирене, цукор, сіль, гірчиця, оцтова та сорбінова кислоти, в-каротин, сода харчова, вода Калорійність 629 ккал. Дата виготовлення 20.03.05 Термін зберігання:
		від 0 до5єС - 120 діб від 5 до 10єС -90 діб від 10 до 18єС - 60 діб ГОСТ 30004.1-93 ТОВ „Акорд”, м. Харків, вул. 17 Партз'їзду, 12
		Торгова марка, штрих-код, харчова цінність 100 грам продукту
Зразок №2		„Провансаль”, Маса нетто - 200г. Склад: соняшникова олія, жовток яєчний, цукор, сіль, оцет спиртовий, лимонна кислота, сорбінова кислоти, в-каротин, спеції, вода Калорійність 667 ккал. Дата виготовлення 22.03.05 Термін зберігання: від 0 до5єС - 120 діб від 5 до 10єС -90 діб від 10 до 18єС - 60 діб ГОСТ 30004.1-93 ЗАТ „Пологівський олійно-екстракційний завод”, Україна, Запорізька обл., м. Пологи, вул. Ільїна, 5- Торгова марка, штрих-код, харчова цінність 100 грам продукту
Зразок №3		„Провансаль”, Маса нетто - 200г. Склад: соняшникова олія, яєчний порошок, молоко сухе, цукор, сіль, гірчиця, оцтова кислоти, сорбат калію
		Калорійність 624 ккал. Дата виготовлення 19.03.05 Термін зберігання: від 0 до5єС - 120 діб від 5 до 10єС -90 діб від 10 до 18єС - 60 діб ГОСТ 30004.1-93 АОЗТ „Харківський жировий комбінат”, Україна, м. Харків, вул Ілліча, 120 Торгова марка, штрих-код, харчова цінність 100 грам продукту
Зразок №4		Провансаль „Столовий”, Маса нетто - 200г. Склад: рослинна олія, яєчний порошок, лимона кислота, цукор, сіль, ароматизатор „Гірчиця”, оцет, харчові добавки, вода Калорійність 621 ккал. Дата виготовлення 03.05 Термін зберігання: від 0 до10єС - 60 діб від 10 до 14єС -50 діб від 14 до 18єС - 40 діб
		ГОСТ 30004.1-93 Фірма „Оліс ЛТД”, Україна, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, 3 -Торгова марка, штрих-код, харчова цінність 100 грам продукту, знак сертифікації
Зразок №5		„Провансаль”, Маса нетто - 200г. Склад: дезодорована рослинна олія, яєчний порошок, сухе знежирене молоко, сироватка молочна суха, цукор, сіль, ароматизатор „Гірчиця”, оцет, барвник натуральний „в-каротин”, сода, стабілізатор (Е-412,Е-415), кислота сорбінова, вода Калорійність 629 ккал. Дата виготовлення 12.03.05 Термін зберігання: від 0 до10єС - 60 діб від 10 до 14єС -45 діб ГОСТ 30004.1-93 АОЗТ „Львівський жировий комбінат”, Україна, м. Львів, вул. Городоцська, 132 -Торгова марка, штрих-код, харчова цінність 100 грам продукту, знак сертифікації
Зразок №6		„Провансаль” Маса нетто - 200г. Склад: соняшникова олія, яєчний порошок, молочна кислота, сорбінова кислота, ксантанова камедь, гуарова камедь, цукор, сіль, екстракт гірчичної олії, оцет, в-каротин Калорійність 627 ккал. Дата виготовлення 27.03.05 Термін зберігання: від 0 до5єС - 120 діб від 5 до 10єС -90 діб від 10 до 18єС - 50 діб ГОСТ 30004.1-93 ЗАО „Скіф”, Україна, Харківська область, с.Гоптівка Торгова марка, штрих-код, харчова цінність 100 грам продукту, знак сертифікації
Зразок №7		„Провансаль” Маса нетто - 200г. Склад: рослинна олія рафінована дезодорована, яєчний порошок, гірчичний порошок, оцтова кислота, цукор, сіль, крохмаль модифікований,в-
		каротин, сорбінова кислота, вода Калорійність 603 ккал. Дата виготовлення 5.03.05 Термін зберігання: від 0 до10єС -90 діб від 10 до 14єС -60 діб від 14 до 18єС - 30 діб ГОСТ 30004.1-93 „Верес,” ЗАО „Агроекопродукт”, Україна, м. Калев, вул..Дорошенка,1 -Торгова марка, штрих-код, харчова цінність 100 грам продукту, знак сертифікації
Зразок №8		„Справжній” Маса нетто - 96г. Склад: рослинна олія, яєчний порошок, гірчиця, оцет, цукор, сіль, сорбіт калію, лимонна кислота, вода Калорійність 647,4 ккал. Дата виготовлення 12.03.04 Термін зберігання: від 0 до 6єС -90 діб від 6 до 10єС -60 діб від 10 до 18єС - 45 діб ГОСТ 30004.1-93
		„Чумак,” ЗАО „Чумак”, Херсонська область, м. Каховка, вул..Козацька,3 Торгова марка, штрих-код, харчова цінність 100 грам продукту, знак сертифікації
Зразок №9		„Сalve” Маса нетто - 100г. Склад:: рослинна олія рафінована дезодорована, яєчний жовток, ароматизатор гірчиці, оцтова кислота, цукор, сіль, крохмаль модифікований,в-каротин, сорбінова кислота, вода рослинна олія, яєчний порошок, гірчиця, оцет, цукор, сіль, сорбіт калію, лимонна кислота, вода Калорійність 647,4 ккал. Дата виготовлення 12.03.05 Термін зберігання: від 0 до 6єС -90 діб від 6 до 10єС -60 діб від 10 до 18єС - 45 діб ГОСТ 30004.1-93 „Чумак,” ЗАО „Чумак”, Херсонська область, м. Каховка, вул..Козацька, 3
		Торгова марка, штрих-код, харчова цінність 100 грам продукту, знак сертифікації
Зразок №10		„Провансаль” Маса нетто - 200г. Склад:: рослинна олія соняшникова, яєчний порошок, оцет спиртовий, цукор, сіль, в-каротин, сорбінова кислота, лимонна кислота, спеції, вода Калорійність 647,4 ккал. Дата виготовлення 12.03.05 Термін зберігання: від 0 до 6єС -90 діб від 6 до 10єС -60 діб від 10 до 18єС - 45 діб ГОСТ 30004.1-93 ВАТ ”Волиньхолдінг”, Україна, Волинська область, смт Торчин, вул..І.Франка,4 Торгова марка, штрих-код, харчова цінність 100 грам продукту, знак сертифікації

Провівши експертизу маркування на упаковках зразків майонезів, що досліджуються, було встановлено, що усі зразкі мають вірне маркування, згідно з вимогами Закону України “Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини”. Але за деякими показниками маркування є одиничні недоліки. Так, у всіх зразків майонезу, крім майонезу “ХЖК” відсутня інформація щодо умов використання. На упаковці майонезу “Оліс” м. Запоріжжя було вказано, що в складі є деякі харчові домішки, але не було вказано які. Також на цьому майонезі недостатньо повно вказана дата виготовлення (лише місяць та рік, а числа не має), що також є порушенням. Майже ніхто з виробників не вказує інформації щодо відсотку сторонніх штучних або синтетичних домішок.

На упаковці досліджених зразків також, крім вище зазначеного маркування, присутні літографічні зображення логотипу підприємства, торгового знаку, штрих коду.

Маркування харчових продуктів штриховими кодами здійснюється у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. В данний час штриховой код наноситься на 99% продукції, що випускається різними фірмами. Штриховий код - це знак призначений для ідентифікації товару та служить як ключ доступу до інформації

- який дозволяє афтоматизувати введення, відображення та зчитування як ідентифікаційних номерів так і іншої інформації стосовно товарів;

- який забезпечує електронний обмін даними між діловими партнерами в стандартизованому форматі.

Іноді незакодований товар просто не можливо реалізувати, тому що торгові фірми з технологією, націленої на автоматизацію, не приймають на реалізацію товар без штрихового коду.

Асоціація користувачів ЕАN встановила ряд обов'язкових та рекомендуючих вимог, які повинні дотримуватися на всіх етапах використання штрихового коду.

Основні вимоги:

- перші два чи три розряди штрихового коду повинні означати код національного відомства, що присвоєний асоціацією ЕАN. Прийнято називати ці розряди префіксами і позначати f1, f2, f3;

- ідентифікація товару повинна бути цифровою та відповідати формату ЕАN - 8, ЕАN - 13; кожний різновід товару повинен мати свій ідентифікаційний код, а кожна зміна виду товару (колір, сорт, ціна) змінює ідентифікаційний код товару;

- правила кодування в межах країни, що встановлюються національним відомством, повинні гарантувати, що для двох різних товарів не буде однакових кодів;

- системи введення штрихових кодів повинні передбачати можливість присвоєння новим товарам кодів старих товарів не раніше, ніж через три роки після вилучення старого товару із сфери торгівлі;

- можливість однозначно ідентифікувати товари не залежно від їх виробників.

Штриховий код ЕАN - 13 складається з 13 цифр. Номер товару в штриховому коді ЕАN -13 служить ключем до інформації, що зберігається в базах даних. Номер ЕАN - 13 має наступну структуру (зліва-направо):

- перші дві-три цифри це префікс, чи код національної організації члена ЕАN INTERNETIONAL.

- перші 7-9 цифр, включаючи префікс - це реєстраційний номер підприємства у національній організації;

- наступна група цифр - це порядковий номер продукції підприємства;

- остання 13 цифра - це контрольне число. Воно вичисляється з перших 12.

Широке розповсюдження штрихового коду призвело до кодування товарів не залежно від їх якості та престижу фірми виробника. Крім того, самі штрихові коди стали об'єктом фальсифікації. У зв'язку з тим, експерту важливо вміти розпізнавати цей різновид фальсифікації та знати наступні ознаки справжності штрихових кодів:

1. мінімально припустимий розмір штрихових кодів 21,0х30,0 мм, максимально допустимий 52,5х74,6;

2. колір штрихів повинен бути чорним, синім, темно-зеленим або темно-коричневим; колір пробілів співпадати по кольору з фоном - білим. Розрішається жовтий, оранжевий, світло-коричневий; не розрішається використання відтінки жовтого та червоного кольорів для штрихів, так як вони не зчитуються сканером;

3. штриховий код повинен розміщуватись на задній стінці упаковки у правому нижньому куті на відстані не менше ніж 20 мм від краю; припускається нанесення на бокову стінку упаковці на етикетку у нижньому правому куті; на м'яких упаковках відбирають місце, де штрихи будуть паралельні днищу упаковки;

4. штриховий код не повинен розміщуватися там, де вже є інші елементи маркування (текст, малюнок).

Відповідність нанесення штрихових кодів зразків майонезів, що досліджуються представлено в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Відповідність будови штрихових кодів на упаковці вимогам НД

Вимоги НД

Досліджувані зразки

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Розмір штрихкоду

Від 21.0 х 30.0 до52.5 х 74.0 мм

13,0 на 29,0

14,0 на 30 мм

14,0 на 29,0 мм

15,0 на 27,0

14,0 на 30,0 мм

14,0 на 30,0 мм

17,0 на 30,0 мм

9.0 на 26.0 мм

16.0 на 26.0 мм

11.0 на 27.0 мм

Колір штрихів

Чорний

+

+

+

+

+

+

+

+

+

Синій

Темно-зелений

+

Темно-коричньовий

Колір пробілів

Співпадає по кольору з фоном-світлий

+

+

+

+

+

+

+

+

+ фон блідожовтий

+

Місце знаходження

Задня стінка упаковки

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

Бокова стінка упаковки

Як свідчать дані таблиці 2.4 внутрішня будова штрихових зразків майонезів, що досліджуються відповідає вимогам нормативної документації. Навколо кожного коду є порожній простір. Слід звернути увагу на те, що кожен з досліджуваних зразків містить штриховий код різного розміру. Розмір штрихового коду зразків майонезів не відповідає вимогам, тому що упаковка зразків невелика і на ній недоцільно розміщувати штриховий код великого розміру. А як показали практичні дослідження, сканери, які використовуються у торгівельній мережі м. Севастополя, здатні розпізнавати штриховий код такого розміру.

Кольорове виконання штрихових кодів відповідає вимогам нормативної документації. Колір пробілів не співпадає з кольором фону упаковки. Але це не є порушенням вимог кольорового виконання, тому що фоном упаковки у всіх зразках є відтінки жовто-золотого кольору, використання якого допустиме, тому що зчитується сканером. Розміщені штрихові коди теж правильно - на задній стінки упаковки.

Нині при мовчазному погодженні регіональних органів контролю на етикетках майонезу окрім інформації, передбаченої нормативними документами, розміщують додатково слова та цілі тексти, які не регламентуються законодавчими документами. Мета - відвернути увагу споживачів від яких-небудь моментів, які виробник бажає замаскувати або приховати від споживача. Подібна самодіяльність, безумовно, шкодить споживачам. Для уникнення дезінформації споживача на упаковці повинно бути зазначено назва продукту, а потім вже “бренд” виробника. Мета цієї операції - дати можливість покупцеві з першого погляду визначити, який він купує продукт.

Таблиця 2.5

Структура штрихового коду типу EAN - 13

№ п/п	Структура кодів	Тип коду EAN - 13 (по порядковий номер знаку)
1	Країна де знаходиться банк даних про штриховий код	Порядковий номер знаку 1 - 3
2	Організація виробник, або продавець	3 - 7 (4 - 7)
3	Інформація про товар	8 - 12
4	Код упаковки товару	--
5	Контрольне число	13



Таблиця 2.6

Структура штрихових кодів

№ п/п зразків	Структура штрихових кодів
	Країна де знаходиться банк даних про штриховий код	Організація виробник, або продавець	Інформація про товар	Контрольне число
1	2	3	4	5
№ 1	482 Україна	0062	64004	6
№ 2	482 Україна	0062	64004	6
№ 3	482 Україна	0002	19003	7
№ 4	482 Україна	0008	09211	3
№ 5	482 Україна	3000	30038	5
№ 6	482 Україна	0014	48026	3
№ 7	482 Україна	0015	71053	6
№ 8	482 Україна	0001	35115	6
№ 9	460 Росія	5922	00158	4
№ 10	482 Україна	0001	31060	3

Як можливо побачити з результатів проведених досліджень перші три цифри (країна, де знаходиться банк даних) совпадали у майонезів - 482 (цей код означає, що банк даних штрихових кодів, вказаних на етикетках зразків, знаходиться в Україні) - і у російського “Саlve” - 460.

Наступні чотири цифри (підприємство-виробник чи продавець) безумовно у всіх зразків відрізнялись, тому що підприємства виробники є підприємствами різної форми власності, а також мають різне направлення діяльності АОЗТ “Харківський жировий комбінат”, АТЗТ “Львівський жировий комбінат”, ВАТ “Волиньхолдінг”, ЗАТ “Агроєкопродукт”, ТОВ “Скіф”, ЗАТ “Акорд”, фірма “Оліс ЛТД”, ЗАТ “Чумак”, ЗАТ “Юнілевер”. Але це не стосується зразків: це майонез “Провансаль № 1” ТМ “Торчин Продукт” і майонез “Справжній” ТМ “Чумак”, тому що вони були вироблені на одному підприємстві. За допомогою префіксів визначають в якій національній організації зареєстровано підприємство. Підприємство самостійно визначає, в національну організацію якої країни йому потрібно вступити. Інформація про коди підприємств зберігається в банку даних національної організації.

Без доступу до банку даних національної організації визначити місце розположення підприємства (в тому числі і країну-виробника неможливо).

Наступні дев'ять цифр коду містять номер підприємства і номер товару. Структура цих дев'яти знаків визначається безпосередньо національною організацією (4-підприємство/5-товар, 5-підприємство/4-товар та ін.). Будь-яка зміна у властивостях продукції повинна привести до змін номеру ЕАN - 13 на упаковці.

Остання 13 цифра коду ЕАN - 13 називається контрольним розрядом. Вона призначена для перевірки правильності зчитування коду ЕАN скануючим пристроєм. Збіг ліченого й обчисленого контрольних розрядів означає правильне зчитування штрихового коду.

Для розрахунку контрольного розряду в ЕАN - 8, ЕАN - 13 включаючи й американські коди UPC, використовується той самий алгоритм обчислень (“по модулі 10”). Пронумерувати всі розряди праворуч ліворуч від 1 до 14 починаючи з позиції контрольного розряду (1-й).

1. Починаючи з 2-го скласти значення всіх ПАРНИХ розрядів.

2. Отриману суму помножити на 3.

3. Починаючи з 3-го скласти значення всіх НЕПАРНИХ розрядів.

4. Скласти результати, отриманні в 2 і 3 кроках.

5. Значення контрольного розряду є найменшим числом, що у сумі з величиною, отриманої в кроці 4, дає число, кратне 10.

Були проведені розрахунки контрольних чисел досліджуваних зразків майонезу у відповідності з вищенаведеним порядком. Результати обчислення контрольного числа у штриховому коді наведено у табл.. 2.7.



Таблиця 2.7

Перевірка контрольного числа у штриховому коді

№ п/п	Найменування зразка	№ кроку
		1 крок	2 крок	3 крок	4 крок	5 крок
1	2	3	4	5	6	7
1	«Провансаль» Жирнов	4+0+6+6++0+8+=24	24х3=72	0+4+2+0++2+4+=12	72+12=84	90-84=6
2	«Провансаль» Славія	3+0+7+1++0+8=19	19х3=57	5+1+5+0++2+4=17	57+17=84	90-84=6
3	«Провансаль» ХЖК	3+0+1+0++0+8=12	12х3=36	0+9+2+0++2+4=17	36+17=53	60-53=7
4	«Провансаль» Оліс	3+0+7+1++0+8=19	19х3=57	5+1+5+0++2+4=17	57+17=84	90-84=6
5	«Провансаль» Щедрий дар	8+0+3+0++3+8=22	22х3=66	3+0+0+0++2+4=9	66+9=75	80-75=5
6	«Провансаль» Услада	6+0+4+1++0+8=19	19х3=57	2+8+4+0++2+4=20	57+20=77	80-77=3
7	«Провансаль» Верес	1+2+0+0++0+8=11	11х3=33	1+9+8+0++2+4=245	33+24=57	60-57=3
8	«Справжній» Чумак	5+1+3+0++0+8+=17	17х3=51	1+5+1+0++2+4=135	51+13=64	70-64=6
9	«Кальве»	8+1+0+2++5+6=22	22х3=66	5+0+2+9++0+4=20	66+20=86	90-86=4
10	«Провансаль» Торчин продукт	0+0+3+0++0+8=11	11х3=33	6+1+1+0++2+4=14	33+14=47	50-47=3

Результати проведеного обчислення показали наступне. Контрольні цифри зразків з першого по десятий повинні дорівнюватись 6,6,7,6,5,3,3,6,4,3. У штрихових кодах досліджуємих зразків майонезів контрольними числами є відповідно 6,6,7,6,5,3,3,6,4,3. Таким чином, штрихове кодування досліджуваних зразків виконане правильно, що свідчить про те, що штриховий код присвоєний уповноваженими органами та несе достовірну інформацію.



2.2.4 Аналіз органолептичних показників досліджуємих зразків майонезу

Дослідження органолептичних показників досліджуємих зразків майонезу проводилась згідно методикам, вказаним у розділі 2.1. Отриманні дані представлені в табл.. 2.8.

Таблиця 2.8

Експертиза органолептичної оцінки зразків

№ зразка	Найменування зразка	Найменування показника
		Зовнішній вигляд	Консистенція	Смак та запах	колір
	1	2	3	4	5
1	2	3	4	5	6
1	Жирнов	Однорідний продукт з пузирьками кисню	Консистенція рідкої сметани	Кислуватий з присмаком оцту	Блідо-жовтий
2	Кальве	Однорідний продукт з одиничними кульками кисню	Сметаноподібна	Злегка кислуватий, ніжний	Чисто
3	ХЖК	Однорідна маса з одиничними кульками кисню	Однорідна консистенція, не пінна	Кислуватий, злегка гострий, запах властивий майонезу	Грязно білий
4	Оліс	Однорідний продукт	Сметаноподібна	Злегка гострий, кислуватий з присмаком гірчиці	Білий
5	Щедрий дар	Однорідний продукт з одиничними кульками кисню	Сметаноподібна	Злегка гострий, кислуватий, запах гострий	Білий
6	Услада	Однорідна рідина	Сметаноподібна	Кислуватий, з присмаком гірчиці, запах гострий	Кремовий
7	Верес	Однорідний продукт	Пастоподібна	Злегка кислуватий, гострий, запах приємний	Жовтуватий
8	Чумак	Однорідний	Пінна, сметаноподібна консистенція	Ніжний кислуватий смак з приємним гострим запахом	кремовий
9	Славія	Однорідна рідина	Сметаноподібна	Кислуватий, з присмаком гірчиці, запах гострий	Кремовий
10	Торчин продукт	Однорідний продукт	Сметано-подібна	Кислувато-гострий, приємний без сторонніх	Білий з жовтуватим відтінком, однорідний за усією масою

Дослідження якості майонезів показало, що по органолептичним показникам зразки були однорідні по всій масі, сметаноподібної консистенції (крім майонезу “Провансаль” ТМ “Жирнов” у якого консистенція була рідкою) з одиничними бульбашками кисню, що повністю відповідає вимогам ГОСТ 30004.1-93. Найбільш густа консистенція була виявлена в майонезі “Провансаль” ТМ “Щедрий Дар” и “Провансаль” ТМ “Верес”. Це можливо пояснити тим, що у склад майонезу ТМ “Щедрий Дар” входять стабілізатори Е-412, Е-415, а у склад майонезу ТМ “Верес” входить модифікований крохмаль. Колір майонезів коливався від білосніжного (ТМ “Кальве”) до блідо-жовтого (ТМ “Жирнов”). Жовті відтінки можно пояснити веденням у склад майонезу барвників, наприклад, бета-каротину і гірчичного порошку. Всі майонези мають оригінальний смак і аромат.

Таким чином, по органолептичним показникам досліджуємі майонези не мали ніяких відхилень від вимог нормативно-технічної документації та є стандартними.

2.2.5 Проведення експертизи фізико-хімічних показників зразків майонезів, що досліджуються

Визначення фізико-хімічних показників досліджуємих зразків майонезу проводилось згідно методикам, вказаним у розділі 2.1.

Із фізико-хімічних показників досліджувались масова частка жиру, масова частка вологи, титруєма кислотність, активна кислотність і стійкість емульсії.

Отримані дані по дослідженню фізико-хімічних показників майонезів представлені у табл. 2.9.

Таблиця 2.9

Фізико-хімічні показники якості майонезів

Найменування майонезу	Масова частка жиру,%	Масова частка вологи,%	Кислотність (у перерахунку на оцтову),%	РН середовища	Стійкість емульсії
1	2	3	4	5	6
Жирнов	67,03	24,87	0,59	4,5	97,1
Славія	66,3	25,2	0,54	4,4	97,1
ХЖК	67,2	24,9	0,53	4,3	96,9
Оліс	66,3	25,2	0,54	4,4	97,1
Щедрий Дар	67,18	24,97	0,62	4,2	97,2
Услада	67,15	24,92	0,55	4,3	97,1
Верес	67,2	24,89	0,60	4,2	97,0
Чумак	70,8	23,9	0,58	4,5	97,2
Кальве	55,4	30,1	0,60	4,2	97,1
Торчин Продукт	67,1	24,95	0,61	4,2	97,1

Дослідження фізико-хімічних показників майонезу виявило, що всі зразки відповідають вимогам нормативно-технічній документації.

Титруємо кислотність (у перерахунку на оцтову) усіх зразків коливалась від 0,53 до 0,62%. Найменша кислотність була в майонезах “Провансаль”, “ХЖК” та “Провансаль”, “Славія” - відповідно 0,53 та 0,54%, найбільша - у майонезі “Провансаль” “Щедрий дар” - 0,62%.

За вмістом вологи зразки майонезів вітчизняного виробництва також мали різницю. У досліджуємих зразків майонезів вітчизняного виробництва вміст вологи був наступний: максимальну вологість мали зразки “Провансаль” “Славія” - 25,2% та Провансаль “Оліс” - 25,2%, мінімальну мали “Справжній ” і “Чумак” - 23,9%.

Масова частка жиру у досліджуємих зразках майонезів коливались у межах 55,4 - 70,8%. Більше жиру було у зразках “Справжній”, “Чумак” та “Провансаль” “Верес” - 70,8%, менш - у зразка майонезу “Кальве” - 55,4%. Однак. Дане коливання вмісту жиру у майонезах є стандартним та не перевищує вимог нормативних документів.

Активна кислотність у зразках майонезів також була у межах ГОСТу 30004.1-93. За даними ГОСТа вона не повинна перевищувати 4,7, у досліджуємих зразках вона була у межах 4,2...4,5.

Емульсія у всіх досліджуємих зразках майонезів була стійкою. Експертиза стійкості емульсії виявила, що вона була у межах від 96,9 - “Провансаль” “ХЖК” до 97,2 у “Провансаль” “Щедрий Дар”.

Проведена експертиза зразків майонезів дають можливість зробити наступні висновки. За органолептичною оцінкою, усі зразки майонезів мають однорідну, сметаноподібну консистенцію, смак та запах властивий майонезу, без сторонніх присмаків та запахів, колір однорідний, від білого до жовтуватого. Тобто, у цілому, за органолептичною оцінкою досліджуємі зразки майонезів повністю відповідають вимогам ГОСТ 30004.1-93. Дослідження з фізико-хімічних показників дозволили зробити висновки, що досліджувані зразки майонезів по показниках масової частки жиру, титруємої кислотності. Вмісту вологи та стійкістю емульсії відповідали вимогам нормативної документації.

Після отримання вище зазначених результатів досліджень ми дали заключення щодо якості зразків майонезів.

Також під час проведення експертизи було встановлено код майонезів згідно з товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності (ТНЗЕД); 1517909990, де

- перші чотири цифри означають товарну позицію, а іменно 1517 - це маргарин, харчові суміші або продукти з тваринних та рослинних жирів, масел та олій та інше;

- перші шість - код товару відповідно з гармонізованою системою опису і кодування товарів;

- перші вісім - товарну категорію;

- всі десять цифр - під категорію

Таким чином, з огляду на усе вищесказане, можна зробити висновок, що всі досліджувані зразки майонезів були гарної якості, приготовлені з дотриманням всіх умов виробництва даного виду продукту і дотриманням санітарних норм. Також вітчизняні виробники здійснюють строгий контроль за виробництвом своєї продукції, тому що у всіх досліджених зразків не було виявлено яких0небудь дефектів викликаних порушенням технологічного процесу виробництва майонезів, або недотриманням санітарних умов при виробництві даного виду продукту. Усі досліджені зразки є конкурентоздатними на вітчизняному ринку продовольчих товарів.

3. МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ МАЙОНЕЗІВ

3.1 Характеристика діяльності та технологічна схема митної обробки суден закордонплавання у Севастопольському морському торгівельному порту

Усі суди закордонплавання, що відкривають і закривають границю в акваторії Севастопольського морського торгівельного порту, підлягають прикордонному, митному й іншим видам контролю, що виробляється комісійним порядком.

У випадку неготовності суду до проведення оформлення начальник оперативної зміни митниці /вправі за узгодженням із представником прикордонних військ (ПВ) перенести оформлення на більш пізніше час, що негайно повідомляється диспетчеру порту і фіксується в журналі передачі змін із указівкою конкретної причини.

В акваторії порту всі суду закордонплавання незалежно від прапора, наявності вантажу (пасажирів) на борті і намірів капітана підлягають митному контролю і відповідному митному оформленню.

Черговий інспектор щодня в 9.30 і в 20.30 одержує інформацію від диспетчера порту про плановані підходи і відходи судів закордонплавання на найближчі 48 годин. Черговий інспектор щодня наприкінці зміни (до 20-00 і до 6-00) у встановленому порядку фіксує дислокацію судів закордонплавання в акваторії Севастопольського морського торгівельного порту.

По попередній заяві капітана з урахуванням повної готовності судна диспетчер порту за 2 години до початку процедури чи відкриття закриття границі подає в телефонному режимі черговому інспектору заявку на комісію, це фіксується в журналі передачі змін із указівкою наступної інформації;

- час подачі заявки, прізвища диспетчера,

- найменування судна, прапор, його місцезнаходження (місце оформлення), останній порт заходу, кількість членів екіпажа, пасажирів,

- найменування вантажу, його вага, кількість місць, порту навантаження, порти вивантаження.

Процедура відкриття і закриття границі здійснюється протягом усього часу доби в порядку черговості, установлюваної в міру подачі заявок на оформлення. Позачергово може бути відкрита границя судам з небезпечними чи швидкопсувними вантажами на борті.

Обов'язку складання і відповідальність за дотриманням графіка оформлення судів закордонплавання, а також надання транспорту для цих цілей покладається на диспетчерську службу адміністрації порту з правом внесення в особливих випадках коректив за умови узгодження змін не менш, ніж на 2 години з начальником оперативної зміни митниці.

Не допускається повідомлення судів (крім радіообміну) судів, що не відкрили чи закрили границю, з іншими плавзасобами і берегом.

У випадку крайньої необхідності таке повідомлення може бути здійснено тільки на підставі письмового дозволу начальника оперативної зміни митниці при наявності дозволу представника ПВ, а при необхідності - і представника санітарної, карантинної, ветеринарний служб, що фіксується в журналі передачі змін.

Капітани всіх судів зобов'язані забезпечити неухильне дотримання членами екіпажа і пасажирами своїх судів усіх вимог "Положення про зону митного контролю в порту".

3.1.1 Митне оформлення і контроль при вивантаженні імпортних (транзитних) вантажів

Не раніше часу документального оформлення приходу судна обличчя, що володіють повноваженнями у відношенні товарів (судновий агент, представник вантажоодержувача, представник, що експедирує фірми) або прямо на борті при дотриманні необхідних умов і по закінченні процедури відкриття границі або в розташуванні чергової частини оперативного відділу заявляють доставлені товари для митного оформлення у формі представлення рознарядок і інших документів, які свідчать про приміщення товарів під який-небудь митний режим чи під процедуру ВТТ.

Варіант: якщо судно з даним вантажем прибуло з каботажу, то у встановленому порядку ще оформляється надходження товару по ВТТ (тільки в розташуванні чергової частини).

Суди під іноземним прапором, відповідно до норм міжнародного права, є суверенною територією держави, прапор якого вони несуть, тому такі судна, за винятком випадків передбачених законодавством, огляду не підлягають.

Інтереси такого судна з початку оформлення процедури відкриття границі на борті й у плині всього часу його перебування на митній території України аж до закінчення процедури закриття границі захищає представник фірми, агентуючої дане судно,

При відкритті границі капітан такого судна представляє наступні документи:

- генеральну декларацію - 1 прм.,

- карго декларацію - 2 прм.,

- судову роль -1 прм.,

- пасажирську декларацію чи довідку про відсутність таких на борті - 1 прм.,

- зведену валютно-речову декларацію членів екіпажа і пасажирів (включаючи приналежне їм зброя, наркопрепарати і порнопродукція) - 2 прм.,

- декларацію про відсутність чи наявність в судовому майні зброї і боєприпасів зі списком із указівкою кількості, найменування і калібру -1 прм.,

- декларацію про відсутність чи наявність в судовому майні наркоприпасів зі списком із указівкою кількості і найменування -1 прм.,

- декларацію про відсутність чи наявність в судовому майні порнопродукції зі списком із указівкою кількості і найменування -1 прм.,

- декларацію про судові припаси по всіх позиціях на прихід -1 прм.,

- валютну декларацію по судовій касі -1 прм.,

- вантажні маніфести, коносаменти, інвойси, сертифікати -1 прм.

У разі потреби старший оперативної групи вправі зажадати й інші документи, необхідні для митного контролю й оформлення (карго-план і т.д.).

Уся суднова і вантажна документація оформляється англійською мовою, причому відповідальність за своєчасне оформлення суднової документації несе представник агентуючої фірми.

При наявності на борті такого судна зброї, боєприпасів, наркопрепаратів і порнопродукції, такі предмети при відкритті границі опломбовуються так, щоб виключити несанкціонований доступ до них, про що робиться оцінка в карго декларації з указівкою найменування і кількості опломбованих предметів, місця їхньої ізоляції, кількості і номерів накладених пломб. Капітан приймає пломби на відповідальне збереження, про що розписується і завіряє підпис судновою печаткою. При відході судна інспектор митниці перевіряє схоронність вмісту і вручає всі предмети капітану, про що робить оцінку в карго декларації. Капітан розписується в одержанні завіряє підпис судовою печаткою. У разі потреби (наприклад, зміна екіпажа) на підставі зведеної валютно-речової декларації митницею можуть бути оформлені індивідуальні митні декларації, а на судовій ролі виконуються відповідні оцінки з указівками номера листа, що водить, агенту судно фірми, що повідомляє про зміни.

Процедура закриття границі на таких судах і процедура відходу в каботажний рейс оформляються однаково: комісією в складі прикордонних військ і митниці при участі фірми, агентуючої дане судно. При цьому митниці представляються наступні документи: оригінал карго-декларації з оцінкою митниці порту відкриття границі і митниць усіх російських портів заходів -1 прм.; суднова роль - 1 прм.; пасажирська чи роль декларація про відсутність таких на борті - 1 прм.; зведена валютно-речова декларація членів екіпажа і пасажирів - 1 прмз.; декларацію про судові припаси по всіх позиціях на відхід - 1 прм.; валютну декларацію по судовій касі - 1 прм.; вантажні маніфести, коносаменти, інвойси, сертифікати -1 компл.; генеральні акти, акти вимірів опади і т.д. -1 компл.; дисбурсменські рахунки.

Старший оперативної групи в разі потреби вправі зажадати для митного контролю й інші документи. Якщо на борті також присутні пасажири громадяни України, то їм окремо від зведеної валютно-речової декларації оформляється індивідуальна митна декларація.

Після закінчення проведення митного контролю й оформлення і тільки за умови повного розрахунку такого судна з портовою владою старший оперативної групи завіряє "port of clearens", що за умови завершення паспортного контролю дає такому судну право на відхід.

На підставі вищевикладених документів у маніфестах проставляються відповідні оцінки, штампи і печатки окремо по кожнім коносаменті, У випадку великої кількості коносаментів тут можуть використовуватися копії коносаментів з посиланням на це в маніфесті. Товари, не заявлені для вивантаження і митного оформлення в порту, не можуть бути зняті з борта інакше як по офіційному рішенню Севастопольської митниці при наявності достатніх на те основ.

Для капітана і стивідорів підставою для вивантаження може бути тільки маніфест чи копія завіреного коносамента зі штампом "Випуск дозволений" чи оцінкою "Дозволене вивантаження на...".

Вивантаження і складування товарів повинні вироблятися строго за коносаментним партіях, так, щоб у будь-який момент малася можливість перерахування місць.

Посадові особи Севастопольської митниці вправі постійно бути присутнім при здійсненні вантажних чи операцій здійснювати періодичний контроль. Вони вправі в будь-який час доби, незалежно від характеру виконуваної вантажної роботи чи операції у відсутності такий, піднятися на борт судна для виконання службових обов'язків. Капітан зобов'язаний представити всі необхідні для проведення митного контролю документи, а в деяких випадках - і надати приміщення, необхідне для виконання службових обов'язків.

При наявності достатніх на те основ вивантаження може бути припинена, у цьому випадку на всіх екземплярах маніфесту перекреслюється штамп, що дозволяє вивантаження і проставляється штамп "випуск заборонений", а також указуються номери коносаментів і митних розписок, по яких товар уже вивантажений. Після усунення причин, що послужили підставою для тимчасової заборони вивантаження, штамп "випуск заборонений" перекреслюється і проставляється штамп.

При виявленні в процесі вивантаження ушкоджених зовнішніх пломб або вантажних місць зі слідами розкриття, ушкодження, а також вантажів, що прибули без, або з документами які несхожі з вантажними документами - такі місця і вантажі піддаються огляду зі складанням акта митного огляду в присутності і за підписом представників судна, порту (стивідора) і, по можливості, особи, що володіє повноваженнями у відношенні даного вантажу. На усі випадки недоліків чи надлишків вантажу, його чи намокання псування, ушкодження й інші виявлені дефекти адміністрацією порту (причалу) складових акти-повідомлення. Виключення складають недоліки вантажу при вказівці в коносаменті застереження "недовантажене".

По закінченні за результатами вивантаження і прийому вантажів адміністрацією порту (причалу) складається генеральний акт, що, як і акт-повідомлення, складаються в 3-х екземплярах і підписуються:

- капітаном (судновим агентом);

- представником порту;

- інспектором севастопольської митниці.

Митне оформлення і контроль при навантаженні експортних (транзитних) вантажів

Навантаження експортного (транзитного) вантажу на судно закордонплавання можуть бути дозволені при дотриманні наступних умов:

- документально оформлений прихід судна;

- довершене вивантаження імпортного (транзитного) вантажу, а також оформлений генеральний акт і акт-повідомлення:

- оформлене допущення судна для перевезення митних товарів під митними печатками і пломбами в індивідуальному порядку, або по типі конструкції:

- наявність на СВХ порту товарів, які розташовані під визначений митний режим і заявлених для вивозу за межі митної території України на даному судні.

Минаючи СВХ товари можуть бути занурені на судно лише у випадках:

- якщо приміщення під визначений митний режим і видача дозволу на навантаження довершені в плині 3-х годин після їхнього представлення за умови перебування цих товарів під митним контролем з моменту представлення, а також їхнього обліку на СВХ.

- як виключення, якщо приміщення під визначений митний режим з якихось причин не може бути довершене до закінчення навантаження.

Безпосередньо навантаження товару на борт судна виробляються на підставі навантажувального доручення зі штампом Севастопольської митниці "Навантаження дозволене". Завізоване доручення - єдиний документ, що дає підстава порту (причалу), стивідорам і вантажному помічнику капітана почати і зробити навантаження на судно однієї партії експортного вантажу, оформлюваного потім окремим коносаментом. Обов'язок складання і подачі на візування, а також відповідальність за зміст подаваних доручень, а потім маніфестів і коносаментів, покладається на Обличчя, що здійснює агентування даного судна.

Навантажувальне доручення повинне містити всі необхідні зведення і реквізити, у разі потреби (з огляду на п.5.2 частина другу) маса (вага) деяких вантажів (як правило насипних) у дорученні може бути зазначена в опціоні чи фрахтувальника судновласника; однак припустиме відхилення не повинне перевищувати +/-5%. У випадку виникнення розбіжностей між перевезенням і портом (відправником вантажу) із приводу кількості зануреного вантажу при відсутності точної інформації на цей рахунок митниця визнає за остаточний офіційний висновок незалежного уповноваженого сюрвейера.

При наявності достатніх на те основ митниця вправі призупинити навантаження. У цьому випадку на всіх екземплярах доручення перекреслюється штамп, що дозволяє навантаження, і проставляється штамп "Випуск запитаний" із запевнянням ЛНП.

Після усунення причин, що послужили підставою для припинення навантаження, з дорученнями виробляються зворотні дії.

Митне оформлення товару після навантаження завершується проставленням у маніфесті штампа "Випуск дозволений", завіреним ЛНП, із вказівкою в правому верхньому куті номерів ВМД чи специфікацій з їхніми номерами, також завіреними ЛНП.

Розглянемо порядок оформлення відходу судна з експортним чи транзитним вантажем на борті (варіант - у баласті після вивантаження імпортного чи транзитного вантажу) у каботажний рейс. Документальне оформлення відходу в каботажний рейс проводиться в розташуванні чергової частини оперативного відділу митної посади Севастопольського морського торгівельного порту. Зробити заяву про намір узяти відхід і взяти участь у його оформленні (так само як і у випадку з оформленням приходу з каботажу) з боку судна можуть лише:

- агент судна;

- капітан даного судна;

- один з помічників капітана, належним чином на це уповноважений. Ця ж особа подає довідку про судові припаси на відхід по всіх позиціях і при необхідності бере участь в оформленні процедури ВТТ. Процедура оформлення відходу завершується при:

- проставлення черговим інспектором на судовій ролі штампа "На відхід судна заперечень ні";

- проставлення черговим інспектором на обох екземплярах карго-декларації направляючого "каботажного" штампа;

- підпису представника судна в обох екземплярах карго-декларації про те, що йому вручений пакет необхідних документів;

- вручення самого пакета представнику судна:

- заповненні черговим інспектором відхідної частини даного приходу в журналі обліку судів закордонплавання.

Відхід судна може бути документально оформлений тільки в день фактичного відходу, у крайньому випадку - напередодні ввечері після 20.00, якщо відхід передбачається вночі. Якщо після оформлення відходу в каботажний рейс судно за якимись причинами не залишило акваторію порту в заявлений час, то капітан особисто, або через свого чи агента диспетчера зобов'язаний сповістити чергового інспектора про факт, причини і передбачувані терміни затримки. Якщо судно затримується на добу і більш, те прихід повинний бути документально продовжений.

3.2 Порядок здійснення митного контролю за переміщенням майонезів через митний кордон України

Однієї з цілей митної політики є забезпечення найбільш ефективного використання інструментів митного контролю. Перетворення, що відбулися в соціально-економічному ладі країни, внесли зміни в митну справу, зокрема, у митний контроль. Митний контроль ставши розвиватися в зв'язку зі збільшенням обсягу діяльності в митній сфері, товару - і пасажире обміну, розширення зовнішньоекономічних зв'язків України.

У зв'язку з цим виникла актуальна проблема організації митного контролю на місцях. Раніш митний контроль здійснювався на митному кордоні, але з виходом виробників на зовнішній ринок, виникла необхідність перенести основну роботу з контролю й огляду вантажів на внутрішні митниці.

Митний контроль являє собою дії посадових осіб митного органа, здійснювані у встановленій послідовності і спрямовані на забезпечення дотримання діючого законодавства і встановленого порядку переміщення товарів і транспортних засобів через границю, у тому числі дотримання мір нетарифного регулювання, при переміщенні товарів і транспортних засобів під визначений митний режим.

До мір нетарифного регулювання відносять обмеження на ввіз в Україну і вивіз з України товарів і транспортних засобів, установлені, виходячи з економічної політики України, захист економічної основи суверенітету України, виконання міжнародних зобов'язань України, захист внутрішнього споживчого ринку. Як відповідну міру на дискримінаційні й інші інтереси українських осіб, що ущемляють, акції іноземних держав і їхніх союзів і по іншим досить важливих підставам відповідно до законів, іншими нормативно-правовими актами України, що можуть виражатися в ліцензуванні, квотуванні, установлення мінімальних і максимальних цін, сертифікації, дозвільній системі й інше.

При ввозі митний контроль починається з моменту перетинання товаром і транспортним засобом митного кордону України, а при вивозі - з моменту прийняття митної декларації. Митний контроль при ввозі завершується в момент випуску товарів і транспортних засобів, якщо інше не передбачено Митним кодексом України. При випуску товарів і транспортних засобів, що вивозяться за межі митний території України, митний контроль завершується в момент перетинання митного кордону України.

Митний контроль проводиться у визначених формах, зазначених у митному кодексі України. Використовуються такі форми, як:

1. Перевірка документів і даних, необхідних для митних цілей.

2. Митний огляд, огляд товарів і транспортних засобів, особистий огляд, повторний огляд.

3. Облік товарів і транспортних засобів.

4. Усне опитування фізичних осіб і посадових осіб.

5. Перевірка системи обліку і звітності.

6. Огляд територій і приміщень складів тимчасового збереження, митних складів і інших місць, де можуть знаходяться товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, або здійснюється діяльність, контроль за який покладений на митні органи.

7. Інші форми, передбачені Митним кодексом і іншими актами законодавства України по митній справі, або не суперечним законодавчим актам України.

Митний контроль здійснюється шляхом перевірки документів і даних, необхідних для митних цілей. Цілі при митному контролі визначаються за тими документами та інформацією, що передає особа, яка переміщає товар чи транспортний засіб через митний кордон посадовій особі митного органа, що здійснює митний контроль.