Проведення товарознавчої експертизи вітчизняного та імпортного шоколаду

· використання добавок, що імітують поліпшення якості;

· пересортиця.

Добавки - це речовина чи сировина, яку добавляють до харчового продукту з метою покращання його споживчих властивостей. Харчові добавки широко використовуються в харчовій промисловості і передбачені рецептурою продуктів. На упаковці більшості імпортних товарів стоять індекси, які означають введені харчові добавки.

Таким чином, якісною фальсифікацією є використання дозволених та недозволених добавок, непередбачених рецептурою, з метою створення у споживача спотвореного враження щодо споживчих властивостей товару.

Різновидністю якісної фальсифікації є часткова чи повна заміна натурального продукту харчовими чи нехарчовими відходами, які утворюються після видобування з нього найбільш цінних компонентів (наприклад, кава натуральна без кофеїну). Отже, розрізняють два різновиди якісної фальсифікації: нешкідливої для життя та здоров'я споживачів і завдаючих шкоди.

До якісної фальсифікації слід віднести пересортицю товарів. Пересортиця - це дії, спрямовані на обман покупців завдяки заміні товарів вищих гатунків нижчими. До фальсифікації відноситься лише пересортиця, обумовлена суб'єктивними причинами.- У той же час зниження якості та гатунку окремих груп харчових продуктів під час зберігання не є фальсифікацією.

Кількісна фальсифікація - це обман споживача за рахунок значного відхилення параметрів товару (маса, об'єм, довжина та ін.), які перевищують граничні норми відхилення. Кількісна фальсифікація - це один з найбільш давніх способів обману споживачів. Практично цей вид фальсифікації називають недоважуванням та недомірюванням.

Застосування неточних засобів вимірювання, а також невміння користуватися вимірювальними приладами - найбільш розповсюджений спосіб кількісної фальсифікації. При цьому використовуються фальшиві міри (гирі, метри, вимірювальний посуд) та прилади (ваги) без повірочного тавра та свідоцтва.

Кількісна фальсифікація проводиться на виробництві під час фасування товарів, розливання напоїв у пляшки, а також у торгівлі під час продажу товарів.

Вартісна фальсифікація - обман споживачів шляхом реалізації низькоякісних товарів за ціною високоякісних, або товарів менших розмірних характеристик за ціною товарів більших розмірів. Цей вид фальсифікації найбільш поширений, оскільки проводиться спільно з усіма іншими видами фальсифікації.

При експорті шоколаду найчастіше використовують асортиментну, якісну та інформаційну фальсифікацію. Справа в тому, що вітчизняний шоколадний стандарт вищий багатьох зарубіжних. ДСТУ не допускає додавання замінників какао-масла. Євронорми ж дозволяють додавати до 5% сторонніх жирів. Іноземні компанії - дуже закриті, свою рецептуру вони приховують, а дізнатися фактичне співвідношення інгредієнтів майже неможливо. Якщо судити по етикетці, нічого недозволеного в іноземному продукті немає. Виробники не зобов'язані писати на етикетці, скільки чого у відсотках вони додали в продукт. Проте, якщо шоколад відповідає ГОСТу, на ньому так і повинно бути написано "ДСТУ". На плитках "Золота марка" і "Нестлє"," Альпен Голд" і "Повітряний" ("Крафт Фудс") значиться "ТУ" - технічні умови, тобто рецепт фірми розробили самі. Часто іноземні компанії економлять на какао. Справжній шоколад повинен містити не менше 35-37% какао-продуктів. Проте какао-масло коштує настільки дорого, що економія навіть десятої частки відсотка дає великий прибуток. Західне устаткування дозволяє заощадити 2-3%.

Шоколад виготовляють з какао. Потрібно шукати на етикетці три основні компоненти - какао терте, какао-порошок і какао-масло. Якщо є які-небудь інші жири і масла, перед вами - не справжній шоколад, а фальсифікат. У складі справжнього шоколаду можуть бути присутні: цукор, емульгатор лецетин, фосфатидний концентрат, ароматизатори (часто це ванілін) і деякі інші добавки.

Справжній шоколад тане в роті - температура плавлення какао-масла близька до температурі людського тіла. Температура плавлення пальмового масла трохи вища. Такий шоколад не розтане, і в роті після нього залишиться присмак рослинного жиру. Такий корисний і смачний продукт, як шоколад, є одним з тих харчових товарів, який підроблюють частіше за все. Правда, відвертих підробок в сучасній торгівлі стає все меншим, зате все більше розвивається тенденція спекуляції несумлінних виробників на відомих брендах. Полягає вона в тому, що проводиться товар, дуже схожий на вигляд і смаковим якостям на теперішній час, який давно вже завоював авторитет. Відмінність лише в невеликих нюансах, щоб фальсифікатора не можна було викрити юридично. Розрахунок робиться на неуважного споживача: прийнявши “законний фальсифікат” за реальну продукцію, покупець споживає неякісний товар. Шоколадом називається кондитерський виріб, виготовлений на основі какао -масла. Саме масло, а не какао - порошок, як думає більшість людей, додає шоколаду аромат і смак. До речі, саме тому так званий "білий шоколад" і має шоколадний смак, хоча зовнішній вигляд у нього зовсім не шоколадний. Якість какао-бобів і какао-масла повинна бути дуже високою, відповідати певним вимогам не тільки в процесі переробки, але ще під час свого визрівання на вітках какао-дерева.

Добросовісні виробники шоколаду не всі боби какао погоджуються прийняти на переробку. Справу вважають за краще мати тільки з певними господарствами, що культивують какао. В основному в нашу країну сировина для справжнього шоколаду поставляється з далекої африканської країни Кот-д'Івуар. Привезена здалеку сировина, таким чином, обходиться недешево. Але є такі жири, які по смакових якостях більш менш наближені до теперішнього часу какао-маслу. Окрім аналогів натурального какао-масла існують і синтезовані замінники: гідрогенізовані соняшникова, оливкова, соєва, пальмова олії. Продукти, виготовлені на їх основі, теж смачні, тільки смак у них інший і називати їх шоколадом ніяк не можна. По суті, у них є свої правильні найменування: "кондитерська плитка" і "солодка плитка". Так і повинні за цивілізованими правилами іменуватися різні плитки, батончики і цукерки, проведені без застосування основного шоколадного компоненту Але шоколад настільки популярний, що виробники підробок так і намагаються назвати несправжній шоколад то "шоколадним батончиком", то ще як, лише б в назві був присутній хоч натяк на щось "шоколадне". Слід пам'ятати важливе правило, зазначене у "Законі про права споживача". На упаковці кожного товару обов'язково повинен бути вказаний повний склад компонентів продукту. Цього правила виробники в основному дотримуються, інакше їх продукцію просто не допустять до реалізації. Пишуть його якомога дрібніше, не примітніше. Правда, на окремих шоколадних цукерках дрібного формату цей список не поміщають, але він є на кожній пакувальній коробці. Що ж до шоколадних плиток, то на них склад присутній обов'язково. Потрібно уважно прочитати його. Якщо замість какао-масла до складу ласощів входять гідрогенізованні жири або рослинні масла, не сумнівайтеся: перед вами просто солодка плитка. Вона має право на життя, але повинна продаватися тільки під своєю власною назвою і за ціною більш низької, ніж шоколад. Крім того, продавцю необхідно мати на неї "сертифікат відповідності ГОСТу" і він зобов'язаний показати його на першу вимогу покупця.

Другий пункт, на який треба звертати увагу, вивчаючи склад пропонованого вам солодкого продукту - консерванти. Справжній добротний шоколад не повинен їх містити, бо основний процес у виробництві - темперування (поступове контрольоване охолоджування при передбаченому температурному режимі) поширює по всій шоколадній масі максимальну кількість кристалів-?. Оптимальна структура цього кристала і дозволяє одержувати шоколад з тривалим терміном придатності. Якщо процес темперування прискорений або виконаний з недостатнім дотриманням технологій, шоколад втрачає одну з найважливіших своїх властивостей - довговічність. У такому разі до нього починають додавати різні консерванти.

Людям, хворим або схильним до діабету, особливо уважно треба дивитися на вміст цукру в солодких плитках. На відміну від шоколаду в фальсифікатах кладуть цукру набагато більше.

2.3 Вимоги до супровідних документів і тих, що гарантують якість та безпеку партії шоколаду

Згідно закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» будь-який харчовий продукт (крім виготовленого для особистого споживання), продовольча сировина і супутні матеріали не можуть бути ввезені, виготовлені, передані на реалізацію, реалізовані або використані іншим чином без документального підтвердження їх якості та безпеки.

Документами, що підтверджують належну якість та безпеку харчових продуктів, зокрема партії шоколаду, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, є:

1) сертифікат відповідності;

2) Державний реєстр або висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи;

3) карантинний дозвіл для продукції рослинного походження.

Сертифікат якості (від латинського serto - вірно, fasere - робити) документ, що засвідчує якість товару.

Сертифікат відповідності документ, що засвідчує відповідність товару вимогам певних стандартів та норм. Видається органами Держстандарту України як результат проведення сертифікаційних заходів.

Сертифікат походження - документ, що вказує з якої країни експортується товар. У міжнародній торгівлі вважається за необхідне наявність в пакеті документів, які супроводжують продовольчий товар, різних видів карантинних посвідчень.

Санітарне посвідчення також необхідне на митниці при ввезенні плодів, овочів, фруктів, тютюну-сирцю та інших товарів і засвідчує, що товари не заражені шкідниками, хворобами і походять з епідеміологічно благополучних районів.

2.4 Асортимент та експертна оцінка молочного шоколаду

Асортимент шоколаду на ринку міста Донецьк розглянемо на прикладі підприємств роздрібної мережі: супермаркету АТБ, Брусниця та Амстор.

Для аналіза асортимента були взяті наступні показники:

· країна виробника;

· назва виробника;

· назва шоколада;

· маса плитки;

· ціна за одиницю товара.

Асотримент супермаркетів представлен у вигляді таблиць 2.1, 2.2, 2.3.

Таблиця 2.1 - Асортимент шоколаду супермарктета АТБ

Аналізуючи асортимент супермаркету АТБ, можно сказати, що шоколад представлен сімома виробниками України. Найбільша кількість асортиментних позицій у ЗАТ «Київська кондитерська фабрика ім. К. Маркса» та ЗАТ "Київ Конті", м. Донецьк - дев'ять та десять позицій. Останні виробники мають від двох до семи найменувань шоколаду. Частка кожного з виробників наведена у додатку А.

Таблиця 2.2 - Асортимент шоколаду супермарктета Брусниця

Аналізуючи асортимент супермаркету Брусниця, бачимо, що шоколад представлен сімома виробниками України. Лідером по кількості найменувань шоколаду є ЗАТ «Київська фабрика ім. К.Маркса» - вісім позицій. Найменьш повно предствлен ЗАТ "Даерс", м. Дніпропетровськ. Частка кожного з виробників наведена у додатку А.

Таблиця 2.3 - Асортимент шоколаду супермарктета Амстор

Аналізуючи асортимент супермаркету Амстор, робимо висновок, що шоколад представлен дев'ятьма виробниками як України, так і іностораними виробниками. Імпортний шоколад представлен Швейцарією та Росією. Усі виробникимаюсть від трьох до шости асортиментних позицій. Слід відмітити, що дуже відрізняється цінова політика імпорного шоколаду. Частка кожного з виробників наведена у додатку А.

РОЗДІЛ 3. ПОРЯДОК ПЕРЕВЕЗЕННЯ ШОКОЛАДУ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ ТА ЙОГО ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ

3.1 Законодавче регулювання процесу перевезення вантажу через кордон

Зовнішньоекономічна політика держави -- це комплекс заходів, метою яких є досягнення економікою країни певних переваг на світовому ринку і водночас захист внутрішнього ринку від конкуренції іноземних товарів.

Згідно з Митним кодексом України (МКУ), переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація. Переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України здійснюється через пункти пропуску на митному кордоні України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Законодавче регулювання перевезення вантажів здійснюється через засоби державного регулювання.

Засоби державного регулювання переміщення через митний кордон України товарів поділяються на дві групи - засоби тарифного та нетарифного регулювання.

Головним інструментом державної політики є метод тарифного регулювання, який займає одне з центральних місць у системі державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Мито збільшує ціну конкретного імпортного товару при його надходженні на внутрішній ринок країни і тим чином дає змогу національним товаровиробникам підвищувати загальний рівень цін вітчизняних товарів та одержувати додатковий прибуток. Мито захищає внутрішні ціни і прибутки національних підприємств.

Законом України «Про Єдиний митний тариф» визначено порядок формування і застосування митного тарифу України при ввезенні або вивезенні товарів та обкладання їх митом..

За своєю структурою митний тариф поділяється на експортний та імпортний.

Експортний - інструмент регулювання експорту. Його застосовують окремі країни з метою одержання додаткових бюджетних надходжень і регулювання експорту окремих видів товарів.

Імпортний - головний інструмент митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, виконує такі основні функції:

· формує оптимальну товарну структуру імпорту шляхом диференціації ставок на ввезення різноманітних товарів;

· впливає на господарську діяльність підприємств і соціальні умови в суспільстві, виступаючи складовою частиною механізму ціноутворення;

· захищає окремі галузі національної економіки (протекціонізм) від можливого заподіяння їм суттєвих збитків іноземною конкуренцією;

· дозволяє проводити активну зовнішньоторговельну політику та впливати на партнерів у ході торговельних переговорів, формувати митні союзи;

· сприяє оптимізації співвідношення експорту й імпорту держави, валютних витрат і надходжень, досягненню сприятливого торговельного балансу.

У загальному плані мито являє собою податок на товари, що переміщуються через митний кордон України. Застосовуючи його, держава може регулювати (стимулювати) розвиток шоколадної галузі національної економіки. Ставки ввізного мита для шоколаду (як повні, так і пільгові) за “Єдиним митним тарифом” становлять 5ЄUR за кг.

Нетарифні методи регулювання - це комплекс заходів обмежувально-заборонного характеру, що перешкоджають проникненню іноземних товарів на внутрішній ринок та стимулюють розвиток експортного потенціалу держави як суб'єкта світових господарських зв'язків. Методи нетарифного регулювання можна поділити на дві групи - прямі та непрямі (див. рис.)

Зокрема, до шоколаду застосовується технічне регулювання. Технічне регулювання - вимога з дотримання національних стандартів, одержання сертифікатів відповідності на імпортну продукцію, спеціального маркування та пакування товарів, дотримання санітарно-гігієнічних норм та інші вимоги, встановлені законодавством країни. Шоколад повинен відповідати вимогам, наведеним у ДСТУ 3924-2000 “Шоколад. Загальні технічні умови”. Товари, що імпортуються на територію України, підлягають обов'язковій сертифікації на предмет їхньої відповідності фармакологічним, санітарним, фітосанітарним, ветеринарним та екологічним нормам, якщо відповідні норми діють стосовно аналогічних товарів національного виробництва згідно із законами України. До товарів, що імпортуються на територію України, застосовується національний режим сертифікації. Шоколад не підлягає обов'язковій сертифікації.

До засобів нетарифного регулювання відноситься також контроль державних органів:

· експортний контроль;

· ветеринарний контроль;

· фітосанітарний контроль;

· екологічний контроль;

· радіологічний контроль;

· контроль органів Міністерства охорони здоров'я;

· санітарно-епідеміологічний контроль та інші.

3.2 Порядок проведення митного контролю та відповідальність суб'єктів ЗЄД за порушення митних правил

Згідно Митного кодексу Украини ст. 1, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм МКУ, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. Митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, незалежно від того, обкладаються вони митом або податками чи ні.

Здійснення митного контролю передбачає проведення митних процедур, тобто операцій, пов' язаних зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Митний контроль обмежується достатньо мінімальним переліком митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Робота щодо виконання митного контролю потребує відповідної організації. Операції, які здійснюються в процесі митного контролю, підлягають упорядкуванню та відображенню в законодавчих та нормативно-правових актах, а також наказах та розпорядженнях Державної митної служби України, які передбачають організацію митного контролю та митного оформлення у вигляді технологічних схем, порядків, положень та правил, які визначають правову основу та послідовність дій посадових осіб митних органів. Проведення цієї роботи покладене на Управління технологій митного контролю ДМСУ. У підпорядкованих митних органах (регіональних митницях та митницях) функція щодо організації митного контролю покладається на одного із заступників начальника митного органу, а для виконання організаційно-розпорядчих заходів створені структурні підрозділи (відділ, сектор організації митного контролю). Основними завданнями і напрямами організації митного контролю є:

· підготовка проектів законодавчо-нормативних актів з питань організації та розвитку митної інфраструктури;

· аналіз чинних та впровадження передових форм і методів митного контролю та заходів підвищення їх ефективності;

· запровадження технологій митного контролю та митного оформлення;

· організація взаємодії митних органів (структурних підрозділів) з іншими державними органами, що здійснюють контроль на державному кордоні України;

· розробка і запровадження нових систем захисту результатів митного оформлення;

· удосконалення видів особистих митних забезпечень, форм їх застосування.

МКУ передбачено цілодобове здійснення митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон України. При цьому під пунктом пропуску розуміється спеціально виділена територія на залізничних і автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (на аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюється прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів і товарів.

Товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом (ст. 43 МКУ). Тривалість знаходження товарів та транспортних засобів під митним контролем, як і кінцевий термін такого знаходження безпосередньо залежать від обраного митного режиму.

При проведенні митного оформлення треба пам' ятати, що МКУ у ст. 44 строго нормує строки пред' явлення митному органу товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Так згідно з цією ст. МКУ товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби, якими вони переміщуються через митний кордон, а також документи на ці товари і транспортні засоби пред'являються для контролю митним органам у незмінному стані в пунктах пропуску через митний кордон України та в інших місцях митної території України, встановлених митними органами для здійснення митного контролю та оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів і транспортних засобів у пункт пропуску або таке місце. Однак, встановлений строк, як виняток, може збільшуватися у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У разі порушення порядку та строків пред'явлення митному органу товарів і транспортних засобів, а також документів на ці товари і транспортні засоби перевізники або особи, що переміщують товари, транспортні засоби, порожні транспортні засоби й транспортні засоби, в яких перевозяться пасажири, несуть відповідальність згідно з положень МКУ.

МКУ ст. 41 визначається, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:

· перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;

· митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);

· обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

· усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

· перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;

· огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом;

· використання інших форм, передбачених МКУ та іншими законами України з питань митної справи.

Документальний контроль - основна і найбільш поширена форма митного контролю яка включає перевірку документів та відомостей, необхідних для такого контролю. Під час здійснення такого контролю перевіряються документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю (ст. 45 МКУ). При цьому встановлюється наявність документів, необхідних для митного контролю товарів відповідно до заявленого режиму та найменування товарів, перевіряється правильність заповнення товаро-транспортних документів, відповідність зазначених у них відомостей відомостям, що містяться у зовнішньоекономічному договорі (контракті) та інших документах, наданих до митного контролю та митного оформлення, перевіряються відомості та документи, що стосуються нетарифних заходів регулювання (ліцензування, сертифікації, дозволи інших державних органів), платіжні документи, сертифікати про походження товарів і інші документи. Перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, визначається Кабінетом Міністрів України, а їх подання митному органові передбачене ст. 54 МКУ.

Фактичний контроль здійснюється митними органами України поряд із документальним контролем. Формами такого фактичного контролю є митний огляд та переогляд товарів (зокрема, ручної поклажі та багажу) і транспортних засобів, які врегульовані статтями 55, 56 МКУ, а також особистий огляд громадян.

Митний огляд та переогляд товарів і транспортних засобів здійснюється шляхом відкриття вантажних приміщень, транспортних засобів, тари й упаковки. Під час митного огляду встановлюються найменування та якість товарів, визначається їх кількість. Митний огляд використовується також з метою виявлення прихованого переміщення товарів.

Митні органи, при здійсненні митного контролю мають право усного опитування усіх фізичних осіб, зокрема, посадовців підприємств, декларантів і перевізників, що переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, або безпосередньо перетинають його у пунктах пропуску на митному кордоні України. Усне опитування може здійснюватись посадовцями митних органів з метою отримання інформації, необхідної для здійснення митного контролю та митного оформлення. Результати опитування мають бути оформлені відповідним протоколом.

Окремою формою митного контролю є перевірка системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, та огляд територій, де можуть знаходитись товари та транспортні засоби, що перебувають під митним контролем. Здійснення митного контролю шляхом огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи проводиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи України. Стосовно інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, прикладом такої форми контролю може бути перевірка на територіях проміжних стоянок транспортних засобів (ТІЯ-паркінгах, залізничних станціях, портах тощо) у межах всієї митної території України.

Митні органи мають право використовувати інші форми митного контролю, передбачені МКУ та іншими законами України з питань митної справи. Прикладом може бути ідентифікація товарів, транспортних засобів, приміщень митними органами, або дослідження (аналіз, експертиза) проб та зразків товарів, верифікація сертифікатів про походження товарів. Також, фактично, формами митного контролю є організаційно-технологічне супроводження, аналіз та прогнозування, завдяки проведенню яких контрольна функція може виводитись із безпосереднього контакту з об' єктом контролю й виконуватись дистанційно.

Згідно зі ст. 42 МКУ під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи. У виборі форм та обсягів митного контролю митні органи керуються такими основними принципами:

o митний контроль має забезпечувати виконання основних завдань здійснення митної справи;

o у ході митного контролю не повинні порушуватися основні права й свободи людини.

Незастосування будь-яких форм митного контролю, так само як і звільнення від них не звільняє громадян і підприємства від обов' язків щодо додержання законодавства України з питань митної справи. З метою забезпечення завдань здійснення митної справи митні органи, у разі необхідності, можуть використовувати всі форми митного контролю, передбачені ст. 41 МКУ й проводити такий контроль у повному обсязі.

3.3 Документальне оформлення переміщення шоколаду через митний контроль

МКУ передбачається, що суб'єкти ЗЕД у разі переміщення товарів через митний кордон України зобов' язані в належних випадках надавати митниці необхідні для митного контролю документи, перелік та порядок представлення яких визначається ДМСУ (ст. 45 МКУ).

Поданням необхідних документів виконується одна з вимог ст. 41 МКУ, яка визначає форми митного контролю.

При митному оформленні, крім вантажної митної декларації, товаросупроводжуємих документів, цілої низки дозвільних документів до митного органу, слід подати зовнішньоекономічний контракт, а у разі необхідності, підтвердження торгово-промислової палати стосовно коду або ціни товару, зазначеної у товарних документах.

Митні органи також можуть вимагати такі комерційні документи, як рахунок-фактуру, рахунок-проформу, специфікації, пакувальні листи, різні сертифікати та ін.

Банківськими документами, як підставою для митного оформлення, можуть бути довідки банків про надходження або ненадходження коштів, довідки про надходження коштів при розрахунку за контрактом акредитивом та ін.

Страховим документом може бути страховий поліс на партію вантажу або документ, що засвідчує внесення заставної суми митних платежів за експортну чи імпортну партію вантажу.

В залежності від виду транспорту оформлюється транспортний документ, який свідчить, що перевізником вантаж прийнято до перевезення. Це може бути залізнична або авіаційна накладна, накладна автодорожнього перевезення чи документ комбінованого транспортування. В разі виконання експедитором доручень з транспортно-експедиційного обслуговування можуть подаватись документи, що підтверджують відвантаження чи отримання товару, складські квитанції, різноманітні повідомлення.

Крім вантажної митної декларації, митними документами можна вважати документи, що свідчать про виконання державних вимог нетарифного регулювання. Це ліцензії, сертифікати, сертифікати походження та ін.

ДОДАТОК

Частка кожного з виробників шоколаду супермаркету АТБ

Размещено на Allbest.ur