Покупцями, отже, стають і підприємства, і ремісники, і інші крупні споживачі.

Розподільними органами СМЗ найчастіше виступають наступні суб'єкти:

- відділ збуту - це традиційний підрозділ будь-якого підприємства, у тому числі і СМЗ, яке здійснює функції отримання і ведення замовлень. Але іноді ці функції переходять до відділу маркетингу;

- збутовий філіал - це власне відділення по збуту; самостійність цього відділення регламентується Відкритим Акціонерним Товариством «Мотор Січ». Наближеність до ринків збуту дає можливість більшої оперативності в поставках продукції споживачам.

Партнерами Сніжнянського машинобудівного заводу по збуту звичайно виступають наступні суб'єкти:

- агент - юридично самостійна особа, яка може вести справи відразу декількох підприємств, одержуючи винагороду залежно від об'єму збуту або за договірним тарифом. Свою діяльність планують самостійно, при цьому може укладати угоди від імені і за рахунок господарського суб'єкта, що «довірився» йому;

- брокер - юридично самостійна особа, якій доручаються обмежені за об'ємом операції. Будучи посередником при висновку операції, брокер не має довгострокових договірних відносин ні з однією із сторін;

- маклер - юридично самостійна особа, що представляє інтереси обох сторін, у функції якого входить пошук можливостей укладення договорів.

Одним з найважливіших маркетингових рішень є добір посередників. Для добору посередників потрібно, насамперед, зібрати необхідну інформацію про них; при цьому використовують різноманітні джерела (рисунок 2.9).

маркетинг середовище промисловий ринок

Джерела інформації про посередників			Газети, журнали, економічні огляди
			Преса, теле- та радіомовлення
			Вивчення ринку
			Постачальники, клієнти, замовники, конкуренти
			Адресні служби, довідники
			Пряма рекламна розсилка
			Торгові представництва
			Банки та біржі
			Опитування експертів та споживачів
			Виставки, ярмарки, конференції
			Консультанти

Рисунок 2.9 - Джерела отримання інформації про посередників

Добір посередників проводять з урахуванням різноманітних обставин:

1) стосовно оптового торговця враховують:

- чи доповнює товар підприємства асортимент оптовика;

- яка зона діяльності цього оптовика і чи не зачіпає вона зони інших посередників підприємства;

- чи надійне комерційне становище оптовика;

- як оцінюють цього оптовика його колеги та інші підприємства-виробники;

- чи згодний оптовик провести ту політику цін, якої дотримується підприємство-виробник;

2) стосовно збутового агента враховують:

- яка зона його дії;

- чи достатній обсяг його операцій;

- чи задовольняє рівень кваліфікації його службовців;

- чи має агент достатньо ділових зв'язків;

- чи вдало вписується товар підприємства в перелік товарів, з якими вже працює цей агент.

Відносини між підприємством-виробником і посередником закріплюють контрактом, обумовлюючи обов'язки і відповідальність сторін.

Контракт -- це юридична основа діяльності, регламент прав і обов'язків сторін, база для розв'язання суперечок, що виникли, і розбіжностей, У цьому має бути обумовлено процедуру розірвання контракту.

Роздрібну торгівлю з погляду маркетингу розглядають як підприємницьку діяльність, пов'язану із збутом товарів і послуг кінцевим споживачам з орієнтацією на запити і переваги покупців.

Мета роздрібної торгівлі полягає в забезпеченні збуту товарів і послуг шляхом задоволення потреб покупців і в отриманні на цій основі прибутку .

Роздрібна торгівля - будь-яка діяльність по продажу товарів (послуг) безпосередньо кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використовування.

Форми роздрібної торгівлі, які застосовуються на заводі:

1) залежно від ступеня «прив'язки» до стаціонарного приміщення:

а) торгівля через роздрібні магазини;

б) внемагазинна торгівля;

2) залежно від роздрібного магазина:

а) крупні;

б) середні;

в) дрібні;

3) в залежності від політики цін:

а) торгуючі за звичними цінами;

б) торгуючі за пониженими цінами;

4) залежно від ступеня концентрації магазинів:

а) розташовані в центральному діловому районі;

б) торгові центри мікрорайонів.

Коммунікативная політика

Для забезпечення високої результативності комунікацій необхідна розробка ефективної системи просування, яку здійснюють такими етапами (рисунок 2.10).

Етапи розробки системи просування			Визначення потенційного сегмента споживачів (цільової аудиторії) та стану готовності покупців (ієрархії впливу)
			Встановлення завдань просування
			Розробка повідомлення (звернення)
			Визначення складу засобів поширення інформації (каналів комунікації)
			Визначення загального бюджету на просування товарів і послуг підприємства
			Визначення комплексу просування-мікс
			Оцінка комплексу просування; збір та оцінка інформації від каналів зворотного зв'язку

Рисунок 2.10 - Етапи розробки системи просування

Реклама -- це неособиста форма комунікації з потенційним покупцем за допомогою засобів масової інформації з метою формування знання, преференції і переконання в необхідності купівлі товарів, яка має чітке джерело фінансування.

Головна мета реклами -- формування (збільшення) попиту на товар, розширення (утримання) частки ринку та підвищення ефективності діяльності підприємства

Реклама відіграє істотну економічну роль однак має як позитивні, так і негативні сторони (таблиця 2.11).

Реклама має також комунікаційні функції: забезпечення популярності товару; інформування покупців та інших аудиторій про підприємства, товари, якість, новинки; вплив на споживачів і спонукання їх до купівлі; нагадування про товари, підприємства протягом тривалого періоду; зберігання прихильності до товару або до підприємства.

Таблиця 2.11 - Позитивні і негативні сторони реклами

Позитивні сторони	Негативні сторони
Вплив на економіку
Сприяє зростанню економіки	Марнотратна, призводить до виснаження ресурсів
Підтримує конкуренцію
Інформує споживачів	Сприяє монополізації
	Є чинником нецінової конкуренції
Вплив на промисловість
Розширює ринки для нових товарів	Створює бар'єри для виходу на ринок
Сприяє розвитку конкуренції між підприємствами	Може ослабити конкуренцію між підприємствами
Вплив на підприємство
Забезпечує зростання грошових надходжень пропорційно до обсягу діяльності	Призводить до зростання витрат і цін
Знижує міру ризику в маркетинговій діяльності
Вплив на споживача
Забезпечує інформацією про підприємство, товар, якість і т. д. і є засобом контролю за якістю	Дає некорисну інформацію, що збиває з пантелику
	Утруднює вибір, якщо акцентує увагу на дрібних відмінностях товарів
Сприяє формуванню попиту і стимулює підвищення життєвого рівня населення

Завдання реклами бувають різноманітними, зокрема: створення іміджу, стимулювання активізації збуту, презентація нового продукту, вихід на новий ринок, розширення уявлень споживачів про мету і способи можливого використання продукту, позиціювання товару, створення сприятливого враження про товарну марку і сам товар, інформація про зміни умов, які цікавлять споживачів тощо.

У формуванні рекламної політики необхідно прагнути до досягнення максимального господарського результату і якомога менших витрат зусиль та коштів, використовуючи обраний спосіб дій.

Пабліситі (пропаганда) -- це неособиста і неоплачувана конкретним замовник форма комунікації з потенційним покупцем за допомогою розміщення новин або позитивних відгуків про підприємство і його товари на радіо, телебаченні або в інших засобах масової інформації з метою спонукання до купівлі.

Види пабліситі: прес-релізи, повідомлення підприємств, спеціальні заходи.

Паблік рилейшнз (РК) -- це некомерційна форма комунікації, зусилля, які плануються на тривалий період часу та переслідують мету -- налагодження і підтримку доброзичливих відносин і взаєморозуміння між фірмою та громадськістю. Форми паблік рилейшнз: публікації, новини, виступи, участь в громадській діяльності, засоби ідентифікації

Імідж заводу ВАТ «Мотор Січ» включає:

1) мережа фірмових магазинів і секцій по Україні: м.Сніжне, вул.Леніна фірмовий магазин «Мотор Січ», а також в містах, Київ, Харків, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Одеса, Львів;

2) просування на зарубіжні ринки: Росія, Білорусь, країни Прибалтики, Закавказзі, Середньої Азії;

3) розміщення реклами на сторінках друкарських видань, (газети, журнали, довідники), сайтах Інтернет (сайт Україна Промислова, заводський сайт);

4) друк рекламних проспектів продукції СМЗ;

5) виготовлення сувенірної продукції з символікою підприємства: ручки, значки, блокноти, теки, календарі, пакети;

6) участь у виставкових заходах (копії дипломів Додаток Б);

7) членство в Донецькій Торгівельній Промисловій Палаті (копія подяки Додаток В);

8) розміщення стенду Сніжнянського машинобудівного заводу на постійно діючій експозиції в Державному музеї історії промисловості України м.Донецьк;

9) проведення урочистих, святкових і культурних заходів до ювілеїв, знаменних дат, професійних свят: огляд художньої самодіяльності, щорічна спартакіада, День підприємства, День відчинених дверей;

10) участь в добродійних акціях: допомога дитячим будинкам, вшановування ветеранів війни і праці;

11) організація відпочинку заводчан і їх сімей: Культурно-спортивний комплекс, парк культури, база відпочинку в селищі Гурзуф;

12) робота з молоддю: заводський комітет молоді, молоді фахівці.

На відміну від реклами, яка направлена на наближення покупця до товару виробничого призначення, стимулювання збуту, навпаки, наближає товар до споживача. У багатьох випадках віддача від заходів стимулювання швидша, ніж від реклами.

СТИЗ - стимулювання збуту - це заходи, які сприяють розширенню продажу товару виробничого призначення. Вони направлені і звернені до покупця, який вже на досвіді раніше ознайомився із споживчими властивостями товару.

Основними задачами СТИЗ є:

- спонукання ділових споживачів до подальших покупок даного товару виробничого призначення;

- спонукання покупців до придбання великих партій товару виробничого призначення;

- стимулювання покупців до регулярних комерційних зв'язків з підприємством-продавцем.

Діяльність підприємства по СТИЗ особливо важлива в двох випадках:

1) коли на ринку засобів виробництва є декілька конкуруючих між собою товарів виробничого призначення, мало відмінних по своїх споживчих властивостях;

2) коли у покупців немає особливих логічних підстав для переваги, а СТИЗ забезпечує підприємству-покупцю відчутну вигоду.

Розрізняють три типи суб'єктів стимулювання збуту:

- Ділові споживачі.

- Торгові посередники.

- Самі продавці.

Продавці можуть активно використовувати також:

- товарний кредит в різних його формах.;

- фінансовий і оперативний лізинг засобів виробництва (у безлічі їх різновидів);

- безкоштовне розповсюдження зразків товарів виробничого призначення з розрахунку на покупку крупної партії;

- безкоштовну передачу певної продукції в тимчасове користування «на пробу» і з розрахунку на протекціонізм в питаннях маркетингового просування продукції цільовим споживачам;

- прийом уживаного виробу як перший внесок за нову продукцію.

До числа заходів СТИЗ відносять презентації (покази) нових товарів виробничого призначення спеціально для представників потенційних покупців, екскурсії по підрозділах підприємств-виробників, прес-конференції з нагоди виведення на ринок нового товару виробничого призначення.

СТИЗ по відношенню до торгових посередників. Направлене на спонуку торгових посередників продавати товари виробничого призначення конкретного виробника на обумовленому ринку з максимальною енергією.

Основними його задачами є:

1) підвищити інтерес посередників до засобів виробництва, конкретним виробником, що випускається;

2) розширити круг потенційних покупців товарів промислового призначення з числа торгових посередників.

СТИЗ по відношенню до персоналу служби збуту, направлене на досягнення високих показників збуту.

Основні форми заохочення виражаються:

- в посадовому просуванні по службі (стимулювання кар'єрних устремлінь);

- в грошовій винагороді продавців, що відрізнилися (премії, надбавки, комісійні і т.д.);

- в наданні додаткових днів відпочинку (протягом робочого тижня або місяця; під час відпустки; додатково до святкових днів і т.п.);

- в організації розважальних поїздок за рахунок або з пайовою участю підприємства.;

- в нагородженні цінними подарунками, почесними дипломами або грамотами, а також в даруванні сувенірів, приурочених до знаменних подій і пам'ятних дат продавця, структурного підрозділу, компанії;

- в вивішуванні фотографій або поздоровлень на «Дошці пошани» або відповідних стендах;

- в широкому використанні різного роду службових відмінностей.

3. ПЕРСПЕКТИВИ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СНІЖНЯНСЬКОГО МАШИНОБУДІВНОГО ЗАВОДУ

3.1 Формулювання і обґрунтування пропозицій по удосконаленню маркетингової діяльності

Маркетингова діяльність підприємства здійснюється Відділом Перспективного Розвитку і Маркетингу, який був створений у 2000р.

Проаналізуємо функції структурного підрозділу Відділу Перспективного Розвитку і Маркетингу (ВПРіМ) і його менеджера. Маркетингове дослідження по споживчих товарах (СТ) проводиться ВПРіМ в цілях забезпечення поточних і перспективних планів виробництва і реалізації СТ, а також при освоєнні нових видів СТ. Маркетингові дослідження за допомогою одержаної інформації пов'язують виробника зі споживачем, що зрештою повинне забезпечити збільшення об'ємів реалізації СТ. Інформація в даному випадку використовується для:

1) виявлення і визначення маркетингових можливостей і проблем;

2) вироблення, вдосконалення і оцінки маркетингових дій;

3) обслуговування результатів маркетингових дій;

4) поліпшення розуміння процесу управління маркетингом.

Для проведення маркетингових досліджень ВПРіМ класифікує інформацію, необхідну для дослідження, визначає метод її збору, розробляє і здійснює його, аналізує результати і використовує їх в своїй роботі по збільшенню товарообігу, а також пропонує одержані дані відповідним службам для вживання заходів відповідно до одержаної інформації.

ВПРіМ проводить регулярні щомісячні маркетингові дослідження по аналогах СП, що випускаються головним заводом, і заводами, що входять до складу підприємства, здійснює позапланові маркетингові дослідження по замовленнях структурних підрозділів підприємства по нових видах СТ, намічених до дослідного або серійного виробництва, а також щомісячно і з наростаючою послідовністю надає відповідним структурним підрозділам інформацію по реалізації СТ для їх подальшого аналізу і ухвалення відповідних рішень .

Результати маркетингових досліджень ВПРіМ після їх аналізу і систематизації є основою для формування рекомендації структурним підрозділам підприємства з метою:

1) правильного формування асортименту СТ, що випускаються;

2) визначення або корекція об'ємів випуску продукції;

3) зняття з випуску застарілих або безперспективних СТ;

4) формування оптово - роздрібних цін з урахуванням цін на аналоги СТ, що випускаються іншими виробниками;

5) поліпшення технічних характеристик СТ, що випускаються;

6) інформування про потреби і побажання покупця по потребах сьогоднішнього дня і на перспективу;

7) здійснення рекламних заходів.

Для проведення маркетингового дослідження по аналогах технічно складних СТ і інших видів СТ проводиться збір інформації по наступних напрямах:

1) по наявності аналогів СТ на ринку;

2) по порівняльних характеристиках;

3) по перевагах і недоліках аналогів;

4) за цінами реалізації;

5) по рівню попиту;

6) за адресами і телефонами виробників;

7) за адресами і телефонами крупних торгуючих організацій.

Виявлення аналогів СТ на ринку дає можливість визначити основних конкурентів для подальшого аналізу конкурентоспроможності СТ, що випускаються підприємством.

Порівняльні характеристики аналогів СТ дають можливість оцінити достоїнства і недоліки СТ, що випускаються підприємством, порівняно з основними конкурентами.

Аналіз цін реалізації СТ з урахуванням їх порівняльних характеристик визначає рівень конкурентоспроможності СТ, що випускаються підприємством, в співвідношенні «ціна - якість». Аналіз цін аналогів нових СТ дозволяє побічно визначити прийнятний рівень собівартості в умовах серійного виробництва, а при виготовленні досвідченої партії - встановити конкурентноздатні вільно - відпускні ціни. Всі ці операції повинен очолювати менеджер відділу ВПРіМ, зокрема аналізувати конкурентоспроможність продукції заводу з продукцією конкуруючих фірм.

Функції структурного підрозділу і його менеджера:

- вивчення об'ємів поставки, технічного рівня і якості конкуруючої продукції і її переваг і недоліків в порівнянні з продукцією, що випускається на підприємстві, пошук нових ринків збуту на продукцію, що випускається підприємством;

- вивчення попиту на продукцію, що випускається, оцінка потреби продукції, що розробляється і виробленої продукції;

- аналіз і підготовка пропозицій по конкурентоспроможності продукції підприємства, зіставлення споживчих властивостей, ціни з аналогічними показниками конкуруючої продукції, що випускається іншими підприємствами;

- визначення конкурентоспроможності нової продукції, виробітку рекомендацій по підвищенню технічного рівня і якості.

Розробка на основі вивчення кон'юнктури і місткості ринку прогнозу попиту на нову продукцію і пропозицій по її виробництву на тривалий термін.

3.2 Оцінка ефектів від упровадження пропозицій

Для того щоб удосконалити маркетингову діяльність на підприємстві, потрібно залучити молодих фахівців-маркетологів до роботи на даному підприємстві

Отже, потрібно поліпшити якість та умови праці на підприємстві. Необхідно вводити на підприємство нові технології, сучасне обладнання, але виникає інша проблема - де взяти кошти на плановані нововведення. Кошти на нове обладнання можна знайти, якщо частина коштів ремонту старого обладнання вкласти в нове обладнання з додаванням коштів з особистого капіталу підприємства. Впровадження нового обладнання нехай не відразу, але дасть відчутний результат, тобто знизиться собівартість продукції, а значить, підвищиться прибуток, частину якої можна пустити на погашення існуючих боргів, підвищення культурного рівня персоналу підприємства, розробку і розширення нових технологій. Це в свою чергу, спричинить за собою поліпшення роботи підприємства, а, отже, підвищить його марку, завдяки чому люди буду зацікавлені в роботі на підприємстві Сніжнянський машинобудівний завод.

Ще один чинник заважає підприємству у залученні працівників: далеко не кращі умови праці. У цьому випадку необхідно реконструювати будівлі виробничих цехів, утеплити їх, зробити ремонт, створити кімнати відпочинку для персоналу в обідню перерву.

На підприємстві існує гостра нестача молодих фахівців, для чого необхідно укладати договори з навчальними закладами, готуються фахівці в даній області. За можливості Сніжнянський машинобудівний завод міг би частково оплачувати навчання студентів за умови, що після закінчення навчання вони будуть працювати на даному підприємстві.

Багатьом студентам у ході навчання потрібно проходити виробничу практику. Тому раджу підприємству активно брати практикантів на практику, протягом якої вони можуть дізнатися специфіку роботи підприємства, зацікавитися, отримати навички роботи і після отримання диплома влаштуватися на постійну роботу. Але не варто забувати, що роботодавці прагнуть прийняти на роботу людей з досвідом, у яких напрацьований стаж. Чому б не спробувати влаштовувати на роботу молодь без стажу. Молоді люди змогли б освоїти специфіку роботи підприємства, придбали б деякий досвід на додаток до своїх знань і згодом змогли б замінити фахівців.

Кращих працівників підприємства необхідно заохочувати, потрібно ввести нагородження, премії, похвальні грамоти, що послужить стимулом до роботи, а значить, покращиться становище підприємства, що також в інтересах трудового колективу підприємства.

Потрібно робити рекламу, давати оголошення, в яких будуть вказані, вакансії на роботу, і в яких потрібно обов'язково вказати, що підприємство бере на роботу молодь без досвіду роботи. Це буде додатковим стимулом для людей, що підштовхує до роботи саме на цьому підприємстві.

Сніжнянський машинобудівний завод має можливість збільшити чисельність саме потрібного підприємству персоналу, але для цього необхідно чимало проаналізувати і перебрати варіантів, і при прагненні до поліпшення положення підприємства, домогтися значного підвищення не тільки чисельності персоналу підприємства, але і рівня підприємства в цілому.

Саме підвищення чисельності персоналу є запорукою того, що на даному підприємстві з часом налагодиться функціонування планування чисельності персоналу, а у зв'язку з цим і облік з'явився кадрового потенціалу, що принесе великий плюс підприємству в цілому.

Підсумовуючи викладене в даній роботі, можна виділити наступні поточні проблеми, що стоять перед Сніжнянський машинобудівний завод:

- Зміна структур товарної продукції в бік збільшення сучасних товарів, призначених для конкретного споживчого ринку.

- Необхідні зміни системи ціноутворення (в тому числі цінового контролю та загальної цінової політики).

- Відставання науково-технічної бази, необхідної для інноваційного підприємництва.

- Відсутність відповідно розвиненої системи контролю та відповідальності.

- Недостатній порядок з організацією системи маркетингу на підприємстві.

Надані повноваження директору з маркетингу, розвитку виробництва і збуту забезпечують оптимальну взаємодію схеми: розробка - виробництво - збут. Всі виникаючі проблеми і розбіжності вирішуються в рамках однієї системи - на чолі з директором з маркетингу, виробництва і збуту. Це вимагає проходження меншого числа інстанцій і процедур узгодження.

Необхідний заступник директора з маркетингу та розвитку, призначивши його, наприклад, першим заступником, дозволить надати більше можливостей для реалізації маркетингових рішень, з одного боку, та посилити відповідальність, з іншого боку. Нижче представлений ряд рекомендацій щодо здійснення маркетингової діяльності на підприємстві.

C практичної точки зору пропоную наступні рекомендації для вирішення поточних проблем:

1 Організувати силами планово-економічного відділу, інформаційно-обчислювального центру і головного бухгалтера поділ витрат по угрупованнях умовно-змінних та умовно-постійних витрат.

2 Забезпечити маркетинговій службі регулярний доступ до звітної та планової інформації за витратами на товарну продукцію, а так само - до плану грошових виплат і надходжень.

3 Провести за участю фахівців з маркетингу ревізію фондів підприємства і розглянути питання про реалізацію не використовуються.

4 Організувати з числа наявних на підприємстві компетентних службовців групу, яка могла б стати основою для відділу, централізовано займається проблемою ефективного використання тимчасово вільних грошових коштів, у тому числі на виробничі цілі, на забезпечення фінансування розробки та постановки на виробництво нових товарів.

5 Включити до переліку функцій маркетингових служб організацію та забезпечення порівняльної ефективності закупівель необхідної комплектації, сировини і матеріалів.

6 Навчити всіх співробітників маркетингових служб основам стратегії підприємства в короткостроковому та довгостроковому періоді.

7 Для цілей активізації кон'юнктурно-економічних досліджень наказом закріпити за маркетинговими службами обов'язок концентрації наявної і надходить на підприємство інформації. Зобов'язати інші підрозділи підприємства сприяти маркетинговим службам у досягненні цієї мети.

8 Розробити систему регулярної звітності маркетингових служб.

9 Розробити систему преміювання співробітників маркетингових служб, котрі виступають із пропозиціями щодо оптимізації маркетингової діяльності на підприємстві

Роблячі висновки по третьому розділу можна сказати, що маркетинг, підвищуює ефективність і прибутковість, є невід'ємною частиною комерційної діяльності підприємства, особливо діяльності по збуту.

Проаналізувавши маркетингову діяльність підприємства можна зробити наступний висновок, що для поліпшення роботи маркетингової служби пропонується створити план маркетингу.

Рекомендується: розробити заходи щодо досягнення цілей на рівні підприємства в цілому і його структурних підрозділів і визначення шляхів досягнення цілей у сфері збуту з урахуванням результатів маркетингових досліджень, проведення моніторингу маркетингової діяльності шляхом встановлення термінів реалізації конкретних заходів і досягнення поставлених цілей.

Для того щоб удосконалити маркетингову діяльність на підприємстві, потрібно залучити молодих фахівців-маркетологів до роботи на даному підприємстві.

Отже, потрібно поліпшити якість та умови праці на підприємстві. Необхідно вводити на підприємство нові технології, сучасне обладнання, але виникає інша проблема - де взяти кошти на плановані нововведення.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Загальні питання охорони праці

Підвищення технічної оснащеності підприємств, застосування нових матеріалів, конструкцій і процесів, збільшення швидкостей і потужностей машин робить вплив на характер і частоту нещасних випадків і захворювань на виробництві. Праця людини в сучасному автоматизованому і механізованому виробництві є процесом взаємодії людини і машини, причому центральне місце належить людині - оператору. Поліпшення умов праці, підвищення його безпеки впливають на результати виробничої діяльності: продуктивність праці, якість і вартість продукції, що випускається, а також приводить до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, зберігає здоров'я працівників і одночасно приводить до зменшення витрат на оплату пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці.

В існуючому законодавстві [1 ] велику увагу надається питанням захисту працюючих від дії небезпечних і шкідливих чинників виробничого середовища. В законі України про охорону праці» (2002г.) сказано, що державна політика базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці.

Використовуються економічні методи для управління охороною праці на підприємстві. Створюються національні, галузеві, регіональні програми з питань охорони праці, враховуючі різні напрями економічної і соціальної політики держави. Встановлюються єдині нормативи по охороні праці для всіх підприємств, організацій незалежно від форм власності. Створюються страхові фонди.

4.2 Управління охороною праці на підприємстві

Працедавець зобов'язаний створити на робочому місці, в кожному структурному підрозділі, умови праці, відповідні нормативно-правовим актам.

З цією метою працедавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

- створює відповідні служби і призначає посадовців, які забезпечують рішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх виконання;

- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці;

- організовує атестацію робочих місць на відповідність нормативним актам з охорони праці;

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів у разі зміни умов праці;

- упроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації і автоматизації виробництва, дотримує вимоги ергономіки, використовує позитивний досвід в області охорони праці і тому подібне;

- забезпечує належний зміст будівель і споруд, виробничого устаткування і оснащення, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, які можуть привести до нещасних випадків, професійних захворювань, і забезпечує здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- організує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, дає оцінку технічного стану виробничого устаткування і оснащення;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти по охороні праці, які діють в межах підприємства (далі - акти підприємства). Встановлює послідовність виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів по охороні праці, забезпечує безкоштовно працівників нормативно-правовими актами і актами підприємства по охороні праці;

- здійснює контроль за дотриманням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням і іншими засобами виробництва, використовуванням засобів колективного і індивідуального захисту, виконанням робіт щодо вимог по охороні праці;

- організовує пропаганду безпечних прийомів праці і співпраці з працівниками в області охорони праці;

- передбачає термінові заходи для надання допомоги потерпілим, привертає при необхідності професійні аварійно-рятівні формування у разі виникнення на підприємстві аварій і нещасних випадків.

Працедавець несе безпосередню відповідальність за порушення відзначених вимог[1 ].

4.3 Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів

В даному розділі розглядається робоче місце з використанням персонального ЕОМ при виконанні дипломної роботи.

Характеристика приміщення, в якому знаходиться комп'ютер: розміри приміщення: - площа: S = 6 Ч 10 = 60 м2; - об'їм: V = 6 Ч 10 Ч 3,5 = 210 м3.

Згідно [2 ], норма площі на одного працюючого не повинна бути менше 6 м2. В приміщенні, що розглядається, вісім робочих місць, таким чином необхідна площа: Sнеобх. = 6 Ч 8 = 48м2. Отже, приміщення відповідає вимогам [2 ]. Приміщення розташовано на другому поверсі чотириповерхової будівлі.

Приміщення пожежонебезпечне, категорії В, оскільки в ньому знаходяться тверді матеріали, що згорають [3 ]. Відповідно до обліку категорії пожежонебезпечності і поверховості будівлі, в якій розміщено дане приміщення, ступінь вогнестійкості будівлі - ІІ [4 ].

Перелік основних небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які зустрічаються на робочому місці, що розглядається, надано в таблиці 4.1 [5 ]

Таблиця 4.1- Небезпечні і шкідливі виробничі чинники

Найменування чинників	Джерела виникнення	Характер дії на організм людини	Нормований параметр
1	2	3	4
Шум	Принтери, сканери, системні блоки	Розлади ЦНС, зниження слуху	Рівень звуку Lр, дБА
Вібрація	Системні блоки ЕОМ	Розлади серцево-судинної системи, ЦНС	Рівень виброшвидкості Lv, дБ
М'яке рентгенівське випромінювання	Монітори ЕОМ	Стомлення, захворювання органів зору,	Еквівалентна доза, Р, мкР/ч
Електромагнітне випромінювання	Монітори ЕОМ	Пониження кров'яного тиску	Напруженість, Е, В/м
Ультрафіолетове інфрачервоне випромінювання	Монітори ЕОМ	Головний біль, сонливість, запаморочення.	Інтенсивність теплових випромінювань Е, Вт/м2
Електростатичне поле	Комп'ютерна техніка	Головний біль, погіршення зору	Напруженість, Е, кВ/м
Яскравість екрану	Монітор	Стомлення очей	Не більше 40 кд/м2
Підвищена іонізація повітря	Комп'ютер	Опромінювання	Кількість іонів в 1см3 n+ =1500 - 3000 n- = 3000 - 5000
Напруга в електромережі	Штучне освітлення	Поразка електрик-ним струмом	Uпр ? 36
Монотонність праці	Безперервна робота на ЕОМ	Стомлення ЦНС	--

4.4 Промислова санітарія

Метеорологічні умови вибираються відповідно до вимог [6 ]. При роботах операторського типу, пов'язаних з великою нервово-емоційною напругою, передбачені оптимальні значення параметрів мікроклімату в приміщенні. Енерговитрати складають 139 Вт, оскільки роботи виконуються сидячи. Категорія виконуваних робіт - Iа. Оптимальні норми температури, відносної вологості, швидкості руху повітря в приміщенні в холодний і теплий період року для категорії робіт Iа надані в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Оптимальні параметри мікроклімату

Период роки	Категорія виконуваних робіт по енерговитратах	Температура, 0С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Теплий	I а	23 - 25	40 - 60	0,1
Холодний	I а	22 - 24	40 - 60	0,1

Для забезпечення параметрів мікроклімату в межах норми, оптимального рівня іонізації [n+ = (1500 ч 3000), nЇ = (3000 ч 5000)] в см3 повітря [2 ], концентрації пилу нижче встановленого значення ГДК = 4 мг/м3, в даному приміщенні передбачені прилади зволоження і штучної іонізації повітря, а також кондиціонування повітря [7 ]. Вид опалювання - центральний. Джерела надходження води -- міський водопровід, діюча каналізація -- господарсько-побутова [8 ] .

Передбачено природне і штучне освітлення в приміщенні, в якому розташовано робоче місце. За найменшим розміром об'єкту розрізнення, характеристики фону і контрасту об'єкту розрізнення з фоном встановлюємо розряд зорових робіт - IIIв

Природне освітлення - односторонньо бічне. Нормативне значення коефіцієнта природної освітленості визначаємо по наступній формулі:

 % ( 4.1 )

де еN - коефіцієнт природної освітленості;

eн - коефіцієнт природної освітленості для III розряду зорових робіт;

mN - коефіцієнт світлового клімату (0,9);

номер групи забезпеченості природним світлом

Необхідну сумарну площу світлових отворів в приміщенні з одностороннім бічним освітленням, має розміри: L=10 м, В= 6 м, H=3,5 м визначаємо по формулі:

м2; (4.2)

ок- світлова характеристика вікна ок = 13,5;

кз - коефіцієнт запасу, враховуючий зниження освітленості в процесі експлуатації скла, кз = 1,4;

Sп - площа підлоги приміщення; Sп = L·В= 10 · 6 = 60м2;

кзд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон протилежними будівлями, кзд = 1;

- загальний коефіцієнт світлопроникнення;

(4.3)

коефіцієнт, що враховує вид матеріалу, що пропускає світло 0,8;

коефіцієнт, що враховує вид палітурки; 0,8;

коефіцієнт, що враховує вид несучих конструкційних матеріалів, при бічному освітленні; 1;

коефіцієнт, що ураховує втрати світла в сонцезахисних пристроях; 0,65;

- коефіцієнт, що враховує вплив відображеного світла при бічному освітленні, r1 =3,0;

0,8·0,8·1·0,65 =0,416

Сумарна площа світлових отворів S0 = 16,36 м2

Штучне освітлення - загальне рівномірне. Як джерела світла використовуємо люмінесцентні лампи типу ЛТБ 80-2. Нормативне значення освітленості для IIIв розряду зорових робіт Еmin складає 300 лк. Загальне освітлення виконано у вигляді переривчатих ліній світильників ЛП033 виконання 001 прямого світла (П) з дзеркальними екранними сітками і відбивачами. Основні характеристики освітлення, що передбачено в приміщенні надані в таблиці 4.3 [9 ].

Таблиця 4.3- Характеристика освітлення

Площа підлоги, м2	Розряд зорових робіт	Освітлення
		природне	штучне
		Вид освітлення (верхнє, бічне)	КЕО еN %	Мінімальна освітленість, Еmin, лк
60	IIIв	бічне	1,8	300

Шум є одним з найпоширеніших на виробництві шкідливих чинників. У відповідності з [10] на робочому місці при рішенні завдань потребуючої концентрації уваги рівні звуку і еквівалентні рівні звуку не повинні перевищувати 50 дБА. Відповідно з [11] рівень вібрації для категорії 3, тип „в”, в умовах „комфорту” не повинна перевищувати 75 дБ. Для зменшення рівня звуку і вібрації застосовуються демпфуючі матеріали (гумова прокладка під принтер). Шумопоглинальні засоби застосовуються не спаленні або тяжко спаленні спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата та інші.

Комп'ютер і в першу чергу монітор є джерелами:

- електростатичного поля;

- слабих електромагнітних випромінювань в низькочастотному і високочастотному діапазонах (2 Гц …400 Гц);

- рентгенівського випромінювання;

- ультрафіолетового, інфрачервоного і випромінювання видимого діапазону.

Згідно [12], встановлюються гранично допустимі значення напруженості електричного і магнітного полів частотою 50 Гц залежно від часу перебування персоналу в приміщенні. Напруженість електричного поля не перевищує 5 кВ/м, напруженість магнітного поля на робочому місці не перевищує 8 кА/м, а напруженість електростатичного поля не перевищує 20 кВ/м [13], що дозволяє не регламентувати час перебування в приміщенні.

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрану не перевищує 0,1 мбер/час [14]. Рівні всіх можливих випромінювань достатньо низькі і не перевищують діючі норми. На робочому місці, що вивчається, розміщений найбезпечніший монітор, в якому створений додатковий металевий внутрішній контур, замкнутий на вбудований захисний екран.

При організації робочого місця за комп'ютером дотримувалися наступні розміри:

- відстань від підлоги до сидіння крісла дорівнює 440 мм;

- відстань від сидіння крісла до нижнього краю робочої поверхні 330 мм;

- відстань від очей до дисплея 550 мм;

- простір для ніг 770 мм;

- відстань від ніжки столу до краю робочої поверхні столу 640 мм;

М - відстань між передньою поверхнею тіла і краєм робочої поверхні столу 80 мм;

- відстань від очей до документації 500 мм;

- оптимальна зона моторного поля 360 мм;

- висота робочої поверхні 800 мм;

- кут огляду документів 30!.

Екран дисплея по висоті розташований на столі так, що кут між нормаллю до центру екрану і горизонтальною лінією погляду складає 20!. Кут спостереження екрану в горизонтальній площині не перевищує 60° [14,15]. Передбачені перерви, що регламентуються, для відпочинку тривалістю 15 хвилин після кожних двох годин роботи.

4.5 Електробезпека

При проектуванні систем електропостачання, при монтажі силової електроустаткуванні і електричного освітлення в будівлях і приміщеннях для ЕОМ необхідно дотримуватися вимог нормативно-технічної документації (ПУЕ, ПТЕ, ПТБ і ін.).

Рід струму - змінний, напруга в мережі 220 / 380В. ЕОМ є однофазним споживачем електроенергії від трифазної чотирьох провідної мережі з глухо заземленою нейтраллю змінного струму частотою 50 Гц. По ступені небезпеки поразки електричним струмом приміщення ставиться до приміщень з підвищеної небезпеки [16].

Працівник, що поступає на роботу, обов'язково проходить ввідний і первинний інструктаж по техніці безпеки в цілях профілактики нещасних випадків, а також знайомиться з інструктажем по дотриманню заходів техніки безпеки при роботі з ПЕВМ.

4.6 Пожежна безпека

Категорія приміщення по вибухо-пожежонебезпеки - В [3 ], вогнестійкість будівлі - II [4 ]. Зона класу приміщення П-IIа. Ступінь захисту оболонки для вказаної пожежонебезпечної зони - IР44[17].

Можливими причинами пожеж в приміщенні може бути несправність електропроводки і електроустаткування, коротке замикання в мережі, зберігання горючих матеріалів, блискавка і т.д.

Згідно [18] пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту і організаційно-технічними заходами.

В системі запобігання пожежі передбачені наступні заходи: контроль і профілактика ізоляції, наявність плавких запобіжників в устаткуванні, блискавкозахист будівлі. Для даного класу пожежонебезпечної зони приміщення П-IIа, з урахуванням кількості грозових годин у рік (20 годин), встановлено ІІ категорію блискавкозахисту [19].

Система пожежного захисту передбачає забезпечення вогнегасниками -ВВК-8.

Організаційними заходами пожежної профілактики є навчання виробничого персоналу протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації.

4.7 Охорона навколишнього середовища

На робочому місці, що розглядається, відсутні відходи, що забруднюють навколишнє середовище, оскільки устаткування (ПЕВМ, принтер) не є джерелом забруднення навколишнього середовища. Проте при виробленні ресурсу устаткування стає повторною сировиною і підлягає утилізації[20].

висновки

Маркетинг на підприємстві - це питання не тільки комплектації служби або відділу маркетингу. Це складний управлінський процес, у якому систематично пов'язуються між собою компоненти маркетингової діяльності - асортимент, ціна, маркетингові комунікації з тими зовнішніми умовами (ринком), у якому перебуває підприємство. Крім того, сучасні маркетингові технології, також повинні бути освоєні підприємством і включені в його стратегію для успішного розвитку й подальшого росту.

Перехід до ринкової або маркетингової орієнтації для компанії являє собою свого роду реконструкцію, тому що необхідно, щоб усі ланки компанії орієнтувалися в першу чергу не на те, що освоєно, легко й звично, а на те, що затребуване ринком.

Ціль даної дипломної роботи складалася в розробці заходів щодо вдосконалювання системи маркетингу на підприємстві Сніжнянський машинобудівний завод.

Результати маркетингових досліджень ВПРіМ після їх аналізу і систематизації є основою для формування рекомендації структурним підрозділам підприємства з метою:

1) правильного формування асортименту СТ, що випускаються;

2) визначення або корекція об'ємів випуску продукції;

3) зняття з випуску застарілих або безперспективних СТ;

4) формування оптово - роздрібних цін з урахуванням цін на аналоги СТ, що випускаються іншими виробниками;

5) поліпшення технічних характеристик СТ, що випускаються;

6) інформування про потреби і побажання покупця по потребах сьогоднішнього дня і на перспективу;

7) здійснення рекламних заходів.

Для визначення розумних цін адміністрація Сніжнянського машинобудівного заводу ВАТ „Мотор Січ” повинна знаті, як впливає зміна обсягу виробництва й реалізації товарів на величину витрат. Відомо, що зі зростанням виробництва собівартість знижується, тому що постійні витрати розподіляються на велику кількість товарів.

Спираючись на дані про витрати, ціни й можливу реакцію конкурентів, підприємство установлює ціни в діапазоні можливих цін, що визначаються ринковим попитом і пропозицією. Для того щоб оцінити, чи буде підприємство мати переваги щодо витрат перед конкурентами, йому необхідно зіставити свої витрати з витратами конкурентів. Аналізуючи ціни на товари порівняно з цінами основних конкурентів, необхідно звернути увагу на витрати за транспортування, складування й зберігання продукції, з'ясувати шляхи їх зниження, оцінити чи достатній розмір доходу для одержання прибутку після покриття витрат щодо доставки товарів, торговельних витрат, гарантійного й сервісного обслуговування, амортизаційних витрат тощо. Крім того, необхідно орієнтувати виробництво в цінах і рівні якості товарів, які конкурують, для чого закуповується продукція конкурентів, порівнюються ціни й оцінюється альтернативна пропозиція.

Мінімально можлива ціна визначається собівартістю продукції, максимальна - наявністю унікальних переваг у товарі фірми. Ціни товарів-конкурентів і товарів-замінників дають середній рівень, якого фірмі варто дотримуватися, призначаючи ціни. Фірми розв'язують проблему ціноутворення, вибираючи собі методику розрахунку цін, у якій враховується як мінімум один з цих орієнтирів. При всій різноманітності можливих методів можна виділити основні, які найчастіше застосовуються. До них належати: метод надбавок; метод доходу на капітал; ціноутворення за споживчими оцінками; на рівні поточних цін; на основі закритих торгів. Оптимальна ціна може бути встановлена тільки при врахуванні ринкових розумів, усі ж у практиці підприємництва дуже поширені методи розрахунку цін на основі витрат або собівартості. У цьому розділі також розглянуті методи ціноутворення:

- метод, заснований на визначенні повних витрат;

- метод, що орієнтується на прямі витрати;

- метод, установлення ціни, на основі поточних цін і ринкової конкуренції.

В дипломному проекті розглядається діяльність Сніжнянського машинобудівного заводу ВАТ «Мотор Січ», його історія створення, організаційна структура. Представлено асортимент продукції, що випускається. Проведено аналіз фінансово-економічного стану підприємства, з якого видна динаміка росту обсягів виробництва, з чого випливає поліпшення фінансового стану. Також проведень аналіз маркетингової діяльності Сніжнянського машинобудівного заводу ВАТ «Мотор Січ», де видно, що маркетингові дослідження товарного ринку Сніжнянський машинобудівний завод проводить по замовленнях підрозділів підприємства, згідно стандарті підприємства СТП 549.00. 444. 1-2002 «Маркетингові дослідження». Маркетинговими дослідженнями, а також маркетинговою діяльністю займається підрозділ підприємства - відділ перспективного розвитку та маркетингу (ВПРтаМ). При проведенні маркетингових досліджень ВПРтаМ в основному з первинних джерел використає метод опитування. Опитування провадять на виставочних заходах й телефонних переговорах. Фахівці відділу виконують не тільки маркетингові дослідження, але й рекламно - виставочну діяльність. Самі розробляють рекламу, вирішують де найкраще її розмістити. Ведуть облік і планують витрати на рекламно - виставочну діяльність, сувенірну продукцію. Проводять аналіз попиту на продукцію, після чого рекомендують збільшення або зменшення обсягів виробництва, або ж зняття з виробництва деяких виробів які є нерентабельними і не користуються попитом у споживачів.

Аналізуючи фінансово - економічні показники діяльності підприємства, звернемо увагу на те, що у 2011 р. ситуація змінюється на краще, але незначно. Коефіцієнт трансформації та коефіцієнт оборотності обігових коштів зменшуються у 2011 р., порівняно з 2010 р., це пов'язано зі збільшенням розміру обігових коштів у 2010р. Підприємство намагається збільшити обсяг виробничої програми для отримання прибутків. Період погашення кредиторської заборгованості досить великий, але у 2010 р. дещо зменшується. Але позитивні зміни недостатньо динамічні для виходу підприємства із кризи.

В аналітичному розділі проведений аналіз діяльності підприємства Сніжнянський машинобудівний завод, який показав, що головним завданням підприємства є забезпечення випуску конкурентоздатної продукції й задоволення попиту на ринку за рахунок постійного відновлення асортиментів випуску продукції, що, із застосуванням нової техніки й технологій, а також зниження енергоємності виробництва.

Необхідна також і зміна відносин з "зовнішнім" середовищем. Службою маркетингу, іншими дослідницькими службами підприємства повинне бути організоване постійне вивчення загальних тенденцій розвитку своєї й суміжної галузей народного господарства, поводження конкурентів, ефективності проведеної підприємством маркетингової політики. Для цих цілей можуть використатися послуги різних спеціалізованих організацій, залучатися сторонні фахівці-консультанти. Немаловажним представляється також вивчення й запозичення передового досвіду роботи інших підприємств.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1 Герасименко В.В. Основы маркетинга. - К.:Вища школа, 2000. - 326 с.

2 Акимова И.М. Промышленный маркетинг. - К.:Вища школа, 2001- 169 с.

3 О'Шонесси Дж. Конкурентный маркетинг: стратегический подход. М.:Экономика, 2008. - 326 с.

4 Котлер Ф. Основы маркетинга. - М.:Экономика, 2012. - 654 с.

5 Чевертон П. Теория и практика современного маркетинга. М.:Экономика, 2008. - 228 с.

6 Гаркавенко С.С. Маркетинг. - К.:Вища школа, 2002 - 428 с.

7 Дэй Дж. Стратегический маркетинг. - М.:Экономика, 2011. - 454 с.

8 Завьялов П.С. Маркетинг в схемах, рисунках, таблицах. - М.,2002 - 188 с.

9 Дойль П. Маркетинг, менеджмент и стратегии. - М.,Х., Минск.,Питер., 2002 - 544с

10 Мак-Дональд М. Стратегическое планирование маркетинга М.:Экономика, 2012. - 654 с.

11 Диксон Питер Управление маркетингом. - М., Издательство Бином, 1998, 556с.

12 Майдебура Е.В Маркетинг услуг. - К.: Вира-Р, 2001- 571 с.

13 ПБ 09-170-97 «Общие правила взрывобезопасности для взрывопожароопасных химических, нефтехимических и нефтеперерабатывающих производств»,

14 Ефремов В.С Вопросы стратегического планирования в бизнес-системах. - М., Финпресс, 2001, 238с

15 Мишуроа И.В. Менеджмент профессиональных услуг: стратегия и тактика. - М, 2003, 104с.

16 Карлоф Б. Деловая стратегия / Пер. с англ. - М.: Экономика, 1991. - 239 с.

17 Клеутин К. Поведение предприятий на внешнем рынке // Бизнес-Информ. - 2008. - № 15-16. - С. 116-118.

18 Ли Сен Ун. Международный бизнес: стратегия и управление. - М.: Наука, 1996. - 352 с.

19 Международный маркетинг. Учебное пособие / Под ред. Перцовского. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 278 с.

20 Родченко В.В. Международный менеджмент: Учеб. пособие. - К.: МАУП, 2000. - 240 с.: ил.

21 Тим Амблер. Практический маркетинг: Пер с англ. И. Петровой, В. Васильевой / под общей ред. Ю.Н. Каптуревского. «Питер», 1999. - 400с. (Серия «Теория и практика менеджмента»).

22 Азарян Е.М. Международный маркетинг. Киев: ИСМО МО Украины, НВФ «Студцентр», 1998. - 200 с.

23 Вайсман А. Стратегия маркетинга: десять шагов к успеху. - М.: АО Интерэксперт, Экономика, 1995. - 325 с.

24 Герчикова И.Н. Международное коммерческое дело. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996. - 580 с.

25 Голубков Е.П. Маркетинг: стратегии, планы, структуры. - М.: Дело, 1995. - 189 с.

26 Дайан А. Маркетинг. - М.: Экономика, 1993. - 400 с.

27 Дениэлс Д.Д. Междурародный бизнесс. - пер. с англ. - М.: Дело, 1994. - 390 с.

28 Ефремов В.Ц. Сущность международного маркетинга. - М.: ЮНИТИ, 1998. - 329 с.

29 www.managament.ru

30 www.marketing.ru

31 Герасимчук В.Г. Розвиток підприємства: діагностика, стратегія, ефективність. - К.: Вища школа, 2001. - 265 с.

32 Дашков Л. П. Коммерция и технология торговли. - М.: Маркетинг, 2000. - 442 с.

33 Джоббер Д. Принципы и практика маркетинга: Пер. с англ.: Уч. пос. - М.: Издательский дом “Вильямс”, 2000. - 688 с.

34 Дибб С. Практическое руководство по маркетинговому планированию. - СПб.: Питер, 2001. - 255 с.

35 Дмитренко Г.А. Стратегический менеджмент. - К.: ЦНЛ, 1998. - 312 с.

36 Добротворский И. Л. Менеджмент: эффективные технологии. - М.: Приор, 2002. - 464 с.

37 Дойль П. Маркетинг-менеджмент и стратегии. - Спб.; М.; Х.; Минск: Питер, 2002. - 544 с.

38 Друкер П.Ф. Практика менеджмента. - М.; СПб.; К.: Вильямс, 2001. - 397 с.

39 Дэй Д. Стратегический маркетинг: Пер. с англ. - М.: ЭКСМО-Пресс, 2002. - 640 с.

40 Жидецький В.Ц., Джигірей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці.- Вид.3-є, доповнене.- Львів: Афіша,2000.- 350с.

41 Завгородняя А. В., Ямпольская Д. О. Маркетинговое планирование. - СПб.: Питер, 2002. - 352 с.

42 Зайцев Л.Г. Стратегический менеджмент: Учебник для вузов. - М.: Экономист, 2004. - 416 с.

43 Йонас Г. Принципи відповідальності у пошуках етики для технологічної цивілізації: пер. з нім. - К.: Лібра , 2001. - 400с.

44 Карлоф Б. Деловая стратегия. - М.: Экономика, 1991. - 239с.

45 Козловский В. А. Логистический менеджмент. - СПб.: Питер, 2002. - 268 с.

46 Кондратьев А. Маркетинг: концепции и решения. - М.: ОЛМА-ПРЕСС Инвест: Институт экономических стратегий, 2003. - 160 с.

47 Костерин А. Г. Практика сегментирования рынка. - СПб.: Питер, 2002. - 284 с.

48 Котлер Ф. Основы маркетинга. - М.: Прогресс, 1990. - 734 с.

49 Котлер Ф. Маркетинг менеджмент. - СПб.: Питер, 2004. - 800 с.

50 Котлер Ф., Армстронг Г, Сондерс Дж., Вонг В. Основы маркетинга. - К: Вильямс, 1999. - 1055 с.

51 Круглов М.И. Стратегическое управление компанией. - М.: Русская деловая литература, 2004. - 288 с.

52 Куденко Н.В. Стратегічний маркетинг. - К.: КНЕУ, 2005. - 152 с.

53 Куденко Н.В. Маркетингові стратегії фірми: Монографія.- К.: КНЕУ,2002.-245 с.

54 Кузин Б., Юрьев В., Шахдинаров Г. Методы и модели управления фирмой. - СПб.: Питер, 2001. - 432 с.

55 Кузьмина Е.Е. Теория и практика маркетинга: Учебник для вузов. - М.: КноРус, 2005. - 213 с.

56 Курганов В. М. Современный менеджмент: теория и практика. - М.: Книжный мир, 2004. - 182 с.