Опера "Царева наречена" Миколи Андрійовича Римського-Корсакова від композиторського задуму до сценічного вирішення

Опера "Царева наречена" М. А. Римського-Корсакова стабільно входить в репертуар оперної студії НМАУ ім. Чайковського ще від часів її відкриття в 1938 році. "Царева наречена" входить також і до її нинішнього репертуару. Тобто історія опери на цій сцені нараховує більше 70-ти років, що доводить факт її особливої життєвості і актуальності. У виконавському складі поруч із солістами оперної студії головні ролі виконують також і студенти музичної академії. Це зумовлює постійне інтерпретаційне оновлення вистави, освіжає її музичне обличчя.

Про постановку "Царевої нареченої" 04. 03. 2015 р.

Режисер: Петро Ільченко (заслужений діяч мистецтв України, доцент)

Диригент: Сергій Голубничий (лауреат ІІ-го міжнародного конкурсу імені С. Турчака, головний диригент оперної студії).

Декорації і костюми (див. додатки № 1, 2) витримані в стилі відповідному історичній епосі, в якій відбувається дія драми. Атмосфера в повній мірі відтворює давньоруське життя. Сірі й темні тони дерев'яних і кам'яних стін, характерний орнамент, простота і скромність інтер'єру, що з одного боку відповідає історичному часу, а з іншої не відволікає від драми особистостей. Освітлення теж сприяє створенню певної психологічної атмосфери, настрою різних сцен, - темно синє і світло-жовте, воно посилювало драматургічний контраст і емоційно впливало на глядачів.

Костюми опричників - чорні і золоті - вони символізують напевно поєднання елітності, царської величі і зла, темноти. Хорове звучання їх злагоджене, вивірене, дехто з них навіть вів себе не як статуя, умовно розмовляючи і жестикулюючи між собою з виразною мімікою. В костюмі Малюти поєднані ці два кольори (чорний і золотий). Його виконавець (Дмитро Кононенко) - безумовно один з найяскравіших акторів студії, про що також свідчить і відгук на один з попередніх спектаклів: "Зацікавив і залишив позитивні враження Малюта у виконанні соліста Оперної студії Дмитра Кононенко…Його герой, з неправильною осанкою і невисокий, був по-справжньому зловіснім. Хваткий і неприємний погляд, виразні сценічні рухи, вміло розставлені в партії акценти…".

Цар одягнутий в чорний костюм як опричники, тільки з червоним плащем поверх. Грозний опирається на високий жезл, на шиї у нього а золота підвіска - хрест, а на голові "шапка Мономаха". Тут ця, якби невідома особа, дуже очевидно зображує царський вигляд.

Колір Грязного - червоний (сильний колір, агресивний, пристрасний). Голос виконавця Романа Страхова (лауреат міжнародних конкурсів, соліст Оперної студії) не достатньо гучний, вокал часто губився, перекривався оркестром, звучав дещо глухо.

Любаша - Людмила Циган (лауреат міжнародних конкурсів, солістка Національної опери України імені Т. Г. Шевченка, солістка оперної студії) - її кольори синій і чорний (хмурий і холодний). Солістка має прекрасний, сильний голос, але в грі їй не вистачало пристрасності, вираження страждання, вона як лебідь махала руками і з печально піднятими бровами дивилась в сторону глядачів. ЇЇ образ відчайдушної, рішучої гарячої коханки надто пом'якшився невідповідною пластикою.

Бомелій (Олег Тонкошкура, соліст Оперної студії) одягнутий у синій галантний європейський костюм з білою сорочкою. Тут це не якийсь там непомітний лікар у якомусь сірому плащі - а справжній красень, тим паче, що у виставі його роль грає молодий співак, малого росту і тому в сцені, де він демонструє свої претензії на Любашу, виглядає дещо комічно.

Марфа і Ликов (Юлія Погребняк - студентка 5 курсу; Роман Побойний - студент 4 курсу) - як світлі персонажі мають світлі, багаті на вигляд, красиві костюми. Марфа одягнута в розкішне рожеве плаття в 2-й дії і чисто-біле, схоже на лікарняну піжаму, у фіналі, а Ликова завжди світлий яскраво-жовтий костюм. Ликов сповна втілив образ доброї простоти - і своїм відкритим звуком і тим як тримався - природно, не різко, не надто ефектно. Марфа теж пластикою гри відповідала плавності і м'якості музики, тут краса проявилась у образі цілісно. М'який, світлий ліричний прегарний приємний голос Марфи звучав, однак, часто повільніше оркестрового темпу.

Стосовно чистоти інтонування, то в деяких, окремих моментах Марфа і Григорій "майже дотягувались" до потрібної висоти.

Оркестр динамічний, дещо різко виділялась криклива група мідних духових інструментів.

Похвали заслуговують добре зроблені партії Сабурової (Олена Кумановська - лауреат всеукраїнського конкурсу, соліст Оперної студії), Собакіна (Олександр Харламов - соліст Національної філармонії України, соліст Оперної студії), Дуняши (Марина Морозова - солістка Оперної студії). Ці виконавці стабільно виконували ті ж самі ролі в цій виставі багато разів, цим досвідом пояснюється така "зробленість" виконання.

Відмітимо також помітно хорошу роботу хормейстера Дмитра Кравченка.

В цілому дана постановка певною мірою дає уявлення про задум опери. Але деякі купюри, зроблені постановниками, впливають на розкриття концепції твору:

· Вилучено хоровий епізод і хор опричників "Слаще меду ласковое слово" (І дія, сц. 1, ц. 28-31). Ця купюра - мінус, який позначається на повноті, виразності і яскравості образу опричників.

· У 2-му акті вилучено усю першу сцену (після оркестрового вступу до дії одразу починається розмова Марфи і Дуняши). Це знов-таки помітно збіднює образ опричників і - в цілому - характеристику контрсфери. В цій сцені, дуже важливій у показі основного ідейного конфлікту опери, показана реакція і осудлива оцінка народом опричини і особистості Бомелія (отже й влади) - одні "гірше псів", інший "нехрист" і "колдун".

В результаті цих купюр спектакль переключає оперу в план лірико-психологічної драми, замість акценту на концепції, про яку йшлося в першому і другому розділах. А це знижує високу і складну смислову суть твору М.А.Римського-Корсакова до рівня мелодрами ( в якій йдеться про те, хто кого любить і хто кого отруює).



Висновки

В даній роботі був пройдений шлях від загального - визначення масштабної концепції "Царевої нареченої" через її аргументацію аналізом музичного матеріалу контрсфери - до конкретного: простеження особливостей сценічного втілення опери на сцені оперної студії НМАУ ім. П. І. Чайковського.

В музикознавстві "Царевій нареченій" належить об'ємна кількість дослідницьких робіт різного характеру і змісту, а в історії театру - множинність вирішень, в межах широкої хронологічної і географічної панорами. Визначення концепції скріплює, як каркас, всю роздріб досліджень і сценічних втілень.

На цій проблемі, дослідники уже частково зупинялись і найближчими для нас у вирішенні питання концепції опери виявились думки О. Кандінського, Л. Серебрякової, Б. Асаф'єва. На основі їх досліджень, з нашими власними доповненнями вимальовується складна, багатогранна ідейна система твору. В її основі конфлікт, двох соціально-психологічних принципів мислення, дій, життя. Він реалізується в опері двома групами персонажів - основної дії і контрдії. Перша - це сфера миру, родинного щастя, уособлена образами Марфи, Ликова, Собакіна, Сабурової, Дуняши. Друга - це світ влади, тиранії, деспотизму (цар - головний персонаж, Малюта, Бомелій, Грязний, частково Любаша). Аналіз контрсфери виявив характерний для неї інтонаційний комплекс. А саме: маршовість, як жанрова основа, тиратність і пунктрирність; в ладо-гармонічному аспекті - наявність збільшеності, зменшеності як на рівні структури акордики так і на рівні міжакордових взаємозв'язків, а також - цілотоновість, пріоритетність мінорного ладового забарвлення.

Однак, деякі персонажі не вписуються однозначно в межі лише однієї інтонаційної системи - це Любаша і Грязной. В їх характеристиці присутня і лірична складова. Тобто концепція опери не є прямолінійно однозначним розподілом світу на добро і зло.

Ускладнюється концепція ще й драмою почуттів між героями, піднімається проблема любові, любові і взаємності, вірності, проблема життя і смерті, рокових обставин і свободи вибору.

Втілення такої складної, серйозної концепції завжди є проблемою для постановників і реалізується комплексним рішенням режисера, диригента, засобами сценографії.

Проаналізована нами постановка "Царевої нареченої" в оперній студії НМАУ ім. П. І. Чайковського досить вдалий варіант сценічного втілення концепції на рівні сценографії, режисерського рішення. Декорації, костюми, у єдності з символічністю кольорів і світла витримані в автентичному, доволі строгому стилі. Це створює необхідний колорит, зосереджує увагу на смисловій драмі. Інтерпретації головних образів в основній мірі відповідають задуму, актори добре передали свої образи - особливо Ликова, Марфи, Малюти, Грязного, дещо незвично - Любаши і Бомелія.

Втіленню цілісного композиторського задуму завадили купюри хорових сцен, які грають значну роль у розкритті концепції.

Хочеться надіятись, що коли-небудь "Царева наречена" все ж буде ставитись в оперній студії НМАУ ім. П. І. Чайковського в повному вигляді, без купюр, які викривлюють її концепцію. Хоча би в знак поваги до видатного композитора, який, як відомо, завжди заперечував проти будь-яких режисерських вторгнень в композиторський задум, включаючи купюри.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Список використаної літератури:

1. Асафьев (Игорь Глебов). Царская невеста: опера Римского-Корсакова: к премьере в Харьковском ГАТОБе // Музыкальная жизнь. - 1990. - № 23. - С. 25.

2. Барсова, Л. Г. Николай Андреевич Римский-Корсаков: 1844-1908: популярная монография / Л. Барсова. - Л.: Музыка, 1968. - 96 с.

3. Ванслов, В. Царская невеста Н. Римского-Корсакова / В. Ванслов. - М.-Л.: Государственное музыкальное издание. - 1950. - 40 с.

4. Гозенпуд, А. А. Н. А. Римский-Корсаков: темы и идеи его оперного творчества / А. Гозенпуд. - М.: Государственное музыкальное издание. 1957. - 188 с.

5. Кандинский, А. И. История русской музыки: том 2: вторая половина ХІХ века: книга вторая: Н. А. Римский-Корсаков / А. Кандинский. - М.: Музыка, 1979. - 280 с.

6. Кауфман, Л. М. А. Римський-Корсаков. / Леонид Кауфман - К.: Мистецтво, 1949. - 35 с.

7. Келдыш, Ю. История русской музыки: часть вторая / Ю. Келдыш. - М.-Л.: Государственнове музыкальное издательство, 1947. - С. 266 - 271.

8. Кунин, И. Ф. Николай Андреевич Римский-Корсаков / И. Ф. Кунин. - М.: Музыка, 1979. - 128 с.

9. Мейлих, Е. И. Николай Андреевич Римский-Корсаков: 1844-1908: краткий очерк жизни и творчества: популярная монография / Е. Мейлих. - Л.: Музыка, 1978. - 120 с.

10. Мещерякова, Н. О функциональности драматургии оперы Н. А. Римского-Корсакова "Царская невеста" // Музыкальный театр ХІХ-ХХ веков: вопросы эволюции: сб. научных трудов. - Ростов - на - Дону, 1999. - С. 127 - 137.

11. Орлова, А. А. Страницы жизни Н. А. Римского-Корсакова: летопись жизни и творчества / автор-составитель А. А. Орлова. - Вып. 3-й. - Л.: Музыка, 1972. - 352 с.

12. Рапацкая, Л. А. История русской музыки от древней Руси до "Серебряного века" / Л. А. Рапацкая. - М.: Владос, 2001. - 112 с. (С. 231-232)

13. Рацкая, Ц. С. Н. А. Римский-Корсаков / Ц. Рацкая. - М.: Музыка, 1977. - 112 с.

14. Римский-Корсаков, Н. А. Летопись моей музыкальной жизни / Н. Римский-Корсаков. - Изд. 8-е. - М.: Музыка, 1980. - 456 с.

15. Римский-Корсаков, Н. А. Переписка с Н. И. Забелой-Врубель / Составитель, автор вступительной статьи, комментариев, указателей Л. Г. Барсова - М.: ООО Издательство "Композитор", 2008. - 344 с.

16. Римский-Корсаков, Н. А. Сборник документов / Н. А. Римский-Корсаков; ред. В. А. Киселева. - М. - Л.: Государственное музыкальное издательство, 1951. - 291 с.

17. Римский-Корсаков: музыкальное наследие: исследование, материалы, письма: в двух томах: том І / ред. колегия: Д. Б. Кабалевский, С. И. Левит, А. В. Оссовский, Н. В. Туманин, М. Р. Янковский. - М.: Издательство академии наук СССР, 1854. - 368 с.

18. Роман, Л. Партия Марфы из оперы Н. Римского-Корсакова "Царская невеста" в контексте традиции европейской романтической оперы / Л. Роман // Музичне мистецтво і культура: Music art and culture / гол. ред. проф. О. В. Сокол; Одеська державна музична академія ім. А. В. Нежданової. - Одеса: Друкарський дім, 2009. - С. 240 - 250. (Науковий вісник ОДМА ім. А. В. Нежданової, Вип. 10)

19. Селицкий, А. Марфа, Иван и еще Иван: опера Римского-Корсакова "Царская невеста": к 170-летию со дня рождения композитора и 115-летию премьеры /А. Селицкий // Музыкальная академия. - 2014. - № 1. - С. 67 - 97.

20. Серебрякова, Л. А. "Не погуби души моей…": трактовка драмы в "Царской нечесте" Н. А. Римского-Корсакова / Л. А. Серебрякова // Жизнь религии в музыке: сб. статей / ред.-сост. Хопрова Т. А. - Санкт-Петербург. Консерватория им. Н. А. Римского-Корсакова. - СПб: Северная звезда, 2012. - Вып. 5. - С. 81 - 92.

21. Соловцов, А. А. Николай Андреевич Римский-Корсаков: очерк жизни и творчества / А. Соловцов. - М.: Музыка, 1983. - 400 с. (245 - 257)

22. Соловцов, А. А. Царская невеста Н. А. Римского-Корсакова / А. Соловцов. - Изд. 3-е. - М.: Музыка, 1980. - 80 с.

23. Соловцов, А. А. Царская невеста // Оперы Н. А. Римского-Корсакова: путеводитель. - М.: Музыка, 1976. - С. 239 - 338.

24. Цендровский, В. М. Увертюры и вступления к операм Римского-Корсакова. / В. Цендровкий. - М.: Музыка, 1974. - 148 с.

25. Цуккерман, В. М. Музыкльно-теоретические очерки и этюды: о музыкальной речи Н. А. Римского-Корсакова: выпуск 2-й / В. Цуккерман. - М.: Советский композитор, 1975. - 464 с.

26. Цуккерман, В. Н. Н. А. Римский-Корсаков: краткий очерк жизни и творчества / В.Цуккерман. - М.: ОГИЗ - Государственнове музыкальное издательство, 1933. - 24 с.

27. Шак, Т. Гармония в операх Н. А. Римского-Корсакова (на примере анализа оперы "Царская невеста") / Т. Шак // Н. А. Римский-Корсаков: черты стиля: сборник статей. - Спб.: Санкт-Петербургская государственная консерватория имени Н. А. Римского-Корсакова, 1995. - С. 30 - 54.

28. Ястребцев, В. В. Мои воспоминания о Н. А. Римский-Корсакове / В. В. Ястребцев. -Вип. 2-й. - Петроград: Типография главного управления уделов, 1917. - 240 с.

Електронні ресурси:

1. Балет і Опера: форум для обговорення [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://forum.balletfriends.ru/viewtopic.php?p=299826&sid=21dfadab1f59edc497df3ca68f027d63

2. Подблюдные песни [електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/

Нотні джерела:

1. Римский-Корсаков, Н. А. Царская невеста: опера в трех действиях / Н. А. Римский-Корсаков. - Партитура. - Ксерокс. - 363 с.

2. Римский-Корсаков, Н. А. Царская невеста: опера в четырех действиях [Ноты, текст] / Н. Римский-Косаков; либретто Н. Римского-Косакова, И. Тюменева; по драме Л. Мея; переложение для пения с фортепиано А. Шефера. - М.: Музыка, 1980. - 274 с.

Рецензії:

1. Гейвандова, К. Випробування класикою: прем'єра опери М. Римського-Корсакова "Царева наречена" на сцені Харківського академічного театру опери та балету ім. М. Лисенка // Культура і життя. - 1979. - 4 травня.

2. Долинская, Е. Царская невеста в Самаре / Елена Долинская // Муз. жизнь. - 2004. - № 8. - С. 9. - / Театральные страницы /

3. Корябин, И. Романтическое искусство // Муз. жизнь. - 2007. № 4. - С. 18 - 19. / О концертном исполнении оперы Н. Римского-Корсакова "Царская невеста" /

4. Кривицкая, Е. Москва, Петербург: две премьеры: назад к Колобову / Евгения Кривицкая // Муз. жизнь. - 2005. - № 4. - С. 5-7. / Театральные страницы / По поводу премьеры оперы Н. Римского-Корсакова "Царская невеста" на сцене "Новой оперы": беседа с дирижером Феликсом Коробовым Курюмова, Н. Черное и золотое / Наталія Курюмова // Муз. жизнь. - 2003. - № 3. - С. 7-8. /Театральные страницы / По поводу постановки оперы Н. Римского-Корсакова "Царская невеста" в Екатеринбурге /

5. Матусевич, А. Геннадий Рождественский: "Он был великим мастером оркестра" / А. Матусевич // Музыкальная жизнь. - 2014. - № 3. - С. 4-5. / Беседа с дирижером Г. Рождественским по поводу оперы Н. А. Римского-Корсакова "Царская невеста" /

6. Матусевич, А. Первый блин комом / Александр Матусевич // Музыкальная жизнь. - 2011. - № 7-8. - С. 101. / о постановке оперы Н. Римского-Корсакова на сцене Королевского оперного театра "Ковент-гарден"

7. Матусевич, Александр. Под балтийскими ветрами / А. Матусевич // Музыкальная жизнь. - 2013. - № 9. - С. 90 - 91. / "Царская невеста" на таллиннском фестивале "Биргитта" /

8. Матусевич, Александр. Провинциальная невеста / А. Матусевич // Музыкальная жизнь. - 2011. - № 11. - С. 39. / о постановке оперы Н. А. Римского-Корсакова "Царская невеста" на сцене Ростовского музыкального театра /

9. Михайлов О. Іспит на майстерність // Музика. - 1983. - № 5. - С. 15. - / Опера М. Римскього-Корсакова на сцені оперної студії Київської консерваторії /

10. Морозов, Д. Хорошо забытое старое? / Д.Морозов // Музыкальная жизнь. - 2014. - № 3. С. 2-3. / Премьера оперы Н. А. Римского-Корсакова "Царская невеста" на исторической сцене Большого театра /

11. Не пора ли обновить?: по поводу неприятия комиссией Императорских театров оперы Р.-Корсакова "Царская невеста". - РМГ. - 1899. - С. 765 - 769.

12. Новые наряды "Царской невесты" // Музыкально обозрение. - 2005. - № 3. - С. 9. / Два театра - Мариинский и "Новая опера" - обратились к опере Римского-Корсакова. Реж. Ю. Александров - говорит о своем видении оперы / С. - П.Мариин. театр. Отзывы прессы Московск. Театр "Новая опера". Реж. Ю. Грымов, дирижер Ф.Коробов. Отзывы прессы. /

13. Парин, А. Черная жизнь, цветные иллюзии / А. Парин // Музыкальная жизнь. - 2014. - № 2. - С. 22 - 23. / Опера Римского-Корсакова "Царская невеста" в Михайловском театре /

14. Потапова Нора. Актуализация классики продолжается / Нора Потапова // Музыкальная жизнь. - 2005. - № 4. - С. 7 - 9. / Театральные страницы / По поводу постановки оперы Н. Римского-Корсакова "Царская невеста" на сцене Мариинского театра /

15. Селицкий, А. Отклики на берлинскую постановку / А. Селицкий // Музыкальная академия. - 2014. - № 1. - С. 78 - 79. - / отклики прессы на постановку оперы Римского-Корсакова "Царская невеста" в Берлинской государственной опере /

16. Слушал и смотрел "Царскую невесту"… // Муз. жизнь. - 1990. - № 23. - С. 24. - (Поиски и находки) / о записи В. Э. Мейерхольда в книге почетных гостей Харьковского театра оперы и балета /

17. Снитовская, Г. Свеча во мгле // Муз. жизнь. - 1997. - № 12. - С. 3 - 4. - / Театральные страницы / по поводу премьеры оперы Римского-Корсакова "Царская невеста" в "Геликон-опере" /

18. Соболевская, О. Как ставилась "Царская невеста": посвящается К. С. Станиславскому / О. Соболевская // Сов. муз. - 1968. - № 8. - С. 80 - 86.

19. СПб: Мариинский театр: Царская невеста: первое представление 30 октября 1901 г. - РМГ. - 1901. - С. 1092 - 1094.

20. Царская невеста: государственный Большой оперный театр // сб. Об опере / Б. Асафьев. - Л.: Музыка, 1976. - С. 176 - 179.



Додатки

Додаток № 1 - фото із спектаклю "Царева наречена" в Оперній студії НМАУ ім. П. І. Чайковського 4.03.2015: Григорій Грязний (І дія, сцена 1).

Додаток №2 - фото із спектаклю "Царева наречена" в Оперній студії НМАУ ім. П. І. Чайковського 4.03.2015: Малюта Скуратов і Любаша (І дія, сц. 4)

Размещено на Allbest.ru