Педагогічні умови формування духовно-моральних якостей молодших школярів у процесі позакласної роботи
Проблеми формування духовно-моральних якостей молодших школярів у позакласній роботі вчителя. Оцінка сформованості цих якостей у школярів сучасної загальноосвітньої школи. Експериментальне дослідження духовно-моральних якостей молодших школярів.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | магистерская работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.11.2011 |
| Размер файла | 252,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
-- уміння впливати не лише на дітей, а й на їхніх батьків, друзів, сусідів, на загальну педагогічну ситуацію в мікросоціумі, на групове спілкування дітей;
-- уміння працювати в умовах неформального спілкування з позиції неофіційного лідера;
-- уміння бути учасником спільної творчої діяльності, не відділяти себе від дітей, залишаючись їхнім керівником [37].
Одна із основних стратегій позакласного та позашкільного виховання - дати дітям такі найсучасніші додаткові знання і уміння: вести діалог, творчо спілкуватися, слухати; вміння працювати незалежно від інших; здатність визнавати цінність людських індивідуальних відмінностей, поважати себе і оточуючих людей, приваблювати до себе ровесників, не конкурувати, а співробітничати.
Аналіз теоретичних та методичних підходів доводить, що формувальний характер навчально-виховного процесу досягається шляхом створення певних умов. Виявлення та забезпечення цих умов необхідне для успішного вирішення завдань щодо формування духовно-моральних якостей.
У тлумачному словнику української мови дієслово «формувати» має такі значення: надавати чому-небудь певної форми, вигляду тощо; виробляти в кому-небудь певні якості, риси характеру; надавати завершеності, визначеності. У педагогіці терміном «формування» визначається такий процес розвитку особистості, який спрямований на те, щоб досягти її певного цілісного вигляду.
Отже, педагогічні умови формування духовно-моральних якостей молодших школярів -- це взаємозалежна сукупність компонентів навчально-виховного процесу, яка забезпечує розвиток духовно-моральної сфери школярів у процесі позакласної роботи.
Казка як засіб морального виховання розглядалася українськими педагогами, які зазначали, що людські стосунки у казках прості та зрозумілі, дитина вчиться співпереживати горю, радіти щастю казкових героїв, перемозі Добра над Злом. Зустріч дитини з казкою викликає почуття емпатії (С. Русова). Важливе значення казки підкреслював педагог-гуманіст В. Сухомлинський: «Казка - це активна естетична творчість, що охоплює усі сфери духовного життя дитини: і розум, і почуття, уяву, волю». Разом з учнями він створив Кімнату казок, Куточок мрії, де стимулював дитячу творчість [58].
Значна низка досліджень присвячена методиці вивчення казок (А. Богуш, Н. Вітковська, Т. Гризоглазова, Д. Джола, В. Коротєєва, Е. Кузнєцова, С. Литвиненко, Е. Печерська, О. Піхур, М. Скоморохова, М. Чумарна, А. Щербо та ін.).
Більшість молодших школярів емоційно, зацікавлено реагують на казковий сюжет та зазнають сильного враження від подій у творі. Емоційно-емпатична реакція дітей на конфлікт казки інстинктивна, але слабко усвідомлена, вони утруднюються передати словами свої переживання. Емпатійні почуття молодших школярів залежать від їхніх індивідуальних характеристик.
Вивчаючи народні традиції, діти починають цікавитися історичним минулим як свого народу, та і загалом усіх народів. Вони успадковують від батьків, дідусів, бабусь, інших людей ще не зовсім утрачені фольклорні перлини, поступово поповнюють фонд народних традицій, обрядів, звичаїв.
Складовими частинами народної творчості для дітей:
- твори, які перейшли з загального фольклорного доробку (деякі обрядові пісні, казки, загадки, прислів'я).
- поезія, створена дорослими спеціально для дитячого вжитку (колискові пісні, пестушки, утішки, прислів'я, приказки, легенди, казки, скоромовки, небилиці).
- численні фольклорні зразки, складені самими дітьми (ігрові пісні, лічилки, дражнили, скоромовки).
Прислів'я та приказки - уставлені афористичні вислови, в основі яких лежить якесь узагальнення, важлива думка або повчання. Легко замінюючи довгі міркування та повчання, ці види народнопоетичної творчості стали ефективним засобом виховання найкращих людських рис. Цікаво, що більшість з них не втратила з століттями своєї виховної цінності. Це трапилось тому, що маленькі перлини народної творчості закріпили тільки найважливіше з досвіду минулих поколінь, те що має стати нормою життя людини і її поведінки, засудили найбільш характерні вади і недоліки громадського і особистого побуту. В жанровому відношенні прислів'я і приказки дуже близькі між собою. Але якщо прислів'я обов'язково містить повчання, то в приказці найчастіше факт тільки констатується, але не оцінюється.
За змістом наші прислів'я важливі для початкового навчання тим, що в них, як у дзеркалі, відбилося народне життя з усіма своїми мальовничими особливостями. Можливо, нічим не можна так ввести дитину в розуміння народного життя, як пояснюючи їй значення народних прислів'їв. В них відбилось всі сторони життя народу: домашня, сімейна, польова, лісова, громадська; його погляди на природу, на людей, на значення всіх явищ життя. Серед народних прислів'їв та приказок немає таких, що їх можна беззастережно віднести лише до дитячого фольклору. Багатозначність творів цього жанру, можливість застосувати їх до різних випадків життя, наявність широких узагальнень - все дає змогу говорити про універсальний характер прислів'їв і приказок, які свою виховну функцію зберігають як відносно дорослих, так і дітей. У молодшому віці багато прислів'їв діти не розуміють, адже у них немає життєвого досвіду, вони схильні до конкретного мислення, а твори цього жанру ґрунтуються на широких узагальненнях. Треба уважно відбирати відповіді вікові дитини зразки прислів'їв і приказок, пояснювати їх зміст, викликати до них інтерес.
Прислів'я і приказки можуть бути ефективним засобом формування моральних почуттів, якщо уміло з ним поводитися і доречно користуватися. В маленьких за розміром творах дуже багато виховного матеріалу. Вони вчать любити рідний край, прославляти героїзм і стійкість у боротьбі за свою землю. Прислів'я і приказки сприяють формуванню моральних почуттів, бо підносять такі якості, як чесність, правдивість, відданість у дружбі. Особливе педагогічне значення мають ті твори, що прищеплюють любов до праці, до науки. Всі ці прислів'я і приказки сприяють як своєрідне резюме бесід на етико-моральні теми.
Педагогічні ігри можна й доцільно широко використовувати як засіб навчання, виховання, формування в молодших школярів моральних почуттів. Будь-яка гра є засобом розвитку уваги, спостережливості, кмітливості. Збільшення розумового навантаження змушує замислитися над тим, як підтримати в учнів інтерес до матеріалу, що вивчається, їх активність протягом усього року. Важливу роль тут можуть відіграти дидактичні ігри з будь-якого предмету. Проте, як показують спостереження й аналіз педагогічної літератури, донедавна гру використовували лише на заняттях гуртків, тематичних вечорах тощо, а можливості її застосування у навчальному процесі певною мірою недооцінювались.
2.3 Поетапне управління процессом формування духовно-моральних якостей молодших школярів у позакласній роботі вчителя (на основі роботи зимового шкільного табору)
Процес формування духовно-моральних якостей не можна розглядати окремо від морального розвитку особистості як діалектичного процесу боротьби внутрішніх і зовнішніх протиріч, які впливають на зміни у поведінці та свідомості особистості.
Діяльність розглядаємо як пізнавальну, творчу, морально-практичну.
Пізнавальна діяльність - ситуація (процес), при якому суб'єкт отримує інформацію про об'єкт, який може виступати природою, суспільством, людиною чи особистістю [2:253].
Мотивація моральної діяльності розглядається як система моральних спонукань особистості, різних за своєю суспільною цінністю, як процес ціннісного вибору найбільш значущих мотивів. Можна виокремити таке явище, як ситуативну поведінку, тобто розбіжність між ціннісними установками і конкретними мотивами. Це випадки, коли особистість намагається замаскувати справжні мотиви під моральні цінності.
В основу цієї методики «Зимовий шкільний табір» покладено ідеї Г.С. Сковороди та О.В. Духновича про те, що вільний час дитини потрібно організовувати продумано і з користю, бо «інакше неробство призведе до пустослів'я, ліні, непокори, злих вчинків» [47:178].
При створенні змісту, структури та методів табору ми спирались на положення Державної програми «Вчитель», Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», Концепції національного виховання дітей та молоді у національній системі освіти щодо формування моральних цінностей у молоді, а також загальні принципи формування духовно-моральних якостей у молоді на сучасному етапі.
Головною метою дослідно-експериментальної роботи було формування та розвиток духовно-моральних якостей школярів в дітей засобами гри, казки та творчої праці на благо інших. Особливу роль у формуванні духовно-моральних якостей молодших школярів було відведено саме казці, як скарбниці народного досвіду, моральних заповідей і добрих прикладів.
Наша робота була спрямована на розвиток духовно-моральних якостей школярів, зміцнення товариських стосунків, а також раціональне, корисне і цікаве заповнення вільного часу молодших школярів.
Зимовий денний табір - це масова форма позашкільної виховної роботи, яка проводиться під час зимових канікул на базі школи, і включає в себе розважально-виховну діяльність учнів і вихователів.
Зимовий денний табір (далі - просто табір) виконує наступні функції:
- раціонально, корисно, цікаво заповнює дозвілля школярів під час зимових канікул. Як вже зазначалося вище, більшість дітей проводить різдв'яні канікули вдома. Табір допоможе їм весело провести час з однолітками, знайти нових друзів, навчитись чогось нового та цікавого.
- дає великий простір для виявлення ініціативи, творчості школярів.
- запобігає зростанню нещасних випадків серед дітей. Під час зимових канікул різко зростає кількість нещасних випадків, у яких, здебільшого, страждають саме діти: це і нещастя на льоду, і пожежі, і автомобільні аварії. Займаючи вільний час дитини, табір допомагає скоротити кількість нещасть.
- допомагає зробити роботу по духовно-моральному вихованню школярів невимушеною і ненав'язливою. Дитина виховується під час гри, цікавого для неї заняття, тому виховний процес стає легшим і невимушенішим.
- допомагає краще пізнати дитину, а також зробити шкільний колектив міцнішим і дружнішим.
Зимовий денний табір в школі керується наступними загальновиховними принципами :
· цілеспрямованість духовно-морального виховання передбачає спрямування виховної роботи на досягнення основної мети виховання -
всебічно розвиненої особистості, підготовки її до свідомої та активної трудової діяльності;
· обов'язковий зв'язок духовно-морального виховання з життям. Суть принципу полягає в тому, що виховна діяльність має орієнтувати особистість на необхідність жити у суспільстві;
· єдність свідомості та поведінки у духовно-моральному вихованні;
· виховання в праці. В основі цього принципу - ідея, що формування особистості безпосередньо залежить від її діяльності, від особистої участі в праці. Цей принцип спирається і на таку психологічну якість, як прагнення дитини до активної діяльності;
· комплексний підхід у духовно-моральному вихованні ґрунтується на діалектичній взаємозалежності педагогічних явищ і процесів.
· духовно-моральне виховання особистості в колективі. Індивід стає особистістю завдяки спілкуванню і пов'язаному з ним відокремленню. Найкращі умови для спілкування й відокремлення створюються в колективі;
· поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю учнів. Педагогічне керівництво зумовлюється відсутністю в учнів життєвого досвіду; виховання творчої особистості можливе, якщо існують умови для вияву самостійності й творчості, схвалюються ініціатива та самодіяльність;
· поєднання поваги до особистості вихованця з розумною вимогливістю до нього. У цьому - головний сенс гуманістичної педагогіки щодо формування необхідних взаємин вихователів і вихованців. Цей принцип передбачає: єдність вимог до вихованців з боку педагогів, контроль за їх поведінкою, гуманне ставлення до них, поважання їхньої думки та ін.;
· індивідуальний підхід до учнів у духовно-моральному вихованні. Такий підхід як індивідуальна корекція загальної системи виховання - важлива вимога до організації виховного процесу і одна з умов підвищення його ефективності;
· принцип системності, послідовності й наступності у духовно-моральному вихованні виходить з того, що для формування свідомості, вироблення навичок і звичок поведінки потрібна система певних послідовних виховних заходів. Такі якості людської особистості не можна сформувати, якщо виховний процес являтиме собою випадковий набір виховних заходів, що матимуть епізодичний, а не системний характер;
· єдність педагогічних вимог школи, сім'ї і громадськості - повинна охоплювати всі сторони навчально-виховної роботи школи, всі форми діяльності учнівського та педагогічного колективів, сім'ї, знаходити свій вияв у змісті, формах навчання та виховання, у правилах поведінки школярів, у стилі життя школи, її традиціях. Така єдність є однією з умов оптимізації виховного процесу [21:348].
Під час табору можна широко використовувати наступні методи виховання:
1. Бесіда - метод запитань та відповідей. Під час табору можна широко використовувати як етичну бесіду, так і бесіди пізнавального характеру ( наприклад, в залежності від теми табору можна провести бесіди «Як би я вчинив на місці головного героя», «Що я чекаю від табору», «Що я знаю про Різдво»).
2. Розповідь - напевно, це найпопулярніший метод виховання. Але при використанні бесіди не слід забувати, що вона не повинна бути нудною - її треба зробити емоційною, недовгою, унаочненою.
3. Доручення - програма табору повинна передбачати великий простір для застосування такого методу, як доручення. Воно може носити як жартівливу, ігрову форму, так і цілком серйозну (наприклад, казковий герой доручає учаснику табору підмести підлогу до приходу гостей - ігрове доручення; вихователь доручає дітям прикрасити залу для завтрашнього балу - звичайне доручення).
4. Змагання - як відомо, цей метод здатний активізувати увагу, активність дітей, але використовувати його треба досить обережно - трапляється, що змагання може сприяти виникненню ворожнечі між дітьми, а сама ідея табору у зовсім протилежному. Зимовий денний табір дає широкий простір для використання данного методу: це і змагання на кращу снігову бабу чи замок, і змагання з лижного кросу, і «Веселі старти», і змагання на краще прибириння власного «Замку» (класної кімнати) і багато-багато інших.
5. Приклад - метод наслідування. Учні можуть самі для себе вибрати героя для наслідування, може його вказати і вихователь. Це і казкові герої, і кращі учні, і переможці змагань, і самі вихователі.
6. Похвала - цей метод добре стимулює інтерес і активність дітей, але похвалою теж не слід зловживати, все повинно бути в міру. Похвала може бути у формі нагороди за перемогу у змаганні, подяки за допомогу, може мати жартівливий характер.
7. Покарання - так як і з похвалою, з покаранням треба бути дуже оборежними, щоб не травмувати почуття дитини. Зимовий табір повинен нести казкову, чарівну атмосферу, і покарання не повинно її псувати. Його можна застосовувати у вигляді заборони приймати участь у конкурсі, погрози казкового героя, або заборони приходити в табір на наступний день (у виняткових випадках).
8. Вправи - під час табору діти повинні не лише розважатись, але навчатись чогось корисного, тому можна і потрібно використовувати данний метод. Це може бути і вивчення танцю, і виготовлення аплікації своїми руками, і приготування страви.
9. Спостереження - під час зимового табору разом з дітьми можна спостерігати як явища природи (наприклад, записувати погоду або читати сліди на снігу), так і трудові процеси, так і стосунки між людьми (перегляд мультфільму).
10. Роз'яснення - необхідний елемент всіх ігор і конкурсів, адже завжди перед початком гри чи змагання вихователь повинен роз'яснити їх правила.
11. Інтерактивні методи навчання можна застосовувати на всіх етапах проведення табору. Наприклад, при виборі теми табору з дітьми можна застосувати методику «Мозковий штурм», на підведенні підсумків - «Мікрофон» тощо.
В основу табору була покладена методика КТС, яка включала наступні етапи:
І. Попереднє планування
На першому етапі ми обирали тему, час і місце проведення зимового табору, а також вікову категорію учасників.
Насамперед ми обрали на яку вікову категорію дітей буде орієнтований табір, на скільки учасників він буде розрахований. Участь у таборі приймали всі бажаючі учні молодших класів, які попередньо записувались і заповнювали анкети.
Тему табору ми обирали разом з учнями. Адже табір повинен бути цікавий для них, це буде їх свято, їх казка, яка повинна запам'ятатися надовго. Для обрання теми був використаний прийом «Новорічна пошта» -школярам на лінійці було оголошено, що Дідусь Мороз вирішив подарувати їм новорічну казку, і хоче почути від них, в якій казці вони хотіли б побувати. Тому в коридорі школи тиждень буде висіти поштова скринька, куди вони можуть кидати свої побажання, і всі вони дійдуть до Дідуся. Після закінчення «листування» ми обрали темою табору ту казку, за яку надійшло найбільше голосів.
Крім цього, можна було використати для вибору теми наступні методи та прийоми:
- «Мозковий штурм» - дана методика дозволяє вислухати кожну дитину і визначити коло інтересів вихованців.
- Анонімне голосування - можна визначити для учнів декілька тем, за які вони матимуть проголосувати, приміром, після лінійки. Серед коридору ставимо урну, роздаємо дітям заздалегідь виготовлені бюлетні. Яка тема набере найбільше голосів, та і буде «табірною».
- Анкетування - цей метод дозволить не лише обрати тему, але й допоможе визначити захоплення учнів, ігри, в які вони хотіли б пограти тощо.
Час проведення табору залежить від тривалості зимових канікул школярів. Ми розпочали його другого січня. Сьомого січня бало зроблено перерву - Різдво - сімейне свято, нехай діти проведуть його вдома. Далі табір продовжував свою роботу до кінця канікул.
Важливо було продумати тривалість табірного дня. Як показав досвід, найоптимальніший варіант - коли програма дня розпочинається о дванадцятій і закінчується о четвертій годині.
Місцем проведення табору можуть бути і класи, і спортивний зал, і актовий зал, або взагалі все приміщеня школи. Заздалегідь треба продумати, де розгортатиметься дія, скільки буде учасників, і які приміщення можна буде задіяти. Якщо планується екскурсія чи похід в таетр, кінотеатр, похід в кафе, необхідно заздалегідь домовитись з їх адміністрацією.
ІІ. Підготовчий етап
Після того, як обрана тема, ми знаємо учасників і їх кількість, ми приступили до розробки плану роботи табору, підготовки приміщення та інвентаря, обирання діючих героїв тощо.
Перед початком роботи табору разом з вихователями та вчителями ми провели батьківські збори. Батьки охоче погодились допомогти у організації та проведенні табору, прийняти у ньому участь.
За два тижні до початку канікул ми провели акцію «Новорічна фабрика». Школярі своїми руками виготовляли костюми, декорації, прикраси, сувеніри - все, що знадобилося нам у ході табору. Було проведено шкільну «Фабрику зірок», яка допомогла нам виявити серед дітей нові яскраві таланти, які радували нас чвоїми виступами під час табору.
Головне - не забувати, що табір ми робимо для учнів разом з самими учнями. Вони повинні приймати активну, чи не головну участь у підготовці табору.
ІІІ. Проведення заходу
Зимові канікули - чарівний час для всіх дітлахів, вони чекають якогось чуда, казки наяву.
Першого дня було організовано концерт-відкриття табору. Цього ж дня ми поділили учасників на різновікові групи-екіпажі. Кожний день було розплановано таким чином, що всі учні приймила участь як у масових, так і в групових, і в індивідуальних формах роботи (див. додаток В).
Для того, щоб проаналізувати роботу табору, виявити можливі помилки та недоліки, кожного дня, після закінчення програми, вихователі проводили планування. У ході планування не лише аналізувався минулий день, але і планувався день наступний, ставились завдання і знаходились шляхи їх вирішення.
Головне під час табору - створити невимушену, чарівну атмосферу казки. Це буде сприяти активності учнів.
Під час табору широко використовувались різноманітні форми роботи: і масові (свята, конкурси, операції), і групові (коло довіри, вправи, ігри на знайомство), і індивідуальні (тренінги, доручення, розгляд ситуацій морального вибору).
В останній день можна було влаштовано бал-маскарад, на якому відбулося закриття табору. Також організована виставка робіт, які вихованці навчились виконувати протягом всього часу.
IV. Підведення підсумків
Останній етап КТС - це колективне підведення підсумків. Цей етап роботи ми також проводимо разом з учнями. Для підведення підсумків можна використовувати широкий спектр методів: випустити фото- чи звичайну стінгазету, провести анкетування на тему «Чи задоволений я зимовими канікулами», запропонувати дітям написати твір на тему «Мої зимові канікули» тощо. Ми зупинилися на першому варіанті.
Для роботи з формування духовно-моральних якостей молодших школярів у ході табору було розроблено цілу низку вправ та завдань, ситуацій морального вибору, ігор та бесід.
Основний шлях до формування духовно-моральних якостей дитини - це виховання у зв'язку з життєвим досвідом, приклад.
Беручи до уваги основну мету та завдання розробленої методики формування духовно-моральних якостей, ми виділяємо такі етапи:
· підготовчий;
· практичний (технологічний);
· творчий.
На підготовчому етапі ми звертаємо увагу на засвоєння теоретичних, початкових знань простіших норм моралі і поведінки. Тут ми звертали велику увагу на те, щоб згуртувати коллектив дітей, створити в ньому теплу, дружню атмосферу; дітям давалися найпростіші поняття про добро і зло, дружбу, відповідальність, щирість, доблесть тощо.
На даному етапі доцільно використовувати наступні завдання і вправи:
Завдання 1. Розгляд ситуацій морального вибору.
Так як в таборі приділяється багато уваги вихованню засобами казки, можна використати ситуацію з казковими героями.
- Діти, сьогодні у нас цікаві гості - Мальвіна і Буратіно.
(Заходять Мальвіна і Буратіно, який голосно сміється)
М. - Буратіно, чому ти сьогодні такий веселий?
Б. - Коли я йшов сюди, то побачив Артемона. Він йшов і впав в калюжу. Ти б його бачила! Брудний весь, кульгає! Піджав хвоста і пішов додому! Ха-ха-ха!
М. - Буратіно, і ти не допоміг йому?
Б. - Ні, а що? Це ж так смішно!
М. - Діти, як би ви вчинили на місці Буратіно? Чому?
Завдання 2. «Вгадай героя»
Вихователь називає учням народні казки. Завдання школярів - сказати, які в цій казці фігурували герої, хто з них негативним, хто - позитивним і чому.
Завдання 3. «Друг»
Школярам пропонується назвати своїх друзів і ті якості, за які вони цінують цих людей. Після розповіді передають естафету будь-кому з групи.
Завдання 4. «Квітка-семицвітка»
Це завдання містить уявне припущення.
Вихователь проводить зі школярами бесіду, в ході якої вони пригадують казку «Квітка-Семицвітка». У кінці бесіди пропонується дати відповідь на запитання:
- Діти, уявіть, що у вас є квітка-семицвітка. Кому би ви допомогли? Чому?
Завдання 5. «Добра справа»
У ході підсумкової бусіди в кінці табірного дня школярі мають розповісти, які добрі справи вони зробили протягом останнього тижня.
Завдання 6. «Чарівна паличка»
Учням описується наступна ситуація:
- Гаррі Потер позичив нам свою чарівну паличку, але з умовою, що вона виконає одне наше побажання, яке зробить світ кращим. Давайте всі подумаємо і напишемо побажання на листочку. Потім вкинемо його в чарівну чашу, і паличка сама вибере побажання.
Після цього діти складають листочки з бажаннями в чашу, там їх перемішують з допомогою «чарівної палички» і вибирають одне. Власник бажання мотивує свій вибір і промовляє «заклинання».
Завдання 7. Перегляд мультфільму.
Учні проглядають мультфільм, після чого з ними проводиться бесіда. Приблизний план бесіди:
1. Хто головний герой мультфільму?
2. Чи симпатизуєте ви йому? Чому? Що він зробив доброго?
3. Який герой вам не сподобався? Чому? За які вчинки?
4. На кого ви хотіли б бути схожими? Чому?
Другий етап - тренувальний або практичний. На цьому етапі активно застосовуються ігрові методики, більше уваги приділяється моделюванню особистості школяра, його психічному стану, вмінню проявити свої якості характеру у процесі спілкування з іншими. Таким чином під час тренувального етапу відбувається формування особистісних переконань, поглядів, системи духовно-моральних якостей кожного школяра. Тут учні повинні оволодіти системою вмінь, закріпити набуті теоретичні знання на практиці.
Цей етап дозволяє використовувати широкий спектр ігрових та практичних вправ.
Завдання 8. «Допомога»
Школярам змальовується наступна ситуація:
- Снігова королева засипала землю снігом, скувала річки льодом... Голодно і холодно в полі і у лісі. Чим ми можемо допомогти лісовим жителям?
Учні називають, що можна зробити годівнички для птахів та кормушки для лісових звірят. Після цього вихованці виготовляють та розвішують годівнички.
Завдання 9. «День доброти»
Один день в таборі можна зробити Днем доброти. Цього дня вихованці повинні зробити якомога більше добрих та корисних справ, які фіксуються у спеціальному «Щоденнику доброти» незалежними спостерігачами. В кінці дня підводимо підсумок-бесіду: чи важко робити добро? Чи став цей день кращим за інші? Чому?
Завдання 10. «Балаган»
Учням пропонується одночасно і голосно почати розповідати про те, як вони провели вчорашній день. Потім розповідають один одному по черзі. Після цього вихователь проводить з ними бесіду: Як розмовляти зручніше? (по черзі). Про яку добру якість ми забули, коли говорили всі разом? (вміння вислухати).
Завдання 11. Різдвяні вітання
В переддень Різдва з вихованцями проводиться бесіда на тему різдвяних традицій та подарунків. У кінці бесіди ми пропонуємо учням самостійно придумати і зробити своїми руками приємний різдвяний сюрприз для своїх рідних і близьких.
Завдання 12. «Завдання додому»
Учні отримують листи, в яких вказано, яку добру справу вони повинні виконати вдома. Наступного дня під час кола довіри всі діляться враженнями - чи вийшло, як саме, чи були рідні задоволені, що ти відчув, коли тобі поякували тощо.
Завдання 13. « Падай!»
Це своєрідний психологічний тренінг у формі гри. Учні стають у щільне коло, один стає в середину. Завдання ведучого - побороти страх, довіритись друзям і впасти, друзі ж мають зловити його і підштовхнути в другу сторону.
При переході до наступного етапу ми враховували ступінь підготовленості школярів до творчої самостійної роботи, до власної практичної діяльності.
На творчому етапі школярам пропонувалося відповісти на поставлене запитання, розібратися у проблемі, висловити свою власну точку зору в дискусії, що виникла. Саме в цей період ми змогли діагностувати зміни у стані сформованості духовно-моральних якостей школярів.
Завдання 14. «За і проти»
Учні отримують завдання виступити у ролі власного адвоката і описати свої хороші якості характеру. Після цього роль міняється - треба стати прокурором і назвати свої негативні риси характеру. Які риси вас гнітять? Як їх позбутися?
Завдання 15. «День всепрощення»
Цього дня в таборі кожен має подумати, що він за цілий рік зробив поганого іншим і попросити у них пробачення за свої вчинки.
Завдання 16. «Бомба»
Ця гра допомагає визначити міжособистісні симпатії між учнями, а також включити в нього тих дітей, які зазвичай тримаються осторонь.
Вихованці стають в коло і під музику передають один одному м'яч. Закінчується музика - з кола виходить той, у кого залишився в руках м'ячик. Коли залишаються лише двоє учасників, грають навпаки - той, у кого залишався м'яч, зве до кола будь-кого з присутніх.
Завдання 17. Операція «Милосердя»
Ця форма роботи передбачала відвідування дитячого будинку та реабілітаціонного центру. Протягом тижня учні готували своїми руками подарунки та невеликий концерт. Метою заходу було виховати в дітях співчуття, милосердя, гуманність.
Завдання 18. Тренінг «Веселка»
На прикінці дня школярам пропонується згадати ті справи, які вони робили, ті почуття, що викликала у них виконане діло. Далі вихованці мають обрати для себе колір, який відповідає їх справам і почуттям:
Червоний - незадоволення;
Помаранчевий - радість;
Жовтий - задоволення;
Зелений - гордість за себе;
Голубий - втома;
Синій - бажання допомогти ще комусь;
Фіолетовий - апатія.
Після цього з дітьми проводилась бесіда: чому ти обрав саме цей колір? Чого, на твою думку, ти відчув саме це? Як ти вчиниш наступного разу?
Завдання 19. «Заплануй день»
Учні планують, які справи робитимуть завтра, щоб світ навколо став кращим.
Наступний день вони живуть за своїм планом, по завершенні програми звітують, що встигли зробити, що ні. В ході кола довіри з'ясовуємо причини невдач, радимося, що треба робити, щоб уникнути їх.
Завдання 20. «Сім «Я»
Вихованцям пропонується вибрати зі списку справ ті, які вони виконували б з радістю, а які не зробили би нізащо в світі:
1) допомогти піднести сумку старенькій бабусі
2) поспівчувати другу, в якого трапилось нещастя
3) відібрати цукерку у молодшого брата - в нього їх все одно багато!
4) пообіцяти виконати справу, але не довести до кінця за браком часу - уроки, друзі, домашня робота...
5) допомогти сліпому перейти дорогу
6) підгодовувати бездомних тварин
7) грати в голосні ігри, коли вдома хтось хворіє
8) не говорити батькам правду про отриману негативну оцінку.
9) дражнити людей з обмеженими можливостями
10) бути зайнятим у різноманітних справах і гуртках.
Після того, як учні вибрали справи, ставиться проблемне запитання (майже всі вибирають собі добрі справи): а що заважає вам виконувати все це у повсякденному житті? Чому всі ці справи залишаються лише на словах?
На кожному етапі формування духовно-моральних якостей перед учнями стояли нові цілі, які якісно відрізнялись від попередніх. На першому, підготовчому етапі учні засвоїли основні поняття, категорії моралі. На практичному етапі завдання були були побудовані таким чином, що здобуті знання потрібно було застосувати на практиці. Саме на другому етапі нашого дослідження ми змогли проаналізувати ефективність нашої попередньої роботи.
Третій, творчий етап вимагав від вихованців прояву самостійності, спрямованості, висловлення власної точки зору. Саме в цей період ми змогли діагностувати зміни у стані сформованості духовно-моральних якостей школярів.
2.4 Експериментальне дослідження процесу формування духовно-моральних якостей молодших школярів у позакласній роботі вчителя
Проаналізувавши роботу учнів на всіх етапах та результати анкетування,були підведені підсумки і в середньому отримали, що високий рівень мають 29 учнів (48,3%), середній - 20 дітей (33,3%) та низький - 11 учнів (18,3%).
Результати формуючого експерименту представлені у діаграмі №2.
Як видно, рівень розвитку духовно-моральних якостей молодших школярів покращився, що дає змогу використовувати розроблену систему занять з розвитку духовно-моральних якостей дітей молодшого шкільного віку у позакласній роботі
Рисунок 2.4 Динаміка змін у рівнях сформованості духовно-моральних якостей молодших школярів за результатами формуючого експерименту
Експериментальна робота засвідчила, що діти молодшого шкільного віку реагують на моральний імпульс казки, якщо його різнопланово осмислити та обіграти. Окремим учням (холерикам-екстравертам, сангвінікам-екстравертам) не терпілося дізнатися закінчення казки або гри. Найпомітніше реагували на моральний імпульс холерики. Інтроверти (особливо флегматики і меланхоліки) були уважними, але зовнішньої реакції не спостерігалося. Найглибші почуття зазнали меланхоліки: вони не відразу сприймали щасливий фінал казки, продовжуючи співпереживати позитивним героям.
Нами враховувалися індивідуальні особливості дітей: «активізували» флегматиків, «стримували» холериків, спокійно і лагідно роз'яснювали меланхолікам ситуацію, що вразила їх, акцентуючи увагу на гарному завершенні казки. За результатами нашого дослідження, молодшим школярам було важко словесно передати свої почуття, переживання (понятійний критерій). Щоб допомогти їм у цьому, ми розробили «Абетку знаків, у яких проявляються почуття» (оформлену в кольоровому зображенні), вона містить у собі 14 знаків. Учням пропонувалося обрати картки, що відповідають їхнім почуттям (метод вибору підхожого знаку). Наочно-дидактичний засіб значно сприяв формуванню моральної свідомості школярів.
Рівень сформованості духовно-моральних якостей дітей зріс. Кількість дітей з високим рівнем сформованості духовно-моральних якостей збільшився майже в два рази. Зменшилась кількість дітей з низьким рівнем сформованості духовно-моральних якостей, з чого можемо зробити висновок про ефективність запропонованої методики.
Експериментальне дослідження підтвердило, що позакласна робота в школі має великий вплив на формування духовно-моральних якостей молодших школярів. Аналіз результатів формувального експерименту дає змогу зробити висновок про те, що запропонована експериментальна методика формування духовно-моральних якостей молодших школярів у позакласній роботі дає позитивні результати. Значно зріс рівень знань учнів про моральні норми, розуміння сутності моральних категорій і відповідних їм почуттів. Значно розширився словниковий діапазон духовно-моральних якостей.
Наприкінці експерименту учні проявляли в достатній мірі співчуття, бажання допомогти, відповідальність за свої вчинки; могли промотивувати свою поведінку і поведінку оточуючих. Зміцніли дружні, теплі відносинив колективі учнів.
З аналізу і досліджень проблеми формування духовно-моральних якостей дітей молодшого шкільного віку у позакласні роботі, з результатів діагностування можемо сказати, що в молодшому шкільному віці формування духовно-моральних якостей є складним і довготривалим процесом. Важлива відповідальна роль у духовно-моральному вихованні дітей належить саме дорослим: батькам, вчителям, науковцям. Рівень сформованості духовно-моральних якостей дітей залежить не від задатків дитини, а перш за все від виховання дорослих, суспільства, від рівня вихованості особи, яка приймає участь у вихованні і навчанні дитини з перших і подальших днів її життя.
Тому, зважаючи на важливість і складність процесу формування духовно-моральних якостей у молодших школярів у позакласній виховній роботі, на реальний невідповідний стан більшості шкіл, радимо науковцям, методистам, вчителям зацікавитись більш детальним вивченням проблеми, направити всі зусилля на вдосконалення і розвиток позакласної виховної роботи в школах.
Пропонуємо використовувати в позаурочний час перспективний педагогічний досвід, розроблену нами технологію формування духовно-моральних якостей. До того ж, їх елементи можливо і зручно використовувати в сімейному, родинному колі: в ігрових формах під час відпочинку тощо. Адже, як зауважував В.Сухомлинський, «Уся справа в одній, у дуже важливій закономірності морального виховання. Якщо людину вчать добру - вчать уміло, розумно, наполегливо, вимогливо, в результаті буде добро. Вчать злу (дуже рідко, але буває й так), в результаті буде зло. Не вчать ні добру, ні злу - все рівно буде зло, тому що людиною її треба зробити» [58:145].
Висновки до другого розділу
Отже, роботу по формуванню духовно-моральних якостей молодших школярів ми проводили поетапно. На першому, підготовчому етапі велика увага приділялась теоретичному засвоєнню норм моралі. На другому етапі, практичному, діти виконували вправи, тренінги, завдання, направлені на закріплення отриманих теоретичних знань на першому етапі. На творчрму, третьому етапі під керівництвом вихователів учні намагалися розібратися в собі, свої негативних і позитивних якостях як людини, намагалися стати кращими, розбиралися у складних, проблемних ситуаціях, вчилися проявляти милосердя і доброту до оточуючих.
З аналізу і досліджень проблеми формування духовно-моральних якостей дітей молодшого шкільного віку у позакласні роботі, з результатів діагностування можемо сказати, що в молодшому шкільному віці формування духовно-моральних якостей є складним і довготривалим процесом.
Провівши констатувальний експеримент після проведення табору, ми змогли побачити, що рівень сформованості духовно-моральних якостей школярів зріс майже вдвічі на фоні тих школярів, що не відвідували зимового табору, а проводили канікули вдома.
Експериментальне дослідження підтвердило, що позакласна робота в школі має великий вплив на формування духовно-моральних якостей молодших школярів. Аналіз результатів формувального експерименту дає змогу зробити висновок про те, що запропонована експериментальна методика формування духовно-моральних якостей молодших школярів у позакласній роботі дає позитивні результати. Значно зріс рівень знань учнів про моральні норми, розуміння сутності моральних категорій і відповідних їм почуттів. Значно розширився словниковий діапазон духовно-моральних якостей. З цього можемо зробити висновок про доцільність впровадження експериментальної методики в життя школи.
Загальні висновки
В результаті проведення дослідження, виконання завдань і підведення підсумків була підтверджена висунута нами гіпотеза про те, що розвиток духовно-моральних якостей молодших школярів буде ефективним за наступних умов:
врахування вікових і психологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку при організації позакласної роботи;
спрямованості змісту, форм та методів виховання на розвиток духовно-моральних якостей дітей;
врахування в ході позакласної роботи інтересів, захоплень школярів;
* раціональне, корисне, цікаве заповнення вільного часу молодших школярів.
Науково-теоретичний аналіз показав, що у різні вікові періоди особистого розвитку кількість соціальних інститутів, що приймають участь у формуванні дитини як особистості, різні. У процесі розвитку особистості дитини від народження до трьох років домінує родина. У дошкільному дитинстві до впливу родини додається вплив спілкування з однолітками, іншими дорослими людьми. З надходженням у школу відкривається новий могутній канал виховного впливу на особистість дитини через однолітків, учителів шкільні навчальні предмети і справи. Розширюється сфера контактів із засобами масової інформації. З розвитком нових комунікаційних технологій і ростом кількості засобів масових комунікацій, а також відносна воля у виборі і подачі матеріалу збільшило роль цього фактора соціалізації.
Нами було проведене дослідження з метою виявлення рівня розвитку духовно-моральних якостей у молодшому шкільному віці у позакласній роботі та доцільність і правильність встановлених умов їх ефективного розвитку.
Дослідно-експериментальна робота показала, що ефективне здійснення духовно-морального виховання підростаючого покоління у позакласній роботі і формування високоморальної особистості в даний час неможливо без комплексного підходу, що містить у собі наступні елементи:
а) рацінальне заповнення вільного часу дітей;
б) використання позитивного прикладу оточуючих, близьких людей та літературних, казкових героїв;
в) розгляд ситуацій морального вибору;
г) залучення дітей до корисних, добрих, благодійних справ;
д) завдання творчого характеру;
е) організація активної діяльності, в якій поєднуються різні види творчості.
В свою чергу дослідження показало, що недотримання умов комплексного підходу, стосовно розвитку духовно-моральних якостей, призводить до того, що діти мають недостатній і нестійкий рівень їх розвитку. В процесі дослідження розвитку духовно-моральних якостей учнів молодшого шкільного віку у позакласні роботі ми вияснили, що якщо заповнювати корисними, цікавими добрими справами їх вільний час, то виховний процес у даному напрямку можна зробити більш ефективним. В процесі дослідження була розроблена методика удосконалення роботи з розвитку духовно-моральних молодших школярів у позаурочний час. Підібрано вправи, завдання, направлені на прояв і розвиток духовно-моральних якостей молодших школярів засобами казки, праці, гри, корисного проведення вільного часу. Проте в основі організації роботи вчителя і молодших школярів має бути особистісно-орієнтований підхід, який передбачає багатоваріантність методик, форм, засобів, дифенціацію та індивідуальний підхід у навчанні і вихованні, утвердження дитячої особистості та індивідуальності. Перспективи подальших наукових пошуків ми вбачаємо в обґрунтуванні і проектуванні інваріантних педагогічних технологій розвитку духовно-моральних якостей молодших школярів у позакласній роботі.
Список використаних джерел
1. Азаров Ю. Не может быть альтернативы всестороннему развитию личности как цели воспитания // Высшая школа. - 1999. - № 3. - С. 9-13.
2. Аплетаев М.Н. Система воспитания личности в процессе обучения. - Омск: ОмГПУ, 1998.
3. Артюхова И. С. Ценности и воспитание // Педагогика, 1999, №4.
4. Архангельский Н.В. Нравственное воспитание. - М.: Просвещение, 1979.
5. Бабанский Ю.К. Педагогика: Курс лекций. - М.: Просвещение, 1988.
6. Балл Г.О. Гуманістичні засади педагогічної діяльності // Педагогіка та психологія. - 1994. - №2. - С. 3-11.
7. Басюк Н. Орієнтири вчителя у моральному вихованні молодших школярів. // Рідна школа. - 2007. - № 3. - С. 21-22.
8. Бех И.Д. Психологические основы нравственного развития личности. - К.: Молодь, 1992.
9. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: шляхи реалізації. - К.: ІЗМН, 1996.
10. Білоусова В.О. Теорія і методика гуманізації відносин старшокласників у позаурочній діяльності загальноосвітньої школи: Монографія. - К.: ІЗМН, 1997.
11. Божович Л.И. О нравственном развитии и воспитании детей // Вопросы психологии. - М.: Просвещение, 1975.
12. Болдырев Н.И. Нравственное воспитание школьников. - М.: Просвещение, 1979.
13. Боришевський М.Й. Духовні цінності в становленні особистості-громадянина // Педагогіка і психологія. - 1997. - №1. - С. 144-150.
14. Бужина І.В. Гуманістичні відношення молодших школярів: сутність, досвід, закономірності. - Одеса: Маяк, 2001.
15. Бутківська Т.В. Цінності від учителя до учня // Початкова школа. - 1997. - № 2. - С. 6.
16. Васильева З.Н. Нравственное воспитание учащихся в учебной деятельности. - М.: Просвещение, 1978.
17. Ващенко Г. Виховний ідеал. - Полтава: Молодь, 2002.
18. Ващенко Т.С. Діагностика моральних цінностей особистості школярів // Рідна школа. - 1996. - № 2. - С. 24.
19. Власенко О.М. Формування моральних цінностей засобами моделювання педагогічних ситуацій: Методичні рекомендації. - Житомир: ЖДУ, 2005. - 76 с.
20. Вишневський О. Концепція демократизації українського виховання // Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. Педагогічні концепції. - К.: Школяр, 1997.
21. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий центр «Академія», 2001. - 576 с.
22. Галузинський В.М., Масленнікова Н.П. Самовиховання та самоосвіта школярів. - К, 1988. - 152 с.
23. Ганнусенко Н.І., Чорна К.І. Сучасні підходи до морального виховання особистості // Часопис для вчителів, батьків і дітей «Світ виховання». - 2004. - №5. - С. 13-17.
24. Гильбух Ю.З. Учебная деятельность младшего школьника: диагностика и коррекция неблагополучия. - К., 1993.
25. Глущенко А.Г. Внеклассная работа в начальных классах. - К., Радянська школа, 1982.
26. Дашков А.А. Моральное воспитание в истории педагогики // Учитель - 2000 - №2 - С. 11-15.
27. Демиденко В.К. Деякі аспекти морального виховання: Практичний матеріал для керівників, вихователів, вчителів. - К.: ІЗМН, 1995.
28. Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI ст.). - К.: Райдуга, 1994. - 61 с.
29. Державна програма „Вчитель” // Освіта. - К., 2002. - №27 (323).- 2 квітня.
30. Демиденко В.К. Совість // Рідна школа, 1994. - №10 - С. 34-36.
31. Донцов А.В Психолого-педагогічні особливості формування ціннісних орієнтацій. // Високі технології виховання. - Харків ІСДО, 1995.
32. Дробницкий О.Г. Проблеми нравственности. - М: МГУ, 1977. - 435 с.
33. Дубровина И.В. Рабочая книга школьного психолога. - М., Просвещение, 1991.
34. Зверєва І.Д., Коваль Л.Г., Фролов П.О. Діагностика моральної вихованості школярів: Методичний посібник. - К.: ІСДО, 1995. - 156 с.
35. Зязюн І.А. Педагогіка добра: ідеали і реалії // Наук.-метод.посібник. - К.: МАУП. - 2000. - 312 с.
36. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти: Виховна робота в закладах освіти України. Випуск ІІ. Зб. нормативних документів та методичних рекомендацій. - К.: ІЗМН, 1998. - С. 179-181.
37. Кобзар Б.С. Позакласна та позашкільна виховна робота. - К., Знання, 1973.
38. Ковальчук I.В. Моральне виховання учнів українських шкіл (друга половина XIX-початок XX ст.). - Івано-Франківськ: Байда, 2002.
39. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти: Виховна робота в закладах освіти України. Випуск ІІ. Зб. нормативних документів та методичних рекомендацій. - К.: ІЗМН, 1998. - С. 179-181.
40. Кузь В.Г., Руденко Ю.Д. Основи національного виховання. Концептуальні положення. - К.: Освіта, 1996.
41. Кузьмінський А.І., Вовк Л.П., Омельяненко В.Л. Педагогіка: завдання і ситуації: Практикум. - К.: Знання-Прес, 2003. - 429 с.
42. Лебідь І.В. Функціонування моральних цінностей у аспекті особистісно зорієнтованого виховання // Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах (Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді) / Зб. наукових праць. - К.: Пед.думка, 2000. - К. 2. - С. 109-113.
43. Леонтьев Д.А. Развитие идеи самоактуализации в работах Маслоу // Вопросы психологии. - 1997. - №3. - С. 71-78.
44. Малахов В.А. Етика: Курс лекцій. - К.: Либідь, 1998.
45. Марьенко И.С. Нравственное становление личности школьника. - М.: Просвещение, 1985.
46. Матвеева Л.И. Развитие младшего школьника как субъекта учебной деятельности и нравственного поведения. - Л.: ЛГПИ им. А.И.Герцена, 1989.
47. Матвієнко О.В. Моральне виховання молодших школярів у позаурочній та позашкільній діяльності. - К.: Молодь, 2000.
48. Немов Р.С. Психология. В трех книгах. Кн. 1.: Общие основы психологии. - К.: Владос, 2000.
49. Педагогика: Учебник для студентов педагогических вузов и колледжей. / под ред. Пидкасистого П.И. - М.: Образование ХХІ, 2004.
50. Психологічний словник / за ред. В.І. Войтка. - К: Вища школа, 1982. - 232 с.
51. Попов Л.А. Грани духовности // Педагогика.- 1996. - №1. - С. 40-43.
52. Психологія і педагогіка життєтворчості: Навч.-метод, посібник / Ред. рада Доній В.М., Несен Т.М., Сохань Л.В., Єрмаков І.Г. та інші - . К: ІЗМН, 1996. - 792 с.
53. Рубинштейн С.Л. Психолого-педагогические проблемы нравственного школьников. - М.: Просвещение, 1981.
54. Сластьонін В.А. Методика воспитательной работы - М.: Академия, 2005.
55. Стельмахович М.Г. Виховні цінності традиційної української родини // Цінності освіти і виховання: Наук.-метод. зб. / За заг. ред. О.В.Сухомлинської та ін. - К., 1997.
56. Стельмахович М. Г. Теорія і практика українського національного виховання. -- Івано-Франківськ, 1996.
57. Сухомлинська О.В. Про стан теорії і практики виховання в освітньому просторі України // Шлях освіти. - 1998. - №3. - С. 2-5.
58. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5-ти томах. - К.: Радянська школа, 1976.
59. Ушинский К.Д. Собрание сочинений - М.: Просвещение, 1985.
60. Фіцула М.М. Педагогіка: Навч. посібник для студентів вищих пед.закладів освіти. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 1997. - 192с.
61. Философский словарь / под ред. И.Т.Фролова. - 6-е изд., перераб. и доп. - М.: Политиздат, 1991. - 560 с.
62. Чернуха А.М., Сухомойленко О.П. Виховання як спосіб формування та реалізації моральної культури людини // Проблеми філософії. Республіканський міжвідомчий науковий збірник. Культура, світогляд, гуманізм. - К.: Либідь, 1991. - Вип. 87. - С. 104-111.
63. Чижевський Б.Г. Актуальні проблеми побудови національної системи виховання в умовах державотворчого процесу в Україні // Цінності освіти і виховання: Наук.-метод. зб. / За заг. ред. О.В.Сухомлинської та ін. - К., 1997. - С. 79-83.
64. Харламов И.Ф. Педагогика: Курс лекций. - М.: Просвещение, 1990.
65. Хоружа Л. Формуємо культуру поведінки молодших школярів / Л. Хоружа // Початкова школа. - 2007. - № 2. - С. 52-57.
66. Щуркова Н.Е. Воспитание: новый взгляд с позиции культуры. - М.: Педагогический поиск, 1996.
67. Южевич В. Моральне виховання в школі і поза нею. // Родина і школа. - 1999. - № 3. - С. 19-22.
68. Ярмоліцький В.І. Філософія історії - Посібник для студентів вищих навчальних закладів - Житомир, 2009.
69. Яровська О. Як виховати високоморальну особистість // Родина і школа. - 2000. - № 8. - С. 29-32.
70. The Secret of Family Happiness - Wachtturm-Gesellschaft, Selters/Taunus, 2006.
71. http://uk.wikipedia.org
72. http://www.twirpx.com
73. http://www.buklib.net
74. http://www.lib.ua-ru.net
Додатки
Додаток А
Тест для виявлення рівня сформованості духовно-моральних якостей молодших школярів.
1. Чи багато в тебе друзів?
Так Ні
2. Чи відвідуєш ти гуртки, секціїї, позакласні заняття?
Так Ні
3. Чи допомагаєш ти дорослим по дому?
Так Ні
4. Чи говориш ти правду, якщо вчинив поганий вчинок?
Так Ні
5. Чи розповідають тобі друзі свої таємниці?
Так Ні
6. Чи вмієш ти їх берегти?
Так Ні
7. Чи ображаєшся ти, якщо другу (подрузі) приділяють більше уваги, ніж тобі?
Так Ні
8. Чи любиш ти завжди бути першим, кращим за інших, завжди вигравати?
Так Ні
9. Чи заважають тобі докори сумління, якщо ти вчинив щось неправильно?
Так Ні
10. Чи заступишся ти, якщо побачиш, що когось несправедливо ображають?
Так Ні
11. Чи знаєш ти, що таке милосердя?
Так Ні
12. Чи вмієш ти аналізувати свої вчинки?
Так Ні
Необхідне підкреслити. Відповідь «Так» - 1 бал, відповідь «Ні» - 0 балів.
Додаток Б
Методика для виявлення сформованості духовно-моральних якостей школярів «Закінчи речення»
1. Якщо я бачу, що когось ображають, я ...
2. Якщо у мого друга неприємності, я ...
3. Якщо друг довірив мені таємницю, я ...
4. Якщо я зустріну на вулиці людину з обмеженими можливостями, я ...
5. Якщо мене попросять допомогти, я ...
6. Якщо я вчинив несправедливо по відношенню до інших, я ...
7. Якщо я побачу навулиці голодну тваринку, я ...
8. Якщо я бачу, що мій друг на мене чомусь ображається, я ...
9. Якщо у мене радість, я ...
10. Якщо у мого друга горе, я ...
Додаток В
План проведення зимового денного табору «Сім чарівних днів»
|
Дата |
Тема |
Коротка характеристика |
|
|
02.01.2010 |
«День Дружби» |
Святковий Новорічний вогник. Відкриття табору. Поділ учасників табору на екіпажі Бесіди в группах на тему «Що таке дружба?» Ігри на знайомство |
|
|
03.01.2010 |
«День Доброти» |
Загальний збір Коло довіри Виконання добрих справ «Вечір Доброти» |
|
|
04.01.2010 |
«День Довіри» |
Загальний збір Тренінги у групах, ігри на довіру Спортивне свято «Разом ми - сила» |
Подобные документы
Психологічні особливості молодших школярів в контексті розвитку цивільних якостей особи. Формування цивільних і патріотичних якостей молодших школярів як основи формування громадянської ідентичності на уроках та в позакласній виховній діяльності.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 29.03.2015Молодший школяр як об’єкт і суб’єкт формування гуманних якостей, стан виховної роботи в даній сфері педагогічної діяльності. Формування гуманних якостей у молодших школярів у позаурочній роботі, аналіз і оцінка практичної ефективності даного процесу.
дипломная работа [92,5 K], добавлен 17.06.2014Теоретичні основи фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку. Анатомо-фізіологічні особливості, розвиток фізичних якостей. Адаптація молодших школярів до фізичних навантажень. Засоби фізичного виховання, особливості розвитку рухових якостей.
реферат [57,7 K], добавлен 06.06.2014Формування самостійної діяльності учнів початкової школи. Психолого-педагогічні умови оптимального використання самостійної навчально-пізнавальної роботи молодших школярів. Розробка та екстериментальна перевірка дидактичних умов організації роботи.
дипломная работа [703,5 K], добавлен 19.10.2009Характеристика моральних цінностей, їх психолого-педагогічні основи на засадах християнської моралі. Стан духовності у масовому педагогічному досвіді. Шляхи формування загальнолюдських моральних цінностей у процесі вивчення курсу "Християнська етика".
дипломная работа [3,2 M], добавлен 07.11.2009Педагогічні умови удосконалення засвоєння знань учнями шляхом використання взаємозв’язку позакласної та учбової діяльності. Методика формування природознавчих уявлень і понять у молодших школярів. Походи і свята - поширена форма позакласної роботи.
курсовая работа [207,4 K], добавлен 13.07.2009Психолого-педагогічні умови, вікові особливості та закономірності патріотичного виховання у молодшому шкільному віці. Критерії та рівні розвитку патріотичних якостей особистості молодших школярів засобами трудового навчання, обґрунтування їх необхідності.
дипломная работа [185,5 K], добавлен 20.10.2009Класифікація ціннісних орієнтацій та ідеалів особистості, підходи до їх визначення у науковій літературі. Особливості психологічного розвитку та виховання моральних цінностей у молодших школярів, рекомендації зі сприяння формуванню в них ідеалів.
курсовая работа [611,3 K], добавлен 06.12.2015Поняття та завдання морального виховання молодших школярів. Методи і прийоми виховання моральних цінностей у початкові школі. Показники та рівні моральної вихованості особистості молодшого школяра. Перевірка та оцінка ефективності педагогічних умов.
курсовая работа [50,7 K], добавлен 16.03.2017Вікові особливості молодших школярів. Педагогічні умови ефективного формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики. Розробка методики формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики.
дипломная работа [194,9 K], добавлен 14.06.2012
