Використання інформаційних технологій в підготовці майбутнього вчителя технологій
Поняття "інформаційні технології", їх класифікація та характеристика. Значення і місце інформаційних технологій в розвитку сучасної освіти. Дослідження студентів для аналізу готовності майбутнього педагога-початківця до застосування інноваційних методик.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.04.2013 |
| Размер файла | 1,3 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Концепція інформатизації навчального процесу, заснована на органічному поєднанні традиційних і новітніх засобів навчання, передбачає поетапне, поступове впровадження в навчальний процес програмних засобів навчально-виховного призначення (ПЗНП), раціональне поєднання традиційних методів та засобів навчання із сучасними інформаційними технологіями, що зрештою приводить до поліпшення результатів навчання.
Досвід застосування комп'ютерно орієнтованих засобів навчання свідчить, що найефективнішою формою використання педагогічних програмних засобів (ППЗ) у навчальному процесі, за твердженням М. І. Жалдака, є їх введення до складу програмно-методичних комплексів (ПМК), тобто використання програмних засобів разом із супроводжувальними друкованими матеріалами, призначеними для вчителя, а також для учнів [13.с.95].
Майбутнім викладачам необхідно розуміти дидактичні можливості використання сучасних ППЗ для студентів. Навчившись орієнтуватися в існуючому розмаїтті програмних засобів навчального призначення та засвоївши методику їх використання в навчальному процесі, вчителі зможуть гнучко поєднувати їх з традиційними методами навчання при поясненні та закріпленні навчального матеріалу. На думку О.І. Шиман, одним із напрямів підготовки викладача до використання інформаційних технологій є ознайомлення студентів з можливими варіантами програмного забезпечення:
- програми універсального призначення для проведення тренувальних вправ або контролю знань учнів;
- програми-шаблони для створення навчальних програм та методичного забезпечення уроку [43.с.69].
Здійснити підготовку викладача з урахуванням особливостей кожного програмного продукту немає можливості, але майбутньому педагогу необхідно забезпечити ґрунтовну підготовку до роботи на комп'ютері, надати знання про основні його можливості для застосування у своїй майбутній діяльності, у тому числі й про методи використання цього засобу, навчити пошуку потрібних даних. Ефективна освіта можлива завдяки інформаційній взаємодії між фахівцями. Досить позитивних результатів досягають педагоги, які спілкуються між собою в професійній діяльності про нові розробки, діляться досвідом, ідеями, результатами своїх методичних знахідок. Таким чином викладачі не лише підвищують фаховий рівень, а й не витрачають час на пошукову роботу, на те, що вже досліджене. Взаємоінформування можливе при особистому спілкуванні, на нарадах, семінарах з обміну досвідом, конференціях, а також через комп'ютерні мережі, що має багато переваг. Так простіше передавати матеріал, набагато швидше, можна збільшити кількість зацікавлених осіб, зекономити час та кошти. Але для цього викладачу обов'язково необхідно оволодіти інформатичними компетентностями та навичками пошукової роботи в мережі Інтернет. Обсяг даних, потрібних для діяльності вчителя, в мережі Інтернет є досить обширним і постійно зростає. Під час підготовки розробки заняття, він може посилатись на результати діяльності провідних методичних об'єднань педагогів, знайти в Інтернеті та застосувати нові прикладні програми, звукові та графічні елементи, дізнатись про новинки в галузі освіти, нові посібники та методичну літературу, підручники тощо.
Сучасний викладач повинен володіти основними прийомами роботи в Інтернеті, розуміти, як організовані служби глобальної мережі, якими ресурсами можна скористатися для поповнення своїх методичних знань, як дізнатися через Інтернет про педагогічний досвід. Необхідними для викладача є знання, навички та вміння щодо організації та виконання пошуку потрібної інформації, що зберігається у веб-документах, здійснення за допомогою електронної пошти зв'язку зі своїми колегами.
На заваді пошуку інформаційних ресурсів часто стає “інформаційний шум” [39.с.115-116]. Щоб уникнути цього ускладнення, варто навчитись правильно формулювати запити до пошукових систем, адже це - запорука рівня загальної підготовленості багатьох фахівців. Знайдені дані не завжди достатньо якісні, а іноді вони можуть бути невірогідними і навіть шкідливими. Надати оцінку якості інформаційних продуктів та їх придатності до використання може лише викладач, який добре володіє фаховими методиками та має певний досвід.
Варто зазначити, що педагог не має бути експертом, але повинен досягати такого рівня володіння апаратним і програмним забезпеченням, щоб мати можливість самостійно й оперативно, без спеціалізованої допомоги вирішити нагальну проблему під час використання інформаційних технологій у навчальному процесі [39.с.117].
Характерною рисою сучасних інформаційних технологій є те, що їх використання надає практично необмежені можливості для самостійної та творчої діяльності викладача. В умовах інформаційного суспільства комп'ютерна грамотність викладача є важливою складовою професійної підготовки і компетентності фахівців у будь-якій галузі господарства держави. Водночас, можливості комп'ютерних технологій навчання роблять комп'ютер також привабливим засобом реалізації самого процесу навчання. У багатьох країнах світу комп'ютерні технології навчання використовуються десятки років, і набутий ними досвід дає можливість не тільки з різних точок зору оцінити їхні позитивні якості, а й виявити негативні, а також супутні проблеми та ефекти [12; 23; 32]. Отже, вивчення досвіду інших країн може бути корисним для визначення стратегії використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освітній галузі, оскільки комп'ютеризація процесу навчання має і певні негативні наслідки. У нашій країні процес комп'ютеризації навчання розпочався відносно давно і розвивається прискореними темпами. Це пов'язано з появою комп'ютерів та інтегрованих інформаційних систем нового покоління і масовим впровадженням їх у навчальні заклади різних типів і рівнів акредитації. Слід наголосити, що масова поява засобів ІКТ на ринку технологій навчання сприяла підвищенню інтересу до них з боку педагогів. Водночас виявилося, що під час застосування комп'ютерних технологій навчання необхідно подолати низку суттєвих перешкод, головними серед яких є відсутність достатньої кількості підготовлених фахівців у галузі програмування й обслуговування комп'ютерного обладнання, необхідної кількості комп'ютерів, дидактичних програм [7].
Аналіз науково-педагогічних джерел, а також вивчення досвіду використання комп'ютерних технологій під час викладання різних дисциплін у професійних навчальних закладах України порівняно з досвідом педагогів інших країн і насамперед, високорозвинених, свідчить про те, що є низка проблем під час використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі, а фахова підготовка значної кількості педагогів для їх розв'язання недостатня [7]. Світовий досвід свідчить, що вирішення проблем освіти починається з професійної підготовки педагогів. Без якісного зростання педагогічного професіоналізму ми не зможемо якісно використовувати нинішні надбання науки і техніки в галузі освіти. У зв'язку з цим найактуальнішим є таке навчання, що засноване не лише на фундаментальних знаннях з певної галузі (математики, фізики, педагогіки, психології тощо), а й на загальній культурі, що включає й інформаційну культуру педагога [32.с.94]. Тобто, кожен викладач, в тому числі і майбутній педагог, повинен мати ґрунтовну підготовку в галузі використання сучасних засобів ІКТ у навчальному процесі.
Сучасні педагоги повинні уміти кваліфіковано обирати і використовувати саме ті технології, які повною мірою відповідають змісту і цілям вивчення дисципліни, сприяють досягненню цілей гармонійного розвитку учнів з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей. Якість підготовки випускника також багато в чому визначається особливостями навчально-інформаційного середовища (НІС) конкретного навчального закладу, адекватністю його змісту вимогам державних освітніх стандартів. Для формування професійної компетентності фахівця необхідно, щоб НІС було професійно-орієнтованим, спрямованим на формування в учня (студента) стійкого усвідомленого позитивного ставлення до своєї професії, творчого підходу до вирішення завдань, пов'язаних з реалізацією професійних функцій [30].
Загалом інформаційні технології навчання орієнтовані на реалізацію психолого-педагогічних цілей навчального процесу за такими напрямами [37.с.247]:
- удосконалення управління системою освіти на основі використання автоматизованих банків даних науково-педагогічної інформації, інформаційно-методичних матеріалів, а також телекомунікаційних мереж;
- удосконалення методології та стратегії добору змісту методів і організаційних форм навчання і виховання, відповідно до завдань розвитку особистості, яка навчається в умовах інформаційного суспільства;
- створення методичних систем навчання, орієнтованих на розвиток інтелектуального потенціалу того, хто навчається, формування вмінь самостійно набувати знання, здійснювати інформаційно-навчальну та експериментально-дослідницьку діяльність, різноманітні види самостійної навчальної діяльності й обробки інформації;
- створення і використання комп'ютерних (в тому числі і мережевих) тестуючих діагностичних методик контролю й оцінки рівня знань учнів.
Розглядаючи систему інформаційно-навчального забезпечення як найбільш важливий елемент педагогічного процесу, слід особливо виділити деякі аспекти використання сучасних електронних засобів навчання. Різке здешевлення комп'ютерної, аудіо- і відеотехніки, компакт-дисків та інших технічних елементів, що необхідні для комфортного отримання освітньої інформації, дозволяє розробляти принципово нові підходи в галузі навчання. При цьому слід виходити з того реального факту, що сучасні електронні засоби в усіх видах людської діяльності значно випереджають надходження навчальних книг в студентську аудиторію [41.с.43-47]. Наслідком цього є необхідність широкого використання (створення) “безпаперових технологій” в освіті. Отже, проблему методології і практичної розробки сучасних інформаційних технологій слід розглядати як пріоритетний напрям науково-педагогічної діяльності. Таким чином, мова повинна йти про системний комплексний підхід, який може бути реалізований тільки з урахуванням діяльності освітніх структур і має бути нерозривно пов'язаним з реалізацією нових вимог зовнішнього оточення, що формується інформаційним суспільством. Інформатизація освіти як процес інтелектуалізації діяльності того, хто вчить, і того, хто вчиться, розвивається на основі реалізації можливостей засобів нових інформаційних технологій, підтримці інтеграційних тенденцій процесу пізнання, закономірностей предметних галузей і навколишнього середовища (соціального, економічного, інформаційного та ін.), поєднуючи їх із перевагами індивідуалізації і диференціації навчання, забезпечує більшу ефективність педагогічного впливу в навчальному процесі. Проведений аналіз педагогічної літератури, наукових досліджень з проблеми впровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес і досвід роботи навчальних закладів свідчать про те, що для підготовки фахівців, підвищення кваліфікації, здійснення неперервної освіти в умовах використання сучасних інформаційних технологій необхідно виконати наступні умови. За останнє десятиліття з'явилася низка праць, у яких детально розглядаються проблеми застосування засобів ІКТ у навчальному процесі закладів освіти різних рівнів акредитації. Значна частина з них присвячена розгляду технологій, що дозволяють прискорити отримання та опрацювання навчальної інформації та акцентується увага на загальній тенденції індивідуалізації процесу навчання за рахунок використання локальних обчислювальних мереж (ЛОМ). Ця проблема є однією з головних і полягає у використанні для потреб навчального процесу комп'ютерних класів, що з'єднані у мережу Інтранет, з можливістю виходу до Інтернету.
На сьогодні багато навчальних закладів мають кабінети, лабораторії і майстерні, які обладнані сучасними комп'ютерами, що об'єднані в ЛОМ. Це дає можливість викладачу швидко розповсюджувати навчальні та інформаційні матеріали на робочі місця учнів, проводити заняття навчальних груп з різних рівнів та спеціальностей. ЛОМ дає можливість спільного використання обладнання, що зменшує витрати та поліпшує умови їхнього використання. Важливим завданням використання сучасних інформаційних технологій під час професійної підготовки, підвищення кваліфікації та здійснення неперервної освіти є програмно-методичне забезпечення. Тому в сучасних умовах особлива увага приділяється впровадженню новітніх методик викладу навчального матеріалу з застосуванням засобів ІКТ у процес викладання навчальних дисциплін, створення електронних підручників (ЕП) та розвитку дистанційної системи навчання. Але наслідком цього процесу є те, що перед викладачами постає низка проблем, пов'язаних з процесом засвоєння знань та набуття професійних умінь і навичок. В першу чергу це пов'язано з тим, що постійно зростає обсяг інформації, котру згідно з сучасними програмами повинен засвоїти учень, та скороченням часу на вивчення дисциплін відповідно до навчальних планів [1.с.184]. Ця суперечність може бути усунена лише за рахунок високоякісних підручників та додатків до них, шляхом використання інтенсивних технологій навчання, що дасть можливість скоротити час на навчання та підвищити його якість. Одним із засобів усунення цієї проблеми є ЕП, який сприяє розв'язанню таких завдань. Використання ЕП у роботі викладача дозволяє змінити процес викладання дисципліни з урахуванням досягнень у тій чи іншій галузі та суттєво підвищити якість навчання внаслідок розширення можливостей навчання, різноманітності форм і видів подання теоретичної та практичної інформації. З розвитком засобів ІКТ, впровадженням їх у навчальний процес набули поширення віддалені автоматизовані системи контролю знань [11]. Прикладом використання такої системи може бути WEB-клас, коли учні вивчають навчальний матеріал за допомогою комп'ютера, який працює в мережі, одержують інформацію, а викладач має змогу слідкувати за перебігом засвоєння нових знань і здійснювати зворотний зв'язок. Така система спрощує контроль за засвоєнням навчального матеріалу для значної кількості учнів, надає можливість значно підвищити ефективність як у процесі навчання, так і під час самостійної роботи. Тестування у WEB-класі здійснюється на основі автоматизованого подання тестових завдань з обліком учнів, з якими здійснюється контроль. Результати контролю подаються у вигляді таблиці. Однією з нових форм, що набули поширення в навчальному процесі, є використання електронного конспекту лекцій (ЕКЛ) [6; 10; 12]. Під час використання ЕКЛ управління пізнавальною діяльністю реалізується у відкритій формі, учням надається можливість вільно обирати темп, порядок вивчення навчального матеріалу. ЕКЛ може використовуватись викладачами і учнями, супроводжуватись комп'ютерним моделюванням процесів, демонстраціями документальних матеріалів і т. ін. Використання комп'ютерного практикуму лабораторного моделювання для формування практичних навичок отримало широке розповсюдження у закладах освіти. Цей практикум містить опис лабораторних робіт та методику їхнього виконання і є комплексом програмних модулів, а кожний з яких являє собою електронну модель лабораторної або практичної роботи. Також дуже важливим для загальноосвітнього навчального закладу і для закладів освіти будь якого рівня акредитації є створення освітнього інформаційного середовища, що дозволяє вільно користуватись базами даних (БД) всім учасникам навчального процесу. Це стосується і управління навчальним процесом, для чого створюється відповідна БД зі складовими, що містять інформацію про працівників та учнів навчального закладу; навчальний процес; матеріально-технічну базу; стипендію, заробітну плату і т. ін.
Процеси, що відбуваються в інформаційному суспільстві та освіті, привели до появи розриву, відставання між інформаційно-інноваційними перетвореннями та рівнем використання наукових і технологічних досягнень в освітньому процесі, потребою забезпечення неперервного розвитку професійної компетентності педагогічних працівників, відсутністю систематичної післядипломної освіти та підвищення фахової майстерності [37]. Розв'язання цих проблем можливе шляхом підвищення кваліфікації з метою поглиблення професійної компетентності педагогічних працівників, яке необхідно здійснювати на внутрішньому, курсовому, самоосвітньому та регіональному рівнях підвищення кваліфікації. Для здійснення такої неперервної системи підвищення фахової майстерності кожен працівник системи освіти повинен мати чітке уявлення про шляхи реалізації загальної, професійно-педагогічної та практично-діяльнісної компоненти рівня професіоналізму педагогічних працівників. Ця робота може бути частково реалізована в межах методичної комісії навчального закладу та більш глибокого навчання в школах фахової майстерності, що можуть бути організовані в окремо взятих навчальних закладах. Наприклад, в одному освітньому закладі або на рівні галузевих навчально-методичних центрів професійно-технічної освіти можливе підвищення кваліфікації в школах фахової майстерності (на базі навчального закладу) - І етап, та на очно-заочних курсах на базі галузевих навчально-методичних центрів - ІІ етап.
Така форма підвищення кваліфікації здійснюється на основі діагностування потреб педагогів і реального рівня їхньої професійної компетентності, що дає змогу здійснювати неперервне підвищення кваліфікації без відриву від основної роботи на базі навчального закладу.
РОЗДІЛ ІІ. ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЇ
2.1 Стан розробленості проблеми у практиці роботи вищих навчальних закладів
Інформаційні технології набувають усе більшого поширення в різних сферах освітньої та професійної діяльності. Їхні невичерпні можливості, розвиток комп'ютерних систем зв'язку сприяють формуванню інформаційного суспільства й висувають нові вимоги до освіти молодого покоління. Підготовка студентів педагогічних факультетів повинна відбуватися з урахуванням досягнень і перспектив розвитку техніки й технології. Удосконалення рівня технологічної діяльності майбутніх педагогів з використанням інноваційних методів навчання передбачає врахування їхніх індивідуальних особливостей, закладає фундамент самоосвіти і саморозвитку. Використання комп'ютера як інформаційного, навчального та контролюючого технічного засобу сприяє вдосконаленню традиційних методик вивчення спеціальних дисциплін. В останні роки в Україні та за її межами досліджуються психолого-педагогічні проблеми застосування в навчальному процесі інформаційних технологій (Ю.Н. Горошко, Р.Н. Гуревич, М.І. Жалдак, О.П. Жильцов, Ю.С. Жук, І.П. Забара, Н.С. Морзе, Т.Г. Олійник, А.К. Пеньков, Є.О. Смирова, М.В. Юсупова та ін.). Питанням застосування мультимедійних технологій в освіті присвячено роботи українських та зарубіжних науковців, зокрема, М.Ю. Кадемії, Г. Кедровичa, О. Пєхоти, Г. Селевка, С.О. Сисоєвої, Л.В. Солов'йової, І. Роберт. Особливості використання інформаційно-комунікативних технологій відображено в роботах І.Н. Альохіна, В.С. Горбенка, Г. Н. Рубіна, Т. С. Сергеєва та багатьох інших учених-педагогів.
Виходячи із необхідності приведення системи освіти у відповідність до рівня розвитку науки і техніки; підготовки молоді до самовдосконалення в сучасному інформатизованому суспільстві; теоретичної і практичної актуальності й значущості проблеми підготовки студентів інженерно-педагогічних факультетів до конструкторсько-технологічної діяльності у процесі вивчення спеціальних дисциплін швейного виробництва, а також недостатньої її розробленості в педагогічному та методичному аспектах було обрано тему статті. Нами визначено необхідні знання, вміння та навички, що є необхідними для успішного опанування студентами використання інформаційних технологій. Проте ефективність навчального процесу забезпечується системою дидактичних умов і сучасних засобів, які допомагають урізноманітнити заняття, зробити їх пізнавальними і більш цікавими, організувати самостійну роботу. Використання інформаційних технологій повинно бути своєрідним доповненням для підвищення ефективності навчання.
У сучасних умовах досить розповсюдженим є впровадження комп'ютера для створення підручників нового типу, так званих інформаційно-предметних комплексів. Такий електронний підручник з технологій може складатися з таких модулів. Перший модуль містить робочу програму курсу й повний конспект лекцій. Наступний модуль дає можливість ознайомитися зі змістом, метою, завданнями, методичними вказівками до виконання кожної лабораторно-практичної чи практичної роботи. Третій модуль містить контрольні запитання, завдання до кожної теми курсу. У наступному модулі подано перелік індивідуальних навчально-дослідних завдань; зміст запитань екзаменаційних білетів та задач. Вважаємо, що до такого підручника доцільно запропонувати додаткові наочні зображення, необхідні інструкційні карти, презентації, елементи мультимедійних технологій.
Мультимедійні засоби навчання дозволяють об'єднувати в одній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію. Досить різноманітними є дидактичні можливості та методичні варіанти застосування цих технологій. Їх можна використовувати перед вивченням чи після вивчення навчальної теми, на початку або наприкінці заняття, повністю або окремими фрагментами, у поєднанні з іншими засобами навчання і т. п.
Значна частина мультимедіа має містити образну або умовно-графічну документально достовірну навчальну інформацію та наукову їх інтерпретацію.
Інформаційні технології (мультимедіа) звільняють викладача від тривалих пояснень, наприклад, про особливості костюма певного сучасного стилю одягу, оскільки це достатньо повно розкрито за допомогою екранних і звукових засобів: є можливість поєднати не лише кольорові, яскраві та реальні зображення костюмів, а й супроводжувати зображення багатоаспектною довідковою текстовою інформацією, відповідними музичними вставками, телевізійними кліпами. Перед виконанням практичних робіт можна подати перелік можливих способів їх технологічних обробок, а студент самостійно повинен вирішувати, який саме спосіб обрати. Отже, завдяки документальному зображенню й концентрованості викладу теоретичних відомостей студенти засвоюють значний обсяг навчальної інформації за порівняно короткий час.
Комп'ютерні технології підвищують якість наочності в навчальному процесі, зокрема на лекціях У результаті використання сучасних інформаційних технологій проявляється одна із основних переваг -- можливість інтерактивності. Студенти можуть індивідуально змінювати налаштування, вивчати результати, а також відповідати на запити програми, встановлювати швидкість подання матеріалу, число повторень та інші параметри; впливати на засвоєння матеріалу, пристосовуючи навчальний процес під власні індивідуальні здібності та можливості. А це дозволяє в певних межах керувати надходженням інформації.
За допомогою інформаційних технологій студенти можуть ознайомитися з етапами проектування виробів на виробництві; обладнанням цехів, дільниць та з виконанням різних операцій на швейному підприємстві. Проглянувши відеофрагменти з основ організації конструкторської діяльності, вони можуть проаналізувати сучасні форми одягу з урахуванням основних інженерно-виробничих і художньо-естетичних вимог; використовувати закономірності формоутворення костюма, добирати доцільні методи технологічної обробки. Крім того, студенти повинні бути обізнані з використанням інформаційних технологій.
Одним із важливих компонентів сучасного виробництва є системи автоматизованого проектування (САПР). До найвідоміших належать програма перетворення формату деталей, система створення розкладок, програма дизайну в тривимірних координатах. Використання комп'ютерної графіки в процесі проектування деталей значно полегшує процес її виготовлення та оформлення на неї технічної документації, звільняючи конструктора від трудоємних графічних операцій, скорочує термін виготовлення деталі.
На ефективність навчального процесу кардинально впливає застосування сучасних засобів обчислювальної техніки. На заняттях в майстернях для вирішення конструкторських задач, проведення обчислень, побудови таблиць рекомендована прикладна програма Excel. Використання цієї програми скорочує витрати часу для складання технологічних, інструкційних карт під виготовлення деталей. Після вивчення тем, розділів відповідно до навчальної програми для контролю якості знань студентів доцільно проводити тестування. Актуальними є сучасні програми, які працюють у середовищі Windows. Залежно від особливостей теоретичного матеріалу можна використовувати різні форми тестових завдань: закрита, відкрита, на відповідність, на правильну послідовність і на причино-наслідковий зв'язок. При цьому, комп'ютерна система тестування повинна забезпечувати такі можливості: проведення роздільного тестування за декількома темами в рамках одного тесту; забезпечення випадкового вибору заданого числа питань з повного тесту; введення обмежень на припустимий час тестування; представлення (супровід) питання малюнком, аудіо- або відеофрагментом; проведення як відкритого варіанта тестування (користувачу показуються результати його тестування), так і закритого (без показу результатів); вибір режиму тестування - без повернення або з поверненням до попереднього запитання; відображення користувачу контрольної інформації про кількість запитань у тесті, номера поточного питання, кількості правильних відповідей; керований дизайн тесту (колір і зображення екрана), використання різних шрифтів для формування питань і варіантів відповідей тощо.
Для успішного оволодіння конструкторсько-технологічною діяльністю майбутні фахівці можуть використовувати один із таких сучасних напрямів інформаційних технологій навчання, як Інтернет. Користуючись його послугами, студенти виконують реферативні, творчі та інші роботи; здійснюють пошук і опрацьовують інформацію в межах навчального матеріалу згідно з вимогами програми. Враховуючи можливості Інтернету, майбутні фахівці не обмежені в обсягах інформації з будь-яких галузей знань, мають доступ до них у будь-який час та у будь-якому місці, можуть дистанційно навчатися.
Використання засобів нових інформаційних технологій у навчальному процесі впливає на методичну систему навчання: виникає потреба підготовки студентів до життя в інформаційному суспільстві; впроваджуються прогресивні форми навчання; ширше використовуються розвиваючі методи навчання.
2.2 Педагогічні умови підготовки майбутніх вчителів до використання ІКТ у майбутній професійній діяльності
Учені-педагоги визначають готовність майбутнього вчителя до застосування нових інформаційних технологій у професійній діяльності як інтегровану якість особистості майбутнього педагога, що виявляється, по-перше, в підвищенні продуктивності мислення, розвитку пам'яті,навичок, розширенні і поглибленні знань за допомогою використання засобів ІКТ; по-друге, в наданні можливості обирати способи дій, здійснювати самоконтроль за виконанням власних дій та прогнозувати шляхи підвищення продуктивності роботи у процесі інформатизації процесу навчання. До системи компонентів професійної готовності викладачів до застосування нових інформаційних технологій у навчальному процесі Р. Гурін [9.с.67] включає такі: адаптивно-мотиваційний, планово-змістовний, організаційно-координаційний, контролювально-оцінний компоненти. Отже, готовність - це внутрішній стан (здатність), що є ознакою професійної кваліфікації, а також результатом цілеспрямованої підготовки. Готовність випускника вищого педагогічного навчального закладу до використання ІКТ залежить від стану інформатизації суспільства, який, в свою чергу, впливає на рівень інформатизації закладу, а отже, й на рівень інформатизації життєдіяльності До складу психологічного блоку, що являє собою морально-психологічну готовність студентів до роботи у навчальних закладах, входять:
- мотиваційний компонент (професійні установки, інтереси,бажання займатись педагогічною роботою); - морально-орієнтований компонент (професійний обов'язок, відповідальність, любов до дітей, педагогічний такт, товариськість, віра в можливості і здібності студентів та ін.);
- пізнавально-операційний компонент (професійна направленість пам'яті, уваги, мислення, уяви, творчі здібності і засоби, які забезпечують інтелектуальний розвиток студентів);
- емоційно-вольовий компонент (емоційне сприйняття, професійний оптимізм, ініціативність, наполегливість у вирішенні навчально-виховних завдань, самовладання, здатність керувати своїм настроєм і настроєм інших);
– психо-фізіологічний компонент (професійна діловитість,працездатність, наполегливість, доведення до кінця розпочатої справи; активність і саморегуляція, урівноваженість і витримка, рухливий темп роботи);
- оціночний компонент (самооцінка власної професійної підготовки) [17, с.54].
Наступний блок структури готовності - загальнопедагогічний, який складається з педагогічних умінь та навичок, що характеризують теоретичну та практичну готовність майбутнього викладача технологій до професійної діяльності. Теоретична готовність вчителя технологій передбачає наявність:
- аналітичних умінь (вміння педагогічно мислити);
- прогностичних умінь (орієнтація на чітко визначений у свідомості суб'єкта кінцевий результат - мету. Вони спираються на знання суті та логіки педагогічного процесу, закономірностей вікового й індивідуального розвитку студентів);
- проективних умінь (виявляються в матеріалізації результатів педагогічного прогнозування в планах навчання і виховання);
- рефлексивних умінь (виявляються в контрольно-оцінній діяльності педагога, спрямованій на себе) . Зміст практичної готовності виражається у зовнішніх уміннях, тобто у діях, які можна спостерігати. До них відносять організаторські, комунікативні [17; 24; 28; 25]. Організаторська діяльність забезпечує включення студентів у різні види діяльності та організацію діяльності колективу, перетворює їх з об'єктів у суб'єкти виховання. До організаторських умінь відносять мобілізаційні, інформаційні, розвивальні й орієнтаційні вміння.
Комунікативні уміння - це взаємозв'язані групи перцептивних умінь, власне навичок спілкування (вербального), а також умінь і навичок педагогічної техніки.
Третім блоком структури готовності майбутніх вчителів технологій до застосування ІКТ є інформаційно-комунікаційний блок, що включає:
- потребу впровадження ІКТ у власну педагогічну практику;
- інформованість про новітні ІКТ
- інформаційну культуру педагога;
- комп'ютерну грамотність; - знання санітарно-гігієнічних правил використання ІКТ;
- вміння розробляти власне електронне забезпечення;
– знання методики використання ІКТ у навчальному процесі.
Рис. 2.1. Структура готовності майбутніх вчителів технологій довикористання засобів прикладної інформатики у професійнійдіяльності
Останнім є спеціалізований блок, що передбачає:
- володіння змістом професійних дисциплін;
- знання методики викладання технічних дисциплін.
Вищеозначена структура готовності майбутніх викладачів технологій до використання ІКТ у навчальному процесі була створена на основі фундаментальних навчальних блоків: психологія, педагогіка, прикладна інформатика та технічні дисципліни.
Якщо ж розглядати зазначену структуру готовності майбутніх вчителів технлогій з точки зору інформатизації освіти та необхідності володіння ними кожним навчальним блоком, то її можна представити у такому вигляді (рис. 2.2.).
Рис. 2.2. Готовність майбутніх вчителів технологій до використання засобів прикладної інформатики
1. Мотиваційний компонент (бажання займатись педагогічною роботою за умови інформатизації освіти; розуміння необхідності вдосконалення власної професійної діяльності та впровадження у навчальний процес ІКТ, зацікавленість новими досягненнями в галузі ІКТ; інтерес до професії викладача технологій; орієнтація на досягнення високих результатів; бажання та здатність проявити креативність у розв'язанні професійних задач; направленість на власний інтелектуальний розвиток, а також розвиток студентів).
2. Змістовний (когнітивний) компонент (інформованість про новітні ІКТ; володіння змістом технічних дисциплін; інформаційна культура; комп'ютерна грамотність; знання методики викладання технічних дисциплін із використанням ІКТ; професійно-педагогічні знання, вміння та якості - педагогічний такт, педагогічна вимогливість, товариськість, самовладання, знання впливу ІКТ на психологію учня та ін.).
3. Проектувально-технологічний компонент (аналітичні - аналіз інформаційно-комунікаційних технологій та знаходження оптимальних способів їх застосування у професійній діяльності, зокрема при викладанні технічних дисциплін; прогностичні - передбачення можливих результатів упровадження ІКТ та засобів у викладанні технічних дисциплін, модельні - розробка власного електронного освітнього проекту та планування технології його використання при вивчення технічних дисциплін з урахуванням як власних потреб, так і потреб студентів, можливостей , інтересів, засобів, досвіду і власних якостей особистості).
4. Організаційний компонент (мобілізаційні вміння - вміння привертати увагу студентів, розвивати в них стійкий інтерес до навчання, формувати потребу в здобуті знань; інформаційно-дидактичні вміння, що пов'язані з безпосереднім викладанням технологій та креслення із використанням ІКТ, вміння та навички пошуку та роботи з інформацією; розвивальні вміння - стимулювання пізнавальної самостійності та творчого мислення в студентів, розвиток їх пізнавальних здібностей за допомогою створення проблемних ситуацій та завдань, що потребують застосування раніше засвоєних знань з технічних дисциплін ; орієнтаційні вміння - стійкий інтерес майбутніх вчителів технологій до навчальної та професійної діяльності, формування наукового світогляду, а також орієнтація на постійне вдосконалення; комунікаційні вміння -користування комунікаційними технологіями (вербальні та перцептивні вміння, педагогічні техніки та ін.).
5. Контролювально-оцінний компонент (рефлексія - самооцінка власної професійної підготовки та діяльності, діагностувальні вміння - перевірка знань умінь та навичок студентів за допомогою інформаційно-комунікаційних та традиційних технологій, корекційні вміння - використання технологій, що направлені на коригування та підвищення освітнього рівня студентів). Отже, згідно з твердженням, що готовність - інтегрована якість особистості [9.с.75] та результат цілеспрямованої підготовки, для формування готовності майбутніх викладачів технологій до використання ІКТ у професійній діяльності необхідна реалізація означених компонентів. Подальше дослідження передбачається провести у напрямі визначення критеріїв та рівнів готовності майбутніх педагогів до використання ІКТ у професійній діяльності.
Проблема професіоналізму педагога в сучасних умовах інформатизації суспільства набуває особливої значущості. Криза вітчизняної системи освіти, як суспільного інституту, є віддзеркаленням глобальної кризи цивілізації загалом. Вона виражається в розриві між освітою і культурою, освітою і наукою, освітою і суспільством. Оскільки темпи соціальних змін починають випереджати темпи змін поколінь, суспільство все більше потребує людей, що прагнуть саморозвитку і володіють аутодидактичними навичками. Все це вимагає безперервної освіти педагога, під якою мається на увазі такий спосіб його життєдіяльності, який характеризується гнучкістю мислення, здібністю до швидкої переорієнтації, до відмови від звичних уявлень, до сприйняття нового, нетрадиційного. Для того щоб майбутній педагог став професіоналом, необхідно формувати у нього свідомість, що спонукає до продуктивної, перетворюючої професійної діяльності. Насправді професійною свідомість педагога стає лише тоді, коли він сприймає і осмислює педагогічну дійсність не тільки на рівні побутових уявлень, але і в науково-педагогічних поняттях і категоріях. Будь-яка діяльність, здійснювана її суб'єктом, має такі основні характеристики - мотив, мету, предмет (об'єкт), структуру і засоби. Педагогічна діяльність - це особливий вид суспільно корисної діяльності дорослих людей, що свідомо спрямовується на підготовку підростаючого покоління до життя відповідно до економічних, політичних, етичних, естетичних та інших цілей. У дослідженнях В.В. Краєвського [20; 21] показано, що реалізація функції суспільства з підготовки молоді здійснюється за допомогою таких видів діяльності:
1) роботи педагогів-практиків - педагогів і вихователів; вони передають особистості культурне надбання суспільства, формують їх здібності, світогляд і моральну зовнішність;
2) адміністративної діяльності, що організовує і спрямовує педагогічний процес; нею зайнята численна армія керівних працівників освіти, організаторів народної освіти;
3) науково-дослідної діяльності, якою зайняті учені-педагоги - працівники науково-дослідних інститутів і вищих навчальних закладів; вони провадять нове наукове знання, необхідне педагогам-практикам і адміністраторам для успішного виконання завдань, що стоять перед ними;
4) передачі матеріалів педагогічної науки учительству і працівникам народної освіти; сюди відноситься робота методичних кабінетів, інститутів удосконалення вчителів, видавництв, радіо, телебачення тощо.
Всі ці види діяльності реалізують одну і ту саму соціальну функцію, але розрізняються між собою за об'єктами, засобами і результатами. Успіх роботи всієї системи залежить від успішного виконання кожного виду діяльності і від злагодженості роботи всіх ланок. При розгляді особливостей професійно-педагогічної діяльності в умовах інформатизації освіти, зокрема, поняття “інформаційна культура” припускає володіння людиною певними знаннями, уміннями, переконаннями, що допомагають жити в інформаційному суспільстві. Інакше кажучи, повинна бути сформована система тих пізнавальних і професійних мотивів, які спонукають використовувати ці знання і самостійно їх розширювати. Отже, мова йде про сформованість стійких систем мотивів, спрямованих на постійне підвищення свого освітнього і професійного рівня. Це і характеризує культурний рівень людини, що володіє знаннями в галузі інформатики та інформаційних технологій. Несформованість тих або інших мотивів істотно впливає на якість засвоєння матеріалу, що не дає можливості досягти поставлених навчальних цілей. Так, відсутність позитивних (внутрішніх) пізнавальних мотивів призводить до формального ставлення до навчання: будь- якими засобами складати сесію. У короткий сесійний період студенти механічно “зазубрюють” величезний обсяг навчального матеріалу, який дуже швидко забувається. Професійні мотиви визначають активність студентів в підготовці до педагогічної діяльності, а їхня несформованість істотно впливає на рівень професійних знань. Таким чином, інформаційна підготовка майбутніх викладачів з будь-якої спеціальності повинна проходити з урахуванням особливостей пізнавальної і професійної мотивації. Цільова складова професійно-педагогічної діяльності в умовах інформатизації освіти залежить від рівня використання педагогами інформаційних технологій відповідно до етапів їх розвитку і природного запізнення і з урахуванням реакції культури (зокрема педагогічної) на зміни в соціумі. На наш погляд, можна виділити певні рівні використання педагогами інформаційно-комунікаційних технологій, а саме:
- рівень вирішення традиційних педагогічних завдань;
- рівень вирішення нових завдань, зумовлених інформатизацією суспільства;
- рівень створення нової парадигми педагогічної освіти.
Оптимальні методи навчання на першому рівні переважно зорієнтовані на безпосереднє спілкування з викладачем і використання книжкового підручника. Причина цього в діалектиці розвитку педагогічних систем. Висуваючи вимоги до системи освіти, суспільство в своєму розвитку створює і адекватні ним засоби реалізації цих вимог, які є оптимальними для кожного історичного періоду і породжують відповідну методику. Тому включення в навчальний процес інформаційно-технічних систем, як правило, має зовнішній, допоміжний характер наочно-ілюстративної демонстрації. Самі ці засоби по можливості виводяться зі сфери уваги учнів, яка концентрується тільки на отримуваному за їхньою допомогою екранно-звуковому ефекті. Неабиякою мірою цим обумовлений невисокий методичний рівень більшості сучасного програмного педагогічного забезпечення. У цій ситуації підвищення ефективності навчального процесу шляхом використання інформаційних технологій, як правило, знаходиться в рамках випадкової варіативності майстерності, досвіду і відповідальності педагога. Зрозуміло, що використовувати сучасні комп'ютери на цьому рівні не доцільно в наших умовах. Самі засоби навчання розуміються, як інформаційна модель не лише певного предметного, але і педагогічного досвіду, через винятковість якого тільки і може бути виправдано використання ІКТ на заняттях. Отже зрозуміло, що інформаційні технології стануть сучасними засобами навчання, для вирішення актуальних педагогічних проблем лише тоді, коли в них будуть змодельовані адекватні останнім способи діяльності щодо засвоєння того конкретного матеріалу, який відбивається в змісті їх носіїв інформації. Досконалість сучасних інформаційних систем сама собою не може забезпечити вирішення педагогічних завдань, ілюзорні надії на це призводять до порушення системності у використанні засобів навчання (через невідповідність в параметрах модельованих ними педагогічних технологій).
Зміст педагогічної діяльності в умовах інформатизації освіти істотно відрізняється від традиційного.
По-перше, значно ускладнюється діяльність з розробки курсів, оскільки швидко розвивається її технологічна основа. Вона вимагає від викладача розвитку спеціальних навичок, прийомів педагогічної роботи. Крім того, сучасні інформаційні технології висувають додаткові вимоги до якості навчальних матеріалів, що розробляються, здебільшого через вільний доступ до них як великого числа студентів, так і інших викладачів (експертів), що підсилює контроль за якістю цих матеріалів.
По-друге, особливістю сучасного педагогічного процесу є те, що, на відміну від традиційної освіти, де центральною фігурою є викладач, центр тяжіння під час використанняінформаційних технологій поступово переноситься на студента, який активно будує свій навчальний процес, вибираючи певну траєкторію в розвиненому освітньому середовищі. Важливою функцією педагога стає підтримка студента в його діяльності, сприяння його успішному просуванню в огромі навчальної інформації, полегшення вирішення проблем, що виникають, допомога в освоєнні великої і різноманітної інформації.
По-третє, надання навчального матеріалу, що передбачає комунікацію педагога і студента, вимагає в сучасній освіті більш активних та інтенсивних взаємодій між ними, ніж в аудиторії, де переважає узагальнений зворотний зв'язок викладача з групою студентів, а взаємодія викладача з окремим студентом досить слабка. Сучасні комунікаційні технології надають можливість зробити таку взаємодію набагато активнішою, але це вимагає від педагога спеціальних додаткових зусиль.
Отже, основними змінами в педагогічній діяльності, у зв'язку із застосуванням інформаційних технологій у сфері освіти, є такі:
- необхідність розробляти зміст навчальних курсів на новій технологічній основі;
- необхідність допомагати студентові зорієнтуватися у величезній і різноманітній
навчальній інформації і знайти відповідну саме йому освітню траєкторію;
- забезпечувати активну взаємодію студента як з викладачем, так і з іншими студентами в ході обговорення питань курсу. При цьому для кожного з цих основних видів педагогічної діяльності характерні специфічні проблеми. Так, розробка курсів на базі інформаційних технологій вимагає не тільки вільного володіння навчальним предметом, його змістом, але і спеціальних знань в галузі інформаційно-комунікаційних технологій. Це стосується і допомоги вчителя під час освоєння студентом величезних освітніх ресурсів. Взаємодія в ході навчального процесу, здійснюваного на базі сучасних інформаційних технологій, також вимагає спеціальних не тільки педагогічних, але і технологічних навичок, досвіду роботи з сучасними технічними засобами. Комп'ютер, як специфічний навчальний засіб, реалізує декілька основоположних функцій, а саме виступає як засіб:
- моделювання наочного змісту об'єктів засвоєння і відповідних узагальнених способів дії;
- моделювання взаємодії і організації спільної діяльності, типу “студент - група студентів”, “студент - студент”, “викладач - студент”, “студент - викладач” і реалізації адекватних структурі спільної діяльності і змісту об'єктів засвоєння форм контролю і оцінки дій студентів. При цьому слід враховувати дидактичні особливості діалогу в “людино-машинній” системі, а також дидактичні основи формування готовності майбутнього спеціаліста до використання інформаційних технологій. Комп'ютер за своєю природою орієнтований на інтегральний спосіб представлення об'єктів, моделювання яких неможливе поза цілісним полісемантичним розгортанням, що свідомо ідеалізується, адекватно до того, що відображає зміст наочної дійсності. Інтеграція може здійснюватися при цьому за двома напрямками:
По-перше, шляхом об'єднання матеріалу з декількох галузей.
По-друге, за способами дій студента з наочним змістом. При цьому формулюється система узагальнених стратегій пошуку вирішення завдань, структуризації інформації, постановки проблем тощо; одночасно забезпечується як пізнавальний розвиток студентів, так і ефективне засвоєння навчального матеріалу. Серед засобів здійснення професійно-педагогічної підготовки майбутніх вчителів в умовах інформатизації освіти виступають нові інформаційні технології. Внаслідок аналізу низки праць (А.А. Андрєєв, Р.М. Троян [2], А.І. Башмаков, М.І. Башмаков [5; 4], М.С. Корець [18], Ю.Р. Кофтан [19], О.М. Спірін [38] С.М. Яшанов [44] та ін.) доходимо висновку, що нині існує два підходи до застосування інформаційно-комунікаційних технології в навчально-виховному процесі. У першому з них пропонується розглядати її як дидактичний процес, організований з використанням сукупності впроваджуваних (вбудовуваних) в системи навчання принципово нових засобів і методів обробки даних (методів навчання), що представляють цілеспрямоване створення, передачу, зберігання і відображення інформаційних продуктів (даних, знань, ідей) з найменшими витратами і відповідно до закономірностей пізнавальної діяльності студентів. У другому випадку мова йде про створення певного технічного середовища навчання, в якому ключове місце посідають використовувані інформаційні технології в рамках єдиного освітнього простору.
Таким чином, в першому випадку мова йде про інформаційні технології навчання (як процес навчання), а в другому - про застосування інформаційних технологій у навчанні (як використання інформаційних засобів у навчанні).
Інформаційні технології, що належать до другої групи, зокрема більшість з них вже сьогодні активно використовуються в навчальному процесі низки освітніх установ України: електронний підручник, мультимедіа система, експертна система, система автоматизованого проектування, електронний бібліотечний каталог, банк даних, база даних, локальні і розподілені (глобальні) обчислювальні системи, електронна пошта, голосова електронна пошта, електронна дошка оголошень, система телеконференцій, автоматизована система управління науковими дослідженнями, автоматизована система організаційного управління, настільна електронна друкарня, інтернет-технології. Зміст професійно-педагогічної підготовки майбутніх фахівців має складну і багатокомпонентну структуру, відрізняється великою різноманітністю об'єктів, явищ і процесів, що вивчаються. Разом з глибоким засвоєнням значного об'єму теоретичних знань, у студентів повинні бути сформовані розвинені практичні навички і уміння, що дають можливість творчо використовувати їх в різних навчальних і реальних умовах. Дидактичні завдання, що вирішуються в ході підготовки студентів з кожної з дисциплін навчального плану, різноманітні і глибоко специфічні, мають професійну теоретичну і практичну спрямованість, характеризуються цілісністю і завершеністю. Все це вимагає того, щоб в цілях активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів комплексно використовувалися найрізноманітніші комп'ютерні засоби навчання (інформаційні, експертно-повчальні, тренажерні, такі, що допомагають проводити розрахунки, проектувати тощо). Аналіз педагогічної літератури показує, що немає однозначного трактування в поняттях, пов'язаних з інформаційними комп'ютерними технологіями. Одні автори під комплексним застосуванням комп'ютерних засобів навчання мають на увазі наявність і використання в інформаційних технологіях навчання повноцінного комплекту комп'ютерних та інформаційних засобів, призначених для вирішення дидактичних завдань з метою досягнення заданого рівня знань студентів. Інші вважають, що це об'єднання декількох комп'ютерних та інформаційних засобів навчання для спільної роботи з метою здобуття нових дидактичних можливостей. Більш точним, на наш погляд, є перше трактування цього поняття, з якого випливає, що комплексність в прямій постановці залежить від того, які дидактичні цілі поставить викладач, як він розташує матеріал, як і коли застосовуватимуться комп'ютерні засоби навчання, тобто яка сама логіка проектування інформаційної технології навчання. Інколи комплексне використання пов'язують з можливістю одночасного впливу на декілька органів чуття (каналів сприйняття) студента, наприклад, зір, слух тощо. Тим часом, добре відомо, що навіть поодиноке застосування ПК у поєднанні із словами викладача одночасно впливає і на слух, і на зір, і на дотик студента. Тому більшість дослідників проблеми комплексного використання комп'ютерних засобів навчання вбачають його сутність в іншому. Одні вважають, що комплексне застосування комп'ютерних засобів навчання - це сумісне використання різних засобів навчання, що дає можливість вирішувати нові дидактичні завдання, що нарізно не вирішуються жодним із засобів комплексу. Деякі стверджують, що комплексне застосування комп'ютерних засобів навчання- це,перш за все, перетворення матеріалу, поданого з їх допомогою, у невід'ємну частину цьогозаняття як єдиного цілого, коли весь наочний і звуковий матеріал стає необхідним фоном, на якому розгортається його зміст. Треті вважають, що комп'ютерні засоби навчання тоді застосовуються комплексно,коли вони взаємно доповнюють один одного. Інші дослідники переконані, що комплексне використання комп'ютерних засобів навчання - це застосування різних апаратів на всіх видах занять навчальної тематики у поєднанні з традиційною наочною допомогою відповідно до загального дидактичного задуму.
Подобные документы
Зміст та спрямованість підготовки майбутнього вчителя до творчого застосування новітніх технологій в його професійній діяльності. Необхідність і використання комп’ютеру на сучасному етапі. Формування професійного розвитку майбутнього вчителя-початківця.
статья [13,3 K], добавлен 19.07.2009Сутнісна та узагальнена характеристика здоровя’збережувальних технологій. Впровадження сучасних інноваційних педагогічних технологій здоров’язбереження. Стан готовності вчителя початкової школи до провадження технологій у навчально-виховному процесі.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 27.02.2014Формування моральних позицій студентства як головна мета сучасної вищої школи. Зміст та форми виховної роботи зі студентами вищих навчальних закладів. Можливості використання інформаційних технологій для розвитку естетичних здібностей студентів.
отчет по практике [42,8 K], добавлен 28.04.2015Мультимедійні презентації як елемент впровадження інноваційних технологій у навчальному процесі. Шляхи використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі вчителем початкових класів, оцінка практичної ефективності даного процесу.
курсовая работа [56,2 K], добавлен 26.03.2014Класифікація сучасних освітніх технологій, їх використання на уроках і значення для створення розвивальної ситуації. Дослідження ефективності використання сучасних освітніх технологій на уроці англійської мови у 6 класі (з приватного досвіду вчителя).
курсовая работа [42,2 K], добавлен 10.04.2011Перспективні напрями застосування комп’ютерних технологій у загальноосвітніх навчальних закладах. Вимоги до матеріальної бази закладів освіти, щодо впровадження інформаційних технологій. Вимоги до вчителя, що бажає працювати з комп’ютерним забезпеченням.
курсовая работа [103,1 K], добавлен 21.01.2013Визначення спрямованості державної політики на інформатизацію суспільства. Розкриття сутності та стадій застосування інформаційних технологій. Дослідження позитивного впливу мультимедійних технологій на підвищення якості навчального процесу у вищій школі.
дипломная работа [556,6 K], добавлен 13.09.2010Вивчення іноземної мови для професійного спілкування майбутніх юристів, адвокатів. Використання в процесі викладання правничої термінології комунікативного підходу до навчання студентів іноземної мови. Місце інформаційних технологій в процесі викладання.
статья [37,3 K], добавлен 14.08.2013Поняття сучасних інформаційних технологій у навчанні. Інтернет як джерело додаткової інформації на старшому етапі вивчення англійської мови. Створення та використання навчальних мультимедіа презентацій. Застосування мультимедійної дошки на уроці.
курсовая работа [115,6 K], добавлен 01.04.2013Педагогічна майстерність викладача вищої школи. Пріоритети професійної підготовки: діяльнісний чи особистісний підхід. Використання нетрадиційних технологій у підготовці майбутнього вчителя. Організація навчального процесу в очно-дистанційній формі.
курсовая работа [73,1 K], добавлен 24.04.2017
