Удосконалення організації художньо-естетичної роботи в ЦДЮТ № 5 м. Харкова

Авторська програма художньо-естетичного виховання дітей засобами ручної творчості заснована на дослідженнях, присвячених проблемі цілеспрямованої й активної дії на розвиток художньо-творчих здібностей, якою свого часу займалися Н.П. Сакуліна, Н.Б. Халезова (ліплення), низка дослідників під керівництвом Н.А. Ветлугиної (Т.Г. Казакова, В.А. Єзікєєва - у галузі малюнка), А.В. Бакушинський, Д.Б. Богоявленська, О.О. Венгер. Авторами досліджувалася дитяча творчість в цілому, його своєрідність, особливості розвитку, шляхи і методи дії на дітей.

У своїй роботі автор спиралася на методичні розробки М.Г. Дрезніної „Кожна дитина - художник. Навчання дошкільників малюванню (художній творчості)”; Р.Г. Казакової „Малювання з дітьми дошкільного віку. Нетрадиційна техніка, планування, конспекти занять” .

У практичній діяльності автор також керувалася розробками І.В. Тюфанової „Майстерня юних художників. Розвиток образотворчих здібностей старших дошкільників (конспекти занять); допомогою О.М. Сахарової „Казки і фарби (казкові історії для розвитку мови і творчих здібностей)”.

Мета студії раннього естетичного виховання «Равлик» - всебічний гармонійний розвиток дитини, активізування дитячої творчості та інтелекту на базі авторських програм за дисциплінами: живопис, ліпка, аплікація. Ці програми розраховані для дітей віком 3-6 років, які не відвідують дитячі садки. Враховуючи вікові особливості учнів, на заняттях використовуються, в основному, ігрові форми, ілюстровані розповіді, виконання колективних та самостійних завдань, екскурсії. Студія користується популярністю та є перспективною оскільки тут закладаються основи дошкільної підготовки, діти розвиваються фізично і естетично, вчаться спілкуватися з ровесниками, слухати і запам'ятовувати, думати і виразно говорити.

У основу авторської програми дослідження лягли принципи, направлені на особистісно-орієнтований підхід до навчання і виховання.

1. Принцип розвиваючої взаємодії педагога, батьків і дитини, як сприяння розвитку іншого і тим самим саморозвитку.

2. Принцип виховуючого навчання перекликається з попереднім. Основним завданням виховання і навчання в образотворчій діяльності виділяють розвиток творчих здібностей дітей.

3. Принцип розвиваючого навчання полягає в правильному визначенні провідних цілей навчання: пізнавальної, виховної, розвиваючої. Цей принцип припускає розробку творчих завдань, що не мають однозначного рішення. Дітей учать думати, міркувати, робиться акцент на можливості й необхідності варіативних шляхів рішення задач; стимулюють до творчих пошуків і знахідок, розвивають спостережливість.

4. Принцип гуманізації, співпраці, партнерства припускає шанобливе відношення до думки дитину, підтримку його ініціативи, бачення в дитині цілеспрямованого партнера.

5. Принцип диференціації, врахування індивідуальності дитини. Художня творчість припускає прояв і розвиток індивідуальності. Створення оптимальних умов для самореалізації кожного вихованця в процесі освоєння образотворчої діяльності з урахуванням віку, статі дитини, накопиченого нею індивідуального досвіду, особливостями її емоційної та пізнавальної сфери.

6. Принцип інтегрованого підходу реалізується в співпраці з керівника студії з сім'єю, а також при перспективному плануванні з урахуванням взаємозв'язку всіх видів образотворчої діяльності.

У своєму дослідженні автор також спиралася на принципи навчання дітей образотворчої діяльності:

7. Принцип наочності.

8. Принцип доступності матеріалу.

9. Принцип побудови програми від простого до складного.

10. Принцип повторності матеріалу.

Всі вищеперелічені положення провідних принципів навчання і виховання стали стрижньовою основою педагогічної технології автора.

Одна з найважливіших умов розвитку дитячої творчості - взаємодія і співпраця педагога і батьків, єдина позиція в розумінні перспектив розвитку дитини.

З цією метою педагог провела низку консультацій для батьків: „Натюрморт як засіб художньо - естетичного розвитку особистості в дошкільному віці”, „Скажи, скажи, художник, якого кольору дощик?..”(додаток №Б).

Враховуючи чинники розвитку художньо-творчих здібностей, автор здійснювала практичну роботу по декількох напрямах:

I. Збагачення враженнями і розширення уявлень:

1) Проведення спостережень, процесу сприйняття; досвіду художніх вражень образів мистецтва.

2) Організація цікавого змістовного життя дитини в ЦДЮТ №5 і сім'ї; забезпечення емоційно-інтелектуального досвіду, що є основою для виникнення задумів і матеріалом, необхідним для роботи уяви.

3) Створення наочно-розвиваючого середовища, умов, які стимулюють і забезпечують художньо-мистецьку діяльність дітей.

II. Розробка спеціального циклу занять з використанням нетрадиційної техніки малювання, що включали систему творчих завдань, направлених на формування у дітей здатності створювати нові образи, використовуючи для цього засоби різних видів мистецтва і створення проблемно-пошукових ситуацій, використання ігрових вправ і розвиваючих дидактичних ігор, що активізують творчу уяву.

Кожне із занять диференціювалося педагогом залежно від мети (за змістом зображення: малювання за уявленням, по пам'яті, з натури, а також наочне, сюжетне і декоративне; за джерелом задумів, тем: тему, запропоновану педагогом, вибрану дітьми, вільну тему; комплексні заняття (об'єднання під одним тематичним змістом різних видів художньої діяльності: малювання, ліплення, аплікація).

Заняття диференціювалися автором за характером пізнавальної діяльності дітей:

1. Заняття з повідомлення дітям нових знань і ознайомленню їх з новими способами зображення.

2. Заняття з застосуванню знань і способів дії, направлені на репродуктивний спосіб пізнання і формування при цьому узагальнених, гнучких, варіативних знань, умінь.

3. Заняття творчі, на яких діти включалися в пошукову діяльність, були вільні і самостійні в розробці та реалізації задумів.

Ступінь самостійності й творчості в освоєнні дітьми художнього досвіду був різним на різних етапах навчання.

Автор розробила свою програму розвитку художньо-естетичного смаку дітей в образотворчій діяльності:

1. Демонстрація зразка творчої діяльності. Педагог ненав'язливо, як би для себе, демонструвала процес творчості, міркуючи, роздумуючи вголос. Діти виявляли зацікавленість і увагу, коли на їхніх очах демонструвалися прийоми задуму образу, пошуку його варіантів, способів дії, відмова від якихось рішень і знаходження нових. Педагог створювала оригінальні роботи, нестандартно використовувала художні матеріали, комбінувала техніку для створення виразнішого образу і показувала варіативність підходів при роботі над однією і тією ж темою. Після того, як діти зацікавилися, слідували практичні завдання в ігровій формі як репродуктивного, так і творчого характеру.

Наприклад, на занятті „Обличчя осені” (рання, золота, пізня) діти перетворювалися на дерева (крихку білу берізку, могутній дуб, струнку тополю, розкидистий каштан, задумливу плакучу вербу, безтурботний кучерявий клен, тонку горобину, пухнасту красуню ялину). Педагог спонукала дітей передавати не тільки зовнішню схожість, але й характер. У словесній формі від імені дерева діти описували свої відчуття, ділилися думками (верба: „мені сумно, і я весь час думаю, щоб діти не зламали мої гілки”; клен: „у мене пожовтіли листочки і мені лоскітно, тому що вони опадають”; дуб: „я найголовніший у лісі, стежу за порядком і щоб звірів не кривдили”).

Такі вправи - відчуття сприяли образному сприйняттю, розвитку фантазії.

Наступний крок - виконання робіт у різній техніці й широке використання природного матеріалу: „Старе коряве дерево” (вугілля, сангина), „Туман у лісі” (аквареллю по-сирому) „Берізка”(гуаш), „Осінній гай” (ниткографія), „Осінній килим” (набризг), „Гілочка горобини” (тичкування), „Листопад”(акватипія), „Осінній букет” (природний матеріал), „На галявині” (відбиток формою), „Осіннє дерево” (колективна аплікація способом м'яття і обриву) тощо (додаток №А).

Потім, спираючись на одержаний досвід творчої діяльності діти із задоволенням зображали пейзажі й натюрморти на осінню тематику, передавали враження і своє бачення навколишньої дійсності.

2. Сумісна творчість педагога і дітей.

У процес пошукової діяльності на рівні попереднього задуму, виконання і подальшого при цьому розвитку задуму педагог поступово підключала дітей. Сумніваючись у своїх рішеннях, радячись з дітьми, демонструючи радість, задоволення від їхньої участі, підхоплюючи і розвиваючи їхні ідеї, поступово розкривала їм сутність такої діяльності.

На етапі сумісної творчості дітям пропонувалися в ігровій формі цікаві теми, разом з дорослим дітлахи в процесі задуму продумували, обговорювали зміст образу (що і як буде зображено), способи (у якій техніці та якими матеріалами працюватимемо, який формат листа (якщо це малюнок) краще узяти, послідовність втілення задуму.

Діти вчилися вислуховувати думку іншого, аргументувати своє, творчо спілкуватися та співпрацювати. У процесі практичної діяльності педагог дійшла висновку, що колективна художня діяльність формує позитивну мотивацію до неї і заглиблює інтерес до творчості.

Колективні картини і панно викликали у дітей живий інтерес. Такі роботи стали для дітей хорошим прикладом, що ілюструє особливості багатофігурних композицій, де одні предмети розташовані ближчими, інші - на відстані („Підводний світ”, „Зимові забави” тощо).

Зберігаючи і підтримуючи мотив гри, поступово педагог формувала прагнення виконати зображення, розпізнане іншими людьми, що справляє враження на глядачів, тобто суспільно-направлені мотиви, в основі яких потреба спілкування з людьми, з дорослими і дітьми. Становлення суспільно-направлених мотивів робили дитячу діяльність достовірно художньою, близькою по сенсу і значенню до зрілої діяльності.

Педагог також формувала мотив вищого порядку - прагнення виконати зображення по-своєму, „не так як інші”, і потім на цій основі ще вищий мотив - потреба, бажання, прагнення зайнятися творчою діяльністю.

3. Творчість дітей з мінімальною допомогою дорослого. На заняттях завжди панувала творча, невимушена атмосфера. За допомогою сюрпризних моментів, атрибутів вихователь створювала емоційно-радісний настрій, атмосферу казкової таємничості. Діти проявляли активність та ініціативу, пропонували сміливі рішення, цікаві варіанти виконання, а дорослий спонукав їх до створення різноманітних і неповторних задумів, учив збагачувати задум на основі спостереження, читання літератури, спілкування з витворами образотворчого мистецтва.

Автор вела дітей від розуміння, ухвалення, дотримування і досягнення мети (виконання завдання), поставленої педагогом, до самостійної постановки, дотримання і виконання тем-цілей (з часом різноманітніших і адекватніших досвіду, оригінальних).

У цьому типі занять керівництво дорослого виражалося: по-перше, у спостереженні, з'ясуванні, а то і в пропозиції мотивів діяльності; по-друге, у спостереженні за процесом задуму (індивідуального і колективного), розподілу планування послідовності роботи, допомоги в разі потреби; по-третє, в спостереженні реалізації задуму, коректуванні, узгодженні дій на правах учасника або зацікавленого глядача; по-четверте, в позитивному ухваленні результату діяльності та його застосуванні.

Надавши дітям свободу вибору техніки і матеріалів, педагогу відразу стало ясно, хто до чого тяжіє. Практично всім подобалося малювати блопенами із-за їхньої яскравості, незвичності та багатофункціональності, восковою крейдою (дітей привертала їхня властивість - з намальованої поверхні зображення фарба „скачується”). Комбінуючи образотворчі матеріали, багато дітей були традиційні: основними виступали фарби і кисті, але при цьому діти активно користувалися палітрами, віддавали перевагу над готовими кольорами змішуванню фарб. Деяким дуже подобалося малювати вугіллям, але багатьох не влаштовувала ця „брудна” робота, не подобалося, що зображення обсипається і так легко розмазується. Майже зовсім забутими виявилися кольорові олівці, оскільки діти малюють ними частіше вдома. Усім дітям подобалося працювати в нетрадиційній техніці („граттаж”, „акватипія”, „друк картопляними матрицями” тощо), особливий інтерес викликало застосування природного матеріалу, плівки, що самоклеїться.

Коли діти вже оволоділи достатніми уміннями, педагог запропонувала їм теми: сюжетне малювання по казці, вигаданою спільно з дітьми „Як сніговики за ялинкою ходили”, „Ніч у зимовому лісі” (колективне, за уявленням), „Гусаки-Лебеді” (по казці) тощо. У процесі виконання продовжувалася робота по навчанню дітей умінню збагачувати первинний задум.

На всіх типах занять був присутній сюрпризний момент, в ігровій формі створювалися проблемно-пошукову ситуації, з яких діти з більшою або меншою часткою самостійності повинні були знайти вихід. Наприклад, при малюванні зимового лісу нібито закінчився папір, і дітям довелося подумати, на чому ще можна малювати. Були варіанти: на дошці, на склі, а потім діти помітили рулон шпалер з незвичайною фактурою (наперед готуються варіанти паперу з різною фактурою) і були здивовані, що доведеться малювати на такій нерівній поверхні.

4. Самостійна творчість дітей. Автор відзначив, що навіть після проведеної поглибленої роботи, діти все ще потребували керівництва дорослого. Вони вже навчилися замислювати образ, відбирати технічні матеріали, але зміст малюнка у багатьох випадках вимагав збагачення, уточнення і доповнення. А також необхідно було продовжувати роботу, направлену на розвиток операційно-технічної сторони діяльності дітей.

Часто в самостійній образотворчій діяльності дитяче виконання носило репродуктивний характер. Діти малювали як би „напам'ять” те, що у них найбільше виходило або повторювали тему і малюнок так, як малювали на занятті. Іноді вони хотіли малювати в якійсь певній техніці, але не могли придумати зміст композиції, іноді просто багато разів повторювали якісь прийоми малювання. Це, звичайно ж, добре для закріплення, але було потрібне втручання дорослого, щоб спрямувати процес у творче русло. Деякі не могли утриматися від штампів (як загальних - сонечко з обличчям і проміньчиками - паличками, будиночок у вигляді квадрата - стін і трикутника - дахи; так і особистісних - наприклад, малювання всіх дерев за однією і тією ж схемою, не звертаючи уваги на характерні особливості конкретного дерева).

Іноді в самостійній діяльності діти малювали недбало, як би поспішно (якщо тільки не було особистої зацікавленості в предметі зображення (себе і все що для неї має значення дитина малювала дуже ретельно і детально, а інших учасників композиції більш схематично і недбало). Дитина могла вважати свій малюнок закінченим, хоча над ним ще треба було попрацювати: додати виразність, зробити деталювання та виправити деякі помилки.

Тому особливу увагу педагог приділяла аналізу дитячих робіт. Досягнення дитини оцінювалися з його особистісними можливостями і порівняно з його ж колишніми малюнками, докладно аргументувалася оцінка, якій додавався позитивний характер. Тому часто на міні-виставках з'являлися не тільки найкращі дитячі твори (інакше це були б малюнки одних і тих же дітей, роботи яких, навіть не дуже оригінальні, з виконавської точки зору, виявлялися „сильнішими” в порівнянні з роботами „слабких” дітей), але і малюнки, що відрізнялися своєрідністю, особистими переживаннями і самовираженням кожної дитини, її „прориви” і особистісні досягнення.

Особлива увага приділялася і вихованню думки дорослих (батьків), яких педагог привчала також не порівнювати дитячі роботи між собою, а відзначати індивідуальну манеру виконання. Привертала до аналізу дітей, звертаючи їхню увагу на те, що малюнки інших треба оцінювати не з позиції: „мені подобається цей малюнок тому, що я дружу з Наталкою”, а з позиції їхньої виразності.

Окрім цього, регулярно педагог організовувала творчі виставки спільних робіт дітей і батьків. Були цікаві та оригінальні знахідки, свіжі ідеї. Діти побачили, що продукти їньої праці значущі й цікаві не тільки їм, але й співробітникам і гостям ЦДЮТ №5.

Розглянемо детальніше навчальні програми по дисциплінах, які були впроваджені в процес художньо-естетичного розвитку дітей дошкільного віку (Живопис, Аплікація, Ліпка).

1. Живопис - один з предметів комплексної програми раннього естетичного виховання дітей. Предмет спрямований на розвиток естетичного смаку, навчання дітей елементарних прийомів роботи з фарбами для створення задуманого зображення; навчання дітей розумінню зв'язку традицій українського народу і сучасного мистецтва, залучення їх до творчості.

Чим більше прекрасного відкривається маленькій людині у дитинстві, тим багатшою вона буде духовно. Естетичне виховання спрямоване на розвиток в дитині закладених природою здібностей, необхідних для її повноцінного розвитку формування майбутньої особистості.

Завдання предмету - виховання здатності розуміти мову мистецтва, приймати твори різних видів і жанрів образотворчого мистецтва. Уроки живопису спираються на традиції українського мистецтва, дозволяють розвинути фантазію дитини, її емоційність, естетичне ставлення до навколишнього світу. Програма складена з урахуванням вимог Державного стандарту початкової загальної освіти в галузях «Мистецтво», «Людина і світ». З дітьми проводяться бесіди, які мають народознавче спрямування. В роботі враховується календар народних свят. Привертається увага дітей до літератури. Кожне заняття включає теоретичний матеріал, як роз'яснення та постановку завдання, а також практичну роботу.

Після освоєння програми діти повинні вміти площинно показувати форму предметів, малювати по пам'яті, за спостереженням, з уяви.

Програма передбачає варіативність форм, методів навчання. На заняттях використовуються пояснювально-ілюстративні (розповідь, пояснення, бесіда, демонстрація), репродуктивні (відтворювальні) методи навчання. Створюються умови для диференційованого та індивідуального навчання. Перевірка та оцінювання знань та умінь учнів здійснюється під час виконання дітьми практичних робіт, а також у формі проведення підсумкових виставок.

Програма початкового рівня розрахована на 3 роки навчання. Група 1-го року навчання складається з дітей віком 3-4 роки.

Метою занять 1-го року навчання є:

ознайомлення дітей з таким видом мистецтва, як живопис;

вивчення назв кольорів;

усвідомлення поняття відображення форми;

вміння бачити форму і колір в об'ємах природного та побутового середовища;

ознайомлення з прийомами користування олівцями, пензлями, фарбами, фломастерами;

формування навичок малювання;

тренування по координації рухів.

На програму відводиться 36 годин. Кількісний склад групи 9-12 чоловік.

Метою занять 2-го року навчання є:

закріплення навичок користування олівцем і пензлем;

повторення назв кольорів;

усвідомлення існування відтінків кольорів;

засвоєння способів змішування фарб для отримання бажаного результату;

тренування по координації рухів;

вміння розфарбувати заданий контур;

вміння самостійно створити контур для розфарбування;

відображення настрою засобами підбору кольорів;

співпраця з однолітками при виконанні колективної роботи.

На програму ІІ-го року навчання відводиться 36 годин. Кількісний склад групи 10-12 чоловік.

Метою занять 3-го року навчання є:

закріплення набутих знань та вмінь;

створення закінченої роботи на задану тему (самостійне створення композиції в заданому форматі, відтворення простих форм, застосування як основних кольорів, так і її відтінків);

виконання малюнку по пам'яті з уяви, з натури;

виконання малюнку в стилі народного розпису;

співпраця з іншими учнями при виконанні колективної роботи;

участь в виставках студії.

Програма розрахована на 36 годин. Кількість учні в 9-12 чоловік.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН - ПОЧАТКОВИЙ РІВЕНЬ

1-й рік навчання

Зміст програми

Вступне заняття. Бесіда про живопис, як вид мистецтва. Техніка безпеки при користуванні олівцями, пензлями, фарбами, фломастерами.

Практична робота. Розфарбовування заданого контуру. Підбір кольорів. Технічні прийоми. Наприклад: «кольорова долонька», «повітряні кульки», «листочок».

Бесіда про кольори в природі. Діалог з дітьми про овочі, квіти, їх назви, вигляд, кольори. Виконання малюнку одним кольором. Тема вільна.

Бесіда присвячена зимовим святам «від Миколая до Різдва». Обговорення елементів традиційного святкування. Виконання малюнків на тему зимових свят.

Бесіда. Обговорення змісту улюблених казок, головних героїв, їх характерів та вигляду. Виконання малюнків - ілюстрацій. Наприклад: «Колобок», «Курочка ряба», «Рукавичка», «Лисичка-сестричка».

Бесіда. Орнамент, як малюнок, утворений повторенням форм і кольору в певному ритмі. Поняття симетрії і ритму. Демонстрація орнаментів, вишивок, тканих виробів, розпису. Виконання робіт - спроба відтворити орнамент в різноманітних композиціях. Вправи.

Бесіда. Акцентування уваги на природні форми об'єктів живої природи. Обговорення баченого пейзажу, окремих рослин та їх елементів. Виконання робіт з відображенням природних контурів рослин. Наприклад: «листочок», «веселка над квітковою галявиною».

Бесіда. Наше чудове місто. Привернення уваги учнів до своєрідної архітектури Харкова, до відмінності архітектурних споруд центру і мікрорайонів міста. Виконання робіт з передачею перспективи та пропорцій об'єктів, що зображуються. Наприклад малюнок «Будиночки».

Бесіда. Ознайомлення учнів з особливостями народного українського розпису. Демонстрація зразків. Виконання вправ. Обговорення. Виконання робіт з копіюванням окремих елементів запропонованих зразків. Відтворення по пам'яті зразків, що сподобались. Наприклад малюнки: «Півник», «Орнамент».

Малюнки по пам'яті та за спостереженням. Спроба передати особливості образу засобами образотворчого мистецтва. Наприклад малюнки: «Слон», «Собачка в цирку», «Пташка».

Заключне заняття. Підведення підсумків за рік. Привітання учасників конкурсів і виставок. Завдання на літо.

2-й рік навчання

Зміст програми

Вступне заняття. Бесіда про живопис, як вид мистецтва. Техніка безпеки при користуванні олівцями, пензлями, фарбами, фломастерами.

Практична роб.. Розфарбовування заданого контуру. Підбір кольорів. Технічні прийоми. Наприклад: «Гілка калини», «Тропічні рибки», «Павич».

Бесіда про кольори в природі. Діалог з дітьми про овочі, квіти, їх назви, вигляд, кольори. Виконання малюнку одним кольором. Тема вільна.

Бесіда, присвячена зимовим святам «від Миколая до Різдва». Обговорення елементів традиційного святкування. Виконання малюнків на тему зимових свят.

Бесіда. Обговорення змісту улюблених казок, головних героїв, їх характерів та вигляду. Виконання малюнків - ілюстрацій. Наприклад: «Півник і двоє мишенят», «Рукавичка», «Буратіно», «Червона шапочка».

Бесіда. Орнамент, як малюнок, утворений повторенням форм і кольору в певному ритмі. Поняття симетрії і ритму. Демонстрація орнаментів вишивок, тканих виробів, розпису. Виконання робіт - спроба відтворити орнамент в різноманітних композиціях. Вправи.

Бесіда. Акцентування уваги на природні форми об'єктів живої природи. Обговорення баченого пейзажу, окремих рослин та їх елементів. Виконання робіт з відображенням природних контурів рослин. Наприклад: «Осіннє листя», «Гілка калини».

Бесіда. Наше чудове місто. Привернення уваги учнів до своєрідної архітектури Львова, до відмінності архітектурних споруд центру і мікрорайонів міста. Виконання робіт з передачею перспективи та пропорцій об'єктів, що зображуються. Наприклад: малюнок «Моє місто».

Бесіда. Ознайомлення учнів з особливостями народного українського розпису. Демонстрація зразків. Виконання вправ. Обговорення. Виконання робіт з копіюванням окремих елементів запропонованих зразків. Відтворення по пам'яті зразків, що сподобались. Наприклад малюнки: «Півник», «Квіткова декоративна композиція».

10. Малюнки по пам'яті та за спостереженням. Спроба передати особливості образу засобами образотворчого мистецтва. Наприклад малюнки: «Свято мами», «Портрет друга», «Пташка на гілці».

11. Підсумкове заняття. Аналіз роботи за рік. Привітання учасників конкурсів і виставок. Завдання на літо.

3-й рік навчання

Зміст програми

Вступне заняття. Бесіда про живопис, як вид мистецтва. Техніка безпеки при користуванні олівцями, пензлями, фарбами, фломастерами.

Практична робота. Розфарбовування заданого контуру. Підбір кольорів. Технічні прийоми. Наприклад: «натюрморт», «наш акваріум», «соняшник».

Бесіда про кольори в природі. Виконання малюнків на вільну тему одним кольором. Вправи.

Бесіда, присвячена зимовим святам «від Миколая до Різдва». Обговорення елементів традиційного святкування. Виконання малюнків на тему зимових свят.

Бесіда. Обговорення змісту улюблених казок, головних героїв, їх характерів та вигляду. Виконання малюнків - ілюстрацій. Наприклад: «Котик і півник», «Дюймовочка», «Попелюшка», «Снігова королева», «Кіт у чоботях».

Бесіда. Орнамент, як малюнок, утворений повторенням форм і кольору в певному ритмі. Поняття симетрії і ритму. Демонстрація орнаментів вишивок, тканих виробів, розпису. Виконання робіт - спроба відтворити орнамент в різноманітних композиціях. Вправи.

Бесіда. Акцентування уваги учнів на природні форми об'єктів живої природи. Обговорення баченого пейзажу, окремих рослин та їх елементів. Виконання робіт з відображенням природних контурів рослин. Наприклад: «осіннє листя», «соняшник», «букет в вазі».

Бесіда. Наше чудове місто. Привернення уваги учнів до своєрідної архітектури Харкова, до відмінності архітектурних споруд центру і мікрорайонів міста. Виконання робіт з передачею перспективи та пропорцій об'єктів, що зображуються. Наприклад: малюнок «Свято у Львові».

Бесіда. Ознайомлення учнів з особливостями народного українського розпису. Демонстрація зразків. Виконання вправ. Обговорення. Виконання робіт з копіюванням окремих елементів запропонованих зразків. Відтворення по пам'яті зразків, що сподобались. Наприклад: «Пташка», «Калина», «Декоративна композиція з півником».

Мал юнки по пам'яті та за спостереженням. Спроба передати особливості образу засобами образотворчого мистецтва. Наприклад малюнки: «Діти і святий Миколай», «Свято мами», «Портрет».

11 .Заключне заняття. Підведення підсумків за рік. Привітання учасників конкурсів і виставок. Завдання на літо.

Прогнозований результат

Учні повинні знати:

про живопис, як вид мистецтва;

про матеріали та інструменти, що застосовуються на заняттях живописом;

техніку роботи з олівцями, фломастерами, фарбами;

про етапність створення картин (задум, ескіз, вибір техніки виконання,

виконання, оформлення);

про існування традиційного народного розпису;

про існування таких видів живописних творів, як портрет, пейзаж, натюрморт, ілюстрація;

про зображення, як декоративні, реалістичні, абстрактні;

про існування перспективи і передачу її на малюнку;

про відтворення пропорцій (більше, менше, однакове, ширше, вужче,

нижче, вище);

основні кольори;

відтінки, способи їх утворення;

про стилізацію (спрощення) при зображенні;

про декорування (прикрашання) зображення;

про необхідність шанобливого ставлення до своїх робіт, робіт інших авторів;

про участь своїх картин в виставках, як високу оцінку роботи.

Учні повинні вміти:

естетично сприймати середовище;

виділяти окремі об'єкти композиції, що розглядається;

аналізувати форму і колір цих об'єктів;

розміщувати (компонувати) малюнок в заданому форматі;

виконувати малюнок на задану тему;

виконувати всі етапи створення картини (задум, ескіз, компонування,

виконання, декорування);

відтворювати форми простих об'єктів;

стилізовано зображувати складні об'єкти;

відтворювати малюнок за мотивами народного розпису;

виконувати малюнок в заданій кольоровій гамі;

працювати самостійно;

співпрацювати з однолітками при виконанні колективної роботи.

2. Аплікація. Уроки аплікації - це перша зустріч дитини з творчістю, процес опановування наймолодшими учнями певної системи початкового рівня технологічних знань, вмінь і навичок.

Мета занять - формування практичних навичок художньо-творчої діяльності дитини, її розуміння зв'язку художньо-виразних завдань з ідеєю і задумом:

Створення у дітей правильного уявлення про культуру, побут, традиції українського народу;

Ознайомлення дітей дошкільного віку з видами робіт, де використовують папір, навчання основних прийомів роботи в техніках аплікації та початків паперової пластики.

Програма розрахована на 3 роки навчання (початковий рівень). Група 1-го року навчання складається з дітей віком 3-4 роки. Метою занять групи 1-го року навчання є:

в доступній формі знайомити дітей з таким видом мистецтва, як аплікація;

розвивати у дітей цікавість до творчості;

спонукати їх до вивчення кольорів;

прищеплювати початкові навички моделювання;

ознайомлювати з правилами роботи з папером на площині і в просторі;

вчити користуватись готовими елементами для створення роботи.

На програму 1-го року навчання відведено 36 годин. Кількісний склад групи - 10-12 учнів.

Група 2-го року навчання складається з дітей віком 4-5 років. Метою занять групи 2-го року навчання є:

закріплення навиків з виготовлення аплікації;

усвідомлення належності аплікації як до традиційного, так і до сучасного виду мистецтва;

ознайомлення зі способами обробки паперу для надання елементу бажаної форми;

підтримання цікавості до творчої діяльності;

закріплення навичок виготовлення просторових композицій з паперу із застосуванням елементів моделювання та паперопластики;

ознайомлення з правилами користування ножицями;

На програму 2-го року навчання відводиться 36 годин. Кількісний склад групи -10-12 учнів.

Група 3-го року навчання складається з дітей віком 5-6 років. Метою занять групи 3-го року навчання є:

закріплення та вдосконалення вже набутих знань та вмінь роботи з папером;

навчання самостійно користуватись ножицями;

усвідомлення поетапності процесу створення композиції (задум, ескіз, деталювання, виконання, доповнення);

формування навичок моделювання та паперопластики;

залучення до творчості;

участь у виставках студії.

На засвоєння програми відводиться 36 годин. Кількісний склад групи - 10-12 учнів.

Програма складена з урахуванням вимог Державного стандарту початкової загальної освіти в галузях „Мистецтво”, „Людина і світ”. В бесідах порушуються питання мистецтва, народознавства, природознавства, літератури. Кожне заняття включає теоретичний матеріал як роз'яснення та постановку завдання і практичну роботу.

Програма передбачає варіативність форм, методів навчання. На заняттях використовуються пояснювально-ілюстративні (розповідь, пояснення, бесіда, демонстрація), репродуктивні (відтворювальні) та ігрові методи навчання. Поряд з індивідуальною проводиться колективна форма роботи, в тому числі при підготовці до змагань, виставок, інших масових заходів. Створюються умови для диференційованого та індивідуального навчання.