Удосконалення організації художньо-естетичної роботи в ЦДЮТ № 5 м. Харкова

Перевірка та оцінювання знань та вмінь учнів здійснюється під час виконання учнями практичних робіт, а також у формі проведення підсумкових виставок.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН - ПОЧАТКОВИЙ РІВЕНЬ

1 рік навчання

№	Тема	К-сть годин	Контроль
1	Вступна бесіда. Техніка безпеки.	1	опитування
2	Аплікація. Збирання малюнку із заданих форм. „Ромашка”.	1	практична роб.
3	Аплікація. Збирання малюнку із заданих форм. „Грибочки”.	1	практична роб.
4	Моделювання. Іграшка „Котик”. Модель 1.	1	практична роб.
5	Моделювання. Іграшка „Мишка”. Модель 1.	1	практична роб.
6	Моделювання. Іграшка „Грибочки”.	1	практична роб.
7	Аплікація „Листочки”.	1	практична роб.
8	Моделювання. Іграшка „Черепаха”.	1	практична роб.
9	Аплікація. Збирання малюнку із заданих форм. „Жук”	1	практична роб.
10	Аплікація. Збирання малюнку із заданих форм. Колективна робота. „Орнамент”.		Практична роб.
11	Аплікація. „Черепаха”.	1	практична роб.
12	Аплікація. „Рибка”.	1	практична роб.
13	Аплікація. Збирання малюнку із заданих форм. „Будиночок”.	1	практична роб.
14	Аплікація. Збирання малюнку із заданих форм. „Домашні тварини”.	1	практична роб.
15	Аплікація. Збирання малюнку із заданих форм. „Сніговик”.	1	практична роб.
16	Виготовлення ланцюжків на ялинку.	1	практична роб.
17	Аплікація. Збирання малюнку із заданих форм. „Равлик”.	1	практична роб.
18	Моделювання. Іграшка „Равлик”, „Курчатко”.	1	практична роб.
19	Аплікація. „Сонечко”.	1	практична роб.
20	Моделювання забавки на основі конуса: „Півник”, „Зайчик”.	2	практична роб.
21	Аплікація. Листівки „Квіткові композиції-„.	2	практична роб.
22	Аплікація. Писанкові мотиви.	2	практична роб.
23	Аплікація. „Сім'я”.	1	практична роб.”
24	Аплікація. „Цирк”.	1	практична роб.
25	Ілюстрація до казки.	4	практична роб.
26	Аплікація. „Літо”. Колективна робота.	1	практична роб.
27	Аплікація. „Пейзаж”. Колективна робота.	3	практична роб.
	Всього	36

Зміст програми

Вступне заняття. Поняття аплікації. Бесіда про використання аплікації у побуті та мистецтві. Показ зразків. Знайомство з гуртківцями.

Техніка безпеки. Загальні поняття про матеріали, що використовуються при аплікації. Інструменти, що використовуються при роботі (олівці, ножиці, ножиці з 2-подібною ріжучою кромкою). Правила користування клеєм, ножицями. Правила безпеки роботи з ріжучим та колючим інструментом.

Практична роб.. Збирання малюнку із заданих форм за зразком. Наприклад: „Ромашка”, „Грибочки”, „Черепаха”.

Практична роб.. Збирання малюнку із заданих форм за описом. Наприклад: „Будинок”, „Листочки”, „Сніговик”.

Практична робота. Виготовлення колективного виробу. Техніка безпеки при виготовленні колективної роботи. Роз'яснення поняття орнаменту, як послідовного повторення форм в заданому ритмі. Демонстрація зразків. Виклеювання за зразком. Вправи. Панно. Орнамент.

Ознайомлення з поняттям паперопластики. Демонстрація зразків. Виготовлення просторових елементів. Практична роб.. Виготовлення ялинкових прикрас (ланцюжків).

Ознайомлення з поняттям моделювання з паперу, способі надання об'ємної форми плоским елементам для отримання бажаного ефекту. Виготовлення забавок на основі кільця, конуса. Наприклад: „Равлик”, „Черепаха”, „Курчатко”. Практична роб..

Практична робота. Виготовлення аплікації на задану тему з використанням готових елементів. Роботу розмішують в обумовленому просторі (листівка, ф.А4, ф.А3).

Заключне заняття. Підведення підсумків за рік. Завдання на літо.

2-рік навчання

№	Тема	К-сть годин	Контроль
1	Вступна бесіда. Техніка безпеки.	1	опитування
2	Аплікація. Збирання малюнку із заданих форм. „Квіти”.	1	практична роб.
3	Аплікація. Збирання малюнку із заданих форм. „Лісова галявина”.	1	практична роб.
4	Моделювання. Іграшка „Котик”. Модель 1.	1	практична роб.
5	Моделювання. Іграшка „Мишка”. Модель 1.	1	практична роб.
6	Моделювання. Іграшка „Грибочки”.	1	практична роб.
7	Аплікація. „Листя падає”. Колективна робота.		Практична роб.
8	Моделювання. Іграшка „Черепаха”.	1	практична роб.
9	Аплікація. Збирання малюнку із заданих форм. „Метелики”.	1	практична роб.
10	Аплікація. Збирання малюнку із заданих форм. Колективна робота. „Орнамент”.	1	практична роб.
11	Аплікація. „Підводний світ”.	1	практична роб.
12	Аплікація.„Веселі рибки”.	1	практична роб.
13	Аплікація. Збирання малюнку із заданих форм. „Місто”.		Практична роб.
14	Аплікація. Збирання малюнку із заданих форм. „Домашні тварини”.	1	практична роб.
15	Аплікація. Збирання малюнку із заданих форм. „Святий Миколай”.	1	практична роб.
16	Виготовлення ялинкових прикрас.		Практична роб.
17	Аплікація. Збирання малюнку із заданих форм. „Равлик”.	1	практична роб.
18	Моделювання. Іграшка „Равлик”.	1	практична роб.
19	Аплікація. „Сонце усміхається”.	1	практична роб.
20	Моделювання забавки на основі конуса: „Півник”, „Зайчик”, „Мишка”, „Пташка”.	2	практична роб.
21	Аплікація. Листівки „Квіткові композиції*”.	2	практична роб.
22	Аплікація. Декоративні композиції з елементами писанкових мотивів.	2	практична роб.
23	Аплікація. „Сім'я”.	1	практична роб.
24	Аплікація-ілюстрація до літературного твору (вірша).	2	практична роб.
25	Аплікація. „Цирк”.	1	практична роб.
26	Ілюстрація до казки.	2	практична роб.
27	Аплікація. „Літо”. Колективна робота.	1	практична роб.
28	Аплікація. „Пейзаж”. Колективна робота.	1	практична роб.
	Всього	36

Зміст програми

Вступне заняття. Бесіда про аплікацію, як вид мистецтва. Показ зразків.

Техніка безпеки. Повторення понять про матеріали та інструменти, що використовуються при роботі.

3.Практична робота. Збирання малюнку із заданих форм за зразком. Наприклад: „Лісова галявина”, „Метелики”, „Равлик”, „Веселі рибки”.

4.Практична робота. Збирання малюнку із заданих форм за описом. Наприклад: „Місто”, „Сім'я”, „Святий Миколай”.

5.Повторення поняття орнаменту, як послідовного відтворення форм в заданому ритмі. Виконання вправ. Наприклад: „Орнамент”, „Декоративні композиції з елементами писанкових мотивів”.

6.Колективна робота. Техніка безпеки при спільній роботі. Обговорення сюжету виконання завдання. Наприклад: ілюстрація до вірша, ілюстрація до казки, „Пейзаж”.

7.Повторення поняття паперопластики. Демонстрація зразків.

Моделювання іграшок „Мишка”, „Котик”.

8.Повторення поняття моделювання з паперу. Повторення назв геометричних фігур. Виготовлення забавок на основі циліндра, конуса. Наприклад: „Мишка”, „Пташка”, „Півник”.

9.Практична робота. На задану тему з використанням готових елементів. Робота компонується в заданому форматі: листівка, ф.А4, ф.АЗ, ф.А2. Наприклад: „Листя падає”, „Цирк”, „Літо”.

10.Заключне заняття. Підведення підсумків за рік. Оголошення та привітання учасників конкурсів та виставок. Завдання на літо.

3-й рік навчання

№	Тема	К-сть годин	Контроль
1	Вступна бесіда. Техніка безпеки	1	опитування
2	Аплікація. Збирання малюнку із заданих форм. „Квіти”.	1	практична роб.
3	Аплікація. Збирання малюнку із заданих форм. „їжачки з грибочками”.	1	практична роб.
4	Моделювання. Іграшка „Котик”. Модель 1.	1	практична роб.
5	Моделювання. Іграшка „Мишка”. Модель 1.	1	практична роб.
6	Моделювання. Іграшка „Грибочки”.	1	практична роб.
7	Аплікація „Осінь”. Колективна робота.	2	практична роб.
8	Моделювання. Іграшка „Черепаха”.	1	практична роб.
9	Аплікація. Збирання малюнку із заданих форм. „Бджілки”.	1	практична роб.
10	Аплікація. Збирання малюнку із заданих форм. Колективна робота „Орнамент”.	1	практична роб.
11	Аплікація. „Підводний світ”.	1	практична роб.
12	Аплікація. „Морські мешканці”.	1	практична роб.
13	Аплікація. Збирання малюнку із заданих форм. „Моє місто”.	2	практична роб.
14	Аплікація. Збирання малюнку із заданих форм. „Домашні тварини”.	1	практична роб.
15	Аплікація. Збирання малюнку із заданих форм. „Новорічні композиції”.	1	практична роб.
16	Виготовлення ялинкових прикрас.	2	практична роб.
17	Аплікація. Збирання малюнку із заданих форм. „Равлик”.	1	практична роб.
18	Моделювання. Іграшка „Равлик”	1	практична роб.
19	Аплікація. „Сонце усміхається”.	1	практична роб.
20	Моделювання забавки на основі конуса: „Півник”, „Зайчик”, „Мишка”, „Пташка”, „Кіт”, „Ангелик”.	3	практична роб.
21	Аплікація. Листівки „Квіткові композиції”.	1	практична роб.
22	Аплікація. Декоративні композиції з елементами писанкових мотивів.	4	практична роб.
23	Аплікація. „Сім'я”.	1	практична роб.
24	Аплікація-ілюстрація до літературного твору (вірша).	2	практична роб.
25	Аплікація. „Цирк”.	1	практична роб.
26	Ілюстрація до казки.	2	практична роб.
27	Аплікація. „Літо”. Колективна робота.	1	практична роб.
28	Аплікація. „Пейзаж”. Колективна робота.	1	практична роб.
	Всього	36

Зміст програми

Вступне заняття. Бесіда про аплікацію як вид мистецтва. Показ зразків.

Техніка безпеки. Повторення понять про матеріали та інструменти, що використовуються при роботі. Опитування.

Практична робота. Збирання малюнку із заданих форм за зразком. Наприклад: „Квіти”, „їжачки з грибочками”, „Домашні тварини”.

Практична робота. Збирання малюнку із заданих форм за описом. Наприклад: „Бджілки”, „Підводний світ”, „Цирк”.

Практична робота. Виготовлення колективного виробу. Техніка безпеки при спільній роботі над виробом. Наприклад: аплікація „Осінь”, аплікація „Орнамент”.

Повторення поняття паперопластики. Демонстрація зразків. Практична роб.: виготовлення ланцюжків на ялинку, моделювання іграшок „Котик”, „Мишка”.

Повторення поняття моделювання з паперу, як способу надання об'ємної форми плоским елементам для отримання бажаного ефекту. Виготовлення забавок на основі циліндра, конуса. Наприклад: „Грибочок”, „Зайчик”, „Пташка”, „Півник”.

Практична робота. Виготовлення аплікації на задану тему з використанням готових елементів. Роботу розміщують в обумовленому просторі (листівка, ф.А4, ф.АЗ, ф.А2). Наприклад: „Сонце усміхається”, „Квіткові композиції””, „Моє місто”.

Заключне заняття. Підведення підсумків за рік. Оголошення та привітання учасників конкурсів та виставок. Завдання на літо.

Прогнозований результат

Учні повинні знати:

Назви кольорів;

Відомості про аплікацію, як вид мистецтва;

Відомості про види матеріалів, що застосовують для аплікації;

Інструменти та способи їх використання в роботі;

Технологію виконання аплікації (задум, ескіз, малюнок, деталювання, збирання композиції, виклеювання, декорування, оформлення);

Правила використання розгортки для отримання об'ємної форми;

Найпростіші способи обробки паперу в техніці паперопластики.

Учні повинні вміти:

Користуватись готовими елементами для створення аплікації:

за зразком

за описом

з уяви

Виконувати роботу на задану тему;

Готувати ескіз для створення панно;

Компонувати роботу в обумовленому просторі;

Декорувати композицію;

Моделювати найпростіші форми з паперу;

Використовувати розгортку для виготовлення моделі;

Застосовувати найпростіші прийоми обробки паперу в техніці паперопластики;

Співпрацювати зі своїми однолітками під час виконання колективної роботи.

3. Ліпка. Заняття ліпкою бере початок в глибинах історії і належить до найдавніших видів осмисленої діяльності людини. Від первісних часів до наших днів предмети, виготовлені в техніках скульптури і кераміки супроводжують людину в її побуті.

Кожен народ має свої традиції, і відповідно традиційні види мистецтва. Для українського народу одним з найвиразніших та найулюбленіших видів мистецтва є кераміка. Кожна людина повинна знати про свій рід, свій народ, край своїх предків. Навчання ж дітей прийомам ліплення дозволяє не тільки розповісти їм про давні традиції їх народу, а і самим доторкнутись до них, відчути той же захват людини трипілля, коли з-під її рук виходив глиняний таріль, полумисок, забавка-баранець, або оберіг.

Предмет «Ліпка» допомагає у створенні у дітей правильних уявлень про культуру, побут українського народу, формує практичні навички художньо-творчої діяльності, дозволяє залучити дитину до творчості. Заняття ліпкою позитивно впливає на загальний розвиток дитини, збагачує її уяву. Вправи для пальців, якими по суті є всі прийоми ліплення розвивають їх вправність, рухливість. На пальцях і долонях є «активні точки», масаж яких позитивно відбивається на самопочутті дитини, покращує роботу мозгу. Регулярна робота з глиною сприяє в підтриманні гарного тонусу, тим більше, що діти працюють з природним матеріалом, який сам по собі має лікувальні властивості.

Ліплення є особливою дисципліною в системі студії естетичного виховання, яка вчить просторовому мисленню, тобто допомагає розвитку в учнів відчуття тримірності об'єму і форми, вмінню відчувати та передавати художніми засобами об'єм у просторі. Чим більше прекрасного відкривається маленькій людині у дитинстві, тим точніше буде її відгук на оточуючий світ тим багатшою стане її душа. Естетичні враження проходячи через серце дитини, виявляються в красі поводження, в гармонійності вчинків, утворює смак до всього гармонійного. Естетичні переживання дають дітям найчистішу радість, а радість є могутнім вихователем. Естетичне виховання спрямоване на розвиток в дитині закладених природою здібностей, необхідних для її повноцінного розвитку, формування майбутньої особистості.

Головним завданням предмету є всебічний - гармонійний розвиток дитини, формування її світогляду засобами прикладних дисциплін, розкриття здібностей дітей, формування художнього смаку, дитячої творчості, культурних навиків, відчуття єдності з іншими дітьми.

Програма гуртка складена з урахуванням вимог Державного стандарту початкової загальної освіти в галузях «Мистецтво», «Людина і світ», спрямована на формування в учнях системного мислення. Програма включає елементарні відомості з народознавства. В бесідах порушуються питання історії, мистецтва.

Програма передбачає варіативність форм, методів навчання. На заняттях гуртка використовують пояснювально-ілюстративні (розповідь, пояснення, бесіда, демонстрація, досліди та ін.), репродуктивні (відтворювальні) методи навчання. Кожне заняття включає теоретичний матеріал, практичну роботу. Програма розрахована на 3 роки навчання (початковий рівень).

Мета першого року навчання

При першому знайомстві з предметом, дати відомості про скульптуру, про ті якості, які відрізняють її від інших видів мистецтв, та ті, що об'єднують її з ними.

Залучати дітей до культури свого народу, вчити бачити, відчувати, милуватись, захоплюватись чарівним світом мистецтва.

Використовувати ігрові ситуації для засвоєння теми заняття.

Формувати такі якості як уява, пам'ять, розвиток почуттів, здібностей, естетичного смаку.

Група першого року навчання складається з дітей віком 3-4 роки. Кількісний склад групи 10-12 чоловік.

Мета другого року навчання

Закріплення методів роботи з глиною.

Виконання основних геометричних форм, з яких складаються предмети, що нас оточують.

Конструювання об'ємної фігури з геометричних по формі деталей, складання їх у цілісну композицію.

Ознайомлення з методом розминання матеріалу та ліплення об'єму пальцями з цілого шматка, не допускаючи механічного підходу до виконання завдання розкатвання кульок, конусів тощо, складання окремих деталей.

Ознайомлення з роботою з натури: вміння дивитися на предмет, аналізувати його об'єм, пропорції, форми при постійному порівнянні з натурою.

Група другого року навчання складається з дітей віком 4-5 років. Кількісний склад групи 10-12 чоловік.

Мета третього року навчання

Дати поняття про масу та об'єм, співвідношення фігур у композиції, процес вимірювання об'єму.

Опираючись на знайомство дітей з об'ємними формами рослинного світу, через ліплення ними овочів, фруктів, наштовхують їх на творче переосмислення літературних образів, сприйняття образних характеристик через форму, характер об'ємів.

Навчити передавати характер рухів, пропорції та індивідуальні особливості птахів або тварин. Розвиток зорової пам'яті.

Ознайомити з поняттям декоративності в скульптурі та методами перетворення природних форм на декоративні.

Оволодіти методикою створення рельєфу. Виконання рослинного орнаменту пластичними засобами.

Група третього року навчання складається з дітей віком 5-6 років. Кількісний склад групи 10-12 чоловік.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН - ПОЧАТКОВИЙ РІВЕНЬ

1-й рік навчання

художній естетичний виховання особистість

№	ТЕМА	Години	Контроль
1	Вступна бесіда. Техніка безпеки	1	опитування
2	Ознайомлення з прийомами ліплення. «Куля», «Колобок»	1	практична роб.
3	Ліплення простих геометричних форм	1	практична роб.
4	Ліплення простих форм:”Яблуко», „Груша»	2	практична роб.
5	Ліплення простих форм: „Сніговик”	1	практична роб.
6	Виконання композиції з кількох предметів. «Тарілка з фруктами»	2	практична роб.
7	Засвоєння методу ліпки за допомогою «пласта», „шнура».»Кошик з грибами»	2	практична роб.
8	Ліплення фігур поєднанням різних за формою деталей: „Ромашка»,»Черепаха»	2	практична роб.
9	Ліплення української народної іграшки:»Півник»	2	практична роб.
10	Ліплення персонажів українських народних казок:»курочка».»мишка»	2	практична роб.
11	Тема «ялинка»	2	практична роб.
12	Уявлення про прості геометричні форми: куб. Конус. Циліндр.	2	практична роб.
13	Виготовлення керамічного пласта (медалі),знайомство з формою овала, кола, квадрата.	3	практична роб.
14	Виконання фактури на керамічних виробах ,як декору.	4	практична роб.
15	Виготовлення керамічного посуду способом «пласта»	3	практична роб.
16	Ліплення української народної іграшки «баранець»	2	практична роб.
17	Ліплення персонажів українських народних казок :»3айчик»	2	практична роб.
18	Тема «Моя улюблена домашня тварина»	2	практична роб.
	Всього:	36

Зміст програми

Вступна бесіда. Основні відомості про скульптуру та кераміку, про якості ,які відрізняють їх від інших видів мистецтва .Організація робочого місця. Матеріали та інструменти. Техніка безпеки.

Вивчення прийомів ліплення (розминання глини, ліплення об'єму пальцями з цілого шматка, розкачування). Розповідь демонстрація, практична роб.

Ліплення простих форм. Вправи. Наприклад: «Яблуко», «Груша», «Курочка».

Бесіда. Знайомство з простими геометричними формами. Їх вигляд, назви (куля, конус, куб, циліндр). Виконання композиції з кількох простих форм шляхом поєднання окремих елементів. Вправи. Наприклад: «Сніговик», «Тарілка з фруктами».

Ознайомлення зі зразками кераміки як традиційного виду мистецтва. Розповідь демонстрація. Поняття стилізації, практична роб. Вправи. Наприклад: «Півник», «Баранчик».

Виготовлення керамічного пласта. Знайомство з формою овалу, кола, квадрата, Засвоєння поняття рельєфу. Компонування фігур на площині, практична робота. Вправи. Наприклад: «Медаль», «Кулон».

Бесіда про посуд та способи його виготовлення. Демонстрація зразків. Виготовлення керамічного посуду способом «пласта» і «шнура».практична роб., Вправи. Наприклад: «Кошик».

Бесіда про народну казку. Ліплення персонажів казок, практична роб.. Вправи. Наприклад: «Колобок», «Мишка», «Курочка», «Зайчик».

Ліплення фігур поєднанням різних за формою деталей, практична роб.. Вправи. Наприклад:»Ромашка», «Черепаха».

Бесіда «Рух». Передача руху об'єкта при виготовленні фігури. Демонстрація зразків, практична роб., вправи. Наприклад: «3айчик», «Домашні тварини».

Бесіда. Поняття декорування (прикрашання).Способи виконання фактури на керамічних виробах. Розпис і інкрустування (поняття).Демонстрація зразків, практична роб. Вправи.

2-й рік навчання

№	Тема	Години	Контроль
1	Вступна бесіда. Техніка безпеки.	1	опитування
2	Повторення прийомів ліплення. Виконання простих геометричних форм:»Куля»,»Конус»,»Циліндр»	2	практична роб.
3	Ліплення простих предметів. Тема «Овочі, фрукти».	2	практична роб.
4	Виконання композиції з кількох предметів:»Тарілка з фруктами»* «Кошик з овочами», «Кошик з грибочками».	2	практична роб.
5	Ліплення фігурок поєднанням різних за формою деталей. Птахи (курчата, зозуля, півник, лебідь, качка, сова). Тварини (кішка, мишка, собачка, лисичка, зайчик, їжачок)	10	практична роб.
6	Ліплення фігурок із застосуванням прийомів витягування :удав, слон, крокодил.	3	практична роб.
7	Ліплення складних тематичних композицій з використанням раніше засвоєних прийомів: «лісова галявина», «острів з крокодилами» і т.п.	4	практична роб.
8	Повторення прийомів декорування поверхні.	2	практична роб.
9	Виготовлення декоративних пластів з використанням різної фактури.	2	практична роб.
10	Виконання стилізованої людської фігурки.	2	практична роб.
11	Виготовлення складної фігурки з поєднанням елементів: вершник, човняр.	6	практична роб.
	Всього	36

Зміст програми

Вступна бесіда. Основні відомості про скульптуру і кераміку, про якості, які відрізняють їх від інших видів мистецтва. Організація робочого місця. Матеріали і інструменти. Техніка безпеки.

Вивчення прийомів ліплення (розминання глини, ліплення об'єму пальцями з цілого шматка. Розкачування). Розповідь, демонстрація, практична робота. Ліплення простих форм. Вправи. Наприклад:»Овочі», «Фрукти».

Бесіда,знайомства з простими геометричними формами. Їх вигляд, назви (куля, конус, куб, циліндр). Виконання композиції з кількох простих форм шляхом поєднання окремих елементів. Вправи. Наприклад: «тарілка з фруктами», «кошик з овочами», «кошик з грибочками».

Ознайомлення із зразками кераміки ,як традиційного виду мистецтва. Розповідь, демонстрація. Поняття стилізації. Практична робота. Вправи. Наприклад: «Півник», «Баранчик», «Качка». «Коник».

Виготовлення керамічного пласта. Знайомства з формою овала, кола, квадрата. Засвоєння поняття рельєфу. Компонування фігур на площині, практична робота. Вправи. Наприклад:»Медаль», «Кулон», «Хатка»,»Соняшники».

Бесіда про посуд та способи його виготовлення. Демонстрація зразків. Виготовлення керамічного посуду способом «шнура» і «пласта». Практична робота. Вправи. Наприклад: «»Кошик», «Таріль», «Ваза».

Бесіда про народну казку. Ліплення персонажів казок. Практична робота. Вправи. Наприклад:»Ріпка», «Ведмідь», «Червона шапочка».

Ліплення фігур поєднанням різних за формою деталей. Практична робота. Вправи. Наприклад: Птахи журчата, зозуля, півник, лебідь, качка, сова). Тварини (кішка, мишка, собака, лисиця, Зайчик, їжачок)

Ліплення фігур поєднанням різних за формою деталей. Практична робота. Вправи. Наприклад: «Удав», «слон», «крокодил».

Бесіда. «Рух».Передача руху об'єкта при виготовленні фігури. Демонстрація зразків. Практична робота. Вправи. Наприклад: «3айчик», «Домашні тварини», «Стилізована людська фігурка».

Бесіда. Поняття декорування (прикрашання).Способи виконання фактури на керамічних виробах. Розпис і інкрустування (поняття). Демонстрація зразків. Практична робота. Вправи.

Ліплення складних тематичних композицій з використанням раніше засвоєних форм і прийомів. Бесіда. Демонстрація зразків. Практична робота. Вправи. Наприклад: «Лісова галявина», «вершник», «Човняр».

3-й рік навчання

№	Тема	Години	Контроль
1	Вступна бесіда техніка безпеки.	1	опитування
2	Виконання квітки2ромашка»	1	практична роб.
3	Ліплення поєднанням різних за формою деталей. Фігурка «кіт»,»лисиця»	2	практична роб.
4	Композиція «Гриби в кошику»	1	практична роб.
5	Листок дерева	1	практична роб.
6	Композиція з геометричних фігур (циліндр,конус куля)	2	практична роб.
7	Фігурка «черепаха»	1	практична роб.
8	Фігурка «равлик»	2	практична роб.
9	Композиція «будинок»	2	практична роб.
10	Композиція «домашні тварини»	2	практична роб.
11	Композиція «зайчик під липкою»	2	практична роб.
12	Композиція «сніговик»	1	практична роб.
13	Рельєф «сніжинки»	1	практична роб.
14	Композиція «ялинка»	1	практична роб.
15	Композиція «Миколаю»	2	практична роб.
16	Фігурка «клоун»	1	практична роб.
17	Композиція «цирк»	2	практична роб.
18	Композиція «тварини на манежі»	2	практична роб.
19	Композиція «пташеня у гнізді»	2	практична роб.
20	Фігурка «жираф»	1	практична роб.
21	Фігурка «слон»	1	практична роб.
22	Виготовлення примітивного посуду	2	практична роб.
23	Композиція «дерево»	2	практична роб.
	Всього	36

Зміст програми

Вступна бесіда. Основні відомості про скульптуру і кераміку, про якості, які відрізняють їх від інших видів мистецтва. Організація робочого місця. Матеріали і інструменти. Техніка безпеки.

Повторення прийомів ліплення (розминання глини, ліплення об'єму пальцями з цілого шматка, розкачування). Розповідь, демонстрація, практична роб. Ліплення простих форм. Вправи. Наприклад: „Овочі”, «Фрукти».

Бесіда, знайомства з простими геометричними формами .їх вигляд, назви (куля, конус, куб, циліндр). Виконання композиції з кількох простих форм шляхом поєднання окремих елементів. Вправи. Наприклад:»Тарілка з фруктами», «Кошик з овочами», «Кошик з грибочками».

Ознайомлення із зразками кераміки ,як традиційного виду мистецтва. Розповідь демонстрація. Поняття стилізації. Практична роб.. Вправи. Наприклад:»Півник», «Баранчик», «Качка», «Коник».

Виготовлення керамічного пласта. Знайомства з формою овала, кола, квадрата. Засвоєння поняття рельєфу. Компонування фігур на площині. Практична роб. Вправи. Наприклад: «Медаль». «Кулон», «Хатка»,«Сніжинки»,«Ялинка».

Бесіда про посуд та способи його виготовлення .Демонстрація зразків. Виготовлення керамічного посуду способом «шнура» і «пласта». Практична роб. Вправи. Наприклад: «Кошик», «Таріль», «Ваза».

Бесіда про народну казку. Ліплення персонажів казок. Практична роб., вправи. Наприклад: «Ріпка», «Котик і півник», «Івасик Телесик».

Ліплення фігур поєднанням різних, за формою деталей. Практична роб. Вправи. Наприклад: Птахи (курчата ,зозуля ,півник ,лебідь ,качка, сова) Тварини (кішка, мишка, собака, лисиця, зайчик, їжачок). Ліплення фігурок з застосуванням прийомів витягування. Практична роб. Вправи. Наприклад: «Удав», «Слон», «Крокодил», «Равлик», «Краб», «Риби».

Бесіда «Рух». Передача руху об'єкта при виготовленні фігури. Демонстрація зразків, практична роб. Вправи. Наприклад: «Зайчик», «Домашні тварини», «Стилізована людська фігурка».

Бесіда. Поняття декорування (прикрашання). Способи виконання фактури на керамічних виробах. Розпис та інкрустування (поняття). Виготовлення примітивного посуду. Демонстрація зразків, практична робота, вправи.

Ліплення складних тематичних композицій з використанням раніше засвоєних форм і прийомів. Бесіда. Демонстрація зразків, практична роб.. Вправи. Наприклад: Композиції «Домашні тварини», «Цирк», «Пташенята в гнізді», «Клоун», «Африка».

Підсумкове заняття.

Прогнозований результат

Учні мають знати:

Про використання глини, як матеріалу для роботи в техніках скульптури і кераміки.

Про традиційність мистецтва ліплення (іграшки, посуд, прикраси). Про організацію робочого місця.

Про інструменти, які застосовуються в роботі і техніку безпеки при роботі з ними.

Про технологію ліплення.

Про технологію виготовлення теракоти (видобування глини в кар'єрі,

підготовка глини до роботи, задум твору, ліплення, сушка, глазурування

при потребі, випал).

Про способи ліплення.

Про способи утворення фактури.

Про поняття декоративності і стилізації.

Учні мають вміти:

Сприймати предмет в просторі.

Застосовувати свої знання про способи ліплення з глини (пласт, шнурівка, комок з витягуванням елементів).

Виділяти прості геометричні форми, з яких складається об'єкт на який вони дивляться.

Передавати форму простих об'єктів.

Передавати пропорції об'єктів або співвідношення предметів в композиції.

Передавати рух об'єкта при виготовленні фігурок.

Використовувати початкові знання з кераміки і брати участь в етапах технологічного процесу (ліплення, сушка, розпис, інкрустування склом, підготовка до випалу).

Робити забавки з глини за зразком традиційної народної іграшки. Володіти методикою створення рельєфу.

3.2 Експериментальна перевірка ефективності діяльності студії раннього естетичного розвитку дошкільників „Равлик”

Мета й умови експерименту. Метою експерименту була перевірка висунутої нами гіпотези, сутність якої полягає в тому, що створення необхідних педагогічних умов щодо організації художньо-естетичної роботи ЦДЮТ №5 м. Харкова сприятиме підвищенню її ефективності: процес художньо-естетичного виховання буде більш успішним, якщо він буде забезпечений новим програмно-дидактичним матеріалом (авторські навчальні програми раннього естетичного розвитку), і буде створена емоційно-комфортна атмосфера навчання дітей, що сприятиме формуванню таких художньо-естетичних якостей, як:

естетичне усвідомлення прекрасного;

художній смак;

уміння творчо створювати продукти ручної творчості.

Для перевірки гіпотези в студії раннього розвитку „Равлик” проводився педагогічний експеримент. У програмі експерименту були передбачені наступні неварійовані умови:

однакова наповнюваність групи (9 чоловік);

робота в групі проводилася за розробленими авторськими програми по дисциплінах: Живопис, Аплікація, Ліпка;

були розроблені єдині критерії оцінювання;

фіксація результатів експерименту проводилася за методикою Є.В. Пчелінцевої (додаток №3).

Хід експерименту. Експеримент проводився в 2010 році в студії раннього розвитку „Равлик” серед дітей початкового рівня 2-го року навчання (5-6 років).

Матеріалом для художньо-естетичного виховання були програми навчання ручній творчості (Живопис, Аплікація, Ліпка). Діти навчалися самостійно створювати контур для розфарбування, розфарбовувати заданий контур, малювати по пам'яті; ознайомлювалися зі способами обробки паперу для надання елементу бажаної форми, з правилами користування ножицями; з методами роботи з глиною, виконання основних геометричних форм, конструювання об'ємної фігури з геометричних по формі деталей, складання їх у цілісну композицію. В процесі занять формувалися творчі здібності створювати продукти ручної праці.

Результати експерименту. Для проведення зрізу були розроблені критерії оцінювання сформованості художньо-естетичних якостей, які представлені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Критерії оцінювання рівня сформованості художньо-естетичного смаку дошкільників

Критерії сформованості художньо-естетичного смаку	Показники критеріїв	Рівень сформованості художньо-естетичного смаку
1. Естетичне усвідомлення витвору мистецтва	дитина вміє дати вірну оцінку; може описати витвір;	високий
	дитина має труднощі з оцінкою витвору, але вірно визначає кольори;	середній
	дитина не може дати оцінку самостійно; насилу визначає кольори;	низький
2. Розвиток художнього смаку	дитина вміє правильно підібрати колір, гамму; встановлює правильні пропорції;	високий
	дитина не завжди вдало підбирає елементи костюму; насилу підбирає кольори, встановлює пропорції;	середній
	дитині важко з вибором кольору; за допомогою вчителя підбирає елементи, встановлює пропорції;	низький
3. Уміння творчо створювати продукти ручної творчості.	дитина самостійно справляється із завданням; правильно підбирає кольори; правильно встановлює пропорції;	високий
	дитина справляється із завданням, але важко при виборі елементів;	середній
	дитина не справляється із завданням самостійно; за допомогою вчителя підбирає кольори, елементи виробу.	Низький

Отримані результати зрізу представлені в таблицях 3.2 і 3.3.

Таблиця 3.2 - Результати зрізу (на початок експерименту)

Група	Ім'я, прізвище дитини	Рівні сформованості художньо-естетичного смаку
ЕГ	Олена Д.	В
	Єгор Е.	В
	Тетяна К.	В
	Микита К.	С
	Данило Л.	Н
	Микола Г.	С
	Артур П.	С
	Марина О.	Н
	Софійка В.	С

Таблиця 3.3 - Результати зрізу (на кінець експерименту)

Група	Ім'я, прізвище дитини	Рівні сформованості художньо-естетичного смаку
ЕГ	Олена Д.	В
	Єгор Е.	В
	Тетяна К.	В
	Микита К.	С
	Данило Л.	Н
	Микола Г.	С
	Артур П.	В
	Марина О.	Н
	Софійка В.	В

Загальний рівень художньо-естетичного розвитку дітей можна представити у вигляді діаграми на рисунках 3.1 і 3.2.



Рис. 3.1 - Діаграма сформованості художньо-естетичного смаку дошкільників (на початок експерименту)

Рис. 3.2 - Діаграма сформованості художньо-естетичного смаку дошкільників (на кінець експерименту)

Аналіз даних таблиць і діаграм дозволяє зробити висновок про те, що використання спеціально розробленої методики, оснащеної програмно-дидактичним матеріалом, підвищує ефективність художньо-естетичного виховання дошкільників, а отже й вносить позитивні зміни в систему організації роботи з художньо-естетичного виховання в ЦДЮТ № 5 м. Харкова.

Заняття ручною творчістю по усіх дисциплінах проходили на високій емоційній ноті. Згодом цей настрій зберігався на весь день. І це є одним з кращих результатів. Як наголошувалося вище, саме емоційні реакції і стани дитини є критерієм дієвості художньо-естетичного виховання. Правильно організоване, націлене на дитину заняття, викликає непідробний інтерес і відгук у кожній дитині. Емоційно насичений матеріал залишає глибокий відбиток у душі дитини. З художньо-естетичним розвитком відбувається і духовний розвиток людини. Те, що сьогодні дитина сприймає емоційно, завтра переросте в усвідомлене відношення і до мистецтва, і до життя.

Підводячи підсумки дослідницької роботи, направленої на розвиток художньо-творчого смаку дітей дошкільного віку в системі занять по образотворчій діяльності, можна відзначити, що у дітей підвищився не тільки рівень художніх здібностей, але й стало очевидне особистісне зростання кожного вихованця, що підтверджують позитивні результати виконаної роботи:

- Діти набули цінного досвіду творчого втілення задумів, досвіду партнерських відносин, активної взаємодії на основі образотворчої діяльності, навчилися вільніше виражати свої думки.

- Діти навчилися допомагати один одному, вибудовувати партнерські відносини з педагогом, це додало упевненості навіть самим затиснутим дітям.

- Дошкільники використовували елементи декору в своїх малюнках, як на занятті, так і у вільній діяльності; прагнули додати образу виразність за допомогою форми, кольору, композиції.

- Діти пішли від стереотипних образів, їхні роботи стали яскравіші та різноманітніші, більш оригінальними та цікавішими за змістом, виконані через призму свого індивідуального бачення.

- Дошкільники звикли до термінів і понять, навчилися розуміти їхній сенс.

Спочатку дітям важко було у виборі потрібного образотворчого матеріалу, іноді невдало комбінували техніку, образи виходили недостатньо виразними, іноді занадто декоративними (особливо у дівчаток).

У ході роботи з батьками, на початковому етапі педагог зіткнулася з тим, що багато хто не розумів, яке важливе значення має розвиток художньо-творчих здібностей, уяви дитини саме в дошкільному дитинстві для повноцінного розвитку особистості.

Педагог ознайомила батьків з особливостями дослідження, що проводиться. Роз'яснила, на якому етапі свого розвитку в образотворчій діяльності знаходилися їхні діти на початку дослідження, чим можуть допомогти батьки та які умови слід створити вдома. Після проведення циклу спеціально організованих занять з дітьми, надала батькам результати експериментально-дослідницької роботи. Разом з батьками організували проведення виставок творчих робіт.

Взаємодія і співпраця педагога, колективу ЦДЮТ №5 і батьків, єдина позиція в розумінні перспектив розвитку дитини стало однією з найважливіших умов розвитку дитячої творчості.

Отже, підставою для успішного розвитку художньо-естетичних здібностей дітей є:

1. Систематична комплексна робота з використанням нових методик навчання ізодіяльності, спілкування і взаємодії з дитиною.

2. Створення умов для вільної самостійної діяльності, розвитку уявлень про різноманіття навколишнього світу, можливості самовиразитися.

3. Взаємодія і співпраця педагога і батьків, єдина позиція в розумінні перспектив розвитку дитини.

4. Творче зростання педагогів, виховання власної креативності.

3.3. Рекомендації з удосконалення організації художньо-естетичної роботи ЦДЮТ №5 м. Харкова

Реформування системи позашкільної освіти в умовах нової освітньої політики держави передбачає виведення позашкільних навчальних закладів на якісно новий рівень діяльності за рахунок модернізації управління позашкільним педагогічним процесом. Система управління позашкільним педагогічним процесом - це взаємозв'язок, взаємозалежність та взаємопідпорядкування основних його понять та їхня реалізація в єдності (мета, зміст позашкільної освіти і виховання, вибір оптимальних форм, методів та засобів виховного впливу, аналіз наслідків діяльності та корегування).

Управлінська самостійність керівника освітнього закладу, зокрема позашкільного, досить часто обмежена. Це стосується і матеріально-технічного забезпечення навчально-виховного процесу, і процедури затвердження навчальних планів, і розробки навчальних програм, і укладання штатного розкладу та встановлення кількості ставок штатних одиниць, і своєрідності та специфічності контингенту вихованців тощо. Якісь із цих обмежень пов'язані із браком бюджетних коштів, інші існують за традицією, як інерції попереднього досвіду, і це природно, оскільки немає майбутнього без минулого. Управління самим освітнім закладом також багато в чому зберігає риси попереднього періоду, значною мірою воно ґрунтується на приписах, що поступають "зверху” і, відповідно, трансформуються в приписи для персоналу закладу. Через це управління часто має реактивний характер, який є реакцією на поточні події - отримані вказівки, виниклий конфлікт, відхилення від установлених норм. Управління всередині закладу, як і раніше, залишається переважно адміністративним управлінням. Характер управління будь-яким освітнім закладом визначається ступенем його автономізації, впливом місцевого соціуму на управління і вибором стратегії управління безпосередньо керівником освітнього закладу. Виходячи із цього, можна стверджувати, що ефективне управління від простого управління відрізняється створенням об'єктивних передумов для переходу позашкільного навчального закладу від стратегії виконання до стратегії синтезу виконання й одночасно вибору власної програми розвитку.

У ситуації, коли зростатиме самостійність закладу освіти в організації виховного та освітнього процесів і, відповідно, зростатиме його відповідальність за результати, буде зростати й необхідність у формуванні кожним освітнім закладом власної програми управління якістю навчально-виховного процесу, оскільки процес вимагає тривалої, інколи протягом декількох років, діяльності зі створення необхідних умов для досягнення бажаних результатів „на виході”.

Один з аспектів особистісно-орієнтованого навчання - створення умов для реалізації дитиною власної освітньої траєкторії, зумовленої природними можливостями, запитами, інтересами, здібностями. Саме в закладах позашкільної освіти можливо подолати традиційну суперечність навчання між вимогами держстандартів щодо загальноосвітньої підготовки та потребами й інтересами особистості.

Процес художньо-естетичного виховання особистості в ЦДЮТ має низку переваг, оскільки:

відсутність жорсткої регламентації навчально-виховного процесу;

самостійна розробка освітніх програм, стратегічних документів закладу, виховних проектів і систем, прикладної методичної продукції;

відсутність державних стандартів;

наявність комфортного естетичного середовища життєзабезпечення кожного вихованця;

у центрі освітнього процесу знаходиться унікальна особистість дитини з її здібностями, задатками, потребами та інтересами.

Управління позашкільним закладом повинно забезпечувати ефективне функціонування та взаємодію всіх його підрозділів із метою досягнення стратегічних і тактичних цілей діяльності.

Специфіка управлінської діяльності позашкільного навчального закладу зумовлена особливістю відкритості керованих систем. Тому для забезпечення якісного результату має бути використаний системно-діяльнісний підхід до управлінської діяльності. Цей підхід передбачає:

глибоке усвідомлення загальних цілей і завдань навчання і виховання, які регламентуються директивними державними документами;

всебічне вивчення особистості дитини;

визначення на основі вивчення особистості дитини конкретних цілей і програмних завдань ціннісно-орієнтаційної діяльності в позашкільному навчальному закладі;

організація взаємодії джерел організованого впливу сім'ї, педагогів, колективу дітей та суспільно-громадських інститутів;

використання активних методів і форм навчально-виховного впливу;

створення організаційно-педагогічних умов ефективної особистісно-зорієнтованої взаємодії педагогів і дітей;

кваліфіковане управління процесом навчання і виховання дітей та інноваційною діяльністю в позашкільному навчальному закладі.

На нашу думку, для покращення системи художньо-естетичного виховання в ЦДЮТ необхідно використовувати:

1. Інноваційні форми роботи в гуртку - важливий чинник оптимізації навчально-виховного процесу. Зазначимо, що впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес та управлінську діяльність формує позитивний імідж сучасного навчально-виховного закладу. У свою чергу соціум визначає його престижність, а від цього залежить популярність закладу на освітянському ринку. Отже, імідж формує попит батьків на освітянські послуги саме того позашкільного навчального закладу, який, на їхній погляд, має високий рейтинг серед інших подібних закладів, що визначається, у першу чергу, якістю знань та вмінь вихованців. Позитивний імідж закладу дає можливість розповсюджувати свій досвід за межі нашої області, брати участь у міжнародних конкурсах, педагогічних виставках різних рівнів.

2. Участь у конкурсах педагогічної майстерності - стимул для постійного самовдосконалення та творчого зростання педагогів закладу.

3. Створення моделі виховної системи художньо-естетичного напряму роботи позашкільного закладу шляхом впровадження наскрізного програмування. Сутність позашкільної освіти полягає в тому, щоб навчити вихованців вирішувати нестандартні життєві завдання, до числа яких можна віднести дослідницькі, творчі, світоглядні, на основі прикладних знань. Усе це вкладається в поняття функціональна грамотність і найповніше може бути реалізовано, з нашої точки зору, саме засобами введення в практику системи наскрізного програмування. Детальніше варто сказати про роботу педагогічного колективу над створенням наскрізних програм, про етапи підготовки до введення їх у дію і, зрештою, безпосередню діяльність із реалізації. На етапі розробки наскрізної програми (етап проекту) з'ясовується актуальність теми, аналізується професійний та творчий потенціал педагогічного колективу, розробляється й узгоджується на методичній раді система роботи над проектом. Паралельно в колективі має бути сформовано мотиваційну готовність до реалізації задуманого. Умовою формування такої готовності є створення ситуації „занурення” колективу в головну ідею програми. Метод „занурення” активно використовується під час організації „круглих столів”, семінарів, обговорень тощо. Методичною службою забезпечується превентивна теоретична підготовка педагогічного складу (етап конструювання), у ході якої предметно обґрунтовується необхідність створення такої програми, виявляється група професійно активних педагогів, найбільш зацікавлених у впровадженні пропонованої теми, начитується тематичний лекційний матеріал, приймаються пропозиції від керівників гуртків, безпосередніх учасників впровадження готового проекту, готується та систематизується документальна база. У ході введення наскрізної програми в практичну роботу закладу проводиться корекція, доповнення та адаптація деяких положень до спеціальних умов роботи кожного творчого дитячого колективу (етап моделювання).

4. Пропонуємо алгоритм дій поетапного управління сучасним позашкільним закладом в художньо-естетичному напрямі:

І етап - постановка перед педагогічним колективом мети і завдань, які виходять із державно-нормативних документів про освіту і виховання, даних діагностико-аналітичних матеріалів та відповідають місії закладу, стратегічній політиці та концепції розвитку.

ІІ етап - діагностика і всебічний психолого-педагогічний аналіз діяльності учнівсько-педагогічного колективу за минулий навчальний рік у розрізі поставлених мети і завдань.

Він є основою всієї діяльності керівника позашкільного закладу, його заступників, навчальної частини, методичної та психологічної служби і сприяє вдосконаленню навчально-виховного процесу.

Психолого-педагогічний аналіз передбачає глибокий та детальний контроль за навчально-виховним процесом в освітніх і клубних структурах, використання всіх його форм та підбиття підсумків перевірок на педагогічних радах, методичних радах, засіданнях методоб'єднань, оперативних нарадах, педагогічних консиліумах, під час проведення індивідуальних бесід.

Під час аналізу особлива увага звертається на:

основні педагогічні умови підвищення ефективності навчально-виховного процесу;

результативність навчально-виховного процесу, творче ставлення вихованців до діяльності.

Дані аналізу узагальнюються в наказах, методичних листах, обов'язково порівнюються з даними попередніх років.

На основі діагностики, аналізу коригується структурно-логічна модель навчально-виховного процесу та зміст діяльності позашкільного закладу. ІІІ етап - планування роботи позашкільного навчального закладу відповідно до проблемної науково-методичної теми та обраної стратегії розвитку. Виходячи з поставлених мети і завдань, детального психолого-педагогічного аналізу, узагальнення даних діагностики, висновків і спостережень директора, його заступника, методиста, керівників освітніх та клубних структур, рекомендацій та пропозицій членів педагогічного колективу складається перспективний план роботи на рік, навчальний план на рік та календарний план на місяць.

IV етап - керівництво і контроль позашкільним педагогічним процесом спрямовані на забезпечення рівня знань, умінь, навичок вихованців, рівня їхньої вихованості та готовності успішно адаптуватися й реалізуватися в життєвому просторі.

Ефективне управління характеризується орієнтацією на мету, модель колективу-команди і системним підходом до організації життєдіяльності позашкільного закладу.

Критерії ефективності управлінської діяльності в художньо-естетичному напрямі:

Досягнення запланованої мети.

Відповідність концепції управління концепції розвитку позашкільного закладу.

Міра дієвості впливу управлінської системи на ціннісні орієнтації та мотиваційну сферу.

Ступінь залежності професійної майстерності педагогів і динаміки розвитку особистості вихованців від управлінської діяльності.

Ступінь впливу стилю та методів управління на морально-психологічний клімат у колективі.

На підставі аналізу недоліків, що існують у системі організації роботи з художньо-естетичного виховання дітей у позашкільному навчально-виховному закладі було внесено пропозиції щодо вдосконалення організації художньо-естетичного напряму в роботі закладу шляхом експериментального впровадження авторської програми організації діяльності студії раннього естетичного розвитку дітей дошкільного віку „Равлик”.

Мета діяльності студії раннього естетичного розвитку «Равлик» - всебічний гармонійний розвиток дитини, активізування дитячої творчості та інтелекту на базі авторських програм за дисциплінами: живопис, ліпка, аплікація.

Враховуючи вікові особливості учнів, розроблено програму організації естетичного виховання дошкільників у студії раннього естетичного розвитку, що передбачала використання на заняттях ігрових форм, ілюстрованих розповідей, виконання колективних та самостійних завдань, екскурсії.

В основу авторської програми було покладено такі принципи: принцип розвиваючої взаємодії педагога, батьків і дитини; принцип виховуючого навчання; принцип розвиваючого навчання; принцип гуманізації, співпраці, партнерства; принцип диференціації, врахування індивідуальності дитини; принцип інтегрованого підходу; принцип наочності; принцип доступності матеріалу; принцип побудови програми від простого до складного; принцип повторності матеріалу.

Спеціально організована експериментальна робота підтвердила ефективність внесення змін в організацію роботи з художньо-естетичного виховання в ЦДЮТ №5 м. Харкова шляхом організації діяльності студії раннього естетичного розвитку дошкільників «Равлик».

Розроблений зміст і форми організації художньо-естетичної роботи ЦДЮТ №5 м. Харкова в авторській навчальній програмі відповідають сучасним вимогам розвитку та віковим особливостям дитини, забезпечують створення емоційно-комфортної атмосфери навчання дітей, що сприяє підвищенню її ефективності й формуванню таких якостей, як: естетичне усвідомлення прекрасного; художній смак; творчі здібності.

В результаті проведеної роботи отримана позитивні зрушення у сформованості у дітей дошкільного віку художньо-естетичного смаку.

ВИСНОВКИ

1. Вивчення психолого-педагогічної літератури з проблеми художньо-естетичного виховання дітей дошкільного віку дозволило з'ясувати, що художньо-естетичне виховання займає важливе місце в усій системі навчально-виховного процесу, оскільки за ним стоїть не тільки розвиток естетичних якостей людини, але й усієї особистості в цілому: її сутнісних сил, духовних потреб, етичних ідеалів, особистих і суспільних уявлень, світогляду. Сутність художньо-естетичного виховання полягає у формуванні художнього смаку, виробленні й удосконаленні в дитині здатності естетичного усвідомлення прекрасного в мистецтві й у житті, правильного розуміння й оцінювання його, у розвитку здатності до власної самостійної творчості й створення прекрасного.

Дошкільний вік - найважливіший етап розвитку й виховання особистості, найбільш сприятливий для формування художньо-естетичної культури, оскільки саме в цьому віці у дитини переважають позитивні емоції, з'являється особлива чутливість до мовних і культурних проявів, особиста активність, відбувається якісні зміни у творчій діяльності. Саме цей вік є для дитини сенситивним до сприйняття, усвідомленню прекрасного, формуванню художнього смаку й творчих здатностей.

2. На підставі аналізу з'ясовано, що процес організації роботи з художньо-естетичного виховання особистості в ЦДЮТ має низку переваг: відсутність жорсткої регламентації навчально-виховного процесу; можливість самостійної розробки освітніх програм, стратегічних документів закладу, виховних проектів і систем, прикладної методичної продукції; відсутність державних стандартів; наявність комфортного естетичного середовища життєзабезпечення кожного вихованця; у центрі освітнього процесу знаходиться унікальна особистість дитини з її здібностями, задатками, потребами та інтересами.

Розглядаючи роботу з художньо-естетичного виховання в ЦДЮТ №5 як єдину педагогічну систему, було з'ясовано, що: відповідно до робочого навчального плану за художньо-естетичним напрямом початковим рівнем підготовки охоплено найменшу кількість дітей, у деяких гуртках зовсім не передбачається художньо-естетичне виховання на початковому рівні; проведений аналіз програм роботи кожного гуртка виявив, на жаль, відсутність спільних тем для опрацювання, у зв'язку з чим введення інтеграційних тем, на думку автора, дозволило б більш повно формувати єдину світоглядну позицію в учнів щодо системи художньо-естетичних цінностей; Центр з метою визначення рівня практичної підготовки вихованців, учнів і слухачів проводить організаційно-масову роботу в формі конференцій, концертів, змагань, походів, екскурсій, експедицій, навчально-тренувальних зборів та інших форм роботи, передбачених Статутом, однак, аналіз документів засвідчив відсутність системи діагностики щодо вивчення рівнів сформованості художньо-естетичного смаку вихованців; заклад працює з урахуванням соціального запиту району, проте існують значні упущення щодо охоплення системою виховання дітей дошкільного віку.

3. На основі аналізу організації художньо-естетичної роботи в ЦДЮТ №5 м. Харкова було розроблено та експериментально апробовано авторську програму раннього художньо-естетичного розвитку дошкільників «Равлик», за якою було організовано діяльність студії раннього естетичного розвитку дітей дошкільного віку, що передбачала: організацію художньо-естетичного виховання на основі єдності діагностичних, прогностичних, координаційних, науково-методичних і контролюючих функцій управління адміністрації позашкільного закладу; використання інноваційних форм роботи в гуртку з адаптацією відповідно до вікових особливостей дітей; постійну спільну робота педагогічного колективу закладу над підвищенням рівня педагогічної майстерності керівників гуртків, відповідно до сучасних освітніх вимог.