Роль гри в розвитку творчості дітей дошкільного віку

А найголовніше те, що завдяки правильному застосуванню методів ТРВЗ досягаються максимальні результати у вихованні творчості в дітей. Осмислений і систематичний підхід до занять із ТРВЗ допоможе знайти й розвинути творче начало кожної дитини, незалежно від її віку та інтелектуальних здібностей.

3.2 Дослідження рівня творчості

Як відомо, творчість і творче мислення тісно взаємопов'язані. Творче мислення - це активна, цілеспрямована діяльність, в результаті якої виникає щось нове, оригінальне. Мислення і уява - однаково необхідні компоненти творчості. Тому продуктивне навчання творчості можливе тільки за одночасної активізації цих процесів. Творча фантазія не може бути продуктивною без повного запасу інформації, без її аналізу і синтезу.

Розвиток творчих здібностей залежить від оволодіння засобами уяви, продуктивності і варіативності створюваних образів, тому попередньо слід сформувати у дітей за допомогою дидактичного матеріалу здатність:

- аналізувати об'єкти;

- виділити в них різні сторони;

- зіставляти і пов'язувати ці сторони між собою в єдине ціле;

- об'єднувати розрізнені уявлення про окремі предмети та їх властивості в цілісне знання про оточення;

- розуміти складні суперечності і приймати оптимальне рішення.

У процесі до слідження ми використовували методику визначення рівня розвитку художніх творчих здібностей дітей, суть якої зводилась до наступного: за допомогою спостережень за проведенням занять з образотворчого мистецтва і подальшого аналізу творчих робіт, проведення дидактичних ігор ТРВЗ, оцінювався рівень розвитку творчих здібностей художніх обдарувань дітей. Параметри, за якими проводилось спостереження і оцінювання творчих робіт ми обрали:

1. Нестандартність ідей.

2.Швидкість мислення.

3. Багата уява.

4.Здатність викладу оригінальних ідей у зображенні нового.

5. Дивергентне мислення. Що характеризується кількістю нових ідей.

6. Здатність ідей ризикувати.

Серед предметів, за якими оцінювався рівень розвитку творчих здібностей дітей в процесі ігор ми виділяли:

1.Правильну композиційну виразність малюнка.

2. Вміння складати композицію за заданим сюжетом.

З метою вивчення та з подальшого розвитку творчих здібностей у процесі гри в дошкільному віці ми провели дослідно-експериментальну роботу з дітьми середньої групи ДНЗ № 2 «Сонечко», яке здійснювалося в три етапи. На першому етапі - констатуючий експеримент - ми підібрали методики і провели діагностичне обстеження, спрямоване на виявлення творчості у дітей.

У процесі вивчення спеціальної літератури ми дійшли висновку, що творчість частіше розглядається як найбільш змістовна форма психічної активності, як універсальна здатність, що забезпечує успішне виконання найрізноманітніших видів діяльності.

Психічною основою творчої діяльності є уява, яка виникає вже в дошкільний період. Це найважливіше новоутворення дошкільного дитинства, з ним пов'язують зародження особистості (Л.С. Виготський, В.Б. Давидов).

Важливими показниками в розвитку функцій уяви є опора на наочність, використання минулого досвіду, наявність особливої внутрішньої позиції, що дозволяє не пристосуватися до ситуації, підпорядкувати її собі, опанувати її змістовними особливостями.

Розвиток творчості значною мірою визначається рівнем дитячої уяви. Тому ми підібрали методики, спрямовані на вивчення уяви і розвитку творчих здібностей дітей.

На другому етапі - формуючий експеримент - нами проводилась робота з розвитку творчості у дітей середньої групи ДНЗ № 2 «Сонечко». Головною умовою успішності нашої експериментальної роботи було створення розвивального середовища.

Третій етап - контрольний - був спрямований на визначення ефективності використання гри та ігрових прийомів як засобу розвитку творчості дітей дошкільного віку.

Дітей, які брали участь в експериментальній роботі, поділили на дві групи: «А» (контрольна підгрупа), і «Б» (експериментальна).

Для оцінки творчої діяльності, продуктивності, оригінальності і способу створення малюнків ми використовували методику, розроблену О.М. Дьяченко і А.І. Кириловою «Домалюй фігуру» [24].

Випробовуваним пропонувалося послідовно 10 карток, на кожній з них була намальована фігура. Фігури були як контури елементів предметних зображень ( наприклад, силует стовбура дерева з однією гілкою, коло - голова з двома вухами та ін.). Дитину просили домалювати кожну з фігур так, щоб вийшла яка-небудь картинка.

Кількісна обробка результатів була спрямована на виявлення ступеня оригінальності, незвичності зображення. Підраховуючи коефіцієнт оригінальності малюнків кожної дитини, який був рівний кількості малюнків, що не повторюються у нього і ні в кого з дітей їх групи (за характером використання заданого для домальовування еталону).

Пізнавальна мотивація творчості дитини виявляється у формі пошукової активності, вищої чутливості, сенситивності до новизни стимулу, ситуації, виявлення нового у звичайному, високої вибірковості стосовно до досліджуваного нового. Вирішення запропонованих і самостійно побачених проблем у творчості дитини часто супроводжується проявом оригінальності. Це ще один важливий компонент творчості, що виражає ступінь несхожості, нестандартності, незвичності.

Нами використовувалася методика О.О.Панько «Вигадай гру», спрямована на виявлення умінь у дошкільників створювати нову гру, формулювати правила гри, розподіляти ролі і передбачати можливі ситуації. Вона спрямована на визначення здібностей до прогнозування, передбачення і забезпечення можливості швидкого розв'язку проблем.

Інструкція до проведення.

Дитина отримує завдання на 5 хвилин вигадати яку-небудь гру і детально розповісти про неї, відповідаючи на наступні питання експериментатора:

1.Як називається гра?

2.У чому вона полягає?

3.Скільки учасників необхідно для гри?

4.Які ролі отримують учасники гри?

5.Як проходитиме гра?

6.Які правила гри?

7.Чим повинна буде закінчитися гра?

8.Як оцінюватимуться результати гри і успіхи учасників?

У відповідях дітей оцінюється не мова, а зміст вигаданої гри. У зв'язку з цим, запитуючи дитину, необхідно допомагати їй - постійно задавати їй навідні питання, які не повинні підказувати відповідь.

В основі розвитку творчості дітей лежить така особистісна особливість як креативність. Аналіз наукових джерел переконує, що вчені (А.В. Петровський, О.М. Соколов, Л.Н. Коломенський) визначали креативність як особливість розвитку психічних процесів, зокрема давали характеристику мисленню як розуміння головного, суттєвого, побіжність ( швидкий перехід від одного способу розв'язку до іншого), гнучкість ( різноманітність ідей), оригінальність (незвичність, дотепність, самостійність розв'язку завдань), відвертість (багатогранне бачення), уява (фантазія - яскрава, образна, стереотипна).

Для виявлення творчості ми використовували спеціальну методику «Вербальна фантазія» (автор Р.С.Нємов) [49].

Інструкція.

Дитині пропонували завдання вигадати розповідь (історію, казку) про будь-яку живу істоту (людину, тварину) чи про що-небудь інше за вибором дитини і викласти її усно протягом 5 хвилин. На вигадування теми чи сюжету розповіді відводиться до 1 хвилини, після цього дитина приступає до розповіді.

Творчість дитини оцінюється за наступними ознаками:

1) швидкість процесів уяви;

2) незвичність, оригінальність образів;

3) багатство фантазії;

4) глибина і спрацьованість;

5) вродливість, емоційність образів.

За кожною з цих ознак розповідь отримує від 0 до 2 балів.

0 балів - дана ознака в розповіді відсутня;

1 бал - дана ознака є, але виражена слабо;

2 бали - відповідна ознака виражена достатньо сильно.

На першому етапі дослідження за методикою « Домалюй фігуру» нами виявлено 6 типів розв'язку дітьми експериментальних завдань на уяву.

0 тип. Цей тип розв'язку характеризується тим, що дитина ще не приймає завдання на побудову образу уяви з використанням заданого елементу. Вона не домалювала заданий елемент, а малює поряд щось своє (вільне фантазування).

1 тип. Дитина домалювала фігуру на картці так, що виходить зображення окремого суб'єкта ( дерева та ін.), але зображення контурне,схемне, позбавлене деталей.

2 тип. Зображується окремий суб'єкт, але з різноманітними деталями.

3 тип. Зображуючи об'єкт, дитина вже включає його в який-небудь уявний сюжет (не просто дівчинка, а дівчинка, що робить зарядку).

4 тип. Дитина зображує декілька об'єктів за уявними сюжетами (дівчинка гуляє з собакою).

5 тип. Вказана фігура використовується по-новому. Якщо в 1-4 типах вона виступала як основна частина картинки, яку малювала дитина, то тепер фігура включається як один з другорядних елементів втілюваного образу уяви ( трикутник вже не дах будинку, а графіт олівця, яким хлопчик малює та ін.) при цьому типі розв'язку дитина виявляє велику свободу у використанні, елементів для створення образів уяви.

У ході виконання завдання дитина може вносити різні зміни, доповнення, варіювати і перетворювати знайомий матеріал, а також створювати нові комбінації із засвоєних старих елементів.

Результати дослідження показані у таблиці 1.

Таким чином, коефіцієнт оригінальності кожного випробуваного в усіх групах виявився тісно пов'язаним з виявленими типами розв'язку запропонованих задач. При цьому чим складніший був тип розв'язку, спосіб маніпулювання образами уяви, який використовувала дитина, тим вищий опинився біля нього коефіцієнт оригінальності в даній підгрупі.

Таблиця 1

Діагностика створення малюнків та їх оригінальності

Групи	Загальна кількість дітей	Типи розв'язку завдань (коефіцієнт оригінальності)
		0 тип	1тип	2тип	3тип	4 тип	5тип
підгрупа «А» (контрольна)	14	2	2	5	5	3	3
підгрупа «Б» (експериментальна)	14	4	4	3	3	5	1

Таким чином, коефіцієнт оригінальності кожного випробуваного в усіх групах виявився тісно пов'язаним з виявленими типами розв'язку запропонованих задач. При цьому чим складніший був тип розв'язку, спосіб маніпулювання образами уяви, який використовувала дитина, тим вищий опинився біля нього коефіцієнт оригінальності в даній підгрупі.

На другому етапі констатуючого експерименту ми використовували методику О.А. Панько «Вигадай гру». Критерії оцінки вигаданої дитиною гри в даній методиці були наступні:

1) оригінальність і новизна;

2) продуманість умов;

3) наявність у грі різних ролей для її учасників;

4) наявність у грі певних правил;

5) точність критеріїв оцінки успішності проведення гри.

За кожним з критеріїв придумана дитиною гра може оцінюватися від 0 до 2 балів.

0 балів - повна відсутність у грі будь-якої з п'яти перерахованих вище ознак.

1 бал - наявність, але слабка вираженість у грі даної ознаки.

2 бали - присутність і чітка вираженість у грі відповідної ознаки.

За всіма цими критеріями і ознаками придумана гра в сумі може вийти від 0 до 10 балів. І на основі загального числа отриманих балів робиться висновок про рівень розвитку фантазії.

Висновки про рівень розвитку фантазії:

10 балів - дуже високий;

8-9 балів - високий;

6-7 балів - середній;

4-5 балів - низький;

0-3 балів - дуже низький.

Результати дослідження показані у таблиці 2.

Таблиця 2

Оцінка змісту придуманої гри

Групи	Загальна кількість дітей	Рівень розвитку творчості у грі
		Дуже високий	Високий	Середній	Низький	Дуже низький
підгрупа «А» (контрольна)	14	4	3	5	5	3
підгрупа «Б» (експериментальна)	14	2	3	3	7	5

Таким чином, у контрольній підгрупі 7 дітей виявили високий рівень фантазії в організації і придумуванні змісту гри, а в експериментальній підгрупі 5 дітей, низький рівень фантазії - в експериментальній підгрупі 12 дітей, в контрольній - 8.

На третьому етапі констатуючого експерименту ми використовували методику Р.С. Нємова «Вербальна фантазія» і розробили параметри з оцінювання елементів фантазії дошкільнят [49].

Оцінювання швидкості процесів уяви.

Якщо протягом 1 хвилини дитина не придумала сюжет розповіді, то експериментатор сам підказує їй будь-який сюжет і за швидкість уяви ставить 0 балів. Дитина отримує 1 бал, якщо вона сама придумала розповідь за одну хвилину. Якщо дитина протягом 1 хвилини придумала як мінімум два різні сюжети, це оцінюється в 2 бали.

Оцінювання незвичності, оригінальності образів.

0 балів - переказ раніше побаченого, почутого;

1 бал - переказ раніше відомого із внесенням елементів новизни;

2 бали - самостійне придумування розповіді з новим сюжетом.

Оцінювання багатства фантазії.

При оцінюванні цієї якості процесів уяви фіксується загальна кількість різних живих істот, предметів, ситуацій і дій, різних характеристик і ознак, що приписуються всьому цьому в розповіді.

0 балів - ознак в розповіді мало, але не менше 5;

1 бал - загальна кількість деталей від 6 до 10;

2 бали - число предметів і ознак перевищує 10.

Оцінювання глибини і спрацьованості образів.

Цей показник визначається за тим, наскільки різноманітно в розповіді представленні деталі і характеристики, що стосуються образу (людини, тварини, фантастичної істоти), що відіграє ключову роль або посідає центральне місце в розповіді.

0 балів - центральний об'єкт зображений схематично, без детального опрацювання його аспектів;

1 бал - при описі центрального об'єкту розповіді його деталізація помірна;

2 бали - головний образ розписаний достатньо детально.

Оцінювання вразливості та емоційності.

Цей показник оцінюється за тим, чи викликають образи в розповіді інтерес та емоції у слухача.

0 балів - образи малоцікаві, банальні;

1 бал - образи викликають незначний інтерес;

2 бали - образи викликають емоційну реакцію слухачів (здивування, захоплення, страх).

Таким чином, максимальна кількість балів дитина може отримати за свою уяву до 10, мінімальна - 0.

Дані дослідження подані в таблиці 3.

Таблиця 3

Оцінка елементів фантазії дошкільнят

Групи	Загальна кількість дітей	Рівень розвитку фантазії
		Дуже високий	Високий	Середній	Низький	Дуже низький
підгрупа «А» (контрольна)	14	2	3	8	3	3
підгрупа «Б» (експериментальна)	14	1	4	7	5	4

З таблиці видно, що діти володіють недостатньою глибиною фантазійних елементів як в контрольній, так і в експериментальній підгрупах.

Другий етап роботи ( формуючий експеримент) включав методи і прийоми спрямовані на розвиток творчих здібностей, як в дидактичній грі, так і в творчих іграх і на стимулювання загальної творчої активності.

До першої групи прийомів відносилися творчі завдання, що допомагають освоїти виразні властивості мови ( придумування епітетів). Дітям пропонувалося вигадати епітети, що характеризують той чи інший персонаж казки.

Наступні прийоми - вигадування порівнянь і синонімів чи антонімів до слів. Виконання цього завдання сприяло розвитку асоціативних зв'язків. Прийом словозміни допоміг дітям відчути різницю у відтінках слів.

Важлива роль у розвитку творчості належить таким прийомам як твір казкової історії, яку пропонував вихователь, вигадування продовження знайомої казки, твір казки за картинкою.

Для розвитку творчості у грі, дітям пропонувалися дві ролі казкових персонажів, непов'язаних між собою загальним сюжетом ( Айболить і солдат, принцеса і міліціонер). Діти повинні були розіграти вигадані ними сюжети. Це могла бути розмова по телефону або гра-драматизація, гра-фантазія. Решта дітей спостерігала за однолітками, потім відбувалася зміна учасників гри.

Практика переконує, що використання даного прийому помітно стимулювало загальну мовну та ігрову творчу активність дітей.

На третьому етапі за допомогою контрольного зрізу, узагальнення результатів ми підбили підсумки виконаної роботи з розвитку творчості дітей дошкільного віку.

Результати дослідження відображенні у зведеній таблиці.

Таблиця 4

Рівень розвитку творчості дітей дошкільного віку (за підсумками контрольного експерименту)

Підгрупи	Загальна кількість дітей	Показники елементів творчості
		Методика 1	Методика 2	Методика 3
підгрупа «А» (контрольна)	14	8	4	7	8	6	6
підгрупа «Б» (експериментальна)	14	12	3	14	2	11	1

Таким чином, в результаті проведених досліджень нами були зафіксовані зміни в розвитку творчості дітей дошкільного віку: в експериментальній групі значно збільшилася кількість дітей з високими показниками елементів творчості; у процентному відношенні це склало 52 % від попередніх показників за результатами констатуючого експерименту.

Дані дослідження частково підтвердили гіпотезу про те, що розвиток творчості дітей засобами гри буде ефективний за умови систематичного використання ігрових методів і прийомів, а також при використанні таких методик: О.О. Панько «Вигадай гру», Р.С. Нємов «Вербальна фантазія» в освітньому процесі.

Висновки

Сучасна психологія визнає, що гра охоплює всі періоди життя людини. Це - важлива форма її життєдіяльності, а не вікова ознака. З грою людина не розлучається все життя, змінюються лише її мотиви, форми проведення, ступінь вияву почуттів та емоцій.

На основі вивчення наукової літератури (Л.С. Виготський, С.Г. Карпенчук, В.О. Сухомлинський, Б. Ельконін та ін.) можна зазначити, що: гра виступає самостійним видом розвивальної діяльності дітей різного віку; є найважливішою формою їх діяльності, в якій усвідомлюється, вивчається навколишній світ, відкривається широкий простір для особистої творчості, активності, самопізнання, самовираження; головна сфера спілкування дітей, де розв'язуються проблеми міжособистісних стосунків, отримується досвід взаємин людей; це особливий вид діяльності, в якому важливим є не стільки результат, скільки сам процес, де поєднуються інтелектуальне напруження з незвичайною емоційною атмосферою, яка не рідко посилюється перевтіленням в ту чи іншу роль. Гра полі функціональна за своєю природою: вона навчає, розвиває і виховує.

Розвиток сучасної творчої дитини як особистості передбачає максимальну реалізацію нею своєї активності,самостійності, творчої ініціативи, прагнення обирати на власний розсуд шляхи і засоби досягнення цілей, намірів, реалізувати свої власні потреби та інтереси.

Досліджуючи творчість дітей середнього дошкільного віку, ми спостерігали як діти у процесі гри з легкістю переносили властивості і ознаки одного предмету на інші, придумують різноманітні нові способи використання предметів. Ми переконалися, щоб дитина виявляла творчу активність, важливо забезпечити їй розвивальне середовище. Творчість не формують, а стимулюють. Щоб вона виявлялася і розвивалася у дитячому садку ми створювали сприятливі умови; використовували розвивальні завдання; правильно оцінювали досягнення дітей у творчій діяльності; не переривали творчий процес; не гальмували прояви творчої активності дітей критичними зауваженнями, негативними оцінками; створювали ситуації вільного спілкування, обміну думками.

Ми дійшли висновку, що кращий засіб розвинути творчість дитини - це підтримка її зусиль та схвалення досягнень в процесі ігрової діяльності.

Дані дослідження частково підтвердили гіпотезу про те, що розвиток творчості дітей засобами гри буде ефективний за умови систематичного використання ігрових методів і прийомів, а також при використанні таких методик: О.О.Панько «Вигадай гру», Р.С.Нємов «Вербальна фантазія»,

Список використаної літератури

1.Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. - СПб: Питер. 2001.- 688 с.

2.Артемова Л.В. Вчися граючись. - К.: «Томіріс», 1995.- 111 с.

3.Барташнікова І.А., Барташніков О.О. Розвиток наочно-образного та логічного мислення дітей 5-7 років. 1998.- 385 с.

4. Бениаминова М.В. Воспитание детей: Учебник.- М.: Медицина, 1991.- 288с.

5.Богат В. ТРВЗ: основні положення // Дошкільне виховання. - 2005. - № 7. - С. 18-19.

6.Борисова З. Проблема гри в педагогічній теорії // Дошкільне виховання. - 2005. - № 12. - С. 6-7.

7.Бурова А. Дидактичні ігри: організація та керівництво // Дошкільне виховання. - 2002. - № 7. - С. 12-14.

8.Бурова А. Організація ігрової діяльності в дошкільному навчальному закладі // Дошкільне виховання. - 2007. - № 10. - С. 8-13.

9.Бурова А. Роль дорослого в розвитку творчих ігор // Дошкільне виховання. - 2007. - № 1. - С. 10-13.

10.Бурова А. Рухливі ігри: організація та керівництво // Дошкільне виховання. - 2002. - № 1. - С. 18-19.

11.Ваганова Н.А., Парандій Г.В. Розвиток творчого потенціалу дітей дошкільного віку // Обдарована дитина. - 2008. - № 6. - С. 9-18.

12.Венгер Л.А. Воспитание и обучение. (Дошкольный возвраст). М.: Просвещение, 1969.- 365 с.

13.Венгер Л.А. Мухина В.С. Психология. - М.: Просвещение, 1988. - 336 с.

14.Выготский Л.С. Вопросы детской психологи. - СПб.: СОЮЗ, 1997.- 224 с.

15.Выготский Л.С. Игра и ее роль в психологическом розвитии ребенка // Вопросы психологи. - 1986.- № 6. - С. 13-18.

16.Гальперин П.Я. Формирование умственых действий и понятий. - М.: Изд-во МГУ, 1988. - 52с.Гнізділова О., Мантелій Н. Ігрова діяльність як засіб розвитку креативності дошкільників. - Полтава, 2006.

17.Горальський А. Правила тренінгу творчості. - Львів.,1998.

18.Горох Н. Гра - восьме диво світу // Дошкільне виховання. - 2007. - № 10. - С.20-21.

19.Дабіжа Л. Розвивати творчий потенціал // Дошкільне виховання. - 2002. - № 11. - С.10-14.

20.Дитина: Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку. - К.: «Освіта», 1993. - 268 с.

21.Добріна Л. Вектори творчості // Дошкільне виховання. - 2005. - № 2. - С. 15-17.

22.Дружинин В.Н. Психология общин спосібностей. 2-е изд. - С.П.б., 2002.

23.Дудова Т. Сюжетно-рольова гра - школа життя // Дошкільне виховання. - 2003. - № 8. - С. 7-9.

24.Дьяченко О.М., Лаврентьева Г.В. Психологическое развитие дошкольников. - М.: Педагогика, 1984. - 128 с.

25.Ельконин Д.Б. Психология игры.- М.:Просвещение, 1987. - 142 с.

26.Журавель С.В., Кудикіна Н.В. Виховання у молодших школярів пізнавальних інтересів у процесі гри. - К.: Рад. шк., 1987.

27.Запорожець А.В. Избранные психологические пруды: В 2-х т. - т.1. Психологическое развитие ребенка. - М.: Педагогика, 1986. - 320 с.

28.Захарова Н. Ігрові техніки на допомогу дитині в адаптаційний період // Дошкільне виховання. - 2004. - № 10. - С. 14-15.

29.Калинина Р.Р. Психолого педагогическая деагностика в детском саду._ СПб.: Речь, 2003. - 144 с.

30.Карабаєва І., Карасьова К.В. Взаємозвязок уяви, гри та навчання в дошкільному віці // Обдарована дитина. - 2006. - № 7. - С. 51-55.

31.Карабаєва І., Ладиваір С. Уява народжується в грі // Дошкільне виховання. - 2007. - № 10. - С. 4-7.

32.Ковальчук Я.И. Индивидуальный поход в воспитании ребенка. - М.. 1985.

33.Коган И.М. Игра и грушки. Зачем нужна игра? // Обдарована дитина. - 2007. - № 10. - С. 45-52.

34.Козлова С.А., Куликова Т.А. Дошкольная педагогіка: Учеб. Пособие для студентов сред. учеб. Заведений. - 3-е узд.- М.: «Академия», 2001. - 416 с.

35.Кононко О. Дитяча креативність крізь призму Базової програми «Я у світі» ? // Дошкільне виховання. - 2008. - № 7. - С. 3-7.

36.Копейкина О., Долинна О., Низковська О. Розвивати творчу особистість // Дошкільне виховання. - 2003. - № 7. - С. 3-6.

37.Копилов С. Навіщо шестирічним потрібна гра? // Дошкільне виховання. - 2006. - № 9. - С. 12-13.

38.Котелянець Н. Творче конструювання розвиває інтелект // Дошкільне виховання. - 2005. - № 8. - С. 12-14.

39.Кравець Г. Творчі ігри // Дошкільне виховання. - 2002. - № 9. - С. 20-21.

40.Кравцов Г.Г. Дитяча гра та цілеспрямоване навчання // Дитячий садок.- 2006. - № 42.

41.Кудикіна Н. Психологія та педагогіка гри // Відкритий урок.- 2006.- № 6. - С. 32- 39.

42.Куликовськая И.Э., Совгир Н.Н. Детское експериментирование. - М., 2003.

43.Лейтес Н.С. Способности и одаренность в детские годы. - М., 1984.

44.Лисенко Н.В. Педагогіка українського довкілля: У 2 ч.: Навч. Посіб. -К.: Вища школа, 2006.- Ч. 1. 302 с.

45.Макаренко А.С. Виховання в сім'ї та школі. - К.: Рад. шк., 1987. - т. 4. - 520 с.

46.Макаренко А.С. Книга для батьків. - К.: Рад. шк., 1987. - 384 с.

47.Малятко: Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку. - К.:. 1999. - 286с.

48.Моляко В.О. Психологічна готовність до творчої праці. - К.. 1989.

49.Немов Р.С. Психология: Учебник для студентов высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн.: кН. 3: Експериментальная педагогическая психология и психодеагностика. - М.: Просвещение: Владос, 1995.

50.Нечипорук Н.І. Розвивальні ігри для дошкільників. - К., 2007.

51.Низьковська О. Рухлива гра розвиває творчість // Дошкільне виховання. - 2002. - № 2. - С. 12-14.

52.Нікітін Б.П. Сходинки творчості або розвиваючі ігри. - К. - 1991. -364 с.

53.Новикова Т.С. Значение игры для формирования учебной деятельности // Журнал практического психолога. - 2005.- № 6.- С. 65-76.

54.Олійник Л. Потреба творчості = потребі любові // Дитячий садок.- 2006. - № 11.- С. 2-3.

55.Олійник О.Г. Українські народні ігри та забави в дошкільній установі // Бібліотечка вихователя. - 2006. -№ 9. - С.40-53.

56.Пидкасистый П.И., Хайдаров Ж.С. Технология игры вобучении и развитии. - М., 1996.

57.Піроженко Т. Спостереження - провідна форма діагностики // Психолог. - 2006. - № 44. - С. 24-25.

58.Програма виховання та навчання в дитячому садку / пі ред. Е.А. Таранової. - К.: Рад. Шк., 1986.- 208с.

59.Рубинштейн С.А. Основы общей психологии: В 2-х т. - т. 1. - М.: Педагогика, 1989. - 247 с.

60.Серилко Л.Б. Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку // Обдарована дитина. - 2008. - № 6. - С. 36-42.

61.Симановский А.Э. Развитие творческого мышления детей. - Ярославль: Акад. розвитие, 1996.- 192 с.

62.Соловей А.М., Кавров Я.Г., Прыходько В. Некоторые нове сведенья о роли подвижных игр в дошкольных учереждениях. - Д., 1995.

63.Степанов О. М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки: посібник. - К.: Академвидав, 2003. - 502 с.

64.Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. - К.: Рад. шк., 1978.

65.Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості. // Вибрані твори в 5 томах.- К.: Рад. шк., 1976.- т. 1. - 55-102 с.

66.Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. // Вибрані твори в 5 томах.- К.: Рад. шк., 1980.- т. 3. - 9-300 с.

67.Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві // Вибрані твори в 5 томах.- К.: Рад. шк., 1988.- 304 с.

68.Сучасні підходи до використання ігрової діяльності у виховному процесі / Упорядник Я.М. Шуль.- Тернопіль: Астон, 2004.- 56с.

69.Усова А.П. Роль игры в воспитании детей.- М., 1986. -106 с.

70.Ушинський К.Д. Рідне слово // Збр.пед.твори: У 2 т. -К., 1983.

71.Фадєєва Т. Розвиток уяви дитини - умова її продуктивного учіння // Дошкільне виховання. - 2005. - № 2. - С. 6-7.

72.Цехмістер О., Голік Л., Морозова С. Поліхудожній розвиток змалку // Дошкільне виховання. - 2006. - № 4. - С. 12-13.

73.Чалий А.Ф. Структура творчого процесу // Український освітній журнал. - 1994. - № 1. - С. 8-11.

74.Чуб Н.В. Довідник для батьків дошкільників: Психологія дитини від А до Я.- Х.: Веста, 2007.- 160 с.

75.Чуб Н.В. Ігри упродовж дня: вправи на розвиток у дошкільників психічних процесів. - Х., 2007.

76.Шадріков В. Практика проведення діагностики розвитку дитини в системі дошкільної освіти // Психолог. - 2006. - № 44. - С. 20-21.

77.Шевелев К.В. Программа «Развивающие игры».- М.: Изд. Института Психотерапии, 2001. - 224 с.

78.Шустик Г. Творчість без обмежень // Дошкільне виховання. - 2002. - № 12. - С. 16-17.

79.Ягупов В.В. Педагогіка: Навч.посібник. - К.: Либідь, 2002. - 560 с.

80.Яковлева О.Ф. Развивающий потенціал игры у детей младшего дошкольного возвраста. - Х., 2001.

81.Яценко А. Граємо, виховуємо й розвиваємо за системою ТРВЗ // Дошкільне виховання. - 2003. - № 2. - С. 18-19.

Додаток 1

Дидактичні ігри

«Добери малюнок»

Дидактичне завдання: навчити дітей класифікувати диких і свійських тварин, називати групи тварин узагальнюючими словами.

Ігрове завдання: якомога швидше заповнити великі ігрові картки не припустившись помилок.

«Збери картинку»

Ігрове завдання: знайди другу частину картинки і склади ціле.

Правила: брати по одній картці за хід.

Ігрові дії: пошук другої частини картинки.

В іграх для старших дошкільників дидактичне та ігрове завдання ускладнюються, а відтак і правила вимагають зосередженості, вольових та розумових зусиль, вміння передбачати і планувати, пам'ятати всі застереження, взаємодіяти з партнерами.

«Відгадай»

Ігрове завдання: дати відповіді на якомога більше запитань.

Ігрові дії: за правильну відповідь вихователь викладає дитині кольорові фішки; щоб дізнатися номер запитання, треба кинути кубик; запитання, написані на папірцях та порозвішані по всій кімнаті, треба знайти тощо.

«Склади квітку»

Мета: узагальнити знання дітей про складові частини рослин, вправляти у вживанні іменників у кличній формі, в родовому відмінку однини; розвивати зорову увагу, пам'ять.

Обладнання: картки із зображенням стебел з листям та голівок квітів.

Хід гри

Варіант 1. Педагог роздає дітям картки із зображенням стебел з листям. Він показує дітям картку з голівкою якоїсь квітки та промовляє: Листячко зелене, оживай. Свою рідну квіточку впізнавай.

Дитина, в якої є зображення стебла та листя до цієї квітки, відповідає: "Я впізнала тебе, ромашко, ти -- моя квітка". Вона підходить до педагога та з'єднує картки.

Варіант 2, у педагога --стебла з листям. У дітей -- квіти.

Педагог. Квітко, квітко, оживай свій листочок впізнавай!

Дитина. Я вас упізнала. Ви-- листочки моєї ромашки.

По ходу гри вихователь може ставити дітям запитання, на зразок: "А що ще ти знаєш про ромашку? Де вона росте? Коли розквітає? А чи є в ромашки якісь особливі прикмети?"

«Рости, квітко, розквітай»

Мета: розширювати знання дітей про процес розвитку рослини; вправляти в складанні зв'язних розповідей зі встановленням причинно-наслідкових зв'язків. Розвивати зорову увагу, елементи логічного мислення (аналіз,синтез, порівняння).

Обладнання: картонний круг, поділений на8 сегментів; 8 окремих сегментів із зображеннями етапів розвитку квітки.

Хід гри

Педагог розповідає: "Щоб квіточка виросла, треба спочатку посіяти в землю маленьку насінинку, доглядати рослинку, виполювати бур'яни. Так вирощують садові квіти. Проте і в лузі, і в лісі, і в полі росте багато різних квітів, хоча їх ніхто не саджав і не доглядав. Про них подбала сама природа. Вітерець приніс насіннячко, дощик його полива, сонечко приголубило -- і виросла чудова квіточка".

-- А тепер спробуйте розповісти мені, як росте квіточка. Зараз я загадаю вам загадку. Про яку квітку в ній ідеться?

Зацвіли в травиці

Жовтенькі сестриці.

Швидко посивіли,

3 вітром полетіли.

На землю впадуть

Знову зацвітуть.

-- Правильно, це кульбабка. Саме про неї ви й розповідатимете. А допоможуть вам оці картинки. Уважно їх розгляньте: на кожній картці зображено певний етап розвитку рослини,починаючи із насінини. Викладайте ці картинки на круг у правильній послідовності.

Діти складають із сегментів круг, причому кожний розповідає окремо про "свій" етап. Педагог допомагає вихованцям навідними запитаннями, на які діти мають дати розгорнуту відповідь, наприклад: "А що потрібне насінині, щоб прорости? (Щоб прорости, насінині потрібні вода, тепло, світло.) Яке за формою листя в кульбабки? Якого кольору квітка? А чому шапочка кульбабки розлетілася? (Кульбабка розлетілася, бо подув вітерець"

«Квітковорд»

Мета: вправляти у відгадуванні загадок, звуколітерному аналізі та синтезі; активізувати слова - назви квітів.

Обладнання: картка з кросвордом у формі квітки, літери розрізної абетки.

Хід гри

Педагог роздає дітям кросворди у формі квітки. Пояснює, що всі назви квітів на "пелюстках" закінчуються однією літерою (А), яка розміщується у середині квітки.

Потім зачитує загадки, а діти, відгадавши, мають визначити, куди "вписати" відповідні назви, і потім викласти їх у кросворді за допомогою літер розрізної абетки.

Я квітка ніжна, як весна,

Я різні сукні маю.

Все літо пишна й запашна,

Я й осінь зустрічаю.

Буваю кольору зорі,

Лимона барву маю,

І снігу зимної пори,

І вишнею палаю.(Троянда)

Осіння квітка сукню вділа

Рожеву, синю, ніжно-білу.

Стоїть, неначе їжачок,

У неї сотні пелюсток. (Айстра)

У зеленім зіллі

Виросло дівчатко --

В неї вії білі

Й золоті очатка. (Ромашка)

Ту дівчину синьооку

Завжди стрінеш край потоку.

В неї ніжки вмиті в росах,

В неї небо сяє в косах

Ту дівчину синьооку

Завжди стрінеш край. (Незабудка)

Синьоока ця заброда

В полі водить хороводи.

Де вона вінки спліта --

Пшениці рідкі й жита.

(Волошка)

Додаток 2

Творчі ігри

Гра "А що, коли б.. ? "

Мета: вчити дітей висловлювати будь-які, навіть найнесподіваніші припущення, щоб віднайти компромісний ^v_: варіант вирішення проблеми. Розвивати уяву, кмітливість, пам'ять, мовлення.

Діти, спонукувані висловлювати найрізноманітніші пропозиції, фантазують вельми охоче. Наприклад, їм пропонують поміркувати;

З "А що, коли б Найдині цуценята повибігали з двору? А що, коли б господарі не доглядали собаку з цуценятами? А що, коли б господар не збудував собачої буди? А що, коли б хлопчаки дражнили цуценят палицями?

А що, коли б цуценятам не давали гризти кісточок, щоб.- вони гострили зубки?"

Гра: продовжити розповідь: «Зустрілись білочка і ведмідь і розговорились...».

Корисно розв'язувати вправи на зміну властивостей, принципів, законів на протилежності «гарячий вогонь -- став холодний», «вовк став добрий.»Є ще такі творчі ігри, які мають назву «Метод каталога {асоціацій). Він полягає в тому, щоб перенести властивості неживих предметів на живі істоти. Наприклад: Сніг який?

(Холодний, сипучий, білий). Тепер «ворона». Коли можна назвати ворону холодною, сипучою, білою.

Як із відомого «склеїти» невідоме.

Виконання цього завдання базується на використанні такого прийому, як аглютинація (від гр, -- склеювання). Суть його полягає в тому, що великі частини різноманітних об'єктів з'єднуються, "склеюються" разом. Таким чином утворюється новий об'єкт з новими, раніше невідомими, незвичними якостями, наприклад:

а)з'єднуючи частини різних тварин, "сконструюйте" нову, неіснуючу тварину з незвичайними якостями. Намалюйте цю тварину, назвіть її;

б)за тим самим принципом створіть транспортний засіб, щось із посуду, меблів.

Додаток 3

Рухливі ігри

«Птахи у кліті»

Всі гравці діляться на дві групи. Одна група гравців, взявшись за руки, шикується в коло, зображаючи «клітку». Інші гравці - «птахи» - розміщуються зовні «клітки», створюють зовнішнє коло.

За першим сигналом керівника під музику або пісню, «клітка» рухається праворуч, а «птахи» стрибками переміщуються ліворуч. За другим сигналом керівника гравці малого кола зупиняються та піднімають руки вгору - «клітка» відчинилась.

«Птахи» вільно забігають у «клітку» та вибігають з неї. За третім сигналом керівника «клітка» зачиняється - гравці опускають руки вниз та присідають. Гравці, які опинилися в «клітці», вважаються спійманими і стають у коло, яке зображає «клітку».

За рахунок цього «клітка» росте, а кількість «птахів» зменшується. Так продовжується доти, поки не будуть спіймані всі «птахи», за винятком трьох. Ці три останні «птахи» і вважаються переможцями.

Правило: після третього сигналу не можна вистрибувати з «клітки»; хто порушить це правило, вважається спійманим.

«Метелики»

Гравці - «метелики» - стоять на краю майданчика за лінією у довільному порядку. На слова керівника: «Метелики, метелики в садок полетіли» діти відводять руки в сторони бігають по майданчику, перестрибуючи з ноги на ногу. Керівник продовжує: «На квіточки біленькі всі тихенько сіли». Діти присідають.

За сигналом вихователя «У-у-у», який означає завивання вітру, «метелики» тікають із «садочка» на край майданчика. Гра повторюється кілька разів.

Размещено на Allbest.ru