Умовні позначки зон відносної потужності: I - максимальна (ІНПБ - 15,0 уд.с^-1 і більше); II - субмаксимальна (а: 5,5 - 14,9 уд.с^-1; б: 2,0 - 5,4 уд.с^-1); III - велика (а: 1,0 - 1,9 уд.с^-1; б: 0,5 - 0,9 уд.с^-1); IV - помірна - менше 0,5 уд.с^-1.

Отже, дозувати фізичне навантаження набагато правильніше за величиною ІНПБ, ніж на підставі результатів вимірювання частоти серцевих скорочень під час роботи. Рівні розвитку рухових здібностей і функціонального стану організму багато в чому обумовлюють працездатність в проаналізованих тестових вправах, вагомість їх у хлопчиків з девіантною поведінкою різних конституціональних типів істотно розрізняється.

Для розвитку швидкісної витривалості в хлопчиків з девіантною поведінкою різних конституціональних типів і рівнів дозрівання організму нами визначені оптимальні швидкості пробігання різних відрізків від 500 до 2000 м.

Час у школярів різних конституціональних типів коливається від 28,0 до 42,7 с на кожні 100 м (табл. 3.6.3).

Кількість 100-метрових відрізків на дистанції та час їхнього подолання визначають тривалість бігової вправи.

Приклад: оптимальний час пробігання 1000 м для 13-14-річних хлопчиків з девіантною поведінкою торакального типу (ретардований тип розвитку) складає 3.56,0 сек (35,6 с10), а дигестивного - 4.01,0 с.

Таблиця 3.6.3

Час пробігання відрізків 100 м при бігу на довгу дистанцію в 11-17-річних хлопчиків з девіантною поведінкою, с

Висновки до розділу 3

На нашу думку, отримані результати дозволяють зробити висновки, що спрямування навчального предмету шкільної фізичної культури повинно враховувати характер вікової динаміки розвитку особливостей, насамперед, в аспекті складових інтересів фізкультурно-спортивної діяльності.

Отже, в учнів з девіантною поведінкою різних конституціональних типів статури розвитку вплив рухових здібностей у різних моторних завданнях шкільної програми має визначений характер, який потрібно враховувати в процесі реалізації реабілітаційних занять:

- аналіз вікової динаміки показників морфофункціонального розвитку та фізичної підготовленості дозволяє диференціювати досліджений контингент учнів на три вікові групи (11-12, 13-14, 15-17 років), що мають істотні якісні розходження і вимагають при роботі з ними різних індивідуально дозованих рухових режимів;

- мотиваційний компонент рухової діяльності учнів ДТП обумовлюється типом статури: так, учні астеноїдного і торакольного типів статури віддають перевагу фізичним вправам аеробного спрямування; учні м'язового типу статури надають перевагу силовим фізичним вправам, представники дигестивного типу статури з бажанням виконують фізичні навантаження з великою та максимальною потужністю, з додатковим обтяженням (штанга, гирі, тренажери і т.д.);

- індивідуальне дозування навчально-виховних та навчально-тренувальних фізичних вправ і навантажень у реабілітаційній практиці означених учнів потрібно здійснювати на засадах визначення показників індексу накопичення пульсового боргу між зонами відносної потужності, що дозволяє персоніфікувати корекційні та тренувальні засоби за показником інтенсивності рухової діяльності для різних типів статури учнів ДТП.

Отримані результати дослідження дозволяють стверджувати, що найбільш ефективною моделлю профілактики наркоманії засобами фізичної культури є педагогічна форма, що включає чотири блоки: навчально-інформаційний, навчально-коригуючий, контрольно-оцінний та мотиваційно-підтримуючий.

РОЗДІЛ 4. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ПРОГРАМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ АНТИНАРКОТИЧНИХ ВПЛИВІВ НА ПІДЛІТКІВ

4.1 Динаміка показників морфофункціонального розвитку і фізичної підготовки школярів

В Україні відбувається перехід від медичної форми моделі профілактики наркоманії до соціальної, педагогічної та психологічної моделей, хоча соціальна політика в цій сфері продовжує орієнтуватися на неефективні заборонні міри. Ми переконані, що необхідно не стільки ввести заборону на вживання алкоголю, наркотиків і психоактивних речовин, скільки формувати ціннісно-мотиваційні й культурні установки молоді. Як свідчать результати нашого дослідження, найбільш прийнятною є орієнтація молоді на альтернативну наркотикам форму життєдіяльності. Цей підхід включає дії, спрямовані на підвищення рейтингу професійних цінностей, формування привабливого іміджу здорового способу життя, розвиток комунікативних навичок та емоційного досвіду, створення сприятливих і цікавих для молоді форм дозвілля, формування позитивної самооцінки, цілеспрямованості, громадської відповідальності, самозайнятості.

Багато підлітків бачать у наркотиках вихід, засіб звільнення від зовнішнього контролю з боку батьків, учителів, школи тощо. Спорт у цьому розумінні набагато ефективніший. Закладені в ньому здорова змагальність і вільний творчий пошук допомагають підліткові у формуванні власного внутрішнього реального світу, що і є запорукою справжньої свободи особистості.

Нерідко вживанням наркотиків підліток прагне погасити стан тривожності, позбутися надмірного контролю, сором'язливості, але перебороти цей стан допоможе унікальна властивість спорту - задоволення природного прагнення молодої людини до експериментування, пошуку нових незвичайних відчуттів і переживань.

Таким чином, заняття спортом є реальною альтернативою світу наркотиків. За нашими даними, підлітки, залучені до спортивного життя, у меншій мірі піддаються впливу наркобізнесу.

Результати наших досліджень дозволяють стверджувати, що, розвиваючи теорію фізичної культури (в аспекті використання її засобів, методів і форм з метою фізичної та соціальної реабілітації підлітків з девіантною поведінкою) в контексті гуманітарної парадигми, ми зможемо одержати, доповнити, уточнити знання про закономірності оздоровчої та фізкультурно-спортивної діяльності, отримати можливість розуміти її сутність як явище людської культури. Ми одержимо знання про внутрішні джерела самоорганізації, саморегулювання, самоврядування і саморозвитку підлітка, тобто про те, що складає корекційний і реабілітаційний ефект фізичної культури та спорту в складній роботі з дітьми й підлітками асоціального типу поведінки, в антинаркотичній профілактичній роботі.

4.2 Ефективність впливів засобів фізичного виховання на соціальну поведінку підлітків

Швидка деградація особистості людини з наркотичною залежністю, трудомісткість, тривалість, низька ефективність лікування та реабілітації наркозалежних свідчать про те, що основний акцент у роботі необхідно робити на попередження, тобто на первинну профілактику шкідливих звичок. Незважаючи на вжиті заходи, проблема поширення наркоманії в Донецькій області загострюється і характеризується інтенсивним розширенням наркоринку.

У цих умовах істотною противагою наркотизації молоді стають фізична культура і спорт, що є унікальними засобами виховання фізично і морально здорового молодого покоління.

Результати нашого дослідження свідчать, що ефективність засобів фізичної культури та спорту в профілактичній діяльності з охорони та зміцнення здоров'я, у боротьбі з наркоманією, алкоголізмом, палінням і правопорушеннями особливо висока серед молоді.

В інтересах досягнення соціально вагомих цілей політики держави слід усвідомлювати важливість визначення нових шляхів розвитку масового дитячо-юнацького спорту.

В останні роки мережа фізкультурно-спортивних споруд у системі дитячо-юнацького спорту скорочується: закриваються спортивні комплекси; багато споруд знаходяться в аварійному стані, не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, не забезпечені устаткуванням, необхідним для навчально-тренувального процесу та змагань; не має практичного застосування ідея будівництва нових.

Слабкою ланкою в розвитку дитячо-юнацького спорту залишається програмне, навчально-методичне та медичне забезпечення, наукове обґрунтування методів і засобів фізичного і морального виховання дітей і підлітків з асоціальною поведінкою. Як свідчать результати дослідження, такий контингент перспективний для занять екстремальними видами спорту. Однак спортивні педагоги дистанціюються від „важких” підлітків, оскільки останні порушують дисципліну, палять і вживають алкогольні напої, схильні до вживання наркотиків.

З метою пропаганди здорового способу життя та попередження поширення наркотиків серед молоді ми всебічно використовували авторитет відомих спортсменів і тренерів Донецької області. Як шефи провідні спортсмени й ветерани спорту зустрічалися з учнями „групи ризику”.

Залучення до боротьби з наркоманією відомих спортсменів - кумирів молоді ефективно впливає на свідомість молодих людей та істотно перешкоджає поширенню наркоманії серед молоді. Найважливішим елементом діяльності школи вищої спортивної майстерності м. Слов'янська стала інформаційно-пропагандистська робота з формування „привабливого” образу спортсмена.

Результати нашого дослідження переконують, що спеціальну профілактику наркоманії доцільно здійснювати поетапно щодо різних категорій школярів: первинна, психолого-педагогічна профілактика, проводиться з усіма учнями; вторинна - з учнями „групи ризику”; третинна - з підлітками, що „експериментують” із психоактивними речовинами.

В Україні відбувається перехід від медичної форми моделі профілактики наркоманії до педагогічної, психологічної та соціальної моделей, хоча соціальна політика в цій області продовжує орієнтуватися на неефективні заборонні заходи. Ми переконані, що необхідно не стільки заборонити вживання алкоголю, наркотиків та психоактивних речовин, скільки формувати ціннісно-мотиваційні й культурні настанови молоді. Як свідчать результати нашого дослідження, найбільш прийнятною є орієнтація молоді на альтернативну наркотикам форму життєдіяльності. Цей підхід включає дії, спрямовані на підвищення рейтингу професійних цінностей, формування привабливого іміджу здорового способу життя, розвиток комунікативних навичок та емоційного досвіду, створення сприятливих і цікавих для молоді форм дозвілля, формування позитивної самооцінки, цілеспрямованості, громадської відповідальності, самозайнятості.

Багато підлітків бачать у наркотиках вихід, засіб звільнення від зовнішнього контролю з боку батьків, учителів школи тощо. Спорт у цьому розумінні набагато ефективніший. Закладені в ньому здорова змагальність і вільний творчий пошук допомагають підліткові у формуванні власного внутрішнього реального світу, що і є запорукою справжньої свободи особистості.

4.3 Динаміка показників тривожності за період дослідження

Нерідко вживанням наркотиків підліток прагне погасити стан тривожності, позбутися надмірного контролю, сором'язливості, але перебороти цей стан може допомогти унікальна властивість спорту - задоволення природного прагнення молодої людини до експериментування, пошуку нових, незвичайних відчуттів і переживань.

Таким чином, заняття спортом - це реальна альтернатива світові наркотиків. За нашими даними, підлітки, які залучені до спортивного життя, у меншій мірі піддаються впливу наркобізнесу.

Перспективними напрямками подальших досліджень з цієї проблеми, на наш погляд, є:

- розроблення педагогічних технологій для створення „моди” на здоровий спосіб життя;

- залучення самих підлітків-волонтерів до пропаганди здорового способу життя;

- розроблення комплексної системи моніторингу наркоситуації в підлітковому середовищі;

- уточнення факторів ризику;

- організація дозвілля підростаючого покоління;

- оцінка ефективності антинаркотичної роботи;

- розвиток цінностей здорового способу життя та формування мотивації відмови від наркотиків;

- розроблення технологій раннього виявлення випадків уживання наркотиків;

- надання всебічної допомоги педагогічно неспроможним сім'ям, родинам „групи ризику”;

- розроблення педагогічних технологій нетрадиційних видів спорту.

4.4 Обговорення результатів дослідження

Наркоманія швидкими темпами поширюється в молодіжному середовищі. Переважну більшість наркоманів складають особи у віці до 30 років. Відзначається зниження середнього віку дітей, які починають вживати наркотики. Неухильно зростає кількість молодих людей призовного віку, які вживають наркотичні та психотропні речовини. Тривожним є становище в школах: більшість опитаних школярів пробували наркотики, палять тютюн, у різній мірі вживають алкоголь.