Профілактика ігрової залежності у старшому підлітковому віці

Результати дослідження дають підстави стверджувати, що пріоритетними в стратегії протидії незаконному споживанню й обороту наркотичних засобів є профілактичні заходи. За нашими даними, підхід, який базується на зміцненні здоров'я, формуванні здорового способу життя, найбільш перспективний. Він поєднує в собі особистий вибір і соціальну відповідальність за здоров'я. Важливою складовою цієї концепції є життєва компетентність людини. Основою програми зміцнення здоров'я є розвиток особистості, яка вибрала для себе здоровий життєвий стиль поведінки, що не тільки позитивно впливає на особисте благополуччя, але й сприяє позитивним змінам соціальної та культурної ситуації, середовища в цілому.

Висновки до розділу 4

У процесі дослідження встановлено, що одним з головних джерел формування потенціалу фізичної культури особистості підлітків з девіантною поведінкою є особистісний досвід організації фізичної активності, що здобувається дітьми в ході занять фізичними вправами, при оптимальній організації фізичного виховання, спортивної підготовки й різних форм психічної та соціальної реабілітації.

Спеціально розроблені програми фізичної та соціальної реабілітації підлітків ДТП повинні базуватися на засадах системного підходу до вирішення низки виховних, навчальних, мотиваційних, корекційних і реабілітаційних завдань означеними учнями та педагогами, психологами, лікарями. Індивідуально спрямований комплекс дидактичних засобів, навчально тренувальних та фізкультурно-оздоровчих факторів у системі профілактичної і реабілітаційної практики формує в учнів ДТП свідоме, критичне та креативне ставлення до стану свого психічного та фізичного здоров'я. За цієї умови виникає нова форма співдружності учнів ДТП з педагогами:

- вони свідомо ставлять перед собою реалістичну реабілітаційну мету, завдання і при цьому реалізують максимальний рівень наполегливості та працездатності у досягненні успіху;

- індивідуалізований вплив фізичних навантажень у системі спортивної підготовки учнів ДТП обумовлює нормалізацію їх психічних та фізіологічних процесів по механізму моторно-вісцеральних і вісцеромоторних рефлексів, підвищення функціональних можливостей їх імунної системи;

- систематичне підкріплення впливу комплексної програми фізичної та соціальної реабілітації означених учнів стабільною динамікою покращення показників їх здоров'я, фізичного розвитку, фонду життєво важливих рухових дій, розвитку фізичних якостей, нервово-м'язової працездатності, спортивних досягнень; тим самим формує в учнів ДТП дидактико-реабілітаційну мотивацію, спеціальні знання та компоненти соціально адаптованої поведінки.

Отже, результати дослідження означеної проблеми свідчать, що системне засвоєння дітьми й підлітками раціональних способів керування своїми рухами, здобуття таким чином необхідного в житті фонду рухових умінь, навичок, фізичних здібностей і пов'язаних з ними знань дозволяють дитині свідомо досягти максимального задоволення, яке забезпечує її позитивний і сприятливий стан, світогляд, ефективну їх адаптацію до сучасних суспільних процесів. Результати роботи значно виходять за рамки раніше отриманих наукових даних і дозволяють вибудовувати моделі педагогічного, психологічного та фізкультурно-оздоровчого процесів як процесів формування стійких соціально-педагогічних і мотиваційних навичок протидії наркотикам, алкоголізму, створення культурних та усвідомлених потреб в оздоровленні й фізичній досконалості в середовищі учнівської молоді з асоціальним типом поведінки.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз науково-методичних літературних джерел свідчить, що проблему профілактики наркоманії серед підлітків засобами фізичної культури та спортивної підготовки майже не вивчено. Ті дані, що представлені вітчизняними та зарубіжними авторами, носять декларативний характер і мають силу побажань, а не наукової аргументації.

У вітчизняній теорії та методиці фізичної культури недостатньо досліджені проблеми змісту та співвідношення форм використання засобів фізичного виховання та спортивної підготовки в процесі соціальної реабілітації підлітків з асоціальним типом поведінки. Зовсім невивченим є питання розроблення тренувальних програм з легкої атлетики з урахуванням індивідуального морфофункціонального розвитку дітей та підлітків з девіантною поведінкою, що сприяли б підвищенню ефективності профілактики означеного негативного явища.

2. Основними факторами, що впливають на поширення наркотиків серед дітей та підлітків, є:

- ситуація, коли підліток не може впоратися з біологічними проблемами свого віку, у результаті чого виникає затримка в становленні особистості, соціальній адаптації підлітка в суспільстві й таким чином, виникають умови для формування асоціальної поведінки;

- дуже низький рівень ефективності вітчизняних технологій профілактики наркоманії серед учнівської молоді; не враховується те, що підлітковий вік є сенситивним у формуванні ціннісних орієнтацій, активної життєвої позиції, світосприйняття та свідомого ставлення до навколишньої реальності;

- організаційні та фінансові ускладнення в реалізації своїх бажань займатися тим чи іншим видом спорту, формою дозвілля;

- дуже низький рівень фізкультурної освіти, знань з питань здорового способу життя, загартування, сучасних технологій профілактики серед підлітків психічного перевантаження, невпевненості в собі, стресу, тощо;

- низький рівень фінансування державою та органами самоврядування різноманітних програм профілактики наркоманії, шкідливих звичок серед учнівської молоді;

- віковий період першого знайомства з наркотиками складає 11-13 років. Кожен четвертий школяр цього віку психологічно готовий до вживання наркотичних засобів. У 14-17 років істотно зростає число учнів, які вживають наркотичні й токсичні речовини. Одним з важливих соціальних факторів, що запобігають уживанню наркотиків, є формування структури й функціональної насиченості дозвілля підлітків, які, у свою чергу, залежать від рівня навколишнього культурного середовища, готовності особистості включитися в нього, гнучкості мотиваційних орієнтацій.

3. Заняття фізичними вправами подобаються багатьом (88,9%) учням молодшого шкільного віку, причому їхня частка неухильно зменшується з віком. Тільки окремі (17,7-20,6%) учні вказали норми добової рухової активності для свого віку, небагато підлітків уявляють, як протистояти стресу (23,5-26,7%), як відновлюватися після фізичного (30,1-37,4%) й особливо розумового навантаження (20,3-30,6%). Знають засоби психорегуляції та психопрофілактики не більше 20% контингенту, а більшість (76,4-89,3%) підлітків демонструють повну неспроможність у виборі адекватної поведінки при конфлікті з дорослими й однолітками.

Тільки окремі школярі володіють методикою використання різних видів рухової активності (10,3-21,4%), самостійно займаються фізичною культурою (15,6-27,5%), беруть участь у спортивно-масових заходах (26,4-30,3%).

4. Навчально-виховний процес з корекції поведінки учнів групи соціального ризику з використанням засобів і методів фізичної культури та спорту необхідно починати вже в молодшому шкільному віці, здійснюючи його в три етапи: спонукальний (вік 11-12 років), формуючий (13-14 років), вдосконалюючий (15-17 років). Найбільш сприйнятливим до різних видів відхилень є вік 13-15 років, коли ще не склався світогляд і підлітки більш піддані негативним впливам оточення, особливо однолітків.

5. Показники морфофункціонального розвитку і фізичної підготовленості 11-17-річних учнів з девіантною поведінкою з віком специфічно змінюються. Ці зміни носять гетерохронний і нерівномірний характер, багато показників варіабельні. За даними показниками, в 11-13 років виявлено кількісну перевагу підлітків «групи ризику», а в 15-17 років - учнів з „нормативною поведінкою”.

6. Показники розвитку рухових здібностей у школярів з девіантною та „нормативною” поведінкою істотно різняться. Сумарний внесок рухових здібностей учнів з девіантною поведінкою в результативність вивчення різних фізичних вправ з віком знижується. Школярі з «нормативною поведінкою» мають перевагу у реалізації рухового потенціалу в умовах трудової діяльності, фізичного виховання та спортивної підготовки.

7. Найбільш важливими напрямками в корекції та нормалізації девіантної поведінки підлітків засобами фізичної культури та спорту варто вважати: залучення широких мас до державних освітніх програм фізичного виховання; створення мережі загальнодоступних підліткових спортивних клубів; підвищення вагомості фізичної культури в системі цінностей підлітків; формування стійкої дидактико-реабілітаційної мотивації; комплексне використання засобів і методів корекції фізичного, морального та психоемоційного стану; пропагування нетрадиційних видів спорту; рекламу популярних і авторитетних у молодіжному середовищі особистостей в галузі фізичної культури та спорту; розширення та насичення інформаційного простору якісним, привабливим, цікавим матеріалом, який пов'язаний з фізичною культурою і спортом; створення популярного, модного іміджу сильного, здорового, фізично досконалого тіла.

8. Сформованість фізичної культури підлітка, що забезпечує готовність протистояти наркоманії, включає такі компоненти: індивідуально-освітній, який формує позиції престижності особистого рівня фізичного вдосконалення, різнобічної фізичної та моторної підготовки, що сприяє формуванню необхідних рухових умінь і навичок; програмно-руховий, що забезпечує тренувальне спрямування підготовки, сприяє корекції рухової сфери підлітка; продуктивно-значущий, що формує особистісні показники здоров'я, фізичного розвитку та фізичної підготовленості, здатності протистояти факторам ризику, вміння самостійно приймати рішення й діяти в різних ситуаціях.

9. Найбільш ефективною організаційною моделлю профілактики наркоманії засобами фізичної культури та спорту є педагогічна форма, що включає чотири блоки: навчально-інформаційний, організаційний, навчальний і мотиваційно-підтримуючий.

Основними соціально-педагогічними умовами протинаркотичної фізкультурно-профілактичної програми є: оздоровчо-профілактичне й спортивне спрямування педагогічного процесу; застосування засобів і методів фізичного виховання, адекватних особистісним особливостям учнів; формування інтересу та потреби до занять фізичною культурою, виховання морально-вольових і моральних якостей; корекція психічних відхилень; формування цінностей фізичної культури, цілеспрямоване використання фізичних вправ навантажень та інших навчально-тренувальних факторів в аспекті загальнофізичної, технічної, спеціальної, функціональної, тактичної та морально-вольової підготовки юних спортсменів; організація роботи в освітніх установах і в сфері дозвілля за місцем проживання, спільних заходів з батьками.

10. Антинаркотична фізкультурно-профілактична програма вплинула на інтереси, поведінку та рухову сферу школярів, підвищила на 13,6% (р < 0,05) рівень їхнього здоров'я (у контрольній групі тільки на 3,5%) і фізичної підготовленості: так, показник кистьової динамометрії в експериментальній групі (ЕГ) збільшився на 22,8% (р < 0,05), у контрольній (КГ) - тільки на 3,8%. ЖЄЛ у ЕГ збільшилася на 21,7% (р < 0,05), а в КГ - на 14,1%. Результат стрибків у довжину з місця в ЕГ покращився на 26,9% (р < 0,05), а у КГ, цей показник склав 11,5%. Показник підтягування на поперечині збільшився в ЕГ на 74,6% (р < 0,05), у КГ тільки на 12,4%. Показник човникового бігу 310 м у ЕГ збільшився на 34,0% (р<0,05), а в КГ тільки на 12,6%; результат 6-хвилинного бігу в ЕГ збільшився на 10,4%(р < 0,05), у КГ лише на 2,8%; показник метання набивного м'яча в ЕГ збільшився на 26,9% (р < 0,05), а в КГ збільшення склало тільки 5,1%.

Експериментальна програма сприяла адаптації учнів до реального життя (75,3%); сформувала в них здоровий поведінковий стиль, підвищила стійкість до різних негативних соціальних явищ, збільшила кількість підлітків з позитивним ставленням до виховних заходів (з 23,4 до 55,3%) і навчальної діяльності (з 17,0 до 46,8%), знизила показники загальної тривожності (з 74,5 до 48,9%), збільшила (з 14,9 до 80,9%) кількість підлітків, які займаються спортом.

11. Розроблена програма фізичної та соціальної реабілітації підлітків з АСТП засобами фізичної культури та спорту забезпечує оптимальний підхід до корекції та нормалізації рухової та психоемоційної сфер означених підлітків і може бути широко використана для оцінки їхніх рухових можливостей, обдарованості щодо занять відповідними видами спорту, що відкриває перспективу подальших наукових досліджень.



ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У процесі профілактики наркоманії засобами фізичної культури та спорту необхідно враховувати:

- ціннісні орієнтири школярів з девіантною поведінкою в сфері фізичної культури та спорту;

- особливості стану здоров'я, рівнів фізичного розвитку та фізичної підготовленості;

- фізкультурно-виховну і спортивну діяльність;

- рівень педагогічної культури батьків;

- рухову активність і рухові переваги підлітка;

- інтерес до занять фізичною культурою і спортом;

- фактори, що породжують поширення наркоманії.

2. У „важких” підлітків необхідно вивчити: особливості їхньої поведінки; ставлення до навчання та фізкультурно-спортивної діяльності; міжособистісні взаємини в колективі й поза ним; потреби й інтерес до занять фізичною культурою; фізичний розвиток і фізичну підготовленість; стан психоемоційної сфери.

3. Методика самостійних занять оздоровчим бігом передбачає такі умови: поступове збільшення обсягу і швидкості бігу, у залежності від адаптаційних можливостей дитини; використовується рівномірний темп у пульсовому режимі 150-170 уд.хв-1; обсяг бігового навантаження дозується, орієнтуючись на відновлення пульсу, приблизно 100 уд.хв-1 через 10 хвилин після закінчення вправи.

Бігові тренування рекомендується проводити 2-3 рази на тиждень.

Пропонується така схема бігового навантаження:

- прискорена ходьба 400-600 м за 3-6 хвилин;

- змінний біг з прискореною ходьбою на дистанції 800-1000 м за 7-10 хвилин;

- повільний біг у рівномірному темпі від 2 до 6 км.

Через кожні п'ять занять обсяг повільного бігу збільшується на 100-200 м, а через три місяці самостійних занять бігове навантаження складається тільки з третьої вправи.

4. Спрямованість навчального процесу визначається на основі реалізації рухового потенціалу та залежить від співвідношення розрахункового і фактичного результатів: чим більше різниця даних показників, тим вищий ступінь акцентування відстаючого компонента. Це дозволяє диференціювати підготовку учнів з асоціальною поведінкою, об'єднувати їх в однорідні групи.

5. Для розвитку швидкісної витривалості школярів з асоціальною поведінкою рекомендуємо використовувати оптимальні швидкості пробігання різних відрізків від 600 до 2000 м з цільовим часом. Кількість 100-метрових відрізків на дистанції та час їхнього подолання визначають тривалість бігової вправи.

Нами розроблено та науково обґрунтовано логарифмічну залежність „швидкість-час” на дистанціях від 100 до 3000 м для 11-17-річних учнів з девіантною поведінкою (табл. 3.6.1). Це дозволило класифікувати навантаження, які використовуються на уроках фізичної культури, за граничним часом виконання вправ і швидкістю бігу, встановити межі зон відносної потужності.

Оскільки прийняті в шкільній фізкультурній практиці пульсові „коридори” не характеризують фізичне навантаження у всьому діапазоні інтенсивності, критерієм для оцінки інтенсивності в максимальній і субмаксимальній зонах відносної потужності може бути величина індексу.

Залежність показника роботи описується рівнянням регресії:

,

де е - основа натурального логарифма;

t - граничний час роботи; а й в - коефіцієнти.

Таблиця 1

Логарифмічна залежність характеристик бігу в учнів різного віку з девіантною поведінкою

Вік, років	Довжина дистанції, м	Рівняння залежності
	100	300	1000	3000
	Швидкість бігу, м/с-1
Тип статури
11-12	Т	5,55	4,44	3,50	3,08	v = -0,75 lnS +8,56
	М	5,68	4,52	3,49	3,04	v = -0,87 lnS +9,35
	А	5,60	4,50	3,47	3,11	v = -0,83 lnS +9,11
	Д	4,74	3,79	3,10	2,67	v = -0,69 lnS +7,69
13-14	Т	6,37	5,20	3,90	3,36	v = -0,85 lnS +9,36
	М	6,45	5,28	3,85	3,31	v = -0,90 lnS +9,69
	А	6,33	5,22	3,80	3,34	v = -0,87 lnS +9,53
	Д	5,51	4,46	3,45	2,95	v = -0,81 lnS +8,68
15-17	Т	6,88	5,57	4,20	3,69	v = -0,85 lnS +9,53
	М	6,93	5,66	4,22	3,64	v = -0,92 lnS +9,96
	А	6,80	5,60	4,17	3,70	v = -0,83 lnS +9,38
	Д	6,36	5,15	3,76	3,05	v = -0,85 lnS +8,89
Тип статури
11-12	Р	5,15	4,12	3,20	2,83	v = -0,63 lnS +6,97
	Н	5,46	4,35	3,33	3,02	v = -0,72 lnS +7,43
	А	5,59	4,44	3,44	3,07	v = -0,69 lnS +7,32
13-14	Р	5,86	4,87	3,60	3,12	v = -0,57 lnS +6,30
	Н	6,25	5,02	3,79	3,27	v = -0,70 lnS +7,49
	А	6,39	5,25	3,92	3,36	v = -0,74 lnS +7,68
15-17	Р	6,43	5,29	3,90	3,29	v = -0,72 lnS +7,60
	Н	6,82	5,51	4,12	3,61	v = -0,66 lnS +6,94
	А	6,90	5,67	4,25	3,70	v = -0,71 ln +7,66
Примітки: Т - торакальний; М - м'язовий; А - астеноїдний; Д - дигестивний тип статури

За допомогою цього рівняння було визначено примежові значення ІНПБ між зонами відносної потужності, що дозволило класифікувати за інтенсивністю тренувальні засоби для різних конституціональних типів учнів. Підсумком цієї частини дослідження є новий варіант класифікації навантажень за інтенсивністю, в основу якого покладене поняття зон відносної потужності.

Таблиця 2

Класифікація основних „блоків” рухових завдань за зонами

відносної потужності (вік 15-17 років)

№ п/п	Тренувальний засіб	Тип статури
		Торакальний	М'язовий	Астеноїдний	Дигестивний
		Зона відносної потужності
1	Швидкісно-силові вправи	I	I	I	I
2	Біг зі швидкістю більше 6,5 м/с-1	I	I	I	I
3	Силові вправи	II б	II б	II а	II а
4	Біг зі швидкістю 5,0-6,4 м/с-1	II б	II б	II б	II а
5	Бігові вправи	III a	III a	III а	II б
6	Спортивна ходьба	III б	III б	III a	III a
7	Біг зі швидкістю 3,5-4,9 м/с-1	III б	III б	III б	III a
8	Біг зі швидкістю менше 3,4 м/с-1	IV	IV	III б	III a
9	Прискорена ходьба	IV	III б	III б	III a
10	Гра в баскетбол	III б	III б	III б	III a
11	Гра у волейбол	IV	IV	IV	III б
12	Загальнорозвиваючі вправи	IV	IV	IV	III б
Примітки: I - максимальна (ІНПБ - 15,0 уд.с-1 і більше); II - субмаксимальна (а: 5,5 - 14,9 уд.с-1; б: 2,0 - 5,4 уд.с-1); III - велика (а: 1,0 - 1,9 уд.с-1; б: 0,5 - 0,9 уд.с-1); IV - помірна - менше 0,5 уд.с-1

Зону відносної потужності визначає граничний час виконання фізичної роботи й величина ІНПБ, що практично не залежать від біомеханічної структури рухів.

У процесі педагогічних спостережень було виділено основні „блоки” рухових завдань, визначено середню інтенсивність і кожний з них віднесено до однієї з чотирьох зон відносної потужності (табл. 3.6.2).

Отже, нормувати фізичне навантаження набагато правильніше за величиною ІНПБ, ніж на підставі результатів вимірювання частоти серцевих скорочень під час роботи. Рівні розвитку рухових здібностей і функціонального стану організму багато в чому обумовлюють працездатність у проаналізованих тестових вправах, вагомість їх у хлопчиків з девіантною поведінкою різних конституціональних типів істотно розрізняється.

Для розвитку швидкісної витривалості в хлопчиків з девіантною поведінкою різних конституціональних типів і рівнів дозрівання організму нами визначено оптимальні швидкості пробігання різних відрізків від 500 до 2000 м.

Час у школярів різних конституціональних типів коливається від 28,0 до 42,7 с на кожні 100 м (табл. 3.6.3).

Кількість 100-метрових відрізків на дистанції та час їхнього подолання визначають тривалість бігової вправи.

Приклад: оптимальний час пробігання 1000 м для 13-14-річних хлопчиків з девіантною поведінкою торакального типу (ретардований тип розвитку) складає 3.56,0 с (35,6 с 10), а дигестивного - 4.01,0 с.

Таблиця 3

Час пробігання відрізків 100 м при бігу на довгу дистанцію в 11-17-річних хлопчиків з девіантною поведінкою, с

Тип розвитку	Конституціональні типи
	Торакальний	М'язовий	Астеноїдний	Дигестивний
11-12 років
Ретардований	39,0	38,6	38,8	42,7
Нормальний	37,8	37,0	37,5	41,4
Акселерований	36,5	36,8	36,1	39,2
13-14 років
Ретардований	35,6	35,0	35,3	40,1
Нормальний	33,1	33,4	33,0	37,7
Акселерований	31,2	32,0	31,3	35,3
15-17 років
Ретардований	31,3	31,0	30,8	35,0
Нормальний	29,5	29,9	29,2	34,4
Акселерований	28,0	28,3	28,1	32,8

6. У процесі корекційних навчально-тренувальних занять потрібно реалізувати загальну спрямованість методичних принципів, єдині методи технічної та спеціальної підготовки з урахуванням специфіки кожної форми занять забезпечать поступовість і зв'язок в оволодінні основами техніки легкоатлетичних вправ. Це полегшить перехід здібних і талановитих підлітків (тимчасово з асоціальною поведінкою) від навчальних занять (уроки фізичної культури) до спортивного вдосконалення (позакласні й позашкільні заняття) без втрати часу на виправлення технічних, функціональних, психологічних і мотиваційних недоліків.

7. Кожне, як навчальне, так і навчально-тренувальне, заняття повинно бути спрямоване на формування в підлітків з асоціальним типом поведінки свідомого й активного ставлення до занять фізичними вправами та спортом. Для цього необхідно використовувати доступні їхньому розумінню завдання, труднощі повинні відповідати реальним можливостям школярів; чітка та цілеспрямована дія педагога сприяє досягненню цієї педагогічної мети.

Без інтересу, без емоційного ставлення не може бути достатньо активної участі школярів у свідомому процесі засвоєння навчального матеріалу. Питання підвищення інтересу, дидактико-реабілітаційної мотивації в підлітків з асоціальною поведінкою повинні бути найважливішою частиною професійної діяльності педагога, від них прямо залежить активність школяра на уроках фізичної культури, в умовах позакласних і позашкільних занять спортом.

8. З огляду на специфічні психоемоційні особливості підлітків з асоціальною поведінкою, необхідно особливу увагу приділити сучасній технології оцінки їхньої діяльності на уроках фізичної культури, у формах позакласної роботи:

- виставлення „залікової” оцінки за кожне виконання фізичних вправ дозволяє учням мати усвідомлене уявлення про якість засвоєння навчального матеріалу, а вчителеві, тренерові дає об'єктивну картину успішності кожного учня;

- протягом конкретного проміжку часу необхідно виставляти поточні оцінки, що служать засобом заохочення. Ці оцінки є могутнім стимулюючим фактором діяльності школярів на кожному занятті. При цьому педагог повинен пам'ятати, що ефективність процесу фізичного виховання визначається інтегральною оцінкою, яка складається з оцінки успішності та систематичних спостережень за участю школярів з асоціальним типом поведінки в масових змаганнях, за їхнім ставленням до навчально-виховних і фізкультурно-оздоровчих форм, заведенням кожним з них здорового способу життя.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Алабин В.Г., Алабин А.В., Бизин В.П. Многолетняя тренировка юных спортсменов. - Харьков: Основа, 1993. - 243 с.

Амбурцева С.Н. Влияние соотношения разных методов упражнения на процесс формирования интереса школьников к урокам физической культуры: Автореф. дис. … канд. пед. наук 13.00.04. - Челябинск, 1989. - 19 с.

Амосов Н.М. Раздумья о здоровье. - М.: Физкультура и спорт, 1987. - 64 с.

Анашкина А.П. Подходы к формированию знаний об основах здорового образа жизни // Физическая культура и спорт в профилактике наркомании и преступности среди молодежи: Матер. Всерос. науч.-практ. конф. - Краснодар, 2002. - С. 203-204.

Анохин П.К. Теория функциональных систем. - М.: Медицина, 1975.-134 с.

Антропова М.В. Трудоспособность учеников и ее динамика в процессе учебной и трудовой деятельности. - М.: Образование, 1968. - 125 с.

Антропова М.В., Манке Г.Г., Кузнецова Л.М. Здоровье школьников: результаты лонгитюдного исследования // Педагогика. - 1995. - № 2. - С. 26-31.

Апанасенко Г.Л. Физическое развитие детей и подростков. - Киев: Здоров'я, 1985. - 79 с.

Аршавский И.А. Дифференцированная психофизиология и ее генетические аспекты. - М.: Мысль, 1975. - 210 с.

Ахметов С.М. Методика физической подготовленности школьников в зависимости от уровня их физического развития: Автореф. дис. ... канд. пед. наук 13.00.04. - Краснодар, 1996. - 24 с.

Ахромова А.Г. Медико-биологические, социальные и правовые аспекты наркомании. - Краснодар, 2001.

Ашмарин Б.А. О тестах и тестировании: педагогический контроль на уроках физической культуры // Физическая культура в школе. - 1985. - № 3.- С. 60-62; - № 4. - С. 58-61.

Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. - М.: Просвещение, 1982. - 192 с.

Бабаян Э.А., Гонопольский М.Х. Наркология: Учеб. пособие. - 2-е изд. - М.: Медицина, 1990. - 204 с.

Бакулин В.С., Грецкая И.Б., Хмелева С.Н. Валеология: Учебное пособие. - Волгоград, 1996. - 69 с.

Бальсевич В.К. Концепция альтернативных форм организации физического воспитания детей и молодежи // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. - 1996. - № 1. - С. 23-25.

Бальсевич В.К. Онтокинезиология человека. - М.: Теория и практика физической культуры, 2000. - 275 с.

Бальсевич В.К., Лубышева Л.И. Физическая культура: молодежь и современность // Теория и практика физической культуры. - 1995. - № 4. - С. 32-36.

Баранов А.А., Матвеева Н.А. Здоровье школьников. - Красноярск: КГУ, 1989. - 184 с.

Барибан М.М. Спартианские игры - новая модель спортивно-оздоровительных соревнований - вклад в профилактику наркомании у детей и подростков // Физическая культура и спорт в профилактике наркомании и преступности среди молодежи: Матер. Всерос. науч.-практ. конф. - Краснодар, 2002. - С. 84-88.

Барышева Н.В. Основы физической культуры старшеклассников. - Самара: СГУ, 1995. - 251 с.

Барышева Н.В., Виноградов П.А., Жолдак В.И. Физическая культура и здоровый образ жизни: Учебное пособие. - Самара, 1997. - 256 с.

Березин С.В., Лисецкий К.С. Психология ранней наркомании. - Самара: Самарский университет, 2000. - 64 с.

Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. - М.: Медицина, 1966. - 349 с.

Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. - М.: Наука, 1973. - 187 с.

Блинков С.Н. Индивидуализация физического воспитания школьников 12-14 лет на основе учета структуры моторики: Автореф. дис. … канд. пед. наук 13.00.04. - М., 2000. - 24 с.

Боген М.М. Обучения двигательным действиям. - М.: Физкультура и спорт, 1983. - 192 с.

Бойко В.В. Целенаправленное развитие двигательных способностей человека. - М.: Физкультура и спорт, 1987. - 144 с.

Бруннер Д. Процесс обучения (Пер. с англ). - М.: Физкультура и спорт, 1962. - 138 с.

Булкин В.А. Педагогическая диагностика как фактор управления двигательной деятельностью: Автореф. дис. ... докт. пед. наук 13.00.04. - М., 1987. - 44 с.

Бунак В.В. Антропометрия. - М.: Учпедгиз, 1941. - 367 с.

Бундзен П.В., Дибнер Р.Д. Здоровье и массовый спорт: проблемы и пути их решения // Теория и практика физической культуры. - 1994. - № 5-6. - С. 6-12.

Бурханов А.И. Влияние спорта на организм школьников // Теория и практика физической культуры. - 1995. - № 4. - С. 12-14.

Бурханов А.И., Барышева Н.В., Муценко Т.А. Роль школы в формировании здоровья детей и подростков. - Самара: СГПУ, 1996. - 120 с.

Вайнбаум Я.С. Дозирование физических нагрузок школьников. - М.: Просвещение, 1991. - 64 с.

Верхошанский Ю.В. Основы специальной силовой подготовки спортсменов. - М.: Физкультура и спорт, 1988. - 331 с.

Виленский М.Я., Литвинов Е.М. Физическое воспитание школьников: Вопросы перестройки // Физическая культура в школе. - 1990. - №12. - С. 2-7.

Вильчковский Э.С. Развитие двигательных функций детей. - Киев: Здоров'я, 1983. - 142 с.

Виноградов П.А. Стратегия развития физкультурно-спортивной деятельности, направленной на предотвращение асоциального обращения молодежи // Физическая культура и спорт в профилактике наркомании и преступности среди молодежи: Матер. Всерос. науч.-практ. конф. - Краснодар, 2002. - С. 5-7.

Виноградов П.А., Душанин А.П., Жолдак В.И. Основы физической культуры и здорового образа жизни. - М.: Советский спорт, 1996. - 588 с.

Видюк А.П. Інноваційні методи діагностики в фізичному вихованні і спорті // Теорія і практика фізичного виховання.- 2002.- № 1.- С.128-134.

Волков В.М., Филин В.П. Спортивный отбор. - М.: Физкультура и спорт, 1983. - 175 с.

Волков Л.В. Физические способности детей и подростков. - Киев: Здоров'я, 1981. - 117 с.

Воронкова Т.И., Карнаухов Г.З. Склонность подростков к употреблению разных психотропных средств в зависимости от акцентуации характера // Современные технологии профилактики наркомании и популяризации здорового образа жизни средствами физической культуры и спорта: Матер. Всерос. науч.-практич. конф. - Волгоград: ВГАФК, 2003. - С. 64-67.

Выдрин В.М., Курамшин Ю.Ф., Николаев Ю.М. Осмысление интегративной сущности физической культуры - магистральный путь формирования ее теории // Теория и практика физической культуры.-1996.-№ 5.-С. 59-62.

Вяткин Б.А. Интегральная индивидуальность человека и ее развитие в специфических условиях спортивной деятельности // Психологический журнал. - 1993. - № 2. - С. 73-83.

Ганеев Г.Н., Кутмин Н.Н. Оценка степени предрасположенности учеников 9- 15 лет к скоростно-силовым видам легкой атлетики // Теория и практика физической культуры. - 1994. - № 5. - С. 52.

Годик М.А. Контроль тренировочных и соревновательных нагрузок. - М.: Физкультура и спорт, 1980. - 136 с.

Головина Л.Л. Физиологические особенности некоторых функций и мышечной деятельности школьников: методическая разработка. - М.: ГЦОЛИФК, 1984. - 29 с.

Голощапов Б.Р. Проблемы физического воспитания школьников в свете конференции в Коломне // Физическая культура в школе. - 1998. - № 5. - С. 2-6.

Голубева Э.А. Способности и индивидуальности. - М.: Прометей, 1993. - 142 с.

Горбунов Г.И. Психопедагогика спорта. - М.: Физкультура и спорт, 1986.- 20 с.

Горская Г.Б. Психологическое обеспечение многолетней подготовки спортсменов. - Краснодар: КГАФК, 1995. - 68 с.

Горский А.П. Динамика проявления скоростно-силовых способностей школьников 8-15 лет в зависимости от уровня их физического развития: Автореф. дис. … канд. пед. наук 13.00.04. - М., 1970. - 18с.

Григоренко В.Г. Педагогические основы физической и социальной реабилитации человека. - М.: Советский спорт, 1991. - 410 с.

Григоренко В.Г. Профессионально-педагогическая мотивация и технология ее формирования. - Одесса: Изд-во ЮУГПУ им. К.Д. Ушинского, 2003. - 148 с.

Губа В.П. Морфобиомеханические исследования в спорте. - М.: Спорт Академ Пресс, 2000. - 120 с.

Губа В.П., Никитушкин В.Г., Квашук П.В. Индивидуальные особенности юных спортсменов. - Смоленск: СГИФК, 1997. - 220 с.

Гужаловский А.А. Развитие двигательных качеств. - Минск: Народная асвета, 1978. - 105 с.

Гутман Б.В. Методи дослідження особистості учнів середніх та старших вікових груп.- Донецьк: ЛТРО, 1993.- 138с.

Даниленко Г.М. Оцінювання, як складова програми з валеології, що впроваджується у школі // Теорія і практика фізичного виховання .- 2002.- № 2.- С.76-81.

Дерябин В.Е. Морфологическая типология телосложения мужчин и женщин: Автореф. дис. … докт. биол. наук 03.102. - М., 1993. - 48 с.

Добровольский С.С., Тютюков В.Г. Методические перспективы реализации новых технологий обучения движениям и совершенствования в школе // Теория и практика физической культуры. - 1997. - № 4. - С. 10-11.

Добрыдин Л.Н. Дифференциация образования в общеобразовательной школе на основе индивидуальных характеристик учащихся: Автореф. дис. … канд. пед. наук 13.00.04. - Челябинск, 1998. - 23 с.

Донской Д.Д., Дмитриев С.В. Основы антропоцентрической биомеханики (методика, теория, практика). - Нижний Новгород, 1993. - 145 с.

Дорожнова К.П. Роль социальных и биологических факторов в развития ребенка. - М.: Медицина, 1983. - 160 с.

Дорохов Н.Р. Развитие силовых способностей школьников 7- 11 классов разных соматических типов и вариантов развития: Автореф. дис. … канд. пед. наук 13.00.04. - М., 1997. - 26 с.

Дорохов Р.Н. Морфобиомеханическая оценка юного спортсмена: Учеб. пособие. - Смоленск: СГИФК, 1995. - С. 21-44.

Дружинин В.Н. Современная психофизиология. - М.: ИНФРА, 1999. - 186 с.

Евсеев С.П. Роль и место физической культуры в борьбе с наркоманией // Физическая культура и спорт в профилактике наркомании и преступности среди молодежи: Матер. Всерос. науч.-практ. конф. - Краснодар, 2002. - С. 96-98.

Евтушенко С.Ф. Силовая подготовка школьников с учетом их соматической зрелости: Автореф. дис. … канд. пед. наук 13.00.04. - Краснодар, 1999. - 24 с.

Егорова М.С., Марютина Т.М. Развитие как предмет психогенетики // Вопросы психологии. - 1992. - № 5-6. - С. 5-13.

Ермаков В.А. Теория и технология дифференцированного физического воспитания детей и учащейся молодежи: Автореф. дис. … докт. пед. наук 13.00.04. - М., 1996. - 48 с.

Ермолаев А.А., Спирина И.К. Формирование потребностей использования физической культуры в здоровом образе жизни учащихся общеобразовательных школ // Современные технологии профилактики наркомании и популяризации здорового образа жизни средствами физической культуры и спорта: Матер. Всерос. науч.-практич. конф. - Волгоград: ВГАФК, 2003. - С. 142-144.

Жовниренко Л.П., Калугина О.П. Духовній аспект валеологического образования и воспитания // Теорія і практика фізичного виховання.- 2002.- № 1.- С.98-103.

Зайцева В.В., Сонькин В.Д., Изаак С.И. Индивидуальный подход в физическом воспитании и его реализация на основе компьютерных технологий. - М.: РГАФК, 1998. - 84 с.

Зациорский В.М. Основы спортивной метрологии. - М.: Физкультура и спорт, 1979. - 152 с.

Зациорский В.М., Сергиенко Л.П. Влияние наследственности и среды на развитие двигательных качеств человека // Теория и практика физической культуры. - 1975. - № 6. - С. 22-29.

Иванов В.В. Комплексный контроль в спорте. - М.: ВНИИФК, 1991. - 200 с.

Иващенко В.В. Физическая культура и спорт как средство профилактики наркомании преступности среди молодежи // Физическая культура и спорт в профилактике наркомании и преступности среди молодежи: Матер. Всерос. науч.-практ. конф. - Краснодар, 2002. - С. 42-45.

Изаак С.И. Статистические модели дифференцированной оценки двигательных возможностей детей и молодежи: Автореф. дис. … канд. пед. наук 13.00.04. - М., 1997. - 24 с.

Ильин Е.П. От культуры физической - к культуре здоровья // Теория и практика физической культуры. - 1994. - № 7. - С. 46-48.

Исаев Е.И. Основы психологической антропологии. Психология человека.- М.: Школа-Пресс, 1995. - 64 с.

Истомин М.Г. Социально-медицинские аспекты здоровья современного человека: Автореф. дис. … канд. социол. наук 13.00.12. - Ростов Н/Д, 1997. - 31 с.

Кабаргин Б.А., Князев А.А., Любецкий Н.П. Физическая культура - важный фактор социализации личности в современных условиях // Физическая культура и спорт в профилактике наркомании и преступности среди молодежи: Матер. Всерос. науч.-практ. конф. - Краснодар, 2002. - С. 181-185.

Кабачков В.А., Куренцов В.А. Физкультурно-спортивная деятельность как фактор противостояния подростковой преступности и распространению наркотиков // Физическая культура и спорт в профилактике наркомании и преступности среди молодежи: Матер. Всерос. науч.-практ. конф. - Краснодар, 2002. - С. 99-102.

Кабаян О.С. Формирования здорового образа жизни как компонента физической культуры школьников на основе интеграции содержания учебных дисциплин о человеке: Автореф. дис. … канд. пед. наук 13.00.04. - Майкоп, 2001. - 19 с.

Карлышев В.М., Карлышев Г.В., Артемьева Л.Ф., Анисимова О.А. Формирования духовных ценностей - важное условие в профилактической антинаркотической работе с молодежью // Современные технологии профилактики наркомании и популяризации здорового образа жизни средствами физической культуры и спорта: Матер. Всерос. науч.-практич. конф. - Волгоград: ВГАФК, 2003. - С. 25-29.

Катаева Р.П. Физическая культура и спорт в профилактике наркомании и преступности // Физическая культура и спорт в профилактике наркомании и преступности среди молодежи: Матер. Всерос. науч.-практ. конф. - Краснодар, 2002. - С. 221-224.

Костикова С.Д. Підвищення ефекту уроків фізичної культури із застосуванням оздоровчих систем // Теорія і практика фізичного виховання .- 2002.- № 1.- С.19-24.

Крутько Б.Т., Васюк М.М., Бабічев О.М., Твердохліб М.М., Кохановська Т.В. Валеологічні аспекти оздоровлення молоді // Теорія і практика фізичного виховання .- 2002.- № 2.- С.86-90.

Коваленко Н.В. Непрерывное физическое воспитание и его роль в развития школьников и сохранения их здоровья: Автореф. дис. … канд. пед. наук 13.00.04. - Кемерово, 2002. - 21 с.

Кожин В.Н., Князев А.А. Поиск новых форм организации физкультурно-спортивной работы с молодежью: региональный аспект // Физическая культура и спорт в профилактике наркомании и преступности среди молодежи: Матер. Всерос. науч.-практ. конф. - Краснодар, 2002. - С. 106-110.

Козин А.М. Реализация функции здоровьесбережения учащихся основной школы в физкультурном образовании: Автореф. дис. … канд. пед. наук 13.00.04. - Челябинск, 2002. - 22 с.

Комков А.Г. Повышение уровня физической активности школьников как средства профилактики наркомании // Спорт против наркотиков: Межрегиональная научно-практическая конференция: материалы. - М.: Советский спорт, 2002. - С. 69-75.

Копылов Ю.А. Проблемы физического воспитания школьников в свете конференции в Коломне // Физическая культура в школе. - 1998. - № 5. - С. 2-6.

Короткова Э.А., Сулейманов И.И. Дифференциация физкультурного образования учащихся основной школы. - Тюмень: ТГУ, 1997. - 48 с.

Краснодарская краевая программа „Физическая культура и спорт в профилактике наркомании среди молодежи” / Ред. В.А. Якобашвили, А.Н. Погребной. - Краснодар: Кубанская ГАФК, 2002. - 11 с.

Кудинов А.А. Комплексная система подготовки школьников в различных видах легкой атлетики: Автореф. дис. ... докт. пед. наук 13.00.04. - М., 1994. - 48 с.

Кузин В.В., Никитюк Б.А. Очерки теории и истории интегративной антропологии. - М.: ФОН, 1995. - 174 с.

Кузин В.В., Никитюк Б.А. Интегративная педагогическая антропология. - М.: ФОН, 1996. - 181 с.

Кузнецова З.И. Критические периоды развития двигательных качеств школьников // Физкультура в школе. - 1975. - № 1. - С. 7-10.

Кузнецова Т.Д. Возрастные особенности движений детей и подростков. - М.: Медицина, 1986. - 127 с.

Куликов В.П., Киселев В.И. Потребность в двигательной активности: Моногр. - М.: ИЦ Академия, 1998. - 185 с.

Курдиков Б.Ф. Некоторые педагогические аспекты совершенствования процесса обучения в общеобразовательных школах // Теория и практика физической культуры. - 1996. - № 9. - С. 10-14.

Легкая атлетика / Под общ. ред. А.Н. Макарова. - М.: Просвещение, 1987. - 304 с.

Лейтес Н.С. Проблема соотношения возрастного и индивидуального в способностях школьника // Вопросы психологии. - 1995. - № 1. - С. 9-17.

Лекарева В.А. Современная стратегия социального воспитания // Спорт против наркотиков: Межрегиональная научно-практическая конференция: материалы. - М.: Советский спорт, 2002. - С. 89-91.

Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Политиздат, 1975. - 304 с.

Лобода В.Ф., Банадига Н.В., Слободян Л.М., Кучма В.Б., Бузько Є.Ф., Луцук А.О., Сагаль І.Р., Ходорчук Н.Я. Методичні підходи до оцінки здоров'я дітей в навчальному процесі // Теорія і практика фізичного виховання .- 2002.- № 2.- С.91-95.

Ломан В. Бег, прыжки, метания. - М.: Физкультура и спорт, 1974. - 150 с.

Лубышева Л.И. Современный ценностный потенциал физической культуры и спорта и пути его освоения обществом и личностью // Теория и практика физической культуры. - 1997. - № 2. - С. 12-16.

Лукьяненко В.П. Формирование здорового образа жизни // Физкультура в школе. - 2001. - № 2. - С. 55-57.

Лысенко В.В., Долгов В.А. Математическая статистика в физическом воспитании. - Краснодар, 1995. - 126 с.

Любомирский Л.Е. Возрастные особенности движений у детей и подростков. - М.: Педагогика, 1979. - 94 с.

Лях В.И. Двигательные способности: общая характеристика и основы теории и методики их развития в практике физического воспитания // Физическая культура в школе. - 1996. - № 2. - С. 2-6.

Лях В.И. Тесты в физическом воспитании школьников: Пособие для учителей. - М.: АСТ, 1998. - 272 с.

Лях В.И. Двигательные способности школьников: основы теории и методики развития. - М.: Терра-Спорт, 2000. - 192 с.

Лях В.И., Копылов Ю.А., Малыхина М.В. Физическое воспитание учеников общеобразовательной школы: состояние, перспективы и пути реорганизации // Теория и практика физической культуры. - 1998. - № 9.- С. 49-51.

Максимихина Е.В., Варфоломеева З.С. Дифференцированный подход к физическому воспитанию дезадатированных подростков // Физическая культура и спорт в профилактике наркомании и преступности среди молодежи: Матер. Всерос. науч.-практ. конф. - Краснодар, 2002. - С. 50-51.

Марищук В.Л., Блудов Ю.М., Плахтиенко В.А., Серова Л.К. Методики психодиагностики в спорте. - М.: Просвещение, 1984. -191 с.

Маркосян А.А. Вопросы возрастной психологии и физиологии. - М.: Просвещение, 1974. - 271 с.

Масальгин Н.А. Математико-статистические методы в спорте. - М.: Физкультура и спорт, 1974. - 149 с.

Масловский Г.А. Теоретические и методические основы использования индивидуально-сопряженного подхода в физическом воспитании и подготовке юных спортсменов: Автореф. дис. ... докт. пед. наук 13.00.04.- Минск, 1993. - 49 с.

Матвеев А.П. Физическая культура: образовательная программа для учеников средней образовательной школы (1-11 классов). - М.: Радио и связь, 1995. - 216 с.

Матвеев А.П. Теоретико-методологические основы формирования учебного предмета „Физическая культура” в общеобразовательной школе: Автореф. дис. … докт. пед. наук 13.00.04. - М., 1997. - 70 с.

Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры. - М.: Физкультура и спорт, 1991. - 331 с.

Матвеев С.В. Конституционные особенности развития и оценка физиологических данных у детей младшего школьного возраста: Автореф. дис. … канд. мед. наук 19.00.01. - Л., 1990. - 24 с.

Медведев В.А. Оздоровительные технологии физического воспитания школьников // Физическая культура: воспитания, образования, тренировка. - 2000. - № 4. - С. 20-24.

Менхин Ю.В. Дескриптивно-конструктивный подход в обеспечении результативности физических упражнений // Теория и практика физической культуры. - 1997. - № 10. - С. 7.

Мерлин В.С. Очерк интегрального исследования индивидуальности. - М.: Педагогика, 1986. - 266 с.

Методика физического воспитания учащихся 10-11 классов: Пособие для учителя / Под общ. ред. В.И. Ляха. - М.: Просвещение, 1997. - 125 с.

Методы исследований в спорте / Под общ. ред. В.П. Филина. - Харьков: Основа, 1992. - 149 с.

Михайлина Т.М., Лысенко В.В. О критериях оценки уровня развития физических качеств у учащихся общеобразовательных школ // Теория и практика физической культуры. - 1994. - № 11. - С. 17.

Москвичев Ю.Н. Гуманитарный аспект системы антинаркотических мероприятий // Современные технологии профилактики наркомании и популяризации здорового образа жизни средствами физической культуры и спорта: Матер. Всерос. науч.-практич. конф. - Волгоград: ВГАФК, 2003. - С. 16-19.

Моченова А.В. Проблемы профилактики девиантного поведения подростков и молодежи // Спорт против наркотиков: Межрегиональная научно-практическая конференция: материалы. - М.: Советский спорт, 2002. - С. 107-110.

Муравов И.В. Оздоровительные эффекты физической культуры и спорта. - Киев: Здоров'я, 1989. - 272 с.

Набатникова М.Я. Основы управления подготовкой юных спортсменов. - М.: Физкультура и спорт, 1982. - 279 с.

Нестеров В.А. Физический статус человека. Механизмы формирования, методы исследования:: Учеб. пособие. - Хабаровск: ХГИФК, 1997. - 74 с.

Никитушкин В.Г., Квашук П.В. Некоторые итоги исследования проблемы индивидуализации подготовки юных спортсменов // Теория и практика физической культуры. - 1998. - № 10. - С. 18.

Никитюк Б.А. Адаптация, конституция и моторика // Теория и практика физической культуры. - 1989. - № 1. - С. 44-46.

Никишин И.В. Программирование циклических нагрузок в занятиях студентов с учетом их индивидуальных особенностей: Автореф. дис. … канд. пед. наук 13.00.04. - М., 1993. - 24 с.

Николаев Ю.М. О культуре физической, ее теории и системе физкультурной деятельности // Теория и практика физической культуры. - 1997. - № 6. - С. 2-10.

Окуньков Ю.В. О резервах использования физической культуры и спорта как средства профилактики наркомании // Современные технологии профилактики наркомании и популяризации здорового образа жизни средствами физической культуры и спорта: Матер. Всерос. науч.-практич. конф. - Волгоград: ВГАФК, 2003. - С. 23-25.

Паршиков А.Т. Физическая культура в процессе становления ребенка как личности // Современные технологии профилактики наркомании и популяризации здорового образа жизни средствами физической культуры и спорта: Матер. Всерос. науч.-практич. конф. - Волгоград: ВГАФК, 2003. - С. 11-15.

Паршикова Н.В. Направленная физическая культура в процессе становления ребенка как личности // Физическая культура и спорт в профилактике наркомании и преступности среди молодежи: Матер. Всерос. науч.-практ. конф. - Краснодар, 2002. - С. 7-9.

Пегов В.А. Путь учителя: ближайшие ориентиры // Физическая культура в школе. - 1991. - № 12. - С. 36-39.

Петракова Т.И. Руководство по профилактике наркомании среди детей и подростков. - М., 2000. - 170 с.

Петровский В.В., Круцевич Т.Ю. Проблемы дифференцированного развития в средней школе // Теория и практика физической культуры. - 1990. - № 5. - С. 47-50.

Петрухин В.Г. Спортивная морфология. - М.: ГЦОЛИФК, 1985. - 60 с.

Петухов С.Н. Педагогические основы формирования здоровья и развития младших школьников в системе физического воспитания: Автореф. дис. … канд. пед. наук 13.00.04. - Кемерово, 2001. - 24 с.

Пилоян Р.А. Физкультура и спорт: пути перестройки // Теория и практика физической культуры. - 1995. - № 7. - С. 3-7.

Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. - Киев: Олимпийская литература, 1998. - 500 с.

Поляков М.И. Привитие навыков самостоятельности на уроках легкой атлетики // Физическая культура в школе. - 1993. - №4. - С. 9-12.

Приходько В.В. До представлення педагогічної технології формування будівничих власного здоров'я // Теорія і практика фізичного виховання. - 2003.- № 2.- С.34-39.

Приходько В.В. Навчальний предмет „фізична культура”: тенденції розвитку з ХІХ по ХХІ сторіччя // Теорія і практика фізичного виховання. - 2004ю- № 1.- С.16-23.

Приходько В.В. Технология здравостроительства в системе знаний человека // Теорія і практика фізичного виховання. - 2002.- № 1.- С.51-56.

Профилактика наркомании в подростковой и молодежной среде средствами физической культуры и спорта: Учеб. пособие / Под ред. А.А. Сучилина. - Волгоград: ВГАФК, 2002. - 150 с.

Рабинский Е.С. Индивидуальный подход в процессе обучения школьников. - М.: Педагогика, 1975. - 174 с.

Ратов И.П. Двигательные возможности человека. - Минск, 1994. - 124 с.

Рожков А.А., Федотов В.А., Корыткин А.С. Здоровый образ жизни - главный ресурс общества // Физическая культура и спорт в профилактике наркомании и преступности среди молодежи: Матер. Всерос. науч.-практ. конф. - Краснодар, 2002. - С. 56-58.

Рожков П.А. Развитие физкультуры и спорта - приоритетное направление социальной политики государства // Теория и практика физической культуры. - 2002. - № 1. - С. 2-8.

Ромашов А.В. Спортивные особенности детей (биологические основы). - Смоленск: СГИФК, 1981. - С. 32-38.

Ромашова Л.Т. Педагогический контроль за процессом физического воспитания в общеобразовательной школе. - Смоленск: СГИФК, 1995. - 37 с.

Русалов В.М. Биологические основы индивидуально-психологических различий. - М.: Наука, 1979. - 352 с.

Руссу О.Н. Оптимизация педагогического процесса по физическому воспитанию учащихся средних классов общеобразовательной школы: Автореф. дис. … канд. пед. наук 13.00.04. - Алма-Ата, 1998. - 32 с.

Сабадаш Я.Г., Тостикова Я.Г. Здоровые дети - здоровая нация // Физическая культура и спорт в профилактике наркомании и преступности среди молодежи: Матер. Всерос. науч.-практ. конф. - Краснодар, 2002. - С. 59-60.

Сагалаков Н.У. Единство учебной и внеклассной работы // Физическая культура в школе. - 2000. - № 1. - С. 69-70.

Сальников В.А. Соотношения возрастного и индивидуального в структуре интенсивных и критических периодов развития // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. - 1997. - № 4. - С. 17-21.

Семенов В.Г. Теоретико-методические основы долговременной адаптации двигательного аппарата спортсменок к циклическим локомоциям максимальной мощности: Автореф. дис. … докт. пед. наук 13.00.04. - Смоленск, 1997. - 73 с.

Сергеев А.Н., Целинский Б.П. Рекомендации педагогам, родителям и сотрудникам правоохранительных органов о проведение профилактической работы по предупреждению распространения наркотиков и злоупотребления ими в молодежной и подростковой среде. - М., 2000. - 30 с.

Сергиенко Л.П. Основы спортивной генетики. - К.: Вища шк., 2004. - 631 с.

Сергієнко Л.П. Тестування рухових здібностей школярів. - К.: Олімпійська література, 2001. - 439 с.

Сидоренко А.П. Массовая физическая культура как средство профилактики наркомании // Физическая культура и спорт в профилактике наркомании и преступности среди молодежи: Матер. Всерос. науч.-практ. конф. - Краснодар, 2002. - С. 60-63.

Синицын Ю.Н., Шалахова Н.В. Оздоровительная направленность учебно-воспитательного процесса в общеобразовательном учреждении // Физическая культура и спорт в профилактике наркомании и преступности среди молодежи: Матер. Всерос. науч.-практ. конф. - Краснодар, 2002. - С. 259-261.

Скачков И.Г. Новый вариант школьного урока // Теория и практика физической культуры. - 1993. - № 5-6. - С. 35-36.

Скребец В.А. Физическая культура и мотивы здоровья в среде современных городских школьников // Теория и практика физической культуры. - 1990. - № 10. - С. 10-12.

Слободчиков В.И. Категория возраста в психологии и педагогике развития // Вопросы психологии. - 1991. - № 2. - С. 10-14.

Смирнов М.Р. Связь основных параметров беговой нагрузки с энергетическим метаболизмом // Теория и практика физической культуры. - 1990. - № 7. - С. 18-26.

Смирнов Ю.И. Теория и методика оценки и контроля спортивной подготовленности: Автореф. дис. … докт. пед. наук 13.00.04. - М., 1991. - 37 с.

Соколик Н.Ю. организационно-методические основы диагностики спортивной одаренности: Автореф. дис. … докт. пед. наук 13.00.04. - М., 1998. - 49 с.

Солодков А.С., Симоненко Н.П., Чусляева Е.Е. Физиологическая характеристика урока физической культуры в школе. - С.пб.: СПГАФК, 1997. - 47 с.

Соломина Т.В. Возрастные особенности обмена веществ и особенности методики физического воспитания детей и подростков: Лекция. - Челябинск: УГИФК, 1996. - 23 с.

Солохина Л.К. Воспитание двигательных качеств и навыков скоростного бега у детей и подростков разного телосложения: Автореф. дис. … канд. пед. наук 13.00.04. - Омск, 1987. - 20 с.

Сонькин В.Д. Энергетическое обеспечение мышечной деятельности школьников: Автореф. дис. … докт. биологич. наук 03.102. - М., 1990. - 50 с.

Сонькин В.Д., Зайцева В.В. Возрастная динамика физических возможностей школьников // Теория и практика физической культуры. - 1990. - № 9. - С. 26-29.

Сонькин В.Д., Зайцева В.В., Маслов Г.М. Новый взгляд на старую проблему: конституция человека и физическое воспитание // Теория и практика физической культуры. - 1995. - № 1. - С. 47-48.