Виховання толерантності у майбутніх соціальних педагогів
Толерантність у майбутніх соціальних педагогів як важлива соціально-педагогічна проблема. Структура, критерії та рівні сформованості толерантності у майбутніх соціальних педагогів, педагогічні умови її формування. Розробка методичних рекомендацій.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.11.2012 |
| Размер файла | 953,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Під час організації тренінгових занять особлива увага зверталась на підготовку аудиторії. Традиційне розташування столів, коли люди бачать лише керівника і спини товаришів, не придатне для застосування такої методики. Для ефективного спілкування вихованців необхідно забезпечити можливості для візуального контакту. З цією метою ми розміщували студентів у вигляді кола.
За час проведення занять ми використовували різні типи запитань: відкриті (стимулювали обговорення, сприяли дискусії); закриті (передбачали односкладну відповідь, зменшували ступінь участі відповідаючих); навідні (підводили до відповіді або перешкоджали респонденту у власних висловлюваннях); зворотні (використовувалися для демонстрації розуміння); спрямовані (сприяли керуванню групою шляхом концентрації уваги на конкретних темах).
У процесі взаємодії з вихованцями були вироблені правила спілкування, яких слід дотримуватися під час дискусії:
1. Якщо хочеш висловитися, підніми руку, щоб тебе побачили. Обов'язково висловлюй і аргументуй свою думку.
2. Висловлюйся просто і стисло.
3. Якщо хтось говорить - слухай. Кожен говорить по черзі, а не всі водночас.
4. Не перебивай інших учасників.
5. Не відхиляйся від обраної теми.
6. Якщо ти не погоджуєшся зі співрозмовником, переконайся, що ти хочеш критикувати ідею, а не особу, яка її висунула.
7. Сперечайся чесно, не перекручуй думок і слів своїх товаришів.
Для підвищення психологічної й моральної культури студентів у ході формувального експерименту використовувалися також різноманітні ігри й вправи. Вони являли собою невеликі завдання, виконуючи які в групі або в парах, вихованці одержували можливість краще пізнати один одного, навчитися довіряти один одному, взаємодіяти з різними партнерами в різноманітних соціальних ситуаціях. Такі ігри згуртовували учасників, учили їх працювати в групі, створювали умови для самовиявлення кожного.
Для прикладу опишемо імітаційну модель гри "Магазин цінностей", в нашому експерименті вона називається "Чарівна крамниця", сконструйовану на основі ідей Г. Прутченкова, Н. Щуркової [141]. Мета гри полягала у вивченні рівня розвитку моральної свідомості, ієрархічної ролі толерантності в структурі моральних цінностей студента, а також у формуванні духовно-моральної атмосфери в колективі. На основі імітаційної моделі створювалася ігрова ситуація купівлі-продажу позитивних і негативних цінностей. Поряд з імітаційною моделлю в рольовій грі присутній об'єкт імітації, який репрезентується конкретною діяльністю. У нашому випадку були представлені продавець магазину (керівник), який "продавав" цінності; покупці (студенти), які купували відсутні в них цінності.
Гра проводилася в три етапи: підготовчий, змістовий (проведення гри) і підсумковий. На підготовчому етапі вихованцям пропонувалося розділитися на кілька груп по 5 - 6 чоловік у кожній. Учасники грали роль покупців "моральних цінностей". Позитивні якості (доброта, милосердність, чуйність, терплячість, толерантність, ввічливість тощо), яких, на їхню думку, у них не вистачає, вони здобували в магазині "Цінності" в обмін на свої негативні якості (недисциплінованість, брутальність, егоїзм і т.д.) або ж на властиві їм позитивні з надлишком. Після проведеної "купівлі-продажу" ведучий разом з учасниками підводив підсумки здійсненої "угоди". Обговорювалося, що потрібно зробити для того, щоб "куплені", тобто придбані, позитивні якості закріпити у своїй поведінці.
На завершальному етапі гри підводилися підсумки "торгів", що допомагало групі студентам проаналізувати результати роботи з осмислення моральних цінностей. За підсумками гри проводився рефлексивний аналіз її результатів для того, щоб визначити моральний клімат у колективі, роль толерантності, намітити подальший план роботи.
Дуже сподобалось учасникам проведена лекція на тему "Чим відрізняється толерантна особистість від інтолерантної". На ній було розкрито саме поняття толерантності, також для позитивного налаштування керівником була підготовлена казка про те, як роздавалась толерантність. Ще було надано для ознайомлення порівняльна таблиця педагога толерантного та інтолерантного, так як учасники тренінгу є майбутні соціальні педагоги.
Досить цікавою самими учасниками була відмічена вправа "Емблема толерантності". Цілями якої були: продовження роботи з визначеннями толерантності, розвиток фантазії, експресивних способів самовираження. Результати були вражаючі, тому що студенти виклали свою фантазію, а в процесі ще глибше усвідомили значення поняття "толерантність". Так ця вправа добре вплинула на атмосферу у групі, на позитивну енергетику заняття.
Ми вважаємо, що організація дослідно-експериментального дослідження сприяла активізації процесу виховання толерантності студентів, що позитивно позначилося на всіх структурних компонентах цієї важливої особистісної якості. Результати експериментального дослідження подаються та аналізуються в наступному питанні.
2.3 Аналіз результатів експерементального дослідження
Перевірка виховання рівня толерантності у майбутніх соціальних педагогів здійснювалася шляхом проведення до і після формувального експерименту контрольних діагностичних зрізів. Формувальний експеримент проводився на базі Хмельницького національного університету. Для експерименту були відібрані студенти (ІІ курс) одна група експериментальна та одна контрольна. Групи добиралися таким чином, щоб забезпечувався приблизно однаковий склад і вихідний рівень сформованості толерантних якостей студентів. У контрольній групі виховний процес здійснювався за традиційною методикою. В експериментальній під час проведення виховної роботи забезпечувалася реалізація обґрунтованих нами педагогічних умов виховання толерантності студентів.
Формувальний експеримент тривав місяць, протягом якого ми відстежували динаміку розвитку толерантності студентів спеціальності Соціальна педагогіка експериментальної і контрольної груп.
Для моніторингу комунікативної толерантності всіх учасників експерименту ми застосували діагностичний інструментарій: "Тест комунікативної толерантності В. Бойко" (Додаток Е).
Було проведено дослідження за такими шкалами.
1. Неприйняття або нерозуміння індивідуальності людини.
2. Використання себе як еталона під час оцінювання інших.
3. Категоричність або консерватизм у оцінюванні інших людей.
4. Невміння приховувати або нівелювати неприємні відчуття у спілкуванні з некомунікабельними партнерами.
5. Прагнення переробити, перевиховати партнерів.
6. Прагнення підлаштувати партнера під себе, зробити його зручним.
7. Невміння пробачити іншому помилки.
8. Нетерпимість до фізичного або психічного дискомфорту партнера.
9. Невміння пристосовуватися до партнерів.
У методиці було виділено 9 блоків поведінкових ознак комунікативної толерантності. Можливі інтервали - від 0 до 15 балів. Чим більше балів за конкретною ознакою, тим менш толерантні респонденти до людей у цьому аспекті відносин. Навпаки, чим менше балів за певною поведінковою ознакою, тим вищий рівень комунікативної толерантності за цим аспектом. Результати експерименту відображені на гістограмах.
Малюнок 1. Розвиток комунікативної толерантності студентів груп Соціальна педагогіка експериментальних і контрольних груп на початку експерименту.
На гістограмах по вертикалі знаходяться рівні вираження толерантності, а по горизонталі - блоки показників поведінкових ознак комунікативної толерантності.
Проаналізуємо результати діагностики на початку експерименту. З гістограм видно, що комунікативна толерантність на початку експерименту знаходиться на середньому рівні, що свідчить про прояв ситуативної толерантності.
Аналізуючи показники за блоками на початку експерименту, можливо констатувати, що найменшу комунікативну толерантність піддослідні виявили за блоками № 1, 5, 9, тобто неприйняття або нерозуміння індивідуальності людини, прагнення переробити, перевиховати партнерів, невміння пристосовуватися до партнерів. Найбільшу комунікативну толерантність студенти виявляють за шкалою 3, тобто категоричність або консерватизм у оцінюванні інших людей є низьким, що сприяє кращому прийняттю людини.
Проаналізуємо динаміку розвитку комунікативної толерантності старших підлітків експериментальної групи на початку і в кінці експерименту за критерієм Вілкоксона.
Малюнок 2. Динаміка розвитку комунікативної толерантності студентів експериментальної групи на початку і в кінці експерименту.
Об'єм вибірки до експерименту становить Nx = 9, після експерименту також Ny = 9. Перевіримо гіпотезу Mex=Mey проти двосторонньої альтернативи Mex=Mey. Вибираємо рівень значимості L = 0,05.
Об'єднаємо обидві вибірки в одну. Об'єм об'єднаної вибірки буде дорівнювати Nx+Ny=9+9=18. Ранжуємо об'єднану вибірку, розміщуючи дані в порядку зростання (табл.1 Додаток Є).
Далі знаходимо окремо ранги першої групи та другої групи, тобто Rx=Rxi та Ry=Ryi. Потім сумуємо ранги окремо, от так: Rx=Rxi= 126; Ry=Ryi= 45.
Меншу із сум (Rx або Ry) приймаємо за критерій W. Для нашого прикладу W=Ry=45.
За таблицею знаходимо критичне значення WL критерія Вілкоксона при рівні значимості L=0,05 і при об'ємах вибірки N1=9, N2=9 (N1 і N2 - менший і більший об'єми вибірки із Nx і Ny). WL 0,05 = 63.
Якщо W < WL, то нульова гіпотеза відкидається, тобто різниця вважається статистично значимою на рівні значимості L. Для нашого завдання W < WL (49,5 < 63), тому ми відхиляємо гіпотезу Н0.
В експериментальній групі рівень комунікативної толерантності після експерименту більш виражений, ніж був спочатку.
Проаналізуємо рівень комунікативної толерантності в контрольній групі учнів на початку і після експерименту за критерієм Вілкоксона.
Малюнок 3. Динаміка розвитку комунікативної толерантності студентів контрольної групи на початку і в кінці експерименту.
Переходимо до математичних данних.
Nx = 9 i Ny = 9. Вибираємо рівень значимості L = 0,05. Об'єднаємо обидві вибірки в одну: Nx + Ny = 9 + 9 = 18. Ранжуємо об'єднану вибірку, розміщуємо дані в порядку зростання (табл.2 Додаток Є)
Знаходимо ранги об'єднаної вибірки Rx і Ry. Rx=Rxi= 90; Ry=Ryi= 81.
Меншу із сум (Rx або Ry) приймаємо за критерій W. Для нашого прикладу W=Ry=81. WL=63
Висновок: W > WL (81 >63). Ми не можемо відхилити гіпотезу про відсутність різниці двох вибірок.
У контрольній групі рівень комунікативної толерантності на початку і в кінці експерименту майже не змінився.
Порівняємо рівень комунікативної толерантності в в майбутніх соціальних педагогів у експериментальній і контрольній групах після експерименту.
Малюнок 4. Динаміка розвитку комунікативної толерантності студентів в експериментальній та контрольній групах у кінці експерименту.
Об'єднуємо обидві вибірки і ранжуємо дані в порядку зростання (табл.3 Додаток Є)
Для контрольної групи: Rx = Rxi = 117.
Для експериментальної групи: Ry= Ryі = 54.
За критерій приймаємо одну з найменших сум W = Ryi = 54. За таблицями WL = W 0,05 = 63.
Отже, W<WL (54<63) у експериментальній групі рівень толерантності краще сформований, ніж у контрольній групі після експеримент.
Отримані результати свідчать про ефективність проведення занять з формування толерантності.
Для моніторингу сфери міжнаціональних відносин ми використали методику "Вимірювання толерантних установок у сфері міжнаціональних відносин" (Собкін В.С., Адамчук Д. В.) (див додаток Ж).
В методиці використана шкала оцінювання, що чим менший сумарний індекс тим блише до полюса толерантності і навпаки, чим більший сумарний індекс - до полюса інтолерантності.
Подивимося на результати контрольної та експериментальної груп перед експериментом.
Аналізуючи цей графік, можемо сказати що рівень міжнаціональних відносин знаходиться на середньому рівні в обох групах. Але після проведення тренінгу ці показники змінилися. І нагадуємо, що тренінг проводився лише в експериментальній групі. Для порівняння подивимось на наступну діаграмму.
Таким чином, ми бачимо, що рівень показників експериментальної групи набагато покращився порівняно з показниками контрольної групи в якої тренінга не проводилось, тому в цій групі рівень до і після експерименту майже однаковий. Це свідчить що формуючий експеримент вдався добре і має позитивні результати.
Що б визначити індекс толерантності ми використали експрес-опитувальник Солдатової (Додаток З). Матеріал опитувальника склали твердження, що відображають як загальне ставлення до навколишнього світу і інших людей, так і соціальні установки в різних сферах взаємодії, де проявляються толерантність і інтолерантності людини. У методику включені твердження, що виявляють ставлення до деяких соціальних груп (меншин, психічно хворим людям, жебракам), комунікативні установки (повага до думки опонентів, готовність до конструктивного вирішення конфліктів і продуктивній співпраці) та етнічної толерантності-інтолерантності (ставлення до людей іншої раси та етнічної групи, до власної етнічної групи, оцінка культурної дистанції). Три субшкале опитувальника спрямовані на діагностику таких аспектів толерантності, як етнічна толерантність, соціальна толерантність, толерантність як риса особистості.
Так як на комунікативну та міжнаціональну (етнічну) толерантність у нас були проведені спеціалізовані методи, описані вище, ми звернемо увагу на загальні показники рівня толерантності. І так ступені за якими здійснюється оцінка рівнів:
22-60 - низький рівень толерантності. Такі результати свідчать про високу інтолерантності людини і наявності у нього виражених інтолерантності установок по відношенню до навколишнього світу і людей.
61-99 - середній рівень. Такі результати показують респонденти, для яких характерне поєднання як толерантних, так і інтолерантності рис. В одних соціальних ситуаціях вони ведуть себе толерантно, в інших можуть проявляти интолерантность.
100-132 - високий рівень толерантності. Представники цієї групи мають вираженими рисами толерантної особистості. У той же час необхідно розуміти, що результати, що наближаються до верхньої межі (більше 115 балів), можуть свідчити про розмивання у людини "кордонів толерантності", пов'язаному, наприклад, з психологічним інфантилізмом, тенденціями до потуранню, поблажливості чи байдужості. Також важливо враховувати, що респонденти, що потрапили в цей діапазон, можуть демонструвати високу ступінь соціальної бажаності (особливо якщо вони мають уявлення про погляди дослідника і цілі дослідження).
Подивимось на діаграми результатів тестування контрольної та експериментальної груп до тренінга.
По даному малюнку бачимо, що більше осіб знаходяться в середньому рівні, але є і певна части на у низькому, що є погано. Після проведення формуючого експерименту результати були такими:
Аналізуючи діаграму після експерименту можемо зазначити, що у контрольній групі нічого не змінилося, тобто як і на початку так і в кінці 80% піддослідних перебували у середньому рівні. А от аналізуючи експериментальну групу, то бачимо, що після проведеного тренінгу результати покращились, а саме 75% є середній рівень і збільшився високий рівень до 25%. Це є свідченням успішного експерименту.
Це дає підстави зробити висновок, що запропоновані педагогічні умови стимулюють розвиток толерантності майбутніх соціальних педагогів. Завдяки цьому поведінка підлітків стає більш послідовною, стійкою, передбачуваною й відповідальною.
2.4 Методичні рекомендації
У процесі дослідження нами були розроблені методичні рекомендації як для кураторів груп так і для педагогічного колективу. По-перше ми рекомендуємо використовувати такі прийоми виховання толерантності у процесі навчання які зазначені у Додатку І.
По-друге, в позаудиторний час можна організувати невеликий курс лекцій на тему "Толерантність та її суть" (Додаток Ї).
Висновки до другого розділу
Результати перевірки на констатувальному етапі експерименту дали змогу зробити висновок, що 90% молоді студентського віку мають середній і низький рівні вихованості толерантності. Цілком зрозуміло, що розробка методичної системи з формування згаданої якості у студентів у навчанні та виховній роботі є нагальною потребою.
Ефективному формуванню толерантності у студентів спеціальності Соціальна педагогіка сприяють такі педагогічні умови: зорієнтованість позаудиторної роботи на розвиток толерантності як якості особистості старших підлітків; створення в освітньому закладі толерантного виховного простору; реалізація виховного процесу на засадах діалогічного підходу; формування у студентів підлітків позитивних установок стосовно себе та оточуючих людей. Водночас слід урахувати, що тільки комплексне забезпечення обґрунтованих педагогічних умов має можливість успішно розвивати толерантність.
Формувальний етап експерименту підтвердив ефективність розробленої на основі обґрунтованих педагогічних умов методики виховання толерантності у майбутніх соціальних педагогів. В осіб експериментальних класів відбулися істотні зміни в структурних компонентах згаданої якості.
Результати експериментального дослідження в основному підтверджують нашу гіпотезу про те, що виховання студентів у процесі проведення тренінгових занять при дотриманні визначених нами педагогічних умов значно активізується. В експериментальних групах зросла кількість студентів з активним рівнем громадянськості. Відповідно зменшилася кількість старшокласників з ситуативно-активним рівнем, і з пасивним рівнем громадянськості.
У контрольних групах за час проведення формувального експерименту теж сталися певні зрушення, проте вони не досягають рівня статистичної значущості.
Такі результати дають підстави стверджувати, що в експериментальних групах у порівнянні з контрольними відбулися суттєві зміни в усіх структурних компонентах означеної якості: когнітивному, емоційному та поведінковому, що свідчить про ефективність обґрунтованих педагогічних умов і підтверджує правильність гіпотези нашого дослідження.
Загальні висновки
Сучасні соціокультурні трансформації, багатовікова світова історія міжнаціональних, міждержавних і міжрелігійних конфліктів та війн, ріст тероризму викликали необхідність виховання людини з позитивною, толерантною свідомістю та поведінкою. Вища школа як соціальний інститут має достатній потенціал для виховання в людях толерантності, який міститься в системності освіти. Ці можливості можуть бути реалізовані як у процесі навчальної, так і позааудиторній діяльності.
Особливо актуальною є проблема виховання толерантності у студентів. Саме в цьому віці суттєво змінюється соціальна ситуація розвитку особистості. У зв'язку з цим виникла гостра потреба у визначенні основних засад, цілей, змісту, форм і методів цілеспрямованого впливу на формування толерантності.
Здійснений аналіз наукової літератури свідчить про існування неоднозначних підходів до трактування толерантності в різних культурах; з'ясовано сутність тлумачення цього поняття крізь призму еволюційно-біологічного, політичного, етичного, психологічного, педагогічного підходів; з'ясовано генезу становлення толерантності як педагогічної категорії.
Аналіз вивчених робіт дозволив нам зробити висновок: толерантність з ідеї, декларованої окремими філософами, вченими, педагогами, перетворилася в міжнародну норму загальнолюдського спілкування, яка потребує вивчення, викликає необхідність впровадження у практику освітньої діяльності. Це явище в останні роки стало об'єктом педагогічних досліджень.
У дослідженні ми розглядаємо толерантність як моральну якість особистості, що характеризує терпиме ставлення, повагу, сприйняття та розуміння інших людей, незалежно від їхньої етнічної, національної або культурної належності; інших поглядів, характерів, звичок; різних культурних груп чи їхніх представників, різноманітних форм самовираження та самовиявлення людської особистості.
Структура толерантності як цілісного особистісного утворення виступає у вигляді її складових: когнітивної, аксіологічної, інструментальної.
Враховуючи структуру толерантності та предмет нашого дослідження, на підставі проаналізованої наукової літератури, власних експериментальних досліджень і суджень, ми визначили такі основні показники виявлення і сформованості толерантності у студентів:
пізнавальний - знання історії та культури народів світу, регіону мешкання людини; гендерних, вікових, етнічних, соціальних відмінностей; процесів, характерних для сучасності; усвідомлення та прийняття людиною складності, багатомірності, відносності, неповноти та суб'єктивності особистих уявлень про світ;
чуттєво-мотиваційний - ціннісні настанови на особистість та культуру; паритетні, поважливі стосунки, соціальна відповідальність, подолання стереотипів, упереджень, агресії;
поведінковий - уміння вступати в контакт, взаємодіяти з іншими людьми та групами, спілкуватися з представниками інших культур, діяти в умовах полікультурності, гетерогенних груп, полікультурно мислити.
Унаслідок проведеної науково-пошукової роботи з'ясовано, що доцільно виділяти три рівні толерантної вихованості старших підлітків: високий (активний), середній (активно-ситуативний) і низький (пасивний). Найважливішими показниками їх вираженості є знання толерантних норм і правил, відповідні судження, почуття та вчинки.
Аналіз теорії та практики виховання толерантності студентської молоді дає підставу стверджувати, що ця проблема привертає увагу науковців багатьох країн світу. Заслуговує на особливу увагу досвід виховання толерантності в Росії, де воно зведене у ранг державної політики (Федеральна програма "Формування установок толерантної свідомості і профілактика екстремізму в російському суспільстві”). Вивчення, творче осмислення зарубіжного досвіду виховання толерантності можуть бути корисними для українських дослідників та практиків.
Наше дослідження пов'язане з виявленням педагогічних умов формування толерантності майбутніх соціальних педагогів. Без урахування специфіки особистості вихованців неможливо говорити про дієвість педагогічних засобів, проектувати виховні стратегії, передбачати їх результативність. Очевидно, що характер діяльності педагога повинен визначатися специфікою віку людини.
Зазначимо, що вплив позааудиторної роботи на виховання толерантності студентів буде ефективним лише за дотримання педагогічно доцільних умов її організації. Водночас слід ураховувати, що тільки комплексне забезпечення обгрунтованих педагогічних умов дає змогу успішно виховувати толерантність.
Ми вважаємо, що організація дослідно-експериментального дослідження сприяла активізації процесу виховання толерантності студентів, що позитивно позначилося на всіх структурних компонентах цієї важливої особистісної якості.
Результати перевірки на констатувальному етапі експерименту дали змогу зробити висновок, що 90% молоді студентського віку мають середній і низький рівні вихованості толерантності. Цілком зрозуміло, що розробка методичної системи з формування згаданої якості у студентів у навчанні та виховній роботі є нагальною потребою.
Ефективному формуванню толерантності у студентів спеціальності Соціальна педагогіка сприяють такі педагогічні умови: зорієнтованість позаудиторної роботи на розвиток толерантності як якості особистості старших підлітків; створення в освітньому закладі толерантного виховного простору; реалізація виховного процесу на засадах діалогічного підходу; формування у студентів підлітків позитивних установок стосовно себе та оточуючих людей. Водночас слід урахувати, що тільки комплексне забезпечення обґрунтованих педагогічних умов має можливість успішно розвивати толерантність.
Формувальний етап експерименту підтвердив ефективність розробленої на основі обґрунтованих педагогічних умов методики виховання толерантності у майбутніх соціальних педагогів. В осіб експериментальних класів відбулися істотні зміни в структурних компонентах згаданої якості.
Результати експериментального дослідження в основному підтверджують нашу гіпотезу про те, що виховання студентів у процесі проведення тренінгових занять при дотриманні визначених нами педагогічних умов значно активізується. В експериментальних групах зросла кількість студентів з активним рівнем громадянськості. Відповідно зменшилася кількість старшокласників з ситуативно-активним рівнем, і з пасивним рівнем громадянськості.
У контрольних групах за час проведення формувального експерименту теж сталися певні зрушення, проте вони не досягають рівня статистичної значущості.
Такі результати дають підстави стверджувати, що в експериментальних групах у порівнянні з контрольними відбулися суттєві зміни в усіх структурних компонентах означеної якості: когнітивному, емоційному та поведінковому, що свідчить про ефективність обґрунтованих педагогічних умов і підтверджує правильність гіпотези нашого дослідження.
Результати експериментального дослідження підтвердили правильність висунутої гіпотези.
Список літератури
1. Алексашкина Л.Н. Роль гуманитарных дисциплин в воспитании в духе мира и взаимопонимания. - М., 1999. - 136 с.
2. Амонашвили Ш.А. В школу - с шести лет. - М., 1986. - 176 c.
3. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - М., 2001.
4. Асмолов А.Г. Толерантность: от утопии - к реальности // На пути к толерантному сознанию. - М.: Смысл, 2000. - 255 с.
5. Ашихмина Е.В. Воспитание толерантности в системе воспитательной работы вуза, 2002. - Интернет. - http://www.rol.ru/
6. Безюлева Г.В., Шеламова Г.М. Толерантность: взгляд, поиск, решение. - М.: Вербум-М, 2003. - 168 с.
7. Безюлева Г.В., Шеламова Г.М. Толерантность в педагогике. - М.: Издательский центр АПО, 2002. - 92 с.
8. Бойко В.В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и других. М.: Информационно-издат. дом "Филинъ", 1996. - 472 с.
9. Болотина Л.Р., Латышина Д.И. Методика внеклассной воспитательной работы в начальных классах: Учебное пособие для студентов пед. вузов. - М.: Просвещение, 1978. - 128 с.
10. Бондарева С.К., Колесов Д.В. Толерантность. Введение в проблему.: М. - Воронеж, 2003. - 273 с.
11. Братченко С.Л. Введение в гуманитарную экспертизу образования. М., 1999. - 187 с.
12. Братченко С.Л. Психологические основания исследования толерантности в образовании // Педагогика развития: ключевые компетентности и их становление. - Красноярск, 2003. - 180 с.
13. Бубер М. Я и ты. Пер. с нем. - М.: Высшая школа, 1993. - 175 с.
14. Бархота М.П. Мотивы толерантности, или идея человеколюбия // Начальная школа. - 2003. - № 3. - С.124-126.
15. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання - нова освітня філософія. // Педагогіка толерантності. - 2001. - № 1. - 106 с.
16. Библер В.С. Целостная концепция школы диалога культур. Теоретические основы программы // Психологическая наука и образование. - 1996. - № 4. - С.64-68.
17. Байбаков А.М. Модель развития толерантности старшего подростка как ориентир в педагогическом целеполагании. - Интернет. - http.: // www.rambler.ru.
18. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред.В.Т. Бусел. - К., Ірпінь: ВТФ "Перун”, 2004. - 1440 с.
19. Винниченко І.А., Марієнгроф Е.М. Система позакласної роботи у восьмирічній школі. - К.: Рад. школа, 1968. - 417 с.
20. Вишневська Л. Деякі аспекти методології толерантності // Рідна школа. - 2003. - № 4. - С.43-45.
21. Вульфов Б.З. Воспитание и толерантность: сущность и средства // Воспитание и дополнительное образование детей и молодежи. - 2002. - № 6. - С.24-30.
22. Гершунский Б.С. Толерантность в системе ценностно-целевых приоритетов образования: [Филос. аспект] // Педагогика. - 2002. - № 7. - C.3-12.
23. Грива О.А. Соціально-педагогічні основи формування толерантності у дітей і молоді в умовах полікультурного середовища: Монографія. - К.: Вид. ПАРАПАН, 2005. - 228 с.
24. Грива О. Виховання толерантності в дітей та молоді // Психолог. "Шкільний світ", №21-22 (165-166), 2005. - С.3-24.
25. Грива О.А., Королев А.А. Тренинг общения как форма воздействия на коммуникативные установки (в контексте воспитания толерантности личности) // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія: Педагогіка і психологія. - Вип.4 - К.: Педагогічна преса, 2002. - С.90-99.
26. Даль В.В. Толковый словарь живого великорусского языка: Т.1-4. - М.: Рус. яз., 1978-1980. - Т.4 (Р-V), 1980. - 683 с.
27. Добрынина С.Л. Воспитание в духе мира в ФРГ: Концепция и практический опыт // Педагогика мира (Методический опыт). - Томск, 1991. - С.4-16.
28. Дружинин В.Н. Варианты жизни. Очерки экзистенциальной психологии. М.; СПб., 2000. - 238 с.
29. Декларація принципів толерантності // Педагогіка толерантності. - 1999. - № ѕ. - C.175-179.
30. Джаран Н.С. Створюємо умови для переходу від авторитарної педагогіки до педагогіки толерантності // Педагогіка толерантності. - 2002. - № 2. - С.38-40.
31. Державна національна програма "Освіта” ("Україна ХХІ століття”) (896а-93п).
32. Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія / Упоряд.О. О. Любар; За ред.В.Г. Кременя. - К.: Т-во "Знання”, КОО, 2003. - 766 с.
33. Животок Б.М., Леутська Л.Д. Про формування моральних цінностей у студентському колективі // Проблеми вищої школи. - Вип.9. Формування нової людини в умовах вузу. - К.: "Вища школа", 1972.
34. Комогоров П. Формирование толерантности в межличностных отношениях студентов высшего учебного заведения: Автореф. дис. … канд. пед. наук. - Курган, 2000. - 23 с.
35. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении: Книга для учителя. - М.: Просвещение, 1987. - 190 с.
36. Клепцова Е.Ю. Психология и педагогика толерантности: Учебное пособие для слушателей системы дополнительного профессионального педагогического образования. - М.: Академический Проект, 2004. - 176 с.
37. Коваль Л.Г., Звєрєва І.Д., Хлєбик С.Р. Соціальна педагогіка. - К., 1997. - 392 с.
38. Кочергина З.А. Современные дискуссии по проблеме толерантности // Сборник "Толерантное сознание и формирование толерантных отношений". - М., 2003. - 367 с.
39. Краткая медицинская энциклопедия: В 3-х т. - М., 1989. - т.1. - 624 с.
40. Кукушин В.С. Воспитание толерантной личности в поликультурном социуме. Пособие ля учителя. - Ростов н/Д: Гин Го, 2001. - 404 с.
41. Концепція громадянського виховання. Затверджена Постановою президії Академії педагогічних наук України "Про концепцію громадянського виховання дітей і молоді” від 19.04.2000, № 1-7/4-49.
42. Маралов В.Г., Ситаров В.А., Педагогика и психология ненасилия в образовательном процессе.: Уч. пособие для студентов высших педагогических учебных заведений/Под ред.В.А. Сластенина. - М., 2000. - 216 с.
43. Маралов В.Г., Ситаров В.А. Педагогика ненасилия - гуманизм в действии // Материалы педагогического проекта "Гуманизация исторического образования и его роль в воспитании в духе мира": Центр педагогики мира. - М., 1993. - 160 c.
44. Мириманова М.С. Конфликтология. М.: Академия, 2003. - 320 с.
45. Монтессори М. Метод научной педагогики, применяемый к детскому воспитанию в домах ребенка // История дошк. заруб. педагогики: Хрестоматия. М., 1974. - С.87-93.
46. Мусатов С.О. Розвиток особистості та мотивація взаємовідносин у студентському колективі // Проблеми вищої школи. - Вип.9. Формування нової людини в умовах вузу. - К.: "Вища школа", 1972.
47. Московский психолого-социальный институт. Проект "Толерантность". - Інтернет. - http://www.col.ru/mpsi/KOI8/”mailto:
48. Немецко-русский словарь. - М., 1995. - Т.1. - 916 с.
49. Новый англо-русский словарь. - М., 1996. - 896 с.
50. Научитель Е.Д. Ценностные ориентации молодежи // Практична психологія та соціальна робота. - 1999. - №3 - С.36-38.
51. Національна програма "Діти України”. Затверджена Указом Президента України 18.01.1986, №62/96. - К., 1995. - 36 с.
52. Національна програма патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 15.09, № 1697 (1697-99-п).
53. Ондрачек П. Принципы действенного воспитания. Вологда, 2001. - 139 с.
54. Орлов А.Б. Психология личности и сущности человека: парадигмы, проекции, практики: Пособие для студентов психологических факультетов. - М.: Издательская корпорация "Логос", 1995. - 224 с.
55. Основы педагогики и психологии высшей школы /под ред. А.В. Петровского. - М., 1986.
56. Оллпорт Г. Природа предубеждения // Век толерантности: Научно-публицистический вестник. № 5. - М.: Изд-во МГУ, 2003. - С.123-128.
57. Пчелинцева И.Г. Построение толерантной среды в образовательном пространстве высшего учебного заведения: Автореф. дис. … докт. пед. наук. - Санкт-Петербург, 2006. - 45 с.
58. Політологічний енциклопедичний словник: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Генеза, 1997. - 400 с.
59. Проблемы формирования толерантного сознания в воспитательной работе с учащимися // Тезисы научно-практической конференции. Институт повышения квалификации Кургансокй области. - Курган: ИП-КиПРО, 2003. - 58 с.
60. Психология. Словарь. / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - 2-е изд. - М.: Политиздат, 1990. - 494 c.
61. Пісоцький В. Ідея толерантности в етиці Григорія Сковороди // Людина і світ. - 1999. - № 10. - С.49-51.
62. Погодина А.А. Толерантность: термин, позиция, смысл, программа // История. "Первое сентября". - 2002. - № 11. - С.4-5.
63. Прутченков А.С. "Свет мой, зеркальце, скажи": Методические разработки и сценарии социально-психологических тренингов. - М.: Знание, 1995. - 119 с.
64. Рерих Николай. О вечном. - М.: Политиздат, 1991. - С.75.
65. Риэрдон Б. Толерантность - дорога к миру. М.: Изд-во "Бонфи", 2001. - 304 с.
66. Роджерс К., Фрейнберг Д. Свобода учиться. М.: Смысл, 2002. - 527 с.
67. Рожков М.И., Байбородова Л.В., Ковальчук М.А. Воспитание толерантности у школьников: Учебно-методическое пособие. - Ярославль: Академия развития: Академия Холдинг: 2003. - 192 с.
68. Рудницька О.П., Болгарський А.Г., Свистєльнікова Т.Ю. Основи педагогічних досліджень. - К., 1998. - 143 с.
69. Скрябина О.Б. Педагогические условия формирования коммуникативной толерантности у старшеклассников. Автореф. дисс. … канд. пед. наук. - Кострома, 2000. - 19 с.
70. Степанов П.В. Педагогические условия формирования толерантности у школьников - подростков. Автореф. дис. канд. пед. наук. - М, 2002. - 25 с.
71. Сафронова Л.Ю., Савкина И.В. Образование в духе мира в Японии: Некоторые аспекты теории и практики // Педагогика мира (Методический опыт). - Томск, 1991. - С.33-40.
72. Солдатова Г.У., Шайгерова Л.А., Шарова О.Д. Жить в мире с собой и другими. - М., 2000. - 105 с.
73. Солдатова Г.У., Шайгерова Л.А., Шарова О.Д. Тренинг "Учимся толерантности" // На пути к толерантному сознанию. Ответ. Ред.А.Г. Асмолов. - М.: Смысл, 2000. - С.117-239.
74. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5-ти т. - К.: Рад. школа, 1976-1977. - Т.3. - 670 с.
75. Студент на пороге XXI века /отв. ред.Н.И. Рейнвальд. - М., 1990.
76. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5-ти т. - К.: Рад. школа, 1976-1977. - Т.4. - 640 с.
77. Серова О.Е. Ш Международная конференция по исторической психологии российского сознания // Психологический журнал. - 1999. - №6. - С.115-118.
78. Тишков В. Очерки истории и политики этничности в России. - М., 1997. - 360с.
79. Тодоровцева Ю.В. Педагогіка толерантності: Методичні рекомендації. - Одеса: СВД Черкасов М.П., 2004. - 90 с.
80. Толерантное сознание и формирование толерантных отношений (теория и практика): Сб. науч. - метод. ст. - 2-е изд., стереотип. - М.: Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж: Издательство НПО "МОДЄК”, 2003. - 368 с.
81. Толстой Л.Н. Соединить в себе любовь к делу и к ученикам // Учитель: Статьи, Документы, Педагогический поиск. Воспоминания. Страницы литературы. М., 1991. - С.88-124.
82. Темичева О. Толерантность в России: свои и чужие. - Internet - http: www.hro.org/actions/nazi/toler/1htm.
83. Философский энциклопедический словарь. - М.: ИНФРА-М., 1999. - 576 с.
84. Філософський енциклопедичний словник. К.: Абрис, 2002. - 742 с.
85. Фельдштейн Д.И. Психология взросления. Избранные труды. - М., 1999.
86. Французско-русский словарь. - М., 1991. - 1020 с.
87. Царева В.Е., Кузьмичева И.А. Психолого-педагогические принципы воспитания поступком в концепции К. Оллпред // Вопросы психологии. - 1988. - № 6. - С.134-141.
88. Шаврина О.Г. Формирование межличностной толерантности старшеклассников: Автореф. дис. … канд. пед. наук. - Курган, 2005. - 23 с.
89. Шварцман К.А. Философия и воспитание. - М.: Политиздат, 1989. - 224
90. Школа полного дня: Вопросы управления. Под ред.Э.Г. Костяшикина. - М.: Педагогика, 1982. - 460 с.
91. Щеколдина С.Д. Тренинг толерантности. - М.: "Ось-89”, 2004. - 80 с.
92. Щотка О.П. Вікова психологія дорослої людини. - Ніжин, 2001.
93. Швачко О. Толерантність як психолого-соціальний феномен // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2001. - № 2 - С.137-152.
94. Шебанова С.Г. Анализ образа "я" в исследовании феномена агрессии у студентов // Практична психологія та соціальна робота. - 1999. - №1. - С.31-34.
95. Яновская М.Г. Нравственное воспитание и эмоциональная сфера личности / М.Г. Яновская // Классный руководитель. - №4. - 2003. - С.24-43.
96. Allport G. Nature of Prejudice. Cambridge, MA: Addison-Wesley, 1954.
Додаток
Додаток А
Структурні компоненти толерантності представлені у вигляді схеми:
Додаток Б
Таблиця критеріїв толерантності
|
Критерії толерантності. |
Показники. |
|
|
1. Стійкість особистості 2. Емпатія. 3. Дивергентність мислення. 4. Мобільність поведінки. 5. Соціальна активність. |
Емоційна стабільність. Доброзичливість, ввічливість, терпіння. Соціальна відповідальність. Самостійність. Чутливість партнера. Чемність. Високий рівень співпереживання. Здатність до рефлексії. Відсутність стереотипів, забобонів. Гнучкість, критичність мислення. Відсутність напруги у поведінці. Відсутність занепокоєння. Комунікативність. Уміння знайти вихід зі складної ситуації. Автономність поведінки. Динамізм. Соціальна самоідентифікація. Соціальна адаптованість. Креативність. Соціальний оптимізм. Ініціативність. |
Додаток В
|
Назва методики. |
Мета методики |
|
|
1. "Спілкування. Яке воно? Чи вміємо ми спілкуватися. " 2. Тренінг "Вчимося толерантності". 3. Методика діалогу культур. 4. "Школа для всіх" - програма з адаптації дітей, що прибули з інших країн. 5. Методика формування толерантної особистості 6. "Рязанський оберіг" - етно-художнє виховання. 7. Виховання толерантності за допомогою використання спадщини Л. Толстого. |
Розвиток комунікативних навичок у підлітків. Навчання конструктивного спілкування з оточуючими людьми. Ознайомити з поняттям "толерантність”, "толерантна особистість”, "межі толерантності”. Обговорення проявів толерантності та нетерпимості в суспільстві. Розвиток почуття власної гідності та вміння поважати гідність інших. Розвиток здібностей до самоаналізу. Формування позитивного ставлення до свого народу. Підвищення самооцінки. Навчання конструктивних способів розв'язання конфліктів. Розвиток соціальної сприйнятливості. Розвиток комунікативних навичок, які закріп- люють соціальні зв'язки. Навчання міжкультурного розуміння та толерантної поведінки в міжетнічних відносинах. Виховання толерантної свідомості та поведінки особистості. Розвиток комунікативної та культурологічної компетенції. Досягнення максимальної адаптації дітей до умов російськомовної школи. Виховання цивілізованої людини з планетарним типом мислення. Естетичний, патріотичний, духовний, моральний розвиток дітей на підставі етно-художнього виховання та соціалізації особистості учня. Розвиток емпатичних здібностей у педагогів, дітей і батьків. Виховання поблажливості до тих, хто мислить інакше. Розвиток комунікативних здібностей як головної ознаки особистості з толерантною свідомістю. Виховання у дітей неприйняття до проявів жорстокості, насилля до природи, людей. "Щоб всі люди були щасливими та ніколи не сварилися" (Л. Толстой). |
Додаток Г
Додаток Д
ТРЕНІНГ ТОЛЕРАНТНОСТІ
Заняття 1: ТОЛЕРАНТНІСТЬ: ЩО ЦЕ? (част 1)
Цілі: ознайомити студентів з поняттям "толерантність"; стимулювати уяву учасників у пошуках власного розуміння толерантності трьома способами:
1) на основі вироблення "наукового визначення "
2) за допомогою експресивної форми
3) з використанням асоціативного ряду.
Вступна частина
Мета: введення в проблему
Необхідний час: 25 хвилин. ї
Процедура проведення: Приймаються правила роботи в групі. Потім ведучий розповідає учасникам групи про те, що таке "толерантність" та "інтолерантність" (або нетерпимість), про їх проявах і про наслідки нетерпимості. Лекція може бути підготовлена провідним самостійно або складена на основі введення до цієї настанови. На закінчення ведучий представляє написані на дошці мети тренінгу і розповідає про них.
Знайомство
Необхідний час: 15 хвилин.
Ведучий пропонує учасникам представитися так, як би їм хотілося, щоб їх називали в групі (наприклад, використовувати псевдоніми).
Процедура проведення (можливі варіанти).
Вправа "Снігова куля".
Учасники групи сидять у колі. Першим представляється ведучий. Потім той хто сидить зліва від ведучого називає ім'я ведучого і своє ім'я. Кожен наступний учасник називає по черзі імена всіх, що видавалися, до нього. Таким чином, учаснику, замикаючому коло, належить назвати імена всіх членів групи.
Вправа "Сусід праворуч, сусід зліва"
Учасник, в руках у якого знаходиться м'яч, називає імена сусідів праворуч і ліворуч від себе, а потім представляється сам. Після цього він кидає м'яч будь-кому з членів групи. Отримавши м'яч знов повинен назвати імена своїх сусідів праворуч і ліворуч і представитися сам, і так далі.
Розминка
Цілі: створення невимушеної, доброзичливої атмосфери в групі; підвищення внутрішньогрупового довіри і згуртованості членів групи.
Необхідний час: 10 хвилин.
Вправа "Чим ми схожі"
Процедура проведення: Члени групи сидять у колі. Ведучий запрошує в коло одного з учасників на основі будь-якої реальної чи уявної схожості з собою. Наприклад: "Свєта, вийди, будь ласка, до мене, тому що у нас з тобою однаковий колір волосся (або ми схожі тим, що ми жителі Землі, або ми одного зросту і т, д.)". Світлана виходить в коло і запрошує вийти кого-небудь з учасників таким же чином. Гра продовжується до тих пір, поки всі члени, групи не опиняться в колі.
Вправа "Компліменти"
Процедура проведення: Ведучий пропонує учасникам придумувати компліменти один для одного. Він кидає м'яч одному з учасників і каже йому комплімент. Наприклад: "Діма, ти дуже справедлива людина" або "Катю, у тебе чудова зачіска". Отримавши м'яч кидає його тому, кому хоче сказати свій комплімент і так далі. Важливо простежити, щоб комплімент був сказаний кожному учаснику.
Основний зміст заняття
Вправа "Що таке " толерантність ""
Цілі: дати можливість учасникам сформулювати "наукове поняття" толерантності; показати багатоаспектність поняття "толерантність".
Необхідний час: 20 хвилин.
Матеріали: визначення толерантності, написані на великих аркушах ватману.
Підготовка: написати визначення толерантності на великих аркушах і прикріпити їх перед початком заняття до дошки або до стін зворотним боком до аудиторії.
Процедура проведення: Ведучий ділить учасників на групи по 3-4 людини. Кожній групі належить виробити в результаті "мозкового штурму" своє визначення толерантності. Попросіть учасників включити в це визначення те, що, на їхню думку, є сутністю толерантності. Визначення повинно бути коротким і ємним. Після обговорення представник від кожної групи знайомить з виробленим визначенням всіх учасників.
Після закінчення обговорення в групах кожне визначення виписується на дошці або на великому аркуші ватману.
Після того, як групи представлять свої формулювання, провідник повертає заздалегідь заготовлені визначення "обличчям" до аудиторії. Учасники мають можливість ознайомитися з існуючими визначеннями і висловити своє ставлення до них.
Обговорення:
Ведучий задає такі питання:
Що відрізняє кожне визначення?
Чи є щось, що об'єднує якісь із запропонованих визначень?
Яке визначення найбільш вдале?
Чи можна дати одне визначення поняттю "толерантність"?
У процесі обговорення зверніть увагу на наступні моменти:
Поняття "толерантність" має безліч сторін.
Кожне з визначень виявило якусь грань толерантності.
Рефлексія заняття
Деякі з вас вперше познайомилися з поняттям "толерантність". Яке з визначень толерантності викликало у вас найбільший відгук?
Чи здається вам тема толерантності актуальною, і якщо так, то чому?
Заняття 2. ТОЛЕРАНТНІСТЬ: ЩО ЦЕ? (частина 2)
Розминка
Вправа "Загальний ритм"
Цілі: підвищення згуртованості групи.
Необхідний час: 5 хвилин.
Процедура проведення. Учасники стоять у колі. Ведучий кілька разів ляскає в долоні з певною швидкістю, задаючи ритм, який група повинна підтримати наступним чином: що стоїть праворуч від ведучого учасник робить один хлопок, за ним - наступний і т.д. Повинне створюватися відчуття, ніби в заданому ритмі плескає одна людина, а не всі члени групи по черзі. Ця вправа рідко вдається з першого разу. Після кількох пробних кіл з гри поступово вибувають учасники, що порушують загальний ритм.
Основний зміст заняття
Вправа: "Емблема толерантності"
Цілі:
Продовження роботи з визначеннями толерантності;
Розвиток фантазії, експресивних способів самовираження.
Необхідний час: 20 хвилин.
Матеріали: папір, кольорові олівці або фломастери, ножиці, скотч.
Процедура проведення. На попередньому етапі учасники виробили власні визначення толерантності та ознайомилися з уже існуючими. Ведучий відзначає, що обговорення проходило на інтелектуальному, абстрактному рівні.
Наступна вправа дозволить підійти до цього з іншого боку - учасникам належить створити емблему толерантності. Кожен спробує самостійно намалювати таку емблему, яка могла б друкуватися на суперобкладинці, національних прапорах. Процес малювання займає 5-7 хв. Після завершення роботи учасники розглядають малюнки один одного (для цього можна ходити по кімнаті). Після ознайомлення з результатами творчості інших учасники повинні розбитися на підгрупи на основі подібності між малюнками. Важливо, щоб кожен учасник самостійно прийняв рішення про приєднання до тієї або іншої групи. Кожна з утворених підгруп повинна пояснити, що спільного в їхніх малюнках, і висунути гасло, який відбивав би суть їх емблем (обговорення-3-5 хв.).
Заключний етап вправи - презентація емблем кожної підгрупи.
Вправа "Пантоміма толерантності"
Мета: та ж, що і в попередній вправі.
Необхідний час: 15 хвилин.
Матеріали: написані на окремих аркушах паперу кілька визначень толерантності; все, що може стати в нагоді для пантоміми - моток мотузки, стрічка, приладдя для малювання.
Процедура проведення. Всі учасники розбиваються на 3-4 гр (по 3-5 чоловік). Кожна підгрупа отримує з визначень толерантності, вивішених на дошці. Завдання полягає в тому, щоб пантомімічно зобразити це визначення таким чином, щоб інші учасники здогадалися, про який саме визначенні йдеться. На підготовку пантоміми-5 хв.
Обговорення.
Ведучий задає такі питання:
Яка пантоміма була найбільш "однозначною" і не викликала труднощів при вгадуванні?
З якими труднощами зіткнулися групи в процесі придумування пантоміми?
Вправа "Козуб".
Робота з поняттям "толерантність" за допомогою асоціативного ряду; розвиток фантазії, творчого мислення.
Необхідний час: 10 хвилин.
Матеріали: козуб або пакет з дрібними предметами (наприклад, іграшками з "кіндер-сюрпризів", значками п.). Кількість предметів повинна перевищувати кількість учасників групи.
Процедура проведення. Ведучий проходить по колу з кошиком в якому знаходяться різні дрібні предмети. учасники, не заглядаючи в козуб, беруть якийсь один предмет. Коли всі готові, ведучий пропонує кожному знайти який-небудь зв'язок між цим предметом і поняттям - толерантність. Розповідь починає учасник, першим отримавший іграшку. Наприклад: "Мені дістався м'ячик. Він нагадує мені земну кулю. Думаю, що толерантність повинна бути поширена по всьому світу". Дати уявлення про особливості толерантною та інтолерантності особистості і основних відмінностях між ними.
Рефлексія заняття
Що нового ви дізналися про поняття "толерантність" у порівнянні з попереднім заняттям?
Які сторони і аспекти толерантності в найбільшою мірою характеризують це поняття?
Заняття 3. ТОЛЕРАНТНА ОСОБИСТІСТЬ
Мета: дати уявлення про особливості толерантною та інтолерантності особистості і основних відмінностях між ними.
Розминка "Перетворення"
Мета: - самопізнання і самовираження за допомогою метафоричних засобів.
Необхідний час: 10 хвилин.
Процедура проведення. Учасники сидять у колі. Ведучий пропонує учасникам завершити наступні пропозиції: Якщо б я був книжкою, то я був би. (словником, томиком в.); "Якби я був їжею, то я був би. (Кашею, картоплею)"; " Якби я був дорослим, то я був (інші варіанти - піснею чи музикою, явищем, видом транспорту.). Всі відповідають по колу.
Основний зміст заняття
Вправа "Риси толерантної особистості"
Цілі: ознайомити учасників з основними рисами толерантної особистості; дати можливість підліткам оцінити ступінь своєї толерантності.
Необхідний час: 15 хвилин.
Матеріали: бланки опитувальника для кожного учасник Риси толерантної особистості
Колонка А Колонка У
1. Прихильність до інших
2. Поблажливість
3. Терпіння
4. Почуття гумору
5. Чуйність
6. Довіра
7. Альтруїзм
8. Терпимість до відмінностей
9. Уміння володіти собою
10. Доброзичливість
11. Вміння не засуджувати інших
12. Гуманізм
13. Уміння слухати
14. Допитливість
15. Здатність до співпереживання
Підготовка: бланк опитувальника з колонкою В на великому аркуші прикріплюється на дошку або стіну.
Процедура проведення. Учасники отримують бланки опитувальника. Ведучий пояснює, що 15 характеристик, що перерахованих в опитувальнику, то властиві толерантної особистості.
Інструкція: Спочатку в колонці А поставте: "+" навпроти тих трьох рис, які, на Вашу думку, у Вас найбільш виражені; "0" навпроти тих трьох рис, які у Вас найменш виражені. Потім у колонці У поставте: "+" навпроти тих трьох рис, які, на Ваш погляд, найбільш характерні для толерантної особистості. Цей бланк залишиться у Вас і про результати ніхто не дізнається, тому Ви можете відповідати чесно, ні на кого не озираючись.
На заповнення опитувальника дається 3-5 хвилин.
Потім ведучий заповнює заздалегідь підготовлений бланк опитувальника, прикріплений на дошку. Для цього він просить підняти руки тих, хто зазначив у колонці У першу якість. Число відповіли підраховується і заноситься до колонки бланка. Таким же чином підраховується кількість відповідей по кожній якості. Ті три якості, які набрали найбільшу кількість балів, і є ядром толерантної особистості (з точки зору даної групи).
Учасники отримують можливість:
Порівняти уявлення про толерантної особистості кожного з членів групи загальногруповим поданням.
Порівняти уявлення про себе ("+" у колонці "А") з портретом толерантної особистості, створеним групою.
Лекція "Чим відрізняється толерантна особистість від інтолерантної "
Подобные документы
Структура, функції естетичної культури особистості. Закономірності розвитку структурних компонентів естетичної культури особистості. Оптимізація процесу формування естетичної культури соціальних педагогів. Створення педагогом естетичних умов для навчання.
дипломная работа [2,2 M], добавлен 19.11.2012Аналіз стану основних напрямів здорового способу життя дітей та молоді в Україні. Обґрунтування необхідності професійної підготовки соціальних педагогів як суб’єктів формування здорового способу життя в умовах загальноосвітнього навчального закладу.
статья [22,5 K], добавлен 31.08.2017Соціально-педагогічні особливості інтуїції та її характерні риси в процесі наукового пізнання. Аналіз рівня сформованості педагогічної інтуїції у студентів та професійних педагогів. Комплекс вправ, націлених на розвиток педагогічної уяви та інтуїції.
дипломная работа [490,9 K], добавлен 17.06.2012Визначення критеріїв та показників сформованості толерантності майбутніх учителів музики. Розгляд методів їх діагностики: анкетування, проективної методики семантичного диференціалу, бесіди, педагогічного спостереження, аналізу результатів діяльності.
статья [476,2 K], добавлен 31.08.2017Дослідження сутності понять "толерантність", "міжетнічна толерантність". В вікові особливості міжетнічної толерантності молодших школярів. Компоненти готовності майбутніх учителів початкових класів до виховання міжетнічної толерантності молодших школярів.
статья [26,5 K], добавлен 14.08.2017Аналіз проблеми формування пріоритетних гуманістичних цінностей у майбутніх вихователів до дітей з особливими потребами. Формування цінностей і толерантності у майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у процесі дослідницької діяльності.
статья [264,5 K], добавлен 05.10.2017Аналіз розвитку у студентів педагогічних спеціальностей здатності вирішувати проблеми як важливої складової професійної компетентності. Дослідження якостей та умінь, які необхідно розвивати у майбутніх педагогів для вироблення у них критичного мислення.
статья [22,5 K], добавлен 06.09.2017Формування деонтологічної компетентності майбутніх педагогів під час педагогічної практики. Розгляд системи морально-етичних принципів, необхідних вчителю для виконання своїх професійних обов’язків. Етичні категорії деонтологічної компетентності.
статья [48,0 K], добавлен 13.11.2017Розкриття сутності понять "культура", "екологія", "екологічна свідомість". З'ясування ролі екологічної свідомості особистості. Складові професійної готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до екологічного виховання дошкільників.
статья [28,8 K], добавлен 24.04.2018Аналіз стану проблеми формування економічних знань у психолого-педагогічній літературі. Роль засобів комп’ютерних технологій в формуванні економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів. Формування комп’ютерних, економічних і технічних дисциплін.
автореферат [51,3 K], добавлен 24.03.2009
