Експериментальне дослідження розробленої соціально-педагогічної технології корекції агресивності у дітей молодшого шкільного віку

Цілі та види агресивності, її особливості у дітей молодшого шкільного віку. Проектування соціально-педагогічної технології корекції агресивності у школярів, методика її застосування та шляхи впровадження. Організація експериментального дослідження.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 19.04.2012
Размер файла 129,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Подаємо приблизну структуру заняття:

1. Бесіда;

2. Етюди та вправи на розвиток емпатії;

3. Хвилинка пустування;

4. Ігри, які сприяють зниженню агресивності.

5. Корекція і розвиток агресивних проявів.

6. Тренінг на зняття негативних емоційних напружень.

Соціальна-педагогічна технологія корекції агресивності у дітей молодшого шкільного віку

Мета: зниження у дітей рівня агресивності до стану норми з контролем результату й закріпленням позитивного ефекту.

Завдання:

1. Зниження агресивності школярів.

2. Формування в учнів віри у свої сили й можливості.

3. Розширення можливостей школярів, формування в них необхідних знань, умінь і навичок для підвищення результативності шкільної діяльності та зниження рівня тривожності.

4. Формування адекватної самооцінки у дітей.

5. Формування розуміння мобілізуючої ролі певного рівня агресивності у вирішенні проблем і складних життєвих ситуацій.

6. Розвиток уміння контролювати рівень агресивності.

7. Підготовка вчителів і батьків до виконання ними завдань корекції.

Предмет корекції: агресивність дітей молодшого шкільного віку.

Методи корекції: ігротерапія, проективний малюнок, психогімнастика, методи поведінкової корекції.

Засоби корекції: ігри, вправи, бесіди, прийоми неігрового типу, спрямовані на зниження рівня агресивності.

Очікувані результати: зниження рівня агресивності, підвищення самооцінки, розвиток комунікативних здібностей.

Етапи корекції:

I. Діагностичний.

II. Настановний.

III. Корекційний.

IV. Етап оцінки ефективності корекційного впливу. Розкриємо кожний з цих етапів.

І. Діагностичний етап

Мета: діагностика особливостей розвитку дітей; виявлення параметрів, що потребують корекції; формування загальної програми психокорекції.

Корекційна робота зі школярами молодшого віку проводиться шкільним психологом (на базі школи) або практичним психологом (на базі іншої установи) з метою зниження рівня агресивності в учнів і кращої їхньої адаптації до шкільного життя. Даний етап припускає індивідуальні заняття з школярами молодшого віку для того, щоб іще більше не підвищувати рівень агресивності й дати можливість школяреві звикнути до спілкування з соціальним педагогом.

Заняття 1

Заняття присвячене знайомству з класом і проведенню тестування на виявлення дітей із підвищеним рівнем шкільної агресивності. Для цього використовується Методика діагностики рівня шкільної агресивності. На цьому занятті також доцільно провести соціометричне дослідження для визначення статусу кожного учня в класі.

Заняття 2

Заняття присвячене індивідуальному знайомству з школярами молодшого віку, рівень шкільної агресивності яких вищий від норми. Заняття передбачає завоювання довіри школяра, усунення скутості у спілкуванні й остраху говорити про себе. Для визначення емоційного стану пропонують виконати малюнок без якоїсь певної тематики, тобто намалювати те, що хочеться в даний момент.

Наприкінці заняття учневі пропонують завдання на визначення його самооцінки.

Заняття 3

Заняття передбачає індивідуальну бесіду з метою не тільки виявлення основних факторів, що сприяють підвищенню агресивності дитини, а й можливості їхнього усвідомлення учнем, а також, щоб поговорити про наболіле й виговоритися. Бесіда допоможе також визначити коло тих людей (однокласники, батьки, вчителі), що викликають почуття тривоги, для наступної роботи з учнями.

Вправа "Не подобається - подобається"

Соціальний педагог просить дитину поділити чистий аркуш паперу на дві половини й записати відповіді на запитання:

1) що мені не подобається у школі;

2) що мені не подобається вдома;

3) що мені не подобається взагалі в житті.

Відповіді на ці запитання учень записує в лівій частині аркуша. Після цього пропонують серію позитивних запитань, відповіді на які записуються в правій частині аркуша:

1) що мені подобається у школі;

2) що мені подобається вдома;

3) що мені подобається взагалі в житті.

Підлітки розповідають спочатку про те, що їм не подобається, потім - про те, що їм подобається у школі, вдома й у житті. Важливо дотримуватися послідовності відповідей: спочатку негативні, потім позитивні, показавши, що не так уже й погано все в житті.

Заняття 4

Дане заняття заключне на етапі діагностики.

Проводиться бесіда, мета якої - підготувати школяра психологічно до роботи у групі, заспокоїти його хвилювання, надати впевненості в собі й віри в те, що групові заняття допоможуть подолати труднощі розуміння, спілкування, непевності, побороти тривогу і страх.

II. Настановчий етап

Мета: викликати бажання взаємодіяти та співпрацювати з психологом, внести зміни у своє життя; зняти стан злості, агресії, скутості; підвищити впевненість у собі й розкутість.

Настановний етап припускає зняття стресу, напруженості та скутості в дитини шляхом розслаблення, тобто опанування учнем методів релаксації. Цей етап важливий також тим, що повинен установити повну й абсолютну довіру школяра до психолога, закріпити віру в те, що позитивні зміни в житті можливі й до них потрібно прагнути. І наступний важливий підсумок даного етапу - встановлення довіри та взаєморозуміння між членами групи, зняття емоційної напруженості дітей.

Заняття 5

Заняття присвячене знайомству школярів між собою. І навіть якщо підлітки знайомі - це можливість по-новому глянути один на одного. Школярі сідають у коло. Психолог пояснює учням, що вони разом будуть зустрічатися на спеціальних заняттях, які не схожі на шкільні уроки. На заняттях будуть грати, малювати, ділитися своїми проблемами й радощами, вчитися розуміти один одного, допомагати й підтримувати.

Учасники групи ознайомлюються з правилами групової взаємодії:

1. Участь у вправах, іграх та інших видах діяльності - добровільна.

2. Слухати товаришів потрібно мовчки, не перебивати й не коментувати.

3. Критикувати вчинок, а не людину, причому в дуже м'якій формі, бажано з конкретною порадою даному учасникові групи.

4. Говорити тільки те, що думаєш і відчуваєш сам, а не перефразувати думки інших.

5. Не обговорювати поза групою те, що відбувається в ній.

1. Гра "Знайомство"

Мета: можливість вийти з власного "Я", подивитися на себе по-іншому й у перспективі стати іншим.

Кожному учасникові групи пропонують назвати себе власним або вигаданим ім'ям, і тільки назване ім'я фігуруватиме у спілкуванні. Вибір імені говорить про те, як підліток сприймає своє Я.

2. Малювання на тему "Моє ім'я"

Мета: невербальне символічне вираження змісту обраного імені.

Після того, як усі учасники групи назвали свої імена, дитині пропонують подумати й намалювати малюнок "Моє ім'я", що у вигляді символів або образів відображав би зміст обраного імені. Після виконання малюнка проводиться обговорення робіт.

3. Рухлива гра "Море хвилюється"

Мета: визначення емоційного стану й передача його невербальними засобами; краще знайомство з учасниками групи; створення позитивного емоційного фону; корекція нетерплячості.

Група обирає ведучого, який повертається спиною до інших і вимовляє слова: "Море хвилюється раз". На рахунок "три" школярі повинні завмерти в незвичайній позі. Ведучий по черзі підходить до кожного учасника гри, включає його й намагається відгадати, кого й у якому емоційному стані він зобразив. Потім кожен гравець сам пояснює, що він хотів зобразити. При цьому група обов'язково аналізує виразні невербальні засоби передачі образу (міміка, погляд, жести, положення тулуба, стиснуті кулаки тощо), оцінює наскільки вдалим був цей вибір. Гра вчить розрізняти й читати емоційний стан інших людей, адекватно передавати свій стан. Гра також коригує нетерплячість, виховує стриманість. Керівникові групи варто звернути увагу на те, страшних, агресивних чудовиськ чи слабких, зляканих тварин зображували учасники групи.

4. Вправа "Слухаємо себе"

Мета: розвиток здатності до релаксації, уміння слухати себе й визначати свій настрій; уміння діагностувати емоційне самопочуття учасників групи.

Школярам пропонують сісти в зручній позі, заплющити очі, розслабитися й прислухатися до себе, ніби зазирнути в себе, й подумати: що кожний відчуває, який у нього настрій. Через кілька хвилин усі учасники групи по черзі розповідають, не розплющуючи очей, про те, як вони почуваються і який у них настрій. Вправа дає змогу діагностувати емоційне самопочуття дітей, сприйняття ними форм і методів роботи групи.

5. Вправа "Подаруй усмішку"

Мета: навчитися знімати скутість обличчя за допомогою усмішки, підтримувати усмішкою, бажати добра навколишнім; створити і підтримувати позитивний емоційний фон; усувати страхи.

Психологові варто пояснити дитям значення усмішки у житті та самопочутті людини. Напруження м'язів не тільки відображає, а й формує поганий настрій, утому, негативні емоції. Мають бути напруженими тільки ті м'язи, що необхідні, всі інші повинні бути розслабленими. Цілком розслаблена людина стирає всі негативні емоції. Усміхайтеся! За серйозного виразу обличчя напружені 17 м'язів, в усмішці - 7. Фізіологічний сміх - це вібрація й масаж, що знімають напруження. Усмішка покращить настрій вам і навколишнім, для усмішки шукайте приводу, провокуйте усмішку.

Усі учасники групи беруться за руки і дарують один одному усмішки: кожен підліток повертається до свого сусіда праворуч або ліворуч і, побажавши йому чогось гарного, усміхається. Той у свою чергу посміхається наступному сусідові і т.д.

Керівник групи цікавиться враженнями школярів від заняття, дякує групі за роботу й запрошує на наступну зустріч.

Заняття 6

1. Релаксаційний комплекс "Контраст"

Мета: навчання методів релаксації, зняття відчуття тривоги, хвилювання, емоційного напруження.

Найпростіший спосіб відпочити полягає в тому, що спочатку напружують і втомлюють м'язи, потім різко розслаблюються.

1 частина комплексу

Зобразіть нудьгуючих людей: руки покладіть на коліна, кисті вільно опустіть, корпус нахилений уперед, голова опущена. Заплющте очі. Вдихніть носом вільно та неглибоко. Видихніть, звертаючи увагу на свої відчуття від проходження повітря на видиху. Вдих, видих - пауза. Подихайте так, роблячи акцент на видихові.

Зосереджуємо увагу на ногах. Підніміть пальці й напружте м'язи ніг. Тільки ніг! Напружте м'язи ніг - іще й іще - зніміть напруження. Напруження на вдиху, релакс на видихові.

Переходимо до мускулатури тулуба. Напружте м'язи стегон і тазу - вдих, при цьому живіт утягується й опускаються ребра. Тримайте в напрузі м'язи до втоми. Під час видиху розслабтеся. Повторіть.

Переходимо до мускулатури плечового пояса. Підніміть плечі якнайвище, напружте їх, тільки плечі, - відпочиньте на видиху. Напруження, релакс.

Закиньте голову назад до почуття напруги - на видиху опустіть голову на груди. Ще раз.

Тепер - руки. Стисніть кисті в кулаки. Відпочиньте. Напружте м'язи рук. Розслабтеся.

Заплющте очі, стисніть губи, стисніть зуби - розгладьте ваше обличчя.

2 частина комплексу

Тепер уся ваша мускулатура розслаблена, очі заплющені. Уважно внутрішнім поглядом перегляньте всі групи м'язів. Ваші ноги, тулуб, плечі, руки, обличчя - усі м'язи тіла приємно розслаблені.

Ви відпочиваєте.

Ви відчуваєте приємне відчуття спокою.

Ви спокійні, абсолютно спокійні.

У вас гарний настрій.

Ви спокійні й упевнені у собі.

Побудьте в цьому приємному стані спокою.

3 частина комплексу

Ви добре відпочили. Настав час відновити активність мускулатури. Дихайте, зосередившись на вдиху. Вдих - видих. Я буду рахувати від 10 до 0, і з кожною цифрою почуття свіжості й бадьорості стане охоплювати вас усе більше й більше.

Піднімаючи носки, напружте м'язи ніг на вдиху. Видих. Порухайте ногами. Ви відчуваєте сили у ногах. Десять.

З невеликим зусиллям напружте м'язи стегон і тазу. Хвиля свіжості охопила весь ваш тулуб. Прогніться. Дев'ять.

Із задоволенням знизайте плечима. Ще раз. У плечах - відчуття бадьорості й свіжості. Знизайте плечима ще. Вісім.

Зробіть кілька рухів головою вгору-вниз, ліворуч-праворуч. Приємне відчуття м'язів тіла, що рухаються. Сім.

Порухайте руками, злегка стисніть кисті в кулаки. Шість.

Напружте губи, зуби. Оживіть м'язи обличчя. П'ять.

Усе ваше тіло відчуває потребу в русі. Ви бадьорі й повні сил. Зробіть розминальні рухи всіма частинами тіла. Чотири.

Усе ваше тіло наповнене свіжістю. Три.

Підведіться, станьте навшпиньки. Два.

Потягніться руками уверх. Один.

Усміхніться, розплющте очі. Нуль.

Як ви почуваєтеся? Поділімося враженнями.

2. Жестові етюди

Мета: навчитися кращого розуміння учасників групи, передачі своїх думок, почуттів і дій жестами, тренування спостережливості; розвитку фантазії.

Насамперед, керівник група пояснює дітям, що жест - це важливий знак спілкування. Він допомагає точніше зрозуміти мовця. Кожен учасник групи одержує завдання передати жестами, без допомоги міміки й мови, певну ситуацію.

Так, один учасник групи показує жестами закінчену ситуацію, включаючи в неї інших членів групи (наприклад, відкриває кран, миє руки, набирає воду в долоні й передає її по колу, закриває кран, отримує залишки води з іншого кінця, струшує руки). Інші учасники групи показують свої ситуації.

Наступне завдання - показати колір жестом. Кожен учасник по черзі зображує свій улюблений колір жестами, а всі інші відгадують. При цьому не можна показувати на предмети подібного кольору.

3. Бесіда "Наші страхи"

Психолог запитує школярів, які емоції для них неприємні. Підлітки перелічують негативні емоції і якщо не називають страх, психолог нагадує учням про нього. Коротко обговорюються особливості емоційного стану, фізіологічні відчуття, що виникають під час страху (пришвидшення серцебиття, мурашки по тілу тощо). Усі разом згадують фразеологізми, пов'язані з почуттям страху.

4. Малювання на тему "Мій страх"

Після бесіди психолог просить дітей подумати, чого вони більше за все бояться, й намалювати свій страх. Це може бути абстрактний малюнок або зображення конкретного об'єкта страху, тривоги школяра. Коли виконання малюнків довершене, підлітки по черзі коротко пояснюють, чого вони бояться й що вони зобразили. Після цього керівник групи пропонує школярам розірвати аркуш із малюнком на дрібні шматочки і говорить про те, що тепер кожен із них переміг свій страх, що їхнього страху більше не існує, тому що розірвані аркуші потраплять у кошик зі сміттям, будуть спалені й від страхів нічого не залишиться. При розробці соціально-педагогічної технології корекції агресивності та ігрових занять ми використовували структуру, запропоновану Шебановою В.І. [45, 29-34].

У заняттях використовуються прийоми ігрової терапії, арттерапії, казкотерапії, раціональної терапії, психодрами, музична релаксація.

Психокорекційний вплив у ході групових занять досягається в результаті застосування неспецифічних і спрямованих компонентів психологічної корекції.

Розділ 3. Експериментальне дослідження розробленої соціально-педагогічної технології корекції агресивності у дітей молодшого шкільного віку

3.1 Організація експериментального дослідження

У процесі експериментальної роботи стояло завдання перевірити гіпотезу про те, що рівень агресивності молодших школярів значно знизиться, якщо застосувати соціально-педагогічну технологію корекції агресивності, яка сприятиме гуманізації взаємовідносин в дитячому середовищі.

Експериментальне дослідження проводилось на базі Харківського дитячого центру творчості "ЮНЕСКО" Московського району м. Харкова з групою дітей 7 - 9 років, загальною кількістю 11 учнів (6 дівчат та 5 хлопчиків). Воно відбувалось за такими напрямами:

І. Констатувальний етап.

Мета: діагностика рівня агресивності в даній групі дітей.

Завдання:

1) провести за визначеним планом (див. дод. Д) діагностику рівня агресивності;

2) вибрати експериментальну групу, в якій буде застосована розроблена нами соціальна-педагогічна технологія корекції агресивності у дітей молодшого шкільного віку;

3) вибрати контрольну групу, в якій не буде застосована розроблена нами соціальна-педагогічна технологія корекції агресивності у дітей молодшого шкільного віку.

ІІ. Формувальний етап.

Мета: корекція агресивності у дітей молодшого шкільного віку за допомогою застосування розробленої нами соціально-педагогічної технології корекції агресивності у дітей молодшого шкільного віку;

Завдання:

1) розробити план впровадження соціально-педагогічної технології корекції агресивності у дітей молодшого шкільного віку;

2) провести всі етапи соціально-педагогічної технології корекції агресивності у дітей молодшого шкільного віку.

ІІІ. Контролюючий етап.

Мета: аналіз впливу соціально-педагогічної технології корекції агресивності у дітей молодшого шкільного віку.

Завдання:

1) проаналізувати ефективність впровадження соціально-педагогічної технології корекції агресивності у дітей молодшого шкільного віку.

В експериментальному дослідженні були застосовані наступні методики:

1. Анкета "Критерії виявлення агресивної дитини". (Е.К. Лютова, Г.Б. Монина)

2. Анкета "Ознаки агресивності". (Е.К. Лютова, Г.Б. Монина)

3. Малюнковий метод виявлення характеру психічних станів. (С.В. Велієва)

4. Малюнкова методика "Кактус". (С.В. Велієва)

5. Анкета "Дослідження рівня агресивності". (А.А. Реан)

Короткий опис діагностик:

1. Анкета "Критерії виявлення агресивної дитини".

Ця анкета розрахована на батьків дітей з проявами агресивності. Якщо 4 з 8 критеріїв проявляються у дитини, то можна говорити про те, що є дитини є ознаки агресивності.

2. Анкета "Ознаки агресивності".

Ця анкета розрахована на педагога, який частіше за всього контактує з дитиною. Позитивна відповідь у анкеті на кожне запропоноване ствердження оцінюється в 1 бал. Підрахуйте скільки стверджень, на ваш погляд, відноситься до досліджуємої дитини.

Високий рівень агресивності - 15-20 балів.

Середній рівень агресивності - 7-14 балів.

Низький рівень агресивності - 1-6 балів.

3. Малюнковий метод виявлення характеру психічних станів.

Мета: виявлення характеру психічного стану, відображених в малюнку дитини.

Інструкція: дітям пропонується зобразити свій настрій в даний момент.

На підставі аналізу кожного малюнка підраховується підсумкова сума балів і робиться висновок про рівень агресивності дитини (чим більше підсумкова сума, тим вище рівень агресивності дитини).

Шкала оцінок результатів:

Високий рівень агресивності - 10-15 балів.

Середній рівень агресивності - 5-10 балів.

Слабкий рівень агресивності - 1-5 балів.

4. Малюнкова методика "Кактус". (С.В. Велієва)

Мета: визначення емоційного стану дитини, наявність агресивності, її направленість та інтенсивність.

Інструкція: дітям пропонується намалювати кактус. Додаткові пояснення не припускаються.

5. Анкета "Дослідження рівня агресивності".

Ця анкета розрахована на педагога, який частіше за всього контактує з дитиною. Позитивна відповідь у анкеті на кожне запропоноване ствердження оцінюється в 1 бал. Підрахуйте скільки стверджень, на ваш погляд, відноситься до досліджуємої дитини.

Високий рівень агресивності - 6-9 балів.

Середній рівень агресивності - 3-6 балів.

Низький рівень агресивності - 1-3 балів.

6. Методика "Незакінчені речення"

Кожна з позначених вище методик має шкалу рівня агресивності (високий, середній, слабкий рівень агресивності). За отриманим даними ми провели кількісний й якісний аналіз. Отримані результати представлені в таблиці 3.1:

Таблиця 3.1

Результати рівня агресивності за 6 методиками

№п/п

П.І.Б. дитини

Загальний рівень по методикам

Загальний рівень

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

VI

1.

Бабіч Ілля

Н

С

Н

С

Н

Н

Н

2.

Ліповецький Артем

С

С

В

В

С

С

В

3.

Кравченко Марина

В

С

В

В

В

В

В

4.

Федоренко Катерина

В

С

В

В

С

С

В

5.

Канов Богдан

С

В

В

В

С

С

В

6.

Іванко Петро

Н

Н

В

С

Н

Н

С

7.

Сіліна Маргарита

С

С

В

В

С

В

С

8.

Хворостянко Анжеліка

В

С

В

С

В

С

В

9.

Храбров Георгій

С

Н

В

В

С

С

В

10.

Кротова Інна

Н

В

С

Н

В

С

С

11.

Ротова Карина

Н

С

Н

С

С

В

С

12.

Машкова Марія

В

С

В

С

В

Н

В

В - високий рівень агресивності

С - середній рівень агресивності

Н - низький рівень агресивності

На підставі отриманих даних можливо підрахувати процентне співвідношення дітей з різним рівнем агресивності. Загальні результати після проведених методик показують, що у 6 дітей у групі високий рівень агресивності, та у 5 дітей середній рівень, у 1 дитини - низький рівень.

Високий рівень: 100 %: 12 чоловік х 7 чоловік = 60 %

Середній рівень: 100 %: 12 чоловік х 4 чоловік = 35 %

Низький рівень: 100 %: 12 чоловік х 1 чоловік = 5 %

Отримані дані дуже тривожні для даної групи дітей. Можна зробити висновок, що ці діти потребують корекційної роботи. Тому ми умовно ділимо дану групу дітей на дві групи: група Е (експериментальна) та група К (контрольна). У групі Е ми впровадимо соціально-педагогічну технологію корекції агресивності у дітей молодшого шкільного віку.

3.2 Впровадження соціально-педагогічної технології корекції агресивності у дітей молодшого шкільного віку

Проаналізувавши результати дослідження, яке відбиває тільки до деякої міри реальну картину проникнення у свідомість і самосвідомість дітей агресивності, провокуючи, тим самим, реальний її прояв через учинки, поводження, нарешті, через, напрям думок, ми вважаємо необхідність застосування на цій групі розроблену соціально-педагогічну технологію корекції агресивності дітей молодшого шкільного віку.

Соціальна-педагогічна технологія корекції агресивності у дітей молодшого шкільного віку

Предмет корекції: агресивність дітей молодшого шкільного віку.

Методи корекції: ігротерапія, проективний малюнок, психогімнастика, методи поведінкової корекції.

Засоби корекції: ігри, вправи, бесіди, прийоми неігрового типу, спрямовані на зниження рівня агресивності.

Очікувані результати: зниження рівня агресивності, підвищення самооцінки, розвиток комунікативних здібностей.

Складається з 4 етапів:

I. Діагностичний.

II. Настановчий.

III. Корекційний.

IV. Етап оцінки ефективності корекційного впливу.

Структура технології:

· Гра "Знайомство"

· 6 корекційних занять;

· Релаксаційний комплекс "Контраст";

· Малювання на тему "Моє ім'я";

· Рухлива гра "Море хвилюється";

· Вправа "Слухаємо себе";

· Вправа "Подаруй усмішку".

У ході кожного заняття нами використовувалися й інші ігри, опис яких ми наводили у другому розділі цієї роботи.

3.3 Аналіз експериментального дослідження

На контрольному етапі експериментальної роботи проводилася повторна діагностика рівня агресивності у дітей молодшого шкільного віку за методиками, описаними у п.3.1 даної роботи.

Отримані дані представлені у таблиці 3.2

Таблиця 3.2

Результати рівня агресивності у групі Е

№ п/п

П.І.Б. дитини

1

2

3

4

5

6

Загальний

рівень

1.

Сіліна Маргарита

В

Н

Н

С

Н

Н

Н

2.

Хворостянко Анжеліка

В

С

С

С

С

С

С

3.

Храбров Георгій

С

Н

В

Н

В

В

В

4.

Кротова Інна

Н

В

Н

Н

Н

В

Н

5.

Ротова Карина

Н

С

Н

С

С

С

С

6.

Машкова Марія

В

С

С

С

Н

Н

С

На підставі отриманих даних можливо підрахувати процентне співвідношення дітей у двох групах з різним рівнем агресивності. Для експериментальної групи показники наступні.

Високий рівень: 100 %: 6 чоловік х 1 чоловік = 15 %

Середній рівень: 100 %: 6 чоловік х 3 чоловік = 50 %

Низький рівень: 100 %: 6 чоловік х 2 чоловік = 35 %

Для контрольної групи показники наступні:

Високий рівень: 100 %: 6 чоловік х 4 чоловік = 70 %

Середній рівень: 100 %: 6 чоловік х 1 чоловік = 15 %

Низький рівень: 100 %: 6 чоловік х 1 чоловік = 15 %

У контрольній групі показники рівня агресивності залишилися на колишньому рівні, що дає можливість стверджувати про істинність гіпотези про те, що, рівень агресивності молодших школярів значно знизиться, якщо застосувати соціально-педагогічну технологію корекції агресивності, яка сприятиме гуманізації взаємовідносин в дитячому середовищі.

Висновки

Проведене нами теоретичне й експериментальне дослідження, присвячене соціально-педагогічній технології корекції агресивності дітей молодшого шкільного віку, дозволяє констатувати наступне:

· поняття "агресивність", у науці ще немає єдиного підходу. Це породжує цілий ряд протиріч, як для дослідників-теоретиків, так і для практиків. В роботі розглядається агресивність як короткочасний емоційний стан або індивідуальна риса особистості, що характеризується стійкою готовністю людей до дій, що спрямовані на завдання психологічної або фізичної шкоди іншим особам;

· до особливостей агресивності дітей молодшого шкільного віку. Аналіз психічних процесів дітей даної вікової групи показав, що увага в молодшому шкільному віці носить мимовільний характер, але поступово воно стає більш стійким. Можливості довільної уваги стають досить великі. Пам'ять у молодшому шкільному віці носить мимовільний характер, дитина краще запам'ятовує те, що для нього представляє найбільший інтерес, дає найкращі враження. Формування уяви перебуває в безпосередній залежності від розвитку мови дитини молодшого шкільного віку. Також вивчили таке поняття, як "соціально - педагогічна технологія", її види та функції. Ми дійшли висновку, що в вирішенні проблеми, яку ми досліджуємо, використання соціально-педагогічної технології буде дуже доречним та ефективним. Аналіз наукової літератури дозволив зробити такі висновки:

При розробці соціально-педагогічної технології корекції агресивності та ігрових занять ми використовували структуру, запропоновану Шебановою В.І. Отримані результати діагностичних методик підтвердили необхідність впровадження соціально-педагогічної технології корекції агресивності у дітей молодшого шкільного віку.

Результати контролюючого етапу експериментального досліження дозволяють стверджувати, що розроблена технологія корекції агресивності у дітей молодшого шкільного віку є ефективною у застосуванні у соціально-педагогічній практиці.

Використані літературні джерела

1. . А. Реан. Ефективна взаємодія з агресивними дітьми. - СПб.: Видавництво "Сокіл", 1999. - 280 с.

2. Е.К. Лютова. Тренінг ефективної взаємодії з агресивними дітьми. - СПб.: Видавництво "Мова", 2007. - 190 с.

3. М.І. Приходько, О.М. Приходько, Н.І. Селівестрова, О.В. Гурська. Словник - довідник менеджерів освіти, соціальних педагогів, працівників соціальних служб, консультацій. - Запоріжжя: "Поліграф", 1999. - 132 с.

4. Соціальна робота / Під заг. ред. проф. В.І. Курбатова. Серія "Підручники, наукові посібники". - м. Ростов н/Д: "Фенікс", 2000

5. А.В. Батаршев. Базові психологічні якості та професійне самовизначення особистості: Практичне керівництво з психодіагностики. - СПб.: Мова, 2005. - 208 с.

6. Г.А. Паренс. Агресія наших дітей. - Москва, 1997, с.12

7. Психокорекційна робота з попередження агресивності дітей молодшого шкільного віку // Практична психологія та соціальна робота. - 1998. - № 1. - С.18-20.

8. Ю.Б. Можгінський. Агресія: емоційний і кризовий механізм. - Спб., 1999. - 204 с.

9. Агресія у дітей і підлітків: Навчальний посібник / під ред.Н.М. Платонової. - Спб.: Мова, 2004 - 336 с.

10.А.Г. Айхорн. Важкі діти. - М.: Академія, 2001. - 336 с.

11.А.Т. Бандура. Дитяча агресія. Вивчення впливу сімейних відносин. - М.: Освіта, 1999. - 202 с.

12. Л.П. Берковиц. Агресія. Причини, наслідки, контроль. - М.: Владос, 2001. - 512 с.

13. Берон Р. Річардсон Д. Агресія. - Спб.: Питер, 1997. - 336 с.

14. Н.Д. Левітов. Психічні стани агресії // Питання психології - №6/1967. - 145 с.

15. К.Р. Лоренц. Агресія - так зване "зло". - М.: Арко, 1994. - 269 с.

16.Л.М. Семенюк. Психологічні особливості агресивного поводження підлітків й умови його корекції. М., 1996. - 256 с.

17.І.А. Фурманов Дитяча агресивність: психодіагностика й корекція. - Мінськ.: Літера., 1996. - 296 с.

18. Фромм Э. Анатомія людської деструктивності. М.: Республіка, 1990. - 446 с.

19. Фрейд З. Введення в психоаналіз: Лекції. - М.: Наука, 1991. - 455 с.

20.К. Бютнер. Жити з агресивними дітьми. М., 1991.

21.А. А. Реан. Агресія й агресивність особистості. // Психологічний журнал. 1996. №5. С.3-18.

22.Р.С. Нємов. Психологія. В 3-х кн. - М.: Гуманітарний видавничий центр ВЛАДОС, Кн.1, 2004. - 687 с.

23.І.А. Горькова. Медико-психологічне дослідження формування характеру делінквентних дітей. - СПб, 1992.

24. Іванова Л.Ю. Агресивність та жорстокість. Відношення старшого покоління до їх проявів. Проблеми особистості, профілактика відхилень у її розвитку. Москва та Архангельськ, 1993.

25. Е.В. Саєнко. Професійна діяльність психолога при профілактиці девіантної поведінки. - М., 1995.

26.В.Г. Степанов. Психологія важкого школяра. Москва, 1998

27. Т.В. Архіреєва. Становлення критичного відношення до себе в дітей молодшого шкільного віку. - "Питання психології", 2002. - №3.

28. Страхова М.А. Взаємозв'язок рівня агресивності з рисами характеру дітей молодшого шкільного віку. - Новосибірськ, 2007. - С.63 - 64.

29. Передумови виникнення агресивної поведінки у дітей молодшого шкільного віку // Педагогіка й психологія. - 1997. - № 1. - С.94-100.

30. Психокорекційна робота з попередження агресивності дітей молодшого шкільного віку // Практична психологія та соціальна робота. - 1998. - № 1. -

31. Технології соціально-педагогічної роботи: Навч. посібник /за заг. ред. проф. А.Й. Капської. - К., 2000.

32. Психологія дитини від народження до 11 років. Методики та тести // Під ред. А.А. Реана. - М.: АСТ, СПб.: ПРАЙМ - ЗНАК, 2007. - 224 с.

33. С.В. Велієва. Діагностика психічних станів дітей молодшого шкільного віку: Науково - методичний посібник. - Спб, 2007. - 240 с.

34. Василенко О.М., Малько А.О. Соціально-педагогічна діяльність у закладах освіти - Харків: Крок, 2003., 53 с.

35. Владимиров О.А., Пархоменко А.А. Технология // БСЄ, 1976. - Т.25. - С.235.

36. Лекции по технологии социальной работы. В 3-х частях / Под ред. Е.И. Холостовой. - М.: Социально-технологический институт, 1998.

37. Соціальна педагогіка: теорія і технології: Підручник / За ред.І.Д. Звєрєвої. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 316 с.

38. Соціальна робота: Короткий енциклопедичний словник. - К.: ДЦССМ, 2002. - 536с. // Соціальна робота. Книга 4.

39. Орехова О.А. Цветовая диагностика эмоций ребенка. СПб., 2002.

40. Мухина В.С. Шестилетний ребенок в школе - М., Просвещение 1986.

41. Кряжева Н.Л. Мир детских эмоций. Дети 5 - 7 лет (Художники Г.В. Соколов, В.Н. Куров - Ярославль: Академия развития, 2000. - 160с.: ил. - (Серия: “Ваш ребенок: наблюдаем, изучаем, развиваем”).

42. Хухлаева О.В. Практические материалы для работы с детьми 3-9 лет. Психологические игры, упражнения, сказки. - М., 2003.

Додатки

Додаток А

КРИТЕРІЇ ВИЯВЛЕННЯ АГРЕСИВНОЇ ДИТИНИ

Прізвище та ім'я дитини

_________________________________________

Поставте будь-яку позначку в графі "часто" або "рідко" навпроти кожного вислову.

Дитина

Часто

Рідко

Сперечається, свариться з дорослими.

Втрачає контроль над собою.

Звинувачує інших у своїх помилках.

Мстивий, заздрісний.

Сердиться, відмовляється що-небудь робити.

Навмисно дратує людей.

Відмовляється підкорюватися правилам.

Чутливий, дуже швидко реагує на різноманітні дії оточуючих (дітей або дорослих), які нерідко дратують її.

Додаток Б

Ознаки агресивності дітей

Будь ласка, дайте відповідь на кожне ствердження "так" або "ні".

Прізвище та ім'я дитини

___________________________________________

Дитина

Так

Ні

Злий дух час від часу вселяється в нього.

Не може промовчати, коли чимось невдоволений.

Коли хтось кривдить його, він намагається відплатити йому тим самим.

Іноді йому без будь-якої причини хочеться полаятися.

Буває, що він з задоволенням ламає іграшки.

Іноді він так наполягає на чомусь, що оточуючі втрачають терпіння.

Він часто дражнить тварин.

Дуже сердиться, якщо йому здається, що хтось шуткує над ним.

Іноді у нього спалахує бажання зробити щось погане, яке б шокувало оточуючих.

У відповідь на звичайні розпорядження намагається зробити все навпаки.

Часто не за віком буркотливий.

Сприймає себе як самостійного та рішучого.

Любить бути першим, підкорювати собі інших.

Невдачі сильно дратують його, шукає винуватих.

Легко свариться, вступає в бійку.

Намагається спілкуватися з молодшими та фізично слабкішими за нього.

У нього нерідко бувають періоди похмурої дратівливості.

Не уступає, не ділиться з однолітками.

Дотаток В

Дослідження рівня агресивності

Прізвище та ім'я дитини______________________________

Ознаки агресивності

Результат спостережень

Упертість.

Прагнення заперечувати, відмовлятися.

Забіякуватий, запальний.

Приступи гніву, люті, обурення.

Бажання скривдити, принизити, образити.

Владність, потреба наполягати на своєму.

Егоцентризм, невміння зрозуміти інтереси інших.

Самовпевненість.

Завищена самооцінка.

Легко вступає в сутички, що призводить до бійки.

Додаток Г

№ п/п

П.І.Б. дитини

1.

Бабіч Ілля

2.

Ліповецький Артем

3.

Кравченко Марина

4.

Федоренко Катерина

5.

Канов Богдан

6.

Іванко Петро

7.

Сіліна Маргарита

8.

Хворостянко Анжеліка

9.

Храбров Георгій

10.

Кротова Інна

11.

Ротова Карина

12.

Машкова Марія

Додаток Д

Методика "Незаконченные предложения"

Я думаю, что людей більше

……………………………………………………………………….

Ребенок в семне

……………………………………………………………………….

Мы любим маму, а

……………………………………………………………………….

Бываем среди детей, но

……………………………………………………………………….

Мой брат (сестра)

……………………………………………………………………….

Я достаточно ловкий, чтобы

……………………………………………………………………….

Папа иногда

……………………………………………………………………….

Дети, с которыми я играю

……………………………………………………………………….

Чтобы наш папа

……………………………………………………………………….

Мои близкие думают обо мне, что я

……………………………………………………………………….

Если бы мой брат (сестра)

……………………………………………………………………….

Мои друзья меня часто

……………………………………………………………………….

Я хочу, чтобы у меня не было

……………………………………………………………………….

Больной ребенок

……………………………………………………………………….

Я думаю, что мама чаще всего

……………………………………………………………………….

Если бы не было школы

……………………………………………………………………….

Я весь трясусь, корда

……………………………………………………………………….

Когда думаю о школе

……………………………………………………………………….

Если бы все ребята знали, как я боюсь

……………………………………………………………………….

Я был бы очень счастлив, если бы

……………………………………………………………………….

Я самый слабый

……………………………………………………………………….

Когда я буду взрослым

……………………………………………………………………….

Мой учитель

……………………………………………………………………….

Всегда мечтаю

……………………………………………………………………….

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Форми профорієнтаційної роботи з дітьми молодшого шкільного віку. Дослідження уявлень дітей про професійну діяльність. Способи оптимізації знань дітей молодшого шкільного віку щодо світу професій. Методика проведення уроків, бесід, ігор, вправ та занять.

    курсовая работа [84,2 K], добавлен 12.12.2014

  • Анатомо-фізіологічні та психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Характеристика вікових груп шкільного періоду дитинства. Вироблення у школярів життєво важливих фізичних якостей. Способи оцінки спритності, сили, швидкості, витривалості.

    реферат [27,1 K], добавлен 13.06.2011

  • Анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Особливості, засоби і форми фізичного виховання дітей в сім’ї; організація режиму дня. Оцінка показників стану здоров’я дітей 8 років за індексами Шаповалової, Скібінської, Руф’є, Кетле.

    курсовая работа [2,4 M], добавлен 20.11.2013

  • Теоретичне дослідження і способи практичного вживання методик розвитку мускульної сили у дітей шкільного віку різних вікових груп. Методичні засоби вдосконалення сили і контроль силових можливостей у дітей молодшого, середнього і старшого шкільного віку.

    курсовая работа [229,8 K], добавлен 06.01.2011

  • Сімейне виховання як соціально-педагогічна проблема. Видатні педагоги про роль сім'ї у вихованні дітей. Обґрунтування ролі сім'ї у вихованні дітей молодшого шкільного віку. Оцінка вагомості внеску сімейного виховання в становлення людини як особистості.

    курсовая работа [97,9 K], добавлен 31.01.2014

  • Психологічні особливості прояву страхів у дітей молодшого шкільного віку, їх класифікація та характеристика. Комплекс корекційних та профілактичних методик. Аналіз стану проблеми на практиці. Визначення страху в психолого-педагогічній літературі.

    курсовая работа [442,3 K], добавлен 09.05.2009

  • Ґенеза становлення проблеми важковиховуваності дітей. Причини та чинники виокремлення важковиховуваних дітей молодшого шкільного віку. Удосконалення форм та методів корекційної роботи вчителя з важковиховуваними дітьми молодшого шкільного віку.

    дипломная работа [1,4 M], добавлен 23.06.2014

  • Анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку, особливості рухових навичок юних баскетболістів. Методи і форми навчання молодших школярів гри в баскетбол. Використання ігрового методу навчання, оцінка техніки виконання прийомів гри.

    курсовая работа [157,1 K], добавлен 04.01.2014

  • Фізичний стан дітей молодшого шкільного віку. Вплив рухової активності на організм дитини. Теоретичні основи організації самостійних занять фізичними вправами. Аналіз експериментальної методики самостійних занять фізичними вправами молодших школярів.

    дипломная работа [90,8 K], добавлен 09.03.2012

  • Проблеми здоров'я дітей молодшого шкільного віку. Вікові особливості фізичного і психічного розвитку школярів. Методика дослідження рівня фізичного розвитку дітей віком 6-7 років та продуктивності їх розумової діяльності. Методи математичної статистики.

    дипломная работа [198,7 K], добавлен 12.11.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.