Соціально-педагогічна діяльність по попередженню токсикоманії та алкоголізму у дітей та підлітків

2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА

ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ТА УПРАВЛІННЯ

Курсова робота

Соціально-педагогічна діяльність по попередженню токсикоманії та алкоголізму у дітей та підлітків

Студентки 3-го курсу

33 СППЗ групи

Маліновської Вікторії Ярославівни

Науковий керівник:

Мірошниченко Н.О.

Київ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТЮТЮНОПАЛІННЯ ТА АЛОГОЛІЗМУ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

1.1 Історичний аспект виникнення шкідливих звичок у дітей та підлітків

1.2 Причини та наслідки до яких призводять поширення тютюнопаління та алкоголізму у дітей та підлітків

РОЗДІЛ ІІ ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ ПО ПОПЕРЕДЖЕННЮ ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК СЕРЕД ДІТЕЙ ПІДЛІТКІВ

2.1 Форми та методи профілактики тютюнопаління та алкоголізму у дітей та підлітків

2.2 Профілактика тютюнопаління та алкоголізму засобами інтерактивних технік

2.3 Методичні рекомендації, щодо підвищення ефективності діяльності соціального педагога з попередження шкідливих звичок у дітей та підлітків

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Одна з найгостріших проблем сьогодення - поширення вживання наркотичних речовин дітьми та підлітками. Це соціальне явище має свою динаміку і закономірності розвитку.

Найпоширенішими наркотичними речовинами є алкоголь і тютюн. Серед споживачів тютюну 6-8 % - діти молодших класів і навіть дошкільнята. Курить кожний п'ятий п'ятикласник, майже половина восьмикласників і майже 60% випускників шкіл. У великих містах третина підлітків піддаються ранній алкоголізації.

Така сумна статистика свідчить про відсутність мотивованої спрямованості підлітків на формування та збереження свого здоров'я. Водночас це також наслідок відсутності в суспільстві пріоритету здорового способу життя [1;, с. 5].

Вживання тютюну та алкоголю поширено в більшості країн протягом багатьох століть. Молодь починає вживати алкоголь у різному віці залежно від країни, хоча найчастіше це підлітковий період або період «ранньої дорослості», коли зростає період вживання ще й інших психоактивних речовин. Протягом багатьох років вживання алкоголю, тютюну досліджувалися такими вченими різних країн як: О.М. Балакірєв, О.О Яременко, А.Й Капська, Н.Максимова., А. Маюров, Н. Анісімов, О.І. Пилипенко, С.Л. Гарницький та багато ін [1;, 5;, 10;, 14;, с. 11].

На сьогоднішній день, на жаль, помолодшала вікова група дітей, котрі пробують палити цигарки і вживати алкогольні напої. Проблема дитячого куріння та алкоголізму стає рік від року все гострішою. Все більше неповнолітніх виявляються втягненими в ці звички з шкільної лави. Встановлено, що люди, котрі почали палити до 15-річного віку, помирають від раку легень в 5 раз частіше, ніж ті, котрі почали курити після 25 років.

Незаперечними залишаються факти, що 25% хвороб, які призводять до передчасної смерті, спричинені безпосередньо палінням тютюну. Це означає, що щорічно у світі вмирають від 3,5 до 4 мільйонів активних чи пасивних курців. Якщо така тенденція збережеться, життя 250 мільйонів сьогоднішніх дітей у світі будуть вкорочені хворобами, пов`язаними з курінням. За оцінками ВООЗ, від хвороб, спричинених тютюном, щороку в світі помирає майже 5 млн. осіб, із них 100 тис. - в Україні. В Україні куріння стало частиною способу життя майже дев'яти мільйонів громадян, при цьому 120 тис. українців помирають від хвороб, спровокованих зловживанням тютюном.

В нашій роботі ми детальніше зупинимося на тютюнопаління та алкоголізмі як звичках, котрі не переслідуються законом, офіційно дозволені, проте провокують негативні наслідки у здоров'ї та поведінці, викликаючи узалежнену поведінку від нікотину та алкоголю, і можуть перерости, при появі сприятливих умов, у інші види адиктивної поведінки.

Така шкідлива звичка як тютюнопаління набуває масового поширення серед дітей і підлітків у наш час. Нікотинова залежність є першим кроком до залежності наркотичної, алкогольної, бо за статистичними даними 90% наркозалежних первинно ставали залежними від тютюну. Якщо врахувати дані про захворюваність дітей, невміння дітей і дорослих керувати своїм здоров'ям, потреба в організації нових підходів до збереження здоров'я школярів надзвичайно зростає.

Негативний вплив тютюнопаління та алкоголізму на осіб молодого віку та необхідність розробки відповідних профілактичних і корекційних програм розглядається на державному рівні, що відображено в „Концепції реалізації державної політики в сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2002-2010 роки”, в Міжгалузевій комплексній програмі „Здоров'я нації” на 2002-2011 рр. (постанові Кабінету Міністрів №14 від 10.01.2002 р.), наказах Міністерства освіти і науки України №57 від 12.02.2001р. “Про заборону тютюнокуріння в навчальних закладах та установах Міністерства освіти і науки України”, і №148 від 27.02.2002 р. „Про підвищення рівня профілактичної роботи серед дітей та молоді по запобіганню незаконному вживанню наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів” [3].

У дослідженнях А.Й. Капської ,О.М.Балакірєва, О.О. Яременка, Б.С. Братусь з питань профілактики девіантної (відхилення від норми) поведінки молодших школярів у навчально-виховному процесі, зазначено, що існує реальна проблема формування адиктивної поведінки (від англійського слова аddiction - „шкідлива звичка”) дітей шкільного віку, виявами якої є тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотичних речовин [1;, 5;, 6].

Необхідно звернути увагу на той факт, що поява негативних звичок є тільки наслідками, а причини, як зауважують фахівці Н. Максимова, С. Толстоухова, А. Маюров, Н. Анісімов, Л.М. Завацька та ін., пов'язані з труднощами саморегуляції (відчуття, самооцінка, відношення, турбота про себе) й адаптації. Медичні обстеження довели, що такі залежності не передаються генетично, передається лише схильність до них, яка формується під дією негативних чинників соціального середовища [9;, 10].

Отже, мета нашої роботи полягає у здійсненні аналізу соціально-педагогічної діяльності по попередженню тютюнопаління та алкоголізму у дітей та підлітків, розробці профілактичного заняття та пропозицій, що допоможуть покращити ситуацію вживання психотропних речовин у середовищі дітей та підлітків.

Відповідно до мети були поставленні такі завдання:

1. Дослідити історичний аспект виникнення шкідливих звичок серед дітей та підлітків.

2. З'ясувати причини та наслідки до яких призводять поширення тютюнопаління та алкоголізму серед молоді.

3. Визначити форми та методи профілактики попередження негативних звичок у дітей та підлітків.

4. Розробити заняття по профілактиці тютюнопаління та алкоголізму засобами інтерактивних технік.

5. Визначити та сформулювати методичні рекомендації, щодо підвищення ефективності діяльності соціального педагога з попередження шкідливих звичок у дітей та молоді.

Тому залучення до профілактичної роботи педагогів і психологів загальноосвітніх шкіл, а також спеціалістів інших установ освіти та медицини, вочевидь дасть максимальну можливість мати постійний контакт з дітьми, впливати на їхню свідомість, поведінку, розвиток, світосприймання, спостерігати ті відхилення (чи констатувати норми) у поведінці, які часто недоступні батькам і наркологам, формувати в учнів правильне ставлення до особистого здоров`я [4].

РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТЮТЮНОПАЛІННЯ ТА АЛОГОЛІЗМУ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

1.1 Історичний аспект виникнення шкідливих звичок у дітей та підлітків

Міцні алкогольні напої та тютюн швидко поширилися по всьому світу, насамперед за рахунок постійного зростання промислового виробництва. Вони так швидко увійшли у побут, що практично жоден художник чи поет не обходив цю тему. Сцени пияцтва зображені на давніх картинах голландських, італійських, іспанських і німецьких художників. Злу силу шкідливих звичок розуміло багато передових людей свого часу.

Куріння тютюну має майже 500-річну історію. Відкриття Христофором Колумбом в 1492 році Америки пов'язано з відкриттям європейцями багатьох нових для них рослин, серед яких був і тютюн. Незважаючи на заборону великого мореплавця, деякі з його моряків таємно привезли листя та насіння тютюну в Європу. Особливо популярним тютюн став в XVII -XVIII столітті.

«Викрадач розуму» - так називають алкоголь з давніх часів. Про п'янкі властивості спиртних напоїв люди довідалися не менш як за 8000 років до нашої ери - з появою керамічного посуду, завдяки якому стало можливим виготовлення алкогольних напоїв з меду, плодових соків і дикоростучого винограду. Першу пляшку горілки виготовив араб Рагез у 860 р. Перегонка вина для отримання спирту різко посилила пияцтво [1;, с. 32].

На сьогодні споживання спиртних напоїв тютюнових виробів на земній кулі характеризується колосальними цифрами.

Здоров'я молодої нації в наш час розглядається як показник цивілізованості держави, що відбиває соціально-економічне становище суспільства. Здоров'я саме дітей і молоді особливо важливе, тому що за оцінками фахівців близько 75% хвороб у дорослих є наслідком умов життя у дитячі та підліткові роки.

Для України проблема поширення шкідливих звичок у молодіжному середовищі є особливо актуальною ще й тому, що вона посилена соціально-економічного та соціоекологічного походження, що спостерігаються протягом останніх 10-15 років, внаслідок чого суттєво погіршилися показники здоров'я населення, зокрема захворюваності, інвалідизації та смертності [1;, с. 32].

В останні десятиліття світова наука прирахувала проблему здоров'я в широкому розумінні до кола глобальних проблем, вирішення яких обумовлює не тільки кількісні та якісні характеристики майбутнього розвитку людства, а й навіть сам той факт його подальшого існування як біологічного виду.

Дуже багато таких даних свідчить про те, що поширення шкідливих звичок серед дітей та підлітків є гострою проблемою, що впливає на їх здоров'я. При вивченні цього питання важливо проаналізувати особливості первинного вживання психоактивних речовин, мотиви систематичного вживання, поінформованість молоді про негативні наслідки систематичного вживання психоактивних речовин. Йдеться як про дозволені законом (тютюн, алкоголь), так і про заборонені (наркотики, токсичні речовини) психоактивні субстанції.

Виходячи з результатів соціологічних досліджень, проведених серед підлітків, можна стверджувати, що тютюн, слабо- та середньо алкогольні напої (пиво, вино) уперше в житті вживають у віці 11-13 років. Перше вживання міцних алкогольних напоїв ( горілка, коньяк, лікери) припадає на вік 12-15 років з максимальними показниками у 14-річному віці. Дані щодо наявного досвіду тяжких ступенів сп'яніння та спроб «похмелитися» віддзеркалюють високу інтенсивність алкоголізації у дитячому середовищі. Таким чином, у віці 15-16 років переважній більшості респондентів вже відома дія багатьох незаборонених психоактивних речовин. Проте кількість тих, хто вживає їх регулярно та систематично, значно менша. Так, порівнюючи кількісні показники за умовними розділами «спробував запалити» та «палю регулярно», можна побачити, що для значної кількості респондентів паління не є систематичним і залишилось на рівні спорадичних спроб.

Історично так склалося, що вік першого контакту дітей з наркотичними та токсичними речовинами приблизно 13-15 років. Однак більшість підлітків зупиняється на перших спробах Кількість тих, хто вживає такі речовини епізодично чи регулярно, становить від 1,5 до 4,0% для різних речовин.

Стосовно мотивів першого споживання тютюну та алкоголю, то більшість опитаних дітей на перше місце висувають мотив «було цікаво». Друге місце посідає пасивність підлітка, невміння його організувати свій час, побоювання «не бути як усі» в компанії. Отже, можна зробити висновок, що значний вплив щодо залучення молоді до вживання психотропних речовин має негативне оточення.

Поінформованість молоді про негативний вплив систематичного вживання психоактивних речовин досить висока на рівні висловлювання згоди чи незгоди із запропонованими твердженнями: серед різних груп опитаних від 65 до 95% впевнені, що систематичне вживання психоактивних речовин шкодить здоров'ю.

Для більшості підлітків досить легко дістати, придбати тютюн та алкогольні напої. Доступні навіть токсичні речовини та наркотики. Серед місць, де окрім як у торговців можна придбати токсичні речовини, підлітки називають дискотеки та бари (близько 8%), «на вулиці або в парку» (5 - 6%) та навіть навчальні заклади ( до 3%) [1;, 5;,13].

1.2 Причини та наслідки до яких призводять поширення тютюнопаління та алкоголізму у дітей та підлітків

Шкідливі звички, що формуються у підростаючого покоління в шкільному віці, катастрофічно впливають на подальше особисте життя людини, соціальний та економічний стан суспільства, моральне та фізичне здоров'я нації. Однією з причин появи негативних звичок в учнів є відсутність нахилів до змістовної діяльності. Поведінка таких учнів стає все більше ситуативною такі школярі легко піддаються випадковим впливам, спокусам.

Відомо, що найбільш поширеною шкідливою звичкою серед школярів є паління.

Діти часто беруть до рук цигарки як забавку, наслідуючи когось, і не замислюються про тяжкі наслідки. Крім того, дітям, які вже мають таку звичку, важко навчатися в школі, адже вони не можуть зосередитись на навчальному матеріалі, мають погану пам'ять. Паління надзвичайно шкідливе для дівчат. Порушуючи живлення органів і тканин, воно призводить до суттєвих змін в організмі. Голос стає грубим, неприємним, шкіра втрачає свіжість і елегантність, з'являються зморшки [4;, 9].

На розвиток пияцтва серед молоді (підлітків та юнаків) значною мірою впливають художні фільми, в яких досить часто демонструються ситуації вживання спиртного. Поступово ці «сцени» формують позитивне ставлення молоді до вживання алкогольних напоїв.

Діти нині прилучаються до алкоголю в середньому в 11,5 років, а до повноліття спиртні напої практично відомі всій молоді. Цей факт не може позначитися на їхній поведінці. За різними даними, 40-70% злочинів підлітки скоюють у стані сп'яніння, при цьому 8 із 10 порушень, як правило, припадає на протиправні дії, вчинені після пиятики в компанії старших.

Поширенню вказаних соціальних проявів сприяють:

-відсутність у частини дітей та підлітків основ світогляду здорового способу життя;

-послаблення виховного впливу сім'ї та педагогічного впливу на їх свідомість і поведінку;

-недоступні можливості займатися у вільний час тими видами діяльності, які могли би зацікавити підлітків - внаслідок комерціалізації спортивних, розважальних, навчальних видів діяльності,

-легкої можливості придбання неповнолітніми тютюнових виробів, алкоголю, інших шкідливих речовин;

-вплив масової реклами тютюну і алкоголю на свідомість підлітків і молоді та вплив теле-, відео-, кінопродукції масової культури, де виживання шкідливих речовин висвітлюється у престижному вигляді - як частина “красивого” способу життя;

-правовий нігілізм підлітків і батьків, відсутність інформації про кримінальну відповідальність за вживання і поширення наркотичних речовин;

-відсутність у педагогів та батьків інформації про проблему та про ефективні підходи до боротьби з нею;

-активне прагнення тіньового нелегального ринку наркотиків до проникнення у підліткове та молодіжне середовище.

Отже, основною рисою проблеми є й комплексний характер, що вимагає і комплексного програмного підходу до її вирішення.

Паління та алкоголізм серед дітей і молоді здебільшого зумовлене намаганням стати схожим на дорослих чи кіно героїв, що палять.

Шкідливі звички та їх вплив на організм людини стають сьогодні соціальною і медичною проблемами.

Паління -- соціальне лихо. Через нерозуміння, сліпе наслідування моди, дорослих, ровесників підліток починає курити -- спочатку робить одну затяжку, викурює одну сигарету, а потім тягнеться до лиховісної пачки знову і знову. І так куріння стає звичкою. А почати куріння набагато легше, ніж покинути. Отож, краще не починати [13;, 15;, 21].

Результати аналізу основних причин, що зумовлюють вживання алкоголю неповнолітніми, свідчать, що для більшості підлітків це є прагнення до незалежності та самоутвердження, наслідування прикладу старших ( утому числі батьків). Напружена психологічна атмосфера і часті конфлікти у сім'ї. Характерно, що більшість старшокласників пізнало смак алкоголю в сім'ї, а далі місцем вживання спиртного стала компанія.

Вживання і зловживання алкогольними напоями особливо небезпечне в дитячому, підлітковому віці, коли ще не завершилося формування організму, у цей період у печінці відсутній спеціальний фермент - алкоголь - дрідногеназа, який розщеплює етиловий спирт на прості нетоксичні сполуки. Ось чому вживання дитиною навіть незначної кількості алкоголю може призвести до дуже небезпечних наслідків [10;, 13;, 14].

В організмі людини, яка вживає алкоголь змалку, набагато швидше формується алкогольна залежність. Вчені вивчивши біографії декількох сотень хворих, які перебували на лікування з приводу алкоголізму, виявили. щ більшість із них почали вживати спиртні напої у віці - 12-18 років. На лікування вони потрапили тільки у 25-35 р., маючи тяжкі ураження центральної нервової системи та внутрішніх органів, порушення психічної діяльності, в стані вираженої соціальної деградації. Вкрай небезпечні є гострі отруєння алкоголем. Вживання великої дози алкоголю спочатку спричиняє глибокий алкогольний сон, а кожен може зумовити розвиток серцевої слабкості, навіть паралічу серцевого м'яза і дихання. Випадки раптової смерті серед алкоголіків дуже поширене явище.

Таким чином, основна небезпеки вживання і зловживання спиртними напоями, особливо у дитячому та підлітковому віці, полягає у виникненні алкогольної залежності, яка поступово переходить у тяжкі захворювання - алкоголізм - і проявляється у необоротному ураження УНС та всіх органів і систем [ 14;, 16].

Отже, дитина чи підліток, які не здатні сказати “ні” зловживанню алкогольними напоями та тютюну, стають на шлях, що може призвести її до деградації фізичної, моральної, духовної, соціальної і врешті-решт, до загибелі.

Можна прослідкувати таку залежність, що кількаразове чи часті вживання алкоголю справляє буквально спустошливий вплив на психіку підлітка. При цьому затримується не тільки розвиток вищих форм мислення, засвоєння етичних і моральних категорій естетичних понять, а й втрачаються вже розвинені здібності.

Вплив на репродуктивно функцію. Легко звикають до алкоголю підлітки та юнаки. Ендокринні залози, особливо статева і нервова системи в них у стадії формування, тому вони швидко п'яніють, втрачають здоров'я і психічно деградують.

Молодим людям, які вечорами в під'їзді розпивають вино просто з пляшки, загрожує пияцтво та алкоголізм. Такі юнаки порушують норми поведінки, перестають займатись спортом.

Стають замкнутими втрачають інтерес до навчання, удосконалення професійних навичок, паразитують за рахунок батьків. Виходячи на вулицю п'яними, вони більше за дорослих схильні до агресивності, яка часом призводить до кримінальних злочинів.

При вживанні безалкогольних напоїв міцністю 20% і більше, виникає відчуття опіку в стравоході та шлунку. Коли міцні алкогольні напої вступають в контакт з клітинами слизової оболонки, у них порушується перебіг нормальних життєвих процесів. Настає коагуляція (згортання) білків протоплазми, клітини втрачають воду.

До 20% випитого винного спирту всмоктується через слизову оболонку шлунка, і уже через 10-15 хв. він потрапляє у кров. Решта алкоголю розбавляється шлунковим соком, до 5% концентрації. Надлишок спирту залишає шлунок через 15 хвилин і надходить у тонку кишку, де і всмоктується (до 80%). Максимальна концентрація алкоголю в крові досягається через 1-2 години, що виявляється гострим сп'янінням. Повністю спирт всмоктується з кишечника через 2 години [19;, 21].

Особливо шкідливе паління для дітей і підлітків. Підраховано, що тютюнові компанії щорічно продають дітям сигарети на суму понад 1 мільярда доларів. Біда в тому, що на ще не сформований організм нікотин впливає більш шкідливо, ніж на організм дорослої людини, і особливо це стосується дівчаток. Якщо дівчинка починає палити у віці від 12 до 14 років, порушується її статеве дозрівання, а це, звичайно, позначиться в майбутньому на її вагітності [9;, 16].

Соціальні наслідки алкоголізації підлітків проявляються передусім у прогулах за місцем навчання або роботи.

Споживання спиртних напоїв дуже шкідливо впливає на стан інших життєво важливих органів в першу чергу серця, шлунку, печінки. При алкогольній інтоксикації проходить різке зменшення постування крові кисню і іншими речовинами необхідними для споживання серцевої системи.

Швидкість і ступінь сп'яніння залежить від ряду причин: індивідуального чуття, росту, витривалості, строку зловживання алкоголем.

При алкоголізмі, як правило, людина психічно деградує, втрачається не тільки здоров'я, а й людська гідність. Багато алкоголіків вмирають раптово в молодому віці [17;, 18;, 22].

Отже, профілактика тютюнопаління та алкоголізму у дитячому та підлітковому середовищі на даному етапі становлення суспільства є доцільною і займає важливу позицію. Одним із завдань якої стало формування у дітей та підлітків мотивування до здорового способу життя.

РОЗДІЛ ІІ ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ ПО ПОПЕРЕДЖЕННЮ ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК СЕРЕД ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

2.1 Форми та методи профілактики тютюнопаління та алкоголізму у дітей та підлітків

Серед всіх методів, котрі застосовуються в процесі соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків, необхідно детально розглянути методи профілактичної інтервенції. За допомогою цих методів здійснюється безпосередня взаємодія суб'єктів, які реалізують профілактичні програми, та підлітків, на котрих вони спрямовані. Поряд із профілактичними заходами на макрорівні, спрямованими на підвищення соціального рівня суспільства, застосування методів профілактичної інтервенції передбачає стимулювання активності підлітків для попередження та подолання проблеми тютюнопаління та алкоголізму, підвищення їхніх можливостей у вирішенні особистих проблем.

Профілактична інтервенція - це цілеспрямований вплив на підлітків, включених у групу профілактики, з метою зміни їхнього ставлення до тютюнопаління та подолання їх суб'єктивних уявлень, поглядів, переконань, мотивів, інтересів, звичок, стереотипів поведінки, ціннісних орієнтацій, котрі призводять до даної проблеми. Профілактична інтервенція повинна допомогти підлітку змінити свою поведінку - навчити контролювати її.

Умовно розрізняють три компоненти, котрі визначають поведінку підлітка: когнітивний (думки, міркування, уявлення, погляди, переконання, стереотипи мислення); афективний (емоції, переживання, почуття, спонукання, бажання тощо); поведінковий (стереотипи поведінки, звички, вміння, навички). Саме ці компоненти формують установку підлітка, котра визначає його поведінку в конкретній ситуації. Тому, в процесі профілактичної інтервенції в підлітка повинні сформуватися стійкі установки щодо негативного впливу тютюнопаління, необхідні вміння та навички для його попередження та подолання.

Основні методи профілактичної інтервенції:

Бесіда - обговорення з підлітками проблеми тютюнопаління з метою виявлення, формування або корекції їхньої позиції з цього питання.

Диспут - спеціально організоване обговорення даної проблеми, котре передбачає зіткнення різних точок зору.

Створення ситуацій морального вибору - відтворення в лабораторних умовах проблемних ситуацій.

Вправляння - виконання певних дій, спрямованих на розвиток умінь та формування навичок соціально значимої поведінки [10;,24].

Формами соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків у загальноосвітньому закладі є наступні: уроки валеології та охорони життя і здоров'я; факультативні заняття з даної проблеми; відеолекторії; усні журнали; тематичні виховні години; соціально-психологічні тренінги; зустрічі з медичними працівниками, представниками правоохоронних органів; доброчинні акції; зустрічі з підлітками, котрі позбавилися шкідливих звичок; тематичні вечори; вечори запитань і відповідей; конференції; КВК; спортивні свята; круглі столи; тематичні години інформації; профілактичні консультації; випуск шкільних засобів інформації; перегляд й обговорення документальних фільмів; ігрові години; вечори відпочинку; тематичні виставки; тематичні конкурси [14;, 24].

Профілактика алкогольної залежності, тютюнопаління, пропаганда здорового способу життя у дитячому та підлітковому середовищі є одним з головних напрямків діяльності державної соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді, та соціальних педагогів зокрема.

Існує безліч різноманітних форм та методів профілактичної роботи по подоланню негативних звичок у дитячому та підлітковому середовищі.

Однією з найпоширеніших і, на думку центрів ССМ, ефективних робіт, що досить часто використовуються на практиці, залишається лекційна робота, яка насичується новітніми технологіями та прийомами. 43% загальної кількості лекцій, проведених центрами ССМ, були присвячені питанням саме на цю тему. Під час лекцій використовуються профілактичні програми вітчизняних та закордонних авторів, проводять дискусії, вікторини, рольові ігри тощо [2].

Ефективним засобом попередження негативних проявів у дитячому та молодіжному середовищі, формуванні здорового способу життя є профілактично-дозвіллєва діяльність (проведення інформаційно-просвітницьких ток-шоу, конкурсів-змагань) виступи театральних колективів із виставами профілактичного характеру, створення молодіжних web-сторінок.

Також важливу роль відіграє допомога в профілактичній роботі соціальним службам органи місцевого самоврядування, які встановлюють зв'язок з громадськими та міжнародними організаціями, який стимулює розвиток різних проектів та програм, що допомагають у роботі з дітьми та підлітками.

Так як у держави особливу стурбованість викликає негативний вплив наслідків вживання алкоголю та тютюну на стан соціальної адаптації молоді та підлітків, рівень їх здоров'я, культури, духовності, спроможності стати повноцінними членами демократичного суспільства, забезпечити розвиток нашої держави та збереження генофонду української нації, створюються комплексні профілактичні програми. Вони спрямовані на об'єднання зусиль органів місцевого самоврядування, фахівців у сферах освіти, соціального захисту, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, по роботі з сім'ями та молоддю, у справах неповнолітніх, працівників органів внутрішніх справ, недержавних громадських, релігійних, молодіжних організацій, засобів масової інформації міста, широких кіл міської територіальної громади на боротьбу з такими негативними явищами, а насамперед - на їх ефективне попередження [3;, 13;, 23].

Важливими методами профілактики є соціально-педагогічна діяльність в умовах сім'ї, де відбувається формування культу здорового способу життя, профілактика захворювань та дотримання гігієнічних правил, в тому числі психогігієни, культури міжродинних взаємин у повсякденному житті, фізична активність, загартовування організму, повноцінне харчування та запобігання шкідливим звичкам - палінню, алкоголізму тощо.

Серед найважливіших факторів, що мають вплив на здоров'я, а зокрема на ризик виникнення шкідливих звичок мають - особливості стилю та способу життя, психоемоційний мікроклімат в родині, де виховується дитина, характер стосунків батьків з нею.

Важливий внесок у профілактику негативних звичок у дитячому середовищі є така форма роботи з батьками, як -- батьківські збори.

Методичні рекомендації соціальних педагогів класним керівникам, виступи на батьківських зборах [4;, 20;, 22].

Саме з метою надання класним керівникам конкретної методичної допомоги щодо організації, проведення заходів, спрямованих на співпрацю з батьками, нами була запропонована програма батьківської просвіти.
Намагаючись охопити для опрацювання з батьками широке коло питань, що стосуються виховання безпечної поведінки дітей, громадянської позиції, профілактики шкідливих звичок, теми згруповані навколо трьох основних змістовних ліній, що сприяють формуванню особистості:

- активна позиція щодо небезпек, що призводять до порушення прав людини та шкодять власному життю і здоров'ю;

- виховання свідомої громадянської позиції, мотивації до здорового способу життя;

- неприйняття шкідливих звичок.

Залежно від того, хто і як доглядає дитину, якими є стосунки між дорослими, серед яких виховується дитина, розвиток її може бути нормальним, прискореним або уповільненим.

За ряду несприятливих соціокультурних умов дитяче та підліткове середовище спрямоване на прилучення до нікотину, алкоголю, що різко погіршує стан фізичного та психічного здоров'я підлітків.
Пріоритетною позицією в ціннісній ієрархії займає соціально-педагогічна робота по формуванню ставлення до здоров'я як до цінності одночасно з підвищенням санітарної культури, пропаганди принципів здорового способу життя, проведення оздоровчих заходів.

Також у центрі ССМ діє програма профілактики наркоманії, алкоголізму та тютюнопаління «Допоможи собі» та програма «Сприяння просвітницькій роботі «рівний - рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя», що рекомендована Міністерством освіти і науки України з метою сприяння розумінню дітьми та молоддю переваг здорового способу життя. Для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку діє профілактично-навчальна програма “Рости здоровим” [10;, 12;, 14].

Ще однією з ефективних форм профілактичної роботи стала система заходів, таких як: цикл інформаційних зустрічей проводиться серед дітей та підлітків . Теми: «Негативний вплив психоактивних речовин на організм людини», «Обійми тютюнового змія», «Ні» добровільному безумству!»

Семінари-тренінги «Моделювання та впровадження програм щодо формування здорового способу життя» для педагогів-організаторів та класних керівників з метою ознайомлення з новітніми тенденціями у галузі громадського здоров'я та вироблення основних навичок з моделювання програм щодо пропаганди здорового способу життя.

Однією з найефективніших форм та методів профілактики є ряд тренінгових програм для дітей та підлітків по профілактиці негативних явищ:

- «Твоє життя - твій вибір» з метою надання підліткам знання та сприяння формуванню умінь і навичок реалізації здорового способу життя, відповідального ставлення до власного життя, протистояння спокусі та тиску.

- «Спілкуємось та діємо» з метою ознайомлення підлітків з базовими положеннями теорії спілкування, і на основі цієї інформації сприяти формуванню в них навичок ефективної взаємодії.

- «Скажемо палінню та алкоголю - «Ні!»» з метою профілактики та зниження залежності від тютюнопаління та алкоголізму в дітей та підлітків.
Також однією з форм є практичні заняття. Для молодших підлітків середніх шкіл проводяться практичні заняття «Життєві історії», що підводять до усвідомлення та формування антинікотинової та антиалкогольної установки. Різноманітні акції.

До Міжнародного дня боротьби з тютюнопалінням та алкоголізмом: акція «Молодь за здоровий спосіб життя!» з метою пропаганди та популяризації здорового способу життя, формування позитивних життєвих цінностей [2;, 4;, 10;, 17].

Як бачимо, профілактичній роботі фахівці віддають перевагу масовим та груповим формам та методам профілактики, і, на жаль, значно менше індивідуальному підходу щодо соціально-психологічної допомоги дітям та підліткам з шкідливими звичками .Як свідчить аналіз статистичних та інформаційно-аналітичних даних, дуже важливо пам'ятати, що результативність профілактичної роботи з дітьми та підлітками залежить від знання причин, які їх зумовлюють [2;, 6;, 8].

2.2 Профілактика тютюнопаління та алкоголізму засобами інтерактивних технік

Інтерактивні форми є різновидом активних методів інформаційної роботи з молоддю, але разом з тим вони виділяються в окремий різновид практики, оскільки вимагають високого рівня як професійної підготовки працівника, так і відповідальності за результати впровадження цих форм у діяльність соціального педагога. Найважливішою проблемою їх застосування є рівень професійної та загальної інформаційної культури .

Окрім того, інтерактивні технології потребують певних змін в організації роботи соціального педагога. Потрібно створити план поступового впровадження інтерактивних технологій. Використання інтерактивних методів роботи з дітьми та підлітками - це лише засіб для створення комфортного середовища, такої атмосфери, яка б найкраще сприяла співпраці, порозумінню між молодими людьми і соціальним педагогом.

Так як в нашій роботі ми досліджуємо попередження та профілактику тютюнопаління та алкоголізму через інтерактивні технології, ми детальніше розглянемо таку форму роботи як тренінгові заняття.

Основні характеристики та методичні особливості організації тренінгів.

Серед усіх інтерактивних форм роботи з дітьми та підлітками тренінги розвиваються найбільш динамічно. Ефективністю, конфіденційністю, внутрішньою відкритістю, психологічною атмосферою, індивідуальною й груповою рефлексією та іншим тренінг приваблює всіх його учасників і зацікавлює тих, хто ще не брав у ньому участі.

Завдань, що їх доводиться вирішувати тренерам, теж дуже багато. Це можуть бути тренінги психотерапевтичні, тренінги, спрямовані на зростання, самопізнання, пошук сенсу життя, розвиток творчих здібностей, усунення комунікативних проблем. В нашій роботі ми більш зупинимось на тренінгових заняттях по профілактиці тютюнопаління та алкоголізму у дітей та підлітків.

Отже, для проведення профілактики тютюнопаління серед дітей та підлітків необхідно визначити мету, конкретизувати завдання, визначити зміст основних процедур, вибрати відповідні форми, методи, засоби роботи. Оскільки форми та методи профілактики мають різні можливості формування когнітивного, афективного, поведінкового компонентів поведінки підлітка, то одноразове їхнє застосування не забезпечить позитивних результатів. Профілактика тютюнопаління буде ефективною лише при умові систематичного, комплексного використання різних форм, методів, засобів в поєднанні з діяльністю, спрямованою на створення умов для повноцінної життєдіяльності та самореалізації дітей та підлітків [7;, 9;, 14;, 21].

Для того, щоб успішно і результативно провести тренінгові заняття, потрібно приблизно хоча б за місяць до проведення підготувати проект заняття, в якому чітко вказати: тему, сценарій проведення тренінгу, докладний план бесіди, тези лекції, перелік прикладів і ситуацій, що можуть бути використані в тренінгу, зміст практичної частини, роздавальний матеріал, методику проведення занять, методику використання наочності.

Успіх тренінгу залежить від реалізації принципу щирості й відкритості. Головне під час тренінгу - не обманювати. Інший важливий принцип - конфіденційність усього, що відбувається, без якої неможливо створити атмосферу психологічної безпеки й саморозкриття. Подробиці проведення заходу не виносяться за межі приміщення. Учасники не бояться, що зміст їхнього спілкування може стати загальновідомим [12;, 21;,22;, 24] .

Розробка тренінгових занять по профілактиці тютюнопаління та алкоголізму в дитячому та підлітковому віці на даний момент розвитку суспільства особливо доречна. Так як з кожним днем збільшується кількість людей молодого віку, які починають вживати алкоголь та починають палити.

Щоб краще дослідити динаміку поширення тютюнопаління в підлітковому віці, ми розробили анкету, що дасть нам змогу більш краще орієнтуватися у роботі по профілактиці для певного віку дітей [див. дод. В].

В нашій роботі ми дослідили закономірність в тому, що тренінгові форма профілактики найбільш ефективна у дитячому та підлітковому віці. Тому, розробляючи профілактичні заняття, старались підібрати найоптимальніші та найцікавіші повідомлення, вправи та техніки, для того, щоб це було доступно та легко такій категорії населення як діти та підлітки.

Враховуючи вікові особливості дитячої та підліткової аудиторії, ми визначили: найбільш оптимальний час проведення тренінгу (40 - 60 хв.) та чисельність групи (звичайно від 10 до 20 осіб). Загалом, у структурі тренінгу виділяються: вступна частина - привітання і обґрунтування теми (Для чого і кого? Чому? Навіщо?), - котра продовжується до 5 хв.; основна частина - вступна промова, вправа «Знайомство» (5хв), інформаційне повідомлення «Чому люди курять та вживають алкоголь?» (15 хв), гра-розминка «Хто найуважніший?», «Подарунок», гра «Побажання», інформаційне повідомлення «Міфи та факти про куріння та алкоголь», гра «Мені подобається в тобі…», - що займає 30 - 40 хв., і заключна частина, підсумки заняття, тривалість яких не перевищує 3 -5 хв. [див. додаток А;, Б].

Заняття побудовані так, щоб якомога доступніше донести власні знання про негативні наслідки поширення тютюнопаління та алкоголізму в підлітковому середовищі

Результативність тренінгового заняття багато в чому залежить від того, наскільки ретельно і продумано ведеться підготовка до нього, від розмаїтості форм його проведення. У зв'язку з цим усі питання, розглянуті разом з дітьми та підлітками, доцільно винести на загальне засідання чи обговорення, що складається з медичного працівника, соціального- педагога та психолога тощо.

Важливим етапом підготовки до тренінгу є з'ясування в тактовній формі (за допомогою бесід, анкетування, тестування тощо) стилю життя молодого користувача, його взаємин з оточуючими людьми, з однолітками (чим живе його сім'я, які її соціальні установки, система моральних, духовних цінностей тощо) [2;,12;,24] .

Аналіз проведення тренінгів показує, що в системі «соціальний педагог - дитина», стосунки повинні будуватися відповідно до вимог професійної етики, на підвалинах взаємної довіри й доброзичливості. У спільній роботі потрібно спиратися на все те позитивне, що є в людині, і вміти показати їй шляхи розвитку.

Тренінг суттєво відрізняється від традиційних форм роботи з дітьми та підлітками, оскільки зорієнтований перш за все на запитання та пошук. На відміну від традиційних, тренінгові форми мають на меті використання всього потенціалу людини: її компетентності (соціальної, емоційної та інтелектуальної), самостійності, здатності до прийняття рішень, взаємодії тощо.

Важливо розуміти, що тренінг - це водночас цікавий процес пізнання себе та інших, спілкування, ефективна форма опанування знань, інструмент для формування умінь та навичок, форма розширення досвіду.

На сьогодні накопичено багато різних конкретних вправ, прийомів, процедур, технік проведення тренінгів, які успішно використовуються у груповій роботі.

2.3 Методичні рекомендації, щодо підвищення ефективності діяльності соціального педагога з попередження шкідливих звичок у дітей та підлітків

Таким чином, соціально-педагогічна профілактика тютюнопаління та алкоголізму в дітей та підлітків передбачає створення у кожного власної моделі поведінки, зорієнтованої на здоровий спосіб життя. Соціальний педагог має привернути увагу підлітків до проблеми, надати переконливу інформацію про ступінь ризику, допомогти виробити вміння та навички відповідальної поведінки, створити ситуацію соціально-психологічного комфорту й захищеності Об'єктом соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління в підлітковому середовищі виступають як окремі особи, соціальні групи, верстви населення, які зазнають негативного впливу від тютюнопаління, так і ті, хто своїми діями, поведінкою, стилем життя створює проблему, а також особи, соціальні групи й організації, від діяльності котрих залежить попередження причин виникнення даної проблеми та її наслідків.

В залежності від вибору об'єкта впливу розрізняють такі види соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління у дітей та підлітків: загальна профілактика охоплює широкі верстви населення даної вікової групи та спрямована на подолання найбільш загальних факторів і причин тютюнопаління; спеціальна профілактика, орієнтована на підліткові групи, котрі знаходяться в особливих умовах, які підвищують ризик тютюнопаління, загострення даної проблеми (групи ризику); індивідуальна профілактика, спрямована на окремих підлітків з метою подолання специфічних для них проблем.

В залежності від того, на якому етапі розвитку проблеми й її впливу на підлітків проводяться профілактичні заходи, визначають такі види соціально-педагогічної профілактики: первинна, вторинна і третинна. Первинна соціально-педагогічна профілактика тютюнопаління серед підлітків передбачає попередження проблеми задовго до можливого моменту її виникнення. Вона спрямована на створення сприятливих умов розвитку, збереження здоров'я, адаптації підлітка. Наприклад, батьки, педагоги прагнуть розвинути його активність, надають йому свободу вибору видів, змісту, форм діяльності, стимулюють ініціативу та самостійність, тим самим попереджуючи соціальну дезадаптацію. Завданням вторинної соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків є виявлення негативних відхилень у їхній поведінці, що дає можливість попередити їх подальший розвиток. Вторинна або рання профілактика ґрунтується на результатах діагностики соціальної ситуації розвитку конкретного підлітка, і є індивідуальною в плані корекції системи його життєдіяльності. Третинна соціально-педагогічна профілактика тютюнопаління серед підлітків - це цілеспрямована діяльність з метою попередження переходу відхилень у поведінці в більш складну стадію. Третинна профілактика містить заходи, які проводяться з підлітками, котрі мають відхилення в поведінці, і спрямована на попередження несприятливих їх наслідків та рецидивів [9;,15;,17].

Проблема тютюнопаління серед підлітків, обумовлена своєрідним взаємозв'язком біологічних, соціальних, психологічних й інших факторів і виникає в специфічних умовах. Однак, проаналізувавши загальну природу даної проблеми, можна визначити універсальне завдання соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків і розробити конкретну програму профілактичної роботи.

Причини тютюнопаління серед підлітків полягають, насамперед, у суперечності між умовами життєдіяльності та можливостями підлітка. Соціальні умови не дозволяють, перешкоджають йому задовольняти свої потреби, зокрема підліток, із-за власних якостей, виявляється нездатним задовольняти свої потреби в конкретних умовах свого існування або змінювати ці умови. Поряд з цим негативні соціальні умови впливають безпосередньо на підлітка, послаблюючи його адаптацію та перешкоджаючи його особистісному розвитку. З іншої сторони, підліток (група підлітків) своїми діями, поведінкою можуть ускладнювати умови своєї життєдіяльності. Тому соціально-педагогічна профілактика тютюнопаління серед підлітків повинна бути спрямована як на соціальне середовище, в якому вона виникає, так і на особистість, котра страждає від цієї проблеми.

Для проведення профілактики тютюнопаління та алкоголізму в дітей та підлітків необхідно визначити мету, конкретизувати завдання, визначити зміст основних процедур, вибрати відповідні форми, методи, засоби роботи. Оскільки форми та методи профілактики мають різні можливості формування когнітивного, афективного, поведінкового компонентів поведінки підлітка, то одноразове їхнє застосування не забезпечить позитивних результатів. Профілактика тютюнопаління та алкоголізму буде ефективною лише при умові систематичного, комплексного використання різних форм, методів, засобів в поєднанні з діяльністю, спрямованою на створення умов для повноцінної життєдіяльності та самореалізації дітей та підлітків [2;,10;,22].

Більшості курців-новачків смак сигаретного диму здається жахливим. Протягом першої ж хвилини зростає частота серцевих скорочень і за 10 хвилин може зрости на 30%. Якщо не курити впродовж 24 годин, пульс уповільнюється на 10 ударів за хвилину, але перша ж сигарета одразу пришвидшує серцеві скорочення. Куріння під час відеоігри, яка і без того збільшують частоту пульсу на 12 ударів за хвилину та підвищує систолічний артеріальний тиск на 15 мм ртутного стовпа, призводить до дальшого прискорення пульсу (приблизно на 30 ударів) і підвищення тиску (приблизно на 20 мм ртутного стовпа).

Коли ми кажемо підліткам, що їм не можна курити, бо вони ще діти, ми провокуємо їх доводити власну “дорослість” саме через куріння. Тому основний принцип, із якого варто виходити, надаючи їм допомогу, - це ставитися до них так само, як до людей будь-якого іншого віку. І хоча підлітки як курці мають певні особливості, головним є те, чим вони схожі на всіх інших прихильників куріння. Деяким соціальним педагогам буває складно розкрити себе перед дітьми, висловити своє особисте ставлення до проблеми, вони соромляться виявити некомпетентність у конкретних питаннях. Безумовно, не всі «створені» для інтерактивних форм роботи з молоддю, проте саме використання цих форм дає можливість для фахового зростання, для зміни себе, для навчання разом з клієнтами, тобто юнаками та дівчатами.

Зробити перший крок допоможе новий підхід до роботи, відповідно до якого соціальний педагог відверто може визнати себе «не фахівцем» і отримати «право» не знати відповіді на ті чи інші запитання (до того ж багато запитань будь-якого тематичного спрямування не мають однозначної або єдино правильної відповіді). З іншого боку, після кількох старанно підготовлених занять соціальний педагог зможе відчути, як змінилося ставлення дітей до нього, а також сама атмосфера - і це стане додатковим стимулом активізації заходів інтерактивного спрямування.

Нікотин створює низку ефектів, які сприймаються курцем як приємні, - зменшення дратівливості, схуднення, поліпшення уваги та психомоторного функціонування. Це є позитивним підкріпленням куріння, а наслідки ненадходження в організм нікотину, що з'являються через кілька годин після припинення куріння та тривають до чотирьох тижнів, створюють негативне підкріплення, що також ускладнює відмову від куріння. Це стосується будь-якої залежності, зокрема, алкогольної. Це може ускладнити роботу соціального педагога у профілактиці, але зупинятися не варто.

Всі речовини, котрі спричиняють залежність, змінюють свідомість людини, її ставлення до життя, здатність пристосуватися до умов соціального середовища. Ці речовини є перешкодою для усвідомлення та розв'язання життєвих проблем. Але ми повинні старатися допомогти дитині та підлітку переконатися самому, змінити свої думки і направити їх у правильне русло. Сприяти формуванню здорового способу життя без шкідливих звичок.

Підліток, що почав курити, перестає адекватно реагувати на труднощі або звичайні життєві ситуації, які потребують нових рішень. Відчуваючи дискомфорт, людина зазвичай відшукує його причину, визначає способи усунення, і, таким чином, просувається у своєму розвитку [5;,18;,20].

Ефективність профілактичної роботи залежить від дотримання основних її принципів: забезпечення права підлітка на вільний вибір своєї поведінки, обмеженої таким же правом інших людей, відмова від намагання маніпулювати ним; гуманний характер профілактики; добровільна участь у профілактичних заходах; безпечність профілактичних дій для підлітків; відповідність профілактичних дій віковим та індивідуальним особливостям підлітків; переконуючий характер профілактики.

Таким чином, на основі здійсненого аналізу визначається мета, завдання, зміст профілактики тютюнопаління відповідно до кожної цільової групи підлітків, а також ті форми, методи, засоби, за допомогою котрих вона буде проводитися [8;, 7;, 10].

ВИСНОВКИ

Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення. Сучасний стан суспільного життя України визначається як загальними рисами, притаманними великим містам, так і специфічними особливостями, зумовленими наявністю молодіжного середовища. Недостатньо уваги приділяється боротьбі з негативними звичками, а саме тютюнопаління та алкоголізму, тобто пропаганді серед дітей та підлітків здорового способу життя. І в цьому плані важливості набуває робота соціального педагога по подоланню негативних явищ в дитячому та підлітковому середовищі.

Отже, вирішуючи наші завдання ми дослідили історичний аспект виникнення шкідливих звичок у дітей та підлітків. І визначили, що куріння тютюну має майже 500-річну історію. Відкриття Христофором Колумбом в 1492 році Америки пов'язано з відкриттям європейцями багатьох нових для них рослин, серед яких був і тютюн. Незважаючи на заборону великого мореплавця, деякі з його моряків таємно привезли листя та насіння тютюну в Європу. Особливо популярним тютюн став в XVII -XVIII столітті.

Історично так склалося, що вік першого контакту дітей та підлітків з наркотичними та токсичними речовинами, а зокрема алкоголем та тютюном, приблизно 13-15 років. Однак більшість підлітків зупиняється на перших спробах. Кількість тих, хто вживає такі речовини епізодично чи регулярно, становить від 1,5 до 4,0% для різних речовин.

Також ми з'ясували, що причинами поширення тютюнопаління та алкоголізму дітей та підлітків є насамперед, у суперечності між умовами життєдіяльності та можливостями підлітка. Соціальні умови не дозволяють, перешкоджають йому задовольняти свої потреби, зокрема підліток, із-за власних якостей, виявляється нездатним задовольняти свої потреби в конкретних умовах свого існування або змінювати ці умови. Поряд з цим негативні соціальні умови впливають безпосередньо на підлітка, послаблюючи його адаптацію та перешкоджаючи його особистісному розвитку. З іншої сторони, підліток (група підлітків) своїми діями, поведінкою можуть ускладнювати умови своєї життєдіяльності. Тому соціально-педагогічна профілактика тютюнопаління серед підлітків повинна бути спрямована як на соціальне середовище, в якому вона виникає, так і на особистість, котра страждає від цієї проблеми.

Визначили, що серед всіх методів, котрі застосовуються в процесі соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління та алкоголізму у дітей та підлітків, найефективнішими є методи профілактичної інтервенції (бесіда, диспут, створення ситуацій морального вибору, вправляння тощо). Формами соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління та алкоголізму у дітей та підлітків є наступні: усні журнали; тематичні виховні години; соціально-психологічні тренінги; зустрічі з медичними працівниками, представниками правоохоронних органів; доброчинні акції; зустрічі з підлітками, котрі позбавилися шкідливих звичок; тематичні вечори; вечори запитань і відповідей; конференції; КВК; спортивні свята; круглі столи; профілактичні консультації; ігрові години; вечори відпочинку; тематичні виставки; тематичні конкурси тощо.