Формування логічного мислення молодших школярів в процесі навчальної діяльності

б) Середній рівень - від 8 до 12 рис.

в) Низький рівень - менше 8 рис.

2) Якісна обробка полягає в тому, що експериментатор аналізує, які риси зазначив учень в більшій кількості - схожості або відмінності, чи часто він вживав родові поняття.

2.3 Інтерпретація та аналіз результатів дослідження

Отримані в ході нашого експериментального дослідження результати виведені до зведеної таблиці результатів діагностичного дослідження - Таблиця 2.1. (Додаток В). Узагальнені результати констатуючої діагностики виведені в Таблиці 2.2. (Додаток В).

Як видно з узагальнених результатів діагностики, у дівчаток загальний рівень виконання завдань вище, ніж у хлопчиків. Ці показники відображені в діаграмі 2.3. (Додаток В).

Кращі результати були показані при виконанні методики «Виключення понять», так, високий рівень виконання завдань даної діагностики показали 12,5% хлопчиків і 41,65% дівчаток, середній рівень - 37,5% хлопчиків і 41,65% дівчаток і низький рівень - 50% хлопчиків, у дівчаток - 16,7%.

Найбільші труднощі діти відчували під час виконання завдань методики «Визначення понять», при виконанні завдань, пов'язаних з розвитком процесів аналізу і синтезу явищ. Так, високий рівень показали всього лише 12,5% хлопчиків і 25% дівчаток, а низький рівень - 62,5% хлопчиків і 16,7% дівчаток.

Зауважимо, що завдання викликало утруднення в основному у хлопчиків. Це пов'язано, на нашу думку, з кращим рівнем розвитку мови у дівчаток, так як хлопчики часто інтуїтивно правильно виконують завдання, але пояснити свій вибір, довести свою думку утрудняються. Таким чином, при проведенні формуючого експерименту нами було звернуто увагу не тільки на розвиток логічних процесів у дітей, але і на розвиток їх мови.

Мета другого етапу експерименту формування такої характеристики логічного мислення як абстрагування, класифікація, узагальнення.

У ході даного етапу вирішувалися наступні завдання:

1) підвищення творчої активності учнів;

2) навчання виділяти головне, проводити аналоги, порівнювати (виділяти загальне і особливе).

Формуючий експеримент здійснювався протягом місяця у вигляді проведення циклу з корекційно-розвиваючих занять, метою яких був розвиток логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку за допомогою ігор. Заняття проводилися з усією групою дітей у формі додаткової гурткової роботи, частина завдань виконувалася дітьми на основних уроках математики, або виконувалося ними як домашнє завдання. Опис усіх занять не представляється можливим, тому обмежимося декількома словами.

Для вирішення поставлених завдань найбільш ефективними виявилися такі засоби: складання програми розвиваючої роботи з урахуванням вікових особливостей молодших школярів, в якій підібрані логічні ігри, вправи, завдання, загадки.

Всі запропоновані завдання, безумовно, були спрямовані на формування декількох операцій мислення.

На контрольному етапі експерименту стала помітна різниця між діями учасників контрольної та експериментальної груп. Різниця показана в діаграмі - 2.6. (додаток В). Робота контрольної групи відрізнялася тим, що діти в повній мірі оволоділи усіма логічними прийомами.

Контрольне дослідження було проведено за тими же методами, що і при проведенні першого експерименту.

Зведені результати контрольного етапу дослідження - експериментальної групи показані в таблиці 2.4. (додаток В).

Узагальнені результати контрольного дослідження представлені в таблиці 2.5.

Як видно з наведених результатів, можна зробити висновок про значне поліпшення логічних процесів у дітей, у тому числі і процесів аналізу, синтезу, класифікації. Збільшилося число дітей, що показують високий рівень виконання завдань, у тому числі у хлопчиків ці показники значно покращилися.

Таким чином, можна вважати, що висунута нами гіпотеза, що розвиток логічного мислення в процесі ігрової діяльності молодшого школяра буде ефективним якщо:

- Теоретично обгрунтовані психолого-педагогічні умови, що визначають формування і розвиток мислення;

- Виявлено особливості логічного мислення у молодшого школяра;

- Структура і зміст ігор молодших школярів будуть спрямовані на формування і розвиток у них логічного мислення;

- Визначено критерії та рівні розвитку логічного мислення молодшого школяра, отримала свою експериментальне підтвердження.

Ми не вважаємо наш результат кінцевим. Необхідно далі розробляти і вдосконалити прийоми і методи розвитку продуктивного мислення, в залежності від індивідуальних властивостей і особливостей кожного окремо взятого учня. Багато чого також буде залежати від педагога-предметника, від того, чи буде він враховувати особливості пізнавальних процесів школярів і застосовувати прийоми розвитку логічного мислення в ході пояснення і закріплення матеріалу, чи буде він будувати свої уроки на яскравому, емоційно пофарбованому оповіданні чи читанні тексту підручника, і від багатьох інших фактів.

Необхідно продовжити розпочату роботу, використовуючи різні нестандартні логічні задачі та завдання, не тільки на уроках, а й у позакласній роботі, на заняттях математичного гуртка.

логічний мислення школяр розвиваючий

ВИСНОВКИ

Таким чином, розглянувши тему даної курсової роботи ми дійшли наступних висновків:

Під логічним мисленням розуміють такий вид мислення, сутність якого полягає у виділенні логічних операцій - порівняння, аналіз, синтез, абстракція, узагальнення - оволодіння якими відбувається в процесі життя, також є вищим ступенем пізнання.

Характеристиками логічного мислення є:

а) здійснення тільки словесним шляхом у процесі оперування поняттями з використанням логічних конструкцій;

б) відрізняється тимчасовим, структурним (етапним) і усвідомленими.

Критерії сформованості логічного мислення - це аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація, абстрагування, конкретизація, класифікація.

Важливими умовами формування логічного мислення у молодших школярів є:

забезпечення мотивації учнів до освоєння логічних операцій в навчанні;

реалізація діяльнісного та особистісно-орієнтованого підходів у розвитку логічного мислення;

врахування особливостей психічного розвитку дітей даного віку;

Нами було проведено експериментальну роботу, яка проводилася в два етапи. Метою експерименту було визначення і діагностика рівня розвитку логічного мислення, який включив в себе такі методики: «Виключення понять», «Визначення понять», «Порівняння понять».

Аналіз результатів дозволяє зробити висновок, що мета курсової роботи досягнута, завдання виконані.

ДОДАТКИ

Додаток А

Таблиця 1.1. Зміст мислення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Додаток В

Таблиця 2.1. Зведена таблиця результатів діагностичного дослідження

№	Ім'я, прізвище дитини	Методики
		1	2	3
1.	Ольга М.	високий	середній	високий
2.	Василь С.	низький	низький	низький
3.	Світлана М.	середній	низький	низький
4.	Сергій Р.	низький	середній	низький
5.	Андрій П.	низький	низький	середній
6.	Олег С.	високий	високий	середній
7.	Дарина Г.	середній	дуже високий	високий
8.	Мирослава Р.	середній	середній	низький
9.	Алла С.	низький	середній	низький
10.	Любомир Д.	середній	низький	середній
11.	Олександра В.	високий	високий	високий
12.	В'ячеслав Б.	низький	середній	низький
13.	Вікторія А.	високий	середній	високий
14.	Надія Г.	середній	низький	низький
15.	Людмила В.	середній	низький	середній
16.	Михайло М.	середній	низький	середній
17.	Юлія І.	середній	середній	низький
18.	Юлія С.	низький	середній	низький
19.	Катерина М.	високий	високий	високий
20.	Світлана К.	високий	середній	високий

Таблиця 2.2. Узагальнені результати констатуючої діагностики

Назва діагностики/ Рівень виконання - кількість дітей %	«Виключення понять»	«Визначення понять»	«Порівняння понять»
	Хлопці	Дівчата	Хлопці	Дівчата	Хлопці	Дівчата
високий	12,50%	41,65%	12,50%	25,00%	0,00%	50,00%
середній	37,50%	41,65%	25,00%	58,30%	62,50%	50,00%
низький	50,00%	16,70%	62,50%	16,70%	37,50%	0,00%

Діаграма 2.3. Узагальнені результати діагностики

Таблиця 2.4. Зведена таблиця результатів діагностичного дослідження

№	Ім'я, прізвище дитини	Методики
		1	2	3
1	Василь С.	середній	середній	низький
2	Світлана М.	високий	середній	середній
3	Сергій Р.	високий	низкий	низький
4	Андрій П.	низький	середній	середній
5	Алла С.	високий	високий	середній
6	Любомир Д.	низький	середній	середній
7	В'ячеслав Б.	високий	низький	високий
8	Надія Г.	середній	низький	середній
9	Людмила В.	середній	середній	середній
10	Михайло М.	середній	середній	низький
11	Юлія І.	середній	середній	низький
12	Юлія С.	високий	середній	середній

Таблиця 2.5. Узагальнені результати контрольного дослідження

Назва діагностики/ Рівень виконання - кількість дітей %	«Виключення понять»	«Визначення понять»	«Порівняння понять»
	Хлопці	Дівчата	Хлопці	Дівчата	Хлопці	Дівчата
високий	33,35%	50,00%	0,00%	16,65%	16,65%	0,00%
середній	33,35%	50,00%	66,65%	66,70%	33,35%	83,35%
низький	33,35%	0,00%	33,35%	16,65%	50,00%	16,65%

Діаграма 2.6. Порівняльні результати за даними констатуючого і контрольного дослідження

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Айзенк Г.Ю. Интеллект: новый взгляд // Вопр. психологии. - 1995. - №1

2. Бадинцян И.В. Развитие мыслительной деятельности младших школьников // Методологические и теоретические основы процесса обучения и воспитания в начальной школе: Сб. научн. трудов. - М., 1978

3. Богоявленский Д.Н., Менчинская Н.А. Психология усвоения знаний в школе. - М.: Просвещение, 1959. - 242 с.

4. Вікова і педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Волинська, З.В. Огороднійчук. - К.: Каравела, 2008. - 400 с.

5. Гальперин П.Я., Котик К.Р. К психологии творческого мышления //Вопр. психологии. - 1982. - №5

6. Грединарова Е.М. Развитие творческого мышления как условие успешного обучения // Практична психологія та соціальна робота. -1999.-№1.

7. Епішева О.Б., Крупич В.И. Учити школярів вчитися математиці: Формування прийомів учбової діяльності: кн. для вчителя. - М.: Освіта, 1990

8. Зак А.З. Развитие умственных способностей младших школьников. М.: Просвещение, Владос, 1994

9. Зак А.З. Типология динамики мыслительного процесса // Вопр. психологии. - 1986. - №5.

10. Кагальняк Г.И. Развитие у детей умения сравнивать предметы и явления //Начальная школа. - 1958. - №1.

11. Калмыкова З.И. Пути развития продуктивного мышления школьников//Вопр. психологии. - 1978. - №3.

12. Канін Є.С. До вивчення відповідності і функції в VI класі // Математика в школі. -- 2009. -- №5

13. Меланов С.В. К вопросу о структуре и составе теоретического мышления // Мир психологии. - 2001. -№1.

14. Мухина В.С. “Детская психология” - М: Просвещение, 1985 г.

15. М'ясоїд П.А. Загальна психологія. - К.: Вища школа, 1998. - 479 с.

16. Обухова Л.Ф. Вікова психологія. - М.: Педагогічне суспільство Росії, 2006.

17. Паламарчук В.Ф. Школа учит мыслить. - М.: Просвещение, 1987. - 206 с.

18. Психологія / За ред. Ю.Л. Трофімова. - К.: Либідь, 2001. - 558 с.

19. Ротенберг В.С., Бондаренко С.М. Трудности детского мышления //Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учеб. пособие сред.пед.учеб.заведений /Сост. И.В. Дубровина, А.М. Прихожан, В.В. Зацепин. - М.: Изд. центр «Академия«, 1999.

20. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. - М.:Педагогика, 1976. - 416 с.

21. Румянцева Л.И. Особенности процесса сравнения у младшего школьника //Типические особенности умственной деятельности младших школьников /Под ред. С.Ф. Жуйкова. - М.:Просвещение, 1968

22. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. -- К.: Ґенеза, 1999. - 324 с.

23. Савченко О.Я. Порівняння у навчанні учнів початкових класів. - К.: радянська школа, 1982. - 176с.

24. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: навч.посіб. - К.: Академвидав, 2006. - 360с.

25. Фрідман Л.М. Психолого-педагогічні основи навчання математиці в школі. - М.: Освіта, 1983

Размещено на Allbest.ru