Розвиток обдарованості молодших школярів у процесі вивчення математики

2

25.

Ткачова Маргарита

Міжособистісний

18

0,5

П

0,5

12

0,5

6

0,5

2

26.

Шевельов Владислав

Музичний

30

1

П, Н

1,5

12

0,5

12

1

4

27.

Шкульова Катерина

Кінестетичний

10

0

П, Н

1,5

12

0,5

10

0,5

2,5

28.

Якименко Діана

Музичний, міжособистісний

20

0,5

П

0,5

13

0,5

8

0,5

2

На основі порівняння з нормативними віковими діапазонами кожного тесту встановлюють показник нормативного діапазону: низький (н N), середній (с N) або високий (в N). Потім з урахуванням показників нормативного діапазону обчислюють "індекс обдарованості" (ІО) для кожного учня.

Індекс обдарованості - це індивідуальний показник виразності трьох основних компонентів обдарованості за моделюю Дж. Рензуллі, отриманий на підставі результатів досліджень за допомогою п'яти психодіагностичних методик [39, 8].

Оскільки за визначенням "обдарована дитина - це така дитина, що відрізняється від однолітків видатними, такими, що виходять за рамки норми, здібностями (тобто результати тестування її інтелектуально-творчих якостей мають бути вищими від вікової норми), було вирішено результати, отримані за допомогою психодіагностичного тестування, які перебувають у межах нормативного діапазону вище від вікової норми, оцінювати в 1 бал (за кожною методикою); результати, що відповідають віковій нормі, оцінювати в 0,5 бала, а результати, що перебувають нижче від меж вікової норми, у 0 балів.

Для "Анкети визначення мотивів" принцип оцінювання в балах відрізняється від інших чотирьох методик. За провідний навчальний мотив (Н) та соціальний мотив (С) учень отримує 1 бал; за провідні оціночний мотив (О), та позиційний мотив (П) - 0,5 балів; за провідні ігровий (І) та зовнішній мотиви (З) - 0 балів. Сума балів, отримана за результатами тестування за допомогою п'яти методик, визначає "індекс обдарованості".

Для того, щоб диференціювати всіх учнів, а не тільки "обдарованих", за ступенем їхніх інтелектуально-творчих здібностей, "індекс обдарованості" було розбито на кілька рівнів: від "надвисокого" до "наднизького" стосовно нормативних діапазонів. В нашому випадку ми визначали індекс обдарованості за 4 показниками, оскільки були використані дещо інші методики. Оскільки методики, які використовують науковці-дослідники, розраховані на учнів середніх і старших класів і не апробовані для учнів молодших класів, вони займають багато часу і складні для розуміння учнями молодших класів. Тому для визначення рівня інтелектуального розвитку нами було використана анкета по типах інтелекту розроблена згідно теорії Говарда Гарднера призначена для виявлення розвитку кожного з типів інтелекту відповідно до класифікації Гарднера і може бути використана для дітей віком 10-11 років (Таблиця 2.2).

Таблиця 2.2. Розподіл "індексу обдарованості" (ІО) стосовно нормативних діапазонів (за 4 критеріями)

Індекс обдарованості (ІО)	Сума балів
	За 5 показниками	За 4 показниками
Надвисокий - 5	5-4,5	4-3,5
Високий - 4	3,5-4	3-2,5
Середній - 3	3-2	2-1,5
Низький - 2	1,5-1	1-0,5
Наднизький - 1	0,5-0	0

Здобутий рівень індексу обдарованості (ІО) заноситься до "Психодіагностичної картки визначення обдарованих учнів". За психологічними критеріями показники рівня індексу обдарованості (ІО) 4, 5 і за визначенням може вказувати на наявність інтелектуально-творчого потенціалу обдарованості в його власника.

Згідно нашої "Психодіагностичної карти пошуку обдарованих дітей" до "надвисокий" рівень обдарованості мають Матвієвська Ганна, Шевельов Владислав. Це означає, що їх інтелектуальний, творчий і мотиваційний потенціали обдарованості настільки високі, що їх можна з достатньо великою часткою ймовірності віднести до групи високообдарованих дітей. До "високого" рівня можна віднести Білоусову Тетяну, Василенко Вадима, Загорулько Ганну, Зінченко Аліну, Коноплянникова Максима, Міхно Юлію, Шкульову Катерину. Це означає, що вони значно відрізняються від інших дітей своїм потенціалом обдарованості їх можна віднести до групи обдарованих. "Середній" рівень обдарованості у Буряченко Богдана, Вишневської Дар'ї, Відменко Марії, Гончарова Олександра, Гринько Дмитра, Кудіної Лізи, Кузнєцової Каріни, Левченко Тетяни, Мельника Захара, Михайличенко Аліни, Нечипоренко Владислава, Панченко Владислава, Сокунової Ксенії, Ткачової Маргарити, Якименко Діани, Лиходід Насті. Це означає, що їх рівень інтелектуально-творчого розвитку і сформованість пізнавальної мотивації істотно не відрізняється від більшості однолітків і за своїм потенціалом обдарованості їх можна віднести до групи звичайних дітей. Проте, згідно нашої "карти", є такі діти, які отримали "низький" рівень обдарованості: Мовчан Яна. Це означає, що у неї занижений інтелектуально-творчий потенціал розвитку порівняно з однолітками і їй потрібні додаткова психологічна підтримка та допомога. Дітей з "наднизьким " рівнем обдарованості не виявили.

Згідно нашого дослідження кількість обдарованих (творчо обдарованих, оскільки ці методики спрямовані на визначення творчо обдарованих учнів) дітей в класі сягає 32 % від загальної кількості дітей.

Що ж стосується анкети по типах інтелекту, то ми відбирали дітей, які мають математико-логічний тип. До таких дітей можна віднести: Гончарова Олександра та Сокунову Ксенію.

Отже, згідно всіх етапів визначення обдарованих дітей, нами були виділені такі діти, які мають ознаки математичної обдарованості: Гончаров Олександр, Сокунова Ксенію, Коноплянников Максима, Гринько Дмитро, Ткачова Маргарита, Шкульова Катерина, Шевельов Владислав, Левченко Тетяна.

На третьому етапі роботи з обдарованими дітьми основну роль мають виконувати педагоги, завдання яких -- формування і поглиблення дитячих здібностей. Реалізується ця вимога за допомогою широкого спектра педагогічних прийомів і методів (авторські програми, індивідуальні заняття-консультації тощо, а також різнобічні програми спецкурсів, міні-спецкурсів) [38, 35]. Для підтвердження гіпотези нашого дослідження ми використаємо групову форму роботи з обдарованими дітьми в процесі позакласної роботи, а саме - ведення гуртка з математики. З різноманітності видів позакласної роботи ми обрали саме гурткову роботу, оскільки вона найоптимальніше відповідає потребам обдарованих учнів.

2.4 Особливості організації позакласної роботи з математики

Основні положення дипломного дослідження перевіряли в ході дослідно-експериментальної роботи. В констатувальному експерименті ми виявили стан проблеми у практиці сучасного загальноосвітнього закладу (пункт 2.3. даної роботи). Метою формувального експерименту було обґрунтувати та теоретично перевірити доцільні форми організації позакласних занять та результативність використання специфічних видів завдань для роботи з обдарованими дітьми.

На основі спостережень і бесід з вчителями початкових класів ми побачили, що робота з обдарованими дітьми майже не проводиться. Проте, хоч вчителями створюються гуртки, проводяться позакласні заняття з окремих предметів, дітей вони обирають за бажанням або за власними спостереженнями. Не часто до категорії таких дітей потрапляють і діти, які мають ознаки обдарованості. Проте, при організації позакласної роботи не завжди враховуються види обдарованості, їх характеристики, особливості обдарованих дітей, особливості їх навчання, що може призвести до зникнення інтересу до навчального предмету, навіть до "згасання" обдарованості. Тому насамперед слід зважати, що в кожному учневі є задатки певного типу обдарованості, які потрібно враховувати при організації позакласної роботи. Отже, потрібно окреслити особливості організації позакласної роботи з обдарованими дітьми.

При організації позакласної роботи слід враховувати, що обдарованим дітям властиве:

§ мають хорошу пам'ять, добре розвинене абстрактне мислення;

§ ставлять високі вимоги до себе, боляче сприймають суспільну несправедливість;

§ наполегливі у досягненні результатів у сфері, яка їх цікавить;

§ хочуть вчитися і досягають у навчанні успіхів, що дає їм задоволення;

§ здатні самостійно займатися діяльністю;

§ вони із задоволенням виконують складні і довгострокові завдання;

§ навчатись їм цікаво, якщо при подачі нового матеріалу використовується дослідницький метод;

§ обдаровані діти, як правило, дуже активні і завжди чимось зайняті;

§ вони вміють критично оцінювати навколишню дійсність і прагнуть проникнути у суть речей і явищ, вміють фантазувати;

§ виявляють інтерес до читання, мають великий словниковий запас;

§ порівняно зі своїми ровесниками краще вміють розкривати взаємозв'язки між явищами індуктивно й дедуктивно мислити, здійснювати логічні операції;

§ ставлять багато запитань і зацікавлені в позитивних відповідях на них;

§ уміють швидко виділяти значущі відомості, самостійно знаходити важливі джерела інформації [5, 20-21].

Отже, при організації позакласної діяльності на базі нашої практики нами було враховано всі особливості роботи з обдарованими дітьми: розроблена вченими-теоретиками типологія обдарованості, характеристика кожного типу тощо. Згідно розробленої класифікації обдарованості, ми обирали дітей, які мають обдарованість в пізнавальній діяльності: інтелектуальна обдарованість різних видів залежно від наочного змісту діяльності (обдарованість у галузі природних і гуманітарних наук, інтелектуальних ігор тощо). Це був Шевельов Владислав. Згідно нашої діагностики у цього хлопчика найвищий індекс обдарованості. Проте в цій діагностиці ми не враховували результати діагностики по типах інтелекту. Згідно цієї анкети для нашого дослідження ми вибрали Левченко Тетяну, Гончарова Олександра, Сокунову Ксенію. Ці діти, згідно теорії Гарднера, мають логіко-математичний тип інтелекту, який характеризується швидкістю вирішення арифметичних задач, розпізнаванням причин та наслідків, легкістю побудови логічних ланцюжків. Вони люблять аналізувати дані, будувати прогнози. Вважають за краще грати в шахи, «стратегічні» ігри. Люблять експериментувати.

Згідно розробленої класифікації видів обдарованості також ми обрали Коноплянников Максима, Шкульову Катерину, Гринько Дмитра, Ткачову Катерину. Ці діти мають спеціальну обдарованість, яка знаходить себе в конкретних видах діяльності, як правило визначається відносно окремих областей (поезія, математика, спорт, спілкування тощо).

При організації позакласної роботи з обдарованими дітьми доцільно використовувати гурткову роботу, оскільки вона найповніше відповідає вимогам для роботи з обдарованими дітьми: дає можливість використовувати як індивідуальні так і групові форми роботи з дітьми, при організації роботи вчитель може застосовувати складні завдання, які не взмозі виконати "звичайні діти" без допомоги вчителя, через прагнення до пізнання обдаровані діти нерідко монополізують увагу вчителів, що може викликати тертя у їхніх стосунках з іншими дітьми, до того ж нерідко обдаровані діти нетерпимо ставляться до дітей, рівень інтелектуального розвитку яких є нижчим за їхній.

Наш гурток проводився один раз на тиждень, оскільки кожне заняття вимагає ретельної підготовки як з боку вчителя, так і з боку учнів.

На першому занятті після колективного обговорення було обрано назву гуртка: "Математичні лідери"; діти ознайомилися з планом гуртка, провели його обговорення, розповіли, які завдання їм до вподоби. Було також визначено, що цікавить дітей, про що вони хотіли б дізнатись; крім того, на даному занятті було обрано старосту (В. Шевельов), погоджено про день і час занять (Додаток 14).

При плануванні занять гуртка треба враховувати, що для зацікавлення обдарованих дітей заняттями потрібно використовувати різні методи проведення занять. Це можуть бути: короткі повідомлення членів гуртка, виклад у вигляді інсценування, вправи з розв'язання цікавих задач, ребусів, загадок, задач підвищеної складності, розв'язання логічних вправ, дидактичні ігри тощо. Для нашого гуртка ми підібрали таки теми повідомлень: містика цифр, давні математичні терміни, одиниці вимірювання величин, слов'янська нумерація, числа-паліндроми, математичні знаки, цікаві числа (Додаток 15). Слід зауважити, що повідомлення членів гуртка з певних тем розвиває в обдарованих дітей навички самостійної роботи, виступати перед аудиторією. Це дає змогу розв'язати проблеми, зазначені вище. На одному із занятті було запропоновано дітям провести дискусійну бесіду на тему "Жінки та математика". Під час цієї бесіди діти висловлювали свої думки чи може жінка досягти успіху в галузі математики: хлопчики вважали, що математика - суто чоловіча справа, дівчатка - заперечували. Щоб ця бесіда не переросла в суперечку я слідкувала за ходом бесіди, і в разі потреби втручалась. Щоб підвести дітей до висновку, що кожна людина не залежно від статі може досягти успіху в будь-якій діяльності, була проведена розповідь про талановиту жінку-математика С.В. Ковалевську (Додаток 16). Дітей зацікавила ця розповідь, ми запропонували підшукати ще відомості про жінок, які досягли визначних досягнень у різних галузях науки.

При роботі з обдарованими дітьми було використано різноманітні прийоми, які сприяють підвищенню зацікавленості, зокрема наявність легкого і доцільного гумору в змісті математичних завдань, в їхньому оформленні, при несподіваному розв'язанні під час виконання цих завдань. Гумор повинен бути доступним розумінню дітей. Тому потрібно наполегливо добиватися від самих дітей дохідливих пояснень сутності легких задач-жартів, різних положень, в яких іноді опиняються учні під час ігор тощо, тобто добиватися розуміння сутності самого гумору та його необразливості.

Атмосфера легкого гумору створювалася шляхом включення задач_розповідей, задач-жартів, завдань героїв веселих казок, шляхом створення ігрових ситуацій та веселих змагань.

Такі задачі доцільно використовувати на початку та в кінці кожного заняття з метою зацікавлення дітей ходом занять.

Нами були використані такі задачі:

1. Два чоловіки підійшли до річки. Біля пустого берегу стояв човен, в якому міг поміститися тільки один чоловік. Обидва без всякої допомоги переправилися на цьому човні через річку і продовжили свій шлях. Як вони це зробили? (Двоє підійшли до різних берегів річки.).

2. У шкільному садку росло 9 вишень і 17 слив. Скільки всього кілограмів вишень і слив зібрали учні восени? (Невідомо, бо дерева ще ростуть.)

3. Росте 4 берези. На кожній березі по 4 гілки. На кожній гілці - по 4 яблука. Скільки всього яблук? (На березі яблука не ростуть).

4. Чотири мишки гризли скоринку сиру. Підкралась кішка і схопила одну мишку. Скільки мишок продовжувало гризти скоринку сиру? (Жодної, всі миші порозбігалися).

5. Шість штук картоплин зварилося в каструлі за 30 хвилин. За скільки хвилин зварилась одна картоплина? (одна картоплина зварилась теж за 30 хвилин).

6. На березі сиділи дві ворони і дивилися в різні сторони: одна на південь, а друга на північ.

- А у тебе, - говорить перша ворона, - лапки в багні.

- А у тебе, - відповідає друга, - дзьоб у землі.

Як же так? Дивляться в різні сторони, а одна одну бачать? (Вони дивляться одна на одну, а це і є різні сторони.).

7. Хто назве п'ять днів підряд, не користуючись вказівкою чисел місяця, не називати днів неділі? (Позавчора, вчора, сьогодні, завтра, післязавтра).

8. В Андрійка на правій руці 5 пальців. Скільки пальців на лівій руці? (Теж 5.)

9. Індик, який стоїть на одній нозі, має масу 9 кг. Якою буде маса індика, якщо він стане на дві ноги? (Теж 9 кг.)

10. У ставку плавало сім качок. Три з них пірнули. Скільки качок залишилось у ставку? (Сім. Чотири плавають і три під водою.)

11. У мого батька є син, але він мені не брат. Хто це? (Це я сам.)

12. Що важче -- кілограм вати чи кілограм каміння? (Вага однакова.)

13. Сашко і Сергійко гралися у дворі. Під цеглиною вони знайшли дві копійки. Скільки копійок знайшов один хлопчик? (Також дві копійки.)

14. У тварини дві праві ноги, дві ліві ноги, дві задні та дві передні. Скільки ніг разом? (Чотири ноги.)

15. Три зайчики пробігли, тримаючись разом, три кілометри. Скільки пробіг кожен з них? (Три кілометри.)

16. На груші виросло 5 яблук, а на ялинці -- лише два. Скільки всього яблук виросло? (Жодного. На цих деревах яблука не ростуть.)

17. Що станеться з білою хусткою, якщо її занурити в Чорне море? (Вона стане мокрою.)

18. У лютому в нашому дворі розквітли три ромашки та дві троянди. Скільки стало квітів? (Аніскільки. У лютому квіти не ростуть.)

19. На ґанку гралися п'ять мишенят. Прибігла кішка і сіла на ґанку. Скільки звірів стало на ґанку? (Одна кішка, мишенята повтікали.)

20. Скільки горіхів у порожній склянці? (Аніскільки. Склянка порожня.)

21. Поле орали п'ять тракторів. У двох закінчилось пальне, і вони зупинились. Скільки тракторів залишилося у полі? (П'ять тракторів.)

22. У вазі три ромашки і два тюльпани. Скільки ромашок у вазі? (Три ромашки.)

23. Із якого посуду неможливо нічого з'їсти? (Із порожнього.)

24. Андрійко зсипав разом три купки піску, а потім висипав туди ще одну. Скільки стало купок? (Одна велика купка.)

У позакласній роботі з обдарованими дітьми ми використовували ігри. Це головним чином дидактичні ігри, тобто ігри, зміст яких сприяє або розвитку окремих розумових операцій, або опануванню обчислювальних прийомів, навичок в швидкості лічби тощо. Цілеспрямоване включення гри в той чи інший вид позакласної роботи підвищує цікавість дітей до цієї роботи, посилює ефект самого навчання. Створення ігрової ситуації призводить до того, що діти, захоплені грою, непомітно для себе й без особливого напруження набувають певні знання, вміння та навички. Використовуючи математичні ігри ми намагались створити атмосферу невимушеності. При роботі з обдарованими дітьми, так само, як із "звичайними", слід намагатись постійно їх зацікавлювати. Адже гурткові заняття відрізняються від класних занять тим, що саме в гуртковій роботі ми розвиваємо їх здібності, розширюємо знання з певного предмету тощо.

Використовуючи такі ігри, як "Футбол", "Один, два, не зіб'юсь", "Називай число", "Аукціон думок" тощо (Додаток 17). Потрібно зауважити, що окрім масових ігор з обдарованими дітьми слід використовувати й групові ігри, тобто змагання командами. Це, в першу чергу, дає можливість розвити в обдарованих дітей дружелюбність, вміння співпрацювати, допомагати один одному. Також ці ігри розвивають дух суперництва.

В процес позакласної роботи з обдарованими дітьми корисно включати не лише звичайні математичні ігри, але й логічні (Додаток 18). Логічні ігри є саме такими, в яких шляхом ланцюжка нескладних висновків можна передбачити необхідний результат, відповідь. Найчастіше логічні вправи, які пропонуються дітям, не вимагають обчислень, а лише змушують дітей виконувати правильні судження та наводити нескладні доведення. Самі ж вправи мають розважальний характер, тому вони сприяють виникненню у дітей інтересу до розумової діяльності. А це одне з кардинальних завдань навчально-виховного процесу в школі.

Використовуючи логічні вправи ми тим самим сприятимемо розвитку математичної обдарованості, її особливостей. У математично обдарованих дітей добре розвинена математична пам'ять, їм притаманна висока здатність до логічного мислення в області кількісних та якісних відношень, швидкість і широке узагальнення матеріалу, легке переключення з однієї розумової операції на іншу, прагнення до ясності, простоти та раціональності суджень та рішень [21, 30]. Під час проведення занять ми помітили, що діти дуже полюбляють розв'язувати такі задачі, особливо їм сподобались магічні квадрати (Додаток 19).

Однією з найважливіших умов розвитку обдарованості учнів є формування пізнавального інтересу, який є підґрунтям для розвитку пізнавальної активності учнів. Під впливом пізнавального інтересу з'являються такі важливі компоненти активного навчання як активний пошук, здогадка, дослідницький підхід. Нестандартні, дослідницькі задачі, які ми включали у структуру роботи, обдаровані діти сприймали як виклик власному інтелекту. До таких завдання можна віднести старовинні задачі, математика із сірників, завдання з геометричними фігурами та головоломки тощо (Додаток 20).

У роботі гуртка "Математичні лідери" ми використовували вище зазначені завдання, різні форми роботи над ними, а саме: індивідуальну роботу з дітьми, роботу в парах, фронтальну роботу. Так, для індивідуальної роботи ми використовували завдання з геометричним матеріалом, старовинні задачі розв'язували фронтально, записуючи хід виконання на дошці, завдання із сірниками використовували в парах.

Проте не варто забувати, що обдарована дитина - це перш за все творчо обдарована дитина. Тому нам слід подбати про розвиток творчості, креативності. Цій меті слугують творчі завдання (Додаток 21). Також ми пропонували дітям самим придумати завдання, які розв'язували класом на уроці.

Проте, при організації нашого гуртка ми не уникли певних труднощів. Так на самому етапі організації гуртка діти не хотіли приходити на заняття, шукати додаткову інформацію тощо. Отже, першою ускладненістю можна назвати - невмотивованість у роботі в гуртку. Проте, вже на першому занятті після пояснення, що саме ми будемо роботи, які завдання будемо розв'язувати, дало змогу уникнути подальших суперечок. Наступним ускладненням було негативне ставлення до групової роботи (роботи в парах, при використанні змагальних елементів). Це пов'язано з тим, що кожна обдарована дитина вважає себе "особливою" дитиною, у них виникає негативний "дух суперництва". Проте вдало організовані заняття допомогли це зменшити.

Спостерігаючи за учнями під час занять ми помітили, що для деяких учнів (Гончаров Олександр, Гринько Дмитро) певні завдання виявились надто легкими: вони з легкістю розв'язували задачі-жарти, деякі ігри їм були не цікаві. У таких учнів, як Шевельов Влад, Сокунова Ксюша, навпаки, не викликали труднощів творчі завдання. На підставі даних спостереження ми підкорегували хід наступних занять гуртка в індивідуальній роботі: для Сашка і Дмитра використовували більш складні завдання, для Влада та Ксюші - завдання, спрямовані на розвиток творчих здібностей.

На другому занятті ми запропонували учням самим побути в роли вчителя - спробувати дібрати завдання і самим їх провести. Діти зацікавились цією ідеєю. Ми визначили "вчителя". Діти обрали Гринька Дмитра. Треба зауважити, що Діма поставився до цієї ідеї досить серйозно: він дібрав цікаві завдання, саме заняття провів у формі змагання. Ця ідея так сподобалась дітям, що на послідуючих заняттях використовували цей прийом: діти самі обирали завдання і проводили його.

Використання цього прийому дало змогу побути дітям дорослими.

На останньому занятті ми створили стіннівку, у якій розмістили дібраний матеріал для повідомлень, найцікавіші завдання, а також завдання, створені самими учнями.

Працюючи з обдарованими дітьми в гуртку ми намагались підбирати такі завдання, які б сприяли підвищенню зацікавленості дітей математики, розвитку їх обдарованості. Підтвердженням цього висновку було бажання дітей приходити на заняття гуртка, емоційне піднесення при виконанні завдань, підвищення складності виконуваних завдань.

Висновки до другого розділу

На основі аналізу психолого-педагогічної, філософської та методичної літератури були висвітлені такі питання: сутність позакласної роботи та її організація; види та форми позакласної роботи, специфіка позакласної роботи з обдарованими дітьми.

Попри різноманітність форм і видів позакласної роботи, вчені припускають, що групова форма є найоптимальнішою, оскільки вона спроможна розв'язати більшість проблем, пов'язаних з навчанням і вихованням обдарованих дітей.

В цьому розділі ми висвітлили констатувальний та формувальний експерименти. Метою констатувального експерименту було визначення обдарованості в загальноосвітній школі. Весь процес визначення обдарованих дітей ми розділили на 3 етапи, кожен з яких включав використання різних методів наукового дослідження. Хотілося б відзначити, що результати за всіма етапами різняться між собою. Так на основі спостереження за активністю дітей на уроках та бесідою з класним керівником, нами були виділені такі діти, як Гончаров Олександр, Гринько Дмитро, Мовчан Яна, Ткачова Маргарита, Шкульова Катерина, Коноплянников Максим, які на нашу думку мають ознаки математичної обдарованості. Проте, згідно наших діагностичних методик, ці діти не потрапили до так званих "обдарованих" учнів, відносячи їх до "звичайних дітей".

Згідно наших діагностичних методик нами були виділені такі учні, з якими ми будемо працювати: Гончаров Олександр, Сокунова Ксенія, Коноплянников Максим, Гринько Дмитро, Ткачова Маргарита, Шкульова Катерина, Шевельов Владислав, Левченко Тетяна.

У формувальному експерименті розкривається сутність нашого дослідження: специфіка роботи з обдарованими дітьми, особливості добору завдань для занять.

Метою нашого дослідження було обґрунтувати та теоретично перевірити доцільні форми організації позакласних занять та результативність використання специфічних видів завдань для роботи з обдарованими дітьми. Розроблені і проведені заняття гурткової роботи довели ефективність її використання. Проте слід пам'ятати, що для розвитку обдарованості потрібен поштовх. Саме цим поштовхом слугували дібрані завдання, які ми корегували, ускладнювали відносно потреб обдарованих дітей протягом всього часу проведення дослідження. Це дало змогу відмітити, що для роботи з обдарованими дітьми навіть одного виду обдарованості (в нашому випадку математичної обдарованості) слід також враховувати й особливості кожного учня, їх розвиток, темперамент тощо.

Проте можна зробити висновки, що найефективнішими видами завдань для роботи з математично обдарованими дітьми є: задачі з логічним навантаженням, творчі завдання, робота з геометричним матеріалом тощо. При цьому також слід поєднувати індивідуальну, групову й фронтальну роботу з цими завданнями.

Цікавим фактом стало використання методу "заміщення" вчителя, коли діти брали на себе функції вчителя. Його використання призвело до розвитку відповідальності учнів. На нашу думку, використання цього методу на уроках (коли обдаровані діти були б помічниками вчителя: вони можуть приготувати певну інформацію, на прикладах пояснити новий матеріал, перевірити правильність виконання самостійного завдання у своїх однолітків) створили б умови для розвитку обдарованості, налагодженню стосунків між учнями, розвитку відповідальності тощо.

ВИСНОВКИ

У дипломному дослідженні розкрито проблеми розвитку обдарованості молодших школярів у процесі вивчення математики. Результати проведеного дослідження дають підстави для таких висновків:

1. Теоретичний аналіз психолого-педагогічної, філософської та методичної літератури дає підстави стверджувати, що кожен науковець, аналізуючи та розробляючи цю проблему, орієнтується на той зміст, який вкладав в це поняття. Це і зумовило виникненню багатьох визначень таких понять, як "обдарованість", "талант", "здібності". Проте, не дивлячись на їх численну різноманітність можна лише приймати думки кожного з авторів, аналізувати їх і робити висновки, розділяючи точку зору одного з них. Або узагальнювати все і приходити до свого розуміння даних понять.

2. Сучасна освітня практика, спрямована на особистісно-орієнтований підхід, змушує розглядати діагностику дитячої обдарованості як невід'ємну частину цілісного педагогічного процесу. Незважаючи на безліч підходів діагностики обдарованості, багато хто з дослідників вважає, що основним підходом у пошуку юних обдаровань в школі варто визнати комплекс заходів: медичних, фізіологічних, психологічних, педагогічних, спрямованих на вирішення цих завдань сім'єю і школою.

3. В результаті констатувального експерименту були застосовані та апробовані діагностичні методики визначення обдарованих дітей в початковій школі. Весь процес визначення обдарованих дітей ми розділили на 3 етапи, кожен з яких включав використання різних методів наукового дослідження. Отже, згідно всіх етапів визначення обдарованих дітей, нами були виділені такі діти, які мають ознаки математичної обдарованості: Гончаров Олександр, Сокунова Ксенію, Коноплянников Максима, Гринько Дмитро, Ткачова Маргарита, Шкульова Катерина, Шевельов Владислав.

4. У формувальному експерименті розкривається сутність нашого дослідження: специфіка роботи з обдарованими дітьми, особливості добору завдань для занять. На думку багатьох дослідників і практиків найефективнішими формами роботи з обдарованими дітьми в позакласній діяльності виділено групову та індивідуальну форми. Враховуючи особливості навчання обдарованих дітей, типологія обдарованості, характеристика кожного типу були розроблені і проведені заняття гурткової роботи з математично обдарованими дітьми.

Таким чином, в процесі написання дипломної роботи ми виконали поставлені завдання дослідження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Анастази А. Психологическое тестирование. В 2-х кн. Пер. с англ. - М.: Педагогика, 1982. - 405 с.

2. Богданович М., Козак М., Король Я. Методика викладання математики в початкових класах: Навчально-методичний посібник. - К., 1999. -

3. Босенко М. Соціально-психологічні аспекти розвитку обдарованості учнів // Шкільний світ. - 2001. - № 3 (113). - вересень. - С. 1-8 (вкладка).

4. Вороніна І.Г. Організація пізнавальної діяльності в позаурочний час у початковій школі //Початкове навчання та виховання. - 2007. - № 28 (жовтень) - С. 10-13.

5. Гільбух Ю.З. Розумово обдарована дитина: Психологія, діагностика, педагогіка. -- К.: РО-ВО "Укрвузполіграф", 1992. - 84 с.

6. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 тт. Т. 2.: И-О. - Оформл. «Динамит». - СПб.: ТОО «Динамит», 1996. - 784 с.

7. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. - М.: "Питер", 2000. - 368 с.

8. Дудко Л, Московченко В. Система задач з логічним навантаженням для учнів 3-4 класів // Початкова школа. - 2005. - № 5. - С. 31-33.

9. Дудко Л, Московченко В. Складання і розв'язування задач з логічним навантаженням (3-4 класи) // Початкова школа. - 2004. - № 12. - С. 8-10.

10. Закон України «Про освіту» //Освіта. - 1996. - 21 серпня. - С. 1-10.

11. Захарова А.М. Розвивальне навчання математики в початковій школі // Педагогіка і психологія. - 2000. - № 1. - С. 10-12.

12. Игнатьев В.А. «Внеклассная работа по арифметике в начальной школе». Москва, «Просвещение», 1997. - 210 с.

13. Ізюмова А.В. Математична скарбничка // Математика. - 2001. - № 14-15. - С. 1-5.

14. Інноваційні підходи до розвитку індивідуальних здібностей учнів у позакласній роботі // Позакласний час. - 2003. - № 6. - С. 5-6.

15. Інтерв'ю з Міністром освіти і науки України В.Г. Кременем // Практична психологія та соціальна робота. -- 2000. -- № 5. - С. 2-6.

16. Истомина Н.Б. Методика преподавания математики в начальных классах. - М., 1992. - 367 с.

17. Історія української школи й педагогіки: Хрестоматія: Навч. посіб./ упоряд. О.О. Любар; за ред. В.Г. Кременя. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. - 615 с.

18. Коваленко С. “Поле чудес” // Математика. - 2001. - № 45. - С. 5-6.

19. Ковбасенко Л.І. Організаційно-педагогічні основи діяльності сучасного позашкільного закладу // Шкільний світ. - 2003. - № 22-24. - С. 13-14.

20. Концепція позашкільної освіти та виховання // Виховна робота в закладах України. - Вип. ІІ. - К., 1998. - 25 с.

21. Корнієнко І., Приведа О. Обдаровані діти: особливості, пошук, супровід розвитку // Педагогічна думка. - 2007. - № 3. - С. 30-33.

22. Корчевська О.П. Цікава математика. 1-4 класи. - Тернопіль: Астон, 2002. - 112 с.

23. Красноголов В.О. Методи навчання обдарованих дітей // Обдарована дитина. - 1999. - № 5. - С. 18-25.

24. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Підручник. - К.: Знання-прес, 2003. - 418 с.

25. Кульчицька О.І. Специфіка дитячої обдарованості // Обдарована дитина. - 2001. - № 1. - С. 3-10.

26. Кульчицька О.І. Творча обдарованість, специфіка дитячої обдарованості // Творча особистість у системі неперервної освіти: Матеріали Міжнар. наук, конференції 16-17 травня 2000 р. / За ред. С.О. Сисоєвої, О.Г. Романівського. - Харків: ХДПУ, 2000. - С. 56-59.

27. Лейтес Н.С. Одаренные дети. - М.: Изд-во Акад. Пед. наук РСФСР, 1963. - 230 с.

28. Лемківський М.В. Історія педагогіки. Видання 2-е, доповнене. Підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 376 с.

29. Липова Л., Морозова Л., Бондарів І. Діагностика дитячої обдарованості та психолого-педагогічні особливості обдарованих дітей // Рідна школа. - 2003. - № 5. - С. 9-11.

30. Липова Л., Морозова Л., Луценко Л. Специфіка навчання обдарованих дітей // Рідна школа. - 2003. - № 7. - С. 8-11.

31. Метельский Н.В. Дидактика математики. - Минск, 1975. - 426 с.

32. Методичні рекомендації з питань організації діяльності гуртків шкіл і позашкільних закладів. - Львів: ОШПО, 2006. - 40 с.

33. Методичні рекомендації з питань організації навчально-виховного процесу в позашкільному закладі. - Івано-Франківськ., 2007. - 43 с.

34. Моцик Н.Д., Іванова Л.С. Позакласна робота з математики у початкових класах. Методичний посібник. - Тернопіль: Астон, 2001. - 138 с.

35. Одаренные дети: Пер. с англ. / Общ. ред. Г.В. Бурменской и В.М. Слуцкого; предисл. В.М. Слуцкого. - М.: Прогресс, 1991. - 376 с.

36. Одаренность. Рабочая концепция / Президентская программа «Дети России». Министерство общего и специального образования Российской Федерации // Обдарована дитина. - 2000. - № 3. - С. 2-5.

37. Одарённые дети. - М.: Прогресс, 1991. - 382 с.

38. Онацький В.М. Всі діти обдаровані // Обдарована дитина. - 2001. - № 6. - С. 34-43.

39. Пашнєв Б, Зуєв І., Павленко В., Халін А. Система пошуку обдарованих учнів сучасними психодіагностичними методами. (Авторська програма) // Психолог. - 2004. - № 43 (139). - С. 5-14.

40. Педагогическая энциклопедия в 6 т. Т.1. / Гл. ред. И.А. Кагров. - М.: Советская энциклопедия, 1968. - 632 с.

41. Педагогическая энциклопедия в 6 т. Т.4. / Гл. ред. И.А. Кагров. - М.: Советская энциклопедия. 1968. - 795 с.

42. Перова М.Н. Дидактические игры и занимательные упражнения по математике. - М., 1997. - 280 с.

43. Петерсон Л.Г. Активизация деятельности детей при изучении вычитания двузначных чисел с переходом через разряд // Начальная школа. - 1997. - № 6. - С. 3-6.

44. Побірченко Н.А. Психологічні основи навчання математики в початковій школі. - К., 1985. - 154 с.

45. Позашкільна освіта в Україні. - К.: НЕНЦ, 2002. - 304 с.

46. Програма для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 кл., 2001. -

47. Психология одаренности: от теории к практике / Под ред. Д.В. Ушакова. - М.: ИП РАН, 2000. - 96 с.

48. Рензулли Дж., Рис С. Модель обогащающего школьного обучения // Основные концепции одаренности и творчества / Под ред. Д.Б. Богоявленской. - М., 1997. - 285 с.

49. Русанов В.Н. Математические олимпиады младших школьников. - М., 1990. - 315 с.

50. Савенков А.И. Одаренные дети в детском саду и школе: Учебн. пособие для студентов высших педагогических учебных заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2000. - 232 с.

51. Серебрякофф В. Руководство по интеллектуальному и личностному тестированию. / Пер. с англ. В.Юркевич. - М., 1996. - 450 с.

52. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии. - СПБ.: ООО "Речь". - 2002. - 350 с.

53. "Словарь иностранных слов" - М.: "Русский язык", 1981. - 305 с.

54. Сухомлинський В.О. Сто порад вчителеві // Вибрані твори: В 5т. т. 4. М.: Радянська школа, 1976. - 465 с.

55. Теличко Н. Організація навчання обдарованих і талановитих молодших школярів у США // Рідна школа. - 2005. - № 6. - С.78-80.

56. Труднев В.П. Внеклассная работа по математике в начальной школе. - М., 1975. - 620 с.

57. Фіцула М.М. Педагогіка: Навч. посіб. для студентів вищих пед. закладів освіти. - К.: Видавничий центр «Академія», 2000. - 544 с.

58. Хеллер К.А. Диагностика и развитие одаренных детей и подростков // Основные современные концепции творчества и одаренности / Под ред. Д.Б. Богоявленской. - М.: Молодая гвардия, 1997. - 375 с.

59. 14. Холодная М.А. Психология интеллекта: парадоксы исследования. - Москва-Томск: Изд-во Томского ун-та. - 1997. - 392 с.

60. Чудновский В.Е., Юркевич B.C. Одаренность: дар или испытание. - М.: 3нание, 1990. - 80 с.

61. Шапар В.Б. Сучасний тлумачний психологічний словник. - Х.: Прапор, 2007. - 640 с.

62. Шепотько В.П., Волощук І.С. Організація навчання обдарованих і талановитих школярів: навчально-методичний посібник // Рідна школа. - 2006. - № 2. - С. 27-54.

63. Юркевич В.С. Два подхода в понимании и идентификации одаренности // http://www.humanities.edu.ru/db/msg/40026

ДОДАТКИ

Додаток 1

РЕБУСИ

Додаток 2

ЗАГАДКИ

1. Дерев'яне, а не полінце, шість дірочок має, весело співає. (Сопілка)

2. Плету хлівець на четверо овець, а на п'яту окремо. (Рукавиця)

3. Полотно, а не доріжка, і біжить сороканіжка. (Поїзд)

4. Два брати у воду дибляться, ніяк не зійдуться. (Береги)

5. Кільця на ножицях стулились, що за цифра утворилась? (Вісім)

6. Рано на чотирьох, удень на двох, а ввечері на трьох. (Людина)

7. Два скельця три дужки - наніс і за вушка. (Окуляри)

8. Під одною шапкою чотири братики стоять. (Стіл)

9. У двох матерів по п'ять синів, у всіх одне ім'я. (Пальці)

10. Сім братів човном пливуть, кожного ім'ям зовуть. (Дні тижня)

11. Один вхід, три виходи. (Сорочка)

12. Багато рук, а нога одна. (Дерево)

13. Одна нога і шапка, а голови нема. Що це таке? (Гриб.).

14. Штучка - одноручка, носик стальний, а хвостик лляний. Що це? (Голка).

15. Під двома дугами два яблука з кругами. Що це? (Брови і очі).

16. Коли сухо - клинок, коли мокро - блинець. Одна нога і та без чобота. Що це? (Парасолька).

17. Дві вони кленові, підошви - двохметрові. На них поставиш дві ноги - і по глибокому снігу біжи. (Лижі).

18. Біля ялинок із голок лютневим днем побудовано дім. За травою не видно його, а жильців у ньому мільйон. (Мурашник).

19. Під дахом чотири ноги, на даху суп та ложки. Що це таке? (Стіл).

20. Два брюшка, чотири вушка. Що це таке? (Подушка).

21. Шестинога на стелі, а восьминогий жде її в кутку. Що це? (Муха і павук).

22. П'ять хатин, а хід один? Що це? (Рукавичка).

23. Шість ніг без копит, ходить, та не стукає, літає, а не птах, може вверх ногами сидіти. (Муха).

Додаток 2 (продовження)

24. Чотири ноги, сто голок несе, а шити не уміє. (Їжачок).

25. Син мого батька, а мені не брат. Хто це? (Я сам).

26. Сімдесят одежинок та всі без застібок. (Капуста).

27. Є, діти, у мене два срібних коня. Їду зразу ж на обох! Що за коні у мене? (Ковзани).

28. Хто за рік чотири рази перевдягається? (Земля).

29. Сидить баба у сто шуб вдягнута. Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля).

30. Цей кінь не їсть вівса, замість ніг - два колеса. Садись верхи і мчись на нім, - тільки краще управляй рулем! (Велосипед).

Додаток 3

МАТЕМАТИЧНІ ІГРИ

“Кінцівки” .

В процесі цієї гри діти вправляються у виконанні безпосередніх висновків з суджень з відношеннями. Вона корисна тим, що готує дітей до свідомого рішення задач на збільшення і зменшення числа на декілька одиниць і в декілька разів, даних в непрямій формі. Приведемо приклади проведення цієї гри.

Вчитель каже: “Проведемо гру “Кінцівки”. В неї можуть брати участь 3 , 4 і більше учнів. Діти становляться в коло. Я буду починати речення, а ви повинні його правильно закінчити. Закінчувати речення повинен той, до кого я доторкнуся рукою. Якщо “кінцівка” учня опиниться не вірною, то він виходить з кола, а хто залишився в колі стараються вірно закінчити речення. Виграють ті, хто вірно давав “кінцівки” і залишився в колі.”

Вчитель: “Починаю речення: “Якщо підвіконня вище стола, то...”

Учень: “... то стіл нижче підвіконня”.

Далі речення можуть бути наступними:

- Якщо Саша по росту рівний Петру, то Петро...(по росту рівний Саші)

- Якщо Катя стоїть лівіше Тані, то Таня...( стоїть правіше Каті)

- Якщо в мене в правій руці рахівних паличок на 2 більше чим в лівій, то в лівій руці...( паличок на 2 менше чим в правій)

- Якщо Марія живе від школи дальше ніж Ніна, то Ніна...(живе від школи ближче ніж Марія)

- Якщо сестра старша ніж брат, то брат...( молодший ніж сестра)

- Якщо олівець коротший лінійки, то лінійка...(довша олівця).

Гра “Один, два, не зіб'юсь”

Виходять учасники. По черзі рахують, починаючи з 1, а замість числа, кратного 3, говорять “не зіб'юсь”. Переможцем буде той, хто назве більше натуральне число. Наприклад: один, два не зіб'юсь, чотири, п'ять, не зіб'юсь...).

Додаток 3 (продовження)

Гра “Виграй приз”.

Потрібно із зав'язаними очима зрізати приз. Якщо учасник, який зрізав приз, дасть правильну відповідь на математичне запитання, прив'язане до цього призу, він забирає цей приз.

Гра “Весела рибалка”

На підлозі класу обводять контури озера, в яке поміщають рибок. До рибки скріпкою прикріплюються завдання. Учасник бере вудочку. (На кінці ліски - магніт). І ловить рибку. Давши правильну відповідь на запитання - забирає рибку.

Гра “Футбол”.

На дошці намальовані футбольні ворота, м'ячі з прикладами. Роль воротаря виконує певна цифра. Суддя - учень з кращих обчислювачів. Діти обчислюють приклади на м'ячиках. Якщо вибрали такий приклад, що відповідь співпадає з цифрою - воротарем, гол вважається забитим.

Додаток 4

ПРИБЛИЗНИЙ СЦЕНАРІЙ ЗМАГАННЯ

1. Турнір капітанів.

(З допомогою вчителя кожний капітан завчасно підготував по три запитання, які він запропонує капітану другої команди).

2. Змагання команд.

(Першій і другій команді 2 запитання ставить ведучий. Відповідають із команди той, хто перший підняв руку).

3. “Аукціон”.

(Під такою назвою проходить змагання між командами, зміст якого в тому, щоб за 5 хвилин переказати, як можна більше лічилок, загадок, цікавих фактів, пов'язаних з математикою із серії “Чи знаєте ви...”. Атрибутом аукціону в руках ведучого є дерев'яний молоток. При першому ударі молотка ведучий питає: “Хто ще добавить лічилку?” Якщо команда мовчить, робить ще удар і запитує: “Не згадав хто не будь ще?” як тільки відповідь не пролунає ведучий робить 3 удари і оголошує число названих лічилок. Ударом молотка також дається сигнал про закінчення 5 хвилинного строку).

4. Конкурс смикали.

(Особливість цього виду змагань заключається в тому, що команди заздалегідь готують для другої команди по 3-5 загадок, запитань. Під час конкурсу запитання команди ставлять по черзі. На поставлене запитання хто-небудь з другої команди повинен дати відповідь зразу ж.

Якщо відповіді на яке-небудь запитання не буде, то роз'яснення повинен дати той, хто поставив його. Виграє та команда, яка поставила більш оригінальні запитання, задачі, загадки і яка дала найбільшу кількість правильних відповідей на запитання другої команди).

5. Колективний виступ команди.

Додаток 5

ТАБЛИЦЯ РОЗПІЗНАННЯ ПРЕДМЕТІВ НА ВІДСТАНІ

Предмети	З якої відстані видні
Заводські димарі	15 км
Села, великі будинки	8 км
Групи окремих будинків	5 км
Вікна в будинках	4 км
Димарі на покрівлях	3 км
Окремі дерева і одинокі люди	2 км
Кілометрові стовпи	1 км
Стовпи дерев	850 м
Оправи віконних рам	500 м
Рухи рук	400 м
Черепиця і дошки на покрівлі	200 м
Обличчя людей, ґудзики на сукні	150 м
Вираз обличчя	100 м
Очі	60 м
Білки очей	20 м

Додаток 6

ВІКТОРИНА-БЛИСКАВКА

1. Назвіть три дні підряд, не називаючи днів тижня, чисел. (Вчора, сьогодні, завтра ).

2. Летіла стая гусей: два попереду, один позаду, два позаду, один попереду. Скільки було гусей? (3 гуся).

3. Горіло п'ять свічок, три потухло. Скільки залишилось свічок? (5 свічок).

4. На гілці сиділо вісім горобців, потім прилетіло ще чотири, а полетіло шість. Скільки стало горобців? (6 горобців).

5. Скільки років Кості, якщо до його років ще додати вісім і ще один, то буде одинадцять років. (2 роки).

6. Як у кімнаті можна поставити два стільці, щоб біля кожної стіни стояло по одному стільці.

7. Колоду завдовжки 5 м потрібно розпиляти на поліна завдовжки 1 м. Скільки треба зробити розрізів? (4 розрізи).

Додаток 7

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ СХИЛЬНОСТЕЙ ДИТИНИ

Інструкція для батьків

Для того, щоб дати вам правильну пораду і конкретні рекомендації щодо розвитку здібностей вашої дитини, нам потрібно знати її схильності. Вам пропонується 36 запитань, подумайте і дайте відповідь на кожне з них, намагаючись не завищувати і не занижувати можливості дитини. Для більшої об'єктивності порівняйте її з іншими дітьми того ж віку.

На бланку відповідей запишіть ім'я і прізвище дитини. Відповіді розташовуйте в клітинах, номери яких відповідають номерам запитань. Якщо те, про що говориться в запитанні, не властиве вашій дитині, необхідно поставити у відповідній клітці (-), якщо властиве, але виражене не яскраво -- (+/-); якщо ж якість виражена яскраво і цим дитина помітно відрізняється від своїх однолітків -- (+). Якщо ви не можете відповісти -- залишіть дану клітину незаповненою.

Аркуш запитань

1. Добре міркує, ясно мислить.

2. Добре уловлює зв'язок між однією подією й іншою, між причиною і наслідком.

3. Уміє добре викладати свої думки, легко користується словами, має великий словниковий запас.

4. Спостережлива, любить аналізувати події і явища.

5. Схильна до логічних міркувань, здатна оперувати абстрактними поняттями.

6. Виявляє яскраво виражену, різнобічну допитливість.

7. Вчиться новим знанням дуже швидко й усе хапає одразу.

8. Швидко запам'ятовує почуте і прочитане без спеціальних заучувань, не витрачає багато часу на повторення того, що потрібно запам'ятати.

9. Знає багато про ті події і явища, про які однолітки не знають і не здогадуються.

10. Любить, коли їй читають або читає сама книги, що звичайно читають старші діти.

11. Часто задає запитання про походження і функції предметів, виявляє великий інтерес і виняткові здібності до класифікації.

12. Часто застосовує математичні навички і поняття в знаннях, які не мають відношення до математики. Здатна довго утримувати в пам'яті символи, букви, слова.

13. Нестандартно мислить і часто пропонує несподівані, оригінальні відповіді і рішення.

14. Дуже сприйнятлива, спостережлива, швидко реагує на все нове і несподіване.

15. Пластична, відкрита усьому новому, «не зациклюється» на старому. Любить пробувати нові способи вирішення життєвих завдань, не любить уже випробуваних варіантів, не боїться нових спроб, прагне завжди перевірити нову ідею.

16. Винахідлива у виборі і використанні різних предметів (наприклад, використовує в іграх не тільки іграшки, але і меблі, предмети побуту й інші засоби).

17. Здатна «з головою» поринати в заняття, що її цікавлять.

18. Здатна по-різному підійти до і вирішення однієї і тієї ж задачі.

19. Інші діти воліють вибирати її як партнера по іграх і заняттях.

20. Зберігає впевненість у собі в оточенні сторонніх людей.

21. Часто керує іграми і заняттями інших дітей.

22. Легко спілкується з дітьми й дорослими.

23. Ініціативна у спілкуванні з однолітками.

24. Схильна приймати на себе відповідальність, що виходить за рамки, характерні для її віку.

25. Виявляє велику цікавість до візуальної (зримої) інформації, проводить багато часу за малюванням і ліпленням.

26. Виявляє велику цікавість до музичних занять, чуйно реагує на характер і настрій музики.

27. Серйозно цікавиться творами мистецтва. Стає вдумливою, дуже серйозною, коли бачить красиву картину, чує музику, бачить незвичайну скульптуру, красиво виконану річ.

28. У співі і музиці виражає свій настрій і стан.

29. Добирає у своїх розповідях такі слова, які добре передають емоційний стан героїв, їхні переживання і почуття.

30. Легко входить у роль якого-небудь персонажу.

31. Енергійна і справляє враження дитини, що має потребу у великій кількості фізичних рухів.

32. Любить брати участь у спортивних іграх і змаганнях.

33. Краще від однолітків фізично розвинена, має гарну координацію рухів.

34. Любить ходити в походи, грати на відкритих спортивних майданчиках.

35. Воліє проводити вільний час у рухливих іграх (хокей, футбол і ін.).

36. Бігає швидше за інших.

Лист відповідей

Прізвище, ім'я дитини______________________________________

Дата_____________________

1	2	3	4	5	6
7	8	9	10	11	12
13	14	15	16	17	18
19	20	21	22	23	24
25	26	27	28	29	30
31	32	33	34	35	36

Додаток 8

ДІАГРАМИ ВИРАЖЕНОСТІ СХИЛЬНОСТЕЙ ДІТЕЙ (за опитувальником для батьків)

Додаток 9

АНКЕТА ПО ТИПАХ ІНТЕЛЕКТУ

(структура інтелекту згідно теорії Говарда Гарднера)

Мета: виявити рівень розвитку кожного з типів інтелекту відповідно до класифікації Гарднера.

Інструкція: Відзначте номери тверджень, які Вам відповідають:

1. Я вміло маніпулюю з предметами.

2. У мене хороше відчуття напряму.

3. У мене є природна здатність вирішувати суперечки між друзями

4. Я можу легко запам'ятовувати слова пісень.

5. Я можу пояснювати теми, які іншим пояснювати важко.

6. Я завжди роблю все поетапно.

7. Я добре знаю себе і завжди розумію, чому я поступаю так, а не інакше.

8. Мені подобається робота з людьми і суспільні заходи.

9. Я добре вчуся, слухаючи інших.

10. Коли я слухаю музику, у мене міняється настрій.

11. Мені подобаються загадки, кросворди, логічні задачі.

12. Для мого навчання дуже важливо візуальне представлення матеріалу: таблиці, графіки, схеми.

13. Я чутливий до настрою і переживань оточуючих.

14. Я вчуся краще, коли мені щось потрібно робити самостійно.

15. Перш ніж вивчати щось, мені потрібно розуміти, що в цьому є щось потрібне.

16. Я люблю самотність і тишу під час роботи і роздумів.

17. У складних музичних творах я можу на слух вичленувати окремі музичні інструменти.

18. Я можу зорово легко представити сцени, які я пам'ятаю або які я придумав.

Додаток 9 (продовження)

19. У мене багатий словниковий запас.

20. Я люблю робити записи, письмові зарисовки.

21. У мене хороше відчуття рівноваги, я люблю рух.

22. Я можу бачити закономірності між поняттями і явищами.

23. У команді я співробітничаю з іншими, прислухаюся до їх ідей.

24. Я спостережливий, часто бачу те, що не бачать інші.

25. Мене легко вивести з себе.

26. Я люблю працювати і вчитися окремо від інших.

27. Я люблю складати музику.

28. Я можу оперувати числами і вирішувати складні математичні задачі.

Типи інтелекту	Пункти анкети
Лінгвістичний	5, 9, 19, 20
Математико-логічний	6, 11, 22, 28
Візуально-просторовий	2, 12, 18,24
Музичний	4, 10, 17, 27
Міжособистісний	3, 8, 13, 23
Внутрішньоособистісний	7, 15, 16, 26
Кинестетичний	1, 14, 21, 25

Різні типи інтелекту

Лінгвістичний. Люблять писати, читати і слухати. Їм подобається розказувати історії. Добре запам'ятовують дати, імена й іншу інформацію. Мають хорошу вимову, багатий словниковий запас, люблять розгадувати кросворди, грати в «слова». Подобається виступати з доповідями, люблять хорове читання, усні відповіді, рольові ігри.

Математико-логічний. Швидко вирішують арифметичні задачі люблять аналізувати дані, будувати прогнози. Вважають за краще грати в шахи, «стратегічні» ігри. Швидко розпізнають причини і наслідки.

Додаток 9 (продовження)

Легко справляються з побудовою логічних ланцюжків, побудовою графіків. Люблять експериментувати.