Розробка моделі програмного забезпечення обліку студентів у вищому навчальному закладі

Для створення або редагування різноманітних текстових матеріалів в Moodle використовується вбудований HTML-редактор. Він має наступний вигляд:

Рис. 2.10. Вигляд HTML-редактору

Вставка зображення

Щоб вставити до тексту графічне зображення необхідно нажати на іконку . У вікні, що з'явиться необхідно вибрати картинку (також можна подивитися її попередній перегляд) і вказати її параметри. Для підтвердження вибору натисніть Ок. Після цього у вікні редактора з'явиться зображення, що ви обралися.

Модуль Анкета дозволяє використовувати в курсах декілька ефективних інструментів на основі анкетування, які дозволяють оцінювати і стимулювати дистанційне навчання. Викладачі мають можливість накопичувати дані результатів опиту студентів, які допомагають їм аналізувати власні курси і удосконалювати свої викладацькі здібності. У цьому модулі є п'ять стандартних анкет:

- ATTLS (20 питальна версія);

- Критичні інценденти;

- COLLES (Фактично);

- COLLES (Переваги й Фактично);

- COLLES (Переваги);

- Рейтингова оцінка пріоритетів.

Щоб додати анкету до курсу необхідно:

- вибрати анкета зі списку завдань;

- вказати назву і вибрати її тип;

- натиснути зберегти, у вікні, яке з'явиться заповнити вступний текст до анкети;

- після того, як зміни будуть збережені ви потрапите безпосередньо до анкети.

Завдання типу Тест дозволяє провести тестування студентів, що може складатися з наступних типів питань: питання в закритій формі, альтернативне питання, коротка відповідь, числове питання, питання на відповідність, а також опис - вступне слово або пояснення.

Щоб додати завдання типу Тест необхідно:

Обрати Тест зі списку вибору завдань.

Написати назву й вступний текст.

Вказати дату початку, дату закінчення.

Вказати, якщо необхідно годинне обмеження складання тесту.

Вказати випадковість появи питань і порядку варіантів відповідей.

Дозволити або заборонити перездачу й, якщо дозволено, вказати параметри оцінювання спроб (перша спроба, остання, середнє значення або найкраща спроба).

Натиснути зберегти.

Після цього Ви потрапите на сторінку редагування питань.На цій сторінці Ви можете створювати, редагувати й видаляти питання. Створені питання ви можете додавати до свого тесту й переміщати по різних категоріях.



Рис. 2.11. Сторінка редагування питань

Якщо ви натисните на пункт меню Параметри в блоці керування, ви потрапите до сторінки налаштування параметрів курсу:

Рис. 2.12. Сторінка налаштування параметрів курсу

Кожний з параметрів має окрему підказку (), для пояснення параметрів курсу. Найважливіші з них це Формат та Кількість тижнів/тем.

Є три різні формати представлення курсу: Тематичний, Тижневий та Обговорення. В Тематичному представлені курс поділен на секції за темами, без обмеження за часом на вивчення кожної теми. Тижневий формат розподілений на секції по тижням. Ці два формати дозволяють додавати до курсу різноманітні ресурси та завдання для студентів. Формат Обговорення представлений як один загальний форум, який може використовуватись для об'яв або дискусій.

2.4 Створення діаграм класів

Діаграми класів дозволяє створювати логічне представлення системи, на основі якого створюється вихідний код описаних класів. На діаграмах класів відображаються деякі класи і пакети системи. Це статичні картини фрагментів системи та зв'язків між ними [8].

Об'єднувати класи можна як завгодно, проте існує кілька найпоширеніших підходів.

По-перше, можна групувати класи по стереотипу. У такому разі виходить один пакет з класами-сутностями, один з прикордонними класами, один з керуючими класами і так далі. Цей підхід може бути корисний з точки зору розміщення готової системи, оскільки всі знаходяться на клієнтських машинах прикордонні класи вже опиняються в одному пакеті.

Другий підхід полягає в об'єднанні класів по їх функціональності. Наприклад, у пакеті Security (Безпека) будуть міститися всі класи, що відповідають за безпеку програми. Перевага цього методу полягає в можливості повторного використання пакетів. Якщо уважно підійти до групування класів, можна отримати практично не залежать один від одного пакети. Наприклад, пакет Security можна використовувати і в інших програмах.

Нарешті, застосовують комбінацію двох зазначених підходів. Для подальшої організації класів дозволяється вкладати пакети один в одного. На високому рівні абстракції можна згрупувати класи по функціональності, створивши пакет Security. Всередині нього можна створити інші пакети, згрупувавши відповідальні за безпеку класи по функціональності або по стереотипу.

При створенні діаграм класів був використаний другий підхід до об'єднання. Всі діаграми класів об'єднані в пакети, що пов'язані з певним підрозділом або до функціональної належності.

Рис. 2.16. Перелік пакетів системи

Наприклад, розглянемо пакет «Деканат». Кожна діаграма класів тісно пов'язана з реалізаціями прецедентів, розглянутими у розділі 2.2.

Рис. 2.17. Перелік діаграм класів пакету «Деканат»

На рисунку 2.18 зображена діаграма класів для прецеденту «Контроль за успішністю».



Рис. 2.18. Діаграма класів для прецеденту «Контроль за успішністю»

Кожен клас створювався на основі діаграм послідовностей, так як саме ці діаграми допомагають зрозуміти які класи необхідно створювати для ефективної роботи системи, а які краще опустити за непотрібністю.

У таблиці 2.1 представлено опис кожного класу діаграми.

Таблиця 2.1

Опис класів діаграми

Параметр	Значення
Клас «LoginForm»
Атрибути	login: String - логін користувача password: String - пароль користувача
Операції	Login() - ввести логін і пароля Open_main() - відкрити головне вікно програми Select_query() - вибрати дані Data_checking() - перевірити дані для авторизації Access_granted() - повідомити, що доступ до системи відкритий Access_denied() - повідомити, що доступ до системи закритий Exit_system() - вихід із системи
Клас «MainWindow»
Атрибути	kind_of_form - тип форми, що оберається
Операції	Open() - відкрити форму Exit_system() - вихід із системи
Клас «ProgressForm»
Атрибути	id_number - порядковый номер surename - фамилия студента name - имя студента second_name - отчество студента sex - пол студента
Параметр	Значення
Клас «ProgressForm»
Атрибути	citizenship - гражданство студента birthday - дата рождения студента country - страна проживания студента city - город проживания студента address - адрес студента telephone - телефон студента passport serial - паспортная серия passport_number - паспортный номер passport_who_give - кем выдан паспорт passport_date - дата выдачи пасспорта group_id - идентификатор группы faculty_id - идентификатор факультета specialty_id - идентификатор специальности kind_training - форма обучения date_start - дата начала обучения date_finish - дата конца обучения number_diplome - номер диплома
Операції	Select_query() - вибрати дані; Display_data() - відобразити дані; Update_query() - оновити дані; Refresh_data() - обновити таблицю с даними; Student_notfound() - повідомити про не наявність студента в базі; Invalid_input_data() - повідомити про помилку у даних;
Параметр	Значення
Клас « DBMS»
Атрибути	DBName - имя базы данных DBServerName - имя сервера базы данных DBPassword - пароль базы данных
Операції	Connect() - Disconect() - Search() - пошук даних; Return_data() - повернути дані; Verifying data() - перевірка даних на помилки; Update_data() - оновити дані; Info() - послати повідомлення про успішність проведення транзакції; No_rows_returned() - повідомити про не наявність даних; Data_corrupted() - повідомити про помилку у даних;

2.5 Створення діаграм станів та компонентів

Діаграми станів призначена для відображення станів об'єктів системи, які мають складну модель поведінки. Станом називається одне з можливих умов, в яких може існувати об'єкт [8].

Перебуваючи в конкретному стані, об'єкт може виконувати певні дії. Наприклад, може генерувати звіт, здійснювати деякі обчислення або посилати подія іншому об'єкту. Зі станом можна пов'язувати дії п'яти типів: діяльність, вхідна дія, вихідна дія, подія і історія стану.

Кінцевий варіант діаграми станів представлений на рисунку 2.19 для класу «LoginForm», 2.20 для класу «MainWindow», 2.21 для класу «ProgressForm» і 2.22 для класу «DBMS».



Рис. 2.19. Діаграма станів для класу «LoginForm»

Рис. 2.20. Діаграма станів для класу «MainWindow»



Рис. 2.21. Діаграма станів для класу «ProgressForm»

Рис. 2.22. Діаграма станів для класу «DBMS»

Діаграма компонентів включає заголовні файли та файли з вихідним кодом, для всіх класів, представлених на діаграмі класів [8].

Класи:

- DBMS;

- LoginForm;

- ProgressForm;

- AttendanceForm;

- ReportForm;

- MainWindow.

Готова діаграма компонентів зображена на рисунку 2.23.

Рис. 2.23. Діаграма компонентів для пакету «Деканат»

2.6 Створення діаграми розміщення

Діаграма розміщення відображає фізичні взаємозв'язки між програмними і апаратними компонентами системи. Вона показує розміщення об'єктів та компонентів в розподіленій системі [8].

Рис 2.24. Діаграма розгортання

На рисунку 2.24 зображена діаграма розгортання, на якій показано 2 варіанти розміщення компонентів системи. Перший варіант передбачає собою роботу з системою тільки по локальній мережі. Комп'ютер користувача пов'язаний з сервером додатків, з працюючим програмним забезпеченням, який, у свою чергу, пов'язаний з сервером баз даних. Другий варіант передбачає роботу з системою не тільки по локальній, але і по глобальній мережі. Це досягається за допомогою введення додаткового сервера під назвою Веб-сервер. Веб-сервер пов'язаний з сервером додатків, який працює як показано в першому варіанті. В обох випадках комп'ютер, що знаходиться в мережі університету, підключений як до локального принтера, так і до всіх принтерів за допомогою принт-сервера.

У ході проведеної роботи була представлена статична структура інформаційної системи, що служить джерелом інформації не тільки про те, які класи повинні існувати в системі, а й показує як вони взаємодіють і пов'язані один з одним, а також якими методами вони володіють. Також були представлені динамічні аспекти системи, які відображають процеси взаємодії елементів між собою і з зовнішнім середовищем.

3. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ

У даному розділі представлено техніко-економічне обґрунтування розробки інформаційної системи обліку студентів.

На даний момент на ринку програмного забезпечення існує ряд продуктів, які вирішують ці завдання, але не існує абсолютно універсальних програмних продуктів, отже, завжди необхідна адаптація продукту до предметної області, яка найчастіше вимагає залучення професійних, а значить і високооплачуваних фахівців.

Інформаційна система, що представлена у проекті, не вимагає адаптації, істотних грошових витрат, а завдяки застосуванню сучасних CASE-засобів має короткий термін розробки.

В якості аналога для розрахунку економічної ефективності будемо розглядати 1С: Підприємство.

3.1 Оцінка експлуатаційно-технічного рівня

Експлуатаційно-технічний рівень (ЕТР) розроблювального продукту - це узагальнююча характеристика його експлуатаційних властивостей, можливостей, ступеня новизни, що є основою якості продукту. Для узагальнюючої характеристики ЕТР системи доцільно використовувати показник "значимість технічного рішення" (Зтр) в загальному, вигляді розраховується за формулою:

(3.1)

де Аи - коефіцієнт актуальності вирішено технічної (проектної) задачі;

Пр - коефіцієнт відповідності вирішеною технічної задачі програмами найважливіших робіт науково-технічного прогресу;

Сз - коефіцієнт складності вирішеної технічної задачі;

Мк - коефіцієнт місця використання вирішеною технічної задачі;

Ои - коефіцієнт обсягу використання вирішеною технічної задачі;

Шо - коефіцієнт широти охоплення охоронними заходами вирішеною технічної задачі.

У таблиці 3.1 представлені значення і розрахунок показника «значимість технічного рішення».

Таблиця 3.1

Розрахунок показника "значимість технічного рішення"

Коефіцієнти	Базовий варіант	Розроблювальний продукт
Аи	1,0	1,0
Пр	1,0	1,05
Сз	4,5	5,5
Мк	1,0	1,0
Ои	1,0	1,0
Шо	1,0	1,0
	Зтр=5,5	Зтр=6,775

Таким чином, з даної таблиці видно, що розроблювальний програмний продукт має більш високий показник експлуатаційно-технічного рівня.

Рішення щодо технічної обґрунтованості розробки проекту приймається шляхом визначення коефіцієнта експлуатаційно-технічного рівня, за допомогою оцінки якого можна провести порівняння якості розроблюваного проекту з існуючим аналогом. Коефіцієнт розраховується за формулою:

(3.2)

де , - значення показника "значимість технічного рішення" для проектованого і базового варіантів відповідно.

Обчислимо коефіцієнт експлуатаційно-технічного рівня за формулою:

Якщо , розробка проекту вважається виправданою з технічної точки зору [2].

3.2 Планування комплексу робіт по розробці проекту і оцінка трудомісткості

Для розробки системи були задіяні дві людини:

- керівник проекту - видає завдання, консультує та контролює роботу програміста;

- виконавець (програміст).

Керівник формує постановку задачі і відповідає за роботу по створенню системи. Виконавець відповідає за проектування інформаційного і методичного забезпечення, організовує програмне забезпечення, відповідає за роботу системи.

Таблиця 3.2

Стадії та етапи розробки

Технічне завдання	Обґрунтування необхідності розробки програми
	Науково-дослідні роботи
	Розробка та затвердження технічного завдання
Ескізний проект	Розробка ескізного проекту
	Затвердження ескізного проекту
Технічний проект	Розробка технічного проекту
	Затвердження технічного проекту
Робочий проект	Розробка програми
	Розробка програмної документації
	Випробування програми
Впровадження	Підготовка і передача програми

Час, витрачений виконавцями, на виконання кожного з етапів роботи, наведено в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Комплекс робіт по розробці проекту

Етап	Зміст робіт	Виконавці	Тривалість, в днях	Завантаження, в днях	Завантаження, в %
1.	Дослідження й обґрунтування стадії створення
1.1	Постановка завдання	Керівник	3	1	25
		Програміст		3	75
1.2	Огляд ринку аналітичних програм	Програміст	4	4	100
1.3	Підбір і вивчення літератури	Програміст	12	12	100
Всього по етапу	Керівник	19	1	5
	Програміст		19	95
2	Науково-дослідна робота
2.1	Вивчення методик проведення аналізу	Програміст	3	3	100
2.2	Визначення структури вхідних та вихідних даних	Керівник	4	1	20
		Програміст		4	80
2.3	Обґрунтування необхідності розробки	Програміст	2	2	100
Всього по етапу	Керівник	9	1	15
	Програміст		9	85
3	Розробка та затвердження технічного завдання
3.1	Визначення вимог до інформаційного забезпечення	Керівник	2	1	33
		Програміст		2	67
3.2	Визначення вимог до програмного забезпечення	Керівник	2	1	33
		Програміст		2	67
3.3	Вибір програмних засобів реалізації проекту	Програміст	1	1	100
3.4	Узгодження і затвердження технічного завдання	Керівник	3	1	25
		Програміст		3	75
Всього по етапу	Керівник	8	3	27
	Програміст		8	73
4	Технічний проект
4.1	Розробка алгоритму розв'язання задачі	Керівник	6	2	25
		Програміст		6	75
4.2	Аналіз структури даних інформаційної бази	Керівник	4	1	20
		Програміст		4	80
Етап	Зміст робіт	Виконавці	Тривалість, в днях	Завантаження, в днях	Завантаження, в %
4.3	Визначення форми представлення вхідних і вихідних даних	Програміст	2	2	100
4.4	Розробка інтерфейсу системи	Програміст	4	4	100
Всього по етапу	Керівник	16	3	16
	Програміст		16	84
5	Проектування
5.1	Програмування та налагодження алгоритму	Програміст	31	31	100
5.2	Тестування	Керівник	12	4	25
		Програміст		12	75
5.3	Аналіз отриманих результатів та доробка програми	Керівник	10	1	9
		Програміст		10	91
Всього по етапу	Керівник	53	5	9
	Програміст		53	91
Всього по темі	Керівник	105	13	11
	Програміст		105	89

Разом, завантаження виконавців склала:

1) для керівника - 13 днів;

2) для програміста - 105 днів.

По кожній роботі визначається очікуваний час її виконання. Розрахунок виконується за наступною формулою:

(3.3)

де - очікуваний час виконання роботи;

- максимально допустимий час виконання роботи;

- найбільш вірогідний час виконання роботи;

- мінімально можливий час виконання роботи.

Дані для розрахунку і отримані результати наведені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Розрахунок очікуваного часу виконання робіт

Види робіт	tмін, дні	tмакс, дні	tн. в, дні	Tоч, дні
1.1	2	4	3	3
1.2	3	5	4	4
1.3	10	15	12	12
2.1	2	4	3	3
2.2	3	7	4	4
2.3	1	3	2	2
3.1	1	3	2	2
3.2	1	3	2	2
3.3	1	1	1	1
3.4	2	4	3	3
4.1	4	7	6	6
4.2	3	5	4	4
4.3	1	3	2	2
4.4	5	7	4	4
5.1	30	35	31	31
5.2	10	15	12	12
5.3	9	12	10	10
ВСЬОГО днів	105

Таким чином, очікуваний час розробки склав: 105 календарних днів.

3.3 Розрахунок витрат на розробку проекту

У структуру капітальних витрат, пов'язаних з автоматизацією обробки інформації, виділяють капітальні вкладення на розробку проекту автоматизації (виробничі витрати) і капітальні вкладення на реалізацію проекту (витрати на впровадження).

Капітальні вкладення, які пов'язані з автоматизацією розробки інформації розраховуються за формулою:

(3.4)

де - капітальні вкладення на проектування;

- капітальні вкладення на реалізацію проекту.

До кошторису витрат на розробку цього проекту входять наступні компоненти:

1) основні і допоміжні матеріали;

2) основна заробітна плата;

3) додаткова заробітна плата;

4) відрахування на соціальні потреби;

5) витрати на машинний час;

6) інші витрати.

Передвиробничі витрати являють собою одноразові витрати на розробку систем або елементів на всіх етапах проектування, а також витрати на їх удосконалення. Сюди включаються витрати на розробку алгоритмів і програм, вартість розробок по прив'язці типових проектних рішень (ТПР) і пакетів прикладних програм (ППП) до конкретного об'єкта автоматизації. Сумарні витрати на проектування системи і її налагодження на ЕОМ визначаються за формулою:

(3.5)

де - час, що витрачається на розробку даної системи працівником i-ої категорії, людино-дні;

- основна заробітна плата працівника i-ой категорії, грн. / місяць;

- коефіцієнт, що враховує відрахування в позабюджетні фонди (35,6%);

- коефіцієнт, що враховує районний коефіцієнт і відпускний коефіцієнт, в частках до основної заробітної плати;

- коефіцієнт, що враховує накладні витрати організації, в якій розробляється даний проект, в долях або відсотках до основної заробітної плати розробників;

- машинний час ЕОМ, необхідний для налагодження проекту;

- вартість однієї години машинного часу на ЕОМ;

- коефіцієнт багатокористування, що показує розподіл часу роботи на ЕОМ в залежності від кількості користувачів;

Дані по розрахунку основної заробітної плати наведено в таблиці 3.5 з розрахунку, що у місяці 22 робочих дні.

Таблиця 3.5

Дані по заробітній платі виконавців

Посада	Посадовий оклад, грн.	Середня ставка, грн.	Час на розробку, люд./дні	Фонд заробітної плати,грн.
Керівник	3000,00	136,00	13	1768
Програміст	2000,00	90,9	105	9544,5
ВСЬОГО	11312,5

Дані для розрахунку витрат проектованого варіанта у таблиці 3.6:

Таблиці 3.6

Дані для розрахунку витрат проектованого варіанта

Посада
Керівник	13	136	0,356	0,3	0,37	300	2	3
Програміст	105	90,9

Розрахуємо сумарні витрати на проектування системи і її налагодження на ЕОМ:

У підсумку, сумарні витрати на проектування та налагодження на ЕОМ складають 25927 гривні 30 копійок.

Кошторис витрат на розробку представлена в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7

Витрати на розробку

Статті витрат	Сума, грн.
Основна заробітна плата	11312,5
Додаткова зарплата (районний коефіцієнт - 0,3)	3393,75
Відрахування у позабюджетні фонди (35,6%)	5235,43
Витрати на машинний час	600,00
Накладні витрати організації	4185,63
ВСЬОГО:	24727,31

Тепер необхідно розрахувати витрати на реалізацію проекту. У обладнання та матеріали входять три комп'ютера. Вартість комп'ютера становить 3000 грн. Витрати на основне і допоміжне обладнання розраховуються за формулою 3.6.

(3.6)

де - балансова вартість i-го виду технічного засобу, грн.;

- кількість одиниць обладнання i-го виду, шт.;

- коефіцієнт завантаження i-го виду технічних засобів при обробці інформації по завданню.

Коефіцієнт завантаження i-го виду технічних засобів визначається за формулою 3.7.

(3.7)

де - трудомісткість одноразової обробки інформації j-ої задачі на i-му вигляді технічних засобів, машино-годин (= 4);

- частота (періодичність) рішення j-ої задачі, днів / рік (= 16);

- ефективний фонд часу роботи технічного засобу i-го виду.

Отже, витрати, пов'язані з впровадженням нового проекту будуть наступні:

Таким чином, витрати, пов'язані з впровадженням нового проекту складають 1920 гривень.

Сумарні витрати, пов'язані з впровадженням нового проекту складають:

Якщо взяти, наприклад, 1С: Підприємство, то сумарні витрати, пов'язані з її впровадженням складаються з наступних витрат:

- витрати на придбання програмного продукту аналога 27000 грн.;

- витрати по оплаті послуг на установку і супровід продукту 1750 грн. (15 годин супроводу);

- витрати на основне і допоміжне обладнання 3500 грн.;

- витрати по підготовці користувача 2250 грн. (15 годин).

Разом сумарні витрати, пов'язані з впровадженням аналога складають 35000 грн.

3.4 Розрахунок експлуатаційних витрат

До експлуатаційних витрат відносяться витрати, пов'язані із забезпеченням нормального функціонування проекту. Ці витрати називають також річними поточними витратами. Це можуть бути витрати на ведення інформаційної бази, експлуатацію комплексу технічних засобів, експлуатацію систем програмно-математичного забезпечення, реалізацію технологічного процесу обробки інформації за завданнями, експлуатація системи в цілому.

Систему обслуговує одна людина (уповноважений) на комп'ютері протягом робочого дня кожного місяця. Річні експлуатаційні витрати розраховуються за формулою 3.8:

(3.8)

де - витрати на основну та додаткову заробітну плату обслуговуючого персоналу з відрахуваннями, грн.;

- амортизаційні відрахування від вартості устаткування і пристроїв системи, грн.;

- витрати на силову енергію, грн.;

- витрати на поточний ремонт обладнання і пристроїв системи, грн.;

- витрати на матеріали і машинні носії, грн.;

- накладні витрати, грн.

Витрати на заробітну плату основну і додаткову обслуговуючого персоналу з відрахуваннями в позабюджетні фонди розраховуються за формулою 3.9.

(3.9)

де - час, що витрачається в процесі експлуатації системи працівником i-ой кваліфікації, люд. / дні;

- середньоденна зарплата працівника i-ой кваліфікації, грн.;

- кількість категорій працівників.

Таблиця 3.8

Дані по заробітній платі працівників відділу

Посада	Посадовий оклад, грн.	Середня денна ставка, грн.	Витрати часу на експлуатацію, люд. / дні	Фонд заробітної плати, грн.
Уповноважений	2200,00	100,00	48	4800,00
Програміст	1700,00	77,27	120	9272,40
ВСЬОГО	168	14072,40

За рік витрати на основну та додаткову заробітну плату обслуговуючого персоналу з відрахуваннями складають:

Таблиця 3.9

Дані по заробітній платі працівників відділу (для продукту-аналога)

Посада	Посадовий оклад, грн.	Середня денна ставка, грн.	Витрати часу на експлуатацію, люд. / дні	Фонд заробітної плати, грн.
Уповноважений	2200,00	100,00	120	12000,00
Програміст	1700,00	77,27	240	18544,80
ВСЬОГО	360	30544,80

За рік витрати (для продукту-аналога) складуть:

Сума амортизаційних відрахувань розраховується за формулою 3.10.

(3.10)

де - балансова вартість j-го виду обладнання, грн.;

- норма річних амортизаційних відрахувань для j-го виду обладнання,%;

- час роботи j-го виду обладнання, год.;

- ефективний фонд часу роботи устаткування в рік, год.;

- кількість одиниць обладнання j-го виду.

Ефективний фонд часу роботи обладнання можна обчислити за формулою 3.11:

(3.11)

де - кількість робочих днів у році (= 264);

- норматив середньодобової завантаження (не = 8 годин).

Таким чином, ефективний фонд часу роботи устаткування складе:

Розрахуємо показники для розрахунку суми амортизаційних відрахувань:

грн.; = 12,5; = 3;

(години) для проекту;

(годин) для продукту-аналога.

Сума амортизаційних відрахувань за формулою 3.10 складе:

для проекту (грн.)

для аналогу (грн.)

Витрати на силову енергію розраховуються за формулою 3.12:

(3.12)

де - встановлена потужність j-го виду технічних засобів, кВт;

- час роботи j-го виду технічних засобів, год.;

- коефіцієнт використання встановленої потужності обладнання;

- тариф на електроенергію, грн. / кВт год.

В даний час тариф на електроенергію становить 0,2802 грн. / кВт год. Встановлена потужність для комп'ютера дорівнює 0,2 кВт. Коефіцієнт використання встановленої потужності приймається за 0,7. Таким чином, витрати на силову енергію складуть:

для проекту (грн.)

для аналогу (грн.)

Витрати на поточний ремонт обладнання розраховуються за формулою 3.13.

(3.13)

де - норматив затрат на ремонт ( = 0,05).

Підставимо всі значення у формулу 3.13 і отримаємо, що витрати на поточний ремонт обладнання складуть:

для проекта (грн.)

для аналога (грн.)

Накладні витрати включають витрати на утримання адміністративного та управлінського персоналу, на утримання приміщення і т.д. Коефіцієнт накладних витрат від прямих становить 0,2.

Розрахунок поточних експлуатаційних витрат для проекту наведено в таблиці 3.10.

Таблиця 3.10

Розрахунок річних експлуатаційних витрат для проекту

Статті витрат	Витрати на проект, грн.	Витрати на аналог, грн..
Основна і додаткова заробітна плата з відрахуваннями у позабюджетні фонди	24806,8	53844,37
Амортизаційні відрахування	2147,73	4602,27
Витрати на електроенергію	158,17	338,93
Витрати на поточний ремонт	286,36	613,64
Накладні витрати	8314,4	17954
ВСЬОГО	35713,46	77353,21

3.5 Розрахунок показника економічного ефекту

Оцінка економічної ефективності варіантів проектних рішень елементів АС ґрунтується на розрахунку показників порівняльної економічної ефективності капітальних вкладень. Економічний ефект від використання розроблюваної системи визначається за формулою 3.14.

(3.14)

де , - приведені витрати на одиницю робіт, виконуваних за допомогою базового і проектованого варіантів процесу обробки інформації, грн.;

- коефіцієнт експлуатаційно-технічної еквівалентності (= 1,077);

- обсяг робіт, виконуваних за допомогою розроблювального продукту, натуральні одиниці ( приймемо рівним 1).

Наведені витрати на одиницю робіт, виконуваних по базовому і розроблювальному варіантах, розраховуються за формулою 3.15:

(3.15)

де - собівартість (поточні експлуатаційні витрати одиниці робіт), грн.;

- нормативний коефіцієнт економічної ефективності (= 0,33);

- сумарні витрати, пов'язані з впровадженням нового проекту.

Розрахунок економічного ефекту наведено в таблиці 3.11.

Таблиця 3.11

Розрахунок економічного ефекту

Дані	Розроблювальний продукт	Продукт-аналог (базовий)
Собівартість (поточні експлуатаційні витрати), грн.	35713,46 ()	77353,21 ()
Сумарні витрати, пов'язані з впровадженням проекту, грн.	26647,31()	35000 ()
Наведені витрати на одиницю робіт, грн.	44507,07 ()	88903,21 ()
Економічний ефект, грн.	Е=88903,21-44507,07=44396,14

Після визначення річного економічного ефекту необхідно розрахувати термін окупності витрат на розробку продукту за формулою 3.16.

(3.16)

Термін окупності складе:

= 26647,31 /44396,14 = 0,6 (року).

Розрахуємо фактичний коефіцієнт економічної ефективності розробки (Еф) і зіставимо його з нормативним значенням коефіцієнта ефективності капітальних вкладень = 0,33.

(3.17)

Фактичний коефіцієнт економічної ефективності розробки складе:

=44396,14 / 26647,31=1,7.

Розробка та впровадження розроблюваного продукту є ефективною, оскільки > (1,7> 0,33). В ході проробленої роботи розраховані всі необхідні дані, які доводять доцільність і ефективність даної розробки. Наведемо ці дані в зведеній таблиці 3.12.

Таблиця 3.12

Зведена таблиця економічного обґрунтування розробки проекту

Витрати на розробку проекту	35713,46 грн.
Витрати на реалізацію проекту	26647,31грн.
Загальні експлуатаційних витрати	44507,07 грн.
Економічний ефект	44396,14 грн.
Коефіцієнт економічної ефективності	1,7
Термін окупності	0,6 року

В ході проробленої роботи знайдені всі необхідні дані, які доводять доцільність і ефективність даної розробки [3].

Таким чином, впровадження розробленої інформаційної системи має економічну вигоду для установи. Економічний ефект від впровадження та подальшої експлуатації значно зросте, якщо надбудувати дану інформаційну систему додатковими функціями, що не вимагає великих фінансових витрат.

ВИСНОВКИ

У процесі роботи над дипломною роботою була вивчена така предметна область як облік студентів у вищих навчальних закладах. У ході аналізу було зроблено висновок, що облік студентів досить складний і трудомісткий процес, що вимагає автоматизації.

Вивчення ринку програмних продуктів показало, що головним недоліком цих систем є те, що або вони досить складні і мають високу ціну, або не володіють достатнім функціоналом і спрямовані на конкретний ВНЗ. Тому було прийнято рішення створити модель програмного забезпечення, на основі якої можна буде створювати програмні продукти дешево і ефективно.

При виборі case-засобу були досліджені, проаналізовані та виявлені переваги і недоліки таких case-засобів як Sybase PowerDesigner, MS Visio, Dia, SmartDraw, Enterprise Architect, ArgoUML, Rational Rose, Visual Paradigm, QReal.

В якості використовуваного case-засобу вибір зроблений на користь Rational Rose. Це пов'язано з тим, що Rational Rose володіє досить великим набором функцій і є безкоштовним у рамках IBM Academic Initiative.

Були змодельовані процеси відділу кадрів, статистичну структуру класів системи і зв'язків між ними, поведінку і взаємодії системи, процеси обміну повідомленнями між об'єктами, поведінка в рамках різних варіантів використання діяльності, ієрархія компонентів підсистеми, фізична архітектури системи.

Була представлена статична структура інформаційної системи, що служить джерелом інформації не тільки про те, які класи повинні існувати в системі, а й показує як вони взаємодіють і пов'язані один з одним, а також якими методами вони володіють.

Також були представлені динамічні аспекти системи, які відображають процеси взаємодії елементів між собою і з зовнішнім середовищем.

Проведено оцінку економічної обґрунтованості розробки даної системи. Розрахунки показали обґрунтованість та економічну доцільність розробки даної системи взамін купівлі іншої.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

moodle дистанційне навчання

Буч Г., Рамбо Д., Джекобсон А. UML: спеціальний довідник. - СПб.: Пітер, 2002.-432с., Іл.

Шепеленко Г.І. Економіка, організація і планування виробництва на підприємстві. Навчальний посібник для студентів економічних факультетів і ВНЗ. 2-е изд., Доп. і переробіт. - Ростов-на-Дону: видавничий центр "МарТ", 2000, - 544с

Смирнов С.В. Виконання організаційно-економічної частини дипломних проектів дослідницького профілю. / Навчальний посібник. - М.: МГТУ, 1988 р.

Арчибальд Р. Управління високотехнологічними програмами та проектами. Пер. з англ. - М.: ДМК Пресс, 2002. - 464 с.: Іл.

Коналлен. Д. Розробка Web- додатків з використанням UML. : Пер. з англ. - М.: Видавничий дім «Вільямс», 2001. - 288 с. : Іл. - Парал. тит. англ.

Баронов В. В., Калянов Г. Н., Попов Ю. В., Титовський І. Н. Інформаційні технології і управління підприємством / В. В. Баронов. Г. Н., Ю. Н. Попов, І. Н. Титовський. - М. : Компанія АйТі, 2006, - 328 с. : Іл. (Серія «Бізнес ПРО»).

Буч Г. Об'єктно-орієнтований аналіз та проектування з прикладами додатків на С + +, 2-е вид. / Пер. з англ. - М.: «Видавництво Біном», Спб.: «Невський діалект», 1999 р. - 560 с., Іл.

Буч Г., Рамбо Д., Джекобсон А. Мова УМЛ. Керівництво користувача: Пер. з англ. - М.: ДМК 2000. - 432с.: Іл. (Серія «Для програмістів»).

Тези доповідей учасників XVI міжнар. наук. конф. молодих науковців, м. Запоріжжя, 17-18 квітня 2008р.: У 4 т. /А.Г. Андрух. - М., 2008. - 355-326 с. - Класичний приватний університет. - м.Запоріжжя: КПУ, 2008 -Т.4.

Новікова М.С. Огляд сучасних case-засобів спец. 05.02.08 «Автоматиз. системи упр. та прогрес. інформ. Технології» / І.Я. Новосад. - Тернопіль, 2007. - 20, [1] с.

Сайт Вікіпедія - вільна енциклопедія [Електронний ресурс] : [відкрита багатомовна вікі-енциклопедія] - Електрон. дані. - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Вищий_навчальний_заклад (01.12.2012). - останнє поновлення 05.12.2012.

Сайт CITForum - on-line бібліотека [Електронний ресурс] : [бібліотека вільно доступних матеріалів з інформаційних технологій] - Електрон. дані. - Режим доступу: http://citforum.ru/database/case/introduction.shtml (01.12.2012). - останнє поновлення 05.12.2012.

Сайт Записки Методиста [Електронний ресурс] : [записки - щоденник, мемуари, белетристичний твір у формі щоденника, мемуарів] - Електрон. дані. - Режим доступу: http://monick.byethost17.com/2010/01/19/asu/ (22.08.2012). - останнє поновлення 10.09.2012.

Сайт Allbest [Електронний ресурс] : [дипломні, курсові, контрольні роботи, реферати і твори] - Електрон. дані. - Режим доступу: http://otherreferats.allbest.ru/programming/00023261_0.html (30.10.2012). - останнє поновлення 03.12.2012.

Сайт CoolReferat [Електронний ресурс] : [реферати, книги, курсові, дипломи, дисертації] - Електрон. дані. - Режим доступу: http://pda.coolreferat.com/Автоматизированная_информационная_система_учета_движения_контингента_студентов_ВУЗа (15.09.2012). - останнє поновлення 12.11.2012.

ДОДАТОК А

Діаграма класів

Размещено на Allbest.ru