Розробка апаратно-програмного забезпечення системи управління транспортними платформами в Simatic Step-7
Розробка програмного забезпечення для управління транспортними платформами на базі програмованого логічного контролера S7-300 в Simatic STEP-7. Аналіз програмного забезпечення, розрахунок показників його надійності. Опис алгоритму функціонування системи.
| Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.05.2012 |
| Размер файла | 2,1 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
2.1
Out
Stop_Dv
BOOL
FALSE
Стан виключення двигуна
2.2
Out
Maint_Dv
BOOL
FALSE
Сповіщання про обслуговування двигуна
2.3
Out
Fault_Dv
BOOL
FALSE
Виявлення помилки двигуна
Загальний вигляд створеного блоку зображений на рисунку 2.10
Рисунок 2.10 - Загальний вигляд функціонального блоку двигуна
Розділ коду програми управління транспортними платформи представлений в додатку Б.
3. Опис компонентів програми Step 7
3.1 Конфігурація і параметризація модулів
Для створення конфігурації програмувального контролера використовується інструмент Hardware Configuration. Конфігурування апаратного забезпечення починається з вибору станції, потім варто звернутися до меню Edit > Open Object (Виправлення > Відкрити об'єкт) чи двічі клацнути мишею на об'єкті Hardware у відкритому контейнері SIMATIC 300 Station (станція SIMATIC 300). Основні установки виробляються за допомогою Options > Customize (Опції > Настроїти).
Для даного дипломного проекту була створена конфігурація, яка показана на рисунку 3.1.
Рисунок 3.1 - Таблиця конфігурації станції
В якості центрального процесора станції використано CPU 313 (рисунок 3.1) - компактний центральний процесор з 10 дискретними входами і 6 дискретними виходами, в якому застосовується мікро карта пам'яті. Вбудовані функції швидкісного рахунку. Наявність вбудованих входів і виходів дозволяє виконувати безпосередній зв'язок з об'єктом управління [6].
Для аналогового модуля входу використаний модуль SM 331. Модулі вводу аналогових сигналів призначені для аналого-цифрового перетворення вхідних аналогових сигналів контролера і формування цифрових величин, використовуваних центральним процесором у процесі виконання програми. До входів модулів можуть підключатися датчики з уніфікованими вихідними електричними сигналами напруги чи сили струму, термопари, термометри опору [6]. Загальний вигляд модуля та схема його підключення зображена на рисунку 3.2
а) Загальний вигляд модуля
б) Схема підключення модуля
Рисунок 3.2 - Загальний вигляд та схема аналогового модуля входу
В якості модуля дискретного входу використовується модуль SM 321. Модулі вводу дискретних сигналів призначені для перетворення вхідних дискретних сигналів контролера в його внутрішні логічні сигнали. До входів модулів можуть підключатися контактні чи безконтактні датчики [6].
Модулі випускаються в пластикових корпусах (рисунок 3.3 а). На їхніх лицьових панелях розташовані: зелені світлодіоди, що сигналізують стан вхідних ланцюгів; червоний світлодіод індикації відмов і помилок; роз'їм для установки фронтального з'єднувача, закритий захисною кришкою; паз на захисній кришці для установки етикетки з маркіруванням зовнішніх ланцюгів.
а) б)
а) Загальний вигляд модуля
б) Схема підключення модуля
Рисунок 3.3 - Модуль SM 321
В якості модуля аналогового виходу використовується модуль SM 332.
Модулі виводу аналогових сигналів призначені для цифро-аналогового перетворення внутрішніх цифрових величин контролера і формування його вихідних аналогових сигналів. До виходів модулів можуть підключатися виконавчі пристрої, керовані уніфікованими сигналами сили чи струму напруги.
Роздільна здатність модулів дорівнює 12 біт. Вони здатні формувати запити на переривання для передачі діагностичних повідомлень. При необхідності від модуля може бути отримана розширена діагностична інформація.
Рисунок 3.4 - Схема підключення модуля SM332
Модулі виводу дискретних сигналів призначені для перетворення внутрішніх логічних сигналів контролера в його вихідні дискретні сигнали. До виходів модулів можуть підключатися виконавчі пристрої або їхні комутаційні апарати.
В якості модуля виводу дискретних сигналів використовується модуль SM 322. Модулі виводу дискретних сигналів призначені для перетворення внутрішніх логічних сигналів контролера в його вихідні дискретні сигнали. До виходів модулів можуть підключатися виконавчі чи пристрої, їхні комутаційні апарати.
Схема підключення модуля зображено на рисунку 3.5.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рисунку 3.5 - Схема підключення модуля
Останнім елементом цієї системи є блок живлення. Було обрано блок живлення PS 307 (10A). Блоки живлення PS 307 призначений для формування вихідного напруги =24В, необхідного для живлення центральних процесорів і цілого ряду модулів контролера SIMATIC S7-300.
Блоки живлення PS 307 використовують для своєї роботи вхідну напругу ~120/230В. Цей блок живлення може використовуватися як для живлення внутрішніх ланцюгів контролера, так і для живлення його вхідних і вихідних ланцюгів [7].
Модуль монтується на стандартну профільну шину DIN S7-300 у крайньої лівої позиції. Праворуч від нього монтується модуль центрального процесора чи інтерфейсний модуль IM 360 (у стійках розширення). Підключення до центрального процесора чи до інтерфейсного модуля IM 360 робиться з допомогою силової перемички, що входить у комплект постачання кожного блоку живлення.
3.2 Характеристика компонентів мови LAD
3.2.1 Послідовні і паралельні схеми
Бінарні сигнальні стани групуються в LAD за допомогою послідовних і паралельних з'єднань контактів.
Послідовне з'єднання відповідає функції AND (І), а паралельне з'єднання - функції OR (АБО). LAD застосовує тільки контакти NO (сканують з очікуванням сигнального стану „1”) і контакти NC (сканують сигнальний стан „0”). Нормально розімкнений контакт відповідає скануванню з очікуванням сигнального стану „1”. Якщо бінарний операнд, що сканує, має сигнальний стан „1”, то NO-контакт активований, замикається і „струм тече”.
На рисунку 3.7 показаний приклад, де датчик підключений до входу і сканується NO-контактом. Якщо датчик розімкнений, то вхід „key” містить „0”, і струм через NO-контакт не проходить (рисунок 3.7 а). Контактор керований виходом „key3”, не включений.
Якщо датчик активований, то вхід „key” має сигнальний стан „1”. Струм від лівої живлячої шини тече через NO-контакт в катушку, і контактор підключений до виходу „key3”, активується (рисунок 3.6 б).
NO-контакт сканує вхід з очікуванням сигнального стану „1” і потім замикається, незалежно від того, яким контактом, NO або NC, при вході є датчик.
а)
б)
а) Вхід „key” не активований (поданий „0”)
б) Вхід „key” активований (подана „1”)
Рисунок 3.6 - Приклад застосування NО контакту
Струм протікає через NC-контакт, якщо бінарний операнд має сигнальний стан „0”. Якщо сигнальний стан „1”, то NC-контакт "розмикається", і протікання струму уривається. В прикладі на рисунку 3.8 струм тече через NC-контакт, якщо датчик незамкнутий (вхід „key” має сигнальний стан „0”).
Струм також тече в катушці і контактор на виході „key3" - включений (рисунок 3.7 а). Якщо датчик активований, то вхід „key” має сигнальний стан „1”, і NC-контакт розмикається.
Протікання струму уривається, і з контактора на виході „key3" знімається навантаження (рисунок 3.7 б).
а)
б)
а) Вхід „key” не активований (поданий „0”)
б) Вхід „key” активований (подана „1”)
Рисунок 3.7 - Приклад застосування NС контакту
NC-контакт перевіряє вхід на наявність нульового сигнального стану і перебуває потім в замкнутому стані, не дивлячись на те, яким контактом на вході є датчик, NO - або NC-контактом.
3.2.2 Лічильники
Лічильники (counters) дозволяють використати CPU в обчислювальних задачах. Лічильники можуть вести рахунок за збільшенням (прямий рахунок) і по зменшенню (зворотний рахунок). Область рахунку охоплює три розряди (від 000 до 999). Лічильники розташовуються в системній пам'яті CPU; кількість лічильників визначається версією CPU.
Лічильник сканується шляхом прочитування його стану (нульове або ненульове значення рахунку) або поточного значення лічильника (значення рахунку, count value.
З лічильниками можна виконувати наступні операції:
установка лічильника, завдання значення лічильника;
прямий рахунок;
зворотний рахунок;
скидання лічильника;
зчитування стану (двійкового) лічильника;
зчитування (числового) значення лічильника в двійковій формі;
зчитування (числового) значення лічильника в двійково-десятковій формі.
Блоковий елемент лічильника містить всі операції рахунку у формі функціональних входів і функціональних виходів (рисунок 3.8). Над блоковим елементом розташована абсолютна або символічна адреса лічильника. В блоковому елементі в якості заголовка указується тип лічильника (S CUD означає „up-down counter", "лічильник прямого і зворотного рахунку”). Призначення для першого входу обов'язкове; для інших входів і виходів призначення можна не робити.
Є три виконання блокових елементів лічильника: лічильник прямого і зворотного рахунку (up-down counter, S CUD), лічильник тільки прямого рахунку (up counter, S CU) і лічильник зворотного рахунку (down counter, S CD).
Рисунок 3.8 - Представлення лічильника на мові LAD
Опис входів і виходів лічильника представлені в таблиці 3.1
Таблиця 3.1 - Входи і виходи лічильника
|
Найменування |
Тип даних |
Опис |
|
|
CU |
BOOL |
Вхід прямого підрахунку |
|
|
CD |
BOOL |
Вхід зворотного підрахунку |
|
|
S |
BOOL |
Вхід установки |
|
|
PV |
WORD |
Вхід перед установки |
|
|
R |
BOOL |
Вхід скидання |
|
|
CV |
WORD |
Текуче значення в двійковому вигляді |
|
|
CV_BCD |
WORD |
Текуче значення в двійково-десятковому вигляді |
|
|
Q |
BOOL |
Стан лічильника |
Запрограмувати лічильник також можна, використовуючи окремі елементи (рисунок 3.9). Установка і підрахунок в цьому випадку робиться за допомогою котушок. Котушка установки лічильника містить операцію обчислення (підрахунку) (SC = Set Counter, установка лічильника); під котушкою знаходиться значення лічильника у форматі WORD, яке використовується для установки лічильника. Щоб скинути лічильник, використовується котушку для скидання, а NO - або NC-контакт - для перевірки стану лічильника
Лічильник встановлюється, коли RLO міняється з „0” на „1” на вході установки S перед котушкою установки або блоковим елементом установки. Для установки лічильника завжди потрібний позитивний фронт. „Установка лічильника” („Set counter”) означає, що лічильник встановлюється в початкове значення. Область значення - від 0 до 999.
а) б) в)
а) Котушка (лічильник) прямого підрахунку
б) Котушка (лічильник) зворотного підрахунку
в) Установка лічильника, визначення значення лічильника
Рисунок 3.9 - Представлення лічильників у вигляді окремих елементів
Лічильник скидається, коли струм протікає на вході скидання або в котушці скидання (коли присутній RLO „1”). В цьому випадку перевірка лічильника NO-контактом поверне результат зчитування „0”, а перевірка NC-контактом поверне результат зчитування „1”. Скидання лічильника встановлює його значення рахунку в „нуль”. Вхід R блокового елемента лічильника може бути вільним.
В даному розділі дипломного проекту описано основні компоненти конфігураційної таблиці, які використовувалися для створення станції проекту S7, та компоненти мови LAD з допомогою яких було розроблене програмне забезпечення управління транспортними платформами.
4. Розрахунок показників надійності програмного забезпечення
4.1 Вплив надійності програмного забезпечення на надійність системи загалом
Сьогодні у зв'язку з зростанням складності програм існує тенденція до зниження їх якості, збільшення кількості помилок в програмах. Перевірка програми часто можлива лише після об'єднання її частин, коли зміни в програмі пов'язані із значними витратами часу та засобів. Досить часто зустрічаються ситуації, коли безпомилково працююча програма застосовується в новій задачі і на інших вихідних даних дає неприйнятні по точності і часу розрахунку результати. Існує також цілий ряд інших факторів, які сприяють появі в програмах помилок (неправильне розміщення програмістом алгоритму, неправильне складання загальної структури програмного забезпечення (ПЗ) і взаємозв'язку програм, неправильний вибір методів захисту програм, помилки в перенесенні програм).
Оскільки відмова технічних та програмних засобів є взаємозалежними подіями, то найбільш правильним підходом є оцінка показників надійності математичного, програмного та інформаційного забезпечення за степенем їх впливу на комплексні показники надійності системи [8].
В той же час ПЗ, як об'єкт аналізу володіє рядом особливостей:
ПЗ не зношується і в ньому майже відсутні помилки виробництва;
виявлені і виправлені помилки більше не повторюються;
надійність програм залежить від використовуваної вхідної інформації (помилка у вхідних даних приводить до помилки в результаті);
при відсутності діагностування помилки ПЗ будуть мати систематичний характер;
надійність ПЗ залежить від сфери застосування.
Для оцінки надійності ПЗ проводять аналогію між програмами та ТЗ і розглядають надійність ТЗ в процесі його застосування. З тим, щоб використати математичний апарат теорії надійності розглядають відмови програми як подію, що полягає в переході до неправильної роботи або зупинки програми. Після появи відмови програмісти досліджують програму з метою пошуку (локалізації) помилки і вдосконалення програми. При цьому використовують моделі надійності ПЗ, в яких програми вважаються аналогами невідновлюваних об'єктів і знаходяться значення відповідних показників надійності: ймовірність безвідмовної роботи (відсутність появи помилок) програм на протязі визначеного інтервалу напрацювання або числа прогонів при експлуатації програми в розрахунковому режимі на ЕОМ відповідного класу, середнє напрацювання.
Всі методи оцінки надійності ПЗ можна умовно поділити на дві групи: моделі і методи проектної оцінки надійності; моделі і методи статистичної оцінки надійності (за результатами відладки або експлуатації).
4.2 Оцінка надійності програмного комплексу за результатами відладки
Для розрахунку надійності ПЗ за результатами відладки використаємо модель Шумана, яка передбачає наступні припущення: загальна кількість команд в машинній мові постійна; на початок випробувань кількість помилок рівна деякій величині і по мірі випробувань - зменшується; інтенсивність відмов програми пропорційна числу залишкових помилок.
Ймовірність безвідмовної роботи ПЗ визначається за формулою (4.1):
(4.1)
деТ - середнє напрацювання на відмову, що визначається за формулою (4.2).
(4.2)
деЕ0 - число помилок на початок відладки;
І - число машинних команд в модулі;
в () - число виправлених помилок в розрахунку на одну команду;
- час відладки;
С - коефіцієнт пропорційності.
Оцінка параметрів моделі за результатами відладки з врахуванням тривалості двох періодів тестування проводиться наступним чином:
(4.3)
де - коефіцієнт, який обчислюється за формулою (4.4);
- число виправлених помилок в розрахунку на одну команду за час відладки ;
- число виправлених помилок в розрахунку на одну команду за час відладки .
(4.4)
деn1 - кількість помилок, виявлена за період відладки ;
n2 - кількість помилок, виявлена за період відладки .
Коефіцієнт пропорційності обчислюється за формулою (4.5):
(4.5)
У зв'язку з вимогами моделі Шумана для розрахунку надійності програмного забезпечення необхідно провести тестування програми два рази. При знаходженні помилок - провести аналіз та виправити недоліки.
Отже, за результатами тестування
Підставивши значення вказаних параметрів у формулу (3.4) отримаємо:
Прийнявши за формулою (4.3) обчислимо :
За формулою (4.5) обчислимо коефіцієнт пропорційності
Врахувавши визначені параметри моделі обчислимо середнє напрацювання на відмову за формулою (4.2):
Отже, в даному розділі було проведено розрахунок середнього напрацювання на відмову розробленого програмного забезпечення. Визначене значення даного показника надійності становить 168,64 год, що не є достатньо великим. Це можна пояснити властивостями вибраної моделі, для якої середнє напрацювання на відмову обмежується часом тестування програмного забезпечення.
5. Охорона праці
5.1 Значення охорони праці в забезпеченні безпечних і здорових умов праці
Охорона праці і техніки безпеки в виробничому процесі відіграє важливу роль. Повністю безпечних та нешкідливих виробництв не існує. Задача охорони праці - звести до мінімуму ймовірність ураження або захворювання працюючого з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній продуктивності праці. Реальні виробничі умови характеризуються, як правило, наявністю деяких шкідливостей та небезпек. Прикладами виробничих небезпек можуть служити відкриті струмопровідні частини обладнання, розжарені тіла, деталі машин і механізмів, що рухаються і т.д. Виробничі шкідливості виникають через незадовільні санітарно-гігієнічні умови на виробництві і наявність незадовільного мікроклімату на виробництві, шкідливих домішок в повітрі, променистого тепла, іонізуючих випромінювань, електромагнітних полів.
Подія, при якій вплив на працюючого небезпечного виробничого фактору приводить до травми, теплового удару, обмороження або опіку, називається нещасним випадком. Вплив на людину шкідливого виробничого фактору може призвести до професійного захворювання або отруєння.
Між виробничими небезпеками та шкідливостями неможливо провести чіткої границі. Один і той самий фактор може викликати і травму, і професійне захворювання (наприклад, порошинка, що попала в око, викликає травму, а пил - силікоз; надлишок кількості тепла приводить до травми - опіку і захворювання - перегріву організму і т.д.).
Комплекс організаційних і технічних заходів і засобів, що попереджують нещасні випадки на виробництві, називається технікою безпеки. Виробнича санітарія включає в себе комплекс організаційних, гігієнічних та санітарно-технічних заходів та засобів, що попереджують виробничі шкідливості.
Покращення умов праці, підвищення її безпечності і нешкідливості має велике економічне значення. Воно впливає на економічні результати виробництва - на продуктивність праці, якість та собівартість продукції, що випускається.
Продуктивність праці підвищується завдяки збереженню здоров'я та працездатності людини, економії живої праці шляхом підвищення рівня використання робочого часу, продовження періоду активної трудової діяльності людини, економії загальної праці шляхом підвищення якості продукції, покращення використання основних виробничих фондів, зменшення числа аварій.
Покращення умов праці та її безпечність приводять до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, інвалідності, що зберігає здоров'я працюючих та одночасно приводить до зменшення затрат на оплату пільг та компенсації за роботу в небезпечних умовах праці, на оплату наслідків такої роботи (тимчасової та постійної непрацездатності), на лікування, перепідготовку працівників виробництва у зв'язку з текучістю кадрів по причинам, які пов'язані з умовами праці [9].
Основними причинами виробничого травматизму є:
невиконання робітниками правил безпечного ведення робіт;
невідповідність професії або кваліфікації робітників виду робіт, що виконують;
незадовільний стан робочих місць, території підприємств і цехів;
порушення трудової і виробничої дисципліни;
відсутність відповідальних керівників робіт або їх нервові дії.
несправність обладнання, інструмента;
інші причини.
Для оцінки нещасних випадків та рівня травматизму на підприємстві використовують статистичні показники, такі як коефіцієнт частоти і коефіцієнт важкості травматизму.
Коефіцієнт частоти травматизму визначається за формулою:
(5.1)
де Т - число нещасних випадків за звітний період;
Р - середньоспискова чисельність працюючих за звітний період.
Коефіцієнт важкості визначають за формулою:
(5.2)
де Д - сумарна кількість днів тимчасової непрацездатності за звітний період.
Середня спискова кількість працюючих на підприємстві ТзОВ “Керамікбудсервіс" у 2003 році становила 150 чоловік, число нещасних випадків за звітний період - 2, сумарна кількість днів непрацездатності за звітний період - 36 днів.
Визначимо значення коефіцієнтів частоти та важкості травматизму станом на 2003 рік:
У 2004 році середня спискова кількість працюючих на підприємстві становила - 158 чоловік, зафіксована кількість нещасних випадків за поточний рік - 2, сумарна кількість днів тимчасової непрацездатності за 2004 рік - 28. Обчислимо значення коефіцієнтів частоти та важкості травматизму станом на 2004 рік:
У 2005 році середня спискова кількість працюючих на підприємстві становила - 165 чоловік, кількість нещасних випадків на підприємстві за 2004 рік - 1, сумарна кількість днів тимчасової непрацездатності працівників за 2005 рік - 14.
Визначимо значення коефіцієнтів частоти та важкості травматизму станом на 2005 рік:
В результаті проведених розрахунків можна сказати, що для підприємства ТзОВ “Керамікбудсервіс" значення коефіцієнтів частоти та важкості травматизму є найбільшими за 2003 рік в порівнянні з 2004 та 2005 роками і відповідно становлять 13.3 та 18.
Таблиця 5.1 - Основні відомості про стан охорони праці на підприємстві
|
Показники |
Поточний рік |
|||
|
2003 |
2004 |
2005 |
||
|
Коефіцієнт частоти травматизму |
13.3 |
12.7 |
6.1 |
|
|
Коефіцієнт важкості травматизму |
18 |
14 |
14 |
|
|
Економічні втрати підприємства, грн. |
42258.34 |
18564.29 |
2473.60 |
|
|
Витрати коштів на охорону праці та навколишнє середовище, грн. |
3215.36 |
5895.11 |
10489.46 |
З проведеного аналізу стану охорони праці на виробництві можна зробити висновок, що охороні праці приділяється значна увага, про що свідчить величина коштів, яка виділяється на впровадження заходів щодо покращення стану охорони праці на даному підприємстві, а також значення коефіцієнтів частоти та важкості травматизму, які помітно зменшуються з кожним роком.
Охорона праці дуже тісно пов'язана також з загальною задачею охорони природи, так як очищення і знешкодження стічних вод та викидів в атмосферу, боротьба з шумом та вібрацією, захист від електромагнітних полів та іонізуючих випромінювань служать не тільки цілям охорони праці, але й одночасно сприяють збереженню середовища проживання людини.
5.2 Аналіз потенційної небезпеки та шкідливих факторів виробничого середовища
Від умов праці в великій степені залежить здоров'я і працездатність людини, її відношення до праці і результати праці. При несприятливих умовах різко знижується продуктивність праці і складаються передумови для виникнення травм і професійних захворювань.
Напруженість праці характеризує трудовий процес з позицій підвищених вимог до центральної нервової системи, до нервово-психічної сфери людини. Чим більше навантаження на центральну нервову систему і систему органів чуття (зір для тих, хто працює на ЕОМ, слух у людей, які обслуговують певні механізми), чим вища міра відповідальності за прийняття рішень, тим напруженіша праця [9].
У осіб переважно розумової праці, робота яких супроводжується нервово-психічним напруженням (оператори, диспетчери і т.д.), частіше реєструється патологія, у якої є істотною роль порушень нервово-ендокринної регуляції: це захворювання нервової системи, органів травлення, органів чуття. В організмі після тривалої дії комп'ютера починаються автопроцеси, тобто утворюються антитіла, які уражують власний захист організму. Тому проявитися захворювання може в будь-якому органі, що обумовлене індивідуальною схильністю, спадковістю та ін.
Ускладнення функціональної структури діяльності в зв'язку з застосуванням електронно-обчислювальних систем (далі по тексту ЕОС), відеотерміналів (далі по тексту ВДТ), висуває нові, часом підвищені вимоги до організму людини. Недооблік ролі людського чинника при проектуванні і створенні обчислювальних центрів (далі по тексту ОЦ) неминуче відбивається на якісних і кількісних показниках діяльності робітників, у тому числі призводить до уповільнення або помилок у процесі ухвалення рішення.
Основні потенційно небезпечні виробничі фактори, що мають місце в цеху маневрових пристроїв на підприємстві ТзОВ “Керамікбудсервіс" наведені в таблиці 5.2 Перелічені шкідливі фактори можуть викликати у працюючих такі професійні хвороби як пилові бронхіти, пневмоконіози, вібраційну хворобу, захворювання нервової системи.
Таблиця 5.2 - Аналіз потенційних небезпек виробничих факторів
|
Джерело небезпек |
Характеристика потенційно-небезпечних виробничих факторів та їх допустимі значення |
|
|
1. Маневрові пристрої: |
||
|
- електричний струм |
U=380В; І=1.5*18=27А; f=50Гц Можливість ураження електричним струмом (Uс. м. 100 мВ) |
|
|
- рухомі частини машин і механізмів |
Можливість механічного травмування працівників |
|
|
- трос (линва) |
Обрив линви при навантаженні - можливість травмування працівників; Діюче значення рівня зверив. тиску Lр=85дБ; fс. г. =63Гц; ГДР: Lр. н. =94дБ; fс. г. =63Гц |
|
|
- вібрації |
Діюче значення рівня вібро-швидкості: Lv=72дБ; fс. г. =63Гц; ГДР: Lv. н. =76дБ; fс. г. =63Гц. |
|
|
- робота електродвигунів |
Обертові частини - можливість отримання механічних травм; підвищений рівень звукового тиску більше 87Дб. |
|
|
- рентгенівське випромінювання |
Фактичні (середні) дані вимірів: 9-12 мкр. год (в діапазоні 1.2 КеВ). ГДД: 75 мкр. год. |
|
|
- ультрафіолетове випромінювання |
Фактичні дані вимірів: 0.1 Вт/м2 (в діапазоні 220-280 нм). Допустима інтенсивність: 100 Вт/м2. |
|
|
- ІЧ-випромінювання |
Фактичні дані вимірів: 0.05-4 Вт/м2 (в діапазоні 700 нм-1мм). Допустима інтенсивність: 100 Вт/м2. |
|
|
- видимий діапазон |
Фактичні дані: 0.1-2 Вт/м2 (в діапазоні 320-400 нм). Допустима інтенсивність: 10 Вт/м2. |
|
|
- яскравість |
Фактичні дані: 75-80 кД/м2. Допустиме значення: 35 кД/м2. |
|
|
- електростатичне поле |
Фактичні дані: 15 кВ/м (0 Гц). Допустима напруженість поля: 20-60 кВ/м. |
Значний вплив на здоров'я працівників, крім газоподібних та пароподібних шкідливих речовин, різного роду хімічних речовин, що можуть потрапляти у виробничі приміщення чи безпосередньо використовуватися, може здійснювати підвищена запиленість повітря робочої зони [9]. Ступінь небезпечності пилу залежить від його дисперсності, форми, твердості, волокнистості. Найнебезпечнішим є частки пилу розміром до 5 мкм.
В таблиці 5.3 наведена характеристика шкідливих речовин, які використовуються у виробничому приміщенні маневрових пристроїв. Граничні допустимі концентрації (ГДК) записані на основі ГОСТ 12.1.007-76. ССБТ. Вредные вещества. Класификация и общие требования безопасности.
Таблиця 5.3 - Характеристика шкідливих речовин, що використовуються у виробничому приміщенні
|
Назва шкідливої речовини або матеріалу |
Технологічний процес в якому використовуються чи виділяються шкідливі речовини |
Гранично допустима концентрація шкідливої речовини, мг/м3 |
Дія на організм людини. Перша допомога |
||
|
В робочій зоні |
В атмосфері населеного пункту |
||||
|
Бензин |
Для промивання забруднених частин двигунів і линв |
100 |
5 |
Токсична дія на організм людини, викликають органічні порушення ЦНС, дистонічні явища у м'язах. Свіже повітря, спокій, тепло. |
|
|
Дизельне мастило |
Для змазування механічних частин |
0,5 |
- |
Праця робітників ОЦ повинна відносити до І-ІІ класу по гігієнічних умовах праці; його тяжкість не повинна перевищувати оптимальних, а напруженість допустимих розмірів („Гігієнічна класифікація праці МЗ України" 1137-80).
5.3 Забезпечення нормальних умов праці
Всі види робіт в виробничих приміщеннях поділяються на три категорії по важкості робіт. Робота оператора ЕОМ відноситься до категорії робіт з затратами енергії до 150 ккал/год.
Виробничі приміщення ОЦ проектуються відповідно вимогам СНіП 2.09.04-87 „Адміністративні і побутові будинки приміщення виробничих підприємств" і СН-512-78 - „Інструкція з проектування будинків і помешкань для електронно-обчислювальних машин”.
Розміщення приміщень в обчислювальних центрах (далі по тексту ОЦ) здійснюються за принципом однорідності видів виконуваних робіт з метою оптимізації умов праці робітників ОЦ, необхідно встановлювати відеотермінали в приміщеннях, які суміжні й ізольовані від приміщень із друкуючими пристроями (для виводу оперативної інформації) і гнучкими дисками для довгострокового її збереження.
Виходячи з особливостей зорового апарату, до освітлення виробничих приміщень висуваються такі вимоги:
1) Освітлення повинно створити достатню освітленість робочих поверхонь, щоб залежно від коефіцієнта її відбиття складалася достатня яскравість для розрізнення.
2) Освітленість робочих поверхонь повинна бути достатньо рівномірною.
3) Повинен бути достатній контраст поверхонь, що освітлюються.
4) Не повинно бути засліплюючої дії як від джерел освітлення, так і від відбитої робочої поверхні.
5) Освітлення повинно забезпечити безпеку праці.
Обчислювальні машини встановлюються і розміщуються відповідно до вимог технічних умов заводів-виготовлювачів Мінімальна ширина проходів із передньої сторони пультів і панелей керування устаткуванням ЕОМ і однорядному його розташуванні повинна бути не менше 1 м, при дворядному - не менше 1,2 м. ВДТ повинні розташовуватися при однорядному їхньому розміщенні на відстані не менше 1 м від стін; робочі місця з дисплеями повинні розташовуватися між собою на відстані не менше 1,5 м.
Для екрану монітора використовується спеціальний фільтр, який захищає очі оператора від ультрафіолетових і рентгенівських променів, а також підвищує контрастність зображення.
В обчислювальних центрах України застосовуються переважно захисні екрани трьох типів: сіткові, плівкові і скляні. У деяких випадках застосовуються пластикові екрани. Результат досліджень властивостей фільтрів наведено у таблиці.
По можливості екран дисплею необхідно розмістити трохи вище рівня очей. Це створить розвантаження тих груп м'язів, які напружені при нормальному погляді - вниз або вперед.
Вимоги до допоміжних будинків і приміщень ОЦ повинні відповідати СНІП 2-09-0-1-87 „Адміністративні і побутові будинки і приміщення виробничих підприємств”.
У виробничих приміщеннях ОЦ повинні дотримуватися такі обсяги зовнішнього повітря:
при кубатурі помешкання до 20 м3 на одного працюючого - не менше 30 м3/год на людину;
при кубатурі помешкання 20-40 м3 на одного працюючого не менше 20 мз/гoд на людину;
при кубатурі помешкання більш - 10 м3 на одного працюючого, наявності вікон і відсутності виділення шкідливих речовин припускається природна вентиляція приміщення, якщо не потрібно дотримання технологічних параметрів чистоти повітря;
у виробничих приміщеннях без вікон і ліхтарів подача повітря на одного працюючого повинна бути не менше 60 м3 /год при дотриманні норм мікроклімату і шкідливих речовин і пилюки.
Таблиця 5.5 - Нормативні характеристики метеорологічних умов у виробничих приміщеннях.
|
Виробниче приміщення |
Категорія важкості фізичних робіт |
Період року |
Температура,°С |
Відносна вологість, % |
Швидкість руху повітря, м/с |
|
|
Операторна |
Іа - категорія |
Теплий Холодний |
22-25 20-23 |
40-60 40-60 |
0,1 не > 0,2 0,1 не > 0,2 |
|
|
Цех ГВК |
ІVв - категорія |
Теплий Холодний |
21-23 18-20 |
40-60 40-60 |
0,1 не > 0,3 0,1 не > 0,2 |
У приміщеннях із надлишками явного тепла необхідно передбачати регулювання подачі теплоносія для дотримання нормативних параметрів мікроклімату. Не можна використовувати для опалення машинних залів ЕОМ і сховищ магнітних стрічок, електронагрівальні прилади і парове опалення.
В усіх виробничих приміщеннях ОЦ на постійних робочих місцях параметри мікроклімату повинні відповідати вимогам СН 4088-86 „Мікроклімат виробничих приміщень”.
Повітря, що надходить в приміщення повинно бути очищене від забруднень, в тому числі від пилюки і мікроорганізмів. Рівень чистоти повітря повинен відповідати вимогам СН 512-78.
Кондиціонування повітря повинно забезпечувати автоматичну підтримку параметрів мікроклімату у необхідних межах в продовж усіх сезонів року, очищення повітря від пилюки шкідливих речовин, створення невеличкого надлишкового тиску у чистих помешканнях для виключення надходження неочищеного повітря.
Таблиця 5.6 - Характеристика системи вентиляції
|
Виробниче приміщення |
Тип вентиляції |
Вентиляційне обладнання |
Кратність повітряного обміну,1/год |
|
|
Операторна |
Механічна витяжна |
Кондиціонер PHILIPS 4х12 |
5 |
|
|
Приміщення ГВК |
Притічно-витяжна |
Витяжний всмоктувач ВЦ-4-70 |
15 |
Освітлення в приміщеннях ОЦ повинно бути змішаним (природним і штучним).
Природне освітлення в помешканнях ОЦ повинно здійснюватися у виді бічного освітлення. Розмір коефіцієнта природної освітленості к. п. о. повинен відповідати нормативним рівням по СНІП 11-4-79 "Природне і штучне освітлення. Норми проектування". Орієнтація світлоотворів для приміщень з ЕОМ і ВДТ повинна бути північною.
Штучне освітлення в приміщеннях ОЦ варто здійснювати у виді комбінованої системи освітлення з використанням люмінесцентних джерел світла у світильниках загального освітлення. Для запобігання засвіток екранів дисплеїв прямими світловими потоками застосовуються світильники загального освітлення, розташовані між рядами робочих місць або зон із достатнім бічним освітленням. При цьому лінії світильників розташовуються паралельно світлоотворам.
Освітлювальні установки повинні забезпечувати рівномірну освітленість за допомогою переважно відбитого або розсіяного світлорозподілу; вони не повинні створювати світлих відблисків на клавіатурі й інших частинах пульта, а також на екрані ВДТ у напрямку ока оператора. Для випадку відблисків відбитка на екранах від світильників загального освітлення необхідно застосовувати антиблікерні сітки, спеціальні фільтри для екранів, захисні козирки або розташовувати джерела світла паралельно напрямку погляду на екран ВДТ з обох його сторін. При рядковому розташуванні устаткування (ВДТ) не припускається розташування дисплеїв екранами один до одного.
Таблиці 5.7 - Характеристика освітленості робочих місць
|
Назва приміще-ння |
Розряд зорової роботи |
Освітленість, лк |
Тип світи-льника |
||||
|
Загальне освітлення |
Комбіне-ване освітлення |
Аварійне освітлення (для продовження роботи) |
Аварійне освітлення (для евакуації людей) |
||||
|
Операторна |
IV |
300 |
40 |
30 |
10 |
ЛСП-12 |
|
|
Цех ГВК |
VII |
150 |
200 |
30 |
10 |
ЛСП-06 |
Місцеве освітлення забезпечується світильниками, які установлені безпосередньо на стільниці (столі) або на його вертикальній панелі, а також які вмонтовані в козирок пульта. Якщо виникає необхідність використання індивідуального світлового джерела, то він повинен мати можливість орієнтації в різних напрямках і бути оздоблений пристроєм для регулювання яскравості і захисною сіткою, що охороняє від осліплення і відбитого блиску.
Джерела світла відносно робочого місця розташовують таким чином, щоб виключити влучення в очі прямого світла. Захисний кут арматури в цих джерел повинний бути не менше 30.
Пульсація освітленості люмінесцентних ламп не повинна перевищувати 10%. При природному освітленні варто застосовувати засоби сонцезахисту, що знижують перепади яскравостей між природним світлом і світінням екрана ЕОМ. У якості таких засобів можна використовувати плівки з металічним покриттям або регульовані жалюзі з вертикальними ламелями. Крім того, рекомендується розміщення вікон з однієї сторони робочих помешкань. При цьому кожне вікно повинно мати світлорозсіюючі штори з коефіцієнтом відбиття 0,5-0,7.
Для запобігання утворення і захисту від статичної електрики в приміщеннях ОЦ необхідно використовувати нейтралізатори зволожувачі, а підлоги повинні мати антистатичне покриття. Захист від статичної електрики повинен проводитися у відповідності із санітарно-гігієнічними нормами, що визначають напруженість електричного нуля, рівні напруженості електростатичних нулів, що допускаються не повинні перевищувати 20 кВ протягом 1 години (ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1045-84).
У машинних залах ЕОМ, у помешканнях із дисплеями необхідно контролювати рівень аероіонізації.
М'яке рентгенівське випромінювання, що виникає при напрузі на аноді 20-22 кВ, а також висока напруга на струмоведучих ділянках схеми викликають іонізацію повітря, з утворенням позитивних іонів, що рахуються несприятливими. Оптимальним рівнем аероіонізації в зоні подиху працюючого рахується вміст легких аероіонів обох знаків від 1,5-102 до 5-103 у 1 см3 повітря ("Вказівки по компенсації аероіонної надлишковості в приміщеннях промислових підприємств й експлуатації азросонізаторів" 1601-77 МЗ України і "Санітарно-гігієнічні норми припустимих рівнів іонізації повітря виробничих і суспільних помешкань" №2152-80).
Організацію робочих місць на ОЦ необхідно здійснювати на основі сучасних ергономічних вимог.
Конструкція робочих меблів (столи, крісла або стільці) повинна забезпечувати можливість індивідуального регулювання відповідно росту працюючого і створювати зручну позу.
Часто використовувані предмети праці й органи керування повинні знаходитися в оптимальній робочій зоні.
Таблиця 5.8 - Засоби індивідуального захисту працюючих
|
Шкідливий виробничий фактор |
Вид засобу захисту |
Призначення засобу захисту |
Професія працівника |
|
|
Операторна |
Колективний метод захисту |
1) Побутові зволожувачі "ІОН" - захист від статичної електрики 2) Одяг - з натуральних матеріалів - від статичної електрики 3) Покриття підлоги антистатичним лінолеумом - від статичної електрики 4) Біополярні коронні аерофонізатори - для оптимізації іонів повітря |
Оператор ОЦ. Інженери програ-місти |
Робочий стіл повинний регулюватися по висоті в межах 680-760 мм; при відсутності такої можливості його висота повинна складати 720 мм. Оптимальні розміри робочої поверхні стільниці 1600Х900 мм. Під стільницею робочого столу повинно бути вільний простір для ніг із розмірами по висоті не менше 600 мм, по ширині 500 мм, по глибині 650мм. На поверхні робочого столу для документів необхідно передбачати розміщення спеціальної підставки, відстань якої від очей повинно бути аналогічним відстані від очей до клавіатури що дозволяє знизити зорове стомлення.
Клавіатура дисплея не повинна бути жорстко, пов'язана з монітором. У клавіатурі необхідно передбачити можливість звукового зворотного зв'язку від умикання клавіш із можливістю регулювання. Діаметр клавіш - у межах 10 - 19 мм, опір 0,25-1,5 Н. Поверхня клавіш повинна бути увігнутою, відстань між ними - не менше 3 мм. Нахил клавіатури повинний знаходитися в межах 10 - 15°.
Раціональний режим праці і відпочинку робітників ОЦ, установлений з урахуванням психофізичної напруженості їхньої праці, динаміки функціонального стану систем організму і працездатності передбачає суворе дотримання регламентованих перерв. При цьому перерви повинні бути оптимальної тривалості: занадто тривалі перерви ведуть до порушення робочої установки, розладу динамічного стереотипу.
Кількість оброблюваних символів (або знаків) на ВДТ не повинно перевищувати ЗО тис. за 4 години роботи.
З метою зниження або усунення нервово-психічної, зорової і м'язової напруги, попередження перевтоми необхідно проводити сеанси психофізіологічного розвантаження і зняття втоми під час регламентованих перерв і після закінчення робочого дня.
Ці сеанси повинні проводитися в спеціально обладнаному приміщенні - кімнаті психологічного розвантаження. Цю кімнату варто розташовувати на відстані не більш 75 м від робочих місць. Вимоги до устаткування кімнати психологічного розвантаження викладені в "Міжгалузевих методичних рекомендаціях по попередженню перевтоми робітників фізичної і розумової праці".
Для зниження напруженості праці операторів необхідно рівномірно розподіляти їхнє навантаження і раціонально чергувати характер діяльності - прийом і видачу результатів із роботою за пультом ЕОМ і ін. У нічні години не повинні виконуватися роботи або завдання, що потребують складних рішенні або відповідальних дій.
5.4 Забезпечення безпеки експлуатації ЕОМ
1) Вимоги електричної і механічної безпеки для ЕОМ і системи обробки даних встановленні ГОСТ 25861-83. Додаткова або особливі заходи безпеки, яких необхідно дотримуватися при експлуатації і технічному обслуговуванні ЕОМ і їх пристроїв, вказуються в ЕД.
2) Особи, що допускаються до експлуатації і технічного обслуговування ЕОМ, повинні пройти цільове навчання по вивченню правил роботи і вимог безпеки при роботі з ЕОМ.
3) Для безпечної експлуатації ЕОМ в приміщенні, де вона встановлена, повинні забезпечувати кліматичні умови, встановленні ЕД.
4) Всі пристрої ЕОМ підлягають захисному заземленню, за винятком пересувних і переносних, в конструкції яких заземлення не передбачено.
5) Електричний опір і міцність ізоляції в пристроях ЕОМ перевіряється відповідно до ЕД з врахуванням наявності подвійної, підсиленої і додаткової ізоляції.
6) Періодичній перевірці не рідше 1 разу на рік підлягає струм витоку пристроїв ЕОМ, який не перевищувати, мА:
0,25 - для пристроїв класу ІІ;
0,75 - для ручних пристроїв класу І;
3,5 - для переносних пристроїв, І, стаціонарних - класу І з вилкою і розеткою, стаціонарних - класу І, призначених для постійного приєднання до мережі.
7) При технічному обслуговуванні пристроїв ЕОМ підлягає обов'язковій перевірці справність зовнішнього підключення ЕОМ до мережі і підключаючи пристроїв. Проводи і кабелі не повинні мати пошкоджень ізоляції і захисної оболонки, обрив жил у місцях приєднання. В місцях введення у вхідні пристрої проводи і кабелі повинні бути закріпленні, щоб не створювати натягу струмопровідних жил. З'єднувальні пристрої, зокрема вбудовані в ЕОМ, повинні мати справні контакти, в з'єднувальних пристроях релейно-контактного типу контактний зазор у відключеному стані повинен бути не меншим 3 мм.
8) Стан внутрішньої проводки в пристроях ЕОМ підлягає перевірці при регламентованому технічному обслуговуванні. Внутрішня проводка повинна мати трасування, опорне кріплення для запобігання натягу проводів і їх з'єднань, додаткову ізоляцію або екранування для відділення проводів, що знаходяться під основною напругою, від ланцюгів малої напруги. Внутрішня проводка повинна мати ефективних захист від дотику з рухомими частинами. Жорсткі ізольовані провідники повинні розташовуватися так, щоб забезпечувати повітряні зазори і шляхи витоку не нижче допустимих.
9) При регламентованому технічному обслуговуванні, обов'язковій перевірці з періодичністю не рідше 1 раз на рік, підлягають захист пристроїв ЕОМ від перевантажень по струму і виконаний на базі реле максимального струму, захист від коротких замикань. При замінні елементів захисту не допускається застосовувати реле з самоповерненням.
10) Вентилятори, що встановлені на пристроях ЕОМ для їх охолодження в робочому режимі, повинні проходити перевірку на безпеку експлуатації з періодичністю і в об'ємах, вказаних в їх ЕД.
11) У пристроях введення і виведення інформації ЕОМ, а також в пристроях відображення інформації з високовольтними телевізійними трубками при їх роботі можуть створюватися і накопичуватися заряди статичної електрики, вказаних в ЕД. Ці засоби підлягають перевірці при регламентованому технічному обслуговуванні пристроїв.
12) У пристроях ЕОМ, що працюють з порошками або виробляють пил при нормальній роботі (паперовий пил), повинні бути в справності пристосування, що перешкоджають розповсюдженню і забезпечують накопичення відходів у визначених місцях.
13) Категорично забороняється на пристроях ЕОМ, що знаходяться під напругою:
зняття і установка вентиляторів, блоків та вузлів;
від'єднання і приєднання зовнішніх і внутрішніх роз'ємів;
електромонтажні роботи по замінні електрорадіоелементів;
замінна мережевих запобіжників.
5.5 Пожежна безпека
При виникненні пожежі працівник зобов'язаний негайно повідомити про це в пожежну охорону міста по телефону 01, а також своєму керівникові.
Система попередження пожеж розробляється по кожному конкретному об'єкту із розрахунку, що нормативна вірогідність виникнення пожеж приймається рівною 10-6 в рік з розрахунку на один окремий пожежонебезпечний вузол (елемент) (ГОСТ 12.1.004-76).
Пожежна безпека забезпечується правильним вибором степені вогнестійкості об'єкту і границею вогнестійкості окремих елементів і конструкцій; обмеженням поширення вогню в випадку виникнення осередку пожежі; забезпеченням швидкої безпечної евакуації людей; застосуванням засобів пожежної сигналізації, повідомлення і гасіння пожеж; організація пожежної варти об'єктів. Будівля повинна бути обладнана громовідводами відповідно до "Інструкції про проектування і обладнання захистом від блискавок будівель і споруд" (СН 305-77).
Всі електропристрої повинні бути заземлені, слід використовувати плавкі вставки і автоматичні запобіжники. Необхідно регулярно проводити технічне обслуговування, профілактичні огляди і ремонти.
При пожежі електроустаткування в приміщеннях ОЦ використовуються вуглекислотні вогнегасники типу ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8 ємністю 2,5 8 літрів, які призначені для гасіння пожеж всіх видів.
Також невелику ділянку пожежі можна локалізувати методом пониження доступу кисню в осередок вогню, накинувши на нього азбестове полотно або грубу шерстяну тканину (кошму).
Перелік засобів гасіння або локалізації вогню наводяться в таблиці 5.9
Всі працівники ОЦ проходять спеціальну протипожежну підготовку, складається із пожежного інструктажу (первинного і повторного) і занять по пожежо-технічному мінімуму, які проводяться по спеціальній програмі.
Таблиця 5.9 - Класифікація виробничих приміщень по вибухопожежній небезпеці та експлуатація електрообладнання
|
Назва примі-щення |
Категорія вироб-ництва |
Клас приміщення за вибухо-небезпекою |
Клас приміщення за пожежо-безпекою |
Характер-ристика приміщення за ступенем небезпеки |
Умовне позначення електрооб-ладнання |
|
|
Операторна |
Д |
В-Іб |
П-ІІ |
ІІА |
ПМ-78-36 |
|
|
Цех ГВК |
А |
В-Іа |
П-ІІ |
ІІА |
М-135-00 |
5.6 Розрахунок віброізоляції
Віброізоляція машин і обладнання може проводитися з метою зменшення передачі коливань на конструктивні елементи будівель і споруд, а також для забезпечення допустимих гігієнічних норм на робочих місцях. Найбільше розповсюджені на практиці отримали віброізолятори: пружинні, резинові, резинометолічні, пневматичні і ін [10].
Показником ефективності (kеф) системи віброізоляції є коефіцієнт ефективності віброзахисту, який є відношенням значення переміщення (швидкості, прискорення) захищаючого об'єкта до ведення віброзахисту до значення цієї величини після її введення:
(5.3)
Коефіцієнт передачі при віброізоляції (Тz) представляє собою відношення значення переміщення (швидкості, прискорення) захищаючого об'єкта до значення цього ж джерела збудження:
(5.4)
Якщо нехтувати затуханням вібрації за рахунок сил в'язкого тертя, то коефіцієнт передачі можна обчислити наступним чином:
. (5.5)
Частоту власних коливань системи можна визначити з допомогою наступних формул:
(5.6)
де - необхідний рівень зниження вібрації.
Статична осадка віброізолятора визначається за формулою:
, (5.7)
h - висота віброізолятора;
- напруження в матеріалі віброізолятора; - модуль пружності матеріалу віброізолятора,
Н/м2; Р - маса вібруючої машини; - загальна площа амортизаторів, м2 [10].
Необхідно визначити число і розміри ґумових віброізоляторів віброзахисної площадки на робочому місці двигуна змінного струму, на підлозі якого рівень коливної швидкості перевищує допустимі ГОСТ 12.1.012-90 значення на 6 дБ в октановій смузі середньогеометричних частот 63 Гц. Площадка представляє собою бетонну платформу розміром 0,5*0,8 м вагою 800 Н.
1) Приймаємо необхідний рівень зниження вібрації дБ і визначаємо частоту власних коливань системи:
2) Згідно формули (5.7) визначимо необхідну статичну осадку віброізолятора
3) Прийнявши в якості матеріалу ґуму марки 112А, визначимо висоту віброізолятора:
,м
дані про властивості віброізолюючого матеріалу приведенні в таблиці 5.10.
4) Визначимо площу поперечного січення віброізоляторів:
де Рст заг - загальне статичне навантаження на віброізолятори, яке визначається вагою площадки і двигуна, Н;
м2
5) Прийнявши число віброізоляторів N, рівне 8, знайдемо площу січення одного віброізолятора:
м2
при цьому діаметр циліндричного стовпчика віброізолятора рівний
м
6) Поперечний розмір віброізолятора (діаметр D або сторона квадрата) повинний задовільняти умову
Таблиця 5.10 - Характеристика віброізоляційного матеріалу
|
Матеріал віброізолятора |
Динамічний модуль пружності Е, Н/м2 ·105 |
Допустиме навантаження на стиснення , Н/м2 ·105 |
Відношення |
|
|
Ґума марки 112А |
43 |
1,71 |
25 |
6. Економічна частина
6.1 Економічне обґрунтування розробки та впровадження програми
На сьогоднішній день дедалі більше підприємств України переходять з ручного управління технологічними процесами на підприємствах до автоматизованого. Цей процес викликаний тим, що без цього неможливо підвищити якість продукції і знизити витрати на її виробництво. Автоматизація на підприємстві підвищує його рентабельність, зменшує кількість працівників та значної економії коштів.
На підприємствах Івано-Франківщини також відбувається глобальна автоматизація. Серед таких підприємств є Загвіздянський цегельний завод „Керамікбудсервіс”. Більша частина виробничого технологічного процесу повністю автоматизована, проте є ділянки на яких автоматизація ще не проведена. До таких ділянок відносяться маневрові пристрої, які використовуються для перевезення цегли з печі до транспортера, на якому фасується цегла. Маневрові пристрої представляють собою дві колії, які виходять від двох печей в яких випікається цегла, а потім колії розділяються на чотири по яких цегла доставляється з допомогою вагонеток до розфасовуючого транспортера.
Обслуговує даний технологічний процес декілька чоловік, які витрачають багато часу для розподілу вагонеток по вільних коліях. Розроблена програма для автоматизації даного технологічного процесу дозволить зменшити кількість обслуговуючого персоналу, підвищити продуктивність праці та збільшить прибутковість підприємства.
6.2 Визначення технічного рівня та комплексного показника якості
Основними елементами в системі управління транспортними платформами є двигуни змінного струму, які призначенні для переміщення вагонеток. Проведемо порівняння та аналіз показників технічного рівня існуючої та проектованої системи. Для цього розділимо дані показники на кілька груп: техніко-технологічні, показники конструкції, ергономічні та екологічні показники. Розрахуємо відносний коефіцієнт технічного рівня за формулою:
де - показники в базовому варіанті;
- показники в новому варіанті. Отримані результати занесенні в таблицю 6.1
Таблиця 6.1 - Визначення комплексного показника якості проектованої програми
|
Показники |
Варіанти системи |
|||
|
Базовий варіант () |
Новий варіант () |
Коефіцієнт технічного рівня () |
||
|
1 Техніко-технологічні показники |
||||
|
Точність роботи системи (%) |
1 |
0,5 |
2 |
|
|
Швидкодія (с) |
1 |
0,5 |
2 |
|
|
Надійність (%) |
65 |
80 |
1,2 |
|
|
Довговічність (год) |
20000 |
30000 |
1,5 |
|
|
2 Показники конструкції |
||||
|
Ремонтопридатність (%) |
40 |
40 |
1 |
|
|
3 Ергономічні та екологічні показники |
||||
|
Безпечність використання |
70 |
80 |
1,14 |
|
|
Зручність використання |
80 |
90 |
1,125 |
Комплексний показник якості визначається шляхом порівняння показників якості системи що проектується і базового варіанту за формулою:
Подобные документы
Опис підрозділу гнучких виробничих систем (ГВС) як об‘єкта управління. Проектування алгоритмічного забезпечення системи оперативного управління. Складання розкладу роботи технологічного обладнання. Розробка програмного забезпечення підсистем СОУ ГВС.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 11.07.2012Вибір конфігурації контролера і схем підключення. Розроблення прикладного програмного забезпечення для реалізації алгоритму керування. Самодіагностика та індикація несправностей. Обробка цифрової інформації. Розрахунок надійності системи керування.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 25.08.2014Класифікація об'єктно-орієнтованих мов програмування. Розробка алгоритмічного та програмного забезпечення комп'ютерної системи управління процесом випалювання будівельних матеріалів. Тестування програмного забезпечення, оцінка його ефективності.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 25.04.2015Проблеми розробки компонентного програмного забезпечення автоматизованих систем управління. Сучасні компонентні технології обробки інформації. Аналіз вибраного середовища проектування програмного забезпечення: мова програмування PHP та Apache HTTP-сервер.
дипломная работа [2,8 M], добавлен 11.05.2012Аналіз системи збору первинної інформації та розробка структури керуючої ЕОМ АСУ ТП. Розробка апаратного забезпечення інформаційних каналів, структури програмного забезпечення. Алгоритми системного програмного забезпечення. Опис програмних модулів.
дипломная работа [1,9 M], добавлен 19.08.2012Розробка компонентів програмного забезпечення системи збору даних про хід технологічного процесу. Опис програмного забезпечення: сервера, що приймає дані про хід технологічного процесу, КОМ для його імітування, робочої станції для відображення даних.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 20.11.2010Основні функціональні можливості програми для забезпечення комп'ютерної системи дистанційного управління приладами. Функція пульта дистанційного керування мартфонів. Реалізація пультів дистанційного управління на основі апаратно-програмного комплексу.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 09.07.2015Огляд існуючого програмного забезпечення для управління дистанційним навчанням. Структура системи дистанційного навчання Moodle, її встановлення та налаштування. Розрахунок експлуатаційних витрат і показників економічного ефекту від розробки проекту.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 16.02.2013Етапи розробки проекту. Вимоги до апаратного і програмного забезпечення, до користувача. Специфікація та структура даних, які мають бути розміщеними в системі. Вигляд інтерфейсу системи програмного забезпечення. Розробка бази даних косметичного салону.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 21.02.2015Аналіз формування податкової звітності. Розробка проекту інтерфейсу, інформаційної, статичної та динамічної моделей програмного забезпечення. Розрахунок економічної ефективності впровадження програмного забезпечення формування податкової звітності.
дипломная работа [3,5 M], добавлен 26.04.2012
