Ціннісні орієнтації слідчих з різним рівнем професійної підготовки

Зазначені принципи займають виключно важливе місце в структурі професійної діяльності юриста: виражаючи її сутність, ці принципи є стратегією поведінки.

Для юриста вимоги моралі мають особливе значення. З правосуддям завжди пов'язане уявлення про високоморальні принципи: справедливості, гуманізмі, правдивості, щирості і т. ін. Професійну мораль не можна, проте, зводити лише до специфічного відображення загальних норм моралі у тій чи іншій діяльності. В будь-якій професійній моралі не може бути якихось особливих норм, які б не витікали з загальних принципів. Правдивість та щирість як моральні принципи неможна розглядати у відриві від громадянського обов'язку, а іноді і правового обов'язку не розголошувати певні відомості. Це стосується державної службової таємниці. Все це витікає з загальних принципів моралі, а не є винятком із них.

Проте яким би не був суворим соціальний контроль, формування моральних якостей залежить від самої людини, від її розуміння високої відповідальності, що витікає з довіри громадян і держави до співробітників правоохоронних органів.

Важливим фактором у розвитку особистості майбутнього слідчого є значна зацікавленість правоохоронною діяльністю. Також необхідно знати ті вимоги, які висуває обрана професія до особистості, яких якостей вона вимагає від спеціаліста.

Саме тому є доцільним розглянути професіограму слідчого, яка є складною ієрархічною структурою, в якій усі сторони професійної діяльності, а також особистісні якості, навички та вміння подані у взаємозалежності чи взаємному зв'язку [51].

Кожна зі сторін професіограми відображає, по-перше, певний цикл професійної діяльності, а по-друге, в ній реалізуються особистісні якості, навички, вміння, а також знання, які забезпечують професійний успіх на цьому рівні діяльності.

В основі професіограми лежить пошукова сторона діяльності, яка реалізує прагнення до розкриття злочину та полягає в зібранні первинної інформації для вирішення професійних завдань.

Наступний рівень - це комунікативна сторона діяльності, в процесі якої слідчий повинен отримати необхідну для розкриття інформацію від людей шляхом спілкування з ними.

Вся інформація, яку було отримано в результаті пошукової та комунікативної діяльності слідчого, в процесі засвідчу вальної діяльності трансформується в спеціальні передбачені законом форми: протоколи, постанови і т. ін. Для цього слідчий повинен добре володіти письмовою мовою, мати навички швидкого переводу усного мовлення в письмове.

На наступному рівні слідчий виступає як організатор розслідування. Приймаючи відповідальні рішення, він прагне їх реалізації та при цьому виступає в якості організатора діяльності багатьох людей. Практична робота щоденно ставить його в положення людини, що складає іспит, вимагає особливої зібраності, точності та організованості.

Далі знаходиться реконструктивна сторона діяльності. Говорячи мовою кібернетики, це блок переробки інформації та прийняття рішень. Важливе значення на цьому рівні має загальний та спеціальний інтелект слідчого.

Завершує структуру професіограми соціальна сторона, в якій слідчий постає як організатор боротьби зі злочинами. Боротьба зі злочинністю на дільниці включає аналіз злочинності, профілактичні заходи, правову пропаганду та початкову стадію перевиховання злочинця для повернення його до соціальної норми поведінки. Соціальна сторона відображає професійну спрямованість, тобто зацікавленість професією, мотиви, які спонукають до слідчої діяльності, та емоційне відношення до неї.

Існують професії, обравши які людина одночасно отримує напруження, постійне заклопотання. До таких відноситься і професія слідчого. Він не може повернутися додому та відволіктися від своїх справ до наступного робочого дня. Йому протипоказана роль пасивного спостерігача.

Мова йде про слідчих, які відносяться до своєї роботи як до творчого пошуку істини у кожній кримінальній справі. Співробітників, які мають необхідні якості, явно не вистачає. Їх потрібно плекати, підтримувати, їм потрібно створювати умови для результативної діяльності. Оскільки ніякі технічні вдосконалення та прилади не зможуть замінити самого слідчого, який на основі свого досвіду та інтелекту використовує ці досягнення для встановлення істини. Розслідування - це результат його роздумів, життєвого та професійного досвіду, інтуїції та таланту.

Формування особистості слідчого - це складний процес перетворення вимог сучасного законодавства та відповідних відомчих настанов у переконання, звички, особистісні якості, навички та вміння у особистості, яка обрала для себе слідчу роботу однією з найголовніших життєвих цілей.

Досить складною областю в діяльності слідчого є встановлення належних взаємовідносин, вміла організація діяльності учасників попереднього слідства та своєї власної діяльності, вміння швидко орієнтуватися в різноманітних ситуаціях, виявляти їх причини та приймати вірні рішення. Це вимагає від молодого спеціаліста таких особистісних якостей, як впевненість у собі, сила духу, врівноваженість [51].

Основні сторони життя людини: праця, суспільна робота, сім'я, сфера дозвілля та захоплень - виступають об'єктами ціннісних орієнтацій та уявлень.

Система ціннісних орієнтацій виражає внутрішню основу відносин особистості до дійсності та створює змістовну сторону її спрямованості. Зумовлюючи лінію поведінки людини, її конкретні вчинки, ця система виступає в якості мотивів, тобто показує, в ім'я чого людина чинить так чи інакше, або проявляє бездіяльність; які цілі переслідує (моральні чи аморальні, з особистою вигодою чи з користю для суспільства і т.ін.). Тобто ціннісні орієнтації можуть бути каталізатором як позитивних вчинків (високоморальних), так і негативних (аморальних) [35].

Саме для виявлення особливостей ціннісних орієнтацій слідчих і здійснюється дане дослідження. Оскільки воно нам покаже - на що спрямована діяльність співробітників даного підрозділу і чи відповідає дана спрямованість професіограмі слідчого, яка відбиває основні вимоги до людини даної професії. Крім того, ми вирішили з'ясувати як змінюються ціннісні орієнтації у слідчих в залежності від тривалості їхнього перебування на службі, для того, щоб побачити чи впливає досвід на переконання людини і на скільки цей вплив значний.

РОЗДІЛ 2. Загальна характеристика методик та досліджуваних груп

2.1 Характеристика вибірки та структура дослідження

Для проведення дослідження по визначенню особливостей ціннісних орієнтацій слідчих з різним рівнем професійної підготовки нами було опитано та протестовано 77 працівників ОВС у віці від 20 років до 50 років.

Відбір складу груп відбувався за визначеними критеріями:

Особа будь-якої статі, яка має юридичну освіту.

Наявність стажу служби: до 5 років; від 6 до 10 років та від 11 до 15 років відповідно.

Першу групу досліджуваних склали: слідчі, які мають стаж служби до 5 років. Це були 27 курсантів Харківського національного університету внутрішніх справ, які навчаються на останньому курсі Інституту підготовки фахівців для органів слідства та дізнання. Їх вік варіює від 20 до 22 років, середній вік в групі - 21 рік. В цій групі 44,4 % осіб жіночої статі та, відповідно, 55,6 % - чоловічої статі.

Другу групу склали слідчі, які мають стаж служби від 6 до 10 років. Це були 26 співробітників слідчих підрозділів Жовтневого РВ та Московського РВ ГУМВСУ в Харківській області. Їх вік варіює від 22 до 31 року, середній вік в групі - 28 років. Серед опитуваних: 30,8 % осіб жіночої статі та 69,2 % - чоловічої.

Третю групу склали слідчі, які мають стаж служби від 11 до 15 років. Це були переважно співробітники, які знаходилися на посаді "старший слідчий", а також заступники начальників слідчих відділень Жовтневого РВ та Московського РВ ГУМВСУ в Харківській області. Група складається з 24 чоловік. Мінімальний показник віку в групі - 27 років, а максимальний показник - 50 років; середній вік в групі - 43 років. Серед опитуваних: 21,8 % осіб жіночої статі та 78,2 % - чоловічої. Це зумовлено зокрема тим, що раніше в ОВС жінки працювали не в такій кількості як зараз. Тому відсоток кількості чоловіків значно перевищує цей показник у жінок.

Всі ці дані ми внесли до порівняльної таблиці 2.1., яка подана нижче.

Таблиця 2.1 - Порівняльна характеристика досліджуваних груп

№	Характеристика	Група з 5-ти р-им стажем	Група з 10-ти р-им стажем	Група з 15-ти р-им стажем
1.	Мінімальний показник віку	20 років	22 років	27 років
2.	Максимальний показник віку	22 років	31 років	50 років
3.	Жіночої статі	44,4 %	30,8 %	21,8 %
4.	Чоловічої статі	55,6 %	69,2 %	78,2 %
5.	Закінчили ХНУВС	100 %	71,1 %	65,3 %

Експериментально-дослідна робота проходила в декілька послідовних етапів, кожний з яких мав на меті конкретні цілі та вирішував певні задачі.

Перший етап полягав у перегляді та аналізі наукової літератури, керівних документів, які регламентують діяльність правоохоронних органів та діяльність слідчих підрозділів зокрема. Також аналізувалася література, присвячена дослідженню проблемі ціннісних орієнтацій в психологічній науці. На цьому етапі, зокрема, було визначено та конкретизовано наукову проблему, виділено предмет та об'єкт досліджень, розроблялися початкові принципи та методики дослідження.

Другий етап - проведення експериментальних досліджень. На цьому етапі проводилося дослідження ціннісних орієнтацій працівників слідчих підрозділів ОВС за допомогою таких методик: методика "ціннісні орієнтації" М. Рокіча; методика дослідження цінностей особистості М.В. Коржа; методика діагностики реальної структури ціннісних орієнтацій особистості С.С. Бубнової, а також анкети по вивченню ціннісних орієнтацій слідчих.

На основі експериментальних досліджень, комплексного аналізу проблеми визначення особливостей ціннісних орієнтацій слідчих з різним рівнем професійної підготовки були вирішені головні завдання дослідження. Отримані результати сприяли формулюванню висновків дослідження.

Третій етап - підсумковий, узагальнюючий, що дозволив підбити підсумки досліджень, визначити подальші напрямки роботи. На цьому етапі були узагальнені результати та сформульовані висновки досліджень.

2.2 Характеристика методів дослідження

Для вивчення ціннісних орієнтацій слідчих з різним рівнем професійної підготовки використовувалась серія стандартизованих тестових методик. До цієї серії входили:

1. Методика "ціннісні орієнтації" М. Рокіча.

2. Методика дослідження цінностей особистості М.В. Коржа.

3. Методика діагностики реальної структури ціннісних орієнтацій особистості С.С. Бубнової.

Також ми використовували анкету (Додаток № 1), яка складається з двох блоків: блок відкритих запитань, де досліджувані давали розгорнуту відповідь на прохання дати визначення певних цінностей і блок закритих запитань, де надається шість варіантів відповідей.

Система ціннісних орієнтацій визначає змістовну сторону спрямованості особистості та складає основу її відношення до оточуючого світу, до інших людей, себе самої, основу світогляду та осередок мотивації життєвої активності, основу життєвої концепції та «філософії життя».

Зараз найпоширенішою є методика зміни ціннісних орієнтацій М. Рокіча, яка основана на прямому ранжуванні списку цінностей. М. Рокіч виділяє два класи цінностей - термінальні та інструментальні. Термінальні цінності він визначав як переконання в тому, що якась мета індивідуального існування з особистої та суспільної точок зору варта того, щоб її прагнути. Інструментальні цінності - як переконання в тому, що якийсь спосіб дій є з особистої та суспільної точок зору більш доцільним у будь-яких ситуаціях. Власне, відокремлення термінальних та інструментальних цінностей відтворює вже досить традиційний розподіл на цінності-цілі та цінності-засоби.

До термінальних цінностей у методиці відносяться:

активне життя (повнота та емоційна насиченість життя);

життєва мудрість(зрілість суджень та здоровий глузд, які досягаються життєвим досвідом);

здоров'я (фізичне та психічне);

цікава робота;

краса природи та мистецтва (переживання прекрасного в природі та мистецтві);

любов (духовна та фізична близькість з коханою людиною);

матеріально забезпечене життя (відсутність матеріальних труднощів);

наявність вірних та гарних друзів;

суспільне визнання (повага оточуючих, колективу, товаришів по навчанню, роботі);

пізнання (можливість розширення своєї освіти, світогляду, загальної культури, інтелектуальний розвиток);

продуктивне життя (максимально повне використання своїх можливостей, сил та здібностей);

розвиток (робота над собою, постійне фізичне та духовне вдосконалення);

розваги (приємне проводження часу, відсутність обов'язків);

свобода (самостійність, незалежність в судженнях та вчинках);

щасливе сімейне життя;

щастя інших (благополуччя, розвиток та вдосконалення інших людей, всього народу, людства в цілому);

творчість (можливість творчої діяльності);

впевненість в собі (внутрішня гармонія, свобода від внутрішніх протиріч, сумнівів).

В свою чергу інструментальні цінності були дані в такому вигляді:

акуратність (вміння тримати речі в порядку, порядок у справах);

вихованість (гарні манери);

великі запити (високі вимоги до життя та високі запити);

життєрадісність (почуття гумору);

ретельність (дисциплінованість);

незалежність (здатність діяти самостійно, рішуче);

непримиримість з недоліками в собі та інших;

освіченість (повнота знань, висока загальна культура);

відповідальність (почуття обов'язку, вміння тримати слово);

раціоналізм (вміння мислити логічно, приймати раціональні та обдумані рішення);

самоконтроль (стриманість, самодисципліна);

сміливість у відстоюванні власної думки, своїх поглядів;

тверда воля (вміння настояти на своєму, не відступати перед труднощами);

терпимість (до поглядів та думок інших, вміння вибачати іншим їх помилки);

чесність (правдивість, щирість);

поінформованість (вміння розуміти іншу точку зору, поважати смаки, звички та звичаї інших);

ефективність у справах (працелюбність, продуктивність в роботі);

чуйність (піклування).

Досліджувані мали проранжувати окремо ці два списки по вісімнадцять цінностей (термінальні та інструментальні), спираючись на ті принципи, якими вони керуються в своєму повсякденному житті [36].

При підрахунку результатів ми виявляли частоту, з якою зустрічається кожна з цінностей, на тій чи іншій позиції (з 1 по 18). А для виявлення значимості відмінностей використовували t-критерій Стьюдента.

Перевагою даної методики є її універсальність, зручність та економність в проведенні дослідження та обробці результатів, гнучкість - можливість варіювати як стимульний матеріал (списки цінностей), так і інструкції. Але є і суттєвий недолік - вплив соціальної бажаності, можливість нещирості.

Методика дослідження цінностей особистості М.В. Коржа була розроблена в Московському інституті загальної та педагогічної психології АПН СРСР. При її розробці психологи виходили з того, що цінності особистості визначаються через потреби, цілі, мотиви, інтереси. Тому сама методика має комплексний вигляд і складається з чотирьох блоків, тобто проводиться в чотири етапи.

На першому етапі визначається референтна група досліджуваних. Їм надається список з шістнадцяти найменувань: батьки; рідня; брат, сестра; дорослий знайомий; знайомий батьків; друзі; найкращий друг (подруга); приятелі; знайома дівчина (хлопець); товариші по навчанню, по роботі; товариші по секції; історична особистість; відома всім людина; людина, про яку ти чув від інших; літературний персонаж; свій варіант. З даного списку потрібно обрати когось у першу, другу та третю чергу при відповіді на одне з десяти поставлених запитань. При підрахунку балів: обрані у першу чергу отримують 3 бали; у другу чергу - 2 бали; у третю - 1 бал. До референтної групи даного досліджуваного відносяться ті члени зазначеного списку, які отримають найбільшу кількість балів, - не більше трьох.

На другому етапі визначається орієнтація досліджуваного на певний вид діяльності. Оцінка дається на основі такої шкали: 5 - вірно, 4 - вірно у меншій мірі, 3 - не знаю, 2 - не вірно. Досліджуваного просять оцінити відповідним балом 6 груп тверджень, заносячи оцінку у лист відповідей у відповідну графу. Даний етап дозволяє виділити цінність різних видів діяльності та їх цілей. Розглядається вісім видів діяльності (спрямованості) та шість типів цілей. До видів діяльності відносять: суспільну роботу; мистецтво; хобі; професію, роботу; пізнання; спілкування; особистий успіх у протилежної статі та оточуючих; спорт, фізичний розвиток. До цілей - корисність для людей; становище; розвиток інтелекту; комфорт, забезпечене життя; схвалення референтної групи; вдоволеність, радість. На основі відповідей досліджуваних підраховується середній бал для кожного виду діяльності та цілі, робиться висновок про цінність певного виду діяльності для даного досліджуваного та вибірки загалом.

Третій етап передбачає виявлення наявності засобів у досліджуваних для виконання певного виду діяльності. Їм пропонується відповісти на три групи тверджень за 5-ти бальною шкалою. При цьому оговорюється, що сума балів у кожній групі не повинна перевищувати 30. Обробка результатів цього етапу здійснюється за тим же принципом, що і попереднього - підраховується середній бал та виявляється наявність засобів для виконання певного виду діяльності у вибірці в цілому.

Четвертий етап спрямований на виявлення кількості часу, який досліджувані витрачають на вже згадувані види діяльності. Їм пропонується чотири групи, в яких дані види діяльності порівнюються попарно. Необхідно оцінити, що займає більше часу із наведених в парі понять, при цьому потрібно враховувати, що сума балів у парі не повинна перевищувати 5.

Для обробки даних будується матриця, в яку і заносяться відповідні оцінки досліджуваного (Додаток № 2). На основі даних матриць будується загальна матриця, яка і демонструє відношення до зазначених видів діяльності всієї вибірки.

Методика діагностики реальної структури ціннісних орієнтацій особистості С.С. Бубнової спрямована на вивчення реалізації ціннісних орієнтацій особистості в реальних умовах життєдіяльності. Досліджуваним дається інструкція: «Даний опитувальник спрямований на дослідження вашої особистості та ваших відносин. Відповідайте по можливості швидко, довго не міркуйте над кожним запитанням. Пам'ятайте, що гарних та поганих відповідей немає, є лише ваша власна думка. Відповідати необхідно «так» чи «ні». На аркуші відповідей це відповідно « + » чи « - », які необхідно поставити поряд з номером запитання».

Ступінь вираженості кожної з поліструктурних ціннісних орієнтацій особистості визначається за допомогою ключа. Відповідно до цього підраховується кількість позитивних відповідей, а за результатами обробки індивідуальних даних вираховується середнє значення по всій вибірці. Після обробки можна побудувати графічний профіль вираженості кожної цінності.

Всього в цій методиці виділяють одинадцять груп цінностей:

приємне проводження часу, відпочинок;

високий матеріальний достаток;

пошук та насолода прекрасним;

допомога та милосердя до інших;

любов;

пізнання нового у світі, природі, людині;

високий соціальний статус та управління людьми;

визнання та повага людей і вплив на оточуючих;

соціальна активність для досягнення позитивних змін в суспільстві;

спілкування;

здоров'я.

Для математико-статистичної обробки отриманих даних ми використовували t-критерій Стьюдента та критерій Фішера.

При порівнянні середніх значень ознаки говорять про достовірність відмінностей середніх арифметичних. Достовірність відмінності середніх арифметичних оцінюють за параметричним критерієм Стьюдента, який обчислюється за формулою:

t =

де М1 і М2 - значення середніх арифметичних в групах, що порівнюються;

m1 і m2 - відповідні величини статистичних помилок середніх арифметичних, які обчислюються за допомогою формули:



де mM - статистична помилка середньої арифметичної;

у - середнє квадратичне відхилення;

n - число значень ознаки.

Зі зменшенням об'ємів вибірок (n < 10) даний критерій стає чутливим до форми розподілу ознаки, що досліджується в генеральній сукупності. Рішення про достовірність відмінностей приймається в тому випадку, якщо обчислена величина t перевищує табличне значення для даного числа мір свободи. Для зіставлення вибірок по частоті виникнення ефекту, що цікавить дослідника, призначений критерій Фішера, який оцінює достовірність відмінностей між відсотковими частками двох вибірок, де зареєстрований феномен [37]. Для підрахування критерію необхідно визначити величини ц, відповідні відсотковим часткам в кожній з груп за стандартними таблицями. Потім підрахувати за формулою цемп , встановити критичне значення цкр відповідно до прийнятих в психології рівнів статистичної значущості: р < 0,05 та р < 0,01. Якщо цемп ? цкр, то відмінність є статистично значущою.

цемп обчислюється за такою формулою:

де ц1 - кут, відповідний більшій % частці;

ц2 - кут, відповідний меншій % частці;

n1 - кількість спостережень у першій вибірці;

n2 - кількість спостережень у другій вибірці.

Наочне представлення інформації може сприяти переходу осмислення отриманих результатів на новий рівень. Саме тому ми деякі отримані дані подавали у вигляді секторних діаграм.

РОЗДІЛ 3. Дослідження ціннісних орієнтацій слідчих з різним рівнем професійної підготовки

3.1 Ціннісні орієнтації слідчих з п'ятирічним стажем служби

Для дослідження ми використовували три перераховані вище методики та анкету по вивченню ціннісних орієнтацій слідчих.

Анкета складалася з двох блоків: блоку з відкритими запитаннями та блоку з закритими запитаннями. В першому блоці ми пропонували слідчим дати визначення таким поняттям: "цінності людини", "добробут", "розвиток", "гармонія", "любов", "досягнення", "життя" та закінчити фразу: "Головне в житті - це …".

При аналізі визначень поняття "цінності людини" ми звернули увагу на те, що досліджувані перераховували те, що вони вважають цінним для людини: чесність, гуманізм, працелюбність, справедливість, людяність, щедрість, інтелект, доброта та ін., і лише близько 10 % досліджуваних намагалися дати визначення самому цьому поняттю: "те, що дуже важливе для людини, чому вона слідує, що береже", "моральні якості людини", "якості, завдяки яким людину можна назвати особистістю".

Поняття "добробут" близько 37 % опитуваних розуміє як "моральний та фінансовий достаток", близько 23 % - як "можливість нормально існувати", також були варіанти: щастя, гарне життя, удача, радість, лад в родині, найменша кількість проблем, високий соціальний статус, а також таке масштабне бачення проблеми як: "соціальна, духовна, економічна захищеність громадян в країні".

Поняття "розвиток" близько 33 % респондентів розуміє як "покращення" (особистісних якостей людини, всіх якостей особистості), близько 15 % - як "прогрес", близько 8 % - як "розуміння" (міра розуміння, розуміння життя, здатність мислення), також були такі варіанти як: підвищення рівня в будь-якій сфері, будь-яке становлення, підвищення своєї кваліфікації, кар'єрний ріст, фізичний розвиток, зміни в процесі життя та ін.

Поняття "гармонія" розуміють як рівновагу (19 %) та спокій (19 %), близько 15 % - як співвідношення, конгруентність, а також траплялися такі варіанти як: розуміння ("взаєморозуміння", "коли два серця б'ються в унісон"), "порядок, встановлений природою", "коли все добре" та ін.

Поняття "любов" характеризують і як відчуття (22 %), і як почуття (78 %). Зокрема, при розумінні цього поняття як відчуття, говорили про: секс, бажання, а при розумінні як почуття, про - прихильність (15 %), взаємодопомогу та підтримку, повагу. Також були варіанти, що це - "почуття, яке робить щасливим", "гармонія душі та тіла", "цінність людини та її життя вище, ніж своя", "частина душі, яку одна людина віддає іншій", "моральна залежність від людини", "жити в ім'я іншої людини", "почуття, яке звеличує та допомагає помічати прекрасне" та ін.

Поняття "досягнення" близько 38 % розуміють як позитивний результат, успіх (своєї діяльності, в будь-чому), близько 26 % - як досягнення цілі (в результаті своєї праці, подолання перешкод), близько 11 % - як розвиток, були і такі варіанти як: "стати людиною", "службове просування", "отримання бажаного".

Поняття "життя" характеризували як просто біологічний процес (26 %) та більш абстрактно: "постійна боротьба" (11 %), "те, що маєш", "досягнення мети", "свої вчинки", "це кожна секунда, хвилина, година, день…", "мить між минулим та майбутнім", "погана гра, але графіка реальна" та ін.

Що головне в житті - це любов вважають 30 % опитуваних, сім'я - 22 %, залишатися людиною - 19 %, гармонія - 11 %, добробут, друзі, здоров'я та просто жити - по 7 % кожне. Також були варіанти: отримати освіту, жити достойно, вміти пристосовуватися, кар'єра, людяність та справедливість, не впасти обличчям у багнюку та ін.

Таким чином, ми бачимо, що курсанти інколи розуміють абстрактні поняття дещо буквально та інколи характеризують їх поверхово.

Другу частину анкети складають запитання, які мають по 6 варіантів відповідей. Отримані дані ми занесли до таблиці (Додаток № 3). А для наочності - зобразили на секторних діаграмах. Так, відповіді опитуваних на запитання № 15 анкети ми зобразили на рис. 3.1.

Рис. 3.1 - Структура відповідей слідчих з п'ятирічним стажем служби на запитання: «Чи докладаєте Ви зусиль для того, щоб підтримувати дружні стосунки з колегами по службі?»

Якщо всі варіанти відповіді умовно об'єднати так, що варіанти А, Б та В означають «так», а варіанти Г, Д та Е - «ні», то ми побачимо, що відповідь на це запитання - «так» (85 %).

На рис. 3.2. зображена відповідь на запитання № 16 анкети. Якщо ми знову застосуємо вищезгаданий прийом, то побачимо, що курсанти надають перевагу спілкуванню, а не усамітненню (77 %).

Рис. 3.2 - Структура відповідей слідчих з п'ятирічним стажем служби на запитання: «Чи надаєте Ви перевагу спілкуванню, а не усамітненню?»

Також виявилося, що у опитуваних даної групи часто виникає бажання внести щось нове у своє оточення (Рис. 3.3.).

Рис. 3.3 - Структура відповідей слідчих з п'ятирічним стажем служби на запитання: «Чи виникає у Вас бажання внести щось нове у своє оточення?»

Слідчі цієї групи також мають певні фантазії, в яких вони досягли великих висот. Відповідь «так» займає аж 93 % (Рис. 3.4.), хоч 59 % із них - це відповідь "інколи".

Рис. 3.4 - Структура відповідей слідчих з п'ятирічним стажем служби на запитання: «Чи виникали у Вас фантазії у яких Ви досягли великих висот?»

Загалом опитувані схильні до відповіді «інколи», яка є дещо невизначеною, тобто ні «так», ні «ні».

На рис. 3.5. ми зобразили відповіді опитуваних на запитання, яке відображує на скільки для них є важливою думка оточуючих. Тобто чи готові вони поступитися навіть своїми принципами, якщо оточення від них буде цього вимагати. Як бачимо відповіді «інколи» та «рідко» майже рівні в своїй чисельності, що свідчить про невеликий вплив оточення на принциповість даної групи досліджуваних.

Рис. 3.5 - Структура відповідей слідчих з п'ятирічним стажем служби на запитання: «Чи готові Ви поступитися своїми принципами, якщо цього вимагає ваше оточення?»

Далі ми поставили запитання, яке є досить значимим в органах внутрішніх справ: чи виникало у них бажання змінити професію. Питання є актуальним, оскільки останнім часом спостерігається значна плинність кадрів в ОВС.

Рис. 3.6 - Структура відповідей слідчих з п'ятирічним стажем служби на запитання: «Чи виникало у Вас бажання змінити професію?»

Як бачимо (Рис. 3.6.) відповідь «інколи» знову переважає, але якщо знову застосувати прийом з об'єднанням всіх відповідей у дві протилежні, то відповідь «так» значно переважає відповідь «ні» (63 %).

Рис. 3.7 - Структура відповідей слідчих з п'ятирічним стажем служби на запитання: «Чи думали Ви про те, що сім'я для Вас важливіше за роботу, гроші, друзів і т.ін.?»

На рис. 3.7. ми можемо побачити відповідь на запитання анкети № 21. Як бачимо, сім'я є для них дуже важливою, значно важливішою за роботу, гроші, друзів і ін. Відповіді «загалом» та «часто» становлять аж 79 %, що говорить саме за себе.

Рис. 3.8 - Структура відповідей слідчих з п'ятирічним стажем служби на запитання: «Чи буває так, що Ви поступаєтесь своїми інтересами заради інтересів іншої людини?»

Запитання анкети № 22 (Рис. 3.8.) мало на меті з'ясувати, що є важливішим для опитуваних власні інтереси чи інтереси іншої людини і в якій мірі, адже, як відомо, робота слідчого вимагає постійно приносити в жертву свої інтереси заради інтересів інших людей, чи справи загалом.

Як бачимо, знову переважає відповідь «інколи» (70 %), але і відповідь «часто» теж займає не мало (15 %) і ми можемо впевнено говорити про загальну відповідь «так» (89 %).

Що ж стосується відповідей на останнє запитання анкети (Рис. 3.9.), то тут ми бачимо, що не зважаючи на те, що досліджувані схильні поступатися своїми інтересами, вони дуже цінують сім'ю і тому «рідко» (37 %), а деякі - «ніколи» (19 %) не поставлять професійні інтереси вище за інтереси сім'ї.

Рис. 3.9 - Структура відповідей слідчих з п'ятирічним стажем служби на запитання: «Чи буває так, що Ви ставите професійні інтереси вище за інтереси сім'ї?»

Таким чином, ми бачимо, що слідчі з п'ятирічним стажем служби у більшості випадків докладають зусиль для того, щоб підтримувати дружні стосунки з колегами по службі, а також надають перевагу спілкуванню, а не усамітненню. Разом з тим, у більшості опитуваних виникало бажання змінити професію, при тому, що вони показали певну креативність (бажання внести щось нове у своє оточення). Крім того, вони виявились досить принциповими, тобто поступитися своїми принципами можуть лише у певних чітко визначених випадках. Найважливіше для них - це сім'я.

Цінності слідчих з п'ятирічним стажем служби ми досліджували також з допомогою методики М. Рокіча, який виділяв термінальні та інструментальні цінності. Отримані дані ми занесли до порівняльних таблиць (Додатки № 7, № 8).

За результатами цієї методики ми можемо умовно розділити цінності на 3 групи: 1) ті, що займають місця з 1-го по 6-те; 2) на місцях з 7-го по 12-те; 3) на місцях з 13-го по 18-те.

Виходячи з даного поділу, термінальні цінності в даній групі знаходяться на таких місцях:

здоров'я; щасливе сімейне життя; любов; наявність вірних друзів;

цікава робота; матеріально забезпечене життя; свобода; впевненість в собі; життєва мудрість; активне життя; розвиток; продуктивне життя; суспільне визнання;

розваги; щастя інших; пізнання; краса природи та мистецтва; творчість.

Інструментальні ж цінності розподілилися таким чином:

не має жодної цінності;

чесність; вихованість; життєрадісність; незалежність; освіченість; акуратність; відповідальність; самоконтроль; сміливість у відстоюванні власної думки; тверда воля; поінформованість; терпимість; раціоналізм; ефективність у справах; великі запити; чуйність;

ретельність; непримиримість з недоліками.

Як бачимо при розподілі інструментальних цінностей майже всі вони опинилися на другому місці, що говорить про відносну важливість кожної з них (всі мають приблизно однакову кількість балів).

Результати, отримані при проведенні методики Н.В. Коржа, ми занесли до таблиці 3.1.

Завдяки методиці Н.В. Коржа, ми можемо побачити як співвідносяться у слідчих даної групи: цінність певного виду діяльності (чому надають перевагу), наявність засобів для їх реалізації та час, який ними затрачається на цю діяльність.

Як бачимо, дуже важливими для слідчих даної групи є хобі, спілкування та спорт, хоч високу оцінку отримали майже всі з перерахованих видів діяльності. Але засоби для реалізації своїх цінностей у слідчих обмежені, тому бачимо, що їх вистачає переважно на досягнення успіху, пізнання та професію. Що ж стосується часу, який вони витрачають на діяльність, то багато часу у них займає спілкування, професія та пізнання, але бали значно нижчі, ніж при оцінці цих видів діяльності. Можливо, це зумовлено тим, що були перераховані не всі можливі види діяльності і якісь види ми не прийняли до уваги.

Таблиця 3.1 - Співвідношення цінностей, засобів та часу, який витрачається для їх реалізації слідчими з п'ятирічним стажем служби

№	Вид діяльності	Бали	Р1	Р2	Р3
		Цінність	Засоби	Час
1.	Суспільна робота	4,4±0,16	3,8±0,25	2,3±0,53	-	0,05	0,01
2.	Мистецтво	4,3±0,18	2,1±0,48	1,7±0,37	0,01	-	0,001
3.	Хобі	4,9±0,23	3,5±0,67	2,4±0,28	0,01	0,01	0,001
4.	Професія	4,7±0,31	4,1±0,39	2,6±0,29	-	0,05	0,01
5.	Пізнання	4,6±0,60	4,2±0,15	2,5±0,27	-	0,05	0,01
6.	Спілкування	4,9±0,42	3,0±0,16	2,8±0,41	0,05	-	0,01
7.	Успіх	4,7±0,36	4,8±0,42	2,6±0,32	-	0,01	0,01
8.	Спорт	4,8±0,22	3,8±0,31	1,8±0,18	-	0,05	0,001

Слід окремо оговорити, що при підрахунку р1 ми порівнювали цінність та засоби, при підрахунку р2 - засоби та час, а при підрахунку р3 - цінність та час.

Реалізацію ціннісних орієнтацій слідчих ми дослідили за допомогою методики діагностики реальної структури ціннісних орієнтацій особистості С.С. Бубнової. Дані були занесені до порівняльної таблиці (Додаток № 9).

За отриманими даними найбільшу кількість балів (а значить і реалізовані у повсякденному житті в більшій мірі) отримали такі цінності: допомога іншим та милосердя; визнання та повага людей, вплив на оточуючих; любов; соціальна активність для досягнення позитивних змін в суспільстві (Рис. 3.10.).



Рис. 3.10 - Реалізація ціннісних орієнтацій слідчих з п'ятирічним стажем служби: 1 - відпочинок, приємне дозвілля; 2 - високе матеріальне становище; 3 - пошук та насолода прекрасним; 4 - допомога іншим та милосердя; 5 - любов; 6 - пізнання нового в світі, природі, людині; 7 - високий соціальний статус та управління людьми; 8 - визнання і повага людей та вплив на оточуючих; 9 - соціальна активність для досягнення позитивних змін в суспільстві; 10 - спілкування; 11 - здоров'я

Таким чином, на основі всіх вище перерахованих методик, ми можемо зробити висновок, що слідчі з п'ятирічним стажем служби цінують здоров'я (на першому місці з 18-ти термінальних цінностей), щасливе сімейне життя, вірних друзів, але в житті реалізовують переважно ті цінності, які обумовлені особливістю їх професійної діяльності (допомога іншим, повага та визнання людей) та майже завжди готові поступитися своїми інтересами заради інтересів інших.

3.2 Ціннісні орієнтації слідчих з десятирічним стажем служби

Почнемо характеристику даної групи досліджуваних з їхніх відповідей на запитання анкети. Зокрема, їхньої характеристики таких понять як: "цінності людини", "добробут", "розвиток", "гармонія", "любов", "досягнення", "життя" та закінчення фрази: "Головне в житті - це …".

При аналізі визначень поняття "цінності людини" ми звернули увагу на те, що, як і у попередній групі, досліджувані перераховували те, що вони вважають цінним для людини: доброта, порядність, людяність, розум, справедливість, гроші, відданість, наявність почуття гумору та ін., і лише близько 6 % досліджуваних намагалися дати визначення самому цьому поняттю: "внутрішні якості людини, те, чого вона прагне, чим дорожить", "моральні якості людини", "душевний стан людини".

Поняття "добробут" близько 12 % опитуваних розуміє як "поєднання фізичної та матеріальної забезпеченості", близько 9 % - як "гроші", також були варіанти: "позитивне та розмірене протікання життя", "затишок", "все добре в сім'ї", "спокій", "успішне поєднання особистого життя, кар'єри та гідної заробітної плати".

Поняття "розвиток" близько 16 % респондентів розуміє як "рух вперед" (прагнення, досягнення задуманого), близько 7 % - як "прогрес", також були такі варіанти як: вдосконалення життєвих чи інших процесів; розумове, фізичне та професійне вдосконалення себе, виховання. Були і відповіді орієнтовані на суспільну думку: "поглинання всього нового, щоб бути прийнятим в середовищі", "навчання, читання літератури, вивчення суспільної думки".

В розумінні поняття "гармонія" виявилась цікава тенденція: слідчі-чоловіки намагалися абстрактно охарактеризувати це поняття, дати йому об'єктивне визначення ("взаємозалежні процеси", "співвідношення елементів у всьому", "рівновага"), а слідчі-жінки давали визначення виходячи зі свого суб'єктивного розуміння цього поняття ("взаєморозуміння", "спокій", "рівновага в собі, сім'ї, суспільстві", "коли життя протікає: душа > людина > навколишній світ > взаємозв'язок").

Поняття "любов" характеризують як взаєморозуміння (23 %), повагу (19 %), розуміння (19 %), а також як: ніжність ,емоційність, вірність, довіру, пристрасть. Також були варіанти, що це - "неймовірний захват, феєричні емоції без причини по відношенню до іншої людини", "почуття, яке окриляє та штовхає на необдумані вчинки" та ін.

Поняття "досягнення" близько 30 % розуміють як позитивний результат, успіх (цілеспрямованих дій, покращення власного результату), близько 24 % - як досягнення запланованого (цілі, перехід на той рівень, що був поставлений за мету), були і такі варіанти як: "повага в суспільстві", "допомога людям", "самоствердження".

Поняття "життя" характеризували як просто біологічний процес (8 %) та більш абстрактно: "розвиток" (32 %), "сім'я" (12 %), "кар'єра, гроші", "зрозуміти себе", "людство, сім'я, розвиток", "радість, прагнення, рух", "насолода кожним прожитим днем" та ін.

Що головне в житті - це сім'я, дім вважають 63 % опитуваних, достаток, затишок, благополуччя - 48 %, здоров'я - 9 %. Також були варіанти: "щоб робота приносила задоволення та належним чином оплачувалася", "сім'я, діти, розуміння чоловіка", "любити, бути любимим та залишатися таким, яким є", "досягти поставленої мети та ні про що не шкодувати", "прожити життя з задоволенням та завжди залишатися людиною".

Другу частину анкети складають запитання, які мають по 6 варіантів відповідей. Отримані дані ми занесли до таблиці (Додаток № 4). А для наочності - зобразили на секторних діаграмах. Так, відповіді опитуваних на запитання № 15 анкети ми зобразили на рис. 3.11.

Як бачимо, досліджувані загалом докладають зусиль для того, щоб підтримувати дружні стосунки з колегами по роботі. Якщо прийняти до уваги відповіді «загалом» та «інколи» за одну відповідь - «так», ми можемо говорити про 77 % ствердних відповідей. Це є досить важливим, враховуючи той факт, що слідчий має ненормований робочий день і практично «проживає» у себе в кабінеті, як і його колеги, яких він бачить частіше, ніж родину.



Рис. 3.11 - Структура відповідей слідчих з десятирічним стажем служби на запитання: «Чи докладаєте Ви зусиль для того, щоб підтримувати дружні стосунки з колегами по службі?»

На запитання про комунікабельність (Рис. 3.12.), ми бачимо, що більшість слідчих надає перевагу все ж таки спілкуванню, а не усамітненню (62 %).

Рис. 3.12 - Структура відповідей слідчих з десятирічним стажем служби на запитання: «Чи надаєте Ви перевагу спілкуванню, а не усамітненню?»

Це теж зумовлено особливостями їх професійної діяльності - вони просто змушені спілкуватися цілісінький день і тому тим, хто надає перевагу усамітненню доводиться пристосовуватися, але вони все одно стомлюються швидше, ніж комунікабельні працівники. Як ми можемо бачити з рисунку 3.13., дуже багато досліджуваних відноситься до креативних людей (92 %), які прагнуть внести щось нове у своє оточення.



Рис. 3.13 - Структура відповідей слідчих з десятирічним стажем служби на запитання: «Чи виникає у Вас бажання внести щось нове у своє оточення?»

Про прагнення даної групи досліджуваних досягти великих висот ми можемо дізнатися з їх відповідей на запитання № 18 анкети.

Рис. 3.14 - Структура відповідей слідчих з десятирічним стажем служби на запитання: «Чи виникали у Вас фантазії у яких Ви досягли великих висот?»

На запитання про фантазії, в яких людина досягла великих висот (Рис. 3.14.), багато слідчих дали відповідь «інколи» (45 %), що є не досить діагностичним, але відповідь «рідко» теж має своїх чисельних прихильників (31 %), тому можна говорити про амбівалентне відношення досліджуваних до даного питання.



Рис. 3.15 - Структура відповідей слідчих з десятирічним стажем служби на запитання: «Чи готові Ви поступитися своїми принципами, якщо цього вимагає Ваше оточення?»

З відповідей на запитання № 19 анкети (Рис. 3.15.) ми бачимо знову тяжіння до відповіді «інколи» (62 %), хоч і простежується тенденція до відповіді «ні» - такі відповіді як «рідко» та «ніколи» займають весь інший простір можливих відповідей (38 %). Тобто поступитися своїми принципами заради оточення досліджувані можуть, але інколи, а дехто і взагалі - ніколи.

Рис. 3.16 - Структура відповідей слідчих з десятирічним стажем служби на запитання: «Чи виникало у Вас бажання змінити професію?»

Бажання змінити професію у досліджуваних виникало досить часто, зважаючи на те, що відповіді «інколи» та «часто» займають аж 77 %, що примушує замислитися, оскільки в попередній групі досліджуваних простежувалася така ж тенденція.



Рис. 3.17 - Структура відповідей слідчих з десятирічним стажем служби на запитання: «Чи думали Ви про те, що сім'я для Вас важливіше за роботу, гроші, друзів і т.ін.?»

На запитання № 21 (Рис. 3.17.) ми отримали від досліджуваних майже одностайну відповідь «так»: 31 % вважають, що сім'я найголовніша за усе, а 53 % - часто замислювалися про те, що сім'я важливіша за роботу, друзів, гроші і т.ін. Показово і те, що ми майже не бачимо відповіді «інколи» (8 %), яка є "улюбленою" у даної групи досліджуваних. Така одноголосність говорить про те, що слідчі рідко можуть приділити своїй родині багато часу, оскільки вони мають ненормований робочий день, до того ж робота вимагає від них постійної зосередженості та зібраності, навіть у вільний від служби час.

На запитання про те, чи поступаються слідчі своїми інтересами заради інтересів іншої людини (Рис. 3.18.), ми бачимо майже однозначну відповідь «так», оскільки відповіді «інколи», «часто» та «загалом» відносимо саме до цієї категорії. Тому ми можемо стверджувати, що маємо на 100 % позитивну відповідь досліджуваних. Це, порівняно з першою групою досліджуваних, досить суттєво, оскільки ми бачимо, що зі збільшенням стажу зменшується величина егоїзму, що проявляється в пріоритеті інтересів інших над своїми інтересами.



Рис. 3.18 - Структура відповідей слідчих з десятирічним стажем служби на запитання: «Чи буває так, що Ви поступаєтесь своїми інтересами заради інтересів іншої людини?»

На останнє запитання анкети ми бачимо майже одноголосну відповідь «ні» - відповідь «рідко» займає аж 54 %, що доповнюється відповіддю «ніколи» (23 %).

Рис. 3.19 - Структура відповідей слідчих з десятирічним стажем служби на запитання: «Чи буває так, що Ви ставите професійні інтереси вище за інтереси сім'ї?»

Цінності слідчих з десятирічним стажем служби ми досліджували також з допомогою методики М. Рокіча, який виділяв термінальні та інструментальні цінності. Отримані дані ми занесли до порівняльних таблиць (Додатки № 7, № 8).

Як вже зазначалося у п. 3.1. цієї роботи, за результатами цієї методики ми можемо умовно розділити цінності на 3 групи: 1) ті, що займають місця з 1-го по 6-те; 2) на місцях з 7-го по 12-те; 3) на місцях з 13-го по 18-те.

Виходячи з даного поділу, термінальні цінності в даній групі знаходяться на таких місцях:

1) любов; здоров'я; щасливе сімейне життя; впевненість в собі;

2) наявність вірних друзів; розвиток; свобода; життєва мудрість; цікава робота; пізнання; матеріально забезпечене життя; щастя інших; продуктивне життя;

3) активне життя; суспільне визнання; розваги; творчість; краса природи та мистецтва;.

Інструментальні ж цінності розподілилися таким чином:

1) вихованість; відповідальність; чесність;

2) життєрадісність; тверда воля; сміливість у відстоюванні власної думки; акуратність; освіченість; раціоналізм; чуйність; самоконтроль; ретельність; незалежність; поінформованість; ефективність у справах;

3) терпимість; великі запити; непримиримість з недоліками.

Як бачимо досліджувані даної групи на перше місце ставлять любов, здоров'я та щасливе сімейне життя (термінальні цінності), а також віддають перевагу вихованості, відповідальності та чесності серед усіх інших інструментальних цінностей.

На останньому місці знаходяться такі цінності як: розваги, творчість, краса природи та мистецтва, а також - великі запити, непримиримість з недоліками, що майже повністю співпадає з тим вибором, який зробили слідчі першої групи досліджуваних (з п'ятирічним стажем служби).

Завдяки методиці Н.В. Коржа, ми можемо побачити як співвідносяться у слідчих даної групи: цінність певного виду діяльності (чому надають перевагу), наявність засобів для їх реалізації та час, який ними затрачається на цю діяльність. Отримані дані ми занесли до узагальнюючої таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Співвідношення цінностей, засобів та часу, який витрачається для їх реалізації слідчими з десятирічним стажем служби

№	Вид діяльності	Бали	Р1	Р2	Р3
		Цінність	Засоби	Час
1.	Суспільна робота	4,2±0,46	3,1±0,24	2,5±0,15	0,05	-	0,01
2.	Мистецтво	3,9±0,39	2,3±0,51	1,3±0,35	0,05	-	0,01
3.	Хобі	4,3±0,18	3,0±0,45	1,6±0,40	-	0,05	0,01
4.	Професія	4,5±0,24	3,2±0,16	3,2±0,22	0,01	-	0,01
5.	Пізнання	4,4±0,81	3,5±0,54	2,3±0,19	-	0,05	0,01
6.	Спілкування	4,3±0,13	3,8±0,72	3,0±0,27	-	-	0,05
7.	Успіх	3,8±0,47	4,2±0,32	2,1±0,53	-	0,01	0,05
8.	Спорт	4,1±0,61	3,2±0,45	2,6±0,34	0,05	-	0,05

Як ми бачимо з порівняльної таблиці, найбільш цінними для досліджуваних є такі види діяльності як: професія, пізнання, хобі та спілкування. Але засоби у них є переважно для реалізації успіху, спілкування та пізнання. Найбільше часу слідчі даної групи витрачають на професію та спілкування, що і не дивно, адже особливості їх професійної діяльності зумовлюють саме такий розподіл часу - ненормований робочий день та специфіка роботи (постійно з кимсь спілкують за фактом скоєного злочину). Розподіл їх часу відповідає тому, що вони вважають цінним, але кількість балів, яку вони поставили цим видам діяльності та часу, який вони витрачають суттєво відрізняється величиною (часу вони витрачають менше, ніж могли б).

Реалізацію ціннісних орієнтацій слідчих ми дослідили за допомогою методики діагностики реальної структури ціннісних орієнтацій особистості С.С. Бубнової. Дані були занесені до порівняльної таблиці (Додаток № 9).

За отриманими даними найбільшу кількість балів (а значить і реалізовані у повсякденному житті в більшій мірі) отримали такі цінності: допомога іншим та милосердя; визнання і повага людей та вплив на оточуючих; спілкування; здоров'я. (Рис. 3.20.).



Рис. 3.20 - Реалізація ціннісних орієнтацій слідчих з десятирічним стажем служби. 1 - відпочинок, приємне дозвілля; 2 - високе матеріальне становище; 3 - пошук та насолода прекрасним; 4 - допомога іншим та милосердя; 5 - любов; 6 - пізнання нового в світі, природі, людині; 7 - високий соціальний статус та управління людьми; 8 - визнання і повага людей та вплив на оточуючих; 9 - соціальна активність для досягнення позитивних змін в суспільстві; 10 - спілкування; 11 - здоров'я

Найменше реалізованими в повсякденній діяльності виявилися такі цінності: пошук та насолода прекрасним; соціальна активність для досягнення позитивних змін в суспільстві. Тобто слідчі настільки піддаються професійній деформації, що вже майже не звертають увагу на прекрасне та, хоча й допомагають іншим, глобальні проблеми суспільства їх не хвилюють.

Таким чином, ми бачимо, що на першому місці у даної групи досліджуваних знаходиться любов (перше місце з 18-ти можливих серед термінальних цінностей), а також професія та спілкування, а на останньому - краса природи та мистецтва. Реалізують вони в першу чергу такі цінності як: допомога іншим та милосердя, а в останню - пошук та насолода прекрасним, що, можливо, зумовлено тим, що вони надто часто стикаються з несправедливістю та потворністю людських вчинків і тому так мало думають про прекрасне і так багато - про допомогу іншим.

3.3 Ціннісні орієнтації слідчих з п'ятнадцятирічним стажем служби

Дослідження ціннісних орієнтацій слідчих з п'ятнадцятирічним стажем служби ми розпочали з проведення анкети, а саме з характеристики понять: "цінності людини", "добробут", "розвиток", "гармонія", "любов", "досягнення", "життя" та закінчення фрази: "Головне в житті - це …".

При аналізі визначень поняття "цінності людини" ми звернули увагу на те, що, на відміну двох попередніх груп, досліджувані намагалися дати визначення самому цьому поняттю, а не перераховували те, що вони вважають цінним для людини. Більшість опитуваних (84 %) зійшлися на думці, що це: "якості людини, за які її люблять та поважають", "все добре, що є в людині", "особистісні духовні якості людини". І лише 16 % намагалися просто перерахувати найважливіші на їх погляд цінності людини: доброзичливість, чесність, справедливість, порядність та ін.

Поняття "добробут" близько 29 % опитуваних розуміє як "коли все добре в сім'ї", також були варіанти: "коли мрії стають реальністю", "коли все добре: в сім'ї, на душі", "любов, злагода, порозуміння", "коли не замислюєшся про завтрашній день".

Поняття "розвиток" близько 10 % респондентів намагалися описати, а не дати визначення (духовний, розумовий, фінансовий), близько 15 % розуміють це поняття як "рух уперед", також були такі варіанти як: "вдосконалення свого світогляду", "в державі - цивілізоване життя та гідна заробітна плата, а в особистості - робота над собою, досягнення найвищої цілі" та ін.

Поняття "гармонія" також намагалися описати, а не дати визначення (духа та тіла, з самим собою), але 88 % все ж намагалися дати об'єктивне визначення: "повне взаєморозуміння", "співвідношення", "золота середина у всьому", "все життя в ритмі та без дискомфортів" та ін.

Поняття "любов" характеризують як "почуття" (83 %). Також були варіанти, що це - "почуття, заради якого ми живемо", "душевний стан", "коли поважаєш та цінуєш іншу людину" та ін.

Поняття "досягнення" близько 76 % розуміють як "мету, до якої ідеш", близько 13 % - як кінцеву точку, були і такі варіанти як: "прагнення", "реалізація планів" та ін.

Поняття "життя" характеризували як рух (75 %), а також як: "розвиток", "прекрасне", "здоров'я", "любов та рух до гармонії" та ін.

Що головне в житті - це сім'я вважають 73 % опитуваних, діти - 18 %. Також були варіанти: прожити своє життя достойно, здоров'я, гармонія, любов, саме життя та ін.

Другу частину анкети складають запитання, які мають по 6 варіантів відповідей. Отримані дані ми занесли до таблиці (Додаток № 5). А для наочності - зобразили на секторних діаграмах. Так, відповіді опитуваних на запитання № 15 анкети ми зобразили на рисунку 3.21.

Рис. 3.21 - Структура відповідей слідчих з п'ятнадцятирічним стажем служби на запитання: «Чи докладаєте Ви зусиль для того, щоб підтримувати дружні стосунки з колегами по службі?»

Як бачимо, слідчі третьої групи опитуваних вже показують більшу визначеність порівняно зі слідчими двох попередніх груп: відповіді «загалом» та «ніколи» зустрічаються частіше, ніж всі інші відповіді разом узяті - 50 % та 33 % відповідно. Тому ми можемо впевнено стверджувати, що слідчі з п'ятнадцятирічним стажем служби в переважній своїй більшості докладають зусиль для того, щоб підтримувати дружні стосунки з колегами по службі, оскільки переважають відповіді «загалом» та «інколи» - разом 67 %.