Психологічні особливості самосприймання студентської молоді

Психологічна характеристика розвитку особистості студента. Проблема діагностики самосвідомості та її складових у студентів. Методика знаходження кількісного вираження рівня самооцінки. Віковий аспект сприймання студентом самого себе. Рівень самоповаги.

Рубрика Психология
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 04.03.2012
Размер файла 300,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

6.фізична перспектива: побажання, наміри, мрії, пов'язані з психофізичними даними (піклуватимуся про своє здоров'я, хочу бути накачаним);

7.деяльнісна перспектива: побажання, наміри, мрії, пов'язані з інтересами, захопленнями, конкретними заняттями (більше читатиму) і

досягненням певних результатів (досконало вивчу мову);

8.персональна перспектива: побажання, наміри, мрії, пов'язані з персональними особливостями: особистісними якостями, поведінкою і т.п. (хочу бути веселішим, спокійнішим);

9.оцінка прагнень (багато чого бажаю, прагнуча людина).

VII. «Рефлексія Я» включає 2 показники:

1.персональна ідентичність: особові якості, особливості характеру, опис індивідуального стилю поведінки (добрий, щирий, товариська, наполегливий, іноді шкідливий, іноді нетерплячий і т. д.), персональні характеристики (кличка, гороскоп, ім'я і т. д.); емоційне відношення до себе (я супер, «кльовий»);

2.глобальне, екзистенціальне «Я»: твердження, які глобальні і які недостатньо проявляють відмінності однієї людини від іншої (людина розумна, моя суть).

Два самостійні показники:

1.проблемна ідентичність (я ніщо, не знаю - хто я, не можу відповісти на це питання);

2.ситуативний стан: стан, що переживається в даний момент (голодний, нервую, втомився, закоханий, засмучений) [44].

Зразок використання анкети до тесту дано в додатку 1.

2.3 Методика знаходження кількісного вираження рівня самооцінки (за С.А. Будассі)

Призначення даної методики - виявити кількісний вираз рівня самооцінки.

Процедура проведення методики

Піддослідний уважно розглядує список слів, що характеризують окремі якості особистості. На основі запропонованого списку респондент заповнює колонку «Якості» 20 значущими властивостями особистості, з яких 10 описують ідеальну з точки зору піддослідного людину, а інші 10 - негативні, тобто ті, котрі ні в якому випадку не повинні бути у ідеалу.

Після того, як заповнена колонка «Якості», піддослідний починає заповнювати колонку Х1, працюючи зі словами з колонки «Якості». Він повинен описати себе таким чином, щоб на першому місті колонки Х1 стояла та властивість, яка йому характерна більше всього, на другому місті - характерна, але менше, ніж та властивість, що записана під номером 1 і так далі. Під номером 20 повинна стояти та властивість, яка піддослідному характерна менше всіх. Першочерговість позитивних і негативних властивостей в даному випадку не враховується. Головне максимально достовірно описати себе.

Після того, як виконано цей етап роботи, піддослідний заповнює колонку Х2 . В ній він повинен описати свій ідеал людини, поставивши на перше місце ту властивість, яка, на його погляд, повинна бути виражена у ідеальної людини більше всього, на друге - виражена, але менше, ніж перша і так далі. Під номером 20 повинна стояти та властивість, якої в ідеалі практично не повинно бути. Для заповнення даної колонки таблиці піддослідний повинен працювати тільки зі словами з колонки «Якості». Колонку Х1 з описом себе піддослідний повинен закрити листком паперу на час заповнення колонки Х2 .

В наступній колонці d підраховують різницю номерів рангів по кожній виписаній властивості. Наприклад: така якість як «аккуратность» в колонці Х1 стоїть на 1 ранговому місці, а в Х2 - на 7; d буде дорівнювати 1 - 7 = -6. Така властивість як «отзывчивость» в обох розглядуваних колонках стоїть на 3 ранговому місці, в такому випадку d буде дорівнювати 3 - 3 = 0. Така якість як «беспечность» в колонці Х1 стоїть на 20 ранговому місці, а в Х2 - на 2, в цьому випадку d буде дорівнювати 20 - 2 = 18 і так далі.

В колонці d2 необхідно порахувати d2 по кожній властивості і знайти суму цих квадратів, тобто:

У d2 = d12+ d22+ d32+…+ d202.

Бланк до тесту має такий вигляд:

X1

Якості

Х2

d=X1 - Х2

d2

Уd2

1

2

3

4

5

6

1

1

1

2

2

2

20

20

20

Зразок бланку до тесту подано в додатку №3.

Тестовий матеріал

Аккуратность

Нежность

Беспечность

Непринужденность

Вдумчивость

Нервозность

Вспыльчивость

Нерешительность

Восприимчивость

Несдержанность

Гордость

Обаяние

Грусть

Обидчивость

Жизнерадостность

Осторожность

Заботливость

Отзывчивость

Завистливость

Педантичность

Застенчивость

Подвижность

Злопамятность

Подозрительность

Искренность

Принципиальность

Изысканность

Поэтичность

Капризность

Презрительность

Легковерие

Радушие

Медлительность

Развязанность

Мнительность

Рассудочность

Мстительность

Решительность

Настойчивость

Самозабвение

Сдержанность

Сострадательность

Стыдливость

Терпеливость

Трусость

Увлекаемость

Упорство

Уступчивос ть

Холодность

Энтузиазм

Обробка та інтерпретація результатів тесту

Необхідно порахувати коефіцієнт рангової кореляції по Спірмену:

R = 1 - 6Уd2/(n3 - n),

де n - кількість порівнювальних пар.

В випадку n = 20 формула набуває наступного вигляду:

R = 1 - 0,00075Уd2.

Значення R будуть знаходитись в межах [-1; +1].

Якщо R знаходиться в межах [-1; 0], то це свідчить про неприйняття себе, про занижену самооцінку по невротичному типу.

Якщо R = 0,1; 0,2; 0,3, то самооцінка занижена.

Якщо R = 0,4; 0,5; 0,6, то самооцінка адекватна.

Якщо R = 0,7; 0,8; 0,9, то самооцінка завищена по невротичному типу;

Якщо R = 1, то самооцінка завищена [41].

Зразок використання анкети до тесту дано в додатку 2.

2.4 Дослідження самооцінки в двох варіантах (за Л.Д. Столяренко)

Тест «Самооцінка»

Вербальний тест «Самооцінка» взято з практикуму Л.Д.Столяренко «Основи психології». Він призначений для вивчення такої властивості особистості як самооцінка. Розглянемо два варіанти тесту «Самооцінка», що дадуть можливість встановити рівень самооцінки у студентів.

Тест «Самооцінка». Варіант 1

Даний тест призначений для дорослих і містить 80 запитань.

Інструкція до тесту

Кожна людина має певні уявлення про ідеал найбільш цінних властивостей особистості. На ці якості люди орієнтуються в процесі самовиховання. Які якості ви більше всього цінуєте в людях? В різних людей ці уявлення неоднакові, а тому не співпадають результати самовиховання. Які ж уявлення про ідеал маєте ви? Розібратися в цьому вам допоможе наступне завдання, яке виконується в два етапи.

Етап І

Розділіть лист паперу на чотири рівні частини, позначте кожну части ну римськими цифрами I, II, III, IV (додаток №1).

Дано чотири набори слів, що характеризують позитивні якості людей. Вам потрібно в кожному наборі якостей виділити ті, котрі більш значимі й цінні для вас особисто, котрим ви віддаєте перевагу перед іншими. Які ці якості й скільки їх - кожен вирішує сам.

Уважно прочитайте слова першого набору якостей. Випишіть в стовпець найбільш значимі для вас якості разом з їх номерами, що стоять зліва. Тепер приступайте до другого набору якостей - і так до самого кінця. В результаті ви маєте отримати чотири набори ідеальних якостей.

Аби створити умови для однакового розуміння якостей всіма учасниками психологічного дослідження приводимо тлумачення цих якостей:

I. Межличностные отношения, общение.

Вежливость - соблюдение правил приличия, учтивость.

Заботливость - мысль или действие, направленные к благополучию людей; попечение, уход.

Искренность - выражение подлинных чувств, правдивость, откровенность.

Коллективизм - способность поддерживать общую работу, общие интересы, коллективное начало.

Отзывчивость - готовность отозваться на чужие нужды.

Радушие - сердечное, ласковое отношение, соединенное с гостеприимством, с готовностью чем-нибудь услужить.

Сочувствие - отзывчивое, участливое отношение к переживаниям, несчастью людей.

Тактичность - чувство меры, создающее умение вести себя в обществе, не задевать достоинства людей.

Терпимость - умение без вражды относиться к чужому мнению, характеру, привычкам,

Чуткость - отзывчивость, сочувствие, способность легко понимать людей.

Доброжелательность - желание добра людям, готовность содействовать их благополучию.

Приветливость - способность выражать чувство личной приязни.

Обаятельность - способность очаровывать, притягивать к себе.

Общительность - способность легко входить в общение.

Обязательность - верность слову, долгу, обещанию.

Ответственность - необходимость, обязанность отвечать за свои поступки и действия.

Откровенность - открытость, доступность для людей.

Справедливость - объективная оценка людей в соответствии с истиной.

Совместимость - умение соединять свои усилия с активностью других при решении общих задач.

Требовательность - строгость, ожидание от людей выполнения своих обязанностей, долга.

II. Поведение

Активность - проявление заинтересованного отношения к окружающему миру и самому себе, к делам коллектива, энергичные поступки и действия.

Гордость - чувство собственного достоинства.

Добродушие - мягкость характера, расположение к людям.

Порядочность - честность, неспособность совершать подлые и антиобщественные поступки.

Смелость - способность принимать и осуществлять свои решения без страха.

Твердость - умение настоять на своем, не поддаваться давлению, непоколебимость, устойчивость.

Уверенность - вера в правильность поступков, отсутствие колебаний, сомнений.

Честность - прямота, искренность в отношениях и поступках.

Энергичность - решительность, активность поступков и действий.

Энтузиазм - сильное воодушевление, душевный подъем.

Добросовестность - честное выполнение своих обязанностей.

Инициативность - стремление к новым формам деятельности.

Интеллигентность - высокая культура, образованность, эрудиция.

Настойчивость - упорство в достижении целей.

Решительность - непреклонность, твердость в поступках, способность быстро принимать решения, преодолевая внутренние колебания.

Принципиальность - умение придерживаться твердых принципов, убеждений, взглядов на вещи и события.

Самокритичность - стремление оценивать свое поведение, умение вскрывать свои ошибки и недостатки.

Самостоятельность - способность осуществлять действия без чужой помощи, своими силами.

Уравновешенность - ровный, спокойный характер, поведение.

Целеустремленность - наличие ясной цели, стремление ее достичь.

III. Деятельность

Вдумчивость - глубокое проникновение в суть дела.

Деловитость - знание дела, предприимчивость, толковость.

Мастерство - высокое искусство в какой-либо области.

Понятливость - умение понять смысл, сообразительность.

Скорость - стремительность поступков и действий, быстрота.

Собранность - сосредоточенность, подтянутость.

Точность - умение действовать, как задано, в соответствии с образцом.

Трудолюбие - любовь к труду, общественно полезной деятельности, требующей напряжения.

Увлеченность - умение целиком отдаваться какому-либо делу.

Усидчивость - усердие в том, что требует длительного времени и терпения.

Аккуратность- соблюдение во всем порядка, тщательность работы, исполнительность.

Внимательность - сосредоточенность на выполняемой деятельности.

Дальновидность - прозорливость, способность предвидеть последствия, прогнозировать будущее.

Дисциплинированность - привычка к дисциплине, сознание долга перед обществом.

Исполнительность - старательность, хорошее исполнение заданий.

Любознательность - пытливость ума, склонность к приобретению новых знаний.

Находчивость - способность быстро находить выход из затруднительных положений.

Последовательность - умение выполнять задания, действия в строгом порядке, логически стройно.

Работоспособность - способность много и продуктивно работать.

Скрупулезность - точность до мелочей, особая тщательность.

IV. Переживания, чувства

Бодрость - ощущение полноты сил, деятельности, энергии.

Бесстрашие - отсутствие страха, храбрость.

Веселость - беззаботно-радостное состояние.

Душевность - искреннее дружелюбие, расположенность к людям.

Милосердие - готовность помочь, простить из сострадания, человеколюбия.

Нежность - проявление любви, ласки.

Свободолюбие - любовь и стремление к свободе, независимости.

Сердечность - задушевность, искренность в отношениях.

Страстность - способность целиком отдаваться увлечению.

Стыдливость - способность испытывать чувство стыда.

Взволнованность - мера переживания, душевное беспокойство.

Восторженность - большой подъем чувств, восторг, восхищение.

Жалостливость - склонность к чувству жалости, состраданию.

Жизнерадостность - постоянство чувства радости, отсутствие уныния.

Любвеобильность - способность сильно и многих любить.

Оптимистичность - жизнерадостное мироощущение, вера в успех.

Сдержанность - способность удержать себя от проявления чувств.

Удовлетворенность - ощущение удовольствия от исполнения желаний.

Хладнокровность - способность сохранять спокойствие и выдержку.

Чувствительность - легкость возникновения переживаний, чувств, повышенная восприимчивость к воздействиям извне.

Етап II

Уважно розгляньте якості особистості, виписані вами з першого набору, та знайдіть серед них такі, котрими ви володієте реально. Обведіть цифри при них кружечком. Тепер переходьте до другого набору якостей, потім до третього й четвертого.

Обробка результатів тесту

Підрахуйте скільки ви знайшли в себе реальних якостей (Р).

Підрахуйте кількість ідеальних якостей, (І; якості, виписані на першому етапі), а потім обчисліть їх відсоткове відношення:

С = ( Р / І ) * 100%.

Рівні самооцінки

Неадекватно-низький

Низький

Нижче середнього

Середній

Вище середнього

Високий

Неадекватно-високий

Чоловіки

0-10

11-34

35-45

46-54

55-63

64-66

67

Жінки

0-15

16-37

38-46

47-56

57-65

66-68

69

Зразок використання анкети до тесту дано в додатку 3.

Тест «Самооцінка». Варіант 2

Інструкція до тесту

Уважно прочитайте набір з 20 якостей особистості (додаток №2): аккуратность, доброта, жизнерадостность, настойчивость, ум, правдивость, принципиальность, самостоятельность, скромность, общительность, гордость, добросовестность, равнодушие, лень, зазнайство, трусость, жадность, подозрительность, эгоизм, нахальство.

В стовпець «ідеал» під номером (рангом) 1 запишіть ту якість із вище вказаних, яку ви більше всього цінуєте в людях, під номером 2 - ту якість, яку цінуєте трохи менше і так далі, в порядку убування значущості.

Під номером 13 вкажіть ту якість - недолік - з вище перелічених, яку ви найлегше могли б пробачити людям (тож, як відомо, ідеальних людей не буває, у кожного є недоліки, але якісь ви можете вибачити, а якісь - ні0, під номером 14 - той недолік, який вибачити важче й так далі, під номером 20 - саму відштовхуючу, з вашої точки зору, якість.

В стовпець «Я» під номером (рангом) 1 запишіть ту якість з вище вказаних, яка особисто у вас сильніше всього розвинена (не залежно від того, вартність це чи недолік), під номером 2 - ту якість, яка розвинена у вас трохи менше й так далі, в убуваючому порядку, під останніми номерами - ті якості, які у вас менше всього розвинені або відсутні.

Зразок бланку до тесту

Ідеал

Я

d=Ідеал - Я

d2

Уd2

1

2

3

4

5

1

1

2

2

20

20

Обробка результатів тесту

В колонці №3 піддослідний повинен підрахувати різницю номерів рангів по кожній виписаній якості. Наприклад: така якість як «аккуратность» в першій колонці (Ідеал) стоїть на 1 ранговому місці, а в другій (Я) - на 7, тоді d буде дорівнювати 1 - 7 = - 6; така якість як «принципиальность» і в першій, і в другій колонці стоїть на 3 ранговому місці, в цьому випадку d буде дорівнювати 3 - 3 = 0; така якість як «равнодушие» в першій колонці стоїть на 20 ранговому місці, а в другій на 2, в цьому випадку d буде дорівнювати 20 - 2 = 18.

В колонці №4 необхідно підрахувати d2 по кожній якості.

В колонці №5 підраховується сума d2, тобто:

Уd2 = d12 + d22 + d32 + … + d202.

Необхідно порахувати коефіцієнт рангової кореляції по Спірмену:

R = 1 - 6Уd2/(n3 - n),

де n - кількість пар, що порівнюються.

В випадку n = 20 формула набуває наступного вигляду:

R = 1 - 0,00075Уd2

Значення R будуть знаходитися в межах [-1; +1].

Рівні самооцінки

Неадекватно-низький

Низький

Нижче середнього

Середній

Вище

середнього

Високий

Неадекватно-високий

[-1; 0]

(0; 0,2]

[0,21; 0,3]

[0,31; 0,5]

[0,51; 0,65]

[0,66; 0,8]

(0,8; 1]

Інтерпретація результатів тесту

Самооцінка може бути оптимальною і неоптимальною. При оптимальній, адекватній самооцінці суб'єкт правильно співвідносить свої можливості та здібності, достатньо критично відноситься до себе, намагається реально дивитись на свої невдачі й успіхи, старається ставити перед собою досяжні цілі, які можна здійснити на ділі. До оцінки досягнутого він підходить не лише зі своїми мірками, але й намагається передбачити, як до цього віднесуться й інші люди: товариші по роботі та близькі. Іншими словами, адекватна самооцінка є підсумком постійного пошуку реальної міри, тобто без надто великої переоцінки, але й без зайвої критичності до свого спілкування, поведінки, діяльності, переживань. Така самооцінка є найкращою для конкретних умов і ситуацій.

До оптимальних рівнів самооцінки відносяться «високий рівень» і «вище середнього» (людина заслужено цінує, поважає себе, задоволена собою), а також «середній рівень» (людина поважає себе, але знає свої слабкі сторони і прагне до самовдосконалення, саморозвитку).

Самооцінка може бути не оптимальною - занадто завищеною чи занадто заниженою.

На основі неадекватно завищеної самооцінки у людини виникає неправильне уявлення про себе, ідеалізований образ своєї особистості та можливостей, своєї цінності для оточуючих, для загальної справи. В таких випадках людина йде на ігнорування невдач ради збереження звичної високої оцінки самого себе, своїх вчинків і справ. Відбувається гостре емоційне «відштовхування» всього, що порушує уявлення про себе. Сприйняття реальної дійсності спотворюється, ставлення до неї стає неадекватним - чисто емоційним. Раціональне зерно самооцінки випадає повністю. Тому справедливе зауваження починає сприйматись як придирка, а об'єктивна оцінка результатів роботи - як несправедливо занижена. Неуспіх сприймає як наслідок чиїхось каверз або несприятливих обставин, що склалися, ні в якій мірі не залежних від дій самої особи.

Людина з неадекватно завищеною самооцінкою не бажає визнавати, що це все - наслідок власних помилок, ліні, недоліку знань, здібностей або неправильної поведінки. Виникає тяжкий емоціональний стан - афект неадекватності, основною причиною якого є стійкість стереотипу завищеної оцінки своєї особистості, що склався. Якщо ж висока самооцінка пластична, міняється у відповідності з реальним положенням справ - збільшується при успіху та знижується при невдачі, то це може сприяти розвитку особистості, так як їй приходиться докласти максимум зусиль для досягнення поставлених цілей, розвивати свої здібності та волю.

Самооцінка може бути і заниженою, тобто нижче реальних можливостей особистості. Звичайно це приводить до невпевненості в собі, полохливості й відсутності зваги, неможливості реалізувати свої здібності. Такі люди не ставлять перед собою важко досяжні цілі, обмежуються рішенням буденних задач, занадто критичні до себе.

Занадто висока чи занадто низька самооцінка порушують процес самоуправління, спотворюють самоконтроль. Особливо це помітно в спілкуванні, де особи з завищеною і заниженою самооцінкою виступають причиною конфліктів. При завищеній самооцінці конфлікти виникають із-за зневажливого ставлення до інших людей і нешанобливого поводження з ними, занадто різких і безпідставних висловлювань на їх адресу, нетерпимості до чужої думки, прояву зарозумілості та зазнайства. Низька критичність до себе заважає їм навіть помічати, як вони ображають інших зарозумілістю та незаперечністю суджень.

При заниженій самооцінці конфлікти можуть виникати із-за надмірної критичності цих людей. Вони дуже вимогливі до себе та ще більше вимогливі до інших, не вибачають жодного промаху чи помилки, схильні постійно підкреслювати недоліки інших. І хоч це робиться з самих найліпших спонукань, все ж стає причиною конфліктів, в силу того, що мало хто може терпіти систематичне «пиляння». Коли в тобі бачать лише погане і постійно вказують на це, то виникає неприязнь до джерела таких оцінок, думок і дій.

Афект неадекватності виникає як намагання осіб із завищеною самооцінкою загородити себе від реальних обставин і зберегти звичну самооцінку. Це призводить до порушення стосунків з іншими людьми, Переживання обіди та несправедливості дозволяє почувати себе добре, залишатися на потрібній висоті у власних очах, вважати себе потерпілим або ображеним. Це підносить людину у її власних очах і виключає незадоволення собою. Потреба в завищеній самооцінці задовольняється і відпадає необхідність міняти її, тобто впритул зайнятись самоуправлінням. Неминуче виникають конфлікти з людьми, які мають інші уявлення про дану особу, її здібності , можливості та цінності для суспільства. Афект неадекватності - це психологічний захист, він є тимчасовою мірою, оскільки не вирішує головної задачі, а саме - корінної зміни неоптимальної самооцінки, що виступає причиною виникнення несприятливих міжособистісних стосунків.

Дані методики дозволяють вирішити ще декілька дослідницьких і практичних задач. Ось деякі з них:

1. Існує декілька форм активності людини: спілкування, поведінка, діяльність, переживання. Особистість можна розглядати і як суб'єкт самоуправління. Оскільки одночасне здійснення всіх цих форм активності важке, то особистість проявляє інтерес до однієї - двох сфер свого життя. Дійсно, кожен спостерігав людей, які живуть «в світі людей», «в замкнутому світі», « в світі справ», «в світі почуттів». Природно буде покласти, що при виконанні методики люди вибирають більше якостей в тій сфері, яка їх більше цікавить. Це і дозволяє взнати в якій області лежать їх інтереси, чому вони надають перевагу. З цією метою потрібно підрахувати , скільки було виписано «ідеальних» якостей по кожному з чотирьох блоків і порівняти між собою отримані числа. Ведучим буде той рівень активності людини, де більше всього зібрано «ідеальних» і «реальних» якостей, а також їх відсоткове відношення.

2. Можна отримати уявлення про ціннісні орієнтації будь-якої групи, що відрізняється від інших по віку, статі, професії; для цього потрібно підрахувати скільки чоловік вибрало ту чи іншу якість і з яким рангом значущості. Якщо це число перетворити у відсотки, то відкривається цікава можливість порівнювати між собою групи по перевагам властивостей особистості, по ступеню важливості для неї окремих властивостей. Ранжування цих властивостей по кількості людей, що вибрали цю властивість, показує, яке місце належить їй в цілокупній системі уявлень про особистість.

3. Можна отримати уявлення про те, чим відрізняється кожна конкретна людина від інших людей по своїм ціннісним орієнтирам. Для цього потрібно створити усереднений «портрет» ціннісних орієнтацій групи, в котру вона входить. Потім потрібний якісний аналіз вибраних нею якостей і тих властивостей особистості, які частіше всього зустрічаються в групі в цілому. Так, на фоні групових переваг вдається виявити індивідуальні особливості [41]. Зразок використання анкети до тесту дано в додатку 4.

психологічний самооцінка студент самосвідомість

2.5 Методика діагностики самоактуалізації особистості (за О.В. Лазукіним; в адаптації Н.Ф. Каліной)

Даний тест призначений для дорослих, тестує властивості особистості, містить 100 запитань.

За цією діагностикою розглядаються шкали: орієнтація в часі, цінності, погляд на природу людини, потреба в пізнанні, креативність (потяг до творчості), автономність, спонтанність, саморозуміння, аутосимпатія, контактність, гнучкість в спілкуванні.

Інструкція до тесту

З двох варіантів тверджень виберіть те, яке вам більше до вподоби або краще узгоджується з вашими уявленнями, точніше відображує ваші думки. Тут немає хороших або поганих, правильних чи неправильних відповідей. Найкращою буде та відповідь, яка дається по першою.

Тестовий матеріал подано в додатку Д.

Ключ до тесту. Намагання до самоактуалізації виражено наступними пунктами тесту:

26б

51б

76а

27а

52а

77б

28а

53а

78б

29б

54б

79б

30а

55б

80а

31б

56б

81б

32а

57б

82б

33б

58а

83б

34б

59а

84а

10а

35а

60б

85а

11а

36б

61а

86а

12б

37б

62б

87б

13а

38б

63б

88а

14б

39а

64б

89б

15а

40б

65б

90а

16б

41а

66б

91а

17б

42а

67б

92а

18а

43б

68б

93а

19б

44а

69а

94а

20б

45а

70б

95а

21а

46б

71б

96б

22б

47а

72а

97б

23б

48а

73а

98б

24б

49б

74б

99а

25а

50б

75а

100б

Обробка та інтерпретація результатів тесту

Окремі шкали опитувальника САМОАЛ представлені наступними пунктами:

Орієнтування в часі: 1б, 11а, 17б, 24б, 27а, 36б, 54б, 63б, 73а, 80а.

Цінності: 2а, 16б, 18а, 25а, 28а, 37б, 45а, 55б, 61а, 64б,72а, 81б, 85а, 96б, 98б.

Погляд на природу людини: 7а, 15а, 23б, 41а, 50б, 59а, 69а,76а,82б,86а.

Потреба в пізнанні: 8б, 24б, 29б, 33б, 42а, 51б, 53а, 54б, 60б,70б.

Креативність (потяг до творчості): 9а, 13а, 16б, 25а, 28а, 33б, 34б, 43б, 52а, 55б, 61а, 64б, 70б, 71б, 77б.

Автономність: 5б, 9а, 10а, 26б, 31б, 32а, 37б, 44а, 56б, 66б,68б, 74б,75а, 87б, 92а.

Спонтанність: 5б, 21а, 31б, 38б, 39а, 48а, 57б, 67б, 74б, 83б, 87б, 89б, 91а, 92а,94а.

Саморозуміння: 4б, 13а, 20б, 30а, 31б, 38б,47а,66б, 79б, 93а.

Аутосимпатія: 6б, 14б, 21а, 22б, 32а, 40б, 49б, 58а, 67б, 68б, 79б, 84а, 89б, 95а, 97б.

Контактність: 10а, 29б, 35а, 46б, 48а, 53а, 62б, 78б, 90а, 92а.

Гнучкість в спілкуванні: 3б, 10а, 12б, 19б, 29б, 32а, 46б, 48а, 65б, 99а.

Примітка. Шкали № 1, 3, 4, 8, 10 і 11 містять по 10 пунктів, в той час, як останні - по 15. Для отримання порівнянних результатів кількість балів по вказаним шкалам слід помножити на 1,5.

Можна отримати результати в відсотках, розв'язавши наступну пропорцію: 15 балів (максимум по кожній шкалі) складають 100%, а число набраних балів складають х%.

1. Шкала орієнтування в часі показує, на скільки людина живе теперішнім, не відкладаючи своє життя «на потім» і не намагаючись знайти сховище в минулому. Високий результат характерний для осіб, що добре розуміють екзенстиціальну цінність життя «тут і зараз», здібних насолоджуватись актуальним моментом, не порівнюючи його з минулими радощами й не обезцінюючи смакуванням очікуваних успіхів. Низький результат - це люди, невротично занурені в минулі переживання, з завищеним намаганням до досягнень, надумують і є невпевненими в собі.

2. Шкала цінностей. Високий бал за цією шкалою свідчить, що людина поділяє цінності особистості, що самоактуалізується. До числа таких цінностей А.Маслоу відносив такі, як істина, добро, краса, цільність, відсутність роздвоєності, життєвість, унікальність, досконалість, досягнення, справедливість, порядок, простота, легкість без зусиль, гра, самодостатність. Надання переваги цим цінностям вказує на намагання до гармонічного буття та здорових відношень із людьми, далеких від бажання маніпулювання ними в своїх інтересах.

3. Погляд на природу людини може бути позитивним (висока оцінка) чи негативним (низька оцінка). Ця шкала описує віру в людей, в могутність людських можливостей. Високий показник може інтерпретуватися, як стійка основа для щирих і гармонійних міжособистих стосунків, природна симпатія та довіра до людей, чесність , неуперемдженість, доброзичливість.

4. Потреба в пізнанні. Висока потреба в пізнанні характерна для самоактуалізаційної особистості, завжди відкритої новим враженням. Ця шкала описує здібність до пізнання буття - безкорисливу спрагу нового, інтерес до об'єктів, не пов'язаний прямо з задоволенням якихось потреб. Таке пізнання, вважає А.Маслоу , більш точне та ефективне, оскільки його процес не спотворюється бажаннями та потягами. Людина при цьому не схильна судити, оцінювати й порівнювати, вона просто бачить те, що є і цінує це.

5. Потяг до творчості або креативність - неодмінний атрибут само актуалізації, яку по простому можна назвати творчим відношенням до життя.

6. Автономність. На думку більшості гуманістичних психологів автономність є головним критерієм психічного здоров'я особистості, її цільності та повноти. Це поняття тяжіє до таких рис як життєвість (aliveness) і самопідтримка (self- support) у Ф.Перлза, внутрішня директива ( inner- directed) у Д.Рісмена, зрілість ( ripeness) у К.Роджерса. Самоактуалізуюча особистість автономна, незалежна і вільна, водночас це не означає відчуження та одинокості. В термінах Э.Фромма автономність - це позитивна "свобода для" на відміну від негативної "свободи від".

7. Спонтанність. Це якість, що витікає з впевненості в собі й довіри до оточуючого світу, властивих самоактуалізувавшимся людям. Високий показник по шкалі спонтанності свідчить про те, що самоактуалізація стала образом життя, а не є мрією чи намаганням. Здібність до спонтанної поведінки фруструється культурними нормами, в природному вигляді її можна спостерігати хіба що у малих дітей. Спонтанність співставляється з такими цінностями як свобода, природність, гра, легкість без зусилля.

8. Саморозуміння. Високий показник за цією шкалою свідчить про чуттєвості, сензитивності людини до своїх бажань і потреб. Такі люди вільні від психологічного захисту, що відділяє особистість від власної суттєвості, вони не схильні підміняти власні смаки та оцінки зовнішніми соціальними стандартами.

Показники по шкалам саморозуміння, спонтанності та аутосимпатії як правило пов'язані між собою. Низький бал по шкалі саморозуміння властивий людям невпевненим, тим, що орієнтуються на думку оточуючих. Д.Рісмен називав таких людей «орієнтованими ззовні» на відміну від «орієнтованих внутрішньо».

9. Аутосимпатія - природна основа психічного здоров'я й цільності особистості. Низькі показники мають люди невротичні, тривожні . невпевнені в собі. Аутосимпатія зовсім не означає тупе самовдоволення або некритичне самосприйняття, це просто добре усвідомлена позитивна «Я-концепція», що слугує джерелом стійкої адекватної самооцінки.

10. Шкала контактності. Ця шкала вимірює товариськість особистості, її здібність до встановлення міцних і доброзичливих стосунків з навколишніми. В записнику САМОАЛ контактність розуміється не як рівень комунікативних здібностей особистості або навичок ефективного спілкування, а як загальна схильність до взаємно корисних і приємних контактів з іншими людьми, необхідна основа синергічної (співдіяльністної) установки особистості.

11. Шкала гнучкості в спілкуванні. За цією шкалою розглядається наявність чи відсутність соціальних стереотипів, здібність до адекватного самовираження в спілкуванні. Високі показники свідчать про аутентичну (дійсну) взаємодію з оточуючими, здібності до саморозкриття. Люди з високою оцінкою по цій шкалі орієнтовані на особистісне спілкування. Не схильні вдаватися до фальші чи маніпуляцій, не змішують саморозкриття особистості з самопред?явленням - стратегією та тактикою управління справлення враження. Низькі показники характерні для людей ригідних, невпевнених в своїй привабливості, в тому, що вони цікаві співбесіднику й спілкування з ними може приносити задоволення [12].

Зразок використання анкети до тесту дано в додатку Є.

2.6 Методика дослідження самовідношення (МІС; Р.С. Пантєлєєва)

Багатовимірний опитувальник дослідження самовідношения (МІС - методика дослідження самовідношения) створений Р.С.Пантєлєєвим в 1989 році. Він містить 110 тверджень розподілених по 9 шкалам: відвертість, самовпевненість, самокерівницство, дзеркальне Я, самоцінність, самоприйняття, самоприв?язаність, конфліктність, самозвинувачення. Ця методика дослідження самовідношення призначена для вивчення емоційно-ціннісного компоненту самосвідомості.

Інструкція до тесту

Вам пропонується відповісти на питання (у формі можливих тверджень) про особливості Вашого характеру, звички, інтереси і тому подібне.

На ці питання не може бути "правильних" або "неправильних" відповідей оскільки кожна людина має право на свою власну точку зору. Для того, щоб отримані на підставі Ваших відповідей результати виявилися найбільш інформативними і плідними для конкретизації власного уявлення про себе, Вам потрібно постаратися вибрати найбільш точні і правильні відповіді. Відповідаючи, пам'ятаєте прості правила:

* Питання складені так, що особливого часу на обдумування не вимагається. Давайте першу відповідь, яка прийде Вам в голову (як правило, вона виявляється найбільш справедливою). Звичайно, питання дуже короткі, щоб в них містилися всі необхідні подробиці. Тому відповідайте, уявляючи собі найтиповіші ситуації, не замислюючись над деталями.

* Можливо, деякі питання Вам важко віднести до себе. У такому разі постарайтеся дати якнайкращу гадану відповідь.

* Пам'ятайте, що - поганих відповідей бути не може. Не намагайтеся створити своїми відповідями сприятливе враження. Вільно висловлюйте свою власну думку.

Читайте послідовно кожне з наведених тверджень і вирішуйте, вірне воно по відношенню до Вас чи невірне.

Тестовий матеріал подано в додатку Ж.

Ключ до тесту

Номери пунктів опитувальника і знак, з яким пункт входить у відповідний чинник.

Шкала 1. Відвертість

«+»: 1, 3, 9, 53, 56, 65.

«-»: 21, 48, 62, 86, 98.

Шкала 2. Самовпевненість

«+»: 7, 24, 30, 35, 36, 51, 52, 58, 61, 73, 82.

«-»: 20, 80, 103.

Шкала 3. Самокерівництво

«+»: 43, 44, 45, 74, 76, 84, 90, 105, 106, 108, 110.

«-»: 109.

Шкала 4. Дзеркальне Я

«+»: 2, 5, 29, 41, 50, 102.

«-»: 13, 18, 34, 85.

Шкала 5. Самоцінність

«+»: 8, 16, 39, 54, 57, 68, 70, 75, 100.

«-»: 15, 26, 31, 46, 83.

Шкала 6. Самоприйняття

«+»: 10, 12, 17, 28, 40, 49, 63, 72, 77, 79, 88, 97.

Шкала 7. Самоприв?язаність

«+»: 6, 32, 33, 55, 89, 93, 101, 104.

«-»: 96, 107.

Шкала 8. Конфліктність

«+»: 4, 11, 22, 23, 27, 38, 47, 59, 64, 69, 81, 91, 94, 99.

Шкала 9. Самообвинувачення

«+»: 14, 19, 25, 37, 60, 66, 71, 78, 87, 92.

За кожен збіг з ключем нараховується один бал. Отримані «сирі» результати переводяться в стіни відповідно до таблиці.

Таблиця переводу «сирих» балів в стени

Шкалы

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

0

0

1

2-3

4-5

6-7

8

9

10

11

2

0-1

2

3-4

5-6

7-9

10

11-12

13

13

14

3

1-1

2

3

4-5

6

7

8

9-10

11

12

4

0

1

2

3-4

5

6-7

8

9

10

11

5

0-1

2

3

4-5

6-7

8

9-10

11

12

13-14

6

0-1

2

3-4

5

6-7

8

9

10

11

12

7

0

1

2

3

4-5

6

7-8

9

10

11

8

0

0

1-2

3-4

5-7

8-10

11-12

13

14

15

9

0

1

2

3-4

5

6-7

8

9

10

10

Опис шкал «МІС»

Шкала 1 - «внутрішня чесність» (відвертість) - включає 11 пунктів з такими аспектами образу Я, як самовідношення, поведінка, які, будучи значущими для особи (з погляду моральних норм), насилу допускаються до усвідомлення.

Низькі значення шкали говорять про глибоку усвідомленість Я, підвищену рефлексію і критичність, здатності не приховувати від себе і інших навіть неприємну інформацію, не дивлячись на її значущість.

Високі значення шкали говорять про закритість, нездатність або небажання усвідомлювати і видавати значущу інформацію про себе.

Шкала 2 - «самовпевненість» - містить пункти, що задають уявлення про себе як про самостійну, вольову, енергійну, надійну людину, якій є за що себе поважати.

Високі значення шкали відповідають високій зарозумілості, самовпевненості, говорять про відсутність внутрішньої напруженості.

Низькі значення відповідають незадоволеності собою і своїми можливостями, свідчать про сумніви в здатності викликати пошану.

Шкала 3 - «самокерівництво» - відображає уявлення про те, що основним джерелом активності і результатів, що стосуються діяльності, і власній особи суб'єкта, є він сам.

Високий бал за шкалою свідчить, що людина виразно переживає власне " Я" як внутрішній стрижень, інтегруючий й організуючий її особу і життєдіяльність, вважає, що її доля знаходиться у власних руках; відчуває обґрунтованість і послідовність своїх внутрішніх спонукань і цілей.

Низькі бали свідчать про підвладність Я впливам обставин, нездатності протистояти долі, поганій саморегуляції, розмитому фокусі Я, відсутності тенденцій пошуку причини вчинків і результатів в собі самому. Дана шкала за змістом близька до психологічної, яку в літературі прийнято позначати як локус контролю.

Шкала 4 - «дзеркальне Я» (відображене самовідношення) - включає пункти, пов'язані з очікуваним відношенням до себе з боку інших людей.

Високі значення шкали відповідають уявленню суб'єкта про те, що його особа, характер і діяльність здатні викликати в інших пошану, симпатію, схвалення і розуміння.

Низькі значення пов'язані з очікуванням протилежних відчуттів по відношенню до себе від іншого.

Шкала 5 - «самоцінність» - відображає емоційну оцінку себе, свого Я по внутрішніх інтимних критеріях любові, духовності, багатства внутрішнього світу.

Високі оцінки за шкалою відображають зацікавленість у власному Я, любов до себе, відчуття цінності власної особи і одночасно передбачувану цінність свого Я для інших.

Низькі бали за шкалою говорять про переоцінку свого духовного Я, сумніві в цінності власної особи, відповідальності, що межує з байдужістю до свого Я, втрату інтересу до свого внутрішнього світу.

Шкала 6 - «самоприйняття».

Високий полюс відповідає дружному відношенню до себе, згоді з самим собою, схвалення своїх планів і бажань, емоційному, безумовному ухваленню себе таким, який є, нехай навіть з деякими недоліками.

Низький полюс свідчить про відсутність перерахованих якостей - недостатнє самоприйняття, що є важливим симптомом внутрішньої дезадаптації.

Шкала 7 - «самоприв?язаність».

Високі значення шкали говорять про ригідність Я-концепції, прив?язаності, небажання мінятися на тлі загального позитивного відношення до себе. Дані переживання часто супроводжуються привязаністю до неадекватного Я-образу. В останньому випадку тенденція до збереження такого образу - один із захисних механізмів самосвідомості.

Низькі значення свідчать про протилежні тенденції: бажанні щось в собі змінити, відповідати ідеальному уявленню про себе, незадоволеності собою.

Шкала 8 - «внутрішня конфліктність».

Високі значення за даною шкалою свідчать про наявність внутрішніх конфліктів, сумнівів, незгоди з собою, тривожно-депресивних станів, що супроводжуються переживанням відчуття провини. Постійна незадоволеність і спори протікають на тлі неадекватно заниженої самооцінки, що приводить до сумнівів в своїй здатності щось вжити або змінити. Надмірні самокопания і рефлексія протікають на загальному негативному емоційному фоні по відношенню до себе. Причому конфліктна аутокомунікація не тільки не приносить полегшення, але, навпаки, лише посилює негативні емоції.

Помірне підвищення значень за шкалою говорить про підвищену рефлексію, глибоке проникнення в себе, усвідомленні своїх труднощів, адекватному образі Я і відсутності витіснення.

Украй низькі значення шкали свідчать про заперечення проблем, закритість, самовдоволення.

Шкала 9 - «самозвинувачення».

Високі значення говорять про інтрапунітивність, самозвинувачення, готовності поставити собі в провину свої невдачі, власні недоліки. По психологічному змісту шкала в цілому схожа з попередньою (8) шкалою. Проте якщо значення 8-ої шкали характеризується конфліктністю, пов'язаною з недоліком самоповаги (недооцінкою своїх можливостей, компетентності, знань і здібностей), то значення 9-ої шкали є індикатором відсутності симпатії, що супроводжується негативними емоціями в свою адресу, не дивлячись на високу самооцінку власних якостей.

Украй високі значення по 8-ій і 9-ій шкалах при загальному зниженні профілю по попередніх параметрах є індикаторами глибокої внутрішньої дезадаптації і кризової ситуації, що вимагає вживання психокоректуючих заходів.

При факторізації матриць інтеркореляцій значень шкал визначаються три незалежні чинники:

I. Самоповага.

До даного чинника увійшли значення шкал: відвертість (внутрішня чесність) (1), самовпевненість (2), самокерівництво (3), дзеркальне Я (віддзеркалення самовідношения) (4).

Сукупність значень шкал виражає оцінку власного Я випробовуваного по відношенню до соціально-нормативних критеріїв: моральності, успішності, волі, цілеспрямованості, соціальному схваленню.

II . Аутосимпатія.

До даного чинника увійшли: самоцінність (5), самоприйняття (6) і самоприв?язаність (7).

Ці шкали в найбільш чистому вигляді відображають емоційне відношення випробовуваного до свого Я.

III. Внутрішня невлаштованість.

Даний чинник містить шкали, що фіксують внутрішню конфліктність (8), самозвинувачення (9), і пов'язаний з негативним самовідношенням, не залежним від аутосимпатії і самоповаги.

Показники третього чинника можуть свідчити про дезадаптацію особи і про потребу респондента в психологічній допомозі [24].

Зразок використання анкети до тесту дано в додатку З.

2.7 Шкала самоповаги Розенберга

Тест Розенберга призначений для визначення рівня самоповаги піддослідного. Він володіє доброю надійністю та конструктивною валідністю. Хоч він створювався як одномірний, за ним можна дослідити два фактори: самоприниження й самоповагу.

Самоповага існує при відсутності самоприниження та поряд з ним, в останньому випадку воно виступає в захисній функції.

Показники по опитувальнику пов'язані з депресивним станом, тривожністю та психосоматичними симптомами, активністю в спілкуванні, лідерством, почуттям міжособистої безпеки, відношенням до піддослідного його батьків.

Інструкція до тесту

Визначте на скільки ви погоджуєтеся чи не погоджуєтеся з такими твердженнями, використовуючи при цьому наступну шкалу:

a) - повністю згоден;

b) - згоден;

c) - не згоден;

d) - абсолютно не згоден.

Тестовий матеріал

Я чувствую, что я достойный человек, по крайней мере, не менее чем другие.

Я всегда склонен чувствовать себя неудачником.

Мне кажется, у меня есть ряд хороших качеств.

Я способен кое-что делать не хуже, чем большинство.

Мне кажется, что мне особенно нечем гордиться.

Я к себе хорошо отношусь.

В целом я удовлетворен собой.

Мне бы хотелось больше уважать себя.

Иногда я ясно чувствую свою бесполезность.

Иногда я думаю, что я во всем нехорош.

Ключ і обробка результатів тесту

Варіанти відповідей

a

b

c

d

1

4

3

2

1

2

1

2

3

4

3

4

3

2

1

4

4

3

2

1

5

1

2

3

4

6

4

3

2

1

7

4

3

2

1

8

1

2

3

4

9

1

2

3

4

10

1

2

3

4

За кожну відповідь піддослідного нараховуються бали в відповідності з ключем. Рівень самоповаги дорівнює сумі балів, отриманій піддослідним [52].

Висновки до другого розділу

Обрані методики дають можливість дослідити рівні самооцінки студентської молоді, проаналізувати їх. За розглядуваними тестами можна, окрім самооцінки, встановити різноманітні особистісні характеристики, проаналізувати особистість з огляду різноманітних аспектів.

За допомогою проективного тесту Куна «Хто Я?» аналізується самооцінка особистості. Питання «Хто Я?» напряму пов'язане з характеристиками власного сприймання людиною самої себе, тобто з її образом «Я» або Я-концепцією. Тут виявляються особливості статевої ідентичності; рівень рефлексії; часовий аспект ідентичності; аналізується співвідношення соціальних ролей і індивідуальних характеристик в ідентичності; робиться аналіз сфер життя; аналіз фізичної ідентичності; аналіз діяльної ідентичності; аналіз психолінгвістичного аспекту ідентичності; оцінюється рівень диференційованості ідентичності; проводиться аналіз ідентифікаційних характеристик.

Використовуючи методику С.А.Будассі, знаходимо рівні самооцінки: занижену по невротичному типу, занижену, адекватну, завищену по невротичному типу, завищену; кількісний їх вираз.

Тести «Самооцінка» в двох варіантах з практикуму Л.Д.Столяренко встановлюють рівні самооцінки: неадекватно-низький, низький, нижче середнього, середній, вище середнього, високий, неадекватно-високий.

Методика діагностики самоактуалізації особистості Лазукіна О.В. (в адаптації Н.Ф.Каліной) дає можливість, аналізуючи показники шкал, зробити висновки про орієнтацію в часі, цінності, погляд на природу людини, потребу в пізнанні, креативність (потяг до творчості), автономність, спонтанність, саморозуміння, аутосимпатію, контактність, гнучкість в спілкуванні.

Методика дослідження самовідношення Пантєлєєва Р.С. призначена для вивчення емоційно-ціннісного компоненту самосвідомості. При аналізі значень шкал визначаються три незалежні чинники: самоповага, ауто симпатія, внутрішня невлаштованість

Тест Розенберга призначений для визначення рівня самоповаги піддослідного. Він володіє доброю надійністю та конструктивною валідністю. Хоч він створювався як одномірний, за ним можна дослідити два фактори: самоприниження й самоповагу.

Розділ 3. Хід і результати психологічної діагностики само сприймання студентської молоді різного віку

В даному розділі дано характеристику піддослідної групи й описано результати досліджень по кожній з попередньо описаних методик. Зроблено узагальнений висновок щодо самооцінки студентів по курсам - від першого по четвертий. Досліджено динаміку зміни самооцінки. Встановлено взаємозв'язок між самооцінкою та самоактуалізацією, самовідношенням і самоповагою студентської молоді.

3.1 Організація емпіричного дослідження

Емпіричне дослідження проводилось на базі Полтавської аграрної державної академії. Піддослідними виступали всі студенти від першого по четвертий курс факультету економіки та менеджменту спеціальності «Менеджмент організацій». У дослідженні взяли участь 200 осіб.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження були поставлені завдання:

1. Емпірично дослідити особливості самооцінки студентів різного віку.

2. Емпірично дослідити особливості самосприймання студентами різного віку.

3. Емпірично дослідити особливості самоактуалізації студентів.

4. Емпірично дослідити особливості самовідношення студентів.

5. Емпірично дослідити рівень самоповаги студентів.

Були проведені всі вище перераховані методики, що склало в сумі сім тестів для кожного потоку студентів. Дані збирались на кожному курсі протягом місяця - дві методики за тиждень.

3.2 Особливості самооцінки студентів різного віку

Особливості самооцінки студентів різного віку дослідимо декількома шляхами аби встановити її закономірність.

1. Для знаходження кількісного вираження рівня самооцінки використаємо методику С.А. Будассі, яка саме для цього призначена.

При обробці результатів тесту пораховано коефіцієнт рангової кореляції по Спірмену:

R = 1 - 6Уd2/(n3 - n),

де n - кількість порівнювальних пар.

В випадку n = 20 формула набула вигляду:

R = 1 - 0,00075Уd2.

Значення R знаходяться в межах [-1; +1].

Результати дослідження занесено в таблицю 3.2.1.

Таблиця 3.2.1 Кількісне вираження самооцінки за С.А.Будассі

Значення R

Курс (кількість осіб у %)

1

2

3

4

[-1; 0] - неприйняття себе

7,1

3,7

1,6

0

0,1; 0,2; 0,3 - самооцінка занижена

5,2

7,4

3,3

2,6

0,4; 0,5; 0,6 - самооцінка адекватна

19,2

20,3

19,8

10,5

0,7; 0,8; 0,9 - самооцінка завищена

65

64,9

71

63,2

1 - завищена

3,5

3,7

3,3

23,7

Середнє значення R

0,673

0,685

0,735

0,82

Аналізуючи дані таблиці бачимо, що на всіх курсах у значної більшості студентів самооцінка завищена (>63%). Середні значення коефіцієнта рангової кореляції по Спірмену вказують на поступове зростання самооцінки від 1 по 4 курс при тому, що вона весь час завищена. Щоб наочно уявити процес побудуємо графік (див.рис. 3.2.1).

Рис. 3.2.1. Середні значення кількісного виразу самооцінки на різних курсах

2. Застосувавши тест «Самооцінка» варіант 1, взятий з практикуму Л.Д.Столяренко «Основи психології» і проведений в інший час, знову дослідимо особливості рівня самооцінки у студентів. Підрахунки здійснюватимемо таким чином: самооцінка С дорівнює відсотковому відношенню кількості реальних якостей Р, знайдених у себе, до кількості ідеальних якостей І, записаних у бажаному ідеалі

С = ( Р / І ) * 100%.

Розрахунки оформимо в вигляді таблиці (див. табл. 3.2.2).

Таблиця 3.2.2 Кількісне вираження самооцінки. Варіант 1

Рівень самооцінки (%) чоловіки/жінки

Курс (кількість осіб у %)

1

2

3

4

0-10/0-15 - неадекватно низький

0

0

0

0

11-34/16-37- низький

12,5

5,8

10,5

4,1

35-45/38-46 - нижче середнього

8,3

9,6

8,8

8,4

46-54/47-56 - середній

29,2

9,6

29,8

12,5

55-63/57-65 - вище середнього

16,7

15,4

17,5

27,1

64-66/66-68 - високий

10,4

5,8

1,8

6,2

?67 / ?69 - неадекватно високий

22,9

53,8

31,6

41,7

Середнє значення (%)

56

68,6

58,7

65,9

За даною методикою бачимо як саме розпорошені значення рівнів самооцінки, оскільки градація тут більша. З неадекватно низьким рівнем самооцінки осіб не виявлено. На 1 курсі невелика перевага студентів з середнім рівнем самооцінки перед неадекватно високим. На всіх інших курсах рівень самооцінки неадекватно високий, хоч на 3 курсі він майже знову знижується до середнього. Як змінюється самооцінка від 1 курсу по 4 візуально поспостерігаємо за графіком побудованим за середніми значеннями самооцінок на курсах (див.рис. 3.2.2).

Рис. 3.2.2. Середні значення самооцінки на різних курсах

3. Застосувавши тест «Самооцінка» варіант 2, взятий з практикуму Л.Д.Столяренко «Основи психології» і проведений знову в інший час, ще рас дослідимо рівень самооцінки у студентів. При обробці результатів тесту пораховано коефіцієнт рангової кореляції по Спірмену:

R = 1 - 6Уd2/(n3 - n),

де n - кількість пар, що порівнюються.

В випадку n = 20 формула набула вигляду:

R = 1 - 0,00075Уd2

Значення R знаходяться в межах [-1; +1].

Результати дослідження занесено в таблицю 3.2.3.

Таблиця 3.2.3 Кількісне вираження самооцінки. Варіант 2

Рівні самооцінки (R)

Курс (кількість осіб у %)

1

2

3

4

[-1; 0] - неадекватно низький

0

11,7

1,6

0

(0; 0,2] - низький

1,4

0

0

0

[0,21; 0,3] - нижче середнього

2,9

1,7

1,6

0

добре

[0,31; 0,5] - середній

7,4

8,8

9,9

4,3

Opt

[0,51; 0,65] - вище середнього

16,2

15,8

11,5

4,3

Opt

[0,66; 0,8] - високий

30,9

24,6

29,5

17

(0,81; 1] - неадекватно високий

41,2

47,4

45,9

74,4

Середнє значення R

0,727

0,732

0,735

0,85

Аналізуючи дані таблиці помічаємо, що найбільший відсоток студентів на кожному курсі мають неадекватно високу самооцінку. Особливо це стосується 4 курсу - 74,4%, тоді як на всіх інших - трохи менше 50%. Найближчі до оптимальної самооцінки на 1 курсі. Середні значення коефіцієнта рангової кореляції по Спірмену вказують на поступове зростання самооцінки від 1 по 4 курс при тому, що вона весь час завищена. Щоб наочно уявити процес побудуємо графік (див.рис. 3.2.3).

Рис. 3.2.3. Середні значення кількісного виразу самооцінки на різних курсах

Порівняємо вигляд всіх трьох графіків.

Рис. 3.2.4. Середні значення кількісного виразу самооцінки

За виглядами графіків можна припустити, що між курсом (х) та самооцінкою на відповідному курсі (у) існує показникова залежність. Побудуємо математичну модель зміни самооцінки. Модель матиме вигляд

у = b·еаx.

Коефіцієнти a і b цієї залежності знайдемо методом найменших квадратів (див.дод. 7). Шукана математична модель має вигляд:

y = 0,644 e 0,0568 x.

Графік цієї залежності зображено на рисунку 3.2.5.

Рис. 3.2.5. Графік теоретичних та емпіричних значень самооцінки по курсам

Дані розглянутих методик дозволили вирішити ще декілька задач. Наприклад, сфери інтересів студентів. Існує декілька форм активності людини: спілкування, поведінка, діяльність, переживання. Особистість як суб'єкт самоуправління проявляє інтерес максимально в одній, іноді в двох сферах. Результати дослідження для студентів занесемо в таблицю 3.2.4. Сфера вважалась актуальною, при найбільшій кількості співпадань реальних та ідеальних якостей. Цю найбільшу кількість співпадань і відображено в таблиці (тому можливі повтори).

Таблиця 3.2.4 Сфери життя студентів

Сфери життя

Курс (кількість осіб у %)

1

2

3

4

«в світі людей» (спілкування)

37,5

46

65

24

«в замкнутому світі» (поведінка)

41,7

42,3

33,4

18

«в світі справ» (діяльність)

8,3

19,2

14,1

10

«в світі почуттів» (переживання)

35,4

42,3

35,1

34

Як бачимо для першого курсу характерна поведінкова діяльність, але вони схильні до спілкування і до переживань. Для другого курсу характерно спілкування, але є інтерес і до поведінкової діяльності та «світу почуттів». Студенти третього курсу в основному зосереджені на «світі людей». Четвертий курс направлений на світ почуттів, але ще є велика частка студентів на цьому курсі в яких не склався характерний вид діяльності (реальні та ідеальні якості не співпадають).


Подобные документы

  • Самосприймання студентів як психологічна проблема; вплив соціальних факторів на формування самосвідомості молоді, її складові і діагностика: характеристика і специфіка розвитку особистості студентського віку; аналіз і оцінка результатів дослідження.

    курсовая работа [100,8 K], добавлен 13.01.2011

  • Сутність дослідження рівня домагань у сучасній психології. Самооцінка. Механізми формування самооцінки в молодшому підлітковому віці. Характеристика основних методик психологічної діагностики рівня домагань та його зв'язку з самооцінкою особистості.

    курсовая работа [162,7 K], добавлен 04.02.2015

  • Актуальність проблеми виховання майбутнього фахівця з вищою освітою. Мета, завдання та зміст виховання студентської молоді. Особливості розвитку моральної свідомості студентів. Специфіка психологічних механізмів, критерії та етапи формування особистості.

    контрольная работа [25,2 K], добавлен 16.05.2011

  • Проблема самооцінки та її розвитку у психології. Психологічний аспект вивчення самооцінки як наукового феномену. Дослідження особливостей структури самооцінки в учнів старшого шкільного віку. Особливості адекватності самооцінки у курсантів-студентів.

    курсовая работа [347,7 K], добавлен 10.01.2016

  • Дослідження процесу становлення самоповаги старших дошкільників як інтегрованої та узагальненої характеристики особистості. Вивчення психологічних закономірностей та умов ефективного розвитку самоповаги у дітей 4-6 років. Опис рівнів розвитку самоповаги.

    автореферат [40,9 K], добавлен 20.03.2014

  • Проблема самооцінки у вітчизняній і зарубіжній психології. "Я-концепція" особистості - психологічна категорія. Фактори формування самооцінки дітей молодшого шкільного віку. Діагностика самооцінки молодших школярів. Рекомендації вчителю по роботі з дітьми.

    курсовая работа [124,1 K], добавлен 20.02.2011

  • Самооцiнка як компонент самосвiдомостi, що мiстить поряд зi знанням про себе власну оцiнку своїх здiбностей, моральних якостей i вчинків. Визначення системи методик в діагностиці рівня самооцінки студентів-психологів. Самооцінка в розвитку особистості.

    дипломная работа [216,7 K], добавлен 09.07.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.