Психологічні проблеми професійного становлення старшокласників

Методи професійної орієнтації студентів технічного училища, використовані механізми та оцінка їх ефективності. Критерії особистісної ефективності початкової професійної підготовки старшокласників. Психодіагностика професійного становлення школярів

Рубрика Психология
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 14.07.2009
Размер файла 3,9 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

84

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ Й НАУКИ УКРАЇНИ

КРАМАТОРСЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ Й ПСИХОЛОГІЇ

КУРСОВА РОБОТА

На тему:

«Психологічні проблеми професійного становлення старшокласників»

Краматорськ 2007

Введення

Тема педагогічного проекту присвячена дослідженню проблематики психологічного профконсультировання учнів ПТУ №14.

Актуальність пропонованого дослідження обумовлена теоретичним і практичним значенням питання профорієнтації, визначається тим, що він є частиною більше загальної проблеми - проблеми наукового керування соціальними процесами - з усіма наслідками, що випливають звідси.

Практичне соціально-педагогічне значення цього питання визначається наступною обставиною. Існує значна невідповідність між об'єктивною потребою суспільства в припливі молодої робочої сили (у виробництво, будівництво, сферу обслуговування) і професійною спрямованістю молоді, що прагне лише в обмежене коло навчальних закладів. Звідси - ряд небажаних наслідків (економічних, моральних, психоневрологічних).

Має місце й невідповідність між вимогами професії, що обирає випадково, і особистими якостями людини. Це створює незадоволеність працею, перешкоджає розвитку особистості, викликає плинність робочої сили й ряд інших небажаних ефектів. Ця друга обставина є перешкодою для здійснення принципу «Від кожного по здатностях...».

Мотиви вибору професії, як відомо із численних психологічних, педагогічних і соціологічних робіт, детерміновані поруч більш-менш керованих факторів - системою ідеологічних впливів, впливом школи, сім'ї, економічними і юридичними факторами, співвідношенням відповідності або невідповідності своїх особистих якостей вимогам тієї або іншої професії. Однак по ряду обставин ці фактори діють почасти стихійно, і в результаті молодь виявляється дезорієнтованою - прагне в основному опанувати вкрай обмеженим колом «інтелігентних» або «романтичних» професій, не підозрюючи про багатьох таких професіях, які могли б бути не менш привабливими. Додаткові труднощі в самовизначенні підлітків становлять глобальні процеси в зміні типів суспільства: індустріальне - постіндустріальне - інформаційне, що веде до появи нових професійних груп і відповідно потреб на ринку праці.

Таким чином, вибір професії в існуючих умовах аж ніяк не завжди є свідомим і вільним (якщо під волею розуміти усвідомлену необхідність). Виникає завдання побудувати таку систему профориентационих методик вибору професії, що допоможе учнем у їхньому самовизначенні або, точніше кажучи, істотно реконструювати, раціоналізувати традиційно сформовану систему.

З аналізу треба - проблема профорієнтації є багатоаспектн і комплексної, тобто вимагає участі не тільки багатьох, але й дуже різних фахівців.

Необхідність профориентационной діяльності як ніколи актуальна в нових економічних умовах. Висока вартість позабюджетного навчання змушує задуматися про доцільність ресурсовложений у те або інше утворення. Можливість відбору спеціальності, який збираєшся присвятити своє життя повинна проводитися грамотно й усвідомлено, а не на основі рекламних компаній Вузов.

У ході реалізації проекту автор вирішує ряд завдань:

- аналіз результатів роботи за поточний рік;

- вивчення групи профориентационніх тренінгів, адаптація, методика впровадження в практику роботи;

- речення по вдосконаленню методів роботи в області профконсультации старшокласників минаюче навчання на базі ПТУ №14.

Проект складається із трьох глав:

- перший розділ є технологією індивідуальної роботи з оптантом, містить метод дослідження професійного самовизначення учнів, приводить аналітичний звіт проведеного дослідження з розробленої методики в порівняльній динаміці;

- другий розділ пропонує серію ігрових тренінгів покликаних удосконалювати професійні й методологічні підходи в питаннях особистісного самовизначення учнів;

- третій розділ присвячений інноваційній розробці, що включає в себе апробування програмного продукту для комплексної оцінки особистості в плані її профорієнтації згідний типологічних характеристик, адаптації комплексного дослідження особистості для масового застосування шляхом розробки карт комплексного дослідження інтелекту людини із гнучкою профорієнтацією.

Обґрунтування бази проектування

У професійному училищі №14 (ПТУ №14) проходять професійну підготовку щорічно більше 100 школярів, проводить навчання по профілях:

- «Електротехніка»;

- «Деревообробка»;

- «Інформаційні технології»;

- «Металообробка»;

- «Основи швейного виробництва» (професія - кравець легкого жіночого одягу).

Мета проекту. Формування відповідального відношення старшокласників до вибору професійного шляху через розширення границь самопізнання й одержання інформації про світ професій, впровадження нових методичних розробок.

Завдання кваліфікаційної роботи:

- аналіз проблем профорієнтації, вибір методу дослідження (способу, технології);

- адаптація, розробка плану й методики проведення тренінгів професійного самовизначення для підлітків;

- розробка речень по здійсненню професійного росту, перспективні напрямки інтеграції діяльності кабінету психолога й кабінету профорієнтації ПТУ №14;

- розробка опитних карт і технологія застосування програмного Інтернет комплексу тестування інтелекту людини із гнучкою профорієнтацією в ПТУ №14;

- впровадження розроблених методик.

Предмет дослідження процес профорієнтації особистості підлітків.

Практична значимість теперішнього дослідження полягає в тому, що в проекті розроблені й обґрунтовані практичні підходи до вдосконалення політики профориентационного тестування, пропонується багатоаспектне охоплення школярів випускних класів міста.

На жаль, проблемам профорієнтації в літературі приділений не так вуж багато уваги. Психологічному профконсультуванню присвячене велика кількість статей у періодичній літературі, але фундаментальних праць що описують профконсультацію досить мало. З авторів таких досліджень хотілося б відзначити: Авдуевскую Е.П., Араканцеву Т.А. «Проблема юнацького самовизначення в практиці шкільної психологічної служби», «Життєві перспективи особистості»; Овчаровой Р.В. «Довідкова книга шкільного психолога», Забродіна Ю.М. «Розвиток людини в соціальній ситуації, що змінюється (проблеми психологічної теорії й практики)»; Климова Е.А. «Введення в психологію праці»; Лишина О.В. «Психологічні умови становлення особистості підлітка і юнаки в обстановці соціальної кризи»; Пряжникова Н.С. «Професійне й особистісне самовизначення», «Психологічний зміст праці»; Флоровской Г.С., Флоровского С.Ю. «Особистісна пристосованість представників різних професійних типів психологічної індивідуальності» й «Професійна спрямованість як, що опосередковує фактора, суб'єктивної соціально-психологічної інтегрованості старшокласників» - які надали мені неоціненну допомогу в процесі написання теперішнього педагогічного проекту. Додатково я використала практичні праці наступних авторів: Климова Е.А. (Особиста професійна перспектива ЛПП), Овчаровой Р.В. (програма профориентационного тестування), И. Кабіною, Т. Радзик (Я в світі професій), Самоукиной Н.В. (перші кроки шкільного психолога), Койнова Р.С. (програма тестування особистості із гнучкою профорієнтацією) і багатьох інших.

1. Ефективність професійної орієнтації для дітей ПТУ №14

Необхідним компонентом будь-якої системи професійної орієнтації є зворотний зв'язок, що забезпечує надійну й достовірну оцінку ефективності профориентационних заходів, тобто того, якою мірою вдалося реалізувати поставлені цілі й завдання профориентационной допомоги.

У цьому зв'язку закономірно виникає питання про критерії - конкретних показниках, що дозволяють виносити обґрунтовані й досить однозначні оцінні судження про якість профориентационной діяльності. Однак вибір таких показників у кожному конкретному випадку виявляється непростим завданням.

У багатьох наукових працях представлені різноманіття й неоднозначність підходів до операционализации ефективності профориентационной діяльності. Авдуевская Е.П., Араканцева Т.А. Проблема юношеского самоопределения в практике школьной психологической службі // Введение в практическую социальную психологию. М., 2006.

Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Пер. с англ. М., 2005.

Вершинин С.И. Как оценивать эффективность профориентации школьников // Школа и производство. 2004 г. Це обумовлюється цілим рядом причин, у числі яких:

- реальна складність і многоаспектность професійної орієнтації як социокультурного, макро- і мікроекономічного й т.п. феномена, що уможливлює проекцію на профорієнтацію всіляких теоретико-методологічних і практико-технологічних парадигм;

- спрямованість процесу профорієнтації до різних суб'єктів профориентационной діяльності (так, представників вищестоящих адміністративних структур цікавить у першу чергу кількість оптантів, що зв'язали свій подальший трудовий шлях з рекомендованою сферою професійної діяльності, викладачів спеціальних дисциплін - якість придбаних учнями професійних знань, умінь і навичок, фахівців з організаційно-виховної роботи - кількість профориентационніх заходів й охоплення різних адресатів профориентационной допомоги й т.п.).

Не менше значення має й висока варіативність форм діяльності, реалізованих різними профориентационніми центрами й самостійно практикуючими профконсультантами. У цьому випадку змістовно-значеннєві акценти в профориентационной роботі, генеруючи обумовлені образом бажаного майбутнього конкретні очікування, досить жорстко визначають і критерії її ефективності.

Особливу актуальність (і одночасно складність) здобуває моніторинг ефективності відносно варіантів профориентационной роботи, що носять комплексний характер і припускають багатовекторність допомоги оптантам у їх професійному й життєвому самовизначенні.

В основу діяльності закладене прагнення з'єднати навчальний процес, побудований на гуманістичному підході до особистості школяра, з технологією адаптації підлітка до сучасних соціально-економічних умов. Своєрідним втіленням стала освітня програма училища, розроблена й впроваджувана педагогічним колективом ПТУ №14, сьогодні в училище проходять професійну підготовку щорічно більше 100 школярів здобуваючи професійні навички на профілях:

- «Електротехніка»;

- «Деревообробка»;

- «Інформаційні технології»;

- «Металообробка»;

- «Основи швейного виробництва» (професія - кравець легкого жіночого одягу).

Системообразующим фактором вищезгаданої діяльності виступає комплекс досить непростих завдань: знайомство учнів з миром професій і вимогами сучасного ринку праці, надання школярам можливості придбання базових професійних умінь і навичок по широкому спектрі конкурентноздатних спеціальностей, формування психологічної готовності до професійного й життєвого самовизначення й ін.

Механізмом реалізації цього цільового комплексу є цілісна система разноплановіх заходів: організація допрофесійної й початкової професійної підготовки старшокласників; надання можливості здійснити професійні проби, одержати кваліфіковану профориентационную допомогу, психологічну підтримку, опанувати навичками ефективного поводження на ринку праці, комп'ютерною грамотністю й т.д.

Як інтегральний результат педагогічної діяльності комбінату виступає успішна соціально-психологічна й трудова адаптація випускників на основі здійснення ними самостійного обґрунтованого й відповідального професійного вибору.

При цьому освоєння старшокласниками основ конкретної професії не висувається як самодостатня мета, незважаючи на прагматичну необхідність можливо більше раннього придбання базових професійних навичок в умовах хронічної соціальної кризи й досить високу конкурентноздатність пропонованих школярам спеціальностей на ринку праці. Більше істотним є акцент на модельному характері освоюваних професій, які розглядаються як своєрідні змістовно-семантичні голограми, що несуть у собі відображення ситуацій і проблем, типових для будь-якої професійної діяльності (свідоме передбачення соціально значимої мети діяльності, розуміння обов'язковості досягнення певного соціально значимого результату власної предметної й (або) комунікативної активності, відповідальність за прямі й непрямі наслідки своїх трудових дій і т.п.). Климов Е.А. Введение в психологию труда. М., 2004. У цьому випадку процес освоєння конкретної професії здобуває значення не просто засвоєння вузькоспеціальних знань, умінь і навичок, а просунутої (пролонгованої) професійної проби, у ході якої створюються умови для розвитку насамперед метауровневіх регуляторів трудового поводження оптантів (здатність ефективного орієнтування у світі професій і ситуації на ринку праці, співвіднесення змісту професійної діяльності із власними індивідуальними характеристиками й т.д.).

Істотним моментом є також і розуміння всіх адміністративно-організаційних, економічних, техніко-технологічних й інших профориентационніх заходів (зовсім «непсихологічних» на перший погляд) як засобів психологічного керування процесом професійного самовизначення особистості, що розвивається, оскільки всі вищезгадані впливи в остаточному підсумку проектуються на внутрішній мир людини, сприяючи розвитку його субъектности, ресурсів і потенціалів.

Таким чином, правомірно очікувати в якості одного з можливих результатів початкової професійної підготовки певної перебудови в системі особистісної регуляції соціального поводження старшокласників.

При проведенні моніторингового дослідження психологічної ефективності розглянутого варіанта профориентационной роботи ми (робота психолога-профориентатора здійснюється в тісному контакті з керівниками профілів) виходили з того, що збагачення й структурування життєвого досвіду старшокласників у результаті початкової професійної підготовки обумовлює:

- підвищення рівня їх соціально-психологічної адаптированности;

- активізацію ценностно-сміслового рівня регуляції поводження (у тому числі й професійно орієнтованого);

- оптимізацію професійних установок.

1.1 Критерії особистісної ефективності початкової професійної підготовки старшокласників

Особистісна пристосованість як интраперсональній корелят соціально-психологічної адаптированності (інтегрованості). Характерною психологічною рисою раннього юнацького віку є переживання особистістю, що розвивається, кризи ідентичності. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Пер. с англ. М., 2001.

Эриксон Э. Идентичность. Юность и кризис / Пер. с англ. М., 2003. Останній здобуває особливу актуальність у суспільстві, що змінюється, - у випадку кардинальної трансформації социоэкономических і культурно-ідеологічних умов життя. Абульханова-Славская К.А. Жизненніе перспективі личности // Психология личности и образ жизни. М., 2004.

Лишин О.В. Психологические условия становления личности подростка и юноши в обстановке социального кризиса // Мир психологии и психология в мире. 2003.

Подросток на перекрестке эпох: проблемі и перспективі социально-психологической адаптации подростков. М., 2005.

Фельдштейн Д.И. Особенности личностного развития подростка в условиях социально-экономического кризиса // Мир психологии и психология в мире. 2001.

Следствієм цього стає ескалація соціально-психологічної дезадаптированності старшокласників, що перешкоджає, у свою чергу, їхньої соціальної інтеграції, побудові конструктивного й реалістичного сценарію життєвий і професійний шляхи, що закономірно обумовлює вкрай невигідне положення випускників загальноосвітніх шкіл на сучасному російському ринку праці. Забродин Ю.М. Очерки теории психической регуляции поведения: Основі субъектного анализа. М., 2003.

Забродин Ю.М. Развитие человека в изменяющейся социальной ситуации (проблемі психологической теории и практики) // Психологические проблемі самореализации личности. Краснодар, 2003.

Пряжников Н.С. Профессиональное и личностное самоопределение. М.; Воронеж, 2003.

У контексті психологічної допомоги оптантам особливе значення з погляду найбільшої доступності й піддатливості для консультанта-психолога має система внутриличностно пережитих ними суб'єктивних труднощів «уписування» у соціальний контекст. Сукупність цих феноменів самосвідомості у свій час була позначена Х. Беллом як «особистісна пристосованість». Рукавишников А.А., Соколова М.В. Опросник приспособленности Белла: Рук. Ярославль, 2001. При цьому він розглядав пристосованість не як наслідок пасивних адаптаційних реакцій індивіда на соціальні вимоги й очікування, а як результат активних дій особистості, спрямованих не тільки на підпорядкування соціальним впливам, але й на переструктурування соціального середовища відповідно до змісту, цілями й потребами власного «Я». Не можна не відзначити концептуальну близькість поглядів Х. Белла й традицій російської психології, що виражаються, зокрема, у поданнях про адаптацію й інтеграцію як якісно різних етапах входження особистості в соціальну спільність. Психология развивающейся личности / Под ред. А.В.Петровского. М., 2001. На мою думку, правомірно розглядати особистісну пристосованість у її розумінні Х. Беллом як суб'єктивне (інтраперсональне) вимір соціально-психологічної адаптированності - дезадаптированності людини.

Звертання до описуваної психологічної характеристики як критерій ефективності допрофесійної підготовки старшокласників ґрунтується також і на результатах досліджень тісних взаємозв'язків виявили, що наявність досить, між параметрами особистісної пристосованості й типологічних особливостей професійної спрямованості оптантів раннього юнацького віку. Флоровская Г.С., Флоровский С.Ю. Личностная приспособленность представителей различніх профессиональніх типов психологической индивидуальности (на примере старшего школьного возраста) // Экология личности: Материалі Рос. науч.-практ. конф. СПб., 2001.

Флоровская Г.С., Флоровский С.Ю. Профессиональная направленность как опосредствующий фактор субъективной социально-психологической интегрированности старшеклассников // Психология и практика: Ежегодник Рос. психол. о-ва. Ярославль. 2005. Т. 1.

Цінностніе орієнтації. Зміст ціннісних ориентацій оптанта як прийнятий у розрахунок фактор профориентационной роботи здобуває особливу значимість у кризові періоди розвитку суспільства. Розмивання, що відбувається в цей час «,» ціннісного шару суспільної й індивідуальної свідомості, порушення наступності етичних змістів старшого й молодшого поколінь і т.п. значною мірою утрудняють професійну соціалізацію особистості, що розвивається. Авдуевская Е.П., Араканцева Т.А. Проблема юношеского самоопределения в практике школьной психологической службі // Введение в практическую социальную психологию. М., 2003.

Забродин Ю.М. Развитие человека в изменяющейся социальной ситуации (проблемі психологической теории и практики) // Психологические проблемі самореализации личности. Краснодар, 2001.

Лишин О.В. Психологические условия становления личности подростка и юноши в обстановке социального кризиса // Мир психологии и психология в мире. 2004. № 5.

Пряжников Н.С. Профессиональное и личностное самоопределение. М.; Воронеж, 2003.

У цих умовах виявляються закономірними результати численних соціологічних і соціально-психологічних досліджень останнього років, що Забродин Ю.М. Развитие человека в изменяющейся социальной ситуации (проблемі психологической теории и практики) // Психологические проблемі самореализации личности. Краснодар, 2003.

Подросток на перекрестке эпох: проблемі и перспективі социально-психологической адаптации подростков. М., 2004.

Пряжников Н.С. Профессиональное и личностное самоопределение. М.; Воронеж, 2004. свідчать про те, що багато молодих людей шукають відповідь на питання «ким бути?» у координатах смісложизненного простору, що перебуває «по ту сторону» загальнолюдських гуманістичних цінностей. Значне число юнаків і дівчин не тільки «з розумінням» ставляться до людей, подвизающимся на ниві організованої злочинності, торгівлі наркотиками, проституції, різного роду шахрайства, але й не виключають для себе можливості «професіоналізації» у подібних сферах діяльності.

Не випадково багато провідних вітчизняних спеціалістів в області профорієнтації підкреслюють необхідність обліку й цілеспрямованої роботи із ценностно-смісловой сферою внутрішнього миру оптанта, указують на зростання значимості в умовах сучасної російської дійсності саме ценностно-нравственніх компонентів особистісного й професійного самовизначення. Пряжников Н.С. Психологический смісл труда. М.; Воронеж, 2001.

На мою думку, при оцінці ефективності допрофесійної підготовки старшокласників найбільше доцільно звертати увагу на рівень сформованості в них, насамперед, просоциальніх термінальних цінностей, що відбивають індивідуально-своєрідні соціально схвалювані «граничні» життєві цілі. Виділення саме цієї категорії ценностно-смісловіх регуляторів соціального поводження особистості, що розвивається, обумовлюється не тільки простим проходженням теоретико-методологічним принципам поділюваного нами гуманістичного підходу (з його акцентом на позитивних потенціалах суб'єкта), але й практичними міркуваннями. Виявлення обговорюваної категорії цінностей минаючу початкову професійну підготовку старшокласників створює реальні можливості - на основі психологічного механізму «мотивационно-сміслового зв'язування» - психолого-педагогічної індивідуалізації процесів входження в освоювану спеціальність, прилучення до миру професій, побудови особистого професійного плану (перспективи).

Професійні установки. З погляду загальної успішності професійного самовизначення велике значення мають не тільки змістовні характеристики цього процесу (що вибирає оптант), але і його динамічна сторона (як вибирає). Обґрунтованість, реалістичність і конструктивність особистої професійної перспективи не в останню чергу залежать від того, чим керується планіруюче своє професійне майбутнє парубків - раціональними планами й міркуваннями або ж неясними емоційними перевагами, власними поданнями або думками навколишніх, наскільки він упевнений у втіленні індивідуальних професійних проектів у життя й т.п. Забродин Ю.М. Развитие человека в изменяющейся социальной ситуации (проблемі психологической теории и практики) // Психологические проблемі самореализации личности. Краснодар, 2005 г.

Подобніе подання й переживання звичайно погано усвідомлюються й рефлексируются самим суб'єктом професійного самовизначення через відношення до них як д саме себе реаліям, що розуміють, його внутрішнього миру. Проте, ці регулятори соціального поводження виявляються дуже діючими, інтегруючись у специфічний психічний новотвір - готовність індивіда приймати професійно важливі рішення. Ці новотвори і є не що інше, як професійні установки, що представляють собою проекцію цілісного життєвого досвіду особистості на коло соціально-специфічних варіантів рішення завдань професійного розвитку (у розглянутому нами випадку - завдання професійного самовизначення, вибору сфери майбутньої діяльності й побудови особистої професійної перспективи).

Можливо припускати зміну професійних установок старшокласників (учнів 10-11 класів), що пройшли початкову професійну підготовку в ПТУ №14, у порівнянні зі школярами 9-10 класів у життєвому досвіді яких даний фрагмент відсутній.

1.2 Психологічний аналіз особистісних ефектів допрофесійної підготовки ПТУ №14

Зіставлення параметрів особистісної пристосованості учнів ПТУ №14 і школярів 9-10 класів дозволяє укласти, що перша з названих категорій оптантів істотно більш позитивно сприймає й переживає свою взаємодію із соціумом (Табл. 1).

Таблиця 1. -- Особистісна пристосованість учнів ПТУ №14 і школярів 9-10 класів, балів

 

a

b

c

d

e

f

Учні

10-11 класів

юнака (10 чіл.)

4,8

3,6

4,1

3,4

4,6

4,0

дівчини (20 чіл.)

4,2

3,2

4,0

3,5

4,1

4,9

у цілому по вибірці (30 чіл.)

4,5

3,4

4,0

3,4

4,3

4,5

Школярі

9-10 класів

юнака (10 чіл.)

3,8

3,5

3,1

3,7

4,1

3,0

дівчини (20 чіл.)

3,5

3,2

3,0

3,5

4,1

2,9

у цілому по подвіборке (30 чіл.)

3,6

3,3

3,0

3,4

4,1

3,0

На відміну від школярів 9-10 класів, учні ПТУ №14:

- впевненіше почувають себе в повсякденних соціальних контактах, займаючи у взаємодії з навколишніми самостійну й більше активну позицію;

- позитивно сприймають відносини між собою й іншими членами суспільства.

- змінюється професійне самовизначення, так наприклад якщо школярі найбільше прихильні робочим професіям, те учні ПТУ бачать себе в професіях з більше високим професійним статусом;

- краще контролюють свої суб'єктивні переживання, мають більше позитивний і стеничній емоційне тло життєдіяльності й поводження (юнака).

Можна припустити, що раннє формування реального професійного «Я», кристалізація рольової структури «Я - суб'єкт професійної діяльності» сприяють розширенню границь самосвідомості особистості, що розвивається, і його адекватному структуруванню, задаючи при цьому й інший - більше адекватний і конструктивний - значеннєвий масштаб сприйняття й оцінки життєвих проблем.

При цьому й учні ПТУ й школярі 9-10 класів виявляють приблизно однаковий рівень балансу тенденцій ворожості - доброзичливості стосовно інших людей.

Слід зазначити також і подібний характер відносини до існуючим у суспільстві полоролевім стандартам у двох аналізованих подвіборках. Як в учнів, так й у школярів відзначається своєрідна ідентифікаційна інверсія, що виражається в інтересі з боку юнаків до традиційно фемининнім занять і соціальних обов'язків і тропізмі дівчин до маскулиннім зразків соціального поводження, мислення й емоційного реагування. Даний факт, що виявився в розглянутій вибірці, може бути зрозумілий як локальна проекція глобальної тенденції зменшення ступеня поляризації дихотомії «чоловіче - жіноче» (у тому числі й у сфері професійної діяльності). Примітно, що минулу початкову професійну підготовку дівчини більшою мірою, чим їхні перевесниці-школярки орієнтовані на чоловічі види діяльності й соціального поводження, виявляючи, таким чином, більшу незалежність від соціальних стандартів і стереотипів. Це, у свою чергу, істотно розширює поле професійного й життєвого самовизначення.

У термінальних цінностях минулих і не минулу початкову професійну підготовку старшокласників також мають місце деякі розходження (Табл. 4).

Зокрема, для учнів ПТУ, у порівнянні зі школярами 9-10 класів мають більшу особистісну значимість такі цінності, як високе матеріальне становище (особливо яскраво це проявляється в дівчин), збереження власної індивідуальності, розвиток себе. Однак духовне задоволення цінується учнями (9-10 класів) у меншому ступені.

Немаловажну роль грає й фактор підлоги.

Так, якщо для навчаються в ПТУ юнаків привабливість престижних цінностей порівняно невисока, то для дівчин ця категорія термінальних цінностей виявляється істотно більше личностно значимої, чим для школярок 9-10 класів. Юнаки-учні в ПТУ (у порівнянні з юнаками-школярами 9-10 класів) у більшій мері прагнуть до збереження власної індивідуальності, менш орієнтовані на цінності духовного задоволення, досягнень, активних соціальних контактів. Навпроти, дівчини-учні вище цінують власний престиж, сприятливе матеріальне становище, досягнення, можливості саморозвитку й збереження індивідуальності.

Таблиця 2. -- Ціннісні орієнтації учнів ПТУ й школярів 9-10 класів

Термінальні цінності

Учні ПТУ

Школярі 9-10 класів

Юнака (10 чіл.)

Дівчини (20 чіл.)

СР. общ. (30 чіл.)

Юнака (10 чіл.)

Дівчини (20 чіл.)

СР. общ. (30 чіл.)

Власний престиж

4,9

3,2

4,0

3,9

3,2

3,5

Високе матеріальне становище

4,5

4,0

4,3

4,0

3,0

3,5

Креативность

3,2

3,5

3,4

4,2

4,5

4,3

Активні соціальні контакти

4,0

4,8

4,5

2,0

2,8

2,5

Розвиток себе

4,0

3,5

3,8

3,0

3,5

3,3

Досягнення

4,4

4,3

4,3

4,0

4,3

4,1

Духовне задоволення

3,5

3,2

3,3

4,5

4,2

4,3

Збереження власної індивідуальності

4,0

4,9

4,5

3,0

3,9

3,5

Неоднакової виявляється для учнів ПТУ й школярів 9-10 класів і цінностно-смислова значимість основних життєвих сфер (Табл. 5). При цьому для школярів із всіх життєвих сфер найменшою особистісною значимістю володіє сфера професійної діяльності.

Розходження, що Виявилися, у змісті цінностно-смислового шару самосвідомості старшокласників, що ввійшли в експериментальну вибірку, бідують, на мою думку, у більше глибокому осмисленні з урахуванням регулюючого впливу найрізноманітніших факторів (мікросоціальні, гендерні й т.п. змінні). Значення початкової професійної підготовки як компонента життєвого досвіду особистості, що розвивається, інтерпретується на розглянутих рівнях аналізу досить неоднозначно.

Більше точну інформацію про специфіку особистісного відношення до майбутньої трудової діяльності учнів ПТУ й школярів 9-10 класів дає аналіз ціннісної насиченості сфери професійного життя. Його результати дозволяють говорити про кардинальні розходження цінностно-смислових проекцій на область професійної діяльності у двох зіставляють групах, що, старшокласників.

Таблиця 3. -- Цінностно-смислова значимість основних життєвих сфер для учнів ПТУ й школярів 9-10 класів, балів

Життєві сфери

Учні ПТУ

Школярі 9-10 класів

Юнака (10 чіл.)

дівчини (20 чіл.)

СР. общ. (30 чіл.)

Юнака (10 чіл.)

дівчини (20 чіл.)

СР. общ. (30 чіл.)

Сфера професійного життя

4,9

3,9

4,0

3,9

2,9

3,0

Сфера навчання й утворення

4,5

4,7

4,6

4,0

4,5

4,3

Сфера сімейного життя

4,0

4,7

4,5

3,0

3,7

3,5

Сфера громадського життя

4,5

4,8

4,6

4,1

3,8

4,0

Сфера захоплень

3,0

3,9

3,5

4,9

3,9

4,0

Для минулу початкову професійну підготовку учнів характерно значеннєве зв'язування із професійною діяльністю всіх без винятку розглянутих мною просоциальніх термінальних цінностей. При цьому лідируючі позиції займають духовне задоволення, збереження власної індивідуальності, розвиток себе й власний престиж.

Ступінь актуалізації цінностей регулюючих професійно орієнтоване соціальне поводження школярів варіюється в набагато більше широких межах, а як значеннєві домінанти виступають високе матеріальне становище й досягнення. Таким чином, відношення до сфери професійної діяльності з боку учнів ПТУ відрізняється істотно більше високим рівнем ціннісного синергизма, а також більше актуализационнім типом ідентифікації з обираною професією, відношенням до трудової діяльності як до природної сфери реалізації власного «Я», прагненням до личностно-опосредствованнім форм трудового поводження.

Сприйняття професійного життя випускниками школи носить досить чітко виражений прагматичній (до меркантилізму) і деперсоналізованній характер, що, у свою чергу, помітно послабляє їхню особистісну здатність здійснення продуктивних професійних виборів в умовах постійно мінливої соціальної ситуації.

У порівнянні з розглянутими вище характеристиками суб'єктивної соціально-психологічної адаптованості й ціннісних оріентацій зміст професійних установок двох аналізованих категорій оптантів розрізняється в набагато меншому ступені (Табл. 6).

Рівня статистичної вірогідності досягають лише показники рішучості - нерішучості в професійному виборі. Більше виражену схильність до рішучих дій у питаннях професійного самовизначення, а також кращу інформованість про світ професій виявляють учні ПТУ. Всі інші розходження носять лише тенденціальний характер, однак сама їхня спрямованість виявляється досить показовою.

Таблиця 4. -- Професійні установки учнів ПТУ й школярів 9-10 класів

F1

F2

F3

F4

F5

Учні ПТУ

юнака (10 чіл.)

4,8

3,6

4,1

3,4

4,6

дівчини (20 чіл.)

4,2

3,2

4,0

3,5

4,1

у цілому по вибірці (30 чіл.)

4,5

3,4

4,0

3,4

4,3

Школярі 9-10 класів

юнака (10 чіл.)

3,8

3,5

3,1

3,7

4,1

дівчини (20 чіл.)

3,5

3,2

3,0

3,5

4,1

у цілому по вибірці (30 чіл.)

3,6

3,3

3,0

3,4

4,1

Минулу допрофесійну підготовку старшокласники:

- тяжіють до раціональності й обґрунтованості професійного вибору (на противагу імпульсивності й необґрунтованості);

- оптимістично сприймають своє професійне майбутнє;

- вище оцінюють свої сили й здатності, а також завзятість і готовність до подолання труднощів;

- орієнтуються при виборі сфери майбутньої діяльності на широке коло референтних джерел.

Результати проведеної оцінки психологічної ефективності початкової професійної підготовки дозволяють констатувати наявність індивідуально-розвиваючого ефекту аналізованої форми комплексної профориентаційної роботи. Основна гіпотеза емпіричного дослідження знайшла переконливе підтвердження. При цьому найбільше сензитивними до оптимизуючому опосередкованого впливу початкової професійної підготовки виявилися интраперсональні кореляти соціально-психологічної адаптованості особистості, що розвивається, і її цінностно-смислові проекції на сферу актуальної й перспективної професійної діяльності. Позитивні трансформації професійних установок оптантів виявилися менш вираженими, що свідчить про необхідність цілеспрямованої й фокусованої роботи з даною категорією психологічних регуляторів трудового поводження старшокласників.

2 Методи й методики психодіагностики професійного становлення старшокласників

2.1 Тренінги професійного самовизначення для старшокласників

У ПТУ №14, крім анкетування активно проводяться тренінги покликані забезпечити самореалізацію учнів у виборі професії. У даному розділі кваліфікаційної роботи мною буде запропонована програма «Тренінги професійного визначення».

Вибір професії найбільш важливе рішення, яких необхідно прийняти в підлітковому віці. На жаль, багато підлітків недостатньо знають про конкретні особливості кожного виду діяльності й не завжди враховують свої професійні інтереси й схильності, вибираючи професію.

Дана програма дозволить підліткам у доброзичливій і невимушеній обстановці розглянути проблеми професійного самовизначення.

Під час тренінгу учні зможуть:

- вивчити свої особистісні особливості, інтереси й схильності;

- одержати докладну інформацію про навчальні заклади й різні професії;

- одержати інформацію про правила вибору професії;

- визначитися у виборі майбутньої професійної діяльності.

Мети й завдання програми. Формування відповідального відношення до вибору професійного шляху через розширення границь самопізнання й одержання інформації про світ професій.

Структура тренінгу. Програма розрахована на учнів 9-11-х класів. Складається з 13 занять, які можуть проводитися 2-4 рази в тиждень. Заняття містять у собі профорієнтаційні ігри й вправи, теоретичні блоки, сюжетно-рольові ігри, бесіди, діагностичні методики.

Тривалість занять. Приблизно 30-40 хвилин залежно від складності пропонованих вправ й інших конкретних обставин роботи.

Умови проведення. Оптимальна кількість дітей у групі - 30-40 чоловік. Рекомендується проводити тренінг, розсаджуючи учасників у коло.

Необхідним елементом кожного заняття є одержання від учасників «зворотного зв'язку».

ЗАНЯТТЯ 1

1. Вставна бесіда

Ведучий розповідає учасникам про цілях і завданнях тренінгу. Приймаються правила роботи в групі.

2. Знайомство

Учасникам по колу пропонується представитися й розповісти небагато про себе.

3. Гра «Сама-сама»

Учасники діляться на 3 команди. Кожній команді дається наступна інструкція:

Зараз вам будуть запропоновані деякі незвичайні характеристики професій, а ви повинні назвати ті професії, які, по-вашому, найбільшою мірою відповідають даній характеристиці. Наприклад, характеристика - сама грошова професія. Які професії є самими-самими грошовими?

Учасникам пропонуються наступні характеристики:

- сама зелена професія;

- сама солодка професія;

- сама грошова професія;

- сама волосата професія;

- сама дитяча професія;

- сама непристойна професія;

- сама смішна професія;

- сама товариська професія;

- сама серйозна професія.

Кожна команда дає свої варіанти відповідей.

4. Гра «Професія на букву» Командам пропонуються букви. Завдання учасників - написати якнайбільше професій, що починаються на ці букви. Бажано не пропонувати більше 3 букв, інакше гра перестане здаватися захоплюючою.

5. Зворотний зв'язок

Учасники діляться враженнями про заняття.

ЗАНЯТТЯ 2

1. Анкета

Учасники заповнюють наступну анкету.

Що б ви хотіли одержати від тренінгу:

- перевірити свої здатності;

- одержати докладну інформацію про навчальні заклади;

- визначити свої схильності до певного виду діяльності;

- докладніше довідатися про світ професій;

- одержати інформацію про те, як правильно вибрати професію;

- інше.

2. Гра «Мої особисті й професійні плани»

Кожен учасник одержує аркуш паперу, на якому записує анонімно свої особисті плани на майбутнє. Потім ведучий збирає аркуші й перемішує їх, після цього роздає у випадковому порядку. На іншій стороні аркуша учасники пишуть про свої професійні плани. Після чого отримані результати зачитуються вголос.

3. Опросник «Як поживаєш?» Використається з метою розглянути в жартівливій формі пріоритети для кожного підлітка різних життєвих цінностей.

Учасники одержують бланк до даного опроснику (див. прил. 1).

Учасникам пропонуються дві пари цінностей з переліку, які є в бланку. Їм треба визначити, яка цінність для них більше важлива, а яка - менш. Надалі всі цінності будуть або збільшувати свої бали, або зменшувати, здобуваючи іноді навіть негативне значення. Це й стане показником того, що для учасників важливо в житті.

Ведучий зараховує по кожній цінності норми. Учасники співвідносять норми зі своїми показниками.

4. Зворотний зв'язок

ЗАНЯТТЯ 3

1. Гра «Як здороваються представники різних професій»

Учасники діляться на пари. Кожній парі зачитується наступна інструкція:

Вам треба зобразити за допомогою жестів і міміки, як здороваються представники різних професій. Іншим учасникам має бути вгадати, що за професію ви зобразили.

Для виконання даної вправи учасникам роздають картки з назвами професій.

2. Анкета

Всім учасникам тренінгу пропонується заповнити анкету (див. прил. 2).

3. Гра «Ціннісні орієнтації» Ведучий. На минулому занятті ми заповнювали опросник «Як поживаєш?», сьогодні вам у командах потрібно визначити ціннісні орієнтації різних людей, що представляють собою ті або інші соціальні стереотипи.

Перелік стереотипів і ціннісних орієнтації див. у прил. 3.

4. Зворотний зв'язок

ЗАНЯТТЯ 4

1. Бесіда про самооцінку й рівень домагань

2. Діагностика рівня домагань

Методика «Моторна проба» Шварцландера.

3. Діагностика самооцінки. Методика «Моя самооцінка».

4. Обробка й обговорення результатів діагностики самооцінки й рівня домагань

5. Зворотний зв'язок

ЗАНЯТТЯ 5

1. Бесіда «Інтереси й схильності у виборі професії»

2. Методика «Карта інтересів»

3. Обробка й обговорення результатів

4. Зворотний зв'язок

ЗАНЯТТЯ 6

1. Бесіда

Що ми знаємо про світ професій? Класифікація професій по Климову.

2. Гра «Класифікуйте професії по типах» (див. прил. 4)

Учасники діляться на 3 команди. Кожній команді лунають картки з назвами типів професій. Завдання учасників - класифікувати професії по типах.

3. Методика «Диференціальний діагностичний опросник» Климова

4. Обробка й обговорення результатів

5. Зворотний зв'язок

ЗАНЯТТЯ 7

1. Теоретичний блок

Концепція індивідуальності Голланда.

2. Тест Голланда по визначенню типу особистості

3. Обробка результатів

4. Гра «Співвіднесення професії зі шкільними предметами»

Учасники діляться на 3 групи. Командам треба перелічити й описати професії, подібні по змісту із предметами навчального курсу, пропонованими ведучим. Необхідно визначити подібності й розходження між змістом навчальних предметів і професій.

5. Зворотний зв'язок

ЗАНЯТТЯ 8

1. Теоретичний блок

Правила вибору професії

- Необхідно вивчити якнайбільше професій, визначити, які професії й фахівці необхідні в регіоні, де ви проживаєте.

- Важливо вивчити самого себе (інтереси, схильності, здатності, темперамент, риси характеру, особливості пізнавальних процесів, здоров'я, самооцінку, рівень домагань й ін.).

- Варто вибрати найбільш привабливу, підходящу професію.

- Докладно вивчити обрану професію: ознайомитися із профессіограммою, визначити формулу професії, уточнити зміст, умови праці й вимоги, пропоновані професією до людини. Вивчити можливості її придбання й перспективи професійного росту.

- Спробувати свої сили в обраній професії.

- Зрівняти отримані знання про професії зі своїми можливостями, порадитися з родителями, учителями, лікарями, психологом, одержати кваліфіковану профконсультацію.

- При визначенні відповідності своїх професійних можливостей вимогам обраної професії одержати в школі або УПК первісну професійну підготовку, реалізовувати самоконтроль готовності до професійного самовизначення.

- При відсутності зазначеної відповідності знайти запасний варіант професійного вибору.

- Вибравши для себе майбутню професію, необхідно проявляти наполегливість у реалізації наміру й оволодінні професією в досконалості.

2. Вправа «Професія - навчальний заклад»

Учасники діляться на 3 команди. Ведучий називає професії, а учасники повинні сказати, де її можна придбати - у яких навчальних закладах, на яких курсах і т.д.

3. Вправа «Фактори, що впливають на вибір професії».

Учасники методом «Мозкового штурму» знаходять фактори, що впливають на вибір професії. Після обговорення ведучий може додати фактори, які не були зазначені.

4. Вправа «Професія - медичні протипоказання»

Ведучий називає професії, а команди - медичні протипоказання для даної професії.

5. Зворотний зв'язок

ЗАНЯТТЯ 9

1. Теоретичний блок

Помилки й утруднення при виборі професії

- Відношення до вибору професії як до вибору довічного пристановища, орієнтація відразу на професію високої кваліфікації.

- Існуючі забобони, коли деякі важливі для суспільства професії й заняття вважаються невартими, непристойними.

- Вибір професії «за компанію», щоб не відстати від друзів.

- Перенос відносини до представника якої-небудь професії на саму професію.

- Захоплення тільки зовнішньою або якою-небудь приватною стороною професії.

- Ототожнення шкільного навчального предмета з відповідною професією.

- Застарілі подання про характер праці в деяких сферах виробництва.

- Невміння розбиратися у своїх особистих якостях, схильностях, здатностях, підготовленості.

- Незнання або недооцінка своїх фізичних особливостей, недоліків, істотних при виборі професії.

2. Вправа «Угадай професію» Ведучий просить одного з учасників вийти. У цей час всі інші загадують професію. Людина, що виходив, повинен за допомогою навідних запитань угадати професію, загадану в колі. Дана вправа можна повторювати кілька разів.

3. Вправа «Професія-необхідна якість»

Ведучий називає професію, учасникам пропонується назвати необхідні якості, який повинен володіти представник даної професії.

4. Зворотний зв'язок

ЗАНЯТТЯ 10

1. Знайомство зі схемою

Учасники знайомлять зі схемою аналізу професій, розробленої Н.С. Пряжниковім.

2. Вправа «Закодуй професію»

Учасники діляться на команди. Кожна команда повинна закодувати яку-небудь професію за схемою. Після цього командам треба відгадати, яку професію закодували їхні суперники.

3. Теоретичний блок

При виборі професії варто враховувати:

- Бажання, інтереси й схильності особистості, тобто те, що можна позначити словом хочу.

- Можливості особистості - знання, здатності, психологічні особливості, стан здоров'я - можу.

- Запити ринку праці, потреба в кадрах - треба.

4. Аналіз за схемою

Учасникам пропонуються 3-4 професії, які необхідно проаналізувати в колі за вищеописаною схемою (хочу - можу - треба).

5. Зворотний зв'язок

ЗАНЯТТЯ 11

1. Теоретичний блок

Що таке профессіограма? Це опис професії, що включає в себе основні вимоги, пропоновані професією до особистісних якостей людини.

Всі профессіограмі побудовані приблизно за такою схемою:

- назва професії;

- вид праці (ручний, механізований, автоматизований, інтелектуальний);

- предмет і продукт праці;

- знання й уміння, необхідні для виконання роботи;

- умови роботи;

- медичні протипоказання;

- вимоги до людини;

- шляхи одержання професії.

2. Вправа

Кожному учасникові пропонується вибрати найбільш привабливу для себе професію й скласти для неї профессфограму.

3. Гра в професії

Один учасник називає професію, що випливає по колу повинен назвати професію на останню букву попереднього слова.

4. Зворотний зв'язок

ЗАНЯТТЯ 12

Це заняття проходить у формі семінару. Тема: «Навчальні заклади».

Бажано розглянути особливості навчання в ПТУ, технікумі, вузі й інших навчальних закладах. На семінарі можна торкнутися наступних питань: денне, вечірнє, заочне навчання; державні й комерційні установи; перспективи кар'єрного росту після одержання утворення й т.д.

ЗАНЯТТЯ 13

1. Теоретичний блок

«Влаштовуємося на роботу за правилами».

Ведучий. Уявіть собі, що ви вже визначилися у виборі професії й

Одержали утворення. Зараз я розповім вам про деякі правила які можна використати при працевлаштуванні на роботу. Як відомо, перше враження багато в чому визначає хід подальших взаємин. Це особливо важливо, коли ми влаштовуємося на роботу. Роботодавець насамперед звертає увагу на анкету й автобіографію потенційного співробітника. Якої ж особливості цього процесу необхідно враховувати?

- Одержуючи анкету для заповнення, запитаєте 2 екземпляри. Одна знадобиться вам для чернетки; остаточний варіант анкети повинен бути заповнений бездоганно, без помилок і помилок.

- Не залишайте незаповненої ні одну графу. Якщо відповіді не мають до вас відносини, пишіть «ні», «не є», не був» і т.д. Це дасть зрозуміти, що ви не пропустили жодного питання.

- Якщо деякі питання стосуються інформації, що вам не хотілося б розголошувати (наприклад, про наявність судимостей), рекомендується все-таки писати правду. Подібні дані легко перевірити, і їхнє приховання буде розцінено не у вашу користь.

- Постарайтеся зафіксувати в анкеті коштовну інформацію, що стосується вашої кваліфікації, причому не тільки про спеціальності, але й в інших областях (уміння користуватися комп'ютером, факсом).

- Якщо організація, що наймає вас, вивчивши анкету, виявить до вас інтерес, піде запрошення на співбесіду. Готуючись до нього, необхідно обрати стратегію поводження. У центрі ваших питань і відповідей на співбесіді на першому місці повинна бути фірма або організація, у яку ви страиваетесь, а не зарплата.

Під час співбесіди:

- Постарайтеся зробити сприятливе перше враження.

- Зберігайте витримку, тримаєтеся невимушено.

- Говорите чітко і ясно. Не стискуйте руки, не смикаєте прикраси, волосся.

- Відповідайте на питання, не ухиляючись. Уникайте односкладових відповідей, але не будьте занадто багатослівні.

2. Складання резюме Учасники становлять резюме за наступною схемою:

- Ф.И.О.

- Вік

- Утворення

- Бажана вакансія

- Досвід роботи

- Ваші навички й уміння

- Ваші сильні й слабкі сторони

3. Сюжетно-рольова гра «Влаштовуємося на роботу»

Із групи вибираються 2 добровольця. Один буде влаштовуватися на роботу, іншої - проводити співбесіда.

4. Зворотний зв'язок

2.2 Методики й емпірична база дослідження

З метою реалізації програми дослідження пропоную використання наступних инструментарїїв для 9-10 класів.

- дані медичних карт - протипоказання;

- М.1-1 «Тип професій»;

- М.1-2 «Карта інтересів»;

- М.1-3 «Самооцінка»;

- М.1-4 «Спрямованість особистості»;

- М.1-5 «Темперамент»;

- М.1-6 «Вольові якості»;

- М.1-7 «Орієнтовна анкета»;

- шляхи одержання професії після 9 класу.

для 10-11 класів:

- дані медичних карт - протипоказання;

- М.2-1 «Тип професій»;

- М.2-2 «Карта інтересів»;

- особистісний опросник Г. Айзенка;

- тест EPI «У якій професії доможетеся успіху»;

- виявлення лідерських якостей;

- що у Вас перешкоджає лідерству?;

- організаторські здатності;

- самооцінка;

- мети студентства;

- шляхи одержання професії після 11 класу.

Самооцінка (a). Оцінювання цієї складової особистісної пристосованості дозволяє визначити ступінь упевненості в собі, див. п.1, М.1-3 «Самооцінка» (для 9-10 класів), п. 2 «Самооцінка» (для 10-11 класів), таблиці 1.1.

Протипоказання (b). Високі бали свідчать про проблеми зі здоров'ям, які є наслідком перенесених травм, частих захворювань, п.1 (для 9-10 класів), п.2 (для 10-11 класів), таблиці 1.1.

Спрямованість особистості (c). Особи з високими балами мають схильність бути залежними й пасивними в соціальних контактах; особи з низькими балами, навпаки, упевнені в собі й своїх силах. п.1 М.1-4 «Спрямованість особистості» (для 9-10 класів), п.2 Тест EPI «У якій професії доможетеся успіху», (для 10-11 класів), таблиці 1.1.

Темперамент (d). Високі бали вказують на емоційну нестабільність, нездатність керувати своїми почуттями. Низькі бали свідчать про емоційну стабільність, упевненість, здатності контролювати свої суб'єктивні переживання, п.1 М.1-5 «Темперамент» (для 9-10 класів), п.2 Особистісний опросник Г. Айзенка, (для 10-11 класів), таблиці 1.1.

Критичність (e). Високі бали свідчать про схильності проявляти критичність у соціальних контактах, про недовіру стосовно навколишнім. Особи з низькими балами привітні й повні розуміння стосовно іншим, п.1 М.1-7 «Орієнтовна анкета» (для 9-10 класів), п.2 Тест EPI «У якій професії доможетеся успіху», (для 10-11 класів), таблиці 1.1.

Тип професій (f). Високий бал відбиває перевага чоловічої діяльності (технічних інтересів), низький бал - перевага жіночих інтересів й обов'язків (гуманітарні) п.1 М.1-1 «Тип професій», п.1 М.1-2 «Карта інтересів» (для 9-10 класів), п.2 М.2-1 «Тип професій», п.2 М.2-2 «Карта інтересів», (для 10-11 класів), таблиці 1.1.

Для наступного етапу аналізу застосовується схема особистої професійної перспективи (ЛПП).

Розглянемо схему побудови особистої професійної перспективи (ЛПП) як варіант змістовно-процесуальної моделі професійного самовизначення (див. табл.. 1).

За основу взята схема, запропонована Е.А. Климовим, що істотно доповнена ценностно-смісловіми компонентами. У лівій частині таблиці - компонента схеми побудови ЛПП, а в правої - питання для роботи з учнями.

Тому що робота проводиться із класом, те кожний вириває звичайний зошитовий листочок, підписує його, проставляє номер питання й виписує відповідь (звичайно на весь опросник затрачається близько 20-30 хв). Після цього результати обробляються.

Якщо це індивідуальна профконсультация, то психолог-консультант може вставляти питання безпосередньо в бесіду зі школярем. При цьому краще орієнтуватися на компоненти. По-перше, вони повніше по своєму змісті, а по-друге, більшою мірою враховують позитивні характеристики ситуації даного що вчиться (наприклад, пункт 1, праворуч запитується про недоліки, а ліворуч - акцент робиться на можливостях і достоїнствах оптанта).

Природно, і в опроснику для роботи із класом, і в індивідуальної беседе-профконсультації формулювання питань може видозмінюватися при збереженні головного їхнього змісту.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.