Психологічні особливості саморозкриття в юнацькому віці

Для дослідження визначення характеру взаємозв'язку між саморозкриттям та самопред'явленням використовувалася методика «Опитувальник здатності до управління самопред'явленням у спілкуванні» Н.В. Амяги [2, с. 36-37]. Респондентам було представлено 25 висловлювань, які стосувалися способів реагування на ряд різноманітних ситуацій, ступінь згоди респонденти висловлювали за допомогою двох варіантів відповідей: «вірно», «скоріше вірно» відповідно ставили відмітку «плюс» або «не вірно», «скоріше не вірно» - ставили відмітку «мінус».

Дана методика дала можливість визначити рівень здатності респондентів до управління самопред'явленням у спілкуванні. Респонденти, що мали високі показники за опитувальником, вміють добре регулювати свою поведінку та корегувати його відповідно до ситуації, вони можуть впливати на враження, що складається про них у оточуючих. Респонденти, які мали низькі показники, мало приділяють уваги інформації, що сигналізує про доречне самопред'явлення в певній соціальній ситуації, їх репертуар самопред'явлення не дуже широкий, а поведінка регулюється скоріше внутрішніми емоційними станами та установками, а не стилем та особливостями конкретної ситуації.

Для дослідження закритості/відкритості емоційно-ціннісного самоставлення респондентів використовувалася «Методика дослідження самоставлення» С.Р. Пантілеєва [58], а саме шкала «закритість/відкритість», яка використовувалася в якості шкали достовірності. Респондентам було запропоновано 12 тверджень, ступінь згоди з якими вони висловлювали за допомогою двох варіантів відповідей: «згоден» або «не згоден». Отримані студентами бали були переведені в стандартизовані оцінки - «стени»: 9-10 стенів, трактувалися як показник недостовірності. Дана шкала також дала можливість виявити у респондентів ступінь проникнення в себе - глибоке чи поверхове, відкрите чи закрите (захисне) відношення до себе.

Також нами була проведена математична обробка даних. За допомогою математичної статистики був обчислений t-критерій Ст'юдента. Завдяки цьому нами була підтверджена гіпотеза, покладена в основу дипломної роботи.

Апробація обраних психодіагностичних методів та аналіз отриманих даних дозволили нам зробити висновок про адекватність їх використання відповідно до визначених завдань дослідження. Обрані методики дозволили виявити психологічні особливості саморозкриття.

2.2 Психологічні особливості саморозкриття у студентів юнацького віку

саморозкриття особистість студент психологічний

Саморозкриття є необхідною умовою особистісного зростання, становлення самосвідомості, ідентифікації особистості, об'єктивізації її самооцінки. Даний феномен є необхідною передумовою виникнення значущих міжособистісних стосунків.

Переживання кризових періодів юнаками може негативно вплинути на рівень їхнього саморозкриття.

Для вивчення вікової та рівневої динаміки саморозкриття з близькою людиною нами були використані: методика «Саморозкриття», модифікована Н.В. Амягою [2, с. 33].

Отримані дані представлені у таблиці 2.1 та діаграмі (рис. 2.1); для встановлення відмінностей рівня саморозкриття з матір'ю, батьком, другом / подругою та хлопцем/дівчиною, ми використовували методику «Саморозкриття» С. Джурарда [2, с. 38-40], результати якої представлені на діаграмі (рис. 2.2.) а також в додатках А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З; для визначення рівневої динаміки широти та глибини саморозкриття з малознайомою людиною та другом у студентів юнацького віку ми використовували методику «Дружба або поверхневе знайомство», орієнтовану на юнацький вік, Н.В. Амяги [2, с. 33-35] (отримані результати представлені у таблицях 2.2. та 2.3. та діаграмах (рис. 2.3 та 2.4).

Отже, для вивчення психологічних особливостей саморозкриття у студентів юнацького віку ми провели дослідження в три етапи.

Таблиця 2.1. Вікові особливості саморозкриття студентів юнацького віку

Рівень розвитку саморозкриття	Вибірка 17 - 18 р.	Вибірка 18 - 19 р.
	абс.	%	абс.	%
Високий	11	37	7	23
Середній	7	23	13	43
Низький	8	27	5	17
Надмірний	4	13	5	17
Всього	30	100	30	100

N=60

Рис. 2.1

Вікові особливості саморозкриття студентів юнацького віку

Примітка: рівні саморозкриття: 1 - високий рівень; 2 - середній рівень; 3 - низький рівень; 4 - надмірний рівень.

Високий рівень саморозкриття свідчить про готовність респондентів повністю відкриватися близьким людям, стосовно особистісної інформації. Середній рівень свідчить про дещо недостатню відвертість у спілкуванні, даний рівень характеризується більшою поверхневістю тем, стосовно яких відкриваються студенти. Надмірна закритість, замкненість, недовіра до оточуючих, приховування особистісної інформації - ознаки характерні для низького рівня саморозкриття. Надмірний рівень саморозкриття визначається як нерозбірливість у дозуванні інформації, що повідомляється, респонденти, що мають даний рівень саморозкриття, відкриваються надмірно, що є неадаптивною ознакою і може викликати неприязність оточуючих.

Результати дослідження показали, що серед студентів першого курсу високий рівень саморозкриття мають 37% досліджуваних, середній - 23%, низький - 27% та надмірний - 13%. Студенти другого курсу мають такі показники: високий - 23% респондентів, середній - 43%, низький - 17% та надмірний рівень саморозкриття - 17%. Тобто, якщо підсумувати результати, то деструктивно-неузгоджені рівні саморозкриття (середній, низький та надмірний) є провідними у 63% досліджуваних 17-18 років та у 77% 18-19 річних досліджуваних. На нашу думку, неузгодженість саморозкриття у студентів другого курсу в порівнянні з першокурсниками, пов'язана з переживанням ними кризи ідентичності та кризи інтимності. Статистичну значущість вікової динаміки саморозкриття у студентів першого та другого курсів підтвердили результати t-критерію Ст'юдента (t= 2,40, p<0,05).

На другому етапі нашого дослідження ми встановлювали відмінності саморозкриття з матір'ю, батьком, другом / подругою та хлопцем/дівчиною. Кількісний аналіз отриманих даних із цими категоріями близьких людей наведено нами у додатках А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З.

Проаналізуємо динаміку узгоджених рівнів саморозкриття із близькими у особистостей юнацького віку. Теми з блоку «установки та погляди» демонструють наступний розподіл узгоджених рівнів саморозкриття: з матір'ю: перший курс - 53%; другий курс - 43%; з другом: перший курс - 43%, другий курс - 43%; з хлопцем/дівчиною: перший курс - 33%, другий курс - 33%; з батьком: перший курс - 27%, другий курс - 17%. Теми з блоку «смаки та інтереси» демонструють наступний розподіл узгоджених рівнів саморозкриття: з матір'ю: перший курс - 47%; другий курс - 30%; з другом: перший курс - 44%, другий курс - 30%; з хлопцем/дівчиною: перший курс - 43%, другий курс - 33%; з батьком: перший курс - 30%, другий курс - 23%.



Рис. 2.2

Примітка: установки та погляди: 1 - з матір'ю; 2 - з другом / подругою; 3 - з хлопцем/дівчиною; 4 - з батьком; смаки та інтереси: 5 - з матір'ю; 6 - з другом / подругою; 7 - з хлопцем/дівчиною; 8 - з батьком; навчання: 9 - з матір'ю; 10 - з другом; 11 - з хлопцем/дівчиною; 12 - з батьком; гроші: 13 - з матір'ю; 14 - з другом / подругою; 15 - з хлопцем/дівчиною; 16 - з батьком; особистість: 17 - з матір'ю; 18 - з другом / подругою; 19 - з хлопцем/дівчиною; 20 - з батьком; тіло: 21 - з матір'ю; 22 - з другом / подругою; 23 - з хлопцем/дівчиною; 24 - з батьком.

Теми з блоку «навчання» демонструють наступний розподіл узгоджених рівнів саморозкриття: з матір'ю: перший курс - 43%; другий курс - 23%; з другом: перший курс - 37%, другий курс - 30%; з хлопцем/дівчиною: перший курс - 50%, другий курс - 27%; з батьком: перший курс - 27%, другий курс - 17%. Теми з блоку «гроші» демонструють наступний розподіл узгоджених рівнів саморозкриття: з матір'ю: перший курс - 47%; другий курс - 40%; з другом: перший курс - 27%, другий курс - 20%; з хлопцем/дівчиною: перший курс - 27%, другий курс - 20%; з батьком: перший курс - 24%, другий курс - 20%. Теми з блоку «особистість» демонструють наступний розподіл узгоджених рівнів саморозкриття: з матір'ю: перший курс - 50%; другий курс - 30%; з другом: перший курс - 50%, другий курс - 44%; з хлопцем/дівчиною: перший курс - 37%, другий курс - 30%; з батьком: перший курс - 13%, другий курс - 17%. Теми з блоку «тіло» демонструють наступний розподіл узгоджених рівнів саморозкриття: з матір'ю: перший курс - 37%; другий курс - 33%; з другом: перший курс - 27%, другий курс - 17%; з хлопцем/дівчиною: перший курс - 37%, другий курс - 27%; з батьком: перший курс - 23%, другий курс - 17%.

Отримані результати дозволили виявити відмінність узгоджених рівнів саморозкриття респондентів з близькими людьми: матір'ю, батьком, другом / подругою, хлопцем/дівчиною. Виявилося, що респонденти обох курсів у всіх темах найбільше відкриваються матері, дещо менші показники саморозкриття з другом, потім з хлопцем або дівчиною та найнижчі результати показало дослідження саморозкриття з батьком, що здивувало нас та прикро засмутило. Можливо такі стосунки з батьком у студентів є наслідком соціальної ситуації в суспільстві, яка характеризується відведенням дуже малої кількості часу для спілкування з дітьми у зв'язку з надмірним навантаженням на роботі. Різниця між узгодженими рівнями саморозкриття студентів першого та другого курсу, на нашу думку, зумовлена кризою ідентичності та особистісною кризою 18-19 річних респондентів.

З блоку «установки та погляди» респонденти обох курсів були більш відкритими в таких темах: «що я думаю та відчуваю у зв'язку з релігією»; «мої політичні уподобання»; «мої погляди з приводу українізації в школах». Та найнижчі показники саморозкриття, особливо з матір'ю та батьком, виявилися стосовно наступних тем: «мої погляди стосовно вживання алкоголю»; «мої особисті погляди на мораль, пов'язані з питаннями сексу»; «моя думка стосовно того як батьки повинні поводитися з дітьми». Найбільш відкритими з питань «смаків та інтересів» студенти були у наступних темах: улюблені страви, напої, музика, фільми, та меншу відвертість досліджувані проявили в темі - «що я особливо ціную в теперішньому». Щодо тем з блоку «навчання», відвертість проявлялася в таких темах: «що в моєму навчанні особливо пригнічує та викликає напруження»; «які аспекти навчання я вважаю найбільш нудними». Нижчі показники були отримані з наступних тем: «як насправді я ставлюся до людей, з якими я навчаюся разом»; «моє відношення до нагород, які я отримую за навчання».

Перелічені вище блоки з темами у всіх респондентів характеризувалися більш високими показниками саморозкриття. Такі блоки, як «гроші», і особливо - «особистість» та «тіло» оцінилися респондентами найнижче. Результати стосовно цих тем демонструють мінімальне бажання студентів розкриватися навіть близьким. Теми з блоку «гроші», стосовно яких респонденти відкриваються більш охоче: «скільки я отримую на витрати»; «всі мої джерела на сьогодні». Теми у цьому блоці, які демонструють мінімальну відвертість студентів, є наступними: «заборгував я комусь грошей чи ні»; «як я розпоряджаюся бюджетом - яка частина йде на необхідні покупки, на розваги і т. ін.».

Теми з блоків «особистість» та «тіло», як вже було вказано, демонструють найнижчий рівень саморозкриття, особливо в наступних темах: «які риси моє особистості мені не подобаються»; «факти мого теперішнього сексуального життя»; «що глибоко зачіпає мої почуття»; «моє ставлення до мого обличчя, різних частин тіла», «моя думка про сексуальну поведінку - вважаю я чи ні, що можу поводитися нормально в сексуальних контактах».

Отже, можна зробити висновок, що теми, які не потребують високого рівня інтимності, характеризуються достатнім проявом відвертості у респондентів; теми ж, що стосуються фінансів, особистісних характеристик та відношення до власного тіла, викликають значні затруднення для саморозкриття, так як вони відрізняються достатньою глибиною та викликають у юнаків страх опинитися беззахисними, осудженими, незрозумілими навіть перед близькими людьми.

Таблиця 2.2. Вікові особливості прояву ширини саморозкриття з малознайомою та близькою людиною у студентів юнацького віку

Параметри саморозкритя	Рівні	Вибірка 17 - 18 р. (30 чол.)	Вибірка 18 - 20 р. (30 чол.)
		абс.	у%	абс.	у%
Ширина саморозриття з малознайомою людиною	Високий	-	-	-	-
	Середній	4	13	2	7
	Низький	11	37	10	33
	Дуже низький	15	50	18	60
	Надмірний	-	-	-	-
Ширина саморозкриття з другом	Високий	13	44	10	33
	Середній	7	23	5	17
	Низький	3	10	7	23
	Дуже низький	-	-	-	-
	Надмірний	7	23	8	27

Рис. 2.3

Примітка: Широта саморозкриття з малознайомою людиною: 1 - середній рівень; 2 - низький рівень; 3 - дуже низький рівень; Ширина саморозкриття з другом: 4 - високий рівень; 5 - середній рівень; 6 - низький рівень; 7 - надмірний рівень;

Ширина саморозкриття - це кількість тем, які обрали респонденти. Ширина саморозкриття з малознайомою людиною студентів першого та другого курсу не представлена взагалі на високому рівні. Отримані результати наступні: перший курс: середній рівень - 13%; низький рівень - 37%; дуже низький - 50%; другий курс відповідно: середній рівень - 7%; низький - 33%; дуже низький - 60%. Такий рівневий розподіл свідчить про те, що респонденти обох курсів розкриваються з малознайомою людиною на середньому, низькому та дуже низькому рівні. Студенти першого курсу у спілкуванні з випадковим знайомим, розкриваючись, охоплюють більшу кількість тем, що підтверджує різниця показників рівня ширини саморозкриття між першим та другим курсом, яка становить 6%. Надмірно низький рівень ширини саморозкриття з малознайомою людиною виявився у студентів як першого так і другого курсів, відповідно - 50% та 60%, але в другокурсників в більшій мірі проявилася тенденція до обмеженої кількості обговорюваних тем з випадковим знайомим. Така тенденція на нашу думку викликана кризами, що переживають студенти 18-19 років.

Показники широти саморозкриття з другом у студентів обох курсів виявилися значно вищими за показники широти саморозкриття з малознайомою людиною. Отримані результати наступні: перший курс: високий рівень - 44%; середній рівень - 23%; низький рівень - 10% та надмірний - 23%; другий курс відповідно: високий рівень - 33%; середній - 17%; низький - 23% та надмірний - 27%. Різниця між узгодженими рівнями ширини саморозкриття у студентів першого курсу та другого становить 11%, що свідчить про більшу кількість обговорюваних тем з другом у першокурсників. Представлені результати на надмірному рівні широти саморозкриття з другом у студентів першого курсу (23%) та другого курсу (27%), свідчать про готовність студентів обох курсів розкриватися другові стосовно максимальної кількості тем.

Таблиця 2.3. Вікові особливості прояву глибини саморозкриття з малознайомою та близькою людиною у студентів юнацького віку

Параметри саморозкритя	Рівні	Вибірка 17 - 18 р. (30 чол.)	Вибірка 18 - 20 р. (30 чол.)
		абс.	у%	абс.	у%
Глибина саморозкриття	Неузгоджений рівень	2	7	6	20
	Узгоджений рівень	28	93	24	80

Рис. 2.4.

Глибина саморозкриття визначається через середній рівень інтимності обраних респондентами тем. Узгоджений рівень глибини саморозкриття свідчить про переважання рівня інтимності тем спілкування з другом над рівнем інтимності тем спілкування з малознайомою людиною. Студенти обох курсів представили наступні результати узгодженого рівня глибини саморозкриття: перший курс - 93%; другий курс - 80%. Тобто у більшості студентів як першого так і другого курсу інтимність обговорюваних тем з другом значно переважає над рівнем глибини обговорюваних тем з малознайомою людиною. Але показники неузгодженого рівня: перший курс - 7%; другий курс - 20%, свідчать про наявність певної невідповідності у рівнях глибини саморозкриття з другом та випадковим знайомим. Студенти, результати яких виявилися на неузгодженому рівні, мають тенденцію до переважання більшої інтимності обговорюваних тем з малознайомою людиною аніж з другом. Теми, які обиралися респондентами для обговорення з малознайомою людиною були наступні: яку кількість дітей я хочу мати; чи надав би я перевагу багатокімнатному будинку для проживання після одруження (заміжжя); як часто мої рідні збираються разом. Теми які переважали у спілкуванні з другом: як часто я хотів би мати секс; які методи контрацепції я буду використовувати у шлюбі; випадки, коли я обманював(ла) хлопця (дівчину); що глибоко зачіпає мої почуття. Отже теми, які обиралися респондентами обох курсів для спілкування з малознайомою людиною відрізняються поверхневістю та низьким коефіцієнтом глибини саморозкриття; теми, що стосуються особистості, що потребують більшої інтимності та відвертості респонденти обирали для обговорення з другом.

Таким чином, результати отримані в даному досліджені, свідчать про залежність близькості відносин між людьми та широтою і, особливо, - глибиною саморозкриття. Дана тенденція проявилася у більшості студентів як першого так і другого курсу. Але студенти першого курсу мають кращі навички комунікативної поведінки в ситуаціях, що відповідають поверховому або більш глибокому спілкуванні. Студенти другого курсу проявляють нижчі показники як інтимності так і ширини саморозкриття з малознайомою людиною та другом; особливо неадаптивність процесів саморозкриття в студентів - другокурсників демонструють показники неузгодженого рівня інтимності саморозкриття. Дана закономірність спричинена переживанням студентами другого курсу кризи ідентичності та особистісних криз.

Наступним етапом нашого дослідження було виявлення психологічних особливостей здатності викликати відвертість у співбесідника як умови зворотного зв'язку саморозкриття студентів юнацького віку.

Вміння проявляти щиру зацікавленість у розмові, є необхідною умовою саморозкриття. Здібності, які дозволяють викликати відвертість у співрозмовника, є важливим компонентом встановлення дружніх стосунків. Людина, яка є «вдячним» слухачем, на саморозкриття розповідача відповідає також відвертістю. Таким чином реалізується обернений зв'язок саморозкриття.

Таблиця 2.4. Вікові особливості прояву здатності викликати відвертість у співбесідника

Рівень розвитку здібності	Вибірка 17 - 18 р. (30 чол.)	Вибірка 18 - 20 р. (30 чол.)
	абс.	у%	абс.	у%
Високий	11	37	8	26
Середній	3	10	11	37
Низький	3	10	-	-
Надмірний	13	43	11	37
Всього	30	100	30	100

Рис. 2.5

Студенти першого курсу мають наступні рівні здатності викликати відвертість у співбесідника: високий - 37%; середній - 10%; низький - 10% та надмірний рівень - 43%; студенти другого курсу відповідно: високий рівень - 26%; середній - 37% та надмірний - 37%. Різниця між узгодженими рівнями здатності викликати відвертість у співбесідника першого та другого курсу становить 11%, що підтверджує правило зворотного зв'язку - людина здатна щиро вислухати, здатна до більшого саморозкриття. Студенти-першокурсники мають вищі показники саморозкриття, відповідно результати з дослідження здатності викликати відвертість у співбесідника у них є також вищими за результати студентів другого курсу. Другий курс, за результатами дослідження, проявляє дещо нижчий рівень вміння проявляти щиру зацікавленість у розмові, що спричинено їх більшою закритістю у порівнянні з першокурсниками. Надмірний рівень вміння викликати відвертість у співбесідника відповідає підвищеній допитливості, надмірному прагненні отримати максимальний об'єм інформації від співрозмовника. Приблизно однакові показники даного рівня отримали студенти обох курсів, що пояснюється кризою адаптації першокурсників та кризою ідентифікації, кризою інтимності студентів другого курсу.

Наступний етап нашого дослідження полягав у встановленні психологічних особливостей взаємозв'язку саморозкриття та самопред'явлення.

Самопред'явлення є сукупністю стратегій, що використовуються з метою контролю та управління враженням, яке здійснюється на оточуючих. Це спосіб представлення максимально вигідного образу Я, який є соціально схваленим. Саморозкриття - є способом трасляції своєї індивідуальності, яка відповідає дійсності. Самопред'явлення демонструє зовнішні сторони Я, які є доречними в певній ситуації, а саморозкриття навпаки відкриває реальний внутрішній світ особистості.

Для встановлення характеру взаємозв'язку саморозкриття та самопред'явлення нами була використана методика «Опитувальник здатності до управління самопред'явленням у спілкуванні» Н.В. Амяги [2, с. 36-37]. Результати представлені у таблиці 2.5. та діаграмі (рис. 2.6.).

Таблиця 2.5. Вікові особливості самопред'явлення у студентів юнацького віку

Рівень	Вибірка 17 - 18 р.(30 чол.)	Вибірка 18 - 20 р.(30 чол.)
	абс.	у%	абс.	у%
Високий	10	33	15	50
Середній	15	50	11	37
Низький	5	17	3	10
Надмірний	-	-	1	3

Рис. 2.6

Високий рівень самопред'явлення свідчить про вміння добре регулювати свою поведінку та корегувати її відповідно ситуації, з метою представлення себе у максимально вигідному світлі. Середній рівень відповідає більш збалансованому співвідношенню саморозкриття та технік самопред'явлення. Низький рівень свідчить про низьку здатність аналізувати інформацію, що сигналізує про відповідне самопред'явлення в певній соціальній ситуації.

Отримані результати виявили наступну рівневу динаміку самопред'явлення: перший курс: високий рівень - 33%; середній рівень - 50%; низький рівень - 17%; другий курс відповідно: високий рівень - 50%; середній рівень - 37%; низький - 10% та надмірний - 3%. Студенти другого курсу мають вищі показники на високому рівні у порівнянні з першим курсом, різниця становить 17%, що говорить про те, що студенти - другокурсники надають перевагу технікам самопред'явлення, демонстрації позитивних рис особистості, представленню соціальносхваленого образу Я. Результати середнього рівня самопред'явлення (перший курс - 50%; другий курс - 37%), демонструє вміння студентів першого курсу регулювати поведінку відповідно ситуації, але вона задається частіше внутрішніми емоційними станами та установками, що свідчить про наявність високого рівня саморозкриття.

Отже студенти другого курсу мають вищі здібності використання технік самопред'явлення у міжособистісному спілкуванні, що свідчить про нижчий рівень саморозкриття, який продемонстрували результати попередніх досліджень. Таке співвідношення саморозкриття та самопред'явлення є наслідком кризових переживань студентів другого курсу. Результати рівневої динаміки самопред'явлення студентів першого курсу підтверджують взаємозалежність самопред'явлення та саморозкриття. Вищий рівень відкритості у студентів першого курсу, який був визначений попередніми методиками, та відповідно нижчий рівень самопред'явлення свідчить про переважання процесів саморозкриття у міжособистісному спілкуванні.

Важливим аспектом розвитку самосвідомості виступає цілеспрямована саморефлексія, глибина самоусвідомлення особистістю сутності власного «Я». Як додатковий показник саморозкриття студентів юнацького віку в нашому дослідженні ми розглядали шкалу «закритість/відкритість емоційно-ціннісного самоставленя» «Методики дослідження самоставлення» С.Р. Пантілеєва [58]. Отримані результати представлені в таблиці 2.6. та діаграмі (рис. 2.7). Дану шкалу (закритість/відкритість) ми також розглядали як показник достовірності отриманих даних. Для всіх досліджуваних в обох вибірках показники були нижчі, ніж 9-10 стенів, що підтверджує достовірність отриманих результатів.

Таблиця 2.6. Вікові особливості прояву закритості відкритості, як параметру самооцінного самоставлення в студентів юнацького віку

Параметр самооцінного самоставлення	Рівень розвитку	Вибірка 17 - 18 р. (30 чол.)	Вибірка 18 - 20 р. (30 чол.)
		абс.	%	абс.	%
Закритість-відкритість	Високий	-	-	-	-
	Середній	21	70	20	67
	Низький	9	30	10	33
	Всього	30	100	30	100

Рис. 2.7

Наявність ознак саморефлексії у студентів виявилася на основі аналізу показників за шкалою «закритість/відкритість», відповідно для першого курсу - низький рівень - 30%; середній - 70%; для другого курсу - низький рівень 33%; середній - 67%. Наведені дані говорять про середню розвиненість у респондентів здатності до глибокого розуміння власної особистості.

Отже, виходячи з отриманих нами результатів дослідження ми можемо зробити наступні висновки: вищі показники узгодженого рівня саморозкриття демонструють результати першого курсу. Студенти другого курсу відкриваються близьким людям менше, що на нашу думку викликано переживанням кризи ідентифікації та кризи інтимності. Респонденти обох курсів найбільше відкриваються матері, менш відверті вони з друзями та хлопцем/дівчиною, та найменше розкривають особистісну інформацію юнаки батькові, що на нашу думку викликано соціальною ситуацією у суспільстві.

Широта саморозкриття та, особливо, - глибина, як показали результати дослідження, у всіх респондентів залежить від ступеня близькості стосунків з людиною, якій відкриваються. Студенти як першого, так і другого курсів для спілкування з близьким другом обирають більшу кількість тем, що мають вищі показники глибини, тобто більш інтимні за змістом. Студенти другого курсу мають вищий показник неузгодженого рівня інтимності з другом та малознайомою людиною, що доводить присутність у міжособистісному спілкуванні тенденції до використання неадаптивного саморозкриття.

Вищі результати за дослідженням здатності викликати відвертість у співбесідника виявилися у респондентів 17-18 років, які мали вищі показники саморозкриття. Студенти другого курсу продемонстрували нижчі показники здатності спонукати людину до відвертої розмови.

Дані дослідження закритості/відкритості емоційно-ціннісного самоставлення у респондентів обох курсів говорять про середню розвиненість у них здатності до глибокого розуміння власної особистості.

Дослідження самопред'явлення підтвердило взаємозв'язок саморозкриття з даним феноменом: студенти другого курсу, що мали нижчі показники саморозкриття, надають перевагу у спілкуванні використанню технік самопред'явлення, що забезпечують демонстрацію соціально схвалюваного образу їх особистості.

Отже, отримані результати вказують на домінування у юнацькому віці неузгоджених рівнів саморозкриття, що підтвердила статистична обробка даних за t-критерієм Ст'юдента. Дана негативна тенденція свідчить про необхідність проведення психокорекційної роботи зі студентами юнацького віку, спрямованої на підсилення їх саморозкриття. У наступному підрозділі нами буде обгрунтовано психокорекційну модель підвищення рівня саморозкриття у юнацькому віці.

2.3 Психокорекційна модель підвищення рівня саморозкриття у юнацькому віці

Аналіз психологічної літератури та результати констатувального експерименту підтверджують сенcитивність юнацького віку для розвитку саморозкриття як психологічного утворення. Складність даного процесу в сучасних умовах зумовлена як суб'єктивними факторами (зміна ролі дитини на роль дорослого, в наслідок чого з'являється страх незправитися з новим соціальним статусом; переважання «зовнішніх масок» та маніпулятивних тактик самопред'явлення з метою показу своєї особистості у максимально вигідному світлі, приховуючи справжні сторони індивідуальності), так і об'єктивними (соціально-економічними, культурними змінами суспільного життя), що пояснює переживання особистістю юнацького віку подвійної кризи - вікової та соціальної.

Дані особливості розвитку особистості у юнацькому віці свідчать про необхідність психокорекційної роботи зі студентами, яка б полегшувала проходження кризових етапів розвитку за рахунок підвищення рівня саморозкриття.

Отже, на основі аналізу психологічної літератури та результатів проведеного експериментального дослідження, нами була створена психокорекційна модель підвищення рівня саморозкриття у юнацькому віці.

Для підсилення саморозкриття у студентів юнацького віку нами пропонується групова форма роботи, у зв'язку з певними її особливостями: група являється штучною моделлю соціального середовища, в якому учасники можуть навчитися новим комунікативним навичкам та здобути більш ефективні навички міжособистісної взаємодії, нові форми поведінки та спілкування учасники переносять у реальне життя.

При розробці програми ми виходили з того, що психокорекційні заняття повинні включати 3 етапи:

І. Вступний (з'ясування теми, мети заняття) - 5-10 хвилин;

ІІ. Виконавчий (виконання завдань, вправи) - 65-75 хвилин;

ІІІ. Підсумковий (підведення підсумків, особистісних висновків) - 10-15 хвилин.

Тривалість псхокорекційного процесу розраховано нами на 15 занять. Перше заняття полягає у процесі знайомства учасників.

Представляємо характеристику вправ, що входять до психокорекційної програми.

Вправа «Знайомство через картку з ім'ям» [26, с. 54] (заняття №1)

Мета: якнайбільше дізнатися про інших членів групи й водночас дати знати їм якомога більше про себе.

Інструкція: Учасникам необхідно оформити картки, на яких повинни бути написано: у центрі - ім'я (великими літерами); у лівому верхньому кутку - місце де народилися, і улюблене місце; у правому верхньому кутку - два улюблених заняття: хобі, спорт, робота, розвага чи інше; у лівому нижньому кутку - три прикметники, які найбільш влучно характеризують особистість власника картки; у правому нижньому кутку - сподівання, захоплення, прагненнями на майбутнє. Картки прикріплюються на одяг, і носяться учасниками протягом всіх наступних занять.

Необхідний час: 15 хвилин.

Обговорення: Які елементи картки було найскладніше заповнювати? Що нового ви дізналися з карток про інших учасників?

Необхідні матеріали: папір, олівці, шпильки для кріплення карток.

Вправа «Я для себе і для інших» [94, с. 14] (заняття №2)

Мета: активізувати самопізнання, сформувати розуміння своїх соціальних ролей.

Інструкція: Учасникам необхідно виготовити маски. На одній половині маски вони зображають себе для себе, а на іншій - себе для інших. Потім маску прикріплюють до обличчя та розказують про неї.

Час проведення: 35 хвилин.

Необхідні матеріали: папір, ножиці, олівці, фломастери, стрічки для кріплення маски.

Обговорення: Учасники, презентуючи маску, розповідають, чому вони різні для себе та для інших, наскільки відрізняються ці частини, наскільки протирічать одна одній.

Вправа «Начіплювання ярликів» [26, с. 58] (заняття №3)

Мета: стимулювати самопізнання, саморозкриття, навчитися аналізувати зворотній зв'язок на основі першого враження.

Інструкція: У кожного учасника повинно бути десять чистих карток та копія «списку категорій», в якому наведені наступні якості: щасливий, щирий, загадковий, сердечний, дружній, кмітливий, смішний, агресивний, відлюдькуватий, наївний. Учасники переписують кожну категорію на окрему чисту картку, потім ходять по кімнаті, обирають людину, якій підходить та чи інша якість - чіпляють їй на одяг картку і розмовляють з нею протягом однієї хвилини.

Необхідний час: 35 хвилин.

Необхідні матеріали: папір, олівці, скотч.

Обговорення: учасники обговорюють своє ставлення до начіплювання ярликів за першим враженням; обговорюють, з якими власними ярликами вони згодні, а з якими - ні, і чому; запитують один у одного, чому партнер дав йому саме цей ярлик.

Вправа «Я унікальний» [94, с. 27] (заняття №4)

Мета: активізувати самопізнання, підвищити самооцінку.

Інструкція: Учасникам потрібно аргументувати власну унікальність. Необхідною умовою є визначення життєвої сфери, де унікальність проявляється найяскравіше.

Необхідний час: 20 хвилин.

Обговорення: чи є ви успішними в тій сфері життя яку ви обрали?

Вправа «Мій герб [94, с. 23]» (заняття №5.)

Мета: активізувати самопізнання, навчити презентувати себе.

Інструкція: вам необхідно зобразити свій власний герб. Він повинен містити: життєве кредо; діяльність, яка захоплює, або хобі; люди, які є найбільш впливовими у ващому житті; мрія; найяскравіша якість вашої особистості.

Необхідний час: 20 хвилин.

Необхідні матеріали: фарби, олівці, фломастери, папір, ножиці, клей, скотч, кольоровий папір.

Обговорення: кожен учасник розповідає про свій герб.

Вправа «Міжособистісна йога» [4, с. 41] (заняття №6)

Мета: активізувати саморозкриття, навчити відкритватися іншим.

Інструкція: Учасники розбиваються на пари, їм пропонується дев'ять тем: 1) мої звички, інтереси та улюблений спосіб проведення вільного часу; 2) що мені подобається та не подобається в моєму тілі - зовнішній вигляд, стан здоров'я; 3) моє навчання - що задовольняє та що засмучує; 4) моє фінансове становище: дохід, борги, внески і т.д.; 5) що мені подобається та не подобається в батьках, проблеми в родині під час мого дорослішання; 6) мої релігійні погляди, філософія життя, котрі визначають зміст життя; 7) кохання в моєму житті, минуле та теперішнє; 8) проблеми заміжжя або взаємодії з представниками протилежної статі в теперішній момент; 9) що мені подобається та не подобається в моєму партнерові в результаті цієї зустрічі. Основне правило: чесність, повага до того, що можливості іншого мають межі (це проявляється як тревожність, затруднення) в даному випадку людина повідомляє, що вона досягла межі.

Необхідний час: 50 хвилин.

Обговорення: Партнери по-черзі відкриваються один одному стосовно представлених тем, до тих пір, доки вони обидва не прийдуть до висновку, що сказати більше нічого. Партнери можуть обговорити причини мовчання, і людина, що розкривається, можливо подолає бар'єр. Кожен учасник розповідає про труднощі, які виникали під час обговорення тієї чи іншої сфери, які теми здалися найскладнішими, які більш легкими і чому.

Вправа «Лист самоусвідомлення» [26, с. 56 - 57] (заняття №7)

Мета: активізувати самопізнання, спонукати до саморозвитку, підвищувати самооцінку.

Інструкція: Зараз вам необхідно заповнити лист самоусвідомлення, що складається з чотирьох зон (на прикладі «Вікна Джогарі»).

«Вікно Джогарі»: ілюстрація зон «Я» особистості

	Відоме мені	Невідоме мені
Відоме іншим	Відкрита зона	Сліпа зона
Невідоме іншим	Таємна зона	Невідома зона

Лист самоусвідомлення складається з трьох зон: відкритої, таємної та сліпої. На кожну зону необхідно написати 10 позицій. Перші дві заповнюються індивідуально, сліпа зона заповнюється іншими учасниками.

Необхідний час: 35 хвилин.

Обговорення: Що нового ви дізналися про себе? Чи є такі позиції, з якими ви незгодні? Чи є щось, чого ви свідомо не написали?

Вправа «Розповідь про свій родовід» [26, с. 55-56] (заняття №8)

Мета: активізувати саморозкриття, стимулювати процес знайомства та розкриття учасників під час їхніх розповідей про свої родоводи.

Інструкція: Учасникам необхідно заповнити картку наступним чином: написати імена бабусь та дідусів, а також батьків (якщо якась інформація не відома, запитують у рідних, якщо немає батьків - пишуть імена тих людей, що замінили батьків). Далі учасники розбиваються на невеликі групи (по 2-5 чоловік).

Необхідний час: 45 хвилин.

Необхідні матеріали: папір та олівці, ручки.

Обговорення: Учасники обговорюють по черзі питання, які стосуються одного з членів їх родини (окремо про маминого батька, маминої мами, батькового тата, маму тата, власного батька та маму): Де народився та виріс? Як він починав своє життя? Які особливі риси характеру йому притаманні? Яка в нього була (є) професія? Чи успадкував Я від нього певні риси характеру й соціальні установки? Чи започаткував він якісь сімейні традиції (у дозвіллі, стравах, помешканні тощо)? Учасники у свої малих групах обговорюють такі питання: а) Чи сподобалася вам ця вправа? б) Чи дізналися ви про себе щось нове? в) Чи важливо для вас знати про свою сім'ю? г) Як ви реагували на розповіді інших про свій родовід?

Вправа «Інтерв'ю» [26, с. 59] (заняття №9)

Мета: активізувати саморозкриття, поглибити знайомство членів групи.

Інструкція: Кожен учасник повинен мати копію «Запитань інтерв'ю». Запитання інтерв'ю наступні:

1. Що для вас важко робити?

2. Який ваш улюблений жарт?

3. Чим, по-вашому, є дружба?

4. Що ви найбільше цінуєте?

5. Коли ви почуваєтесь найкраще?

6. Якби ви не були тим, ким є зараз, ким би ви хотіли бути?

7. Як ви справляєтеся зі своїм гнівом?

8. Куди б ви пішли, якби захотіли побути наодинці?

9. Яка ваша улюблена річ?

10. Про що ви найчастіше мрієте?

11. Кому ви найбільше довіряєте?

12. Коли почуваєтеся дуже незручно?

13. За яких обставин ви сказали б неправду?

14. Де найбільше до вподоби вам проживати?

15. Яка ваша головна мета в житті?

16. Що сказав би про вас ваш найзапекліший ворог?

17. Що сказав би про вас ваш найкращий друг?

Учасники розбиваються на пари, і беруть по-черзі один у одного інтерв'ю, для цього обирають п'ять запитань зі списку. Під час інтерв'ю учасники занотовують почуте, оскільки потім їм необхідно буде відрекомендувати один одного всій групі.

Необхідний час: 50 хвили.

Необхідні матеріали: ручки, папір, копії запитань.

Обговорення: Учасники презентують один одного групі на основі інтерв'ю. Обговорюються такі питання: а) Як почуває себе людина, у якої беруть інтерв'ю і яку відрекомендовують іншим? б) Чи дізналися ви що-небудь нове про себе з цієї вправи?

Вправа «Поглянемо один на одного» [94, с. 5] (заняття №10)

Мета: активізувати спостережливість, самоприйняття, самопізнання.

Інструкція: Учасникам необхідно взяти кишенькові люстерка. Вони повинні уважно роздивитися своє обличчя, а потім на аркуші записати його опис. Ведучий збирає ці аркуші та роздає їх учасникам так, щоб ніхто не отримав свого аркуша. Кожен учасник по-черзі зачитує опис обличчя, а група відгадує, хто ця людина.

Необхідний час: 35 хвилин.

Необхідні матеріали: кишенькові люстерка.

Обговорення: Учасники обговорюють, які риси обличчя вони забули написати і чому, наскільки важко було відгадувати, що нового вони дізналися про себе.

Вправа «Уявні ситуації» [26, с. 65-66] (заняття №11)

Мета: стимулювати саморозкриття, самопізнання, розширити знання учасників один про одного.

Інструкція: учасники створюють групи з трьох осіб, ведучий пропонує незакінчену уявну ситуацію, кожен обдумує, як би він завершив цю ситуацію потім розповідає свій варіант закінчення ситуації групі. Учасники міняються партнерами, утворюють нові групи.

Уявні ситуації:

1. Ви йдете темною вулицею. Попереду - вуличний ліхтар. Ви підходите ближче. Під ліхтарем стоїть і плаче дівчина. Ваші дії. Що відбувається?

2. Ви обідаєте в студентській їдальні. Берете піднос і сідаєте за столик. У їдальні багато людей, усі гомонять. А в кутку сидить самотній хлопець. Ваші дії. Що відбувається?

3. Ви на баскетбольному матчі. Час перерви. Ви розмовляєте зі своїми друзями. Неподалік стоїть чоловік, якого ви випадково бачили тиждень тому. Він робить в'їдливі зауваження, які не подобаються людям, що його оточують. Вони всі відходять. Тоді ви підходите до нього і він вас ображає. Що ви робите? Що відбувається?

4. Ви сидите в аудиторії. Кілька студентів глузують з одногрупника. Йому прикро, він ловить ваш погляд і дивиться на вас. Ваші дії. Що відбувається?

5. Одногрупник постійно заважає викладачеві та групі. Спочатку його поведінка видається смішною, та невдовзі набридає. Після перерви він заходить до аудиторії і сідає біля вас. Що ви зробите?

6. У групі з'явилася нова дівчина. Вона часто говорить, що одногрупники в її попередній групі були набагато кращі, ніж у новій. Ви зустрічаєте її, коли вона виходить з університету. Що ви зробите? Що відбувається?

Необхідний час: 50 хвилин.

Обговорення: Кожен розповідає про те, що нового взнав про себе та про інших за допомогою цієї вправи.

Вправа «Сумка» [26, с. 66-67] (заняття №12)

Мета: активізувати саморозкриття, самопізнання, формувати самосприйняття, підвищити самооцінку.

Інструкція: Кожен учасник отримує паперову сумку. Протягом півгодини кожен конструює свою сумку із матеріалів, що знаходяться в кімнаті. На зовнішньому боці прикріплюються чи приклеюються матеріали, що відображають риси характеру відомі іншим. А всередину кладуться речі, які відображають те, про що іншим учасники не розповідають (вирізки з журналів, висловлювання, гасла, власні малюнки).

Необхідні матеріали: ілюстровані журнали, аркуші кольорового паперу, пряжа, мотузка, маленькі іграшки, кольорова крейда, фарби, кольорові олівці, ножиці, клей, скотч.

Необхідний час: 30 хвилин.

Обговорення: Учасники розповідають про свою сумку.

Вправа «Стилі міжособистісних стосунків» [26, с. 69-70] (заняття №13)

Мета: стимулювати самопізнання та саморозкриття.

Інструкція: Учасники розбиваються на групи по 3 чоловіки. Кожний отримує список дієслів, в цьому сприску кожен обводить ті дієслова, що найповніше його характеризують. Потім всім роздаються кратки на яких зображена наступна таблиця, яка містить попередньо пропоновані учасниками дієслова:

І. Радить, координує, керує, верховодить, проявляє ініціативу.	ІІ. Погоджується, неохоче підкоряється, допомогає, підкоряється, обіцяє.
ІІІ. Відступає, ухиляється, іде на поступки, відлучається, відмовляється.	ІV. Аналізує, критикує, не погоджується, судить, заперечує.

Учасники знаходять в таблиці дієслова, що вони обрали раніше та відмічають їх. Комплект, в якому учасники обвели три або більше з п'яти дієслів, репрезентує їх міжособистісний стиль.

Необхідний час: 30 хвилин.

Необхідні матеріали: копії списків дієслів, копії таблиць, ручки.

Обговорення: Керівник групи аналізує заповнену таблицю разом з учасниками: блок І характеризує високу домінантність та високу у міжособистісних стосунках; блок ІІ - високу товаристськість, низьку домінантність, блок ІІІ - низьку товаристськість та високу домінантність, блок ІV характеризує низьку товаристкість та низьку домінантність у міжособистісних стосунках. Учасники, визначивши свій стиль міжособистісних стосунків, повідомляє результати своїй групі. Обговорюють чи сприймають вони один одного так, як вони самі себе охарактеризували і чому.

Вправа «Ромашка відвертості» [94, с. 29] (заняття №14)

Мета: активізувати самопізнання, розвивати самоприйняття.

Інструкція: Учасникам надається паперова ромашка, на пелюстках якої написано: 1. я відрізняюся від інших тим, що… 2. моя найбільша проблема - це… 3. я щасливий, тому що… 4. я радію, коли… 5. я роздратований, коли… 6. я собі не подобаюсь за те, що… 7. найкраща моя якість - це… 8. я ображаюсь, коли… 9. я себе люблю за те, що… 10. я хочу, щоб…11. коли я закінчу університет… 12. якщо я був би чаклуном… 13. мені хотілося б змінити… 14. моє життєве кредо… 15. друзі мене цінують за… 16. я не зможу пробачити людині, якщо вона… 17. в людях я найбільше всього ціную… 18. світ навколо мене здається мені… 19. іноді люди не розуміють мене тому, що… 20. мені буває соромно, коли…

Кожен учасник відповідає на питання ромашки відверто, група сприймає безоціночно.

Необхідний час: 20 хвилин.

Обговорення: учасники обговорюють питання: а) Наскільки важко було відповідати? б) Що нового про себе ви дізналися?

Вправа «Самоусвідомлення» [26, с. 72] (заняття №15)

Мета: підведення підсумків.

Інструкція: Учасники на папері описують себе, відповідаючі на наступні запитання: Хто я? На кого схожий? Як інші сприймають мене? Наскільки я сильний як особистість? У яких сферах я хочу розвиватися більше?

Необхідний час: 25 хвилин.

Необхідні матеріали: папір, ручки.

Обговорення: Учасники обговорюють представлені їм запитання, які узагальнюють все те що кожен з учасників дізнався про себе під час виконання вправ. Учасники разом з ведучим обговорюють чому саме вони навчилися, що нового вони дізналися, які нові здібності розкриття перед іншими здобули під час виконання всіх раніше проведених вправ.

Висновки

У дипломній роботі представлене теоретичне узагальнення та експериментальне дослідження проблеми саморозкриття в юнацькому віці: розкрито суть цього феномену, його психологічні особливості, встановлений взаємозв'язок з іншими психічними явищами, виявлені рівні прояву, розроблено систему корекційного впливу з метою підвищення здатності до саморозкриття у студентів юнацького віку.

1. Саморозкриття є найбільш прямим способом трансляції своєї індивідуальності, свого Я. Даний феномен є соціогенною потребою, задоволення якої є показником здорової особистості. Саморозкриття забезпечує особистісне зростання, сприяє об'єктивізації самооцінки, адаптації в соціумі та оптимізації міжособистісних контактів. Ефект саморозкриття має як позитивні наслідки для всіх учасників (комунікатора та реципієнта) і взагалі міжособистісних відносин, так і негативні (надмірне або недостатнє саморозкриття). Характерною особливістю саморозкриття є його позитивний вплив на самопізнання. Дане явище тісно пов'язане з Я-концепцією, воно є умовою реконструкції та усвідомлення самості, виступає зовнішнім проявом особистісного Я.

2. Явище саморозкриття в перші роки студентського життя ускладнюється кризовими періодами юнацького віку: кризою ідентифікації та кризою інтимності. Перша полягає у затрудненні пошуку свого Я, свого місця в суспільстві. Дана криза вимагає перебудови системи внутрішнього світу людини, взаємовідносин із зовнішнім світом. Криза інтимності виражається у страху зближення з іншою людиною, як наслідок молода людина почуває себе самотньою, відчуженою, нікому не потрібною. Дана криза вимагає готовності встановлювати близькі стосунки, які є основою міжособистісної довіри, відкритості та взаємопорозуміння. Отже, вікові кризи ускладнюють процес саморозкриття в юнацькому віці. Таким чином, підвищення рівня саморозкриття особистості юнацького віку внаслідок конструктивного подолання кризових періодів цього віку є особливо актуальним. Отже юнацький вік є сенситивним для розвитку саморозкриття.

3. Аналіз психологічних особливостей саморозкриття показав, що на його рівень впливають кризи перших років студентського життя. Вищі результати на узгодженому рівні показали студенти першого курсу, які є більш відвертими у міжособистісному спілкуванні. Нижчу здатність до саморозкриття продемонстрували показники узгодженого рівня студентів другого курсу, що свідчить про переживання ними кризи ідентифікації та кризи інтимності. Респонденти обох курсів найбільш відверті з матір'ю, менше відкриваються друзям, хлопцеві/дівчині та найнижчий рівень саморозкриття у досліджуваних виявився з батьком. Студенти 17-18 років мають вищі показники саморозкриття із близькими людьми (мамою, батьком, другом та хлопцем/дівчиною) на узгодженому рівні. Дослідження таких параметрів саморозкриття, як широта та глибина виявило, що кількість обговорюваних тем та рівень їх інтимності залежить від ступеня близькості з людиною, якій відкриваються. У респондентів обох курсів в більшості виявилися узгоджені рівні інтимності та ширини саморозкриття, тобто у спілкуванні з другом досліджувані обирають більшу кількість тем, що характеризуються більшою інтимністю; у спілкуванні з малознайомою людиною респонденти обирають обмежену кількість тем, що за змістом не вимагають повідомлення особистісної інформації. Студенти другого курсу мають вищі показники неузгодженого рівня інтимності з другом та малознайомою людиною, що свідчить про переважання у міжособистісному спілкуванні неадаптивного саморозкриття.

4. Вивчаючи психологічні особливості здатності викликати відвертість у співбесідника як умови зворотного зв'язку саморозкриття студентів юнацького віку, ми виявили, що різниця у результатах пояснюється кризовими періодами 18-19 років. Студенти першого курсу мають кращі здібності до створення атмосфери довіри у спілкуванні, що спонукає співбесідника до саморозкриття. Студенти другого курсу, які мають нижчі показники саморозкриття, менше проявляють здібності викликати людину на відверту розмову, що яскраво характеризує наявний вплив кризи ідентифікації та інтимності.

5. Досліджуючи характер взаємозв'язку між саморозкриттям та самопред'явленням у студентів юнацького віку, ми дійшли висновку, що вищі показники технік самопред'явлення характерні для респондентів з нижчим рівнем відкритості у спілкуванні. Студенти першого курсу мають нижчий рівень самопред'явлення, що свідчить про їх вищий рівень саморозкриття у спілкуванні. Респонденти другого курсу, навпаки, схильні до використання технік самопред'явлення.

6. Дослідження закритості/відкритості емоційно-ціннісного самоставлення студентів як компоненту саморозкриття, показало приблизно однакові показники у студентів обох курсів отриманих за шкалою «закритість/відкритість», що свідчить про однаково недостатню здатність студентів до поглиблення у свій внутрішній світ.

7. Дослідивши психологічні особливості саморозкриття, а також явищ тісно пов'язаних з ним, нами було виявлено, що у студентів переважають дисгармонійні середній, низький та надмірний рівні саморозкриття. З метою корекції та розвитку даного феномену нами була розроблена психокорекційна програма, яка спрямована на активізацію саморозкриття юнаків. Впровадження даної психокореційної програми у практику, на нашу думку, зменшить вплив кризових періодів на рівень саморозкриття у юнаків.

Проведене експериментальне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективи подальшого аналізу ми вбачаємо у вивченні умов та засобів підвищення здатності відкриватися оточуючим, адаптації існуючих у зарубіжній психології та створенні нових психодіагностичних методик дослідження, виявленні статевих та ін. особливостей цього психологічного феномену, що може бути предметом подальших наукових пошуків.

Список джерел

1. Абрамова Г.С. Возрастная психология: учеб. Пособие. / Г.С. Абрамова. - М. Академ. Проект: Альма Матер, 2005. - 702 с.

2. Амяга Н.В. Методики для измерения личностной представлености человека в общении // Журнал практического психолога. - 1998. - №1. - С. 42-53.

3. Амяга Н.В. Самораскрытие и самопредьявление личности в общении // Личность. Общение. Груповые процессы. Современные направления теоретических и прикладных исследований в зарубежной психологии. Сб. Образов. - М.: ИНИОН АН ССР, 1991. - С. 37-75.

4. Амяга Н.В. Измерение личностной представлености человека в общении // Журнал практического психолога. - 1997. - №2. - С. 29-41.

5. Барцалкина В.В. Развитие самосознания в подростковом и юношеском возрастах как основа личностного самоопределения // Психологические условия формирования социальной ответственности школьников: Сб. науч. трудов. - М.: Изд-во АПН СССР, 1987. - С. 22-28.

6. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. Изд. 2-е, М., 1986. - С. 429-432.

7. Братченко С.Л., Леонтьев Д.А. Диалог // Экзистенциальная традиция: философия, психология, психотерапия. - 2007. - №2. - С. 23-28.

8. Белова О.В. Общая психодиагностика. Методические указания. - Новосибирск: Научно-учебный центр психологии НГУ, 1996. - 50 с.