Гендерні аспекти агресивної поведінки працівників ОВС

Запальність

2,8+2,39

5,15+3,21

2,67

0,05

Напористість

2,6+1,75

4+2,75

2,94

-

Образливисть

2,1+1,68

3,4+2,45

1,96

-

Непоступливість

2,65+1,42

4+1,88

2,66

0,05

Безкомпромісність

2,1+1,96

2,55+2,62

0,62

-

Помстливість

3+1,58

1,6+1,56

2,91

0,05

Нетерпиння

2,1+1,64

4,1+1,96

3,57

0,05

Підозрюванність

2,9+1,91

5,25+2,29

3,5

0,05

Як видно з таблиці 2.1 в групі чоловіків найвищий показник зареєстровано за шкалою мстивість, середній бал за яким склав 3. Це свідчить про те, що чоловіки часто уявляють ті покарання, які могли б впасти на їх образників. Вони вважають, що не одне покарання не повинно залишатися безнаказанним, не заспокоюються до тих пір, поки не помстяться образнику. На другому місці в групі чоловіків зареєстровано показник за шкалою підозрюваність (2,9). Чоловіки вважають, що твердження «не надуриш - не проживеш, справедливе, що за їх спиною про них говорять погано, часто бояться підводів з боку інших. Вони підозрюють, що більшість підтримують з ними знайомство із-за корисності, не впевнені в щирості більшості людей. Трохи нижче в групі чоловіків знаходиться показник запальність (2,8).

Чоловіки з цим показником легко роздратовуються, але швидко заспокоюються, при спробі виведення їх з рівноваги вони не звертають на це увагу. Найнижче в групі чоловіків зареєстровано такі показники як: «Безкомпромісність» (2,1), чоловіки з цим показником не можуть найти компроміс при рішенні конфліктної ситуації, середню позицію та не вважають на думку іншої сторони, компроміс для них не завжди є найкращім рішенням спору, вони вважають піти на компроміс - показати свою слабкість, при цьому не питаються переконати іншу сторону, а приймають все, як є. «Нетерпімість до думки інших» (2,1): цей показник нам показує, що працівники чоловічої статі не терплять, коли їм перечать, коли вони все обмислили не сприймають думку інших, вони вважають, що думка інших зайва та вони не можуть давати вказівки, при керівних посадах вважають, що на думкою підлеглих не потрібно зважати увагу, прагнуть мислити самому (без допомоги інших), думка інших не приймається, приймає рішення самостійно та з'являється почуття образливості, якщо думка іншого більш точніше. «Образливість» (2,1) - з'являється образливість, якщо не звертають увагу на їх працю та не віддають належне.

Як видно з таблиці 2,1 в групі жінок найвищий показник зареєстровано за шкалою «запальність» (5,15), «підозрілість» (5,25), «нетерпімість» (4,1), «напористість» (4) та «непоступливість» (4). Жінки з показником «запальність» легко роздратовуються, але швидко заспокоюються, їх легко вивести з рівноваги. Показник «підозрілість» показує нам, що жінки можуть добитися своєї мети за допомогою хитрості, можливо, що за їх спиною про них говорять погано, часто бояться підводів з боку інших. Вони підозрюють, що більшість підтримують з ними знайомство із-за корисності, не впевнені в щирості більшості людей. Тому вони частіш на сторожі, ніж чоловіки. За показником «нетерпімість» ми бачимо, що жінки не терплять, коли їм перечать, коли вони все обмислили, не сприймають думку інших, вони вважають, що думка інших зайва. Займаючи керівні посади вважають, що на думкою підлеглих не потрібно зважати увагу, є прагнення мислити самостійно (без допомоги інших), думка інших не приймається, з'являється почуття образливості, якщо думка іншого більш точніше. Показник «напористість» свідчить, що в спорі жінки прагнуть захватити ініціативу та прагнення, залишити останнє слово за собою. Вважають, що найкраща оборона - це напад, частіше за все перебивають свого співбесідника, при цьому схиляють його на свою думку, завжди відстоюють свою правоту. В будь - якій грі чи справі прагнуть бути першими, не соромляться критикувати інших. Жінки з показником «непоступливість» не йдуть на контакт, якщо їх не попросити по хорошому.

Порівняний аналіз показав, що достовірні відмінності виявлено по 5 показникам: «Запальність», «помстливість», «нетерпімість», «підозрілість», «непоступливість». Так, зареєстровано, що середній бал показника запальність є вірогідно вищим в групі жінок, ніж в групі чоловіків (2,8+2,39 та 5,15+3,21 відповідно; с?0,05). Тобто жінки на відміну від чоловіків легко роздратовуються, але швидко заспокоюються, при спробі виведення їх з рівноваги вони не звертають на це увагу. За показником «непоступливість» зареєстровано аналогічні результати: середній бал в групі жінок є вірогідно вищим, ніж в групі чоловіків (2,65+1,42 та 4+1,88 відповідно; с?0,05). Таким чином, жінки, на відміну від чоловіків, не йдуть на контакт, якщо їх не попросити по хорошому. Середній бал показника «мстливість» є вірогідно вищим в групі чоловіків, ніж в групі жінок (3+1,58 та 1,6+1,56 відповідно; с?0,05). Чоловіки на відмінну від жінок часто уявляють ті покарання, які могли б впасти на їх образників, вони вважають, що не одне покарання не повинно залишатися безнаказанним, не заспокоюються до тих пір, поки не помстяться образнику. Середній бал показника «нетерпімість» є вірогідно вищим в групі жінок, ніж у чоловіків (2,1+1,64 та 4,1+1,96 відповідно; с?0,05). Працівники жіночої статі не терплять, коли їм перечать, коли вони все обмислили не сприймають думку інших, вони вважають, що думка інших зайва та вони не можуть давати вказівки, при керівних посадах вважають, що на думкою підлеглих не потрібно зважати увагу, прагнуть мислити самому (без допомоги інших), думка інших не приймається, приймає рішення самостійно та з'являється почуття образливості, якщо думка іншого більш точніше. Середній бал показника «підозрілість» є вірогідно вищим в групі жінок, ніж у чоловіків (2,9+1,91 та 5,25+2,29 відповідно; с?0,05). Жінки на відміну від чоловіків вважають, що твердження «не надуриш - не проживеш, справедливе, що за їх спиною про них говорять погано, часто бояться підводів з боку інших. Вони підозрюють, що більшість підтримують з ними знайомство із-за корисності, не впевнені в щирості більшості людей.

2.3 Характеристика гендерних особливостей комунікативної агресивності

Для визначення комунікативної агресивності ми використовували методику В.В. Бойко «Комунікативна агресивність».

Таблиця 2.2. Показники агресивної поведінки працівників ОВС

Фактор	Чоловіки	Жінки	t-емп	P
Спонтанність агресії	0,3+ 0,72	1+ 0,85	3,18	0,05
Невміння зупиняти агресію	1,2+0,89	1,2+1,14	0	-
Невміння переключати агресію на іншу діяльність	3,55 +0,65	3+0,85	2,5	0.05
Анонімна агресія	0,65+1,17	0,6+0,5	0,19	-
Провокування агресії	0,4+0,81	2,35+0,47	9,75	0,01
Схильність к відразливій агресії	1,4+1,22	3,3+1,37	4,75	0,05
Аутоагресія	1,5+1,31	2,15+0,36	1,7	-
Ритуалізація агресії	0,8+1,76	1,8+0,69	2,43	0,05
Вдоволення від агресії	0,15+0,47	2,15+1,08	9,09	0,01
Розплата за агресію	1,75+1,44	2,05+1,27	1,36	-

Як видно із таблиці 2.2 в групі чоловіків найвищий показник зареєстровано за шкалою «Невміння переключати агресію на діяльність або на об'єкти» (3,55).цей фактор говорить о том, що працівники органів внутрішних справ не вміють переключать та направлять свою агресію на діяльність або на якусь справу, наприклад, зайняття спортом чи читання літератури, не вдається гасити свою злобу та інші напряжения в турізме, культурних походах. Найменший середній показник в групі чоловіків зареєстровано за такими факторами «спонтанність агресії» (0,3), «провокування агресії» (0,4), «вдоволення від агресії» (0,4). Якщо розглядати показник «спонтанність агресії», даний факт свідчить про те, що чоловіки важко вз злобою, менш за все злість з'являється «ні с того ні сього», при стомленні не виходять з себе, але може з'явитися апатія. «Провокування агресії» за цим показником ми бачимо, що в найменшій мірі при сприйнятті того, що особистість визиває у когось злість, раздражение але важко змінити свою поведінку, не мають важкого характеру та осмислюють це, в відносинах з оточуючими не різки, прислухуються до інших. За шкалою «вдоволення від агресії» ми бачимо, що в найменшій мірі час від часу присутнє бажання с кимось поругаться.Іноді з'являється злість, але за собою цього не бачать доки, поки їм про це не скажуть оточуючи, їх злість дає імпульс активності в справах та цілях. Потрібно звернути увагу на те, що після вспишки раздрожения та злоби з'являється добре самопочуття.

Як видно із таблиці 2.2. в групі жінок найвищий показник також за шкалою «Невміння переключати агресію на діяльність або на об'єкти «(3) цей фактор говорить о том, що жінки не вміють переключать та направлять свою агресію на діяльність або на якусь справу, наприклад, зайняття спортом чи читання літератури, не вдається гасити свою злобу та інші напряжения в турізме, культурних походах. Інший найвищий показник «Схильність к відразливій агресії» (3,3). По цим даним ми бачимо що жінки вміють погано «тримати себе в руках». Як що їм хамят, вони не стримаються від брані в бік обидчика, не люблять брані в свій бік та грубість від оточуючих, тому з легкістю «заводяться». не сприймають злі шутки, тому ставлять своїх обидчиків на своє місце та погано з ними находять спільну мову. Найнижчий середній бал в групі жінок мають такі показники: «Анонімна агресія» (0,6) свідчить про те, що у жінок агресія в меншій мірі проявляється, як вдома так і на роботі, культурно виясняють стосунки з оточуючими, легко знати спільну мову. «Невміння зупиняти агресію» (1), цей показник свідчить про те, що якщо вони бачать, що їх агресія передається оточуючим, а саме особам з якими вони спілкуються, то вони швидко заспокіються, не проявляють фізичну агресію, злість швидко проходить, якщо той хто визвав її вибачається, в стані агресивної поведінки краще уходять в інше місце доки, поки не заспокіються. Наступний найнижчий показник «Спонтанність агресії» (1,2) - добре тримають себе в руках та володіють своїми емоціями.

Порівняний аналіз показав, що достовірні відмінності виявлено по 5 показникам: «Спонтанність агресії» (0,3+0,72 та 1+0,85 відповідно; с?0,05). «Невміння переключати агресію на іншу діяльність» (3,55+0,68 та 3+0,85 відповідно; с?0,05) цей фактор говорить о том, що жінки не вміють переключать та направлять свою агресію на діяльність або на якусь справу, наприклад, зайняття спортом чи читання літератури, не вдається гасити свою злобу та інші напряжения в турізме, культурних походах. «Схильність к відразливій агресії» (1,4+1,22 та 3,3+1,37відповідно; с?0,05). По цим даним ми бачимо що жінки вміють погано «тримати себе в руках». Як що їм хамят, вони не стримаються від брані в бік обидчика, не люблять брані в свій бік та грубість від оточуючих, тому з легкістю «заводяться». не сприймають злі жарти, тому ставлять своїх обидчиків на своє місце та погано з ними находять спільну мову. «Ритуалізація агресії» (0,8+1,76 та 1,8+0,69 відповідно; с?0,05) по цим показникам ми бачимо, що тільки особа вийде с себе вона цим добивається свого, виконання складних завдань легче проходять у стані злості, яка допомагає їм в житті, для досягнення свого можуть імитувати злість та гнів.

2.4 Характеристика гендерних показників та форм агресії

Для виявлення показників та форм агресії ми використовували методику Баса - Даркі «Диагностика показників та форм агресії».

Таблиця 2.3. Показники форм агресії

Фактори	Чоловіки	Жінки	t-емп	P
Фізична агресія	3,95+ 1,5	3,65+ 2,05	0,56	-
Вербальна агресія	2,65+ 1,69	5,05+ 1,46	5	0,05
Косвіна агресія	2+1,41	4,05+ 1,78	4,1	0,05
Негативізм	1,15 +1.81	2,45+ 1,09	2,82	0,05
Роздратованість	2+ 1,65	3+ 1,86	0,46	-
Підозрілість	3,1+ 2,19	4,15+ 1,92	1,64	-
Образливість	4+ 1,88	7,05+ 3,03	2,26	0,05
Почуття провини	2,85+ 1,95	5,2 +1,58	4,27	0,05

Як видно із таблиці 2.3 в групі чоловіків найвищий показник зареєстровано за шкалою «образливість» (4), цей показник показує що присутні не вдоволенні собою та є образливість на оточуючих, а також заздрість, іноді є почуття того, що життя не справедливе до них, вважають що вони не вміють використовувати сприятливі обставини. За показником «фізична агресія» (3,95) ми бачимо, що чоловіки часом не можуть справитись з бажанням нашкодити комусь, здатні вдарити людину, якщо хтось спробує вдарити чи застосувати силу вони завжди дають відповідний віт пір, але першими в бій йдуть тільки при необхідності та при захисті своїх прав.

За показником «підозрілість» (3,1) чоловіки вважають, що за їх спиною говорять, насторожено відносяться до людей з добрими відносинами до них, іноді вважають що над ними сміються за їх спиною, мислять чому оточуючі роблять добро для них, недовірливі до слів оточуючих. Найменший середній показник в групі чоловіків зареєстровано за таким факторам, як «косвенна агресія» (2), вона говорить нам про те що чоловіки рідко пускають плітки, добре тримають себе в руках та не прихильні до «метання предметів та хлопання дверми». Другий найменший показник «негативізм», який показує, що чоловіки підтримують встановленні правила, підпорядковуються наказам. Наступний найнижчий показник у чоловіків «роздратованість». Для працівника правоохоронних органів дуже важливо бути емоційно стабільним та володіти собою не тільки в стресовій ситуації, а і в повсякденному житті. Цей показник чітко показує нам, що вони добре вміють тримати свій емоційний стан.

Як видно із таблиці 2.4 в групі жінок найвищий показник зареєстровано за показником «образливість» (7,05). Це свідчить про те, що жінки не вдоволенні собою та є образливість на оточуючих, а також заздрість, іноді є почуття того, що життя не справедливе до них, вважають що вони не вміють користуватися сприятливими обставинами. Середній показник балів вказує нам на такі шкали: «фізична агресія» (3,65) - ми бачимо, що жінки часом не можуть побороти бажання нашкодити комусь, схильні вдарити людину, якщо хтось спробує вдарити чи застосувати силу завжди дає відповідний віт пір, але перший в бій йдуть тільки при необхідності та при захисті своїх прав. «Косвена агресія» (4,05) вона говорить нам про те що жінки пускають плітки, добре не тримають себе в руках та схильні до «метання предметів та хлопання дверми», можуть виплеснути свій гнів вдарити якийсь предмет, наприклад рукою по столі, бувають перепади настрою із - за злості. Для жінок дуже характерно бути недовірливими. Тому за шкалою «Підозрілість» (4,15) у жінок присутня думка, що за їх спиною говорять, насторожено відносяться до людей з добрими відносинами до них, іноді вважають що над ними сміються за їх спиною, мислять чому оточуючі роблять добро для них, недовірливі до слів оточуючих, часто приходить думка, що їх спеціально намагаються вивести з себе. Найнижчі бали за таким шкалами: «негативізм» (2,45) - свідчить про те, що вони підтримують встановленні правила, підпорядковуються наказам з легкістю тим більш якщо вони вважають, що це вірне рішення, але при цьому не люблять коли їх «дратують».

Порівняльний аналіз показав, що достовірні відмінності виявлено по 5 показникам «Вербальна агресія», «Косвена агресія», «Негативізм», «Образливість» та «Почуття провини». Так, зареєстровано, що середній бал показника «вербальна агресія» є вірогідно вищим в групі жінок, ніж в групі чоловіків (2,65+1,69 та 5,05+1,46 відповідно; с?0,05). Ми бачимо, що якщо жінкам щось не подобається вони обав'язково про це скажуть та заявлять про себе, частіш ніж чоловіки бувають не згодні з оточуючими, на все мають свою думку, якщо вивести з рівноваги вони скажуть все в обличчя, добре вміють ставити людей на своє місце. Середній бал показника «негативізм» є вірогідно вищим у жінок ніж у чоловіків (1,15+1,81 та 2,45+1,09 відповідно; с?0,05). показує, що вони підтримують встановленні правила, підпорядковуються наказам з легкістю тим більш якщо вони вважають, що це вірне рішення, але при цьому не люблять коли їх «дратують». Так, зареєстровано, що середній бал показника «не пряма агресія» є вірогідно вищим в групі жінок, ніж в групі чоловіків (2+1,41 та 4,05+1,78 відповідно; с?0,05), вона говорить нам про те що жінки пускають плітки, добре не тримають себе в руках та схильні до «метання предметів та хлопання дверми», можуть виплеснути свій гнів вдарити якийсь предмет, наприклад рукою по столі, бувають перепади настрою із - за злості.

2.5 Характеристика гендерних особливостей форм конфліктної поведінки працівників ОВС

Поведінка людини в конфліктній ситуації во багато в чому залежить від її особистих якостей. Среди них необходимо, прежде всего, выделить особенности, заложенные в его характере, эмоционально-волевой сфере, в мотивации деятельности. Для визначення стилю поведінки в конфліктних ситуаціях ми використовували методику К. Томаса «Методика виявлення стилю поведінки в конфліктних ситуаціях».

Таблиця 2.4. Форми поведінки в конфліктній ситуації працівників ОВС

Форми	Чоловіки	Жінки	t-емп	P
Конкуренція	1,8+ 2,03	6,4 + 1,69	7,93	0,05
Сотруднічество	5,6 + 1,22	4,95 + 2,18	1,2	-
Компроміс	7,6 + 1,66	8,05 + 1,7	0,88	-
Уникнення	8,2 + 1	6,9 + 1,16	3,93	0,05
Пристосування	6,5 + 1,98	4,2+ 1,79	3,89	0,05

Як видно із таблиці 2.5, в групі жінок найвищий показник «Компроміс» (8,05). Тому ми можемо сказати, що у жінок присутнє находження спільних інтересів та спільне рішення проблеми, можуть поступитися, щоб досягнути іншого, стараються найти найкраще рішення при найменших затратах для обох боків. Середнім показником являється «конкуренція» (6,4) - мають бажання йти к рішенню конфліктної ситуації своїм шляхом, не заінтересовани в сотруднічестве з іншими людьми, але способни на вольови рішення, прагнуть добиватися свого, прагнуть перетягнути на свій бік, завжди намагаються відстоювати свої бажання. «избегание» (6,9) - іноді дозволяють взяти на себе відповідальність, роблять все для избегания не потрібної напряженої ситуації, не хвилюються при виникненні конфліктної ситуації, мають бажання удовлетворіть бажаня кожного. Найнищий показник в групі жінок «приспособлення» (4,2) - прагнення сохранити добрі взаємовідносини на належному рівні, прагнуть підтримати іншого та не чипати його почуття.

Як видно із таблиці 2.5, в групі чоловіків найвищий показник «избегание» - іноді дозволяють взяти на себе відповідальність, роблять все для избегания не потрібної напряженої ситуації, не хвилюються при виникненні конфліктної ситуації, мають бажання удовлетворіть бажаня кожного. «Компроміс» - находження спільних інтересів та спільне рішення проблеми, можуть поступитися, щоб досягнути іншого, стараються найти найкраще рішення при найменших затратах для обох сторон. Найменший показник «Конкуренція» - - мають бажання йти к рішенню конфліктної ситуації своїм шляхом, не заінтересовани в сотруднічестве з іншими людьми, але способни на вольови рішення, прагнуть добиватися свого, прагнуть перетягнути на свій бік, завжди намагаються відстоювати свої бажання.

Порівняльний аналіз показав, що і в групі чоловіків, і в групі жінок, що достовірні відмінності виявлено по 3 шкалам: «уникнення» - є вірогідно вищим в групі чоловіків, ніж в групі жінок (8,2+11 та 6,91+1,16 відповідно; с?0,05) іноді дозволяють взяти на себе відповідальність, роблять все для избегания не потрібної напряженої ситуації, не хвилюються при виникненні конфліктної ситуації, мають бажання удовлетворіть бажаня кожного. «приспособлення» - є вірогідно вищим в групі чоловіків, ніж в групі жінок (6,5+1,95 та 4,2+1,79 відповідно; с?0,05) прагнення сохранити добрі взаємовідносини на належному рівні, прагнуть підтримати іншого та не чипати його почуття. «Конкуренція» є вірогідно вищим в групі жінок, ніж в групі чоловіків (1,8+2,03 та 6,4+1,69 відповідно; с?0,05) - мають бажання йти к рішенню конфліктної ситуації своїм шляхом, не заінтересовани в сотруднічестве з іншими людьми, але способни на вольови рішення, прагнуть добиватися свого, прагнуть перетягнути на свій бік, завжди намагаються відстоювати свої бажання.

Висновок

Проведені дослідження дали можливість зробити наступні висновки:

1. Специфіка діяльності ОВС зумовлює наявність різної конфліктної ситуації. Владність повноважень, якими наділено співробітників органів внутрішніх справ, необхідність застосування міри примушення в цілях ефективної боротьби із злочинністю, умови постійної двосторонньої боротьби, інші умови діяльності ОВС є основними джерелами так званої «природної конфліктної ситуації», що має місце в діяльності більшості співробітників міліції.

Таким чином, конфліктна ситуація, що виникає в діяльності співробітників ОВС - це суперечності, пов'язані з діяльністю співробітників ОВС і інших суб'єктів соціальної взаємодії і створюючі підґрунтя для реального протиборства між ними, що накопичилися. Вся діяльність підрозділів ОВС протікає конфліктно, що зобов'язав співробітників добре розбиратися в єстві цих психічних і етичних явищ. Знання можливих причин виникнення зіткнень, механізму розвитку і способів попередження або ліквідації їх дозволить визначити саму оптимальну лінію поведінки на шляху досягнення наміченої мети. Успіхи і невдачі в дозволі гострих конфліктних ситуацій в ОВС позначаються на мікрокліматі і в окремих підрозділах, і на взаємостосунках конкретних співробітників.

Мотиваційно-психологічний аналіз форм діяльності людини, у тому числі і агресивної, показує, що вони відмінні за генезисом, але завжди обумовлені тією або іншою ситуацією, маючи з нею складний мотиваційно-причиний зв'язок. Як підкреслює Хекхаузен Х. «коли мова йде про агресивних діях, з'ясування умов їх здійснення є особливо складним завданням». Проявляючи агресію, чоловік, як правило, не просто реагує на будь-яку обставину середовища і ситуації, але виявляється включеним в складну передісторію розвитку подій, що примушує його оцінити наміри інших людей і наслідки власних вчинків.

Поняття aggredi (агресивний) походить від слова adgradi, яке в буквальному розумінні означає gradus - крок, ad - на, тобто виходить щось подібне до «рухатися на», «наступати». У первинному сенсі бути агресивним означало щось ніби «рухатися у напрямі мети без зволікання, без страху і сумніву». [6, С. 308].

Нові можливості для дослідження і корекції агресивності відкриває гендерний підхід, що припускає такий спосіб пізнання дійсності, в якому відсутній «безстатевий погляд» на дане психічне явище. Облік гендерного чинника при аналізі людської агресивності і конфліктності представляється найважливішим принципом для вдосконалення профілактичної і коректувальної роботи з агресивними працівниками органів внутрішніх справ.

2. У конфліктних ситуаціях найбільш притаманні такі стилі поведінки:

- у працівників правоохоронних органів жіночої статі в стилі поведінки виявили компроміс Тому ми можемо сказати, що у жінок присутнє находження спільних інтересів та спільне рішення проблеми, вони можуть поступитися, щоб досягнути іншої своєї мети, прагнуть відшукати найкраще рішення при найменших затратах для обох боків,

- у працівників правоохоронних органів чоловічої статі «уникнення». Іноді вони дозволяють взяти на себе відповідальність, роблять все для уникнення не потрібної напряженої ситуації, не хвилюються при виникненні конфліктної ситуації, мають за мету задовольнити бажання кожного.

3. Гендерні особливості агресивної та конфліктної поведінки працівників органів внутрішніх справ проявляють себе у таких формах, як образливість (виявляється в найвищих показниках в обох групах). Ще в групі чоловіків найвищий показник зареєстровано за шкалою «образливість». Цей показник показує що присутні не вдоволенні собою та є образливість на оточуючих, а також заздрість, іноді є почуття того, що життя не справедливе до них, вважають що вони не вміють використовувати сприятливі обставини. А у жінок «образливість»: жінки не вдоволенні собою та є образливість на оточуючих, а також заздрість, іноді є почуття того, що життя не справедливе до них, вважають що вони не вміють користуватися сприятливими обставинами. За показником «фізична агресія»: чоловіки часом не можуть справитись з бажанням нашкодити комусь, здатні вдарити людину, якщо хтось спробує вдарити чи застосувати силу вони завжди дають відповідний віт пір, але першими в бій йдуть тільки при необхідності та при захисті своїх прав.

4. Як у чоловіків, так і у жінок присутній фактор «Невміння переключати агресію на діяльність або на об'єкти» - цей фактор говорить о том, що працівники органів внутрішніх справ не вміють переключать та направлять свою агресію на діяльність або на якусь справу, наприклад, зайняття спортом чи читання літератури, не вдається гасити свою злобу. Працівникам внутрішніх справ властиві помітливість та підозрюванність, як у чоловіків, так і у жінок. Вони частіше очікують подвоха з боку оточуючих та не впевненні в них.

Отрімані у дослідженні результати можуть бути використані для удосконалення роботи щодо психологічного супроводження оперативно-службової діяльності, дають орієнтири для підвищення ефективності професійно-психологічної підготовки працівників слідчих підрозділів.

Список джерел

1. Андреева Г.М. Социальная психология. /Г.М. Андреева - М., МГУ, 1996.

2. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликгология: Учебник для вузов /А.Я. Анцупов, А.И. Шипилов - М.; ЮН.ИТИ 2000. - 551 с. ч

3. Бандурка А.М., Друзь В.А. Конфликтология. / А.М. Бандурка., Друзь В.А. - Харьков: Университет внутренних дел, 1997.

4. Берн Ш. Гендерная психология [Текст] / Ш. Берн. - СПб.: Прайм - ЕВРОЗНАК, 2002. - 320

5. Великий В.М.-Конфліктологія: Навчальний посібник / В.М. Еликий - Херсон: Видавець Чуєв С.М. 2006-340.

6. Гришина Н.В. Психология конфликта. / Н.В. Гришина - СПб.: Питер, 2000.

7. Голубева Е.Е. Гештальт подход практики групповой работы с гендерными стереотипами. // Теорія та досвід застосування тренінгових технологій у практичній психологіі.-Кмїв ін-т вн. справ. - 2003 с. 57-62.

8. Жилкин Д.С. «Влияние гендера на самореализацию женщины» // Журнал прикладной психологии.. - 2003. - №2. с. 45-51.

9. Зинченко В.П Большой психологический словарь [Текст] / под ред. Б.Г. Мещерякова, акад. М.: Прайм - ЕВРОЗНАК, 2003 - 639 с.

10. Камирская И.К. Социально-психологический анализ основных источников информации и процесс становления гендерной социализации / И.К. Камирская Вопросы психологии 2004. - №6 320.с.

11. Камирская И.К. Социально-психологический анализ основных источников информации и процесс становления гендерной социализации // Вопросы психологии 2004. - №6 с. 56-63.

12. Маркова А.К. Психология профессионализма [Текст] / А.К. Маркова. - М.: Международный гуманитарный фонд «Знание», 2004. - 360 с.

13. Маслоу А. Самоактуализация [Текст] / А. Маслоу // Психология личности. Тексты. - М., 1982. - С. 108-117.

14. Маркова А.К. Психология профессионализма [Текст] / А.К. Маркова. - М.: Международный гуманитарный фонд «Знание», 2004. - 360 с.

15. Немов Р.С. Психология [Текст]: Учебн. для студ. высш. пед. учеб. заведений / Р.С. Немов. - В 3 кн.: Кн. 1: Общие основы психологии. - 4-е изд. - М.: Гуманит. изд. Центр Владос, 2000. - 688 с.

16. Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Психология: / А.В. Петровский, М.Г. Ярошевский, Изд.центр - «Академия», 2000-512.

17. Фурман А.М. Авторська програма курсу «Основи гендерної рівності» / А.М.

18. Бодолаев А.А. Психология о личности /М. Изд-во МГУ, 1998. - с. 154-156

19. Поршнев Б.Ф. Функция выбора - основа личности [Текст] / Б.Ф. Поршнев // Проблемы личности: материалы симпозиума. - М.: Педагогика, 1969. - С. 344-349.

20. Хьелл Л. Теории личности [Текст] / Л. Хьелл, Д. Зиглер. - 3-е узд. - СПб.: Питер, 2008 - 607 с.

21. Фрейд З. Сочинения [Текст] / З. Фрейд. - Изд. «Экзамен» - Питер 2006. - 336 с.

22. Психологический словарь [Текст] / под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Политиздат, 1990. - 494 с.

23. Програма забезпечення ґендерної рівності в органах внутрішніх справ України на період до 2011 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://umdpl.info/index.php? id=1233847268.

24. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии.-М.:1973. - 243 с.

25. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии. - СП.-б.: Соц.-психологический центр, 1996.

26. Социология молодежи [Текст] / под ред. Ю.Г. Волкова. - Ростов н/Д, Феникс, 2001. - 576 с.

27. Смелзер К.С. «Сексуальне роли и неравенства.» / К.С. Смелзер Практична психологія та соціальна робота. -2005. - №4 200.с.

28. Тимченко А.В., Христенко В.Е. Прикладная психология в практике правоохранительной деятельности (в схемах и таблицах): учебное пособие. - Х.: ООО «Одиссей», 2004. - 448 с.

29. Франкл В. Человек в поисках смысла.-М.:1990. - 69с

30. Фурман Психологія і суспільство. -2004 №3 150 с.

31. Разумникова О.М. «Взаимодействие гендерных стереотипов и жизненных ценностей как факторов выбора професси» /О.М. Розумникова., Вопросы психологии. 2004 №4 760.с.

32. Ядов В.А. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности [Текст] / В.А. Ядов. - Л.: Наука, 1979. - 142 с.

Размещено на Allbest.ru