Проблема спрямованості особистості

Аналогічні тенденції спостерігаються і у дослідженні п'ятикурсників. Так, для п'ятого курсу характерний рівномірний розділ на стан мораторію (50%) та сформовану професійну ідентичність (50%). У п'ятикурсників, які мають статус сформованої професійної ідентичності діагностується гуманістичний (33%) та екзистенційний (17%) тип спрямованості особистості. Прагматичний тип спрямованості особистості виявляється у 30% студентів V курсу зі статусом мораторію професійної ідентичності, а 20% мають егоцентричний тип спрямованості особистості.

Таким чином, проведене дослідження свідчить, що для статусу сформованої, нав'язаної та невизначеної професійної ідентичності характерним є професійно сприятливий тип спрямованості особистості (гуманізм та екзистенціалізм). Професійно несприятливий тип спрямованості особистості (прагматизм - егоцентризм) діагностується у студентів які знаходяться у стані мораторію професійної ідентичності.

Висновки

Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасної психологічної науки і практики -- проблему спрямованості особистості. Вивчення та аналіз низки літературних джерел, дали змогу зробити висновки і узагальнення.

Сьогодні питання про спрямованість особистості, її потреби, мотиви, інтереси недаремно стоять на першому місці. Замислюючись над особливостями свого внутрішнього світу, ми вільно або мимоволі прагнемо усвідомити свої потреби і бажання, свої здібності і характер. Вдивляючись в іншу людину, прагнучи зрозуміти її, ми також як би питаємо: «Чого ти хочеш?», «Що ти можеш?», «Хто ти є?».

Спрямованість особистості - це сукупність стійких мотивів, поглядів, переконань, потреб і устремлінь, орієнтуючих людину на певну поведінку і діяльність, досягнення щодо складних життєвих цілей.

Спрямованість завжди соціально обумовлена і формується в онтогенезі в процесі навчання і виховання, виступає як властивість особи, що виявляється в світоглядній, професійній спрямованості, в діяльності, пов'язаній з особистим захопленням, заняттям чим-небудь у вільний від основної діяльності час (наприклад, образотворчою творчістю, фізичними вправами, рибалкою, спортом і ін.). У всіх цих видах людської активності спрямованість виявляється в особливостях інтересів особи: цілях, які ставить перед собою людина, потребах, пристрастях і установках, здійснюваних в потягах, бажаннях, схильностях, ідеалах та ін. .

Спрямованість особистості - це система спонукань, що визначає вибірковість відношень, і активність людини.

З найдавніших часів мислителі намагалися визначити джерела активності особистості, сенс життя людини. Одні вважали, що прагнення до задоволення є основним мотивом вчинків індивіда (вчення гедонізму). Інші - що виконання обов'язку являє сенс життя людини (німецький філософ І. Кант). При цьому обов'язок розглядається абстрактно, поза реальними суспільними вимогами.

В зарубіжній психології деякі вчені намагалися виводити спрямованість особистості з біологічних потягів, наприклад сексуальних (3. Фрейд), інші - з «соціальних» прагнень до панування або підпорядкування (А. Адлер).

Спонукати людину можуть як матеріальні, так і ідеальні мотиви. Людиною можуть рухати матеріальні інтереси, помисли і пристрасті, а в остаточному підсумку - зовнішні причини, обставини життя, економічні, моральні і політичні відношення.

Одним зі основних видів спрямованості є професійна спрямованість, яку дуже важливо оприділити правильно, тому що від цього залежатиме рівень задоволеності працею,її якість. Формувати професійну направленість у студентів - це значить зміцнювати у них позитивне ставлення до майбутньої професії, інтерес, схильності і здібності до неї, прагнення удосконалювати свою кваліфікацію після закінчення вищої школи, розвивати ідеали, погляди, переконання.

Від професійної ідентичності залежить тип професійної спрямованості особистості, який характеризує рівень схильності до професії, а відповідно і якість роботи людини в даній галузі.

Отже, вивчення спрямованості людини має важливе значення для розуміння морально-психологічної сутності особистості, кращого розуміння свого “я”, свого місця в світі, своєї професійної орієнтації і може допомогти краще реалізувати себе в житті.

Список використаних джерел

1. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М.: Просвещение, 1968. - 464 с.

2. Варій М.Й. Загальна психологія: навч. посіб. / М.Й. Варій . - Львів: Край, 2005.- 116 с.

3. Власова О.І. Педагогічна психологія: навч. посіб. / О.І Власова. - К.: Либідь, 2005. - 400 с.

4. Данилова Т.М. Формування гуманістичної спрямованості особистості: автореф. дис. канд. психол. наук / Т.М. Данилова. - К., 2003, - 20с.

5. Загальна психологія: підручн. для студ. вищ. навч. закладів / за заг. ред. акад. С.Д. Максименка. - К.: Форум, 2000. - 256 с.

6. Загальна психологія: навч. посіб./ О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: А.Г.Н., 2002.- 243 с.

7. Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій: навч. посіб. / С.С. Занюк. - Луцьк: Волинський ун-т, 1997.- 122 с.

8. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. - СПб: Питер ,2000. - 145с.

9. Казанцева Т.А., Олейник Ю.Н. Взаимосвязь личностного развития и профессионального становления студентов// Психологический журнал. - 2002. - № 6. - С.51-59.

10. Кальницька К. Ревесивна теорія М. Аптера // Практична психологія та соціальна робота. - 1998. - № 3. - С. 36 - 38.

11. Кузьмина Н.В. Очерки психологии труда учителя. - М: ЛГУ, 1967. - 273 с.

12. Ландсберг М.К. Повышайте собственную эффективность, мотивируя и развивая тех, с кем вы работаетет. - М.: Изд-во Эксмо, 2004. - 346 с.

13. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі. - К.: Форум, 2002. - 245с.

14. Маркова А.К. Психология труда учителя. - М.: Просвещение,1993. - 192с.

15. Митина Л. М. Психология профессионального развития учителя. - М.: Флинта:Московский психолог-социальный институт, 1998. - 200 с.

16. М'ясоїд П.А. Загальна психологія: навч. посіб. / П.А М'ясоїд. - К.: Вища шк., 2004. - 320 с.

17. Оллпорт Г. Становление личности. - М.: Смысл, 2002. - 380с..

18. Основи психології: навч. посіб. / за заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. - К.: Либідь, 1996. - 548 с.

19. Пов'якель Н.І. Саморегуляція професійного мислення: психологічні механізми та передумови// Психологія на перетині тисячоліть. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - К.: Гнозис, 1998. -127 с.

20. Професійна підготовка студентів педагогічного інституту / за ред. В.Ю.Юматова та ін. - К.: Вища школа, 1981. - 183с.

21. Психология XXI века: учеб. для вузов / под ред. В.Н. Дружинина. - М.: ПЕР СЭ, 2003. - 340 с.

22. Психологія:підруч. / за ред. Г.С. Костюка. - К.:Рад. школа,1968. - 285 с.

23. Психологія: підруч. / за ред. Ю.Л. Трофімова. - 3-тє вид. - К.: Либідь, 2001. - 250 с.

24. Психологический словарь / под ред. В.В. Давыдова, А.В. Запорожца,Б.Ф. Ломова и др. - М., 1983. - С. 178-179, 188-189, 393-394.

25. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты:учеб. пособ. / Д.Я. Райгородский.- М.: Изд-во «Бахрам», 2000. - С. 67 - 75; С. 232 - 235

26. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. - М.: Просвещение, 1976. - 415 с.

27. Хайкин В. Активность (характеристики и развитие). - М.: Московский психолого-социальный институт, 2000. - С. 62 - 63.

28. Шнейдер Л.Б. Профессиональная идентичность: теория, эксперимент, тренинг. - М.: МПСИ; Воронеж: МОДЕК, 2004. - 600 с.

Размещено на Allbest