За методикою Бойка 52% першокурсників мають високий рівень агресивності, як механізму психологічного захисту. Це може свідчити про те, що агресивність часто виступає основним засобом реагування. На фоні зміни звичного середовища існування, впровадження нової соціальної ролі студента та наявності частіших проявів самостійності агресивність може дуже заважати становленню асертивної особистості.30 % студентів першого курсу часто діють засобом уникнення, як механізмом психологічного захисту. Миролюбність як домінуюча стратегія у спілкуванні виявлена у 18% опитаних першокурсників, що може свідчити про найбільш сприятливу базу для формування асертивності.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.2.3 Вікові особливості прояву домінуючої стратегії психологічного захисту у спілкуванні 17-18-річних студентів юнацького віку за методикою В.В. Бойка

46% студентів другого курсу показали високий результат шкали b. Уникнення виступає механізмом, що економить силу та енергію особистості. Це може бути пов`язано із небажання потерпати невдачі та страху власних помилок.26 % студентів курсу володіють миролюбністю як механізмом домінуючої стратегії у спілкуванні. Миролюбство припускає партнерство та співпрацю, готовність іти на компроміси. Миролюбство являється гарним фундаментом для становлення асертивності особистості.28% відповідей студентів курсу показали наявність у юнаків агресивності як домінуючої стратегії у спілкуванні.

Студенти показали різні результати методики діагностики домінуючої стратегіїї психологічного захисту у спілкуванні. Постійний прояв будь-якого з досліджуваних механізмів захисту не може бути ефективним. В залежності від ситуації можна найбільш вдало використати і миролюбство, щоб уникнути конфліктів, і уникнення, за для збереження власного спокою, та агресію при гострих сутичках у спілкуванні. Важливо не загострювати дію якогось одного механізму психологічного захисту.

Важливо зазначити, що ми підтвердилили конструктну валідність методик В. Капоні, Т. Новака та В.В. Бойка. Так, виявилося, що 18 % студентів першого курсу, які мають миролюбство за домінуючу стратегію у спілкуванні, володіють також високим рівнем асертивності (18%) за тестом В. Капоні, Т. Новака. Із 26 % другокурсників із домінуючою стратегією "миролюбство" 15 % мають високий рівень асертивності. Миролюбство припускає партнерство та співпрацю, готовність іти на компроміси. Миролюбство являється гарним фундаментом для становлення асертивності особистості.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.2.4 Вікові особливості прояву домінуючої стратегії психологічного захисту у спілкуванні 18-19-річних студентів юнацького віку за методикою В.В. Бойка

Відсотки уникнення, як домінуючої стратегії у спілкуванні та середнього неузгодженого рівня асертивності у студентів першого та другого курсу теж виявились кількісно-схожими. Першокурсники (30%) та студенти другого курсу (46%), що володіють уникненням як домінуючою стратегією у спілкуванні мають також неузгоджений середній рівень асертивності - перший курс - 30% та 65 % другий курс. Уникнення виступає механізмом, що економить силу та енергію особистості, а ці особливості, як наслідок, можуть бути пов`язані із небажанням потерпати невдачі та страхом власних помилок.

Агресивність як домінуюча стратегія у спілкуванні студентів порівнювалась нами із неузгодженим низьким рівнем асертивності. Внаслідок цієї роботи ми отримали підтвердження валідності обраних методик з такими результатами: 52% другого курсу мають однаковий кількісний результат по неузгоджено-низькому рівню асертивності. Щодо результатів другого курсу, необхідно відмітити деяку різницю: 28% студентів мають агресію за домінуючу стратегію у спілкуванні, а у порівнянні із тестом на асертивність, 20% цих студентів володіють низьким неузгодженим рівнем асертивності.

3. Розглянемо отримані результати за методикою визначення самоставлення Р.С. Пантилеєва [30]. Значення підраховувались по 9 шкалам: відкритість, самовпевненість, самокерівництво, "дзеркальне Я", самоцінність, самоприяняття, самоприв`язаність, конфліктність, самозвинувачення (див. табл. 2.3 та рис. 2.5.). Результати узгоджувались із даними отриманими по тесту на асертивність. Зі шкалами: відкритість, самовпевненість, самокерівництво, "дзеркальне Я", самоцінність, самосприймання, самоприв`язаність, конфліктність, самозвинувачення ми порівнювали рівень розвитку асертивності серед студентів.

Проаналізуємо кількісні показники розподілу респондентів юнацького віку з неузгодженим проявом асертивності (домінуючими середнім та низьким рівнями) за рівнями прояву структурних компонентів самоставлення за методикою С.Р. Пантилєєва.

Таблиця 2.3

Особливості прояву структурних компонентів самоставлення у респондентів юнацького віку з неузгодженим проявом асертивності (за методикою С.Р. Пантилєєва) N= 71

Рис.2.5 Особливості прояву структурних компонентів самоставлення у респондентів юнацького віку з неузгодженим проявом асертивності (у %)

Умовні позначення таблиці:

1,2 - шкала "відкритість".1 - високий показник шкали "відкритість", 2 - низький показник шкали "відкритість".

3,4 - шкала "самовпевненість".3 - високий показник шкали "самовпевненість", 4 - низький показник шкали "самовпевненість".

5,6 - шкала "самокерівництво".5 - високий показник шкали "самокерівництво", 6 - низький показник шкали "самокерівництво".

7,8 - шкала "дзеркальне Я".7 - високий показник шкали "дзеркальне Я", 8 - низький показник шкали "дзеркальне Я".

9,10 - шкала "самоцінність".9 - високий показник шкали самоцінність, 10 - низький показник шкали самоцінність.

11,12 - шкала "самоприйняття".11 - високий показник шкали "само прийняття", 12 - низький показник шкали "самоприйняття".

13,14 - шкала "самоприв`язаність".13 - високий показник шкали "самоприв`язаність", 14 - низький показник шкали "самоприв`язаність".

15,16 - шкала "конфліктність".15 - високий показник шкали "конфліктність", 16 - низький показник шкали "конфліктність".

17,18 - шкала "самозвинувачення".17 - високий показник шкали "самозвинувачення", 18 - низький показник шкали "самозвинувачення".

Охарактеризуємо особливості прояву структурних компонентів самоставлення у респондентів юнацького віку з неузгодженим проявом асертивності.

За I шкалою 40 % першокурсників показали високий рівень рефлексивності та самокритичності.60 % опитаних першого курсу не мають бажання видавати інформацію про себе, є закритими. Часто відчувають незвдоволеність собою та оточуючими. Студенти другого курсу за шкалою "відкритість" показали такі результати: 54 % мають високий рівень самокритичності та рефлексії.45% закриті для спілкування зі сторонніми та проти видавання інформації про себе.

За II шкалою 70 % першокурсників мають низькі показники самовпевненості, що свідчить про незадоволення собою та своїми можливостями. Відповіді 30 % опитаних студентів першого курсу свідчать про високу самооцінку та відсутність внутрішнього нервового напруження, що являється сприятливою базою для оволодіння навичками асертивності.52 % опитаного другого курсу дали відповіді, що свідчать про незадоволеність собою та сумнівах у власній спроможності викликати повагу. Відповіді 48 % опитаних студентів другого курсу говорять про задоволеність собою та впевненість у власних силах, що може свідчити про необхідність становлення адекватної самооцінки та зняття емоційного напруження за для оволодіння навичок асертивності.

За шкалою "самокерівництво" 68 % опитаних студентів першого курсу показали низький рівень локус-контролю, респонденти використовують не всі можливості, що б могли привести їх до успіху.32 % першокурсників за даними методики відчувають, що їхня доля у власних руках, свідчить про вірний напрямок руху до асертивності та наявності потрібних поведінкових проявів. Учні другого курсу мають дещо відмінні результати. Відповіді 25 % студентів свідчать про низький рівень локус-контролю, що несприятливо впливає на їхні можливості оволодіння асертивністю.75% юнаків цього курсу відчувають в собі силу та можливості самостійно будувати власне життя.

Шкала "дзеркальне Я" включає в себе пункти, що пов`язані з очікуваним ставленням до себе оточуючих людей.72 % першого та 70 % опитаних студентів другого курсу за даними опитувальника схильні очікувати до себе, свого характеру та вчинків схильне відношення оточуючих. А 28 % опитаних першокурсників та 30 % юнаків другого курсу схильні думати, що оточуючі люди негативно сприймуть їх життєву позицію та особисто їх, це говорить про необхідність абстрагуватися від очікувань оточуючих, оцінювати себе реалістично та відпрацьовувати навички ефективної поведінки.

За шкалою "самоцінність" опитувані студенти зазначили такі результати: 80 % першокурсників та 85 % респондентів другого курсу високо цінують свій внутрішній світ та проявляють зацікавленість в собі. Відповіді 20 % студентів першого курсу та 15 % другокурсників свідчать про низький інтерес до власного особистісного духовного світу.

Відповіді 60 % опитаних першого та 71 % другого курсу по шкалі самосприйняття інтерпритуємо як дружнє відношення до самого себе, схвалення власних планів та бажань, безумовному прийняттю себе яким є.40 % опитаних юнаків першого та 29 % другого курсу дали такі відповіді, що свідчать про недостатнє самосприяняття.43% опитаного першого курсу та 30% другого слід навчитися жити у згоді із собою та інтуїтивно відчувати як необхідно вчинити.

Високі показники по шкалі "самоприв`язаність" говорять про ригідність Я-концепціїї та небажанні щось в собі змінювати. Студенти першого курсу показали більш високі результати за цією шкалою (70 %), другокурсники ж мають дещо менш високий показник (65%.

Шкала "внутрішня конфліктність" свідчить про неузгодженість із собою та внутрішнім почуттям провини. Високі показники цієї шкали мають 34 % першого та 30 % другого курсу, ці респонденти потребують реалістичного оцінювання себе, узгодженості із своїм внутрішнім світом для оволодіння асертивністю. Низькі показники перший курс - 66 % та другий курс - 70 % свідчать про заперечення наявності проблем та необхідності тренувань для оволодіння асертивністю.

Високі показники IX шкали свідчать про установлену схильність звинувачувати себе.25 % першокурсників та 15 % другого курсу мають високі бали з цієї шкали. Але за даними методики ці студенти не мають внутрішньої дезадаптації, що потребувала б негайних психокорекційних дій. Але ці студенти мають реалістично оцінити себе та узгодити свій внутрішній світ.

Отже, опитані студенти першого та другого курсу мають схожі результати, але першокурсники більш емоційні та менш упевнені у вірності своїх дій. Це може бути пов`язане із необхідністю прийняття самостійних рішень, зміною звичного середовища та загального емоційного фону.

2.3 Корекційний тренінг на розвиток навичок асертивності у юнацькому віці

Кто просит робко-напросится на отказ

Сенека

Очевидно, що асертивність - складна, багатокомпонентна якість особистості.

Її розвиток тісно пов'язаний з різними вміннями й здатностями, наприклад, з такими, як:

впевненість у собі

увага до оточуючих, їхніх інтересів

здатність до емпатії

вміння взяти на себе відповідальність за позитивні й негативні події у своєму житті

усвідомлення своїх сильних і слабких сторін, переваг і недоліків характеру

Зрозуміло, що для реалізації всіх цих здатностей людина повинна вміти розбиратися в собі, тобто мати навички самоаналізу, "розкладати все по поличках" у системі своїх почуттів і думок.

Саме тому, останнім часом тренінги асертивності набувають широкого попиту. Переважна більшість з них спрямована на розвиток впевненості в собі, і є частиною бізнес-тренінгів.

Всі тренінги асертивності мають певні структурні аспекти, що направлені на певний компонент ефективної міжособистісної взаємодії у процесі тренінгу:

Ефективне спілкування. В даному випадку головними є три наступні якості - чесність, відвертість і прямота в розмові, але не за рахунок емоційного шантажу іншої людини. Йдеться про уміння сказати те, що ви думаєте або відчуваєте щодо якого-небудь питання, не травмуючи при цьому свого партнера по спілкуванню. Важливо, щоб тренер міг ефективно спілкуватися з кожним учасником тренінгу [25].

Демонстрація упевненості і позитивної установки. Асертивна поведінка включає в себе розвиток впевненості і позитивної установки. Упевненість в собі пов'язана з двома параметрами: самоповагою і знанням того, що людина є професіоналом, що добре володіє своїм ремеслом. Всі тренери повинні володіти сильною упевненістю і позитивною установкою для того, щоб ефективно справлятися з складними ситуаціями, які можуть виникати в ході тренігової діяльності [11].

Уміння уважно слухати і розуміти. Асертивність вимагає уміння уважно слухати і прагнення зрозуміти точку зору іншої людини. Основними завданнями тренінгів асертивності є підвищення рівня впевненості у собі, засвоєння конструктивних навичок міжособистісної взаємодії, усвідомлення важливості та різниці між різними стилями поведінки у повсякденному житті [6].

Мета проведення:

Навчання основ асертивної поведінки;

розвиток рівня асертивності, та вміння застосовувати особливості асертивної поведінки у процесі спілкування;

формування толерантного ставлення до оточення;

сприяння усвідомленню власних емоційних станів і розвиток навичок емпатійного реагування;

формування адекватної самооцінки та самоповаги;

відпрацьовування конструктивної взаємодії з оточуючими людьми;

зняття емоційного напруження, невпевненості у собі

Ключові поняття: асертивність, асертивна поведінка, впевненість у собі; спілкування, релаксація.

К-сть учасників: 15.

Кількість тренерів: 1

Загальна тривалість тренінгу: 2 дні по 4 години.

Таблиця 2.4

Розклад проведення тренінгу

Таблиця 2.5

Функції головного тренера

Таблиця 2.6

Ресурсне забезпечення заняття

Таблиця 2.7

Розгорнутий план-конспект тренінгу

Продовження табл.2.7

Висновки до розділу 2