Психолого–педагогічний супровід як умова компенсування стану психічної депривації у дітей раннього віку

Вправа «Ресторан для хом'ячка»

Мета: розвиток дрібної моторики руки, формування позитивних особистісних якостей.

Ми говоримо: «Наш хом'ячок кожний день їсть одну й ту ж саму їжу. Напевно, йому набридло. Давайте приготовимо йому смачний обід, наприклад смачний салат. Я буду давати продукти, а ви будете кришити їх в мисочку». Даємо дітям шматки хліба, печива, булки, а діти кришать їх пальчиками.

Для того, щоб діти сприймали це не просто як гру, а як потрібне і корисне заняття, ми годуємо нашого хом'ячка зробленим салатом.

Вправа «Маленький котик»

Мета: розвиток дрібної моторики руки і координації рухів.

Ми ставимо іграшкові будинки на листок і говоримо: «В цьому будинку живуть котик та собачка». Потім малюємо дорогу до будинку і говоримо: «Ця дорога веде від дому до річки. Давайте посиплемо її пісочком, щоб було красиво». Діти посипають дорогу цукровим піском (манкою, пшоном). Потім котик і собачка виходять з дому і ідуть доріжкою.

«А ось і річка. Як же вони пройдуть через неї? Адже місточка немає… Давайте побудуємо його». Діти викладають міст з рису (перловки). Причому кожну крупинку вони повинні взяти і покласти на контур, що ми вказуємо. «Ось і міст вийшов». Діти проводять через цей міст котика й собачку.

Далі малюємо на папері квіти - ромашки, тюльпани. «Яка гарна поляна. На ній ростуть ромашки, тюльпани (показуємо їх). Котику подобаються ромашки, а собачці - тюльпани. Нехай вони понюхають свої квіти». Після чого діти повинні піднести котика до ромашок, а собачку - до тюльпанів.

Вправа «Рибалка»

Мета: розвиток координації рухів дитини, уваги, мислення.

Ми ложимо в невелику коробку металеві предмети (кришки, кофейні ложки). До дерев'яної ложки прив'язуємо нитку 15 - 20 см., на кінці якої закріплений магніт. Деталі потрібно виловити із коробки всю рибу і скласти її в миску.

Вправа «Кулачок на кулачок»

Мета: розвиток уваги, мислення, встановлення контакту з дітьми.

Ми кладемо горіх на долоню правої руки і зажимаємо його в кулак. Потім кулак ставиться на кулак. Правий кулак простукує по лівому так, що горіх провалюється з однієї руки до іншої. При цьому говоримо: «» Кулачок на кулачок, де заховався дружок». Діти повинні здогадатися, де схований горіх.

Вправа «Мишка»

Мета: розвиток здібностей наслідування дорослих, координації рухів, розвитку мови, пам'яті.

Гра виконується сидячи на підлозі. Дорослий показує рухи, а діти повторюють за ним (коли діти запам'ятають послідовність рухів і слів, дорослий і діти разом розказують вірш і показують рухи).

Мишка косолапый по лесу идет (похлопування долонями правої та лівої руки по ногам).

Шишки собирает, песенки поет.

Вдруг упала шишка прямо мишке в лоб (права рука зажимається в кулак і доторкується до лобу).

Мишка рассердился и ногою - топ (долоні хлопають по ногам (чи ніжки топають по полу)).

Больше я не буду шишки собирать (діти погрожують пальчиком).

Сяду я в машину и поеду спать (долоні з'єднуються і доторкуються до щоки, зображують сон).

Вправа «Скласти картинку»

Мета: розвиток сприймання, уваги мислення.

Ми беремо декілька парних кольорових малюнки (м'яч, заєць, кораблик та ін.). Одна з кожної пари картинок розрізається на 2 - 3 частинки.

Дітям даємо карточку - зразок і розрізані карточки. Вони повинні скласти ціле зображення. Коли діти засвоять це завдання, то можна складувати картинку без допомоги зразка. Чим старша дитина, тим більшу кількість деталей можна розрізати.

Вправа «Зайчики та слоники»

Мета: підвищення самооцінки тривожності дітей.

Ми говоримо: «Давайте ми будемо з вами зайчиками - боягузами. Коли зайчик чогось боїться, то він труситься. Ось так. (Показуємо як зайчик піджимає вушка, стараючись стати маленьким і непомітним). Його хвостик і лапки трясуться». Ми разом з дітьми показуємо зляканого зайчика.

Далі продовжуємо: «А тепер ми будемо слонами: великими, сильними, сміливими. Давайте походимо по кімнаті спокійно, не поспішаючи. Слони ніколи не бояться. Вони добрі. Вони товаришують з людьми і помагають їм». І всі разом показують, як ходять великі безстрашні слони.

Вправа «Неслухняні котики»

Мета: подолання негативізму, впертості в період кризи 3 - ох років.

Дорослий - кішка говорять	Діти:
«Неслухняні котенята слухати не хочуть.	Ні, ні, ні
Ніжками потопайте,	Ні, ні, ні
Ручками похлопайте,	Ні, ні, ні
Головою покивайте,	Ні, ні, ні
І зі мною всі пограйте»	Ні, ні, ні
Погрожує пальчиком…
«Ой, які ви не слухняні!
Ніжками не топайте,	Будем, будем, будем
Ручками не хлопайте,	Будем, будем, будем
Головкою не кивайте,	Будем, будем, будем
І зі мною не грайте,	Будем, будем, будем
Ой, які ви неслухняні!»

3.2 Порівняльний аналіз досліджуваної групи дітей раннього віку

Після проведення корекційної програми було проведено контрольний етап дослідження. Завдяки якому порівнювалися результати розвитку дітей в умовах родинної деривації. Було проведено повторне обстеження за «Картою нервово - психічного розвитку дитини третього року життя» (дітей з будинку дитини) для порівняння результатів до корекційної програми та після неї.

«Карта нервово - психічного розвитку дитини третього року життя»

Ім'я	Рівень нервово - психічного розвитку	Поведінка	Заключення	Призначення
	Активне мовлення	Сенсорний розвиток	Гра	Конс- трутив- на діяль- ність	Зоб- ражу- вальна діяльність
	Граматика	Питання
Ольга	в	в	в	в	в	В цілому гіперактивні	Розвиток на високому рівні	Рекомендацій не потребує
Юля	в	с	в	в	в	В цілому гіперактивні	Розвиток на високому рівні	Рекомендацій не потребує
Олеся	с	с	с	с	с	гіперактивність з специфічним напрямком	Розвиток на високому рівні	Корекційна робота з психологом
Юля	в	в	в	с	с	В цілому гіперактивні	Розвиток на вище середньому рівні	Корекційна робота з психологом
Максим	в	в	в	в	в	Соціально гіпоактивні	Розвиток на високому рівні	Рекомендацій не потребує
Меланія	с	в	с	в	в	В цілому гіперактивні	Розвиток на вище середньому рівні	Корекційна робота з психологом
Мирослава	в	с	в	с	с	гіперактивність з специфічним напрямком	Середній рівень розвитку	Корекційна робота з психологом
Анатолій	в	с	в	с	в	В цілому гіперактивні	Вищий середнього рівень	Корекційна робота з психологом
Тамара	с	с	в	в	в	Соціальної спрямовані	Розвиток на вище середньому рівні	Корекційна робота з психологом
Оксана	в	в	в	в	в	гіперактивність з специфічним напрямком	Розвиток на високому рівні	Рекомендацій не потребує
Артем	в	в	в	с	в	В цілому гіперактивні	Розвиток на високому рівні	Рекомендацій не потребує
Роман	с	в	в	в	с	гіперактивність з специфічним напрямком	Рівень розвитку вище середнього	Корекційна робота з психологом
Іванка	в	в	в	в	в	гіперактивність з специфічним напрямком	Високий рівень розвитку	Рекомендацій не потребує
Ірина	с	в	в	в	в	Соціально гіпоактивні	Розвиток на високому рівні	Рекомендацій не потребує
Вадим	с	с	в	с	с	В цілому гіперактивні	Середній рівень розвитку	Корекційна робота з психологом
Тетяна	в	в	в	с	в	гіперактивність з специфічним напрямком	Розвиток на високому рівні	Рекомендацій не потребує
Євген	в	в	в	в	с	В цілому гіперактивні	Розвиток на високому рівні	Рекомендацій не потребує
Ірина	с	с	в	с	с	гіперактивність з специфічним напрямком	Середній рівень розвитку	Корекція активного мовлення, сенсорного розвитку та конструктивної діяльності
Єгор	в	в	в	в	с	гіперактивність з специфічним напрямком	Розвиток на високому рівні	Рекомендацій не потребує
Андрій	с	в	в	в	с	В цілому гіперактивні	Середній рівень розвитку	Корекційна робота з психологом
Віталій	с	с	с	в	с	В цілому гіперактивні	Середній рівень розвитку	Корекційна робота з психологом
Юрко	в	в	в	в	в	В цілому гіперактивні	Високий рівень розвитку	Рекомендацій не потребує
Михайло	в	с	в	с	в	В цілому гіперактивні	Розвиток на вище середньому рівні	Корекційна робота з психологом

При інтерпретації даної карти спостереження дійшли висновків, що у дітей, які виховуються у будинку дитини покращився рівень нервово - психічного розвитку, поведінка. Після проведення корекційної програми збільшилась кількість дітей соціально - спрямованого типу поведінки (36% дітей), далі гіператкивність зі специфічним напрямом - 29% дітей, в цілому гіперактивні - 21% і соціально гіпоактивні - 14% дітей. Покращився відносно і рівень розвитку цих дітей: високий рівень - 50% дітей, вище середнього рівня - 26% дітей, середній рівень розвитку - 24% дітей. Що порівняно з попереднім спостереженням є набагато вище. Кількість ігрової діяльності збільшилася, тільки декілька досліджуваних мають середній рівень розвитку ігрової діяльбності, але в більшості це діти, які до корекційної програми мали низький рівень розвитку гри. Щодо конструктивної та зображувальної діяльності, то їхній рівень розвитку також покращився. Розиток конструктивних умінь у 65% дітей на вискому рівні, а середній рівень - 35% дітей.

Нижче показано результати карти спостережень нервово - психічного розвитку третього року життя дітей, що виховуються в будинку дитини до психолого - педагогічного впливу на їх розвиток, тобто колекційної програми, та після нього.

	До корекційної програми	Після корекційної програми
Активне мовлення	Високий рівень 55% дітей Середній рівень 21% дітей Низький рівень 24% дітей	Високий рівень 61% дітей Середній рівень 39% дітей Низький рівень -
Сенсорний розвиток	Високий рівень 50% дітей Середній рівень 47% дітей Низький рівень 3% дітей	Високий рівень 61% дітей Середній рівень 39% дітей Низький рівень -
Гра	Високий рівень 91% дітей Середній рівень 6% дітей Низький рівень 3% дітей	Високий рівень 89% дітей Середній рівень 11% дітей Низький рівень -
Конструктивна діяльність	Високий рівень 6% дітей Середній рівень 86% дітей Низький рівень 8% дітей	Високий рівень 65% дітей Середній рівень 35% дітей Низький рівень -
Зображувальна діяльність	Високий рівень 8% дітей Середній рівень 84% дітей Низький рівень 8% дітей	Високий рівень 53% дітей Середній рівень 47% дітей Низький рівень -
Поведінка	Соц. спрямований тип 18% дітей Гіперактивні з спец. напрямом 35% дітей В цілому гіперактивні 25% дітей Соц. гіпоактивні 14% дітей	Соц. спрямований тип 36% дітей Гіперактивні з спец. напрямом 29% дітей В цілому гіперактивні 21% дітей Соц. гіпоактивні 14 % дітей

Дана таблиця показує нам наскільки змінився розиток дитини після занять. За допомогою корекційних вправ діти стали більш активними, комунікативними. Покращився розвиток активного мовлення, сенсорного розвитку, ігрової діяльності. Стрімко зріз рівень конструктивної та зображувальної діяльності. До незнайомих людей ідуть краще на контакт, навіть прислухаються до їх зауважень, порад. Діти - сироти стали менш агресивними. Знизилися прояви тривожності, невротичні прояви. Покращився емоційний розвиток. Ці діти стали більш впевнені в собі, в своїх силах. Зменшилась кількість нервово-психічних порушеннь, соматичних розладів, покращився інтелектуальний розвиток. Після психокорекції покращилися дрібна моторика рук, мова, позитивний емоційний настрій, у дітей сформувались позитивні особистісні якості, увага, мислення, сприймання, покращилися стосунки з дітьми, підвищили самооцінку дітей.

На основі зробленого аналізу можемо сказати, розроблена нами корекційна програма досить виявилася ефективною. Були побудовані досить чітко заняття, вправи, які відповідали не тільки віку дитини, але й їхньому розвитку та їх проблемі. Особливо дітей зацікавлювали вправи, де щось можна побудувати, поспівати, потанцювати, тобто такі вправи, де вони могли брати активну участь.

Висновок

праці класичного «мобілізуючого» періоду приходять до песимістичних висновків: наслідки довгої психічної депривації у ранньому віці глибокі і постійні, вони майже не змінні аж до зрілого віку. Виправлення може відбуватися у період юнацького і раннього зрілого віку. Чим більше ми пізнаємо дитину, тим більше будуть діяти корекційні заходи, а чим раніше ми їх застосуємо, тим більше надії на успіх.

Програма корекції психічного розвитку депривованих дітей будувалася за системою дидактичних принципів: загальних (активності, свідомості, доступності, наочності, індивідуального підходу, послідовності і систематичності) і спеціальних (інтенсивного розвитку слухового сприймання, активізації мовленнєвого спілкування). Найбільш ефективним і раціональним методом корекції психічного розвитку депривованих дітей виявився ігровий, в якому поєднується елементами анімалотерапії та ігротерапії (мовленнєві і рухливі ігри).

Корекційна програма дала можливість самовиразитися дітям, компенсувала нереалізовані прагнення.

Для педагогів, які працюють з цими дітьми було запропоновано використовувати протягом дня такі ігри, які поліпшували б розвиток дрібної моторики рук, мови, створюють позитивний емоційний настрій, формують позитивні особистісні якості, розвивають увагу, мислення, сприймання, поліпшують стосунки з дітьми, підвищують самооцінку.

За допомогою них діти стали більш активними, комунікативними. Покращився розвиток активного мовлення, сенсорного розвитку, ігрової діяльності. Стрімко зріз рівень конструктивної та зображувальної діяльності.

Висновки

Психічна депривація є психічним станом, що виник у результаті таких життєвих ситуацій, де суб'єктові не надається можливості для задоволення деяких його основних (життєвих) психічних потреб у достатній мірі і протягом досить тривалого часу.

Причинами психічной деривації є: емоційна незрілість і відхилення характеру, розумова ретрадація, відставання і дефекти органів почуттів у батьків, небажані діти, невротичні і психічні розлади матері.

Аналіз наукової літератури показав, що уявлення про те, що порушення специфічного зв'язку матері та немовляти породжує у дитини багаточисельні відхилення, такі як тривога, базисна тривога, базисна недовіра до світу, тощо вперше виникли в межах теорії об'єктних відносин. Вивчення впливу таких відхилень на наступне формування особистості у дітей, позбавлених батьківського піклування, призвело до появи теорії інтерперсональних відносин, теорії прихильності та теорії депривації, котрі знаходяться в континуумі розвитку та скоріш доповнюють одна одну. Спільними є наступні загальні положення: позбавлення батьківського, в першу чергу материнського піклування, любові, негативний ранній досвід емоційних взаємостосунків із значущими близькими сприяють появі у дитини різноманітних відхилень її психічного та особистісного розвитку.

Психологічні дослідження рівня та особливостей інтелектуального розвитку дітей, які виховуються поза родиною, свідчать, що рівень розвитку уваги й пам'яті не має істотних відхилень від середньостатистичної норми. Основними причинами зниження інтелектуального розвитку депривований дітей є впливи середовища, педагогічна занедбаність, а не спадкові фактори, анатомофізіологічне порушення діяльності центральної нервової системи. Однією з причин є відсутність якісного, змістовного спілкування з дорослими, яке адекватно б впливало на дітей, що виховуються в дитячому будинку.

Наше експериментальне дослідження дозволило виділити такі типи депривованих дітей: соціально гіпоактивні (22% дітей) - задоволені при збереженні незмінності їх середовища, а протестують вони у випадку будь - яких змін або коли їх від чогось відривають; В цілому гіперактивні (25% дітей). Ці діти знаходяться в постійному русі і безперестанно переключають свою увагу. Вони постійно шукають нових стимулів без направленого вибору, щоб хоч щось відбувалося. З виховательської точки зору така дитина за причиною свого постійного неспокою буває важкою, вони постійно відволікають вихователя. Хвилювання і не зосередженість цих дітей перешкоджають у них розвитку конструктивних ігор і розгортанню їх соціальної комунікації - їх психічний розвиток зазвичай запізнюється; Діти, що відрізняються гіперактивністю в специфічним напрямком (35% дітей). Вони, як правило, знаходить одну постійну особу, докладають зусилля для збереження зв'язів з цією особою, навіть за рахунок «соціальних провокацій» - дурниць, та ін. Так як у виховному закладі вони можуть мало добитися від вихователів, то вони також бувають по - своєму важкими: їх нерідко характеризують як егоїстичні і ревниві; Соціально спрямовані гіперактивні діти (18% дітей). Такі діти прагнуть до нових і нових контактів, причому їм все одно від кого вони будуть звучати. Активність у таких дітей відрізняється соціально - емоційним фоном, вони полюбляють зі всіма обійматися, лізуть до всіх на руки.

Для дітей, які виховуються в умовах родинної депривації, характерні викривлення у спілкуванні з дорослими. З однієї сторони, у дітей загострена потреба в увазі і доброзичливості дорослого, в людському теплі, ласці і позитивних емоційних контактах. А з іншої сторони - повне незадоволення цією потребою: мала кількість звертання дорослих до дітей (в 4 - 10 раз менше, ніж до їх однолітків, що виховуються в нормальних сім'ях), в свою чергу зменшена кількість контактів дітей з дорослими, їх емоційна бідність, і одноманітне утримання в основному направлене на регламентацію поведінки, часта зміна дорослих, що взаємодіють з дітьми та ін. Тривожність таких дітей пов'язана з порушенням сімейних взаємин. Невпевненість дітей, яких відрізняє тривожність, призводить до різкого зниження емоційного фону, до тенденції уникнення спілкування.

Причинами потрапляння дітей у будинок малютки є: 54% дітей, з неблагополучних сімей, батьки яких позбавлені батьківства; 23%, повні сироти; 18%, діти, матері яких відмовилися від дитини в пологовому будинку; 5%, діти яких підкинули в будинок дитини.

При узагальненні результатів за методикою «Карта нервово - психічного розвитку дітей третього року життя» було виявлено, що в групі досліджуваних найбільший відсоток (28%) належить дітям рівнем розвитку вище середнього, середній рівень розвитку у 25% дітей, високий рівень - 22% та низький рівень - 8% дітей.

Нами була розроблена корекційна программа з метою подолання психічної деривації дітей раннього віку, яка складалася з 7 занять, підбиралися вправи, що допомагали подолати бар'єри та різні психологічні проблеми. Найбільш ефективним і раціональним методом корекції психічного розвитку депривованих дітей виявився ігровий, в якому поєднується елементи анімалотерапії та ігротерапії (мовленнєві і рухливі ігри).

Проведені досліди підтвердили, що корекційна програма, яка була розроблена в даному дослідженні покращила рівень нервово - психічного розвитку, поведінку дітей, які виховуються у будинку дитини. Було подолано нервово-психічні порушення, соматичні розлади, зниження інтелектуального розвитку, негативні зміни в поведінці. Після психокорекції покращилися дрібна моторики рук, мова, позитивний емоційний настрій, сформувалися позитивні особистісні якості, увага, мислення, сприймання, покращилися стосунки з дітьми, підвищили самооцінку.

Наше експериментальне дослідження підтвердило гіпотезу про те, що темп психічного розвитку депривованих дітей сповільнений, має ряд негативних особливостей: нижчий рівень інтелектуального розвитку, бідніша емоційна сфера, мислення, пізніше і гірше формуються навики саморегуляції і правильної поведінки. Все це є серйозними наслідками для формування особистості підростаючої людини.

Література

1.Бодалев А.А. Личность и общение. - М. - 1983.

2.Боулби Д. Привязанность. - М: Гардарики, 2003. - 477 с.

3.Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной семьи / М.: Просвещение 1988г.

4.Васильева Н.Л. Теория и методология современного детского психоанализа. - Спб: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2005. - 160 с.

5. Выготский Л.С. Вопросы детской психологии. - СПб.: СОЮЗ, 1997 - 224 с.

6. Выготский Л.С. Педагогическая психология. - М.: Педагогика-Пресс, 1996. - 536 с.

7.Выготский Л. С. Младенческий возраст // Вопр. детск. психол. - СПб, Союз, 1997.-С. 40-111.

8.Выявление и устройство детей и подростков, оставшихся без попечения родителей, в 2001 г. Аналитическая справка // Вестник образования России, 2002, № 16, с. 8 - 17

9.Гречаный С. В. Нарушения предречевого поведения у младенцев в условиях полной материнской депривации. Автореф. дисс. канд. мед.наук.-М., 1998.-22с.

10.Гречаный С. В. Психическое развитие воспитанников домов ребенка, рожденных от матерей, страдающих наркозависимостью и алкоголизмом // Тез. докл. конф. «Мама - мой мир». - СПб, 20-24 ноября 2000г.- С. 115- 116.

11.Гречаный С. В., Хацкелъ С. Б. Патологические привычные действия у детей раннего возраста, воспитывающихся вне семьи // Тез. докл. конф. «Мама - мой мир». - СПб, 20-24 ноября 2000 г. - С. 100-102.

12.Дементьева И.Ф. Социальная адаптация детей-сирот. Современные проблемы и перспективы в условиях рынка. // Социальные проблемы сиротства. -М.: 1992.

13.Дубровина И.В., Рузская А.Г. Психическое развитие воспитанников детского дома. - М.: Просвещение, 1990.

14.Дубровина И.В., Лисина М.И. Особенности психологического развития детей, воспитывающихся вне семьи // Возрастные особенности психического развития детей. - М., 1982. - 79 с.

15.Ершова Т.И., Микиртумов Б.Е. Формирование биосоциальной системы «мать-дитя» и ее функционирование в раннем детстве // Обозрение психиатр, и мед. психол. - 1995. - № 1. - С. 55-63.

16.Журба Л.Т., Мастюкова Е.М. Нарушение психомоторного развития детей первого года жизни. - М., Медицина, 1981. - 272 с.

17.Инновационные процессы в региональной системе защиты детей-сирот и детей, оставшихся без попечения родителей: опыт, проблемы, перспектива / Под. ред. Гаврилина А. В. - Владимир: ИУУ, 2002.- 188с.

18.Иовчук Н. М. Депрессивные и маниакальные состояния у детей и подростков (по данным зарубежной литературы) // Журн. невропатол. и психиатр. - 1976. - № 6.- С. 922-934.

19.Иовчук Н.М., Северный А.А. Депрессия у детей и подростков. - М., Школа-пресс, 1999. - 80 с.

20.Калинина М.А., Козловская Г.В., Королева Т.Н. Депрессивные состояния в раннем возрасте //Журн. невропатол. и психиатр. -1997. - № 8. - С. 8-12.

21.Капралова Р.М. Влияние семейных отношений на волевое развитие подростков. - Р.: 1967.

22.Кізь О.Б., Кікінежді О.М. Особливості ґендерної поведінки вихованців інтернатних закладів // Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика. Зб. матер. Всеукр. н-пр. конф. (м.Київ, 25-27.11. 2002 р.) - К: Міленіум, 2002 . - С.211-216.

23.Кікінежді О.М., Кізь О.Б. До проблеми ґендерної соціалізації депривованої молоді // Формування гендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень: Матеріали міжнар. н.-пр. конференції. (м.Київ, 5-7 грудня 2002 р.) - К.: Держ. інститут проблем сім“ї та молоді; Укр. інститут соціальних досліджень, - 2002. - С.89-92.

24.Кравець В.П., Кікінежді О.М., Кізь О.Б. Збереження репродуктивного здоров'я вихованців інтернатних закладів: Навч.-метод. посібник. - Тернопіль.: Навчальна книга - Богдан, - 2002. - 180 с.

25.Кізь О.Б. Формування психологічної готовності до створення сім'ї у вихованців інтернатних закладів // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. № 3. - 1999. - С. 38-42.

26.Ковалев С.В. Психология семейных отношений. - М. - 1987.

27. Костюк Г. С. О роли наследственности, среды и воспитания в психическом развитии ребенка // Сов. педагогика. - 1940. - № 6. - С. 15-40.

28. Кириченко Е.И., Шевченко Ю.С., Бобылева Г.И Психопатологическая структура реактивных депрессий у детей раннего возраста // Журн. невропатол. и психиатр. - 1986. - № 10. - С. 1555-1560.

29.Ковалев В.В. Психиатрия детского возраста. - М., Медицина, 1995. - 600с.

30.Козловская Г.Б., Проселкова М.Е. Эмоциональные нарушения в условиях сиротства у детей раннего возраста // Сироты России: проблемы, надежды, будущее. Матер. Всерос. науч.- практ. конф. - М., 1994. - С. 55-57. 31.Козловская Г.В. Психические нарушения у детей раннего возраста: Автореф. дисс. докт. мед. наук. - М., 1995.

32.Козловская Г.В., Баженова О.В. Микропсихиатрия и возможности коррекции психических расстройств в младенчестве // Журн. невропатол. и психиатр. -1995. - № 5. - С. 48-52.

33.Козловская Г.В., Скобло Г.В. Состояние психического здоровья детей раннего возраста (клинико-эпидемиологическое исследование) // Журн. невропатол. и психиатр. - 1989. - № 8. - С. 1455-1451.

34.Комплексное сопровождение и коррекция развития детей-сирот: социально-эмоциональные проблемы / Под науч. ред. Л.М. Шипицыной и Е.И. Казаковой. - СПб.: ИСПиП, 2000.108 с.

35.Концепция предупреждения социального сиротства и развития общеобразовательных учреждений для детей-сирот и детей, оставшихся без попечения родителей / Под ред. Л. М. Шипицыной. - СПб.: ИСПиП, 2000, 54 с.

36.Мейер Л. Ф. Госпитализм детей грудного возраста. - М., 87. Кириченко Е.И., Шевченко Ю.С., Бобылева Г.И Психопатологическая структура реактивных депрессий у детей раннего возраста // Журн. невропатол. и психиатр. - 1986. - № 10. - С. 1555-1560.

37.Мухина B.C. Дети детских домов и школ-интернатов о себе // Особенности развития личности ребенка, лишенного родительского попечительства. - М.: Просвещение, 1989. - С. 191-227.

38.Ламина Г.М. Развитие речи у детей в раннем возрасте. -Москва.: 1964.

39.Лангмейер И., Матейчик 3. Психическая депривация в детском возрасте. - Прага, 1984. - 334 с.

40.Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. - М., 1981. - С. 417.

41.Личко А.Е.Подростковая психиатрия. - Л. - 1979.

42.Скобло Г.Б., Баз Л.Л. Дети от матерей с послеродовыми депрессиями: нарушения психического здоровья на первом году жизни // Социальное и душевное здоровье ребенка и семьи: защита, помощь, возвращение в жизнь. Матер. Всерос. науч .- практ. конф. (Москва, 22-25 сентября 1998 г.).-М., 1998.-С. 101-102.

43.Социальные и биологические факторы развития человека: Дискуссия журнала "Вопросы философии". - № 9, 1970; - № 9 1972.

44.Солоед К.В. Психическое развитие младенцев в условиях материнской депривации: Автореф. дисс.... канд. мед. наук. - М., 1997. 45.Справочник директора образовательного учреждения для детей-сирот и детей, оставшихся без попечения родителей / Под общ. ред. Семья Г.В. - М.: Полиграфсервис, 2001. - 480с.

46.Сухарева Г.Е. Шизоидные психопатии в детском возрасте // Вопр. педол. и детск. психоневрол. - М., 1925. - Вып. 2. - С. 157.

47.Обуховский К. Психологическая теория строения и развития личности. // Психология формирования и развития личности. -М. - 1981.

48.Обозов Н.Н. Межличностные отношения. - Л. - 1978.

48.Прихотан А.М., Толстых Н.Н. Дети без семьи. - М.: 1990.

50. Рівненський міський будинок дитини // Медицина Рівненщини / Голов. ред. К.В. Конєва. - Рівне, - 2004. - С. 347-355.

51.Проселкова М.Е., Козловская Г.Б., Башина Б.М. Особенности психического развития детей-сирот раннего возраста // Журн. невропатол. и психиатр. - 1995. - № 5. - С. 52-58.

52.Психическое развитие воспитанников детского дома / Под ред. И.В.

53.Психическое развитие детей-сирот (по результатам психологического мониторинга) / Под ред. Л.М. Шипицьшой. - СПб., 1996.

54.Пластинина Т.А. Ребенок должен жить в семье // Патронатное воспитание в России на современном этапе / Сост. Иванова Н.П. - М., 2002, с. 68-73.

55.Психическое развитие воспитанников детского дома // Под ред. Дубровиной И.В., Рузской А. Т. -М. Педагогика - 1990

56.Развитие личности в условиях психической депривации / Под ред. И.В. Дубровиной. - М., 1991, с. 159.

57.Рыбиновский Е.М. Возрастные стандарты социализации детей-сирот. -М. -1999.

58.Словарь практического психолога. // Сост. С.Ю. Толовин. - Минск.: Харвест. 1997.

59.Соколова Е.Т. Самосознание и самооценка при аномалиях личности. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1989. - 215 с.

60.Социальная адаптация детей в школьных учреждения. // Под ред. Р.В. Тонковой-Ямпольской и др. -М.; 1980.

61.Симпсон Т.Н. Шизофрения раннего детского возраста. - М.: Медгиз, 1948.-134 с.

62.Хорни К. Тревожность // Тревога и тревожность / Под ред. В.М. Астапова. - СПб.: Питер, 2001. - С. 166-180.

63.Фрухш Э.Л. Некоторая специфика развития детей в условиях дома ребенка // Психологические основы формирования личности в условиях общественного воспитания. Тез. докл. конф. - М., 1979. - С. 115-116. 55.Хомская Е.Д. Нейропсихология. - М., 1987. - С. 185 - 200.

64.Шипицына Л.М. Психология детей-сирот. - СПб., 2005. - 637 с.

Додатки

Додаток 1

Список дітей Рівненського міського будинку дитини

1. Андрущук Іванка

2. Богуцька Ірина

3. Волков Михайло

4. Вуяс Вадим

5. Дев'ятка Ольга

6. Корнатовська Тетяна

7. Корніюк Артем

8. Кошиль Максим

9. Кубай Віталій

10. Кулакевич Анатолій

11. Мальчевська Ірина

12. Мельничук Оксана

13. Мечкало Єгор

14. Михайлович Юлія

15. Ліннік Роман

16. Павлюк Юрій

17. Подтьоп Юлія

18. Помінчук Меланія

19. Романовська Тамара

20. Трач Мирослава

21. Шиманський Андрій

22. Шур Євген

23. Яковчук Олеся

Додаток 2

Список дітей ДНЗ № 52

1. Боричевська Оксана

2. Важовський Павло

3. Василевський Олександр

4. Герасимчук Інна

5. Дєдов Валерій

6. Кашпер Інна

7. Кірієвський Кирил

8. Коваль Богдан

9. Коцуба Ольга

10. Кравчук Тетяна

11. Куськін Андрій

12. Мельничук Дмитро

13. Михальчук Олексій

14. Просіна Тетяна

15. Тихончук Людмила

16. Савицька Христина

17. Семенюк тетяна

18. Сидоров Сергій

19. Чернявська Олена

20. Швець Олег

21. Щербакова Анастасія

22. Юра Ольга

Додаток 3

1. №1 (Ольга)

Сон. Термін формування сну - норма; характеристика ритму - особливий ритм (жайворонок);

Динаміка сну.

Формування самосвідомості

Реакція на голод - норма; реакція на мокру білизну - норма; реакція на маніпуляцію дитиною - норма; процес годівлі - норма; становлення навичок охайності - сигналізує про свої потреби.

Увага. Мимовільна увага - здатність до тривалої фіксації погляду. Довільна увага - в межах норми.

Моторний розвиток. Моторна координація - неспритний; тонка моторика - задовільна; коли дівчинка роздратована, то хитається на стільчику. Рухова загальмованість - помалу виконує доручення.

Кардинальні моменти розвитку моторики дітей у віці 2 - 3 роки

Не підстрибує на одному місці, не складає папір удвічі, не балансує на одній нозі 3 - 5 сек, не перестрибує, гудзика не застібає.

Сенсорний розвиток. Розрізнення кольорів - червоний.

Емоційна сфера. Контактність вибіркова з дорослими, дружить з дівчатами, вираження емоційно стримане, часто в тривожних станах зі зміною обстановки, любить дуже сестричку.

Сфера спілкування. Ставлення до перебування на самоті - не переносить. Чужих людей не слухає, тим більше їхні зауваження.

Мова. Розуміє звернену мову до себе; мова тиха, розбірлива, невиразна, складова будова слів порушена.

Пізнавальна діяльність. Копіює на папері хрест, розповідає вірші, розуміє хоча б 3 прийменники, розрізняє протилежні поняття.

Формування соціальної поведінки. Становлення навичок самообслуговування - їжі, одягання, акуратність. Поведінка адекватна кругом.

1. №1 (Юлія, 3 р.)

Сон. Термін формування сну - затриманий; характеристика ритму - відсутність ритму;

Динаміка сну.

Формування самосвідомості

Реакція на голод - гіперчутливість; реакція на мокру білизну - норма; реакція на маніпуляцію дитиною - гіперчутливість; процес годівлі - норма; становлення навичок охайності - не сигналізує про свої потреби.

Увага. Мимовільна увага - здатність до тривалої фіксації погляду. Довільна увага - в межах нище норми.

Моторний розвиток. Моторна координація - спритний; тонка моторика - задовільна; рухове занепокоєння - на стільчику вперед - назад, а в ліжку вправо - вліво. Рухова загальмованість - відсутня. Динаміка моторного розвитку - норма.

Кардинальні моменти розвитку моторики дітей у віці 2 - 3 роки

Перестрибує через лінію, накреслену на підлозі, утримує рівновагу , стоячи на одній нозі протягом 7 - 10 сек., защібає гудзика, ходить по вузькій дощечці.

Сенсорний розвиток. Розрізнення кольорів - розрізняє, впізнає.

Емоційна сфера. Контактує з дітьми та дорослими, гіперактивний.

Сфера спілкування. Страхи, перебування в колективі, серед багатьох людей, гіперактивний, надмірна товариськість.

Мова. Активна, емоційна, забарлива.

Пізнавальна діяльність. Розповідає вірші, розуміє хоча б 3 прийменники, розрізняє протилежні поняття, рахує до двох, складає розрізану картинку з трьох частин.

Формування соціальної поведінки. Враховує ситуацію, активний, адекватна поведінка.

2. №2 (Юрій, 2,8 р.)

Сон. Термін формування сну - норма; характеристика ритму - динаміка ритму;

Динаміка сну.

Формування самосвідомості

Реакція на голод - амбівалентне ставлення; реакція на маніпуляцію дитиною - гіперчутливість; процес годівлі - норма; становлення навичок охайності - не сигналізує про свої потреби.

Увага. Мимовільна увага - не здатний до тривалої фіксації погляду. Довільна увага - в межах норми.

Моторний розвиток. Моторна координація - спритний; тонка моторика - задовільна; Рухова загальмованість - відсутня. Динаміка моторного розвитку - норма.

Кардинальні моменти розвитку моторики дітей у віці 2 - 3 роки

Перестрибує через лінію, накреслену на підлозі, утримує рівновагу , стоячи на одній нозі протягом 7 - 10 сек., защібає гудзика, ходить по вузькій дощечці.

Сенсорний розвиток. Розрізнення кольорів - розрізняє кольори,називає їх.

Емоційна сфера. В межах норми. Міміка - повністю задоволена. Полярність емоційних реакцій - перевага позитивного полюса.

Сфера спілкування. Розрізняє оточуючих. Надмірна товариськість. Погано переносить корекцію зовні.

Мова. Речення, словник в межах норми.

Пізнавальна діяльність. Розповідає вірші, розуміє хоча б 3 прийменники, розрізняє протилежні поняття, рахує до двох, складає розрізану картинку з трьох частин.

Формування соціальної поведінки. Враховує ситуацію, пасивний, адекватна поведінка.

3. №3 (Олеся, 2,7 р.)

Сон. Термін формування сну - норма; характеристика ритму - особливий ритм (сова);

Динаміка сну.

Формування самосвідомості

Реакція на голод - гіперчутливість; реакція на мокру білизну - норма; реакція на маніпуляцію дитиною - норма; процес годівлі - норма; становлення навичок охайності - сигналізує про свої потреби.

Увага. Мимовільна увага - здатність до тривалої фіксації погляду. Довільна увага - в межах норми.

Моторний розвиток. Моторна координація - спритний; тонка моторика - задовільна; коли дівчинка роздратована, то хитається на стільчику. Рухова загальмованість - відсутня.

Кардинальні моменти розвитку моторики дітей у віці 2 - 3 роки

Не підстрибує на одному місці, не складає папір удвічі, не балансує на одній нозі 3 - 5 сек, не перестрибує, гудзика не застібає.

Сенсорний розвиток. Розрізнення кольорів - погане.

Емоційна сфера. Контактність вибіркова з дорослими, дружить зі всіма дітьми, вираження емоційно стримане, часто в тривожних станах зі зміною обстановки.

Сфера спілкування. Ставлення до перебування на самоті - не переносить. Чужих людей не старається уникати.

Мова. Розуміє звернену мову; мова розбірлива, невиразна, складова будова слів порушена.

Пізнавальна діяльність. Копіює на папері хрест, розповідає вірші, розуміє хоча б 3 прийменники, розрізняє протилежні поняття.

Формування соціальної поведінки. Становлення навичок самообслуговування - їжі, одягання, акуратність. Поведінка адекватна кругом.

4. №4 (Юлія, 2,7 р.)

Сон. Термін формування сну - норма; характеристика ритму - особливий ритм (жайворонок);

Динаміка сну.

Формування самосвідомості

Реакція на голод - гіперчутливість; реакція на мокру білизну - відсутність реакції; реакція на маніпуляцію дитиною - гіперчутливість; процес годівлі - норма; становлення навичок охайності - не сигналізує про свої потреби.

Увага. Мимовільна увага - здатність до тривалої фіксації погляду. Довільна увага - нижче норми.

Моторний розвиток. Моторна координація - неспритний; тонка моторика - задовільна; рухове занепокоєння - на стільчику вперед - назад. Рухова загальмованість - відсутня. Динаміка моторного розвитку - норма.

Кардинальні моменти розвитку моторики дітей у віці 2 - 3 роки

Не перестрибує через лінію, накреслену на підлозі, утримує рівновагу , стоячи на одній нозі протягом 7 - 10 сек., не защібає гудзика, ходить по вузькій дощечці.

Сенсорний розвиток. Розрізнення кольорів - розрізняє, впізнає.

Емоційна сфера. Контактує з дітьми та дорослими, активний.

Сфера спілкування. Страхи перебування в колективі, серед багатьох людей, активний, товариськість.

Мова. Мова виразна, емоційна, забарлива.

Пізнавальна діяльність. Не копіює на папері хрест, розповідає вірші, розрізняє протилежні поняття, рахує до двох, складає розрізану картинку з трьох частин.

Формування соціальної поведінки. Враховує ситуацію, активний, адекватна поведінка.

5. №5 (Максим, 2,6 р.)

Сон. Термін формування сну - норма; характеристика ритму - особливий ритм (сова);

Динаміка сну.

Формування самосвідомості

Реакція на голод - норма; реакція на маніпуляцію дитиною - норма; процес годівлі - норма; становлення навичок охайності - сигналізує про свої потреби.

Увага. Мимовільна увага -здатний до тривалої фіксації погляду. Довільна увага - в межах норми.

Моторний розвиток. Моторна координація - спритний; тонка моторика - задовільна; Рухова загальмованість - відсутня. Динаміка моторного розвитку - норма.

Кардинальні моменти розвитку моторики дітей у віці 2 - 3 роки

Перестрибує через лінію, накреслену на підлозі, утримує рівновагу , стоячи на одній нозі протягом 7 - 10 сек., защібає гудзика, ходить по вузькій дощечці.

Сенсорний розвиток. Розрізнення кольорів - розрізняє кольори,називає їх.

Емоційна сфера. В межах норми. Міміка - повністю задоволена. Полярність емоційних реакцій - перевага позитивного полюса.

Сфера спілкування. Розрізняє оточуючих. Надмірна товариськість. Переносить не дуже добре корекцію зовні.

Мова. Словник в межах норми.

Пізнавальна діяльність. Копіює на папері хрест, розповідає вірші, розуміє хоча б 3 прийменники, розрізняє протилежні поняття, рахує до двох.

Формування соціальної поведінки. Враховує ситуацію, активний, адекватна поведінка.

6. №6 (Меланія, 2,9 р.)

Сон. Термін формування сну - затриманий; характеристика ритму - відсутність ритму;

Динаміка сну.

Формування самосвідомості

Реакція на голод - норма; реакція на мокру білизну - відсутність репакції; реакція на маніпуляцію дитиною - перекручена реакція; процес годівлі - норма; становлення навичок охайності - не сигналізує про свої потреби.

Увага. Мимовільна увага - не здатність до тривалої фіксації погляду. Довільна увага - нижче норми.

Моторний розвиток. Моторна координація - неспритний; тонка моторика - задовільна; коли дівчинка роздратована, то хитається на стільчику. Рухова загальмованість - відсутня.

Кардинальні моменти розвитку моторики дітей у віці 2 - 3 роки

Підстрибує на одному місці, не складає папір удвічі, балансує на одній нозі 3 - 5 сек, перестрибує, гудзика не застібає.

Сенсорний розвиток. Розрізнення кольорів - погано розрізняє.

Емоційна сфера. Контактність вибіркова з дорослими, дружить з хлопчиками, вираження емоційно стримане, часто в тривожних станах зі зміною обстановки.

Сфера спілкування. Ставлення до перебування на самоті - не переносить. Чужих людей не слухає, тим більше їхні зауваження.

Мова. Розуміє звернену мову до себе; мова гучна, складова будова слів не порушена.

Пізнавальна діяльність. Копіює на папері хрест, розповідає вірші, розуміє хоча б 3 прийменники, розрізняє протилежні поняття.

Формування соціальної поведінки. Становлення навичок самообслуговування - їжі, одягання, акуратність. Поведінка адекватна кругом.

7. №7 (Мирослава, 2,4 р.)

Сон. Термін формування сну - норма; характеристика ритму - динаміка ритму;

Динаміка сну.

Формування самосвідомості

Реакція на голод - гіперчутливість; реакція на мокру білизну - гіперчутливість; реакція на маніпуляцію дитиною - норма; процес годівлі - норма; становлення навичок охайності - сигналізує про свої потреби.

Увага. Мимовільна увага - не здатність до тривалої фіксації погляду. Довільна увага - нижче норми.

Моторний розвиток. Моторна координація - неспритний; тонка моторика - незадовільна; рухове занепокоєння - на стільчику туди - сюди. Рухова загальмованість - відсутня. Динаміка моторного розвитку - норма.

Кардинальні моменти розвитку моторики дітей у віці 2 - 3 роки

Перестрибує через лінію, накреслену на підлозі, не утримує рівновагу , стоячи на одній нозі протягом 7 - 10 сек., защібає гудзика, не ходить по вузькій дощечці.

Сенсорний розвиток. Розрізненння кольорів - погано розрізняє.

Емоційна сфера. Контактує з дітьми та дорослими, неактивний.

Сфера спілкування. Страхи, перебування в колективі, серед багатьох людей, неактивний, середня товариськість.

Мова. Реченнями, мова невиразна, тиха, спокійна, забарлива.

Пізнавальна діяльність. Копіює на папері хрест, розповідає вірші, розуміє хоча б 3 прийменники, розрізняє протилежні поняття, рахує до двох, складає розрізану картинку з трьох частин.

Формування соціальної поведінки. Враховує ситуацію, активний, адекватна поведінка.

8. №8 (Анатолій, 2, 4 р.)

Сон. Термін формування сну - норма; характеристика ритму - особливий ритм (жайворонок);

Динаміка сну.

Формування самосвідомості

Реакція на голод - відсутня реакція; реакція на маніпуляцію дитиною - гіперчутливість; процес годівлі - норма; становлення навичок охайності - сигналізує про свої потреби.

Увага. Мимовільна увага - не здатний до тривалої фіксації погляду. Довільна увага - в межах норми.

Моторний розвиток. Моторна координація - спритний; тонка моторика - задовільна; Рухова загальмованість - відсутня. Динаміка моторного розвитку - норма.

Кардинальні моменти розвитку моторики дітей у віці 2 - 3 роки

Перестрибує через лінію, накреслену на підлозі, утримує рівновагу , стоячи на одній нозі протягом 7 - 10 сек., защібає гудзика, ходить по вузькій дощечці.

Сенсорний розвиток. Розрізнення кольорів - розрізняє кольори,називає їх.

Емоційна сфера. В межах норми. Міміка - повністю задоволена. Полярність емоційних реакцій - перевага позитивного полюса.

Сфера спілкування. Розрізняє оточуючих. Надмірна товариськість. Погано переносить корекцію зовні.

Мова. Речення, граматизм, словник в межах норми.

Пізнавальна діяльність. Копіює на папері хрест, розповідає вірші, розуміє хоча б 3 прийменники, розрізняє протилежні поняття, рахує до двох, складає розрізану картинку з трьох частин.

Формування соціальної поведінки. Враховує ситуацію, активний, адекватна поведінка.

9. №9 (Тамара, 2,6 р.)

Сон. Термін формування сну - затриманий; характеристика ритму - динаміка ритму;

Динаміка сну.

Формування самосвідомості

Реакція на голод - амбівалентне ставлення; реакція на мокру білизну - норма; реакція на маніпуляцію дитиною - відсутність реакції; процес годівлі - норма; становлення навичок охайності - не сигналізує про свої потреби.

Увага. Мимовільна увага - здатність до тривалої фіксації погляду. Довільна увага - в межах норми.

Моторний розвиток. Моторна координація - неспритний; тонка моторика - задовільна; коли дівчинка роздратована, то хитається на стільчику. Рухова загальмованість - помалу виконує доручення.

Кардинальні моменти розвитку моторики дітей у віці 2 - 3 роки

Не підстрибує на одному місці, не складає папір удвічі, не балансує на одній нозі 3 - 5 сек, не перестрибує, гудзика не застібає.

Сенсорний розвиток. Розрізнення кольорів - червоний.

Емоційна сфера. Контактність вибіркова з дорослими, дружить з дівчатами, вираження емоційно стримане, часто в тривожних станах зі зміною обстановки, любить дуже сестричку.

Сфера спілкування. Ставлення до перебування на самоті - не переносить. Чужих людей не слухає, тим більше їхні зауваження.

Мова. Розуміє звернену мову до себе; мова тиха, розбірлива, невиразна, складова будова слів порушена.

Пізнавальна діяльність. Копіює на папері хрест, розповідає вірші, розуміє хоча б 3 прийменники, розрізняє протилежні поняття.

Формування соціальної поведінки. Становлення навичок самообслуговування - їжі, одягання, акуратність. Поведінка адекватна кругом.

10. №10 (Оксана, 3 р.)

Сон. Термін формування сну - норма; характеристика ритму - динаміка сну;

Динаміка сну.

Формування самосвідомості

Реакція на голод - гіперчутливість; реакція на мокру білизну - норма; реакція на маніпуляцію дитиною - норма; процес годівлі - норма; становлення навичок охайності - сигналізує про свої потреби.

Увага. Мимовільна увага - здатність до тривалої фіксації погляду. Довільна увага - в межах норми.

Моторний розвиток. Моторна координація - спритний; тонка моторика - задовільна; рухове занепокоєння - на стільчику вперед - назад, а в ліжку вправо - вліво. Рухова загальмованість - відсутня. Динаміка моторного розвитку - норма.

Кардинальні моменти розвитку моторики дітей у віці 2 - 3 роки

Перестрибує через лінію, накреслену на підлозі, утримує рівновагу , стоячи на одній нозі протягом 7 - 10 сек., защібає гудзика, ходить по вузькій дощечці.

Сенсорний розвиток. Розрізнення кольорів - розрізняє, впізнає.

Емоційна сфера. Контактує з дітьми та дорослими, гіперактивний.

Сфера спілкування. Страхи, перебування в колективі, серед багатьох людей, гіперактивний, надмірна товариськість.

Мова. Реченнями, мова виразна, активна, емоційна, забарлива.

Пізнавальна діяльність. Копіює на папері хрест, розповідає вірші, розуміє хоча б 3 прийменники, розрізняє протилежні поняття, рахує до двох, складає розрізану картинку з трьох частин.

Формування соціальної поведінки. Враховує ситуацію, активний, адекватна поведінка.

11. №11 (Артем, 2,9 р.)

Сон. Термін формування сну - норма; характеристика ритму - особливий ритм (жайворонок);

Динаміка сну.

Формування самосвідомості

Реакція на голод - амбівалентне ставлення; реакція на маніпуляцію дитиною - норма; процес годівлі - норма; становлення навичок охайності - не сигналізує про свої потреби.

Увага. Мимовільна увага - не здатний до тривалої фіксації погляду. Довільна увага - в межах норми.

Моторний розвиток. Моторна координація - спритний; тонка моторика - задовільна; Рухова загальмованість - відсутня. Динаміка моторного розвитку - норма.

Кардинальні моменти розвитку моторики дітей у віці 2 - 3 роки

Перестрибує через лінію, накреслену на підлозі, утримує рівновагу , стоячи на одній нозі протягом 7 - 10 сек., защібає гудзика, ходить по вузькій дощечці.

Сенсорний розвиток. Розрізнення кольорів - розрізняє кольори,називає їх.

Емоційна сфера. В межах норми. Міміка - повністю задоволена. Полярність емоційних реакцій - перевага позитивного полюса.

Сфера спілкування. Розрізняє оточуючих. Надмірна товариськість. Погано переносить корекцію зовні.

Мова. Речення, граматизм, словник в межах норми.

Пізнавальна діяльність. Копіює на папері хрест, розповідає вірші, розуміє хоча б 3 прийменники, розрізняє протилежні поняття, рахує до двох, складає розрізану картинку з трьох частин.

Формування соціальної поведінки. Враховує ситуацію, активний, адекватна поведінка.

12. №12 (Роман, 2,4 р.)

Сон. Термін формування сну - затриманий; характеристика ритму - особливий ритм (жайворонок);

Динаміка сну.

Формування самосвідомості

Реакція на голод - відсутність реакції; реакція на мокру білизну - перекручена реакція; реакція на маніпуляцію дитиною - норма; процес годівлі - норма; становлення навичок охайності - не сигналізує про свої потреби.

Увага. Мимовільна увага - здатність до тривалої фіксації погляду. Довільна увага - в межах норми.

Моторний розвиток. Моторна координація - неспритний; тонка моторика - задовільна; коли дівчинка роздратована, то хитається на стільчику. Рухова загальмованість - помалу виконує доручення.

Кардинальні моменти розвитку моторики дітей у віці 2 - 3 роки

Не підстрибує на одному місці, не складає папір удвічі, не балансує на одній нозі 3 - 5 сек, не перестрибує, гудзика не застібає.

Сенсорний розвиток. Розрізнення кольорів - червоний.

Емоційна сфера. Контактність вибіркова з дорослими, дружить з дівчатами, вираження емоційно стримане, часто в тривожних станах зі зміною обстановки, любить дуже сестричку.

Сфера спілкування. Ставлення до перебування на самоті - не переносить. Чужих людей не слухає, тим більше їхні зауваження.

Мова. Розуміє звернену мову до себе; мова тиха, розбірлива, невиразна, складова будова слів порушена.

Пізнавальна діяльність. Копіює на папері хрест, розповідає вірші, розуміє хоча б 3 прийменники, розрізняє протилежні поняття.

Формування соціальної поведінки. Становлення навичок самообслуговування - їжі, одягання, акуратність. Поведінка адекватна кругом.

13. №13 (Іванка, 2,9 р.)

Сон. Термін формування сну - норма; характеристика ритму - особливий ритм (сова);

Динаміка сну.

Формування самосвідомості

Реакція на голод - гіперчутливість; реакція на мокру білизну - гіперчутливість; реакція на маніпуляцію дитиною - гіперчутливість; процес годівлі - норма; становлення навичок охайності - не сигналізує про свої потреби.

Увага. Мимовільна увага - здатність до тривалої фіксації погляду. Довільна увага - в межах норми.

Моторний розвиток. Моторна координація - спритна; тонка моторика - задовільна; рухове занепокоєння - на стільчику вперед - назад, а в ліжку вправо - вліво. Рухова загальмованість - відсутня. Динаміка моторного розвитку - норма.

Кардинальні моменти розвитку моторики дітей у віці 2 - 3 роки

Перестрибує через лінію, накреслену на підлозі, утримує рівновагу , стоячи на одній нозі протягом 7 - 10 сек., защібає гудзика, ходить по вузькій дощечці.

Сенсорний розвиток. Розрізнення кольорів - розрізняє, впізнає.

Емоційна сфера. Контактує з дітьми та дорослими, гіперактивний.

Сфера спілкування. Страхи, перебування в колективі, серед багатьох людей, гіперактивний, надмірна товариськість.

Мова. Реченнями, мова виразна, активна, емоційна, забарлива.

Пізнавальна діяльність. Копіює на папері хрест, розповідає вірші, розуміє хоча б 3 прийменники, розрізняє протилежні поняття, рахує до двох, складає розрізану картинку з трьох частин.

Формування соціальної поведінки. Враховує ситуацію, активний, адекватна поведінка.

14. №14 (Ірина, 2,8 р.)

Сон. Термін формування сну - затриманий; характеристика ритму - відсутність ритму;

Динаміка сну.

Формування самосвідомості

Реакція на голод - гіперчуливість; реакція на маніпуляцію дитиною - відсутність реакції; процес годівлі - норма; становлення навичок охайності - сигналізує про свої потреби.

Увага. Мимовільна увага - не здатний до тривалої фіксації погляду. Довільна увага - в межах норми.

Моторний розвиток. Моторна координація - спритний; тонка моторика - задовільна; Рухова загальмованість - відсутня. Динаміка моторного розвитку - норма.

Кардинальні моменти розвитку моторики дітей у віці 2 - 3 роки

Перестрибує через лінію, накреслену на підлозі, утримує рівновагу , стоячи на одній нозі протягом 7 - 10 сек., защібає гудзика, ходить по вузькій дощечці.

Сенсорний розвиток. Розрізнення кольорів - розрізняє кольори,називає їх.

Емоційна сфера. В межах норми. Міміка - повністю задоволена. Полярність емоційних реакцій - перевага позитивного полюса.

Сфера спілкування. Розрізняє оточуючих. Надмірна товариськість. Погано переносить корекцію зовні.

Мова. Речення, граматизм, словник в межах норми.

Пізнавальна діяльність. Копіює на папері хрест, розповідає вірші, розуміє хоча б 3 прийменники, розрізняє протилежні поняття, рахує до двох, складає розрізану картинку з трьох частин.

Формування соціальної поведінки. Враховує ситуацію, активний, адекватна поведінка.

15. №15 (Вадим, 2,5 р.)

Сон. Термін формування сну - норма; характеристика ритму - особливий ритм (жайворонок);

Динаміка сну.

Формування самосвідомості

Реакція на голод - норма; реакція на мокру білизну - норма; реакція на маніпуляцію дитиною - норма; процес годівлі - норма; становлення навичок охайності - сигналізує про свої потреби.

Увага. Мимовільна увага - здатність до тривалої фіксації погляду. Довільна увага - в межах норми.

Моторний розвиток. Моторна координація - неспритний; тонка моторика - задовільна; коли хлопчик роздратований, то хитається на стільчику. Рухова загальмованість - не виконує доручення.