Гендерні відмінності прояву агресії у підлітковому віці

Психологічні особливості агресивної поведінки підлітків. Статевовікові та індивідуальні особливості прояву агресивності в підлітковому віці. Експериментальне дослідження та програма психокорекції гендерних відмінностей прояву агресії у підлітків.

Рубрика Психология
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 19.10.2011
Размер файла 374,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Телебачення має непрямий вплив на людей, адже за один рік воно викреслює з життя людини тисячі годин, які вони могли б присвятити іншій діяльності. Телебаченням формується свій світ із певними перебільшеннями, що дуже впливає на розум, мислення дітей і дорослих, які його дивляться, спотворює їх уявлення про навколишній світ і події у ньому [48, 56].

Вважається, що умови сімейного виховання дитини відбиваються на всьому житті і є важливим моментом формування особистості. Сім'я, з точки зору пред'явлених до неї вимог, повинна максимально забезпечити адаптацію її членів до умов суспільного життя, а також підготувати ґрунт для прийняття дитиною соціальних норм. Вважається, що умови сімейного виховання дитини відбиваються на всьому житті і є важливим моментом формування особистості. Сім'я, з точки зору пред'явлених до неї вимог, повинна максимально забезпечити адаптацію її членів до умов суспільного життя, а також підготувати ґрунт для прийняття дитиною соціальних норм. Останніми роками збільшився термін, який проводять підлітки поза сім'єю і школою, зростає питома вага товариства однолітків, яка нерідко перевищує вплив батьків і вчителів. Безконтрольність такого спілкування створює потенцію небезпечної ситуації. На формування особистості неповнолітнього значною мірою впливають і недоліки навчально-виховного процесу, існує конфлікт у системі учень-учень, учень-учитель, учень-батьки, батьки-вчитель [3, 46].

Як свідчать наукові дослідження, у підлітковому віці соціально-економічні умови мають великий вплив на формування особистості, оскільки сприйняття дитини має високу лабільність, тобто психічні особливості прояву агресивної поведінки знаходяться у прямій залежності від формування соціальних потреб, як наслідок формування мотивів діяльності. Цей віковий період у силу своїх складностей і суперечностей є сенситивним для виникнення ситуацій, які порушують нормальний хід особистісного становлення, створюючи об'єктивні умови проявам агресивних тенденцій.

1.3 Статевовікові та індивідуальні особливості прояву агресивності в підлітковому віці

Характер агресивної поведінки багато в чому визначається статевовіковимии та індивідуальними особливостями. Кожен віковий етап має специфічну ситуацію розвитку і висуває певні вимоги до особистості. Адаптація до вікових вимог нерідко супроводжується різними проявами агресивної поведінки. Кризові, перехідні періоди пов'язані з незадоволеністю своїм положенням, протестною поведінкою, негативізмом, капризністю та неврівноваженістю. Вікові кризи, що супроводжуються природним зростанням агресивності, пов'язані з появою нових потреб, які не задовольняються існуючими стосунками та вміннями. Більшість дослідників вважає, що агресивна поведінка підлітків зумовлюється чинниками середовища [15, 185].

Специфічною рисою агресивної поведінки підлітків є його залежність від групи однолітків на тлі руйнування авторитету дорослих. У цьому віці бути агресивним часто означає «здаватися або бути сильним». Будь-яка підліткова група має свої ритуали і міфи, які підтримуються лідером. Наприклад, широко поширені ритуали посвяти у члени групи або випробування новачків. Ритуали підсилюються почуттям приналежності до групи і дають підліткам відчуття безпеки, а міфи стають ідейною основою її життєдіяльності. Міфи широко використовуються групою для виправдання її внутрішньогрупової і зовнішньої агресії. Насилля, яке надихається груповим міфом, переживається підлітками як ствердження своєї сили, як героїзм і відданість групі.

В окремих випадках ініціаторами агресивної поведінки можуть бути окремі підлітки аутсайдери, дезадаптовані через різні причини, що здійснюють спроби самоствердитися з допомогою агресії. Більшість досліджень проведених в цьому напрямку показують, що однією з головних причин агресивності підлітків є порушення стосунків з однолітками, вчителями та батьками, і досить часто визначається його статусом у групі.

Високий рівень агресії спостерігається у лідерів та відторгнутих. Лідери з допомогою агресивних дій укріплюють свою першість, а відторгнуті групою виявляють незадоволеність своїм положенням та прагнуть таким чином змінити його [17, 21].

Традиційно вважається, що хлопці більш схильні до проявів агресії, однак це не зовсім так, просто агресія у дівчат виглядає дещо інакше. Останнім часом вчені відзначають зменшення відмінностей між агресивною поведінкою хлопців та дівчат.

Хлопчики, не дивлячись на те, що вони фізично сильніше за дівчат, володіють більшою емоційністю до дії як фізичних так і психологічних факторів. Невипадково у хлопчиків частіше за дівчат зустрічаються психічні розлади.

Хлопці-підлітки виявляють агресію відкрито, грубо, вона менш керована і контрольована. Крім цього, донині зберігається стереотипний погляд суспільства на те, що дівчатам не личить виявляти свою агресію, і тому їх набагато раніше починають учити стримувати її. Наприклад, хлопчику у відповідь на скаргу про те, що його образили або вдарили, кажуть «піди і дай здачі», дівчинці ж така порада дається набагато рідше: зазвичай їй рекомендують не зв'язуватися і відійти вбік.

Ще одна відмінність полягає в тому, що дівчатка більш сенситивні і вразливі, грубий прояв агресії зазвичай їм не властивий. Тому вони досить рано заміняють фізичну агресію вербальною, а деякі з них з раннього віку привчаються камуфлювати агресивність іронією і сарказмом. Це виглядає м'якше, але діє болючіше.

Дівчата раніше навчаються контролювати свою агресивність, тому вона рано стає у них вибірковою, що б'є точно в ціль. Дівчатка чітко спрямовують свою агресію на конкретну людину, причому точно обирають її вразливе місце. Дівчача агресія завуальована і зовні менш помітна, але більш ефективна. Хлопці контролюють свою агресію погано, вона носить у них більш генералізований характер і щедро виплескується на всіх оточуючих без розбору.

У підлітковому віці дівчатка починають випереджати хлопців у своєму фізичному та психічному розвитку. Маючи кращий контроль, дівчата нерідко «підставляють» хлопців. Вони частіше виступають провокаторами агресивних дій хлопців.

Результати проведених Р.М. Масагутовим досліджень свідчать про те, що у 20,7% хлопців та 7,5% дівчат спостерігається систематична фізична агресія (участь у бійках частіше 1-2 разів на місяць). Найбільш значущими показниками ризику агресії у хлопців є мікросоціальні чинники: захоплення, пов'язані з насиллям і жорстокістю, спілкування з раніше засудженими особами, вживання психоактивних речовин, батьківська агресія. При цьому захисним чинником, що гальмує розвиток агресивного поведінкового стереотипу, є такі особистісні характеристики, як нерішучість, підвищена тривожність, сором'язливість [17, 23].

Агресивні дівчата відрізняються дратівливістю, образливістю, мають відхилення у статево рольовій поведінці. Фізична агресія дівчат значно частіше спрямована на протилежну стать і членів сім'ї, часто поєднувалась з аутоагресією та змішаною агресією. У хлопців фізична агресія значуще частіше спрямовується проти осіб своєї статі, незнайомих перехожих і мотивується бажанням підтримати самооцінку та статус серед однолітків.

Отже, невипадково дані психологів різних країн світу свідчать про те, що агресивна поведінка частіше зустрічається у хлопчиків, ніж у дівчаток, а випадки антисуспільних вчинків знаходяться у відношенні 10:1. Адже, психічні розрізнення хлопчиків та дівчаток визначаються як статевим деформізмом та загальними особливостями та закономірностями його розвитку, так і специфічного прояву характерних типів мужності та жіночості, рівнем розвитку суспільства.

Прояви агресивної поведінки у хлопчиків і дівчаток значно відрізняються (1.3, 1.4).

Таблиця 1.3

Прояв різних форм агресивної поведінки у підлітків-хлопчиків

Форми агресивності

10-11 років

12-13 років

14-15 років

1.

Фізична

70 %

59 %

61 %

2.

Непряма

40 %

49 %

39 %

3.

Вербальна

62 %

52 %

81 %

4.

Негативізм

68 %

69 %

82 %

Таблиця 1.4

Прояв різних форм агресивної поведінки у підлітків-дівчаток.

Форми агресивності

10-11 років

12-13 років

14-15 років

1.

Фізична

30 %

38 %

56 %

2.

Непряма

25 %

41 %

59 %

3.

Вербальна

38 %

49 %

60 %

4.

Негативізм

36 %

62 %

52 %

Фізична агресивність, наприклад, проявляється у 60-70% хлопчиків тоді як у дівчаток ця форма агресивності відмічається лише у 30-56% . В той час необхідно відмітити, що у хлопчиків з віком відбувається затухання фізичної агресивності з 70% в 10-11 років до 60% в 14-15 років, тоді як у дівчаток навпаки спостерігається ріст цієї форми агресивності: з 30% в 12-13 років і 56% в 14-15 років.

Вербальна агресивність відмічається у 62-81% хлопчиків і 38-60% дівчат. При цьому в 12-13 років у хлопчиків має місце зниження рівня вербальної агресивності, тоді як у дівчат цей процес збільшується: 38% у 10-11 років; 49% -- 12-13 років і 60% в 14-15 років.

Негативізм значно сильніший у підлітків-хлопчиків (68-82%), спостерігається тільки у 36-60% дівчат цього віку.

При зниженні непрямої агресивності підлітків-хлопчиків (від 10-15 років) іде ріст її у дівчат з 25% в 10-11 років до 59% в 14-15 років.

Невеликою агресивністю відрізняються 10-11 річні підлітки-хлопчики, у яких при негативізмі в 68% та вербальній агресивності в 62% . Однак до 14-15 років у хлопчиків на перший план виходять вербальні форми агресивності (81%) і негативізм (82%). При цьому фізична агресивність знижується до 61%, а непряма складає лише 39%.

На відміну від хлопчиків у підлітків-дівчаток з віком істотно збільшується фізична агресивність -- з 30% в 10-11 років до 56% в 14-15 років, різко росте агресивність непряма -- з 25% в 10-11 років до 59% в 14-15 років і агресивність вербальна -- з 38% в 10-11 років до 49% в 12-13 років і 60% в 14-15 років. Разом з тим у дівчаток зменшується при переході з другої на третю стадію підліткового віку негативізм з 62 до 52%.

Звідси витікає необхідність більш детального вивчення особливостей саме дівчачої агресивності. За зовнішньою грубістю хлопчиків-підлітків та скритістю дівчат лежить складна картина статевовікових розрізнень їх розвитку, в тому числі і прояву різних форм агресивності.

Отже, підлітковий вік є періодом гострої кризи дорослішання і часто супроводжується ризиковою поведінкою та девіаціями. Підліток стоїть перед завданням формування власних поглядів на життя і потребує мудрої і ненав'язливої поради дорослого.

Незважаючи на широку поширеність, прояви підліткової агресивності не мають серйозних негативних наслідків для оточуючих, не порушують функціонального та психологічного розвитку підлітків. Тяжкі форми насильницької поведінки, асоціальні та явно патологічні форми агресії спостерігаються значно рідше [18, 15].

Таким чином, можна відзначити, що для підліткового віку агресія - достатньо звичне явище. Більше того, у процесі соціалізації підлітка агресивна поведінка має низку важливих функцій. У нормі вона звільняє від страху, допомагає відстоювати свої інтереси, захищає від зовнішніх загроз, сприяє адаптації. У зв'язку з цим можна говорити про два види прояву підліткової агресії - «доброякісно-адаптивний» та «деструктивно-дезадаптивний». Причому для розвитку особистості небезпечні не стільки самі агресивні прояви, скільки їх результат і неправильна реакція оточуючих. У випадку, коли насилля дає різноманітні привілеї (визнання, увагу тощо), у дітей та підлітків з великою вірогідністю формується поведінка, що ґрунтується на культі сили. Такий тип поведінки складає основу соціального функціонування дорослих людей, зокрема у кримінальних угрупованнях. Прагнення оточуючих придушити агресію силою нерідко призводить до ефекту, протилежного очікуваному.

ВИСНОВКИ ДО I РОЗДІЛУ

Аналіз концепцій та теорій вивчення агресії та агресивної поведінки зарубіжними та вітчизняними психологами засвідчив відсутність серед дослідників одностайної думки щодо визначення поняття «агресія» та «агресивність». Більшість з них схильні вважати, що агресія - це дія, спрямована на заподіяння фізичної або психологічної шкоди, збитків або на знищення окремої людини чи групи людей, тоді як агресивність - це відносно стійка риса особистості, яка виявляється як готовність до агресивної поведінки.

Зокрема, представники етологічного напрямку вважають, що агресія - це біологічно необхідний інстинкт, який допомагає виживанню індивіда. У ранньому психоаналізу агресивність розглядалася як одна із складових сексуального інстинкту, пізніше про неї говорили як про відносно незалежну від нього, яка має не тільки біологічну, але й соціальну сторони, що є одним з базових спонукань людини, що породжує її соціальне буття. Представники теорії «фрустрації-агресії» вважають, що агресія є наслідком фрустрації, і розглядали її як акт цілеспрямованої реакції з метою заподіяння шкоди організму. Теорія соціального научіння тлумачить агресію як поведінку, засвоєну в процесі соціалізації через наслідування соціальних зразків.

Сучасні підходи до аналізу агресії характеризуються розумінням цього феномену як складного і багатогранного, у якому задіяні: сім'я, однолітки, школа, засоби масової інформації, тощо. Саме в результаті їх впливу агресія «вплітається» у поведінковий репертуар підлітків, стає невід'ємною частиною підліткової субкультури, яка в префігуративному суспільстві дедалі частіше визначає тенденції культури суспільства.

Адже, найгостріше проблема агресивної поведінки постає саме у підлітковому віці, коли здійснюється перехід до нового щабля розвитку особистості; серед підлітків посилюється негативізм, демонстративна стосовно дорослих поведінка, частішають випадки виявів жорстокості й агресивності. Агресивність супроводжують неадекватне самооцінювання (занижене або завищене), неадекватний рівень домагань, що не відповідає можливостям підлітка; підвищена емоційна напруженість і тривожність; різний ступінь неадекватності уявлень підлітків про своє місце в сім'ї, про ставлення до них однолітків, низький рівень сформованості комунікативних навичок тощо. Функціональність агресивної поведінки підлітків на мікросоціальному рівні досить часто пов'язана з фрустрацією актуальних потреб підлітків у довірі, любові, творчості, визнанні, належності до групи, тощо, а на макросоціальному - із відчуттями тривожності і непевності, що супроводжують процеси самовизначення. Останні в сучасному українському суспільстві супроводжуються зростанням поляризації української молоді, нестабільністю, відсутністю сталої системи цінностей.

Слід зазначити, що агресія підлітків безпосередньо не пов'язана з порушенням усталених правил і норм і відокремлюється від асоціальної поведінки. Отже, численні аспекти агресивної поведінки підлітків є досить розробленими, хоча більшість з них спрямовані на дослідження впливу окремих факторів на прояви агресії у підлітків (самооцінки, незадоволеності потреб, стосунків з однолітками, мотивів тощо). Донині фактично відсутні дослідження агресії як системного феномена.

РОЗДІЛ II. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНДЕРНИХ ВІДМІННОСТЕЙ ПРОЯВУ АГРЕСІЇ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

2.1 Організація, методика та процедура дослідження

В ході даної роботи ми розробили план та послідовність експериментального дослідження гендерних відмінностей прояву агресії у підлітковому віці.

Процедура дослідження передбачала наступні стадії:

- збір необхідної інформації з проблеми дослідження;

- розробка програми дослідження;

- визначення експериментальних об'єктів дослідження (вибірки);

- підбір методик та тренінгових вправ;

- емпіричне дослідження;

- проведення тренінгового заняття;

- повторне емпіричне дослідження;

- статистична обробка результатів;

- інтерпретація та обґрунтування емпіричних даних.

На першому етапі дослідження аналізувалася наукова література з питань особливостей прояву агресії у підлітковому віці враховуючи гендерні та індивідуальні особливості.

На другому етапі проводився пілотажний етап дослідження, констатуючий експеримент основного етапу, метою якого було вивчення гендерних особливостей прояву агресії у підлітковому віці.

На третьому етапі - у ході формуючого експерименту здійснювалась апробація і перевірка ефективності розробленої програми, яка спрямована на зменшення агресивних тенденцій серед підлітків, здійснення теоретичної інтерпретації висновків дослідження.

Для діагностики гендерних відмінностей прояву агресії в процесі спілкування та взаємодії підлітків в групі однолітків нами були використанні наступні методики:

1) Спостереження за поведінкою учнів, за агресивними проявами дітей на уроках і перервах.

2) Проективна методика «Неіснуюча тварина».

3) Опитувальник Басса-Даркі.

4) Тест «Оцінка агресивності у стосунках» (А. Асінгер)».

У експериментальному дослідженні було задіяно 56 учнів 9-А і 9-Б класів (з них 26 юнаків та 30 дівчат) ЗОШ І-ІІ ступеню с.Милостів Рівненського району Рівненської області (Додаток 1,2).

З метою виявлення серед досліджуваної групи дітей схильних до прояву агресивної поведінки провели спостереження за допомогою «Схеми спостереження за агресивною поведінкою підлітків» (Додаток 3). Для підтвердження результатів спостереження була використана проективна методика «Неіснуюча тварина».

Серед дітей схильних до агресивної поведінки виявилося 27, серед них 13 дівчаток і 14 хлопчиків. За таким принципом була сформована експериментальна група.

Контрольна група сформована за наступним принципом - діти які не мають яскраво вираженої схильності до прояву агресивної поведінки, це 29 дітей (17 дівчаток і 12 хлопчиків).

Наступним є проведення експерименту. Дослідник організовує взаємодію з учнями, інструктує їх, проводить навчальну серію, реєстрацію поведінки досліджуваних, опитує їх по завершенні експерименту. Виділяємо 3 підетапи:

а) підготовка експерименту (підготовка приміщення, обладнання, уточнення інструкцій).

б) інструктування та мотивування досліджуваних. Інструкція повинна включати мотиваційні компоненти, тобто учасник тестування повинен знати, які можливості надає йому участь у експерименті (інформація про свої здібності, особистісні риси, допомога у вирішені проблеми). Для багатьох досліджуваних ситуація експерименту незвична, вони хвилюються, увага змінюється, розуміння інструкцій залежить від особистісних когнітивних здібностей та темпераменту, а іноді і знання мови. Тому необхідно перевіряти як оптант зрозумів інструкцію і при необхідності повторити її, але без коментарів.

в) експериментування. Спочатку потрібно переконатися в дієздатності оптантів, у їх бажанні брати участь у тестуванні. В процесі експерименту перед дослідником повинна лежати інструкція, в якій зафіксовано порядок його дій. Необхідно реєструвати додаткові ознаки поведінки оптантів. По закінченні дослідження потрібно подякувати учням за роботу.

Підбір методів статистичної обробки, її проведення та інтерпретація результатів є наступним етапом нашого дослідження.

Останнім етапом є висновки, що спростовують або підтверджують гіпотезу.

Коротко зупинимося на використаних методиках дослідження:

1. Спостереження за поведінкою учнів, за агресивними проявами дітей на уроках і перервах.

Метод спостереження, дуже давній метод збору інформації про поведінку дитини. Він дуже часто використовується в педагогічній практиці для складання характеристики учня. Велику роль грає цей метод в психологічній практиці.

По-перше, це можливість отримати багату інформацію для попереднього аналізу особливостей поведінки підлітка і для складання програми дослідження.

По-друге, спостереження можна використовувати, коли психологічна інформація не може бути отримана будь-яким іншим шляхом.

Спостереження являє собою метод збору інформації шляхом безпосереднього сприйняття і прямої регістрації всіх елементів поведінки дитини у відповідності з ціллю і задачами дослідження.

Всю поведінку підлітка неможливо охопити спостереженням. Тому зазвичай складається проста схема спостереження за поведінкою, виділяються основні його елементи.

Підліткова агресивність частіше всього проявляється в зовнішньому плані поведінки і включає в себе емоційні реакції, вербальні (слова) і невербальні (жести, міміка) реакції та вчинки.

Внутрішній план також має немале значення ? це відноситься до психологічних захистів.

Схема спостереження за проявами агресивної поведінки підлітків дає змогу визначити рівень агресивності дитини і зробити припущення про тенденції до формування патохарактерологічних агресивних реакцій. За даною схемою досліднику пропонується фіксувати частоту проявів поведінкових актів підлітка відповідно до 15 показників проявів агресивності: 0 - не проявляється ніколи, 1 - іноді спостерігається, 2 - спостерігається досить часто, 3 - проявляється майже завжди, 4 - спостерігається постійно. Загальна сума балів за частотою спостереження визначає рівень агресивності:

2. Проективна методика «Неіснуюча тварина».

Методика «Неіснуюча тварина» дає змогу визначити схильність дитини до агресії, стійкість темпераменту і характеру до зовнішніх впливів.

Для роботи за цією методикою потрібен лист паперу, простий м'який олівець і гумка.

Інструкція: Придумайте і намалюйте неіснуючу тварину і назвіть її неіснуючим ім'ям.

Аспекти аналізу малюнку розділяють на формальні і змістовні. До формального аспекту відносяться:

а) семантика розташування у просторі;

б) графологічні ознаки.

Змістовний аналіз малюнку:

1. Центральна смислова частина фігури (голова чи її замінники).

2. Опорна частина фігури (ноги, лапи та ін.).

3. Частини, що піднімаються над рівнем фігури (функціональні чи для прикраси).

4. Загальна енергія.

5. Тематичний аспект.

6. Незвичайні деталі.

7. Творчі можливості.

8. Назва.

9. Бесіда.

10. Загальне враження.

Показники та інтерпретація (Додаток 4).

3. Діагностика станів агресії у підлітків за допомогою опитувальника Басса-Даркі.

Завдання дослідження -- виявити у підлітків різні прояви агресії за допомогою опитувальника Басса-Даркі.

Це особистісний опитувальник, який розроблений вченими А. Бассом і
А. Даркі в 1957 році. Призначений для діагностики агресивних і ворожих реакцій.

Опитувальник містить 75 запитань, на які оптант повинен відповісти «так» або «ні» (Додаток 5). Кожне твердження відноситься до одного з восьми індексів форм агресивних реакцій чи ворожих реакцій:

Кожне твердження відноситься до певних з 8-ми так званих індексів форм агресивної чи ворожої реакції:

1. Фізична агресія (напад) - використання фізичної сили проти іншої людини.

2. Непряма агресія - агресія, яка непрямим шляхом направлена на іншу особу (злісні плітки, жарти) і агресія без направленості злості, яка проявляється у криці, битті кулаками по столі).

3. Схильність до роздратування - готовність до прояву при найменшому збудженні різкості та грубості.

4. Негативізм - опозиційні реакції, направлені проти авторитету і начальства.

5. Образа - заздрість і ненависть до навколишніх, яка обумовлена почуттями гніву на весь світ за дійсні страждання.

6. Підозрілість - недовіра та обережність по відношенню до людей, засновані на переконанні в тому, що оточуючі хочуть завдати шкоди.

7. Вербальна агресія - вираження негативних почуттів через форму (сварки, крики) і зміст словесної загрози (прокляття).

8. Почуття провини - переконання досліджуваного в тому, що він є поганою людиною.

По числу співпадань з ключем підраховуються індекси різних форм агресивності і ворожих реакцій. Сумування індексів 1, 2, 3, 7 дає загальний індекс агресивності, 5 і 6 - індекс ворожості. Ворожість - загальна негативна позиція по відношенню до оточуючих; агресія - активні зовнішні реакції агресії по відношенню до конкретних осіб.

Опитувальник використовується і у вітчизняних роботах, однак даних про його стандартизацію на вітчизняних вибірках не вказується. В ситуаціях експертизи опитувальник не захищений від змін, а достовірність результатів залежить від довіри досліджуваного і психолога.

Методика Баса-Даркі дозволяє визначити типові для досліджуваних форми агресивної поведінки. Застосовуючи дану методику, можна наглядно впевнитися в тому, що у різних категорій підлітків агресія має різноманітні кількісні і якісні характеристики.

Інструкція.

«Діти, зараз вам буде запропонований опитувальник, який стосується діагностики вашої агресивності. Старайтеся відповідати чесно і правдиво, тут немає правильних чи неправильних, хороших чи поганих відповідей. Над запитаннями довго не думайте.

На бланку для відповідей зверху запишіть своє прізвище, ім'я та клас. Відповідаючи на запитання, записуйте його номер і відповідайте «так», якщо ви згідні із твердженням, чи «ні» - якщо не згідні.»

4. Тест «Оцінка агресивності у стосунках» (А.Асінгер)».

Тест А.Асінгера визначає, чи достатньо людина коректна у стосунках з оточуючими і чи легко з нею спілкуватися. Тест містить 20 запитань, на які оптант повинен відповісти «так» або «ні» (Додаток 6).

Інструкція. Відзначте галочкою відповідь, що характеризує вашу відповідь.

2.2 Аналіз та інтерпретація отриманих результатів

Експериментальне дослідження було проведене на базі ЗОШ с.Милостів Рівненського району, Рівненської області. В дослідженні були задіяні учні 9-А і 9-Б класів віком 14-15 років.

За допомогою карти спостереження за агресивною поведінкою дітей були сформовані дві експериментальні групи:

1) основна група - 27 підлітків з проявами агресії у поведінці, з них 13 дівчаток і 14 хлопчиків;

2) контрольна група - 29 підлітків без яскраво виражених проявів агресії, з них 17 дівчаток і 12 хлопчиків.

Результати спостереження наведені в таблицях (Додаток 7,8).

Для підтвердження результатів спостереження була використана проективна методика «Неіснуюча тварина».

Проективна методика «Неіснуюча тварина» допомогла нам відкрити особистісний світ дитини. На малюнках дітей, що вказують на агресивність особистості були виділені такі елементи симптомокомплексної агресії, як:

- неакуратність малюнка -35%;

- велика кількість гострих кутів - 41%;

- голова, повернута вправо чи анфас - 50%;

- хвіст, піднятий угору, пишний - 62%;

- верхнє розміщення кутів -20%;

- сильна, упевнена лінія малюнка - 37%;

- крупне зображення - 85%;

- погрозливий вираз - 62%,

- погрозлива поза - 54%;

- наявність зброї нападу (зуби, кігті, роги) - 56%;

- нічна тварина - 17%.

- хижак - 47%;

Ці симптомокомплекси допомагають оцінити агресивність підлітка і інші види порушення поведінки.

Аналіз обрахунків за методикою діагностики рівня агресивності
Басса-Даркі здійснюється таким чином: діти (9 клас) погоджувались або не погоджувались із твердженнями, запропонованими у методиці. Загальна кількість тверджень - 75.

Результати дослідження проявів агресії дівчаток експериментальної групи наводимо в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Результати дослідження станів агресії за опитувальником Басса-Даркі у дівчаток (експериментальна група)

Ім'я

Фізична агресія

Непряма агресія

Роздратованість

Негати-

візм

Образа

Підозрі-

лість

Вербальна

агресія

Почуття провини

1. Оксана А.

3

9

7

7

4

7

6

9

2. Карина Б.

2

8

9

5

3

8

8

10

3. Марія Д.

4

8

7

5

5

8

7

8

4. Поліна Д.

4

7

8

7

2

8

8

11

5. Діана І.

7

10

7

8

5

7

6

9

6. Іванна К.

3

9

7

7

3

8

7

11

7. Ірина М.

6

8

9

7

4

7

8

8

8. Ірина М.

10

9

7

8

4

7

7

9

9. Катерина М.

5

7

6

9

3

5

7

7

10. Вероніка О.

6

8

9

8

4

8

8

10

11. Наталія П.

2

10

6

8

5

7

8

11

12. Надія Р.

4

9

5

9

3

8

5

12

13. Ольга Ш.

3

6

9

6

2

6

6

9

Серед. знач.

5

8

7

7

4

7

7

9

Як видно з таблиці 2.1, у дівчаток експериментальної групи перше місце за рівнем виявлення посідає почуття провини, друге - непряма агресія, третє - підозрілість, вербальна агресія, негативізм, роздратованість, четверте - фізична агресія і образа.

Результати дослідження рівня агресивності дівчаток контрольної групи наводимо в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Результати дослідження станів агресії за опитувальником Басса-Даркі у дівчаток (контрольна група)

Ім'я

Фізична агресія

Непряма агресія

Роздрато-ваність

Негати-

візм

Образа

Підозрі-

лість

Вербальна

агресія

Почуття провини

1. Вікторія А.

5

-

5

5

5

4

9

8

2. Олена Б.

3

6

7

3

3

5

4

3

3. Тетяна Б.

6

7

3

4

4

4

8

7

4. Софія Д.

5

8

9

2

6

6

7

9

5. Катерина К.

3

5

4

5

4

5

4

7

6. Ольга К.

3

5

5

4

7

6

9

5

7. Тетяна К.

4

4

8

4

4

6

8

8

8. Анастасія М.

6

5

3

3

4

4

7

3

9. Вікторія М.

6

6

5

2

7

8

5

8

10. Аліна М.

4

6

7

4

4

4

10

3

11. Дарія М.

4

6

4

2

5

7

7

6

12. Вікторія Н.

2

2

2

3

2

5

8

7

13. Богдана П.

5

5

4

2

6

6

5

6

14. Олександра Р.

3

6

5

2

4

4

10

7

15. Катерина С.

4

6

6

2

7

5

10

5

16. Оксана Т.

3

4

5

3

3

4

8

4

17. Катерина Ш.

5

4

7

3

7

6

5

9

Серед. знач.

4

5

5

3

5

5

7

7

З таблиці 2.2 видно, що у дівчаток контрольної групи перше місце за рівнем виявлення, як і у дівчаток експериментальної групи посідає почуття провини і вербальна агресія, друге - непряма агресія, роздратованість, образа, підозріливість, третє - фізична агресія і негативізм.

Результати дослідження проявів агресії хлопчиків експериментальної групи наводимо в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Результати дослідження станів агресії за опитувальником Басса-Даркі у хлопчиків (експериментальна група)

Ім'я

Фізична агресія

Непряма агресія

Роздрато-ваність

Негативізм

Образа

Підозрілість

Вербальна агресія

Почуття провини

1. Олександр В.

10

6

8

3

5

8

8

8

2. Олександр Г.

10

9

7

6

5

5

10

6

3. Ярослав Г.

2

8

8

2

4

4

2

8

4. Андрій Д.

10

5

7

4

7

8

9

7

5. Михайло І.

8

10

6

9

6

8

6

9

6. Максим К.

7

8

7

2

6

8

6

9

7. Антон К.

7

6

7

10

6

6

6

5

8. Олександр Л.

10

4

7

3

4

8

10

3

9. Антон М.

4

7

5

8

5

6

8

7

10. Дмитро М.

8

7

3

3

4

8

8

6

11. Олександр П.

5

10

5

1

3

4

6

5

12. Владислав С.

5

5

6

8

4

4

7

4

13. Дмитро С.

8

9

7

8

6

6

7

8

14. Максим Ш.

3

8

4

5

4

5

6

6

Серед. знач

7

7

6

5

5

6

7

7

Як бачимо з таблиці 2.3, у хлопчиків експериментальної групи перше місце за рівнем виявлення посідає фізична агресія, непряма агресія, вербальна агресія, почуття провини, друге місце - роздратованість і підозрілість, третє - образа і негативізм.

Результати дослідження проявів агресії хлопчиків контрольної групи наводимо в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Результати дослідження станів агресії за опитувальником Басса-Даркі у хлопчиків (контрольна група)

Ім'я

Фізична агресія

Непряма агресія

Роздрато-ваність

Негати-

візм

Образа

Підозрі-

лість

Вербальна

агресія

Почуття провини

1. Антон А.

8

5

5

2

7

8

5

9

2. Павло В.

8

6

7

4

4

4

10

3

3. Дмитро В.

4

6

4

2

5

7

7

6

4. Василь Д.

5

2

2

3

2

5

8

7

5. Денис Д.

5

5

4

2

6

6

5

6

6. Євген К.

6

7

5

2

4

4

10

9

7. Ігор К.

7

6

6

2

7

5

10

5

8. Сергій К.

6

4

5

3

3

4

7

5

9. Михайло М.

5

4

7

3

7

6

5

9

10. Сергій М.

6

2

2

3

2

5

8

7

11. Дмитро П.

4

6

3

3

5

5

5

7

12. Андрій С.

5

-

4

5

5

4

4

1

Серед. знач

6

4

4

3

5

5

7

6

З отриманих результатів видно, що у хлопчиків контрольної групи перше місце за рівнем виявлення посідає вербальна агресія, друге місце - почуття провини і фізична агресія, третє місце - підозрілість і образа, четверте - роздратованість, непряма агресія і негативізм.

Для визначення гендерних відмінностей прояву агресії порівнюємо середні значення експериментальної і контрольної груп. Результати наводимо в таблиці 2.5, 2.6.

Таблиця 2.5

Середні значення різних показників агресії дівчаток і хлопчиків експериментальної групи

Скорочення

Назва показника

Дівчатка

Хлопчики

Ф. а

Фізична агресія

5

7

Н. а

Непряма агресія

8

7

Р.

Роздратованість

7

6

Н.

Негативізм

7

5

О.

Образа

4

5

П.

Підозрілість

7

6

В. а

Вербальна агресія

7

7

П. в

Почуття провини

9

7

Таблиця 2.6

Середні значення різних показників агресії дівчаток і хлопчиків контрольної групи

Скорочення

Назва показника

Дівчатка

Хлопчики

Ф. а

Фізична агресія

4

6

Н. а

Непряма агресія

5

4

Р.

Роздратованість

5

4

Н.

Негативізм

3

3

О.

Образа

5

5

П.

Підозрілість

5

5

В. а

Вербальна агресія

7

7

П. в

Почуття провини

7

6

Визначивши середні значення різних показників агресії, виявилося, що у хлопчиків експериментальної групи найбільше виражені такі: фізична агресія, вербальна агресія, почуття провини, непряма агресія, а у дівчаток - почуття провини та непряма агресія. Найменше виражена, як у хлопчиків, так і у дівчаток образа. Графічне відображення показників агресії наводимо в рис. 2.1.

Рис. 2.1

Графічне відображення показників агресивності дівчаток і хлопчиків експериментальної групи

Графічне відображення показників агресії хлопчиків і дівчаток контрольної групи наводимо в рис. 2.2.

Рис. 2.2

Графічне відображення показників агресивності дівчаток і хлопчиків контрольної групи

Як видно з рис. 2.2 у хлопчиків контрольної групи найбільше виражена вербальна агресія, фізична агресія і почуття провини, у дівчаток вербальна агресія і почуття провини. Найменше виражений у дівчаток і хлопчиків негативізм.

Відповідно до отриманих показників визначили індекс агресивності, агресивну мотивація, індекс ворожості і спрямування агресії. Результати занесені в додаток 11, 12, 13, 14..

Рис.2.3

Графічне відображення індексів різних форм агресивності і ворожих реакцій дівчаток і хлопчиків експериментальної групи

Як видно з рис. 2.3 агресивна мотивація, індекс агресивності і направленість агресії у дівчаток експериментальної групи менші ніж у хлопчиків, а індекс ворожості більший. У дівчаток і у хлопчиків найбільш виражена направленість агресії, найменш виражений індекс ворожості.

У дівчаток контрольної групи агресивна мотивація, індекс агресивності менше виражений ніж у хлопчиків, індекс ворожості однаковий у хлопчиків і дівчаток. Направленість агресії у дівчаток контрольної групи більша ніж у хлопчиків (рис.2.4).

Рис.2.4

Графічне відображення індексів різних форм агресивності і ворожих реакцій дівчаток і хлопчиків контрольної групи

На наступному етапі дослідження ми провели тест «Оцінка агресивності у стосунках» (А.Асінгер)». Результати наводимо в таблицях 2.7, 2.8, 2.9, 2.10.

Таблиця 2.7

Результати дослідження рівня агресивності у дівчаток (експериментальна група) за тестом

«оцінка агресивності у стосунках» (А.Асінгер)

П. І.

Запитання

У

Рівень агрес.

1

2

3

1

3

6

7

8

9

10

11

12

13

11

13

16

17

18

19

20

1.

Оксана А.

3

2

1

3

3

1

3

1

3

3

1

3

1

3

3

3

3

1

3

3

47

вис.

2.

Карина Б.

2

3

3

1

3

3

1

3

2

3

2

2

3

3

3

3

1

1

1

3

46

вис.

3.

Марія Д.

3

2

3

1

1

1

1

3

3

1

3

3

1

1

2

1

1

3

1

2

37

пом.

4.

Поліна Д.

3

3

1

1

1

1

1

1

2

2

1

3

1

1

2

1

1

1

3

1

36

пом.

5.

Діана І.

2

2

1

3

1

1

3

3

1

3

1

2

2

3

1

2

1

1

1

1

35

низ.

6.

Іванна К.

3

1

3

1

3

2

1

1

3

1

3

1

2

1

3

3

1

2

3

3

41

пом.

7.

Ірина М.

2

3

1

2

1

3

1

1

1

3

1

3

2

3

1

3

3

3

1

3

41

пом.

8.

Ірина М.

3

1

2

3

3

1

3

3

2

1

1

1

2

3

3

3

3

3

2

3

46

вис.

9.

Катерина М.

1

1

2

2

1

1

3

2

1

3

3

1

3

2

3

3

1

1

2

2

38

пом.

10.

Вероніка О.

2

1

3

1

2

3

1

2

3

2

2

3

3

2

3

2

3

3

2

3

46

вис.

11.

Наталія П.

3

1

3

1

3

1

1

2

3

3

3

2

3

3

2

3

2

3

3

3

48

вис.

12.

Надія Р.

2

1

3

1

1

3

2

3

3

1

2

1

1

1

1

2

1

3

1

1

34

низ.

13.

Ольга Ш.

1

2

3

3

3

1

2

3

3

1

3

3

2

1

3

2

1

2

3

2

44

пом.

Таблиця 2.8

Результати дослідження рівня агресивності у дівчаток

(контрольна група)

за тестом «оцінка агресивності у стосунках» (А.Асінгер)

П. І.

Запитання

У

Рівень агрес.

1

2

3

1

3

6

7

8

9

10

11

12

13

11

13

16

17

18

19

20

1.

Вікторія А.

1

2

3

1

1

3

2

3

3

1

2

1

1

1

1

2

1

3

1

1

34

низ.

2.

Олена Б.

2

2

2

2

1

1

3

2

1

3

3

1

3

2

3

3

1

1

2

2

40

пом.

3.

Тетяна Б.

3

3

3

1

1

1

1

2

3

1

3

3

2

1

2

1

1

3

1

2

38

пом.

4.

Софія Д.

1

3

1

1

1

1

1

1

3

2

1

3

3

2

2

1

1

1

3

1

33

низ.

5.

Катерина К.

2

2

1

3

1

1

3

3

2

3

1

2

2

1

1

2

1

1

1

1

34

низ.

6.

Ольга К.

1

2

2

2

1

1

3

2

1

2

3

1

3

2

3

3

1

1

2

2

38

пом.

7.

Тетяна К.

2

3

1

2

1

3

1

2

1

3

1

3

2

2

1

3

3

3

1

3

41

пом.

8.

Анастасія М.

3

3

2

3

3

1

3

3

2

1

1

2

2

3

3

3

3

3

2

3

49

вис.

9.

Вікторія М.

3

1

2

2

1

1

3

2

1

3

3

1

3

2

3

3

1

1

2

2

40

пом.

10.

Аліна М.

2

1

3

1

2

3

1

2

2

2

2

2

3

2

3

2

3

3

2

3

44

пом.

11.

Дарія М.

1

2

3

1

3

1

1

2

3

3

3

3

3

3

2

3

2

3

3

3

48

вис.

12.

Вікторія Н.

2

1

2

1

1

3

2

3

2

1

2

1

1

2

1

2

1

3

1

1

33

низ.

13.

Богдана П.

3

2

3

3

3

1

2

3

3

1

3

2

2

1

3

2

1

2

2

2

44

пом.

14.

Олександра Р.

2

3

1

3

3

2

3

3

1

2

1

1

1

1

2

1

3

1

2

2

38

пом.

15.

Катерина С.

2

1

2

2

1

1

3

2

1

3

3

2

2

2

3

3

1

1

2

2

39

пом.

16.

Оксана Т.

1

2

2

1

2

3

1

2

3

2

2

3

3

2

1

2

3

2

2

3

42

пом.

17.

Катерина Ш.

3

1

3

1

3

1

1

2

3

3

3

2

3

3

2

3

2

3

3

3

48

вис.

Таблиця 2.9

Результати дослідження рівня агресивності у хлопчиків (експериментальна група)

за тестом «оцінка агресивності у стосунках» (А.Асінгер)

П. І.

Запитання

У

Рівень агрес.

1

2

3

1

3

6

7

8

9

10

11

12

13

11

13

16

17

18

19

20

1.

Олександр В.

2

1

1

2

1

3

3

2

3

3

2

3

2

3

2

2

3

3

3

2

46

вис.

2.

Олександр Г.

1

3

3

1

2

3

2

3

2

2

1

2

3

2

3

2

2

3

2

3

45

вис.

3.

Ярослав Г.

3

2

3

1

1

1

3

3

3

2

3

3

1

1

1

3

1

3

1

1

40

пом.

4.

Андрій Д.

1

1

2

1

2

1

2

3

2

3

1

3

1

1

1

1

2

1

3

1

33

низ.

5.

Михайло І.

2

2

1

3

2

1

2

3

1

2

2

2

2

3

2

2

1

1

1

2

37

пом.

6.

Максим К.

3

2

3

1

3

2

3

2

3

2

3

1

2

3

2

3

3

2

3

2

48

вис.

7.

Антон К.

2

3

1

2

1

3

2

1

2

1

2

3

2

3

2

2

3

3

1

2

41

пом.

8.

Олександр Л.

1

1

2

3

3

1

1

3

2

2

1

1

2

3

2

1

3

3

2

2

39

пом.

9.

Антон М.

3

3

2

2

1

1

3

2

1

3

3

1

3

2

3

2

1

1

2

3

42

пом.

10.

Дмитро М.

2

3

3

1

2

3

2

3

2

3

2

3

3

2

3

3

3

3

2

3

51

вис.

11.

Олександр П.

1

3

3

1

1

3

1

2

3

2

3

2

3

3

3

1

2

3

3

3

46

вис.

12.

Владислав С.

2

1

3

1

1

3

2

1

3

1

2

2

1

1

2

1

1

2

2

1

33

низ.

13.

Дмитро С.

3

2

3

3

3

1

3

2

3

2

3

3

2

1

2

2

3

2

3

2

48

вис.

14.

Максим Ш.

1

2

2

3

3

1

1

3

2

1

1

2

2

3

2

1

3

3

2

2

40

пом.

Таблиця 2.10

Результати дослідження рівня агресивності у хлопчиків

(контрольна група)

за тестом «оцінка агресивності у стосунках» (А.Асінгер)

П. І.

Запитання

У

Рівень агрес.

1

2

3

1

3

6

7

8

9

10

11

12

13

11

13

16

17

18

19

20

1.

Антон А.

3

3

2

1

3

2

3

2

3

3

2

3

2

3

3

3

2

1

1

3

48

вис.

2.

Павло В.

1

2

3

2

1

1

1

3

3

1

3

1

1

1

2

1

1

2

1

2

33

низ.

3.

Дмитро В.

1

3

1

2

3

1

1

1

2

2

1

1

1

1

3

1

2

1

3

1

32

низ.

4.

Василь Д.

1

3

3

2

1

3

3

3

1

3

1

1

2

3

2

2

1

2

1

1

39

пом.

5.

Денис Д.

2

1

3

3

3

2

1

1

3

1

3

2

2

1

1

3

2

2

3

3

42

пом.

6.

Євген К.

3

3

3

2

1

3

1

1

1

3

1

3

2

3

3

3

3

3

1

3

46

вис.

7.

Ігор К.

1

2

2

3

3

1

3

3

2

1

1

1

2

3

1

3

3

3

2

3

43

пом.

8.

Сергій К.

1

1

2

3

2

3

3

2

1

3

3

1

3

2

2

3

2

1

2

2

42

пом.

9.

Михайло М.

3

1

2

2

2

3

1

2

3

2

2

3

1

2

1

2

3

1

2

3

41

пом.

10.

Сергій М.

1

2

3

2

3

3

2

2

3

1

3

1

3

1

2

3

2

2

1

3

43

пом.

11.

Дмитро П.

3

1

2

3

1

3

2

3

2

3

1

3

1

1

3

2

1

3

1

1

40

пом.

12.

Андрій С.

1

2

3

2

3

1

3

3

3

1

3

3

2

3

3

2

1

2

3

3

47

вис.

Як видно з таблиць 2.7, 2.8 та рис. 2.5 для 38,5% дівчаток і 43% хлопчиків експериментальної групи характерний високий рівень агресивності, 46% дівчаток і 43% хлопчиків мають помірний рівень агресивності, 15,5% дівчаток мають низький рівень агресивності, хлопчики відповідно 14%.

З таблиць 2.9, 2.10 і рис. 2.6 видно, що 18% дівчаток і 25% хлопчиків контрольної групи мають високий рівень агресивності, 59% дівчаток, 58% хлопчиків мають помірний рівень агресивності, для 23% дівчаток характерний низький рівень агресивності, для хлопчиків - 17%.

Рис.2.5

Графічне відображення показників агресивності дівчаток і хлопчиків експериментальної групи

за тестом «Оцінка агресивності у стосунках» (А.Асінгер).

Рис.2.6

Графічне відображення показників агресивності дівчаток і хлопчиків контрольної групи за тестом «Оцінка агресивності у стосунках» (А.Асінгер).

Вияснимо за допомогою методу кореляції чи існує взаємозв'язок між фізичною агресією та рівнем агресивності. Визначимо коефіцієнт кореляції Пірсона за допомогою формули:

Де - величина коваріації.

, середні квадратичні відхилення.

, - середнє значення.

Для зручності обчислень з допомогою математичних перетворень виводимо формулу:

а його достовірність визначимо за формулою

де tr - критерій достовірності коефіцієнта кореляції;

- коефіцієнт кореляції Пірсона;

t - стандартне значення критерію Стьюдента, яке знаходиться за таблицею.

Таблиця 2.11

Граничні значення t-критерію Стьюдента

v

Рівні значимості

v

Рівні значимості

0,05

0,01

0,001

0,05

0,01

0,001

1

12,71

63,60

21

2,08

2,83

3,82

2

4,30

9,93

31,60

22

2,07

2,82

3,79

3

3,18

5,84

12,94

23

2,07

2,81

3,77

4

2,78

4,60

8,61

24

2,06

2,80

3,75

5

2,57

4,03

6,86

25

2,06

2,79

3,73

6

2,45

3,71

5,96

26

2,06

2,78

3,71

7

2,37

3,50

5,41

27

2,05

2,77

3,69

8

2,31

3,36

5,04

28

2,05

2,76

3,67

9

2,26

3,25

4,78

29

2,04

2,76

3,66

10

2,23

3,17

4,59

30

2,04

2,75

3,65

11

2,20

3,11

4,44

40

2,02

2,70

3,55

12

2,18

3,06

4,32

50

2,01

2,68

3,50

13

2,16

3,01

4,22

60

2,00

2,66

3,46

14

2,15

2,98

4,14

80

1,99

2,64

3,42

15

2,13

2,95

4,07

80

1,98

2,63

3,39

16

2,12

2,92

4,02

100

1,98

2,62

3,37

17

2,11

2,90

3,97

200

1,97

2,60

3,34

18

2,10

2,88

3,92

500

1,96

2,59

3,31

19

2,09

2,86

3,88

?

1,96

2,58

3,29

20

2,09

2,85

3,85

Передусім згрупуємо отримані результати двох методик у дівчаток експериментальної групи, заносимо їх у таблицю 2.12.

Таблиця 2.12

Обчислення коефіцієнта кореляції Пірсона

Учень

Фізична агресія xi

Рівень агресивності yi

1

Оксана А.

3

47

9

2209

141

2

Карина Б.

2

46

4

2116

92

3

Марія Д.

4

37

16

1369

148

4

Поліна Д.

4

36

16

1296

144

5

Діана І.

7

35

49

1225

245

6

Іванна К.

3

41

9

1681

123

7

Ірина М.

6

41

36

1681

246

8

Ірина М.

10

46

100

2116

460

9

Катерина М.

5

38

25

1444

190

10

Вероніка О.

6

46

36

2116

276

11

Наталія П.

2

48

4

2304

96

12

Надія Р.

4

34

16

1156

136

13

Ольга Ш.

3

44

9

1936

132

59

539

329

22649

2429

Маємо:, , , , .

Визначимо коефіцієнт кореляції Пірсона у дівчаток експериментальної групи (Додаток 15).

Отже tr=3,71>3,11=t відповідно кореляція достовірна з ймовірністю другого порогу p<0,01.

Аналогічно визначаємо кореляцію Пірсона у дівчаток контрольної групи між фізичною агресією та рівнем агресивності. Дані заносимо у табл. 2.13.

Таблиця 2.13

Обчислення коефіцієнта кореляції Пірсона

Учень

Фізична агресія

xi

Рівень агресивності yi

1

Вікторія А.

5

34

25

1156

170

2

Олена Б.

3

40

9

1600

120

3

Тетяна Б.

6

38

36

1444

228

4

Софія Д.

5

33

25

1089

165

5

Катерина К.

3

34

9

1156

102

6

Ольга К.

3

38

9

1444

114

7

Тетяна К.

4

41

16

1681

164

8

Анастасія М.

6

49

36

2401

294

9

Вікторія М.

6

40

36

1600

240

10

Аліна М.

4

44

16

1936

176

11

Дарія М.

4

48

16

2304

192

12

Вікторія Н.

2

33

4

1089

66

13

Богдана П.

5

44

25

1936

220

14

Олександра Р.

3

38

9

1444

114

15

Катерина С.

4

39

16

1521

156

16

Оксана Т.

3

42

9

1764

126

17

Катерина Ш.

5

48

25

2304

240

71

683

321

27869

2887

Маємо:, , , , .

Визначимо коефіцієнт кореляції Пірсона у дівчаток контрольної групи (Додаток 16).

Отже tr=2,54>2,11=t відповідно кореляція достовірна з ймовірністю першого порогу p<0,05.

Визначимо чи існує взаємозв'язок між вербальною агресією та рівнем агресивності у хлопчиків експериментальної групи.

Згрупуємо дані в таблицю 4.14.

Таблиця 2.14

Обчислення коефіцієнта кореляції Пірсона

Учень

Вербальна агресія

xi

Рівень агресивності

yi

1

Олександр В.

7

46

49

2116

322

2

Олександр Г.

9

45

81

2025

405

3

Ярослав Г.

7

40

49

1600

280

4

Андрій Д.

7

33

49

1089

231

5

Михайло І.

6

37

36

1369

222

6

Максим К.

7

48

49

2304

336

7

Антон К.

7

41

49

1681

287

8

Олександр Л.

6

39

36

1521

234

9

Антон М.

7

42

49

1764

294

10

Дмитро М.

8

51

64

2601

408

11

Олександр П.

7

46

49

2116

322

12

Владислав С.

4

33

16

1089

132

13

Дмитро С.

6

48

36

2304

288

14

Максим Ш.

7

40

49

1600

280

95

589

661

25179

4041

Маємо:, , , , .

Визначимо коефіцієнт кореляції Пірсона у хлопчиків експериментальної групи (Додаток 17).

Отже tr=3,33>2,98=t відповідно кореляція достовірна з ймовірністю другого порогу p<0,01.

Далі згрупуємо отримані дані по двох методиках у хлопчиків контрольної групи, заносимо їх у таблицю 2.15.

Таблиця 2.15

Обчислення коефіцієнта кореляції Пірсона

Учень

Вербальна агресія

xi

Рівень агресивності yi

1

Антон А.

5

48

25

2304

240

2

Павло В.

10

33

100

1089

330

3

Дмитро В.

7

32

49

1024

224

4

Василь Д.

8

39

64

1521

312

5

Денис Д.

5

42

25

1764

210

6

Євген К.

10

46

100

2116

460

7

Ігор К.

10

43

100

1849

430

8

Сергій К.

7

42

49

1764

294

9

Михайло М.

5

41

25

1681

205

10

Сергій М.

8

43

64

1849

344

11

Дмитро П.

5

40

25

1600

200

12

Андрій С.

4

47

16

2209

188

84

496

642

20770

3437

Маємо:, , , , .

Визначимо коефіцієнт кореляції Пірсона у хлопчиків контрольної групи (Додаток 18).

Отже tr=2,2>2,18=t відповідно кореляція достовірна з ймовірністю першого порогу p<0,05.

Спираючись на проведені математичні підрахунки можна зробити висновок, що між фізичною і вербальною агресією і рівнем агресивності існує тісний взаємозв'язок. Кореляція достовірна:

- у дівчаток експериментальної групи tr=3,71>3,11=t кореляція достовірна з ймовірністю другого порогу p<0,01;

- у дівчаток контрольної групи tr=2,54>2,11=t кореляція достовірна з ймовірністю першого порогу p<0,05;

- у хлопчиків експериментальної групи tr=3,33>2,98=t кореляція достовірна з ймовірністю другого порогу p<0,01;

- у дівчаток контрольної групи tr=2,2>2,18=t кореляція достовірна з ймовірністю першого порогу p<0,05.

ВИСНОВКИ ДО ІI РОЗДІЛУ

Для виявлення серед досліджуваної групи дітей схильних до прояву агресивної поведінки ми провели спостереження і проективну методику «Неіснуюча тварина».

У експериментальному дослідженні гендерних відмінностей прояву агресії було вивчено закономірності виявлення агресивності підлітків.

Серед дітей схильних до агресивної поведінки виявилося 27, з них 13 дівчаток і 14 хлопчиків. Так була сформована експериментальна група.

Діти, які не мають яскраво вираженої схильності до прояву агресивної поведінки, це 29 дітей (17 дівчаток і 12 хлопчиків) були сформовані у контрольну групу.

При спостереженні за підлітками експериментальних груп відмічаються проблеми у спілкуванні із однолітками і дорослими, не повне усвідомлення свого нового образу, невміння поводитися в новому дорослому світі, конструктивно вирішувати конфліктні ситуації.

Аналізуючи отримані результати за методикою діагностики агресивності Басса-Даркі, виявилося, що для дівчаток експериментальної групи найбільш притаманні почуття провини і непряма агресія, найменш притаманна - фізична агресивність і образа. У хлопчиків експериментальної групи найбільш проявляється фізична агресія, непряма агресія, вербальна агресія, почуття провини, найменше - образа і негативізм.

У дівчаток контрольної групи найбільш проявляється почуття провини і вербальна агресія, найменше - фізична агресія і негативізм. Для хлопчиків контрольної групи характерним є вираження вербальної агресії, фізичної агресії та почуття провини, найменше виражені непряма агресія і негативізм.

Агресивна мотивація, індекс агресивності і направленість агресії у дівчаток експериментальної групи менша ніж у хлопчиків, а індекс ворожості більший. У дівчаток і у хлопчиків найбільш виражена направленість агресії, найменш виражений індекс ворожості.

У дівчаток контрольної групи агресивна мотивація, індекс агресивності менше виражені ніж у хлопчиків, індекс ворожості однаковий у хлопчиків і дівчаток. Направленість агресії у дівчаток більша ніж у хлопчиків.

Аналізуючи отримані результати за тестом «Оцінка агресивності у стосунках» (А.Асінгер) виявилося, що для 38,5% дівчаток і 43% хлопчиків експериментальної групи характерний високий рівень агресивності, 46% дівчаток і 43% хлопчиків мають помірний рівень агресивності, 15,5% дівчаток мають низький рівень агресивності, хлопчики відповідно 14%.

18% дівчаток і 25% хлопчиків контрольної групи мають високий рівень агресивності, 59% дівчаток, 58% хлопчиків мають помірний рівень агресивності, для 23% дівчаток характерний низький рівень агресивності, для хлопчиків - 17%.

Експериментальне дослідження довело, що, дійсно, рівень прояву агресії хлопчиків і дівчаток відрізняється по формі вияву

Статистична обробка даних показала, що кореляція достовірна з ймовірністю першого порогу p<0,05 та другого порогу p<0,01.

Дані спостереження, проективної методики «Неіснуюча тварина», опитувальника Басса-Даркі, тесту «Оцінка агресивності у стосунках» (А.Асінгер) були використані для складання програм зменшення агресивності підлітків.

РОЗДІЛ ІІІ. ПРОГРАМА ПСИХОКОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ З АГРЕСИВНИМИ ПІДЛІТКАМИ

3.1 Зміст та організація психокорекційної роботи

Корекційна тренінгова програма з подолання підліткової агресивності створена на основі тих теоретичних положень, які мають гуманістичну спрямованість у формуванні особистості.

Тренінг включає 10 занять. Кожне заняття побудоване за певною схемою:

Рефлексія особистого самопочуття.

Вступне слово тренера.

Вправи та психологічні ігри, які відповідають меті даного заняття.

Тренінг розрахований на 10 днів + 1 день для підведення підсумків, обміну думками та враженнями.

Метою соціально-психологічного тренінгу для агресивних підлітків є:

формування навичок неагресивного спілкування;

допомога в адекватному оцінюванні самого себе;

можливість отримання досвіду рефлексії та самоаналізу.

Завдання тренінгу:

Формування в учнів навичок самоконтролю.

Формування адекватної самооцінки.

Знімання негативних установок щодо оточення.

Формування толерантності.

Формування емпатії.

Розвиток почуття гумору, фантазії.

Формування навичок позитивного спілкування.

Розвиток творчого мислення.

Розвиток спостережливості.

Формування чуттєвого сприйняття.

Психокорекційна програма.

Заняття 1.

Мета: Ознайомлення учасників з умовами роботи тренінгової групи; інформування про особливості методів активного навчання; виявлення очікувань учасників від тренінгу; створення атмосфери безпеки як подальшого розвитку групи.

Хід роботи.

І. Вступне слово тренера стосується ознайомлення учасників із правилами групової тренінгової роботи.

Основні правила й принципи групової роботи.

1.Невинесення обговорюваних питань за межі групи.

2.Критиці підлягає не людина, а її вчинок, до того ж у формі, що не допускає зневаги особистості.

3.Відвертість.

4.Відкритість новим враженням.

5.Взаємопідтримка.

6.Визнання прав кожного на висловлювання власної думки.

7.У кожного учасника є право сказати «стоп», якщо він не готовий обговорювати свою проблему або думає, що запропонована вправа може його психологічно травмувати.

Після інформування підкреслюється, що основне завдання тренінгу - збагатити кожного учасника засобами й методами оптимального спілкування та ефективної міжособистісної взаємодії. А оволодіння ними залежить від особистої активності всіх учасників тренінгу. Потреба спілкування є однією із провідних для людини. Вміння спілкуватися - справжній дар, який потрібно в собі розвивати та вдосконалювати.

ІІ. Рефлексія особистого почуття.


Подобные документы

  • Психологічні особливості підліткового віку. Причини виникнення і форми прояву агресивної поведінки підлітків. Експериментальне дослідження проблеми агресії у підлітковому віці. Корекційна програма по зменьшенню агресії та підвищенню рівня самооцінки.

    дипломная работа [325,5 K], добавлен 12.05.2010

  • Психологічні особливості підліткового віку. Причини виникнення і форми прояву агресивної поведінки. Розвиток самооцінки в підлітковому віці. Коригуюча програма по зменшенню агресії та підвищенню рівня самооцінки. Методика діагностуючого експерименту.

    дипломная работа [351,4 K], добавлен 12.05.2010

  • Сутність агресії, агресивності. Девіантна поведінка дітей шкільного віку, підлітків. Психологічні та статевовікові особливості прояву агресивності в підлітковому віці. Проведення тестування "Кінетичний малюнок сім’ї", результати. Опитувальник Басса-Дарки.

    курсовая работа [183,0 K], добавлен 08.06.2015

  • Природа та форми прояву агресії, її особливості в підлітковому віці. Проблема взаємозв'язку агресивного поводження і переживання комплексу неповноцінності в підлітків. Рівневі показники та методи діагностики особливостей агресивної поведінки підлітків.

    дипломная работа [131,6 K], добавлен 12.05.2010

  • Загальне поняття агресивності. Основні підходи в поясненні її природи. Особливості прояву агресії у підлітків. Розвиток самооцінки в підлітковому віці. Кореляційний аналіз форм агресивної поведінки. Виявлення зв’язку між почуттям вини і рівнем самооцінки.

    курсовая работа [27,6 K], добавлен 20.05.2015

  • Загальна характеристика стилів виховання в сім’ї. Сутність та джерела агресії. Особливості виявлення агресивності у юнаків та дівчат. Експериментальне дослідження взаємозв'язку між стилем виховання і особливостями прояву агресивних реакцій у підлітків.

    дипломная работа [176,8 K], добавлен 04.08.2016

  • Поняття агресії та агресивності. Психологічна характеристика дітей; чинники, що впливають на розвиток агресивності в молодшому шкільному віці. Емпіричне дослідження прояву агресії у школярів за методикою "Неіснуюча тварина", "Тест емоцій" Баса-Даркі.

    курсовая работа [225,2 K], добавлен 28.05.2012

  • Сутність агресії та агресивності, причині їх прояву та основні психологічні напрямки дослідження, соціальні умови, що сприяють закріпленню. Етапи проведення емпіричного дослідження агресивності в старшому підлітковому віці, аналіз отриманих результатів.

    курсовая работа [54,8 K], добавлен 14.03.2014

  • Дитяча агресивність та вікові особливості її прояву. Причини виникнення, психологічні особливості та шляхи усунення агресії в період кризи трьох років, в молодшому дошкільному та в підлітковому віці. Наявність стимулів, що полегшують розрядку агресії.

    курсовая работа [60,5 K], добавлен 27.04.2009

  • Аналіз понять агресії та агресивності, трактування їх природи та детермінації різними психологічними школами, причина виникнення в підлітковому віці. Психологічна діагностика агресивної поведінки підлітків та розробка методики з її корекції та усунення.

    курсовая работа [115,2 K], добавлен 22.06.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.