Гендерні відмінності прояву агресії у підлітковому віці

Психологічні особливості агресивної поведінки підлітків. Статевовікові та індивідуальні особливості прояву агресивності в підлітковому віці. Експериментальне дослідження та програма психокорекції гендерних відмінностей прояву агресії у підлітків.

Рубрика Психология
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 19.10.2011
Размер файла 374,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

ІІІ. Вправи.

Гра «Твоє ім'я».

- Зараз один із вас назве своє повне ім'я та по батькові. Наше завдання - назвати якомога більше варіантів імені, передаючи завдання по колу (вимовляючи ім'я, дивіться на того, кому воно адресоване).

Учасник ділиться з групою тим, що відчував, коли його називали різними іменами.

Яке ім'я тобі до вподоби в дружній компанії, яке - в офіційній обстановці?

Яке з цих імен ти хотів би залишити для звертання в групі?

Завдання повторюється для кожного члена групи.

- Кожен був у центрі уваги. Для кожного власне ім'я приємне. Тепер, звертаючись один до одного, ми будемо починати з імені.

Вправа «Асоціації».

- Не завжди думка інших людей про нас здається нам справедливою, особливо якщо вона негативна. Мета наступної вправи: придивитися уважно до себе (коли інші говорять про нас) і до інших (коли ми говоримо про них).

- Зараз ми будемо кожному по черзі повідомляти асоціації, які він у нас викликає (рослини, речі, тварини, літературні та казкові герої і т. ін.). Не забувайте при ньому звертатися за іменем. Будьте тактовні, підкреслюйте позитивні якості, намагайтесь бути нестандартними. Той, хто асоціюється, повинен реагувати, демонструючи радість і вдячність за вдале, на його думку, порівняння і несприйняття невдалої асоціації. (Перша репліка - за тренером).

Заняття 2.

Мета: ознайомити учасників із невербальними комунікативними компонентами та їх роллю у спілкуванні.

І. Рефлексія.

ІІ. Вступне слово тренера про значення жесту у спілкуванні.

- Будь-яка інформація, що сприймається вербально, доповнюється невербальними компонентами - тоном голосу, жестами, мімікою, рухами тіла. Вони можуть підтверджувати те, що каже співрозмовник, а можуть і суперечити ловам. І коли іноді виникає передчуття, що нам кажуть неправду, то насправді маємо на увазі помічену нами розбіжність між словами та мовою тіла.

Знання мови жестів допомагає точніше зрозуміти співрозмовника. Основні комунікаційні жести зрозумілі нам від дитинства і мало чим відрізняються в усьому світі (посмішка - радість; похмуре чоло, сердиті очі - ворожість, агресія).

Треба пам'ятати, що жести бажано розглядати не ізольовано, а в контексті ситуації. І тоді людина, яка стоїть на морозі зі схрещеними руками, не буде сприйматися як потайна, а як та, що змерзла.

ІІІ. Вправи.

Вправа «Руки» Вагнера.

- Ця вправа направлена на з'ясування ваших установок щодо інтерпретації дії руки людини. (за основу береться тест «Руки» Вагнера).

- Дайте, будь-ласка, 2-3 варіанти відповіді до кожного малюнку: «Що робить рука?»

Результати обговорюються. Кожний учасник підраховує кількість ворожо-агресивних і миролюбних установок стосовно руки людини. Робляться висновки.

Вправа «Вибір проблемних ситуацій спілкування».

Кожен учасник записує на картці 2 найсуттєвіші на його погляд проблеми спілкування з дорослими та однолітками. Потім картки передаються і кожен учасник ставить «+» перед тією проблемою, яка його теж турбує, або нічого не ставить. Картки «йдуть» по колу і вертаються до хазяїна.

Результати обговорюються.

Заняття 3

Мета: розширення результату поведінки в ситуаціях фрустрації та підвищення самооцінки.

І. Рефлексія «тут і тепер» (думки про очікування від заняття).

ІІ. Вступне слово тренера про роль інтонації у спілкуванні.

- Всі по черзі спробуйте вимовити фразу «Я радий (а) вас бачити!» з різною інтонацією. Кожний наступний учасник перед вимовою фрази вгадує те, що криється за фразою сусіда (іронія, байдужість, радість, впевненість, глузування і т. ін.)

- Чи залежить наш особистий настрій від розуміння підтексту фрази?

Обговорення.

ІІІ. Вправи та ігри.

Гра «Скарбничка успіхів».

Діти, особливо із заниженою самооцінкою не цінують своїх успіхів і досягнень. Вони вважають за краще пам'ятати про свої помилки та недоліки, що не дає їм імпульсу до вирішення нових завдань, що ставить перед ними життя, тобто є безпорадними. Для цієї гри потрібні олівці та папір.

- Ми всі бажаємо досягти успіху у житті, але часто не вміємо зробити перший, вирішальний крок, який є його запорукою. Відчуття успіху дає твереза оцінка того, чого ми досягли і яким чином. Звичайно, для цього потрібне вміння помічати свої досягнення.

- Згадайте три свої добрі вчинки за останній тиждень. Якщо згадали більше - добре, але виберіть найсуттєвіші, якими ви пишаєтесь і запишіть їх у щоденнику. Похваліть себе за це, намагаючись бути об'єктивними.

Заняття 4.

Мета: розвиток самосвідомості учасників, з'ясування ролі емоцій в міжособистісних стосунках.

І. Рефлексія (внутрішній стан, очікування).

Записати в щоденнику.

ІІ. За допомогою чого ми маємо можливість «прочитати» внутрішній стан іншої людини?

Міміка - виразні рухи обличчя - передає невербальну інформацію про почуття, установки, ставлення інших людей.

ІІІ. Вправи.

Гра «Емоції».

Направлена на виявлення вміння розуміти інших. Учасники поділяються на пари. Кожен отримує конверт із завданням виразити мімікою емоцію (гнів, очікування, страждання, страх, здивування, радість, захоплення, роздратування, сум, образу, підозру та ін.). Кожен по черзі в парі виступає демонстратором емоцій, а інший повинен їх відгадати. Результати обговорюються. Кожен висловлює свої враження від вправи.

Гра «Двоє з одним олівцем».

Гра направлена на формування співробітництва, взаєморозуміння, уміння працювати в парі. Виконуючи завдання, партнери не повинні розмовляти один з одним. Спілкування може бути тільки невербальним. Вправа супроводжується приємною музикою. Кожна пара отримує аркуш паперу і один олівець (фломастер). Кожна команда повинна намалювати картинку, сидячи за одним столом (або поряд один з одним).

- Ви не повинні перемовлятися і домовлятися про те, що будете малювати. Можна тільки дивитися один на одного, щоб вгадати ідею партнера. На виконання завдання відводиться 3-4 хв. Стільки ж звучить музика. Після завершення роботи, учасники демонструють свої «шедеври». Обговорюються проблеми порозуміння. Чи вдалося дійти одного рішення? Гру можна ускладнити: залучити 3-х учасників.

Заняття 5.

Мета: ознайомити учасників із поняттям «толерантність», продемонструвати її вплив на ставлення до інших.

І. Рефлексія самопочуття.

ІІ. Вступне слово тренера про толерантність.

У медицині термін толерантність означає відсутність або послаблення реагування на той чи інший несприятливий чинник через зниження чутливості до його впливу. Останнім часом поняття «толерантність» стало міжнародним терміном і важливим ключовим поняттям у проблематиці миру. Його сутність відображає сприйняття єдності людства і полягає в повазі прав іншого (в тому числі право бути іншим), в утриманні від завдання шкоди іншим. Тому в сучасному суспільстві толерантність повинна стати моделлю людських взаємовідносин, що свідомо формуються. Толерантність розглядається як повага і визнання рівності, відмова від домінування і насилля, визнання різноманітності людських культур. Толерантність - це відома від зведення цієї різноманітності до одноманітності або переваги єдиної точки зору. Толерантність передбачає готовність приймати інших такими, якими вони є, і взаємодіяти з ними на основі згоди. Вона є важливим компонентом життєвої позиції зрілої особистості, яка має свої цінності та інтереси, яка готова їх захищати і при цьому поважати позиції та цінності інших людей.

Вправа «П'ять добрих слів».

Направлена на отримання зворотного зв'язку від групи, на самопізнання. Необхідні аркуші паперу, олівці або фломастери. Учасники розбиваються на підгрупи по 5 осіб.

- Кожен із вас повинен окреслити свою руку на аркуші паперу, а на долоні написати своє ім'я. Передавайте свій листок сусіду праворуч, а самі отримуйте малюнок від сусіда ліворуч. В одному з «пальців» чужого малюнка напишіть щось приємне із якостей його володаря (наприклад: «Ти чуйний», «Ти відвертий», «Ти пишеш гарні вірші»). Інший робить запис на наступному «пальці» і так доти, поки «рука» не повертається до власника.

Ведучий може зібрати аркуші, зачитати «компліменти», а група відгадує, кого вони стосуються.

Після заняття учасники збирають листки з «долонями» як пам'ятки на «чорний день».

Обговорення.

Заняття 6.

Мета: розвиток у підлітків ефективного спілкування, навчання конструктивним способам виходу з конфліктних ситуацій.

І. Рефлексія особистого самопочуття.

ІІ. Вступне слово тренера:

- Кожен із нас час від часу стикається з конфліктними ситуаціями: суперечки, незаслужені звинувачення і т. ін. Кожен по-своєму виходить із тих ситуацій: хтось ображається, хтось «дає здачі», хтось шукає конструктивні вирішення. Згадайте кожен схожу ситуацію і запропонуйте її нам як приклад.

ІІІ. Вправи.

Рухлива гра «Бджоли».

Розвиває ще одне вміння ефективного спілкування - вміння слухати і чути іншого.

- Бджоли, як і люди, істоти соціальні. Тому вони спілкуються і діють в рамках правил, передаючи інформацію.

Учасники розбиваються на групи: одні повинні промовляти звук «а», другі «о», треті «у». Всі розходяться по кімнаті і з заплющеними очима вголос повторюють свій звук. За командою ведучого «бджоли» злітаються кожна до свого рою, утворюючи три бджолині сім'ї.

Відчуття від гри обговорюються.

Заняття 7.

Мета: формування в учасників навичок самоконтролю.

І. Рефлексія самопочуття.

ІІ. Багато психічних проявів непідвладні вольовому контролю, тобто протікають автоматично. Техніки довільної регуляції психічних функцій (м'язова релаксація, аутогенне тренування), що вперше застосовувались медиками в клінічній практиці, сьогодні активно використовується з метою мобілізації резервів здорового організму. Вони дозволяють регулювати рівень бадьорості, управляти процесами відновлення сил.

В основі більшості прийомів саморегуляції лежить вміння розслабляти м'язи тіла. Глибоке м'язове розслаблення робить організм більш пластичним і чуттєвим до мисленнєвих самонаказів. Воно є ефективним засобом відновлення фізичних сил та душевної рівноваги.

ІІІ. Вправа «Машина часу».

Направлена на тренування здорового уявлення. Кожен учасник отримує тему для невеликого твору: «Театр», «Мандри» і т. ін. розкрити тему треба «ззаду на перед» - ніби прокрутити кінострічку в зворотному напрямку.

Заняття 8.

Мета: закріпити навички самоконтролю.

І. Рефлексія самопочуття.

ІІ. Вступне слово тренера про вміння розслаблятися:

- Безліч труднощів, проблем, з якими ми стикаємося в житті, викликають м'язову напругу. Це спричинює виникання «замкнутого кола»: що важливішим для нас є подолання труднощів або вирішення проблем, то більшу напругу ми відчуваємо (це стається автоматично); що більшу напругу ми відчуваємо, то складніше вирішити проблеми; що складніше вирішити, то і т. д. Тому, дуже важливим є вміння розслаблятися, свідомо відслідковувати появу напруги і позбавлятися її.

ІІІ. Вправа.

Вправа «Скульптура».

Спрямована на усвідомлення своїх відчуттів, емоційних станів. Кожен учасник отримує завдання відтворити скульптуру, яка відображає один із емоційних станів: гнів, страх, відчай, задоволення, здивування, злість, невпевненість тощо. Від учасників вимагається доведення кожної риси до максимального вираження. Потім вони по черзі демонструють свої скульптури іншим, які оцінюють ступінь виразності тієї чи іншої емоції. А самі «скульптури» повинні оцінити свій внутрішній стан. Після демонстрації кожна «скульптура» робить глибокий вдих і розслабляє всі м'язи.

Кожному учасникові варто відчути на собі позитивний і негативний стан, демонструючи декілька «скульптурних картин». Можна ускладнити гру, перейшовши від статичних «скульптур» до розігрування сцен пантоміми.

Після закінчення - обговорення.

Заняття №9.

Мета: навчити підлітків сприймати критичні зауваження без образ; отримати зворотний зв'язок від групи.

І. Рефлексія самопочуття.

ІІ. Вступне слово тренера:

- За час наших занять ви зробили певний крок у самопізнанні. Важливу роль у цьому процесі відіграють прийоми так званого «зворотного зв'язку», який ви отримуєте від оточення. Наша самооцінка не завжди збігається з думками інших про нас. Уміння сприймати ці думки приходить не одразу, воно досягається завдяки тренуванню.

ІІІ. Вправи.

Вправа «На якого героя я схожий?»

Вправа дає можливість отримати зворотний зв'язок від групи, сформувати навички міжособистісної перцепції, а також самовираження у метафоричній формі.

Для проведення вправи потрібен м'яч.

- Ми будемо зараз перекидати м'яч. Той, хто кидає, називає тому, кому кидає, героя казки або мультфільму, з яким він асоціюється. Наприклад: «Андрію, мені здається, що ти схожий на Крокодила Гену». Той, хто упіймав м'яч, робить те ж у відповідь. Останній учасник посилає м'яч тому, від кого він його отримав, і висловлює свою думку про отриману асоціацію: «Вітю, ти назвав мене Крокодилом Геною, а насправді я почуваю себе Гулівером». Таким чином, ланцюг продовжує розкручуватись у зворотному напрямку.

Заняття 10.

Мета: спільно обговорити тренінгових занять; отримати зворотний зв'язок; підвести підсумки.

І. Рефлексія самопочуття перед заняттям.

ІІ. Обговорення результатів занять.

ІІІ. Вправи.

Вправа «Приємні спогади».

Мета: навчити дітей вибудовувати позитивну перспективу життя.

Матеріали: олівці, папір. Учасники сидять колом. .

- Закрийте, будь-ласка, очі. Я запрошую вас помандрувати у світ фантазій, які подарують вам приємні почуття. Зробіть три глибоких вдихи та видихи…

Із кожним видихом відчуйте, що ви стаєте чимраз легші й легші… Намагайтеся відчувати себе так, немов летите у повітрі. Зробіть новий вдих і відчуйте, як ви наповнюєтесь відчуттям легкості. Затримайте на мить це відчуття… А тепер видихніть із силою все повітря разом із втомою, напруженням, неприємними емоціями, що накопичились.

Відчуйте, як це добре, коли почуваєшся в повній безпеці.

Пригадайте період, коли ви почували себе щасливими, куди хотіли б повернутися знову і знову. Уявіть собі ці події так, ніби вони відбуваються в даний час. Хто зараз поряд із вами? Що ви відчуваєте? Що ви робите?

А тепер ви можете «повернутись» в групу бадьорими і веселими. Збережіть у пам'яті ці згадки, аби повернутися до них, коли забажаєте.

Можна потягнутися, розслабити тіло, відкрити очі. Візьміть аркуш і намалюйте свою щасливу згадку або опишіть її кількома реченнями.

Залиште собі цей лист на згадку.

Обговорення.

3.2 Аналіз ефективності корекційної програми

Для проведення аналізу ефективності впливу психокорекційної програми на агресивну поведінку підлітків ми провели повторне діагностування за допомогою опитувальника Басса-Даркі, тесту «Оцінка агресивності у стосунках» (А.Асінгер)» і спостереження за поведінкою під час проведення програми.

Отримані результати дослідження після проведеної корекційної роботи говорять про те, що результати опитувальника, тесту і поведінка дітей покращились. Повторне тестування показало зменшення рівня агресії підлітків які пройшли психокорекцію. Результати повторного дослідження різних проявів агресії у дівчаток експериментальної групи за опитувальником Басса-Даркі наводимо в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Результати дослідження станів агресії за опитувальником Басса-Даркі у дівчаток (експериментальна група)

Ім'я

Фізична агресія

Непряма агресія

Роздрато-ваність

Негати-

візм

Образа

Підозрі-

лість

Вербальна

агресія

Почуття провини

1. Оксана А.

2

8

8

5

6

7

6

8

2. Карина Б.

2

7

6

4

3

7

6

7

3. Марія Д.

5

5

7

7

3

8

7

8

4. Поліна Д.

3

8

6

9

4

8

4

8

5. Діана І.

6

9

7

7

5

8

7

9

6. Іванна К.

3

9

5

8

4

9

9

5

7. Ірина М.

6

8

4

5

4

4

8

7

8. Ірина М.

5

9

6

5

5

7

4

9

9. Катерина М.

5

6

7

7

3

5

7

7

10. Вероніка О.

5

5

5

6

8

7

9

8

11. Наталія П.

4

7

7

7

5

9

5

7

12. Надія Р.

3

7

6

8

4

7

6

9

13. Ольга Ш.

4

6

5

4

5

6

5

7

Серед. знач.

4

7

6

6

4

7

6

8

З таблиці 3.1 видно, що у дівчаток експериментальної групи після проведеної корекційної роботи перше місце за рівнем виявлення посідає почуття провини, друге - непряма агресія, підозрілість, третє - вербальна агресія, негативізм, роздратованість, четверте - фізична агресивність і образа.

Результати дослідження станів агресії дівчаток контрольної групи наводимо в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Результати дослідження станів агресії за опитувальником Басса-Даркі у дівчаток (контрольна група)

Ім'я

Фізична агресія

Непряма агресія

Роздрато-ваність

Негати-

візм

Образа

Підозрі-

лість

Вербальна

агресія

Почуття провини

1. Вікторія А.

5

2

4

5

5

5

8

7

2. Олена Б.

3

6

7

3

3

3

4

3

3. Тетяна Б.

2

7

3

4

3

4

6

7

4. Софія Д.

4

5

6

2

6

5

6

5

5. Катерина К.

3

4

4

5

4

4

4

7

6. Ольга К.

3

5

5

4

3

5

8

5

7. Тетяна К.

4

4

4

4

4

5

4

6

8. Анастасія М.

4

5

3

3

4

4

6

3

9. Вікторія М.

3

3

5

2

6

7

5

5

10. Аліна М.

5

6

3

4

4

4

4

3

11. Дарія М.

3

4

4

2

5

6

7

6

12. Вікторія Н.

2

2

2

3

2

5

6

4

13. Богдана П.

3

4

4

2

6

4

5

6

14. Олександра Р.

3

3

5

2

4

3

4

8

15. Катерина С.

4

4

4

2

5

5

5

5

16. Оксана Т.

3

3

6

3

3

3

4

4

17. Катерина Ш.

4

4

7

3

7

3

5

5

Серед. знач.

3

4

4

3

4

4

5

5

З таблиці 3.2 видно, що у дівчаток контрольної групи після проведення корекційної роботи перше місце за рівнем виявлення посідає почуття провини і вербальна агресія, друге - непряма агресія, роздратованість, образа, підозріливість, третє - фізична агресія і негативізм.

Результати дослідження станів агресії хлопчиків експериментальної групи після проведення корекційної роботи наводимо в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Результати дослідження станів агресії за опитувальником Басса-Даркі у хлопчиків (експериментальна група)

Ім'я

Фізична агресія

Непряма агресія

Роздрато-ваність

Негати-

візм

Образа

Підозрі-

лість

Вербальна

агресія

Почуття провини

1. Олександр В.

6

4

8

3

5

5

7

7

2. Олександр Г.

7

8

7

4

5

5

9

5

3. Ярослав Г.

2

8

8

2

4

4

7

9

4. Андрій Д.

4

3

7

4

6

3

7

7

5. Михайло І.

8

9

6

6

6

4

6

9

6. Максим К.

7

7

7

2

3

5

7

8

7. Антон К.

7

8

7

4

3

6

7

5

8. Олександр Л.

6

4

7

3

4

8

6

3

9. Антон М.

4

4

5

5

5

6

7

5

10. Дмитро М.

8

7

3

3

5

7

8

4

11. Олександр П.

5

7

5

2

3

4

7

5

12. Владислав С.

5

4

6

7

4

5

4

4

13. Дмитро С.

8

5

7

8

7

7

6

6

14. Максим Ш.

3

3

4

5

5

4

7

7

Серед. знач

6

6

6

4

5

5

7

6

Як видно з таблиці 3.3 у хлопчиків експериментальної групи перше місце за рівнем виявлення займає вербальна агресія, друге - фізична агресія, непряма агресія, роздратованість, почуття провини, третє місце - образа і підозрілість, четверте - негативізм.

Результати дослідження станів агресії хлопчиків контрольної групи наводимо в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Результати дослідження станів агресії за опитувальником Басса-Даркі у хлопчиків (контрольна група)

Ім'я

Фізична агресія

Непряма агресія

Роздрато-ваність

Негати-

візм

Образа

Підозрі-

лість

Вербальна

агресія

Почуття провини

1. Антон А.

4

4

5

2

6

6

6

8

2. Павло В.

7

5

6

4

4

4

8

5

3. Дмитро В.

4

4

4

2

4

2

7

4

4. Василь Д.

5

3

3

3

2

3

8

6

5. Денис Д.

5

5

4

2

5

6

4

5

6. Євген К.

6

6

4

3

4

4

7

7

7. Ігор К.

5

7

6

2

7

4

6

5

8. Сергій К.

6

4

5

4

3

4

7

5

9. Михайло М.

5

4

3

2

4

6

5

6

10. Сергій М.

5

3

2

3

2

3

8

7

11. Дмитро П.

4

4

3

2

5

5

5

6

12. Андрій С.

4

3

2

4

4

4

4

1

Серед. знач

5

4

4

3

4

4

6

5

Отже, після проведеної корекційної роботи у хлопчиків контрольної групи перше місце за рівнем виявлення посідає вербальна агресія, друге місце - почуття провини і фізична агресія, третє місце - підозрілість, образа, роздратованість, непряма агресія і четверте - негативізм.

Для визначення гендерних відмінностей прояву агресивної поведінки порівнюємо середні значення експериментальної і контрольної груп. Результати наводимо в таблиці 3.5, 3.6.

Таблиця 3.5

Середні значення різних показників агресивності дівчаток і хлопчиків експериментальної групи

Скорочення

Назва показника

Дівчатка

Хлопчики

Ф. а

Фізична агресія

4

6

Н. а

Непряма агресія

7

6

Р.

Роздратованість

6

6

Н.

Негативізм

6

4

О.

Образа

4

5

П.

Підозрілість

7

5

В. а

Вербальна агресія

6

7

П. в

Почуття провини

8

6

Таблиця 3.6

Середні значення різних показників агресивності дівчаток і хлопчиків контрольної групи

Скорочення

Назва показника

Дівчатка

Хлопчики

Ф. а

Фізична агресія

3

5

Н. а

Непряма агресія

4

4

Р.

Роздратованість

4

4

Н.

Негативізм

3

3

О.

Образа

4

4

П.

Підозрілість

4

4

В. а

Вербальна агресія

5

6

П. в

Почуття провини

5

5

Визначивши середні значення різних показників агресивності, виявилося, що у хлопчиків експериментальної групи найбільше виражена вербальна агресія, а у дівчаток - почуття провини. Найменше виражена у дівчаток образа, у хлопчиків - негативізм.

У хлопчиків контрольної групи, як і у хлопчиків експериментальної групи найбільше виражена вербальна агресія, а найменше - негативізм.

У дівчаток контрольної групи найбільше виражена вербальна агресія і почуття провини, найменше - негативізм.

Відповідно до отриманих показників визначили індекс агресивності, агресивну мотивація, індекс ворожості і спрямування агресії після проведення корекційної роботи. Результати занесені в додаток 19, 20, 21, 22.

Таблиця 3.7

Результати дослідження рівня агресивності у дівчаток (експериментальна група)

за тестом «оцінка агресивності у стосунках» (А.Асінгер)

П. І.

Запитання

У

Рівень агрес.

1

2

3

1

3

6

7

8

9

10

11

12

13

11

13

16

17

18

19

20

1.

Оксана А.

1

2

2

1

2

2

1

2

2

3

1

3

1

3

2

3

3

1

2

3

40

пом.

2.

Карина Б.

2

3

2

1

3

3

1

3

2

3

2

2

3

1

3

3

1

1

2

1

42

пом.

3.

Марія Д.

1

1

1

1

1

1

2

2

3

2

1

3

1

1

2

1

1

3

2

2

32

низ.

4.

Поліна Д.

3

2

3

1

2

2

1

1

2

2

2

1

1

1

2

2

1

3

2

1

35

низ.

5.

Діана І.

2

1

1

3

1

1

3

3

1

3

1

2

2

3

1

2

1

2

2

1

36

пом.

6.

Іванна К.

1

3

2

1

3

2

1

1

3

1

3

1

2

1

3

2

1

1

2

3

37

пом.

7.

Ірина М.

2

2

1

2

1

1

3

1

1

3

1

3

2

2

3

3

1

2

2

3

39

пом.

8.

Ірина М.

3

3

2

3

3

2

2

3

2

1

1

1

2

3

2

3

3

1

2

1

43

пом.

9.

Катерина М.

2

1

3

2

2

1

2

2

1

3

2

1

3

2

2

2

1

1

2

2

37

пом.

10.

Вероніка О.

3

12

3

1

2

1

1

2

1

1

2

3

1

2

2

1

3

2

1

3

47

вис.

11.

Наталія П.

2

1

2

1

2

2

2

2

3

3

3

2

3

2

2

2

2

3

2

3

44

пом.

12.

Надія Р.

1

2

3

1

1

3

1

3

2

1

1

2

2

1

1

2

1

3

1

1

33

низ.

13.

Ольга Ш.

2

2

1

3

2

1

2

3

1

2

3

3

2

1

3

3

1

2

2

2

41

пом.

Як видно з табл. 3.7. після проведення системи роботи ми побачили, що високий рівень агресивності у дівчаток експериментальної групи притаманний лише 1 (8%) дитині, помірний рівень агресивності мають 9 (69%) дітей, низький рівень мають 3 (23%) дівчаток.

Таблиця 3.8

Результати дослідження рівня агресивності у дівчаток

(контрольна група)

за тестом «оцінка агресивності у стосунках» (А.Асінгер)

П. І.

Запитання

У

Рівень агрес.

1

2

3

1

3

6

7

8

9

10

11

12

13

11

13

16

17

18

19

20

1.

Вікторія А.

2

2

2

1

2

2

1

1

1

3

1

2

1

1

2

1

1

2

2

3

33

низ.

2.

Олена Б.

1

1

2

2

1

1

3

2

2

3

3

1

2

2

3

3

1

1

1

3

38

пом.

3.

Тетяна Б.

2

2

3

1

1

1

1

2

2

1

3

3

1

1

1

1

1

3

3

1

34

низ.

4.

Софія Д.

3

1

1

2

2

1

1

1

1

2

1

3

2

2

2

1

1

1

1

2

31

низ.

5.

Катерина К.

2

1

1

2

1

1

3

3

1

3

1

2

3

1

1

2

1

1

2

1

33

низ.

6.

Ольга К.

1

2

2

3

2

1

3

2

2

1

3

1

2

2

1

3

1

1

2

2

37

пом.

7.

Тетяна К.

1

1

1

2

1

3

1

2

2

3

1

3

2

2

1

3

3

3

1

3

39

пом.

8.

Анастасія М.

1

1

2

1

2

1

3

3

3

1

1

2

1

3

3

3

3

3

2

1

40

пом.

9.

Вікторія М.

3

2

2

2

3

1

3

2

2

3

3

1

3

2

3

3

1

1

1

3

44

пом.

10.

Аліна М.

2

2

3

3

2

2

1

2

1

2

2

2

1

2

1

2

3

2

2

2

39

пом.

11.

Дарія М.

1

1

3

2

1

1

1

2

2

3

3

3

2

3

2

3

2

3

1

3

42

пом.

12.

Вікторія Н.

2

2

2

1

2

2

2

1

2

1

2

1

2

2

1

2

1

1

1

2

32

низ.

13.

Богдана П.

2

3

3

2

1

1

2

3

3

1

3

2

2

1

3

2

1

2

3

1

41

пом.

14.

Олександра Р.

3

2

1

2

2

2

3

1

1

2

2

1

2

2

1

1

2

2

1

2

35

низ.

15.

Катерина С.

1

1

2

3

2

1

3

2

1

2

3

2

3

2

3

3

1

1

1

3

40

низ.

16.

Оксана Т.

2

2

2

2

2

3

1

2

3

2

2

2

3

2

1

1

1

2

1

2

38

низ.

17.

Катерина Ш.

2

2

3

1

3

1

1

3

2

1

3

1

2

3

2

3

2

1

2

3

41

низ.

Як бачимо з табл. 3.8. у дівчаток контрольної групи високого рівня агресії взагалі не спостерігали, помірний рівень агресивності притаманний для 8 (47%) дітей, низький рівень мають 9 (53%) дівчаток.

Таблиця 3.9

Результати дослідження рівня агресивності у хлопчиків (експериментальна група)

за тестом «оцінка агресивності у стосунках» (А.Асінгер)

П. І.

Запитання

У

Рівень агрес.

1

2

3

1

3

6

7

8

9

10

11

12

13

11

13

16

17

18

19

20

1.

Олександр В.

3

2

2

2

1

2

1

2

3

3

1

1

2

3

2

2

3

3

1

2

41

пом.

2.

Олександр Г.

2

3

1

1

2

3

2

3

1

2

1

2

3

2

1

2

2

2

2

3

40

пом.

3.

Ярослав Г.

1

1

3

1

1

1

3

1

3

2

2

3

1

1

1

3

1

3

1

1

34

низ.

4.

Андрій Д.

2

3

3

1

2

1

1

3

1

3

1

1

1

1

1

1

2

1

3

1

33

низ.

5.

Михайло І.

1

2

2

3

2

1

2

1

1

2

2

2

2

3

2

2

1

1

1

2

35

низ.

6.

Максим К.

3

1

1

1

3

2

3

2

3

2

3

1

2

3

2

3

3

2

3

2

45

пом.

7.

Антон К.

2

3

1

2

1

3

2

1

2

1

2

3

2

2

2

2

3

3

1

2

40

пом.

8.

Олександр Л.

2

2

2

3

3

1

1

3

2

2

2

1

2

1

2

1

1

3

2

2

38

пом.

9.

Антон М.

3

1

1

2

1

1

3

2

1

3

1

1

3

2

3

2

1

1

2

3

37

пом.

10.

Дмитро М.

2

3

2

1

2

3

2

1

2

3

2

3

3

2

2

3

3

3

2

3

47

вис.

11.

Олександр П.

3

3

3

1

1

3

1

3

3

2

1

2

3

3

1

2

2

3

1

3

44

пом.

12.

Владислав С.

2

1

2

1

1

3

2

1

3

1

2

2

1

2

1

1

1

2

2

1

32

низ.

13.

Дмитро С.

3

3

3

3

3

1

3

3

3

2

1

3

2

1

2

2

1

2

1

2

44

пом.

14.

Максим Ш.

1

2

1

2

`

2

2

2

2

1

2

2

2

1

2

2

3

3

2

2

36

низ.

Як видно з табл. 3.9 високий рівень агресивності у хлопчиків експериментальної групи притаманний лише 1 (7%) хлопчику, помірний рівень агресивності мають 8 (57%) дітей, низький рівень мають 5 (36%) хлопчиків.

Таблиця 3.10

Результати дослідження рівня агресивності у хлопчиків

(контрольна група)

за тестом «оцінка агресивності у стосунках» (А.Асінгер)

П. І.

Запитання

У

Рівень агрес.

1

2

3

1

3

6

7

8

9

10

11

12

13

11

13

16

17

18

19

20

1.

Антон А.

1

3

2

1

3

2

1

2

3

2

2

3

2

3

3

3

2

1

1

3

43

пом.

2.

Павло В.

1

2

3

2

1

1

1

3

3

2

2

1

1

1

2

1

1

2

1

1

32

низ.

3.

Дмитро В.

2

3

1

3

2

2

1

1

2

2

1

1

1

1

2

1

2

1

1

1

31

низ.

4.

Василь Д.

3

3

3

2

1

1

3

3

1

1

2

1

2

1

2

2

1

2

1

3

38

пом.

5.

Денис Д.

1

1

3

3

2

2

1

1

3

2

3

2

2

1

1

3

2

2

3

1

39

пом.

6.

Євген К.

3

3

3

2

1

3

1

2

1

3

1

3

2

3

1

3

3

3

1

3

45

пом.

7.

Ігор К.

3

2

2

3

3

3

1

3

2

1

2

1

2

3

1

1

3

1

2

3

42

пом.

8.

Сергій К.

3

1

2

3

2

2

3

2

1

2

2

1

3

2

2

3

2

1

2

2

41

пом.

9.

Михайло М.

2

1

2

2

2

3

1

2

3

3

2

3

1

2

1

2

2

1

2

2

39

пом.

10.

Сергій М.

1

2

3

2

3

2

2

2

3

2

3

1

3

1

2

3

2

2

1

1

41

пом.

11.

Дмитро П.

2

1

2

3

1

1

2

3

2

1

2

3

1

1

2

2

1

3

1

1

35

низ.

12.

Андрій С.

3

2

2

2

3

1

3

2

3

1

2

3

3

3

2

2

1

2

1

3

44

пом.

Як видно з табл. 3.10 високий рівень агресивності у хлопчиків контрольної групи не спостерігали, помірний рівень агресивності характерний для 9 (75%) дітей, низький рівень мають 3 (25%) хлопчиків.

Порівнявши результати дослідження рівня агресивності за тестом «оцінка агресивності у стосунках» (А.Асінгер) у дівчаток і хлопчиків експериментальної групи до і після проведення корекційної роботи спостерігали зменшення високого рівня агресивності, збільшення дітей з низьким рівнем агресивності. У дівчаток і хлопчиків контрольної групи спостерігали відсутність високого рівня агресивності після проведення корекційної роботи, збільшення дітей з низьким рівнем агресивності.

Рис.3.1

Порівняльна характеристика рівня агресивності за тестом «оцінка агресивності у стосунках» (А.Асінгер) у дівчаток і хлопчиків експериментальної групи до і після проведення корекційної роботи

Рис.3.2

Порівняльна характеристика рівня агресивності за тестом «оцінка агресивності у стосунках» (А.Асінгер) у дівчаток і хлопчиків контрольної групи до і після проведення корекційної роботи

Визначаємо за допомогою методу кореляції чи змінився взаємозв'язок між фізичною агресією, вербальною агресією та рівнем агресивності.

Отримані дані дослідження у дівчаток експериментальної групи, після проведення корекційної роботи заносимо в табл. 3.11.

Таблиця 3.11

Обчислення коефіцієнта кореляції Пірсона

Учень

Фізична агресія

xi

Рівень агресивності

yi

1

Оксана А.

2

40

4

1600

80

2

Карина Б.

2

42

4

1764

84

3

Марія Д.

5

32

25

1024

160

4

Поліна Д.

3

35

9

1225

105

5

Діана І.

6

36

36

1296

216

6

Іванна К.

3

37

9

1369

111

7

Ірина М.

6

39

36

1521

234

8

Ірина М.

5

43

25

1849

215

9

Катерина М.

5

37

25

1369

185

10

Вероніка О.

5

47

25

2209

235

11

Наталія П.

4

44

16

1936

176

12

Надія Р.

3

33

9

1089

99

13

Ольга Ш.

4

41

16

1681

164

53

506

239

19932

2064

Маємо:, , , , .

Визначимо коефіцієнт кореляції Пірсона у дівчаток експериментальної групи після проведення корекційної роботи (Додаток 23).

Отже tr=2,18>3,16=t відповідно кореляція достовірна з ймовірністю першого порогу p<0,05.

Отримані дані дослідження у дівчаток контрольної групи, після проведення корекційної роботи заносимо в табл. 3.12.

Таблиця 3.12

Обчислення коефіцієнта кореляції Пірсона

Учень

Фізична агресія

xi

Рівень агресивності yi

1

Вікторія А.

5

33

25

1089

165

2

Олена Б.

3

38

9

1444

114

3

Тетяна Б.

2

34

4

1156

68

4

Софія Д.

4

31

16

961

124

5

Катерина К.

3

33

9

1089

99

6

Ольга К.

3

37

9

1369

111

7

Тетяна К.

4

39

16

1521

156

8

Анастасія М.

4

40

16

1600

160

9

Вікторія М.

3

44

9

1936

132

10

Аліна М.

5

39

25

1521

195

11

Дарія М.

3

42

9

1764

126

12

Вікторія Н.

2

32

4

1024

64

13

Богдана П.

3

41

9

1681

123

14

Олександра Р.

3

35

9

1225

105

15

Катерина С.

4

40

16

1600

160

16

Оксана Т.

3

38

9

1444

114

17

Катерина Ш.

4

41

16

1681

164

58

637

210

24105

2180

Маємо:, , , , .

Визначимо коефіцієнт кореляції Пірсона у дівчаток контрольної групи після проведення корекційної роботи (Додаток 24).

Отже tr=2,14>2,11=t відповідно кореляція достовірна з ймовірністю першого порогу p<0,05.

Визначаємо за допомогою методу кореляції чи змінився взаємозв'язок між вербальною агресією та рівнем агресивності у хлопчиків експериментальної і контрольної груп.

Отримані дані дослідження у хлопчиків експериментальної групи, після проведення корекційної роботи заносимо в табл. 3.13.

Таблиця 3.13.

Обчислення коефіцієнта кореляції Пірсона

Учень

Вербальна агресія

xi

Рівень агресивності

yi

1

Олександр В.

7

41

49

1681

287

2

Олександр Г.

9

40

81

1600

360

3

Ярослав Г.

7

34

49

1156

238

4

Андрій Д.

7

33

49

1089

231

5

Михайло І.

6

35

36

1225

210

6

Максим К.

7

45

49

2025

315

7

Антон К.

7

40

49

1600

280

8

Олександр Л.

6

38

36

1444

228

9

Антон М.

7

37

49

1369

259

10

Дмитро М.

8

47

64

2209

376

11

Олександр П.

7

44

49

1936

308

12

Владислав С.

4

32

16

1024

128

13

Дмитро С.

6

44

36

1936

264

14

Максим Ш.

7

36

49

1296

252

95

546

661

21590

3736

Маємо:, , , , .

Визначимо коефіцієнт кореляції Пірсона у хлопчиків експериментальної групи після проведеної корекційної роботи (Додаток 25).

Отже tr=3,33>2,98=t відповідно кореляція достовірна з ймовірністю другого порогу p<0,01.

Отримані дані дослідження у хлопчиків контрольної групи, після проведення корекційної роботи заносимо в табл. 3.14.

Таблиця 3.14

Обчислення коефіцієнта кореляції Пірсона

Учень

Вербальна агресія

xi

Рівень агресивності yi

1

Антон А.

6

43

36

1849

258

2

Павло В.

8

32

64

1024

256

3

Дмитро В.

7

31

49

961

217

4

Василь Д.

8

38

64

1444

304

5

Денис Д.

4

39

16

1521

156

6

Євген К.

7

45

49

2025

315

7

Ігор К.

6

42

36

1764

252

8

Сергій К.

7

41

49

1681

287

9

Михайло М.

5

39

25

1521

195

10

Сергій М.

8

41

64

1681

328

11

Дмитро П.

5

36

25

1296

180

12

Андрій С.

4

44

16

1936

176

75

471

493

18703

2924

Маємо:, , , , .

Визначимо коефіцієнт кореляції Пірсона у хлопчиків контрольної групи (Додаток 26).

Отже tr=2,3>2,18=t відповідно кореляція достовірна з ймовірністю другого порогу p<0,05.

Отже, після проведення корекційної роботи між фізичною і вербальною агресією і рівнем агресивності існує взаємозв'язок. Кореляція достовірна:

- у дівчаток експериментальної групи tr=2,18>3,16=t кореляція достовірна з ймовірністю першого порогу p<0,05;

- у дівчаток контрольної групи tr=2,14>2,11=t кореляція достовірна з ймовірністю першого порогу p<0,05;

- у хлопчиків експериментальної групи tr=3,33>2,98=t кореляція достовірна з ймовірністю другого порогу p<0,01;

- у дівчаток контрольної групи tr=3,33>2,98=t кореляція достовірна з ймовірністю другого порогу p<0,01.

ВИСНОВОК ДО ІІІ РОЗДІЛУ

Виходячи з даних дослідження, враховуючи зазначені проблеми в групах підлітків, що були обстежені, ми провели корекційну програму по зменшенню агресивних проявів у підлітків.

Отримані результати за методикою діагностики агресивності Басса-Даркі, після проведення корекційної роботи, показали, що у дівчаток і хлопчиків експериментальної і контрольної групи рівень агресивності має інші прояви, значно зменшилися показники фізичної агресії.

Порівнявши результати дослідження рівня агресивності за тестом «оцінка агресивності у стосунках» (А.Асінгер) у дівчаток і хлопчиків експериментальної групи до і після проведення корекційної роботи спостерігали зменшення високого рівня агресивності, збільшення дітей з низьким рівнем агресивності. У дівчаток і хлопчиків контрольної групи спостерігали відсутність високого рівня агресивності після проведення корекційної роботи, збільшення кількості дітей з низьким рівнем агресивності.

Статистична обробка отриманих результатів дослідження показала, що кореляція достовірна на рівні p<0,05 та p<0,01.

Отже, як бачимо підлітки зазвичай не вибирають агресію свідомо, а віддають їй перевагу, не маючи навичок конструктивного розв'язання своїх проблем.

Тому при роботі з агресивними підлітками зусилля слід спрямовувати не на усунення агресії як такої. Працювати потрібно із виявленням негативних переживань: гнівом, обуренням, неприйняттям і в той же час розвивати позитивні сторони агресії.

Для цього необхідно робити спілкування дітей гуманнішим, вчити їх жити в мирі і злагоді з собою та іншими і не тільки закликати до добра, милосердя, але й аналізувати свою поведінку за допомогою засобів практичних тренінгових занять.

ВИСНОВКИ

Аналіз проблеми агресивності як певного особистісного відношення та особливості його прояву показав наявність принципово різних теоретичних підходів, що перешкоджає розумінню реальних психологічних причин агресивності підлітків та вироблення дійових засобів її запобігання та нівелювання.

Агресія (від лат. aggredior - нападаю) - специфічна форма дії людини, що характеризується демонстрацією переваги в силі або використанням сили у стосунках з іншою людиною або групою осіб, яким суб'єкт намагається заподіяти шкоду. Агресивна поведінка розрізняється за інтенсивністю і формою вияву: від демонстрації неприязні й недоброзичливості (вербальна агресія) до використання грубої фізичної сили (фізична агресія).

Агресія проявляється в двох формах: ворожа агресія, яка має витоки від таких емоцій, як злість та спрямована на завдання шкоди, та інструментальна агресія, яка розуміється як засіб досягнення якоїсь позитивної мети.

Вивчення агресивності саме у підлітковому віці необхідне, адже підлітковий вік найбільше підпадає під ту категорію, коли рівень прояву агресії знаходиться чи не на найвищому рівні.

Агресія - це енергія подолання, боротьби, відстоювання своїх прав та інтересів. Ця сила необхідна будь-якій людині для того, щоб досягнути своєї мети, протистояти перешкодам. Небажаною не є агресія сама по собі. Небажаними є неприйнятні форми її прояву.

Виділяють чотири основних напрямки, що аналізують природу агресії:

1) вивчає біологічні основи агресивної поведінки (М.І.Буянов, А.Е.Лічко);

2) агресія як готовність до активних руйнівних дій та актів, що є молоусвідомленими і слугують своєрідним клапаном для виходу небезпечних бажань (З.Фрейд); пов'язана із внутрішнім конфліктом (В.Н.Мясищев) та неповноцінним розвитком образу «Я» (К.Бютнер);

3) агресія як наслідок соціального научіння (А.Бандура);

4) агресія як реакція на фрустрацію (Дж. Доллард, С.Д. Озерецьковський).

За результатами проведеної експериментальної роботи, яка в себе включала спостереження за поведінкою учнів, за агресивними проявами дітей на уроках і перервах, проективну методику «Неіснуюча тварина», опитувальник Басса-Даркі, тест «Оцінка агресивності у стосунках» (А.Асінгер)» виявили, що у хлопчиків як контрольної так і експериментальної груп найбільше виражена фізична агресія, найменше негативізм. У дівчаток найбільш виражене почуття провини, найменше - фізична агресія.

Після проведення корекційної роботи виявили, що у хлопчиків двох груп найбільше виражена вербальна агресія, найменше - негативізм.

У дівчаток перше місце за рівнем виявлення посідає почуття провини і вербальна агресія, останнє - фізична агресія, образа і негативізм.

Порівнявши результати дослідження рівня агресивності за тестом «оцінка агресивності у стосунках» (А.Асінгер) у дівчаток і хлопчиків експериментальної групи до і після проведення корекційної роботи виявили зменшення високого рівня агресивності та збільшення кількості дітей з низьким рівнем агресивності. У дівчаток і хлопчиків контрольної групи виявили відсутність високого рівня агресивності після проведення корекційної роботи та збільшення кількості дітей з низьким рівнем агресивності.

Математична обробка результатів дослідження засвідчили, що між що між фізичною, вербальною агресією і рівнем агресивності існує тісний взаємозв'язок. Кореляція до проведення колекційної роботи і після достовірна з ймовірністю першого p<0,01 та другого порогів p<0,05.

Проведене дослідження підтверджує гіпотезу роботи, що прояви агресії у дітей підліткового віку обумовлені їх гендерними, індивідуально-психологічними та соціальними особливостями, а зниження рівня прояву агресії підлітками можливе завдяки впровадженню комплексу корекційних заходів, що проводяться з урахуванням виявлених особливостей агресивної поведінки та використанням активних соціально-психологічних методів впливу.

Адже, одним з найбільш розповсюдженим та ефективним засобом психологічної корекції, а саме корекції агресивної поведінки, є соціально-психологічний тренінг. Агресивність підлітків проявляється і звертає на себе увагу лише під час їх контактів з оточуючими, тобто в процесі соціальної взаємодії. Тому соціально-психологічний тренінг, як форма групової психокорекційної роботи, є найбільш доречним. Взаємодія в групі ровесників дає найбільші можливості формувати у підлітків установку на позитивні емоційні контакти з людьми, розвивати у них адекватні оціночні судження, коректувати самооцінку та самосприйняття на основі зворотного зв'язку (тобто оцінки їх оточуючими), формувати вміння розуміти емоційний стан інших, здійснювати самоконтроль над своїм станом тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агрессия у детей и подростков: учебное пособие / под ред. Н.М. Платоновой. - СПб.: Речь, 2004. - 336 с.

2. Асеев В.Г. Мотивация поведения й формирования личности / В.Г. Асеев. - М.: Мысль, 1976. - 386 с.

3. Бандура А. Подростковая агрессия. Изучение влияния воспитания и семейных отношений / А. Бандура, Р. Уолтерс. - М.,2000. - 512 с.

4. Берон Р. Агрессия. / Р. Берон, Д. Ричардсон. - СПб.: Питер, 1997. - 336 с.

5. Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль. - М., 2001. - С.24-30.

6. Бовть О.Б. Як запобігти закріпленню агресивних форм школярів / О.Б. Бовть. // Рідна школа. - 1997. - № 6. - С. 61-62.

7. Бовть О.Б. Проблеми психологічної діалектики агресивної поведінки дітей та підлітків / О.Б. Бовть. // Педагогіка і психологія. - 1997. - №3. - С. 22-28.

8. Боришевський М.Й. Психологічні механізми розвитку особистості / М.Й. Боришевський. // Педагогіка і психологія. - 1996.- №3 (12).- С. 27-29.

9. Бютнер К. Жить с агрессивными детьми / К. Бютнер. - М., 1991. - 141 с.

10. Гольдшьтейн А. Тренінг контролю гніву / А.Гольдшьтейн. // Практична психологія та соціальна робота. - 2003. - № 4. - С. 61-76.

11. Гордякова О.В. Влияние личностной агрессивности и тревожности подростков на эмоциональное отношение к агрессии в телевизионной рекламе / О.В. Гордякова. // Психологический журнал. - 1999. - № 4.- С. 96-99.

12. Горішна М. Агресія у спілкуванні / М. Горішина. // Психолог. - 2005. - № 35. - С. 21-25.

13. Дитяча агресивність. Форма роботи: круглий стіл // Початкова освіта. - 2001. - № 5. - С. 9.

14. Ениколопов С. Понятие агрессии в современной психологии / С. Ениколопов. // Прикладная психология. - 2001. - № 1. - С. 60-72.

15. Журавлев Д. Подростковая агрессивность - психологическая закономерность / Д. Журавлев. // Народное образование. - 2003. - № 2. - С.185-193.

16. 3авражин С.А. Агрессивные фантазии в детском и подростковом возрасте / С.А. 3авражин. // Вопросы психологии. - 1993. - №5. - С. 43-49.

17. Зилеева З.А. Агрессивное поведение юношей и личность родителей / З.А. Зилеева. // Психология обучения. - 2002. - № 9. - С. 21-24.

18. Іванова В.В. Причини та форми агресивної поведінки підлітків / В.В. Іванова. // Практична психологія та соціальна робота. - 2000. - №5. - С. 14-16.

19. Клейберг Ю.А. Психология девиантного поведения / Ю.А. Клейберг. - М., 2001. - 321 с.

20. Кон И.С. Психология юношеского возраста / И.С. Кон. - М.: Просвещение, 1979. - 168 с.

21. Костюк В.И. Возрастная психология / В.И. Костюк. - М.: Педагогика, 1988. - 324 с.

22. Левитов М.Д. Психологическое состояние агрессии / М.Д. Левитов. // Вопросы психологии. - 1972. - №5. - С. 27-35.

23. Леонгард К. Акцентуирование личности / К. Леонгард. - К., - 1981. - 267 с.

24. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков / А.Е. Личко. - Л., 1983. - 245 с.

25. Лоренц К. Агрессия / К. Лоренц. - М., 1994. - 272 с.

26. Маковская И. Агрессивность: проявление, причины, предупрежление / И. Маковская. // Семья и школа. - 1983. - № 9. - С. 36.

27. Максименко К. Агресивність підлітків / К. Максименко. // Психолог. - 2003 - № 6. - С. 10-12.

28. Максимова Н.Ю. Причини адиктивної поведінки підлітків / Н.Ю. Максимова. // Практична психологія та соціальна робота. - № 7 - 1999. - С. 19-21.

29. Михайлова О.Ю. Криминальная сексуальная агрессия: теоретико-методологический подход / О.Ю. Михайлова: под ред. П.Н.Ермакова. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. - 150 с.

30. Навчання дітей способів вияву гніву в соціально прийнятих формах: тренінг для дітей / Шкільний світ. - 2006. - №9. - С. 13-16.

31. Новое поколение выбирает агрессию // Психологическая газета. - 1996. - № 6.

32. Охрімчук Р. Багатолика агресія / Р. Охрімчук. // Початкова школа. - 2003.- №6. - С. 4-7.

33. Павелків В.Р. Ситуативний фактор агресивності у самосвідомості підлітка / В.Р. Павелків. // Зб. наукових праць РДГУ. Вип. 30. - Рівне: РДГУ, 2004. - С. 145-148.

34. Паренс Г. Агрессия наших детей / Г. Паренс. - М.: Форум, 1997. - 160с.

35. Петровская Л.А. Теоретические и методологические основы социально-психологического тренинга / Л.А. Петровская. - М., 1982. - 234 с.

36. Пилипенко В. Підліткова агресія у контексті сучасної соціокультурної ситуації / В. Пилипенко. // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2004.- № 4.- С. 2-24.

37. Практикум по общей психологии // Под ред. А.И. Щербакова. - М.,1990.

38. Психологические особенности подростка // Возрастная и педагогическая психология / Под ред. А.В. Петровского.- М., 1979.

39. Причини адиктивної поведінки підлітків // Практична психологія та соціальна робота. - № 7. - 1999. - С. 19-21.

40. Рабочая книга школьного психолога / Под ред. И.В. Дубровиной. - М., 1991. - 343 с.

41. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты: учебн. пособ. / Д.Я. Райгородский. - Самара: Издательский Дом «БАХРАХ», 1998. - 672с.

42. Райс Ф. Психология подросткового й юношеского возраста. / Ф. Райс. - СПб.: Питер, 2000. - 624 с.

43. Рахматшаева В. Агрессивны - потому что несчастны / В. Рахматшаева. // Семья и школа. - 1991. - № 10. - С. 20-22.

44. Реан А.А. Агрессия и агрессивность личности / А.А. Реан. // Психологический журнал. - 1996. - № 5. - С.3-19.

45. Рогов Е.М. Настольная книга практического психолога в образовании: учебн. пособ. / Е.М. Рогов. - М.:Владос, 1996. - 529 с.

46. Робота з батьками дитини, що має прояви агресивної поведінки / Шкільний світ. - 2006. - №9. - С.21-24.

47. Романов И. Теории агрессивности и детская агрессия / И. Романов, С. Бондаренко. // Вопросы психологи. - 1992. - № 5-6.

48. Ромек В. Агресія на екрані та в житті / В. Ромек. // Психолог. - 2004. - № 18. - С. 23-24.

49. Румянцева Т.Г. Критический анализ концепции «человеческой агрессивности» / Т.Г. Румянцева. - Минск, 1982.

50. Румянцева Т.Г. Понятие агрессивности в современной зарубежной психологии / Т.Г. Румянцева. // Вопросы психологии. - 1992. - № 6. - С. 56-68; 1991. - № 1. - С. 82-86.

51. Семенюк Л.М. Психологические особенности агрессивного поведения подростков и условия его коррекции / Л.М. Семенюк. - М.: Просвещение, 1996. - 93с.

52. Серова Л. Заметки о нашем поведении. Агрессия / Л. Серова. // Наука и жизнь. - 2000. - № 12. - С. 18-21.

53. Смирнова Е.О. Психологические особенности и варианты детской агрессивности / Е.О. Смирнова, Г.Р. Хузеева. // Вопросы психологии. - 2002. - № 1. - С. 17-26.

54. Суперечлива реальність соціального середовища і проблема агресії дітей / Шкільний світ. - 2006. - №9. - С.3-5.

55. Теорія дає ключ до розуміння агресії / Шкільний світ. - 2006. - №9. - С.6-7.

56. Уліс Н. Життя на межі ризику або підліток і його проблеми / Н. Уліс. // Освіта. - 2000. - 15-22 березня. - С.11.

57. Фельдштейн Д. И. Психологические аспекты изучения современного подростка / Д.И. Фельдштейн. // Вопросы психологии. - 1983. - № 1. - С. 14.

58. Фигдор Г. Детская агрессивность / Г. Фигдор. // Начальная школа. - 1998.- № 11-12. - С. 32-38.

59. Фурманов И.А. Детская агрессивиость: психодиагностика и коррекция
/ И.А. Фурманов. - Минск: Харвест, 1996. - 192 с.

60. Цап Н.М. Агресивність дитини за і проти / Н.М. Цап. // Практична психологія та соціальна робота. - 1999. - №6. - С. 12-13; №7. - С. 23-24.

61. Цзен М.В. Психотренинг: игры и упражнения. / М.В. Цзен, Ю.В. Пахомов. - М., 1988. - 314с.

62. Чаговець Л. Психологічні особливості агресивності старших підлітків / Л. Чаговець. // Психолог. - 2004. - № 15. - С. 16-18.

63. Шебанова С.Г. Концептуальная модель коррекции агрессивного поведения / С.Г. Шебанова. // Практическая психология и социальная работа. - 2002. - № 8. - С.52.

64. Шебанова С.Г. Психокорекція агресивної поведінки / С.Г. Шебанова // Педагогіка і психологія. - 1999. - № 3. - С. 15-23.

65. Що викликає агресивні почуття і дії у дітей // Журнал для батьків. - 2001 - № 3-4 . - С. 43-49.

66. Як допомогти дитині впоратися з агресією: технологія індивідуального підходу / Шкільний світ. -2006. - №9. - С.6-9.

Додатки

Додаток 1

Список дітей 9-А класу

1. Оксана А.

2. Антон А.

3. Тетяна Б.

4. Олександр В.

5. Олександр Г.

6. Василь Д.

7. Поліна Д.

8. Софія Д.

9. Андрій Д.

10. Діана І.

11. Катерина К.

12. Ігор К.

13. Іванна К.

14. Антон К.

15. Анастасія М.

16. Михайло М.

17. Дарія М.

18. Катерина М.

19. Ірина М.

20. Дмитро М.

21. Вікторія Н.

22. Вероніка О.

23. Наталія П.

24. Олександр П.

25. Богдана П.

26. Юлія С.

27. Владислав С.

28. Катерина Т.

29. Максим Ш.

30. Катерина Ш.

Додаток 2

Список дітей 9-Б класу

1. Вікторія А.

2. Олена Б.

3. Карина Б.

4. Павло В.

5. Дмитро В.

6. Ярослав Г.

7. Марія Д.

8. Денис Д.

9. Михайло І.

10. Ольга К.

11. Євген К.

12. Тетяна К.

13. Максим К.

14. Сергій К.

15. Олександр Л.

16. Антон М.

17. Вікторія М.

18. Ірина М.

19. Аліна М.

20. Сергій М.

21. Дмитро П.

22. Олександра Р.

23. Надія Р.

24. Дмитро С.

25. Андрій С.

26. Ольга Ш.

Додаток 3

СХЕМА СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА АГРЕСИВНОЮ ПОВЕДІНКОЮ ПІДЛІТКІВ

Прізвище, ім'я, по батькові підлітка _____________________________

Вік________ дата заповнення _________ період спостереження ______

Прізвище, ім'я, по батькові дослідника___________________________

Показники прояву агресивності

Поведінкові акти

Частота прояву

1. Вегетативні ознаки і зовнішні прояви агресивності

- червоніє (блідне) у стані роздратування, гніву

- кусає, облизує губи у стані роздратування, гніву

- стискає кулаки у стані образи

- стискає кулаки у стані роздратування, гніву

- -------------------------------------------------------

01234

01234

01234

01234

01234

2. Тривалість виходу зі стану роздратування, гніву

- після агресивної реакції заспокоюється протягом 15 хвилин

- після агресивної реакції заспокоюється протягом 30 хвилин

- після агресивної реакції заспокоюється протягом 1 години

- після агресивної реакції перебуває у напруженому стані протягом дня

-------------------------------------------------------

01234

01234

01234

01234

01234

3. Чутливість до допомоги дорослого

- не може заспокоїтися без допомоги дорослого

- зауваження в усній формі не гальмують вербальної агресії

- зауваження в усній формі не гальмують фізичну агресію

- почуття неприязні до інших не коригується ззовні

-------------------------------------------------------

01234

01234

01234

01234

01234

4. Ставлення до власних проявів агресії

- сам визнає негативність своєї поведінки і припиняє її

- визнає негативність своєї поведінки після коментарів дорослого і припиняє агресивні дії

- визнає негативність, але продовжує агресивні прояви

- не сприймає власні агресивні дії як негативні

-------------------------------------------------------

01234

01234

01234

01234

01234

5. Недостатність у прояві гуманних почуттів

- робить щось на зло іншим

- виявляє байдужість до страждань інших

- прагне заподіяти іншим страждання

- відсутність почуття провини після агресивних реакцій

-------------------------------------------------------

01234

01234

01234

01234

01234

6. Реакції на нову обстановку і на обмеження

- незвична обстановка не гальмує проявів агресії

- незвична, незнайома обстановка провокує прояви агресії

- у ситуації обмеження активності проявляє агресивність

- виявляє супротив при спробі обмежити агресивні дії

-------------------------------------------------------

01234

01234

01234

01234

01234

7. Реактивність, чутливість до агресії інших

- реагує агресією на агресивні прояви інших

- проявляє вербальні агресивні реакції у відповідь на вербальну агресію інших

- проявляє фізичні агресивні реакції у відповідь на вербальну агресію інших

- провокує прояви агресії

-------------------------------------------------------

01234

01234

01234

01234

01234

8. Прояви агресії у присутності інших

- проявляє агресію наодинці

- проявляє агресію в присутності інших однолітків

- проявляє агресію у присутності дорослих

- ситуація спільної діяльності провокує прояви агресії

-------------------------------------------------------

01234

01234

01234

01234

01234

9. Прояви фізичної агресії, спрямовані на предмет

- ламає, псує речі противника в ситуації конфлікту псує свої речі в стані роздратування, гніву

- у стані роздратування, гніву псує ті речі, які потрапляють під руку

- псує речі незалежно від стану і ситуації

-------------------------------------------------------

01234

01234

01234

01234

01234

10. Прояви агресії, спрямовані на інших дітей

- проявляє агресію щодо інших у стані роздратування,гніву


Подобные документы

  • Психологічні особливості підліткового віку. Причини виникнення і форми прояву агресивної поведінки підлітків. Експериментальне дослідження проблеми агресії у підлітковому віці. Корекційна програма по зменьшенню агресії та підвищенню рівня самооцінки.

    дипломная работа [325,5 K], добавлен 12.05.2010

  • Психологічні особливості підліткового віку. Причини виникнення і форми прояву агресивної поведінки. Розвиток самооцінки в підлітковому віці. Коригуюча програма по зменшенню агресії та підвищенню рівня самооцінки. Методика діагностуючого експерименту.

    дипломная работа [351,4 K], добавлен 12.05.2010

  • Сутність агресії, агресивності. Девіантна поведінка дітей шкільного віку, підлітків. Психологічні та статевовікові особливості прояву агресивності в підлітковому віці. Проведення тестування "Кінетичний малюнок сім’ї", результати. Опитувальник Басса-Дарки.

    курсовая работа [183,0 K], добавлен 08.06.2015

  • Природа та форми прояву агресії, її особливості в підлітковому віці. Проблема взаємозв'язку агресивного поводження і переживання комплексу неповноцінності в підлітків. Рівневі показники та методи діагностики особливостей агресивної поведінки підлітків.

    дипломная работа [131,6 K], добавлен 12.05.2010

  • Загальне поняття агресивності. Основні підходи в поясненні її природи. Особливості прояву агресії у підлітків. Розвиток самооцінки в підлітковому віці. Кореляційний аналіз форм агресивної поведінки. Виявлення зв’язку між почуттям вини і рівнем самооцінки.

    курсовая работа [27,6 K], добавлен 20.05.2015

  • Загальна характеристика стилів виховання в сім’ї. Сутність та джерела агресії. Особливості виявлення агресивності у юнаків та дівчат. Експериментальне дослідження взаємозв'язку між стилем виховання і особливостями прояву агресивних реакцій у підлітків.

    дипломная работа [176,8 K], добавлен 04.08.2016

  • Поняття агресії та агресивності. Психологічна характеристика дітей; чинники, що впливають на розвиток агресивності в молодшому шкільному віці. Емпіричне дослідження прояву агресії у школярів за методикою "Неіснуюча тварина", "Тест емоцій" Баса-Даркі.

    курсовая работа [225,2 K], добавлен 28.05.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.