У ранній юності розвиваються вольові якості особистості, збагачується емоційна сфера, підвищується емоційна чутливість особистості. Старшокласники виявляють найвищий у порівнянні з іншими віковими групами рівень тривожності у всіх сферах спілкування.

Результати багатьох досліджень засвідчують, що на вибір ціннісних орієнтацій значний вплив чинять, перш за все, батьки, а за умови їх відсутності - педагоги, однолітки, засоби масової інформації.

За теорією соціального научіння вироблення власної системи ціннісних орієнтацій відбувається через процеси ідентифікації, інтерналізації і підкріплення (різних засобів громадського впливу, які поряд з впливом батьків сприяють засвоєнню певних цінностей).

Якщо однолітки, школа, церква чи засоби масової інформації орієнтуються на ті ж цінності, що і батьки дитини, то вона засвоює їх швидше і краще. Однак, якщо це не так, можлива суперечка серед молодих людей, чиї батьки перебувають на нижчих щаблях соціальної драбини. Суспільство орієнтує цю молодь на традиційні цінності середнього класу, але їхні батьки не приймають або не можуть собі дозволити прийняти їх у повному обсязі і замінюють власними, в результаті юнаки і дівчата відчувають, з одного боку, глибоке внутрішнє збентеження, з іншого - схильність до жорстокої непримиримості і авторитарності.

В процесі вивченні ціннісних орієнтацій юнацтва зарубіжні дослідники підкреслюють , що у всьому світі у всі часи молодим людям притаманно бути ідеалістами. Однак, багато вчених вважають, що молодь все більше поціновує власні інтереси; впродовж 80-90- років XX століття юнаків більш за все хвилювали фінансові, а не філософські проблеми. Позитивною тенденцією вважаються сподівання більшості з них, що головним джерелом задоволення для них буде сім'я, і в майбутньому вони прагнутимуть примножувати не особистий, а сімейний добробут. Ціннісними якостями, якими хотіли б володіти юнаки, названо чесність, надійність, працьовитість, доброту, дружелюбність, ввічливість, почуття гумору тощо.

Суттєву роль у розвитку особистості старшокласника відіграють моральні цінності. Вони є біполярними : на одному полюсі знаходяться ідеальні моральні цінності школяра юнацького віку, а на другому - практичні моральні цінності як його власні, так і його друзів по колективу. Існування цих полюсів підтверджується даними спостереження і взаємними характеристиками школярів : більша частина учнів даного віку оцінює так морально-психічні якості особистості взагалі, а іншим чином (часто протилежним) - ті ж якості конкретних осіб, в т.ч. числі і самих себе. Аналогічні факти свідчать про подвійність моральних оцінок і подвійність суспільної думки колективу.

Сучасні дослідження підтверджують той факт, що проблемі діагностики та розвитку духовних ціннісних орієнтацій школярів у навчальних закладах приділяється недостатньої уваги. Разом з цим, одним з основних завдань шкільної психологічної служби є створення соціально-психологічних умов для розвитку особистості, зокрема її духовного світу.

На практиці класний керівник, психолог нерідко спостерігають таку закономірність: для одних учнів духовні цінності та ідеали здаються життєво необхідними, а для інших мають мінімальну значущість.

За даними Н.Ф.Яковлева, у 67 % старших школярів існує яскраве уявлення про ідеал і прагнення до самовдосконалення відповідно до ідеалу. У 10 % учнів ідеал ще нестійкий і поняття про нього нечітке. Але слід відмітити, що близько 20 % старшокласників не замислюються над проблемою ідеалу і конкретного уявлення про них не мають.

Вагомим фактором, від якого залежить ціннісна сприятливість особистості, є рівень її свідомості та відповідної ціннісної орієнтації. Е.О. Помиткін виділяє такі рівні розвитку свідомості відповідно до зміни ціннісних орієнтацій старшокласників :

1) рівень егоцентричних цінностей ;

2) рівень сімейних цінностей;

3) рівень суспільних, громадських і національних цінностей ;

4) рівень загальнолюдських цінностей;

5) рівень духовної, розширеної свідомості.

Для людини, в поведінці якої домінує егоцентризм (т.б. 1 рівень), наступним кроком до самовіддачі буде сприйняття сімейних цінностей, як особистих. Для такої людини патріотичні заклики, загальнолюдські ідеали не матимуть особистої цінності і, отже, не будуть сприйматися як актуальні.

У свою чергу, для учня, який віддає перевагу сімейним цінностям (2-й рівень), участь у громадському життя стає “найближчою зоною" подальшого розвитку свідомості. Дана ситуація може не бути притаманною абсолютно для будь-якої особистості, але вона багато в чому пояснює феномен ціннісної сприйнятливості.

Визначена поетапність формування ціннісних орієнтацій школярів близька за своєю сутністю до поетапності засвоєння знань, в залежності від зон найближчого розвитку, визначених Л.С. Виготським.

У віці до 17 років у першу чергу визначаються завдання, спрямовані на отримання вищої чи середньої освіти, на цікаву роботу, пошук вірних друзів, коханої людини. Посилюється установка на добрі житлові умови, матеріальне забезпечення, так як деякі молоді люди думають про створення сім'ї.

Після ранжування старшокласниками у 2000 році особистісних цінностей виявилося, що найважливішими ціннісними орієнтаціями для 25 % з них є сім'я, батьки, родина ; такі людські якості, як доброта, повага - для 18,8%, друзі - для 18 %, незалежність - для 12,5%, здоров'я - для 6.34 % , гроші - для 6,5 % респондентів.

32,4 % старшокласників мріють створити сім'ю у віці 20-21р. , з них 58,3 % - дівчата-десятикласниці. У віці 22-24 р. планують вступити у шлюб 43,2 % юнаків - одинадцятикласників та десятикласниці сільських шкіл. Лише після 25 років планують створювати сім'ю 27 % старшокласників, з них 40 % десятикласниці сільських шкіл.

При відповіді на запитання, які якості, риси характеру їм особисто необхідно формувати у себе, юнаки 10-11-х класів вказали на те, що хотіли б бути більш щедрими, працьовитими, стриманішими, спокійнішими, акуратнішими. Десятикласники згадували ще й про необхідність виховання сили волі і наполегливості, а деякі з юнаків 11 -х класів хотіли б змінити характер, стати уважнішими, добрішими, стараннішими, більш вихованими.

Для дівчат спільним стало бажання бути добрішими, уважнішими і наполегливішими. Ще вони хотіли б стати більш чесними, уважнішими до інших, стриманішими, мудрішими та менш впертими.

Це свідчить про те, що старшокласники дуже чутливі до моральної сторони поведінки людей, що пов'язано з їх переконаннями, розумінням того, якою повинна бути людина, як вона повинна ставитися до інших людей, до своїх обов'язків, своєї поведінки. Моральна чутливість, жорстка самооцінка викликають прагнення до самовдосконалення, розвитку якнайкращих цінностей.

Завдяки опитуванню старшокласників було виявлено, що приблизно 72 % юнаків та дівчат мають високу спрямованість на себе. У них домінують мотиви власного благополуччя, прагнення до особистої першості. Вони більш зайняті своїми почуттями і переживаннями, майже не реагують на потреби навколишніх. У спільній діяльності бачать передусім можливість задовольнити свій рівень домагань : хочуть любові, життя, повного пригод, здоров'я, вищої освіти, цікавої роботи, мати магнітофони, машини, гарний одяг, добробут у всьому.

Як бачимо, усі бажання позитивні за своїм змістом і відображають актуальні для даної вікової групи життєві потреби, хоча матеріальні цінності переважають над духовними.

Вчинки дівчат і юнаків визначаються потребою у спілкуванні, прагненням підтримувати добрі стосунки з оточуючими, їх турбує доля країни, важке соціально-економічне становище, погіршення екологічного стану, брак доброти в людях. Дослідження виявило високий показник соціальної спрямованості учнів (понад 65%).

Соціально-економічні трансформації, що відбуваються в суспільстві, мають значний вплив на орієнтаційну спрямованість старшокласників і є важливими об'єктивними чинниками.

І.В. Дубровіна вважає, що про особистісну зрілість старшокласників можна судити на основі того, наскільки змістовна сторона ціннісних орієнтацій, характерних для цього вікового періоду, буде відповідати інтересам суспільства.

На основі аналізу дослідження І.В.Дубровіною значимих цінностей старшокласників (1989 p.), була отримана типологія ціннісних орієнтацій учнів старших класів. До першої групи увійшли школярі з низьким ступенем диференціації ціннісних орієнтацій, тобто особи, у яких даний елемент особистості ще не сформований. До другої групи були віднесені учні з орієнтацією на сім'ю та роботу з деякою перевагою сімейно-побутових цінностей. У третю групу увійшли старшокласники зі збалансованою орієнтацією на роботу і досягнення сімейного щастя, де переважають професійно-творчі інтереси над усіма іншими цінностями. Четверту групу склали учні, у яких ціннісні орієнтації спрямовані на власну особистість, тобто на цінності, які виражають в основному індивідуальні інтереси.

Колектив дослідників дійшов таких висновків : по-перше, в період старшого шкільного віку (15-17 р.) ціннісні орієнтації сформовані лише у одної третьої частини всіх учнів. По-друге, у 24 % школярів юнацького віку ціннісні орієнтації тільки починають формуватися, і поки що не перетворилися у стійку властивість особистості. І, насамкінець, значна частина старшокласників - 39 % всіх опитаних - ще не усвідомили власну життєву позицію, не визначили свого відношення до цінностей оточуючого світу. Тобто, для більшості даний елемент структури особистості ще не є сформованим.

Подібне дослідження, але в інших умовах, було проведено у 90-ті роки на Україні. Ю.Ж. Шайгородський зосередив свою увагу на дослідженні диспозиційних характеристик орієнтацій юнаків та їх відносній динаміці. Характерним виявилося те, що в “постсоціалістичному" розвитку суспільства, цінність "загальна позитивна ситуація в країні , в суспільстві", яка була провідною у 80-ті роки у свідомості учнівської молоді, в середині 90-х років займає 14 місце у хлопців та 7-8 у дівчат раннього юнацького віку. У той же час "життєва мудрість", яку ніяк не цінували у “доперебудовний" час, відповідно змістилась на 4 місце у юнаків і на 13-те - у дівчат раннього юнацького віку.

Звідси випливає, що процеси, які відбувалися і відбуваються у суспільстві, призводять до значних змін у свідомості молоді, у -мотиваційній сфері її діяльності, що іде ріст негативних тенденцій у її середовищі. Помітно знижується прагнення до оволодіння культурними, духовними цінностями, нівелюються моральні принципи і норми.

Тобто ці дані підтверджують залежність динаміки ціннісних орієнтацій старшокласників від тих змін, які відбулися у нашому суспільстві у всіх сферах його життєдіяльності за останні десять років.

Таким чином, психологічними передумовами формування, розвитку і динаміки ціннісних орієнтацій старшокласників виступають: формування їхньої спрямованості, зміни світосприймання, самосвідомість, життєві плани, уявлення про ідеал, важливу роль у цьому процесі відіграють батьки, друзі, вчителі, засоби масової інформації.

1.3.2 Психологічні особливості ціннісних орієнтацій студентів

Впровадження на початку 80-х років у систему закладів вищої освіти психологічної служби сприяло появі значної кількості публікацій з питань "психології студентського віку" як фундаментального з позицій розв'язання проблеми психічного розвитку особистості.

Доведено, що у всіх відомих підходах до вікової періодизації категорія студентів не виділяється як самостійна одиниця психологічного аналізу і розчиняється у досить аморфному понятті "молодь" (учнівська молодь). Одна з останніх спроб виокремити "студентський вік" як особливий етап психофізіологічного розвитку (Л.М. Балабанова) перейшла фактично у завдання встановлення індивідуальної норми функціонального оптимуму систем організму на матеріалі показників нейродинамічного рівня.

Незмінною залишилася і тенденція на озброєння студента певним набором професійних знань, умінь та навичок. Зазначається, що вона увійшла у протиріччя із новою, відповідною сучасним тенденціям парадигмою, центром якої постають категорії суб'єкта і саморозвитку, яка викликала до життя адекватні їй напрямки дослідження студентської вибірки - життєві позиції (В.В. Пічурін), стиль спілкування (В.М. Галузяк), проникливість (О.А. Кисельова) і таке інше. Ціннісна проблематика склала у новоствореному руслі особливий і досить вагомий напрямок.

Увага до етапу студентського віку зосереджується здебільшого навколо деяких питань, які стосуються, зокрема, між групових відмінностей ціннісних орієнтацій студентів як фактора ін групового фаворитизму (В.С. Агєєв), організації їх міжперсональної взаємодії (Н.А. Рождественська), стилю і умов спілкування (Г.М. Левко, В.І. Чирков), а також тих, що пов'язані з аналізом способу організації навчально-виховних впливів на формування окремої групи цінностей - естетичних, валеологічних, духовних та ін. (А.М. Алексюк, Т.В. Іванова, Г.М. Левко, В.І. Носков, М.А. Скок, Н.В. Фролова).

Ціннісні орієнтації - суттєвий елемент світогляду та світосприйняття студентів, під яким розуміється єдність установок на явища матеріальної та духовної культури, що мають об'єктивну і особистісну значимість. Через призму установок індивід сприймає ту чи іншу ситуацію і вибирає відповідний образ дій. Установки, спрямовані на матеріальні, духовні соціальні, моральні та естетичні цінності, що мають для особистості не тільки об'єктивну, але і особистісну значимість, формують ціннісні орієнтації особистості.

В ціннісних орієнтаціях акумулюється життєвий досвід , знання накопичені індивідуальним і соціальним розвитком особистості студента. Зрілість і цілісність особистості студента багато в чому характеризується тим, наскільки його ціннісні орієнтації відповідають об'єктивним цінностям, прийнятим у суспільстві. Оскільки існує структура цінностей, то існує і багато варіантів ціннісних орієнтацій обумовлених об'єктивними і суб'єктивними факторами.

Багаторічне вивчення морального розвитку студентів дозволило М.І.Макарову та іншим виділити три найбільш загальних рівні ціннісних орієнтацій :

1) орієнтація на різноманітні цінності (навчання знання, покликання, усвідомлення свого місця в житті, соціально значима перспектива). На цьому рівні ціннісних орієнтацій у зв'язку з їх різноманітністю у студента виникають ( і надалі формуються) різноманітні соціальні, духовні, моральні та естетичні потреби. До цих потреб можна віднести усвідомлену необхідність стати кваліфікованим спеціалістом, соціально активним, розширити свій світогляд, заслужити позитивну оцінку колективу, достойно, з користю для суспільства і для себе прожити життя. Відбувається усвідомлення об'єктивного смислу своєї життєдіяльності;

2) зовнішній, формальний характер ціннісних орієнтацій, коли цінності усвідомлюються на рівні знань, уявлень, але не входять в структуру особистості студента. Про цінності студент може розмірковувати, висловлюватися, однак активна діяльність по оволодінню ними відсутня. Окремі студенти зорієнтовані на більш доступні цінності матеріально-побутового порядку. Подібного виду орієнтації обумовлюються уявленнями дрібного життєвого практицизму. Звідси і світосприймання на рівні "здорового глузду", а життєва спрямованість виступає як конформітська, потребова.

Для цього рівня ціннісних орієнтацій характерне прагнення до оволодіння одним видом цінностей за рахунок інших або, у гіршому -випадку, студент зорієнтований на вищі цінності зовні, формально, в плані суджень, уявлень. Це ознака певного духовного чи морального занепаду особистості.

3) відсутність ціннісних орієнтацій або дезорієнтація студентів у зв'язку з недостатнім духовним і моральним розвитком чи несприятливим впливом середовища.

На цьому рівні найбільш яскраво проявляються невміння усвідомити діалектику суспільного і особистісного, колективного та індивідуального, що свідчить про занепад соціально-морального розвитку студента. У таких студентів відсутній світогляд, а життєва спрямованість має аморфний, імпульсивний характер, в ряді ситуацій може проявлятися і як антисуспільна.

Формування рівнів ціннісних орієнтацій студентів обумовлюють стиль керівництва інститутом, традиції, студентські стереотипи, моральне обличчя викладачів, заведені порядки та атмосфера у гуртожитку, студентській компанії, неофіційна інформація, поведінка студентів-старшокурсників, ефективність проведення масових міроприємств і виконання доручень, неофіційні відносини студентів з викладачами та старшими товаришами, вплив батьків та ін.

При вивченні динаміки ціннісних орієнтацій студентів слід розпочинати із завищених наївних очікувань абітурієнтів, далі ціннісних орієнтацій першокурсників, далі студентів 3-4 курсів і, насамкінець, студентів-випускників. Щодо останніх, то тут можна говорити про систему ціннісних орієнтацій, яка є ядром психологічної структури ообистості. Тому і тип особистості студента можна характеризувати тією чи іншою ціннісною домінінтою.

У формуванні соціальних життєвих позицій студентів велика роль належить інформації. Сприймання інформації студентом - частина процесу формування його ціннісних орієнтацій. І чим більше інформація є актуальною, містить нове і особистісно-значуще, тим більше вона допомагає студенту активно підгримувати психологічний зв'язок із соціальним оточенням, відчути причетність до дійсності. Активне сприймання соціально значимої інформації дозволяє деяким студентам виступати лідерами в судженнях та оцінках, що розглядається в студентському середовищі як престижна цінність.

Очевидним є великий вплив інформації на складну і багатогранну емоційну сферу особистості студента. Емоційні відгуки на різноманітні види інформації, хоча й епізодично, беруть участь у формуванні життєвої позиції студента. Залежить це від рівня сприймання інформації емоційною сферою, глибини її переробки та засвоєння результатів.

І чим вищими є інтелектуальні та вольові якості особистості студента, тим швидше результати переробки інформації стають причиною нових світоглядних пошуків, роздумів, формування переоцінки поглядів, цінностей. Тільки достовірна інформація може відіграти позитивну роль у формуванні соціально зрілої особистості.

Дослідження останніх років свідчать про серйозні зміни ціннісної свідомості нашого суспільства в цілому і студентства, як його невід'ємної складової частини також. Якщо раніше молодь значною мірою зверталася до досвіду попередніх поколінь, то тепер молоді люди засвоюють і відтворюють новий соціальний досвід, покладаючись переважно на себе. Значною мірою це обумовлює існування суперечливих тенденцій у свідомості і поведінці сучасної молоді.

На початку 80-х років дослідження серед студентської молоді Мінська виявило 4 групи з різними моделями самореалізації, які базувалися на системах цінностей з різними системоутворюючими компонентами.

Для однієї з груп центральною цінністю виступало бажання “досягнути успіху в суспільстві". Серед інструментальних цінностей при цьому домінувало "налагодження потрібних зв'язків". Для іншої групи домінуючим було прагнення "бути корисним людям". Центроутворюючою при цьому була не просто цінність досягнення, а цінність поваги та авторитету серед людей. Ще одна модель І самореалізації спиралася переважно на цінність особистісного комфорту, бажання діставати задоволення від життя, добре проводити вільний час, створювати комфортні житлові умови і т.ін. Нарешті була група так званих нігілістів, для яких провідні цінності полягали у боротьбі і свободі вибору, небажанні вписуватися у формальні організації і визнанні "неформальності" як вияву значущої цінності.

Дещо інші моделі виявили дослідження, проведені на початку 90-х років серед студентів Москви. Тут було зафіксовано гедоністичну модель самореалізації, системоутворюючою цінністю якої була насолода життям, намагання жити, уникаючи серйозних проблем.. Поряд з нею досить поширеною виявилася позиція досягнення. Ті, хто її дотримувався, визначали себе як "ділову людину, яка за будь-яких обставин може досягти поставлених цілей”. Водночас було виявлено модель життєвої орієнтації, яка зосереджується навколо цінностей прекрасного, мистецтва, сприйняття явищ, передусім з естетичного боку. Поряд з "гуманітарно-художньою" орієнтацією було виявлено і "комп'ютерно-технічну", представники якої віддають перевагу цінності приваблює динаміка перетворення сучасного світу.

У 1998р. В.А. Тюріна та О.Д. Научитель провели дослідження ціннісних орієнтацій 385 студентів (1-х, 3-х, 5-х курсів), які навчалися на факультетах "Бізнес-управління", "Референт-перекладач", соціальний менеджмент" Харківського гуманітарного інституту народна українська академія" . Студенти ранжували цінності за методикою М. Рокича "Ціннісні орієнтації". Розподіл по частоті вибору цінності в якості найважливішої показує, що найчастіше обиралися цінності "здоров'я" (63,5 %). На других місцях були такі цінності - цілі як "любов" (40,9 %), друзі (35,6 %), "впевненість у собі" (36,2 %). Серед інструментальних цінностей студенти віддавали перевагу цінностям : "вихованість" (49,1 %), "освіченість" (46 %), “акуратність" (34,2 %) та "відповідальність" (32 %). Цінності, які студенти поставили на останнє місце в індивідуальній ієрархії - це, перш за все, "щастя інших" та "розваги" (тільки 3,4 % всіх --студентів поставили їх серед першорядних в рамках індивідуальних ієрархій ціннісних орієнтацій. Також "відторгнутими" виявилися і "непримиримість" (6,2 %) та "високі вимоги" (7,1 %).

Деякі результати свідчать про те, що :

1) в якості провідних термінальних цінностей студенти орієнтуються на конкретні індивідуальні цінності, в першу чергу, на цінності самоствердження, прагнення забезпечити собі матеріальний достаток;

2) структурні взаємозв'язки термінальних цінностей свідчать про пошук орієнтирів на майбутнє, подальшої соціалізації та джерела життєвої стабільності ;

3) високий показник матеріальних цінностей слід розглядати не як термінальну, а як інструментальну цінність, як спосіб для реалізації "Я-концепції";

4) в рамках інструментальних цінностей поєднуються цінності, що забезпечують реалізацію смисложиттєвих та індивідуальних потреб при провідній ролі вольових способів досягнення цілей.

Досліджуючи динаміку ціннісних орієнтації студентів в залежності від року навчання, ОД. Научитель у 1999 році провела опитування студентів І, III, V курсів загальною чисельність 395 чоловік. Найважливішою життєвою цінністю, яку людина ставила першою в ієрархії, у всіх студентів, незалежно від року навчання, виявилася одна і та ж цінність - "здоров'я". На першому курсі - 65 %, на третьому - 70%, на п'ятому - 52,8 %.

Ієрархічне розміщення термінальних цінностей мало тенденцію до зміни кількісної вираженості в залежності від року навчання. Щодо цінностей-засобів, то відзначалася їх велика мобільність і чітка диференційованість в залежності від року навчання у вузі.

Аналіз структури ієрархічного розміщення цінностей дозволив зробити висновки про те, що по мірі навчання відбувається процес розвитку статусу вищих цінностей самоствердження і самоактуалізації особистості. Основа для цього процесу закладаєгься вже до моменту середини періоду навчання у вузі. Вплив курсу навчання на ієрархічну структуру цінностей студентів може свідчити про те, що навчання у вузі, дорослішання і пов'язане з ним формування особистості сприяють розширенню спектру способів досягнення поставлених цілей.

Відбувається численний зріст цінностей "матеріально забезпечене життя" (3 місце) та "активне діяльнісне життя" (2 місце).

У першокурсників переважають цінності, що задовольняють вітальні, інтеракціоністські потреби та потреби соціалізації. У п'ятикурсників - вітальні, соціалізації і смисложитгєві потреби, а також потреба у матеріальному забезпеченні як джерелі життєвої стабільності.

Першокурсник більш зорієнтований на цінності - засоби особистісно-вольові, а п'ятикурсник - на прагматизм і збереження соціальної безконфліктності.

Першокурсники не пов'язують активне діяльнісне життя при відсутності матеріальних труднощів з розвитком. У них відзначаєгься навіть негативна кореляція між цінностями " активне діяльнісне життя" і "розвиток".

У п'ятикурсників ці цінності також найбільш віддалені одна від одної, але в іншій послідовності : повнота та емоційна насиченість життя з розвитком не передбачає матеріально забезпеченого життя.

Найбільш не співвідноситься у способах досягнення цілей у першокурсників конформістська цінність "акуратність" з проявом юнацького максималізму "непримиримістю". У п'ятикурсників можна відзначити співвідношення внутрішнього регулятора поведінки ціннісності "самоконтроль" з конформістською цінністю "акуратність" від цінності особистісної самореалізації "освіченість". Таке розміщення інструментальних цінностей свідчить про те, що у п'ятикурсників прагматичні раціоналістичні цінності співвідносяться з вищими по складності та функціях потребами у наповненні своєї діяльності загальним змістом, значними для всього життя. У першокурсників домінує прагматизм.

П'ятикурсники співвідносять традиційні цінності - засоби з цінностями особистісної самореалізації на відміну від першокурсників, які віддають перевагу захисним засобам реалізації термінальних цінностей.

Отже, по мірі дорослішання і розширення своїх теоретичних знань і практичних умінь, випускники удосконалюють варіативність способів вирішення вищих за складністю і функціями потреб - смисложиттєвих.

Таким чином, серед дослідників досі немає одностайної думки щодо визначення поняття "цінності", тому ми обрали найбільш узагальнене, яке виділив В.П.Тугаринов (1960).

Цінності - це ті явища (сторони, властивості) природи і суспільства, які корисні, потрібні людям історично конкретного суспільства чи класу в якості дійсності, цілі чи ідеалу.

Світ цінностей - це сфера духовної діяльності людини, її моральної свідомості, її уподобань. Потреби в цінностях спрямовують дії й почуття людини. Основні функції цінностей такі:

* вони виступають орієнтиром у житті людини;

* вони необхідні для підтримання соціального контролю ;

* вони втілюються у поведінці і беруть активну участь у нормоутворенні.

Оскільки існує багато класифікацій цінностей, ми підтримуємо класифікацію Помиткіна Е.О., наукового співробітника Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, який виділяє цінності, притаманні окремим рівням свідомості:

§ індивідуалістичні (різноманітні задоволення, популярність і визнання, влада та вимогливість, особиста безпека);

§ сімейні (сімейний добробут, вигідний шлюб, слухняні діти у сім'ї, спокійна старість );

§ соціальні (соціальна справедливість, порядок у країні, порозуміння між громадянами, добробут країни);

§ духовні (вірність, доброзичливість, допомога тим, хто її потребує, гармонія з природою). На дану класифікацію ми будемо спиратися і у практичній частині нашої роботи.

Ціннісні орієнтації- одне з найважливіших утворень у структурі свідомості і самосвідомості людини, закріплені життєвим досвідом індивіда, всією сукупністю його переживань. Ціннісні орієнтації відмежовують суттєве, важливе для окремої людини від несуттєвого.

Динаміка ціннісних орієнтацій - це послідовна та інтенсивна мінливість системи ціннісних орієнтацій під впливом вдосконалення соціально-економічного, політичного і культурного середовища, динамічність ціннісних орієнтацій та відношень проявляється у розвиту та зміні відношення до свого оточення і до продуктів своєї життєдіяльності.

В юнацькому віці (старший шкільний та студентський) відбувається найбільш інтенсивне формування ціннісних орієнтацій, осмислення цінностей суспільств, що відбувається за рахунок попереднього самовизначення особистості, під впливом сім'ї, друзів, навчального закладу, соціальної, політичної, економічної ситуації в країні.

Особливості сформованості та динаміки ціннісних орієнтацій від старшокласників до студентського віку ми з'ясовуємо у практичній частині нашої роботи.

Висновки до І розділу

Цінності - це ті явища (сторони, властивості) природи і суспільства, які корисні, потрібні людям історично конкретного суспільства чи класу в якості дійсності, цілі чи ідеалу (за В.П. Тугариновим). Світ цінностей - це сфера духовної діяльності людини, її моральної свідомості, її уподобань. Потреби в цінностях спрямовують дії й почуття людини. Основні функції цінностей такі: вони виступають орієнтиром у житті людини; необхідні для підтримання соціального контролю; втілюються у поведінці і беруть активну участь у нормоутворенні.

Вчені пропонують таку класифікацію цінностей (Помиткін Е.О)., індивідуалістичні (різноманітні задоволення, популярність і визнання, влада та вимогливість, особиста безпека); сімейні (сімейний добробут, вигідний шлюб, слухняні діти у сім'ї, спокійна старість); соціальні (соціальна справедливість, порядок у країні, порозуміння між громадянами, добробут країни); духовні (вірність, доброзичливість, допомога тим, хто її потребує, гармонія з природою).

Ціннісні орієнтації - одне з найважливіших утворень у структурі свідомості і самосвідомості людини, закріплені життєвим досвідом індивіда, всією сукупністю його переживань. Ціннісні орієнтації відмежовують суттєве, важливе для окремої людини від несуттєвого.

Динаміка ціннісних орієнтацій - це послідовна та інтенсивна мінливість системи ціннісних орієнтацій під впливом вдосконалення соціально-економічного, політичного і культурного середовища, динамічність ціннісних орієнтацій та відношень проявляється у розвиту та зміні відношення до свого оточення і до продуктів своєї життєдіяльності.

В юнацькому віці (старший шкільний та студентський) відбувається найбільш інтенсивне формування ціннісних орієнтацій, осмислення цінностей суспільств, що відбувається за рахунок попереднього самовизначення особистості, під впливом сім'ї, друзів, навчального закладу, соціальної, політичної, економічної ситуації в країні.

Психологічними передумовами формування, розвитку і динаміки ціннісних орієнтацій старшокласників виступають: формування спрямованості особистості, зміни світосприймання, самосвідомість, життєві плани, уявлення про ідеал, важливу роль у цьому процесі відіграють батьки, друзі, вчителі, засоби масової інформації.

За даними літературних джерел, змістовна структура цінностей студентів змінюється впродовж начання. Так, у першокурсників переважають цінності, що задовольняють вітальні, інтеракціоністські потреби та потреби соціалізації. У п'ятикурсників - вітальні, соціалізації і смисложитгєві потреби, а також потребу у матеріальному забезпеченні, як джерелі життєвої стабільності.

цінність психологічний юнацький

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ДИНАМІКИ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СТАРШОКЛАСНИКІВ ТА СТУДЕНТІВ

2.1 Організаційно-методичне забезпечення експерименту

Експериментальною базою нашого дослідження ціннісних орієнтацій старшокласників та студентів були ЗОШ с.Синевір Міжгірського району Закарпатської області (11-й клас) та Рівненський державний гуманітарний університет, філологічний факультет (студенти-випускники груп У-52 , У-53).

Спираючись на визначені мету та завдання дослідження, для ведення проведення експерименту нами було обрано дві групи випробуваних, чисельністю 30 осіб кожна. Перша група складалася з учнів старших класів, друга - зі студентів.

Для визначення психологічних особливостей динаміки процесу формування ціннісних орієнтацій ми використовували діагностичний комплекс методик, який був запропонований послідовно кожній з груп опитуваних. Даний комплекс складався з наступних компонентів:

1. Експертна методика визначення спрямованості цінностей, ідеалів, та ціннісних орієнтацій.

2. Методика визначення життєвого плану особистості.

3. Методика вивчення ціннісних орієнтацій "Здійснення бажань".

Таке поєднання компонентів діагностичного комплексу, на нашу думку, дозволяє найбільш інформативно висвітлити психологічні особливості перебігу процесів формування цінностей та ціннісних орієнтацій юнацького віку, побудувати цілісне бачення загальної картини на рівні визначення динамічних особливостей та детермінант досліджуваних змінних.

Розглянемо означені компоненти докладніше.

Опитувальник № 1 (додаток 1) є адаптацією методики визначення життєвих смислів та ідеалів, запропонованої А.М. Фасолі. З даної авторської методики з метою визначення ціннісних орієнтацій поточного моменту життя були відібрані запитання щодо смислу життя та провідних життєвих цінностей людини.

До цих запитань було додано запитання, які стосуються тих якостей, які вважаються респондентами необхідними для сучасної людини, які юнаки прагнули б виховувати в собі, та запитання про головні чинники формування особистості юнака.

Таким чином, Опитувальник № 1 складається з п'яти запитань, які передбачають вибір одного пункту з кількох перерахованих та стосуються індивідуального бачення сучасної людини і визначення рис, які людина хоче виховати в собі.

Опитувальник № 2 (додаток 2) грунтується на методиці дослідження ціннісних орієнтацій та визначення моделі випускника сучасної школи, запропонованої Н. Білоусовою. Опитувальник складається з двох тверджень. Перше твердження ( цілі, які я ставлю перед собою) містить перелік дев'яти можливих життєвих цілей юнаків, які потрібно проранжувати у порядку зменшення важливості. Друге твердження (чинники, від яких головним чином залежить те, як складеться моє життя у майбутньому) передбачає вибір одного найбільш притаманного юнакові варіанту відповіді з п'яти можливих, який показує залежність людини від зовнішніх обставин чи впевненість у своїх у досягненні поставленої мети.

Дана анкета є важливим показником життєвого плану особистості, який складається в результаті узагальнення цілей, які ставить перед собою особистість , як наслідок побудови „піраміди" , її потреб, мотивів, становлення стійкого ядра ціннісних орієнтацій.

Третім компонентом комплексу ми обрали методику вивчення ціннісних орієнтацій юнаків „Здійснення бажань", розроблену вітчизняним дослідником Е.О. Помиткіним.

Е.О. Помиткін виділяє 5 рівнів ціннісних орієнтацій у процесі розвитку (розширення) свідомості людини :

5 - рівень універсальних чи буттєвих цінностей ( духовної, розширеної свідомості);

4 - рівень загальнолюдських цінностей;

3 - рівень суспільних , громадських, національних цінностей ;

2 - рівень сімейних (родинних) цінностей ;

1 - рівень егоцентричних цінностей, самоствердження.

Дана поетапність формування ціннісних орієнтацій, на думку автора, близька за своєю сутністю до поетапності засвоєння знань залежно від зон найближчого розвитку, визначених Л.С. Виготським. У запропонованій моделі Е.О. Помиткін об'єднує 3 і 4 рівні (національні цінності із загальнолюдськими) в єдину групу соціальних цінностей, оскільки вважає, що в ідеальному випадку для демократичного суспільства таке поєднання є найбільш типовим. Таким чином, у дослідженні ціннісних орієнтацій юнаків визначає він визначає 4 рівні цінностей (від нижчих до вищих) : індивідуалістичні цінності (споживання), сімейні, соціальні та духовні.

Індивідуалістичні цінності є найнижчими. Людині, у якої переважають ці цінності, притаманний властивий егоїзм.

Для другого рівня свідомості пріоритетними є цінності і потреби власної сім'ї , тобто світогляд розширюється до рівня сімейного кола.

На третьому рівні соціальних цінностей відбувається усвідомлення особистістю того факту, що її особисте життя та життя сім'ї пов'язане із життям суспільства, нації, народу, рідного краю. В разі потреби людина з переважанням соціальних цінностей може пожертвувати власним заради спільного.

Рівень духовних цінностей є вищим рівнем розширення свідомості людини, який визначає відповідне ставлення до буття, до всіх живих істот як до себе самого, а отже - реалізує єдність людини з Всесвітом.

Отже, на першому рівні у людини переважають потреби, спрямовані на себе (інстинкт самозбереження ), а на останньому - людина отримує радість і задоволення від самовіддачі. Даний процес, згідно авторської моделі, є процесом еволюційного розвитку.

Під час проведення методики „Здійснення бажань" юнакам пропонується інструкція : „Уявіть себе на березі моря. Навколо Вас теплий пісок, ласкаве сонце, шум хвиль...

Ось темна крапка з'явилася на горизонті. Вона стає все ближчою до Вас. Що це ? Ви придивляєтесь і бачите, що це -- стародавній глечик ! Ви берете його в руки, уважно розглядаєте невідомі значки та літери і нарешті зважуєтеся відкрити...

Разом з шипінням та їдким димом із глечика з'являється справжнісінький джин (не дуже великий, приємної зовнішності).

- Я віддячу тобі за своє звільнення, - каже він. - Я зроблю твоє життя таким, як ти хочеш ! Я здійсню твої бажання, але тільки найголовніші : ось список життєвих цінностей. - І він подає Вам аркуш паперу. Тобі потрібно тільки пронумерувати їх за порядком зменшення. Всі ті, що опиняться на перших місцях, будуть вважатися головними у твоєму житті. Що ж стосується останніх номерів за списком - то у мене склероз і я навряд чи згадаю про них...”

Після зачитування інструкції всім опитуваним пропонується ,,Список життєвих цінностей" (див. додаток 3), який містить 16 цінностей (по чотири цінності кожного рівня) (Табл.1).

Таблиця 1

ЦІННОСТІ, ПРИТАМАННІ ОКРЕМИМ РІВНЯМ СВІДОМОСТІ

Індивідуалістичні цінності (споживацькі)	Сімейні цінності	Соціальні цінності	Духовні цінності
Різноманітні зволення	Сімейний добробут	Соціальна справедливість	Вірність
Популярність і визнавання	Вигідний шлюб	Порядок у країні	Доброзичливість
Влада та впливовість	Слухняні діти в сім'ї	Порозуміння між громадянами	Допомога тим, хто її потребує
Особиста безпека	Спокійна старість	Добробут країни	Гармонія з природою

Дана методика дозволяє шляхом встановлення переважаючого рівня відслідкувати динаміку ціннісних орієнтацій старшокласників та студентів.

2.2 Аналіз результатів експериментального дослідження

Як засвідчують результати дослідження ціннісних орієнтацій старшокласників (11 клас) та студентів-випускників філологічного факультету РДГУ, між визначеними категоріями респондентів існують певні відмінності. Охарактеризуємо їх докладніше.

За результатами відповідей на запитання Опитувальника № 1 юнаки зробили такі вибори:

1.Серед найвищих цінностей життя переважна більшість як старшокласників (86,7 %), так і студентів (73,3 %) обрала здоров ^}я.

2. Провідним смислом життя старшокласники (53%) вважають набуття професії, що свідчить про те, що на даному етапі їхнього життя важливу роль відіграє процес професійного самовизначення. Студенти (66,7 %) вбачають сенс свого життя у тому, щоб бути корисними суспільству, що свідчить про їх спрямованість на соціальні цінності.

3. Третє запитання "Які якості, на Вашу думку, необхідні сучасній людині ?" передбачало індивідуальне бачення кожним юнаком рис сучасної людини. З'ясовано, що старшокласники бачать сучасну людину доброю (53,3 %), чесною (36,6 %), вихованою (13,3 %), а студенти виділяють такі якості як: рішучість (40 %), наполегливість (33,3%), активність (26,7 %).

4. Серед якостей особистості, які кожен юнак хотів би виховати в собі, методика засвідчила такі результати: старшокласники, як виявилося, хочуть виховати у собі мужність (56,6 %), витривалість (40 %), впевненість у собі (20 %). Студенти випускники хотіли б виховати у собі ті якості, які вони вважали притаманними сучасній людині: рішучість (35 %), активність (33,3 %), самостійність (26 %). Остання якість свідчить про усвідомлення своєї дорослості, розуміння того, що після закінчення університету їм потрібно, у більшості випадків, самостійно влаштовувати своє життя.

5. Серед провідних чинників впливу на формування особистості старшокласники у переважній більшості відповіли "батьки" (66 %), та друзі (16,7 %). Студенти вважають, що саме вони творять свою особистість і обрали свій варіант відповіді - "Я сам" (56,7 %), проте за допомогою друзів (23.3 %). Це свідчить про те, що старшокласники ще у великій мірі залежать від батьків, а студенти вже орієнтуються у розв'язанні життєвих проблем в основному на себе.

Отже, дане опитування дозволило визначити спрямованість особистості старшокласника і студента-випускника та засвідчило існування певних відмінностей між ними, насамперед - у баченні сенсу життя, рис сучасної людини, а також відведенні головної ролі у формуванні особистості.

Опитувальник № 2. Ранжування юнаками пріоритетних цінностей дозволяє стверджувати, що старшокласники і студенти-випускники віддають перевагу здебільшого однаковим життєвим цілям: "набути надійної професії" і "створити щасливу сім'ю". Студенти у першому випадку націлені на певну професію (можливо) за спеціальністю, яку вони набули в університеті, а старшокласники - на те, щоб отримати ту спеціальність, яка допоможе знайти їм надійну професію. Серед цілей меншої значущості старшокласники вказують "забезпечення хорошого матеріального становища", а студенти бажають "приносити користь людям", що є показником вищого рівня соціалізації та усвідомлення соціальних цінностей. На останньому місці і серед старшокласників, і серед студентів було визначене твердження "робити гроші за будь-яку ціну".

Серед "чинників, від яких головним чином залежить те, як складеться моє життя у майбутньому" як старшокласники (56 %), так і студенти (53,3 %) вважають, що їхнє майбутнє залежить "більшою мірою від них, ніж від зовнішніх обставин". Це означає, що у обох вікових категорій у більшій мірі вироблена впевненість у своїх силах, ніж залежність від обставин у досягненні поставлених цілей.

Отже, результати опитувальника №2 дозволяють стверджувати, що життєві цілі та засоби їх досягнення у старшокласників та студентів здебільшого співпадають.

З метою конкретного розмежування відмінностей у ціннісних орієнтаціях старшокласників та студентів та виявлення їх динамічного аспекту розглянемо результати методики вивчення ціннісних орієнтацій юнаків "Здійснення бажань".

Специфіка процедури обробки даних методики полягає в тому, що найменше сумарне місце групи цінностей свідчить про найвищий рівень їх сформованості у школяра чи студента.

Як засвідчують дані таблиці 2 "Результати виборів цінностей старшокласниками", найбільшу кількість балів (а отже найнижчий за рангом тип цінностей) отримали індивідуалістичні. Сумарне місце їх за значенням становить 1215. Це означає, що такі цінності як: ”різноманітні задоволення", "популярність і визнання", "влада та впливовість" і "особиста безпека" найменше хвилюють старшокласників. Дещо вище від індивідуалістичних представлені цінності духовні, їх сумарне місце за значенням 1015. Це свідчить про те, що у старшокласників ще не достатньо сформовані такі цінності, як "вірність", "доброзичливість", "допомога тим, хто її потребує", "гармонія з природою".

Друге місце за представленням у свідомості старшокласників займають соціальні цінності (1016). Це означає, що старшокласники вже добре усвідомлюють і задумуються над такими цінностями як : “соціальна справедливість", "порядок у країні", "порозуміння між громадянами", "добробут країни", але поки що не вважають їх основними у своєму житті.

Перше місце у свідомості старшокласників посідають на даний час сімейні цінності (834), такі як: "сімейний добробут", “вигідний шлюб", "слухняні діти в сім'ї", "спокійна старість". Це цінності і потреби власної сім'ї.

Результати аналізу даних таблиці 2 представлено на гістограмі (Малюнок 1).

Мал. 1 Гістограма представлення цінностей у свідомості старшокласників

Для зручності оперування чисельними значеннями сумарні значення за кожним типом цінностей були переведені у відсотки. Отже, на малюнку ми бачимо, що найближчими для старшокласників цінностями на даний момент розвитку їхньої свідомості є сімейні цінності (20,44%). Наступними цінностями за рівнем значущості є духовні (24,88%) та соціальні цінності (24,9 %) - вищі цінності людського буття, коли людина отримує задоволення і радість від самовіддачі.

Як бачимо, різниця у відсотках між соціальними та духовними цінностями досить незначна (0,02 %). Це свідчить про той факт, що старшокласники у рівній мірі сприймають і усвідомлюють для себе ці цінності і прагнуть до їх розвитку.

На останньому місці в середньому по виборці визначено індивідуалістичні цінності (29,78 %). Це означає, що егоцентризм, характерний для дитини, яка потребує від оточуючих уваги, піклування, любові, старшокласникам вже не притаманний.

Розглянемо тепер таблицю 3 "Результати виборів цінностей студентами" (Додаток 5). Як видно з таблиці, індивідуалістичні цінності студенти, як і старшокласники, ставлять на останнє (четверте) місце у своїй свідомості. Сумарне місце їх значення - 1380. На третє місце студенти поставили сімейні цінності (973). Друге місце посідають духовні цінності (919), а перше відповідно - соціальні (801).

Мал. 2. Гістограма представлення цінностей у свідомості студентів.

Рівень розвитку ціннісних орієнтацій студентів-випускників у відсотковому співвідношенні представлений за допомогою гістограми (мал.2)

Як бачимо, у свідомості студентів переважають соціальні цінності (19,67 %). Це свідчить про те, що вони досить добре пов'язують особисте життя з життям суспільства, народу, країни, поняттям соціальної справедливості. Наступними за значущістю духовні цінності (22,56 %). Ми вважаємо, що зазначені результати дозволяють стверджувати, що у свідомості студентів переважають ціннісні орієнтації, близькі до найвищого рівня розвитку свідомості, а цінності сімейного кола та індивідуалістичні вже достатньо засвоєні і відійшли на другий план.

Особливості динаміки розвитку ціннісних орієнтацій (особливості їх трансформації у вікових межах від старшокласника до студента - випускника) представлено на малюнку 3 та в таблиці 4.

Примітка: обернено-пропорційна залежність

Мал. 3. Гістограма динаміки представлення цінностей у свідомості старшокласників та студентів - випускників.

Таблиця 2.

Порівняння сумарних місць за значеннями по типах цінностей старшокласників та студентів-випускників

	Типи цінностей
	Індивідуалістичні	Сімейні	Соціальні	Духовні
	старш.	студ.	старш.	студ.	старш.	студ.	старш.	студ.
Сумарні місця цінностей по групах	1215	1380	834	973	1016	801	1015	919
Підвищення рейтингу цінностей у студентів	-165	-139	+215	+96

Діагностичні дані, занесені до таблиці 4, надають підстави стверджувати, що у студентів, порівняно зі старшокласниками спостерігається збільшення значення вираженості духовних цінностей на 96 одиниць, а соціальних - на 215 одиниці. Натомість значення вираженості індивідуалістичних цінностей студентів спостерігається на 165 одиниць нижче, а сімейних - на 139. Це ще раз доводить, що студенти - випускники, порівняно зі старшокласниками, мають більш розширений світогляд для сприймання вищих цінностей - соціального та духовного рівнів.

Розглянувши окремі блоки діагностичного комплексу, пропонуємо об'єднати отримані результати у вигляді загальної таблиці, яка дозволяє відслідкувати провідні тенденції динаміки процесів формування цінностей та ціннісних орієнтацій протягом різних періодів розвитку в межах юнацького віку (Таблиця 5).

Таблиця 3

Провідні тенденції динаміки процесів формування цінностей та ціннісних орієнтацій старшокласників та студентів за результатами діагностичного комплекс.

Характеристики	Старшокласники	Студенти
Провідна спрямованість цінностей	Професійне самовизначення	Соціальні
Чинники впливу на формування особистості	Батьки, друзі	"Я сам", друзі
Чинники, від яких залежить майбутнє	Інтернальні	Інтернальні
Ідеал сучасної людини	Спрямованість на зовнішні та загальнолюдські якості	Спрямованість на характеристики, які забезпечують успіх у житті
Провідні життєві цілі	Професійне становлення та сімейне щастя	Професійне становлення та сімейне щастя
Домінування груп цінностей	1. сімейні 2. соціальні 3. духовні	1. соціальні 2. сімейні 3. духовні

Як випливає з наведеної таблиці, розподіл загальної кількості параметрів може бути охарактеризований як нерівномірний: існують результати, які вказують на константність окремих характеристик протягом юнацького віку в цілому, проте більшість характеристик ціннісної сфери у процесі розвитку мають яскраво виражений варіативний характер. Можемо також говорити про певні тенденції спрямованості означених процесів, які знаходять пояснення з позицій загальнопсихологічних уявлень щодо лінії онтогенетичного розвитку молодої людини.

Висновки до ІІ розділу

З метою реалізації завдань дослідження нами був розроблений діагностичний комплекс методик, який дозволив висвітлити різноспрямовані аспекти загальної структури цінностей старшокласників та студентів старших курсів. Даний комплекс складався з наступних компонентів: експертна методика визначення спрямованості цінностей, ідеалів, та ціннісних орієнтацій, методика визначення життєвого плану особистості, методика вивчення ціннісних орієнтацій "Здійснення бажань".

Таке поєднання компонентів діагностичного комплексу дозволило найбільш інформативно висвітлити психологічні особливості перебігу процесів формування цінностей та ціннісних орієнтацій юнацького віку, побудувати цілісне бачення загальної картини на рівні визначення динамічних особливостей та детермінант досліджуваних змінних.

Як засвідчили результати дослідження ціннісних орієнтацій старшокласників (11 клас) та студентів-випускників, між визначеними категоріями респондентів існують відмінності: у баченні сенсу життя, рис сучасної людини, а також чинниках впливу на формування особистості. Студенти - випускники, порівняно зі старшокласниками, мають більш розширений світогляд для сприймання вищих цінностей - соціального та духовного рівнів.

Розподіл загальної кількості параметрів ціннісних орієнтацій може бути охарактеризований як нерівномірний: існують результати, які вказують на константність окремих характеристик протягом юнацького віку в цілому, проте більшість характеристик ціннісної сфери у процесі розвитку мають яскраво виражений варіативний характер. Можемо також говорити про певні тенденції спрямованості означених процесів, які знаходять пояснення з позицій загальнопсихологічних уявлень щодо лінії онтогенетичного розвитку молодої людини.

Результати діагностичного комплексу засвідчили домінування у старшокласників сімейних та соціальних груп цінностей; спрямованість на професійне самовизначення; значний вплив батьків та друзів на формування особистості; пріоритетність зовнішніх та загальнолюдських цінностей в ідеальному уявленні сучасної людини, що вцілому вказує на недостатній рівень розвитку цінностей вищого рівня - загальнолюдських та універсальних (буттєвих) цінностей та ставить питання щодо запровадження програми їх психологічної корекції.

РОЗДІЛ ІІІ. ПСИХОЛОГІЧНА КОРЕКЦІЯ ЗМІСТОВОЇ СТРУКТУРИ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СТАРШОКЛАСНИКІВ

3.1 Програма психологічної корекції ціннісних орієнтацій старшокласників