Психологічна готовність дітей вступу до школи

Умовно я розділили дослідницьку роботу на три частини:

1. Діагностика особливостей відносин з дорослими.

Спілкування з дорослим має виключне значення для дитини на всіх етапах дитинства. Але особливо важливим воно є в перші сім років життя, коли закладаються всі основи особистості та діяльності зростаючої людини. У нашому дослідженні ми хотіли побачити, чи вміє дошкільник спілкуватися не тільки з близькими, а й з чужими дорослими. Досвід спілкування з чужими дорослими, придбаний дитиною в дошкільному дитинстві, зі вступом до школи переноситься на ситуацію шкільного навчання і визначає характер відносин маленького учня до вчителя. Для того щоб своєчасно виявити тривожні симптоми труднощів дитини в спілкуванні з дорослими, в нашому дослідженні, ми використовували анкету для батьків «Ставлення дитини до чужого дорослому», яка, включала в себе вісім особливостей поведінки дитини.

Дорослим пропонувалося відзначити особливості поведінки характерні для його дитини позитивним знаком («+»), і негативним («-») якщо особливість поведінки не характерна для його дитини. Позитивні відповіді батьків підсумовувалися. Отримані результати заносилися в таблицю (Додаток 8).

Для подальшого діагностичного дослідження ми використовували рисункові тести «Моя сім'я», тому що вони відображають в першу чергу, не свідомі установки дитини, а його несвідомі імпульси і переживання. По-друге, ця методика дуже інформаційна, тобто дозволяє виявити безліч психологічних особливостей дитини. І, по-третє, саме ці рисункові тести «Моя сім'я» спрямовані на вивчення особливостей відносин дошкільнят до близьких дорослим.

Дослідження проводилося з підгрупами дітей по п'ять - шість осіб. «Моя сім'я» - малюнки виконувалися акварельними фарбами.

До початку малювання дітям пропонувалися різнокольорові аркуші паперу (сірий, коричневий, зелений, червоний, жовтий, фіолетовий, чорний) і пропонувалося сказати, який колір із запропонованих найбільше подобається, а який не подобається. Потім знову давалися такі ж аркуші паперу, на якому з яких пропонувалося намалювати малюнок на ту чи іншу тему. Час виконання завдання не обмежувалося. Після виконання малюнка дитині задавалися питання. Обробка даних занесена й представлена ??в таблицю (Додаток 9).

2. Діагностика особливостей відносин з однолітками.

У групах дітей дошкільного віку існують доволі міцні виборчі відносини. Діти починають займати різне положення серед однолітків: одні більш предпочитаемости для більшості дітей, а інші - менш.

Зазвичай переваги одних дітей перед іншими пов'язують з поняттям «лідерство». Однак більш правильно для даного віку говорити не про лідерство, а про привабливість або популярності таких дітей, яка на відміну від лідерства не завжди пов'язана з вирішенням групової задачі і з керівництвом будь-якою діяльністю.

Ступінь популярності дитини у групі ровесників має велике значення. Від того, як складаються відносини дошкільника в групі однолітків, залежить подальший шлях його особистісного і соціального розвитку.

Становище дітей в групі (ступінь їх популярності чи знехтуваним) у психології виявляється социометрическими методами, які дозволяють виявити взаємні (або не взаємні) виборчі переваги дітей. Тому в нашому дослідженні, була взята методика соціометричного дослідження «Будиночок».

Діагностика з дошкільнятами проводилася індивідуально. У присутність дитини були намальовані два будиночки чорним і червоним олівцем. Один з них побільше - червоного кольору, інший трохи менше - чорного кольору. Потім дитині давалася інструкція.

Результати фіксувалися за допомогою протоколів. Далі результати вносилися в зведену таблицю. Навпроти прізвища кожної дитини зазначалося кількість випадків, коли його обирали однолітки і випадки коли він був ними не обраний. Потім дані оброблялися і заносилися в таблицю (Додаток 10).

При аналізі результатів у цій методиці важливим показником була також взаємність виборів дітей.

З метою вивчення відносин дітей з однолітками та комунікативних умінь, була використана методика, яка проводилася у вигляді гри «Рукавички».

Для проведення були вирізані з паперу рукавички з різними не зафарбованими візерунками. Кількість пар рукавичок відповідало числу пар учасників. Кожній дитині давалася одна вирізана з паперу рукавичка, і пропонувалося знайти свою пару, тобто рукавичку з точно таким же візерунком. Коли пара однакових рукавичок зустрінеться, діти повинні були якомога швидше і (головне) однаково розфарбувати рукавички, при цьому кожній парі давалося тільки три олівця різного кольору.

При спостереженні зверталася увага на те, як протікало взаємодія дітей: чи вміють хлопці домовлятися, приходити до спільного рішення, як вони це роблять і які кошти використовують - вмовляють, переконують, змушують і т. п.? Як здійснюється взаємний контроль у процесі виконуваної роботи, помічають вони один в одного відступу від початкового задуму і яка їхня реакція? Фіксувалося відношення до результату діяльності, своєму і партнеру. Чи допомагали діти один одному по ходу малювання чи ні? Обробка даних занесена й представлена в таблицю (Додаток 11).

3. Діагностика самооцінки дитини.

Для отримання більш повної картини рівня соціально-психологічної готовності дитини до школи та підтвердження раніше отриманих результатів була використана методика «Драбинка» з метою вивчення рівня самооцінки. Дитині показували малюнок сходи, що складається з семи сходинок, де середня сходинка має вигляд майданчика, і пояснювали інструкцію.

При аналізі результатів, перш за все, ми звертали увагу, на яку сходинку дитина сама себе поставила. Позитивною ознакою вважалося, якщо діти ставили себе на сходинку «дуже хороші» і навіть «найкращі».

У будь-якому випадку це повинні бути верхні сходинки, так як положення на будь-який з нижніх сходинок, (а вже тим більше на найнижчій) говорить про явне неблагополуччя в самооцінці і загальному відношенні до себе.

Це може бути пов'язано з відкиданням або суворим, авторитарним вихованням, при якому знецінюється особистість дитини. При цьому у дитини розвивається установка, що він або зовсім недостойний любові, або що його люблять тільки за його відповідність певним вимогам (виконати які дитина часом не в змозі).

По проведених мною діагностиках, я визначила, що ті діти, які не відвідували ДНЗ, менш розвинуті і готові до вступу до школи ніж ті діти, що відвідували ДНЗ. Відповіді дітей дуже відрізнялися між собою, поведінка в колективі також мала свої недоліки

2.2 Методичні рекомендації

Розуміючи важливість підготовки дітей до школи і на основі результатів діагностичного дослідження соціально - психологічної готовності до школи дітей, було вирішено запропонувати методичні рекомендації батькам, які допоможуть дошкільнику спокійно перейти на новий етап свого життя.

Методичні рекомендації для батьків:

1. Пам'ятайте, що кризи - це тимчасові явища, вони проходять, їх потрібно пережити, як будь-які інші дитячі хвороби.

2. Знайте, що причина гострого протікання кризи - невідповідність батьківського ставлення і вимог бажанням, і можливостей дитини, тому необхідно подумати про те, чи всі заборони обгрунтовані, і чи не можна дати дитині більше свободи і самостійності.

3. Постарайтеся, змінити, своє ставлення до дитини, він вже не маленький, уважно поставтеся до його думок та суджень, постарайтеся його зрозуміти.

4. Тон наказу та утвердження у цьому віці малоефективний, намагайтеся не змушувати, а переконувати, розмірковувати і аналізувати разом з дитиною можливі наслідки його дій.

5. Якщо ваші стосунки з дитиною набули характеру безперервної війни і нескінченних скандалів, вам потрібно на якийсь час відпочити один від одного: відправте його до родичів на декілька днів, а до його повернення прийміть тверде рішення не кричати і не виходити з себе будь-що то не стало.

6. Як можна більше оптимізму і гумору в спілкуванні з дітьми, це завжди допомагає!

Повага до дитини, дбайливе ставлення до його особистості лежить в основі стратегії позитивного оцінювання. Використання схеми педагогами та батьками при оцінці діяльності і поведінки дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку забезпечує формування адекватної самооцінки, вміння аналізувати і контролювати свої дії і вчинки.

Стратегія позитивного оцінювання дитини:

1. Позитивна оцінка дитини як особистості, демонстрація доброзичливого до нього відношення («Я знаю, ти дуже старався», «Ти розумний хлопчик» і т.д.).

2. Вказівки на помилки, допущені при виконанні завдання, або порушення норм поведінки («Але сьогодні зайчик у тебе не вийшов», «Але зараз ти вчинив неправильно, ти штовхнув Машу»). Аналіз причин допущених помилок і поганого поводження («Поглянь на цей малюнок, у зайчика головка менше, ніж тулуб, а в тебе вийшло навпаки», «Тобі здалося, що Маша штовхнула тебе спеціально, але вона це зробила не навмисне»).

3. Обговорення разом з дитиною способів виправлення помилок і допустимих в даній ситуації форм поведінки.

4. Вираз впевненості в тому, що у нього все вийде («Зайчик вийде красивим;» Він не буде більше штовхати дівчаток»).

Для формування навичок, необхідних у школі, можна грати з дітьми в різні ігри, націлені на вироблення і зміцнення необхідних якостей і властивостей (наприклад: гра «Так» і «ні» не кажіть, чорний з білим не беріть», метою якої є розвинути у дітей уміння зосереджуватися і концентрувати свою увагу).

Загальні рекомендації з формування адекватної самооцінки і правильних уявлень про себе у дітей дошкільного віку:

1. Оптимізація батьківсько - дитячих відносин: необхідно, щоб дитина росла в атмосфері любові, поваги, бережливого ставлення до її індивідуальних особливостей, зацікавленість у його справах і заняттях, впевненості та послідовності у виховних впливах з боку дорослих.

2. Оптимізація відносин дитини з однолітками: необхідно створити умови для повноцінного спілкування дитини з іншими; якщо у нього виникають труднощі у відносинах з ними, потрібно з'ясувати причину і допомогти дошкільнику набути впевненості у колективі однолітків.

3. Розширення і збагачення індивідуального досвіду дитини: чим різноманітніше діяльність дитини, чим більше можливостей для активних самостійних дій, тим більше в нього можливостей для перевірки своїх здібностей і розширення уявлень про себе.

4. Розвиток здатності аналізувати свої переживання і результати своїх дій і вчинків: завжди позитивно оцінюючи особистість дитини, необхідно разом з ними оцінювати результати його дій, порівнювати зі зразком, знаходити причини труднощів і помилок і способи їх виправлення. При цьому важливо формувати у дитини впевненість, що він впорається з труднощами, доб'ється хороших успіхів, у нього все вийде.

Висновок

Під психологічною готовністю до шкільного навчання розуміється необхідний і достатній рівень психологічного розвитку дитини для освоєння шкільної програми в умовах навчання в колективу однолітків.

Психологічна готовність дитини до шкільного навчання - це один з найважливіших підсумків психічного розвитку в період дошкільного дитинства.

Високі вимоги життя до організації виховання і навчання змушують шукати нові, більш ефективні психолого - педагогічні підходи, націлені на приведення методів навчання у відповідність вимогам життя. У цьому плані проблема готовності дошкільників до навчання в школі набуває особливого значення. З її вирішенням зв'язане визначення цілей і принципів організації навчання і виховання в дошкільних установах. У той же час від її рішення залежить успішність наступного навчання дітей у школі.

Підготовка дітей до школи - проблема комплексна, багатогранна, що охоплює всі сфери життя дитини. Психологічна готовність до школи - тільки один із аспектів цієї проблеми, виключно важливий і значимий.

Психологічна готовність до школи - цілісне утворення. Відставання в розвитку одного компонента рано чи пізно спричиняє відставання, перекручування в розвитку інших. Комплексні відхилення спостерігаються й у тих випадках, коли вихідна психологічна готовність до шкільного навчання може бути досить високою, але в силу деяких особистісних особливостей діти зазнають значних труднощів у навчанні.

В дошкільному віці дитина починає переносити свою прев «язаність від батьків на своїх ровесників. Вона перестає бути егоїстичною і починає цікавитись забавами з іншими дітьми. Процес усамостійнення продовжується, і дитина ставить багато питань, вимагаючи негайної відповіді. Мабуть, не все розуміючи, вона виявляє впевненість і злість, що вкрайніх випадках доводять до так званих» темпер тантрус». Слід також памятати, що спосіб мислення дітей у цьому віці є цілком конкретний, тому вони сприймають вислови дорослих так, як чуютть. Діти часто повторюють те, що чують від своїх батьків чи оточення. Батьки і вихователі повинні пам" ятати, що вони говогять у присутності дітей, бо ті, чуючи пртиріччя у розмові дорослих, можуть посередньо навчитися гворити неправду. Дорослі не повинні забувати, що у дошкільному віці найкращим виховним засобом є добрий приклад.

Список використаної літератури

1. Бардин К.В. Чтобы ребенок успешно учился. М.: Педагогика, 1988. - С. 3-15.

2. Безруких М.М., Ефимова С.П. Знаете ли ви своего ученика? - М.: Просвещение, 1991. - С. 3-57.

3. Будницкая И.И., Катаева А.А. Ребенок идет в школу. - М.: Педагогика, 1985. - С. 3-20, 43-57.

4. Готовность к школе. /Под ред. И.В. Дубровиной. - М.: Просвещение, 1995. - С. 34-68.

5. Вікова психологія. / Під ред. Г.С. Костюка. - К.: Радянська школа, 1976. - С. 90 - 139.

6. Готовность к школе. /Под ред. И.В. Дубровиной. - М.: Просвещение, 1995. - С. 34-68.

7. Завтра в школу. / За ред. В.К. Котирло. - К.: Радянська школа, 1977.

8. Коломинский Я.Л., Панько Б.А. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста. - М.: Просвещение, 1988. - С. 3-28.

9. Кравцов Г.Г., Кравцова Е.Е. Шестилетний ребенок. Психологическая готовность к школе. // 5 серия «Педагогика и психология» - №5 - 1987. - С. 32-60.

10. Кравцова Е.Е. Психологические проблемы готовности детей к школе. - М.: Педагогика, 1991. - С. 4-25.

11. Немов Р.С. Психология. - М.: Просвещение, 1990. С. 236-255.

Особенности психического развития детей 6-7 - летнего возраста. / Под. ред.

12. Д.Б. Эльконина, А.Л. Венгера. - М.: Педагогика, 1988. - С. 3-21.

13. Завтра в школу. / За ред. В.К. Котирло. - К.: Радянська школа, 1977.

14. Коломинский Я.Л., Панько Б.А. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста. - М.: Просвещение, 1988. - С. 3-28.

15. Мир детства. Дошкольник / Под ред. А.Г. Хрипковой. - М., 1979. J.

Мухина B.C. Детская психология. - М., 1985.

16. Запорожець А.В. Підготовка дітей до школи. Основи дошкільної педагогіки /За редакцією А.В. Запорожця, Г.А. Маркової М. 1990 - с. 250-257

17. Карпенко З.С. Аксіопсихологія особистості. - К.:ТОВ «Міжнародна фінансова агенція», 1998 -220 с.

18. Возрастная и педагогическая психология / Сост. И.В. Дубровина и др. - М.: Академия, 1999. - 320 с.

19. Рогів Н.И. «Настільна книга практичного психолога», М.1999 - кн. 1,214 с.

20. Петроченко Г.Г. «Розвиток дітей 6 - 7 літнього віку і підготовка їх до школи», М. 1978 - 291 с.

Размещено на Allbest.ru