Вплив соціальних мереж на зміст ціннісних орієнтацій у підлітковому віці

2. Віртуальний світ, у якому людина почуває себе набагато комфортніше, чим у реальному житті, створює погрозу для успішності реального життя. У подібних випадках використовується персональна психотерапія, метою якої є зменшення бажання втекти з реального світу.

3. Інтерактивні компоненти мережі полегшують створення кібер-залежності, що негативно впливає на внутрісімейні відносини і стабільність родини як такої, що в першу чергу веде до віддалення людей у реальному житті і до розлучення. У цьому випадку застосовується індивідуальна і сімейна терапія, у процесі якої чоловік і жінка працюють разом над примиренням і відтворенням родини після зрад у мережі.

4. Можливість створення альтернативних он-лайн персонажів, у залежності від настрою і бажання самого користувача, що створює можливість піти від реального світу з його емоційними проблемами (наприклад, стрес, депресія, занепокоєння), або ж від простих життєвих складностей (достаток роботи, проблеми в навчанні, раптове безробіття, розлади в родині). Миттєва втеча у фантастичний світ Інтернет служить підтримкою для звикання, за яким випливає погіршення настрою і психологічні розбіжності, що лікуються психотерапією і, у разі потреби, фармакологічним втручанням.

Патологічна залежність починається тоді, коли прагнення відходу від реальності, зв'язане зі зміною психічного стану, починає домінувати у свідомості, стаючи центральною ідеєю, що вторгається в життя, приводячи до відриву від реальності. Відбувається процес, під час якого людина не тільки не вирішує важливих для себе проблем (наприклад, побутових, соціальних), але і зупиняється у своєму особистісному розвитку. Цьому процесові можуть сприяти біологічні (наприклад, індивідуальний спосіб реагування на алкоголь, як на речовину, що різко змінює психічний стан), психологічні (особистісні особливості, психотравми), соціальні (сімейні і позасімейні взаємодії) фактори. Важливо відзначити, що аддиктивна реалізація містить у собі не тільки аддиктивні дії, але і думки про стан відходу від реальності, про можливість і спосіб його досягнення.[16,c. 53]

Психологічні та фізичні симптоми Інтернет-залежності:

Доктор М. Орзак виділила наступні психологічні і фізичні симптони, характерні для патологічної Інтернет-залежності:

Психологічні симптоми:

1. Гарне самопочуття або ейфорія за комп'ютером.

2. Неможливість зупинитися.

3. Збільшення кількості часу, проведеного за комп'ютером.

4. Зневага родиною і друзями.

5. Відчуття порожнечі, депресії, роздратування не за комп'ютером.

6. Неправда роботодавцям або членам родини про свою діяльність.

7. Проблеми з роботою або навчанням.

Фізичні симптоми:

1. Синдром карпального каналу (тунельна поразка нервових стовбурів руки, зв'язана з тривалою перенапругою м'язів).

2. Сухість в очах.

3. Головні болі по типу мігрені.

4. Болі в спині.

5. Нерегулярне харчування, пропуск прийомів їжі.

6. Зневага особистою гігієною.

7. Розлад сну, зміна режиму сну.

Стадії формування комп'ютерної залежності

Формування комп'ютерної залежності відбувається не миттєво, а поступово.

Можна виділити стадії формування даної залежності:

1. Стадія легкої захопленості.

2. Стадія захопленості.

3. Стадія залежності.

4. Стадія прихильності.

1. Стадія легкої захопленості.

1. Дитина починає порівнювати світ реальний і віртуальний і віддає перевагу останньому. Багатьма дослідженнями доведено, що людина прагне постійно одержувати позитивні емоції, він готовий постійно повторювати дії, які роблять йому приємність. Стійка потреба перебувати в соціальній мережі тут поки не сформована, процес не є значимими цінністю для людини.

2. Стадія захопленості.

Для переходу на цю стадію необхідна поява в дитини нової потреби -потреби перебувати в соціальній мережі.

3. Стадія залежності.

Тут вже відбуваються серйозні зміни в ценністно-суттєвій сфері дитини. Відбувається зміна самосвідомості й самооцінки. Інтернет повністю витісняє реальний світ. Відбувається порушення основної функції психіки, і замість реального навколишнього підлітка світу відбувається відбиття нереального й віртуального. Такі діти завжди, часто подовгу, грають без свідків, їхня потреба не змінюється й не зникає із задоволенням базових фізіологічних потреб.

4. Стадія прихильності.

Тут дитина тримає дистанцію з комп'ютером, однак повністю відірватися від уже сформуваної й укоріненої потреби у віртуальній реальності він не має сил. Даний період протікає досить довго, іноді навіть все життя, залежно від швидкості вгасання прихильності. У силу своїх індивідуальних особливостей підліток може зупинитися у формуванні тяги на одному з попередніх періодів її виникнення, у такий спосіб потреба зникає швидше.

Більшою мірою комп'ютерними аддиктами стають діти і підлітки, які мають нестабільні і конфліктні сімейні або шкільні стосунки, не прихильні ніяким серйозним захопленням. Саме вони знаходять у віртуальному світі віддушину і вважають своє перебування в мережі або успіхи в комп'ютерній грі достатніми для самоствердження і для поліпшення психічного стану .

Однак позитивні емоції, що супроводжуються підйомом настрою, бувають також в ситуації "передчуття" комп'ютерної гри. Але реально після гри, тобто після виходу з віртуального простору, настрій знову погіршується, швидко повертаючись на початковий рівень, залишаючись на ньому до наступного "входження" у віртуальний світ .

Участь у віртуальному світі дозволяє дітям і підліткам розслабитися і абстрагуватися від психологічних проблем в реальному світі, але це відбувається лише на момент перебування у віртуальному просторі. Для ігрового аддикта реальний світ нецікавий і повний небезпек , так як більшість адиктів - це люди, погано адаптуються в соціумі. Внаслідок цього людина намагається жити в іншому світі - віртуальному, де все можливо, все дозволено, де він сам встановлює правила гри. Логічно припустити, що вихід з віртуальної реальності є болючим для аддикта: він знову стикається з ненависною для нього реальністю, що і викликає зниження настрою і активності, відчуття поганого самопочуття.

Найбільш цікавими та небезпечними є рольові комп'ютерні ігри, що здатні сформувати стійку психологічну залежність. Часто вони не враховують вікових психологічних особливостей і здатні вплинути на формування особистості в період активної соціалізації. Підліток отримує гострі, яскраві враження у віртуальному світі і не прагне повертатися у буденність. Підсилює комп'ютерну залежність гра у мережі Інтернет.

Анонімність.

Не раз користувачі прикриваються різними псевдонімами (ніками), займаються тролінгом, пишуть образливі коментарі, можуть ширити безвідповідально важкі наклепи. Забувається чомусь за нетикет у таких мережах як Facebook, Twitter, Flickr, Myspace, Vkontakte тощо.

Віртуальне хижацтво.

Певні особи з окремими психологічними проблемами шукають собі весь час наступну «жертву», отримуючи своєрідне задоволення. Так можна бути прилюдно «змішаним з болотом». Зауважте, що ця проблема існує теж і між християнами...

Створення сторінок від твоєї особи, наприклад, неприятелями, що хочуть за щось відімстити, скомпрометувати, якщо не добавив когось у друзі з декотрих причин, було раніше певне непорозуміння і т.п. Переважно ці дії (чужі сторінки під твоїми персональними даними) є незаконного характеру і можуть так само бути проблеми із судом-поліцією.

Порнографія та насилля.

Навіть дуже не бажаючи наткнутися на ці нездорові явища, можеш попасти в небезпеку. Тиснеш на одне посилання, а вистрибує цілком інше... Реклама є й оманлива. Як відомо, теж неповнолітні користуються нині соціальними мережами. Не весь їхній контент (зміст) є корисний - численні сторінки, файли, співтовариства тощо. Розпусні сайти та також ті, де має місце море агресії чи крові, руйнують світло в серці, автентичні людські цінності під сонцем.

Інформаційна небеспека

Одним з негативних ефектів глобальної комп'ютерної мережі є широке розповсюдження різної інформації сумнівного змісту. Слід, відзначить, що існують інформаційні дії, прямо загрожує психічному або фізичному здоров'ю людини. Досить часто вони формують морально-психологічну атмосферу в суспільстві, живлять кримінальне середовище і сприяють зростанню психічних захворювань. Найбільш вразливими і незахищеними виявляються наші діти, так вони не бачать загрози, яку несе в собі глобальна мережа. Статистика лякає: 9 з 10 дітей у віці від 8 до 15 років стикалися з порнографією в Мережі, близько 17% регулярно зазирають на заборонені ресурси, приблизно 5,5% готові втілити побачене там у життя. Відстежити свою інформацію, що щосекунди потрапляє в Інтернет, неможливо.[42, c. 53]

Дитина може випадково зайти на сайт, де йому в фарбах розпишуть, наскільки приємні на смак наркотики, які чудеса творить з організмом алкоголь або як в домашніх умовах з підручних засобів виготовити справжню вибухівку. Навіть на доброзичливих на перший погляд мережевих ресурсах у спливаючому рекламному вікні може здатися фотографія оголеного тіла. Про ці деталях повинен знати педагог і батьки кожної дитини, чий комп'ютер підключений до Інтернету. За результатами недавнього опитування, сучасна молодь ризикує відвідати небажаний сайт, завантажити нелегальне програмне забезпечення чи вплутатися в спілкування з незнайомими людьми переважно при користуванні комп'ютером вдома, а зовсім не в школі, як вважають багато батьків. Вся справа в тому, що обмеження на користування комп'ютером у школі набагато суворіше домашніх заборон батьків. Адміністрація навчального закладу набагато частіше, ніж батьки, використовує програмне забезпечення, що обмежує користування підлітків Інтернетом. Тому те, що розумно заборонено дітям в школі, вони з легкістю отримують через відсутність уваги з боку батьків до цього питання. [32, 49]

Підтвердженням негативного впливу Інтернет-мережі на формування цінностей підлітків є випадок у одному із загальноосвітньому навчальному закладі м. Чернівці. Так, учнями 11 класу був знятий восьмихвилинний відеоролик про знущання над однолітками та молодшими школярами на камеру мобільного телефону та розміщений в Інтернет-мережі. Шестеро учнів 11 класу діють як герої комп'ютерних ігор та фільмів про поганих хлопців: б'ють інших учнів на очах у дівчат та працівників школи, викручують їм руки, імітують статевий акт. На плівці працівниками органів внутрішніх справ було зафіксовано знущання над шістнадцятьма підлітками. Хлопці, які знімали відео та були головними героями у ньому, ніякого покарання не отримали.[16,c. 53]

Позитивний вплив соціальних мереж.

Плюси Інтернет мереж полягають у тому, що мережа пропонує освітній і корисний досвід, правильне використання якого може поліпшити їх успішність у школі чи інституті. Але й тут є свої недоліки, такі як неточні дані, а також невідповідні для дітей та підлітків в області інформації.

У Internet кожен прокладає свій власний шлях. Ти сам вирішуєш, якими послугами мережі скористатися. Хочеш - відправиш електронний лист хоч на край світу. Хочеш - залишиш повідомлення для групи новин: так називається тематичний електронний бюлетень, службовець своєрідною дошкою оголошень. Можливості мережі воістину безмежні. Потреби і запити подорожуючих по Internet найрізноманітніші. Одні хочуть роздобути нове програмне забезпечення. Інші шукають ті чи інші документи, необхідні їм для професійної діяльності. Треті підключаються до мережі, щоб отримувати електронну пошту. Internet допомагає всім.

1. Дитина опановує роботу з комп'ютером і в інтернеті.

2. Отримує безліч інформації, навчається її «фільтрувати», що позитивно впливає на логічне мислення, пам'ять, увагу.

3. Якщо друзі чи однокласники живуть в іншому місті або районі великого міста, школяр не випадає зі свого кола спілкування, перебуває в курсі останніх подій у житті однолітків.

4. Під час листування з іншими дітьми відточує вміння грамотно будувати речення, висловлювати свої думки.[21,c 53]

Форуми - найкраща розробка людства, і, один з найбільш важливих аспектів Інтернету - форуми дозволяють спілкуватися тисячам, мільйонам людей. Вони дозволяють розділити спілкування на теми і категорії, таким чином, кожен спілкується там, де йому цікаво. Чати і ICQ дають можливість спілкуватися в реальному часі, таким чином, два, і більше, людини перебувають у різних точках світу розмовляють так, як ніби-то вони стоять поруч. Інтернет це благо!

В Інтернеті існує величезні бібліотеки різноманітної літератури, в першу чергу цінна наукова література - тому що звичайні книги коштують великих грошей, багато вчених, як це не сумно, не в змозі забезпечити себе необхідною літературою, Інтернет дає їм таку можливість.[32, 59] Так само Інтернет є воістину самим величезним збіркою інформації, Інтернет дає можливість багато чому навчиться, отримати професію або підняти свої навички на інший рівень. Так само в Інтернеті можна завжди отримати найсвіжіші новини вузької або широкої тематики.

1.3 Особливості підліткового віку

Основні новоутворення у підліткововому віці.

Середній шкільний вік прийнято в психології називати підлітковим. Його межі охоплюють вік від 9-11 до 14-15 років. Отроцтво - період життя між дитинством і дорослістю. Однак вже це найпростіше визначення містить проблему: якщо початок пубертатного періоду може бути з достатньою чіткістю визначено за допомогою біологічних критеріїв, то цього не можна сказати про його закінчення. Отроцтво кінчається, коли індивід досягає соціальної та емоційної зрілості і отримує досвід, здатність і бажання взяти на себе роль дорослого, який виражається у широкому віялі вчинків - Так, як вона задана тією культурою, в якій живе [8].

Вік отроцтва, будучи одним з найбільш складних періодів розвитку людини, багато в чому визначає подальший розвиток суб'єкта. Провідний вид діяльності - інтимно-особистісне спілкування.

Основні новоутворення: почуття дорослості, потреба в самореалізації та суспільному визнанні, прагнення до самоствердження, самосвідомість набуває морального характеру, вміння підпорядковуватись нормам колективного життя.

Основні протиріччя: прагнення бути дорослим і, разом з тим, відсутність соціального досвіду; відмінності між фізичною і соціальною зрілістю підлітка.

Підлітковий період - сензитивний для розвитку потреб, спрямованості особистості, оформлення ідеалів.

Основні потреби підліткового віку:

1) потреба у самовираженні;

2) потреба уміти щось робити;

3) потреба щось значити для інших;

4) потреба рівноправного спілкування з дорослими;

5) посилення статевої ідентифікації.

У підлітковому віці продовжується інтелектуалізація всіх психічних процесів. Вчителі та батьки більше апелюють до розуму дитини, ніж до почуттів. Продовжує інтенсивно розвиватися теоретичне мислення. Підліток уже вміє оперувати гіпотезами, розвиваються такі мислительні операції, як класифікація, аналогія, узагальнення. Це дозволяє підлітку аналізувати абстрактні ідеї. Проявляється рефлексивний характер мислення. Саме завдяки інтенсивному інтелектуальному розвитку з'являється здатність до самоаналізу. Самостійність мислення проявляється в незалежності вибору способу поведінки, схильності до експериментування.

Активно засвоюються процеси запам'ятовування, оволодіння способами і прийомами учіння. Розвивається логічна пам'ять, у результаті чого вповільнюється розвиток механічної пам'яті. Процес запам'ятовування зводиться до встановлення логічних зв'язків усередині матеріалу.

Зв'язок уяви з теоретичним мисленням сприяє розвитку творчості. Діти починають писати вірші, музику, створюють авіамоделі тощо. Уява в цей період обслуговує бурхливе емоційне життя підлітка. Активно розвивається читання, монологічне і писемне мовлення. Розвиваються комунікативні здібності учнів.

Найважливіший чинник розвитку особистості підлітка - його власна велика соціальна активність, спрямована на засвоєння певних зразків і цінностей, на побудову задоволення відносин з дорослими і однолітками, і, нарешті, на себе [9, c. 53].

Аналізуючи питання, чи завжди підлітковий вік є періодом бурі й натиску, Е. Шпрангер описав 3 типи розвитку отроцтва [14, c. 112]. Перший тип характеризується різким, бурхливим, кризовим перебігом, коли отроцтво переживається як друге народження, у результаті якого виникає нове Я. Другий тип розвитку - плавний, повільний, поступове зростання, коли підліток долучається до дорослого життя без глибоких і серйозних зрушень у власній особистості. Третій тип являє собою такий процес розвитку, коли підліток сам активно і свідомо формує і виховує себе, долаючи зусиллям волі внутрішні тривоги і кризи. Він характерний для людей з високим рівнем самоконтролю і самодисципліни.

Головні новоутворення віку, по Е. Шпрангер, - відкриття Я, виникнення рефлексії, усвідомлення своєї індивідуальності. Він спробував зрозуміти одне з найглибших переживань в житті людини - любов і її прояви в підлітковому і юнацькому віці. Йому належить психологічний опис двох сторін любові - еротики і сексуальності, які в Як переживань глибоко відрізняються один від одного, оскільки, по Е. Шпрангер, належать до різних верств психіки.

Е.Штерн розглядав підлітковий вік як один з етапів формування особистості. Центральною проблемою психології, на його думку, є проблема формування особистості, а для нього важливо те, яка цінність переживається людиною як найвища, визначальна життя. В залежності від переживання вищих цінностей особистість формується по-різному [15, c. 44].

Ним описано 6 типів цінностей і, відповідно, типів особистості: 1) теоретичний тип - особистість, всі прагнення якої спрямовані на об'єктивне пізнання дійсності; 2) естетичний тип - особистість, для якої об'єктивне пізнання чуже; вона прагне осягнути одиничний випадок і вичерпати його без залишку з усіма його індивідуальними особливостями; 3) економічний тип - життям такої людини керує ідея користі, прагнення з найменшою витратою сили досягти найбільшого результату; 4) соціальний тип - сенс життя складає любов, спілкування і життя для інших людей; 5) політичний тип - Для такої особистості характерне прагнення до влади, панування, і впливу; 6) релігійний тип - така особистість співвідносить будь-яке одиничне явище із загальним сенсом життя і світу.

Всі напрямки цінностей присутні в кожній особистості, але якесь із цих переживань набуває в підлітковому віці та юності керівне значення. Порівнюючи цей вік у дітей з пролетарської і буржуазної середовища, він вважав, що робоча молодь в силу необхідності рано має піклуватися про заробіток, практично не має юності. Тому підлітки з робочого середовища мають переважно політичну та економічну життєву установки. Буржуазна молодь, маючи можливість отримати освіту, розвинути своє Я, володіє всіма іншими орієнтаціями.[4, c. 27]

Перехідний вік по Е.Штерну, характеризується не тільки особливою спрямованістю думок і почуттів, прагнень та ідеалів, але і особливим чином дій. Він описує його як проміжний між дитячою грою і серйозною відповідальною діяльністю дорослого і називає серйозною грою. Прикладами таких ігор можуть слугувати ігри любовного характеру (кокетство, флірт, петтінг, мрійливе поклоніння), вибір професії і підготовка до неї, заняття спортом і участь в юнацьких організаціях. У серйозних іграх підліток навчається загартовувати свої сили, встановлювати відношення до різних видів інтересів, які в ньому бродять і в яких він повинен розібратися.

Не оминув увагою підлітковий вік і Л.С.Виготський, поставив нові проблеми дослідження підліткового віку - необхідність виділяти основне новоутворення у свідомості підлітка і з'ясувати особливості соціальної ситуації розвитку [16, c. 100]. Таким центральним і специфічним для віку новоутворенням є виникаюче уявлення про себе як уже не дитину: він починає відчувати себе дорослим, прагне бути і вважатися дорослим. Своєрідність цієї особливості, названої почуттям дорослості, полягає в тому, що підліток відкидає свою приналежність до дітей. [14, c 65]

Почуття дорослості у підлітків.

Основна особливість підліткового віку - перебудова взаємин з дорослим, яка пов'язана з появою почуття дорослості.[25, c. 63]

Порівнюючи себе з дорослим, підліток приходить до висновку, що між ним і дорослим ніякої особливої різниці немає. Він починає вимагати від оточуючих, щоб його більше не вважали маленьким, він усвідомлює, що також володіє правами. Центральне новоутворення цього віку - виникнення уявлення про себе як не про дитину; підліток починає відчувати себе дорослим, прагне бути і вважатися дорослим, він відкидає свою приналежність до світу дітей, але у нього ще немає відчуття справжньої, повноцінної дорослості, але зате є величезна потреба у визнанні його дорослості оточуючими [14. c. 64-65].

Однією з основних потреб стає потреба у звільненні від контролю і опіки батьків, вчителів, старших. Це період емансипації дитини від батьків. Емансипація може бути емоційною, поведінковою, нормативною. Батьківський приклад вже не сприймається абсолютно і некритично, як у дитинстві.

Серед причин розбіжностей у поглядах між батьками і підлітками найбільш важливими є: різниця у досвіді дорослих і підлітків; відсутність чітких станів переходу від дитячої залежності до дорослої незалежності та певних правил, які сприяють послабленню батьківської влади, що зумовлюється потребами підлітків у автономії.[34,]

Найкращі взаємини з батьками складаються, коли батьки дотримуються демократичного стилю виховання. Він характеризується тим, що батьки завжди пояснюють мотиви своїх вимог і обговорюють їх з підлітками; влада батьків використовується лише в міру необхідності; цінується як слухняність, так і незалежність; батьки встановлюють правила, але не вважають себе безгрішними; вони прислухаються до думки дитини, але не виходять лише з його бажання.

Ще одна проблема у спілкуванні з дорослим - це змістовий бар'єр. Він характеризується тим, що дитина ніби не чує, що говорить їй дорослий. Втрачається виховне значення слова. Щоб запобігти утворенню змістового бар'єру не варто багаторазово повторювати одні й ті ж вимоги, на які підліток не реагує. Необхідно, щоб вимога відповідала внутрішній позиції учня. Підлітки виконують усі вимоги вчителя, які роблять їх у своїх очах більш самостійними.[43, c. 103]

Вчитель повинен перейти на новий стиль спілкування з підлітком, ставитись до нього як до дорослого, передати підлітку відповідальність за свої вчинки і надати свободу дій. Для цього важливо встановити дружні взаємини з підлітком, будувати спілкування на основі взаємної поваги.

З'являється моральний кодекс, який диктує підліткам стиль поведінки і взаємин з ровесниками. Моральний розвиток набуває суттєвих змін саме у підлітковому віці. Інтелектуальні зміни дозволяють розвиватися власній ієрархії цінностей, яка починає впливати на поведінку підлітка. Розвиток ціннісних орієнтацій підлітка характеризується їх ускладненням, збільшенням лібералізації, зростанням особистісної незалежності. Ціннісні орієнтації починають складатися в складну і стійку систему, яка визначає становлення активної життєвої позиції. [16, c. 93]

Самооцінка.

Підлітковий період - це період інтенсивного формування самооцінки, бурхливого розвитку самосвідомості як здатності спрямовувати свідомість на власні психічні процеси, включаючи і складний світ своїх переживань, потреби пізнати себе як особистість. На межі молодшого шкільного віку і підліткового відбувається криза самооцінки. Помічено різкий зріст незадоволеності собою. [32, c. 42]

До кінця підліткового періоду самооцінка може стати значним регулятором поведінки індивіда. Змінюється, порівняно з молодшим шкільним віком, значущість різних якостей особистості. Основним критерієм оцінки себе стають морально-психологічні аспекти взаємовідносин. Зміст і характер уявлення про себе безпосередньо залежить від міри включеності школяра в різні види діяльності та від досвіду спілкування з ровесниками і дорослими.[21, c. 84]

Д.І.Фельдштейн виділяє такі стадії розвитку самооцінки підлітка:

1 стадія (10-11років): підлітки підкреслюють свої недоліки, вони глибоко переживають невміння оцінити себе, переважає критичне ставлення до себе.

2 стадія (12-13 років): актуалізується потреба в самоповазі, загальному позитивному ставленні до себе як до особистості.

3стадія (14-15 років): виникає "оперативна самооцінка", яка визначає ставлення підлітка до себе в теперішній час, підліток зіставляє свої властивості з нормами.[49, c. 87]

Стадії розвитку особистісної рефлексії:

1 стадія - предметом рефлексивного очікування виступають окремі вчинки дітей.

2 стадія - головним стає аналіз рис свого характеру і особливостей взаємин з іншими людьми.

3 стадія - зростає критичне ставлення підлітків до себе. Для підліткового періоду характерний пошук ідентичності,.

У допідліткового віку уявлення про себе і самооцінки будуються головним чином на оціночних судженнях дорослих. Самооцінки підлітка легко формуються в спілкуванні з однолітком [25, c. 75-76].

Центральну роль у становленні особистості відіграє так званий образ тіла. Швидкість, з якою відбуваються соматичні зміни, ламає дитячий образ і вимагає побудови нового тілесного Я. Ці зміни прискорюють зміну психологічних позицій, яку повинен здійснити підліток; наступ фізичної зрілості, очевидне і для самого підлітка, і для його оточення, робить неможливим збереження дитячого статусу.

Дослідження показують, що в цей час різко зростає рівень тривожності, заклопотаності і незадоволеності щодо своєї зовнішності. [34, c. 205; 22, c.18]

Стереотипи, пов'язані з тілом, формуються дуже рано, ще до отроцтва. Дослідження показують, що починаючи з дитячого саду більшість хлопчиків вибирають атлетичні зразки фізичного розвитку, воліючи їх всім іншим і приписуючи їм такі риси характеру, як розум, вихованість, дружелюбність. З віком приписування негативних рис особам з ендоморфного конституцією і позитивних - з мезоморфним конституцією збільшується.[6, c. 29]

Спілкування з однолітками.

Спілкування з однолітками є провідним видом діяльності в цьому віці. У процесі спілкування засвоюються норми моралі, соціальної поведінки, в ній створюються стосунки рівності всіх і поваги один до одного. Переорієнтація спілкування з дорослими на спілкування з ровесниками здійснюється тому, що це:

- важливий канал інформації для підлітків;

- специфічний вид міжособистісних відносин, у процесі яких підлітки здобувають навички соціальної взаємодії, формуються уміння підпорядковуватися колективній дисципліні, виробляються комунікативні навички;

- специфічний вид емоційного контакту, в процесі якого здійснюється взаємодопомога, переживається почуття солідарності.[27, c. 200]

Для підлітка характерними є дві важливі протилежні потреби:

1) потреба бути самому, потреба територіальної автономії (приватизація);

2) потреба приналежності до групи, бути в компанії, бути таким, як усі (афіліація).

Будь-який шкільний клас диференціюється на групи, зокрема:

1) існує соціальний поділ;

2) складається особлива внутрішньошкільна і внутрішньо-класна ієрархія, заснована на офіційному статусі учнів;

3) відбувається диференціація авторитетів, статусів на основі неофіційних цінностей, прийнятих в учнівському середовищі.

Відповідно, у школярів зустрічається три різних види взаємин: зовнішні, ділові контакти; товариські взаємини, які сприяють взаємообміну знаннями, уміннями, навичками; дружні зв'язки, які дозволяють вирішувати певні питання емоційно-осо-бистісного характеру. На перше місце виходять товариські відносини. Взаємини з ровесниками базуються на нормах рівноправ'я. В групах підлітків встановлюються відносини лідерства.

У розвитку ідеї, що підлітковий вік є період пошуку дитиною свого місця в суспільстві, проникнення в суспільне життя дорослих, особлива роль належить К.Левина. Він першим поставив проблему підлітка в контекст соціальної психології: підліток, який вийшов зі світу дітей і не дійшов до світу дорослих, опиняється між соціальними групами, неприкаяним, що породжує особливу підліткову субкультуру [13, c 50].

Психосексуальний розвиток підлітків.

Пубертат характеризується також гормональною активністю. Гормональна регуляція здійснюється на різних рівнях: ендокринних залоз, гіпофізу, щитовидної залози, які починають виділяти гормони росту і статеві гормони. [12, c. 87]

Значні цикли статевого розвитку в підлітковому віці пов'язані з функціями гіпоталамусу, який інтенсивно виділяє молекулярні частини в гіпофіз, запускаючи в роботу всю ендокринну систему. Гіпоталамус є основним, відповідальним центром за емоційну поведінку.

Основні структурні і функціональні зміни в головному мозку завершуються до 14 років, коли він досягає свого кінцевого обсягу і ваги. Співвідношення ж між сірою речовиною та нейронами набуває свого кінцевого рівня розвитку приблизно у 18 років.

Емоційна нестабільність підсилює статеве збудження. Більшість хлопчиків усвідомлюють джерела цього збудження, у дівчаток більше індивідуальних відмінностей: одні з них відчувають статеві збудження, інші мають невизначені відчуття, які пов'язані із задоволенням потреб у підтримці, самоповазі, любові. Разом з цим, важливим моментом статевої самосвідомості підлітків стає статева ідентифікація. [19, c.15]

Усвідомлення і переживання статевої ідентичності передбачає наявність у підлітків певних зразків, тобто уявлень про найбільш привабливі і значущі якості особистості чоловіка і жінки, які виявляються в багатьох сферах життєдіяльності індивіда. Дані зразки включають як незалежні від статі моральні установки, стереотипи поведінки, так і специфічні, що пов'язані з розрізненням форм взаємостосунків чоловіків і жінок у суспільстві, діяльності, побуті. Слід підкреслити, що поняття статевої ідентифікації в підлітковому віці розглядається в сукупності з проблемами родової ідентичності і статевих ролей.

Статева роль -- це уявлення про себе, як про істоту чоловічої чи жіночої статі, в термінах установок і поведінки, що проявляються в соціальних ситуаціях. Засвоєння статевої ролі припадає на короткий період між пубертатом і початком дорослості. В перехідному віці соціальний тиск дорослих і групи однолітків вимагає від підлітка прийняти соціально схвалювану статеву роль з усім набором властивих їй поведінкових характеристик.[25, c. 39]

Сексуальна поведінка підлітків -- це поведінка пошуку смислу сексуальних символів. Адже в період пубертату підліток починає засвоювати значення сексуальних жестів і випробовувати ті стратегії поведінки, які стають своєрідним "місцем зустрічі" уявного сексуального життя і проявів еротизму в міжособистісних взаємодіях. У цілому, сексуальний розвиток підлітків є динамічним процесом, який призводить їх до набуття і ускладнення вмінь виражати еротичний зміст через соціальну поведінку. Слід підкреслити, що переважно у підлітковому віці відбуваються найглибші зміни психосексуальної свідомості особистості.[7, c. 40]

Криза особистості підлітка.

Окремо слід зупинитися на підлітковій кризі, яку пов'язують з духовним зростанням особистості підлітка і зміною його соціального статусу. В психологічній літературі існують різні точки зору щодо характеру перебігу підліткової кризи: а) розуміння всього періоду підлітковості як однієї безперервної, тривалої кризи; б) погляд на кризу, як на точку, момент дуже нетривалих за часом змін; в) розглядання кризи, як результату неправильних виховних впливів; г) оцінка кризи, як необхідного і закономірного етапу психічного розвитку. Розмаїття цих уявлень базується на емпіричних дослідженнях, які справді таки вказують на те, що в одних підлітків яскраво виявляються основні симптоми кризи: впертість, негативізм, егоцентризм, зухвалість, протести проти авторитетів, відчуження (деперсоналізація), порушення оцінки образу фізичного "Я" та ідентичності, асоціальність поведінки. В інших особистісний розвиток відбувається без особливих екстраординарних зовнішніх проявів. [17, c. 93]

Дослідники криз психічного розвитку виділяють в них три етапи: 1) передкритичну або негативну фазу -- період зламу, порушення, розладнання звичних форм поведінки і раніше сформованих структур; 2) власне момент кризи; 3) посткритичну фазу, тобто період побудови нового.[17; 25; 40]

Криза особистості в період дорослішання може бути пов'язана з переживанням "відчуження". Під останнім розуміють зміни у сприйнятті самого себе (деперсоналізація), інших людей або оточуючої дійсності (дереалізація). Для деперсоналізації характерна тривога, пов'язана зі змінами власного тіла. Підліткам здається, що їх руки і ноги значно збільшилися, пропорції обличчя порушилися, зріст або дуже малий, або занадто високий і т. ін. Дехто відчуває сумніви у реальності власної особистості. Щоб позбутися таких переживань, вони виробляють "істинні" поведінкові ритуали, що дозволяють впевнитися у реальності своїх дій і самого себе. Наприклад, можуть годинами не відходити від дзеркала, уважно розглядаючи своє обличчя і все тіло. Деперсоналізація у межах підліткової кризи виступає і як переживання відірваності від зв'язків з людьми, цінностями і світом. Підлітки можуть скаржитися на те, що їх ніхто не розуміє, що вони самотні, не знайшли свого місця у житті, не заслуговують на повагу, не мають власного "Я".[42, c. 99]

Актуальним стає порівняння з однолітками. Уважно спостерігаючи за ними і постійно порівнюючи себе з іншими, підліток часто перебільшує свої справжні фізичні недоліки. Заниження самооцінки, обумовлене переживаннями з приводу надуманих недоліків образу фізичного "Я", призводить до появи "комплексу Терзіта". Існують значні індивідуальні відмінності у проявах цього комплексу. У дуже чутливих підлітків можуть виникати важкі кризи самооцінки, хоча в інших їх однолітків, навіть значні дефекти тіла (диспластична фігура) не викликають "комплексу Терзіта".

У багатьох підлітків переживання кризи пов'язане із зовнішніми проявами негативізму та егоцентризму. Негативізм -- це відносно нетривалий за часом емоційний стан, який проявляється у діях і вчинках підлітка, що не несуть ніякого смислу. Точніше, це протидія іншому та невмотивовані протистояння дорослим (частіше батькам). [29, c. 15]

Підлітковість -- період відчайдушних спроб "пройти через усе". При цьому частина підлітків, потрапивши у залежність від психосексуальних потреб, починає сильно нервувати. [24, c. 39] Такі відчуття частіше всього малоусвідомлені, проте підсвідомо вони створюють велику напруженість, з якою підліткам важко справлятися. Невпевненість і сумніви цієї категорії підлітків, які пов'язані зі становленням власної сексуальної самосвідомості, часто призводять їх до Важкої кризи. Такі переживання, як правило, не призводять до частих статевих контактів, оскільки характеризуються страхом того, що їх власний статевий розвиток не відповідає віковій нормі. [19,c. 78]

Лібералізація ціннісних уявлень.

Перенесення функції морального зразка з батьків, вчителів та інших дорослих на референтну групу. Зростаюче визначення абстрактних цінностей відбувається без відкидання ідеального зразка (особистостей і груп), які уособлюють моральні принципи. Підсилюється груповий конформізм по відношенню до визнаних цінностей, але він не веде до різкої зміни ціннісних уявлень, сприйнятих у сім'ї.

Асиміляція ціннісних орієнтацій відповідній культурній традиції. Визнання більшості цінностей, які властиві культурному оточенню підлітків.

Принцип взаємності моральних обов'язків. Він реалізується в процесі особистісного зростання, коли виникає позиція відмови від егоцентризму. Вже в середині та наприкінці підліткового віку егоцентризм починає помалу поступатися місцем децентрації, як найбільш досконалій позиції підлітка. Це означає формування особливих здібностей:

-- застосування у ставленні до самого себе тих критеріїв оцінки, що й до інших;

-- використання загальних принципів співіснування як основи моральної поведінки і оцінки відповідно до них як самого себе, так і інших;

-- здатність враховувати потреби та інтереси оточуючих в такій же мірі, як і свої власні.

Сучасне соціальне буття підлітків характеризується таким багатоохоплюючим арсеналом умов і можливих провокацій для становлення їх особистості, що дорослі не завжди повністю їх враховують. Так, один підліток може прагнути до найбільш прекрасних досягнень духовної культури, відвідуючи консерваторію, картинну галерею, музеї і різні виставки, а інший -- може шукати контактів з безпритульними, вивчаючи міру людського падіння і досліджуючи незвідане. Треба наголосити, що в підлітковому віці відбувається незвичне розширення соціальних умов буття особистості: як у фізичному просторі, так і в особистісному -- в плані збільшення діапазону духовних випробувань самого себе. Ясно, що це небезпечні прагнення для несформованої особистості. Тому цей шлях передбачає обов'язкову підтримку і посередницьку позицію дорослого друга, щоб підліток не "зупинився" в асоціальному просторі, а зміг піднятися до морально-етичних вершин життя.[34, c. 49]

Висновок до розділу 1

Одже, цінності - це всі важливі для людини реальні або уявні предмети і явища (у тому числі сама людина як вища цінність), які вона оцінює, обирає і використовує для прогресу суспільства і розвитку людської особистості.[30]

В.А. Василенко зазначає, що цінність є нічим іншим, як моментом значення якого-небудь явища, речі, вчинку, взагалі сущого для життєдіяльності певної людини, класу, суспільства; та вказує на роль цього сущого в її житті.

Ціннісна орієнтація включає в себе три компоненти:

1. когнітивний, або смисловий;

2. емоційний;

3. поведінковий.

Механізм ціннісної орієнтації реалізується наступним чином: потреба - інтерес - установка - ціннісна орієнтація. Інтерес - це усвідомлена потреба, установка - схильність до певної оцінки на основі соціального досвіду, придбаного особою по відношенню до тих чи інших соціальних явищ, і готовність діяти у відповідності з даною оцінкою.[24, c. 17]

Соціальна мережа - це віртуальне об'єднання людей, де обмінюються певною інформацією, що в широкому сенсі є характеристикою самого поняття "інтернет”.

Привабливість комп'ютерного світу для підлітків обумовлена: наявністю «власної території», яку складно контролювати дорослим; можливістю самостійно приймати рішення.

На сьогоднішній день соціальна мережа дійсно поглинула багатьох людей, тому, що:

- інтернет сприймається людиною чимось, на кшталт натовпу;

- відсутність відповідальності;

- сторінка Вконтакті, Facebook чи деінде сприймається чимось на кшталт свого другого Я. Але тільки на відміну від життя, цю віртуальну особистість можна редагувати за мить, чим підвищити свою самовпевненість: покращити світлину в фотошопі, зробити декілька альбомів…

На Заході залежність від соціальних мереж останнім часом досягла апогею: згідно із опитуванням проведеним у Сполученому Королівстві, із 2,300 респондентів віком від 11 до 18 років, 45% заявили, що у віртуальному світі вони почуваються щасливішими, ніж в житті.

Компанія Cisco опублікувала результати міжнародного дослідження, що показало зростаючу роль комп'ютерних мереж в житті людей. Згідно з результатами дослідження, кожен третій студент коледжу і молодий спеціаліст вважає Інтернет найважливішою для людини потребою нарівні з повітрям, водою, їжею і житлом.

Катерина Мурашова - сімейний психолог в Петербурзі провела дослідження. В експерименті взяли участь 68 підлітків у віці від 12 до 18 років: 31 хлопчик і 37 дівчаток. Довели експеримент до кінця (тобто 8годин без інтернету та мобільних телефонів) ТРОЄ підлітків: два хлопчика і дівчинка.

Негативний вплив соціальних мереж: анонімність, віртуальне хижацтво, інтернет залежність, інформаційна небезпека, порнографія.

Позитивний вплив соціальних мереж: освітній і корисний досвід; підлітки отримують безліч інформації, навчаються її «фільтрувати», що позитивно впливає на логічне мислення, пам'ять, увагу; якщо друзі чи однокласники живуть в іншому місті або районі великого міста, школяр не випадає зі свого кола спілкування; чати дають можливість спілкуватися в реальному часі, таким чином, два, і більше, людини перебувають у різних точках світу розмовляють так, як ніби-то вони стоять поруч.

Ціннісні орієнтації підлітка формуються поступово в процесі його соціалізації шляхом проникнення соціальної інформації в індивідуально-психологічний світ дитини. Формування системи ціннісних орієнтації являє собою процес становлення особистості, і ця система є засобом реалізації певних суспільних цілей.

Основна особливість підліткового віку - перебудова взаємин з дорослим, яка пов'язана з появою почуття дорослості, тому виникає одна з основних потреб - потреба у звільненні від контролю і опіки батьків, вчителів, старших. Підлітки починають активно спілкуватися з однолітками і вважають їх авторитет важливішим від батьківського [43, c. 75].

Основні потреби підліткового віку:

1) потреба у самовираженні;

2) потреба уміти щось робити;

3) потреба щось значити для інших;

4) потреба рівноправного спілкування з дорослими;

5) посилення статевої ідентифікації.

У допідліткового віку уявлення про себе і самооцінки будуються головним чином на оціночних судженнях дорослих. Самооцінки підлітка легко формуються в спілкуванні з однолітком [25, c. 75-76].

Одже, соціальні мережі мають як позитивний так і негативний вплив на соціальні мережі.

інтернет психосексуальний підліток насилля

Розділ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА ЗМІСТ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

2.1 Методика дослідження впливу соціальних мереж на зміст цінностей у підлітковому віці

Після аналізу літератури було проведене дослідження, щоб перевірити наявність впливу соціальних мереж на ціннісні орієнтації підлітків. Дослідження було проведено в с. Тарасівка школа №1. Взяли участь учні 7-А, 7-Б, та 9-А класів - 90 осіб.

Для дослідження рівня впливу соціальних мереж на формування ціннісних орієнтацій був розроблений опитувальник у вигляді тесту, який отримав назву «Вплив соціаьних мереж». Досліджуваним пропонувалися 10 запитань і 4 варіанти відповідей.

Інтерпритація результатів відбувалася за схемою а - 4 бали, б - 3 бали, в - 2 бали, г - 1 бал.

31 - 40 балів - високий рівень - особистість сприятлива до впливу соціальних мереж на зміст ціннісних орієнтацій.

21 - 30 - середній рівень - характеризується помірністю впливу соціальних мереж на зміст ціннісних орієнтацій.

10 - 20 - низький рівень. Характеризується стійкістю особистості до впливу соціальних мереж на ціннісні орієнтації підлітків.

Для дослідження ціннісних орієнтацій була обрана методика М. Рокича. Цінність М. Рокич визначає як "стійке переконання в тому, що певний спосіб поведінки чи кінцева мета існування краще з особистої чи соціальної точки зору, ніж протилежний або зворотний ним спосіб поведінки, або кінцева мета існування".

Людські цінності характеризуються наступними основними ознаками:

1) загальна кількість цінностей, що є надбанням людини, порівняно невелике;

2) всі люди володіють одними і тими ж цінностями, хоча й різною мірою;

3) цінності організовані в системи;

4) витоки людських цінностей простежуються в культурі, суспільстві і його інститутах і особистості;

5) вплив цінностей простежується практично у всіх соціальних феноменах, які заслуговують вивчення.

М. Рокич розрізняє два класи цінностей: термінальні та інструментальні.

Термінальні цінності він визначає як переконання в тому, що якась кінцева мета індивідуального існування з особистої і суспільної точок зору заслуговує того, щоб до неї прагнути; інструментальні цінності - як переконання в тому, що певний образ дій (наприклад, чесність, раціоналізм) з особистою і суспільної точок зору є кращим у будь-яких інших.

Для дослідження інтенсивності впливу соціалних мереж був проведений опитувальник «Ітернет залежності» Кімберлі-Янг.

Тест Кімберлі Янг на інтернет-залежність - психологічний тест, розроблений для визначення наявності інтернет-залежності.

Інтернет же, як стверджує доктор Янг, має величезний притягальний потенціал, тобто, на відміну від того ж авіамоделізму, має властивості наркотику, та й "споживати" його можна, на відміну від капусти, в небезпечних кількостях, при цьому не відчуваючи дискомфорту.

Інтерпритація результатів:

20-49 балів. Ви мудрий користувач інтернету. Можете подорожувати по мережі скільки завгодно довго, тому вмієте контролювати себе.

50-79 балів. У вас є деякі проблеми, пов'язані з надмірним захопленням інтернетом. Якщо ви не звернете на них уваги зараз - надалі вони можуть заповнити все ваше життя.

80-100 балів. Використання інтернету викликає значні проблеми у вашому житті. Вам потрібна термінова допомога психотерапевта.

2.2 Результати дослідження

Результати дослідження за авторською методикою «Вплив соціальних мереж».

У дослідженні взяли участь 7-А клас (26 учнів) та 9-А кла (19 учнів).

За результами опитування з унів 7-А класу 8 мають низький рівень впливу соціальних мереж з них 7 не зареєстровані соціальних мережах, 3 мають середні рівень апливу і 15 мають високий вплив соальних мереж.

7-А клас	Результати у балах	Рівень впливу	Наявність акаунта у соціальній мережі
Олександр	39	високий	+
К.Станіслава	38	високий	+
Дарина	38	високий	+
Ірина	36	високий	+
Татяна	36	високий	+
Зоральда	35	високий	+
В. Ірина	35	високий	+
Валентина	35	високий	+
Михайло	34	високий	+
Олексій	34	високий	+
Світлана	33	високий	+
Максим	33	високий	+
Станіслав	32	високий	+
С. Катерина	31	високий	+
Марія	31	високий	+
Наталя	26	середній	+
Олександр	24	середній	+
Петро	22	середній	+
Сергій	15	низький	+
Владислав	0	низький	?
Олег	0	низький	?
Наталя	0	низький	?
Сергій	0	низький	?
Ліза	0	низький	?
Станіслав	0	низький	?
Олескандр	0	низький	?

Серед учнів 9-А класу 3 особи мають низький рівень з них 2 не мають акаунта у соціальній мережі, 2 особи низький рівень, 15 осіб - високий рівень

9-А клас	Результат у балах	Рівень впливу	Наявність акаунта у соціальній мережі
Олександр	40	високий	+
Тамара	39	високий	+
Віталій	38	високий	+
Катерина	38	високий	+
Ірина	37	високий	+
Поліна	36	високий	+
Олексій	36	високий	+
Олег	36	високий	+
Анастасія	36	високий	+
Степан	35	високий	+
Антоніна	33	високий	+
Оксана	33	високий	+
Володимир	32	високий	+
Віктор	31	високий	+
Ксенія	31	високий	+
Катерина	26	середній	+
Сергій	22	середній	+
Світлана	0	низький	?
Рузанна	0	низький	?

Результати дослідження за методикою М. Рокича (Додаток 2)

Підліткам було запропоновано набір з 18 карток з позначенням цінностей. Задача полягала у тому, щоб розкласти їх в порядку значимості як принципів, якими учні керуються у житті. Кожна цінність була написана на окремій картці.

Список «термінальних цінностей	По группі в цілому	дівчата	хломпці
активне діяльне життя	3,65	3,80	3,50
життєва мудрість	4,14	4,00	4,28
здоров'я (фізичне і психічне)	3,32	3,65	3,20
цікава робота	3,46	3,45	3,47
краса природи і мистецтва	3,15	3,30	3,00
любов	4,87	3,60	4,35
матеріально забезпечене життя	3,60	3,20	3,80
суспільне покликання	2,35	4,55	4,20
пізнання	3,48	3,40	3,52
продуктивне життя	4,18	3,18	3,18
розвиток	2,42	4,35	4,50
розваги	3,95	4,26	3,65
щасливе сімейне життя	4,32	4,30	4,35
щастя інших	3,10	3,00	3,20
творчість	3,62	3,75	3,50
впевненість у собі	3,47	3,58	3,36
Інструментальні цінності
Акуратність	3,34	3,25	3,34
вихованість	4,32	3,25	3,00
високі запити	3,31	3,30	3,32
життєрадісність	4,80	4,45	4,35
старанність	3,39	3,56	3,62
незалежність	3,85	4,15	3,60
непримиренність до недоліків у собі та інших	3,43	3,46	3, 40
освіченість	3,62	3,40	3,85
відповідальність	3,24	3,20	3,28
раціоналізм	2,26	4,12	4,46
самоконтроль	3,45	3,85	3,10
сміливість у відстоювання своєї думки, поглядів	4,29	4,35	4,24
тверда воля	3,28	3,34	3,23
терпимість	3,66	3,54	3,78
широта поглядів	3.30	3,00.	3,60
чесність	3,35	3,00	3,70
ефективність у справах	3,64	3,44	3,84
чуйність	4,10	4,20	4,00

У ході аналізу результатів за методикою «Ціннісні орієнтації» М. Рокича виявлено, що перше місце в списку термінальних цінностей посідає цінність «любов» (духовна і фізична близькість з коханою людиною), вона є пріоритетною для досліджуваних студентів. Друге рангове місце займає цінність щасливе сімейне життя, вона склала значимість для піддослідних.

На третє місце визначене наявність хороших і вірних друзів; вона стала значущою для респондентів.

Решта запропоновані в списку цінності виявилися для досліджуваних в рівній мірі менш значущими. Це такі цінності як:

- Життєва мудрість (зрілість суджень та здоровий глузд, що досягаються життєвим досвідом;

- Продуктивне життя (максимально повне використання своїх можливостей, сил та здібностей);

- Розвиток (робота над собою, постійне фізичне і духовне вдосконалення);

- Розваги (приємне, необтяжливе проведення часу, відсутність обов'язків).

В ієрархії інструментальних цінностей домінує цінність «Життєрадісність» (почуття гумору), цінність «Вихованість» (хороші манери) займає друге місце.

А третє місце займає «відстоювання своєї думки та поглядів».

Менш значущими виступили такі цінності, як:

- Акуратність (охайність), вміння тримати в порядку речі, порядок у справах;

- Широта поглядів (вміння зрозуміти чужу точку зору, поважати інші смаки, звичаї, звички);

-Чесність (правдивість, щирість).

- Незалежність (здатність діяти самостійно, рішуче);

- Освіченість (широта знань, висока загальна культура);

- Відповідальність (почуття обов'язку, вміння тримати своє слово);

- Раціоналізм (вміння тверезо і логічно мислити, приймати обдумані, раціональні рішення);

-Самоконтроль (стриманість, самодисципліна);

- Тверда воля (уміння наполягти на своєму, не відступати перед труднощами).

У цілому, результати дослідження ціннісних орієнтацій в учнів 7-А та 9-А класів показали, що зі сфери термінальних цінностей значущими є такі цінності як потреба любові, щасливого сімейне життя та наявність хороших, вірних друзів. А серед інструментальних цінностей - життєрадісність, вихованість та відстоювання власної думки.

Результати анкетування «Інтернет залежність» Кімберлі-Янг.

В таблиці вказані іимена досліджуваних, реультат у балах та рівні залежності по К. Янг.1 - свідомий користувач інтернету; 2 - є загроза впливу інтернету на життя особистості; 3 - є інтернет залежність.

9-А Дівчатка	Катерина	Анастасія	Світлана	Антоніна	Тамара	Ксенія	Катерина	Рузанна	Оксана	Ірина	Поліна
Результат у балах	553	443	229	443	664	31	336	224	339	552	448
Рівень залежності	3	22	1	2	3	2	2	1	2	3	2

9-А Хлопчики	Сергій	Степан	Олександр	Олег	Віктор	Олексій	Віталій	Володимир
Результат у балах	336	442	665	445	332	447	661	338
Рівень залежності	2	2	3	2	22	22	3	2

Серед учнів 9-А класу 5 учнів мають Інтернет залежність, 12 - знаходяться в зоні ризику виникнення залежності, 2 - не мають доступу до Інтернету.

7-А класДівчатка	Дарина	К.Станіслава	Катерина	Зоральда	Катерина	Татяна	Світлана	В. Ірина	Оксана	Ірина	Марія	Валентина	Наталя	Ліза
Результат у балах	442	449	330	440	228	440	333	338	220	444	440	337	222	220
Рівенб залежності	2	2	2	2	1	2	2	2	1	2	2	2	1	1
7-А клас Хлопчики	Сергій	Олександр	Олексій	Михаїл	Максім	Петро	Сергій	Владислав	Олег	Володимир	Станіслав	Олескандр
Результат у балах	227	220	333	337	330	220	220	227	226	225	330	552
Рівень залежності	1	11	2	2	2	1	1	1	11	1	2	2

Серед учнів 7-А класу немає жодної дитини, яка має інтернет залежність, але 15 чоловік мають ризик виникнення інтернет залежності, 11 дітей не мають інтернет залежності.

Порівняння результатів методики «Ціннісні орієнтації» М. Рокича дітей, що мають вплив соціальних мереж на ціннісні орієнтації і тих, що стійкі до впливу.