Взаємозв’язок автобіографічної пам’яті з емоційною спрямованістю особистості
Феноменологія автобіографічної пам’яті. Визначення емоцій та типів емоційної спрямованості особистості. Встановлення зв’язку між змістом, домінуючими функціями автобіографічної пам’яті та емоційною спрямованістю особистості різної вікової категорії.
Рубрика | Психология |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 27.09.2012 |
Размер файла | 254,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У даному дослідженні використовувалися наступні методики:
2. Методика відтворення та інтерпретації подій власного життя;
2. Опитувальник «Функції автобіографічної пам'яті» К.Н. Василевської;
3. КТВ (кольоровий тест відносин) О.М. Еткінда, Є.Ф. Бажина;
6. Методика вивчення загальної емоційної спрямованості особистості Б.І. Додонова;
7. Методи математичної обробки даних: контент - аналіз, U-критерій Манна-Уітні, критерій ц* Фішера, метод кореляційної обробки даних Спірмена, факторний аналіз.
2.1.1 Характеристики досліджуваних
У дослідженні брали участь 4 групи досліджуваних (загалом - 100 чоловік молодого та зрілого віку):
Група №1 - 25 жінок молодого віку (віком від 19 до 26 років, середній вік - 20,5 років), студенти II-IV курсів різних факультетів ХНУ імені В.Н. Каразіна;
Група №2 - 25 чоловіків молодого віку (віком від 18 до 25 років, середній вік - 20,6 років), студенти I-IV курсів різних факультетів ХНУ імені В.Н. Каразіна;
Група №3 - 25 жінок зрілого віку (віком від 38 до 50 років, середній вік - 44,3 роки);
Група №4 - 25 чоловіків зрілого віку (віком від 38 до 50 років, середній вік - 42,8 роки);
Також були виділені:
Група №5 - жінки (молодого та зрілого віку);
Група №6 - чоловіки (молодого та зрілого віку);
Група №7 - люди молодого віку (жінки та чоловіки молодого віку);
Група №8 - люди зрілого віку (жінки та чоловіки зрілого віку).
У групі людей зрілого віку (№8) були присутні досліджувані різних професій, різного соціального статусу, сімейного та матеріального становища, з різним рівнем освіти, адже у дослідженні не було висунуто завдання встановити окремі особливості автобіографічної пам'яті, емоційної спрямованості та їхнього взаємозв'язку для тієї чи іншої групи населення.
2.2 Процедура проведення дослідження
1) На першому етапі досліджуваним пропонувалося розкласти кольорові карти за приємністю на даний момент (перша стадія КТВ. Інструкція: «Розкладіть, будь ласка, ці кольори за ступеню приємності для Вас на даний момент». Кольори розкладалися перед досліджуваним у випадковому порядку на білому листі паперу. Після розкладання, кольори за відповідним рангом заносилися в протокол);
2) На другому етапі досліджуваним пропонувалося написати 3 найважливіші події їхнього життя (методика відтворення подій власного життя. Інструкція: «Напишіть, будь ласка, про три найважливіші події Вашого життя»);
3) На третьому етапі досліджуваними проводилося рангування відтворених ними подій за їхньою значущостю (інструкція: «Прорангуйте, будь ласка, відтворені Вами події за їхньою значущістю для Вас»; досліджуваний власноруч проставляв ранг біля кожної події);
4) На четвертому етапі здійснювався підбір кольорів до кожної з відтворених подій (друга стадія КТВ. Інструкція: «Підберіть, будь ласка, до кожної події, що Ви зазначили, той колір, який відповідає, на Вашу думку, цій події»; кольори заносилися в протокол за номером відповідної події);
5) На п'ятому етапі досліджуваним пропонувалося заповнити методику «Загальна емоційна спрямованість особистості» Б.І. Додонова;
6) Закінчувалася робота з досліджуваним на заповненні ним опитувальника «ФАП» К.Н. Василевської.
2.3 Методи дослідження.
2.3.1 Методика відтворення та інтерпретації подій власного життя
Метою даної методики є збір автобіографічних спогадів досліджуваних. Усім 4 групам досліджуваних давалась однакова інструкція: «Напишіть, будь ласка, про три найважливіші події Вашого життя». При виникненні питань у досліджуваних, інструкція не пояснювалась. Завдяки даній інструкції, ми могли виявити найбільш значущі події життя людей різного віку та статі.
Після написання трьох подій досліджуваним пропонувалося прорангувати за значущості для них відтворені події: «Прорангуйте (розподіліть за місцями) відтворені Вами події за значущості для Вас: найважливіше поставте на 1 місце, потім визначте 2 і 3». Завдяки цій процедурі ми отримували показники декларованого відношення до подій власного життя.
Ми проаналізували усі відтворені події (всього 297 подій в 4 групах досліджуваних). За допомогою контент - аналізу були виділені 5 типів, або видів, відтворення подій:
· Вказання події - відтворення факту самої події. Без будь-якого її опису (наприклад «шлюб», «народження дітей», «подорож до іншої країни» тощо);
· Вказання події з аргументацією - відтворення факту події та аргументація причин звершення події, або аргументація важливості даної події для досліджуваного (наприклад, «Мій вступ до ВНЗ, адже це було найважливішим для мене в той момент» та ін.);
· Подія-спогад - відтворення в описі своїх емоцій, переживань, вражень та думок на момент здійснення події, опис подробиць та характеристик події (наприклад, «пам'ятаю, мені було десь 7 років, я був так вражений смертю своєї бабусі... Нічого не розумів на той момент, але пам'ятаю безпорадність матері та метушню навкруги» тощо);
· Міркування - відтворення своїх думок без вказання чіткої події (наприклад, «кохання - найліпше відчуття у світі, коли людина знаходить свою другу половинку, це є незабутньою та радісною подією всього життя»);
· Подія - стимул - відтворення події та вказання на її стимулюючу дію на подальше життя (наприклад, «смерть батька. Ця подія стала для мене поштовхом для продовження справи його життя»).
Усі відтворенні події також аналізувалися за темами цих спогадів. Так, в 4 групах досліджуваних було виявлено 349 тематичних спогадів. Для більш ефективного аналізу ці теми були об'єднані у 9 основних тематичних груп:
· Тема родини включала в себе 2 теми:
Батьківська родина - теми народження братів/сестер/ небожів; шлюб братів/сестер; переїзд родини в інший дім/місто; смерть родичів; автокатастрофа (із членами сім'ї).
· Власна родина. Теми: власний шлюб; зміна прізвища; народження дитини; розірвання шлюбу; тема житла; шлюб дитини.
· Особисте життя. Теми: власне народження; закоханість/ перше побачення; перший сексуальний досвід; самостійність/свобода; змінення релігійних переконань; здоров'я; хвороба.
· Прагнення та досягнення. Теми: самоствердження; досягнення; власна перевершеність; життєве призначення.
· Навчання. Теми: вступ/закінчення школи; вступ/закінчення ВНЗ; навчання водінню; навчання у спортивній школі.
· Робота. Теми: вступ на роботу; перша зарплатня; звільнення.
· Армія.
· Суспільно - політичне життя (політичні події).
· Теми вільного часу: подорож; спілкування з іншими; покупки; спорт; свята; пригоди; відпочинок.
Окремими темами були виділені :
Тема смерті (в темах: смерть родичів, хвороба, автокатастрофа);
Тема народження (в темах: власне народження; народження родичів; народження власних дітей).
2.3.2 Опитувальник «Функції автобіографічної пам'яті» К.Н. Василевської
Опитувальник розроблявся для визначення функціонального профілю автобіографічної пам'яті. В опитувальнику пропонуються конкретні життєві ситуації. Досліджуваний має можливість оцінити наскільки кожне ствердження відображає характерний для нього варіант використання автобіографічних спогадів за шкалою від -3 до +3 балів. Методика складається з 21 питання, та включає в себе 5 шкал: «Зрілість (акме) АП», «Комунікативна функція АП» (використання автобіографічних спогадів для налагодження соціальних контактів), «Саморугеляційна функція АП» (використання спогадів для регуляції поведінки, настрою та ін.), «Прагматична функція АП» (використання спогадів для згадування аналогічних випадків та черпання досвіду з них), «Поліфункціональність АП» (не диференцює за функціями, але визначає суб'єктивну значущість звернення до власних автобіографічних спогадів). За кожною шкалою підраховувались бали, переводились в одномірну шкалу (від 1 до 7), та визначалися низькі, середні, високі рівні за всіма 5 шкалами [3].
2.3.3 КТВ (кольоровий тест відносин) О.М. Еткінда, Є.Ф. Бажина
Проективна методика «Кольоровий тест відносин» є невербальним компактним діагностичним прийомом, що відображає як свідомий, так і частково несвідомий рівень відносин людини.
Теоретичну основу методики складає концепція стосунків С. М. Мясищева, ідеї Б. Г. Ананьєва про образну природу психічних структур будь-якого рівня і представлення О. М. Леонтьєва про чуттєву тканину смислових утворень особистості. Методичною основою КТВ є кольоро-асоціативний експеримент. Він базується на припущенні про те, що істотні характеристики невербальних компонентів відносин до значимих інших - і до самого собі відбиваються в колірних асоціаціях. Колірна сенсорика вельми тісно пов'язана з емоційним життям особистості.
При розробці КТВ був використаний набір кольорів з восьмиколірного тесту М. Люшера. При відносно невеликій кількості стимул-реакцій в ньому представлені основні кольори спектру (синій, зелений, червоний і жовтий), два змішані кольори (бузковий і коричневий) і два ахроматичні кольори (чорний і сірий).
Традиційними якісними характеристиками кольорів, які використовуються у КТВ є: для червоного кольору характерні значення активності, екстраверсії; синьому - приписуються характеристики, пов'язані з високою моральною оцінкою; зелений - сприймається як домінантний, інтровертований; жовтий - як дуже активний при низькій моральній оцінці, що відрізняє його від не менш активного червоного; фіолетовий (бузковий) - характеризує егоїзм і нещирість; коричневий символізує слабкість і відношення залежності; чорний - колір, що відкидається, якому приписуються всілякі негативні характеристики; сірий - слабкий та пасивний.
У даному дослідженні було 2 стадії проведення КТВ: повне рангування кольорів та експрес-діагностика підбору кольору (визначався 1 колір) до подій власного життя. Усім групам пред'являлась наступна інструкція: «Розкладіть, будь ласка, ці кольори за ступеню приємності для Вас на даний момент». Завдяки наступній інструкції ми отримуємо рангування кольорів за приємністю, яке ми можемо переносити на інші предмети, у даному випадку - події власного життя. Таким чином, ми можемо співставляти рангування кольорів з подальшим підбором кольору до подій - використовувалась наступна інструкція: «Підберіть, будь ласка, до кожної події, що Ви зазначили, той колір, який відповідає, на Вашу думку, цій події».
В результаті, ми отримували 2 ряди кольорів: перший - рангування за приємністю, тобто позитивним відношенням до того чи іншого кольору; другий - підбір кольорів до кожної події життя. Таким чином, ми мали змогу аналізувати як якісні характеристики кольору та їх відношення до тих чи інших подій досліджуваних, так і статистичну різницю між місцем кольору в першому та другому ряду (для цього також застосовувалась інструкція з рангування подій власного життя). Аналізуючи «кольорове» відношення до подій життя та свідоме рангування, ми підраховували математичну різницю між реальним (за кольором) та декларованим (свідоме рангування) відношенням то тих чи інших подій у окремого досліджуваного. Завдяки цій різниці ми могли визначити позитивне, нейтральне чи негативне відношення до події (позитивне - різниця між рангами від 1 до 3; нейтральне - різниця 4-5 одиниць; негативне - різниця у 6-8 одиниць). Усереднюючи показники цієї різниці за кожним досліджуваним, ми отримували показник конфліктності відношення до подій власного життя - чим більше цей показник, тим більша конфліктність [28].
2.2.4 Методика вивчення загальної емоційної спрямованості особистості Б. І. Додонова
Дана методика вимірює загальну емоційну спрямованість особистості. По даній методиці можна вивчити емоційну спрямованість, виявити в якій області діяльності можна отримати позитивні емоції. Потреби особистості тісно пов'язані з емоціями. При задоволенні або можливості задоволення потреби виникають позитивні емоції. Якщо наявна потреба не задовольняється або не може бути задоволена, людина переживає негативні емоції. У нормі люди люблять позитивні емоції, тому прагнуть задовольнити свої потреби. Прагнення до певних типів переживань, до задоволення певних потреб Б.І.Додонов назвав загальною емоційною спрямованістю і розробив методику для вивчення цієї особливості особистості.
Інструкція досліджуваним: «Вам пропонується опитувальник з 50 стверджень, що характеризують емоції Вашої особистості. Зробіть вибір Вашої відповіді відповідно до шкали: «Безумовно, так» - а, «Скоріше, так» -- в; «Скоріше, ні» -- c; «Безумовно, ні» - d» [24].
За кожною з емоційних спрямованостей особистості (альтруїстична, комунікативна, глорична, праксична, пугнічна, романтична, гностична, естетична, гедонічна, акизитивна) були отримані бали від -10 до +10, та визначалась домінуюча спрямованість (від -10 до -5 - низькі показники; від -5 до +5 - середні показники; від +5 до +10 - високі показники).
2.3.5 Математичні методи обробки даних
Для оцінки відмінностей між двома вибірками за рівнем виразності однієї ознаки для непараметричної процедури використовувався U-критерій Мана-Уїтні. За допомогою такої обробки ми здобули результати статистичної значущості відмінностей між показниками конфліктного відношення до подій власного життя, різними емоційними спрямованостями та функціями автобіографічної пам'яті в різних групах досліджуваних.
Також у досліджуванні використовуюся критерій ц* -- кутове перетворення Фішера. Він призначений для зіставлення двох вибірок за частотою ефекту, що цікавить дослідника. За допомогою цього критерію були зіставленні дані з вибірок по видам, темам подій, що відтворювалися досліджуваними [23].
Був використаний метод рангової кореляції Спірмена, призначений для визначення близькості та направленості кореляційного зв`язку між двома ознаками або між двома ієрархіями ознак. Він застосовувався окремо в кожній з груп досліджуваних за показниками змісту автобіографічних спогадів, конфліктного відношення до подій власного життя, емоційними спрямованостями та функціями автобіографічної пам'яті.
Факторний аналіз (ортогональний метод Varimax максимізує розкид квадратів навантажень для кожного фактору, методом виділення є аналіз методом головних компонент [10]). При використанні факторного аналізу можливе виявлення латентних змінних факторів, що відповідають за наявність лінійних статистичних зв'язків кореляцій між змінними, що спостерігаються.
Контент - аналіз - метод виявлення специфічних характеристик текстів та інших носіїв інформації, в якому відповідно до цілей дослідження виділяються певні смислові одиниці змісту і форми інформації. Потім проводиться замір частоти і обсягу згадок цих одиниць у певній сукупності текстової чи іншої інформації. Контент-аналіз, як науковий метод у психології, використовується для отримання інформації, що відповідає таким критеріям якості, як об'єктивність, надійність, валідність. Помітну роль у підвищенні якості контент - аналізу відіграє можливість використання методів багатовимірного статистичного аналізу даних контент - аналізу.
Статистичні результати дослідження були отримані за допомогою комп`ютерної програми обробки математичних даних SPSS.
2.4 Висновки за розділом 2
У даному дослідженні, метою якого є вивчення особливостей автобіографічної пам'яті та їх взаємозв'язку з емоційною спрямованістю особистості, брали участь 4 групи досліджуваних (загалом - 100 чоловік молодого та зрілого віку - жінки та чоловіки). Згідно поставлених завдань, були підібрані методики: методика відтворення та інтерпретації подій власного життя; опитувальник «Функції автобіографічної пам'яті» К.Н. Василевської; КТВ (кольоровий тест відносин) О.М. Еткінда, Є.Ф. Бажина; методика вивчення загальної емоційної спрямованості особистості Б.І. Додонова. Та відповідно до них були використані наступні методи математичної обробки даних: контент - аналіз, U-критерій Манна-Уітні, критерій ц* Фішера, метод кореляційної обробки даних Спірмена та факторний аналіз.
Розділ 3. Дослідження особливостей автобіографічної пам'яті та їх взаємозв'язку з емоційною спрямованістю особистості
3.1 Дослідження найбільш важливих подій життя, які відтворюються в автобіографічній пам'яті
Аналізуючи отримані дані за всіма групами досліджуваних, можна сказати, що найбільш поширеним видом відтворення спогадів є згадування подій з аргументацією; цей вид є більш характерним для жінок, аніж для чоловіків. Найменш поширеним є згадування подій - стимулів та відтворення міркувань за обраною темою, це стосується всіх груп досліджуваних (див. таблицю №1). Хоча доволі поширеним є і звичайне вказання події, особливо, серед чоловіків - чоловіки молодого віку просто вказують на подію значущо частіше, ніж жінки молодого віку (p<0,05). Також поширеним є власне подія - спогад (більш характерне для людей молодого віку). Також події-спогади жінки зрілого віку відтворюють значущо частіше, ніж чоловіки зрілого віку (p<0,05). Отже, люди як молодого, так і зрілого віку найчастіше використовують аргументацію у зверненні до своїх автобіографічних спогадів; хоча дівчата та хлопці (молодого віку) трохи більше схильні поглиблюватися у власні спогади та описувати їх детальніше, спираючись на обставини та переживання моменту здійснення події (подія - спогад).
Таблиця №1. Кількість спогадів за видами відтворення в різних групах досліджуваних
Група досліджуваних |
Вказування події |
Подія з аргументацією |
Подія - спогад |
Міркування |
Подія - стимул |
|
№1 - Жінки молодого віку |
12,30% (групи №1-2, р<0,05) |
56,20% |
23,30% |
4,20% |
4,20% |
|
№2 - Чоловіки молодого віку |
30,60% |
37% |
28,00% |
2,60% |
1,30% |
|
№3 - Жінки зрілого віку |
29,70% |
54% |
16,20% (групи №3-4, p<0,05) |
1,35% |
0% |
|
Чоловіки зрілого віку |
48% |
37,30% |
8% |
2,60% |
3,90% |
|
№4 - Група жінок |
21% |
55,10% |
19,75% |
5,55% |
2,10% |
|
№5 - Група чоловіків |
39,30% |
37,15% |
18% |
2,60% |
2,60% |
|
№6 - Люди молодого віку |
21,40% |
46,60% |
25,65% |
3,40% |
2,75% |
|
№7 - Люди зрілого віку |
38,80% |
45,65% |
12,10% |
1,90% |
1,95% |
Найбільш поширеними темами серед всіх груп досліджуваних є тема родини (власної та батьківської), особистого життя, навчання та теми проведення вільного часу. Серед групи жінок частіше зустрічаються теми, пов`язані із власною родиною та навчанням, а в групі чоловіків - теми власної родини та особистого життя. Для групи людей зрілого віку тема власної родини є найбільш поширеною (їй віддається більше 40% спогадів) та зустрічається значущо частіше, ніж у молоді (p<0,01). Серед людей молодого віку майже однаково зустрічаються теми особистого життя та навчання. Це можна пов`язати з тим, що люди відтворюють теми, яким приділяється більше часу та уваги у тому чи іншому віці (міжособистісне спілкування та учбово-професійна діяльність є провідною діяльністю у молодому віці, а родина є найбільш типовим середовищем життя людини зрілого віку). Найменше уваги у всіх групах досліджуваних приділяється темі суспільно - політичного життя, що свідчить про те, що це не є вагомою складовою особистого життя людини у молодому чи зрілому віці. Досить часто зустрічаються теми вільного часу (спорт, відпочинок, спілкування тощо), адже це є необхідною складовою життя людини у будь-якому віці. Окремими темами виділені теми смерті та народження (див. таблицю №2). Остання зустрічається доволі часто, особливо у людей зрілого віку - народження вони згадують майже у чверті випадків (це пов`язано з тим, що майже кожна людина у віці від 38 років має хоча б одну дитину). Тема смерті також є більш поширеною серед людей зрілого віку, це може бути пов`язано з тим, що протягом життя люди частіше зіткалися із смертю (родичів, друзів або близьких), аніж хлопці та дівчата.
Таблиця №2. Кількість спогадів за темами в різних групах досліджуваних
Група досліджуваних |
Теми батьківської родини |
Теми власної родини |
Особист. життя |
Прагнення та досягнення |
Навчання |
Робота |
Армія |
Теми вільного часу |
Суспільно-політичне життя |
Теми Смерті |
Теми народження |
|
№1 - жінки молодого віку |
16,6% |
10,7% |
15,5% |
7,1% |
25,0% |
2,4% |
0,0% |
20,2% |
2,4% |
3,6% |
13,0% |
|
№2 - чоловіки молодого віку |
5,7% |
2,3% |
27,3% |
12,5% |
26,1% |
0,0% |
2,3% |
23,8% |
0,0% |
2,3% |
7,9% |
|
№3 - жінки зрілого віку |
10,2% |
40,9% |
7,9% |
2,3% |
15,9% |
6,8% |
0,0% |
14,7% |
2,3% |
6,8% |
28,4% |
|
№4 - чоловіки зрілого віку |
7,8% |
39,3% |
14,6% |
5,6% |
7,8% |
12,3% |
2,3% |
11,2% |
0,0% |
5,6% |
21,3% |
|
№5 - група жінок |
13,4% |
25,8% |
11,7% |
4,7% |
20,5% |
4,6% |
0,0% |
17,5% |
2,4% |
5,2% |
20,7% |
|
№6 - група чоловіків |
6,75% |
20,8% |
21,0% |
9,0% |
17,0% |
6,2% |
2,3% |
17,5% |
0,0% |
4,0% |
14,6% |
|
№7 -Люди молодого віку |
11,2% |
6,5% (групи №7-8, р<0,01) |
21,4% |
9,8% |
25,6% |
1,2% |
22,0% |
1,2% |
3,0% |
10,5% |
||
№8 -Люди зрілого віку |
9,0% |
40,1% |
11,3% |
3,9% |
11,8% |
9,6% |
12,9% |
1,2% |
6,2% |
24,9% |
Незважаючи на різноманітні теми, які зустрічаються у спогадах, найчастіше події власного життя оцінуються досліджуваними позитивно або нейтрально, тобто частіше згадуються події приємні або нейтральні по відношенню до досліджуваного. Найчастіше позитивний окрас мають події, відтворені дівчатами; у юнаків, жінок та чоловіків зрілого віку переважає нейтральний окрас. Чоловіки більш схильні до нейтрального опису, жінки - як до нейтрального, так і до позитивного. В цілому, люди зрілого віку схильні не вживати яскравих, емоційно забарвлених слів та виразів у відтворенні подій власного життя, а люди молодого віку - використовувати позитивний та нейтральний опис подій власного життя (див. Таблицю №3). Це може бути пов`язано як з небажанням викривати свої емоції перед незнайомою людиною, так і з тим, що (як було зазначено вище) найчастіше згадуються події з аргументацією, де не завжди є місце для опису емоційного стану або оцінки події (використовується більш логічне, раціональне викладення інформації).
Таблиця №3. Кількість спогадів за знаком емоційного окрасу у відтворенні подій власного життя в різних групах досліджуваних
Група досліджуваних |
Позитивний окрас |
Негативний окрас |
Нейтральний окрас |
|
Жінки молодого віку |
54,80% |
4,20% |
38,40% |
|
Чоловіки молодого віку |
33,30% |
6,60% |
57,30% |
|
Жінки зрілого віку |
40,50% |
2,70% |
56,70% |
|
Чоловіки зрілого віку |
28% |
2,60% |
69,30% |
|
Група жінок |
47,65% |
3,45% |
47,55% |
|
Група чоловіків |
30,65% |
4,60% |
63,30% |
|
Люди молодого віку |
44,00% |
5,40% |
47,80% |
|
Люди зрілого віку |
34,25% |
2,65% |
63,00% |
Досліджуваним з усіх 4 основних груп властиво доволі часто не вказувати на давність своїх спогадів (давнісь спогадів неможливо встановити у 29 - 57% досліджуваних); особливо це спостерігається в групі людей зрілого віку (52,3%). Події теперішнього часу майже не вказуються досліджуваними у всіх групах (від 0 до 2,7% досліджуваних вказують на теперішні події). Істотні відмінності спостерігаються серед групи людей молодого та зрілого віку. На давні події більше вказують люди зрілого віку (42,3% досліджуваних зрілого віку проти 17,5% молоді). Навпроти, молодь згадувала більше подій недавнього минулого (47, 5%), ніж люди зрілого віку (4%). Це можна пояснити віком досліджуваних (за давні події бралися часові рамки від 7 та більше років тому), також феноменом „згущення” (але його підвередити у даному дослідженні складно, адже не всі досліджувані вказували свій точний вік на момент події, що згадується). Істотних відмінностей серед чоловіків та жінок не було виявлено, адже в обох групах знаходяться люди як молодого, так і зрілого віку (див. таблицю №4).
Таблиця №4. Час подій, відтворених досліджуваними з усіх груп
Події за терміном давнини |
|||||
Група досліджуваних |
Давні події |
Події недавнього минулого |
Події теперішнього часу |
Не визначенні події |
|
Жінки молодого віку |
11% |
50,70% |
2,70% |
35,60% |
|
Чоловіки молодого віку |
24% |
45,30% |
1,30% |
29,30% |
|
Жінки зрілого віку |
48,60% |
4% |
0% |
47,30% |
|
Чоловіки зрілого віку |
36% |
4% |
2,60% |
57,30% |
|
Група жінок |
29,30% |
27,30% |
1,30% |
41,50% |
|
Група чоловіків |
30% |
24,70% |
1,90% |
43,30% |
|
Люди молодого віку |
17,50% |
47,50% |
2% |
33% |
|
Люди зрілого віку |
42,30% |
4% |
1,40% |
52,30% |
Таким чином, можна сказати, що найбільш поширеним видом відтворення спогадів є згадування подій з аргументацією; цей вид є більш характерним для жінок, аніж для чоловіків. Найменш поширеним є згадування подій - стимулів та відтворення міркувань. Найбільш поширеними темами серед всіх груп досліджуваних є тема родини (власної та батьківської), особистого життя, навчання та теми проведення вільного часу. Теми народження зустрічаються доволі часто, особливо у людей зрілого віку - народження вони згадують майже у чверті випадків. Тема смерті також є більш поширеною серед людей зрілого віку. Найчастіше події власного життя описуються досліджуваними позитивно або нейтрально. Позитивний окрас зустрічаються частіше у подіях, відтворених дівчатами; у юнаків, жінок та чоловіків зрілого віку переважає нейтральний окрас. Люди зрілого віку частіше згадують події давнього минулого ніж молодь, також спостерігається тенденція не вказувати на давність подій у людей зрілого віку.
3.2 Дослідження домінуючих функцій автобіографічної пам`яті у всіх групах досліджуваних
Виходячи з отриманих усереднених даних (див. додаток №1), можна сказати, що майже всі функції АП у всіх групах досліджених знаходяться на середньому рівні (див. таблицю №5). Прагматична та саморегуляційна функції, як у групі чоловіків, так і у групі жінок різного віку знаходяться на середньому рівні (більше 40% досліджуваних в 4 основних групах мають показники на високому рівні в обох випадках, низькі показники спостерігаються у 16 - 36% досліджуваних. Лише в групі чоловіків молодого віку однакова кількість досліджуваних мають показники високого та низького рівня - по 44%). За комунікативною функцією тільки група чоловіків молодого віку має показники низького рівня (48% юнаків мають низький рівень за цією функцією, і лише 16% - високий), всі інші групи мають показники на середньому рівні (44% досліджуваних у кожній групі мають високий рівень, низький у 12-24% досліджуваних). Також у групі чоловіків комунікативна функція АП значно менше виражена, аніж у групі жінок. Аналогічно, у групі людей молодого віку вона також виражена менше, ніж у людей зрілого віку (див. таблицю №6).
Таблиця №5. Рівневі показники функцій АП у всіх групах досліджуваних
Функції АП |
||||||
Група досліджуваних |
Зрілість АП |
Комунікативна |
Саморегуляційна |
Прагматична |
Поліфункціо нальність |
|
№1 -Жінки молодого віку |
Високий |
Середній |
Середній |
Середній |
Високий |
|
№2 -Чоловіки молодого віку |
Високий |
Низький |
Високий |
Середний |
Середній |
|
№3 -Жінки зрілого віку |
Середній |
Високий |
Високий |
Високий |
Середній |
|
№4 -Чоловіки зрілого віку |
Середній |
Середній |
Високий |
Високий |
Високий |
|
№5 -Група жінок |
Середній |
Середній |
Високий |
Середній |
Високий |
|
№6 -Група чоловіків |
Високий |
Середній |
Високий |
Середній |
Середній |
|
№7 -Люди молодого віку |
Високий |
Середній |
Високий |
Середній |
Високий |
|
№8 -Люди зрілого віку |
Середній |
Середній |
Високий |
Високий |
Високий |
За шкалою поліфункціональності АП, група жінок молодого віку має показники на високому рівні (76% досліджуваних дівчат мають високий рівень, тільки 8% - низький). Групи чоловіків та жінок зрілого віку мають середній рівень за цим фактором. Найнижчі показники спостерігаються у групі чоловіків молодого віку - 60% досліджуваних мають низький рівень, 24% - високий; хоча усереднені дані також знаходяться на середньому рівні.
За фактором зрілості АП група людей зрілого віку (і чоловіки, і жінки) мають показники на середньому рівні; група людей молодого віку - на високому.
Також спостерігаються значущі відмінності між групами досліджуваних за функціями АП. Так, комунікативна функція є значущо менш вираженою у групі чоловіків молодого віку, у порівнянні з дівчатами та жінками зрілого віку. А також є менш вираженою у групі чоловіків різного віку, ніж у жінок (що підтверджують дані за комунікативною емоційною спрямованістю); та значущо меншою у групі молоді, у порівнянні з людьми зрілого віку. Саморегуляційна функція є менш значущо вираженою у групі молоді, у порівнянні з людьми зрілого віку. Дуже цікавою є значущість відмінностей за зрілістю АП: більш вираженою зрілість АП є в групі молоді, у порівнянні з людьми зрілого віку, це підтверджується домінуванням зрілості АП в групі юнаків над групою жінок зрілого віку, та дівчат над тією ж групою. Найбільша кількість показників значущості спостерігається у випадку поліфункціональності АП. Значущо більші показники маються в групі жінок молодого віку, ніж в групах жінок зрілого віку та чоловіків молодого віку. У групі юнаків спостерігається менші показники поліфункціональності, ніж у групі жінок зрілого віку (незначущо). У групі жінок різного віку поліфункціональність АП значущо вища, ніж в групі чоловіків, що підтверджує усереднені дані.
Таблиця №6. Значущість відмінностей між групами досліджуваних за функціями АП
Функції АП |
||||||
Група досліджуваних |
Зрілість АП |
Комунікативна |
Саморегуляційна |
Прагма тична |
Поліфункціо нальність |
|
№1 - Жінки молодого віку |
№1-№3, u=292, p<0,05 |
№1-№2, u=210,5, p<0,05 |
№1-№3, u=161,5, p<0,01 |
|||
№2 - Чоловіки молодого віку |
№2-№3, u=312,5, p<0,05 |
№2-№3, u=163,5,p<0,01 |
№1-№2, u=139,5, p<0,01 |
|||
№3 - Жінки зрілого віку |
||||||
№4 - Чоловіки зрілого віку |
||||||
№5 - Група жінок |
№5-№6, u=937,5 p<0,05 |
№5-№6, u=972, p<0,05 |
||||
№6 - Група чоловіків |
||||||
№7 - Люди молодого віку |
№7-№8, u=926,5, p<0,05 |
№7-№8, u=835,5, p<0,01 |
№7-№8, u=641, p<0,01 |
|||
№8 - Люди зрілого віку |
Таким чином, можна сказати, що основні функції АП - комунікативна, прагматична, саморегуляційна - знаходяться на середньому рівні та досить активно використовуються в усіх групах досліджуваних. Комунікативна функція використання автобіографічних спогадів є більш притаманною групам жінок та людей зрілого віку. Саморегуляційна функція частіше використовується у групі молоді, ніж людей зрілого віку. Поліфункціональність АП є більш вираженою у групі жінок різного віку. Згідно з показниками поліфункціональності автобіографічної пам`яті, для чоловіків молодого та зрілого віку, жінок зрілого віку звернення до своїх спогадів є досить важливим, для жінок молодого віку це є дуже значущим. Показники зрілості АП є досить цікавими (не підтверджують результати дослідження К.Н. Василевської, [3]) та потребують подальшого дослідження.
3.3 Порівняння реального та декларованого відношення до подій власного життя в різних групах досліджуваних
Аналізуючи отримані дані, можна сказати, що в усіх групах досліджуваних домінує реальне позитивне відношення до подій власного життя (див. Таблицю №7).
Таблиця №7. Відношення до подій власного життя у різних групах досліджуваних
Відношення до подій власного життя |
||||
Група досліджуваних |
позитивне |
негативне |
нейтральне |
|
Жінки молодого віку |
78% |
5,60% |
15% |
|
Чоловіки молодого віку |
81,30% |
1,30% |
13,30% |
|
Жінки зрілого віку |
90,50% |
2,70% |
8,10% |
|
Чоловіки зрілого віку |
80% |
1,30% |
10,60% |
Найбільший відсоток досліджуваних, що позитивно відносяться до подій власного життя. спостерігається в групі жінок зрілого віку. Також в групі жінок різного віку цей показник вищий, ніж в групі чоловіків. Але в групі чоловіків спостерігається менший відсоток досліджуваних з негативним відношенням (1,3%) у порівнянні з групою жінок (4,15%). Треба відмітити значущість відмінностей між усередненим показником конфліктності відношення до подій власного життя в групі жінок молодого та зрілого віку: у дівчат спостерігається тенденція до більш конфліктного відношення, ніж у жінок зрілого віку (u=225,5, p<0,05). Також виявлена відмінність в групах молоді та людей зрілого віку: у людей молодого віку значущо вищі показники конфліктності (u=808, p<0,01), хоча вони знаходяться в межах позитивного відношення. Це може бути пов'язано з тим, що дівчата і молодь в цілому ще не завжди можуть однозначно розцінити своє емоційне відношення до події та його значущість у масштабі життя.
Аналізуючи усереднені дані, можна сказати, що у всіх групах досліджуваних відсутній конфлікт між реальним та декларованим відношенням до подій власного життя. Конфліктне відношення спостерігається тільки в невеликому відсотку окремих випадків. Треба відмітити, що у 66% випадків негативного відношення до події життя спостерігається наявність теми смерті у спогадах (смерть родича, автокатастрофа, серйозна хвороба, небезпечна подія) та присудження події чорного кольору. У більшості випадків, чорний колір займає ранги, починаючи з 6 по 8. Тому виявлення негативного відношення може потребувати допоміжної перевірки, адже присудження чорного кольору темі смерті може бути стереотипізованим, пов'язаним з особливостями культури (смерть - траур - чорний колір).
Також визначалися усереднені дані конфліктності у всіх групах досліджуваних (100 чол.) за окремими подіями (див. таблицю №8). Були визначені події, що найчастіше зустрічалися у відтворенні досліджуваних («Вступ до ВНЗ») та характерні події («Шлюб», «Народження власних дітей» та «Смерть»).
Таблиця №8. Усереднені показники конфліктного відношення за окремими подіями
Подія |
Кількість досліджуваних, що зазначила подію |
Усереднений показник конфліктного відношення |
|
Вступ до ВНЗ |
43 |
1,33 |
|
Шлюб |
18 |
1,89 |
|
Народження власних дітей |
41 |
1,07 |
|
Смерть |
14 |
4,64 |
За отриманими результатами можна відмітити, що найменші показники конфліктності спостерігаються за подією «Народження власних дітей», тобто людина не маскує своє реальне відношення до появи дітей. Трохи більша конфліктність спостерігається за подією «вступ до ВНЗ» - ставлення та демонстрація свого відношення до цієї події у людей менш гармонійна. Досить великі показники конфліктності до події «Шлюб», тобто можна говорити про те, що відношення до цієї події, її значення у житті та декларування для інших людей досить часто мають розбіжності. Найбільша конфліктність (зона нейтральності) спостерігається за подією «Смерть», що не є дивним - трагічність та неприємність цієї події змішуються з важливістю її на життєвому шляху людини, тобто може спостерігається конфліктне відношення до факту події.
3.4 Дослідження видів емоційної спрямованості особистості у всіх групах досліджуваних
Виходячи з аналізу отриманих даних, у всіх групах досліджуваних найбільш вираженою є праксична емоційна спрямованість (високий рівень спостерігається, в середньому, більш як у 70-80% випадків - див. додаток №2).
У групі жінок (молодого та зрілого віку) є вираженою комунікативна, романтична та естетична спрямованості (високий рівень у 68%, 72% та 64% досліджуваних жінок відповідно). У групі чоловіків на високому рівні також знаходиться гностична емоційна спрямованість (в середньому, у 66% чоловіків). Спостерігається значущість відмінностей групи жінок, у порівнянні з групою чоловіків молодого та зрілого віку, у більших показниках за комунікативною та естетичною емоційною спрямованістю (див. таблицю №10). Але значущо менші показники маються за праксичною та гностичною спрямованостями. Це свідчить про те, що жінки більш схильні до задоволення у спілкуванні з іншими, спостеріганні творів мистецтва, відчутті краси та гармонії, ніж чоловіки. Чоловіки прагнуть емоційного насичення у справах, роботі, подоланні труднощів та відкриття нових шляхів у ній, а також у прагненні до істини, знаходження правильних рішень в когнітивних, інтелектуальних проблемах.
У групі людей молодого віку переважає праксична (78% високих показників) та романтична (70% високих показників) спрямованості. А у групі людей зрілого віку найбільш вираженими є праксична (84%) та естетична (70% високих показників), на високому рівні також знаходяться альтруїстична, комунікативна, романтична та гностична емоційні спрямованості (див.таблицю №9). Спостерігається значущість відмінностей між групами молоді та людей зрілого віку за естетичною (менше виражена у молоді), пугнічною (більше виражена у молоді) емоційною спрямованостями. Тож ми можемо говорити про те, що у зрілому віці для людей характерне отримання емоційного задоволення від цілої низки емоцій різного типу, у той час, коли в молодому віці переважають праксичні та романтичні емоції (це може визначатися саме віком досліджуваних - становлення в учбово-професійній діяльності та у інтимних, романтичних відносинах між людьми у молодому віці).
У групі жінок та чоловіків молодого віку домінує праксична спрямованість (хоча в групі чоловіків зрілого віку показники за праксичною спрямованістю значущо вищі, ніж у дівчат та юнаків). У дівчат також виражені показники за романтичною (80% високих показників) та комунікативною (64% високих показників) спрямованістю, вони значуще вищі ніж у юнаків. В групі дівчат значуще вищі показники у порівнянні з групою жінок зрілого віку за такими типами емоційної спрямованості як глорична, романтична та гедонічна. Це підтверджується також різницею дівчат з групою чоловіків зрілого віку - також більш вираженими є глорична та романтична спрямованості. Тобто дівчата є більш схильними до відчуттів самоствердження, визнання, шани (56% високих показників) та романтичних, таємничих почуттів (80% високих показників); а також від тілесних задоволень, веселощів, безтурботності (60% середніх показників; це можна пов'язати саме із віком досліджуваних, адже у молодому віці відбувається налагодження стосунків з протилежною статтю, що включає і романтичні відносини; а також розвинення та становлення в учбово-професійній діяльності, що може містити прагнення до самоствердження та шани; також важливою стереотипною складовою молодого віку є відпочинок та «насолода від життя»).
Таблиця №9. Середні та рівневі показники емоційної спрямованості в усіх групах досліджуваних
Емоційна спрямованість |
|||||||||||
№1 - Група досліджуваних |
Альтруїстична |
Комунікативна |
Глорична |
Праксична |
Пугнічна |
Романтична |
Гностична |
Естетична |
Гедонічна |
Акизитивна |
|
№2 - Жінки молодого віку |
4,0 Середній |
5,7 Високий |
5,0 Високий |
5,9 Високий |
2,3 Середній |
6,8 Високий |
3,1 середній |
3,9 Середній |
3,9 Середній |
-1,1 Середній |
|
№3 - Чоловіки молодого віку |
2,8 Середній |
3,5 Середній |
3,8 Середній |
6,2 Високий |
3,8 Середній |
4,4 Середній |
4,8 Середній |
2,6 Середній |
3,5 Середній |
-1,4 Середній |
|
№3 - Жінки зрілого віку |
5,6 Високий |
6,3 Високий |
1,5 Середній |
6,0 високий |
1,3 Середній |
4,9 Середній |
5,0 Високий |
6,7 Високий |
2,3 Середній |
-1,0 Середній |
|
№4 - Чоловіки зрілого віку |
5,3 Високий |
5,2 Високий |
1,5 Середній |
7,6 Високий |
2,7 Середній |
5,5 Високий |
5,9 Високий |
5,2 Високий |
2,1 Середній |
-1,2 Середній |
|
№5 - Група жінок |
4,8 Середній |
6,0 Високий |
3,2 Середній |
5,9 Високий |
1,8 Середній |
5,8 Високий |
4,0 Серелній |
5,3 Високий |
3,1 Середній |
-1,0 Середній |
|
№6 -Група чоловіків |
4,0 Середній |
4,3 Середній |
2,6 Середній |
6,9 високий |
3,2 Середній |
4,9 Середній |
5,3 Високий |
3,9 Середній |
2,8 Середній |
-1,3 Середній |
|
№7 - Люди молодого віку |
3,4 Середній |
4,6 Середній |
4,4 Середній |
6,0 Високий |
3,0 Середній |
5,6 високий |
3,9 Середній |
3,3 Середній |
3,7 Середній |
-1,2 Середній |
|
№8 - Люди зрілого віку |
5,4 Високий |
5,7 Високий |
1,5 Середній |
6,8 Високий |
2,0 середній |
5,2 високий |
5,4 Високий |
6,9 високий |
2,2 Середній |
-1,1 Середній |
В групі жінок зрілого віку є значущо вищими гностична та естетична спрямованості, у порівнянні з дівчатами. У групі чоловіків зрілого віку також переважає над дівчатами гностична спрямованість. Тобто жінки та чоловіки зрілого віку більш схильні до пошуків істини, правильного рішення у когнітивних, інтелектуальних проблемах (60% високих показників), ніж дівчата; жінки зрілого віку більш схильні отримувати задоволення та позитивні емоції від спостерігання творів мистецтва (76% високих показників), ніж жінки молодого віку. Це також може бути пов'язано з віком досліджуваних та з їхньою провідною діяльністю, інтересами, особистісним розвитком. Таким чином, жінки молодого віку в емоційній сфері є більш спрямованими на романтичні та комунікативні потреби (ніж юнаки та жінки зрілого віку), глоричні та гедонічні потреби (ніж чоловіки та жінки зрілого віку), а також менш потребують праксичних, гностичних та естетичних відчуттів (ніж чоловіки та жінки зрілого віку).
Як було зазначено вище, у групі молодих чоловіків домінує праксична емоційна спрямованість (84% високих показників). Значущо менше вираженою є альтруїстична спрямованість у порівнянні з групами жінок та чоловіків зрілого віку, а також естетична (див. таблицю №10). Це свідчить про те, що юнаки менше потребують допомагати іншим, піклуватися про них, співпереживати (56% середніх показників), ніж дорослі люди. Можливо, це пов'язано з тим, що альтруїстичні тенденції розвиваються, у тому числі, у середовищі власної родини, відповідальності за родину, її членів; але у юнаків цей період та ця сфера життя ще не є досить актуальною. Також юнаки (як і дівчата) менш спрямовані на задоволення від творів мистецтва, відчуття краси та досконалості (64% середніх показників). В групі чоловіків молодого віку є значущо більш вираженою глорична емоційна спрямованість (як і у дівчат) у порівнянні з людьми зрілого віку. Тобто юнаки більш схильні до тілесних задоволень, веселощів, «насолоди від життя» (по 48% середніх та високих показників). Також є більш вираженою пугнічна спрямованість у порівнянні з дорослими жінками, тобто схильність до ризику, подолання небезпеки (52% високих показників). Це може бути пояснено саме віком юнаків - часом експериментів над собою, власними можливостями. Також можна говорити про меншу спрямованість юнаків на комунікаційну сферу, зав'язання нових контактів (56% середніх показників; комунікативна спрямованість менше виражена ніж у жінок молодого та зрілого віку).
Таблиця №10. Значущість відмінностей за видами емоційної спрямованості у всіх групах досліджуваних
Емоційна спрямованість |
|||||||||||
Група досліджуваних |
Альтруїстична |
Комунікативна |
Глорична |
Праксична |
Пугнічна |
Романтична |
Гностична |
ЕстеТична |
Гедонічна |
Акизитивна |
|
№1 - Жінки молодого віку |
№1-№2, U=205, p<0,05 |
№1-№3, u=147,5, p<0,01 |
№1-№4, u=209 p<0,05 |
№1-№2, u=200 p<0,05 |
№1-№3, u=204,5 p<0,05 |
№1-№3, u=200,5, p<0,05 |
№1-№3, u=224,5, p<0,05 |
||||
№2 - Чоловіки молодого віку |
№2-№3, u=144 p<0,01 |
№2-№3, U=177,5, p<0,01 |
№2-№3, U=201, p<0,05 |
№2-№4, u=210, p<0,05 |
№2-№3, U=202,5, p<0,05 |
№2-№3, u=132, p<0,01 |
|||||
№3 - Жінки зрілого віку |
№3-№4, U=192,5, p<0,05 |
№1-№3, u=196,5, p<0,01 |
|||||||||
№4 - Чоловіки зрілого віку |
№2-№4, u=159 p<0,01 |
№2-№4, U=208 p<0,05 №1-№4, u=154,5, p<0,01 |
№1-№4, u=214,5, p<0,05 |
№1-№4, u=150, p<0,01 |
№2-№4, u=194,5, p<0,05 |
||||||
№5 - Група жінок |
№5-№6, U=888, p<0,01 |
№5-№6, U=985, p<0,05 |
№5-№6, U=951,5, p<0,05 |
№5-№6, U=982,5, p<0,05 |
|||||||
№6 - Група чоловіків |
|||||||||||
№7 - Люди молодого віку |
№7-№8, U=951, p<0,05 |
№7-№8, U=775, p<0,01 |
|||||||||
№8 - Люди зрілого віку |
Таким чином, ми бачимо, що чоловіки молодого віку не є дуже схильними до емоційного задоволення від комунікацій (менше ніж жінки), від естетичних та альтруїстичних переживань (ніж зрілі люди), але вони переживають більше емоційне задоволення від подолання небезпеки, ризику та задоволення тілесних потреб та веселощів (ніж зрілі люди).
У чоловіків та жінок зрілого віку також домінує праксична спрямованість, найбільш вираженою вона є у чоловіків. У чоловіків зрілого віку є більш вираженими гностична (ніж у дівчат), альтруїстична та естетична (ніж у юнаків) спрямованості, а менш вираженими - глорична та романтична (ніж у юнаків та дівчат). В групі жінок зрілого віку також спостерігається менша вираженість глоричної, романтичної, пугнічної, гедонічної емоційної спрямованості (ніж у жінок та чоловіків молодого віку), але вони є більш схильними до комунікаційних, альтруїстичних (ніж юнаки), естетичних та гностичних (ніж юнаки та дівчата) переживань та задоволень.
Найменш вираженою у всіх групах досліджуваних є акизитивна, пугнічна та гедонічна спрямованості (хоча усереднені показники знаходяться на середньому рівні). В жодній з груп не визначено емоційної спрямованості, яка знаходиться на низькому рівні. Найбільша кількість оцінок низького рівня вираженості емоційної спрямованості спостерігається у випадку акизитивної спрямованосі (12-14% у всіх досліджуваних групах).
3.5 Виявлення взаємозв'язку між емоційною спрямованістю та функціями автобіографічної пам'яті особистості
Зв'язок між функціями автобіографічної пам'яті та емоційною спрямованістю досліджувався за допомогою метода кореляційної обробки даних Спірмена.
Цікавим є той факт, що в жодній групі досліджуваних не було виявлено взаємозв'язку між зрілістю АП та емоційною спрямованістю. Це свідчить про те, що зрілість автобіографічної пам'яті жодним чином не пов'язана з емоційною спрямованістю особистості (див. Таблицю №11).
Таблиця №11. Кореляційний зв'язок між функціями автобіографічної пам'яті та емоційною спрямованістю особистості в різних групах досліджуваних
Зрілість АП |
Комунікативна ф. АП |
Саморегуляційна ф. АП |
Прагматична ф. АП |
Поліфункціо нальність АП |
||
Альтруїстична |
дівчата (r =,399, p<0,05) |
|||||
Комунікативна |
чоловіки (r =,416, p<0,05) |
чоловіки (r =,426, p<0,05) |
||||
глорична |
юнаки (r =,516, p<0,01) |
чоловіки (r =,475, p<0,05) |
юнаки (r =,666, p<0,01) чоловіки (r =,406, p<0,05) |
|||
Праксична |
Чоловіки (r =,434 , p<0,05) |
дівчата (r =448, p<0,05) чоловіки (r =,539, p<0,01) |
дівчата (r =,397, p<0,05) |
|||
Пугнічна |
дівчата (r =-,501, p<0,05) чоловіки (r =,432 , p<0,05) |
|||||
Романтична |
дівчата (r =,486, p<0,05) |
|||||
Гностична |
чоловіки (r =,592, p<0,01) |
жінки (r =,440, p<0,05) |
||||
Естетична |
чоловіки (r =,546, p<0,01) |
дівчата (r =,501, p<0,05) |
||||
Гедонічна |
Юнаки (r =,446 , p<0,05 |
чоловіки (r =,407, p<0,05) |
чоловіки (r =,479, p<0,05) |
|||
акізитивна |
Юнаки (r =,507 , p<0,01) |
Поліфункціональність АП виявила зв'язок з декількома емоційними спрямованостями в різних групах досліджуваних. Так, в групі жінок молодого віку спостерігається зв'язок із альтруїстичною, романтичною, естетичною та праксичною спрямованостями. К.Н. Василевська зазначає, що у молодому віці у людини ще не встановлена єдина стратегія роботи з власною автобіографічною пам'яттю, та вона експериментує з доступним функціональним репертуаром [3, с. 109]. Згідно з цим, людина, яка схильна до альтруїстичних переживань (прагнення допомогти іншим, піклуватися про них), романтичних та естетичних переживань (захоплення незвичайним, світлим, таємничим; захоплення красою, гармонією, творами мистецтва), праксичних переживань (задоволення від роботи, успіхів та подолання перешкод у ній) схильна використовувати різні стратегії звернення та роботи з власними автобіографічними спогадами. Також спостерігаються зв'язок поліфункціональності АП з гностичною та гедонічною спрямованістю у жінок та чоловіків зрілого віку відповідно. Тож людина, схильна до пошуків емоційного задоволення у когнітивній та інтелектуальній гармонії, а також у тілесних насолодах (їжа, комфорт, відпочинок), схильні до високої суб'єктивної значущості звернення до власної АП.
Комунікативна функція АП пов'язана з такими емоційними спрямованостями як глорична (у юнаків, p<0,01), гедонічна (у юнаків, p<0,05) та праксична (у чоловіків, p<0,05). Тобто, прагнення до самоствердження, шани, успіхів та до тілесних задоволень у молодих чоловіків пов'язане зі зверненням до автобіографічної пам'яті з метою налагодження міжособистісних контактів. У чоловіків зрілого віку такий тип звернення до АП пов'язаний із прагненням до задоволення у роботі, її успіхах.
Саморегуляційна функція АП виявила багато зв'язків з емоційною спрямованістю в групі чоловіків (див. Таблицю №11), а саме: комунікативна, глорична, праксична, гностична та естетична. З праксичною спрямованістю також виявлений зв'язок у групі жінок молодого віку. Таким чином, звернення до АП з метою регуляції своєю поведінки та свого стану пов'язано з прагненням до емоційного задоволення у спілкуванні з іншими людьми, прагненні до самоствердження та шани, у роботі та когнітивній гармонії, а також у насолоді мистецтвом, красою.
Прагматична функція АП виявила найбільшу кількість зв'язків з емоційною спрямованістю, з них 4 в групі чоловіків, 2 - в групі юнаків та 1 - у дівчат. В групі чоловіків зрілого віку ця функція пов'язана з комунікативною, глоричною, пугнічною та гедонічною спрямованостями (див. Таблицю №11). Тобто звернення до автобіографічних спогадів з метою згадування минулого досвіду та перенесення його в актуальну ситуацію у чоловіків зрілого віку пов'язане з емоційним задоволенням від спілкування, самоствердження та шани, задоволення тілесних бажань та подолання небезпеки, ризику. В групі чоловіків молодого віку спостерігається зв'язок з глоричною та акизитивною спрямованістю - із задоволенням від самоствердження та накопичення, колекціонування. Цікавим є зв'язок прагматичної функції з пугнічною спрямованістю в групі дівчат. Адже цей зв'язок є негативним. Тобто прагматичний тип звернення до автобіографічної пам'яті у дівчат зворотньо зв'язаний із задоволенням від ризику та подоланням небезпеки.
Таким чином, ми бачимо, що спостерігається декілька значущих зв'язків функцій автобіографічної пам'яті та емоційної спрямованості особистості в різних групах досліджуваних. Найменша кількість зв'язків спостерігається в групі жінок зрілого віку. Зрілість автобіографічної пам'яті жодним чином не пов'язана з емоційною спрямованістю особистості.
Людина молодого віку, яка схильна до альтруїстичних, романтичних, естетичних, праксичних переживань схильна використовувати різні стратегії звернення до АП. Люди зрілого віку з гностичною, гедонічною спрямованістю схильні до високої суб'єктивної значущості звернення до власної АП. Глорична, гедонічна емоційна спрямованість у молодих чоловіків, а також праксична спрямованість у чоловіків зрілого віку пов'язана з комунікативною функцією АП. Саморегуляційна функція АП пов'язана з комунікативною, глоричною, праксичною, гностичною та естетичною емоційною спрямованістю. Прагматична функція АП у чоловіків зрілого віку пов'язана з комунікативною, глоричною, гедонічною та пугнічною емоційною спрямованістю. Прагматичний тип звернення до АП у дівчат зворотньо зв'язаний із задоволенням від ризику та подоланням небезпеки.
3.6 Встановлення зв'язку між характеристиками спогадів, домінуючими функціями автобіографічної пам'яті та емоційною спрямованістю особистості
Для обробки автобіографічних спогадів в кожній з груп досліджуваних були виокремленні 2 події, які найчастіше зустрічалися у спогадах досліджуваних з конкретної групи. Далі проводилося рангування спогадів окремого досліджуваного за цими двома подіями (виставлявся ранг значущості за оцінкою самого досліджуваного).
Таким чином, в групі жінок молодого віку подіями, які найчастіше зустрічалися у групі, були виявлені «Навчання: вступ до ВНЗ» ( подія зустрічалася 72% досліджуваних) та «Закоханість» (зустрічалася у 48% досліджуваних). В групі чоловіків молодого віку були виявлені події «Навчання: вступ до ВНЗ» (80% досліджуваних) та «Подорож» (60% досліджуваних).
В групі жінок зрілого віку виокремленні події «Народження дітей» (68% досліджуваних) та «Навчання: вступ та закінчення» (60% досліджуваних). В групі чоловіків - «Шлюб та створення сім'ї» (56% досліджуваних) «Народження дітей» (68% досліджуваних). Цікавим є те, що тема шлюбу як поширена зустрічається саме в групі чоловіків, у той час як у жінок вона виявлена тільки в 20% випадків.
В групі жінок молодого віку встановлений негативний кореляційний зв'язок альтруїстичної емоційної спрямованості та рангуванням теми «Закоханості» в автобіографічних спогадах (див. таблицю №12). Це може бути пояснено тим, що у стані закоханості людина, зазвичай, проявляє альтруїстичні тенденції - піклування про ближнього, турбота та бажання допомогти йому. Також був виявлений зв'язок прагматичної функції АП та показників конфліктного відношення до значущості власних спогадів. Тобто, при наявності тенденції до збільшення конфліктності у відношенні до подій власного життя, спостерігається домінування прагматичного звернення до АП. Це може бути пояснено тим, що прагматичне звернення, тобто пошук «користі» у своїй пам'яті, відповідає знаходженню «користі» у презентації декларованого рангу події та його розбіжності із реальним відношення до події. Виявлений негативний зв'язок показників конфліктного відношення до значущості подій життя та пугнічної емоційної спрямованості.
Подобные документы
Поняття спрямованості особистості, її вивчення у вітчизняній та зарубіжній психології. Сучасні теорії, що лежать в її основі. Дослідження педагогичної спрямованості, взаємозв’язок спрямованості особистості студента з його професійною ідентичністю.
курсовая работа [302,3 K], добавлен 13.11.2011Варіанти визначення особистості відомими персонологами. Можливість існування особистості без індивіда. Структура особистості, її форми спрямованості, психологічна сутність складових. Періоди психічного розвитку особистості, критерії її зрілості.
презентация [4,7 M], добавлен 02.12.2013Аналіз проблеми спрямованості особистості у філософської, психологічної та педагогічної літератури. Формування відповідних компонентів професійної спрямованості майбутніх психологів. Методики діагностування типу спрямованості особистості студентів.
автореферат [61,0 K], добавлен 19.04.2013Виявлення особливостей структури й формування спрямованості особистості старшокласника, його життєвих орієнтацій та мотивів. Соціально–психологічні настановлення особистості старшокласників. Методика О.Ф. Потьомкіної на визначення мотиваційної сфери.
курсовая работа [86,4 K], добавлен 29.04.2014Теоретичні основи уяви. Особливості творчої уяви, її роль у формуванні творчої особистості. Дослідження рівня складності уяви особистості. Диференціювання ступеню стереотипності за рівнями. Визначення гнучкості уяви,і ступеня фіксованості образів уявлень.
курсовая работа [40,0 K], добавлен 25.11.2012Предмет, завдання та структура вікової та педагогічної психології, їх зв'язок з іншими науками. Вимоги до проведення досліджень проблем розвитку психіки й особистості, фактори психічного розвитку. Діалектичний взаємозв'язок навчання, виховання, розвитку.
шпаргалка [94,3 K], добавлен 21.07.2010Поняття особистості у психології. Проблема рушійних сил розвитку. Дослідження особистості біографічним методом. Роль спадковості й середовища в розвитку особистості. Психодіагностичні методики, спрямовані на дослідження особливостей особистості.
дипломная работа [78,0 K], добавлен 28.10.2014Теоретичні аспекти маргінальності та Я-концепції. Психологічні характеристики осіб з маргінальною спрямованістю; їх готовність до саморозвитку. Особливості реалізації ціннісних орієнтацій у людей з егоїстичною спрямованістю в реальних життєвих умовах.
дипломная работа [97,0 K], добавлен 19.02.2012Сутність особистості - системи психологічних характеристик, що забезпечують індивідуальну своєрідність, тимчасову і ситуативну стійкість поведінки людини. Вивчення теорій особистості - сукупності гіпотез про природу і механізми розвитку особистості.
реферат [31,0 K], добавлен 20.09.2010Проблема особистості в соціальній психології. Спрямованість особистості та структура міжособистісних відносин. Взаємодія в групі. Соціальна роль та поняття соціометричного статусу. Характеристика методів і груп випробуваних, результати дослідження.
курсовая работа [59,4 K], добавлен 15.01.2011