Взаємозв’язок автобіографічної пам’яті з емоційною спрямованістю особистості

Таблиця № 12. Кореляційні зв'язки між характеристиками спогадів, домінуючими функціями автобіографічної пам'яті та емоційною спрямованістю особистості у всіх групах досліджуваних

В групі юнаків спостерігається негативний зв'язок комунікативної емоційної спрямованості з рангуванням теми «Навчання: ступ до ВНЗ». Це, напевно, пов'язане з тим, що з вступом до ВНЗ збільшується круг знайомих та друзів, спілкування стає іншим, ніж у підлітковому віці, воно зазнає змін та переходить на інший рівень. Також тема навчання корелює з саморегуляційною функцією АП. Тобто при тенденції звернення до АП з метою регуляції поведінки спостерігається менша значущість такої події як «вступ до ВНЗ».

В групі жінок зрілого віку був виявлений негативний зв'язок рангування теми «Навчання: вступ та закінчення ВНЗ» з гедонічною емоційною спрямованістю. Тобто при тенденції домінування емоційного задоволення від тілесних насолод (їжі, відпочинку та ін.) спостерігається зменшення значущості події навчання. Це може бути пов'язане з тим, що при великій значущості навчання у ВНЗ, становлення в учбово-професійній сфері, емоції від ліні, похітливості, відпочинку не є актуальними, адже якщо ставлення до навчання є значним та відповідальним, відпочинок, насолода від тілесних задоволень не є настільки важливою для людини. Також присутня кореляція теми навчання та праксичної спрямованості. Це є цікавим фактом, адже це означає, що при тенденції емоційного насичення від праці, власних успіхів, подоланні перешкод в роботі, значущість навчання зменшується. Це може бути пояснено тим, що навчальна та професійна діяльність в групі жінок зрілого віку вже досить відокремлена, та праксична спрямованість відноситься саме до роботи, але мало відноситься до навчальної діяльності, тому тема навчання «поступається» професійній. Також був виявлений негативний кореляційний зв'язок естетичної емоційної спрямованості та реального відношення до подій власного життя. Тобто при емоційному задоволенні від краси, творів мистецтва, знайденні гармонії, показники конфліктного відношення зменшуються. Це можна пояснити саме задоволенням від гармонійності - не тільки в творах мистецтва, природі, але й у власному відношенні до подій життя та репрезентації цього відношення іншим.

В групі чоловіків спостерігається зв'язок рангування теми «Шлюбу та створення сім'ї» з комунікативною спрямованістю. Це означає, що при емоційному задоволенні від спілкування з іншими людьми, значимість шлюбу знижується. Причиною цього може бути той факт, що комунікації в колі родини є досить обмеженими, та чоловік може не отримувати необхідного для нього об'єму інформації, з іншого боку, при взаємодії з людьми у різних сферах (робота, відпочинок та ін.) комунікаційна спрямованість може задовольнятися в більшому об'ємі.

Також був проведений аналіз домінуючої емоційної спрямованості у всіх групах (враховувалися високі показники за всіма емоційними спрямованостіми в кожній з груп досліджуваних) та домінуючих тем автобіографічних спогадів (див. додаток №3). Таким чином. Можна сказати, що жінки та чоловіки зрілого віку, незалежно від емоційної спрямованості, згадують події, пов'язані зі своєю родиною. У групі жінок та чоловіків молодого віку ситуація дещо інша. У дівчат (група №1), незалежно від емоційної спрямованості, найбільш поширеною темою спогадів є навчання та теми вільного часу. Це може бути пов'язано з тим, що вони є найбільш актуальними на даний момент (усі досліджувані - студенти, віком до 25 років). У групі юнаків, крім тем навчання та вільного часу також простежується тема особистого життя. Це може бути пов'язано з тим, що у дівчат ця тема є більш контрольованою (тому вони не часто вказують на неї у спогадах), а у юнаків вона є предметом демонстрації, можливо, гордості, перед іншими.

Для знаходження більш обширних зв'язків між змістом автобіографічних спогадів, функціями автобіографічної пам'яті та емоційною спрямованістю був застосований факторний аналіз (зійшовся за 18 интерацій). Але за допомогою цього методу не був виявлений жоден фактор, який би містив характеристики змісту автобіографічних спогадів, відношення до них, та характеристики емоційної спрямованості та функцій автобіографічної пам'яті.

Таким чином, можна зробити висновок, що були виявлені окремі зв'язки між характеристиками спогадів, домінуючими функціями автобіографічної пам'яті та емоційною спрямованістю особистості у різних групах досліджуваних, але єдиного компонента, який визначає зміни цих характеристик, не було виявлено.

3.7 Висновки за розділом 3

1. Найбільш поширеним видом відтворення спогадів в усіх групах досліджуваних є згадування подій з аргументацією; цей вид є більш характерним для жінок, аніж для чоловіків. Найменш поширеним є згадування подій - стимулів та відтворення міркувань. Найбільш поширеними темами серед всіх груп досліджуваних є тема родини (власної та батьківської), особистого життя, навчання та теми проведення вільного часу. Теми народження зустрічаються доволі часто, особливо у людей зрілого віку - народження вони згадують майже у чверті випадків. Тема смерті також є більш поширеною серед людей зрілого віку. Найчастіше події власного життя описуються досліджуваними позитивно або нейтрально. Позитивний окрас зустрічається частіше у подіях, відтворених дівчатами; у юнаків, жінок та чоловіків зрілого віку переважає нейтральний окрас. Люди зрілого віку частіше згадують події давнього минулого ніж молодь, також спостерігається тенденція не вказувати на давність подій у людей зрілого віку.

2. Основні функції автобіографічної пам'яті - комунікативна, прагматична, саморегуляційна - знаходяться на середньому рівні та досить активно використовуються в усіх групах досліджуваних. Комунікативна функція використання автобіографічних спогадів є більш притаманною групам жінок та людей зрілого віку. Саморегуляційна функція частіше використовується у групі молоді, ніж людей зрілого віку. Поліфункціональність АП є більш вираженою у групі жінок різного віку. Згідно з показниками поліфункціональності автобіографічної пам`яті, для чоловіків молодого та зрілого віку, жінок зрілого віку звернення до своїх спогадів є досить важливим, для жінок молодого віку це є дуже значущим. Показники зрілості АП є досить цікавими (не підтверджують результати дослідження К.Н. Василевської) та потребують подальшого дослідження.

3. В усіх групах досліджуваних домінує позитивне реальне відношення до подій власного життя. Найбільший відсоток досліджуваних, що позитивно відносяться до подій власного життя, спостерігається в групі жінок зрілого віку. Також в групі жінок різного віку цей показник вищий, ніж в групі чоловіків. Але в групі чоловіків спостерігається менший відсоток досліджуваних з негативним відношенням у порівнянні з групою жінок. У дівчат спостерігається тенденція до більш конфліктного відношення, ніж у жінок зрілого віку. У людей молодого віку значущо вищі показники конфліктності, хоча вони знаходяться в межах позитивного відношення.

4. У всіх групах досліджуваних найбільш вираженою є праксична емоційна спрямованість. Жінки молодого віку в емоційній сфері є більш спрямованими на романтичні та комунікативні потреби (ніж юнаки та жінки зрілого віку), глоричні та гедонічні потреби (ніж чоловіки та жінки зрілого віку), а також менш потребують праксичних, гностичних та естетичних відчуттів (ніж чоловіки та жінки зрілого віку). Чоловіки молодого віку не є дуже схильними до емоційного задоволення від комунікацій (менше ніж жінки), від естетичних та альтруїстичних переживань (ніж зрілі люди), але вони переживають більше емоційне задоволення від пугнічних та гедонічних потреб (ніж зрілі люди). В групі жінок зрілого віку спостерігається менша вираженість глоричної, романтичної, пугнічної, гедонічної емоційної спрямованості, але вони є більш схильними до комунікаційних, альтруїстичних (ніж юнаки), естетичних та гностичних (ніж юнаки та дівчата) переживань та задоволень. У групі жінок молодого та зрілого віку є вираженою комунікативна, романтична та естетична спрямованості. У групі чоловіків на високому рівні також знаходиться гностична емоційна спрямованість. У зрілому віці для людей характерне отримання емоційного задоволення від цілої низки емоцій різного типу - праксичних, естетичних, також альтруїстичних, комунікативних, романтичних, гностичних, у той час, коли в молодому віці переважаюь праксичні та романтичні емоції.

5. В жодній групі досліджуваних не було виявлено взаємозв'язку між зрілістю АП та емоційною спрямованістю. За іншими функціями АП зв'язки з емоційною спрямованістю були виявлені. Людина молодого віку, яка схильна до альтруїстичних, романтичних, естетичних, праксичних переживань схильна використовувати різні стратегії звернення до АП. Люди зрілого віку з гностичною, гедонічною спрямованістю схильні до високої суб'єктивної значущості звернення до власної АП. Глорична, гедонічна емоційна спрямованість у молодих чоловіків, а також праксична спрямованість у чоловіків зрілого віку пов'язана з комунікативною функцією АП. Саморегуляційна функція АП пов'язана з комунікативною, глоричною, праксичною, гностичною та естетичною емоційною спрямованістю. Прагматична функція АП у чоловіків зрілого віку пов'язана з комунікативною, глоричною, гедонічною та пугнічною емоційною спрямованістю. Прагматичний тип звернення до АП у дівчат зворотньо зв'язаний із задоволенням від ризику та подоланням небезпеки.

6. В групі жінок молодого віку при наявності тенденції до збільшення конфліктності у відношенні до подій власного життя, спостерігається домінування прагматичного звернення до АП. В групі юнаків при тенденції звернення до АП з метою регуляції поведінки спостерігається менша значущість такої події як «вступ до ВНЗ». В групі жінок при тенденції домінування емоційного задоволення від тілесних насолод, а також при тенденції емоційного насичення від праці, подолання перешкод в роботі, спостерігається зменшення значущості події навчання. При естетичній емоційній спрямованості показники конфліктного відношення до подій власного життя зменшуються. В групі чоловіків при емоційному задоволенні від спілкування з іншими людьми, значимість шлюбу знижується.

Висновки

1. В автобіографічній пам`яті людини відтворюються різноманітні події життя. Найчастішим видом відтворення спогадів в усіх групах досліджуваних є згадування подій з аргументацією. Найбільш поширеними темами серед всіх груп досліджуваних є тема родини (власної та батьківської), особистого життя, навчання та теми проведення вільного часу. І це є характерним для всіх груп досліджуваних: групи жінок та чоловіків, людей молодого та зрілого віку. У людей зрілого віку, у порівнянні з молоддю, частіше зустрічаються теми народження та смерті. Вони також частіше згадують події давнього минулого. У всіх групах досліджувані частіше описують події власного життя позитивно або нейтрально.

2. Основні функції автобіографічної пам'яті - комунікативна, прагматична, саморегуляційна - знаходяться на середньому рівні та досить активно використовуються в усіх групах досліджуваних. Комунікативна функція використання автобіографічних спогадів є більш притаманною групам жінок та людей зрілого віку. Саморегуляційна функція частіше використовується у групі молоді, ніж людей зрілого віку. Поліфункціональність АП, під якою розуміють важливість звернення до своїх автобіографічних спогадів, є більш вираженою у групі жінок, особливо, молодого віку.

3. В усіх групах досліджуваних домінує позитивне реальне відношення до подій власного життя (за КТВ). У людей молодого віку значущо вищі показники конфліктності, тобто різниці між декларованим та реальним відношенням, ніж у людей зрілого віку, хоча вони знаходяться в межах позитивного відношення. Найменш конфліктною для всіх досліджуваних є подія «Народження власних дітей»; досить великі показники конфліктності спостерігаються до події «Шлюб»; найбільша конфліктність спостерігається у події «Смерть».

4. У всіх групах досліджуваних найбільш вираженою є праксична емоційна спрямованість. У групі жінок (молодого та зрілого віку) виражена комунікативна, романтична та естетична спрямованості. У групі чоловіків на високому рівні також знаходиться гностична емоційна спрямованість. У зрілому віці для людей характерне отримання емоційного задоволення від цілої низки емоцій різного типу - праксичних, естетичних, також альтруїстичних, комунікативних, романтичних, гностичних, у той час, коли в молодому віці переважають праксичні та романтичні емоції.

5. Був виявлений зв`язок між емоційною спрямованістю особистості та функціями автобіографічної пам`яті. Люди молодого віку з альтруїстичною, романтичною, естетичною, праксичною емоційною спрямованістю та люди зрілого віку з гностичною, гедонічною спрямованістю характеризуються високою поліфункціональністю автобіографічної пам'яті, тобто схильні використовувати різні стратегії звернення до АП. Саморегуляційна функція АП пов'язана з комунікативною, глоричною, праксичною, гностичною та естетичною емоційною спрямованістю. Прагматична функція АП у чоловіків зрілого віку пов'язана з комунікативною, глоричною, гедонічною та пугнічною емоційною спрямованістю; у дівчат - зворотньо зв'язана із задоволенням від ризику та подоланням небезпеки. Глорична, гедонічна, праксична емоційна спрямованість у чоловіків пов'язана з комунікативною функцією АП. В жодній групі досліджуваних не було виявлено взаємозв'язку між зрілістю АП та емоційною спрямованістю.

6. Таким чином, були виявлені окремі зв'язки між характеристиками спогадів, домінуючими функціями автобіографічної пам'яті та емоційною спрямованістю особистості у різних групах досліджуваних, але єдиного компонента, який визначає зміни цих характеристик, виявлено не було.

Список використаної літератури

1. Блонский П.П., Память и мышление. - СПб.: Питер, 2001 - 287с.

2. Василевская К.Н. Индивидуально - типологические особенности автобиографической памяти: Автореф. дис. ...канд. психол. наук: 19.00.01. Москва, 2008

3. Василевская К.Н. Разработка и апробация диагностического опросника «Функции автобиографической памяти»/ Василевская К.Н. // Психологическая наука и образование. - 2008. - №3.

4. Додонов Б.И. Эмоция как ценность. - М.: Политиздат, 1978 - 272 с.

5. Иванова Е.Ф. Психология мышления и памяти: Учебное пособие. - Харьков: ХГУ, 1990. - 79 с.

6. Изард К.Э. Психология эмоций (пер. с англ.) - СПб., 1999. - 464 с.

7. Кузнецов М.А. Эмоциональная память: [Монография].- Харьков: Крок, 2005. - 568 ср., 42 ил.

8. Лактионов А.Н. Память как атрибут индивидуальности // Вестн. Харьк. Ун-та. 1989. №337. Психология личности и познавательных процессов. С. 19-22

9. Марченко А.О. Мотиваційна компонента особистості та її вплив на автобіографічну пам`ять // Вісник Харківського національного університету, Серія „Психологія”. - 2009, №857

10. Наследов А.Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация данных. - СПб:"Речь" - 2007, 392 стр.

11. Нуркова, В.В. Автобиографическая память: «Сгущения» в субъективной картине прошлого / В.В. Нуркова, О.В. Митина, Е.В. Янченко) // Психологический журнал. -2005.- Т.26. №2.

12. Нуркова, В.В. Анализ феноменов автобиографической памяти с позиций культурно-исторического подхода / В.В. Нуркова // Культурно-историческая психология. - 2008.- №1.

13. Нуркова, В.В. Доверчивая память: Как информация включается в систему автобиографических знаний / В.В. Нуркова // Когнитивные исследования: cб. науч. тр. / под ред. В.Д. Соловьева и Т.В. Черниговской. - М., 2008

14. Нуркова В.В. Культурно - исторический подход к автобиографической памяти: Автореф. Дис....д-р психол. наук: 19.00.01, М., 2009

15. Нуркова, В.В. Общая психология. Память: в 7 т. //Под ред. Б.С. Братуся. Т.3 - М.: Академия, 2006. - 318 с.

16. Нуркова, В.В. Роль автобиографической памяти в структуре идентичности личности / В.В. Нуркова // Мир психологии. - 2004. - №2.

17. Нуркова, В.В. Свершенное продолжается: Психология автобиографической памяти личности / В.В. Нуркова. - М.: Изд-во Университета РАО, 2000. - 316 с.

18. Нуркова, В.В. Эффект зависимости феноменологических характеристик мнемического образа от мотивационно-смысловой динамики деятельности / В.В. Нуркова // Культурно-историческая психология. - 2009. - №2.

19. Общая психология. Учебник для студентов пед. Ин-тов.// Под. Ред. Проф. А.В. Петровского. Изд. 2-е, - М.: «Просвещение», 1976. - 479 с.

20. Сапогова Е.Е. Автобиографический нарратив в контексте культурно - исторической психологии // Культурно - историческая психология. - 2005. - №2

21. Середа Г.К. Избранные психологические труды: Сборник / Сост. Е.Ф. Иванова, Е.В. Заика. - Х.: ХНУ имени В.Н.Каразина, 2010. - 352 стр.

22. Середа Г.К. О новом подходе к пониманию психологической природы памяти. - „ Вестник Харьк. Ун-та. Психология”. Вып.6, 1973. - с.3-8

23. Сидоренко Е. В. Методы математической обработки в психологии. - СПб.: ООО «Речь», 2003. - 360с., ил.

24. Смирнова Г.Е., Наумкина Е.В. Методика Додонова Б.И. Определение общей эмоциональной направленности личности// Школьные технологии. 1997. №1, с. 100-103.

25. Солсо Р. Когнитивная психология. -- 6-е изд. -- СПб.: Питер, 2006. -- 589 с: ил.

26. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - СПб.: Питер, 2005. - 713 с.

27. Фрейд 3. Психопатология обыденной жизни // Фрейд 3. Психология бессознательного. М., 1990.

28. http://psyfactor.org/lib

29. http://koob.ru

30. http://www.twirpx.com/files/psychology

31. http://ru.wikipedia.org

Додатки

Додаток 1

Статистичні норми для інтерпретації результатів опитувальника «ФАП»

Усереднені дані за функціями АП у всіх групах досліджуваних

Додаток 2

Показники за різними видами емоційної спрямованості в основних групах досліджуваних

Додаток 3

Зв'язок емоційної спрямованості та тем відтворюваних подій

Група №1-Жінки молодого віку

Група №2-Чоловіки молодого віку

Група №3-Жінки зрілого віку

Група №4-Чоловіки зрілого віку

Размещено на Allbest.ru