Особливості буддизму

Цей різновид буддизму складається з двох частин.

- Зовнішня культова практика ламаїзму орієнтована на накопичення заслуг, подібно до хінаяни;

- внутрішня, духовна серцевина вчення, або вчення ваджраяни, спрямована на злиття розуму людини з космічним тілом Будди.

Духовна серцевина має чотиричленну структуру, ототожнювану з ваджрою -- символом вічності, сталості і непорушності. Це формула типу чотирьох істин: Лама -- Будда -- Дхарма -- Сангха; посудина -- таємниця -- мудрість -- велике єднання та ін. Згідно з тибетською традицією, тіло лами є Сангхою, його мова -- Дхармою, його думка -- Буддою. Вчення лами як живого Бога містить чотири екзотичних посвячення, які стосуються посудини, таємниці, мудрості, великого єднання.

3. Країни поширення буддизму

· Азія

· Америка

· Європа

· Австралія і Океанія

· Африка

· В'єтнамі

· Лаосі

· Бангладеш

· Бутані

· Китай

· Камбоджа

· Індія

· Лаос

· Бутан

· Монголія

· Непал

· Республіка Корея

· Таїланд

· Шрі - Ланка

· Японія

· Тайвань

· Індонезія

· Малайзія

· Тібет

· М'янмі

Буддисти махаяньї складають більшість населення в таких країнах, як Монголія, Бутан. Ними є представники трьох народів Росії -- бурятів, калмиків і тувинців. Слід зазначити, що вони живуть на одній території з росіянами, що дотримуються православ'я. Якщо розглядати національний склад Калмикії, Бурятії і Туви, то лише в останній титульна нація складає більшість населення. В Республіці Корея і у В'єтнамі разом з буддистами махаяньї проживають християни, конфуціанці, представники традиційних народних вірувань (В'єтнам). З двох причин важко сказати, який відсоток буддистів в Китаї. По- перше, протягом століть в цій країні формувався своєрідний синтез буддизму, конфуціанства і даосизму. Багато людей сповідали і сповідають ці релігії одночасно.

Вони шукали відповіді на свої питання, брали участь в релігійних церемоніях залежно від ситуацій, в яких опинялися. Так, питання етики, взаємовідношенні людини в сім'ї або з державою «займалося» конфуціанством; взаємостосунки людини і природа -- даосизм; допомога в роботі над собою, пізнанні свого внутрішнього світу, позбавленні від страждань надавав буддизм.

По-друге, значна частина населення Китаю вважає себе атеїстами, інша дотримується традиційних Народних вірувань. Тому різні монографії і статистичні видання приводять абсолютно різні відомості про релігійну структуру населення Китаю. Причому дані про те, скільки в Китаї, наприклад, конфуціанців, часто розходяться на порядок.

До середини XX в. буддизм Тибету самобутньо розвивався в Тибеті. Після його захоплення Китаєм у ряді міст (столиця -- Лхаса) більшість населення сталі складати китайці, а Тибет піддався репресіям і багато хто з них був вимушений бігти з Тибету.

Буддисти хинаяньї складають більшість населення Мьянми, Шрі-Ланки, Таїланда, Лаосу, Камбоджі (див. карту на форзаці). Буддисти складають частину населення Сінгапура (близько ЗО %)

Малайзії, незначну частину -- Індонезії (1 %) і Індії (менше 1 %). В Індії виділяються буддійський шг. Сикким, що знаходиться між Непалом і Бутаном, а також Ладакх (шг. Джамму і Кашмір), долини Лахаул і Сігіті (шт. Химачал-Прадеш).

Цікаво, що релігія, що колись виникла в Індії, майже повністю пішла з неї в Середні століття. Буддизм в Індії одержав нові імпульси до розвитку тільки в XX в. В останні десятиріччя буддизм починає набувати популярність на Заході через найвеличезніший гуманізм і терпимість, закладену в ньому. Притягає його велика філософія, здатна пристосуватися до житія в реаліях початку XXI в. Багато людей шукають і знаходять саме в ньому відповіді на наболілі питання. Як ми вже відзначати, буддисти складають більшість або вагому частину населення у ряді країн і районів Зарубіжної Азії і немало їх в Росії. Дія зручності опису охарактеризуємо цю територію в цілому, не забуваючи, що нижченаведена інформація по Китаю і Японії торкається також паломництва і екскурсійних поїздок по місцях даосизму, конфуціанство і синтоизма Малайзія і Індонезія фігурують на чолі 4, про Бурятію, Туві; Калмикію сказано вище в контексті всієї Росії, Сиккіім узагальнено входить в опис території розповсюдження індуїзму.;

Буддисти живуть на сході і південному сході Азії, у тому числі на п-овах корейському і Індокитаї, японських о-вах, найбільші з " яких -- Хоясь?. Хжкаіоо. Кюсю, Сикоку. В Південній Азії буддисти проживають на більшій частин: о-ва Цей.-: н (Шрі-Ланка).

В Китаї є гірські хребти Кунь-лунь, Великий Хинган, -Тянь-Шань частх - СНД) і ін. Велику- площу займає нагір'я Тибету -- 2 млн км2. Воно є гкхлкіннги плоских і слабо покриваються горбами рівнин заввишки 4000--5000 м5 і хребтів - 6000--7000 м. Гори є в Японії (знаменита гори Фудзияма -- 3776 м), на Індокитаї корейському п-ове. На сході Китаю знаходиться знаменита Велика китайська рівнина, що протягнулася більш ніж на 1000 км на південь від Пекіна. Це один самих густонаселених районів Землі. Рівнини і низовини також є на півдні Мьянми і В'єтнаму, значної частини території Таїланда і Камбоджі.

Дана територія знаходиться в помірному, субтропічному й субекваторіальному поясах, а також в умовах гірського клімату. Помірний пояс--північ корейського п-ова і японських о-вов і північний схід Китаю (на північний схід від Пекіна). В умовно східному секторі знаходяться мусонні області -- вологе, досить прохолодне літо і холодна зима В умовно західному секторі (Монголія, автономний район Внутрішня Монголія -- Китай) -- сухе жарке літо (не у всій Монголії) і відносно холодна зима Субтропічний кліматичний пояс займає центр і схід Китаю, південь корейського п- ова і японських о-вів. В Східному Китаї в зоні субтропіків якраз і знаходиться Велика китайська рівнина. Тут мусонні області -- жарке дощове літо і відносно холодна суха зима.

Південно-східний Китай, Індостан, велика частина Шрі-Ланки знаходяться в зоні субеквашріатьного клімату з жарким вологим влітку і відносно сухою зимою. Найжаркіша пора року -- весна, коли температура повітря вдень може перевищувати +40".

Південний захід Шрі-Ланки займає екваторіальний пояс. Для всього року характерні рясні осідання і постійно високі температури повітря (вище +25 °3). Що стосується природних зон, то на території розповсюдження оуддизму С 1 еквашріаііьні ліси (Шрі-Ланка), і наїїівнустелі, і пустелі (пустеля Гобі).

Важливими водними артеріями Східного Китаю є річки Янцзи і Хуанхе. Під час літніх дощових паводків вони іноді проривають греблі, що знаходяться по їх берегах, затопляючи рівнинні райони і приводячи до загибелі людей. По Індокитаю на південь течуть річки Салуїн, Меконг, Іраваді.

В Східній Азії буддизм сповідають корейці, японці, хал-ха-монголи, шо представляють алтайську мовну сім'ю (до неї також відносяться буряти і калмики, що проживають на території Росії), китайці, Тибет сім'ї Сино-Тибету. Китайці складають 94 % населення в самій багатонаселеній країні миру -- Китаї (майже 1,25 млрд людина). Японія -- одно на ні онал ьі іа країна, майже всі жителі якої -- японці. Тибет проживає в автономному районі Тибету Китаю, а також у Вигнанні в Індії і непалі. Як відзначають фахівці, Тибет вимушений повторювати шлях американських індійців -- вони піддаються дискримінації і репресіям з боку китайців. В Японії чисельність населення практично не -зростає. Китаю вдалося приборкати високу народжуваність завдяки ефективній демографічній політиці.

В Південній Азії буддизм сповідають сингали індоєвропейської сім'ї (Шрі-Ланка), непальцьі, бутанцьі. В Шрі-Ланці спостерігався озброєний конфлікт, перерісший в громадянську війну між сингалами, складовими 74% жителів, і Тамілом (24 %). Організація Таміла Тигри Звільнення Таміл Ілама (ТОТІ) добивалася незалежності території на півночі острова, де проживає Таміл. Взимку 2002 р. уряд Шрі-Ланки і ТОТІ добилися припинення вогню, між ними починається політичний діалог.

В Південно-східній Азії переважно буддійськими народами є мьянма і інші з складу сім'ї Сино-Тибету, сіамці, лао=паратайской сім'ї, вьетьі, кхмери з афроазиатской сім'ї. Для Мьянми, Лаосу, Камбоджі характерна висока народжуваність, а для останніх двох -- смертність. Таїланд є досить розвиненою в економічних відносинах країною. Мьянма, Лаос, В'єтнам, Камбоджа відносяться до числа найбіднітттих країн світу.

Японія входить в сімку провідних індустріальних держав миру. Рівень життя населення в Японії високий. Індустрія туризму в цій країні добре розвинена. Швидкими темпами розвивається економіка Китаю. Одночасно спостерігається розрив в розвитку 1 міського і сільського, приморського і внутрішнього Китаю, За даними ВТО, в 1999 р. Китай увійшов до п'ятірки лідерів серед країн світу по туристським пибутгям. Разом з Гонконгом Китай відвідав 21 млн чоловік. В Тибеті сталі з'являтися достатньо хороші готелі, але рівень сервісу в них поки залишає бажати кращого. В готелях може не бути гарячіше за воду. Дорогі в Тибеті не дуже хорошої якості.

Таїланд, Сінгапур відносяться до Нових індустріального країнам (НІС). В Таїланді практикуються культурно-пізнавальні поїздки на північ і відпочинок на пляжах півдня країни. В'єтнам, Лаос Камбоджа, Монголія також докладають зусилля до розвитку туризма, проте на них доводиться невелика ринкова частка у Південно- східній Азії, та і у всьому Азіатсько-Тихоокеанском регіоні. Японія стоїть на другому місці в світі після США по потужності готельної бази -- 1,65 млн готельних номерів. В Китаї їх налічується 0,5 млн, Таїланді -- між 0,15 і 0,23 млн. Китай і Сінгапур є одними з лідерів по темпах зростання номерної фундації готелів в країнах світу.

Буддизм в країнах світу

На сучасний стан буддизму, чисельність його прихильників в різних країнах, їх світогляд і буддійську культуру (як і в інших релігіях) сильно вплинула історія. В СРСР, Китаї, КНДР, Камбоджі, Монголії, у В'єтнамі в XX в. встановлювалися комуністичні режими, які переслідували релігію. Культурна революція в Китаї завдала збитку буддійській культурі цієї країни. Якщо в наші дні відбувається відродження буддизму в Росії, Камбоджі, то е КНДР релігійна діяльність практично відсутня. В Китаї сильні позиції атеїзму. За інформацією ряду авторитетних організацій, в сучасному Китаї продовжуються гоніння на релігію. Сильно постраждав буддизм Тибету після його жорстокої окупації Китаєм в 50-е pp. XX в. Численні війни і режим талібів нанесли непоправну утрату екскурсійним ресурсам буддійського наслення афгані стану. Так, в 2001 р. талібами була висаджена гігантська стату я Будди в провінції Баміан.

В Бутані встановилася ваджраяна у варіанті Тибету, хоча дотепер в країні відправляються також ритуали релігії бон -- автохтонної релігії Тибету. Бутанци не визнають Далай-ламу духовним главою. В культовому відношенні явньї межі таких шкіл Тибету, як Ньінгма і Кагью.

У В'єтнамі буддисти різних шкіл і напрямів утворили в'єтнамську буддійську церкву, що поєднує елітне чернецтво тхиен і народний синкретизм амидаизма, тангризма і місцевих вірувань (наприклад, віра в бога землі і в бога тварин). Окрім прихильників махаяньї є і прихильники тхеравадьі (особливо серед кхмерів).

В Інди буддизм існує серед народів Ладакха і Сиккима, біженців з Тибету. З 1956 р. число буддистів стало зростати завдяки заклику Б.Р. Амбедкара обернути неприкасаемьіх в буддизм. В 1956 р. в районі міста Нагпур (шт. Махараштра) тільки за один день буддизм прийняли більше 0,3 млн чоловік. Індія внесла величезний внесок в наукову буддологию -- відшукано і опубліковано багато санскритських манускриптів тисячолітньої давності, відновлюються з інших мов санскритські оригінали.

В Камбоджі в 80--90-е pp. XX в. почалося відродження буддизму після диктатури Пол Поту. Монастирі підрозділяються на дві підшколи тхеравадьі: Маха-никая і Дхаммаютіка-никая. В'єтнамський етнос Камбоджі (9 % буддійського населення) -- в основному махаянский.

В Китаї багатюща духовна спадщина країни сильно постраждала в роки «культурної революції». Тут існували буддійські школи трьох розрядів. В 1950-е pp. створена китайська буддійська асоціація налічувала 500 тис. ченців і більше 100 млн мирян. Асоціація відновила діяльність тільки в 1980 р.

В Лаосі буддизм є державною релігіое. Тут 2,5 тис. монастирів, храмів і більше 10 тис. ченців. Дві домінуючі підтпколи тхеравадьі з'єднано в єдиний Союз лаосских буддистів.

Буддисти Монголії належать школі Тибету Гелуг. На початку XX в. в цій малонаселеній країні було 747 монастирів, храмів і близько 100 тис. ченців. При комуністах існував лише один монастир. Зараз відбувається відродження буддизму в Монголії.

З отриманням незалежності Мьякмой (Бірмою) в 1948 р. почалося відродження централізованої буддійської ієрархії, жорсткої чернечої дисципліни тхеравадьі. В 90- е pp. XX в. в країні було 9 шдшкіл тхеравадьі (найбільші -- Тхудхамма і Шведжії), 25 тис. монастирів і храмів (є і інші дані про набагато більше їх число), більше 250 тис. ченців. Частка постоянньїх ченців в процентному відношенні до всього чоловічого населення знижується і зараз складає 2 %. Але в Мьянме розвинена практика тимчасового чернецтва, коли миряни вступають в сан-гху на декілька місяців, виконуючи всі обряди, повинності і духовні практики. В деякі місяці до 100 % чоловіків, прихильників тієї або іншої підшколи, вступають в монастир.

В непалі з 60-х pp. XX в. біженці із захопленого Китаєм Тибету сприяли пожвавленню буддизму. Один з корінних народів Непалу сповідає «неварский буддизм», в якому махаяна і вадж-раяна тісно переплесли з культами і представленнями індуїзму.

В Республіці Корея (Південній Кореї) існує 19 буддійських шкіл і їх відгалужень, тисячі монастирів, університетів і інших учбових закладів. Найбільшим авторитетом користується елітна школа Чоге. В ній ведеться вища підготовка ченців в монастирі Тонгук (Сеул).

В Таїланді в XIX в. безліч шкіл і підписці звели до двох -- Маханикая і Дхаммаютіканикая. Маханикая -- численна і вважається народною, Дхаммаютіканикая -- елітарна, але впливова. Співвідношення ченців в них 16:1. В сучасному Таїланді монастир -- найдрібшша адміністративна одиниця країни, що включає від 2 до 5 сіл. В 80-е pp. XX в. в країні налічувалося 32 тис,- монастирів, населені 400 тис. «постійних» ченців. Це 3 % населення країни, але в деякі місяці ченцями стають 40--60 % чоловіків. Перебуванням в монастирях, виконанням чернечих обітниць і обов'язків вони заробляють собі благі заслуги. В Бангкоку знаходиться штаб-квартира Всесвітнього братства буддистів. Тут і в інших містах країни діє ряд університетів буддистів. В останні десятиріччя придбали вплив молодіжні асоціації буддистів, прагнучі реформувати традиційну тхераваду.

В 90-е pp. XX в, на Тайвані майже половину буддистів складали буддисти китайських махаянских шкіл. На острові побудовано і діє 4020 храмів.

В Шрі-Ланці діє 7 тис. монастирів і храмів, живуть 20 тис. ченців тхеравадьі. Більшість ченців належить черінь-школі Сиам-никая. Монастирі є також у шкіл Амарапуранікая і Раманніяникая. Остання проповідує строгу аскетичну дисципліну, ідеї етичної чистоти і некористолюбства. Буддизм Шрі-Ланки відрізняється від буддизму країн Індокитаю відсутністю практики тимчасового чернецтва і викликаного їм акценту на ідеї накопичення заслуг (пунна, пунья). В країні діють буддійські університети, видавництва, молодіжні асоціації, знаходиться штаб-квартира Всесвітнього суспільства Маху Бодхи

В Японії багато мирян відправляють ритуали як буддизму, так і синтоизма. Більшість шкіл японського буддизму -- філіали китайських. Учені ділять їх на три категорії: 1) індійські --так називають ті китайські школи, які мають аналог в Індії. Наприклад, мадхьямика -- підшкола Саньлунь-цзун-- Санрон-сю (найраніша японська школа); 2) китайські -- аналоги китайських шкіл сутр і медитації. Наприклад, Чань-- Дзен, Тяньтай-цзун -- Тендай-сю і т.д,; 3) власне японські -- ті, у яких немає прямих попередниць в Китаї. В останніх двох категоріях шкіл простежується об'єднання буддійських ідей і практик з міфологією і обрядовістю місцевої релігії синто.

Всі школи і організації входять у Всеяпонськую буддійську асоціацію. Найкрупніша -- Сотосю (14,7 тис. храмів і 17 тис. ченців), Дзедо-синсю (амидаизм)(10,4 тис. храмів і 27 тис. священиків). Для японського буддизму характерний не на вивчення і тлумачення текстів Закону, не на практичне освоєння окремих навчань, а на ритуально-культову сторону релігії, 3 60-х pp. XX в. в політичному житті країни беруть активну участь необуддийскі організації, що спираються на ідеологію школи Нітірен.

Сучасні Індонезія і Малайзія є переважно мусульманськими країнами, проте в них в Середні століття були сильні традиції буддизму і індуїзму. Про це добре свідчить комштекс Боробудур на о-ві, що дожив до наших днів, Ява. Пізніше індуїзм і буддизм були витиснені з цих територій ісламом.

В Росії послідовники буддизму проживають в Бурятії, Туві, Калмикія, Якутії, Хакасія, на Алтаї, в Усть-ординському бурятському і Агинськом бурятському національних округах.

Ще на початку XVII в. пологи калмиків перекочували в Нижнє Поволжье і степи Прікасггія. почавши за договором 1608 р. добровільно вступати в підданство Російської держави. Нові російські піддані прибутки з своїми кочовими буддійськими храмами на кибитках -- хурулами. В 1661 р. калмицький хан Пунцук прийняв за себе і весь народ присягу на вірність паную і при цьому цілував образ Будди (монг.: Бурхан) і книгу буддійських молитов. З кінця XVII в. хурульї зводяться на місцевості. В 1917 р. їх було 92. Деякі з хурулов перетворилися на крупні і середні монастирські комплекси, населені ламским чернецтвом трьох ступенів. В грудні 1943 р. калмики були насильно виселені до Сибіру, а їх храми -- зруйновані.

Становленню буддизму в Забайкаллі сприяли 150 лам Монголо-Тибету, що бігли в 1712 р. з Халха-Монголії. В 1741 р. буряти приймають присягу на верноподцанство Росії разом з ламами, які звільняються від податків, податей і інших повинностей і одержують дозвіл на проповідь буддизму. 1741 р. є початок офіційного визнання буддизму в Росії. В 1917 р. в Бурятії налічувалося 46 дацанов. Буддійські ступи (субургани) і каплиці (бумхани) будувалися з колод, каміння і дощок на вершинах або схилах гір і горбів, над навколишньою місцевістю. Агинській дацан був центром буддійської освіти і культури. В 1893 р. налічувалися 15 тис. лам (10 % буддійського населення) і десятки тисяч хувараков (учнів). До кінця 30-х pp. XX в. все дацаньї були закриті і розграбовані, лами відправлені в ГУЛАГ. В 1946 р. влади дозволили відкрити лише Іволгинськш і Агинській дацаньї. Тува ввійшла до складу СРСР в 1944 р. Буддизм тут був прийнятий в XVIII в., але до XX в. тувинці продовжували слідувати і шаманізму. Релігійні обряди тувинців до останнім часом відправлялися спільно ламами і шаманами, їх функції нерідко поєднувалися в одній особі і в одній сімї (чоловік -- лама, а дружина -- шаман). Такі сімї жили у миру, часто, як монголи і буряти, не дотримуючи обітницю безшлюбності.

З кінця 80-х pp. XX в. в Росії відбувається відродження буддизму. В буддійських академіях Бурятії і Монголії ведеться підготовка лам, відновлений інститут молодих послушників при монастирях. В Бурятії відновлено близько 20 дацанов. В Елісті (Калмикія) відкритий інститут відродження калмицької мови і буддизму. Почав видаватися журнал «Мандала», присвячений історії буддизму в цілому, а також його калмицького різновиду. Об'єднання буддистів Калмикії проводить велику духовно-просвітницьку роботу. В Санкт-Петербурзі відновлений і діє з 1991 р. храм Тибету, присвячений божеству Калачакре. Храм був відкритий і освячений ще в 1913 --1915 pp. В 1933 р. його закрили і поганили. В 1991, 1992 Калмикію, Бурятію, Туву відвідував Його святейшество Далай- лама XIV. В 1992 р. в Туві він був присутній на святі буддійського відродження і присвятив в ченці декількох молодих людей. Число буддійських общин в Росії постійно зростає. Сьогодні владні повноваження належать буддійській традиційній сангхе Росії, створеній замість розформованого Центрального- духовного управління буддистів. Не всі буддисти Росії підкоряються буддійській традиційній сангхе Росії.

Чисельність буддистів в світі

За оцінкою найбільшого фахівця в області конфесійної статистики Д.Б.Барретта, буддистів в 1996 р. в світі було; 325 млн чоловік (6 % населення миру). Ця статистика не враховує людей, що дотримуються одночасно буд дизму і інших релігій. За іншими підрахунками, буддистів в сучасному світі; близько 500 млн. За оцінкою Барретта, в Азії проживало 322 млн, буддистів (9 % населення цієї частини світу), в Америці -- 1,5 млн, Європі -- 1,6 млн, Австралії і Океанії -- 200 тис,, Африці -- 38 тис. В Японії буддистів -- 72 млн, Таїланді -- 52 млн, Мьянмі -- 37 млн, В'єтнамі -- 35 млн, Китаї -- 34 млн, Шрі- Ланці -- 12 млн, Республіці Корея -- 12 млн, Камбоджі -- 7 млн, Індії -- 6 млн (за іншими відомостями -- 10 млн), Лаосі -- 2,4 млн, Непалі -- 1,3 млн, Малайзії -- 1,2 млн (за іншими даними -- 3 млн), Бангладеш -- 0,7 млн, Монголії -- 0,6 млн, Бутані -- 0,4 млн, КНДР -- 0,4 млн. В Китаї також 307 млн чоловік вважаються прихильниками китайської національної релігії, що є синтезом буддизму, даосизму, конфуціанства і традиційних народних вірувань

4. Терміни і поняття

· Буддизм - є однією з трьох світових релігій, де Будда вчив людей отримувати задоволення від життя, а не піддавати себе непотрібним випробуванням,тому буддизм можна назвати вченням, яке за основу бере накопичений роками досвід, розвиває і вдосконалює свободу думки і вчинків людей, спрямовуючи їх на отримання позитивних емоцій, вчення буддизму розвиває здібності людей, як розумові, так і фізичні.

· Життя - це страждання.

· Причини страждань - бажання, жадоба насолод, невтомний потяг до радощів і надії.

· Спосіб позбутися бажань - це наслідування шляху спасіння.

· Смерть людини - це розклад комбінацій дхарм.

· Нірвана - ідеальний стан людського буття, що означає звільнення від страждань, бажань та смертної оболонки.

· Карма - це закон відплати, або закон причинно - наслідкових зв'язків.

· Батхісатва - це світла земля, рай, володарем якого є будда Амітаба.

· Дзен - буддизм - Дзен-буддизм є різновидом буддизму, є різновидом Великої колісниці, і відрізняється від інших видів буддизму відсутністю довгої ланцюжка перероджень, за допомогою медитації,дає можливість досягти нірвани не тільки переконаним буддистам, яких дотримуються всі правила, але також і звичайним людям.

· Ламаїзм - один із різновидів буддизму, що утвердився в Тібеті внаслідок проникнення махаони і тантризму і об'єднання їх з релігією тібетців бон - по.

· Лумбіні - місце, яке вважається батьківщиною будди.

· Марфа - місце проживання тибетців, знаменита своїми яблуневими садами, яблучним сидром і пирогами, а також діючим храмом.

· Ангкор - Ват - це дуже незвичайне архітектурне спорудження

· Трипітака («три кошики мудрості»)- релігійна система буддизму викладена в численних творах, найдавніших із яких є палійський канон.

· Теп Прана - хрестоподібна тераса Будди.

· Віная - пітака - корзина текстів по чернечій дисципліні і етичному виховуванню.

· Сутра - пітака - корзина бесід, проповідей Будди.

· Абхидхарма - пітака - корзина систематичного викладу закону

· Тхеревада - школа для ченців і черниць, оскільки тільки вони входять у буддійську общину

· Мандола - графічна діаграма духовного Всесвіту.

· Дхарма - життєві елементи, які вступають у життєві комбінації , залишаючись при цьому незмінними, але з'єднуючись кожен раз по - новому, утворюють нові структури.

· Упае - метод залучення людей в дхарму залежно від їх індивідуальних схильностей

· Танка - зображення,що допомагає в практиці візуалізації

· Мантра - священні вірші гімнів Вед.

· Дхарані - містичні формули,заклинання.

· Сатори - спонтанне збагнення істинної природи всіх речей - прояснення

· Коани - парадоксальні для учня твердження або питання вчителя.

· Лосар - Новий рік, що відрізняється в лютому - березні

· Чайтья - на сакриті позначає будь - які місця поховання посмертних останків святого.

· Віхара - в буддизмі храм, ступа, монастир.

· Сансара - це весь світ, який ми сприймаємо чуттєво, світ безперервних змін, становлень і розрух, світ перероджень і страждань.

· Буддійська етика - це не заповіді, якими примушують слідувати людей.

· Вчинки - це згустки думок, подібно краплям дощу, які є згустками пари.

· Заслуга - це найбільший помічник, вона постійно створює можливості.

· Дурні наслідки злодійства - це бідність, жебракування, розчарування й залежність від інших у засобах до існування.

· Погані наслідки недозволених статевих відносин - це означає мати велику кількість ворогів, бути об'єктом ненависті й жити з такими чоловіками й дружинами, з якими ви зовсім не хочете разом жити.

· Поганий результат наклепу - це безпричинна втрата друзів.

· Ненасильство - це більш ефективна зброя проти зла, ніж помста.

· Ступа або дагоба - архітектурне нововведення, містить в собі реліквії Будди або інші святині раннього буддизму, яким поклоняються і спочатку була простим насипом землі зі вставленим в середину дерев'яною щоглою.

· Боробудур - третій за величиною в світі і найбільш значний в Південній півкулі буддійський храмовий комплекс.

· Конфуціанство - складний комплекс філософських, етичних, релігійних поглядів, особливим способом життя, основу якого становить солідарність.

5. Реліквії

Згідно буддійському канону, що описує життя і останні дні Будди, після кремації Будди фрагментиєго фізичних останків, які тепер називаються реліквіями, були розділені на вісім частин і розподілені між сусідніми державами, що прийняли на той час Буддизм. Кожна реліквія була замурована в ступі, в дев'ятій ступі замурована урна, в десятій попіл. Згідно традиції існує З види реліквій: - шаририка (фізичні): волос, кістка, зуб; - парибогика (утилітарні): предмети, якими Будда користувався за життя, як, наприклад, жебрацька чаша Будди; - уддешика (меморіальні): статуї, ступи. Фізичні реліквії займають найважливіше місце, оскільки є фрагментами фізичних останків тіла Будди, що допомагає представити Будду в плоті.

Одним з головних методів досягнення високого рівня реалізації на духовний шлях, в буддизмі прийнято вважати накопичення заслуги. Як це зрозуміти? Високий рівень накопиченої заслуги очищає нашу карму і створює необхідні передумови для кращого переродження, що виражається у набутті дорогоцінного людського тіла і сприятливих умов для практики Дхарми. Накопичена нами заслуга підвищує наш енергетичний рівень і загострює благородні устремління. Щоб накопичити заслугу, необхідно здійснювати благодійні вчинки, практикувати Дхарму, начитувати священні мантри, отримувати благословення у реалізувалися майстрів і відвідувати святі місця - як ви можете помітити, все тут ясно і просто.

Святими місцями прийнято вважати місця природної сили, здавна шанований людьми. Наприклад, гора Кайлаш або деякі священні озера Тибету. Інші місця паломництва можуть володіти силою благословення завдяки своїй зв'язку з діяннями майстрів минулого. Тибетські вчителі, які живуть в Непалі, можуть розповісти про величезну кількість подібних місць, гідних відвідування. У контексті даного сайту мова йтиме про деякі найважливіших місцях, що представляють особливу важливість для буддистів, але насправді, святих місць в Непалі незліченну безліч. Ми ж обмежимося лише тими, які розташовані безпосередньо в долині Катманду і дуже легко досяжні. Тому ті з вас, хто зважиться до нас приєднатися, без зусиль зможуть відвідати їх, і, отже, накопичити заслугу, і поліпшити власну карму. А тим, хто хотів би, але не зміг, ми пропонуємо зробити віртуальне паломництво по святих місцях Непалу - просто робіть це щиро, і ви обов'язково рано чи пізно потрапите туди. Крім того, навіть віртуальне паломництво, вчинене щиро, трохи допоможе вам очистити свою карму і накопичити заслугу. Все сказане вище ставитися до кожного з інших розділів нашого сайту.

Храм Маччхендранатх. Храм Світла Маччхендранатх знаходиться в районі Маччхендра Бахав між Індра Чоуком і Асаном і являє собою пагоду, що виділяється своєю художньою своєрідністю. Цей храм також називають Джанмадіо або божественний Маччендра.

Храм Акаш Бхайрав. Триповерховий храм на головній торговій вулиці Індра Чоук є сховищем величезного зображення Бога неба Акаша Бхайрава. Це зображення виставляється з храму назовні під час свята Індра-Джатра - Бога дощу.

Хануман Дхока (Палацова площа). Це історичне місцезнаходження королівського двору. Ханумандхока з її давніми храмами і палацами є відображенням релігійного і культурного життя народу. На цій площі проводять коронацію непальських королів і влаштовують пишні свята на честь цієї знаменної події. До найбільш цікавих визначних пам'яток палацової площі можна віднести: Храм Таледжу, побудований королем Махендрою Маллою в 1549 р.; зображення Калу Бхайраві - Бога руйнування; Палац Науталле; Місце коронації - Насал Чоук; Галді Баїтхак - статуя короля Пратана Маллі; Великий дзвін; Великий барабан і Храм Джаганнатх. У кутку, на правому боці площі, великий дерев'яний решітчастий екран затуляє величезне позолочене обличчя Світла Бхайраві. Екран забирається тільки під час свята Індра Джатра. У приміщенні палацу Хануман Дхокі знаходиться нумізматичний музей і Трібхуванський музей. Фотографування всередині музеїв заборонене. Обидва музеї закриті по вівторках і державних святах.

Храм Богині Кумарі (Кумарі Гхар). Є місцем мешкання живої богині Гумарі і знаходиться поблизу палацу Хануман Дхока. Храм має багато різьблених дерев'яних балконів і вікон. Жива богиня Кумарі може показатися зі свого різьбленого вікна, але фотографувати її заборонено.

Храм Кастхамандап. За переказами храм був побудований королем Лакшмі Нарсигха Маллою на початку XVI ст. зі стовбура одного дерева. Назва міста Катманду бере свій початок від назви цього храму.

Храм Ашок Вінаяк. Цей маленький, але важливий храм знаходиться за храмом Кастхамандап і також відомий під ім'ям Катманду Гансш або Мару Ганеш. III ст. до н е.

Джайши Дівав. Недалеко від Кастхамандапа на Джайші Дівав знаходиться храм Шиви, відомий своїми вирізаними з дерева фігурками, що зображають еротичні сцени. Саме через це місце проходить маршрут святкової колісниці під час свят Індра Джатра, Гаї Джатра та інших.

Тундікхель. У центрі Катманду розташоване величезне трав'яне поле, яке одним боком примикає до старого міста Тундікхеля. Деякі визначні пам'ятки долини розташовані в цьому районі. На південному заході Тундікхеля знаходиться 59-метрова вежа, побудована прем'єр-міністром Бхімасеном Тхапою в 1832 р., яка називається Дхарахара. У цей же період біля підніжжя вежі були споруджені фонтани, вода яких витікає із золотих кранів.

Меморіальні ворота героїв. Розташовані між Бхімасен Стамбх і храмом Бхадракалі. Меморіальна арка являє собою статую короля Трібхуван Бір Бікрам Шаха і бюсти чотирьох національних героїв.

Храм Бхадракалі. Східним кордоном міста Тундікхеля є храм богині Бхадракалі, що знаходиться недалеко від воріт героїв. Цей храм також називають храмом Лумархі, який є на сьогодні одним з головних храмів "Шакта" в Катманду.

Сингха Дарбар. Грандіозний палац, побудований у неокласичному стилі, був особистою резиденцією прем'єр-міністрів династії Рана. У цей час є будівлею Секретаріату уряду.

Нараїанхіті Дарбар. Цей палац є сучасною резиденцією короля Непалу. Відоме історичне водне джерело Нарайанхіті знаходиться в південному кутку території палацу.

Бібліотека Кайзера. Розташована на території Міністерства освіти, бібліотека є головним центром рідкісних і цінних книг, а також манускриптів. Вона відкрита для публічного відвідання щодня, крім суботи і свят.

Будханілкантха. За 8 км. на південь від Катманду, біля підніжжя високого пагорба Шивапурі, знаходиться відома статуя бога Вішну, який лежить на постелі із свіжих змій. Це один із шедеврів кам'яної скульптури періоду Лічхавів. Статуя, що відноситься до V ст., розташована в центрі ставка і здається, що тримається тільки на поверхні води.

Водний сад Баладжу. Сад Баладжу, розташований приблизно за 5 км на північний захід від Катманду, відомий каскадом з 22 фонтанів у вигляді голів крокодилів, створений в середині XVIII ст. У саду також є плавальний басейн.

Своямбхунатх. Це одне із всесвітньо відомих буддійських релігійних місць, яке було закладене більше двох тисяч років тому. На чотирьох боках загостреної піраміди, що вінчає величезну буддійську ступу, зображені всевидющі очі Будди. Своямбхунатх знаходиться за 3 км. на захід від міста і розташований на пагорбі, який підіймається над долиною на 77 м.

Національний музей. Розташований за 2,5 км. далі на захід від столиці, в Національному музеї зібрана велика колекція зброї і військового спорядження давнього, середньовічного і сучасного Непалу. Археологічні й історичні виставки музею заслуговують на особливу увагу. Музей відкритий щодня, крім вівторка і свят.

Національний історичний музей. Цей музей розташований за 3 км. на захід від Катманду, позаду знаменитого пагорба Своябхунатх. У ньому представлена унікальна колекція метеликів, риб, рептилій, птахів, ссавців, рослин і різних скам'янілих істот, зібраних з усієї країни. Фотографування всередині музею заборонене.

Храм Пашупатінатх. Розташований за 5 км. на схід від столиці. Це храм Бога Шиви з двоярусним золотим дахом і срібними дверима, відомий своєю прекрасною архітектурою. Відвідувачі можуть виразно бачити сам храм і релігійні обряди, що здійснюються в ньому, зі східного берега ріки Багматі.

Храм Гухешварі. Недалеко від Пашупатінатх знаходиться інший історичний і священний храм Гухешварі. Вхід до цього храму, так як і до Пашупатінатху, дозволений тільки індуїстам.

Чабахіл. Вважається, що прекрасна ступа в Чабахілі була побудована Чаруматі, дочкою індійського імператора Ашоки в III ст. до н.е. Навколо ступи розташовано багато давніх статуй.

Храм Чандра Вінаяк. Цей храм з двоярусним латунним дахом розташований за 200 м. на північ від ступи Чабахіл. Крихітне зображення бога Ганеша з головою слона знаходиться в цьому храмі.

Бодднатх. Колосального значення давня буддійська ступа, одна з найбільших у світі. Вона знаходиться за 8 км. на схід від Катманду.

Гокарна. Чарівний Королівський заповідник також відомий під назвою Гокарна Сафарі парк, простягається на північний схід від столиці. Якщо здійснити екскурсію по парку на спині слона, то можна побачити багато диких тварин, у тому числі плямистого оленя. У північній частині парку можна помилуватися пагодою Гокарнешвар Махадев.

Киртіпур. Знаходиться за 8 км. на південний захід від Катманду на вершині великого пагорба. Біля підніжжя пагорба побудований Трібхуванський державний університет. У Киртіпурі багато визначних пам'яток: давні храми і святі місця, старі будинки і власне мешканці, одягнуті в традиційні національні костюми, що працюють на античних ткацьких верстата.

Чобхар. Розташований за 9 км. на південний захід від столиці і відомий своєю ущелиною. Тут також можна побачити маленький, але красивий храм Адінатх, що знаходиться на вершині пагорба, з якого відкривається дивовижна панорама покритих снігом вершин.

У Катманду справжнім центром древньої архітектури є площа Дарбар. Там знаходяться старий королівський палац, храм Таледжу, палац живої богині, храм Кастамандал, що дав назву місту.

Фактично столиця злилася з сусіднім містечком Лалітпуром, розташованим в 12 км від Катманду. Лалітпур був заснований в 229 р. У центрі зосереджено багато стародавніх буддійських пагод і індуїстських храмів.

Храм Крішна Мандір був споруджений в 1723 р. на згадку про вісім дружин короля Нарендра Малла, які взяли обряд самоспалення - сати - після смерті чоловіка.

За легендою індійська царівна Майя народила принца Сідхартха Гаутама, майбутнього Будду Шак'ямуні, у містечку Лумбіні на кордоні Індії та Непалу близько 560г. до НЕ. Це історичне місце свято оберігається віруючими. Протягом багатьох років тут проводилися археологічні розкопки і дослідження. Кожна буддистська країна внесла свій внесок у створення меморіального парку та будівництво храмів буддистів в Лумбіні. З Катманду ви дійдете до Лумбіні на автобусі за 7-8ч. Ще одна з численних місць поклоніння знаходиться на північний схід від Катманду - це храм і монастир "Намо Будда", де за переказами Будда нагодував своєю плоттю голодну тигрицю, щоб вона змогла вигодувати своїх тигренят. При монастирі є невеликий готель, де Ви можете зупинитися на кілька днів.

Одна з найбільших в Непалі буддійських святинь - ступа Боднатх - знаходиться в 10 км на північний схід від Катманду і справляє незабутнє враження.

Місто Бхактапур в перекладі з санскриту означає "місто віруючих", поклонників Вішну (Нарайяна), одного з головних індуїстських божеств. У місті більше десяти храмів Нарайяна і безліч інших культових споруд, більшість з яких насправді безцінні. На Двірцевій площі Бхактапур розташований колишній палац королів династії Малла з 55 вікнами, причому ні на одному вікні малюнок різьблення не повторюється. Поруч із палацом - Золоті ворота, що ведуть в індуїстський храм. Навпаки - пам'ятник правителю XVIII ст. Бхупатіндри Малла. Інше прикраса міста - п'ятиярусна пагода Ньятапола.

Подорож у Мустанг або Ло - королівство всередині королівства - це один з найбільш захоплюючих і містичних пригод у Непалі. Мустанг розташований на північно-заході Непалу на північ від масивів Аннапурни і Дхаулагірі, на кордоні з Тибетом. В даний час в оазисі Ло проживає близько 8000 чоловік, які охороняють таємниці стародавніх манускриптів, у яких є вказівки на прихід Будди Майтреї. Столиця королівства перебуває на високогірному плато (близько 4000м.), Прихованому за сімома перевалами, гірськими річками і глибокими ущелинами. У жовтні 1991р. Королівське Міністерство Туризму Непалу відкрило доступ в район Мустанга для організованих груп в супроводі офіцера зв'язку, однак, кількість відвідувачів на рік обмежується, а офіційні перміти і спорядження експедиції коштують досить не дешево.

Трек в Мустанг як правило починається з Джомсома (20мін. переліт з Покхара) і займає 5-6 днів до столиці королівства Ло Монтанг. По дорозі група ночує в наметах, вантажі та продукти везуть на конях. У Ло Монтанге можна зупинитися в готелі-лоджії і поповнити запаси провізії. Ознайомившись з місцевими визначними пам'ятками, група відправляється в зворотний шлях за тим же маршрутом.

Непальські "джунглі" знаходяться в долині Тера на кордоні з Індією в 180км. від Катманду. З часів правління династії Рана найбільш популярним місцем полювання на тигрів і носорогів була долина Чітвана між річками Нараяні і Рапті. З 1973р. весь район Чітвана оголошений Національним парком, площа якого становить 1040 квадратних км.

У парку мешкає понад 50 видів ссавців: дикі слони, близько 400 однорогий носорогів, дикі буйволи, 4 види оленів і велика кількість диких свиней, ведмеді і, звичайно, королівський Бенгальська тигр - близько 120 особин. З приматів тут себе чудово відчувають макаки резус і сірі лангури з чорними мордочками. Зустрічаються шакали і дикі собаки, мангусти, кілька видів зайців, очеретяний кіт, білки, кажани та інші дрібні тварини.

Найкраще знайомитися з життям джунглів зі спини слона. Запах слона перебиває запах людини, і дикі тварини без побоювання продовжують займатися своїми справами, не звертаючи уваги на туристів. Не багатьом вдалося побачити бенгальського тигра, він намагається уникати зустрічі з людиною, мабуть на генетичному рівні пам'ятаючи про безжальному винищуванні на догоду "високим гостям" із заходу та індійським махараджами. А ось носорогів можна спостерігати цілими родинами, мирно жують траву або приймають грязьові ванни.

Сплавляючись по річці на каное, якщо пощастить, Ви можете побачити відпочиваючого на березі алігатора-каймана або ледь стирчать над водою очі і ніздрі іншого крокодила - гавіал з вузькою довгою пащею, добре пристосованої для лову риби. У жарку пору року крокодили спускаються вниз по річці, де відкладають яйця і вирощують потомство.

У болотистих прибережних заростях може чекати пітон, королівська кобра любить погрітися на сонечку і, кажуть, ще близько ста різновидів плазунів мешкає в джунглях. Однак місцевий гід-інструктор буде пильно охороняти Вас під час прогулянки по джунглях і Вам залишиться тільки вчасно наводити об'єктив своєї камери.

Рано вранці до сходу сонця джунглі наповнені багатоголосим пташиним співом. Орнітологи виявили близько 450 різних видів, половина з яких постійно мешкає в Чітване. Іноді на стежці трапляються райдужні павині пір'я, а білі чаплі прямо у Вас на очах ловлять дрібних риб і жаб. Найбагатша фауна вражає великою кількістю їстівних і цілющих трав, практично всі рослини використовуються місцевими жителями в побуті, як і сотні років тому.

Головна визначна пам'ятка країни - гори. У Непалі знаходяться повністю або частково вісім найвищих піків світу, знамениті масиви Аннапурни і Мачапукчі, а також тисячі маршрутів для піших гірських подорожей, що проходять зазвичай по самих мальовничих місцях. Не меншою популярністю користується сплав по гірських річках на плотах, байдарках або інших плавзасобах. Але крім звичного образу "Мекки альпінізму", варто звернути увагу на історію та культуру Непалу - давньої і самобутньої країни. Монастирі і ступи, тисячі обрядів і церемоній, найбагатша історія і міфологія країни, унікальне співіснування десятків народностей і релігій, сотні фестивалів і релігійних церемоній - ось інший, не менш цікавий вигляд країни.

Долина Катманду - найбільш населена частина країни. Тут розташовані три головні міста країни, три столиці - сучасна Катманду, а також дві старі - Лалітпур (Патан) і Бхактапур (Бхадгаон).

Катманду. Столиця країни разом зі своїми містами-супутниками Бхактапуром і Патаном багата на визначні пам'ятки - палацові комплекси, храми, ступи, музеї. Розташована на висоті 1336 м. над рівнем моря долина Катманду займає територію в 218 кв. миль. Нижче перераховані основні визначні пам'ятки долини, що приваблюють туристів.

Катманду - досить велике місто, але незважаючи на свої столичні функції, він залишився практично таким, яким і був сто років тому - вузькі вулички, безліч будинків самої незвичайної архітектури, сотні храмів і ступ, вічний аромат пахощів і незрозумілий іноземцю ритм життя. Місця в невеликій долині явно недостатньо, тому досить важко зрозуміти, де кінчається Катманду і починається, наприклад, Лалітпур. І в той же час на навколишніх пагорбах багато зелені, а буквально під боком столиці розбитий невеликий заповідник Нагаржун.

У місті сотні пам'яток, серед яких найцікавіші що дав назву місту дерев'яний храм Кастхамандал (723 р.), храми Джаганнатха, Ашок Вінаяк (Мару Ганеш, III ст. До н. Е..), Джайші Діва (храм Шиви, знаменитий своєю різьбою еротичного утримання), Свєта Маччхендранат (Джанмадіо), храм бога неба Акаша Бхайрав, величезний храм Таледжу (1549 р., відкритий тільки для непальців раз на рік), що лежить на острові в центрі ставка Рани Покхара (XVII ст.), Кумарі Гхар (храм богині Кумарі, в якому проживає живе втілення божества), а також безліч невеликих культових споруд, розташованих найчастіше в найнесподіваніших місцях.

Окремої уваги заслуговують знамениті ступи столиці - колосальна Сваямбунат (Сваямбху, "Храм мавп", заснований більше 2 тис. років тому) на пагорбі в північно-західній частині міста (за легендою саме тут із занедбаного Шивою насіння лотоса виникла земля), Буднат (сама велика ступа Непалу і визнаний центр буддизму) і величезний район монастирів на північно-східній околиці міста, прилеглий монастир Копан на однойменному пагорбі, храмовий комплекс Пашупаті (Пашупатінатх, храм Шиви) на березі священної ріки Багматі, зі знаменитою двох'ярусної золотий дахом і срібними дверима, храм Лумархі (Бхадракалі) та ін

Центром міста є оточена півсотнею храмів Дворцова площа (Хануман Дхока) з палацом Науталле (зараз тут музей династії, нумізматичний музей і Трібхуванскій музей), "ідеальне місто" Неварі Класична (одна з народностей Непалу) з тисячею мініатюрних храмів (практично в кожному дворі стоїть ступа чи той храм, присвячений якого-небудь божества), грандіозний палац Сінгха Дарбар (зараз тут розташований секретаріат уряду) і сучасна резиденція короля Непалу - палац Нарайанхіті Дарбар з легендарним джерелом Нарайанхіті. В околицях площі сконцентровано величезну кількість ринків і невеликих культових споруд, так що тут можна бродити годинами.

Цікаві також площа Таумадхі-Толі з п'ятиярусної пагодою Ньятаполе, "Старе місто" Тундікхель з вежею Дхарахара (59 м., 1832 р.) і фонтанами, вода яких випливає із золотих кранів, унікальний центр рідкісних книг і манускриптів - Бібліотека Кайзера, туристичний квартал Тамел з безліччю магазинів для туристів і знаменитої готелем Як-енд-Йеті (перший готель країни, відкрита російським мандрівником Б. Лісаневічем), Національний історичний музей у підніжжя пагорба Сваямбунат, парк Ратна і т. д.

В околицях міста також зосереджена величезна кількість цікавих місць - знаменита статуя Вішну, що лежить на ліжку із змій в центрі ставка - Будханілкантха (V ст.), Водний сад Баладжи (XVIII ст., 5 км. Північний захід від Катманду) з каскадом з 22 фонтанів, Гокарнатскій храм, храмові комплекси Гухешварі і Вішварут, чудова ступа (III ст. до н. е..) і храм Чандра Вінаяк в Чабахіле з великим "скульптурним парком" навколо, колоритний містечко Кіртіпур, храм Дакшінкалі, Національний музей з гарної історичної і збройової колекціями (розташований в 2,5 км. захід від столиці), ущелині Чобхар з прекрасним храмом Адінатх, гірський курорт Нагаркот (35 км. схід від Катманду) і Королівський заповідник Гокарна (Гокарна-Сафарі-парк) з пагодою Гокарнешвар Махадей.

За річкою Багматі починається місто-супутник Катманду - Лалітпур або Патан ( "місто прекрасного"), що був до 1768 р. столицею Непалу (заснований в 229 р.). Тут цікаві чотири ступи Ашоки (III ст. До н. Е.), унікальний теракотовий Храм Тисячі Будд, п'ятиярусна Шихару Кумбешвар (1392 р., найстаріший храм міста), храм Крішна Мандір (1723 р.), буддійський монастир Рудраварна Махабіхар, в якому коронувалися непальські королі, храм Акшесвор Махабіхар (XVII ст.), оточена ступами центральна площа Дарбар і Королівський Палац, храм Джаганнарайя, прикрашені скульптурами Ганеши і Крішни міські ворота, святилище Хіранья Варна Машавішар, храм Махабодха (копія храму в Бодхьяга в Індії, де Будда знайшов просвітління), храм Вісанкху Нарайан, єдиний в країні зоопарк, а також численні ювелірні та художні майстерні (місто здавна славиться своїми ковалями і карбувальники). У 10 км. на південний схід від Патана розташована гора Пульчоук (2758 м.) на вершині якої розташований буддійський монастир, а біля підніжжя - Королівський ботанічний сад Годаварі.

Бхактапур (Бхадгаон, "місто віруючих") - ще одна древня столиця Непалу (XIV-XVI ст.), Населена переважно індуїстами, що явно відбилося на місцевих архітектурних пам'ятках. Зараз це третій значний місто долини Катманду, хоча розміри його невеликі. У Бхактапур розташовано більше десятка храмів Вішну (Нарайяна), знамениті Золоті та Левові ворота, унікальний палац династії Малла (VII ст.), Кілька священних ставків, знаменитий храм Шиви-Парваті з барельєфами злягаються тварин, храм Батсала Деві з "Колоколом гавкаючих собак" (1737 р.), Національна художня галерея та ін.

Покхара - другий за величиною місто Непалу і один з найпопулярніших курортів країни, розташований на березі красивого озера Фева-Тал (друга за величиною в Непалі) на висоті 827 м. званий часто "воротами Аннапурни", місто досить непогано пристосований для обслуговування туристів -- вздовж усього узбережжя озера тягнеться район незліченних готелів, ресторанів і магазинів Лейксайд, на острові в центрі озера розташований індуїстський храм, на протилежному березі - чудова ступа Шанті і монастир Бішва Шанті, а в околицях міста - безліч монастирів, "священні" печери Махендра Гуфа або Рупа, озера Венас-Талсі і унікальний водоспад Девіс-Фолл. Але головне, заради чого туристи приїжджають в Покхара - чудова панорама занеженних піків масиву Аннапурна і трекінг по навколишніх горах.

На півдні країни розташований містечко Лумбіні - місце, яке вважається батьківщиною Будди. На згадку про цю подію представлені ставок, в якому мати Сіддхартхі Гаутами купалася перед пологами, храм на її честь, безліч буддистських храмів, побудованих в різних архітектурних стилях країнами, на території яких сповідують буддизм. Храми розкидані по всій території великого парку, який оточує це священне для кожного буддиста місце.

Цікава й Марфа (2600 м.) - місце проживання тибетців, знаменита своїми яблуневими садами, яблучним сидр і пирогами, а також діючим храмом. Після анексії Тибету Китаєм в країні поселилося багато біженців, які принесли з собою свої традиції і звичаї. Монастирі Тьянгпоче, Пангпоче і Девуче є визнаними центрами тибетської різновиди буддизму і ламаїзму.

Боднатх

У східній частині Катманду, трохи на північ від міжнародного аеропорту Трібхуван розташована величезна ступа Бодднатх, найбільша з ступ, розташованих в Непалі і один з найбільших у світі. Завдяки їй весь район, званий Бодданатх, з другої половини XX століття перетворився на релігійний і культурний центр тибетського населення Непалу. Навколо ступи побудовано декілька десятків монастирів, які представляють практично всі традиції та напрямки тибетського буддизму, а також безліч магазинів, які торгують тибетськими сувенірами і предметами культу. Більшість тибетців, що проживають тут, є біженцями, що покинули свою країну після невдалого повстання проти китайського вторгнення в 1959 році. Громада тибетців досить добре освоїлася в Непалі і на сьогоднішній день Бодданатх одне з небагатьох місць у світі, де збереглися жива культура Тибету і традиції.

Бодданатх завжди асоціювався з тибетським буддизмом і Лхасі. Саме ступа Бодданатх зустрічала тибетців перед входом в Катманду, які йшли по важливому торговельному шляху, який пов'язував Лхасу зі столицею Непалу. Тибетські торгівці зупинялися тут щоб зробити молитви з приводу успішного закінчення важкого і небезпечного переходу через Гімалаї.

Сучасні вчені й досі не дійшли одностайного висновку щодо віку ступи, але за деякими припущеннями першого ступа на цьому місці була споруджена після 600 року нашої ери, після того як, тибетський король Сонцен Гампо прийняв буддизм завдяки обох своїх дружин - непальської принцесі Бірікуті і китайської принцесі Венченг. Справжня ступа швидше за все була побудована після того, як перше була сильно пошкоджена в результаті захоплення Непалу Мугаль в XIV столітті.

Після смерті Будди Гаутами почалася епоха зведення ступ, які спочатку призначалися для приміщення всередині них мощей Будди та інших святих, а також на честь знаменних подій. Потім призначення ступ поступово набуло філософсько-символічний зміст. Архітектурна стилістика споруд поступово ускладнювалася і врешті-решт ступи стали символізувати весь спектр космогонічних поглядів буддизму.