Гендерні відмінності у сфері зайнятості очима молодих спеціалістів

Скоріше не згодні

Не згодні

Важко сказати

чол

%

жін%

чол

%

жін

%

чол

%

жін%

чол

%

жін%

чол

%

жін%

1

Для чоловіків робота є більш важливою, ніж для жінок

30

26

31

21

18

14

11

26

9

12

2

Жінки є менш конкурентоспроможними на ринку праці, ніж чоловіки

27

14

34

23

14

21

16

28

7

14

3

Виконувати хатню роботу та виховувати дітей переважно має жінка

33

26

36

17

18

22

4

29

9

6

4

Жінок частіше з роботи звільняють, чоловіки - йдуть за власним бажанням

5

9

16

31

36

14

21

18

24

25

5

Чоловік має отримувати вищу заробітну плату ніж жінка, оскільки він повинен забезпечувати матеріальний добробут сім'ї

45

51

40

17

4

14

7

12

4

6

6

Жінки є гіршими працівниками, ніж чоловіки

2

1

34

1

24

18

20

71

20

8

7

Я нормально ставлюся до ситуації, коли жінка обирає «чоловічу» професію, наприклад інспектора ДАІ

7

51

29

18

27

17

22

11

14

3

8

Я нормально ставлюся до ситуації, коли чоловік обирає «жіночу» професію, наприклад вихователя дитсадка

7

34

27

29

22

15

27

9

16

12

Як бачимо, відповіді студентів підтверджують наявність гендерних відмінностей у сфері зайнятості. Аналіз анкет дозволив виявити між чоловіками та жінками таку форму нерівності, як сегрегація за професійною належністю.

Таблиця 3.4

Розподіл чоловіків та жінок за сферами діяльності

Сфери зайнятості	Переважають працівники (%)	Однаково (%)
	чоловіки	жінки
Сільське господарство	66	4	30
Рибальство	96	0	4
Лісова промисловість	41	5	54
Гірництво	92	0	8
Будівництво	53	0	47
Виробництво	37	36	27
Фінансова і банкова діяльність	12	63	25
Транспорт	84	2	14
Оптова і роздрібна торгівля	4	80	16
Медицина	7	46	47
Освіта	6	68	26
Інформаційна галузь	22	36	42

Таблиця 3.5

Розподіл сфер за кількістю чоловіків і жінок

	працівники	однаково
	чоловіки	жінки
К-кість сфер зайнятості, у яких переважають	6	3	3
Сфери зайнятості, у яких переважають (%)	50	25	25

Так, чоловіки, на думку респондентів, переважають серед працівників 6 сфер зайнятості (50% зазначених в анкеті):

сільське господарство;

рибальство;

гірництво;

будівництво;

виробництво;

транспорт.

«Жіночими» молоді спеціалісти визнали лише 3 сфери зайнятості (відповідно 25% зазначених в анкеті):

працівники фінансової сфери;

оптова і роздрібна торгівля;

освіта.

Однакова кількість чоловіків та жінок, на думку респондентів, серед працівників так само 3 сфер зайнятості (25% зазначених в анкеті):

лісова промисловість;

медицина;

інформаційна галузь.

Відповідно до отриманих даних, можна стверджувати, що на сучасному етапі розвитку суспільства зберігається явище гендерної сегрегації у сфері зайнятості і ця проблема розуміється громадськістю.

З метою наочного відображення виявлених у ході емпіричного дослідження уявлень молодих спеціалістів стосовно гендерних відмінностей у сфері зайнятості в сучасних умовах відповіді ілюструємо наступною круговою діаграмою (Див. рис. 3.6):

Рис. 3.5. Гендерна нерівність у сфері зайнятості.



Підсумовуючи результати дослідження відзначимо, що гіпотезу про наявність у сучасних умовах відмінностей у сфері зайнятості, зокрема явища гендерної нерівності - було підтверджено.

В свідомості студентів - майбутніх молодих спеціалістів, вже сформовані ціннісно-нормативні уявлення стосовного того, що жінкам-працівницям і чоловікам-працівникам, притаманні різні ділові якості, які і виступають підставою до виконання різних трудових функцій (управлінській і виконавській) та праці у різних сферах приватній і публічній).

Знову ж таки, дослідження виявило, що нерівне соціальне становище чоловіків і жінок у сучасному суспільстві виявляється певними статевими особливостями, які й впливають на кар'єрне зростання працівника.

Молодь є, по суті, єдиним джерелом поповнення трудових ресурсів, а високоосвічена молодь - носієм інтелектуального потенціалу суспільства. І, саме вона вступаючи у доросле життя з певними стереотипами щодо характеру взаємовідносин чоловіків та жінок, у подальшому стає не тільки об'єктом, а й суб'єктом гендерної нерівності у суспільстві.

Молодь, яка завершує навчання та виходить на ринок праці, усвідомлює наявність гендерної дискримінації у даній сфері, тим не менш об'єднуючий мотиваційний фактор для них залишається оплата праці. Звідси випливає, що молодь готова миритися з проблемою, заради отримання грошового доходу. Також більшість респондентів підтверджує, що в майбутньому в процесі створення сім'ї, основним годувальником повинен бути саме чоловік. Це підтверджує панування у масовій свідомості патріархальних стереотипів. Що зумовлює актуальність для подальших соціологічних досліджень.

Висновки до третього розділу

У наш час молодіжний сегмент ринку праці - найбільш головна і проблемна частка на ринку праці. Замість здійснення трудової діяльності за отриманою спеціальністю майже половина випускників ВНЗ щорічно знаходяться у пошуках бажаного робочого місця Проблеми у процесі працевлаштування призводять до зростання відсотку безробітних, а у відповідності і зниженню рівня життя.

В даному розділі проаналізовано поняття та статус молодого спеціаліста - це випускники державних і недержавних ВНЗ, що виходять на ринок праці. Основною гарантією для цієї категорії населення - це надання першого робочого місця. Проте у процесі працевлаштування молодих спеціалістів також спостерігається явище гендерної асиметрії, що дало підставу для проведення соціологічного дослідження на тему: «Уявлення молодих спеціалістів стосовно проблеми гендерних відмінностей у сфері зайнятості».

За результатами опитування було виявлено, що більша частина респондентів підтверджує існування проблеми гендерних нерівностей, особливо у сфері зайнятості. Більшість респондентів упевнена, що дискримінація за статтю є звичайним явищем на ринку праці. Більшість відповідей респондентів вказує на те, що дівчата є менш привілейованими особами у сфері зайнятості. На думку респондентів, найбільш ризикованою категорією гендерної дискримінації є процес найму на роботу. Проте не меншими відсотковим значенням відрізняються і інші категорії - оплата праці, скорочення персоналу, кар'єрне зростання. Як для чоловіків, так і для жінок першим показником в роботі є рівень заробітної плати, в більшій мірі це пов'язано з соціально - економічним розвитком країни та суспільства в цілому. Аналізуючи інші показники, можна прослідкувати деякі гендерні розбіжності. Наприклад, для чоловіків головним є можливість кар'єрного росту та рівень престижності професії, в той час як жінки надають перевагу злагодженим відносинам в колективі, творчому характеру роботи, але й можливість кар'єрного росту не залишають поза увагою.

Дослідження продемонструвало, що існують значущі гендерні розбіжності у ступені згоди чи незгоди з гендерними стереотипами щодо сфери зайнятості.

Зокрема, з тим, що для чоловіків робота є більш важливою ніж для жінок, більшою мірою погоджуються чоловіки, а от думка жінок розділилась майже порівно, одна частина респондентів цілком згодна з даним твердженням, а інша заперечує. Жінки не вважають себе менш конкурентоспроможними на ринку праці ніж чоловіки, а от чоловіки в більшій мірі підтримують дане твердження (хоча і не всі). Яскравим прикладом найбільш поширених гендерних стереотипів у сфері зайнятості є такий, що виконувати хатню роботу та виховувати дітей переважно має жінка. І результати дослідження підтверджують, що він й досі існує в нашому суспільстві. За результатами дослідження цікавим виявився той факт, що жінки вважаючи себе незалежними, конкурентоспроможними на ринку праці, не гіршими працівниками ніж чоловіки, все одно хочуть, щоб забезпеченням матеріального добробуту родини в більшій мірі займалися чоловіки. І, як не дивно представники «сильної статі» додержуються такої ж думки. Загалом одержані результати підтверджують те, що в нашому суспільстві досі існує гендерна сегрегація професій. Як бачимо, цілком згодних з тим, щоб інспектором ДАІ була жінка, серед чоловіків майже немає. Така ж ситуація із чоловіком вихователем дитсадка. Жінки відрізняються більш толерантним ставленням до вибору людиною гендерно-нестереотипних професій.

Отже, під час дослідження було виявлено, що на формування сучасного ринку праці впливають фактори гендерної нерівності. Гіпотеза про те, що існують гендерні розбіжності в процесі працевлаштування, мотивації праці та ставленні до гендерних стереотипів у сфері зайнятості, підтвердилась повною мірою.



ВИСНОВКИ

Високоосвічена молодь як особливий суб'єкт ринку праці знаходиться сьогодні серед найуразливіших у соціальному відношенні груп вітчизняного ринку праці, вона повною мірою відчуває на собі практично усі прояви гендерної дискримінації у поєднанні з віковою. Реалізувати свій освітньо-професійний потенціал у процесі працевлаштування найважче молодим жінкам, при цьому наявність вищої освіти не завжди є гарантією одержання ними бажаного місця праці.

У даній роботі проаналізовано та розкрито зміст понять праці та зайнятості, як соціологічних категорій. Праця - це діяльність, що протікає в рамках певної частини доби (робочого часу). Як будь-яка діяльність, праця періодично перемежовується з іншим видом діяльності - відпочинком. Зайнятість, на відміну від праці, - це не діяльність, а суспільні відносини (економічні та правові) з приводу включення працівника в певну кооперацію праці на певному робочому місці. Також було проведено гендерний аналіз самої сфери зайнятості. Розкрито зміст, взаємозв'язки та взаємообумовленість основних понять: «гендерна нерівність», «гендерна дискримінація», «гендерна сегрегація», «гендерний стереотип».

У другому розділі розглянуто питання наявності проблем гендерних відмінностей у сфері зайнятості в Україні. Обґрунтовано підтвердження того, що наше суспільство, як і будь-яке інше, піддається впливу гендерних стереотипів та зумовлює їх прояв у сфері зайнятості. У відповідному підрозділі викладено основні рекомендації, щодо формування шляхів вирішення проблеми гендерних відмінностей у сфері зайнятості.

Наступний розділ було присвячено розгляду питання місця молодих спеціалістів у сфері зайнятості. Молоді спеціалісти - це випускники державних та комунальних вищих навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємством, установою, організацією, яким надається робота за фахом на період не менше трьох років. Проаналізовано законодавчу базу, яка здійснює правове забезпечення процесу працевлаштування молодих спеціалістів в Україні. Було виявлено, що зміст існуючої нормативно-правової бази є малоефективним, зокрема тому, що відсутній механізм реалізації задекларованих прав молодих фахівців різної статі щодо працевлаштування.

Також, визначальними тенденціями сучасного розвитку молодіжного сегменту вітчизняного ринку праці є: посилення протиріч між попитом на робочу силу молоді та її пропозицією; деформування регіональної, галузевої та секторальної структури зайнятості.

Проведений аналіз дає підставу на формування актуальності дослідження на тему: «Уявлення молодих спеціалістів стосовно проблеми гендерних відмінностей сфері зайнятості».

Відповідно до мети роботи, було виявлено основні гендерні відмінності у сфері зайнятості з погляду молодих спеціалістів.

Теоретико-методологічна частина дослідження ґрунтувалась на положенні, що саме гендерні стереотипи виступають причиною гендерної дискримінації на ринку праці. Це підтверджують і дані дослідження на згоду респондентів з існуючими стереотипами у сфері зайнятості.

Проведення емпіричного дослідження показує, що чоловіки мають значно більше можливостей формувати свою трудову кар'єру, ніж жінки. У наш час на ринку праці жінки є конкурентами чоловікам, але внаслідок безробіття витісняються як слабка частина працездатного населення України.

Усвідомлюючи це, в процесі виходу на ринок праці, молоді спеціалісти усвідомлюють наявність проблем гендерної нерівності, гендерної сегрегації та гендерної дискримінації. Проте об'єднуючим стимулюючим фактором для них зостається оплата праці. В той же час, більшість респондентів висловлюють думку, що для жінок отримання професійної освіти, лише етап соціалізації. Головну увагу вони повинні приділяти створенню сім'ї і вихованню дітей. Тобто, в суспільній свідомості присутні певні патріархальні упередження ролі жінок у житті.

Отже, можна впевнено сказати, що в нашому суспільстві гендерні аспекти відіграють важливу роль в у сфери праці та зайнятості молоді. Система гендерної нерівності обмежує можливості повною мірою реалізувати свій трудовий потенціал як юнакам, так і дівчатам. Тому необхідно застосувати всі можливі заходи для викорінення такого негативного явища суспільства, як гендерна нерівність в сфері зайнятості.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Конституція України // Відомості Верховної Ради. - 1996. - № 30. - 141 с.

Кодекс законів України про працю від 10.12.1971. - Х.: ПП .ІГВІНІ. 2005. - 128 с.

Про зайнятість населення. Закон України від 1.01.2013 // Відомості Верховної Ради. - с. 42.

Про забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків та жінок. Закон України від 28.09. 2005 // Відомості Верховної Ради.

Аксьонова С. Форми зайнятості жінок і материнство/ С. Аксьонова // Україна: Аспекти праці. - 2007. - № 6. - С. 3 - 8.

Алексєєва Т. О. Гендерний паритет в умовах розбудови сучасного українського суспільства : 2-ге вид., доп., уточнене / Т. О. Алексєєва. - К. : Укр. ін.-т соц. досліджень, 2003. - 130 с.

Анішина Н., Верба Д. Вдосконалення державного регулювання зайнятості молоді / Н. Анішина, Д. Верба // Україна: Аспекти праці. - 2003. - № 4. - С. 14 - 22.

Анкер Р. Теории профессиональной сегрегации по признаку пола : аналит. обзор / Р.Анкер // Гендер и экономика: мировой опыт и экспертиза российской практики / отв. ред. и сост. Е.Б.Мезенцева. - М. : ИСЭПН РАН-МЦГИ-"Русская панорама", 2002. - С. 299-328.

Безпальча Р. Гендерна рівність як фактор сталого розвитку суспільства / Р. Безпальча // Вісник програми сприяння парламенту Укр. університету Індіани. - № 6. - С. 4 - 9.

Богачевська - Хом'як М., Гундорова Т. І., Орлов В. Ф. Основи теорії гендеру: Навчальний посібник / М. Богачевська - Хом'як, Т. І. Гундорова, В. Ф. Орлов. - К. : К.І.С., 2004. - 536 с.

Василишина С. О. Особливості державного регулювання ринку праці молоді / С. О. Василишина // Економіка та держава. - 2009. - № 3. - С. 91 - 94.

Венгер О. Особливості ставлення гендерної демократії в Україні / О. Венгер // Політичний менеджмент. - 2009. - № 3. - С. 145 - 152.

Возьний К. Гендерні аспекти зайнятості: українські реалії і світовий досвід / К. Возьний // Вісник Тернопільського національного економічного університету. - 2009. - № 1. - С. 69 - 80.

Ворона М. Надання рівних можливостей жінкам та чоловікам у сфері праці / М. Ворона // Україна: Аспекти праці. - 2009. - № 6. - С. 38 - 41.

Гаврилечко Ю., Чепурко Г. Гендерна рівність на ринку праці: проблеми та перспективи для України / Ю. Гаврилечко, Г. Чепурко // Праця і Закон. - 2007. - № 5. - С. 14 - 16.

Галат О. Гендерні ролі в сучасному українському суспільстві / О. Галат // Проблеми гендерної рівності та шляхи їх вирішення. - 2005. - № 8. - С. 109 - 115.

Гендерні проблеми очима студентства: Аналітична доповідь / Л. Гуслякова,І. Даниленко, О. Плахотнік, М. Сухомлин. - Харків: Райдер, 2009. - 64 стор.

Городяненко В. Г. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. / В. Г. Городяненко. - К. : Видавничий центр «Академія», 2003. - 560 с.

Дворецька Г. В. Соціологія: Навчальний посібник 2-ге вид., перероб. і доп. / Г. В. Дворецька. - К. : КНЕУ, 2002. - 472 с.

Дворецька Г. В. Соціологія праці: Навчальний посібник. / Г. В. Дворецька. - К. : КНЕУ, 2001. - 244 с.

Дороніна Т. Категорія "гендер" у суспільному розвитку Т. Дороніна // Директор школи. Україна. - 2007. - № 6. - С. 62 - 67.

Женщины мира 2000. Тенденции и статистика. - ООН, Нью-Йорк, 2001.

Заяць Т., Кравченко В. Молодіжний сегмент ринку праці України: методологічні і методичні засади оцінки інтегрованості в національний ринок праці / Т. Заяць, В. Кравченко // Україна: Аспекти праці. - 2003. - № 3. - С. 5

Козина И.М. Профессиональная сегрегация: гендерные стереотипы на рынке труда / И.М. Казина // Социол. журн. - 2002. - № 3. - С. 126-136.

Корчун М. Шляхи підвищення економічної активності та зайнятості молоді на ринку праці України / М. Корчун // Україна: Аспекти праці. - 2008. - №1. - С. 35 - 39.

Краснобаєва В., Омельченко Г. Рівноправність чоловіків і жінок: проблеми та шляхи розв'язання / В. Краснобасова, Г. Омельченко // соціальний захист. - 2003. - № 1. - С. 40 - 41.

Левчук Ю. С. Теоретичні аспекти зайнятості населення / Ю. С. Левчук // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - № 5. - С. 160 - 164.

Лібанова Е. Гендерна диференціація доходів населення України / Е. Лібанова // Політика і час. - 2007. - № 3. - С. 36 - 40.

Лукашевич М. П. Соціологія праці: Підручник для студентів вузів. / М. П. Лукашевич. - К. : Либідь, 2004. - 440 с.

Малышева М. Современный патриархат. Социально-экономическое эссе/ М. Малышева. - М. : Academia, 2001. - 359c.

Мальцева И.О. Гендерная сегрегация и трудовая мобильность на российском рынке труда / И.О. Мальцева, С.Ю. Рощин. - М. : ГУ ВШЭ, 2007. - 295 с.

Михайлюк Ю. Доповідь МОП з питань рівності у сфері праці / Ю. Михайлюк // Праця і Закон. - 2007. - № 6. - С. 21 - 22.

Нікітіна І. В., Нікітін Ю. В. Взаємодія ринку освіти і ринку праці як стратегічна складова науково - технічної сфери національної безпеки України: Гендерний аспект / І. В. Нікітіна, Ю. В. Нікітін // актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 9. - С. 180 - 189.

Огаренко В. М., Малахова Ж. Д. Соціологія праці: Навчальний посібник для студентів вузів. В. М. Огаренко, Ж. Д. Малахова. - К. : Центр навчальної літератури, 2005. - 304 с.

Перепелиця М. П. Державна молодіжна політика в Україні. / М. П. Перепелиця. - К. : Український інститут соціальних досліджень, Український центр політичного менеджменту, 2001. - 210 с.

Піжук О. І. Оцінка рівня економічної активності населення України з урахуванням гендерної складової / О. І. Піжук // Формування ринкових відносин в Україні. - 2009. - № 11. - С. 125 - 130.

Романюк Т. Жінка на ринку праці: проблеми гендерної дискримінації / Т. Романюк // Вісті з України. - 1999. - № 8. - С. 4 -5.

Рофе А. Й. Рынок труда: Учебник для студентов вузов. / А. Й. Рофе. - М. : МИК, 2003. - 272 с.

Соціальні проблеми працевлаштування молоді / [О.М.Балакірєва (кер. авт. кол.), В.В.Онікієнко, О.В. Валькована та ін.] - К. : Крамар, 2007. - 200 с.

Соціальна політика: Посібник/ Під заг. ред. Н. А. Волгіна. - М.: Видавництво «Екзамен», 2003. - 736с.

Статистичний щорічник України за 2010 рік. - Київ, : Державний комітет статистики, 2007. - 551 с.

Тищенко О. Правове регулювання гендерної рівності в трудових відносинах / О. Тищенко // Праця і Закон. - 2007. - № 4. - С. 15 - 17.

Трудове право України: Підручник: Навчальне видання. - 2-е вид., допов.- К.: Вікар, 2004.- 725c.

HeadHunter.com.ua до конференції "Жінка в бізнесі" [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://hh.ua.

Размещено на Allbest.ru