Особливості організації роботи соціального педагога з надання комплексних послуг споживачам ін’єкційних наркотиків в умовах громадського центру

Модель «Кіоск» - найбільш поширена, хоча працює з різною степеню ефективності. Реалізується ця модель на базі громадського центру, включає надання базових послуг (поширення витратних, інформаційно - освітніх, довідникових матеріалів, соціально-психологічне консультування, групи взаємодопомоги) та додаткові потреби клієнтів проекту (пошив та ремонт одягу, послуги перукаря, дитяча кімната та ін). Інші послуг надаються через розроблену і впроваджену систему переадресації клієнтів у лікувально - профілактичні установи, соціальні служб, інші державні організації, партнерські НУО (програми підтримки та догляду, ЗПТ, АРТ, реабілітації та інші) [57; с. 245].

Дана модель має ряд різновидностей:

- Мобільний «Кіоск» - послуги надаються на мобільних та вуличних пунктах. Надається базовий пакет послуг (крім груп взаємодопомоги). Така модель актуальна для великих міст, де клієнтам проблематично добратися до центру. Ця модель забезпечує доступність і гнучкість послуг які надаються в умовах, прийнятних для клієнтів (місце, час, безпека і т.д). Важлива роль персоналу проекту, в мотивуванні клієнта на отримання послуг по ступені його готовності до зміни поведінки.

- «Супровід» - різновид того ж «Кіоску», але практично вся діяльність по наданню комплексу послуг «зав'язана» на особистості соціального педагога. Це можуть бути соціальні педагоги які були в проблемі та мають великий авторитет в середовищі. Авторитет соціального працівника допомагає збільшити кількість клієнтів громадського центру. Соціальний педагог підтримує зв'язок зі всіма пунктами переадресації, здійснює соціальний супровід, існує строга система обліку клієнтів та зворотній зв'язок. Недоліком даної систем є те, що по тій або іншій причині соціальний працівник перестає працювати, довіра клієнтів і обхват може різко зменшитися [45., 99].

v Модель «Супермаркет» - є самою ефективною. Більшість послуг надається в межах одного центру. Ця модель більш успішно допомагає досягнути основної цілі - зміни поведінки. Організація громадського центру сприяє досягненню важливих цілей, пов'язаних з інтеграцією представників уразливих груп в суспільство. Форми роботи які здійснюються: консультування, індивідуальна та групова психокорекційна робота, групи взаємодопомоги, забезпечення засобами захисту і т.п.. Робота по моделі «Супермаркет» має окремі різновиди:

- Надання послуг організаціями, територіально близькими до Ценру СНІДу. При даній моделі досить ефективно налагоджена система переадресації до медичних послуг (можливість клієнтів отримувати консультації лікарів центру), більшість співробітників проекту є одночасно співробітниками Центру СНІДу. Іноді при таких організаціях також працює громадський центр зниження шкоди - є можливість якісної і швидкої переадресації до спеціалістів Центру СНІДу [49; с 54].

- Надання послуг безпосередньо на базі громадського (ком'юніті) центру. Особливістю надання послуг на базі громадських центрів є, симбіоз соціальних, побутових та медичних послуг.

Надання комплексного пакету послуг неможливо без налагодженої системи переадресації, тому що на базі громадського центру неможливо надати весь спектр послуг. Система переадресації в більшості громадських центрів працює, шляхом залучення найбільш потрібних спеціалістів (інфекціоніст, нарколог, гінеколог, дерматовенеролог, хірург, фтизіатр, стоматолог) [55; с 62].

Всі послуги переадресації, які надаються громадськими центрами зниження шкоди в Україні, можна розділити на декілька категорій.

1. Внутрішня переадресація - перенаправлення між різними проектам і спеціалістами, які реалізуються в конкретній НУО.

2. Переадресація до послуг інших НПУ - надання можливості клієнтам отримувати послуги, які відсутні у даній НПУ, але надаються іншими організаціями регіону.

3. Переадресація в медичні установи - робота громадських центрів передбачає наявність медичних консультантів, які надають базові консультації і визначають потребу в тих або інших медичних послугах.

4. Переадресація в інші державні установи - дана сфера надання послуг грає особливу роль в процесі ресоціалізації клієнтів, повернення їх до нормального життя, тому що включає у себе послуги в оформленні паспортів, пенсії, надання групи інвалідності, забезпечення житлом, роботою і т.д [4; с 21].

Для надання соціальних послуг соціальні педагоги можуть використовувати такі методи роботи: індивідуальні, групові та методи роботи у громаді.

До індивідуальних методів відносяться:

- Соціальний патронаж, який передбачає відвідування клієнтів з діагностичною (вивчення умов проживання, аналіз проблем та потреб), контрольною (оцінка становища, моніторинг результатів соціального супроводу) чи адаптивно - реабілітаційною (надання конкретної освітньої, соціально - психологічної, педагогічної, посередницької, юридичної, інформаційної допомоги) метою. Патронаж може бути одноразовим або регулярним, залежно від обраної стратегії роботи з конкретним клієнтом [7; с 34].

- Соціальний супровід, який передбачає спостереження за особами, які отримали соціальну допомогу, вийшли із складної життєвої ситуації, подолали чи долають її наслідки і роблять спробу пристосуватися до соціального життя.

- Бесіди з профілактичної, освітньої, психолого-педагогічної тематики. Бесіди можуть проводитися індивідуально та з усіма членами родини [9; с 56].

- Консультування з юридичних, соціальних, психолого-педагогічних, інформаційних та інших проблем, а також щодо здоров'я, здорового способу життя. Основними прийомами консультування можуть бути: повчання, переконання, художні аналогії тощо. Можна використовувати різні види консультування: індивідуальне і групове; одноразове та багаторазове; консультування за направленням інших фахівців або за особистим зверненням клієнта; очне та дистанційне (консультування по телефону, через Інтернет, ЗМІ тощо.) [15; с 61].

- Груповими методами роботи з клієнтом можуть бути:

- Тренінги, основною метою яких є: вирішення конкретних проблем сімї, клієнта, формування навичок спілкування, вирішення конфліктів, налагодження взаємодії, подолання психологічної кризи, планування майбутнього тощо [22; с 18].

- Групове обговорення конкретних проблем з метою їх вирішення, до якого можуть залучатися усі суб'єкти невирішеної проблеми.

Серед методів роботи у громаді для клієнтів можна виокремити:

- Групи взаємодопомоги наркозалежних та представників їх найближчого оточення. Серед основних форм роботи таких груп найбільш ефективними є регулярні зустрічі з метою взаємодопомоги, телефонний зв'язок, різноманітні спільні заходи (розважальні, туристичні, екскурсійні), навчальні та оздоровчі заняття тощо.

- Розширення участі СІН у громадському житті за допомогою формування та розвитку соціальних зв'язків клієнта з оточуючими, його активне залучення до отримання різних послуг, розширення життєвого соціального простору клієнта [32; с 89].

Застосування цих методів потребує спеціальної підготовки, відповідних знань, навичок та вмінь. Перед застосуванням кожного з перелічених методів соціальний педагог повинен ретельно підготуватися, а саме:

- спиратись на мету та завдання надання соціальної послуги конкретному клієнту, обрати адекватні методи роботи;

- заздалегідь підготувати план (список) ключових питань, проблем, тем, які будуть підніматися при застосуванні того чи іншого методу роботи з клієнтом;

- створити належні умови для запровадження того чи іншого методу (продумати де, як, в який саме час краще застосувати цей метод);

- вирішувати,кого саме з оточуючих залучити до роботи;

- продумати, яких саме фахівців необхідно залучити для спільного застосування певного методу;

- заздалегідь приготувати необхідну інформацію, наочність, інформаційні матеріали, які будуть використовуватися, тощо [45., 99].

Вирішенню цих завдань сприяють такі специфічні методи:

- організаційні: планування, аналіз ситуації, прийняття рішення, формування соціальних зв'язків, ведення переговорів тощо;

- соціально - психологічні: прямий (безпосередній) вплив на клієнта задля залучення до вироблення та прийняття рішень та непрямий (опосередкований) вплив на життєву ситуацію. Проблему клієнта шляхом зміни ставлення, поведінки його оточення. Ці впливи можуть реалізовуватися через пропозиції, поради, умовляння, раціональні дискусії, рефлексію тощо.

- соціально - педагогічні: розвиваюча взаємодія соціального педагога та клієнта задля спільного вирішення проблем та збагачення життєвого досвіду, залучення до певних вдів діяльності, емоційне «зараження» тощо[24; с 99].

Висновки до І розділу

За даними ООН, поширення епідемії СНІДу в світі в цілому сповільнилися. За останні 5 років кількість виявлених випадків зараження ВІЛ/СНІД скоротилась на 20%. Натомість в Україні серед країн Східної Європи і Центральної Азії ступінь поширеності ВІЛ/СНІД найвищий, серед дорослого населення він складає 1,1%.

Основними шляхами інфікування ВІЛ в Україні є вживання ін'єкційних наркотиків та статевий шлях передачі. Але частка кожного з цих шляхів у загальній структурі шляхів передачі ВІЛ змінюється з часом.

Зниження рівня ВІЛ-інфікування у середовищі споживачів ін'єкційних наркотиків (СІН) стало можливим насамперед завдяки методичному охопленню середовища СІН програмою зменшення шкоди, яка, перш ніж бути впровадженою в Україні, довела свою ефективність в багатьох країнах світу.

Зменшення Шкоди -- це стратегія профілактики негативних медичних, соціальних, економічних та правових наслідків серед споживачів ін'єкційних наркотиків, які не можуть чи не готові відмовитися від вживання наркотиків.

Мета діяльності програм зі зменшення шкоди:

- профілактика розповсюдження інфекцій, що передаються з кров'ю (ВІЛ, вірусні гепатити і ін.);

- зниження ризику передозування та інших нещасних випадків, пов'язаних з вірогідністю смертельного результату;

- пом'якшення негативних наслідків від вживання наркотиків (злочинність, низька соціальна адаптація та ін.), як відносно окремих осіб, так і відносно співтовариства наркозалежних в цілому

Ефективність роботи громадського центру з наркозалежними полягає у наданні комплексний послуг, доступності, актуальності та професіоналізму персоналу ГЦ.

Розділ 2. Експериментальне вивчення напрямків роботи соціального педагога із споживачами ін'єкційних наркотиків в громадському центрі

2.1 Напрямки роботи громадського центру із споживачами ін'єкційних наркотиків

Мета створення ГЦ - надання комплексних послуг з профілактики ВІЛ серед представників уразливих груп (СІН, ОСБ) та їх близького оточення.

Основні функції ГЦ:

- надання індивідуальних психологічних, соціально - медичних, соціально - педагогічних, юридичних, інформаційних полуг;

- розповсюдження серед клієнтів інформаційно-просвітницьких матеріалів з питань профілактики соціально небезпечних явищ у молодіжному середовищі, пропаганда здорового способу життя;

- інформування клієнтів про безпечну статеву поведінку,безпечне вживання наркотиків, про можливість проходження анонімного тестування на ВІЛ/СНІД;

- організація навчання СІН за методикою «рівний-рівному»;

- організація самокерованих груп взаємодопомоги;

- переадресація клієнтів до інших установ, закладів та фахівців;

- здійснення дотестового консультування;

- розробка та реалізація заходів, спрямованих на мотивацію клієнтів щодо відмови від ін'єкційного вживання наркотиків;

- проведення обміну та утилізації використаних шприців, забезпечення клієнтів засобами контрацепції та захисту при здійсненні внутрішньовенних ін'єкцій;

- організація навчальної підготовки та перепідготовки соціальних працівників і волонтерів для роботи з клієнтами.

- здійснення моніторингу своєї діяльності та епідеміологічної ситуації на відповідній території в аспекті ВІЛ - інфекції серед СІН;

- проведення серед споживачів психоактивних речовин, у тому числі СІН, мотиваційного консультування щодо зміни моделі поведінки з подальшим направленням до лікувальних та реабілітаційних закладів;

- надання клієнтам залученими медичними працівниками первинної медичної допомоги;

- здійснення профілактичної роботи в дитячому та молодіжному середовищі з питань наркоманії;

- залучення до роботи громадських організацій.

Робота ГЦ проходить в тісній співпраці з міським управлінням у справах сім'ї молоді та спорту, міським центром соціальної допомоги молоді, обласним центром профілактики зі СНІД, Хмельницькою поліклінікою №4, обласним наркодиспансером, юридичною клінікою, міським тубдиспансером, обласним управлінням освіти. Це соціально - психологічні послуги, проведення консультацій, різні освітні заходи з метою покращення якості життя відвідувачів ГЦ. Клієнтам ГЦ надається інформація щодо всіх наявних програм Зменшення Шкоди, що діють в Хмельницький області (обмін шприців, медичних послуг, консультування фахівцями, реабілітації, замісної терапії, тощо).

Згідно ст. 3 Закону України «Про соціальні послуги», надання соціальних послуг повинно ґрунтуватись на принципах:

- адресність та індивідуального підходу;

- доступність та відкритість;

- добровільність вибору отримання чи відмови від надання соціальних послуг;

- гуманність;

- комплексність;

- максимальної ефективності виконання бюджетних та позабюджетних коштів суб'єктами, що надають соціальні послуги;

- законність;

- соціальна справедливість;

- забезпечення конфіденційності суб'єктами, які надають послуги;

- дотримання ними стандартів якості;

- відповідність за дотримання етичних і правових норм.

Ці задекларовані принципи є рамковими і потребують конкретизації відповідно до специфіки отримувачів цих послуг.

З метою надання комплексних послуг та залучення більшої кількості клієнтів до ГЦ використовується два приміщення. Перше приміщення складається з двох кімнат. Приміщення знаходиться у мікрорайоні «Виставка», у якому проживає до 40% СІН міста та транспортні розв'язки дають можливість легко доїхати з будь-якого мікрорайону міста.

Друге приміщення знаходиться в районі вул. Перемоги. Це приміщення дуже відомо представникам СІН з 2000р.

До роботи в проекті залучені фахівці: психолог, соціальні педагоги, соціальні працівники, лікар - нарколог - психіатр, лікар - дерматовенеролог, лікар - інфекціоніст, юрист, лікар - фтизіатр, лікар - гінеколог - кваліфікація фахівців підтримується на високому рівні постійним навчанням на курсах перепідготовки й підвищення кваліфікації та за допомогою модульних курсів, тренінгів, обмін практиками. Всі фахівці установи атестовані у встановленому порядку.

Усі фахівці які надають соціальні послуги СІН, мають високі моральні та морально-естетичні якості, почуття відповідальності й керуватися в роботі принципами гуманності, справедливості, об'єктивності й доброзичливості.

Громадський центр працює с понеділка по п'ятницю з 10:00 до 18:00.

Розглянемо послуги напрямку:

1. Видача та обмін засобів особистого захисту та індивідуальної гігієни.

Одним з основних компонентів роботи зменшення шкоди від вживання наркотиків та профілактики ВІЛ/СНІД, ІПСШ, гепатитів В та С. Клієнтам проекту видаються шприці, презервативи, дезінфектанти, лубриканти. Серед клієнтів розповсюджуються інформаційні матеріали з проблем ВІЛ/СНІДу, ІПСШ, вірусних гепатитів, безпечної поведінки.

Видача та обмін засобів особистісного захисту та індивідуальної гігієни надаються:

- В стаціонарних умовах - на базі ГЦ - обмін шприців відбувається в спеціально відведеному та обладнаному приміщенні, що дає одразу декілька переваг; можливість надання консультативної та медичної допомоги клієнтам, проведення обстеження (тестування на ВІЛ, наприклад), робота пункту не залежить від погодних умов, всі необхідні матеріали знаходяться "під рукою".

- Аутрич - маршрут - (або вулична робота) на базі визначених місць на вулицях, за місцем проживання, в місцях тимчасового перебування представників цільової групи. Вулична соціальна робота являє собою донесення профілактичної інформації, знань та навиків до представників цільової групи (СІН) у звичні для них місця (місця їх зустрічей

Місцями проведення вуличної роботи програмою Зменшення Шкоди можуть бути:

- вулиці міста;

- квартири СІН;

- місця розповсюдження наркотиків;

- медичні установи (наркологічні диспансери, інфекційні лікарні, СНІД-Центри, тощо);

- Пенітенціарні заклади (тюрми, колонії).

Основною метою проведення вуличної роботи, є зміна норм поведінки в групі споживачів наркотиків. Зміна соціальних норм неможлива без зміни поведінки окремих членів цієї групи. Саме тому, найефективнішою формою вуличної роботи визнано роботу за принципом "рівний-рівному"("залучення наставників одного віку і однакового походження для передачі освітніх послань цільовій групі" - UNDCCP 2000, що дозволяє використовувати індивідуальний досвід та формувати індивідуальний підхід до кожного клієнта програми.

Основними принципами, на яких базується вулична робота програм зменшення шкоди є:

1. Конфіденційність -- вуличний працівник отримує багато конфіденційної інформації від своїх клієнтів. Обов'язком вуличного працівника є збереження і нерозповсюдження цієї інформації.

2. Анонімність -- програма Зменшення Шкоди є "низькопороговою" службою, тобто клієнт надає нам мінімум інформації про себе для участі в програмі -- максимум це ім'я (прізвисько), вік та стать.

3. Розуміння проблеми, незасуджуюче ставлення до клієнта.

4. Щирість та доброзичливість у відносинах.

5. Навчання проводиться за принципом "рівний рівному".

6. Відповідна підготовка та обізнаність у цілій низці медичних, соціальних та правових питань.

7. Надання актуальної та правдивої інформації -- вуличний працівник має пам'ятати про те, що від наданої інформації може залежати життя клієнта програми. Часто програма є єдиним джерелом необхідної СІН інформації.

8. Розуміння посадових обов'язків та дотримання правил безпеки -- всі вуличні працівники повинні пройти попередню підготовку та інструктаж з правил безпеки.

- Вторинний обмін -- ще один вид обміну шприців, який відрізняється від усіх попередніх тим, що здійснюється не співробітниками проекту, а волонтерами (самими СІН) або прихильниками ідеї програми (мережею аптек чи поліклінік). Волонтер отримує певну кількість стерильних шприців, обмінює їх у місці збуту наркотичних речовин або в місці проживання СІН (квартири), накопичує використані шприці та здає їх у проект для безпечної утилізації.

Перевага очевидна -- така форма роботи надає доступ до прихованої цільової групи.

Недоліком є, по-перше, правові та медичні питання, що при цьому виникають, -- волонтер зберігає вдома потенційно заражені шприці, та, по-друге, необхідність мотивувати потенційних волонтерів для проведення подібної роботи.

Обмін голок і шприців має здійснюватися лише за умови використання відповідного обладнання, відпрацьованої системи утилізації використаних шприців, виконання всіх норм та правил безпеки спеціально підготованими співробітниками проекту.

Видача та обмін проводяться щодня.

2. Надання консультативної та медичної допомоги.

Для надання клієнтам комплексної медичної,соціально -психологічної та правової допомоги на базі ГЦ, СНІД центру, Хмельницької поліклініки №4, обласного наркодиспансеру та обласної лікарні працюють фахівці - консультанти:

- інфекціоніст;

- нарколог;

- дерматовенеролог;

- фтизіатр;

- гінеколог;

- юрист;

- психолог

- лікар - лаборант.

До кола їх послуг входять консультації з направлення на діагностику та лікування ВІЛ/ІПСШ в медичні установи, направлення на діагностику та лікування туберкульозу, консультації з питань ВІЛ та ІПСШ, гепатитів В і С, проведення після тестового тестування, пере адресація в програми реабілітації, пере адресація в програми ЗПТ, консультування з питань вживання наркотичних речовин та наркотичної залежності, тощо.

Особлива увага приділяється психосоціальному консультуванню та мотивації клієнтів до безпечної поведінки, консультування для сімейних СІН та їх близьких.

3. Тренінги по безпечній поведінці для лідерів з числа СІН,

В ході реалізації проекту протягом 1 року заплановано 4 тренінги для лідерів з числа СІН.

Теми тренінгів:

- правила безпечного ін'єкційного вживання;

- профілактика повторного інфікування ВІЛ;

- профілактика передозування та формування навичок надання першої допомоги;

- ризики для здоров'я внаслідок вживання стимуляторів.

З даної активності будуть підготовлені 10 лідерів з числа СІН, які несуть інформацію в своє середовище про безпечну ін'єкційну та сексуальну поведінку. Тренінги проводяться за участю психолога, соціальних педагогів та лікарів - фахівців.

Тренінги з безпечної поведінки для лідерів з числа проводяться один раз в місяць.

4. Робота в групі самодопомоги для СІН.

На базі ГЦ проводяться групи самодопомоги для СІН за методом «рівний - рівному»(8-10 чол). Робота з цією групою дає змогу клієнтам проекту отримати кваліфіковану соціально - психологічну підтримку, подолати особисті кризи та налагодити соціальні контакти. Проводиться соціальним педагогом та соціальним працівником.

Групи самодопомоги для СІН проводяться 2-й та 4- й середу місяця з 14: 00 до 16:00

5. Робота в групі самодопомоги для жінок - СІН.

Заняття в групі відбуваються тільки жінок - СІН. Робота в цій групі надає змогу подолати спів залежність від чоловіків СІН та отримати психологічну підтримку по подоланню гендерної нерівності. Додатково, з метою мотивації клієнтів - жінок до активної участі в групах самодопомоги та волонтерської роботи в своєму середовищі їм видаються вологі серветки для інтимної гігієни, щоденні прокладки, тести на вагітність, тощо.

Групи самодопомоги для СІН проводяться 1-шу та 3- тю середу місяця з 14: 00 до 16:00

6. Робота групи самодопомоги для ОСБ

На базі ГЦ проводиться заняття в групі самодопомоги ОСБ за методом «рівний - рівному» (8 - 10 чол.). На цих заняттях обговорюються питання повсякденного життя ОСБ, питання профілактики насильства, зменшення ризику сексуальної поведінки, вживання наркотиків та алкоголю, важливість своєчасного обстеження, консультування, негативних наслідків в разі уникнення лікування або самолікування ІПСШ.

Групи самодопомоги для ОСБ проводяться 1-ший та 3- тій вівторок місяця з 14: 00 до 16:00

7. Групи творчої активності.

Для клієнтів ГЦ проводяться заняття творчої активності (арт - терапія). АРТ - терапія дає можливість клієнтам проекту розкрити свої творчі здібності, психологічно розвантажитись. Учасниками цієї групи протягом проектного року потрібно підготовити дві профілактичні вистави,сценарії до свят, днів народжень тощо. Вистави будуть показані в нічних клубах міста. Також клієнти займаються прикладним мистецтвом (виготовлення сувенірів, фото колажів, листівок тощо). Проводиться група режисером за фахом, соціальним педагогом, соціальним працівником та волонтером.

Групи творчої активності проводяться щотижня, середа, з 15:00 до 18:00.

8. Організація дозвілля.

З метою організації дозвілля клієнтів та їх мотивації до реабілітації організовано дводенний виїзд в літній табір реабілітаційного центру «Нове життя», який розташований в Ново -Ушицького району Хмельницької області (метод мотивації для діючих СІН погоджено з психотерапевтами реабілітаційного центру «Нове життя»).

Також клієнти мають можливість відвідувати вистави, концерти та інші місця дозвілля за сприянням партнерських та спонсорських організацій. Здійснюються святкування днів народжень та участь в профілактичних акціях. Створена бібліотека, для підвищення інтелектуального та культурного рівня клієнтів. Для фізичного розвитку та зняття психоемоційної напруги є універсальний міні тренажер.

Організація дозвілля проводиться один раз на тиждень.

9. Побутові послуги

Для малозабезпечених клієнтів надаються гігієнічно - побутові послуги, а саме: прання, прасування, можливість прийняття душу. З перукарнею що знаходиться поруч є домовленість на пільгових умовах отримання перукарських послуг.

Також в день проведення груп самодопомоги для жінок СІН та ОСБ, волонтер з їх числа, за фахом перукар, надає перукарські послуги учасника групи безпосередньо в приміщенні, де збирається група.

Крім, того для всіх відвідувачів ГЦ передбачено чай, каву, печиво, а для малозабезпечених клієнтів - швидкі гарячі обіди. Побутові послуги надаються щодня.

10. Навчання комп'ютерної грамотності.

Для клієнтів проекту є можливість навчанню ПК. По закінченню трьох місячного навчання, проводиться іспит, за результатами якого видається сертифікат про закінчення курсу навчання.

На базі ГЦ є Інтернет клуб, де клієнти можуть безкоштовно скористатися послугами інтерну.

Навчання комп'ютерної грамотності щотижня понеділок, вівторок, четвер з 13:00 - 15:00

11. Профілактика інфікування ВІЛ серед споживачів ін'єкційних наркотиків - стимуляторів через зміну індивідуальної поведінки на рівні групи.

Завдання: формування моделі поведінки серед клієнтів проекту, яка дозволить їм зберегти здоров'я та водночас виступити агентами зміни поведінки соціальних норм в середовищі наркотиків.

Цільова група: активні споживачі ін'єкційних наркотиків - стимуляторів, які вживають стимулятори, не рідше одного разу на 30 днів.

Цей вид діяльності включає: охоплення та навчання споживачів стимуляторів з питань профілактики ВІЛ-СНІД за допомогою моделі із зміни індивідуальної поведінки на рівні групи. Забезпечення учасників проекту шприцами, спиртовими серветками, презервативами, лубрикантами та профілактичними інформаційними матеріалами та іншими послугами, які передбачені які передбачені в напрямку «Профілактична робота серед споживачів наркотиків» переадресація клієнтів до організацій-партнерів проекту, а саме в обласний наркодиспансер, Хмельницьку міську поліклініку №4, обласний центр профілактики і боротьби зі СНІД, міський тубдиспансер.

Робота з клієнтами буде проводитись на трьох рівнях: індивідуальному, груповому, спрямованому безпосередньо на учасників групи, груповому, спрямованому на оточення учасників груп. Даний вид діяльності не є терапевтичною або групою самодопомоги, але групи мають терапевтичний ефект.

Характеристика цільової групи:

Учасниками групи будуть активні споживачі стимуляторів однієї статі (3 групи чоловіків, 1 група жінок), які вживають стимулятори не рідше 1 разу протягом 30 днів і які не з мотивовані до припинення вживання стимуляторів. Групи створюються кожні три місяця і складаються з 10 чол., тобто навчання на тренінгах пройдуть 40 чол. за 12 міс. реалізації проекта. (10 чол. Х 4 цикла = 40 чол.). Учасниками групи не можуть бути сімейні пари, або люди, яких пов'язують сексуальні стосунки, оскільки це може стати завадою при обговоренні деяких тем.

Кожна нова група, яка буде навчатися протягом 3 місяців буде складатись з нових учасників.

Структура проведення заняття (90 хвилин).

Частина 1 - Вступ (20 хв). Перша частина заняття використовується для неформального спілкування соціальних працівників з учасниками групи. Під час цього спілкування надається кава-пауза, а соціальні працівники збирають інформацію про стан та зміни в наркосцені на даний час. Таким чином забезпечується ненав'язливий регулярний моніторинг ситуації.

Перерва - 5 хв.

Частина 2. Структурований освітній компонент, присвячений заздалегідь визначеній темі (45 хвилин).

1. Соціальні педагоги допомагають учасникам групи вивчити певну тему;

2. Соціальні педагоги вчать учасників групи методам розповсюдження інформації в своєму оточенні.

Робочий цикл складається з 12 щотижневих занять, під час яких активні споживачі стимуляторів вчаться методам профілактики ВІЛ, навичкам проведення аутрич-роботи в своєму середовищі, яка використовується для самоорганізації самих клієнтів та служить методом збору інформації соціальними працівниками.

Кожне заняття проводиться протягом 90 хвилин. До початку роботи з групою, соціальними педагогом проводиться анкетування клієнтів з метою виявлення індивідуальних ризиків в учасників групи та швидке реагування на зміни в середовищі наркосцени.

Крім того, учасники групи, поза заняттями, будуть проводити бесіди в своєму середовищі, а саме: про безпечний секс, використання презервативів, користування індивідуальними засобами особистої гігієни. Вони також будуть допомагати соціальним працівникам в проведенні анкетування та опитування в своєму середовищі для виявлення лідерів, які мають вплив на інших. Це дасть змогу залучити їх в профілактичну роботу та навчити навичкам передачі інформації за принципом «рівний-рівному». Максимальна кількість учасників групи складає 10 чоловік. Якщо в процесі роботи групи деякі клієнти вибувають, на їх місце будуть залучені нові клієнти. Кожне заняття проводиться двома соціальними педагогами, які не змінюються протягом всього циклу занять.

12. Ресоціалізація та працевлаштування клієнтів ГЦ. Під час профілактичної роботи з представницями ОСБ, деякі з них висловлюють побажання змінити свою «професію» на іншу, соціально сприятливу.. З цією метою буде укладено угоду з Хмельницьким міським центром зайнятості населення про співпрацю і можливість набуття іншої професії та подальше працевлаштування або відкриття власної справи. Також на базі ГЦ проводититься консультування соціальних педагогів з приводу ресоціалізації та працевлаштування шляхом пошуку роботи через інтернет. В процесі реалізації проекту послугою було охоплино 17 осіб.

13. Телефон довіри - для клієнтів проекту, при ГЦ працює гаряча лінія телефону «Довіра» (з 10 до 18 год щоденно, (8-0382) 633234, (8-0382) 632206, в суботу та неділю (050) 436 60 45.

«Телефон довіри» призначений для профілактичної допомоги по телефону в кризових ситуаціях або для отримання інформації. Основною вимогою роботи «телефону довіри» - збереження таємниці бесіди з клієнтом, за виключенням тих випадків, коли виявляється наявність у абонента психічних розладів, що обумовлює безпосередню безпеку для абонента або оточуючих (в таких випадках ставиться до відома служба швидкої психіатричної допомоги, міліція).

Надання соціальних послуг умовно можна поділити на кілька етапів:

1. Підготовчий етап складається:

- Інтерв'ю з клієнтом (як що він сам відвідав ГЦ);

- Первинне обстеження клієнта;

- Бесіди з клієнтом, роз'яснення мети і завдань діяльності ГЦ;

- Інформування СІН щодо соціальних послуг, які він може отримувати;

- Мотивування клієнта на отримання соціальних послуг;

- Комплексне обстеження клієнта: збір детальної інформації про основні проблеми та потреб клієнта методом анкетування, співбесіди, спостереження тощо;

- Планування спільно з клієнтом отримання певних соціальних послуг.

2. Етап реалізації, надання конкретних, адресних послуг:

- Надання клієнту соціальні послуги;

- Планування спільно з клієнтом отримання певних соціальних послуг;

- Моніторинг процесу та оцінки якості надання послуг.

3. Заключний етап:

- Завершення і оцінка проведеної роботи щодо надання соціальних послуг клієнтові;

- Надання звіту і обговорення проведення роботи;

- Надання клієнтові інформацію про соціальну підтримку, якою клієнт або сім'я можуть скористатися в майбутньому.

- Надання клієнтові інформації або направлення до центрів ре соціалізації наркозалежних.

Основним критеріям початку надання послуг клієнтові є:

- самостійне усне звернення клієнта за соціальною послугою, бажання отримати її;

- добровільна згода клієнта щодо реєстрації з надання соціальних послуг (постановка на облік, як отримувача послуг);

- добровільна згода клієнта дотримуватися умов отримання конкретних соціальних послуг тощо.

Адміністратор - здійснює розробку матеріалів проекту, веде базу даних клієнтів проекту («Сайрекс»), готує регулярні звіт по роботі з клієнтам, бере участь у плануванні діяльності за проектом.

Направляє клієнтів до потрібного спеціаліста, оформляє облікову карточку клієнта, який відвідав ГЦ вперше та видає карточки клієнтів ГЦ, призначає час та місце консультації, веде групи навчання комп'ютерної грамотності.

До роботи залучаються волонтери - фізичні особи, віком не молодші 18 років, які пройшли підготовку або курси короткотермінові та екзаменовані.

Можливі функції волонтера:

- проводити реєстрацію відвідувачів;

- чергувати біля довідкового телефону, надавати інформацію про послуги, графіки роботи тощо;

- проводити обмін шприців та голок;

- розповсюджувати інформаційні матеріали;

- розповсюджувати дезінфікуючі засоби, презервативи тощо.

- розповсюджувати матеріальну, гуманітарну допомогу тощо;

- за умов спеціального навчання за методикою «рівний - рівному» виконувати деякі функції соціального працівника:

- консультувати відвідувачів щодо певних проблем;

- інформувати клієнтів про безпечну статеву поведінку, про можливість проходження анонімного тестування на ВІЛ/ІПСШ;

- брати участь у профілактичних заходах;

- розробляти інформаційні профілактичні матеріали.

Можливості волонтерів:

- волонтери швидше, ефективніше та безкоштовно розповсюджують інформацію про ГЦ, їхню рекламу серед цільової групи;

- волонтери можуть бути безкоштовними помічниками, які володіють «мовою» цільової групи, знати її особливості, не мають «вузького», «однобічного» професійного підходу тощо;

- ін'єкційні споживачі наркотиків будуть довіряти ГЦ, якщо в ній соціальні послуги надають такі ж люди, як вони самі;

- за допомогою волонтерів ГЦ, мають можливість виконувати більший обсяг робіт, надавати більшу кількість послуг;

- залучення волонтерів для надання певних послуг або для виконання певних видів діяльності надає можливість вивільнити час фахівців тощо.

Звітність є одним із найважливіших компонентом діяльності ГЦ. ГЦ надає соціальні послуги СІН, постійна звітність перед організацією, яка фінансує діяльність. Форми та періодична звітність визначаються внутрішніми правила та процедурами ГЦ.

Для обліку клієнтів - отримувачів соціальних послуг слід вести спеціальну облікову документацію.

Для ГЦ обов'язковими документами є:

- анкета первинної реєстрації клієнтів (Додаток Б);

- карта отримувача послуг;

- журнал відвідувань отримувачів послуг (Додаток В);

- журнал інструктажу з техніки безпеки праці;

- журнал реєстрації травм персоналу;

- журнал реєстрації консультацій (Додаток Г);

- журнал скарг та подяк;

- документація обліку клієнтів та надання послуг;

- графік роботи персоналу та табель обліку їх роботи.

Для аутрич - маршрутів такою документацією є:

- картка отримувача послуг;

- відомості обліку послуг;

- копія розпорядження органів влади щодо легальності надання послуг;

- копія накладної на засоби медичного призначення.

До роботи залучаються волонтери - фізичні особи, віком не молодші 18 років, які пройшли підготовку або курси короткотермінові та екзаменовані.

Можливі функції волонтера:

- проводити реєстрацію відвідувачів;

- чергувати біля довідкового телефону, надавати інформацію про послуги, графіки роботи тощо;

- проводити обмін шприців та голок;

- розповсюджувати інформаційні матеріали;

- розповсюджувати дезінфікуючі засоби, презервативи тощо.

- розповсюджувати матеріальну, гуманітарну допомогу тощо;

- за умов спеціального навчання за методикою «рівний - рівному» виконувати деякі функції соціального працівника:

- консультувати відвідувачів щодо певних проблем;

- інформувати клієнтів про безпечну статеву поведінку, про можливість проходження анонімного тестування на ВІЛ/ІПСШ;

- брати участь у профілактичних заходах;

- розробляти інформаційні профілактичні матеріали.

Ефективність роботи ГЦ провіряється внутрішнім контролем та зовнішнім.

Внутрішній контроль здійснює:

- керівник ГЦ;

- спеціальний фахівець із моніторингу та оцінки.

Зовнішня система контролю торкається, насамперед, оцінки діяльності центру, якості послуг на відповідність їх стандартам якості соціальних послуг СІН.

Внутрішня і зовнішня оцінка діяльності щодо надання соціальних послуг СІН здійснюється за наступною схемою:

- оцінка послуг (якість, об'єм, задоволеність клієнтів);

- оцінка персоналу (відповідність посади кваліфікації фахівця, наявність необхідних знань та навичок, додаткова спеціалізація, наявність сертифікатів додаткового навчання, підвищення кваліфікації, результат атестації, мотивація до професійного вигорання);

- оцінка керівника (наявність необхідних знань та навичок, спеціальне навчання управлінської діяльності, навички стратегічного планування, знання в області менеджменту, прогнозування тощо);

- оцінка закладу (наявність ліцензії, необхідної для надання послуг документації, приміщення, обладнання, відповідність діяльності місії, статутним завданням організації тощо).

Для оцінки якості використовують наступні критерії:

1. повнота надання послуг;

2. оптимальність

3. результативність: матеріальна, нематеріальна;

4. івень задоволе6ння клієнта;

5. зручність;

6. адекватність послуг потребам клієнта;

7. безпечність;

8. анонімність та конфіденційність;

9. комплексність послуг;

10. доступність;

11. своєчасне надання послуг

Під час здійснення внутрішнього та зовнішнього контролю використовую наступні методи:

- аналіз документації;

- супервізія;

- спостереження;

- співбесіди з керівництвом;

- співбесіди з фахівцями;

- співбесіди з клієнтами;

- спеціальні опитувальники керівництва;

- спеціальні опитувальники фахівців;

- спеціальні опитувальники клієнтів тощо.

2.2 Результати роботи громадського центру зі споживачами ін'єкційних наркотиків

Робота громадського центру передбачає акцент на інформаційно-просвітницькій діяльності, а також використовує стратегії мотиваційного посилення:

1) психологічне консультування (індивідуальне та групове) з використанням когнітивно-біхевіорального підходу, терапії мотиваційного посилення, методики групової взаємодії, конфронтаційного методу;

2) освітній метод з акцентом на принцип “ Рівний-рівному “ ;

3) система сімейна психотерапія (елементи);

4) антистресові методики (релаксаційна техніка);

Усі ці методи добре зарекомендували себе в психотерапевтичній роботі з особами, залежних від наркотичних речовин.

Дослідження проводилось на базі Громадського центру з клієнтами проекту та соціальними педагогами. Основними принципами роботи з клієнтами СІН є конфіденційність, добровільність та простота процедур опитування.

Завданнями експериментальної частини:

1. Перевірити ефективність організації роботи соціального педагога з надання комплексних послуг.

2. Розробити методичні рекомендації і пропозиції щодо організації роботи соціального педагога з надання комплексних послуг споживачам ін'єкційних наркотиків

База дослідження: громадський центр зменшення шкоди. На різних етапах дослідження прийняло участь 40 клієнтів громадського центру, 10 осіб, що не є клієнтами громадського центру та 10 соціальних педагогів.

Першим етапом нашого дослідження є статистична перевірка поінформованості з питань профілактики ВІЛ/СНІД та основні шляхи передачі, інфекції які передаються статевим шляхом, гепатити, туберкульоз, та безпечної поведінки. Нами була розроблена анкета з 10 питань (Додаток Д), яка визначить рівень обізнаності з цих питань.

Підчас проведення анкетування було опитано 10 респондентів клієнтів СІН ГЦ та 10 респондентів СІН, що не є клієнтами ГЦ.

Результаті анкетування клієнтів та осіб, що не є клієнтами ГЦ приведені у таблиці 2.2.1.

Таблиці 2.2.1.

Результати анкетування клієнтів та не клієнтів ГЦ

№п	клієнтів (%)	не клієнтів (%)
1	83	44
2	84	23
3	78	36
4	80	43
5	90	76
6	76	33
7	92	42
8	87	49
9	95	55
10	85	35

Отже, з таблиці видно що обізнаність осіб не клієнтів значно нижча, ніж у клієнтів ГЦ. На питання профілактики гепатитів, туберкульозу, ІПСШ не клієнтам не мали чіткого розуміння шляхів передачі та симптоми прояву хвороб.

Для оцінки психологічного стану нарко - та алкоголезалежними використовували показники агресивності. Для діагностики був використаний опитувальник Басса-Дарки [3; с.78]. Це одна з найбільших пошириних у зарубіжній психології методик дослідження агресивності. Згідно з уявленням, агресія є одним із розповсюджених способів рішення проблем, які виникають у складних і тяжких (фрустраційних) ситуаціях, що викликають психічну напруженість.

А.Бассом та А.Даркою в 1957 році був розроблений опитувальник, який складається з 8 субшкал, котрі вважаються важливими показниками агресії. Цей опитувальник широко використовується не тільки в зарубіжній, але й у вітчизняній практиці.

Опитувальник Басса-Дарки (Додаток Ж) виявляє наступні форми агресивних і ворожих реакцій:

1. Фізична агресія (напад) - використання фізичної сили проти іншої особи.

2. Непряма агресія -- під цим терміном розуміють як агресію, що непрямими шляхами направлена на іншу особу - злі плітки, жарти, так і агресію, ні на кого не направлена -- вибух злості, яка проявляється в крикові. Ці вибухи характеризуються не направленістю, а хаотичністю.

3. Схильність до роздратування - готовність при найменших збудженнях до прояву грубості, різкості, запальності.

4. Негативізм - опозиційна форма поведінки, яка направлена проти авторитету чи керівника, ця поведінка може зростати від пасивного опору до активної боротьби з встановленими звичаями і законами.

5. Образа - заздрість і ненависть до оточуючих, обумовлені почуттям гніву на весь світ за дійсні чи уявні страждання.

6. Підозрілість - недовіра і обережність по відношенню до людей, яка базується на впевненості, що оточуючі хочуть здійснити шкоду.

7. Вербальна агресія - вираження негативних відчуттів як через форму (суперечка, крик) так і через зміст словесних відповідей (погроза, прокляття).

8. Почуття провини виражає можливу впевненість досліджуваного в тому, що він є поганою людиною, чинить злісно, наявність у нього докорів сумління.

Дослідження проводилось анонімно. Кожному з опитаних присвоювався порядковий номер від 1-го до 30-го. Таким чином забезпечувалась анонімність. Кожен з опитаних заповнював бланк добровільно та самостійно. Дане дослідження було проведено серед нарко залежних.

У дослідженні взяли участь 30 осіб, віком від 17 - 25 років (10 осіб), від 26 - 31 років (10 осіб), від 32 - 46 років (10 осіб).

Наркотизація найтіснішим чином вплітаються в структуру девіантного способу життя людини. Встановлено, що серед засуджених за агресивні злочини, 90% були скоєні в нетверезому стані. На протязі всього періоду спостерігається чітко виражена динаміка агресивності (таблиця 2.2.2.).

Таблиця 2.2.2.

Прояви різних форм агресивності в залежності від віку (до проведення інформаційно-виховної роботи)

Вікові групи	Форми агресивності
	Фізична	непряма	вербальна	негативізм
17-25 років	49%	32%	34%	45%
26 - 31 років	54%	48%	51%	64%
32 - 46 років	61%	51%	72%	65%

Аналіз приведених даних свідчить про те, що у 17-25- річних людей переважають фізичні форми агресивності. Особливо швидкими темпами з віком росте негативізм. Підчас дорослішання у молодих людей все сильніше виявляється вербальна агресія. У приведеній (таб 2.2.3) наведені різні форми прояву агресивності в залежності від віку, після проведення інформаційно - виховної роботи.

Таблиця 2.2.3

Прояви різних форм агресивності в залежності від віку (після проведення інформаційно-виховної роботи)

Вікові групи	Форми агресивності
	Фізична	непряма	вербальна	негативізм
17-25 років	39%	12%	24%	40%
26 - 31 років	51%	40%	30%	55%
32 - 46 років	48%	40%	62%	45%

Аналіз приведених даних після проведення інформаційно-виховної програми свідчить про те, що;

- у 17-25- річних людей зменшилась непряма форма агресивності (з 32 % до 12 %);

- серед осіб 26 - 31 років зменшилась вербальна агресивності (з 51 % до 30 %);

- у осіб 32 - 46 років - відмічається тенденція до зниження всіх форм агресивності.

Але ці показники в порівнянні з тими, що були встановлені до проведення інформаційно-виховної програми достовірні.

Наркозалежні особи молодого віку залежні від мікросередовища і конкретної ситуації. Одним з визначальних елементів мікросередовища у відносинах тих, що формують особу, є сім'я - близьке оточення. При цьому вирішальним є не її склад - повна, неповна, така, що розпалася, - а етична атмосфера, взаємостосунки, які складаються між дорослими членами сім'ї, між дорослими і дітьми.

У приведеній (таб. 2.2.4) є значні відмінності в прояві агресивності між чоловіками та жінками (до проведення інформаційно - профілактичної роботи), та після (таб 2.2.5)

Таблиця 2.2.4.

Прояви різних форм агресивної поведінки (до проведення інформаційно-виховної програми)

Вікові групи	стать	Форми агресивності %
		фізична	непряма	вербальна	негативізм
17-25 років	чоловіки	70	40	62	68
	жінки	30	25	38	36
26 - 31 років	чоловіки	59	49	52	69
	жінки	38	41	69	62
32 - 46 років	чоловіки	61	39	81	82
	жінки	59	59	60	52

Таблиця 2.2.5.

Прояви різних форм агресивної поведінки (після проведення інформаційно-виховної програми)

Вікові групи	стать	Форми агресивності %
		фізична	непряма	вербальна	негативізм
17-25 років	чоловіки	62	33	50	61
	жінки	25	22	30	31
26 - 31 років	чоловіки	45	41	45	58
	жінки	31	36	59	55
32 - 46 років	чоловіки	55	33	70	74
	жінки	52	46	50	41

Аналіз приведених в таблицях даних показує, що найбільшою агресивністю відрізняються 17-25-річні хлопці, у яких переважає фізична агресія. У юнаків з віком відбувається загасання фізичної агресії, а у дівчат спостерігається зростання цієї форми агресивності. При спаді непрямої агресії у юнаків, йде значне збільшення у дівчат. У 26-31 років спостерігається зниження вербальної агресії у чоловіків, при постійному наростанні цієї агресії у жінок. До 26 - 31 років у чоловіків так само відбувається сплеск вербальної агресії. Негативізм значно сильніше виявляється у чоловіків. У жінок негативізм дещо затухає при переході від 26 до 32 років. На підставі аналізу приведених даних виникає необхідність детальнішого вивчення агресивності дівчат. За зовнішньою грубістю чоловіків і скритністю жінок лежить складна картина статево-вікових відмінностей їх розвитку, зокрема розвитку і прояву різних форм агресивності. На мал. 2.2.1 приведені відсоткові значення індексу агресивності.

Малюнок 2.2.1 Відсоткові значення індексу агресивності

Слідуючим етапом дослідження є визначення ступень розвитку професійних навичок та умінь соціальних педагогів. Нами була розроблена анкета (Додаток И) для визначення за семибальною шкалою ступінь розвитку професійних навиків та умінь.

У дослідженні приймало участь 5 соціальних педагогів ГЦ. Двоє соціальних педагогів в цьому проекті працюють більше трьох років, двоє більше двох років і один соціальних працівник біля 1 року.

Результати діагностування розвитку професійних навиків і умінь соціальних педагогів за семибальною шкалою, представлений у таблиці 2.2.6.

Таблиця 2.2.6

Результати анкетування соціальних педагогів, за семибальною шкалою

№ п	1с.п. який працює більше 3-х років	2с.п. який працює більше 3-х років	3с.п. який працюють більше 2-х років	4с.п. який працюють більше 2-х років	5с.п. який працюють більше 1-го року
1	6	5	5	5	4
2	6	7	5	4	4
3	6	5	5	5	4
4	7	6	6	6	3
5	6	5	4	5	5
6	4	5	6	6	5
7	4	5	5	5	4
8	5	4	5	4	4
9	4	4	4	5	6
10	5	6	5	4	3
11	5	5	6	5	4
12	5	7	7	6	5
13	5	6	5	5	4
14	5	6	6	5	4
15	7	7	6	7	7
16	6	7	7	6	7

За результатами діагностування розвитку професійних навиків і умінь соціальних педагогів можна зробити такі висновки що, ті працівники які працюють більше 3-х років мають більш розвинуті практичні професійні навички та уміння: це проведення індивідуальних бесід, мотивування клієнтів до зміни поведінки, проведення тренінгових груп та уміння працювати з тренініговою групою.

У всіх є потреба професійного розвитку та потреба особистісно зростати.

Підчас бесіди з соціальними педагогами з'ясувалось що вони хтіли би отримувати підвищення професійної кваліфікації за допомогою: тренінгів, семінарів, модульних курсів, методичних рекомендацій, обмін досвідом.

Наступним етапом нашого дослідження це ефективність потреб клієнтів (Додаток К). Нами розроблена анкета для клієнтів ГЦ. В опитуванні приймали участь клієнти ті хто має роботу постійну або тимчасову чи дохід та має житло - 10 клієнтів, і 10 клієнтів ті що не мають роботи, втрачені соціальні зв'язки та не мають житла. За цими показниками виділили дві групи А та Б.

Результати опитування дали такі показники: дві групи зазначили послуги які надаються на базі ГЦ: це медичні, психологічні, інформаційні, юридичні користуються усі, але побутові послуги та експрес обіди, чай, кава та печиво, більше зазначила група Б - клієнтів в яких втрачені соціальні зв'язки, вони більш вразливі не мають постійного місця проживання та не мають постійних коштів на своє існування.

Були надані побажання до впровадження таких послуг:

- медичні (консультації хірурга, стоматолога);

- гігієнічні (придбання зубної пасти, зубних щіток та по можливості одноразові станки для гоління), послуги перукаря;

- профорієнтації - навчання швейному ділу.

Таким, чином СІН задоволені послугами, які надаються на базі ГЦ.

Подальший етап дослідження полягає у визначенні:

- комплексності послуг та задоволеність клієнтів;

- конфіденційність4

- повага та безпека з боку працівників проекту;

- та професіоналізм персоналу.

Нами було розроблена анкета (Додаток Л). Підчас дослідження було опитано 10 клієнтів ГЦ, без участі соціальних педагогів та працівників центру. Потрібно було оцінити роботу соціальних педагогів за такими показникими:

Відмінно - (A);

Добре - (B);

Задовільно - (C);

Погано - (D).

Отже, за результатами опитування отримали результати за такими параметрами:

- комплексність послуг та задоволеність клієнтів- А,

- конфіденційність повага та безпека - А ;

- задоволеність клієнта - А ;

- професійність персоналу - А.

Загалом СІН позитивно ставляться до ГЦ. 99% респондентів задоволені ставленням до низ з боку персоналу ГЦ і подальшому планують в подальшому користуватися послугами центру.

Останнім етапом дослідження є визначення функції соціального педагога які працюють в умовах громадського центру зі споживачами ін'єкційних наркотиків. Запропоновано довільно обрати кількість із перехованих 12 функцій соціального педагога та оцінити їх важливість за 10 - ти бальною шкалою. (Додаток М).

В дослідженні приймало 10 соціальних педагогів.

Опитані визначили такі функції соціального педагога як:

діагностична - 5 експертів (середній бал 10),

прогностична - 5 (10);

перетворювальна - 5 (10);

соціально-медична - 5 (8);

комунікативна - 4 (9,25);

соціально-педагогічна -- 4 (9,25);

рекламно-пропагандистська - 4 (8,5);

превентивна - 4 (8,5);

правозахисна - 4 (8,25);

соціально-економічна - 4 (7,75);

організаторська - 4 (7,5);

психотерапевтична - 3 (7).

2.3 Методичні рекомендації, щодо подальшої роботи із споживачами ін'єкційних наркотиків

Вся інформація, приведена в попередніх розділах дає можливість підвести певні виводи і сформулювати загальні рекомендації, які в майбутньому допоможуть громадським центрам зниження шкоди ефективно працювати і виконувати свою місію.

На основі зарубіжного досвіду роботи громадських центрів і узагальнення досвіду роботи подібних центрів в Україні можна зробити цілий ряд загальних висновків та рекомендацій для забезпечення успішної роботи в майбутньому.

Для продовження роботи щодо створення позитивного оточення споживачів ін'єкційних наркотиків необхідно проводити цілеспрямовану, інформаційно - освітню роботу серед широких верств насе6лення з метою формування толерантної громадської думки стосовно наркозалежних та громадських центрів які надають їм допомогу. Для цього доцільно активніше використовувати різноманітні засоби масової інформації, залучати до висвітлення діяльності громадських центрів, створення інформаційних матеріалів для споживачів ін'єкційних наркотиків. Окремо слід розробити стратегію роботи з ЗМІ.