Особливості консультативної роботи соціального працівника з прийомними сім’ями в умовах центру соціальних служб сім’ї та молоді

7. Безпалько О.В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях. Навчальний посібник. - К.: Логос, 2003. - 134 с.

8. Большаямедицинскаяэнциклопедия / Гл. ред. акад. А. Н. Бакулев. 2-е изд. - М.: Большая сов. энцикл., 1958. - Т. 8. - 1184 с.

9. Виноградова-Бондаренко В.Є. Виховання безпритульних дітей в Україні 20-х років ХХ століття: Дис. канд. пед. Наук: 13.00.01 - К., 2001. - 221 с.

10. Волинець Л.С., Говорун Т.В., Пеша І.В., Бевз Г.М., Юрченко В.І. як навчитися поважати себе та інших. Поради психолога: Випускнику школи-інтернату для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування / Український ін-т соціальних досліджень. - К., 2000. - 79 с.

11. Голик А.Н. Социальнаяпсихиатрия сирітства. - М.: Лабораторія базальних знаний, 2000. - 192 с.

12. Гуманістична психологія: Антологія: навч.посіб.длястуд. вищ. навч. закладів: У 3-х т. / упорядники й наукові редактори Р.Трач (США) в Г. Балл (Україна). - К.: Пульсари, 2001. т.1: Гуманістичні підходи в західній психології ХХ ст. - С. 213 - 217

13. Дети в кризисных ситуациях: профилактика негативных явлений и социально-психологическая помощь / под ред. И.Д. Зверевой. - К.: Науковийсвіт, 2001. - 63 с.

14. Дж. Баттерворт, М. Харрис. Принципы психологи развития. - М.: «Когито-Центр», 2000. - 350 с.

15. Дитина в прийомній сім'ї: Нотатки психолога / Г. М. Бевз, І. В. Пеша - К.: Український ін-т соціальних досліджень. 2001. - 101 с.

16. Дитинство в Україні: права, гарантії, захист: зб. док. - К.: “Столиця”, 1998. - Ч. 1. - 248 с.

17. Діагностичні критерії з DSM-III-R: Пер. з англ. - К.: Абрис, 1994. - 272 с.

18. Діти державної опіки: проблеми, розвиток підтримка: Навчально-методичний посібник у 2 кн. // Бевз Г.М., Боришевський М.Й., Тарусова Л.І. та інші. - К.: Міленіум, 2005. - 286 с.

19. Дубровина И.В., Лисина М.И. Особеностипсихическогоразвитиядетей в семье и в домах ребенка // Возрастныеособенностипсихическогоразвитиядетейю - М., 1982. - С. 192

20. Ейдемиллер Э.Г., Добряков И.В., Никольская И.М. Семейныйдиагноз и семейнаяпсихотерапия.: Уч. пос. для врачей и психологов. - СПб.: Речь. 2003. - 336 с.

a. Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. N 2402.

21. Зарецкий В.К., Дубровская М.О., Ослон В.Н., Холмогорова А.Б. Пути решения проблемы сиротства в России. - М.: ООО «Вопросы психологии», 2002. - 208 с.

22. Зінченко А. Безпритульність як соціальне явищ (до історії розв'язання проблеми) // Соціальна політика і соціальна робота. - 1998. - № 1-2. - С. 78 - 86.

23. Знайти себе: життєві історії випускників інтернатів. - К.: Український інститут соціальних досліджень, 2001. - 201 с.

24. Ілляшенко Т.Д., Обухівська А.Г. Як начати дітей з порушенням психофізичного розвитку. - К.: Ніка - центр, 2003. - 324 с.

25. Консультування сім'ї: методичні поради для консультування батьків. - Частина 2 / за ред.. В.Г. Постового. - К.: ДЦССМ, 2003. 303 с.

26. Коренєв М.М., Лебець І.С., Мойсеєнко Р.О. Медико-психологічні та соціальні проблеми дітей-сиріт. - Х.; К.: Веллар, 2003. - 240 с.

27. Крайц Г. Психологияразвития. - СПб.: 2000. - 992 с.

28. Лактионова Г.М. и др.. Инновационныеформыопекидетей: международный и национальный опит. - К.: Наук. світ, 2001. - 61 с.

29. Лангмейер Й., Матейчек З. Психическаядепривация в детскомвозрасте. - Прага: Авиценум, 1984. - 334 с.

30. Лангмейер Й., Матейчик З. Психическаядепривация в детском воздасте. - М.: Авиценум: Медицинскоеиздательствою - М., 1991. - 222 с.

31. Лишение родительського попечительства: Хрестоматія: Учеб. пособие для студентовпедагогическихуниверситетов и институтов / ред..-сост. В.С. Мухина. - М.: Просвещение, 1991. - 223 с.

32. Максимова Н.Ю. Роль соціального супроводу у життєвлаштуванні дітей-сиріт // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. - 2003. - № 3 (липень - вересень). - С. 27 -32.

33. Медицинскийсловарь (Oxford). /пер с англ. - М.: Вече, АСТ, 1999. - Т. 2. - С. 11.

34. Методичний посібник по проведенню тренінг-курсу для соціальних працівників з питань підбору, підготовки та соціального супроводу прийомних батьків / О.О. Яременко, Н.М. Комарова, Г.М., Бевз, Л.С. Волинець та ін. - К.: Український інститут соціальних досліджень, 2000. - 128 с.

35. Методичні рекомендації соціальним працівникам щодо підготовки прийомних батьків /Н.М. Комарова, Л.С. Волинець, Н.В. Салабай, І.В. Пєша, Г.М. Бевз - К.: “Студцентр”, 1998. - 226 с.

36. Миллер С. Психология развития: методы исследования. - СПб.:Питер, 2002. - 465 с.

37. Навайтис Г. Семья в психологическом консультировании. - М.: Московський психолого-социальный институт: Воронеж: НПО «МОДЭК», 1999. - 224 с.

38. Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді “Про затвердження Програми “Соціальний супровід дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей” затвердженої від 01.10.2002 № 658.

39. Ослон В.Г., Холмогорова А.Б. Проблемысиротства в России: соціально-исторические и психологическиеаспекты//Семейнаяпсихология и психотерапия - 2001. - №1. - С. 38.

40. Особина М.В. Секретный мир детей в пространстве мира взрослых. - СПб.: Питер, 2000. - 288 с.

41. Павлик Н.П. Підготовка волонтерів до роботи з соціальними сиротами. Навчально-методичний посібник. - Житомир, 2004. - 72 с.

42. Пеша І. В. Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (проблеми реформування). - К.: Логос, 2000. - 87с.

43. Пеша І.В., Петрочко Ж.В., Сачивець К.В., Яремко О.О. Як організувати своє життя: побутові проблеми: Випускнику шк.. - інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування / Український ін-т соціальних досліджень. -К.: УІСД, 2001. - 87 с.

44. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про прийомну сім'ю” від 26 квітня 2002 р. N 565

45. Прийомна сім'я: оцінка ефективності опіки (методичні рекомендації для соціальних працівників) /О.О. Яременко, Н.М. Комарова, Г.М. Бевз, Л.С. Волинець та ін. - К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000. - 78 с.

46. Прихожан А.М., Толстых Н.Н. Психология сиротства. 2-е изд. - СПб.: Питер, 2005. - 400 с.

47. Психическое развитие воспитанников детского дома / под ред. И.В. Дубровиной, А.Г. Рузской; Научно-исследовательский институт общей и педагогической психологии Академии педагогических наук СРСР. - М.: Педагогика, 1990. - 264 с.

48. Психологическийсловарь /под ред. В.П. Зинченко, Б.Г. Мещерякова. - М.: Педагогика Пресс, 1999. - 440 с.

49. Психология здоровья: Учебник для вузов / под ред. С.Г. Никифорова. - СПб.: Питер , 2006. - 607 с.

50. Руководство по предупреждениюнасилия над детьми: Учеб. изд. /под.ред. Н.К. Асановой. - М.: ВЛАДОС, 1997. - 512 с.

51. Самосознание и защитные механизмы личности: Хрестоматия. - Самара: Бахрамм, 2003. - 656 с.

52. Сатир В. Психотерапиясемьи. - Речь.: СПб, 2000. - 281c.

53. Сидоров В.Н. Деятельность социального работника: роли, функции, умения. - М.: 2000 - 112 с.

54. Словник-довідник для соціальних педагогів та соціальних працівників /За заг. ред. А.Й. Капської, І.М. Мінчук, С.В. Толстоухової. - К., 2000. - 260 с.

55. Соціальна робота в Україні: перші кроки / під ред. В. Полтавця. - К.: Видавничий дім «КМ Асаdеmіа», 2000. - 236 c.

56. Соціальне сирітство в Україні: експертна оцінка та аналіз існуючої в Україні системи утримання та виховання дітей, позбавлених батьківського піклування / авт. кол. Л.С. Волинець, Н.М. Комарова, О.Г. Антонова. - К.: Знання, 2000. - 275 с.

57. Соціальне становлення дитини у прийомній сім'ї: соціальний супровід: Навч.метод. посіб. /Л.С. Волинець, А.Й. Капська, Н.М. Комарова, І.В. Пєша, Г.М. Бевз, Л.В. Волинська, О.О. Яременко - К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000. - 127 с.

58. Соціальні служби - родині: Розвиток нових підходів в Україні/ за ред. І. М. Григи, Т.В.Семигіної. - К.: Дата Банк Україна, 2002 - 128 с.

59. Трубавіна І.М. Консультування сім'ї. Науково-методичні матеріали. Частина І. - К.: ДЦССМ, 2003. - 88 с.

60. Трубавіна І.М. Способи і форми консультування сім'ї // зб. н. пр. « Теоретичні питання освіти та виховання». - К.: КДАУ, 2002. - 281 с.

61. Целуйко В.М. Психология современной семьи: Кн. для педагогов и родителей. - М.: Гманит. изд. Центр «Владос», 2004. - 236 с.

62. Черников А. В. Интегративная модель системнойсемейнойпсихотерапевтическойдиагностики. Тематическоеприложение к журналу “Семейнаяпсихология и семейнаятерапия”. - М.: отпечатано в типографи АО «ЭКОС», 1997. - С. 89.

63. Чи зійдуться наші долі... реінтеграція батьків і дітей: перші кроки до усвідомлення проблеми/ авт. кол.: Л. С. Волинець, Т. В. Говорун, Г. І. Постолюк, Л. В. Косаревська, Л. В. Балим. - К.: Видавництво, 2002. - 104 с.

64. Энциклопедическийсловарьмедицинскийтерминов. В 3-х т. /Гл. ред. Б. В. Петровский. - М.: Большая сов. энцикл., 1982. - Т.1. - 405 c.

65. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1996. - 344 с.

66. Яковенко В.С. Виховання та усиновлення дітей-сиріт. - Кіровоград, 1998. - 336 с.

67. Ялом И. Теория и практика групповойпсихотерапии - СПб.: Издательство «Питер» , 2000. - С. 534 - 584.

Додаток А

Положення про прийомну сім'ю

Загальна частина

1. Метою утворення прийомної сім'ї є забезпечення належних умов для зростання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, шляхом влаштування їх у сім'ї на виховання та спільне проживання.

2. Прийомна сім'я - сім'я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Діти, уражені ВІЛ-інфекцією, можуть влаштовуватися для виховання та спільного проживання у прийомній сім'ї за наявності відповідних висновків органів опіки та піклування і закладів охорони здоров'я, а їх загальна кількість не повинна перевищувати чотирьох осіб. (Абзац перший пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ№ 33 від 15.01.2005; в редакції Постанови КМУ№ 107 від 06.02.2006).

Прийомні батьки - подружжя або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли на виховання та спільне проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. (Абзац другий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ№ 107 від 06.02.2006).

Прийомні діти - діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані до прийомної сім'ї.

Прийомні діти виховуються у прийомній сім'ї до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації - до його закінчення, але не пізніше досягнення ними 23-річного віку. (Абзац четвертий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ№ 107 від 06.02.2006).

3. У разі утворення прийомної сім'ї прийомні батьки беруть за плату прийомних дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов.

4. За прийомними дітьми зберігаються пільги і державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Утворення прийомної сім'ї

5. Рішення про утворення прийомної сім'ї приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим комітетом міської ради (міст республіканського значення Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) на підставі заяви сім'ї або окремої особи, які виявили бажання утворити прийомну сім'ю, за поданням відповідного висновку служби у справах неповнолітніх районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчих комітетів міських рад про можливість утворення прийомної сім'ї за результатами проходження курсу підготовки і рекомендацією відповідного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Зазначена сім'я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, обов'язково інформується про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дітей, яких вони бажають взяти на виховання та спільне проживання. (Абзац перший пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ№ 33 від 15.01.2005; в редакції Постанови КМУ№ 107 від 06.02.2006).

Орган, який прийняв рішення про утворення прийомної сім'ї, несе відповідальність за її функціонування відповідно до законодавства.

6. На підставі рішення про утворення прийомної сім'ї між прийомними батьками та органом, який прийняв рішення про її утворення, укладається договір про влаштування дітей до прийомної сім'ї на виховання та спільне проживання (далі - договір) за формою згідно з додатком.

Дія договору припиняється у разі виникнення в прийомній сім'ї несприятливих умов для виховання дітей та спільного проживання (важка хвороба прийомних батьків, зміна їх сімейного стану, відсутність взаєморозуміння батьків з дітьми, конфліктні стосунки дітей), невиконання прийомними батьками обов'язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей, порушення схеми антиретровірусної терапії дитини, повернення дітей рідним батькам (опікуну, піклувальнику, усиновителю), досягнення дитиною повноліття, досягнення батьками пенсійного віку, за згодою сторін та з інших причин, передбачених договором. (Абзац другий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 33 від 15.01.2005, N 107 від 06.02.2006).

У разі припинення дії договору сім'я позбавляється статусу прийомної, а питання про подальше влаштування дітей вирішується органом опіки і піклування (дітей, уражених ВІЛ-інфекцією, - органом опіки і піклування на підставі висновку закладу охорони здоров'я), який вживає вичерпних заходів до запобігання поверненню (влаштуванню) дітей в інтернатні заклади. (Абзац третій пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 33 від 15.01.2005; в редакції Постанови КМ N 107 від 06.02.2006).

7. Контроль за виконанням договору, а також за умовами проживання, виховання прийомних дітей здійснюють місцеві служби у справах неповнолітніх і органи опіки та піклування районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих комітетів міських рад.

8. Місцеві служби у справах неповнолітніх, відділи освіти, охорони здоров'я (головні лікарі центральних районних лікарень), праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих комітетів міських рад, адміністрація закладів, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, надають допомогу кандидатам у прийомні батьки в підборі дітей та налагодженні контактів з ними.

Влаштування дітей у прийомну сім'ю проводиться з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли віку вибуття з прийомної сім'ї. У разі досягнення пенсійного віку одним з прийомних батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках за згодою сторін прийомна сім'я може функціонувати і після досягнення прийомними батьками пенсійного віку, але не більше ніж протягом п'яти років. (Пункт 8 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 107 від 06.02.2006).

9. Обласні центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо періодично, але не рідше ніж раз на два роки, організовують навчання для прийомних батьків з метою підвищення їх виховного потенціалу. Курс підготовки проводиться за програмою, затвердженою наказом центрального органу виконавчої влади з питань сім'ї, дітей та молоді. (Абзац пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 33 від 15.01.2005, N 107 від 06.02.2006).

Для прийомних батьків, які виховують дітей, уражених ВІЛ-інфекцією, відділи у справах сім'ї, дітей та молоді разом із закладами охорони здоров'я організовують навчання з догляду за такими дітьми не рідше одного разу на рік за програмою, затвердженою Мінсім'ядітимолоддю разом з МОЗ (Пункт 9 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 33 від 15.01.2005).

9.1. Соціальне супроводження прийомних сімей здійснюється центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, що передбачає надання комплексу правових, психологічних, соціально-педагогічних, соціально-економічних, соціально-медичних та інформаційних послуг, спрямованих на створення належних умов функціонування прийомної сім'ї.

Соціальне супроводження прийомної сім'ї здійснюється постійно.

Для здійснення соціального супроводження за прийомною сім'єю закріплюється соціальний працівник відповідного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, який пройшов спеціальну підготовку за програмою, затвердженою наказом центрального органу виконавчої влади з питань сім'ї, дітей та молоді. Соціальний працівник проходить навчання не рідше ніж один раз на п'ять років.

У разі відсутності за місцем проживання прийомної сім'ї центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді соціальне супроводження здійснює міський або обласний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Порядок здійснення соціального супроводження прийомної сім'ї затверджується наказом центрального органу виконавчої влади з питань сім'ї, дітей та молоді і реєструється у Мін'юсті.

Спеціалісти центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді проходять курс спеціальної підготовки до роботи з прийомними сім'ями, в яких виховуються діти, уражені ВІЛ-інфекцією.

9.2. Заклади охорони здоров'я організовують проходження прийомними дітьми обов'язкового медичного огляду, їх диспансерний нагляд та проведення антиретровірусної терапії дітям, ураженим ВІЛ-інфекцією (за показаннями).

9.3. Органи управління освітою забезпечують право на здобуття освіти прийомними дітьми, у тому числі ураженими ВІЛ-інфекцією, за формою залежно від стану їх здоров'я.

Влаштування дітей до прийомної сім'ї

10. На кожну дитину, яка передається у прийомну сім'ю, органи опіки і піклування зобов'язані видати такі документи:

рішення органу опіки і піклування про направлення дитини у прийомну сім'ю;

свідоцтво про народження дитини;

висновок про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини;

довідка (атестат) про освіту або висновок про рівень розвитку, наданий психолого-медико-педагогічною консультацією;

рішення органу опіки і піклування за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, про встановлення відповідного статусу такої дитини та документи, на підставі яких ухвалено таке рішення (документи про батьків або осіб, що їх замінюють:

копія свідоцтва про смерть, вирок або рішення суду, довідка про хворобу, розшук батьків та інші документи, що підтверджують відсутність батьків або неможливість виховання ними своїх дітей тощо;

опис належного дитині майна, у тому числі житла, та відомості про осіб, які відповідають за його збереження);

довідка про наявність та місцезнаходження братів і сестер чи інших близьких родичів дитини;

пенсійне посвідчення на дітей, які одержують пенсію, копія ухвали суду про стягнення аліментів.

11. За прийомними дітьми зберігаються раніше призначені аліменти, пенсія, інші види державної допомоги. Суми коштів, що належать прийомним дітям як пенсія, аліменти, інші види державної допомоги, переходять у розпорядження прийомних батьків і витрачаються ними на утримання прийомних дітей.

12. Органи опіки та піклування забезпечують збереження житла та майна прийомних дітей за місцем його знаходження і здійснюють контроль за його використанням.

1З. Прийомні діти мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду. Форми такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з прийомними батьками та за участю центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Прийомні батьки, їх права та обов'язки

14. Прийомними батьками можуть бути працездатні особи, які перебувають у шлюбі, крім випадків, коли хоча б одна з них:

визнана в установленому порядку недієздатною або обмежено дієздатною;

позбавлена батьківських прав;

колишній опікун (піклувальник, усиновитель), позбавлений відповідних прав за неналежне виконання покладених на нього обов'язків;

за станом здоров'я не може виконувати обов'язки щодо виховання дітей (інваліди I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства). (Абзац шостий пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 33 від 15.01.2005).

Не можуть бути прийомними батьками особи, з якими на спільній житловій площі проживають члени сім'ї, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства. (Абзац сьомий пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 33 від 15.01.2005).

Середньомісячний сукупний дохід на кожного члена сім'ї, обчислений за останні шість календарних місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення прийомної сім'ї, не може бути менший ніж рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум), встановлений законодавством.

15. Особи, які виявили бажання стати прийомними батьками, в обов'язковому порядку мають пройти навчання, організоване обласними центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо, за програмою, затвердженою Міністерством у справах молоді та спорту.

16. Кандидати у прийомні батьки подають до органу, який утворює прийомну сім'ю, такі документи:

заява кандидатів у прийомні батьки про утворення прийомної сім'ї;

копії паспортів кандидатів у прийомні батьки;

довідка про склад сім'ї (форма N 3);

копія свідоцтва про шлюб;

довідка про стан здоров'я кандидатів у прийомні батьки та членів сім'ї, які проживають разом з ними (довідка про відсутність хронічних захворювань, обстеження нарколога, венеролога, психіатра);

довідка про доходи потенційної прийомної сім'ї;

довідка про проходження навчання кандидатів у прийомні батьки і рекомендація центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді щодо включення їх у банк даних про сім'ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;

письмова згода всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з кандидатами у прийомні батьки, на утворення прийомної сім'ї, засвідчена нотаріально.

Кандидатури у прийомні батьки та кандидатури дітей, які передаються на виховання, погоджуються з органами опіки та піклування.

17. Прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей на підприємствах, в установах та організаціях без спеціальних на те повноважень, несуть персональну відповідальність за життя, здоров'я, фізичний і психічний розвиток прийомних дітей та дотримання принципу конфіденційності інформації щодо ураження прийомних дітей ВІЛ-інфекцією.

17.1. Лікувально-профілактичні заклади проводять щорічне медичне обстеження прийомних батьків, які виховують дітей, уражених ВІЛ-інфекцією, у тому числі за їх бажанням на ВІЛ-інфекцію.

Матеріальне забезпечення прийомної сім'ї

18. Фінансування прийомних сімей здійснюється за рахунок державного бюджету.

Розмір щомісячної державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.

Одному з прийомних батьків виплачується грошове забезпечення. Порядок призначення і виплати грошового забезпечення визначається Кабінетом Міністрів України.

19. Кошти, що виділяються на утримання дітей у прийомній сім'ї, перераховуються на особистий рахунок одного з прийомних батьків, відкритий в установі банку за місцем проживання прийомної сім'ї.

20. Заощаджені протягом року бюджетні кошти вилученню не підлягають і використовуються прийомними батьками для задоволення потреб прийомних дітей у наступному році.

21. Раз на рік місцева служба у справах неповнолітніх готує звіт про стан виховання, утримання і розвитку дітей у прийомній сім'ї на основі інформації, що надається соціальним працівником, який здійснює соціальне супроводження родини, вихователем дошкільного навчального закладу або класним керівником загальноосвітнього навчального закладу, де навчається дитина, дільничним лікарем-педіатром, дільничним інспектором місцевого відділку міліції. Прийомні батьки обов'язково ознайомлюються з складеним звітом, який затверджується начальником служби у справах неповнолітніх.

22. На час навчання прийомних дітей у професійно-технічних навчальних закладах, вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації після досягнення ними 18-річного віку кошти на їх утримання виділяються прийомним батькам з державного бюджету, якщо прийомні діти на час навчання проживають у прийомній сім'ї.

23. Місцеві відділи у справах сім'ї, дітей та молоді щороку забезпечують безкоштовне оздоровлення прийомних дітей у дитячих оздоровчих закладах. (Абзац перший пункту 23 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 107 від 06.02.2006).

Прийомні діти, які за медичними показаннями потребують санаторно-курортного лікування, забезпечуються путівками до спеціалізованих санаторіїв органом, який прийняв рішення про утворення прийомної сім'ї. (Абзац другий пункту 23 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 33 від 15.01.2005).

24. Інші питання матеріального та фінансового забезпечення прийомної сім'ї вирішуються органом, який прийняв рішення про її утворення.

25. Прийомній сім'ї може надаватися матеріальна, фінансова та інша благодійна допомога підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадськими об'єднаннями, фондами, фізичними особами.

Додаток Б

Перелік нормативних актів щодо функціонування прийомної сім'ї та захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

1. Конституція України.

2. Конвенція ООН про права дитини, ратифікована Постановою ВР № 789-12 від 27.02.91.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення.

4. Кодекс України про шлюб та сім'ю.

5. Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. № 2402

6. Закон України «Про затвердження Державної програми зайнятості населення на 2001-2004 роки» від 07.03.2002 р. № 3076-III.

7. Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.1991 р. № 1788-XII, із змінами, внесеними згідно із Законом № 2981-III від 17.01.2002 р.

8. Закон України «Про освіту» від 23.05.1991 р. № 1060-ХП, із змінами, внесеними згідно із Законом № 2887-Ш від 13.12.2001 р.

9. Закон України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 р. № 2628-Ш.

10. Закон України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000р. № 184-Ш.

11. Закон України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 р. № 651-XIV, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1642-III від 06.04.2000.

12. Закон України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998 р. № 103/98-ВР із змінами, внесеними згідно із Законом № 652-XIV від 13.05.1999 р.

13. Закон України «Про попередження насильства в сім'ї» від 15.11.2001 р. № 2789-Ш.

14. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про прийомну сім'ю» від 26 квітня 2002 р. № 565.

15. Постанова Кабінету Міністрів України «Про організацію харчування окремих категорій учнів у загальноосвітніх навчальних закладах» від 19.06.2002 р. № 856.

16. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання молодим громадянам пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти у вищих навчальних закладах за різними формами навчання незалежно від форм власності» від 27.05.2000 р. № 844.

17. Постанова Кабінету Міністрів України «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків» від 5.04.1994 р. № 226, із змінами, внесеними згідно з Постановою N 433 від 16.06.95 р.

18. Постанова України «Про порядок повного державного утримання та забезпечення учнів державних професійних навчально-виховних закладів безкоштовним харчуванням і стипендією» від 18.08.1994 р. № 565, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 950 від 08.08.2001 р.

19. Постанова Кабінету Міністрів України «Про Порядок та норми надання послуг з харчування учнів у професійно-технічних училищах та середніх навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість» від 03.11.1997 р. № 1200 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ№ 1919 від 18.10.1999 р.

20. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення, виплати та розмірів стипендіального забезпечення учнів, студентів, курсантів, слухачів, клінічних ординаторів, аспірантів і докторантів» від 08.08.2001 р. № 950.

21. Постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення плати за користування підручниками в загальноосвітніх школах» від 31 серпня 1996 р. N 1031 (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 984 (984-2001-п ) від 09.08.2001).

22. Постанова Ради Міністрів Української РСР і Української Ради професійних спілок «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» від 11.12.1984 р. № 470.

23. Постанова Верховної Ради України «Про заснування соціальних стипендій Верховної Ради України для студентів вищих навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей з малозабезпечених сімей» від 24.10.2002 р.

24. Указ Президента України «Про Державну програму запобігання дитячій бездоглядності на 2003 - 2005 роки» від 21.02.2003 року № 154

25. Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності» від 28.01.2000 р. № 113/2000, із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 1071/2001 від 13.11.2001.

26. Указ Президента України «Про Комплексну програму профілактики злочинності на 2001-2005 роки» від 25.12.2000 р. № 1376/2000.

27. Указ Президента України «Про шкільну форму для учнів середніх закладів освіти» від 12.06.1996 р. № 417/96.

28. Наказ Міністерства юстиції України «Про Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ» № 51/5 від 17.10.2000 р. із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінюсту № 26/5 від 23.04.2001 р.

29. Наказ Міністерства освіти України «Про затвердження Інструкції про виготовлення і правила користування Єдиним квитком для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків» № 216 від 19.06.1996 р.

30. Наказ Міністерства України у справах сім'ї та молоді «Про затвердження Положення про порядок та умови надання разової матеріальної допомоги окремим категоріям дітей, молоді, жінок, сімей» № 248/7 від 22.07.1997 р.

31. Наказ Міністерства праці, Мінсоцзахисту, Міносвіти, Міністерства фінансів України «Про затвердження Правил опіки та піклування»№ 04-800 від 11.03.1993р.

32. Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження правил реєстрації актів цивільного стану в Україні» від 18.10.2000 № 52/5 (у редакції наказу Мінюсту 03.09.2002 № 80/5)

33. Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді «Про затвердження Програми «Соціальний супровід дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей» затвердженої від 01.10.2002 № 658.

Додаток В

Посадова інструкція спеціаліста соціальної роботи спеціалізованої служби супроводу сімейних форм опіки, який веде супровід прийомних батьків

прийомний сім'я опіка консультування

1. Загальні положення

1.1. Основними завданнями спеціаліста соціальної роботи спеціалізованої соціальної служби супроводу сімейних форм опіки (далі - Служба) є надання соціальних послуг прийомним сім`ям.

1.2. Спеціаліст Служби є посадовою особою, призначається та звільняється з посади наказом директора центру соціальних служб для молоді.

1.3. Спеціаліст Служби безпосередньо підпорядкований директору ЦССМ та керівнику Служби.

1.4. Спеціаліст Служби є працівником з ненормованим робочим днем.

1.5. Спеціаліст у своїй діяльності керується Конвенцією ООН про права дитини, Конституцією України, Законами України, постановами та іншими актами Верховної Ради України, декретами, постановами, розпорядженнями та іншими актами Кабінету Міністрів України, наказами вищестоящих ЦССМ, розпорядчими документами міської/районної державної адміністрації та міської/районної ради, Положенням про ЦССМ та Службу.

2. Кваліфікаційні вимоги та необхідний рівень знань спеціаліста Служби

2.1 На посаду спеціаліста Служби призначається особа, яка має гуманітарну освіту та стаж практичної роботи з дітьми та сім`ями.

2.2 Спеціаліст Служби повинен знати:

- структуру і основні функції управлінь і відділів органів державної влади і органів самоврядування міста/району та області;

- основні форми і методи соціальної роботи з сім`ями;

- основи дитячої, вікової та сімейної психології;

- Положення про ЦССМ, Службу, дану посадову інструкцію, інші нормативні документи ЦССМ.

3. Права і обов'язки спеціаліста Служби

Спеціаліст має право:

3.1. Визначати пріоритетні напрямки своєї діяльності з урахуванням напрямків роботи Служби, обирати форми, методи роботи і послідовність їх здійснення.

3.2. Подавати керівництву Служби пропозиції щодо удосконалення, підвищення ефективності Служби.

3.3. Приймати участь у навчанні та перепідготовці спеціалістів Служби.

3.4. Співпрацювати з підприємствами, установами, організаціями в межах своєї компетенції

Спеціаліст Служби зобов'язаний:

3.5. Виконувати свої функціональні обов'язки згідно основних завдань і функцій Служби, Положень про ЦССМ і Службу.

3.6. Сумлінно виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором (контрактом) та тристоронньою Угодою.

3.7. Нести персональну відповідальність за:

- достовірність даних, які він надає керівництву ЦССМ та Служби;

- порушення трудової чи виконавчої дисципліни, Правил внутрішнього трудового розпорядку;

- розголошення поза службовою необхідністю відомостей, які містяться в службових документах.

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБОВ'ЯЗКИ СПЕЦІАЛІСТА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ СЛУЖБИ СУПРОВОДУ СІМЕЙНИХ ФОРМ ОПІКИ, ЯКИЙ ВЕДЕ СУПРОВІД ПРИЙОМНИХ БАТЬКІВ

1. Загальні функціональні обов'язки:

1.1. Надавати інформаційні, юридичні, психологічні консультації клієнтам Служби.

1.2. Представляти інтереси клієнтів Служби перед органами влади.

1.3. Оцінювати і контролювати якість опіки та умови перебування дитини в прийомній сім`ї.

1.4. При необхідності залучати педагогів, психологів та інших спеціалістів для надання додаткових послуг дитині або батькам.

1.5. Підвищувати свою кваліфікацію, в т.ч. брати участь у навчально-методичних заходах.

1.6. Вести особові справи клієнтів та іншу робочу документацію.

1.7. Вести базу даних клієнтів Служби .

1.8. Забезпечувати захист інформації про клієнтів і дотримання правил конфіденційності.

1.9. На вимогу керівника надавати звіти про проведену роботу.

1.10. Вчасно інформувати керівника про надзвичайні ситуації, які виникають в ході роботи.

1.11. Дотримуватись норм професійної етики соціальної роботи.

2. Залучення кандидатів в прийомні батьки

2.1. Вести в місті/районі кампанію по залученню кандидатів у прийомні батьки:

- поширювати друковані матеріали;

- готувати інформаційні матеріали для ЗМІ;

- організовувати і проводити зустрічі з громадянами для роз'яснення і популяризації опіки в прийомних сім`ях;

2.2. Надавати зацікавленим особам індивідуальні та групові консультації про систему опіки в прийомних сім`ях.

3. Оцінка кандидатів у прийомні батьки

3.1. Проводити оцінку кандидатів у прийомні батьки:

- збирати необхідну інформацію про кандидатів, в т.ч. довідки від відповідних установ;

- відвідувати житло та сім`ї кандидатів в прийомні батьки;

- проводити співбесіди з кандидатами у прийомні батьки, тощо.

3.2. Брати участь у підготовці кандидатів, надаючи інформаційні консультації та психологічну підтримку.

3.3. За потреби брати участь у проведенні тренінгів для кандидатів у прийомні батьки.

3.4. Сприяти в оформленні юридичного статусу прийомних батьків.

4. Соціальний супровід прийомних батьків

4.1. Здійснювати соціальний супровід і надавати соціальні послуги прийомним батькам з метою їх підтримки і допомоги у виконанні покладених на них функцій, відвідуючи прийомні сім`ї не рідше ніж: протягом першого місяця від створення прийомної сім`ї ) 1 раз на тиждень; до 3 місяців - 2 рази на місяць; до 1 року ) 1 раз на місяць; довше 1 року ) 1 раз на 3 місяці.

4.2. Захищати інтереси прийомних батьків перед органами влади, сприяти оформленню необхідних документів.

4.3. При потребі виступати на міжвідомчих зустрічах для захисту інтересів клієнтів Служби (опікунська рада, координаційна рада з питань охорони дитинства, робочі зустрічі представників різних установ, де розглядаються питання клієнтів Служби).

4.4. Сприяти налагодженню взаємодопомоги та обміну досвідом між прийомними батьками, організовувати групи зустрічей прийомних батьків.

4.5. Здійснювати моніторинг стану прийомної сім`ї, рівня задоволення потреб та дотримання прав дитини, психологічного стану та соціальної адаптації прийомних батьків.

4.6. Підтримувати контакти та при потребі надавати психологічну допомогу прийомним батькам протягом 1 року після виходу прийомної дитини з сім`ї.

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ СПЕЦІАЛІСТА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ СЛУЖБИ СУПРОВОДУ СІМЕЙНИХ ФОРМ ОПІКИ, ЯКИЙ ВЕДЕ СУПРОВІД ПРИЙОМНИХ ДІТЕЙ

1. Загальні положення

1.1. Основними завданнями спеціаліста соціальної роботи спеціалізованої соціальної служби супроводу сімейних форм опіки (далі ) Служба) є надання соціальних послуг прийомним сім`ям.

1.2. Спеціаліст Служби є посадовою особою, призначається та звільняється з посади наказом директора центру соціальних служб для молоді.

1.3. Спеціаліст Служби безпосередньо підпорядкований директору ЦССМ та керівнику Служби.

1.4. Спеціаліст Служби є працівником з ненормованим робочим днем.

1.5. Спеціаліст у своїй діяльності керується Конвенцією ООН про права дитини, Конституцією України, Законами України, постановами та іншими актами Верховної Ради України, декретами, постановами, розпорядженнями та іншими актами Кабінету Міністрів України, наказами вищестоящих ЦССМ, розпорядчими документами міської/районної державної адміністрації та міської/районної ради, Положенням про ЦССМ та Службу.

2. Кваліфікаційні вимоги та необхідний рівень знань спеціаліста Служби

2.3 На посаду спеціаліста Служби призначається особа, яка має гуманітарну освіту та стаж практичної роботи з дітьми та сім`ями.

2.4 Спеціаліст Служби повинен знати:

- структуру і основні функції управлінь і відділів органів державної влади і органів самоврядування міста/району та області;

- основні форми і методи соціальної роботи з сім`ями;

- основи дитячої, вікової та сімейної психології;

- Положення про ЦССМ, Службу, дану посадову інструкцію, інші нормативні документи ЦССМ.

3. Права і обов'язки спеціаліста Служби

Спеціаліст має право:

3.1. Визначати пріоритетні напрямки своєї діяльності з урахуванням напрямків роботи Служби, обирати форми, методи роботи і послідовність їх здійснення.

3.2. Подавати керівництву Служби пропозиції щодо удосконалення, підвищення ефективності Служби.

3.3. Приймати участь у навчанні та перепідготовці спеціалістів Служби.

3.4. Співпрацювати з підприємствами, установами, організаціями в межах своєї компетенції. Спеціаліст Служби зобов'язаний:

3.5. Виконувати свої функціональні обов'язки згідно основних завдань і функцій Служби, Положень про ЦССМ і Службу.

3.6. Сумлінно виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором (контрактом) та тристоронньою Угодою.

3.7. Нести персональну відповідальність за:

- достовірність даних, які він надає керівництву ЦССМ та Служби;

- порушення трудової чи виконавської дисципліни, Правил внутрішнього трудового розпорядку;

- розголошення поза службовою необхідністю відомостей, які містяться в службових документах.

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБОВ'ЯЗКИ СПЕЦІАЛІСТА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ СЛУЖБИ СУПРОВОДУ СІМЕЙНИХ ФОРМ ОПІКИ, ЯКИЙ ВЕДЕ СУПРОВІД ПРИЙОМНИХ ДІТЕЙ

1. Загальні функціональні обов'язки:

1.1. Надавати інформаційні, юридичні, психологічні консультації клієнтам Служби.

1.2. Представляти інтереси клієнтів Служби перед органами влади.

1.3. Оцінювати і контролювати якість опіки та умови перебування дитини в прийомній сім'ї.

1.4. При необхідності залучати педагогів, психологів та інших спеціалістів для надання додаткових послуг дитині або батькам.

1.5. Підвищувати свою кваліфікацію, в т.ч. брати участь у навчально)методичних заходах.

1.6. Вести особові справи клієнтів та іншу робочу документацію.

1.7. Вести базу даних клієнтів Служби.

1.8. Забезпечувати захист інформації про клієнтів і дотримання правил конфіденційності.

1.9. На вимогу керівника надавати звіти про проведену роботу.

1.10. Вчасно інформувати керівника про надзвичайні ситуації, які виникають в ході роботи.

1.11. Дотримуватись норм професійної етики соціальної роботи.

2. Оцінка і підготовка дітей

2.1. Збирати інформацію про дітей, позбавлених батьківського піклування, які можуть і бажають бути влаштовані на виховання в прийомну сім'ю

2.2. Розробляти для дитини індивідуальний перспективний план влаштування, згідно з яким рекомендувати форму опіки

2.3. Психологічно і інформаційно готувати дітей до влаштування в прийомну сім'ю.

2.4. Брати участь в процедурі взаємного добору дітей і батьків.

2.5. Сприяти оформленню необхідних для влаштування дитини в прийомну сім'ю документів.

3. Соціальний супровід

3.1. Здійснювати психологічну і соціальну підтримку дитини протягом її перебування в прийомній сім`ї з метою захисту їх прав та інтересів, відвідуючи її не рідше ніж: протягом першого місяця - 1 раз на тиждень; до 3 місяців - 2 рази на місяць; до 1 року - 1 раз на місяць; довше 1 року - 1 раз на 3 місяці.

3.2. Представляти інтереси дитини перед дотичними установами і закладами (школа, відділ соцзахисту, позашкільні заклади освіти та дозвілля, благодійні організації, служба у справах неповнолітніх тощо).

3.3. Сприяти у оформленні пільг та допомоги, на які дитина має право за законодавством.

3.4. Сприяти налагодженню зв'язків між дитиною і місцевою громадою (благодійними організаціями, позашкільними навчальним закладами, клубами дозвілля тощо).

3.5. При потребі виступати на міжвідомчих зустрічах для представлення інтересів клієнтів Служби (міжвідомча комісія з підтримки сімейних форм опіки, опікунська рада, координаційна рада з питань охорони дитинства, робочі зустрічі представників різних установ, де розглядаються питання клієнтів Служби тощо).

3.6. Надавати необхідні додаткові послуги дитині для її розвитку і благополуччя.

3.7. Здійснювати моніторинг рівня розвитку та соціальної адаптації дитини.

3.8. Здійснювати моніторинг стану дотримання прав дитини і задоволення її потреб в прийомній сім'ї.

3.9. Щорічно переглядати перспективний план влаштування дитини.

3.10. Забезпечувати захист прийомної дитини від усіх форм насильства в сім'ї.

3.11. За необхідності, брати участь у службовому розслідуванні з метою захисту дитини.

4. Реінтеграція

4.1. Забезпечувати (якщо про це є відповідне рішення) зв'язки між дитиною і її біологічною сім'єю.

4.2. Здійснювати моніторинг стану біологічної сім'ї дитини з огляду на можливість повернення дитини туди.

4.3. Залучати дотичні соціальні служби та установи до надання допомоги біологічній сім`ї дитини з метою возз'єднання дитини з біологічною сім'єю (якщо це є можливим).

5. Вихід та переведення з прийомної сім'ї

5.1. Організовувати (за необхідності) вихід або переведення дитини з прийомної сім'ї.

5.2. Здійснювати попередню оцінку сім'ї або закладу, куди переводиться дитина, з метою захисту прав та інтересів дитини.

5.3. Сприяти оформленню необхідних для переведення дитини документів.

5.4. Представляти інтереси дитини перед відповідальними особами установ та закладів, куди переводиться дитина.

5.5. Підтримувати зв'язок з дитиною і при потребі надавати їй допомогу протягом 1 року після її виходу з прийомної сім'ї.

Додаток Г

Приблизний перелік питань, які соціальний працівник обговорює з кандидатом у прийомні батьки при першій зустрічі

- Звідки Ви отримали інформацію про прийомну сім'ю?

- Що привело Вас до думки взяти в свою сім'ю дитину, яка залишилася без батьківського піклування?

- Коли Ви вперше про це подумали і як дійшли рішення прийти до Служби?

- Чи знаєте Ви про інші форми державної системи опіки та піклування (усиновлення, опіка та піклування родичів, виховання в інтернатних закладах, будинках сімейного типу, притулках тощо)?

- Як Ви вважаєте, яка із названих форм найбільш прийнятна для розвитку дитини? Чому?

- Чи розповідали Ви про своє бажання створити прийомну сім'ю своїм родичам, друзям? Як вони до цього поставилися?

- Що Ви можете розповісти про себе та свою сім'ю?

- Чи достатньо Ви отримали інформації, щоб обговорити ваші наміри з близькими?

Як ви вважаєте, чи дозволяє стан Вашого здоров'я турбуватися про дитину?

Додаток Д

Перелік питань для обговорення з кандидатом у прийомні батьки під час другої зустрічі

- Розкажіть про свої наміри щодо створення прийомної сім'ї.

- Чи можемо ми поговорити більш докладно про можливості, які Ви маєте для проживання та виховання дитини у Вашій сім'ї? Чи достатньо у Вас місця в оселі ще для однієї дитини?

- Наявність місця в квартирі для розміщення особистих речей дитини.

- Чи дозволяє стан Вашого здоров'я турбуватися про дитину?

- Як ставляться члени Вашої сім'ї до рішення взяти на виховання чужу дитину?

- Ваші захоплення, коло інтересів?

- Чи маєте Ви досить часу для догляду за дитиною? Як часто Ви подорожуєте?

- Хто може Вам допомогти на випадок від'їзду чи хвороби?

- Чи відомі Вам ситуації, коли люди брали на виховання біологічно нерідних дітей?

- Чи готові до того, що найближче оточення не завжди зможе Вас зрозуміти і підтримати?

- Чи згодні Ви з тим, що надана Вами інформація буде перевірена?

- Ви згодні з тим, що соціальний працівник буде постійно Вас відвідувати?

- Чи не буде заважати прийомне батьківство Вашій основній роботі?

- Чи є у Вас час пройти підготовчий курс навчання (48 годин)?

Додаток Е

Перелік питань для обговорення з рекомендувачами

1. Протягом якого часу Ви знайомі з кандидатами у прийомні батьки?

2. Де Ви познайомилися?

3. Чи знаєте Ви батьків кандидатів?

4. Який стиль виховання характерний для їх сімей?

5. Чи відомі Вам інтереси і захоплення кандидатів? Як вони проводять свій вільний час?

6. Чи відомі Вам наміри кандидатів взяти у сім'ю нерідну дитину?

7. Чи вважаєте Ви, що кандидати будуть гарними прийомними батьками для дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування?

8. Чи властиві кандидатам такі якості:

- любов до дітей;

- терпіння;

- життєва мудрість;

- доброта.

9. Чи спостерігали Ви прояви насильства з боку майбутніх прийомних батьків? Як часто?

10. З якими труднощами, з Вашої точки зору, можуть стикнутися кандидати при створенні прийомної сім'ї?

Размещено на Allbest.ru