Планування діяльності у сфері туристично-готельного бізнесу

Повідомлення і сигнали тривоги типу: "Прохання не турбувати", "Виклик персоналу", "Потрібна допомога", "Крадіжка" і т.д. негайно з'являються у вікні сигналів тривоги для того аби персонал міг зразу відреагувати і відповісти на виклик.

Менеджер готелю «Міжгірський» має можливість в залежності від сезону управляти створенням різних комбінацій однокімнатних номерів і апартаментів.

Кімнатний контролер з інтегрованими функціями (контроль доступу, регулювання і підтримка необхідної температури в приміщенні, управління енергоспоживанням, освітленням, жалюзі).

Через комунікаційну шину в номері контролер зв'язаний з підключеним до нього периферійним обладнанням, таким як пристрій зчитування картки, тримач картки, пульт управління температурою в номері. Всі основні параметри номеру при вводі в експлуатацію та конфігуруванні системи управління запам'ятовуються безпосередньо в кімнатному контролері з тим, щоб всі необхідні функції могли виконуватися в номері повністю автономно без меревого з'єднання з центральною станцією.

Контроль доступу може здійснюватися магнітними картками чи за допомогою безконтактних карток. Перевага в використанні надається безконтактним карткам через:

можливість оплати цими ж картками інших послуг;

диференційованого контролю доступу в різні приміщення та зони готелю.

Пристрій для зчитування карток обладнано з зовнішньої сторони вхідних дверей номеру РКІ-дисплеєм для повідомлень "Прохання не турбувати", "Виклик персоналу", "Потрібна допомога", який подає відповідний сигнал обслуговуючому персоналу.

Отже, сучасне готельне підприємство - готель «Міжгірський» надає споживачам не тільки послуги проживання й харчування, але й широкий спектр послуг транспорту, зв'язку, розваг, екскурсійне обслуговування, медичні, спортивні послуги, послуги салонів краси тощо. Фактично готельні підприємства в структурі індустрії туризму виконують ключові функції, так як формують і пропонують споживачам комплексний готельний продукт, у формуванні й просуванні якого беруть участь всі сектори й елементи індустрії туризму.

2.2 Планування процесу наповнення номерів

Номер (місце) в готелі надається громадянам при наявності паспорта чи документа, що його замінює, та заповненої анкети встановленої форми проводиться на загальних підставах при пред'явленні національних паспортів іноземців або документів, що засвідчують їх особу. Порядок реєстрації національних паспортів іноземців визначається Міністерством внутрішніх справ України.

При наявності вільних місць та за бажанням громадянина йому може надаватись номер на два і більше місць з повною оплатою вартості номера.

Після оформлення документів на проживання у готелі громадянину видається документ про оплату номера (місця) і візитна картка готелю. Ключ від номера видається після пред'явлення візитної картки; у готелях, де такі картки не видаються - документа про оплату проживання.

Забороняється вилучення паспортів під заставу у громадян, що поселяються у готель.

Адміністрація готелю має право укладати договір на бронювання номерів (місць). При наявності вільних місць адміністрація готелю приймає заявки на бронювання від юридичних та фізичних осіб (далі - замовники) у письмовій або усній формі.

Плата за бронювання при поселенні у готелі стягується в розмірі 50 відсотків вартості номера (місця) за добу, незалежно від того за договорами, індивідуальними чи груповими заявками проводиться бронювання. При поселенні на додаткове місце плата за бронювання не стягується.

Заявки на бронювання номерів (місць) у готелях для розміщення учасників масових заходів подаються замовниками у термін, визначений адміністрацією готелю, згідно з укладеним договором (контракту).

При запізненні груп або окремих громадян крім плати за бронювання, стягується плата за фактичний час невикористання номера (місця), але не більше, ніж за добу. У разі запізнення понад добу броня анулюється.

Якщо заброньовані номери (місця) не були підготовлені вчасно та якісно до заселення, плата за їх бронювання не стягується.

Плата за проживання і послуги в готелях здійснюється за цінами і тарифами, що встановлюються готелями самостійно, або на договірній основі. Ціни встановлюються адміністрацією готелю у відповідності з присвоєною готелю категорією та рівнем обслуговування.

Термін і форма оплати за проживання і послуги встановлюються адміністрацією готелю.

У готелях, підпорядкованих підприємствам, установам та організаціям, ціни і тарифи за проживання і послуги, термін і форму їх оплати встановлює власник.

Плата за проживання справляється у відповідності з єдиною розрахунковою годиною - 12 годин поточної доби за місцевим часом.

При проживанні в готелі менше доби плата стягується за повну добу, незалежно від розрахункової години.

При розміщенні до розрахункової години (з 0 до 12 годин) плата за проживання не стягується.

При виїзді протягом 12 годин після розрахункової години плата стягується за півдоби, а при виїзді понад 12 годин після розрахункової години - за повну добу.

За проживання дітей віком до 12 років без надання місця плата не стягується.

При розміщенні і оплаті проживання у готелі дітей віком від 2-х до 12 років, плата справляється у розмірі 50 відсотків від вартості одного місця у двомісному номері.

Діти віком до 2-х років розміщуються у готелі безкоштовно.

Рівень обслуговування громадян, які проживають у готелі, має відповідати вимогам присвоєної категорії.

Адміністрація готелю при оформленні проживання у готелі зобов'язана інформувати громадян про надання основних і додаткових послуг, форми і порядок їх оплати.

Інформація повинна знаходитись у доступному для огляду місці і повинна містити:

найменування нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати готельні послуги;

Правила користування готелями та надання готельних послуг в Україні;

свідоцтво про присвоєння готелю відповідної категорії;

вартість номерів (місця в номері);

дані про режим роботи розміщених у готелі підприємств громадського харчування, зв'язку, побутового та інших видів обслуговування;

перелік і вартість додаткових послуг;

ліцензію на право надання даної послуги (при її наявності);

дані про виконавця, його юридичну адресу та номер телефону;

дані про органи, що здійснюють захист прав споживачів.

Адміністрація готелю повинна забезпечити громадянам надання таких безплатних послуг:

виклик невідкладної допомоги;

користування медичною аптечкою;

доставку у номер кореспонденції при її отриманні;

надання необхідного інвентарю в залежності від категорії готелю.

Адміністрація готелю має право надавати громадянам за їх бажанням додаткові послуги за плату.

Заміна постільної білизни, рушників та туалетних речей проводиться у відповідності з категорією готелю, але не рідше двох разів на тиждень.

У номерах, в яких наявність телевізора, холодильника та інших побутових приладів не передбачена, ці прилади можуть надаватись за додаткову плату.

Адміністрація готелю несе відповідальність за комплектність і справність обладнання в номерах, а також за якість підготовки номерів до заселення.

Якість підготовки номерів перед заселенням перевіряється (контролюється) працівниками служби прийому та обслуговування згідно з затвердженою технологією.

Адміністрація готелю забезпечує громадянам зберігання особистих речей, що знаходяться в номерах, або зданих на зберігання, і згідно з чинним законодавством несе відповідальність за їх втрату і пошкодження, крім випадків, коли зберігання майна не забезпечене з вини громадян.

Адміністрація готелю зобов'язана на прохання громадян та за додаткову оплату приймати від них на тимчасове зберігання особисті речі, гроші та інші цінності та нести відповідальність за їх зберігання згідно з чинним законодавством.

При прийманні на зберігання цінних речей в описі потрібно вказувати тільки їх зовнішні ознаки без якісних характеристик. За нездані на зберігання гроші і цінності адміністрація готелю відповідальності не несе, про що громадяни мають бути попереджені при поселенні.

Відшкодування матеріальних збитків, що були заподіяні громадянами у зв'язку з втратою або пошкодженням майна готелю, здійснюється ними на основі оформлення актів згідно з чинним законодавством України.

Всі працівники, які безпосередньо пов'язані з обслуговуванням громадян, проходять медичне обстеження в установленому порядку, результати якого відображаються в їх особистих медичних книжках. Ці книжки пред'являються на вимогу представників контролюючих органів.

2.3 Планування фінансового стану готелю

Для проведення планування фінансового стану комплексу «Міжгірський» скористаємося даними бухгалтерської звітності за 2011-2013 роки.

У 2013 році валюта балансу значно зросла. Ріст у частині активів відбувся по статтях «Основні засоби», «Запаси», «Дебіторська заборгованість» і «Кошти». У пасивах - насамперед за рахунок росту позикових засобів і кредиторської заборгованості. Відсутність у балансі простроченої дебіторської заборгованості безумовно вважаємо позитивною тенденцією, оскільки це означає, що підприємство ефективно будує свої розрахунки з партнерами. Ріст запасів у 4,3 рази свідчить з однієї сторони про розширення діяльності підприємства, а з іншого боку - про недостатньо ефективну систему управління запасами на підприємстві. Ріст коштів на 18 % - позитивна тенденція, тому що кошти - самі ліквідні активи.

У пасиві балансу помітне зростання прибутку підприємства, це говорить про те, що діяльність досліджуваного готельного комплексу ефективна. Ріст позикових засобів у 4,7 рази протягом 2013 року свідчить про те, що підприємство мало потребу в грошах для розширення і залучило короткострокові кредити банків. З однієї сторони це говорить про недостатньо ефективну політику залучення засобів (краще довгострокові кредити), а з іншого боку - підвищення фінансової залежності підприємства. Ця тенденція тривожна.

Проведемо аналіз ліквідності балансу (табл.2.3)



Таблиця 2.3

Аналіз ліквідності балансу за 2013 рік

АКТИВ	На початок періоду	На кінець періоду	ПАСИВ	На початок періоду	На кінець періоду	Платіжний чи надлишок недолік (+,-)
1	2	3	4	5	6	7=2-5	8=3-6
А1	555	654	ПІ	662	1379	-107	-725
А2	1156	1817	П2	1670	7844	-514	-6027
АЗ	2062	8893	ПЗ	32	53	+2030	+8840
А4	4473	4547	П4	5882	-	-1409	+4547
БАЛАНС	8246	15911	БАЛАНС	8246	9276	-	-

Баланс досліджуваного підприємства не можна визнати ліквідним, оскільки по трьох порівнюваних групах активами не можна погасити зобов'язання. Підприємство стабільне, але неліквідне на дійсний момент.

У таблиці 2.4 показано аналіз показників ліквідності балансу готельного комплексу «Міжгірський» в 2013 році ( табл.2.4).

Таблиця 2.4

Аналіз показників ліквідності в 2013 році

Назва показника	Знач, на поч.періоду	Знач. на кін.періоду	Відхилення
Величина СОС (функціонуючий капітал)	1075	625	-450
Маневреність власних оборотних коштів	3,64	13,16	9,52
Коефіцієнт поточної ліквідності	1,07	1,04	-0,02
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,39	0,34	-0,04
Коеф. абсолютної ліквідності (платоспроможності)	0,24	0,56	0,32
Частка оборотних коштів в активах	76,39%	67,49%	-8,89%
Частка власних засобів у загальній їхній сумі	6,23%	4,06%	-2,17%
Частка запасів в оборотних активах	63,62%	66,94%	3,32%
Частка СОС у покритті запасів	9,79%	6,06%	-3,73%
Коефіцієнт покриття запасів	-1,06	-1,15	-0,07

За даними таблиці можна зробити висновок про те, що підприємство достатньо ліквідне. Протягом усього досліджуваного відрізка часу в підприємстві були в наявності власні оборотні кошти, що характерно тільки для сучасних розвинених підприємств. У структурі балансу спостерігався подальший ріст основних засобів, дебіторської заборгованості непростроченої, запасів, коштів, позикових засобів і кредиторської заборгованості.Ріст основних засобів на 17 % свідчить про прагнення підприємства розвиватися динамічно і поступально.

Проведемо аналіз фінансової стійкості готельного комплексу «Міжгірський» за 2012 рік. Результати аналізу зведено у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Оцінка фінансової стійкості в 2012 році

Назва показника	Знач. на поч.періоду	Знач. на кін.періоду	Відхилення
1	2	3	4
Коефіцієнт концентрації власного капіталу	0,42	0,28	-0,13
Коефіцієнт фінансової залежності	2,40	3,53	1,13
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,31	0,17	-0,15
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	0,58	0,72	0,13
Коефіцієнт структури довгострокових вкладень	0,00	0,00	0,00
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів	0,00	0,00	0,00
Коефіцієнт структури позикового капіталу	0,00	0,00	0,00
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів	1,40	2,52	1,13

Дані розрахунків, показаних у таблиці, дозволяють зробити висновок, що підприємство фінансово залежне, однак ця залежність зменшується. На початок 2012 року на 1 грн. власних засобів на підприємстві приходилося лише 1,84 грн.. позикових засобів.

Оцінку фінансової стійкості комплексу «Міжгірський» наведено в таблиці 2.6.



Таблиця 2.6

Оцінка фінансової стійкості в 2013 році

Назва показника	Знач, на поч.періоду	Знач, на кін.періоду	Відхилення
1	2	3	4
Коефіцієнт концентрації власного капіталу	0,28	0,35	0,07
Коефіцієнт фінансової залежності	3,53	2,84	-0,69
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,17	0,08	-0,09
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	0,72	0,65	-0,07
Коефіцієнт структури довгострокових вкладень	0,00	0,00	0,00
Коеф. довгострокового залучення позикових засобів	0,00	0,00	0,00
Коефіцієнт структури позикового капіталу	0,00	0,00	0,00
Коеф. співвідношення позикових і власних засобів	2,52	1,84	-0,69

Мінусом можна вважати відсутність на підприємстві довгострокових вкладень і притягнутих на довгостроковій основі позикових засобів, однак така ситуація не є критичною. Усі розглянуті коефіцієнти мають позитивну динаміку, і підприємство має гарні перспективи росту. Для більш повного аналізу діяльності підприємства розрахуємо коефіцієнти рентабельності.

Показники рентабельності за 2011 - 2013 роки зведено у таблицю 2.7.

Таблиця 2.7

Показники рентабельності комплексу«Міжгірський» за 2011-2013 роки

Назва показника	2011 р.	2012 р.	2013 р.
Чистий прибуток	754	1909	1625
Рентабельність продукції	4,61%	5,36%	4,86%
Рентабельність основної діяльності	4,83%	5,67%	4,86%
Рентабельність сукупного капіталу (авансованого)	4,74%	8,44%	7,12%
Рентабельність власного капіталу	11,36%	29,75%	20,21%
Період окупності власного капіталу	8,80	3,36	4,95

Чистий прибуток виріс у 2012 році в порівнянні з 2011, а в 2013 році небагато зменшився, це вплинуло на рентабельність. Разом з тим, уже те, що вся рентабельність у підприємства позитивна, доводить ефективність його діяльності.

Для аналізу ефективності діяльності підприємства застосуємо аналіз коефіцієнтів ділової активності.

Результати аналізу ділової активності готельного комплексу «Міжгірський» зведено у таблицях 2.8. - 2.10.

Таблиця 2.8

Аналіз ділової активності в 2011 році

Назва показника	Знач, на поч.періоду	Знач, на кін.періоду	Відхилення
1	2	3	4
Виторг від реалізації	27691	50923	23232
Чистий прибуток	945	754	-191
Продуктивність праці	659,3095238	1212,45238	553,1428571
Фондовіддача	6,19	11,20	5,01
Оборотність засобів у розрахунках (оборотах)	23,95	28,03	4,07
Оборотність засобів у розрахунках (днях)	15,03	12,85	-2,18
Оборотність запасів (в оборотах)	11,29	4,87	-6,42
Оборотність запасів (у днях)	31,87	73,89	42,02
Оборотність кредиторської заборгованості (у днях)	0,07	0,19	0,11
1	2	3	4
Тривалість операційного циклу	46,90	86,73	39,83
Тривалість фінансового циклу	46,83	86,55	39,72
Коеф. погашення дебіторської заборгованості	0,04	0,04	-0,01
Оборотність власного капіталу	4,71	7,67	2,97
Оборотність сукупного капіталу	3,36	3,20	-0,16

Таблиця 2.9

Аналіз ділової активності в 2012 році

Назва показника	Знач, на поч.періоду	Знач, на кін.періоду	Відхилення
1	2	3	4
Виторг від реалізації	50923	70161	19238
Чистий прибуток	754	1909	1155
Продуктивність праці	1212,452381	1670,5	458,047619
Фондовіддача	11,20	13,14	1,94
Оборотність засобів у розрахунках (оборотах)	28,03	29,58	1,55
Оборотність засобів у розрахунках (днях)	12,85	12,17	-0,67
Оборотність запасів (в оборотах)	4,87	5,44	0,56
Оборотність запасів (у днях)	73,89	66,23	-7,66
Оборотність кредиторської заборгованості (у днях)	0,18	0,22	0,04
Тривалість операційного циклу	86,73	78,40	-8,33
Тривалість фінансового циклу	86,55	78,18	-8,37
Коеф. погашення дебіторської заборгованості	0,04	0,03	0,00
Оборотність власного капіталу	7,67	10,94	3,26
Оборотність сукупного капіталу	3,20	3,10	-0,10

Таблиця 2.10

Аналіз ділової активності в 2013 році

Назва показника	Знач, на поч.періоду	Знач, на кін.періоду	Відхилення
Виторг від реалізації	70161	80543	10382
Чистий прибуток	1825	1625	-200
Продуктивність праці	1670,5	1917,690476	247,1904762
Фондовіддача	13,14	10,86	-2,28
Оборотність засобів у розрахунках (оборотах)	29,58	18,87	-10,71
Оборотність засобів у розрахунках (днях)	12,17	19,08	6,91
Оборотність запасів (в оборотах)	5,44	6,72	1,29
Оборотність запасів (у днях)	66,23	53,56	-12,68
Оборотність кредиторської заборгованості (у днях)	0,00	0,00	0,00
Тривалість операційного циклу	78,40	72,63	-5,77
Тривалість фінансового циклу	78,40	72,63	-5,77
Коеф. погашення дебіторської заборгованості	0,03	0,05	0,02
Оборотність власного капіталу	10,94	10,02	-0,92

Зниження оборотності засобів у розрахунках у 2013 році - несприятлива тенденція.

Швидкість погашення дебіторської заборгованості незначно зменшилася в 2012 році і збільшилася в 2013 році.

У цілому досліджуване підприємство є фінансово стійким, перспективним, що динамічно розвивається. Однак погане те керівництво, що не прагне зробити підприємство ще краще. Тому підприємству необхідно розробляти методи для зміцнення фінансової бази і перетворювати їх у життя.



РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ПРОЦЕСУ ПЛАНУВАННЯ БІЗНЕСУ В ТУРИСТИЧНО ГОТЕЛЬНОМУ КОМПЛЕКСІ „МІЖГІРСЬКИЙ”

3.1 Стратегія розвитку туристичної галузі

Туризм як динамічна галузь економіки висуває до розробки стратегії особливі умови. З одного боку, туризм має потребу в координації й регулюванні, але з другого боку - регламентація обмежує підприємницьку ініціативу, гальмує розвиток ринкових відносин. До слова, О. Шершньова розглядає стратегію розвитку туризму як комплексний структурно-функціональний методичний підхід, який полягає у поєднанні різноманітних компонентів туристичної індустрії та її інфраструктури [7].

На нашу думку, стратегія розвитку туризму може бути визначена як комплекс рішень (система заходів, сукупність цільових програм), спрямованих на визначення перспектив, пріоритетів і напрямів розвитку туристичної галузі, формування та ефективне використання потенціалу, забезпечення динамічного і сталого розвитку галузі. Стратегія розвитку повинна сполучати в собі інтереси галузі й суспільства, об'єднувати зусилля держави та підприємницького сектору для вирішення перспективних економічних завдань галузі.

Стратегія розвитку туризму характеризується спрямованістю, чітко визначеними пріоритетами, логічно побудованою програмою перспективних заходів для досягнення поставленої мети, набором принципів її формування. До принципів формування стратегії розвитку туризму належать: оптимальність, наукова обґрунтованість, системність, об'єктивність, динамічність, адаптивність, активність, комплексність, адекватність, конкретність, логічність, прозорість, легітимність, вимірність, контрольованість та підконтрольність.

Процес формування стратегій дуже трудомісткий, він складається із динамічної сукупності етапів, які виконуються послідовно та логічно. Існує сталий зворотний зв'язок і вплив кожного етапу на інші та на всю їх сукупність. Аналіз літератури виявив різні підходи до формування стратегії розвитку і етапів стратегічного управління. І. Ансофф виділяє таку групу рішень при формуванні стратегії: внутрішнє оцінювання; оцінювання зовнішніх можливостей; формулювання цілей і вибір завдань; рішення про портфельну стратегію; конкурентна стратегія; створення альтернативних проектів, їх відбір та реалізація. За М. Месконом, процес формування стратегії складається з таких етапів: розробка місії і цілей; оцінювання та аналіз зовнішнього середовища; управлінське обстеження сильних і слабких сторін; аналіз стратегічних альтернатив; вибір стратегії, реалізація та оцінювання стратегії.

На наш погляд, стратегія розвитку туризму має послідовно формуватися за певними етапами, або стадіями (див. рис. 3.1): інтелектуальна стадія, діагностичний етап, аналіз стратегічних альтернатив і вибір найдосконалішої з них, реалізація (виконання) стратегії, оцінка та контроль за реалізацією стратегії.

На першому етапі формування стратегії - інтелектуальній стадії - відбувається визначення місії, тобто головної мети, сенсу існування, основного функціонального призначення та ролі галузі в довгострокову періоді. Основна мета стратегії розвитку полягає у підвищенні ефективності функціонування туристичної галузі, створенні сучасної конкурентоспроможної туристичної індустрії, яка забезпечить значний внесок у розвиток національної економіки (збільшення обсягів реалізації туристичних послуг, валютних надходжень, надходжень до бюджетів, створення додаткових робочих місць, упровадження ефективної моделі інвестиційної політики в галузі туризму тощо). Після того як мета (місія) сформульована, необхідно визначити довгострокові та короткострокові цілі - бажані результати функціонування і розвитку системи в майбутніх періодах. Кожна ціль поділяється на стратегічні завдання для обґрунтування напрямів реформування та пріоритетів розвитку галузі туризму.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 3.1 Етапи та концептуальна модель формування стратегії розвитку туристичної галузі

Другий етап формування стратегії - діагностичний етап - є основою для уточнення місії, цілей і завдань та вибору стратегії. На цьому етапі відбувається стратегічний аналіз потенціалу розвитку, досліджуються показники розвитку галузі туризму, макро- та мікросередовища функціонування, оцінюється стан, фактори розвитку туризму, відбувається пошук конкурентних переваг галузі.

На третьому етапі формування стратегії розвитку - аналіз стратегічних альтернатив і вибір стратегії - відбувається розробка та формування альтернативних варіантів розвитку (стратегічні альтернативи), моделювання й оцінювання можливостей реалізації стратегії за цими напрямами, вибір найдосконалішої стратегічної альтернативи (основна, оптимальна стратегія, головна альтернатива) для реалізації та побудови на основі цього варіанта загальної траєкторії розвитку туризму. Стратегічні альтернативи передбачають не лише формулювання стратегій, а й шляхи їх досягнення, заходи реалізації, необхідні ресурси, оцінку ризиків тощо.

На цьому етапі використовується спеціальний інструментарій, методи сценарного розвитку подій. Сценарії допускають різні картини розвитку туризму, які дозволяють підготувати альтернативні плани, оцінити, наскільки вони відповідають поставленим цілям, забезпечують максимальні економічні вигоди, мінімізують негативні наслідки для середовища. Сценарій може бути «оптимістичний», «песимістичний» і «реалістичний».

На четвертому етапі формування стратегії - реалізація (виконання) стратегії - відбувається впровадження стратегії згідно із планом конкретних дій (розробляються програми розвитку туризму, бюджети і процедури, які можна розглядати як середньострокові й короткострокові плани реалізації стратегії), проводяться стратегічні зміни, організовується виконання стратегічних завдань, затверджених індикаторів та показників. Досягнення значень індикаторів, критеріїв ефективності реалізації стратегії забезпечується за допомогою механізмів (взаємопов'язана сукупність прийомів, методів і важелів впливу на суб'єкти господарювання в туристичній галузі для досягнення визначених цілей) і напрямів реалізації стратегії (ключові стратегічні лінії змін, комплекс конкретних заходів, які виражають суть нової стратегії).

П'ятий, завершальний етап формування стратегії - контроль за реалізацією стратегії - здійснюється постійно від початку формування стратегії за допомогою критеріїв оцінки формування стратегії, серед яких: кількісні та якісні характеристики, стандарти, що відповідають рівню досягнення цілей, з якими за визначеними правилами зіставляються отримані результати реалізації стратегії. На цьому етапі результати реалізації стратегії порівнюються із цілями, аналізується ефективність і результативність стратегії, за допомогою системи зворотного зв'язку здійснюється контроль за виконанням стратегії.

Отже, з допомогою стратегічного планування можливим є сприяти розвитку туристичного потенціалу не лише міста, регіону, а й держави вцілому.

3.2 Напрямки вдосконалення планування діяльності туристичного підприємства ,,МІЖГІРСЬКИЙ”

Для того, щоб успішно працювати на ринку тривалий час, необхідне вдосконалення процесу планування, яке включає в себе розробку довгострокових планів розвитку готельно-туристичного комплексу «Міжгірський». Планування діяльності туристичного підприємства ,,Міжгірський” здійснюється за допомогою різних методів. Основні з них:
1.Ресурсний метод планування (за можливостями), в якому враховуються ринкові умови господарювання та наявність рекреаційних ресурсів.

2.Цільовий метод (за потребами) передбачає планування, початковим моментом якого стають потреби туристичного ринку, попит на туристичний продукт (послуги).

3.Метод екстраполяції (екстраполяція - поступальний рух) - планування за відсутності загроз з боку конкурентів і надія на те, що розвиток у майбутньому відбуватиметься зі збереженням показників, темпів і пропорцій, досягнутих на момент розробки плану. 4.Інтерполяційний метод принципово протилежний методу екстраполяції. За інтерполяційним методом планування підприємство встановлює мету для досягнення її в майбутньому і на цій підставі визначає тривалість планового періоду та проміжні планові показники. Інтерполяційний метод передбачає зворотний рух - від встановленої мети та відповідного кінцевого значення планових показників до обчислення проміжних їхніх величин.
За такою класифікаційною ознакою, як спосіб розрахунку планових показників, використовують дослідно-статистичний метод в досліджуваному комплексі, який передбачає використання статистичних даних за попередні роки. Більш обґрунтований факторний метод планування, згідно з яким планові значення показників визначають на підставі розрахунків впливу найважливіших чинників, що зумовлюють зміни цих показників. Найбільш точний нормативний метод планування, суть якого полягає в тому, що планові показники розраховуються на підставі прогресивних норм використання ресурсів із врахуванням їхніх змін у результаті впровадження організаційно-технічних заходів у плановому періоді.

В туристично-готельному комплексі «Міжгірський» використовується планування зверху вниз. При цій формі планування керівник фірми разом зі своїми заступниками розробляє стратегію розвитку фірми на запланований період і окреслює основні шляхи її досягнення. Потім основні показники розвитку фірми на запланований період передаються в плановий або економічний відділ для розробки планів і після затвердження керівництвом фірми доводяться до відома всіх підрозділів, які вишукують способи їх виконання.

Зміна ринкового середовища зумовлює необхідність застосування стратегічного підходу до системи господарювання на підприємствах туризму.

Розробляючи комплексну програму дій по вирішенню пріоритетних для туристично-готельного комплексу «Міжгірський» завдань, визначаючи його місію та головну мету, стратегія формулює цілі та способи досягнення цих завдань так, щоб вказати підприємству певний напрямок розвитку. За своїм змістом стратегія є довгостроковим плановим документом, результатом стратегічного планування. Першим, найбільш суттєвим і визначальним рішенням за стратегічного планування є вибір цілей. Основну мету підприємства називають місією. Виходячи із загальної місії, досліджуване підприємство формулює решту його стратегічних цілей, які мають бути конкретними та вимірюваними, збалансованими, зорієнтованими в часі та досяжними, ресурснозабезпеченими і такими, що підтримують одна одну.
Після визначення місії та цілей починається діагностичний етап стратегічного планування. Першим важливим кроком є вивчення зовнішнього середовища - це безперервний процес спостереження, вивчення та контролю дії зовнішніх щодо підприємства чинників із тим, щоб своєчасно та вичерпно визначити можливості й загрози для підприємства, тобто позитивну і негативну дію зовнішніх чинників - політичних, економічних, науково-технічних, соціальних, міжнародних тощо. Для розробки та здійснення стратегії велике значення має аналіз ринкових чинників, які через свою постійну й високу мінливість можуть безпосередньо вплинути на успіх або крах підприємства. Мова йде про мікроекономічний аналіз попиту, пропозиції та рівня конкуренції.
Методи вибору генеральної стратегії можна розділити на дві групи: перша - за монопрофільної діяльності або вузької номенклатури туристичних послуг, що пропонуються споживачам; друга - за диверсифікованого виробництва.

Розширення географії поїздок, формування і продаж послуг за рахунок нових районів туристичного призначення. Впровадження зустрічних сфер туристичної діяльності, в тому числі через створення нових підприємств.
У виборі відповідної стратегії необхідно мати на увазі, що методи, викладені вище, можна поєднувати між собою і вони можуть практично збігатися при розробці програми розвитку на декілька років. Базова стратегія як генеральний напрямок є стрижнем стратегічного плану підприємства. Згідно з циклом розвитку в туристично-готельному комплексі «Міжгірський» можна обрати одну з таких базових стратегій: стратегію зростання, що відбиває намір підприємства збільшувати обсяги продажу, прибутку, капіталовкладень тощо;
- стратегію стабілізації - у разі діяльності підприємства за відчутної нестабільності обсягів продажу та прибутку; стратегію виживання - суто оборонну стратегію, що застосовується за глибокої кризи підприємства.

Стратегія туристичного підприємства повинна бути добре розроблена і чітко сформульована, а потім доведена до відома кожного працівника.

Сучасний стан господарювання в туристично-готельному комплексі «Міжгірський» характеризується нестійкими тенденціями розвитку, що в основному обумовлюється сезонними коливаннями попиту і неможливістю створення запасів специфічного продукту - готельної послуги, зростанням цін на послуги та недостатнім рівнем якості обслуговування при невисокій елестатичності попиту за ціною, організаційним консерватизмом процесу управління. Ситуація ускладнюється також нестабільністю зовнішнього середовища, неузгодженістю процесів, які відбуваються всередині підприємства, неадекватним ринковим вимогам управлінням господарською діяльністю.

Тому, для забезпечення ефективного функціонування нашого підприємства необхідним є обгрунтування стратегій їх розвитку із врахуванням передового світового досвіду та успішної практики вітчизняних підприємств-лідерів в сфері туризму.

Стратегія управління туристично-готельного комплексу «Міжгірський» - це концепція виживання підприємства в умовах ринкових відносин, вона залежить від передумов, притаманних будь-якому підприємству, зокрема:

- планування того, чого підприємство бажає досягти в майбутньому;

- основне джерело проблем - поза межами підприємства;

- підприємство повинне мати можливість своєчасно бачити проблеми, які можуть виникнути, та забезпечити механізм їх вирішення;

- потенціал підприємства має бути налаштований на реальні можливості та стратегічні завдання, для того, щоб на основі розроблення цілей та своєчасного їх коригування, забезпечити необхідну позицію на ринку послуг;

- поточне управління є продовженням конкретизації стратегічного управління і має здійснюватися у рамках стратегії, що діє.

З позицій формування стратегії розвитку туристично-готельного комплексу «Міжгірський» визначено системний процес, який (на засадах стратегічного мислення як домінуючої логіки) дозволяє:

- проаналізувати сутність умов, в яких працює фірма;

- визначити місію, цілі і завдання підприємства;

- розробити головні напрями та заходи збалансованості його розвитку в умовах динамічної зміни зовнішнього середовища при максимальному використанні всіх наявних ресурсів підприємства.

Суттєвий вилив на розвиток підприємства має сукупність факторів макро-, мезо та мікросередовища. Стосовно будь-якого готельного господарства вони відіграють неоднакову роль і можуть впливати на його діяльність позитивно, негативно або залишатися нейтральними. Комбінаційний склад чинників, їх варіації, вагомість та інтенсивність впливу залежать від цілей підприємства, організаційної структури, виробничих і комерційних зв'язків.

Позиціювання туристично-готельного комплексу «Міжгірський» в ринковому просторі визначається коливанням обсягу його ринкової частки, що характеризується такими змінними показниками:

- доходи від додаткових послуг;

- ступінь використання інформаційних технологій;

- якість послуг;

- рівень організаційної культури;

- ступінь вертикальної інтеграції.

Зростання обсягу ринкової частки як результату підприємницької активності підприємства полягає:

- у відображенні особливостей функціонування нашого підприємства з урахуванням ситуаційного підходу;

- у тому, що кількісне значення змінної ринкової частки характеризує ступінь домінування окремих засобів розміщення на ринку;

- у можливості використання моделей у прогностичних цілях з метою обґрунтування стратегії розвитку підприємства на етапі взаємозв'язку «стратегія бізнесу - тактика підприємства».

В основу стратегії розвитку туристично-готельного комплексу «Міжгірський» покладено дії, послідовність виконання яких така:

- здійснення стратегічного аналізу в контексті комплексної діагностики впливу факторів розвитку;

- ідентифікація формату господарської діяльності підприємства;

- обґрунтування шляхів стратегічного розвитку;

- формування чи коригування загальної та бізнес-стратегій;

- визначення завдань функціональних субстратегій.

Особливості розроблення стратегії управління нашим підприємством пов'язані з урахуванням таких положень:

- задоволення внутрішніх і міжнародних споживачів якісними основними і додатковими послугами;

- наявність певних ресурсів та їх перетворення на основні і до даткові послуги;

- порівняння витрат на виробництво і використання основних і додаткових послуг із результатами діяльності;

- складність внутрішнього середовища (велика кількість елементів, наявність взаємозв'язків та ін.);

- багато критерійність завдань управління;

- неможливість формалізації багатьох завдань управління;

- обов'язковість розвитку та змінність критеріїв розвитку.

Одним із механізмів розвитку підприємств готельного господарства є розроблення та реалізація стратегії реконструкції. Стратегія реконструкції реалізується на рівні підприємства незалежно від типу, обсягів господарської діяльності, форм власності та організаційно-правових форм господарювання. В основу цільового спрямування внутрішніх реструктуризаційних змін покладено програму розвитку, процес формування якої логічно структурований. Ефективність управлінських рішень щодо вжиття реструкту ризаційних заходів забезпечується впровадженням структурно- логічної схеми, цільовими параметрами якої є виявлені резерви за результатами оцінки внутрішніх ресурсів готельного підприємства «Міжгірський».

Пошук ефективних управлінських рішень зведено до одержання запланованого результату при мінімумі необхідних витрат, з урахуванням часових та ресурсних обмежень. Для визначення альтернативних варіантів формування програми розвитку необхідно враховувати:

- раціональне використання основних фондів підприємств готельного господарства, насамперед номерного фонду;

- оптимізацію чисельності працюючих;

- підвищення рівня якості готельних послуг;

- можливості вертикальної інтеграції.

Реалізація стратегії реконструкції готельно-туристичного комплексу «Міжгірський» сприяє послідовній адаптації до змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі, збільшенню обсягу ринкової частки на ринку готельних послуг, передбачає розроблення ефективних програм розвитку підприємств та сприятиме отриманню економічного ефекту.

Обґрунтування внутрішніх реструктуризаційних заходів готельно-туристичного комплексу «Міжгірський» складається з таких основних етапів.

Етап 1. Аналіз результатів господарської діяльності готельного підприємства.

Етап 2. Визначення та аналіз основних проблем функціонування та розвитку підприємства.

Етап 3. Оцінка поточної конкурентної позиції підприємства на ринку готельних послуг.

Етап 4. Формування потенційних стратегічних можливостей щодо здійснення внутрішніх реструктуризаційних заходів.

Етап 5. Генерація ідей відносно визначення альтернативи щодо здійснення внутрішніх реструктуризаційних заходів.

Етап 6. Фаза застосування етапів 1-5 структурно-логічної схеми процесу формування програми розвитку підприємства.

Одним із напрямів внутрішніх реструктуризаційних заходів є диверсифікація пропозиції готельного підприємства, що є дієвим каталізатором процесу реструктуризації світової готельної індустрії. Напрями подальшого розвитку нашого підприємства повинні визначатися через призму спроможності його адаптації до вимог зовнішнього середовища. Тому головним змістом формування стратегії розвитку готельного підприємства «Міжгірський» є визначення перспективних напрямів господарської діяльності на основі постійного моніторингу підприємницького середовища, органічного оволодіння стратегічним мисленням та методами управління, розрахованими на перспективу.



РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТУРИСТИЧНО-ГОТЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ ,,МІЖГІРСЬКИЙ”

4.1 Система управління охороною праці

Система управління охороною праці туристично-готельного комплексу «Міжгірський» -- це сукупність органів управління підприємством, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо здійснення завдань і функцій управління з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці, запобігання травматизму та профзахворювань, а також додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

До основних функцій управління охороною праці належать:

* прогнозування і планування робіт, їх фінансування;

* організація та координація робіт;

* облік показників, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;

* контроль за станом охорони праці та функціонуванням СУОП;

* стимулювання діяльності з охорони праці.

Функція планування, в основі якої лежить прогностичний аналіз, має вирішальне значення в СУОП. Планування роботи з охорони праці поділяється на перспективне, поточне та оперативне.

Перспективне планування охоплює найбільш важливі, трудомісткі й довгострокові за терміном виконання заходи з охорони праці, виконання яких, як правило, вимагає сумісної роботи кількох підрозділів підприємства. Можливість виконання заходів перспективного плану має бути підтверджена обґрунтованим розрахунком необхідного матеріально-технічного забезпечення і фінансових витрат із зазначенням джерел фінансування. Основною формою перспективного планування роботи з охорони праці є розроблення комплексного плану підприємства (на 3--5 років) щодо покращення стану охорони праці.

Поточне планування здійснюється у межах календарного року шляхом розроблення та включення відповідних заходів до розділу "Охорона праці" колективного договору.

Оперативне планування роботи з охорони праці здійснюється за підсумками контролю стану охорони праці у структурних підрозділах і на підприємстві в цілому або перевірок органів державного нагляду. Оперативні заходи щодо усунення виявлених недоліків зазначаються у наказі роботодавця.

Основні завдання управління охороною праці в туристично-готельному комплексі «Міжгірський» :

-- навчання працівників безпечним методам праці та пропаганда
питань охорони праці;

-- забезпечення безпечності технологічних процесів, виробничого
устаткування, будівель і споруд; нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

-- забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

-- забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;

-- організація лікувально-профілактичного обслуговування;

-- професійний добір працівників з окремих професій;

-- удосконалення нормативної бази з питань охорони праці.

Дійове управління охороною праці можна здійснювати тільки при наявності повної, своєчасної і вірогідної інформації про стан охорони праці. Одержати таку інформацію, виявити можливі відхилення від норм безпеки, а також перевірити виконання планів та управлінських рішень можна тільки на підставі регулярного та об'єктивного контролю. Тому контроль стану охорони праці є найбільш відповідальна та трудомістка функція процесу управління.

До основних форм контролю за станом охорони праці належать: оперативний контроль; контроль, що проводиться службою охорони праці підприємства; громадський контроль; адміністративно-громадський трьохступеневий контроль; відомчий контроль вищих органів. Необхідно зазначити, що крім контролю, здійснюється нагляд за охороною праці з боку державних та профспілкових інспекцій.

Оперативний контроль з боку керівників робіт і підрозділів підприємства проводиться згідно із затвердженими посадовими обов'язками.

Власник зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі комплексу «Міжгірський» і на робочому місці умови праці з урахуванням рекомендацій нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про працю.

З цією метою власник забезпечує функціонування системи управління охороною праці, для чого створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій; розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці, впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань; організовує проведення атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці в порядку і строки, що встановлюються законодавством, вживає за їх підсумками заходів щодо усунення негативних чинників; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства; здійснює постійний контроль за додержанням працівниками правил з техніки безпеки і виробничої санітарії. У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я чинників, що визначають умови праці, власник зобов'язаний повідомити про це орган державного нагляду за охороною праці. За згодою працівників, яких це стосується, власник може звернутися до органу по охороні праці з клопотанням про встановлення необхідного строку для виконання програм щодо приведення умов праці на конкретному виробництві чи робочому місці до нормативних вимог.

4.2 Забезпечення охорони праці туристично-готельного комплексу «Міжгірський»

Найбільш серйозною небезпекою для життя і здоров'я гостей і персоналу готелю, збереження їхнього майна, а також майна і будинку готелю є пожежі. Тому в нашому готельному господарстві важливе значення має забезпечення приміщень і людей від пожежі. Найчастішими причинами виникнення пожеж у готелях є необережне поводження з вогнем, несправність електромереж і електрообладнання, порушення технологічного процесу і правил експлуатації, недотримання заходів пожежної безпеки при ремонтних й інших видах робіт.
Процес створення системи протипожежної безпеки в туристично-готельному комплексі «Міжгірський» складається з таких етапів: 1) проведення організаційних заходів щодо створення пожежної охорони в готелі; 2) проведення протипожежної підготовки працівників; 3) проведення протипожежної профілактики.

Проведення організаційних заходів щодо створення пожежної охорони в готелі передбачає таку послідовність дій. Директор готелю, який відповідно до діючого законодавства несе відповідальність за забезпечення пожежної безпеки, наказом призначає відповідального за організацію заходів із забезпечення протипожежної безпеки готелю. Призначаються також відповідальні за пожежну безпеку в кожнім підрозділі готелю. Таблички із зазначенням осіб, відповідальних за пожежну безпеку, вивішуються на видних місцях. Розробляються правила, положення пожежної безпеки для кожного підрозділу й інструкції із заходів протипожежної безпеки на кожному робочому місці. Створюються пожежні бойові розрахунки з числа чергових адміністраторів, чергових менеджерів, працівників служби безпеки готелю й іншого чергового персоналу, що здійснюють цілодобовий контроль за пожежною безпекою. Розробляється система оповіщення у випадку виникнення пожежі. Розписуються основні обов'язки кожного члена пожежного бойового розрахунку під час пожежі. Після сигналу пожежної тривоги по системі оповіщення всі особи, призначені наказом директора відповідальними за пожежну безпеку, повинні прибути до готелю, з'ясувати причину тривоги, почати евакуацію людей, а також вжити всіх необхідних заходів для гасіння і запобігання поширення вогню до прибуття пожежних.
Проведення протипожежної підготовки працівників готельно-туристичного комплексу «Міжгірський» здійснюється систематично. Протипожежна підготовка складається з протипожежного інструктажу (вступного, первинного і повторного) і занять за програмою пожежно-технічного мінімуму.

Вступний і первинний інструктажі з пожежної безпеки проводяться при прийомі на роботу. Первинний і повторний інструктажі проводить на робочому місці особа, відповідальна за пожежну безпеку в цьому підрозділі.
Заняття з пожежно-технічного мінімуму проводяться за спеціально затвердженою директором готелю програмою з працівниками інженерно-технічної служби і з матеріально-відповідальними особами. Після закінчення навчання проводиться залік, результати якого заносяться у відомість.
Для забезпечення суворого протипожежного режиму в готелі розробляються спеціальні пам'ятки, у яких викладають і основні рекомендації з заходів пожежної безпеки і правила поведінки при пожежі. Ці пам'ятки знаходяться в кожному номері в папці з рекламними матеріалами. Не завжди гість заглядає в цю папку, тому в деяких готелях високого класу для ознайомлення з правилами використовують готельний відеоканал.

Рішення про включення системи оповіщення людей про пожежу й евакуацію приймає черговий менеджер (начальник зміни пожежного бойового розрахунку) або черговий по готелю. Евакуація гостей здійснюється відповідно до наявних у всіх номерах планів евакуації, а персоналу готелю - відповідно до спеціальних пам'яток, що наявні у всіх відділах, службах і підрозділах. Евакуаційне освітлення і світлові покажчики напрямку евакуації мають бути включені постійно, цілодобово. Дії чергового персоналу при евакуації людей в нашому готелі такі. Керівник гасіння пожежі, залежно від сформованої ситуації, при пожежі приймає рішення почати евакуацію людей шляхом включення системи оповіщення і управління евакуацією (слід зазначити, що рішення про евакуацію приймається без страху бути підданим будь-якій критиці або стягненню, навіть якщо згодом виявиться, що необхідності в евакуації не було). Евакуація гостей здійснюється відповідно до наявних планів евакуації, що повинні відпрацьовуватися з усіма задія-ними для евакуації працівниками готелю не рідше одного разу за півроку. Співробітники готелю, що прибули в розпорядження керівника гасіння пожежі, можуть залучатися (якщо їм не загрожує небезпека) до евакуації гостей і персоналу готелю, перевірки гостьових поверхів, офісів і підвальних приміщень з метою показу тому персоналу, який ще не евакуювався, і гостям найкоротших шляхів до виходів; порятунку найбільш цінних документів, коштів тощо. Співробітники служби безпеки перекривають усі входи в готель, відкривають виходи, що використовуються для евакуації, контролюють їх, зупиняють спроби мародерства. Для евакуації співробітників готелю використовуються спеціальні пам'ятки, розроблені для кожного відділу, служби. Керівник гасіння пожежі призначає відповідальних осіб з переклички гостей і персоналу на евакуаційному пункті, дає їм списки гостей і персоналу і відправляє на евакуаційний пункт. Заходи з евакуації великої кількості людей і припинення паніки координуються старшим начальником пожежних підрозділів. Травмовані особи евакуюються в першу чергу. Щоб уникнути паніки, евакуація повинна проводитися спокійно і зосереджено.В окремих випадках використовуються засоби індивідуального захисту.

Окрім пожежної безпеки в нашому готельному комплексі готелях проводяться заходи щодо профілактики травматизму, створення нормальних санітарно-гігієнічних умов, електробезпеки, навчання персоналу.
На основі положень, правил і типових інструкцій у нашому готелі розроблено своє положення про організацію роботи з охорони праці і виробничої санітарії. Крім того, для кожної категорії працівників розробляються інструкції. Працівник готелю зобов'язаний дотримуватися норм, правил, інструкцій з охорони праці, вміти правильно застосовувати колективні й індивідуальні засоби захисту, негайно повідом-ляти своєму безпосередньому керівникові про будь-який нещасний випадок, а також про ситуації, що створюють загрозу життю і здоров'ю людей. Працівники готелю допускаються до роботи лише після проходження інструктажу з техніки безпеки. В готельно-туристичному комплексі «Міжгірський» здійснюється також профілактика виробничого травматизму. Причини травматизму можуть бути організаційними і технічними.До організаційних відносяться: недостатній нагляд за дотриманням правил техніки безпеки, відсутність необхідної технічної кваліфікації в персоналу, робота без запобіжних засобів, неправильне розташування людей на робочому місці, недостатній інструктаж, погане освітлення, низька або висока температура, слабка вентиляція тощо.

До технічних причин травматизму відносяться: несправність або недосконалість технологічного обладнання, інструментів, пристроїв і засобів техніки безпеки, незручність або захаращеність робочого місця.
Причиною травми може стати також хворобливий стан працюючого, непідготовленість до даної роботи і неуважне відношення до неї, стомлення і стан сп'яніння.

Розслідування й облік нещасних випадків відбувається відповідно до «Положення про порядок розслідування й обліку нещасних випадків на виробництві». Це положення встановлює єдиний порядок розслідування й обліку нещасних випадків, обов'язковий для готелів будь-яких форм власності. За результатами розслідування складається висновок, що є обов'язковим для роботодавця і може бути оскаржений в органах державної інспекції праці або в суді.

Гігієна праці в нашому готелі розглядає питання, пов'язані з умовами роботи і їхнім впливом на людський організм; керівництво систематично розробляє гігієнічні і лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на поліпшення і збереження здоров'я працівників, підвищення працездатності і продуктивності праці.