Удосконалювання транспортної системи перевезень продукції

Маркетингові дослідження та прогнозування обсягів перевезень молока та молочних продуктів на 2007 рік. Аналіз сучасного стану організації перевезень продуктів. Розробка раціональних маршрутів перевезень та обгрунтування ефективної марки рухомого складу.

Рубрика Транспорт
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 10.09.2011
Размер файла 321,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Компоненти вихлопних газів

Двигун

карбюраторний

дизельний

Нетоксичні

Азот

74-77

76-77

Кисень

0,3-0,8

2-18

Пари води

3,0-5,5

0,5-4

Діоксід вуглецю

5,0-12

1,0-10

Водень

0-5,0

-

Токсичні

Оксид вуглецю

5,0-10

0,01-0,5

Оксиди азоту

До 0,8

0,0002-0,5

Вуглеводні

0,2-3

0,009-0,5

Альдегіди

До 0,2

0,001-0,009

Сажа

До 0,04

0,1-1,1

Бензопірен

10-20

До 10

Для досягнення санітарно-технічних нормативів якості атмосферного повітря, викиди в повітряний басейн від стаціонарних джерел необхідно скоротити вдвічі, а від автотранспорту на 40-45 %.

Вагова кількість шкідливих речовин у газах, що відпрацювали, цілком справних двигунів автомобілів, що утворяться при згорянні автомобільного палива, подана в таблиці 5.3.

З таблиці 5.3 випливає, що найбільша кількість шкідливих речовин у газах, що відпрацювали, є в карбюраторних двигунах.

Заходи щодо зниження токсичності викидів автотранспорту можна класифікувати на 5 груп:

раціональна організація транспортного процесу;

раціональна організація дорожнього руху;

застосування нейтралізаторів вихлопних газів;

скорочення утримання свинцю в пальному;

удосконалювання двигунів;

створення екологічно чистих двигунів для автотранспорту.

Таблиця 5.3 - Вагова кількість шкідливих речовин у відпрацьованих газах двигунів автомобілів

Шкідливі викиди

Кількість шкідливих речовин, кг на 1000 кг згорілого палива в циліндрах двигуна

бензинового

дизельного

Окисел вуглецю

267

28,4

Вуглеводні

33,2

9,1

Окисли азоти

26,6

40,8

Сірчистий газ

1,34

34,0

Сажа

1,34

3,4

Свинець

0,266

-

Всього

329,7

115,7

5.1 Розрахунок обсягів шкідливих викидів

У проекті роздивимося доцільність організації перевезень молочних продуктів за новими маршрутами, у порівнянні з існуючим варіантом організації доставки.

Для цього визначимо витрати палива за обома варіантами по формулі

, (5.1)

де Qт- витрати палива, л.;

Hl- лінійна норма витрат палива, л/100 км, (Hl = 19,6 л);

Lзаг - річний пробіг автомобіля, км.

Річний обсяг витрат палива для базового варіанту

=

Для нового

Різницю у витраті палива визначаємо по формулі

, (5.2)

Qт = 5972,13 - 4074,06 = 1898,07

Зменшення викиду шкідливих речовин при застосуванні автомобіля ГАЗ-3307 визначимо по формулі

Нвi= ДQm·с·В/1000, (5.3)

де Нвi - обсяг викидів шкідливих речовин i-го виду, кг;

с - об'ємна вага палива, (с =0,76);

В - вагова кількість шкідливих речовин у газах двигунів автомобілів, що відпрацювали, кг/1000 кг.

Тоді за рахунок організації нових маршрутів перевезення молочних продуктів, у порівнянні з існуючим варіантом організації перевезень можливо скорочення викидів окислу вуглецю на

Nв1 = 1898,07·0,76·28,4/1000 = 385,16

Результати розрахунків для всіх видів шкідливих речовин приведені в таблиці 5.4.

Таблиця 5.4 - Скорочення викидів шкідливих речовин за рахунок застосування нових розвізних маршрутів

Шкідливі викиди

Скорочення викидів шкідливих речовин, кг

Окисел вуглецю

385,16

Вуглеводні

47,89

Окисли азоту

38,37

Сірчистий газ

1,93

Сажа

1,93

Свинець

0,38

Разом

475,67

5.2 Висновки по розділу

Було розраховано обсяг шкідливих викидів.

Таким чином застосування нових розвізних маршрутів призведе до загального скорочення викидів шкідливих речовин на 475,67 кг/рік.

6. Охорона праці

6.1 Система керування охороною праці як підсистема загальної системи керування

Безпечні і здорові умови праці можна створити тільки при високому рівні організаторської роботи на основі сучасних методів керування охороною праці і їхнього постійного удосконалювання.

Під керуванням охорони праці розуміється підготування, прийняття і реалізація рішень по здійсненню організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки, зберігання здоров'я працездатності людини в процесі праці.

Керування охороною праці на ВАТ «ШММК» є складовою частиною, тобто підсистемою загальної системи керування підприємством. Ціллю системи керуванням підприємства охороною праці (СКОП) є формування безпечних і здорових умов праці шляхом планомірного підвищення рівня охорони праці на кожному робочому місці і підприємстві в цілому і тим самим зниження виробничого травматизму.

Як і будь-яка система керування, СКОП має об'єкт керування й орган, що здійснює керування.

Об'єктом керування є діяльність функціональних служб і структурних підрозділів діяльності підприємства.

Органом керування в цілому по підприємству ВАТ «ШММК» є його керівник, у безпосередньому підпорядкуванні якого знаходиться служба охорони підприємства. Ця служба виконує організаційно - методичну роботу, підготовляє управлінські рішення і контролює їхню реалізацію. На виробничих ділянках, у службах і відділеннях охороною праці управляють їхні керівники.

Профспілкові комітети беруть участь у керуванні охороною праці через комісії з охорони праці і суспільних інспекторів.

У процесі керування охороною праці орган керування одержує інформацію про стан об'єкта керування і на основі цієї інформації приймає необхідні управлінські рішення.

Орган керування впливає на об'єкт керування за допомогою виконання ряду визначених функцій. Функціями СКОП як на підприємстві в цілому, так і в структурних підрозділах є: організація і координація робіт в області охорони праці - формування органів керування, керування обов'язків і порядок взаємодії осіб, що беруть участь у рішенні поставлених задач, прийняття і реалізація управлінських рішень (наказів, розпоряджень, розпоряджень); планування робіт з охорони праці; стимулювання роботи з досягнення запланованого рівня охорони праці.

Відповідно до поставленої цілі СКОП передбачає рішення таких основних задач: забезпечення безпеки праці, забезпечення здорових умов праці і підвищення знань працюючих із питань охорони праці.

Для забезпечення безпеки праці в першу чергу необхідно забезпечити безпеку виробничого устаткування і технологічних процесів.

Для цього наявний рухомий склад, устаткування, інструмент, пристосування і технологічні процеси треба привести у відповідність із вимогами стандартів, норм і правил по охороні праці й іншої нормативної документації по безпеці праці, а також укомплектувати робітники місця устаткуванням, пристосуваннями й інструментом відповідно до чинного табеля технологічного устаткування і спеціалізованого інструмента, модернізувати або замінити устаткування, упровадити нові безпечні технологічні процеси, засоби механізації й автоматизації.

Забезпечення здорових умов праці досягається нормалізацією санітарно-гігієнічних умов шляхом створення оптимальних санітарно-гігієнічних умов праці на робочих місцях, оперативним усуненням причин виникнення шкідливих виробничих чинників і забезпеченням і застосуванням засобів захисту працюючих. На належному рівні повинно бути і санітарно - побутове забезпечення (проведення попередніх і періодичних медичних оглядів, лікувально-профілактичних заходів щодо попередження захворювань, забезпечення працюючих лікувально-профілактичним харчуванням і санітарно-побутовими помешканнями). Для працюючих повинний бути створений оптимальний режим праці і відпочинку.

Підвищення знань працюючих із питань охорони праці досягається навчанням працюючих безпечним режимам роботи, своєчасним і якісним інструктування по техніці безпеки, використанням різноманітних форм пропаганди питань охорони праці.

На підприємстві, що має ЕОМ, варто розробляти автоматизовану СКОП. Це дозволяє прискорювати збір, опрацювання і витяг інформації для розробки профілактичних заходів.

Керування охороною праці на підприємстві є ланкою загальної системи керування підприємством. Основні положення визначив цілями діяльності підприємства поряд із виготовленням і постачанням продукції соціальний розвиток трудового колективу й охорону навколишнього середовища. Під соціальним розвитком трудового колективу розуміється робота з підвищення ступеня задоволеності працею, задоволення матеріальних і духовних потреб членів колективу, поліпшенню умов праці, побуту і відпочинку, підвищенню соціальної активності кожного працюючого.

Керуючому органу керування на об'єкти керування здійснюються за допомогою визначених функцій, спрямованих на рішення конкретних задач, що випливають з аналізу інформації, що надходить, про стан охорони праці на працюючих місцях, виробничих ділянках і в цехах і функціонування механізму керування.

Одна з таких функцій є стимулювання роботи з забезпечення охорони праці.

Стимулювання підвищення рівня охорони праці може бути моральним і матеріальним. Види і форми стимулювання розробляє адміністрація підприємств разом із профспілковим комітетом при дотриманні постанов і вказівок директивних органів із питань преміювання і використання інших форм стимулювання, як колективів, так і окремих робітників.

Зміцнення трудової дисципліни на основі правильного використання дисциплінарних заходів впливу на осіб, що припускають порушення правил і норм охорони праці, виховання в трудящих почуттів високої відповідальності за їхнім дотриманням повинне здійснюватися постійно і цілеспрямовано по чітко продуманій схемі. У цій справі велике значення мають міри суспільного виховання особистої і колективної, відповідальності за безпеку і зберігання здоров'я кожного робітника.

Зниження виробничого травматизму стає закономірним, коли всі заходи, спрямовані на підвищення культури виробництва, поліпшуються умови праці і зміцнення трудової дисципліни, проводяться систематично за планом.

Умовно такі заходи можна розділити на 3 групи.

До першої групи ставляться заходи, спрямовані на удосконалювання організації перевезень і праці обслуговуючого і ремонтного персоналу, зусилля контролю за чистотою і порядком на робочих місцях, озеленення території і виробничих помешкань, раціональне розміщення світильників, установку шумоізоляції, устрій природної вентиляції, фарбування механізмів, устаткування і помешкань відповідно до вимог технічної естетики. Ефективними заходами є встановлення раціонального режиму праці і відпочинку, дотримання трудового законодавства і правил внутрішнього розпорядку.

До другої групи ставляться: заходи, спрямовані на механізацію трудомістких і важких робіт, особливо при технічному обслуговуванні і ремонті рухомого складу; часткова реконструкція окремих виробничих ділянок і цехів, вентиляційних устроїв, у тому числі установка місцевих відсмоктувачів на посадах регулювання двигуна, на деревообробних і шліфувальних верстатах, удосконалювання ряду операцій і виробничих процесів ( наприклад, установка мийних машин).

До третьої групи заходів ставляться: удосконалення технології, реконструкція і будівництво нових виробничих і побутових помешкань, комплексна механізація, удосконалювання технології технічного обслуговування і ремонту автомобілів, особливо гучних ділянок робіт, повна механізація навантажувально-розвантажувальних робіт, подальші розвиток централізованих перевезень із використанням спеціалізованого рухомого складу й інші заходи.

Комплекс заходів щодо культури виробництва на ВАТ «ШММК» є основною частиною наукової організації праці, що забезпечує ріст продуктивності праці при одночасному зниженні травматизму на виробництві.

6.2 Заходи щодо захисту від небезпечних, шкідливих і пожежонебезпечних чинників водіїв

6.2.1 Техніка безпеки

Відповідно до Правил дорожнього прямування і Правилами по охороні праці на автомобільному транспорті водій при виїзді на лінію повинний мати посвідчення на право керування автомобілем, видане Державною автомобільною інспекцією, реєстраційні документи на транспортний засіб, колійний або маршрутний лист. Крім цього водію вирішується виїзд на роботу після проходження попереднього медичного огляду і відповідної оцінки в колійному листі.

Автомобілі, що мають несправності, що можуть призвести до аварій, утрати вантажу, а також брудні, без номерів і пізнавальних знаків автопоїзда забороняється випускати на лінію.

Водій перед виїздом на лінію перевіряє справність автомобіля, звертаючи увагу на відсутність підтікання палива, олії, води; герметичність газової апаратури і магістралей у газобалонних автомобілів, а також стан ходової частини автомобіля, що забезпечує безпечну роботу на лінії.

Зовнішнім оглядом перевіряють справність переднього моста і всієї ходової частини автомобіля, стани балки переднього моста, кріплення і шліфовку важелів поворотних цапф, стрілок і пальців ресор, муфт підшипників передніх коліс, стан дисків коліс, шин, ресор, сходження і розлад передніх коліс, кріплення бункерного устрою. Крім того, перевіряють відповідність тиску повітря в шинах нормам.

Перед виїздом на лінію водій зобов'язаний перевірити справність усіх приладів освітлення; стан стекол у кабіні (скла повинні бути чистими і без тріщин і забезпечувати гарну оглядовість).

Необхідно також перевірити справність дії склопід'ємників, замків дверей, приладів освітлення, сигналізації, стан акумуляторної батареї.

При огляді кузова і причепа необхідно звернути увагу на надійність бортових запорів. Перевіряються також рівні електроліту в акумуляторної батареї.

Про справність автомобіля перед виїздом з автогосподарства водій робить запис у колійному листі і пред'являє автомобіль технічному контролю для огляду й одержання від нього дозволи на виїзд.

При роботі на лінії водію категорично забороняється управляти автомобілем у стані навіть найлегшого сп'яніння або під впливом наркотичних засобів; передавати керування особам, що знаходяться в нетверезому стані, або не зазначеним у колійному листі; самовільно відхилятися від маршруту, зазначеного в колійному листі, якщо це не викликається погіршенням дорожніх або кліматичних умов.

Під час роботи водій зобов'язаний виконувати правила безпеки прямування, указівки регулювальників дорожнього прямування; підтримувати швидкість відповідно до вимог Правил дорожнього прямування, з урахуванням стана дороги, але не вище максимальної швидкості, установленою технічною характеристикою для даної моделі автомобіля; спостерігати за показаннями контрольних приладів автомобіля і слушності роботи всіх механізмів.

6.2.2 Виробнича санітарія

У кабіні, кузові, салоні автомобіля не вирішується перебування великого числа людей, чим це зазначено в паспорті заводу виготовлювача.

Робоче місце водія повинно забезпечувати зручність керування автомобілем, необхідні санітарно-гігієнічні умови, знижувати стомлення і перенапругу на роботі. Основні вимірювачі і конструктивні рішення кабіни водія і розташування органів керування повинні задовольняти вимогам чинного державного стандарту.

З робочого місця водія повинна бути забезпечена максимальна оглядовість. Йому повинні бути створені такі умови, при яких він міг би спостерігати прямування й об'єкти, не роблячи при цьому зайві прямування. Вітрове і бічні стекла не повинні мати тріщин і затемнень, що утрудняють видимість. Бічні стекла повинні плавно пересуватися від руки або скло піднімальними механізмами. Склоочисник повинний бути справний і забезпечувати нормальне очищення вітрового скла. Якщо конструкцією передбачений склоомивач, то вони також повинні бути справні і забезпечувати подачу необхідної кількості води на скло. Для поліпшення видимості дороги по обидва боки зовні встановлюють дзеркала заднього виду.

Конструкція сидіння повинна забезпечувати зручне положення водія і його правильної посадки, що виключає зайві м'язові напруги і створює найкращу оглядовість. Площина сидіння повинна мати нахил тому під рогом сім градусів до горизонтальної площини. Сидіння повинні бути регульованими. Оббивка його повинна бути важко займистої, легко що відмивається звичайними миючими засобами і мати достатню паро- і повітропроникність.

Ручки органів керування повинні знаходитися на відстані не менше 60 мм друг від друга й інших деталей кабіни.

Для забезпечення здорових умов праці водія велике значення має стан повітряного середовища в кабіні автомобіля. Кабіна повинна мати примусову вентиляцію продуктивністю не менше 30 м3/р свіжого повітря на одну людину. Для захисту від перегріву в літню пору повинна бути передбачена теплоізоляція. У зимової період при температурі зовнішнього повітря до -250 температура повітря в зонах розташування ніг і пояси водія повинна бути не менше +150, а в зоні голови на 30-50 нижче цієї температури. При температурі зовнішнього повітря до -400 припускається зниженні температури в зазначених зонах до +100.

Продуктивність вентиляційної й опалювальної систем повинна регулюватися безпосередньо з робочого місця, щоб водій міг підтримувати необхідні параметри повітряного середовища. Концентрація шкідливих речовин у зоні подихи водія не повинний перевищувати гранично припустимих концентрацій (ПДК).

Для зниження шуму в кабіні водія старанно підганяють стичні частини кабіни, проскловання вікон, установлюють прокладки на реле дверей, використовують звуковбирні мастики і покриття по металевих поверхнях, обливають внутрішню частину кабіни звуковбирними матеріалами.

Зниження вібрації досягається застосуванням м'якого сидіння з паралона або з інших матеріалів або напівжорсткого сидіння з амортизаторами. При тривалій експлуатації автомобіля варто усувати коливання деталей кузова.

6.2.3 Пожежна профілактика

Основними чинниками пожежі, що впливають на людей, є відкритий вогонь і іскри, підвищена температура повітря і предметів, токсичні продукти горіння, дим, знижена концентрація кисню, завалення й ушкодження будинків, споруджень, установок, вибух.

Пожежна безпека на ВАТ «ШММК» забезпечується системою організаційних заходів, системою запобігання пожежі і системою пожежного захисту. Ці системи розробляються на кожному підприємстві, причому безпека людей повинна забезпечуватися при виникненні пожежі в будь-якому місці підприємства. Систему пожежного захисту організують так, щоб була забезпечена безпека людей навіть у випадку виникнення аварійної обстановки.

За пожежну безпеку на ВАТ «ШММК» відповідає його директор (начальник). Він призначає з числа інженерно-технічних робітників відповідального за проведення протипожежної роботи на підприємстві. За пожежну безпеку окремих служб, цехів, ділянок відповідають особи, призначені наказом по підприємстві. У їхній обов'язок входить дотримання комплексу встановлених норм поводження людей, правил виконання робіт і експлуатації об'єкта і машин.

Для розробки протипожежних заходів і для контролю за виконанням на ВАТ «ШММК» створюється пожежно-технічна комісія, до складу якої входить начальник добровільної пожежної дружини, головний механік і енергетик, головний технолог, інженер по техніці безпеки й інші особи по розсуді керівника підприємства. Голови комісії звичайно призначають головного інженера. Для участі в комісії запрошують голови профспілкової організації підприємства.

Основними задачами пожежно-технічної комісії є: виявлення всіх порушень і недоліків, що можуть призвести до виникнення пожежі, вибуху, аварії і розробка заходів, спрямованих на їхнє усунення; проведення масово - роз'яснювальної роботи серед робітників підприємства з питань дотримання пожежної безпеки.

Пожежна профілактика - комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людей, запобігання пожежі, обмеження його поширення, а також створення умов для успішного гасіння пожежі. До цих заходів на ВАТ «ШММК» ставляться міри пожежної безпеки, передбачені при проектуванні і будівництві підприємств і прийняті при проведенні робіт із технічного обслуговування і ремонту автомобілів.

Пожежна безпека забезпечується організаційно-технічними заходами і реалізацією двох взаємозалежних систем: системою запобігання пожежі і системою протипожежного захисту.

Організаційно-технічні заходи містять у собі: організацію пожежної охорони на підприємстві, паспортизацію речовин, матеріалів, технічних процесів і об'єктів АТП у частині забезпечення пожежної безпеки; організацію навчання працюючим правилам пожежної безпеки; розробку інструкцій про порядок роботи з пожежонебезпечними речовинами і матеріалами, про дотримання протипожежного режиму і про дію людей при виникненні пожежі; організацію евакуації людей і автомобілів.

6.3 Висновки по розділу

У даному розділі було визначено система керування охороною праці як підсистема загальної системи керування, також визначені заходи щодо захисту від небезпечних, шкідливих і пожежонебезпечних чинників водіїв, техніка безпеки, виробнича санітарія, пожежна профілактика.

7. Економічна оцінка ефективності проектних рішень

7.1 Розрахунок показників ефективності проекту

Період окупності характеризує використання інвестиційних коштів у часу. Він показує, через який термін інвестор поверне вкладених коштів, з урахуванням зміни вартості коштів у часі.

Період окупності ПО визначається по наступній методиці:

- Послідовно підводяться результати значення приведеного інвестиційного потоку по роках із початку інвестування (негативний потік) до одержання першого позитивного значення. Для цього в (7.1) використовується границя підсумовування i, що змінює свої значення від 0 до 4. Для року, що передує отриманому періоду, фіксується значення перемінної i.

(7.1)

- При виконанні рівності Si+1 = 0, ПО = i + 2.

- Якщо рівність не виконується, то

. (7.2)

Отримане значення показує період окупності в роках. Якщо ПО вийшов меншим двох років, необхідно його уточнити. Для цього виконується та ж послідовність дій, тільки в якості розрахункової одиниці виступає не рік, а квартал.

Внутрішня норма дохідності є показником, що відрізняється від попередніх показників по вихідним даним. Це обумовлено тим, що внутрішня норма дохідності являє собою ставку дисконту, при котрої приведений грошовий потік дорівнюється приведеним інвестиційним коштам

ВНД = d, при ДП' = ИС' (7.3)

Або інакше можна записати

ВНД = d, при ЧПД = 0 (7.4)

Тому при розрахунку внутрішньої норми дохідності використовуються інвестиційні потоки в номінальному вираженні. Рівняння (7.5) можна записати у виді

, (7.5)

Розрахунки закінчуються після визначення із достатнім ступенем точності. У якості орієнтира точності можна використовувати вираження:

, (7.6)

Після визначення величини розраховується значення внутрішньої норми дохідності.

(7.7)

ВНД= 45,15.

Результати розрахунку показників ефективності інвестиційних проектів наведені в таблиці 7.1.

Таблиця 7.1- Показники ефективності інвестиційних проектів

Марка автомобіля

Найменування показника

Чистий приведений прибуток, грн.

Індекс прибутковості

Період окупності, років

Внутрішня норма прибутковості, %

ГАЗ-3307

166199

1,264

2

45,15

Mercedes- 814 D

-

1,915

>5

24,09

7.2 Висновки по розділу

Дані таблиці 7.1 свідчать про те, що проект ГАЗ-3307 може бути прийнятий до реалізації, тому що чистий приведений прибуток для цього варіанта дорівнює 166199 гривень.

Висновки

Шляхом аналізу проблемних питань організації перевезень молока та молочних продуктів підприємством ВАТ «ШММК» визначені «вузькі» ланки в технологічному процесі доставки продукції в торгову мережу.

На підставі маркетингових досліджень, була визначена частка ринку транспортних послуг підприємства ВАТ «ШММК», що складає 56,47 %. Для того, щоб перехопити частку ринку перевезень конкурента, підприємству необхідно збільшити клієнтуру, а для цього потрібно приділяти увагу рекламним заходам.

В результаті проведення маршрутизації перевезень були побудовані оптимальні маршрути перевезення молока та молочних продуктів в м. Шостка. Їхня протяжність складає 68,9 км на добу, сумарний річний пробіг - 25148,5 км, а загальний час у наряді всіх автомобілів - 24,34 годин. Сумарний викид шкідливих речовин при цьому знизиться на 475,67 кг у рік.

Для обслуговування маршрутів визначена марка автомобіля - ГАЗ-3307, у якої термін окупності - 2 роки, а чистий прибуток від застосування цієї марки автомобілю складе 166199 гривень.

У цілому запропоновані заходи дозволять підвищити конкурентноздатність та зміцнити позиції підприємства ВАТ « ШММК» на ринку перевезень молочних продуктів.

Список літератури

Александров Л.А. Техническое нормирование труда на автомобильном транспорте. - Москва: Транспорт, 1986. - 207 с.

Афанасьєв Л.Л., Цукерберг С.М. Автомобильные перевозки. Изд-во «Транспорт», 1973, - 230 с.

Воркут А.И. Грузовые автомобильные перевозки. - Киев: Вища школа, 1986. - 447 с.

Геронимус Б.Л. Экономико-математические методы в планировании на автомобильном транспорте: Учебник для техникумов. - 2-е изд., пере раб. и доп. - М.: Транспорт, 1982. -192 с.

Говорущенко Н.Я. Экономия топлива и снижение токсичности на автомобильном транспорте. - Москва: Транспорт, 1990. - 135 с.

Коноплянко В.И. Организация и безопасность дорожного движения. - Москва: Транспорт, 1991. - 183 с.

Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. / Общ. ред. и вступ. ст. Е.М. Пеньковой. - Москва: Прогресс, 1990. - 736 с.

Лимитовский М.А. Основы оценки инвестиционных и финансовых
решений. - Москва: ТОО Инжиниринго-консалтинговая компания "ДЕКА",
1996. - 192 с.

Современные грузовые автотранспортные средства. Справочник / Пойченко В.В., Кондрашов П.В., Потемкин С.В., Мазуров В.А. - Москва: Агентство Доринформсервис, 1997. - 544 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.