Організація діяльності фінансово-кредитної установи на прикладі ТВБВ № 10019/036 філії Тернопільського облуправління АТ "Ощадбанк"

Тип фінансово-кредитної установи. Склад засновників, їх участь у кореспондентських взаємовідносинах, вплив на зростання активів банку. Зміст роботи структурних економічних служб фінансово-кредитної установи. Напрями діяльності банківської установи.

Рубрика Банковское, биржевое дело и страхование
Вид отчет по практике
Язык украинский
Дата добавления 24.10.2012
Размер файла 358,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ГАЛИЦЬКИЙ КОЛЕДЖ ІМЕНІ ВЯЧЕСЛАВА ЧОРНОВОЛА

Циклова комісія професійної та практичної підготовки

спеціальності "Фінанси і кредит"

ЗВІТ

про виробничу практику

на прикладі ТВБВ №10019/036 філії Тернопільське облуправління АТ "Ощадбанк"

Тернопіль - 2012

Зміст

  • Вступ
  • Розділ 1. Організація діяльності та структура управління фінансово-кредитної установи
  • Тема 1. Визначення типу фінансово-кредитної установи (акціонерний комерційний банк, галузевий, регіональний та інше)
  • Тема 2. Ознайомлення зі складом засновників, їхньою участю у кореспондентських взаємовідносинах, вплив на зростання активів банку
  • Тема 3. Визначення складу контрагентів вкладників, позичальників, а також порядку формування і отримання доходів по установчих внесках
  • Розділ 2. Ознайомлення зі змістом роботи структурних економічних служб фінансово-кредитної установи
  • Тема 1. Дослідження функціональної схеми структурних підрозділів банку та аналіз змісту роботи структурних економічних служб у відповідності до існуючої структури управління
  • Розділ 3. Основні напрями діяльності банківської установи
  • Тема 1. Ознайомитися з механізмом формування ресурсної бази банку
  • Тема 2. Вивчити особливості взаємовідносин комерційного банку з державою у сфері оподаткування
  • Тема 3. Проаналізувати взаємовідносини банку з підприємствами і організаціями в процесі надання банківських послуг
  • Тема 4. Проаналізувати взаємовідносини банку з фізичними особами в процесі надання банківських послуг
  • Розділ 4. Практика обліку і аналізу усіх видів кредитних, депозитних, лізингових операцій і інвестиційної діяльності банку
  • Тема 1. Порядок обліку, видачі та погашення кредитів (короткострокових і довгострокових)
  • Тема 2. Аналіз повернення кредитів та депозитів
  • Тема 3. Порядок відображення у бухгалтерській звітності лізингових, кредитних і депозитних операцій
  • Тема 4. Особливості організації банківських інвестицій
  • Тема 5. Особливості обліку вкладень у цінні папери, а також інші активні операції
  • Розділ 5. Аналіз основних показників ощадного банку
  • Тема 1. Оцінка фінансових результатів діяльності Ощадного банку за останні роки
  • Тема 2. Аналіз основних показників фінансового стану Ощадного банку за останні роки
  • Тема 3. Аналіз динаміки та структури депозитів та кредитів наданих юридичним особам за останні роки
  • Тема 4. Оцінити динаміку та структуру депозитів та кредитів наданих фізичним особам за останні роки
  • Висновки
  • Список використаної літератури
  • Додатки

Вступ

Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" - одна з найбільших фінансово-банківських установ в Україні. З проголошенням незалежності України "Ощадбанк" відокремлюється від " Ощадбанку" СРСР. Після прийняття 20 березня 1991 року Закону України " Про банки та банківську діяльність" Ощадний банк України набув спеціального статусу.

31 грудня 1991 року Ощадбанк зареєстровано, як самостійну банківську установу в Національному банку України - " Державний спеціалізований комерційний Ощадний банк України".

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 1999 року на виконання розпорядження Президента України від 20 травня 1999 року Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України перетворено у відкрите акціонерне товариство " Державний ощадний банк України".

Засновником Банку є держава в особі Кабінету Міністрів України. Держава здійснює та реалізує повноваження власника, щодо акцій, які їй належать в статутному капіталі Банку, через органи управління банком.

Ощадбанк - єдиний серед українських банків, який має закріплену законом державну гарантію збереження вкладів громадян та їх видачі за першою вимогою.

Стратегія банку спрямована на максимальний розвиток роздрібного бізнесу та створення умов для повного банківського обслуговування клієнтів. ВАТ "Ощадбанк" є уособленням стабільності, впевненості та динамічного розвитку національним надбанням держави та символом її респектабельності. Послугами банку користуються всі категорії населення, що зумовлює провідну позицію банку на ринку роздрібних банківських послуг в Україні. Банк зосереджує свої зусилля на створені сприятливих та вигідних умов, обслуговування клієнтів, розширенні переліку банківських послуг. Зважаючи на соціальну спрямованість банк націлений на збереження широкої присутності усіх регіонах України.

Програма розвитку Державного ощадного банку України - це настановчий документ, що визначає стратегічні цілі, пріоритетні завдання, та напрями розвитку банку з урахуванням його ролі та значення у суспільстві.

Ощадбанк ставить собі за мету стати фінансово стійкою установою, яка обслуговує своїх клієнтів на новому рівні якості і ефективно виконує функції належні своїм місії і ролі та сутності в економічному просторі України.

Метою практики є:

- закріпити та поглибити свої знання у функціонуванні банку;

- здобути навики самостійної практичної роботи у сфері управління провідними напрямами діяльності банку;

- зібрати матеріали необхідні для написання практичної роботи.

Завданнями практики являється:

- ознайомлення організаційною структурою та технічним оснащення Ощадбанку;

- вивчення порядку створення банківської установи;

- оволодіння методикою складання фінансової звітності та проведення аналізу діяльності банківської установи.

Об'єктом дослідження є: ознайомлення з особливостями роботи в Державному Ощадному банку України.

Предметом дослідження є: економічні відносини між банком і клієнтами банку з приводу надання банківських послуг.

Розділ 1. Організація діяльності та структура управління фінансово-кредитної установи

Тема 1. Визначення типу фінансово-кредитної установи (акціонерний комерційний банк, галузевий, регіональний та інше)

Територіальне відокремлене без балансове відділення № 10019/16 філії Тернопільське облуправління АТ "Ощадбанк" знаходиться в місті Борщові по вулиці Гетьмана Мазепи, 4 "А" (48702).

Банк є правонаступником Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України зареєстрованого Національним банком України 31 грудня 1991 року за № 4. У своїй діяльності керується Конституцією і Законами України " Про банки і банківську діяльність", " Про Національний банк України", " Про господарські товариства" іншими законами України, нормативно-правовими актами Національного банку України та Статутом.

Банк є юридичною особою, має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових справ у тому числі укладати договори, бути позивачем та відповідачем судового розгляду.

Ощадбанк і його філії, які знаходяться у смт. Мельниця-Подільська і смт. Скала-Подільська мають печатки із своїм офіційним найменуванням та штампи.

Банк провадить свою діяльність на комерційній основі, володіє та користується і розпоряджається майном у тому числі будівлями, спорудами, устаткуванням, інвентарем, фондами та коштами, які належать йому на правах власності відповідно до законодавства.

Метою діяльності банку є одержання прибутку від виконання банківських операцій та провадження іншої діяльності відповідно до законодавства, створення сприятливих умов для розвитку економіки та підтримки вітчизняного товаровиробника, переважно підприємств малого та середнього бізнесу, кредитно-фінансова підтримка процесів структурної перебудови зміцнення та реалізація виробничого і торгового потенціалу галузей економіки, розвиток ощадної справи, всебічне банківське обслуговування юридичних і фізичних осіб.

Територіальне відокремлене без балансове відділення філії Тернопільського обласного управління відкритого акціонерного товариства " Державний ощадний банк України" не юридичною особою і діє від імені банку на підставі положень про них. Положеннями визначається їх компетенція функція та інші питання діяльності та підпорядкування. Банк надає Національному банку України фінансову і статистичну звітність про свою роботу, його операції, стан ліквідності, платоспроможності, прибутковості з метою оцінки його фінансового стану. Форми звітності, методика її складання, періодичність та строки подання звітності встановлюються Національним банком України відповідно до законодавства.

Банківське законодавство гарантує прозорість у діяльності банку. Фінансова звітність банку щороку перевіряється незалежним аудитором.

Філії та представництва Банку очолюють керівники, які призначаються на посаду та звільняються з посади правлінням Банку. Територіально відокремлені без балансові відділення здійснюють від імені банку банківські та інші операції, передбачені положенням про філію, на підставі письмового дозволу, наданого Банком, у межах отриманих Банком банківської ліцензії та письмового дозволу [1, с.21].

Установа територіального відокремленого без балансового відділення № 10019/16 філії Тернопільське облуправління АТ "Ощадбанк" не має балансу, тому вказано баланс АТ "Ощадбанк” за станом на 31 грудня 2011 року (на кінець дня) (див. додаток А).

банківська установа кредитна фінансова

Тема 2. Ознайомлення зі складом засновників, їхньою участю у кореспондентських взаємовідносинах, вплив на зростання активів банку

Для регіонального керівництва банку, як для керівника будь-якого суб'єкта господарської діяльності головною метою є:

1. визначення, організація та формування життєздатної стратегії банку;

2. перевірка ефективності цієї стратегії.

При визначенні мети діяльності банку генеральне керівництво використовує інформацію і дані отримані, як із зовнішніх джерел так і відомості отримані від різних відділів банку.

Таким чином стратегія визначається на трьох рівнях:

1. місія банку - визначає мету банку та його майбутній статус з урахуванням тривалої діяльності регіональних, національних та міжнародних, переважна орієнтація та інтереси приватних клієнтів та юридичних осіб;

2. середньо і довгострокові плани (5років) - кожна структурна одиниця банку залежно від особливості зовнішнього економічного середовища має проміжну мету, яка може бути економічною, фінансовою, комерційною або технічною. Плани підрозділів банку використовують для визначення фінансової функцій маркетингу та інвестиційної діяльності банку;

3. річний план з кожного напряму діяльності - він розробляється з напрямів діяльності, як складова більш тривалих планів. Тому генеральне керівництво має відстежувати результати діяльності і вживати необхідні коригуючи заходи для досягнення мети.

Для досягнення стратегічних цілей генеральне керівництво повинно залучати весь персонал банку.

Генеральне керівництво банку залежить від:

1. загальних зборів акціонерів, яким воно видає звіт;

2. персоналу, який має право впливати на рішення генерального керівництва через різні комітети й відділення;

3. контрольних органів, здійснюючи постійний нагляд за банківською діяльністю;

4. споживачі, що спільно відстоюють свої інтереси, які вони можуть виражати в засобах масової інформації.

З метою забезпечення захисту клієнтів, працівників, відвідувачів, цінностей та майна від протиправних посягань в установах банку за рішеннями його керівництва відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України, актів законодавства організовується охорона, в тому числі відомча, залежно від її категорії встановленої Національним банком України.

Банк забезпечує збереження банківської таємниці усіма його службовцями відповідно до Закону України " Про банки і банківську діяльність".

Керівники та службовці банку зобов'язані не розголошувати та не використовувати з вигодою для себе чи третіх осіб конфіденційну інформацію, яка стала відома їм під час виконання своїх службових обов'язків.

Службовці банку при вступі на посаду підписують зобов'язання про збереження банківської таємниці. Особи винні у порушені порядку розкриття та використання банківської таємниці несуть відповідальність згідно із Законами України.

Тема 3. Визначення складу контрагентів вкладників, позичальників, а також порядку формування і отримання доходів по установчих внесках

Норматив адекватності основного капіталу банку встановлюється з метою визначення спроможності банку захистити кредиторів і платників від непередбачуваних збитків яких може зазнати банк в процесі своєї діяльності. Він розраховується, як співвідношення основного капіталу до загальних активів банку зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями банку.

Норматив максимального розміру і кредитного ризику на одного контрагента встановлюється для обмеження ризику, що виникає в наслідок невиконання окремими клієнтами своїх зобов'язань. Він визначається, як співвідношення сум всіх вимог банку до цього контрагента та всіх поза балансове зобов'язань виданим банкам, щодо цього клієнта до капіталу банку нормативне значення має не перевищувати 25%.

Норматив великих кредитних ризиків встановлюється з метою обмеження кредитного ризику за окремим клієнтом або групою пов'язаних клієнтів. Визначається, як співвідношення всіх зобов'язань клієнта або групи пов'язаних клієнтів перед банком і всіх позабалансових зобов'язань виданих щодо цього клієнта або групи, до регулятивного капіталу банку. Нормативне значення має не перевищувати восьмикратний розмір регулятивного капіталу.

Прибуток банків формується за рахунок доходів, одержаних в наслідок впровадження ним діяльності і визначається відповідно до законодавства.

Прибуток після сплати податків та інших обов'язкових платежів підлягає розподілу у строки та відповідно до порядку розподілу прибутку банку, що визначаються наглядовою радою, а також за прийнятим нею рішенням про розподіл прибутку.

Банк не виплачує дивіденди та не розподіляє капітал у разі, коли такі виплати чи розподіл можуть призвести до порушення нормативу адекватності капіталу [3, с.55].

Самостійна робота

Охарактеризувати правові та економічні основи діяльності банку

Банк - це особливий вид капіталотворчого підприємства, яке мобілізує вільні ресурси клієнтів та інші грошові кошти, розподіляє їх відповідно до потреб між суб'єктами ринкових відносин, а також надає інші послуги. Банки і банківська система - це економічні структури, які становлять один із типів фінансових посередників у системі ринкової інфраструктури загалом.

У ринковій економіці вартість посередницького капіталу є однією із функцій ринкових сил, яка відображає поряд з іншими явищами, попит і пропозицію фінансові цілі даного типу посередника, а також потенційний ризик як кінцевого споживача капіталу так і посередника, який забезпечує цей капітал.

Банківська система України сформулювалася у 1991 році і складається із двох рівнів. Така побудова пов'язана з різними особливостями, насамперед - наглядом держави та перевагою роботи у грошовій сфері. Банки займають особливе місце у ринковому середовищі, тому що здійснюють грошово-кредитне обслуговування всіх ланок ринкової інфраструктури. Відповідно до цього визначаються основні завдання банків:

забезпечення безперервності й ефективності грошового обороту;

здійснення контролю на макро- та мікроекономічному рівнях;

проведення заходів щодо стабілізації національної грошової одиниці;

сприяння підвищенню ефективністю економіки України в цілому та виробничої сфери зокрема.

Банки - це особливі інституції ринку які в своїй діяльності керуються вимогами закону. Отже, банківська діяльність - набір посередницьких операцій на грошовому ринку, виконання яких дозволене законом тільки під особливим наглядом держави. Хоча, як юридичні особи банки економічно самостійні і повністю не залежать від виконавчих і законодавчих органів влади в рішеннях, які пов'язані з їх оперативною внутрішньою діяльністю. Щодо правового впливу на банківську діяльність, то його можна розділити на зовнішні і внутрішні.

Головним джерелом регламентації роботи банків є Закон України " Про банки і банківську діяльність" (березень 1991 рік) в якому чітко розмежовуються функції Національного банку України та комерційних банків, порядок створення, капітал, відповідальність, контроль.

Національний банк України, як керівний орган діяльності банківської системи працює відповідно до Закону України " Про Національний банк України" в якому регламентується його законодавче право здійснювати вплив на роботу банків з допомогою видачі їм ліцензій, постанов, положень, рекомендацій. У зв'язку з тим, що банківська установа обслуговує юридичних і фізичних осіб незалежно від форми власності та організаційної будови вона повинна спиратися на ті законодавчі акти, які регламентують діяльність клієнтів для визначення специфіки їх обслуговування. Особливості ринкової інфраструктури в цілому та сегменті ринку (валютний, фінансовий, кредитний) зумовлюють вплив на законодавчу базу банку всіх загальноекономічних нормативних актів. Банки залишаються підзвітними в кінцевому результаті Національного банку України.

Аналіз історії і сьогодення банківської справи та механізму та функціонування грошового ринку визначає, що банківська діяльність складається з трьох основних посередницьких функцій:

мобілізація грошових ресурсів на вклади від клієнтів;

надання клієнтам позичок і створення нових платіжних засобів;

здійснення розрахунків між клієнтами.

Виконання цього комплексу операцій можна вважати визначальною економічною ознакою банку, як центрального так і комерційного [4, с.608].

Розділ 2. Ознайомлення зі змістом роботи структурних економічних служб фінансово-кредитної установи

Тема 1. Дослідження функціональної схеми структурних підрозділів банку та аналіз змісту роботи структурних економічних служб у відповідності до існуючої структури управління

Єдину систему банку становлять його центральний апарат, філії територіально відокремлені без балансові відділення і представництва.

Структура Банку будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням і складається з:

центрального апарату;

філій Банку, що виділені на окремий баланс:

обласних управлінь, Головного управління по місту Києву та Київській області, Кримського республіканського управління;

відділень;

територіально відокремлених без балансових відділень;

представництв.

Філії територіально відокремлені без балансові відділення та представництва Банку не є юридичними особами і діють від імені банку на підставі положень про них.

Організаційну структуру банку визначають двома моментами:

структурою управління банком;

структурою його функціональних підрозділів та служб.

Структура управління державного банку складається:

вищого органу управління;

виконавчого органу управління;

контролю.

Вищим органом управління державного банку є наглядова рада, що здійснює контроль за діяльністю правління Банку з метою збереження залучених у вклади грошових коштів, забезпечення їх повернення вкладникам та захисту інтересів держави, як акціонера Банку та інші функції, визначені Законом України " Про банки і банківську діяльність". У своїй діяльності наглядова рада Банку керується Законом України " Про банки і банківську діяльність" іншими актами законодавства та Статутом Банку. Наглядова рада не втручається в оперативну діяльність Банку [9, с.528].

До компетенції наглядової ради належить прийняття рішень щодо:

визначення основних напрямів діяльності банку та затвердження звітів про їх виконання;

затвердження річних результатів діяльності Банку, включаючи його дочірні підприємства;

розроблення та затвердження положення про ревізійну комісію Банку, призначення персонального та кількісного складу ревізійної комісії, дострокове припинення повноважень призначеного персональному складу ревізійної комісії або окремого з її членів;

затвердження звітів та висновків ревізійної комісії та зовнішнього аудитора;

інвестування у статутні фонди юридичних осіб (у вигляді придбання акцій, часток, паїв);

участі банку в банківських холдингових групах, фінансових холдингових групах та про перелік повноважень, які передаються банком таким банківським об'єднанням;

випуску акцій банку на підставі актів Кабінету Міністрів;

розподілу прибутку та покриття збитків;

затвердження положення про правління Банку та визначення кількісного складу правління;

затвердження персонального складу правління, призначення і звільнення з посади заступників голови правління Банку та членів правління Банку, в тому числі за поданням голови правління Банку, укладення з ними контрактів;

контроль за діяльністю правління Банку;

визначення зовнішнього аудитора;

встановлення порядку проведення ревізій та контролю за фінансово-господарською діяльністю Банку;

затвердження умов оплати праці та матеріального стимулювання голови, заступників голови та членів правління Банку;

вирішення питання про притягнення до матеріальної та дисциплінарної відповідальності голови правління, заступників голови правління та членів правління у випадках, передбачених законодавством;

заслуховування звітів правління з основних питань діяльності Банку та затвердження зведеного балансу Банку;

встановлення строків, розміру та порядку виплати дивідендів;

призначення у разі потреби позачергових аудиторських перевірок результатів фінансової діяльності Банку;

створення, реорганізація та ліквідація дочірних підприємств, філій і представництва Банку, затвердження їх статутів і положень, в тому числі за поданням правління Банку;

затвердження договорів (угод) на відчуження майна, укладених на суму, що перевищує 10 % статутного капіталу Банку;

затвердження регламенту про надання Банком кредитів юридичним особам та комерційним банкам;

виконання інших функцій відповідно до законодавства та Статуту Банку.

Наглядова рада має право делегувати окремі повноваження правлінню Банку.

Наглядова рада утворюється у кількості чотирнадцяти осіб, які призначаються Верховною Радою України та Президентом України строком на п'ять років відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Члени наглядової ради виконують свої функції без отримання будь-якої матеріальної винагороди.

Наглядову раду Банк очолює голова, який обирається із складу її членів. Голова наглядової ради має заступника, який обирається наглядовою радою за поданням її голови.

Засідання наглядової ради є правомочними за наявності не менше десяти її членів. Їхнє рішення приймаються більшістю голосів від загальної кількості присутніх на її засіданні членів і мають обов'язків характер. Засідання наглядової ради проводиться не рідше ніж двічі на рік. Позачергові засідання скликаються на вимогу голови наглядової ради абр за пропозицією не менше як п'яти її членів, а також на вимогу правління Банку. Про проведення засідання члени наглядової ради повідомляються персонально не пізніше ніж за 10 днів до встановленої дати засідання.

Внутрішні питання організації діяльності наглядової ради Банку та питання діловодства визначаються положенням про наглядову раду Банку, що приймається на її засіданні.

Повноваження призначеного складу наглядової ради Банку або кожного з її членів можуть припинятися відповідно за рішенням Верховної Ради України та Президента України щодо призначених ними осіб, але не рідше ніж через один рік з дня призначення. У разі призначення тимчасового адміністратора Банку повноваження наглядової ради Банку припиняються.

Члени наглядової ради згідно із законодавством несуть відповідальність за захист інтересів держави і Банку, збереження банківської таємниці та іншої конфіденційної інформації, що стала їм відома у зв'язку із здійсненням своїх повноважень. У разі виявлення фактів порушення цих вимог членом наглядової ради або допущення ним інших порушень правління Банку може звернутися до наглядової ради з клопотанням про звільнення від виконання обов'язків такого члена. Після розгляду клопотання та прийняття відповідного рішення наглядова рада може звернутися до Верховної Ради України або Президента України щодо порушення питання про припинення повноважень призначених ними членів наглядової ради, які допустили порушення, але не раніше ніж через рік з дня призначення.

Звернення членів наглядової ради до правління Банку з будь-яких питань розглядається до відома правління Банку.

Організаційне забезпечення засідань наглядової ради здійснюється Банком.

Постійно діючим виконавчим органом Банку є правління.

Правління здійснює керівництво оперативною (поточною) діяльністю Банку, формування фондів і несе відповідальність за ефективність його роботи згідно з цим Статутом та положеннями про правління. Правління діє від імені Банку в межах компетенції, передбаченої законодавством та цим Статутом, на підставі положення, що затверджується наглядовою радою і яким визначається кількісний склад правління, та підзвітне наглядовій раді. Строк повноважень правління - 5 років.

Голова правління Банку керує роботою його виконавчого органу і має право представляти Банк без доручення. Членами правління Банку можуть бути тільки його працівники.

До складу правління Банку входять голова правління, заступники голови за посадою та інші члени правління.

Голова правління призначається на посаду та звільняється з посади наглядовою радою. Заступники голови правління та інші члени правління призначаються на посаду та звільняються з посади наглядовою радою, в тому числі за поданням голови правління.

Кандидатури голови правління, його заступників та інших членів правління згоджуються з Національним банком України відповідно до вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність".

До компетенції правління Банку належать:

організація виконання рішень наглядової ради щодо діяльності Банку;

підготовка відповідних матеріалів та пропозицій з питань, які відповідно до законодавства, цього Статуту та рішень наглядової ради підлягають розгляду та вирішенню наглядовою радою;

розгляд проектів документів Банку, затвердження яких належить до компетенції наглядової ради;

затвердження стратегічних та поточних планів діяльності Банку, бізнес-плану, планового балансу та бюджету;

розгляд річного фінансового звіту і балансу Банку, подання їх на затвердження наглядовій раді;

організація діяльності Банку, обліку та звітності, внутрішньобанківського контролю за автоматизацією банківських операцій;

затвердження правил, процедури та інших внутрішніх документів Банку, крім тих, затвердження яких належить до компетенції наглядової ради;

затвердження програми здійснення внутрішнього контролю з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом;

розгляд питань оперативної діяльності Банку та його структурних підрозділів;

затвердження граничної чисельності працівників Банку;

затвердження організаційної структури центрального апарату та типової структури філій Банку;

контроль за дотриманням законодавства працівниками Банку;

затвердження порядку встановлення відсоткових ставок за активними і пасивними операціями, розмір комісійних та інших винагород за послуги та встановлення таких відсоткових ставок, розмірів комісійних та інших винагород;

визначення основних засад ведення активних та пасивних операцій;

прийняття рішень про використання фондів Банку, крім фонду загальних резервів, на підставі встановленого наглядовою радою Банку порядку розподілу прибутку та покриття збитків;

визначення умов оплати праці працівників Банку крім тих, що визначає наглядова рада;

затвердження кредитних договорів (угод (, які віднесені регламентом про надання Банком кредитів юридичним особам та комерційним банкам, що надання Банком кредитів юридичним особам та комерційним банкам, що затверджений наглядовою радою, до компетенції правління [15, с.44-47].

Засідання правління проводяться в міру потреби але не рідше ніж один раз на місяць. Правління має право приймати рішення, якщо на його засіданні присутні не менш як дві третини його членів. Рішення правління приймається більшістю голосів його членів, присутніх на засіданні. У разі рівної кількості голосів голос голови правління є вирішальним. Засідання оформлюються протоколом. Рішення правління проводяться в життя постановами, наказами та розпорядженнями Банку.

Голова правління Банку:

здійснює керівництво діяльністю правління Банку і несе персональну відповідальність за виконання покладених на правління завдань;

без довіреності діє від імені Банку, представляє інтереси Банк в усіх установах та організаціях як в Україні, так і за її межами;

розпоряджається майном та коштами Банку відповідно до законодавства та статуту;

подає наглядовій раді пропозиції щодо персонального складу правління, призначення на посаду і звільнення з посади заступників голови правління та інших членів правління;

розподіляє обов'язки між заступником голови та іншими членами правління, визначає їх функціональні повноваження і має право у межах своїх повноважень, визначення цим Статутом, делегувати окремі повноваження своїм заступникам;

видає довіреності від імені Банку, підписує договори (угоди, контракти), в тому числі зовнішньоекономічні, укладає від імені адміністрації Банку колективний договір, має право встановлювати інший порядок підписання договорів та інших зобов'язань і документів від імені Банку;

приймає рішення про укладання угод на відчуження основних засобів відповідно до законодавства на суму, що не перевищує 5 % розміру статутного капіталу Банку.

Голова правління виконує також інші функції за дорученням наглядової ради та правління Банку [20, с.11-18].

Самостійна робота

Виявлення недоліків та розробка рекомендацій по удосконаленню структури управління банком.

Організаційна структура Територіального відокремленого без балансового відділення № 10019/16 філії Тернопільського облуправління АТ "Ощадбанк" м. Борщова включає функціональні служби та підрозділи, кожен з яких виконує певні операції і має свої права і обов'язки. Основним критерієм організаційної структури банку є економічний зміст та обсяг операцій, які він виконує.

У Ощадному банку розміщенні: служба розвитку банківського бізнесу, відділ бухгалтерської звітності та контролю, служба проблемних активів, операційна частина, служба інформатики та автоматизації, служба охорони, служба господарського обслуговування.

Банк у своїй структурі має служби, які не виконують банківських операцій, а забезпечують нормальне функціонування Банку. До них належать: відділ бухгалтерської звітності та контролю, служба господарського обслуговування, служба інформатики і автоматизації, служба охорони.

Недоліки по удосконаленню структури управління Ощадбанком не виявлено. В своїй роботі вони керуються Статутом відкритого акціонерного товариства " Державний ощадний банк України".

Рекомендую керуючій Територіального відокремленого без балансового відділення № 10019/16 філії Тернопільського облуправління АТ "Ощадбанк" м. Борщова Черсак Лесі Михайлівні звернутися до вищого керівництва Ощадбанку з пропозицією крім діючих філій Ощадбанку в смт. Скалі-Подільській і смт. Мельниці-Подільській відкрити філію в с. Горошова. Так, як чисельність жителів села Горошова складає 1970 осіб, з них є пенсіонери і працюючі особи, то прибутковість філії від вкладів, розрахунків з населенням принесла б додатковий капітал Банку.

Розділ 3. Основні напрями діяльності банківської установи

Тема 1. Ознайомитися з механізмом формування ресурсної бази банку

Банки, як фінансові посередники, створюють свій ресурсний фонд за рахунок грошових коштів. Необхідно зазначити, що в банківських установах є ще й технологічні, матеріальні, інформаційні ресурси, проте вони призначені не для здійснення безпосередньої діяльності, а для організації процесу організації банком покладених на нього функцій.

Банківські ресурси - це сукупність коштів, що знаходяться в розпорядженні банків і використовуються ними для кредитування та інших активних операцій.

У діяльності банків ресурсна база має першорядне значення, тому що процеси утворення кредитних ресурсів і надання кредитів знаходяться в тісному взаємозв'язку.

Операції за допомогою яких банки формують свої ресурси називаються пасивними.

Ресурси банків поділяють на:

- власні;

- залучені;

- запозичені.

Основним джерелом банківських ресурсів є залучені і запозичені кошти, і їх частка в банку становить 88%, а власний капітал становить 12%.

Ресурси банку складаються з власних та залучених котів в національній та іноземній валюті. На договірних засадах Банк може одержувати кредити у Національному банку України та інших банках. Він здійснює активні операції у межах наявних власних та залучених ресурсів.

Якщо проаналізувати склад банківських ресурсів в Україні впродовж 2010-2011 років, то спостерігалося динамічне зростання усіх складових ресурсної бази банків України. Так, за період з 2010 по 2011 рік, вона зросла на 586 млрд. грн. Саме за цей період загальні пасиви зросли на 326 млрд. грн. При цьому зростання банківських ресурсів відбувалося основним чином за рахунок зростання власного капіталу, який у 2011 році збільшився на 496,85 млрд. грн. і становив 119, 263 млрд. грн., тоді як величина зобов'язань зросла на 277 млрд. грн., порівняно з 2010 роком. Серед основних зобов'язань найстрімкіше зростали кошти фізичних осіб - за останні три роки їх сума зросла більш ніж на 319 млрд. грн., або у два рази. Темпи приросту юридичних осіб був дещо меншим.

На сьогоднішній день особливо важливого значення набуває розроблення ефективних напрямів удосконалення ресурсної бази банків, до яких варто віднести таке як збільшення обсягів залучених коштів банків. Для збільшення свого ресурсного потенціалу основна увага повинна приділятися мобілізації необхідного обсягу ресурсів, провідне місце у структурі яких має відводитись коштам населення.

Отже, зміни основних показників щодо джерел формування банківських ресурсів вказують на підвищення фінансової стабільності банків; значне збільшення банківською системою залучених коштів за рахунок строкових вкладів фізичних осіб дає змогу зробити висновок про зростання довіри населення до банків [5, с.94-104].

Тема 2. Вивчити особливості взаємовідносин комерційного банку з державою у сфері оподаткування

На від міну від інших діючих організацій у взаєминах з податковими органами банк виступає у трьох особах:

- безпосередньо, як самостійний платник податків;

- як посередник між державою та платниками податків через якого здійснюють фінансово-господарські операції, інші платники податків (підприємства, організації, громадяни) і який в силу зазначеного може надати податковим органам специфічні послуги в тому числі необхідну інформацію для перевірки правильності обчислення та своєчасності сплати податків у бюджет;

- як податковий агент (у частині обчислення, утримання податків з коштів, що виплачуються платниками податків та перерахування їх до бюджету).

Розглядаючи банки, як самостійних платників податків необхідно позначити деякі основні елементи оподаткування, тобто окремі норми законодавства, правила, процедури, поняття, які в сукупності визначають умови оподаткування податком.

Податковий облік в банку ґрунтується на даних первинних облікових документів, аналітичних регістрів податкового обліку, бухгалтерського обліку та розрахунків податкової бази. Банки ведуть податковий облік доходів і витрат отриманих від здійснення банківської діяльності на підставі відображення операцій і операцій в аналітичному обліку.

Банки, як і інші платники податку на прибуток повинні визначити доходи і витрати для цілей оподаткування одним з двох методів - методом нарахування або касовим методом [13, с.831]

При касовому методі за основу визнання доходів і витрат приймається день надходження коштів на кореспондентський рахунок банку і відповідно фактична оплата витрат. Однак у випадку перевищення граничного розміру суми виручки від реалізації послуг з урахуванням ПДВ одного мільйона гривні за квартал банк зобов'язаний перейти на визначення доходів і витрат за методом нарахувань.

Державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах:

I. Адміністративне регулювання:

1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності;

2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків;

3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру;

4) нагляд за діяльністю банків;

5) надання рекомендацій щодо діяльності банків.

II. Індикативне регулювання:

1) встановлення обов'язкових економічних нормативів;

2) визначення норм обов'язкових резервів для банків;

3) встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій;

4) визначення процентної політики;

5) рефінансування банків;

6) кореспондентських відносин;

7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції;

8) операцій з цінними паперами на відкритому ринку;

9) імпорту та експорту капіталу.

Відповідно до статті 36 ЗУ "Про банки та банківську діяльність" банки зобов'язані формувати резервний фонд на покриття непередбачуваних збитків по всіх статях активів та позабалансових зобов'язаннях. Розмір відрахувань до резервного фонду має бути не менше 5 відсотків від прибутку банку до досягнення ними 25 відсотків розміру регулятивного капіталу банку.

У разі коли діяльність банку може створювати загрозу інтересам вкладників та інших кредиторів банку, Національний банк України має право вимагати від банку збільшення розміру резервів щорічних відрахувань до них.

Тема 3. Проаналізувати взаємовідносини банку з підприємствами і організаціями в процесі надання банківських послуг

Між підприємствами, установами, організаціями розрахунки здійснюються переважно у безготівковій формі. Безготівкові розрахунки проводяться шляхом перерахування (переказу) грошових коштів з розрахункового рахунку платника на рахунок одержувача за допомогою кредитних або розрахункових банківських операцій. При цьому відповідні установи банків виступають посередниками в розрахунках між організаціями.

На рахунку банку акумулюються вільні грошові кошти фізичних і юридичних осіб. Грошові кошти на поточних рахунках є власністю фізичних та юридичних осіб - власника рахунку, яким воно має право розпоряджатися на свій розсуд.

По-перше, мета діяльності банків - обслуговування обороту суспільно необхідного продукту, а не його виробництво.

По-друге, банк створює свій власний специфічний продукт у вигляді платіжних засобів, традиційних і нетрадиційних послуг, без яких неможливе підтримання та прискорення виробництва й обігу. Продуктом діяльності банку є не матеріально-речові, а нематеріальні та інтелектуальні послуги (кредитні, депозитні, розрахунково-касові й т.д.).

По-третє, при продажу банківських продуктів кредитору (тобто продавцю) повертається не тільки початкова, але й надбавка до неї у вигляді кредитного відсотка для покриття витрат банку й отримання ним прибутку, на відміну від товару, що виготовлений у сфері матеріального виробництва.

По-четверте, особливість банку, як господарюючого суб'єкта визначається і специфікою ринку банківських продуктів (послуг). На цьому ринку банк виступає у якості кредитора, позичальника і посередника між кредиторами та позичальниками. Проте якщо між виробничими підприємцями господарській зв'язки розвиваються як у грошовій, так і в господарській формі, то через банки потоки проходять тільки у грошовій формі.

Сучасні банки функціонують у ролі продавців та покупців практично у всіх сегментах ринку країни. На ринку товарів банки, які виступають продавцями, надають своїм клієнтам послуги з розрахункового обслуговування, введення рахунків, управлінням фінансами корпорацій. Крім того надають різноманітні види кредитів виробникам і споживачам. Покупцями банки виступають на цьому ринку тоді, коли виникає необхідність у задоволенні власних потреб операційної діяльності (придбанні устаткування, виготовлені цінних паперів і т.д.)

На фінансових ринках банки купують право розпоряджатися грошовими ресурсами своїх клієнтів (вкладників) та продавати такі ресурси у вигляді позик, придбавши цінні папери, іноземну валюту тощо.

На ринку інтелектуально-інформаційних послуг банки з'являються у ролі покупця програмного продукту для персональних комп'ютерів, а також продавця банківських продуктів (іншим банкам, надання фінансових консультацій).

Надання банківських послуг здійснюється завдяки виконанню певних операцій. Так, наприклад послуга надання клієнтові кредиту включає такі операції: вивчення фінансового стану позичальника, прогнозування його платоспроможності, оформлення кредитних зобов'язань.

Найпоширенішою з банківських операцій є операція з відкриття і ведення банківських рахунків фізичних і юридичних. Даний вид банківських операцій здійснюється в суворій відповідності з загальними правилами проведення банківських операцій.

Операції комерційних банків можна умовно поділити на три групи:

- пасивні операції (заохочення коштів);

- активні операції (розміщення коштів);

- комісійно-посередницькі та довірчі (трастові) операції.

Кожна з цих груп операцій, які проводить банк, має певний ступінь залучення до них клієнтів, і відповідно - певну частку запропонованих банками послуг.

Банківські рахунки повинні бути доступні і прозорі для контролю з боку уповноважених органів. Для відкриття банківського рахунку клієнт - юридична особа або індивідуальний підприємець в обов'язковому порядку повинен подати в банк Свідоцтво платника податків.

Банківський рахунок - це рахунок, на якому акумулюються надходження та вилучення грошових коштів кожним клієнтом банку. На банківському рахунку відбиваються всі фінансові операції клієнта, тому він є також механізмом взаємовідносин банків з обслуговуваними ними підприємствами, організаціями та іншими банками (див. додаток Б).

АТ "Ощадбанк" забезпечує касове обслуговування як своїх клієнтів, так і клієнтів інших комерційних банків. Для цього між клієнтом і банком укладається договір на розрахунково-касове обслуговування. В межах даного виду операцій банк пропонує:

оперативне відкриття та ведення поточних рахунків (Додаток В);

швидке та якісне обслуговування;

конкурентні тарифи;

встановлення та супроводження систем електронних платежів "Клієнт-банк" та "Інтернет-банкінг";

приймання та видача готівкових коштів;

купівля та продаж іноземної валюти за вигідними курсами на Міжбанківському валютному ринку, а також здійснення конвертаційних операцій;

своєчасне списання та зарахування коштів в іноземній валюті завдяки відкритим прямим коррахункам в іноземних банках;

повна і вичерпна консультація з питань валютного регулювання, вибору оптимальних форм розрахунків за зовнішньоторговельними операціями, допомога у складанні зовнішньоекономічного контракту, який відповідає всім вимогам законодавства.

Касове обслуговування клієнтів здійснюється на договірних засадах. Касири ведуть щоденні записи прийнятих і зданих грошових сум в окремій Книзі обліку прийнятих і виданих грошей.

Прибуткові касові документи виписуються в одному або в двох примірниках. Виправлення в документах не допускаються (див. додаток Д).

Приймання грошей проводиться за документами:

1) за заявою на переказ готівки з видачею квитанції;

2) за об'явами на внесення готівки або за прибутковими ордерами;

3) за повідомленням з видачею квитанції;

4) за прибутковими касовими ордерами.

Видача грошей з каси Банку проводиться:

за грошовими чеками;

за заявою на видачу готівки (див. додаток Е);

за видатковим касовим ордером (див. додаток Є).

На підставі прийнятих та виданих документів касир складає Довідку про касові документи, Зведені довідки про касові обороти в національній та іноземній валюті (див. додаток Ж), Звітну довідку про касові обороти [див. додаток З] за день і залишки цінностей. Загальні довідки про касові документи як в національній так і в іноземній валюті. На підставі даних за день касир складає Довідку касира прибуткової та видаткової каси про суму прийнятих грошей та кількість документів, які надійшли до каси (див. додаток И), і звіряє суму за довідкою із сумою прийнятих та виданих ним грошей. Довідка підписується касиром, а вказані в ній касові обороти звіряються ним з записами в касових журналах операційних працівників (див. додаток К).

Прийняті протягом операційного дня гроші касир разом з прибутковими документами і довідкою касира прибуткової каси здає завідуючому касою під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих грошей (див. додаток Л). Завідуючий касою звіряє суму прийнятих грошей і кількість прибуткових документів з довідкою касира і підписує довідку [12, с.438].

Вся готівка, яка надійшла до закінчення операційного дня, повинна бути оприбуткована до оборотної каси і зарахована на відповідні рахунки за балансом банку в той же робочий день. Також у своїй діяльності використовують позабалансові ордери, такі як: видатковий позабалансовий касовий ордер (див. додаток М) і прибутковий касовий ордер (див. додаток Н).

Особливості оплати комісійної винагороди визначаються договором між АТ "Ощадбанк" та юридичною особою на користь якої здійснюється платіж.

АТ "Ощадбанк" - активний учасник ринку грошових переказів фізичних осіб і співпрацює з банками близького і далекого зарубіжжя, країн СНД. Для максимально якісного та швидкого обслуговування клієнтів пропонує різні види грошових переказів:

з відкриттям рахунку

без відкриття рахунку

у національній валюті

іноземній валютах

на користь фізичних осіб

на користь юридичних осіб

по всій України

за кордон.

Для того щоб відправити грошовий переказ необхідно звернутися в будь-яке відділення АТ "Ощадбанк”; заповнити заяву на переказ готівки (див. додаток П). З собою треба мати, паспорт або документ, що його замінює; знати прізвище та ім'я отримувача вказати країну відправлення переказу; внести в касу банку відповідну суму та клієнтську плату за здійснення переказу; отримати від оператора номер переказу; повідомити номер переказу отримувачу.

Для того щоб отримати грошовий переказ необхідно звернутися в будь-яке відділення АТ "Ощадбанк”; заповнити заяву на отримання переказу. З собою треба мати, паспорт або документ, що його замінює; знати прізвище та ім'я відправника; знати номер переказу; знати прізвище та ім'я відправника; країну відправлення переказу; суму та валюту переказу; отримати готівку.

Ощадбанк здійснює міжнародні термінові перекази по 7 міжнародним платіжним системам: Western Union (долари США), Migom (долари США, російські рублі), Blizko (долари США, ЄВРО, російські рублі), Coinstar (долари США, ЄВРО), Interexpress (долари США, ЄВРО), Xpress Money (тільки виплата переказів в доларах США), Vigo (тільки виплата переказів в доларах США). Крім цього по системі Western Union можна переказати в межах Україні також і гривню.

АТ "Ощадбанк" пропонує своїм клієнтам переказати грошові кошти в іноземній і національній валюті за межі України і по Україні одним із наступних способів:

через кореспондентські рахунки банку, тобто здійснити "банківський" переказ. Виплата такого переказу можлива вже через 2-3 дні після відправлення, або в інший строк, який відправник може указати в платіжному документі;

по системам міжнародних переказів, тобто здійснити терміновий переказ. Такий переказ можна отримати вже через 15 хвилин після відправлення.

За здійснення банківського переказу комісійну плату за послуги банку сплачує і відправник і отримувач переказу, а за здійснення термінових переказів по міжнародним платіжним системам комісійну плату за послуги банку сплачує тільки відправник переказу, а з 10 квітня 2012 р. діють умови розміщення коштів на рахунках з можливістю вільного використання коштів (див. додаток Р).

Тема 4. Проаналізувати взаємовідносини банку з фізичними особами в процесі надання банківських послуг

Залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується:

- договором банківського рахунку;

- договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки;

- договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката.

Ощадний (депозитний) сертифікат - це ощадний (депозитний) сертифікат, який випущений банком з визначеною процентною ставкою.

Умовно можна виділити наступні етапи здійснення депозитних операцій з фізичними особами, що наведені на Рис.4.1.

Рис.4.1 Механізм взаємодії банку та клієнта при проведенні депозитних операцій

Договори банківського рахунку та банківського вкладу визначають права, зобов'язання суб'єктів вкладних операцій та інші умови, визначені Цивільним кодексом України, і мають бути підписані сторонами договору. Договір укладений з фізичною особою, скріплюється печаткою банку, а договір, укладений з юридичною особою, скріплюється печатками осіб.

Банки можуть укладати з фізичними особами договори банківського вкладу на користь третьої особи відповідно до законодавства України. Ця особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами [2; с.74-80].

Для вкладників-фізичних осіб банк зобов'язаний установлювати однакові типові умови договору банківського вкладу відповідного виду, крім випадків, передбачених законодавством України. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунку з фізичною особою, яка звернулася з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають законодавству України та банківським правилам.

Процентні ставки за вкладними операціями встановлюються банками самостійно. Національний банк України встановлює індикативні розміри ставок з урахуванням ситуації на грошово-кредитному ринку (див. додаток С).

Поточні рахунки фізичних осіб призначені для обліку вкладів на вимогу і використовуються ними для зберігання коштів та проведення безготівкових рахунків з іншими фізичними та юридичними особами. За довіреністю власника рахунку, засвідчено нотаріально, операції за рахунком може здійснювати особа - резидент. Банки нараховують проценти за коштами на поточних рахунках та зараховують їх на поточні рахунки фізичних осіб. За розрахунково-касове обслуговування фізичні особи сплачують банку комісійну винагороду.


Подобные документы

  • Врегулювання та оптимізація механізмів роботи із збанкрутілими банками в Україні. Захист депозитів у випадку банкрутства. Метод створення "бридж-банку". Досвід США: метод створення перехідного банку. Створення та ліквідація брідж-банку, його функції.

    реферат [25,6 K], добавлен 10.11.2010

  • Історія розвитку установи комерційного банку "ПриватБанк". Принципи роботи банку. Спеціалізація діяльності та стратегії розвитку установи, аналіз її фінансового стану. Виробнича робота по відділах. Організаційна структура відділу, послуги, які він надає.

    отчет по практике [81,5 K], добавлен 18.12.2012

  • Теоретичні аспекти формування та впровадження системних підходів до управління інноваційним потенціалом фінансово-кредитної установи. Розширення мереж ефективної співпраці з партнерами інноваторами. Правові забезпечення інноваційної діяльності в Україні.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 29.08.2011

  • Основні принципи роботи банківської установи АТ "Брокбізнесбанк": активи, капітал, кошти клієнтів. Управління грошовими потоками, формуванням прибутку, оборотними активами банку. Фінансовий аналіз діяльності банку та управління власним капіталом.

    курсовая работа [361,2 K], добавлен 19.05.2011

  • Рейтингова оцінка банківської установи ПАТ КБ "ПриватБанк" (за активами, капіталом, прибутком, кредитуванням фізичних та юридичних осіб). Аналіз джерел формування та напрямів використання фінансових ресурсів банку. Комплексна оцінка фінансової діяльності.

    отчет по практике [2,5 M], добавлен 20.01.2016

  • Особливості організації кредитної діяльності в банку, сучасний стан і проблеми банківського кредитування в Україні. Показники кредитної діяльності комерційних банків, аналіз кредитоспроможності позичальника, оцінка кредитної роботи філії "ПриватБанку".

    дипломная работа [279,8 K], добавлен 25.01.2010

  • Історична довідка та загальна характеристика діяльності ПриватБанку. Функціональні обов'язки керівників та спеціалістів. Характеристика ресурсів фінансової установи. Класифікація послуг установи. Авторизоване робоче місце працівника фінансової установи.

    отчет по практике [209,2 K], добавлен 19.04.2019

  • Сутність ліквідності, сучасні підходи до її оцінювання. GAP-менеджмент банківської установи. Загальна фінансово-економічна характеристика банку. Прогнозування його потреби в ліквідних коштах. Аналіз сильних і слабких сторін у діяльності організації.

    курсовая работа [542,4 K], добавлен 24.11.2014

  • Дослідження особливостей створення та організації діяльності комерційного банку. Аналіз операцій з формування власного капіталу, залучених та запозичених коштів ПАТ "Банк Форум". Основні принципи кредитування. Забезпечення фінансової стійкості установи.

    отчет по практике [72,4 K], добавлен 22.10.2013

  • Сутність і значення грошово-кредитної політики, її основні інструменти та шляхи вдосконалення. Аналіз реалізації грошово-кредитної та валютно-курсової політики Національного банку України. Причини виникнення і засоби подолання фінансово-економічної кризи.

    курсовая работа [757,0 K], добавлен 01.11.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.