Екологічний стан території смт. Недригайлів Сумської області

Економічна оцінка збитку, заподіяного від скидання забруднюючих домішок у річку Сула, визначається за формулою:

З_б = у ук М, (1.14)

де З_б -- оцінка витрат (гр./рік);

у - множник, числове значення якого дорівнює 400 (гр./ум.т);

ук - константа, яка має різне значення для різних водогосподарських ділянок ;

М - приведена маса річного скиду домішок даним джерелом у к-ту водогосподарську ділянку (ум. т /р).

Таблиця 1.6 - Обсяг викидів шкідливих речовин та показник відносної агресивності деяких домішок [16]

Назва речовини	Обсяг викиду, т/рік	Аі, умов.т/т
Хлориди	3,52	0,003
Завислі речовини	6,3	0,05
Нафта і нафтопродукти	0,43	20
Азот загальний	5,8	0,1

Масу річного скиду домішок у водні об'єкти розрахуємо за формулою (1.11).

Мхлориди = 0,003 х 3,52= 0,011умов.т/рік

Мнафт = 20 х 0,43= 8,6 умов.т/рік

Мзав. реч = 0,05Х 6,3 = 0,315 умов.т/рік

Мазот заг = 0,1 х 5,8 = 0,58умов.т/рік

Розрахуємо оцінку збитків від забруднення водних об'єктів скидами забруднюючих речовин на території Недригайлівського району за формулою (1.14):

Отже, збиток від забруднення водних об'єктів на території Недригайлівського району становить 88,596 тис. грн в рік.

Таким чином, на території Недригайлівського району за отриманими розрахунками збиток від забруднення атмосферного повітря менший ніж збиток від забруднення водних об'єктів.

За забруднення навколишнього природного середовища державою передбачена система платежів (зборів) за такі види порушення середовища:

- забруднення атмосфери, у тому числі стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;

- забруднення водних об'єктів;

- розміщення відходів;

- спричинення збитків рослинам і тваринам.

Суми збору, що нараховуються за скиди (Пс.д), обчислюються платниками самостійно поквартально на підставі затверджених лімітів, згідно з фактичними обсягами викидів, нормативів збору та корегуючих коефіцієнтів. Суми збору, що нараховуються за викиди стаціонарними джерелами забруднення (Псб.), обчислюються платниками самостійно на підставі затверджених лімітів, згідно з фактичними обсягами викидів, нормативів збору. Вони визначаються за формулою (1.15):

,(1.15)

де,Мі - фактичний обсяг викидів і - тої забруднюючої речовини, т;

Нбі - норматив збору за тонну і - тої забруднюючої речовини, грн./т;

Кнас. - коригувальний коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту

Кф - коригувальний коефіцієнт, який встановлюється в залежності від народногосподарського значення населеного пункту, для досліджуваного району становить 1.

У таблиці 1.7 наведені вихідні дані для розрахунку суми зборів за викиди від стаціонарних джерел на території Недригайлівського району.

Таблиця 1.7 - Нормативи збору за викиди забруднюючих речовин [16]

Назва речовини	Обсяг викиду, т/рік	Норматив збору, грн/т
Діоксид сірки	0,004	80
Оксид вуглецю	0,096	3
Оксид азоту	0,027	80
Сажа	0,003	13,0

Таким чином, сума збору за забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами по кожній речовині становить (згідно з даними таблиці (1.6):

Діоксид сірки Псб= 0,004*80*1*1= 0,32 грн;

Окис вуглецю Псб = 0,096*3*1*1=0,29 грн ;

Окисли азоту Псб = 0,027*80*1*1= 2,16 грн;

Сажа Псб = 0,003*13*1*1=0,039 грн.

Загальну суму збору за забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами Недригайлівського району встановлюємо як суму зборів по кожній окремій речовині.

Сума збору, який встановлюється за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти визначається за формулою (1.15):

,(1.16)

Де ,Млі - обсяг скиду і - тої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;

Мпі - обсяг понадлімітного скиду (різниця між обсягом фактичного

скиду і ліміту і - тої забруднюючої речовини), т;

Нбі - норматив збору за тонну і - тої забруднюючої речовини, грн./т;

Крб - регіональний (басейновий) коригуючий коефіцієнт. В даному випадку він дорівнює 2,33;

Кп - коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди забруднюючих речовин - 5.

Таблиця 1.8 - Вихідні дані для розрахунку суми збору за скиди забруднень у Недригайлівському районі [16]

Назва речовини	Обсяг викиду, т/рік	Норматив збору, грн/т
Завислі речовини	2,3	1,5
Азот загальний	2,8	52,5
Нафта і нафтопродукти	0,03	309
Хлориди	0,52	0,7

Суми збору за скиди (Пс) обчислюються платниками самостійно наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, згідно з фактичними обсягами скидів, нормативів збору та коригувальних коефіціентів, і визначається за формулою (1.16). У таблиці 1.6 наведені вихідні дані для розрахунку суми зборів за скиди до водних об'єктів Недригайлівського району.

До формули розрахунку суми збору за скиди до водних об'єктів входить показник Мпі - обсяг понадлімітного скиду, тому як до водних об'єктів Недригайлівського району здійснюються скиди в межах ліміту, то розрахунок суми зборів буде здійснюватись за наступною формулою:

,(1.17)

Розрахунок суми збору за скиди до водних об'єктів у Недригайлівському районі:

Врахувавши отримані результати розрахунків, можна зробити висновок, що суми зборів за забруднення навколишнього середовища менші за збитки, які завдають підприємства довкіллю. Коштів, які виділяє бюджет, недостатньо для того, щоб проводити природоохоронні заходи. В такому разі необхідно зменшити викиди та скиди забруднюючих речовин в навколишнє середовище.

Можна запропонувати наступні заходи для ситуації яка склалася:

- підвищення нормативів за викиди та скиди;

- удосконалення системи контролю викидів від стаціонарних джерел;

- своєчасний ремонт існуючих приладів та фільтрів;

- введення змін в існуюче природоохоронне законодавство, щодо удосконалення економічних механізмів раціонального природокористування

- списання застарілого морально та технічно устаткування підприємств з заміною на нове.

Врахувавши отримані результати розрахунків, можна зробити висновок, що суми зборів за забруднення навколишнього середовища менші за збитки, які завдають підприємства довкіллю. Коштів, які виділяє бюджет, недостатньо для того, щоб проводити природоохоронні заходи. В такому разі необхідно зменшити викиди та скиди забруднюючих речовин в навколишнє середовище.

1.4 Охорона праці при організації науково-практичних досліджень в галузі охорони навколишнього середовища

1.4.1 Охорона праці

Кваліфікаційна робота виконувалася за допомогою комп'ютера, тому розглянемо питання охорони праці з точки зору безпеки робочого місця оператора персонального комп'ютера.

У зв'язку з автоматизацією процесів виробництва та управління, розвитком обчислювальної техніки і розробкою систем автоматизації проектних, дослідних та технологічних робіт широке розповсюдження отримали персональні комп'ютери (ПК) - пристрої, що відображають інформацію про хід процесу або стан об'єкта спостереження на екрані дисплея. Персональні комп'ютери використовуються в інформаційних і обчислювальних центрах, на підприємствах зв'язку, поліграфії, в диспетчерських пунктах управління технологічними процесами і транспортними перевезеннями і т.д.

Використання ПК в різних сферах виробничої діяльності висуває проблему оздоровлення та оптимізації умов праці операторів з огляду на формування при цьому цілого ряду несприятливих факторів: висока інтенсивність праці, монотонність виробничого процесу, гіпокінезія і гіподинамія, специфічні умови зорової роботи, наявність електромагнітних випромінювань і електростатичних полів, тепловиділень і шуму від технологічного обладнання.

Монотонність виробничого процесу, гіпокінезія і гіподинамія, специфічні умови зорової роботи, наявність електромагнітних випромінювань і електростатичних полів, тепловиділень і шуму від технологічного обладнання.

1.4.2 Виробнича санітарія, техніка безпеки, пожежна безпека

Створення і широке впровадження швидкодіючих електронно-обчислювальних машин ЕОМ на основі мікропроцесорної техніки зумовило значне збільшення в нашій країні кількості обчислювальних центрів і відповідно чисельності працівників, які забезпечують їх функціонування.

Ускладнення функціональної структури діяльності у зв'язку із застосуванням електронно-обчислювальних систем, відеотерміналів, пред'являє нові часом підвищені вимоги до організму людини. Недооблік ролі людського фактора при проектуванні і створенні обчислювальних центрів неминуче відбивається на якісних і кількісних показниках діяльності працівників, у тому числі призводить до уповільнення або помилок в процесі прийняття рішення.

Приміщення ПЦ, їх розміри (площа, об'єм) вибираються відповідно кількістю працюючих і розміщеному в них обладнанням. Для забезпечення нормальних умов праці у санітарних нормах встановлюють одного працюючого обсяг виробничого приміщення не менше 15 м³.

До основних приміщень пред'являються особливі вимоги. Площа машинного залу відповідає площі, необхідної за заводськими технічним умовам для даного типу ЕОМ:

- Площа на одне робоче місце з ВДТ, ЕОМ і ПЕОМ для дорослих користувачів становить не менше 6,0 м2, а об'єм не менше 20,0 м3; - Висота залу під технічним підлогою до підвісного стелі 3 - 3,5 метра; - Відстань між підвісною і основною стелею при цьому 0,5 - 0,8 метра; - Габарити дверей машинного залу приймаються не менше 1,8?1,1 метра.

Площа приміщення для зберігання магнітних носіїв інформації становить не менше 16 м². Підлога, стеля і стіни сховища покривають негорючими матеріалами. Двері виготовляються металевими або дерев'яними, оббиті листовим залізом по повсті, змоченої розчином глини, або азбесту.

Всі допоміжні приміщення ВЦ розташовані в нижніх та цокольних поверхах, їх,висота-3,3метра.

1.4.3 Метеоумови

З метою забезпечення комфортних умов для обслуговуючого персоналу і надійності технологічного процесу згідно з ГОСТ 12.1.005-88, п.1.4 [18] і СанПіН № 9-80 РБ98 встановлюють такі вимоги до микрокліматичних умов табл. 4.1.

Для створення нормальних метеорологічних умов найбільш доцільно зменшити тепловиділення від самого джерела - монітора, що передбачається при розробці, його конструкції. 

Таблиця 1.9 - Параметри повітряного середовища на робочих місцях

Період року	Категорія робіт	Температура повітря, \0 С	Відносна вологість,%	Швидкість руху повітря, м / с
Холодний	легка - а	22-24	40-60	0,1
	легка - б	21-23	40-60	0,1
Теплий	легка - а	23-25	40-60	0,1
	легка - б	22-24	40-60	0,2

Для створення нормальних метеорологічних умов найбільш доцільно зменшити тепловиділення від самого джерела - монітора, що передбачається при розробці його конструкції.

Крім того, це досягається також забезпеченням відповідної площі і обсягу виробничого приміщення, пристроєм ефективної системи вентиляції та, кондиціонування.

1.4.4 Вентиляція та опалення

Одним із заходів з оздоровлення повітряного середовища є встановлення вентиляції та опалення. Завданням вентиляції є забезпечення чистоти повітря і заданих метеорологічних умов на робочих місцях. Чистота повітряного середовища досягається видаленням забрудненого або нагрітого повітря з приміщення і подачею до нього свіжого повітря. Робота відеотерміналів супроводжується виділенням тепла. Для підтримки нормального мікроклімату необхідний достатній обсяг вентиляції, для чого в обчислювальному центрі передбачається кондиціонування повітря, що здійснює підтримку постійних параметрів мікроклімату в приміщенні незалежно від зовнішніх умов. В обчислювальному центрі встановлені кондиціонери неповного кондиціонування марки БК-2500 (чистота повітря, температура,тиск).

Параметри мікроклімату підтримуються у зазначених межах в холодну пору за рахунок системи водяного опалення з нагріванням води до 100 ° С, у теплий - за рахунок кондиціонування, що відповідають вимогам СНиП 2.04.05-86 .

1.4.5 Освітлення

Важливе місце в комплексі заходів з охорони праці і оздоровлення умов праці працюючих з ЕОМ займає створення оптимальної світлового середовища, тобто раціональна організація природного та штучного освітлення приміщення та робочих місць.

У денний час в обчислювальному центрі використовується природне одностороннє висвітлення, у вечірній час або при недостатніх нормах освітлення - штучне загальне рівномірне.

Згідно СНБ 2.04.05-98 «Природне і штучне освітлення» п.1.2 приміщення для роботи з дисплеями та відеотерміналами належать до I групи за завданнями зорової роботи.

Нормований рівень освітленості для роботи з ЕОМ - 400 лк., КПО = 4%. У приміщеннях, обладнаних ЕОМ, передбачаються заходи для обмеження сліпучої дії светопроемов, що мають високу яскравість (8000 кд/м2 і більш), і прямих сонячних променів для забезпечення сприятливого розподілу світлового потоку в приміщенні і виключення на робочих поверхнях яскравих і темних плям, засвічення екранів стороннім світлом, а так само для зниження теплового ефекту від інсоляції. Це досягається шляхом відповідної орієнтації светопроемов, правильного розміщення робочих місць та використання сонцезахисних засобів.

Вимоги до зниження дискомфортною блескости і дзеркального відображення в екранах задовольняються шляхом використання світильників з комбінованим прямим і відбитим напрямком світла, яке здійснюється за допомогою подвійної хрестової оптики. Частина прямого світлового потоку лампи прямує через параболічний дзеркальний растр таким чином, що обмежується сліпуче дію прямого і відбитого світла; відображена частина випромінювання лампи направляється широким потоком на стелю.

У випадку якщо екран монітора звернений до віконного отвору, передбачаються спеціальні екрануючі пристрої. Вікна рекомендується забезпечувати светорассеивающими шторами (с = 0,5 - 0,7), регульованими жалюзі або сонцезахисної плівкою з металевим покриттям.

У тих випадках, коли одного природного освітлення в приміщенні недостатньо, влаштовують суміщене освітлення. При цьому додаткове штучне освітлення в приміщенні і робочих місцях створює хорошу видимість інформації на екрані ВТ, машинописного і рукописного тексту та інших робочих матеріалів. При цьому в полі зору працюючих забезпечуються оптимальні співвідношення яскравості робітників і оточуючих поверхонь, виключена або максимально обмежена відображена бляклість від екрану і клавіатури в результаті відображення в них світлових потоків від світильників і джерел світла.

Для штучного освітлення приміщень ПЦ слід використовувати головним чином, люмінесцентні лампи білого світла (ЛБ) і темно-білого кольору (ЛТБ) потужністю 40 або 80 Вт [14].

Планування робочого місця задовольняє вимогам зручності виконання робіт та економії енергії оператора, раціонального використання площ і зручності обслуговування пристроїв ЕОМ. Кнопки для включення, ручки керування засобів сигналізації забезпечують мінімальні витрати.

1.4.6 Шум

За своїм походженням шум ділиться на механічний, обумовлений коливаннями деталей машини, аеродинамічний (гідравлічний), що виникає в пружних конструкціях, в газі або рідини, і шуми електричних машин. Для робочих місць ВЦ характерна наявність всіх видів шумів.

Основними джерелами шуму в приміщеннях, обладнаних ЕОМ, є друкарські машинки, принтери, розмножувальна техніка та обладнання для кондиціювання повітря, в самих ЕОМ - вентилятори систем охолодження і трансформатори. Рівень шуму в таких приміщеннях іноді досягає 85 дБА.

Нормовані рівні шуму згідно з ГОСТ 12.1.003-83 і СН N9-86 РБ98 шум на робочих місцях. Гранично допустимі рівні наведені у таблиці 5 забезпечуються шляхом використання малошумного обладнання, застосуванням звуковбирних матеріалів для облицювання приміщень, а також різних звукопоглинальних пристроїв (перегородки, кожухи, прокладки і т.д.).

Шум не перевищує допустимих меж, так як в обчислювальній техніку немає обертових вузлів і механізмів (за винятком вентилятора), а найбільш гучне устаткування (АЦПУ) знаходиться у спеціально відведених приміщеннях(гермозони).

Шум несприятливо впливаючи на організм людини, викликає психічні та фізіологічні порушення, що знижують працездатність, призводить до збільшення числа помилок при роботі [9].

Таблиця 1.10- Нормовані рівні шуму

Категорія норми шуму	Рівні звукового тиску, дБ в октавних смугах з середнього метричними частотами, Гц	Рівні звуку, еквівалентні рівні звуку
	31,5	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
I	86	71	61	54	49	45	42	40	38	50
II	93	79	70	63	58	55	52	50	49	60
III	96	83	74	68	63	60	57	55	54	65
IV	103	91	83	77	73	70	68	66	64	75

1.4.7.Електробезпека

Експлуатація обчислювальної техніки пов'язана із застосуванням електричної енергії. Небезпека ураження електричним струмом виникає при дотику до відкритих струмоведучих частин з порушеною ізоляцією або до обладнання, що знаходиться під напругою при відсутності або порушенні ізоляції. За ступенем ураження людей електричним струмом обчислювальний центр відноситься до класу приміщень без підвищеної небезпеки. Для усунення ураження людей електричним струмом при появі напруги на конструктивних частинах електрообладнання передбачено захисне заземлення з опором у будь-який час року не більше 4 Ом згідно з ГОСТ 12.1.030-81[13].

Основними нормативними документами захисту від ураження електрострумом є «Правила пристрою електроустановок, ПУЕ» [13], «Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів» та «Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів».

Основними заходи захисту від ураження струмом:-ізоляція;-недоступність струмоведучих частин;

- електричне розділення мережі за допомогою спеціальних розподільних трансформаторів;

- застосування малої напруги; використання подвійної ізоляції;

-захисне заземлення;

-захисне відключення.

Небезпека виникнення статичної електрики проявляється у впливі електромагнітних полів на людину, залежить від напруженостей електричного і магнітного полів, потоку енергії, частоти коливань, розміру опромінювальної поверхні тіла і індивідуальних особливостей організму.

Напруженість електромагнітного поля в діапазоні 60кГц - 300 МГц на робочих місцях персоналу протягом робочого дня не перевищує встановлених ПДУ: за електричною складовою - 50 В / м, за магнітної складової - 5 А/м згідно з ГОСТ 12.1.006 -84 [11].

Найбільш ефективним і часто застосовуваним з названих методів захисту від електромагнітних випромінювань є установка екранів. Екранують або джерело випромінювання, або робоче місце.

Напруженість електростатичного поля на робочому місці оператора не перевищує допустимого значення 20кВ / м згідно з ГОСТ 12.1.045 - 84.Для надання першої допомоги потерпілому від електричного струму необхідно швидке відключення обладнання, якого стосується потерпілий, визначення стану потерпілого і вибір заходів першої допомоги [13].

Таблиця 1.11. - Допустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань.

Найменування параметра	Допустимі значення
Напруженість електромагнітного поля. Електрична складова не більше:діапазон частот 5 Гц - 2 кГц діапазон частот 2 - 400 кГц	25,0 В / м2,5 В / м
Щільність магнітного потоку не більше:діапазон частот 5 Гц - 2 кГц діапазон частот 2 - 400 кГц	250нТл25нТл

1.4.8.Пожежна безпека

Однією з важливих задач пожежної профілактики є захист будівельних конструкцій від руйнувань та забезпечення їх достатньої міцності в умовах впливу високих температур при пожежі. З огляду на високу вартість електронного устаткування ВЦ, а так само категорію їх пожежної небезпеки, будинки для ВЦ та частини будинків іншого призначення, в яких передбачено розміщення ЕОМ належать до 1 або 2 ступеня вогнестійкості (СНіП 2.01.02-85).Для виготовлення будівельних конструкцій використовують, як правило цегла, залізобетон, скло та інші негорючі матеріали.

Для запобігання розповсюдження вогню під час пожежі з однієї частини будинку на іншу влаштовують протипожежні перешкоди у вигляді стін, перегородок, дверей, вікон, люків, клапанів. Особлива вимога пред'являється до пристрою та розміщення кабельних комунікацій. Всі види кабелів прокладаються в металевих газових агрегатів до розподільчих щитів або стійок харчування.

Таблиця 1.12 - Зразкові норми первинних засобів пожежогасіння на діючих промислових підприємствах і складах

Приміщення, споруда, установка	Одиниця виміру, м2	Вуглекислі вогнегасники ручні	Пінні, хімічні вогнегасники
Обчислювальні центри	100	1	1

Для ліквідації пожеж у початковій стадії застосовуються первинні засоби пожежогасіння:

-внутрішні пожежні водопроводи,

-вогнегасники типу ОХП-10 ОУ-2,

-сухий пісок,

-азбестові ковдри.

У будівлі ВЦ пожежні крани встановлюють в коридорах, на майданчиках сходових клітин, біля входу, тобто в доступних і захисних місцях. На кожні 100 квадратних метра підлоги виробничих приміщень потрібно 1-2 вогнегасника [25].

МОДУЛЬ 2. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВМІСТУ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ У РОСЛИННОЇ ПРОДУКЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ СМТ НЕДРИГАЙЛІВ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

2.1 Стан вивчення питання вмісту важких металів у рослинній продукції

Останні десятиріччя спостерігається значне зростання рівня важких металів (ВМ) у біосфері. Нині вони є одним із пріоритетних забруднювачів екосистеми. В умовах інтенсивного антропогенного впливу надходження їх у екосистему перевищує її захисні (буферні) властивості. Це призводить до зниження продуктивності ґрунтів та якості продукції рослинництва, робить її небезпечною для людей і тварин .

Вміст обмінних форм Zn і Cd в чорноземах нижчий, ніж у ґрунтах інших типів. Очевидно, обмінні Zn і Cd утримуються чорноземними ґрунтами більш міцно (специфічна сорбція), ніж іншими.

Чорноземи за рахунок функціональних груп своїх ГК можуть утримувати найрізноманітніші іони металів і звичайно є багатшими на мікроелементи за інші ґрунти. 57-74 % Pb і Hg при антропогенному забрудненні закріплюються в шарі 0 - 10см і тільки 3 - 8% мігрує до глибини 30 - 40см [3].

Важкі метали негативно впливають на різні боки життя рослин. При високому вмісті в рослинних тканинах свинцю змінюється кількість N, P, Ca і Mo, при надлишку Cd - Ca, Mn, Cu, Mo. Більшою мірою це стосувалось листків, меншого - насіння.

Насичуваність рослинної тканини важкими металами змінюється впродовж вегетаційного періоду. У надземній масі пшениці у процесі росту та розвитку змісту Zn і Cu поступово зменшується до переходу рослин з вегетативної фази у репродуктивну, далі насичуваність тканин цими елементами зберігається приблизно на одному рівні. Насичуваність листя кукурудзи Mn і V, навпроти, зростала к кінцю вегетації [23].

Зв'язування важкого металу органічними сполуками не завжди значить перевід його у малорухливий стан. Деякі комплекси важких металів з органічними лігандами здатні проходити крізь мембрани легше, ніж іони цих металів, та потім всередині клітки розпадаються.

Поглинання важких металів рослинами відрізняється в залежності від виду, рухливості токсичних елементів в системі ґрунт - рослина та інших чинників.

Такі елементи, як кадмій, бор, бром, цезій, рубідій поглинаються надзвичайно легко (коренями рослин), тоді як барій, титан, цирконій, скандій, вісмут, галій, а до певної міри залізо та селен лише слабко доступні рослинам.

Фоліарне поглинання (через листя) має значення для заліза, марганцю, цинку та міді.

Швидкість поглинання мікроелементів в тканинах рослинах залежить від

– органу рослини;

– віку рослини;

– природи елементу.

Кадмій, цинк, свинець - малорухливі, а мідь надзвичайно рухлива. Свинець легко змивається з поверхні листя дощовою водою, а мідь, цинк, кадмій значно проникають до листя.

Н⁺-іон дощової води (кислі дощі) може заміщувати катіони, що утримуються в зв'язаному вигляді на кутикулі листя.

Найбільш отруйливими для вищих рослин (і для мікроорганізмів) є ртуть, мідь, нікель, свинець, кобальт, кадмій та, ймовірно, також срібло, берилій та олово [23].

Важкі метали, надходячи з ґрунту в рослини, передаючись по ланцюгах харчування, зумовлюють токсичну дію на рослини і людину. Присутність токсикантів у харчових продуктах у кількостях, що у 2-3 рази перевищують фонові, небажана, а перевищення ГДК - неприпустиме. Вісім з них (ртуть, кадмій, свинець, миш'як, мідь, стронцій, цинк, залізо) об'єднана комісія ФАО і ВООЗ з харчового кодексу включила в число тих компонентів, вміст яких контролюється при міжнародній торгівлі продуктами харчування.

При надмірному надходженні важких металів через коріння в рослини працюють захисні механізми неспецифічної природи. Вони обмежують проникнення важких металів в надземні органи, в метаболічні центри кліток. По відношенню до різних важких металів захисні можливості рослини виявляються неоднаково: свинець, наприклад, в основному затримується вже в корінні, кадмій порівняно легко проникає в надземні органи. При обробітку сільськогосподарських культур на забрудненому ґрунті по рівню накопичення важких металів органи рослин розташовуються в наступний ряд: коріння > стебла (листя) > органи, тобто найбільш захищеною виявляється використовувана в їжу частина рослин.

Надмірний вміст важких металів в рослинах негативно позначається на їх зростанні і розвитку, зменшує продукцію, погіршує її якість. Останнє відбувається головним чином не за рахунок зміни біохімічного складу, а в результаті надмірного накопичення важких металів. Забруднення органів запасання ассимілятів починається при зниженні їх урожаю на 15--20 %. У зелених культурах і в кормових травах, у яких в їжу (на корм) використовується вегетативна маса, накопичення важких металів може досягти небезпечного для здоров'я людей і тварин рівня без достатньо помітних зовнішніх проявів пригноблення рослин [20].

Концентрація хімічних елементів у рослинній продукції у значній мірі залежить від частини рослин, виду рослинної продукції, кліматичних умов вегетаційного періоду. Також існує поняття вибірковості поглинання хімічних елементів рослинами з повітря. Поверхня рослин забруднюється аерозолями, що містять різні хімічні елементи, ці аерозолі прилипають до рослин і деякі хімічні елементи можуть абсорбуватися на них. Свинець залишається в основному як поверхневі відклади, чи поверхневе аерозольне покриття на поверхні рослин, в той час як цинк та кадмій частково проникають до листка. Що стосується абсорбції та мобільності Mn, Fe, Cu, Mo, то вони займають проміжне положення і мобільність їх знижується у наведеному порядку.

Незважаючи на значну кількість наукових публікацій щодо проблеми забруднення ВМ компонентів навколишнього середовища, досить актуальним залишається питання взаємозв'язку забруднення важкими металами ґрунту, рослин, атмосферних опадів та роси .

Концентрація хімічних елементів у рослинній продукції у значній мірі залежить від частини рослин, виду рослинної продукції, кліматичних умов вегетаційного періоду. Також існує поняття вибірковості поглинання хімічних елементів рослинами з повітря. Поверхня рослин забруднюється аерозолями, що містять різні хімічні елементи, ці аерозолі прилипають до рослин і деякі хімічні елементи можуть абсорбуватися на них[23].

2.2 Методи дослідження важких металів в ґрунті та рослинній продукції

Відбір ґрунтових і рослинних проб та їх підготування до аналізу здійснюють згідно вимог чинних стандартів.

Розподіл місць відбору точкових проб на робочому майданчику повинен бути рівномірним, але слід уникати нетипових елементів мікрорельєфу (ями, канави, промоїни), вогнищ, куп сміття, візуально неоднорідних за складом і кольором плям тощо.

Строки проведення опробування ґрунтів не мають суттєвого значення, проте оптимальним для відбору сполучених ґрунтових і рослинних проб є літній період.

Проби відбирають ґрунтовим буром (тростинним, Осипова), бажано виготовленим з мало легованої сталі з кремнієвуглецевим загартуванням. Відібрані проби збирають і перемішують у судинах з харчового нефарбованого поліетилену.

Глибина відбору проб ґрунту становить 0-5 (10) і 5(10)-25 см на непорушених землях та 0-25 см - у випадку їх переорювання. При обстеженні придорожніх смуг глибина відбору становить 0-5 см.

Проби рослинності відбирають на тих самих місцях, що і проби ґрунту. Для одержання репрезентативної проби рекомендується відбирати не менше 8-10 індивідуальних проб масою 10-20 г кожна. Надземну частину трав'яного покриву зрізають гострим ножем або ножицями, не забруднюючи ґрунтом, і вкладають до поліетиленового або паперового пакету з відповідною етикеткою. Висота зрізу 3-5 см над поверхнею ґрунту.

Доставлені до лабораторії проби ґрунту необхідно терміново довести до повітряно-сухого стану. Для просушування ґрунт треба розсипати тонким шаром на невеликому аркуші щільного паперу, пінцетом видалити корені та інші рослинні залишки, комах, камінці, скло, вугілля, кістки тварин та інше. Висушування ґрунту здійснюють у сухому та захищеному від доступу парів аміаку, кислот та газів приміщенні протягом 2-3 діб.

Далі висушений зразок ґрунту ділять по діагоналі на чотири частини. Дві протилежні частини беруть для розтирання, а дві інші зберігають у незмінному стані. Ґрунт розтирають у ступці товкачиком та просівають крізь сито з діаметром отворів 1 мм.

Тривалість і умови зберігання проб мають істотний вплив на розмір похибки вмісту окремих забруднюючих речовин, насамперед, летких та здатних до розкладу органічних речовин. Внаслідок цього інтервал часу між відбором проб та їхнім аналізом не повинен перевищувати один-два місяці, за умови зберігання проб у повітряно-сухому стані, ізольовано від вільного доступу повітря.

Перелік хімічних речовин, які підлягають контролю, визначається функціональним призначенням земель, віддаленістю від джерел емісії забрудників та якісним складом викидів до атмосфери.

Мінімальне значення показника, яке може бути одержано за методикою визначення, повинно бути не менше, ніж на порядок нижче за параметри ГДК. Відтворюваність методу не повинна перевищувати 30%.

Результати вимірювань можуть бути офіційно визнаними лише у випадку їх проведення в акредитованій лабораторії за атестованою методикою з обов'язковим зазначенням меж похибки.

Провідним методом визначення вмісту важких металів і мікроелементів у ґрунті є атомна спектроскопія.

За допомогою атомно-абсорбційної спектроскопії досліджують лінійчасті спектри збуджених тим або іншим способом атомів для визначення природи і кількості окремих елементів. Завдяки високій аналітичній чутливості емісійний спектральний аналіз дозволяє швидко і надійно встановлювати наявність основних, побічних і слідових компонентів. Атомно-емісійний спектральний метод придатний переважно для визначення вмісту Ba, Cr, Cu, Ni, V. Межі визначення за цим методом таких елементів, як Ag, As, Be, Bi, Ce, Cd, Co, In, La, Li, Hg, Ni, Mo, Pb, Sb, Sc, Sn, Sr, Ta, Te, Tl, Y, Zn, W, порівняні з природним фоновим вмістом у ґрунтах.

Атомно-абсорбційна спектроскопія відрізняється високою селективністю та чутливістю. Відповідно джерела атомізації відрізняють електротермічний і полум'яний варіанти методу. Перевагою першого з них є простота підготовки проб для визначення валового вмісту елементів у графітовому атомізаторі. Для проведення аналогічного аналізу ґрунту за методом полум'яної спектрометрії необхідний попередній хімічний розклад

Поряд з визначенням вмісту мікроелементів та важких металів, виходячи з цілей дослідження, може здійснюватись визначення пестицидів, нафтопродуктів. Водночас із вимірюванням вмісту забрудників необхідно встановлювати рівень буферної здатності ґрунтів до забруднення, основними показниками якої є кислотність, гранулометричний склад, вміст гумусу. Додатково за необхідності точнішого встановлення буферної здатності можна визначити інші показники: ємність катіонного обміну, вміст півтораокисів і карбонатів.

Дослідження проб ґрунту

Проби вимірювання ґрунту виконувались методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Метод базується на властивості атомів у основному стані поглинати світло визначених і специфічних для кожного типу атомів довжин хвиль.

Проби ґрунту відбиралися на весні, коли овочева продукція була висаджена.

Атомізація проби здійснюється в повітряно-ацетиленовому полум'ї (ацетилен за ГОСТ 5457) атомізатора спектрофотометра [15].

Адсорбція пропорційна концентрації компонента, що визначається.

У сильно окислювальному повітряно-ацетиленовому полум'ї впливи, що заважають визначенню, відсутні. Необхідне порівняння вмісту кислот у пробах та градуювальних розчинах.

Приготування амонійно-ацетатного буферного розчину з pH 4,8. У мірну колбу місткістю 1000см поміщають 77г ацетату амонію і вносять циліндром 50см льодяної оцтової кислоти, доводять дистильованою водою до мітки та перемішують. Значення pH готового розчину визначається скляним електродом. Якщо відхилення від значення 4,8 перевищує = 0,05 pH, реакцію середовища встановлюють, додаючи по краплях концентровану оцтову кислоту (за pH>4,8) або концентрований водний аміак (за pH<4,8). Розчин зберігають у поліетиленовому посуді.

Відбір проб ґрунту виконувався згідно з ГОСТ 17.4.3.01-83. Проби ґрунтів відбирались у поліетиленові пакети чи полотняні мішечки. Маса проби має бути не менше 1кг. Пробу ґрунту в лабораторії розсипають на папері чи кальці й розминають товкачиком великі грудки. Потім вибирають включення - корені рослини, каміння, скло, вугілля, кістки тварин, а також новоутворення - друзи гіпсу, вапняні журавчики та інше. Ґрунт розтирають у ступці товкачиком і просівають через сито з діаметром отворів 1мм. Зважують 10г ґрунту на вагах лабораторних (п.3.1.2) у двох повторюваннях. Наважки вміщують у поліетиленові колбочки місткістю 150см і заливають 50см амонійно-ацетатного буферного розчину з pH 4,8 (тобто при співвідношенні грунт - розчин 1:5). Струшують на ротаторі протягом години, відфільтровують крізь складчастий фільтр у поліетиленові колбочки. В отриманій витяжці визначають вміст важких металів [15].

Дослідження проб рослинної продукції

Овочева продукція, яка була узята на вимірювання вмісту важких металів - цибуля, картопля, морква.

Справжній стандарт розповсюдження на харчові сировину та продукти встановлює способи сухої, мокрої мінералізації та способи кислої екстракції проб для послідуючого визначення в них міді, свинцю, кадмію, цинку, олова, заліза, хрому, нікелю, алюмінію та миш'яку.

Спосіб сухої мінералізації оснований на повному розкладенні органічних речовин шляхом спалювання проби сировини чи продуктів в електропечі при контролюючому температурному режимі призначений для всіх видів сировини та продуктів, окрема тваринних та рослинних жирів та масел.

Мінералізація проб для визначення составу міді, свинцю, кадмію, цинку, марганцю, заліза, хрому, нікелю, алюмінію та кобальту методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії.

2.3 Аналіз та узагальнення результатів дослідження

З метою визначення шляхів надходження окремих хімічних елементів до рослинної продукції було проведено ряд польових та лабораторних досліджень.



- ділянкаРазмещено на http://www.allbest.ru/

відбору проб

Рисунок 2.1 - Місце відбору зразків ґрунту,овочів

Таблиця 2.1 -Порівняння вмісту хімічних елементів у поверхневому шарі (0-20см) у досліджуваних ґрунтах(2009 та 2010 років), мг/кг

Назва показників, інгредієнтів	Фактична конц., мг/кг,2010 р.	Фактична конц. мг/кг, 2009 р.	ГДК хім. елементів, мг/кг	Фонові конц.
Залізо	6,3	6,12	-	3
Марганець	9,5	9,4	-	2,6
Цинк	5,86	6	23	5,6
Мідь	3	3,45	3	3,1
Нікель	2,9	2,94	4	2,3
Свинець	3,4	3,1	6	1,4
Алюміній	5,1	6	-	4,5
Кобальт	2,5	2,3	5	1,8
Хром	2,2	2	6	4,2
Кадмій	0,5	0,52	-	0,2



Рисунок 2.2 - Порівняння вмісту важких металів у грунті (2009 та 2010 роки)

З данних графіку отримали що, у грунті який був відібраний у 2010 р. в порівнянні з грунтом який був відібраний у 2009 р. збільшився вміст заліза, марганця, свинця, кобальту та хрому. По всім іншим показникам спостерігається зменшення вмісту хімічних елементів. Перевищення ГДК не відмічалось. Майже по всім хімічним елементам є перевищення фонової концентрації. Найбільше - по марганцю в 3,5 рази, кадмію в 2,5 рази, свинцю в 2 рази, та залізу в 2 рази, на протязі обох років. Також спостерігається перевищення фонової концентрації по міді,алюмінію, кобальту та нікелю.

Для дослідження характеру та особливостей екологічної безпеки ґрунтів, які досліджуються, використано один з найпростіших та оперативних методів - побудовано акумулятивний ряд накопичення важких металів. Отже акумулятивний ряд хімічних елементів, що відбирався,на прикладі,ґрунту, одержали наступний:

Mn>Fe>Zn>Al> Pb > Cu >Ni>Co>Cr >Cd.



Рисунок 2.3 - Відсоткове співвідношення вмісту хімічних елементів у грунті

Важкі метали особливо небезпечні тим, що мають здатність накопичуватись, створюючи високотоксичні металоутримуючі сполуки, які залучаються до метаболічного циклу живих організмів. Швидко змінюючи свою хімічну форму, вони не підлягають біохімічному розкладу, але вступають у хімічні реакції один з одним та неметалами. Крім того, важкі метали виявляються каталізаторами певних хімічних реакцій у ґрунтах. Грунт у свою чергу не тільки накопичує металеві забруднення, але виступає як середовище їх природного перенесення до атмосфери, гідросфери та живої матерії [3].

Таблиця 2.2 - Порівняння вмісту хімічних елементів у рослинній продукції (цибуля), мг/кг

Назва показників, інгредієнтів	Фактична конц. в цибулі за 2010 р., мг/кг	Фактична конц. в цибулі за 2009 р., мг/кг	ГДК хім. елементів, мг/кг
Fe	13,5	15,1	50,0
Mn	8,2	9,8	20,0
Zn	8,0	8,3	10,0
Cu	3,3	3,7	5,0
Ni	0,36	0,41	0,5
Pb	1,3	1,22	0,5
Al	2,4	2,6	5,0
Co	0,44	0,49	1,0
Cr	0,24	0,28	0,2
Cd	0,12	0,1	0,03

Рисунок 2.4 - Порівняння вмісту хімічних елементів в цибулі за 2009 та 2010 роки

Рисунок 2.5 - Порівняння вмісту хімічних елементів в цибулі за 2009 та 2010 роки

З отриманого графіку бачимо що, майже по всім хімічним елементам в цибулі відбулося зменшення їх вмісту. Вміст свинцю і кадмію незначно збільшився. Найбільше перевищення ГДК по кадмію в 4 рази у 2010р. порівняно в 3 рази у 2009р., та свинцю - 2,6 рази у 2010 р. порівняно в 2,4 рази у 2009р.. Також перевищення ГДК по хрому[27].

Для дослідження характеру та особливостей екологічної безпеки рослинної продукції , які досліджуються використано один з найпростіших та оперативних методів - побудовано акумулятивні ряди накопичення важких металів. Отже акумулятивний ряд хімічних елементів, що відбирався,на прикладі,цибулі, одержали наступний:

Fe> Mn> Zn > Cu > Al>Pb> Co >Ni> Cr> Cd;

Рисунок 2.6 - Відсоткове співвідношення вмісту металів в цибулі [за автором]

Таблиця 2.3 - Порівняння вмісту хімічних елементів у рослинній продукції (картопля), мг/кг

Назва показників, інгредієнтів	Фактична конц. в картоплі за 2010 р., мг/кг	Фактична конц. в картоплі за 2009 р., мг/кг	ГДК хім. елементів, мг/кг
Fe	9,4	9,7	50,0
Mn	9,2	10,0	20,0
Zn	7,5	8,0	10,0
Cu	2,49	3,92	5,0
Ni	0,4	0,48	0,5
Pb	0,62	0,76	0,5
Al	4,0	4,2	5,0
Co	0,61	0,68	1,0
Cr	0,3	0,34	0,2
Cd	0,1	0,14	0,03

Рисунок 2.7 - Порівняння вмісту хімічних елементів в картоплі за 2009 та 2010 роки

Рисунок 2.8 - Порівняння вмісту хімічних елементів в картоплі за 2009 та 2010 роки

З отриманного графіку видно що, по всім хімічним елементам в картоплі було відмічено зменшення їх вмісту, порівняно з 2009 роком. перевищення ГДК було відмічено по кадмію з 5разів у 2009 р. на 3 рази в 2010 р. Перевищення ГДК по хрому 1,5 рази, та по свинцю - 1,5 рази(2009) та 1,24 рази(2010) [27].

Акумулятивний ряд хімічних елементів, що відбирався,на прикладі, картоплі, одержали наступний:

Fe > Mn >Zn>Al>Cu>Pb>Co>Ni>Cr>Cd;

Рисунок 2.9 - Відсоткове співвідношення вмісту металів в картоплі

Таблиця 2.4 - Порівняння вмісту хімічних елементів у рослинній продукції (морква), мг/кг

Назва показників, інгредієнтів	Фактична конц. в моркві за 2010 р., мг/кг	Фактична конц. в моркві за 2009 р., мг/кг	ГДК хім. елементів, мг/кг
Fe	24,5	27,2	50,0
Mn	8,6	9,1	20,0
Zn	9,2	10,7	10,0
Cu	3,0	3,2	5,0
Ni	0,41	0,44	0,5
Pb	0,4	0,42	0,5
Al	5,0	5,6	5,0
Co	0,37	0,48	1,0
Cr	0,32	0,36	0,2
Cd	0,1	0,1	0,03



Рисунок 2.10 - Порівняння вмісту хімічних елементів у моркві за 2009 та 2010 роки [за автором]

Рисунок 2.11- Порівняння вмісту хімічних елементів у моркві за 2009 та 2010 роки [за автором]

З даних графіку видно що, по всім хімічним елементам у моркві відбулося зменшення їх вмісту порівняно з 2009 роком,вміст кадмію не змінився. Найбільше перевищення ГДК спостерігається по кадмію в 3.3 рази на протязі двох років. Перевищення ГДК по хрому в 1.5 рази у 2010 р, і в 2 рази у 2009р[27].

Акумулятивний ряд хімічних елементів, що відбирався,на прикладі, моркви, одержали наступний:

Fe> Zn> Mn> Al>Cu> Ni > Pb > Co > Cr> Cd.

Рисунок 2.12 - Відсоткове співвідношення вмісту металів в моркві

Близько десяти металів прийнято вважати життєво необхідними для рослин (Na, Ca, Mg, Zn, Cu, Fe, Mn), ще декілька металів необхідних тільки деяким рослинам (Li, Ni, Al, V). Іони усіх цих металів беруть участь у ключових метаболічних процесах, таких як дихання, фотосинтез, фіксація азоту [23].

Метали потрапляють до рослини з ґрунту, атмосфери та гідросфери. Рослини можуть бути пасивними та виступають колекторами металів, а також забезпечити рух металів у біосфері шляхом біохімічних та фізіологічних реакцій. Форма находження металів у рослинній тканині, як і у ґрунті, грає вирішальну роль у переносі метала в інші живі організми. Ріст різноманітних рослин з збільшенням концентрації метала спочатку прискорюється, потім доволі швидко досягає межі, а потім гальмується .

Вміст мікроелементів у рослинах, їх вплив на ріст, розвиток, кількісну й якісну продуктивність сільськогосподарських культур визначається вмістом мікроелементів у ґрунтах, який у свою чергу обумовлений факторами ґрунтоутворення, що визначають процеси розчинності й осадження речовин, міграції, акумуляції й перерозподілу мікроелементів у ґрунтовому профілі. Від цього залежить відповідний склад мікроелементів і їхній розподіл у генетичних горизонтах у кожного типу ґрунту[23].

ВИСНОВКИ

1. Було проведено аналіз сучасного стану навколишнього природного середовища на прикладі присадибної ділянки на території Недригайлівського району Сумської області.

2. Розраховано метеорологічний потенціал атмосфери. На основі проаналізованих кліматичних та метеорологічних показників та отриманого значення метеорологічного потенціалу атмосфери, K_M =0,49, територія Недригайлівського району є сприятливою для розсіювання забруднюючих речовин, а отже виявляє здатність до самоочищення.

3. При розрахунку природного потенціалу самоочищення поверхневих вод розрахункові дані показали (В=0,312), що стійкість поверхневих вод Недригайлівського району визначена як понижена до антропогенного навантаження.

4. За класифiкацiєю екологічної стiйкостi грунтiв до забруднення - ґрунти Недригайлівського району за узагальненою оцінкою відносяться до середньостійких - С=64%.

5. Проаналізовано біотичний потенціал Недригайлівського району. Отримані значення гідротермічного потенціалу продуктивності фітомаси - 5,78 та фактичного приросту фітомаси - 128,72 є типовими для Лісостепового ландшафту, до якого і належить Недригайлівський район.

6. При характеристиці порівняння проб грунту 2009 р. з 2010 р. були отримані наступні дані: у грунті який був відібраний у 2010 р. в порівнянні з грунтом який був відібраний у 2009 р. збільшився вміст заліза, марганця, свинця,кобальту та хрому. По всім іншим показникам спостерігається зменшення вмісту хімічних елементів. Перевищення ГДК не відмічалось. Майже по всім хімічним елементам є перевищення фонової концентрації. Найбільше - по марганцю в 3,5 рази, кадмію в 2,5 рази, свинцю в 2 рази,та залізу в 2 рази, на протязі обох років. Це пояснюється близьким (200 м. на пд.сх) розташуванням автомобільного шляху регіонального значення Суми-Київ, та привнесенням добрив. Також спостерігається перевищення фонової концентрації по міді,алюмінію, кобальту та нікелю.

7. При характеристиці порівняння проб цибулі відмічено, що майже по всім хімічним елементам відбулося зменшення їх вмісту. Вміст свинцю і кадмію збільшився. Найбільше перевищення ГДК по кадмію у 4 рази у 2010р. порівняно у 3 рази у 2009р., та свинцю у 2,6 рази в 2010 р. порівняно у 2,4 рази в 2009р.

8. При характеристиці порівняння проб картоплі відмічено, що по всім хімічним елементам було зменшення їх вмісту, порівняно з 2009 роком. Перевищення ГДК по кадмію у 2009 р. складало у 5 разів,а у 2010 р. у 3 рази. Перевищення ГДК по хрому у 1,5 рази, та по свинцю з 1,5 (2009)до 1,24(2010).

9. При характеристиці порівняння проб моркви відмічено що, по всім хімічним елементам відбулося зменшення їх вмісту порівняно з 2009 роком,вміст кадмію не змінився. Найбільше перевищення ГДК спостерігається по кадмію в 3.3 рази на протязі двух років. Перевищення ГДК по хрому у 2 рази у 2009 р, і у 1,5 рази у 2010р.

10. Зменшення вмісту всіх хімічних елементів у відібраних зразках овочів можна пояснити малою кількістю опадів на протязі літа 2010 року, тобто зменшенням надходження елементів до рослинної продукції аеральним шляхом, а також жаркими погодними умовами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Атлас Сумської області. - К.: Головне управління геодезії та кадастру при Кабінеті Міністрів. - 46с.

2. Атлас Сумської області. - К.: Укргеодезкартографія, 1995. - 22 с.

3. Балюк С.А. Ґрунтово-геохімічне обстеження урбанізованих територій. Методичні рекомендації. / Укладачі: чл.-кор.УААН, доктор с.-г. наук, професор Балюк С.А., доктор с.-г. наук Фатєєв А.І. - Харків: ННЦ «ІГА ім. О.Н. Соколовського» УААН. 2004, - 54 с.

4. Барановський В.А. Еколого-географічний атлас. Атлас-монографія / Барановський В.А. - К.: Варта, 2006. - 220 с.

5. Бондарчук В.Г. Геоморфологія УРСР/ Бондарчук В.Г. - Київ: Рад. школа, 1949. - 243 с.

6. Виленкин В.Л. Два физико-географических района южной лесостепной Сумщины / Виленкин В.Л. - Харьковск ун-т, 1970. - С. 55-65.

7. Виленкин В.Л. Два типичных физико-географических района Сумской лесостепной области юго-западных отрогов Среднерусской возвышенности вып.1/ Виленкин В.Л. - Харьк. отдел Геогр. общ-ва СССР. 1965 - С. 33-43.

8. Временная типовая методика определения экономической эффективности осуществления природоохранных мероприятий и оценки экономического ущерба, причиняемого народному хозяйству загрязнением окружающей среды / А. С. Быстров и др. - М.: Экономика, 1986. - 91 с.

9. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Загальні вимоги безпеки.

10. ГОСТ 12.1.012-90.ССБТ. Вібраційна безпека. Загальні вимоги.

11. ГОСТ 12.1.045-84.ССБТ. Єлектростатичні поля, допустимі рівні на рабочих місцях і вимоги до проведення контролю.

12. ГОСТ 12.2.032-78. ССБТ. Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні економічні вимоги.

13. ГОСТ 12.1.030-81. ССБТ. Електробезпека. Захисне заземлення. Занулення.

14. ГОСТ 6825-91. Лампи люмінісцентні трубчаті для загального освітлення.

15. ГОСТ 17.4.3.01-83. Общие требования к отбору проб. Охрана природы. Почвы.

16. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Сумській області у 2009 році. - Суми: Козацький вал, 2009. - 64 с.

17. Заповідні скарби Сумщини. / Під ред. Андрієнко Г.Л. - Суми: Джерело, 2001. - 208 с.

18. Карпенко К.К. Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині. Книга 2. / К.К. Карпенко, Б.М. Польський - Суми. 1997. - 124 с.

19. Карпенко К.К. / Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині. Природно-заповідний фонд області. Книга 3. / Карпенко К.К., Книш М.П. та ін. - Суми: Джерело, 1999. - 118 с.

20. Кучерявий В.П. Екологія / Кучерявий В.П. - Львів: Світ, 2001. - 364 с.

21. Леонтьєва Г.Г. Географія рідного краю. / Леонтьєва Г.Г., Тюленева В.О. - Суми: Козацький вал, 1997. - 69 с.

22. Методические рекомендации для изучения краеведческого материала по Сумской области 2-е изд. / Под. ред. В.А. Тюленева.- Сумы: СГПИ, 1991. - 72 с.

23. Мусієнко М.М. Екологія рослин. / Мусієнко М.М. - Київ: Либідь, 2006. - 432 с.

24. Нешатаев Б.Н. Физико-географическое районирование Сумской области / Нешатаев Б.Н. - Сумы: 1987. - 54 с. - Деп. в УкрНИИНТИ 17.02.87, №777

25. ОНТП 24-88. Определение категорий помещений и зданий по взрыво пожарной и пожарной опасности. - М. ВНИИГЙО МВД СССР, 1988.

26. Петльований В.П. / Звіт голови районної державної адміністрації Петльованого В.П. - Голос Посулля. - 2009. - 2 лютого. - с.1-2.

27. Предельно допустимые концентрации тяжелых металлов и мышьяка в продовольственном сырье и пищевых продуктах. СанПиН №4089-86

Размещено на Allbest.ru