Размещено на http://www.allbest.ru/

• ЗМІСТ
• ВСТУП
• РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
• 1.1 Поняття та характеристика інформаційної та аналітичної діяльності
• 1.2 Характеристика інформаційної діяльності як складової системи економічної безпеки
• 1.3 Аналітична діяльність в системі економічної безпеки
• РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «ФІРМА ОПОРЯДРЕМБУД»
• 2.1 Загальна характеристика діяльності ТОВ «Фірма Опорядрембуд»
• 2.2 Характеристика загроз економічній діяльності підприємства
• 2.3 Система інформаційної безпеки підприємства
• 2.4 Методи аналізу інформації безпеки на підприємстві
• РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА
• 3.1 Розробка концепції інформаційно-аналітичного забезпечення системи безпеки підприємства
• 3.2 Методи забезпечення інформаційної безпеки ТОВ «Фірма Опорядрембуд»
• РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ НА ТОВ «ФІРМА ОПОРЯДРЕМБУД»
• 4.1 Характеристика системи управління охороною праці та безпекою в надзвичайних ситуаціях на підприємстві
• 4.2 Аналіз особливостей охорони праці на робочому місці співробітника
• 4.3 Розробка рекомендацій щодо покращення умов праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях
• ВИСНОВКИ
• СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
• ДОДАТКИ

• ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
• Грн. - гривні
• ЕОМ - електронні обчислювальні машини
• IT - інформаційні технології
• УФЕБ - управління фінансово-економічною безпекою
• ФЕБ - фінансово-економічна безпека
• ІАЗ - інформаційно-аналітичне забезпечення
• ТОВ - Товариство з обмеженою відповідальністю
• Млн. - мільйони
• Млрд. - мільярди
• Рис. - рисунок
• Рр. - роки
• Тис. - тисячі
• СБ - служба безпеки
• 

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Світовий досвід і практика господарювання свідчать, що найважливішою ознакою ефективної ринкової економіки є наявність потужного сектора бізнесу. Незважаючи на значну роль цього сектору в економіці, результати його функціонування в Україні значно нижчі, ніж в інших країнах світу, і навіть тих, які, як і Україна, реформують адміністративно-командну економіку в ринкову систему господарювання.

За таких умов необхідно впроваджувати систему інформаційно-аналітичного забезпечення для вдосконалення форм та методів управління в першу чергу тих підприємств, де конкуренція найбільша. До таких, зокрема, відносяться підприємства будівельної галузі. Розвиток підприємства на всіх рівнях управління вимагає відповідного інформаційно-аналітичного забезпечення. Одним з важливих завдань, що потребують нагального вирішення, є удосконалення інформаційно-аналітичної діяльності процесів розвитку проектно-будівельних підприємств. Недосконалість інформаційно-аналітичної діяльності ускладнює і сповільнює обґрунтування та вибір конкретних напрямків господарського розвитку, збільшує ймовірність помилок, що є основною причиною низької ефективності сучасного бізнесу.

Метою дослідження є розробка комплексу науково-методичних засад і практичних методів інформаційно-аналітичного забезпечення системи безпеки суб'єкта господарювання з орієнтацією на підвищення ефективності прийняття рішень по управлінню ризиками та попередженню загроз.

Об'єктом дослідження є система фінансово-економічної безпеки підприємства ТОВ «Фірма Опорядрембуд».

Предметом дослідження є інформаційно-аналітичне забезпеченням системи безпеки підприємства ТОВ «Фірма Опорядрембуд».

Відповідно до мети дослідження сформульовано такий комплекс завдань:

1. Визначити поняття та характеристики інформаційної та аналітичної діяльності;

2. Дати характеристику інформаційній діяльності як складовій системи економічної безпеки та визначити місце аналітичної діяльності в системи економічної безпеки на підприємстві ТОВ «Фірма Опорядрембуд»;

3. Визначити загальні характеристики діяльності ТОВ «Фірма Опорядрембуд»;

4. Виявити ключові загрози фінансово-економічній діяльності підприємства ТОВ «Фірма Опорядрембуд»;

5. Дати характеристики системі інформації безпеки підприємства та визначити методи її аналізу на підприємстві ТОВ «Фірма Опорядрембуд»;

6. Розробити концепцію інформаційно-аналітичного забезпечення системи безпеки підприємства ТОВ «Фірма Опорядрембуд»;

7. Запропонувати методи забезпечення інформаційної безпеки ТОВ «Фірма Опорядрембуд»;

8. Оцінити та дати рекомендації щодо охорони праці в надзвичайних ситуаціях на ТОВ «Фірма Опорядрембуд».

Методи дослідження. Для виконання магістерської роботи використовувався системний підхід, який базувався на історичному та логічному аналізі визначення здобутків науковців у питаннях розробки теорії і практики застосування інформаційного аналізу взагалі і в управлінні безпекою зокрема. Під час розробки інформаційної комплексної системи побудови інформаційного ресурсу ТОВ „Фірма Опорядрембуд” використано: положення Загальної теорії систем, дедуктивний і індуктивний методи аналізу для формування основного аналітичного принципу; методи групування і узагальнень - для критеріїв оцінки програм і проектів, а під час дослідження застосування аналітичних методів інформаційно-аналітичного забезпечення - порівняльний метод.

Достовірність отриманих результатів ґрунтується на системному підході в дослідженні розглянутих проблем і застосуванні загальнонаукових методів опрацювання результатів (аналіз і синтез, індукція і дедукція, кількісний і якісний аналіз тощо.), прийомах і способах аналітичного аналізу інформаційних даних (порівняння, угруповання, синтез та ін.).

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в результаті дослідження висновки та розроблені практичні рекомендації мають важливе значення як для розвитку системи безпеки суб'єкта господарювання, а також для розуміння ролі інформаційної аналітики в процесах управління функціональними системами у створенні нових знань, які стають основою переорієнтації економіки України на інноваційний шлях розвитку в умовах формування інформаційного суспільства.

Структура роботи. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 76 найменувань, 5 додатків . Загальний обсяг роботи - 124 сторінок.



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

1.1 Поняття та характеристика інформаційної та аналітичної діяльності

Інформаційно-аналітичне забезпечення є однією з обов'язкових складових організації системи управління будь-якої функціональної системи, в тому числі і підприємств будівельної галузі. Від якості управління залежить результативність функціонування підприємства. Автори роботи [21] вважають, що криза економіки України - це значною мірою криза управління. Це в повній мірі стосується і функціонування проектно-будівельних підприємств. Інформаційно-аналітичне забезпечення надає можливість зважено приймати управлінські рішення на різних щаблях управління. Крім того, інформаційно-аналітичне забезпечення виконує ще одну важливу функцію - отримання нових знань, які створюють аналітики, але ми розглянемо детальніше етап інформаційно-аналітичного забезпечення стадії управління системою безпеки суб'єкта господарювання, яка є основою прогресу.

Як аналітика, так і інформаційна діяльність мають глибоке коріння існування і розвиваються за своїми правилами і методиками [17]. Слід зазначити, що сьогодні ми спостерігаємо бурхливий розвиток інформаційної складової, яка є базою аналітичної роботи. Тому доцільно розглядати окремо як інформаційну, так і аналітичну частини. Об'єднання цих складових дає нові можливості, нову якість, новий поштовх до дії.

Термін “забезпечення” означає дію, а також зберігання, виконання чого-небудь, служить гарантією того чи іншого процесу [21]. Таким чином, коли говорять про будь-яке забезпечення, вказуючи на його конкретний якісний аспект (інформаційно-аналітичний), то мають на увазі насамперед сукупність засобів, умов і дій, які гарантують нормальне проходження процесів.

Говорячи про інформаційно-аналітичне забезпечення, необхідно з'ясувати, що має бути забезпечено. Якщо йдеться про забезпеченість системи управління як сукупності інформації, то воно вичерпується , завершується, стає реальним з появою такої. Якщо ж мається на увазі забезпечення організованості системи управління, упорядкованості взаємодії, функціонування її компонентів, то під забезпеченням слід розуміти постійну діяльність.

У правовій літературі визначення інформаційно-аналітичного забезпечення відображає систему взаємопов'язаних методів, заходів і засобів (науково-методичного, соціально-політичного, техніко-економічного й організаційно-правового характеру), які реалізують створення і функціонування технології процесу збирання, передачі, переробки, зберігання та видачі (відображення), а також використання інформації з метою здійснення ефективної діяльності в тій чи іншій сфері [41, с. 65].

Поняття “інформаційно-аналітичне забезпечення” більше відповідає розумінню забезпечення як створення й підтримки відповідних організаційно-функціональних характеристик системи управління, яка є основою функціонування будь-якої системи, в тому числі і науково-технічної діяльності. Таким чином, існують об'єктивні причини для виділення двох значень поняття "інформаційно-аналітичне забезпечення": як забезпечення системи управління сукупністю інформації і як діяльність, що пов'язана із засобами збирання, реєстрації, передачі, зберігання, опрацювання та надання інформації. Обидва значення цього поняття тісно пов'язані. Отже, можна стверджувати, що інформаційно-аналітичне забезпечення будь-якої системи - це поєднання всієї використовуваної в ній інформації, специфічних засобів і методів її обробки, а також діяльності фахівців з її ефективного удосконалення та використання. Кожна система має своє управління через рішення, які приймаються на базі інформаційно-аналітичного забезпечення.

Таке розуміння інформаційно-аналітичного забезпечення визначається його призначенням. Інформаційно-аналітичне забезпечення, охоплює процеси збирання, обробки, перетворення інформації, включаючи класифікаційні переліки всіх даних, методи їхнього кодування, зберігання для аналізу та передачі відповідним органам управління.

Відомо, що інформаційно-аналітична діяльність завжди відігравала значну роль як у становленні людини, так і в соціальному бутті будь-якого масштабу і рівня, аж до світового суспільства в цілому. Тому принципове значення має, з одного боку, факт свідчення, що прогрес людства органічно і багатогранно пов'язаний з розвитком глобального інформаційного простору, а з другого - що постійно йде процес поглиблення розуміння суті інформації для суспільства як об'єктивного ресурсу існування природи, людства, окремої людини тощо [39, с. 22].

Найважливішим завданням теорії інформаційно-аналітичного забезпечення є дослідження нової ролі і місця людини в інформаційному суспільстві, що обумовлюється підвищенням її значення як головної продуктивної сили і суб'єкта виробництва, аналізу, добирання і використання корисної інформації в системі суспільного відтворення, творчий потенціал якого реалізується у формі людських інформаційних ресурсів [17, с. 17].

Сьогодні ми маємо дефіцит у науково-дослідних і методичних роботах з питань як аналітичної, так і інформаційної діяльності. Ринкові умови, розвиток інтелектуальної економіки, різноманітність інноваційних процесів вимагають застосування спеціальних знань і навичок, пов'язаних з інформаційною і аналітичною діяльністю.

Інформаційно-аналітичне забезпечення системи безпеки суб'єкта господарювання сьогодні через свою складність має багато невирішених питань. Усю глибину і різноманітність змісту, цілісно і системно існуючого багатомірного середовища, не можна уявити за допомогою всебічного аналізу і практично неможливо адекватно охарактеризувати якимось одним визначенням. Найбільш повно його зміст може бути виражений тільки системою взаємозалежних індикаторів і показників, що співвідносяться між собою і формуються залежно від конкретних цілей дослідження, методів аналізу, практичних завдань, які реалізуються.

Аналіз науково-технологічного розвитку сьогодні вимагає вивчення великої кількості факторів і потоків інформації між суб'єктами науково-технічного процесу. Для дослідників, що здійснюють ринково орієнтовані розробки, важливим елементом є ефективне функціонування науки, техніки, а також інноваційної інфраструктури як основи формування інформаційно-аналітичної складової. Таким чином, інформаційно-аналітична складова розвитку стає нагальною проблемою функціонування суспільства і науки [52, с. 24].

Ще в недалекому минулому на підприємствах існували спеціальні підрозділи НТІ, відділи патентно-ліцензійної діяльності, нині створюється нова система обслуговування споживачів. До старого варіанта вже не варто повертатися, тому що сьогодні потрібна не просто інформація, а інформація консолідована, аналітична, оброблена та підготовлена для споживачів. Щохвилини у світі публікується приблизно 2 тис. сторінок наукових текстів, кожні 1,5 - 2 хвилини пропонується нове технічне рішення, кожної години реєструються 15 - 20 винаходів. Такий бурхливий розквіт науково-технічної діяльності, наявність багатьох інформаційних джерел вимагають належного інформаційно-аналітичного забезпечення управлінців, науковців, виробників.

Таким чином, за умов інформаційного буму та бурхливого накопичення даних у сфері науки і техніки до процесу системного аналізу, який давно застосовується, слід додати інформаційний принцип і дійти до інформаційно-аналітичного аналізу. Інформаційна парадигма інноваційного розвитку ґрунтується на тому, що умовою і метою розвитку є накопичення інформації та удосконалення засобів її обробки і використання. Фундаментальною, загальнонауковою категорією, що виконує функцію базисного поняття сучасного наукового знання, стає інформація з аналітикою. Таким чином, можна стверджувати, що інформаційна аналітика стала універсальною загальнонауковою категорією і в сучасних умовах є виробничою складовою економічного і освітянського розвитку [56, с. 34].

З огляду на визначну роль інформаційного обміну вагоме значення набуває інформаційно-аналітичне забезпечення системи безпеки суб'єкта господарювання. Окремо розглянемо розвиток аналітичної, інформаційної і інформаційно-аналітичної діяльності. Теоретичні підходи, методики, моделі кожного із зазначених питань мають певні відмінності, тому нижче розглянемо кожний з напрямів окремо.

1.2 Характеристика інформаційної діяльності як складової системи економічної безпеки

Значення інформації. Основу інформаційного простору було закладено завдяки спілкуванню наших далеких предків під час формування соціуму. Протягом століть підґрунтям для формування єдиного інформаційного простору була релігійно-інформаційна основа світу. Вплив цього фактору є досить значним і сьогодні.

Пізніше, починаючи з XVII ст., в розвитку єдиного інформаційного простору значну роль почала відігравати наука. У цих умовах знання становлять собою фундамент всієї системи освіти, а з її допомогою йде активний розвиток інформації, її створення, структурування, накопичення і передача споживачам. Наука набуває значення інтернаціональної. Зміст наукових знань принципово не залежить від мовного бар'єру, від тієї матеріальної оболонки, в котрій знаходяться знання людини і соціуму [24, с. 25]. Саме цим можна пояснити, чому саме наука відіграє особливо важливу роль в інтеграції та інтернаціоналізації інформаційного простору планети. Інтенсивне формування інформаційного простору відбулося в ХХ ст.: закладено фундамент, створено систему зв'язків між різними суб'єктами інформаційної діяльності. Саме друга половина ХХ ст. як результат бурхливого розвитку науки, техніки, технологій, принципово нових засобів комунікацій тощо дала могутній поштовх для формування інформаційного простору. Інтернет, спеціалізовані комп'ютерні мережі, нова індустрія обробки даних і знань стали одними з найвагоміших основ процесу формування інформаційного суспільства [29, с. 93].

За останні роки кількість користувачів Інтернету щорічно збільшувалася приблизно на 70% (рис.1.1). Сьогодні більш як 4,5 млн. користувачів відвідують Інтернет регулярно, але до 80% з них проживають у семи найбільших містах, і ми очікуємо, що з розвитком регіонального ринку частка великих міст у даному контексті зменшиться.

Рис.1.1 Активність користувачів Інтернету в Україні (тис.)

Сьогодні ми маємо усвідомлення того, що людство послідовно пройшовши індустріальний етап розвитку, здійснює перехід до інформаційного суспільства.

Інформаційна складова знань на початку зародження індустріального суспільства сприяла вирішенню проблеми звільнення людства від голоду. Індустріальне суспільство зменшило залежність народів від стихій і катаклізмів у природі і забезпечило швидкість пересування людей у просторі. Сучасне інформаційне суспільство сприяє глобалізації регіональних цивілізацій, відкриває можливості вільного доступу до знань [63, с. 66].

З початку 60-х років ХХ ст. перед країнами виникла проблема щодо того, яким шляхом розвитку рухатися: або шляхом подальшого підвищення і удосконалення індустріального суспільства, або паралельно переходити до інформаційно-інтелектуального напряму, до інформатизації суспільств, накопичення інформаційних ресурсів і технологій. Більшість розвинених країн (Японія, США, країни Європи тощо) обрали інформаційний шлях розвитку. Розпочалась епоха інформатизації, інформаційних ресурсів, технологій. Інформація як загальна генеративна основа стає значним ресурсом прогресу і забезпечення життєдіяльності людства та піднімає науку і технічний прогрес на безпрецедентний рівень у порівнянні з попередніми досягненнями [22, с. 53].

Сьогодні існує можливість швидкої інформованості всіх і кожного через такі засоби, як персональний комп'ютер та Інтернет. Інтернет - глобальна система, що забезпечує можливість кожному віртуально бути присутнім у будь-якій частині країни, світу, не залишаючи помешкання. Інтернет сьогодні сприяє розвитку процесів глобалізації та створенню інформаційного суспільства з глобальною інформаційною інфраструктурою.

Науково-технічний прогрес вимагає постійного зростання потреб та попиту на нові інформаційні послуги. Крім того, розвиток нових супер-технологій сприяє появі нових термінів, визначень, категорій. Особливо це стосується сфери інформаційної, яка бурхливо розвивається, стає соціальним явищем і має велике значення для людства.

Термін “інформація” вперше було розглянуто в розділі знань “інформатика”, а якщо вужче, то в напрямі “кібернетика”. Протягом останніх кількох десятиліть ми спостерігаємо, що інформаційна революція почала змінювати саме джерело добробуту. Тому все вагомішим стає не матеріальний бік існування, а знання, застосовуване для створення цінностей, бізнесу і добробуту [37, с. 14].

Середовище, в якому створюється інформація, дуже відрізняється від індустріального, яке будується на основі матеріальних ресурсів. Інформація функціонує в різних формах - від потоків даних, що мають короткострокове значення, до даних довгострокових, накопичених за роки досліджень, які зберігаються в бібліотеках, архівах, у пам'яті комп'ютерів або фахівців.

Сьогодні удосконалюються основи створення інформаційної бази, оскільки з'явилася нова техніка, маємо досконалі програмні платформи, є можливість в електронному вигляді швидко користуватися й обмінюватися інформацією, з'явилися провайдери, комунікаційні мережі, Інтернет тощо. Ось чому сьогодні багато уваги приділяється як на теоретико-методичному, так і на практичному рівнях функціонування інформаційній сфері діяльності. Слід зазначити, що практиків в інформаційній сфері діяльності набагато більше, тому теоретичні наробки, методичні рекомендації відстають від потреб практики.

Є різні рівні споживання інформаційної складової - державні, галузеві, регіональні, рівень підприємств, фірм та організацій, а також рівень фізичної особи. Створення інформаційної бази для кожного рівня має свої особливості як на стадіях розробки інформаційно-пошукових систем у разі створення баз даних і електронних масивів інформації, їх наповнення, так і на стадіях створення зручного, реального доступу.

Нині аналітики усвідомлюють, що перші кроки становлення державності в Україні визначалися незахищеністю і непідготовленістю до роботи на світовому ринку інтелектуального та наукомісткого промислового товару. У такому стані Україна опинилася в епіцентрі стратегічних інтересів транснаціональних фінансово-промислових груп, які з великою зацікавленістю до накопиченого в Україні інформаційного ресурсу стимулювали вільний, необмежений обмін знаннями наших учених і фахівців із світовим науковим товариством через глобальні інформаційні мережі, виїзд їх для роботи і продовження досліджень за кордоном. Маючи вагомі наукові результати і перспективи їхнього впровадження, вітчизняні фахівці спромагаються знайти іноземні інвестиції для здійснення своєї наукової роботи [57, с. 57]

Визначення терміну “інформація". У роботах [13; 70] наводиться різне тлумачення категорії “інформація”, наприклад: інформація - визначення змісту, отриманого з навколишнього світу; інформація - комунікація, зв'язок у процесі якого встановлюється невизначеність; інформація - корисний зміст про річ, явище, факт, людину, суспільство, державу тощо, тобто вилучені з них чи про них дані у формі знань. Інколи можна зустріти і таку точку зору, яка трактує однозначність між даними та знаннями, відомостями та інформацією. На думку прихильників такого підходу, дані (відомості) реєструють та відображають явища та події, що відбуваються, а інформація є результатом переробки та аналізу даних на рівні індивідуального інтелекту, тобто усвідомлення їх конкретною людиною (результат аналітико-синтетичної обробки) [73, с. 13]. Управлінцями інформація розглядається як чинник управління [68, с. 134]. Надруковано чимало робіт з теорії обробки соціальної інформації, методології і методики створення різних інформаційних систем, у тому числі управлінського призначення.

У Законі України “Про друковані засоби масової інформації (пресу)” (1992 р. № 2782-ХІІ) зазначено, що інформація може розглядатись як результат аналітико-синтетичної обробки даних (відомостей) суб'єктом щодо об'єкта. Така обробка здійснюється переважно свідомо. У зазначеному контексті, наприклад, для однієї людини якісні конкретні дані стають інформацією, для іншої - ні. Таким чином, інформація має переважно порівняльний і прикладний характер. Вона складається тільки з нових відомостей, які оцінюються користувачем як корисні знання. Із загального потоку даних вилучаються відомості, які потрібні певному користувачу, зрозумілі йому. Інші дані утворюють так званий у теорії інформації шум.

Є й інші підходи до визначення поняття “інформація”. Наприклад, у роботі [28] визначено, що “інформація є характеристика, що здійснюється, аналізується через системні взаємодії і відносини свідомості, властивої творчій особистості людини.” Дехто з дослідників вважає за норму відсутність єдиного підходу до визначення терміну “інформація”, тому навряд чи є потреба шукати загальне його визначення, яке б охоплювало багатовекторність його застосування [38]. Мабуть, на сьогоднішньому етапі розуміння терміну “інформація” слід використовувати юридичні норми, які маємо в законах України і державних стандартах. Є багато видів інформації, які закріплені цими документами, наприклад:

· інформація документована;

· інформація науково-технічна;

· інформація правова;

· статистична інформація;

· інформація таємна;

· інформація соціологічна тощо.

У Законі України “Про інформацію” (2012р. № 2657-12) у статті 1 ми маємо законодавче визначення поняття “інформація”. Інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Це і будемо вважати основою подальшого розуміння терміну “інформація”.

Інформаційний ресурс. Основною складовою інформації є інформаційний ресурс, який формується різними міністерствами, установами, фірмами тощо.

У соціальному плані інформаційний ресурс є множина даних різного спрямування. Програми, алгоритми, різні технічні і технологічні, неопубліковані і тому подібні фонди і системи інформації можна розглядати як інформаційний ресурс.

Визначення категорії "інформаційний ресурс" надається і в Законі України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (2012р. №1977-12): інформаційний ресурс - сукупність документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо).

Є різні види інформаційних ресурсів залежно від їхнього спрямування. У сфері науково-технічної діяльності Законом України “Про науково-технічну інформацію” (від 09.05.2011, № 3322-12) визначено два види інформаційних ресурсів, а саме:

· інформаційні ресурси науково-технічної інформації це “систематизоване зібрання науково-технічної літератури і документації (книги, брошури, періодичні видання, патентна документація, нормативно-технічна документація, промислові каталоги, конструкторська документація, звітна науково-технічна документація з науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, депоновані рукописи, переклади науково-технічної літератури і документації), зафіксоване на паперових чи інших носіях”;

· інформаційні ресурси спільного користування це “сукупність інформаційних ресурсів державних органів науково-технічної інформації, наукових, науково-технічних бібліотек, а також комерційних центрів, фірм, організацій, які займаються науково-технічною діяльністю і з власниками яких укладено договори про їх спільне використання”.

Якщо більш глибоко розглядати тлумачення розділу "інформаційний ресурс", то помітимо, що діяльність у сфері створення і використання інформаційних ресурсів в Україні регламентують ще понад 20 законодавчих і нормативних документів. Але і цього не вистачає в повній мірі для того, щоб здійснювати управління процесом створення і використання національних інформаційних ресурсів. Сьогодні в загальному визначенні інформаційного ресурсу відсутні системні ознаки і немає упорядкованості. Тому деякі дослідники уточнюють і розширюють розуміння цього терміну, наприклад, в роботі [17] ми маємо таке визначення інформаційного ресурсу.

“Інформаційний ресурс це відповідним чином упорядкована множина об'єктивних відомостей, даних, знань на різних носіях інформації (у тому числі в пам'яті конкретних осіб), що утворюють інформаційні системи (бібліотеки, архіви, банки даних тощо) і призначені для широкого використання”.

Мабуть чітке і структуроване визначення "інформаційного ресурсу" може бути лише в чітко формалізованій науці, коли є набір постулатів і є правила їхнього комбінування. Але сьогодні головне не у формі терміну, а в змісті, який відображає певну соціальну систему. Таким чином, можна стверджувати, що в розділі "інформаційний ресурс" є багато невирішених проблем, починаючи з нормативно-правових і закінчуючи проблемою розробки державної концепції управління національними інформаційними ресурсами у сфері науково-технічної діяльності як основи створення інтегрованого інформаційно-аналітичного ресурсу в державі. Відсутня також система моніторингу інформаційних ресурсів науково-технічної діяльності підприємств, організацій, установ, публікацій тощо. Введення моніторингу дало б можливість налагодити ефективний інформаційний обмін і виключити дублювання у створенні локальних баз даних, комплектуванні фондів та в процесі придбання зарубіжної науково-технічної літератури.

Сьогодні починає створюватися система моніторингу першоджерел наукових фахових журналів, збірників наукових праць, книжкових видань наукових установ і вищих навчальних закладів тощо.

Не функціонує інформаційний науково-освітянський веб-портал, який би міг забезпечити доступ до інформаційних ресурсів у сфері освіти і науки.

Інформація як товар і авторське право. Інформаційна продукція та інформаційні послуги громадян та юридичних осіб можуть бути об'єктами товарних відносин, що регулюються чинним, цивільним та іншим законодавством.

Ціни і ціноутворення на інформаційну продукцію та інформаційні послуги встановлюються договорами. У суспільних відносинах інформаційна продукція і інформаційний ресурс - це один із видів майна, вартість якого не залежить від матеріального носія, відноситься до нематеріальних активів і має велику вартість.

Аналіз існуючого законодавства показує, що інформація є фактично новим об'єктом цивільного права. Нині вона виступає як особливий об'єкт договірних відносин, що стосуються її збирання, збереження, пошуку, переробки, поширення, захисту і використання в усіх сферах людської діяльності [66].

Зокрема, науково-технічна інформація може розглядатися як об'єкт інтелектуальної власності, тому що вона, як і інтелектуальна власність, є результатом творчої (інтелектуальної) праці людини. Це виходить із співставлення Законів України “Про науково-технічну інформацію” (2011, № 3322-12) та “Про авторське право і суміжні права” (2012, № 3792-12). Аналіз цих законів показує, що інформаційні ресурси науково-технічної інформації є об'єктами права інтелектуальної власності і на них розповсюджуються норми Закону України “Про авторське право і суміжні права” (2012, № 3792-12).

Таким чином, інформація і інформаційний ресурс відносяться до об'єктів інтелектуальної власності, тому є необхідність створення науково-методичної бази для розгляду інформаційного ресурсу, інформації з позиції товару і авторського права [6].

Захист інформації. В Україні на рівні законодавства досі не визначено поняття “правовий режим інформації”, яке є основою для встановлення правил доступу інших держав до інформаційних ресурсів України. Чинне законодавство встановлює лише окремі фрагменти правового режиму інформації з обмеженим доступом (крім державної та банківської таємниці), а саме ця категорія, тобто інформація з обмеженим доступом, становить, за деякими оцінками, до 80% інформаційного ресурсу України [58]. Відомо, що у світовій практиці питання охорони прав інтелектуальної власності, комерційне і некомерційне використання результатів науково-дослідних робіт займає важливе місце. Тому питання своєчасного й адекватного захисту результатів фундаментальних досліджень і науково-дослідних робіт для нас є вкрай важливим, оскільки проблема реалізації результатів науково-дослідних робіт у рамках інноваційної політики - ключова. Відзначимо, що законодавчу базу щодо регулювання правовідносин між вітчизняними вченими та їхніми зарубіжними партнерами в Україні не розроблено. Творці інформаційної сфери випускають на ринок продукцію, яка вимагає її захисту.

Отже, питання реалізації результатів інтелектуальної діяльності інформаційних працівників є гострим. Триває практика недооцінювання нагальної необхідності в сучасних умовах більш ефективного регулювання інформаційних відносин у процесі міжнародного інформаційного співробітництва. Це є наслідком того, що в Україні не розроблена наукова база інформаційного права, що не дає можливості проведення кваліфікованої наукової експертизи інформаційної продукції. В умовах формування інформаційного суспільства, глобалізації інформаційних процесів, як свідчить світовий досвід, відбувається активний процес формування інформаційного права як самостійної галузевої юридичної науки.

Для вирішення наведених проблем доцільно прийняти низку законодавчих актів та державних рішень, в яких було б можливим визначити ключові вихідні системні поняття і терміни інформаційного права (інформаційний суверенітет України, національний інформаційний простір, правовий режим інформації, принципи міжнародного інформаційного співробітництва та ін.), що могло б стати основою для подальшого вдосконалення інформаційного законодавства, прийняття законів з формуванням важливих правових ознак суверенної та незалежної держави. Особливо це стосується науково-технічної діяльності, яка є основою економічного і соціального розвитку.

Інформаційна економіка. Економіка сьогодні починає орієнтуватися на інноваційний шлях розвитку, тому НТД стає важливою сферою і повинна співпрацювати з науково-технічною інформацією. Інноваційна значущість дедалі більше визначається не тільки наявністю традиційних ресурсів, товарів, грошей, а й наявністю інформаційних ресурсів, інформаційних технологій і продуктів. Пріоритети суттєво змінюються - від власності і капіталів - до наукових знань і інформації. Суспільна значущість усе більше ототожнюється з інформаційною значущістю [29].

Закони організації і розвитку соціально-економічних систем обумовлені правилами функціонування інформації. Економічна діяльність людей за своєю суттю є діяльністю інформаційною. В інформаційному суспільстві структура творчих продуктивних сил людини актуалізується у формі людських інформаційних ресурсів. Корисна праця за своїм змістом є інформаційною діяльністю у своєму інформаційно-функціональному бутті. Результати і продукти економічної діяльності людей являють собою предметне чи персоніфіковане наукове знання. Наукове знання являє собою певним чином накопичену, перероблену і закодовану в інтегральних продуктивних силах суспільства корисну інформацію.

Застосування сучасних інформаційних технологій у бізнесі формує нові тенденції в глобальній системі координат світової економіки. Характерною рисою останніх десятиліть став безпрецедентний за темпами розвиток сучасних інформаційних технологій, що включають у себе засоби обробки інформації й нові засоби комунікацій. При цьому має місце постійний взаємозв'язок розвитку економіки і інформації. Саме економічні системи розглядаються як ефективні тільки в тому випадку, коли вони будуються на інформації, на конкретній інформації, яка має відношення до конкретного рішення і забезпечує відповідні параметри (ціни, прибуток тощо).

Підсумовуючи огляд розділу “Інформаційна діяльність”, можна визначити, що інформація:

· по-перше, має важливе значення для функціонування суспільства, розвитку економіки, культури, науково-технічного прогресу тощо;

· по-друге, розвивається в полівекторному її використанні на різних щаблях функціонування держави;

· по-третє, має багато невирішених науково-методичних проблем і є предметом досліджень великої кількості науковців;

· по-четверте, є базою для ведення аналітичної роботи в сучасних умовах.

1.3 Аналітична діяльність в системі економічної безпеки

Значення аналізу. Другою важливою складовою інформаційно-аналітичного забезпечення є аналітична діяльність, яка сьогодні перетворилася на професійну діяльність, забезпечуючи вимоги практично всіх сфер громадського життя. Аналітика має глибоке історичне коріння, починаючи з Сократа, Стагірита, Аристотеля тощо. Аристотель видавав книги “Перша аналітика”, “Друга аналітика” і саме з нього починається системний аналітичний підхід до дослідження природи, явищ тощо.

Мета аналізу - надати масивам неопрацьованих даних зрозумілого значення. У разі наявності як кількісних, так і якісних даних завдання полягає в тому, щоб відібрати, класифікувати, обробити і зрозуміти їхнє значення. Крім того, потрібно знайти таке тлумачення, яке відображає необроблені дані, і використати його точно для осмисленого подання подій.

За останні роки техніка і технології аналітичної діяльності бурхливо розвиваються, реагуючи на зміни життя і суспільства, труднощі і різноманітність, постійний ризик, накопичення нових знань і інформації. Якщо раніше термін “аналітика” вживався як самостійний, то сьогодні в інформаційному суспільстві все частіше додається слово “інформація” і вже вживається новий термін “інформаційно-аналітична діяльність”. Усе це змушує використовувати аналітичну діяльність для оцінки реальної ситуації, яка стає основою для прийняття рішень.

Майже постійно на всіх етапах життя проблеми вирішуються через прийняття рішення чи то урядовцями (управлінські рішення), чи іншими юридичними і фізичними особами. До прийняття будь-якого рішення здійснюється аналітична оцінка проблеми чи ситуації. Від якості і повноти інформаційно-аналітичного забезпечення залежить ефективність рішення. Відбувається постійний динамічний процес взаємозв'язку аналітичної діяльності із зовнішнім середовищем.

Сучасна структура аналітики, яка сьогодні являє собою розгалужену і складну систему знань, для застосування в аналітичній діяльності включає в себе такі складові, як логіка, інформатика, евристика і методологія. Ці основні складові аналітичної діяльності розвиваються за своїми законами, правилами і методами.

Науковці по-різному оцінюють аналітичну діяльність. Одна група дослідників ототожнюють аналітичну діяльність з науковою діяльністю [36, с. 31], а друга - набагато більша - не відносить аналітичні дослідження до категорії наукових [60, с. 61].

Аналіз літературних джерел [1, 10, 12] дає можливість зробити висновок, що у сфері аналітичної діяльності відсутня єдність у розумінні сутності цієї сфери діяльності. У зв'язку з цим аналітична діяльність вимагає проведення досліджень для ліквідації білих плям у технологізації і алгоритмізації методів і процедур у цій сфері діяльності, особливо за умови інформаційно-аналітичного забезпечення системи безпеки суб'єкта господарювання, а особливо підприємств будівельної галузі, де конкуренція сьогодні є досить потужною та часто деструктивною. Проведення досліджень щодо методологічних і методичних проблем із застосуванням інформаційних технологій відкриває нові можливості для їхнього використання на рівні держави і суспільства при реформуванні і управлінні. Для замовників-управлінців необхідним є сучасне аналітичне забезпечення, яке має здійснюватися за правилами і вимогами науки, методології, техніки і технології як інформаційної, так і аналітичної діяльності.

Практика аналізу. Інноваційний шлях розвитку країни, розвиток ринкових реформ вимагають застосування спеціальних знань і навичок, пов'язаних з аналітичною діяльністю, з аналітичним мисленням. Сьогодні відчувається значна потреба в цих знаннях, а іншими словами, в суспільстві визріло соціальне замовлення на аналітичну діяльність, а це стимулює створення нових юридичних аналітичних структур, центрів аналітичних служб тощо. Така ситуація стимулює розвиток наукових досліджень у цій сфері діяльності, розширює практику використання аналізу, ставить проблеми підготовки аналітиків тощо.

На жаль, сьогодні ми відчуваємо нерозвиненість аналітичної культури, відсутність методологічного забезпечення аналітичної діяльності. Інколи аналітики діють інтуїтивно, не усвідомлено, а часом і не знаючи про існування вже створеної методичної бази. Тому аналітичну діяльність сьогодні треба пропагувати, доповнювати дослідженнями, розробляти нові сучасні технології аналітичної діяльності з метою створення нового, надзвичайно цінного і необхідного інтелектуального продукту.

Практичні дії в аналітичному забезпеченні базуються на двох напрямах, а саме: на виборі методу аналізу і застосуванні технологій і алгоритмів. Методи пізнавальної діяльності включають у себе певні правила, підходи, принципи, прийоми, які сформульовано людським досвідом і знаннями в чітку систему застосування. Характеристика основних методів аналітичної діяльності наведена в додатку А [63]. Інформаційні аналітики вибирають метод аналізу залежно від аналітичного замовлення з урахуванням його особливостей і кінцевої мети. Одночасно можуть використовуватися декілька методів, але всі вони спрямовуються на генерування нового результату, нових знань про ту чи іншу проблему.

Другим етапом практичних дій аналітиків є етап застосування технологій аналізу. Технології можуть бути різними залежно від завдання чи замовлення. Раніше це були технології вузького спрямування, які мали індивідуальний характер і діяли протягом терміну роботи аналітика. Сьогодні таких технологій багато і вони характеризуються різноманітністю і неповторністю. Але водночас вони мають і загальні блоки операцій.

У роботі [63] показано одну з можливих узагальнених технологій аналізу, яка включає в себе сім основних стадій, а саме:

· визначення об'єкта і предмета та проблеми аналізу;

· побудова моделі об'єкта і предмета аналізу;

· побудова гіпотез;

· вибір типу аналізу;

· вибір або розробка методів аналізу;

· доведення гіпотез;

· формування аналітичних висновків.

Цей підхід не може претендувати на повну універсальність. Є й інші підходи [1], і ми теж спробуємо в другому розділі викласти свій погляд щодо технології аналізу.

Є різні види аналітичної діяльності і застосовуються вони залежно від галузі знань і практики. Сучасні умови розвитку цивілізації примушують доповнювати і створювати нові різновиди аналітики, продуктом якої є нові знання, нові інтелектуальні наробки, нові творчі надбання.

Кожен із видів аналізу має свої параметри і характеристики, свої особливості і технологію. Як правило, вид аналізу залежить від характеру замовлення і вимог споживача до кінцевого інтелектуального продукту аналізу.

Сьогодні високим попитом користується системний аналіз, який застосовується під час визначення взаємодії ситуації чи проблеми з навколишнім середовищем з урахуванням характеристик і структури самої проблеми, її внутрішнього стану. Системний аналіз дає можливість більш повно і об'єктивно здійснити оцінку ситуації, але він і більш складний і дорогий. Для аналізу системи НТІ доцільно застосовувати саме системний аналіз, але можуть бути використані залежно від виду замовлення й інші.

Системний аналіз. Системний аналіз сьогодні дуже поширений і постійно в центрі уваги аналітиків. Цей науковий напрям бурхливо розвивається і його популярність зростає не тільки в колі аналітиків, але і в урядових структурах. Системний аналіз має велике значення і є ефективним засобом для вивчення процесів під час прийняття серйозних рішень, реформування, управління тощо.

Водночас слід зазначити, що коли йдеться про технології системного аналізу, то виникають серйозні труднощі і невирішені проблеми, пов'язані з відсутністю сучасних інформаційних та інтелектуальних технологій, які можна застосовувати в практиці системного аналізу. Вчені мають багатий досвід застосування системного підходу, а методологія і технології його застосування ще й до цього часу вимагають розробок і узагальнення. Це пояснюється складністю самого об'єкта в методологічному забезпеченні здійснення аналітичних досліджень. Сьогодні ведеться багато досліджень з розробки методологічного забезпечення системної аналітики.

Підходи до розуміння системного аналізу можуть бути різними. Серед багатьох варіантів можна виділити більш розвинені, які базуються на складових системного аналізу, наприклад за принципом:

· системності - проблема розглядається як система, як цілісний об'єкт з наявністю прямих і зворотних зв'язків;

· цілісності - проблема вивчається як єдиний об'єкт, який можна розглядати як відокремлену самостійну структуру чи як взаємозв'язок із зовнішнім середовищем через окремі індикатори, параметри;

· оптимальності - розглядаються і досліджуються варіанти оптимального існування системи чи об'єкта в порівнянні з відповідним стандартом, заданим замовником;

· ієрархічної побудови системи чи об'єкта з виконанням чітких вимог до послідовності технологічного процесу чи управління;

· системного розвитку, який передбачає знаходження вектору постійного збільшення потенціальної енергії об'єкта чи системи для боротьби з зовнішнім середовищем;

· нормативності, який передбачає порівняння з існуючою нормативною базою, виявлення відхилень від законодавчої норми.

Застосування принципів системного аналізу залежить від виду замовлення, стандарту порівняння і мети дослідження. В одному дослідженні може бути використано декілька принципів і підходів до аналізу і оцінки.

У структурі загального системного аналізу виділяються кілька складових. Найважливішими серед них є структурний, функціональний, факторний, генетичний і часовий аналіз системи. Кожна з цих складових системного аналізу має свій набір вимог, критеріїв, параметрів тощо, які характеризують варіант чи різновид системного аналізу.

Є декілька різновидів і варіантів системного аналізу, які використовуються залежно від вимог замовника, і тому перший етап осмислення аналітичного замовлення є дуже відповідальним, оскільки закладається основа майбутнього результату дослідження.

Крім вибору варіанта системного аналізу дуже важливим стає вибір методу дослідження. Таких методів дуже багато, ми наведемо як приклад класифікацію варіантів системного аналізу (табл. 1.1), опубліковану в роботі [63].

Таблиця 1.1

Класифікація варіантів системного аналізу

Підстава для класифікації	Методи системного аналізу
Тип знання	1. Філософські методи (діалектичний, метафізичний та ін.) 2. Загальнонаукові методи (системний, структурно-функціональний, моделювання, формалізація та ін.). 3. Спеціалізовані наукові методи (властиві для конкретної науки: методи моделювання соціальних, біологічних систем і ін.). 4. Дисциплінарні методи (застосовуються в тій чи іншій дисципліні, що входить до будь-якої галузі науки семіотичні, лінгвістичні та ін.)
Спосіб реалізації	1. Інтуїтивні методи ("мозкова атака", "сценарії", експертні методи та ін.). 2. Наукові методи (аналіз, класифікація, системного моделювання, методи логіки і теорії множин та ін.)
Виконувані функції	1.Методи одержання інформації (системне спостереження, опис, експертні методи, ігрові методи та ін.) 2.Методи надання інформації (групування, класифікація та ін.). 3. Методи аналізу інформації (класифікація, узагальнення, методи аналізу інформаційних систем)
Рівень знання	1.Теоретичні методи (аналіз, синтез, теоретизація та ін.) 2.Емпіричні методи (ігрові, морфологічні, експертні оцінки та ін.)
Форма надання знання	1. Якісні методи, що спираються на якісний підхід до об'єкта (метод "сценаріїв", морфологічні методи). 2. Кількісні методи, що використовують апарат математики (метод "Дельфі", статистичні методи, методи теорії графів, комбінаторики, кібернетики, логіки, теорії множин, лінгвістики, дослідження операцій, семіотики, топології та ін.).

З даних табл. 1.1 видно, що є різні типи знань, різні способи їхнього використання на рівні теорії або практики і є дві форми надання цих знань, а саме і якісна і кількісна.

У роботі [61] подається інший перелік методів системного аналізу та класифікація відповідно за якісною і кількісною ознаками (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Перелік методів системного аналізу та класифікація

Якісні методи	Кількісні методи
Індивідуальні:	Графічні:
вільних асоціацій	сітковий
записної книжки	дерева цілей
анкетувань	матричний
діагностичний	кібернетичної моделі
морфологічного аналізу
Групові:	Кількісні:
мозкової атаки	економічного аналізу
синектики	статистичного аналізу
семінарів	Моделювання:
сценаріїв	кібернетичні моделі
експертних оцінок	економіко-математичне моделювання
метод "Дельфі"	теорія ігор

Фахівці з кількісного та якісного аналізу оперують даними різного роду. Фахівець з кількісного аналізу працює з вимірюваннями, які дають числові значення, а фахівець із якісного оцінювання - з описовим підсумком розмов, інтерв'ю, спостереженнями, реакцією дослідників, що працюють безпосередньо на місцях, попередніми гіпотезами, концептуальними документами тощо. Таким чином, кожен із цих видів досліджень вирішує різні завдання. Якісні оцінювачі прагнуть дивитися на програму цілісно, розглядаючи кожен аспект у контексті всієї ситуації. Їх цікавить вплив соціального контексту. Вони намагаються зрозуміти попередній результат, оскільки це впливає на поточні події. Особливу увагу вони звертають на динаміку, намагаючись розвинути почуття руху і зміни [1].

Фахівці, що займаються кількісним аналізом, мають справу переважно з числами. Велику частину роботи, яку їм необхідно виконати на етапі аналізу, вони вже виконали, збираючи дані, визначили зміни, які їх цікавлять та способи їх вимірювання. Далі настає час розкриття зв'язків між ними. Застосовуючи статистичні методи, вони визначають імовірність того, що зв'язки існують реально, а не є лише випадковими коливаннями.

Незважаючи на відмінності у двох зазначених підходах, вони мають і спільні риси. Фахівці, що виконують кількісний аналіз, вводять числа в комп'ютер після додаткового аналізу результатів, одержаних унаслідок обробки цих чисел. Фахівці, що виконують якісний аналіз, теж дуже критично їх ще раз аналізують, співвідносять. І ті, й інші є прихильниками системного і об'єктивного аналізу.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що тип аналізу задає його зміст, мета, інструментарій, а параметри системи, яка підлягає аналізу, визначають його предмет. У цій сфері наукових досліджень ще є ряд невирішених питань і сьогодні багато що залежить від кваліфікації аналітика або команди, яка виконує замовлення.

Висновки до розділу 1

1. Інформаційно-аналітична діяльність стає суттєвою складовою функціонування інформаційного суспільства і розвивається в полівекторному її використанні на різних напрямах функціонування держави; показано, що інформаційно-аналітична діяльність у країнах світу формується як окрема галузь з полівекторними функціями і тому саме в цьому напрямі має місце широке коло для дослідження і розробок.

2. Методи та інструментарій аналітичної діяльності, особливо системний аналіз, можуть бути застосовані за умови інформаційно-аналітичного забезпечення системи безпеки суб'єкта господарювання, але в деяких напрямах аналізу повинно бути її удосконалення. Показано, що за наявності інформаційно-аналітичного забезпечення системи безпеки суб'єкта господарювання слід враховувати деякі особливості розвитку цієї сфери діяльності, особливо в питаннях формування інформаційних ресурсів, які є базою проведення аналітичних досліджень.

Розглянуто роль і місце інформаційно-аналітичного забезпечення процесу прийняття рішень у системі економічної безпеки проектно-будівельних підприємств в сучасних умовах розвитку; показано необхідність проведення досліджень із застосування інформаційної аналітики як на рівні державного управління будівельною галуззю, так і на рівні управління окремими проектно-будівельними підприємствами.



РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «ФІРМА ОПОРЯДРЕМБУД»