Рух робочої сили на загальному ринку праці ЕЄП регламентуватиметься низкою нормативно-правових документів (Угода про вільне переміщення фізичних осіб-громадян держав-учасниць ЄЕП, Угода про правовій статус трудящих-мігрантів та членів їх сімей - громадян держав-учасниць ЄЕП, Угода про співробітництво держав-учасниць ЄЕП щодо захисту національних ринків), які розроблятимуться впродовж 2009-2005 років.

Після набрання чинності вищезазначеними Угодами, які лібералізують питання щодо міждержавних переміщень громадян країн-членів ЄЕП, в Україні очікуватиметься зменшення чисельності зайнятого та безробітного населення (проти очікуваних рівнів показників, сформованих за умов вступу України до СОТ). Прогнозується також зменшення чисельності економічно неактивного населення, насамперед, за рахунок контингенту зневірених у пошуках роботи, як можуть бути зорієнтовані на ринки праці країн ЄЕП.

Державна політика у сфері формування професійно-освітнього потенціалу населення спрямовуватиметься на створення правових, економічних, соціальних та організаційних засад для отримання молоддю професійних знань відповідно до потреб і можливостей особистості у здобутті освіти та ситуації на ринку праці щодо попиту на робочу силу певного професійного спрямування, підтримки професійно-освітньої діяльності осіб з обмеженими фізичними та розумовими можливостями (інвалідів), сприяння професійному розвитку персоналу на виробництві.

Основними напрямами державної політики у сфері формування професійно-освітнього потенціалу населення в 2005-2009 роках будуть:

переорієнтація ринку освітніх послуг на потреби роботодавців через:

- обґрунтоване державне замовлення на підготовку кадрів, запровадження системи тендерів на його розміщення;

- спрощення технології ліцензування на право надання освітніх послуг;

- стимулювання навчальних закладів, що здійснюють підготовку кадрів відповідно до потреб роботодавців;

- розробку та запровадження ефективного механізму взаємодії навчальних закладів та роботодавців.

Підвищення якості робочої сили шляхом:

- розроблення та реалізації концепції неперервного навчання впродовж життя;

- інвестування державних коштів в розвиток освіти та підготовку кадрів різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

- забезпечення професійного навчання працівників, зайнятих в галузях економіки, відповідно до потреб виробництва за рахунок коштів роботодавців через відновлення та удосконалення системи професійного навчання кадрів на виробництві, законодавчого закріплення відповідальності роботодавців за належний рівень кваліфікації найманих працівників;

- професійного навчання зареєстрованих безробітних за рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття з метою подальшої їх зайнятості;

- самоосвіти та професійного навчання фізичної особи за власні кошти для забезпечення розвитку особистості та кар'єри;

- забезпечення професійної підготовки громадян з особливими потребами та інших соціально незахищених категорій на ринку праці шляхом реалізації програм їх професійної реабілітації. [6]

Регулювання зайнятості населення.

На період до 2010 року очікується розширення сфери застосування праці за рахунок створення нових робочих місць на рівні 500-650 тис. осіб щорічно. Головним джерелом інвестицій для створення робочих місць залишатимуться власні кошти підприємств.

Державна політика щодо розширення сфери прикладання праці за рахунок збереження та створення нових робочих місць реалізовуватиметься шляхом:

- подальшої реструктуризації державних підприємств із залученням інвестицій для розвитку підприємництва у виробничій сфері на умовах забезпечення модернізації застарілих і створення нових високопродуктивних робочих місць;

- запровадження сприятливого інвестиційного режиму для підприємств, які створюють нові робочі місця;

- підтримки самостійно зайнятого населення, малого та середнього підприємництва;

- економічного заохочення підприємців до створення нових робочих місць для безробітних і підтримки підприємницької ініціативи безробітних;

- розвитку гнучких форм зайнятості, створення робочих місць з неповним робочим часом, на допоміжних роботах, у приватній сфері послуг тощо;

- розвитку сезонних та громадських робіт.

Пріоритети державної політики будуть націлені на розв'язання регіональних та галузевих проблем зайнятості населення на депресивних територіях, у малих монофункціональних містах, вугільних регіонах та у сільській місцевості, а також розв'язанню проблем, пов'язаних із соціальним захистом вивільнюваних працівників Чорнобильської АЕС у зв'язку з її закриттям, соціальною та професійною адаптацією військовослужбовців, звільнених внаслідок реформування збройних сил.

Питання зайнятості працівників, які вивільняються у зв'язку з ліквідацією вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств, вирішуватимуться в рамках програм реструктуризації вугільної промисловості відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2007 р. №1954 “Про заходи щодо створення нових робочих місць для працевлаштування працівників, які вивільняються з вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств, що ліквідуються за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на реструктуризацію вугільної і торфодобувної промисловості”. З цією метою передбачено чітке розмежування функцій органів виконавчої влади в питаннях:

- прогнозування потреб у працевлаштуванні осіб, які будуть вивільнені з об'єктів реструктуризації, та членів їх сімей;

- створення нових робочих місць для вивільнених шахтарів;

- здійснення навчання новим професіям та працевлаштування вивільнених шахтарів та членів їх сімей;

- підтримки розвитку підприємницької діяльності вивільнених шахтарів.

Створення нових робочих місць для працевлаштування вивільнюваних працівників буде здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, роботодавців, інших джерел.

Розв'язання проблем зайнятості населення на депресивних територіях та у малих монофункціональних містах буде здійснюватись в рамках Закону України „Про затвердження загальнодержавної програми розвитку малих міст”, шляхом:

- визначення пріоритетів економіки малих міст для реалізації інвестиційних проектів і програм, які фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів та надання державної підтримки районам, в яких склалася критична ситуація на ринку праці, шляхом запровадження особливих режимів приватизації, інвестування, оподаткування та кредитування, а також розроблення і впровадження механізму залучення коштів іноземних кредитних ліній та міжнародної технічної допомоги;

- запровадження сприятливого інвестиційного режиму для підприємств, які створюють нові робочі місця, в тому числі надання додаткових гарантій щодо працевлаштування працездатних громадян працездатного віку, які потребують соціального захисту і не здатні ні рівних конкурувати на ринку праці;

- розвитку інфраструктури і створення сприятливих умов для розвитку підприємництва;

- розробки та провадження механізму економічного стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць.

Розв'язання проблем зайнятості вивільнюваних працівників Чорнобильської АЕС, забезпечення соціального захисту їх сімей і жителів м. Славутича здійснюватиметься в рамках Програми створення додаткових робочих місць для працівників Чорнобильської АЕС, які вивільняються після закриття станції, та жителів міста Славутича шляхом:

- працевлаштування спеціалістів на спеціалізованих підприємствах;

- створення нових робочих місць у рамках розвитку виробничої та соціальної інфраструктури м. Славутича;

- відкриття спеціальної кредитної лінії для реалізації на конкурсній основі інвестиційних проектів у спеціальній економічній зоні "Славутич";

- перепідготовки безробітних за професіями, що користуються попитом на ринку праці;`

- підтримки підприємницької діяльності незайнятого населення;

- організації для безробітних оплачуваних громадських та сезонних робіт.

Заходи щодо сприяння зайнятості сільського населення здійснюватимуться у процесі реформування аграрного сектора економіки і будуть спрямовані, зокрема, на розширення можливостей для створення у сільській місцевості додаткових робочих місць, сприяння самостійній зайнятості сільського населення, залучення безробітних до підприємницької діяльності. Створення нових робочих місць для незайнятого сільського населення здійснюватиметься відповідно до законодавства України [43].

Підтримка сільськогосподарського товаровиробника здійснюватиметься шляхом:

- проведення ефективної цінової політики з метою створення умов для ведення рентабельного сільськогосподарського виробництва і на цій основі розширення сфери прикладання праці;

- середньо- та довгострокового кредитування сільськогосподарського виробництва на пільгових умовах, враховуючи сезонний характер сільського господарства, що дозволить наростити обсяги виробництва та збільшити чисельність працюючих;

- підтримки створення сільськогосподарських підприємств, заснованих на приватній власності, а також власних сільських господарств, пов'язаних з виробництвом, переробкою та реалізацією сільськогосподарської продукції;

- підтримки розвитку малого підприємництва, а також власних сільських господарств у сфері збуту продукції.

Скорочення збройних сил України відбуватиметься в рамках проведення військової реформи. Додаткове навантаження на ринок праці за рахунок колишніх службовців збройних сил та військовослужбовців буде започатковане у 2009 році і матиме продовження впродовж всього періоду переорієнтації колишніх службовців збройних сил та військовослужбовців у працездатному віці на інші види діяльності. Означені процеси потребуватимуть розробки відповідних програмних документів, у складі яких мають бути передбачені заходи щодо державної підтримки зайнятості цієї категорії населення та їх соціального захисту.

Регулювання міждержавних трудових міграцій пов'язане із посиленням соціального захисту громадян України, які працюють за кордоном, а також із захистом національного ринку праці через систему дозволів роботодавцям на використання іноземної робочої сили.

Регулювання тимчасових трудових поїздок громадян України за кордон здійснюватиметься шляхом:

- приєднання України до міждержавних правових актів;

- укладення двосторонніх міждержавних і міжурядових угод і договорів з працевлаштування та соціального захисту громадян, які працюють за межами держави;

- співробітництва прикордонних регіонів України та прикордонних регіонів держав, що межують з Україною, у питаннях розвитку прикордонних міграцій і взаємного врегулювання трудової діяльності громадян, які працюють за межами своїх держав;

- розвитку інституту ліцензування господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні громадян України за кордоном.

Лібералізація доступу іноземної робочої сили на ринок праці України відбуватиметься в рамках вступу України до СОТ та функціонування ЄЕП.

Соціальний захист безробітних.

Динаміка безробіття протягом 2005-2008 років буде формуватися під впливом економічних чинників та зростанням вимог роботодавців до якості робочої сили. За прогнозом чисельність незайнятого населення, яке буде отримувати соціальні послуги та матеріальне забезпечення в службі зайнятості має збільшитися з 3,0 млн. осіб у 2005 році до 3,2 млн. осіб у 2008 році [43].

З метою забезпечення соціального захисту безробітних протягом 2005-2009 років передбачається реалізація заходів щодо:

- удосконалення нормативно-правової бази у сфері зайнятості населення та у сфері соціального захисту безробітних на страхових засадах;

- надання соціальних послуг та матеріального забезпечення безробітним за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

- створення стабільних фінансових засад соціального захисту населення від безробіття, зміцнення інституційної спроможності державної служби зайнятості та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття щодо забезпечення соціального захисту населення від безробіття.

З метою ефективного використання існуючого потенціалу вільних робочих місць, зменшення тривалості пошуку роботи незайнятим населенням у 2005-2009 роках передбачається:

- забезпечити інформування та консультування населення, зокрема, шляхом організації роботи консультаційних пунктів в сільрадах, райдержадміністраціях, податкових інспекціях;

- впровадити систему автоматизованих консультацій (IVR- телефонія), використання тач-скринів, впровадження біг-бордів;

- здійснювати постійну актуалізацію та поповнення банку вакансій для інформування населення про можливості працевлаштування, проведення спеціалізованих заходів, ярмарок тощо;

- організувати роботу інформаційних та гендерних центрів, комп'ютерних класів, інтернет-центрів;

- впровадити нові технології пошуку безробітними роботи, у тому числі технологій, які сприятимуть безробітним у самостійному пошуку роботи.

Для забезпечення додаткових гарантій зайнятості та розширення можливостей працевлаштування незайнятих працездатних громадян, особливо тих, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, передбачається:

- бронювання робочих місць на діючих підприємствах відповідно до законодавства;

- надання дотацій роботодавцям для працевлаштування безробітних за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

З метою підвищення конкурентоспроможності безробітних відповідно до потреб ринку праці і вимог роботодавців у 2005-2009 роках передбачається:

- удосконалення профорієнтаційної роботи та професійного навчання безробітних громадян за професіям та спеціальностям з урахуванням потреб ринку праці та вимог роботодавців;

- надання професійної інформації про стан ринку праці та перспективи його розвитку, особливості та вимоги до професій і спеціальностей, можливості працевлаштування, навчання новим професіям, підвищення кваліфікації тощо;

- проведення профконсультацій з питань вибору сфери діяльності, прийнятної роботи, семінарів, тренінгів з пошуку роботи, зокрема з орієнтації до зайняття підприємницькою діяльністю безробітних, визначення напрямів професійної підготовки;

- розширення практики підготовки кадрів з числа незайнятого населення за індивідуальними планами і програмами на замовлення роботодавців під конкретні робочі місця та стажування безпосередньо на робочих місцях;

- розширення мережі навчальних центрів державної служби зайнятості при регіональних центрах зайнятості.

Вдосконалення форм і методів сприяння та підтримка підприємницької ініціативи безробітних шляхом:

- посилення координації і взаємодії державної служби зайнятості та інших заінтересованих органів виконавчої влади за всіма програмами і видами діяльності, спрямованими на сприяння безробітним у започаткуванні власної справи;

- проведення професійної діагностики та консультування безробітних щодо визначення можливостей їх діяльності в сфері підприємництва, самостійної зайнятості, навчання безробітних основам підприємницької діяльності, надання правової, фінансової та організаційної підтримки під час започаткування ними власної справи [43].

З метою забезпечення широкого інформування незайнятого населення щодо можливостей служби зайнятості у надані соціальних послуг та матеріального забезпечення, забезпечення потреби роботодавців у робочій силі у 2005-2010 роках передбачається:

- вдосконалення системи інформаційної підтримки державної політики зайнятості, збору та аналізу інформації про стан ринку праці та діяльність державної служби зайнятості;

- інформування населення та роботодавців через електронні та друковані засоби масової інформації, телебачення, радіо, в тому числі спеціалізовані періодичні видання державної служби зайнятості, про стан ринку праці; гарантії соціального захисту тощо;

- реалізація Програми „Створення та утримання єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості України на 2009-2008 роки” та програм щодо створення умов для обслуговування безробітних громадян;

- координація проведення наукових досліджень з найбільш актуальних проблем ринку праці.

Щорічне забезпечення вдосконалення системи матеріальних виплат зареєстрованим безробітним шляхом поступового наближення їх до розміру прожиткового мінімуму.

Механізм реалізації Державної програми зайнятості населення на 2005-2010 роки. Програма реалізується шляхом розроблення Міністерством праці та соціальної політики України планів дій. Порядок розроблення та організації виконання планів дій визначається Кабінетом Міністрів України.

Державна і територіальні програми зайнятості населення спрямовані на:

- сприяння розвиткові та структурній перебудові економіки, створенню умов для направлення вивільнюваних працівників у першу чергу на рентабельні виробництва і в пріоритетні галузі народного господарства;

- запобігання розвиткові безробіття і його скорочення шляхом підвищення економічної зацікавленості підприємств і організацій у створенні додаткових робочих місць, переважно з гнучкими формами зайнятості;

- поліпшення системи відтворення робочої сили у поєднанні з розвитком робочих місць, професійної орієнтації, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації населення, ефективне використання трудових ресурсів;

- захист безробітних та їх сімей від негативних наслідків безробіття та забезпечення зайнятості громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;

- формування матеріальної, кадрової, інформаційної, фінансової та науково - методичної бази державної служби зайнятості;

- заходи сприяння зайнятості населення, яке проживає в сільській місцевості 3.

У реалізації Програми зайнятості населення Харківської області беруть участь відповідні управління облдержадміністрації, райдержадміністрації, міськрайвиконкоми, обласний центр зайнятості спільно з об'єднаннями роботодавців та профспілок.

Контроль за реалізацією Програми здійснюється головним управлінням праці та соціального захисту населення облдержадміністрації, обласним центром зайнятості шляхом постійного моніторингу виконання її основних заходів та показників в розрізі регіонів області. Підведення підсумків виконання Програми здійснюється щоквартально, одночасно з підготовкою відповідної інформації керівництву облдержадміністрації, Харківській обласній раді та соціальним партнерам.

Харківська область - одна з 24 територіальних соціально - економічних систем України обласного рангу. Її основними функціональними компонентами є територія, природно - ресурсний потенціал, виробнича й соціально - економічна інфраструктура, а головне - населення і трудові ресурси. З 1990 року чисельність населення в області має стійку тенденцію до зниження; за десять років (з 1990 по 2005 роки) це зниження в області становило 254,1 тис. осіб. Але ця проблема існує не тільки в Харківському регіоні, а й в усій країні.

Проаналізуємо обсяги виробництва по галузям.

У загальному обсязі виробництва Харківської області в 2008 році питома вага продукції харчової промисловості становить 30,6%, паливно-енергетичного комплексу - 21,1%, машинобудування - 24,9%, легкої промисловості - 0,6%, інших галузей - 22,8%.

Провідним у структурі промисловості області за важливістю та обсягами виробництва традиційно залишається машинобудування. Але втрата ринків збуту спричинила відсутність на більшості підприємств замовлень на виготовлення продукції та уповільнений процес реалізації товарів внаслідок їх високої собівартості. Обсяги виробництва у цій галузі у 2007 року скоротилася на 17% порівняно з 2006 роком.

Майже четверту частину в структурі промислового виробництва регіону займає паливно-енергетичний комплекс. У 2007 році галузь підвищила темпи виробництва електроенергії, порівняно з попереднім роком, на 4,95%, видобутку енергетичних матеріалів - на 4,43%, виробництва продуктів нафтопереробки - на 3,35%. Про стан ринку праці можна судити, порівнюючи обсяги виробництва з розмірами зарплати. Середньомісячна заробітна плата штатного працівника на Харківщині становила у 2007 році 370,37 грн., тобто без врахування темпів інфляції зросла порівняно з 2006 роком на 19,7%, а порівняно з 2005 роком - на 60,9%. Ці процеси розвивалися на фоні покращення ситуації на споживчому ринку [35].

На підприємствах, в установах та в організаціях області погашається заборгованість із виплати заробітної плати. Станом на 1 січня 2008 року загальний борг склав 76,8 млн. грн., причому за останні місяці 2007 року він скоротився майже на половину. Разом з тим зберігається значна диференціація між рівнями заробітної плати працівників різних видів економічної діяльності і в цьому відношенні Харківський регіон не є винятком. У цілому по Україні вища заробітна плата - у працівників фінансових установ (976,14 грн. за місяць), а найменша - у працівників сільського господарства (250,82 грн. за місяць) - тобто майже в 5 разів нижче. В останні чотири роки в Україні спостерігається стійка тенденція розширення чисельності середньо - та високооплачуваних працівників. Питома вага тих, хто отримував заробітну плату понад 600 грн., зросла від 5,6% у 2006 році до 25% у 2009 році. І навпаки, питома вага працівників, що мали заробітну плату не вище рівня офіційно встановленого мінімального її розміру за цей час скоротилася у 3 рази.

Аналіз динаміки зайнятості населення в економіці Харківської області свідчить про стійку тенденцію скорочення чисельності працюючих майже в усіх галузях господарського комплексу. Це можна побачити, розглянувши таблицю 1.1.

Характерною рисою розвитку сучасної економіки є перерозподіл робочої сили на користь сфери підприємницької діяльності та малого бізнесу, у тому числі особистого підсобного сільського господарства. Зміна форм власності і господарювання призвели до формування в Харківському регіоні секторів економіки з вигіднішими, ніж у державному, умовами найму працівників. Зростання їх питомої ваги у приватному секторі свідчить про значні зміни у структурі трудових ресурсів щодо їх розміщення на підприємствах різних форм власності.

Таблиця 1.1

Динаміка зайнятості населення у галузях економіки Харківської області, тис. чол.

Галузі	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.
Усього зайнято	1292,9	1254,8	1212,6	1187,9	1170,6
У т. ч. промисловість	306,7	279,2	264,6	250,0	236,0
Сільське господарство	259,3	260,4	261,4	261,7	262,2
Будівництво	66,7	59,9	54,3	52,0	50,0
Транспорт і зв'язок	83,6	74,6	71,9	70,2	69,5
Торгівля	79,6	87,1	75,1	74,0	73,0
Житлово-комунальне господарство	57,5	54,9	45,0	42,2	44,0
Охорона здоров'я	86,8	87,7	84,2	83,0	82,0
Освіта, культура	160,7	158,5	154,2	150,5	148,0
Фінансування	13,0	9,1	8,6	8,6	8,6
Інформаційно-обчислювальне обслуговування	1,1	1,5	1,8	1,8	1,8
Апарат органів управління	45,7	46,8	54,8	54,8	55,0
Зайняті в особистих селянських господарствах	121,2	123,9	124,5	126,8	128,0
Інші галузі	11,0	11,2	12,2	12,3	12,5

Спостерігається посилена орієнтація населення на працевлаштування на підприємства приватної форми власності. Так, у 2010 році порівняно з 2006 роком зайнятість населення у приватному секторі зросла більше, ніж на 10%. Особливо це стосується малих підприємств. У Харківській області тут зайнято 125,3 тис. чол.. І це за умов їх економічної нестабільності, коли на фоні зростання кількості новостворених підприємств чимала їх кількість ліквідується. Для забезпечення продуктивної зайнятості населення регіону важливо налагодити взаємодію з роботодавцями, які безпосередньо надають послуги безробітним чи тимчасово зайнятим.

Процеси приватизації та перетворення державних підприємств у суб'єкти з різними недержавними формами господарювання супроводжується, з одного боку, негативним вивільненням працівників, а з іншого - створенням більш сприятливих умов розвитку приватного бізнесу, зокрема, нових малих і середніх підприємств на засадах залучення приватного капіталу. Це дає можливість створити додаткові робочі місця і звести до мінімуму рівень безробіття 35.



РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ В РЕГІОНІ

2.1 Управління зайнятістю населення в регіоні

У даний час безробіття найбільшою мірою торкнулася жінок у працездатному віці і молоді. Причому молоді - у набагато більшому ступені, чим це офіційно зафіксовано. Пояснюється це тим, що серед молоді лише кожен п'ятий звертається по питанню працевлаштування в службу зайнятості. Інші воліють займатися пошуками роботи самостійно чи поповнюють чисельність незайнятого працездатного населення, що на 01.01.2005 р. перевищило 210 тис. чол., що в 1,3 рази більше, ніж у 2005 р. Багато молоді переміщається в неформальний сектор економіки. У сферу неконтрольованої самозайнятості, посередницьких послуг і неконтрольованого збуту товарів народного споживання ідуть, в основному, особи з вищим утворенням. Тому серед цієї категорії молоді існує схована, офіційно незареєстрованна зайнятість і самозайнятість у "тіньовій" економіці, що не дозволяє оцінити реальні масштаби безробіття.

Процес переміщення молоді з формального офіційно зареєстрованого сектора економіки в неформальний, навіть при тенденції до його зменшення, у цілому має негативний характер, хоча наслідку його неоднозначні. З одного боку, зайнятість у неформальному секторі дозволяє одержати визначений доход, зм'якшити соціальні наслідки кризових явищ в офіційному секторі економіки і забезпечити людині прожитковий мінімум. З іншого боку, погіршується кадровий потенціал основної офіційної сфери економіки, можливості її виходу з кризи за рахунок інтелектуального потенціалу. Збільшуються також розміри доходів, приховуваних від оподатковування, що зменшує, у свою чергу, розміри фондів підтримки безробітних.

Проблема безробіття серед молоді здобуває усе більшу значимість для регіону в зв'язку з тим, що в працездатний вік у 2008-2009 роках увійшло більше 150 тис. чоловік, що досягли 16 років. Крім того, кількість учнів у працездатному віці, що навчаються з відривом від виробництва, склало на 01.01.2005 р. 183 тис. чол. Серед випускників вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації і ПТУ з кожним роком реєструється усе більше безробітних. Так, у 9 районних центрах зайнятості м. Харкова за станом на 01.07.2009 р. знаходилося на обліку 219 випускників ПТУ, 196 випускників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації і 222 випускника вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. У 28 районних центрах зайнятості області більше всього безробітних зареєстровано серед випускників ПТУ (807 чол.), вузів І-ІІ рівнів акредитації (372 чол.), вузів ІІІ-ІV рівнів акредитації (119 чол.).

Управління зайнятістю молоді, її професійна орієнтація з наступною підготовкою у вузах І-ІV рівнів акредитації і ПТУ відповідно до потреб економіки регіону має велике значення. Не можна допустити сплеску безробіття серед молоді. Такі явища мають тенденцію до росту, про що свідчать статистичні дані Харківського обласного управління статистики. Так у 2009 р. у порівнянні з 2005 р. злочинність серед молоді у віці від 18 до 24 років зросла в 2,3 рази, а серед 25-29-літніх - у 1,96 рази.

Інтенсивна боротьба з безробіттям може привести до чергового росту інфляції, збільшенню чисельності "працюючих утриманців", оплачуваних за рахунок внеску в кінцеві результати роботи кваліфікованої робочої сили, що володіє високим трудовим потенціалом, знаннями й уміннями. Тому необхідна ефективна система керування зайнятістю в регіоні. Реалізація цієї задачі припускає знання і творче використання закордонного досвіду з урахуванням специфіки ситуації сформованої на ринку праці як в Україні в цілому, так і в кожнім її регіоні.

У табл. 2.1. розглянуто стан пропозиції робочої сили та попиту на неї на зареєстрованому ринку праці Харківського регіону.



Таблиця 2.1

Пропозиція робочої сили та попит на неї на зареєстрованому ринку праці Харківської області

	на 01.01.04	% до 01.01.03	2005 рік
			на 01.01	на 01.02	на 01.03	на 01.04	на 01.05
			1	2	3	4	5
Потреба підприємств, установ та організацій у працівниках, тис. роб. місць	9.9	9.8	11.2	12.9	1.1	13.5	14.4
у% до відповідного періоду минулого року	9.8		11.3	107.8	86.2	10.0	108.8
Навантаження на 1 вільне робоче місце, чол.	5	8.3	5	4	5	4	4
у% до відповідного періоду минулого року			10.0	8.0	12.5	10.0	10.0

Можливість адаптації закордонного досвіду становить великий інтерес. Процеси керування і регулювання зайнятості в розвинутих капіталістичних країнах мають свої особливості, що відбивають специфіку соціально-економічних і політичних умов і враховуючі ступінь взаємодії органів влади, профспілок і роботодавців. Наприклад, у США в регулюванні зайнятості велику роль грають колективні договори. Багато які з них передбачають здійснення програм навчання і перенавчання (фінансованих тільки підприємцями чи разом із профспілками) робітників, перекладних на нові робочі місця, створення спільних комітетів для рішення питань, зв'язаних зі звільненнями по різних причинах [53].

У склад зайнятого населення включаються не тільки наймані працівники, але й роботодавці, самозайняте населення та інші категорії економічно активного населення, які за свою працю отримують будь-яку винагороду. Як показує рис. 2.1, найбільшу питому вагу в Україні становлять наймані працівники.

Роботодавці становлять лише 2%. При цьому у 2007 р. один роботодавець наймав в середньому 35 чоловік.

Рис. 2.1 Структура зайнятого населення за статусами зайнятості у 2009 р.

Значну частину зайнятого населення складають ті, що працюють на власних підсобних господарствах, що мають сільськогосподарську спеціалізацію. Це певною мірою негативно характеризує ринок праці, оскільки багато домогосподарств мають такі підсобні господарства у зв'язку з неможливістю отримувати пристойний дохід, продаючи свою робочу силу на ринку праці. Розроблена в роботі на основі закордонного досвіду організаційна модель управління зайнятістю населення на регіональному рівні базується на таких принципах: цілеспрямованість, комплексність, динамізм, гнучкість, соціальне партнерство роботодавців, профспілок і держави.

Пропонована модель дозволить підсилити взаємодію структур керування на різних рівнях (держави, регіону, підприємства, профспілок); запобігти надвиробництву висококваліфікованої робочої сили по тим професіям і спеціальностям, що не користаються попитом на ринку праці, створити єдину інформаційну базу з метою оперативного керування підготовкою робочої сили і зайнятістю працездатного населення в працездатному віці.



2.2 Діяльність Харківського обласного центру зайнятості

Харківський обласний центр зайнятості є місцевим органом державної виконавчої влади та місцевим органом державної служби зайнятості та підпорядковується місцевим органам державної виконавчої влади.

Центр забезпечує реалізацію питань, пов'язаних з регулюванням зайнятості населення, професійною орієнтацією, професійним навчанням, працевлаштуванням та соціальною підтримкою тимчасово непрацюючих громадян на підвідомчій території.

Центр у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами і розпорядженнями Міністерства праці та соціальної політики України, наказами і розпорядженнями Державного та обласного центрів зайнятості, рішеннями голови місцевої державної адміністрації та місцевої виконавчої ради, прийнятими у межах їх повноважень, положенням про державну службу [29].

Діяльність центру фінансується за рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості. Центр є юридичною особою, має штамп і печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.

Крім того, центр зайнятості:

- аналізує і прогнозує попит та пропозицію на робочу силу, інформує населення й державні органи управління про стан ринку праці;

- консультує громадян, власників підприємств, установ і організацій або уповноважені ними органи, які звертаються до служби зайнятості, про можливість одержання роботи і забезпечення робочою силою, вимоги, що ставляться до професії, та з інших питань, що є корисними для сприяння зайнятості населення;

- веде облік вільних робочих місць і громадян, які звертаються з питань працевлаштування;

- здійснює у порядку, встановленому законодавством, збір та опрацювання адміністративних даних, які відображають стан ринку праці та становище в сфері зайнятості населення;

- подає допомогу громадянам у підборі підходящої роботи і власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам у підборі необхідних працівників;

- організує при потребі професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перенавчання;

- надає послуги по працевлаштуванню та професійній орієнтації працівникам, які бажають змінити професію або місце роботи (у зв'язку з пошуками високооплачуваної роботи, зміною умов і режиму праці тощо), вивільнюваним працівникам і незайнятому населенню;

- реєструє безробітних і подає їм у межах своєї компетенції допомогу, в т. ч. і грошову;

- бере участь у підготовці перспективних і поточних державної і територіальних програм зайнятості та заходів щодо соціальної захищеності різних груп населення від безробіття [37].

Права центру:

Розпоряджатися в установленому порядку коштами державного фонду сприяння зайнятості населення за напрямами, визначеними територіальними програмами зайнятості населення та кошторисами, затвердженими обласним центром зайнятості і місцевими органами державної виконавчої влади;

Отримувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та господарювання, дані про наявність вільних робочих місць та вакантних посад, характер і умови праці на них, інформацію про передбачувані структурні зміни і інші заходи, які можуть призвести до вивільнення працівників, а також дані про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників;

Одержувати в установленому порядку від підрозділів місцевих органів державної виконавчої влади інформацію, документи та інші матеріали, а від місцевих органів державної статистики - безкоштовно статистичні дані, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

Вносити до місцевих органів державної виконавчої влади, обласного центру зайнятості пропозиції з питань поліпшення зайнятості та соціального захисту населення від безробіття, встановлення пільг при оподаткуванні прибутку підприємствам, установам і організаціям, які створили додаткові робочі місця понад встановлену квоту, або використовують інших осіб, які потребують соціального захисту, притягнення до відповідальності службових осіб, винних у порушенні законодавства про зайнятість населення, припинення на строк до 6 місяців рішення підприємств про вивільнення працівників у разі утруднення їх наступного працевлаштування з одночасною частковою або повною компенсацією витрат підприємств, викликаних цією відстрочкою;

Укладати за дорученням підприємств, установ і організацій договори з громадянами про працевлаштування з попереднім, у разі необхідності, професійним навчанням, оплатою вартості проїзду, добових, а також видавати допомогу при переїзді на нове місце проживання та праці за рахунок коштів підприємств, установ і організацій;

Оплачувати вартість професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації осіб, працевлаштування яких потребує одержання нової професії (спеціальності);

Припиняти виплату допомоги по безробіттю в установленому законодавством порядку;

Відвідувати підприємства, установи і організації всіх форм власності і господарювання для контролю і перевірки дотримання законодавства про зайнятість і вирішення питань, пов'язаних із соціальним захистом громадян;

Проводити перевірки відрахувань сум внесків на рахунок державного фонду сприяння зайнятості населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності і господарювання [38].

Центр у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з відповідними підрозділами місцевих органів державної виконавчої влади, а також з підприємствами, установами та організаціями, об'єднаннями громадян та окремими громадянами. Структура, чисельність працівників, кошторис на утримання центру затверджується головним центром у м. Києві.

Діяльність і результати Харківського обласного центру зайнятості

На сьогоднішній день український ринок праці є незбалансованим, про що свідчить серйозна диспропорція, в першу чергу, з боку попиту та пропозиції робочої сили [38].

У розрізі професій та спеціальностей регіональний ринок праці перенасичений економістами, бухгалтерами, продавцями, кухарями, перукарями, тому в службі зайнятості на одну з вище перелічених професій та спеціальностей претендують по декілька десятків безробітних осіб. І, навпаки, є попит на технологічні спеціальності, не вистачає висококваліфікованих фахівців з обробки металів, слюсарів-ремонтників, будівельників.

Спостерігається збільшення частки зайнятості в тих галузях, ділова активність в яких виросла в зв'язку з ринковими перетвореннями. До таких відносяться, головним чином, сфера послуг - сфера торгівлі і суспільного харчування, матеріально-технічного постачання і торгового посередництва, а також кредитно-фінансова і страхова сфери [38].

З метою урегулювання ситуації, що склалася обласною службою зайнятості здійснюється перепідготовка кадрів під потребу роботодавців та гарантоване працевлаштування, активно розвивається програма підтримки підприємницької діяльності безробітними, створюються додаткові робочі місця за рахунок надання дотацій роботодавцям з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, проводиться профорієнтація молоді на професії затребувані у роботодавців, реалізується широкомасштабна інформаційна діяльність щодо стану ринку праці та послуг, які надає служба зайнятості.

У січні-жовтні 2009 року послугами служби зайнятості скористалося 124,8 тис. незайнятих громадян, з них 91,2 тис. осіб мали статус безробітного. Протягом 10 місяців 2009 року за сприяння служби зайнятості щодо отримання послуг з працевлаштування звернулось 77,2 тисячі осіб.

По відношенню до кожної особи, що звернулася до служби, здійснювались заходи активної політики зайнятості, згідно завдань Програми зайнятості населення Харківської області на 2007 - 2008 роки, правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та окремого доручення голови обласної державної адміністрації щодо виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 липня 2008 року №417-р „Про поліпшення ситуації у сфері зайнятості населення на 2008 рік” [38].

До активних заходів сприяння зайнятості населення відноситься діяльність служби зайнятості щодо надання населенню інформаційних, профорієнтаційних послуг, створення банку вакансій та пошук підходящої роботи, працевлаштування незайнятих трудовою діяльністю громадян, в тому числі неконкурентоспроможних верств населення на заброньовані робочі місця, сприяння в започаткуванні підприємницької діяльності, надання роботодавцям дотацій для працевлаштування безробітних, організація для незайнятого населення професійного навчання, тимчасових сезонних та громадських робіт.

Таким чином, за сприяння служби зайнятості працевлаштовані 52,3 тис. осіб, рівень працевлаштування у порівнянні з 2008 роком зріс с 39,3% до 41,9%, з них майже 2,9 тис. осіб працевлаштовані на робочі місця, що створені за рахунок надання дотацій роботодавцям. Продовжувалась орієнтація безробітних на самозайнятість, зайняття підприємницькою діяльністю. Отримали одноразово допомогу по безробіттю для започаткування власної справи майже 1,8 тис. осіб. Тимчасова зайнятість на оплачуваних громадських роботах забезпечувалась для 21,3 тис. осіб, що на 717 чоловік більше, ніж за аналогічний період 2007 року. Питома вага охоплених тимчасовою зайнятістю становила 17,1% проти 15,2% торік. Більше 9,8 тис. безробітних скористались можливістю підвищити свою конкурентоспроможність на ринку праці шляхом професійного навчання, проти 9,4 тисячі за січень - жовтень 2008 року. Питома вага безробітних, які навчались зросла з 9,2% до 10,8%. Навчання в більшості було організоване під замовлення роботодавців [38].

Поліпшенню ситуації щодо зростання зайнятості та скорочення безробіття сприяє створення нових робочих місць. За рахунок усіх джерел фінансування в області створено понад 60,1 тис. робочих місць, що становить 91,6% від річного завдання. З них маже 4,7 тис. робочих місць створено за рахунок коштів Фонду. Із загальної кількості створених робочих місць майже третину становлять робочі місця, які введені у дію на підприємствах, в установах, організаціях. Більшість робочих місць (понад 70%) створено у сфері підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців та самозайнятості населення. В значній мірі зазначені робочі місця є результатом детінізації зайнятості.

Як наслідок, з початку 2008 року рівень офіційно зареєстрованого безробіття знизився в цілому по області (з 2,21% до 2,05%), у м. Харкові та більшості районів області. Чисельність зареєстрованих безробітних на кінець періоду становила 36,1 тисячі осіб [38].

На реалізацію заходів програми зайнятості та соціального захисту населення за 10 місяців із Фонду профінансовано біля 141,2 млн. грн., що становить 84,9% передбаченого річним кошторисом, з них чверть спрямована на розвиток активної політики зайнятості, якими охоплено 66,9% осіб, що перебували на обліку, проти 61,5% торік. В цілому показники та заходи Програми зайнятості населення, завдання Фонду та окремого доручення за 10 місяців виконані. Завдання з працевлаштування на 104,1%, з професійного навчання на 103,3%, з оплачуваних громадських робіт на 106,6% [39].

Програма соціального захисту населення Харківської області діє (4.11.2009 р.).

В рамках комплексної Програми соціального захисту населення Харківської області в частині забезпечення зайнятості населення та запобігання безробіттю в 2009 році запроваджено виплати допомоги по частковому безробіттю.

Так, станом на 1 жовтня 2009 р. фінансову підтримку отримали 1,5 тис. працівників ВАТ «Трест Житлобуд-1», АТЗТ «Куряжзький домобудівний комплекс», ДП «Харківський державний приладобудівний завод ім. Т.Г.Шевченка», на що витрачено 558,4 тис. грн.

Значну кількість роботодавців та працівників було охоплено інформаційними заходами, спрямованими на упередження масового вивільнення працівників.

У переважній більшості районів та міст прийняті рішення про встановлення доступності населених пунктів до послуг транспортного обслуговування [38].

Розпорядженням голови Харківської облдержадміністрації А.Б. Авакова від 18.08.09 №451 визначені об'єкти для проведення загальнодержавних оплачуваних громадських робіт [40].

У районах та містах області проводилась системна робота, спрямована на подолання неофіційної зайнятості, в результаті якої майже 1,1 тис. громадян отримали можливість працювати на постійній основі з відповідним пенсійним та соціальним забезпеченням. Інформаційно-роз'яснювальними заходами було охоплено 4,4 тис. роботодавців та 3,1 тис. громадян.

За рахунок встановленого нормативу на підприємствах та в організаціях, зайнято 27,1 тис. інвалідів. Фондом соціального захисту інвалідів профінансовано створення 64 робочих місць. Професійну реабілітацію проходило 19 осіб.

Із числа 1,4 тис. інвалідів, які перебували на обліку в службі зайнятості, протягом січня-вересня 2009 року, майже 1,3 тис. осіб охоплені профорієнтаційними послугами, працевлаштовані на постійні робочі місця 285 осіб, на тимчасові - 27 осіб, проходили професійну підготовку 88 осіб [40].

Для працевлаштування соціально незахищених категорій населення в районах та містах області заброньовано майже 1,6 тис. робочих місць. Здійснено персональне бронювання 390 робочих місць для працевлаштування дітей-сиріт з числа випускників професійно-технічних навчальних закладів. З метою вирішення житлового питання для 107 випускників цієї категорії прийнято розпорядження голови облдержадміністрації від 25.12.08 р. №765.

Реалізація заходів з проведення активної політики зайнятості дозволила набути керованості ситуації на офіційному ринку праці.

Із 100,8 тис. осіб, які перебували на обліку служби зайнятості протягом 9 місяців 2009 р., допомогу у працевлаштуванні отримали 32,6 тис. осіб., з них 14,8 тис. молоді, та 15,2 тис. жінок. На дотаційних робочих місцях працювало 4,7 тис. осіб, з них 55 безробітних працевлаштованих у вересні поточного року. На виплату заробітної плати роботодавцям відшкодовано 21,6 млн. грн. [40].

Підвищити свою конкурентоспроможність шляхом професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації мали можливість 9,9 тис. осіб, на що було витрачено 13,4 млн. грн. На базі навчального центру ПТО Державної служби, що діє з лютого 2009 року, проходило підвищення кваліфікації понад 1,1 тис. безробітних.

Численними заходами з професійної орієнтації за звітний період було охоплено 94,3 тис. незайнятих громадян, або 93,6% від числа тих, хто перебував на обліку, та 68,9 тис. учнівської молоді, в тому числі 38,6 тис. учнів загальноосвітніх шкіл.

У районах та містах певна увага приділялась організації оплачуваних громадських робіт та підвищенню їх ефективності. Згідно з укладеними договорами в роботах приймало участь 9,7 тис. осіб. На їх фінансування місцевими бюджетами було виділено 167,5 тис. грн., у тому числі м. Харків -118,0 тис. грн., Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та підприємствами - відповідно майже 4,0 млн. грн., і 2,0 млн. грн. Більше 98% коштів витрачено на оплату праці безробітних, середньоденний рівень якої зріс на 55,1%. Тривалість робіт в середньому збільшилась до 16 днів.

У результаті заходів щодо стабілізації економічного та соціального становища в Харківській області відбулось підвищення рівня зайнятості з 57,3% у І кварталі 2009 року до 58,1% у І півріччі 2009 року (по Україні -57,7%) та зниження рівня економічного безробіття з 8,7% до 8,2% (по Україні -9,1%) [40].

Стратегія подолання бідності

У зв'язку із постійними змінами на ринку праці, Харківським обласним центром зайнятості здійснюється аналіз чисельності працевлаштованих, чисельності осіб, що шукають роботу та кількості вакансій по Харківській області. Відповідна інформація надається Головному управлінню праці та соціального захисту населення облдержадміністрації, Головному управлінню освіти та науки і Державному центру зайнятості. Проведений аналіз потреби в кадрах свідчить, що у Харківському регіоні зростає надлишок робочої сили. Так, станом на 01.07.2009 року кількість зареєстрованих актуальних вакансій становила 2,9 тисяч, при тому, що на обліку перебувало 37,3 тис. осіб, тобто навантаження незайнятих громадян на 1 вільне робоче місце становило 13 осіб [37].

На обліку в службі зайнятості Харківської області в І півріччі перебувало 11.6 тис. осіб, які відносяться до квотної категорії населення, потребують додаткових гарантій щодо зайнятості і не здатні конкурувати на ринку праці. Активними формами зайнятості охоплено 3,6 тис. осіб. Працевлаштовано за сприянням служби зайнятості в І півріччі 2009 р. 1,6 тис. осіб, що складає 14,2% від загальної кількості осіб квотної категорії що перебували на обліку. Близько тисячі осіб або 8,7% від загальної кількості осіб відповідної категорії пройшли професійну підготовку, перепідготовку або підвищили кваліфікацію. До участі в оплачуваних громадських роботах залучено 895 осіб, що становить 7,7% загальної кількості.

Враховуючи стан ринку праці та результати анкетування підприємств, організацій та установ районів щодо потреби в бронюванні робочих місць для квотної категорії станом на 01.07.2009 року заброньовано 1430 робочих місць в розрізі категорій, а саме:

- жінки, які мають дітей до 6 років, одинокі матері з дітьми до 14 років або дітьми-інвалідами - 484 одиниці;

- молодь, яка закінчила або припинила навчання у ЗОШ, професійно-технічних або вищих навчальних закладах та якій надається перше робоче місце - 288 одиниць;

- молодь, яка звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби та якій надається перше робоче місце - 57 одиниць;

- молодь, якій виповнилося 15 років і яка, як виняток, може прийматися на роботу - 2 одиниці;

- особи передпенсійного віку (чоловіки по досягненні 58 років, жінки - 53 років) - 575 одиниць;

- особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування - 24 одиниці [38].

Що стосується працевлаштування молоді, яка закінчила навчання в загальноосвітніх школах, отримала вищу або професійно-технічну освіту та звернулась до служби зайнятості в пошуках роботи, то протягом І півріччя 2009 року Харківською обласною службою зайнятості проводились інформаційно-консультаційні послуги, зокрема для молоді у віці до 35 років надано 58,2 тис. інформаційних, 39,4 тис. консультаційних послуг, понад 0,9 тис. послуг з профвідбору, якими охоплено 31,6 тис. осіб вищезазначеної категорії, серед яких випускники загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів [38].

Протягом звітного періоду організовувалися профорієнтаційні заходи для молоді, яка закінчила або припинила навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, отримала вищу або професійно-технічну освіту та звернулась до служби зайнятості в пошуках роботи з метою формування у них професійних намірів, подолання стереотипів уявлення про робітничі професії та побудови професійної кар'єри. Так, проведено 149 тренінгів-семінарів для молоді «Побудова кар'єри», у яких взяли участь 1199 осіб з числа незайнятих, 975 з числа зайнятих громадян, серед яких випускники професійно-технічних та в вищих навчальних закладів. 180 осіб вирішили питання працевлаштування.

Харківським обласним центром зайнятості спільно з Головним управлінням освіти і науки, службою у справах неповнолітніх Харківської обласної державної адміністрації підписана угода щодо проведення комплексної профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю. Узгоджено з місцевими органами графіки проведення профорієнтаційних заходів з учнями загальноосвітніх шкіл регіону, які плануються службою зайнятості протягом 2008-2009 навчального року [38].