Фінансова безпека підприємства

Фінансовий показник	Роки
	2011	2012	2013	2014	2015
Х1 - частка оборотних засобів в активах	0,90	0,94	0,95	0,95	0,99
Х2 - рентабельність активів за прибутком від реалізації	-0,06	-0,01	-0,08	-0,11	-0,09
Х3 - рентабельність активів за не розподіленим прибутком	-0,63	-0,46	-0,50	-0,83	-0,39
Х4 - коефіцієнт співвідношення власного та залученого капіталу	-0,38	-0,31	-0,33	-0,45	-0,28
Z-Ліса = 0,063*Х1+0,092Х2+0,057*Х3+0,001*Х4	0,01	0,03	0,02	0,002	0,03

*Розраховано автором на основі власних даних

Проаналізувавши результати розрахунків за таблицею 2.12, спостерігаємо наступну тенденцію: за моделлю Ліса, величини показників протягом всього досліджуваного періоду не перевищують теоретичне значення 0,037, тому робимо висновок, що ймовірність банкрутства дуже висока.

За методикою британських вчених Р. Таффлера і Г.Тішоу для оцінки ризику банкрутства підприємств використовується чотирьох факторна прогнозна модель розрахунку Z-показника. Якщо величина Z-показника більше за 0,3, ризик банкрутства невеликий та спостерігається стійке фінансове становище; якщо менше за 0,2, ризик банкрутства великий.

Проведемо розрахунок ймовірності банкрутства по моделі Таффлера:

Z2011 = 0,53Ч(-0,07) + 0,13Ч0,90 + 0,18Ч1,14 + 0,16Ч0,79 = 0,41

Z2012 = 0,53Ч(-0,01) + 0,13Ч0,94 + 0,18Ч1,17 + 0,16Ч0,25 = 0,37

Z2013 = 0,53Ч(-0,06) + 0,13Ч0,95 + 0,18Ч1,21 + 0,16Ч0,01 = 0,35

Z2014 = 0,53Ч(-0,002) + 0,13Ч0,95 + 0,18Ч1,43 + 0,16Ч0,01 = 0,38

Z2015 = 0,53Ч(-0,001) +0,13Ч0,99 + 0,18Ч0,92 + 0,16Ч0,01 = 0,29

Виходячи з даних розрахунків, будуємо таблицю 2.13 оцінки ймовірності банкрутства ТОВ «ТНВ».

Таблиця 2.13

Оцінка ймовірності банкрутства ТОВ «ТНВ» за 2011-2015 рр.

(модель Таффлера і Тішоу)

Фінансовий показник	Роки
	2011	2012	2013	2014	2015
Х1 - коефіцієнт покриття зобов'язань чистим прибутком	-0,070	-0,010	-0,060	-0,002	-0,001
Х2 - доля оборотних активів, сформованих за рахунок зобов'язань	0,90	0,94	0,95	0,95	0,99
Х3 - доля поточних зобов'язань у валюті балансу	1,14	1,17	1,21	1,43	0,92
Х4 - коефіцієнт обігу усіх активів	0,79	0,25	0,01	0,01	0,01
Z-Таффлера = 0,53*Х1+0,13*Х2+0,18*Х3+0,16*Х4	0,41	0,37	0,35	0,38	0,29

*Розраховано автором на основі власних даних

Проаналізувавши результати розрахунків у таблиці 2.13, спостерігаємо наступну тенденцію: по моделі Таффлера і Тішоу, критичне значення Z не спадає до критичного значення 0,2, але у 2015 році показник стає нижчим за 0,3, що свідчить про середній ризик банкрутства. Протягом періоду 2011-2014 роки, розмір показників свідчить про гарний фінансовий стан на підприємстві.

Модель О. Терещенка має три нормативні значення для оцінки ймовірності банкрутства на підприємстві:

· коли ZТЕР > 2 - банкрутство не загрожує;

· коли 1 < ZТЕР < 2 - фінансова стійкість порушена;

· коли 0 < ZТЕР < 1 - існує загроза банкрутства.

Тобто, коли ZТЕР >2 - у підприємства непогані довгострокові перспективи, а якщо 0 < ZТЕР < 1 - банкрутство більш ніж ймовірне [73,c. 115].

Проведемо розрахунок ймовірності банкрутства по моделі Терещенко:

ZТЕР2011 =1,5Ч0,9+0,08Ч(-0,6)+10Ч0,79+5Ч(-0,13)+0,3Ч(-0,13)+0,1Ч(-0,18) = 8,5

ZТЕР2012 =1.5Ч0,8+0,08Ч(-0,4)+100,25+5Ч(-0,05)+0,3Ч(-0,02)+0.1Ч(-0,15) = 3,4

ZТЕР2013 =1,5Ч0,8+0,08Ч(-0,2)+10Ч0,01+5Ч(-3,8)+0,3Ч(-0,10)+0,1Ч(-6,02) = -18,3

ZТЕР2014=1,5Ч0,7+0,08Ч(-0,4)+10Ч0,01+5Ч(-3,9)+0,3Ч(-0,11)+0,1Ч(-14,01)=-19,8

ZТЕР2015 =1,5Ч1,1+ 0,08Ч0,1+10Ч0,01+5Ч(-3,4)+0,3Ч(-0,08)+0,1Ч(-17.28) = - 16,9

Виходячи з даних розрахунків, будуємо таблицю 2.14 оцінки ймовірності банкрутства ТОВ «ТНВ».

На основі проведених розрахунків та отриманих даних у попередніх таблицях, ми побудуємо зведену таблицю 2.15 оцінки ймовірності банкрутства, де розмістимо показники до відповідної групи ймовірності банкрутства.

Таблиця 2.14

Оцінка ймовірності банкрутства ТОВ «ТНВ» за 2011-2015 рр.

(модель Терещенка)

Фінансові показник	Роки
	2011	2012	2013	2014	2015
Х1 відношення грошових надходжень до зобов'язань;	0,9	0,9	0,9	0,9	0,9
Х2 відношення валюти балансу до зобов'язань;	-0,6	-0,6	-0,6	-0,6	-0,6
Х3 відношення чистого прибутку до середньорічної суми активів;	0,79	0,25	0,01	0,01	0,01
Х4 відношення прибутку до виручки;	-0,13	-0,05	-3,80	-3,90	-3,40
Х5 відношення виробничих запасів до виручки;	-0,13	-0,02	-0,10	-0,11	-0,08
Х6 відношення виручки до основного капіталу.	-0,18	-0,15	-6,02	-14,01	-17,28
Z-ТЕР = 1,5*Х1+0,08*Х2+10*Х3+5*Х4+0,3*Х5+0,1*Х6	8,5	3,4	- 18.3	- 19.8	- 16,9

Спираючись на дані згруповані у таблиці 2.15, будуємо діаграму, на якій відобразимо динаміку ймовірності банкрутства підприємства за всіма розрахованими моделями (рис. 2.5).

Таблиця 2.15

Порівняльна характеристика результатів моделювання банкрутства підприємства з використанням різних методик

Моделі ймовірності банкрутства	Ймовірність банкрутства	Нормативне значення	Роки
			2011	2012	2013	2014	2015
Модель Альтмана	Мала	> 2,99	-	-	-	-	-
	Можлива	2,675 < 2,99	2,8	-	-	-	-
	Велика	1,81 < 2,675	-	-	-	-	-
	Банкрут	< 1,81	-	1,4	0,3	-0,2	0,5
Модель Ліса	Мала	> 0,037	-	-	-	-	-
	Можлива	-	-	-	-	-
	Велика	< 0,037	0,01	0,03	0,02	0,002	0,03
	Банкрут	-	-	-	-	-	-
Модель Таффлера	Мала	> 0,3	0,41	0,37	0,35	0,38	-
	Можлива	0,2 < 0,3	-	-	-	-	0,29
	Велика	< 0,2	-	-	-	-	-
	Банкрут	-	-	-	-	-	-
Модель Терещенка	Мала	> 2	8,5	3,4	-	-	-
	Можлива	1 < 2	-	-	-	-	-
	Велика	0 < 1	-	-	-	-	-
	Банкрут	< 0	-	-	- 18.3	- 19.8	- 16,9

Рис. 2.5. Динаміка показників ймовірності банкрутства ТОВ «ТНВ»

за 2011-2015 рр.*

Графік включає в себе дві шкали відображення даних розрахунку, оскільки модель Терещенко О.О. має зовсім інші одиниці вимірювання ніж моделі зарубіжних вчених. Відображення даних моделі Терещенко О.О. зображенні на графіку праворуч.

За даними діаграми 2.5 та таблиці 2.15, робимо висновок, що три моделі з чотирьох обраних нами для проведення оцінки ймовірності банкрутства ТОВ «ТНВ» показали, що підприємство є банкротом, що свідчить про спад його фінансової діяльності та порушення механізму фінансової безпеки підприємства.

Розділ 3

Напрямки зміцнення фінансової безпеки підприємства

3.1 Розробка плану фінансової санації підприємства

В умовах мінливого і конкурентного ринку жодне підприємство, велике або мале, не застраховане від невдач у бізнесі або спаду виробництва. Підступних ситуацій для невдач дуже багато: несумлінні дії конкурентів, різке погіршення загальних умов ведення бізнесу, необачні дії самого підприємства та інші. Але хтось досягає успіху - долає фінансові труднощі та відновлює свою фінансово-економічну діяльність, а хтось програє у цій боротьбі - стає банкрутом і безповоротно втрачає бізнес.

Головна відмінність між успішними та невдачливими підприємствами - у їхній активності, тобто спроможності протистояти консолідованому тиску кредиторів, умінні виявляти свої власні резерви та використовувати їх з максимальною користю. Пасивне підприємство при настанні критичної фінансової ситуації приречене на банкрутство [73, c. 148 -156].

У фінансовому словнику санацію трактують як оздоровлення фінансового стану підприємства через здійснення системи заходів для попередження його банкрутства чи підвищення конкурентоспроможності.

Зазвичай здійснюють санацію через структурну перебудову виробництва, зокрема через зміну номенклатури продукції, подрібнення підприємства, зміну ринків збуту, злиття підприємства, що є на грані банкрутства, з більш потужними, випуск нових акцій та облігацій для мобілізації капіталу, інші заходи. [74, c.69-74].

Ряд іноземних економістів, спеціалістів з питань виведення підприємств з фінансової кризи дотримуються думки, що санація як економічна категорія виражає комплекс послідовних, взаємопов'язаних заходів фінансово-економічного, організаційно-правового, виробничо-технічного, соціального характеру, які спрямовані на подолання фінансової кризи на підприємстві і відновлення чи досягнення його прибутковості і конкурентоспроможності в довгостроковому періоді.

В Україні внаслідок недосконалого законодавства, відсутності необхідного техніко-методичного забезпечення процесів санації, дефіциту кваліфікованих спеціалістів велика кількість потенційно життєздатних підприємств стають потенційними банкрутами.

Тому особливе місце в процесі санації підприємств займають організаційні та техніко-економічні заходи поряд з заходами фінансово-економічного характеру. Метою фінансової санації є покриття поточних збитків і ліквідація причин їх виникнення, відновлення чи збереження ліквідності і платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості, покращення структури оборотного капіталу і формування фондів фінансових ресурсів для проведення заходів виробничо-технічного і організаційного характеру [68, c. 38-43].

Цілісний погляд на етапи розробки санаційної концепції окремого підприємства являє собою так звана «класична модель санації», яка широко використовується як основа для розробки фінансового оздоровлення суб'єктів господарювання у країнах з розвинутою ринковою економікою. У відповідності з класичною моделлю санації процес фінансового оздоровлення підприємств починається з виявлення і аналізу причин і факторів фінансової кризи. На основі даних носіїв інформації (первісні бухгалтерські документи, рішення зборів акціонерів, фінансові плани тощо) визначаються зовнішні і внутрішні фактори кризи, а також фінансового стану фірми, глибина кризи.

Використання внутрішніх фінансових резервів і інструментів стабілізації дозволяє не тільки суттєво знизити загрозу банкрутства, а й значною мірою зменшує потребу в залученні капіталу з зовнішніх джерел.

По-перше, в зв'язку з тим, що здійснення капітальних вкладень є складовою частиною процесу фінансового оздоровлення підприємства, внутрішні джерела санації співпадають з внутрішніми джерелами фінансування капітальних вкладень: прибутку від реалізації основної продукції, фондів, нематеріальних активів і матеріальних цінностей, надходження від здачі майна в оренду, інших позареалізаційних операцій, а також амортизаційні відрахування. По-друге, використання внутрішніх фінансових резервів є необхідною умовою залучення зовнішнього капіталу.

Попередні результати досліджень свідчать про необхідність функціонування фінансової безпеки суб'єкта підприємництва як відкритої системи, що обумовлює також використання санаційного підходу при його використанні [60, c. 274-277].

Розглядаючи різні санаційні заходи, до яких удаються сьогодні сучасні підприємства, найпоширенішими та найактуальнішими можна назвати:

1. Скорочення поточних зобов'язань до яких відносять:

· скорочення рівня витрат на виробництво і реалізацію продукції, у тому числі за рахунок зменшення обсягів виробництва нерентабельної чи тієї, яка не користується попитом, продукції, скорочення апарату управління тощо;

· пролонгація короткострокових банківських кредитів й іншої кредитної заборгованості;

· скорочення обсягів капітальних вкладень, у тому числі витрат на капітальний ремонт;

· прискорення оборотності оборотного капіталу;

· відстрочка виплати дивідендів і винагород за виробничі результати.

2. Збільшення ліквідних активів до яких відносять:

· реалізацію частини основних фондів підприємства, яка безпосередньо не бере участі в процесі виробництва;

· використання оберненого лізингу (операція, яка передбачає продаж основних фондів лізингової компанії з одночасним отриманням назад таких основних фондів в оперативний чи фінансовий лізинг);

· ліквідацію портфеля короткострокових фінансових вкладень;

· оптимізацію структури оборотного капіталу (у тому числі за рахунок реалізації надлишкових запасів товарно-матеріальних цінностей, сировини, незавершеного виробництва);

· реорганізацію маркетингових служб з метою підвищення ефективності їх функціонування в напрямі збільшення обсягів збуту продукції;

· рефінансування дебіторської заборгованості (переведення її в інші, ліквідні форми оборотних активів: грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення тощо) [58, c. 143-150].

3. Переоцінка основних засобів, що представляє собою відображення реальної та достовірної вартості основних засобів бюджетних установ відповідно до їх ринкової вартості.

4. Переоцінка основних засобів передбачає:

· дооцінку (збільшення вартості активів);

· уцінку (зменшення вартості активів).

5. Укладання нових контрактів та пошук інвестиційних проектів дає можливість підприємству за допомогою вкладених коштів реконструювати або модернізувати виробництво, нормалізувати свою фінансово-економічну діяльність. Пошук нових контрактів для підприємства означає пошук потенційних споживачів продукції, розширення ринків збуту та можливий вихід на нові зв'язки.

Для нашого проекту покращення фінансового стану ТОВ «ТНВ», доцільно обрати дооцінку основних засобів, рефінансування дебіторської заборгованості та пошук інвесторів у наше підприємство, оскільки це є найперспективнішими напрямами відновлення економічної діяльності підприємства.

Основні засоби (ОЗ) - матеріальні активи, які утримуються з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року. Основні засоби - це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зносом [57].

З фінансової точки зору, основні фонди - це вартість матеріально-речовинних цінностей, що використовуються підприємствами у виробничій та невиробничій сферах діяльності тривалий час (понад рік), адже саме вартість таких активів є об'єктом їх облікового відображення.

Групою основних засобів є сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання об'єктів основних засобів, а справедливою вартістю при цьому є сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов'язання за звичайних умов на певну дату.

Рис. 3.1. Схема відображення в обліку результатів переоцінки

У складі необоротних активів (основних засобів) бюджетних установ та організацій обліковуються: земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі, силові машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, столовий, кухонний та господарський інвентар, обчислювальна техніка, музейні цінності виставок, бібліотечні фонди, спеціальні інструменти та спеціальні пристосування, білизна, постільні речі, одяг та взуття, тимчасові нетитульні споруди, природні ресурси, інвентарна тара, матеріали довготривалого використання для наукових цілей, авторські та суміжні з ними права, права користування природними ресурсами, майном, об'єктами промислової власності, інші матеріальні та нематеріальні активи довготривалого використання [57].

Для проведення дооцінки основних засобів на підприємстві ТОВ «ТНВ» обираємо окремі засоби для виготовлення продукції, які переліченні у таблиці 3.1. Повний перелік основних засобів підприємства наведений у додатку А.

Базою визначення коефіцієнту для проведення дооцінки основних засобів, стали: темп інфляції (див. рис. 3.2) на момент 2015 року, а також на справедливі ціни на об'єктів основних засобів для виробництва продукцію на ринку металургійної промисловості.

Рис. 3.2. Динаміка індексу інфляції за 2011- 2015 рр.

Таблиця 3.1

Проведення дооцінки основних засобів ТОВ «ТНВ»,

на кінець 2015 року

№	Найменування основного засобу	Первісна вартість на кінець року (грн.)	Знос на кінець року (грн.)	Залишкова вартість станом на 31.12.2015 (грн.)	Коефіцієнт дооцінки (%)	Сума дооцінки (грн.)	Вартість після переоцінки (грн.)
1	Кран електричний г/п 1т.	63790,0	15970,5	47842,5	15	7176,4	55018,85
2	Дозатор 200700000	135976,3	132262,9	3713,6	18	668,5	4382,10
	Дозатор 200700000	150167,9	145999,4	4168,6	18	750,3	4918,86
	Дозатор 200700000	134150,1	130446,9	3703,2	18	666,6	4369,81
	Дозатор 4	137667,3	133650,8	4016,5	18	723,0	4739,47
	Дозатор 3	135769,4	131804,8	3964,6	18	713,6	4678,23
	Дозатор Д - 630М6	116263,5	112933,4	3330,1	18	599,4	3929,50
	? разом	809994,6	787098,2	22896,6	-	4121,4	27017,97
3	К-0696 Кокіль головки циліндру 245 №13	17666,4	17176,3	490,2	14	68,6	558,78
	К-0696 Кокіль головки циліндру 245 №15	57522,1	54135,9	3386,1	14	474,1	3860,21
	К-0696 Кокіль головки циліндру 245 №17	38396,6	37354,7	1041,9	14	145,9	1187,84
	? разом	113585,1	108666,9	4918,2	-	688,6	5606,83
4	Піч індуційна ІАТ - 0.4	178106,0	169858,7	8247,3	22	1814,4	10061,70
5	Шафа керування ПР - 24	33558,6	28297,2	5261,4	18	947,1	6208,50
	? разом	1199034,0	1109892,0	89165,9	-	14748,0	103913,90

Виходячи з розрахунків таблиці 3.1, бачимо, що за кожним окремим видом основних засобів вдалося отримати суму дооцінки: електричний кран вдалося дооцінити на 7176,4 грн., комплект дозаторів, загалом, вдалося дооцінити на суму у 4121,4 грн., сума дооцінки комплекту кокілів для литва становила 688,6 грн., сума дооцінки індукційної печі склала 1814,4 грн., шафу керування вдалося дооцінити на 947,1 грн. Загалом, сума дооцінки обраних основних засобів склала 1748 грн.

Другим санаційним заходом для покращення фінансового стану підприємства ТОВ «ТНВ», обираємо стягнення дебіторської заборгованості.

Стягнення дебіторської заборгованості є суттєвим моментом внутрішньої стабілізації суб'єкта господарювання. Багато підприємств, які опинились на межі банкрутства, мають непомірно великий рівень дебіторської заборгованості, що є суттєвим резервом відновлення платоспроможності.

Тому фінансовий менеджмент підприємств повинен використовувати всі існуючі можливості її погашення. Основними формами рефінансування дебіторської заборгованості є: факторинг, облік векселів, продаж векселів на фондовому ринку, форфейтинг (трансформація комерційного кредиту в банківський шляхом індосаменту перевідного векселя на користь банку).

Крім того, треба виконати комплекс процедур з примусового стягнення дебіторської заборгованості, у тому числі шляхом звернення з позовом в арбітражний суд.

Етапи стягнення дебіторської заборгованості зводяться до наступних:

· досудове врегулювання і повернення заборгованості, що виникла;

· підготовка позовної заяви і спрямування її до суду, участь в судовому процесі;

· виконавче виробництво.

Розглянемо поетапно заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості.

Перш за все, як вже вказувалося вище, у разі виявлення проблемної або безнадійної заборгованості необхідно максимально оперативно зібрати інформацію про боржника і розробити механізм забезпечення відшкодування боргу. Так, в ході досудового врегулювання питання про виникнення заборгованості до боржника застосовуються наступні методи:

· безпосередній контакт і психологічний тиск на боржника шляхом регулярних зустрічей з останнім, організація зустрічей на рівні керівництва і, можливо, засновників компанії. Також на даному етапі необхідно відправити претензію боржникові, причому рекомендованим листом з повідомленням, хоча в даний час, згідно чинному законодавству, напрям претензії не є обов'язковим. Можливий також варіант напряму копії позовної заяви боржникові без фактичного подання позову до суду. Такий крок може стимулювати боржника до відшкодування заборгованості, що виникла;

· застосування методів юридичної дії шляхом звернення до правоохоронних органи (рекомендується звернутися з письмовою заявою, в якій боржникові інкримінується скоєння злочину у формі шахрайства). Як показує практика, перспективи порушення кримінальної справи практично немає, за винятком випадків дійсного заволодіння боржником майном, або правом на нього, грошовими коштами кредитора шляхом обману або зловживання довірою. У будь-якому випадку проведення дослідчої перевірки може виступити як стимулятор виплати боргу.

· при наявній нагоді оперативно проводиться вилучення залишків товарів в складських приміщеннях, місцях зберігання або реалізації. Вилучаються також грошові кошти, отримані від реалізації товару, майно, яке може бути використане як відшкодування;

· розповсюдження інформації щодо неплатоспроможності боржника, іншої інформації, здатної дискредитувати ділову репутацію останнього (або загроза розповсюдження такої інформації);

· дія на боржника за допомогою використання його родичів, знайомих, спрямоване, в першу чергу, на систематичне нагадування щодо необхідності максимально швидкого погашення заборгованості

Під час проведення вищезгаданих заходів рекомендується одночасно встановити місцезнаходження активів боржника, його рухоме і нерухоме майно, рахунки в банках, участь керівників або засновників підприємства-боржника у складі засновників інших комерційних структур [65, c. 194 -197].

Особливу увагу варто звернути на майно в заставі, оскільки його не зможе конфіскувати навіть державний виконавець.

На момент 2015 року, розмір дебіторської заборгованості ТОВ «ТНВ» склав 44617 тис. грн. (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Динаміка розміру дебіторської заборгованості

за 2011-2015 рр. (тис. грн.)

*Складено автором на основі власних розрахунків

За даними динаміки розміру дебіторської заборгованості, бачимо, що протягом 2011-2014 років розмір заборгованості підприємству, що досліджується, змінювався несуттєво, але на 2015 рік, розмір заборгованості зменшився на 11242,2 тис. грн., що свідчить про початок повернення заборгованих коштів у ТОВ «ТНВ», що є для підприємства дуже позитивним, оскільки за рахунок такої великої дебіторської заборгованості можна погасити власні довгострокові або короткострокові зобов'язання. Це, в свою чергу, підштовхне підприємство до початку відновлення своєї діяльності та виходу із так званої зони банкрутства.

Третім санаційним заходом для покращення фінансового стану підприємства ТОВ «ТНВ» обираємо ведення договору інвестиційного займу, кошти якого будуть цілеспрямовані на закупівлю обладнання та модернізацію виробництва (додаток Б).

За умовами договору, Інвестор (ТОВ «Металург-Сервіс») передає Організації (ТОВ «ТНВ») у власність грошові кошти в сумі 45 000 000 грн. (сорок п'ять мільйонів грн.) далі - «інвестиційні кошти».

Організація зобов'язана забезпечити можливість здійснення Інвестором контролю за цільовим використанням Інвестиційних засобів шляхом надання Інвестору щомісячного письмового звіту про те, на які цілі були спрямовані інвестиційні кошти.

ТОВ «Металург-Сервіс» та ТОВ «ТНВ», разом іменовані «сторони», уклали додаткову угоду до інвестиційного договору № 1404-09 / 1 від 23.12.15 р. про наступне:

1. На виконання п. 3.1 інвестиційного договору № 1404-09 / 1 від 23.12.15 р. «Сторони» домовилися направити кошти на покупку ливарного обладнання згідно переліку, наведеного у табл. 3.2.

Таблиця 3.2

Перелік придбаного обладнання за договором інвестиційного займу

№ п/п	Найменування придбаного обладнання	Ціна з ПДВ, грн.
1.	Автоматизована формувальна лінія DISA MATIC модель 2130 В	25500000,00
2.	Печі плавильні:
2.1	ІАТ-1	1 000 000,00
2.2	ІАТ-2,5	900 000,00
2.3	ІЧТ-6	1 100 000,00
2.4	ІЧТ-10	1 500 000,00
2.5	ІЧТ-1	1 300 000,00
	ВСЬОГО:	31 300 000,00

*Складено автором на основі додатку Б

За даними таблиці 3.2 бачимо, що підприємство отримує 31 300 000 грн. на закупівлю нового обладнання для виробництва продукції, отже ці кошті розмістимо у Формі №1 «Баланс-Проект» за кодом 1010 «Основні засоби».

2. На виконання п. 3.1 інвестиційного договору № 1404-09 / 1 від 23.12.15 р. «Сторони» домовилися направити кошти на покупку матеріалів для виробництва згідно переліку, наведеного у табл. 3.3.

Виходячи з даних таблиці 3.3, бачимо, що за умовами договору, «Сторони» дійшли рішення про виділення 10 600 000 грн. на придбання матеріалів для виробництва продукції, отже ці кошті розмістимо у Формі №1 «Баланс-Проект» за кодом 1100 «Запаси».

Таблиця 3.3

Перелік придбаних матеріалів за договором інвестиційного займу

№ п/п	Найменування придбаних матеріалів	Кількість, тон.	Ціна з ПДВ, грн.
1	Допоміжні матеріали	5,00	3 000 000,00
2.	Алюміній АК9ч	30,00	1 700 000,00
3.	Алюміній 12МгМ2МГН	50,00	3 000 000,00
4.	Кремній К-1	20,00	900 000,00
5.	Смола КФ-90	50,00	2 000 000,00
	ВСЬОГО:	155,00	10 600 000,00

*Складено автором на основі додатку Б

3. На виконання п. 3.1 інвестиційного договору № 1404-09 / 1 від 23.12.15 р. «Сторони» домовилися направити кошти оплату послуг з доставки обладнання та його монтажу згідно переліку, наведеного у табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Перелік робіт з обладнанням згідно інвестиційного договору

№ п/п	Послуги з доставки та монтажу	Вартість послуг з ПДВ, грн.
1.	Послуги з доставки	500 000,00
2.	Монтаж обладнання	2 600 000,00
	ВСЬОГО:	3 100 000,00

*Складено автором на основі додатку Б

Виходячи з даних таблиці 3.4, бачимо, що за умовами договору, «Сторони» дійшли рішення про виділення 3 100 000 грн. на доставку та монтаж обладнання для виробництва продукції, отже ці кошті розмістимо у Формі №1 «Баланс-Проект» за кодом 1125 «Дебіторська заборгованість за товари, послуги».

Виходячи з результатів запропонованих санаційних заходів щодо покращення фінансового стану ТОВ «ТНВ», розглянемо, як саме вплинуть запропоновані заходи на стан підприємства.

3.2 Стратегія формування розвитку підприємства на засадах фінансової безпеки

В умовах глобалізації світової економіки значно зростає вплив ризиків у фінансово-господарській діяльності підприємств, що у свою чергу актуалізує проблематику фінансової безпеки. Трансформаційні процеси завжди характеризуються надмірними ризиками та загрозами, у зв'язку з чим значна кількість підприємств має неналежний рівень захищеності свого майна та інтересів від впливу чинників внутрішнього і зовнішнього середовища.

Гостра проблема нестачі фінансових ресурсів для ведення бізнесу, нестабільна політико-економічна ситуація в державі, надзвичайно високий рівень конкуренції - всі ці обставити ставлять перед підприємством вимоги щодо створення ефективної системи формування і забезпечення фінансової безпеки підприємства. Тому побудова системи фінансової безпеки та створення умов для її забезпечення представляються одними з найбільш актуальних напрямів сучасної економічної науки [24, c. 54-57].

Зростання рівня ризику ведення бізнесу та ускладнення умов функціонування підприємств актуалізують питання формування інформаційно-аналітичного забезпечення фінансової безпеки підприємства.

В ринкових умовах господарювання важливе місце в забезпеченні економічної безпеки підприємства займає саме його фінансова складова, оскільки, в першу чергу, від наявності власних джерел фінансування, ефективності використання майна підприємства, його здатності вчасно розраховуватися з боргами залежить його фінансова безпека. Важливим елементом забезпечення фінансової безпеки підприємства є її інформаційно-аналітичне забезпечення.

Для розгляду впливу запропонованих санаційних заходів на структуру балансу, розглянемо Форму №1 «Баланс» підприємства ТОВ «ТНВ» на момент 31 грудня 2015 року та за його показниками розрахуємо матричну модель оцінки взаємозв'язку елементів фінансової рівноваги за ліквідністю та рентабельністю (табл. 3.5).

Таблиця 3.5

Форма №1 «Баланс» ТОВ «ТНВ» на 31 грудня 2015 року, тис. грн.

АКТИВ	Код рядка	На початок звітного року	На кінець звітного року
1	2	3	4
І. Необоротні активи
Основні засоби	1010	561,4	125,3
Довгострокові фінансові інвестиції	1030	0,9	0,9
Усього за розділом І	1095	562,3	126,2
ІІ. Оборотні активи
Запаси	1100	255,6	183,8
у тому числі готова продукція	1103	158,1	138,5
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	1125	87,3	87,3
Інша поточна дебіторська заборгованість	1155	54968,3	44283,2
Гроші та їх еквіваленти	1165	70,1	62,7
Інші оборотні активи	1190	477,9	-
Усього за розділом ІІ	1195	55859,2	44671,0
Баланс	1300	56421,5	44743,2
ПАСИВ
І. Власний капітал
Зареєстрований (пайовий) капітал	1400	239,2	239,2
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	1420	(22666,1)	(37188,2)
Неоплачений капітал	1425	-	-
Усього за розділом І	1495	(22426,9)	(36949)
ІІ. Довгострокові зобов'язання, цільове фінансування та забезпечення	1595	27077,8	30013,7
ІІІ. Поточні зобов'язання
Поточна кредиторська заборгованість за:
товари, роботи, послуги	1615	7668,2	6824,4
розрахунками з бюджетом	1620	1528	1605,5
розрахунками зі страхування	1625	4341,4	4992,5
розрахунками з оплати праці	1630	1936	325,9
Інші поточні зобов'язання	1690	36297	37930,2
Усього за розділом ІІІ	1695	51770,6	51678,5
Баланс	1900	56421,5	44743,2

* Складено автором

Для наглядності дослідження та оцінки взаємозв'язку індикаторів фінансової рівноваги та ефективності фінансового управління підприємством запропонована матрична модель (табл. 3.7), розрахунок якої побудований на основі «Балансу» ТОВ «ТНВ» за 31 грудня 2015 року.

Таблиця 3.6

Показники для розрахунку матричної моделі за даними Форми №1 «Баланс» станом на 31 грудня 2015 року

Абревіатура показника	Пояснення показника	Розмір показника за балансом (тис. грн.)
А	актив	44743,2
ДЗ	довгострокові зобов'язання	30013,7
КЗ	короткострокові зобов'язання	51678,5
ЧОК (ОА - КЗ)	чистий оборотний капітал	-7061,5
ОА	оборотні активи	44617,0
ПФП (З + НЗ + ГЗ + ДЗтр + КЗтр)	поточні фінансові потреби	7158,2
З	запаси	183,8
НЗ	незавершене виробництво	-
ДЗтр	дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	87,3
КЗтр	кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	6824,4
ГЗ	грошові засоби	62,7
СК	статутний капітал	239,2
ВК	власний капітал	(36949,0)
П	прибуток	(4919,2)

Матрична модель дозволяє досліджувати стан та визначити зони фінансової рівноваги. Так, в області фінансової рівноваги входять підприємства, які за результатами фінансово-економічної діяльності потрапляють в квадрат 1-9 матриці фінансової рівноваги, тобто виключаються стани кризи хоча б по одному типу фінансової рівноваги.

1. Абсолютна (ідеальна) фінансова рівновага (квадрат 1) досягається при ідеальному стані по першому та другому типам фінансової рівноваги.

2. Відносна фінансова рівновага (квадрати 2 та 3) передбачає що виконується умова оптимальності по одному типу фінансової рівноваги.

3. Потенційно можлива фінансова рівновага (квадрати 4, 5, 6) передбачає такі стани: станичну рівновагу за перспективною ліквідністю, ідеальний стан фінансової стійкості при назріванні кризи ліквідності, ідеальний стан ліквідності за фінансової нестійкості.

4. Балансуюча фінансова рівновага (квадрати 7 та 8) передбачає виконання умов перспективної фінансової стійкості у стані назрівання кризи платоспроможності та умов статичної рівноваги у стані фінансової нестабільності.

5. Нестійка фінансова рівновага (квадрати 9-12) характеризує поєднання стану фінансової нестійкості та назрівання кризи ліквідності.

6. Порушення фінансової рівноваги (квадрати 14-16) характеризує повний дисбаланс фінансової стійкості та стрімке наближення підприємства до стадії банкрутства [56, c. 178 - 182].

Використаємо наведенні дані у таблиці 3.6 для розрахунку таблиці 3.7 та роздивимося відповідність за умови матричної моделі.

Виходячи з таблиця 3.7, бачимо, що на підприємстві дуже складна ситуація, оскільки порівняння показників «Балансу» ТОВ «ТНВ» в умовах відповідності призвели до наступних результатів: підприємство «знаходиться» у квадратах 14 та 16, які характеризують ТОВ «ТНВ», як підприємство-банкрут, з присутнім високим ризиком неефективності реструктурізаційних заходів та націленістю на ліквідацію підприємства.

Про це свідчить такі умови відповідності:

· стан фінансової кризи (виконуються чотири умови з чотирьох);

· стан фінансової нестійкості та ризик збитковості ( виконується п'ять умов з дев'яти);

· криза фінансової стійкості та платоспроможності ( виконується дві умови з трьох).

За цими умовами робимо висновок, що фінансова безпека і потребує найскорішого відновлення, що дасть змогу підприємству відновити свою економічну діяльність.

Розглянувши сформовану ситуацію на підприємстві, застосуємо запропоновані нами санаційні заходи та відобразимо їх у Формі №1 «Баланс-Проект» (табл. 3.8).

За даними таблиці 3.8 спостерігаємо наступні зміни у структурі балансу: дооцінену вартість основних засобів, 14768 грн., відображаємо у «Основних засобах» активу балансу, а також у пасиві у графі «Додатковий капітал»; за умови інвестиційного договору, підприємство отримує 31300000 грн. на придбання обладнання для виробництва продукції («Основні засоби» + 31300000 грн.), 10600000 грн. на придбання матеріалів для виробництва продукції («Запаси» +10600000 грн.) та кошти на доставку і монтаж обладнання для виробництва продукції («Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» + 3100000 грн.). У зв'язку з цими змінами у активі балансу, відображаємо загальну суму інвестованих коштів у пасиві («Довгострокові зобов'язання, цільове фінансування та забезпечення» +45000000 грн.). Розмір дебіторської заборгованості зменшився на 2000000 грн. («Інша дебіторська заборгованість» (-20000000) грн.).

Таблиця 3.7

Матрична модель оцінки взаємозв'язку елементів фінансової рівноваги за ліквідністю та рентабельністю станом на 31 грудня 2015 року

Ситуації другої фінансової рівноваги	Ситуації першої фінансової рівноваги
Стан та умова відповідності	Ідеальний стан (А - ДЗ - КЗ > СК; ВК > СК; П > 0)	Стан статичної рівноваги (А - ДЗ - КЗ = СК; ВК = СК; П = 0)	Стан назрівання фінансової кризи (А - ДЗ - КЗ < СК; ВК < СК; П < 0; |П|< СК; |П| = СК)	Стан фінансової кризи (А - ДЗ - КЗ < СК ВК < СК; П < 0; |П| > СК)
Ідеальний стан (ЧОК > 0; ПФП < 0; ГЗ > 0)	1. Стійкий розвиток, рівновага за рентабельністю та ліквідністю	2. Просте відтворення, рівновага за ліквідністю	5. Збиткова діяльність, викликана необґрунтованим формуванням збиткових оборотних активів	10. Загроза банкротства, криза в управлінні активами
Стан перспективної ліквідності та фінансової стійкості (ЧОК > 0; ПФП > 0; ГЗ > 0; ЧОК > 0; ПФП > 0; ГЗ = 0)	3. Стійкий розвиток з перспективою зберігання вартості підприємства	4. Просте відтворення з можливими негативними наслідками у майбутньому	7. Збиткова діяльність с поглибленим розривом за показниками ліквідності	12. Перспектива банкротства
Стан фінансової нестійкості та ризик збитковості (ЧОК < 0; ПФП < 0; ГЗ > 0; ЧОК < 0; ПФП < 0; ГЗ = 0; ЧОК < 0; ПФП > 0; ГЗ > 0)	6. Агресивна політика формування короткострокових фінансових результатів з розривом за показниками ліквідності	8. Неефективне фінансове управління, ризик ліквідності та банкротства	9. Кризове становище, високий ризик ліквідності та банкротства	14. Направленість на банкротство, високий ризик неефективності реструктурізаційних заходів
Криза фінансової стійкості та платоспроможності (ЧОК < 0; ПФП > 0; ГЗ = 0)	11. Загроза банкротства, криза в управлінні активами	13. Кризове становище, високий ризик ліквідності та банкротства	15. Направленість на банкротство, високий ризик неефективності реструктурізаційних заходів	16. Націленість на ліквідацію підприємства

За її рахунок, теоретично покриваємо кошти у графі балансу «Довгострокові зобов'язання, цільове фінансування та забезпечення» +20000000 грн. За рахунок списаної кредиторської заборгованості, яка не була повернута власниками через арбітражний суд, зменшуємо розмір графи балансу «Непокритий збиток», оскільки непокрита кредиторська заборгованість відноситься до збитків підприємства («Інші поточні зобов'язання» (-15000000) грн.).

Таблиця 3.8

Форма №1 «Баланс-Проект» ТОВ «ТНВ»

АКТИВ	Код рядка	На кінець звітного року	Проект
І. Необоротні активи
Основні засоби	1010	125,3	31440
Довгострокові фінансові інвестиції	1030	0,9	0,9
Усього за розділом І	1095	126,2	31440,9
ІІ. Оборотні активи
Запаси	1100	183,8	10783,8
у тому числі готова продукція	1103	138,5	138,5
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	1125	87,3	3187,3
Інша поточна дебіторська заборгованість	1155	44283,2	24283,2
Гроші та їх еквіваленти	1165	62,7	62,7
Усього за розділом ІІ	1195	44671,0	38317
Баланс	1300	44743,2	69758
ПАСИВ
І. Власний капітал
Зареєстрований (пайовий) капітал	1400	239,2	239,2
Додатковий капітал	1410	-	14,8
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	1420	(37188,2)	(22188,2)
Усього за розділом І	1495	(36949)	(21934,2)
ІІ. Довгострокові зобов'язання, цільове фінансування та забезпечення	1595	30013,7	55013,7
ІІІ. Поточні зобов'язання
Поточна кредиторська заборгованість за:
товари, роботи, послуги	1615	6824,4	6824,4
розрахунками з бюджетом	1620	1605,5	1605,5
у тому числі з податку на прибуток	1621	-	-
розрахунками зі страхування	1625	4992,5	4992,5
розрахунками з оплати праці	1630	325,9	325,9
Інші поточні зобов'язання	1690	37930,2	22930,2
Усього за розділом ІІІ	1695	51678,5	36678,5
Баланс	1900	44743,2	69758

Використаємо наведенні дані у таблиці 3.9 для розрахунку таблиці 3.10 та роздивимося відповідність за умови матричної моделі.

Таблиця 3.9

Показники для розрахунку матричної моделі за даними Форми №1 «Баланс-Проект»

Абревіатура показника	Пояснення показника	Розмір показника за балансом (тис. грн.)
А	актив	69758
ДЗ	довгострокові зобов'язання	55013,7
КЗ	короткострокові зобов'язання	36678,5
ЧОК (ОА - КЗ)	чистий оборотний капітал	1638,5
ОА	оборотні активи	38317
ПФП (З + НЗ + ГЗ + ДЗтр + КЗтр)	поточні фінансові потреби	20857,9
З	запаси	10783,8
НЗ	незавершене виробництво	-
ДЗтр	дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	3187,3
КЗтр	кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	6824,4
ГЗ	грошові засоби	62,7
СК	статутний капітал	239,2
ВК	власний капітал	(21934,2)
П	прибуток	(4919,2)

Таблиця 3.10

Матрична модель оцінки взаємозв'язку елементів фінансової рівноваги за ліквідністю та рентабельністю за проектними даними

Ситуації другої фінансової рівноваги	Ситуації першої фінансової рівноваги
Стан та умова відповідності	Ідеальний стан (А - ДЗ - КЗ > СК; ВК > СК; П > 0)	Стан статичної рівноваги (А - ДЗ - КЗ = СК; ВК = СК; П = 0)	Стан назрівання фінансової кризи (А - ДЗ - КЗ < СК; ВК < СК; П < 0; |П|< СК; |П| = СК)	Стан фінансової кризи (А - ДЗ - КЗ < СК; ВК < СК; П < 0; |П| > СК)
Ідеальний стан (ЧОК > 0; ПФП < 0; ГЗ > 0)	1. Стійкий розвиток, рівновага за рентабельністю та ліквідністю	2. Просте відтворення, рівновага за ліквідністю	5. Збиткова діяльність, викликана необґрунтованим формуванням збиткових оборотних активів	10. Загроза банкротства, криза в управлінні активами
Стан перспективної ліквідності та фінансової стійкості (ЧОК > 0; ПФП > 0; ГЗ > 0; ЧОК > 0; ПФП > 0; ГЗ = 0)	3. Стійкий розвиток з перспективою зберігання вартості підприємства	4. Просте відтворення з можливими негативними наслідками у майбутньому	7. Збиткова діяльність с поглибленим розривом за показниками ліквідності	12. Перспектива банкротства
Стан фінансової нестійкості та ризик збитковості (ЧОК < 0; ПФП < 0; ГЗ > 0; ЧОК < 0; ПФП < 0; ГЗ = 0; ЧОК < 0; ПФП > 0; ГЗ > 0)	6. Агресивна політика формування короткострокових фінансових результатів з розривом за показниками ліквідності	8. Неефективне фінансове управління, ризик ліквідності та банкротства	9. Кризове становище, високий ризик ліквідності та банкротства	14. Направленість на банкротство, високий ризик неефективності реструктурізаційних заходів
Криза фінансової стійкості та платоспроможності (ЧОК < 0; ПФП > 0; ГЗ = 0)	11. Загроза банкротства, криза в управлінні активами	13. Кризове становище, високий ризик ліквідності та банкротства	15. Направленість на банкротство, високий ризик неефективності реструктурізаційних заходів	16. Націленість на ліквідацію підприємства

Беручі до уваги зміни за проектом у Формі №1 «Баланс», розрахуємо дані для умов відповідності матричної моделі та порівняємо їх з результатами розрахунку моделі наявного балансу підприємства.

Використаємо наведенні дані у «Баланс-Проект» для розрахунку таблиці 3.10 та роздивимося відповідність за умовами матричної моделі. Бачимо, що на підставі проведених санаційних заходів та реструктуризації балансу, ситуація на підприємстві набула певних позитивних змін: якщо до проведення антикризових заходів підприємство потрапляло під категорій підприємств з порушеною фінансовою рівновагою (квадрати 14 та 16), які характеризували ТОВ «ТНВ», як підприємство-банкрут, то за змінами, до яких привів проект, ТОВ «ТНВ» потрапило під категорію підприємств з нестійкою фінансовою рівновагою.

Про це свідчить виконання наступних умов станів матричної моделі:

· стан фінансової кризи (виконуються чотири умови з чотирьох);

· стан назрівання фінансової кризи ( виконуються чотири мови з п'яти);

· стан перспективної ліквідності та фінансової стійкості ( виконуються п'ять умов з шести).

Для точнішого аналізу порівняння результатів до запропонованих антикризових заходів та після їх проведення, розрахуємо ряд показників, які відносяться до інтегральної оцінки фінансового стану підприємства.

Система показників складається з коефіцієнтів ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності (таблиця 3.11).

Виходячи з даних таблиці 3.11, робимо наступні висновки: після проведення санаційних заходів коефіцієнт загальної ліквідності збільшиться на 0,18, що свідчить про підвищення здатності підприємства забезпечити свої короткострокові зобов'язання з найбільш легко реалізованої частини активів - оборотних коштів.

Це відбудеться внаслідок збільшення розміру оборотних активів та зменшення розміру поточних зобов'язань. Розмір коефіцієнту швидкої ліквідності зменшиться на 0,09 за рахунок збільшення розміру запасів підприємства, а також зменшення поточних зобов'язань. Коефіцієнт абсолютної ліквідності збільшиться на 0,0068. До цього призведе також зменшення розміру поточних зобов'язань за проектом.

Таблиця 3.11

Показники інтегральної оцінки фінансового стану ТОВ «ТНВ»

Показники	Рекомендоване значення	2015 рік	Проект	Абсолютне відхилення	Графічне зображення відхилення
Показники ліквідності
Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності)	1-2	0,86	1,04	+ 0,18
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,5-0,7	0,86	0,75	- 0,09
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,2-0,25	0,0012	0,002	+ 0,0068
Показники фінансової стійкості
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,4-0,5	-0,02	6,58	+ 6,56
Коефіцієнт забезпечення ВОК	0,4-0,5	-0,16	0,04	+ 0,2
Коефіцієнт співвідношення залучених та власних коштів	0,4-0,6	-2,2	-4,1	- 1,9
Показники ефективності використання ресурсів
Коефіцієнт рентабельності активів	-	-0,01	-0,085	- 0,075
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	-	0,17	0,17	-	-
Показники ділової активності
Коефіцієнт оборотності оборотного капіталу	-	0,006	0,007	+ 0,001
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	-	-0,01	-0,01	-	-

* Розраховано на основі власних розрахунків

Найсуттєвіше збільшення спостерігається за показником коефіцієнту маневреності власного капіталу - на 6,56. Цей ріст обумовлений підвищенням розміру запасів підприємства, збільшенням оборотних активів та зменшенням поточних зобов'язань. Коефіцієнт забезпечення власними оборотним капіталом збільшиться на 0,2. Розмір коефіцієнту співвідношення залучених та власних коштів зменшиться на 1,9 у зв'язку зі збільшенням поточних зобов'язань, а є від'ємним він тому що, проект призведе лише до збільшення суми власного капіталу, але через великий розмір непокритого збитку - показник залишиться негативним.

За проведеними дослідженнями та розрахунками бачимо, що відновлення фінансової безпеки підприємства ТОВ «ТНВ» починається з проведення антикризових заходів, які наведені вище.

Реалізація фінансової безпеки суб'єкта підприємництва потребує певного керування та організації. В основі такої організації має бути цільовий підхід щодо забезпечення основного призначення фінансової безпеки. З огляду на інтерпретацію фінансової безпеки як системи важелів, інструментів та способів функціонування суб'єкта підприємницької діяльності, що стало забезпечує його фінансові інтереси, останні можуть бути покладені в основу такої організації у якості мети, що має бути досягнута.

Отже, щоб усі перераховані заходи в кризових ситуаціях були впроваджені в дію і при цьому були отримані необхідні результати в стислі строки і з мінімальними ресурсами, необхідно вжити такі заходи:

1. Покращити якість інформації, адже забезпечення своєчасною, повною iнформацiєю на всіх етапах прийняття рішень успішно сприяє подоланню кризової ситуації.

2. Підвищити здатність швидкої реакцiї завдяки передбаченню кризової ситуацiї. Раптовість кризи i негативність її наслiдкiв вимагають вiд управлiнцiв термінового аналізу iнформацiї. Будь - якi виявлення симптомів кризової ситуації повиннi бути негайно розглянутi i своєчасно врахованi.

3. Здійснювати стратегічне планування. В умовах динамічно змінюваного середовища воно є найважливішим чинником стійкості й розвитку підприємства.

4. Формувати бюджет компанії. Планування витрат і передавання повноважень із управління витратами менеджерам підрозділів дозволить значно знизити витрати компанії.

5. Підвищити якість групових рішень, організувати обговорення проблем з урахуванням різних точок зору, щоб знизити ймовiрнiсть диктату лідера.

6. Організувати менеджерів у групи по подоланню кризи. Робота, яка ведеться для подолання кризи, вимагає напруженої роботи великої кiлькостi учасників найрiзноманiтнішого рівня i є важким завданням для керiвництва.

7. Проводити профілактику кризових ситуацій за такими напрямами: фінансово-господарська дiяльнiсть; культура управлiння фiрмою; iнновацiйна активність; моніторинг зовнiшнього i внутрішнього середовища фiрми i критерiї прийняття рiшень [37, c. 111- 114].

Виходячи з розрахунку запропонованих вище антикризових заходів, робимо високо, що у ТОВ «ТНВ» є гарні перспективи щодо виходу на рівень стабільної фінансово-економічної діяльності і беручи до уваги запропоновані заходи щодо посилення фінансової безпеки, підприємство може захистити себе від повернення до стану банкрутства.

Розділ 4

Охорона праці та безпека життєдіяльності

4.1 Нормативно-правова база з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях підприємства

Згідно Закону України «Про охорону праці» № 191-VIII від 12.02.2015 охорона праці - це система організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та інших обов`язкових для виконання підприємствами (організаціями) і їх посадовими особами підприємств, які направлені на забезпечення прав робітників і службовців на здоров`я і безпеку умов праці.

Відповідно до ст. 3 Конституції України і Закону «Про охорону праці» основним принципом державної політики є пріоритет життя і здоров'я робітників відносно будь-яких результатів виробничої діяльності [13].

Зростання якості та продуктивності праці відбувається за рахунок підвищення фонду робочого часу.

У своїй діяльності товариство з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку» (надалі ТОВ «ТНВ») м. Мелітополь, Мелітопольського району, Запорізької області, користується правовим забезпеченням, яке регулює держава. Згідно статті 27 «Документи, що належать до нормативно-правових актів з охорони праці» такими є правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання.

ТОВ «ТВН» м. Мелітополь, Мелітопольського району, керується наступними нормативно-правовими актами з охорони праці згідно «Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці» станом на 05.01.2015 р. (таблиця 4.1) [8, 11, 69].

Таблиця 4.1

Основні нормативно-правові акти, якими керується в своїй ТОВ «ТНВ» м. Мелітополь, Мелітопольського району в сфері охорони праці

Позначення нормативного акту	Назва нормативного акту	Призначення
НПАОП 0.00-1.28-10	Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин	Регулює правила поводження та розміщення електронно-обчислювального приладдя на підприємстві
НПАОП 0.00-1.51-88	Правила будови і безпечної експлуатації фреонових холодильних установок	Регулює порядок розміщення на експлуатації охолоджувальних пристроїв на основі фреону (холодильники, кондиціонери)
НПАОП 0.00-4.03-04	Положення про Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці	Визначає порядок ведення, доступу та використання даного реєстру
НПАОП 0.00-4.11-07	Типове положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці	Регламентує діяльність осіб, якім наймані працівники делегували повноваження щодо забезпечення охорони праці на підприємстві
НПАОП 0.00-4.12-05	Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці	Визначає, як необхідно проводити навчання персоналу і перевірку його знань з охорони праці
НПАОП 0.00-4.15-98	Положення про розробку інструкцій з охорони праці	Визначає основні моменти процесу розробки інструкцій з охорони праці на підприємстві
НПАОП 0.00-7.11-12	Загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників	Визначає основні вимоги, які пред'являються до роботодавців щодо забезпечення охорони праці на їх підприємствах
НПАОП 0.00-7.11-12	Загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників	Визначає основні вимоги, які пред'являються до роботодавців щодо забезпечення охорони праці на їх підприємствах
НПАОП 0.00-4.09-07	Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства	Визначає основні засади створення та повноважень комісії з охорони праці на підприємстві
НПАОП 0.00-4.14-94	Положення про опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці	Регулює порядок роботи щодо зміни державної нормативної бази з охорони праці
НПАОП 0.00-4.21-04	Типове положення про службу охорони праці	Дає визначення службі охорони праці, її основним повноваженням та обов'язкам на підприємстві

Крім того, ТОВ «ТНВ» м. Мелітополь, Мелітопольського району, Кодексом законів України про працю, який регулює взаємовідносини між роботодавцем та працівником (в тому числі і в питаннях безпеки праці); Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яке спричинило втрату працездатності», що регулює правила та порядок здійснення роботодавцем страхування робітників на випадок нещасного випадку при виконанні ним службових обов'язків; Законом України «Про пожежну безпеку»; внутрішнім «Положенням про організацію і проведення первинного та повторного інструктажів, а також пожежно-технічного мінімуму», «Положенням про стимулювання роботи з охорони праці на підприємстві», «Положенням про навчання з питань охорони праці працівників підприємства» [12,14].

Своєчасне дотримання вимогам нормативних актів підприємства не тільки допомагає бездоганно вести роботу підприємства, але й контролювати травматизм та професійну захворюваність в усіх підрозділах підприємства та вчасно приймати необхідні заходи щодо усунення їх причини.

4.2 Аналіз небезпечних факторів та ситуацій при виконанні виробничого процесу

Шкідливі умови праці - це умови праці, які характеризуються наявністю шкідливих виробничих чинників, перевищують гігієнічні нормативи і мають несприятливий вплив на організм працюючого підприємства і (чи) його потомство.

Сучасні інформаційні технології на сьогоднішній день розвиваються дуже швидко, що зумовлює зміни в організації діяльності будь-якої установи незалежно від сфери діяльності. В наш час майже все організації, підприємства та установи використовують у своїй роботі комп'ютерну техніку. Зручність доступу до інформації, ведення електронного документообігу, широкі можливості використання програмного забезпечення в роботі зумовлюють те, що ступінь виконання робіт, які здійснюються за використання комп'ютерної техніки, невпинно зростає. Це має багато позитивних моментів, як то: прискорення здійснення обчислювальних операцій, спрощення доступу до інформаційного зв'язку, зменшення використання паперових носіїв інформації, вивільнення робочого часу за рахунок перекладання функціональних операцій на програмне забезпечення тощо [69].