Фінансова безпека підприємства

Проте, технічний прогрес комп'ютерних технологій зумовлює й появу негативних факторів впливу на людину: при тривалій безперервній роботі перед монітором погіршується зір; через сидячий спосіб роботи з'являються проблеми із поставою, серцево-судинною системою; шкідливе електро-магнітне випромінювання та тепловіддача внутрішнього устаткування комп'ютера через спалення кисню в приміщенні негативно впливають на загальне самопочуття тощо.

Але, оскільки використання комп'ютерної техніки так міцно вкоренилося в нашому житті, відмовитись від неї вже просто неможливо та недоцільно. І тому для зменшення шкідливого впливу на людину негативних факторів при роботі з комп'ютерним устаткуванням необхідно дотримуватись законодавчо розроблених стандартів , правил та вимог при користуванні електронно-обчислювальними машинами [11].

Для створення оптимальних метеорологічних умов необхідно в першу чергу зменшити тепловиділення в джерелі, що частково передбачено при конструюванні. Крім цього, необхідно забезпечити певну площу і об'єм виробничого приміщення: між кожним робочим місцем повинен бути прохід шириною не менше 1 м, площа на одного працюючого складає 6 м2 і об'єм 19,5 м3. ЕОМ можуть бути розміщені таким чином, щоб теплові потоки від них не були направлені на оператора або його сусідів, обмежити кількість ЕОМ в одному приміщенні, не можна користуватися опалювальними системами, які розташовані на підлозі [13].

Для забезпечення нормованих мете реологічних умов використовують опалення, кондиціювання повітря і припливно-витяжну вентиляцію, та застосовують установки або прилади зволоження та штучної іонізації.

ТОВ «ТНВ» м. Мелітополь, Мелітопольського району, стан повітря робочої зони відповідає вимогам, оскільки діє справна система вентиляції та кондиціонування повітря, необхідна відстань між робочими місцями дотримується.

Приміщення для роботи з ВДТ повинні мати природне та штучне освітлення. Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ чи північний схід і забезпечувати коефіцієнт природною освітленості (КПО) не нижче ніж 1,5%.

Необхідно використовувати одностороннє бокове природне освітлення з площею світлових прорізів - 25% від площі підлоги. Віконні прорізи обладнують регульованими пристроями (жалюзі, завіски, зовнішні козирки), а робочі столи розміщують подалі від вікон і таким чином, щоб вікна були зліва від них.

Штучне освітлення в приміщеннях з робочими місцями, обладнаними ВДТ ЕОМ та ПЕОМ, має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення яскравістю 300 лк\м2. У виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях, у разі переважної роботи з документами, допускається застосування системи комбінованого освітлення (крім системи загального освітлення додатково встановлюються світильники місцевого освітлення) [13].

ТОВ «ТНВ» м. Мелітополь, Мелітопольського району виконуються необхідні нормативи з освітлення робочого місця, вікна виходять на північний схід, встановлені загальні та індивідуальні засоби освітлення.

В таблиці 4.2 приведені допустимі рівні шуму при роботі з ЕВМ та ВДТ. Оскільки за комп'ютерами на підприємстві працюють лише оператори комп'ютерного набору та оператори обробки інформації, для них визначені наступні нормативи рівнів шуму [7,8,69].

Таблиця 4.2

Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку, рівні звукового тиску в октавних смугах частот

Вид трудової діяльності, робочі місця	Рівні звукового тиску, дБ в октавних смугах із середньо геометричними частотами, Гц
	31,5	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000	Рівні звуку, еквівалентні рівні звуку дБА/дБАекв
Оператори в залах обробки інформації на ЕОМ та оператори комп'ютерного набору	96	83	74	68	63	60	57	55	54	65

Електробезпека - це система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Електробезпека будівель та приміщень, де розміщені робочі місця операторів, повинна відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Державного нагляду охорони праці від 09.01.98 N 4.

Все устаткування для їх обслуговування, ремонту та налагодження, електропроводи і кабелі мають відповідати електробезпеці зони за ПВЕ та мати апаратуру захисту від струму короткого замикання. Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях, де розміщені робочі місця операторів (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками з метою недопущення потрапляння працівника під напругу.

Лінії електромережі ВДТ, ЕОМ і ПЕОМ виконуються як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників (заземлення або занулення), причому площі перерізу нульового робочого і нульового захисного провідника повинні бути не меншими за площу перерізу фазового провідника [11, 12, 14].

На ТОВ «ТНВ» м. Мелітополь, Мелітопольського району можна порекомендувати покращити стан електробезпеки та замінити електропроводку на сучасну, встановити для кожного комп'ютеру пристрій аварійного живлення та встановити більшу кількість розеток, щоб зменшити навантаження на кожну одиницю.

4.3 Заходи безпеки праці при виконанні виробничих процесів

Якщо згадати, що в середньому робочий день офісного працівника складає 7-8 годин (як передбачено нормами Кодексу законів про працю України) при п'яти- або шестиденному робочому тижні, можна зробити висновок, наскільки багато часу доводиться проводити віч-на-віч з комп'ютером [64].

Перелік нормативно-правових актів, щодо безпеки роботи працівників з використанням комп'ютерів, а також хто і в якому обсягу має відповідати за порушення даних вимог , є досить широким. Так, обов'язки роботодавця щодо забезпечення працівникам комфортних та безпечних умов для здійснення роботи, а також права працівників на такі умови передбачено частиною 2 ст. 2 та ч. 1 ст. 21 КЗпП, а також ст. 13 Закону України «Про охорону праці». Даний закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Більшість актів у даній сфері становлять акти підзаконного рівня, а саме, численні правила, інструкції, державні санітарні правила і норми (ДСанПІН)тощо, якими врегульовуються окремі моменти щодо власне конструкції електронно-обчислювальної техніки, особливостей облаштування приміщень для роботи з нею та низки інших подібних вимог [12, 13].

На сьогодні до основних підзаконних актів у даній сфері можна віднести:

- Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду «Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин» від 26.03.2010 № 65;

- Примірну інструкцію з охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджену наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.09.2013 № 443.

Під час регламентованих перерв рекомендується виконувати комплекси вправ для очей, рук, хребта, поліпшення мозкового кровообігу тощо. Про виявлення несправності обладнання або інших факторів, які створюють загрозу для життя або здоров'я працівників, необхідно негайно інформувати свого безпосереднього керівника.

Залежно від джерел світла, освітлення буває таких видів:

· природним - створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу;

· штучним - створюється електричними джерелами світла;

· суміщеним - при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

4.4 Безпека в надзвичайних ситуаціях

Одне з головних завдань цивільного захисту на підприємстві - це проведення заходів, що спрямовані на підвищення стійкості об'єкту в НС природного і техногенного характеру.

У ТОВ «ТНВ» м. Мелітополь, Мелітопольського району основним небезпечним явищем потенційно може бути пожежа в приміщенні, оскільки основна робота проводиться саме там. Серед можливих небезпечних об'єктів, що можуть призвести до пожежі, безумовно, є електроприлади.

Характер роботи підприємства (а це, переважно, офісна робота) зумовлює інтенсивне використання комп'ютерів та освітлювальних пристроїв, які при тривалій роботі мають здатність до нагріву. Особливо актуальним це питання стає в спекотні періоди року, коли додатковий нагрів електроприладів зумовлюється високою температурою оточуючого повітря.

Через це підвищується ризик перегріву комп'ютера, розплавлення ізолюючих матеріалів на внутрішніх деталях та їх послідуючого займання.

Зважаючи на те, що розмір приміщення підприємства є невеликим, розповсюдження пожежі може статися надзвичайно швидко. Особливу небезпеку становить, крім того, токсичний ядучий дим, що утворюється внаслідок згоряння пластику на ізоляційних матеріалів проводки. Крім того, електроприладам властиве самозаймання внаслідок короткого замикання або стрибка напруги в електричній мережі. Ще одним фактором, що може сприяти розповсюдженню полум'я, є близьке знаходження від потенційних джерел займання стелажів із паперовою документацією та віконних занавісок, які здатні до швидкого займання [11, 14].

Зважаючи на це, в якості превентивних дій щодо запобігання пожежі в приміщенні підприємства внаслідок самозаймання електроприладів можна рекомендувати розташувати комп'ютери так, аби крізь вентиляційні отвори вільно циркулювало повітря, - наприклад, відсунути задню стінку системного блоку подалі від стіни а бокову не притуляти до стінок столу . Якщо ж навіть після цього нагрів системного блоку не зменшиться, варто звернутись до спеціалістів за встановленням додаткового охолоджуючого елементу всередині системного блоку. В літній же час особливо уважно варто стежити за вчасним видаленням накопиченого пилу з системного блоку, оскільки він погіршує тепловіддачу та затримує тепло на робочих деталях всередині системного блоку. Крім того, аби запобігти займанню комп'ютера через збій в електромережі, варто встановити портативні прилади безперервного живлення акумуляторного типу для кожного комп'ютера. Вони не займають багато місця, а в разі зникнення напруги або її різкого стрибка здатні захистити електроприлад від негативної дії такого явища та дають змогу безпечно звершити роботу комп'ютера. Також комп'ютер, розташований біля вікна, варто перемістити в інше місце або замінити занавіски на металеві жалюзі, аби запобігти пожежі внаслідок займання занавіски.

Оскільки використання одночасно великої кількості електроприладів супроводжується посиленням навантаження на електрокомунікації, їх перевантаження також здатне спричинити пожежу. Тому, аби убезпечити приміщення від пожежі внаслідок перевантаження електричної мережі, варто замінити внутрішньо офісні електричні кабелі на такі, що розраховані на 10 кВт потужності замість нинішніх 5, та провести заміну електрощитової з встановленням автоматичних реле аварійного відключення живлення при перевантаженні більше 10 кВт [8,69].

Відповідальність за проведення інструктажів та виконання вимог щодо протипожежної безпеки покладена на керівника підприємства згідно Закону «Про пожежну безпеку» та внутрішнього «Положення про організацію і проведення первинного та повторного інструктажів, а також пожежно-технічного мінімуму», розробленого на підприємстві [14].

Розділ 5

Нормативно-правове регулювання забезпечення фінансової безпеки підпрєимтсва

Правове регулювання підприємництва є загальною проблемою сучасного і майбутнього соціально-економічного життя країни.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку» (надалі ТОВ «ТНВ») має право здійснювати свою діяльність відповідно до предмету своєї діяльності, яка є частиною діяльності України і регулюється законами України та іншими прийнятими до них нормативно - правовими актами.

ТОВ «ТНВ» діє на підставі статуту, має відокремлене майно , самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, та інші необхідні реквізити. Адреса: м. Мелітополь, Каховське шосе 27, Мелітопольського району, Запорізької області.

Діяльність підприємств в Україні регулюється за допомогою господарського законодавства та законом України «Про господарські Товариства». Воно охоплює як господарські закони у власному значенні, так і інші нормативні акти з питань господарської життєдіяльності.

Зауважимо, ТОВ «ТНВ» у процесі своєї роботи використовує діючу законодавчу та нормативно-правову базу до якої входить:

1. Конституція України (яка, регулює законодавчу та нормативно - правову базу стосовно економічної та фінансової сфери країни, захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів.) [1];

2. Цивільний кодекс України (яким регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників);

3. Господарський кодекс України (який забезпечує зростання ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами) [5];

4. Кодекс законів про працю України (регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини) [6];

5. Податковий кодекс України (регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства) [9];

Основою ефективного розвитку підприємництва є забезпечення фінансової безпеки як основної складової економічної безпеки підприємства.

Питання державного регулювання та нормативно-правового забезпечення фінансової безпеки підприємств в Україні залишається недостатньо вирішеним питанням у ролі державного регулювання у забезпеченні фінансової безпеки, тобто у законодавстві України не існує чітко сформованого закону або постанови про фінансову безпеку підприємства, її формулювання можна вивести з різних законів, що торкаються фінансової діяльності підприємства [4].

У зв'язку із цим першочергового значення набуває забезпечення на підприємствах комплексної системи фінансової безпеки, яка стала б запорукою досягнення і підтримання найважливіших фінансових показників на рівні, необхідному для створення передумов ефективного функціонування в поточному та перспективному періодах.

Особливо гостро ця проблема виникає в ситуації, що пов'язана з підприємницьким ризиком, недобросовісною конкуренцією, а також слабкістю або відсутністю необхідної законодавчої бази діяльності суб'єктів господарювання. Побудова результативної системи фінансової безпеки підприємства можлива за умови вивчення правового поля, в якому функціонує підприємство. Отже, за сучасних умов правове регулювання безпеки підприємницької діяльності набуває важливого значення є актуальним питанням дослідження [2].

Правове забезпечення фінансової безпеки суб'єктів підприємництва на сьогоднішній день є складною і важливою проблемою, вирішення якої, у свою чергу, дасть можливість економічно розвиватися та фінансово стабілізуватися підприємствам. У зв'язку з цим, необхідно вивчити основи її забезпечення та критерії виявлення загроз, які можуть негативно вплинути на фінансово-економічне становище. Саме тому для вирішення цього питання важливого значення набуває правове забезпечення фінансової безпеки суб'єктів підприємництва в Україні [3].

Держава здійснює регулювання всього комплексу відносин, забезпечуючи необхідні умови для узгодження інтересів держави, регіону, підприємства й особи. Фінансова безпека підприємництва є структурною характеристикою проблем взаємоузгодження державного регулювання та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності й суспільства, оцінкою структурної збалансованості розвитку економіки . Отож держава повинна виступати координатором і регулятором забезпечення фінансової безпеки.

Визначальна роль держави в цьому контексті зумовлена, зокрема, наявністю в її органів державно-владних повноважень, головні з яких закріплено Конституцією України, що наділяють їх правом видавати юридичні акти, які є обов'язковими для виконання іншими суб'єктами права, у тому числі підприємствами, установами й організаціями (перш за все це стосується законів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів). Основними функціями держави в контексті регулювання питань фінансової безпеки суб`єктів підприємництва в Україні є: захист прав власності, забезпечення вільного підприємництва, стимулювання ділової активності, боротьба з монополістичними тенденціями, забезпечення законності та правопорядку в господарській сфері, регулюванні грошового обігу, зовнішньоекономічній діяльності. Окрім указаних вище функцій, пов`язаних з питаннями фінансової безпеки суб`єктів підприємництва, держава виконує ще ряд, а саме: сертифікацію, стандартизацію, патентування, квотування [10].

На сьогоднішній день в Україні немає окремого правового документа, який би регулював відносини між суб`єктами права по підношенню до захисту бізнесу від зазіхань, як з боку злочинних угруповань, так і з боку корумпованих владних структур. Тож норми права, які регулюють вказані відносини знаходяться в окремих Законах України та в підзаконних нормативних актах. І це, у свою чергу, негативно позначається на соціально-економічному становищі держави, підприємств.

Слід зазначити, що на міжнародному рівні є законодавчі акти, що регулюють певні питання, пов`язані з фінансової безпекою суб`єктів підприємництва. Так, одним з основоположних актів щодо банкрутства підприємств є Європейська конвенція Ї «Про деякі міжнародні аспекти банкрутства». Цей документ у випадку відкриття процедури банкрутства в одній з держав, що приєдналися до Конвенції, регулює такі аспекти:

· здійснення деяких повноважень конкурсного керівника відносно розпорядження майном боржника на території інших держав-учасниць Конвенції;

· відкриття вторинного банкрутства в інших державах-учасницях;

· передавання інформації кредиторам, які перебувають на території інших держав-учасниць, і порядок подання ними претензій до боржника.

Також цим документом пояснюються міжнародні аспекти відкриття справи про банкрутство, непрямої міжнародної компетенції, часткової оплати вимог кредиторів, багато уваги приділяється питанню вторинного банкрутства підприємств [1, 27].

Основою нормативно-правової бази регулювання фінансової безпеки суб'єктів підприємницької діяльності є Конституція України. Ґрунтуючись на основних засадах Конституції, уряд України будує державну політику.

Правові засади, які здійснюють опосередкований вплив на фінансову безпеку суб'єктів підприємництва, визначаються статтею 92 Конституції України, а саме: правовий режим власності; правові засади та гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання; засади зовнішньоекономічної діяльності і митної справи; організація державної статистики.

З метою системного підходу до захисту економічних інтересів у 1997 р. Верховною Радою України було прийнято Концепцію національної безпеки України. У прийнятій Концепції розглядаються основи національної безпеки України, об'єкти та принципи забезпечення національної безпеки, загрози національній безпеці, основні напрями державної політики національної безпеки України та система національної безпеки України. Звісно, ця концепція не здійснює прямого впливу на фінансову безпеку суб`єктів підприємництва, але опосередкований вплив має [10].

Зазначимо, що Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про основи національної безпеки України», який набрав чинності з 30 липня 2003 року. Окремо фінансову безпеку цей Закон не визначає. Однак наведено деякі складові фінансової безпеки суб`єктів підприємництва, а саме: критичний стан основних виробничих фондів у провідних галузях промисловості, агропромисловому комплексі [2].

Деякі аспекти, що стосуються фінансової безпеки суб`єктів підприємництва висвітлює Господарський кодекс України. Забезпечення фінансової безпеки держави, підприємства визначається V розділом Бюджетного кодексу України - «Контроль за дотриманням бюджетного законодавства та відповідальність за бюджетні правопорушення». Окремі питання регулювання фінансової безпеки підприємств висвітлені в Податковому кодексі України, прийнятому у грудні 2010 року. Переваги Податкового кодексу визначаються позитивними змінами таких індикаторів: створення умов для активізації підприємницької діяльності, зниження рівня корупції, здійснення реальних кроків на шляху становлення правової держави, ефективне використання коштів державного бюджету, що надійшли від сплати податків і зборів, раціоналізація структури державних видатків із метою збільшення обсягу державних інвестицій у людський капітал [9].

Суспільні відносини, пов'язані з забезпеченням безпеки бізнесу, регулюють Закони України: «Про цінні папери і фондову біржу», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», «Про інвестиційну діяльність», «Про підприємства в Україні» та ін. [3].

В Україні, на жаль, на сьогодні відсутні ґрунтовні законодавчі розробки, що регулюють фінансову безпеку підприємства. З існуючих законодавчих актів найбільше уваги приділяється питанням банкрутства підприємств. Нині з урахуванням усіх поправок та змін Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює умови, порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності-боржника або визнання його банкрутом і застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів. Цей закон дає визначення ряду термінів:

· неплатоспроможність;

· боржник;

· банкрутство;

· суб'єкт банкрутства (банкрут);

· кредитор;

· конкурсні кредитори;

· поточні кредитори;

· грошове зобов'язання;

· безспірні вимоги кредиторів;

· досудова санація;

· розпорядження майном боржника;

· розпорядник майна;

· санація;

· реструктуризація підприємства;

· керуючий санацією;

· арбітражний керуючий;

· мирова угода [3].

Адекватна протидія загрозам фінансовій безпеці суб'єктів підприємницької діяльності потребує від персоналу підприємства чи залучених фахівців спеціальних умінь та навичок. Понад це, є необхідність правової регламентації відповідної діяльності щодо захисту інтересів підприємства. Права та обов'язки служб безпеки суб'єктів господарювання не визначені ані на рівні закону, ані на рівні підзаконного нормативно-правового акта. Хоча відповідний законопроект (проект Закону про служби безпеки суб'єктів господарювання) зареєстровано у Верховній Раді від 30.03.2006 р. за № 9264, і спрямований на визначення правових, організаційних та управлінських основ функціонування служб безпеки су'єктів господарювання, порядку їх взаємодії з іншими суб'єктами, які здійснюють діяльність щодо убезпечення прав, обов'язків і гарантій служб безпеки у зв'язку із здійсненням цієї діяльності [10].

Проведені дослідження підтверджують, що на сьогодні в Україні фінансова безпека суб'єктів підприємництва недостатньо регулюється державою. Основними принципами забезпечення фінансової безпеки підприємства мають стати:

· первинність закону під час діяльності із забезпечення фінансової безпеки;

· необхідність розробки, прийняття і реалізації державної стратегії забезпечення фінансової безпеки;

· збалансованість фінансових інтересів особи, підприємства, держави;

· використання методології стратегічного планування для безпеки фінансово-кредитної сфери;

· необхідність постійного відстеження загроз фінансовій безпеці тощо [27, c. 231 -236].

На сьогодні в Україні фінансова безпека суб'єктів підприємництва недостатньо регулюється державою. Відсутні в необхідному обсязі відповідні законодавчі акти, що, звісно, негативно впливає на рівень фінансової безпеки підприємств.

Вважаємо за необхідне здійснити комплексну ревізію підходів, сформулювати цілісну та зрозумілу політику держави стосовно фінансової безпеки підприємства. Від так - розробити базові стратегічні документи та на цій основі систематизувати та реформувати увесь масив законодавства, державних програм, механізмів та інструментів державної підтримки та стимулювання розвитку захисту безпеки підприємств.

Висновки

фінансовий безпека банкрутство санація

В сучасних умовах переходу країни до ринкової економіки, одним з головних факторів забезпечення успішного фінансово-економічного розвитку підприємства є фінансова безпека. Своїм впливом на підприємство фінансова безпека забезпечує ведення стабільної економічної діяльності, зміцнення фінансового сектору підприємства, збереження фінансово-економічної структури підприємства від можливих або наявних внутрішніх та зовнішніх загроз, що можуть ускладнити діяльність та привести його до занепаду або банкротства.

1. Фінансова безпека підприємства представляє собою функціональну складову економічної безпеки підприємства, яка полягає у наявності такого його фінансового стану, для якого характерні такі ознаки, як: збалансованість та якість фінансових інструментів, технологій і послуг; стійкість до загроз; спрямованість на ефективний і сталий розвиток;здатність підприємства забезпечувати реалізацію фінансових інтересів та здатність швидко реагувати і адаптуватися під зміни в економічному середовищі.

До складу фінансових інструментів, що забезпечують фінансову безпеку підприємства та визначають його фінансові відносини можна віднести: платіжні інструменти (доручення, акредитив і ін.), кредитні інструменти (угоди про кредитування), депозитні інструменти (депозитні сертифікати, угоди), інвестиційні інструменти (акції), інструменти страхування.

2. Головною передумовою існування фінансової безпеки є наявність різного рівня та форм загроз, що можуть дестабілізувати економічну діяльність підприємства. Рівень фінансової безпеки характеризує здатність підприємства протистояти її загрозам або усувати збитки від негативних впливів на різноманітні аспекти безпеки. Під загрозою фінансовій безпеці розуміють потенційні або реальні дії фізичних чи юридичних осіб, що порушують стан захищеності суб'єкта підприємницької діяльності та здатні призвести до припинення його діяльності або до фінансових й інших втрат.

Умови забезпечення фінансової безпеки підприємства включають в себе наступні завдання: високий ступінь гармонізації й узгодження фінансових інтересів підприємства з інтересами оточуючого середовища та інтересами його персоналу; наявність на підприємстві стійкої до загроз фінансової системи, яка спроможна забезпечувати реалізацію: фінансових інтересів, місії і завдань; збалансованість і комплексність фінансових інструментів і технологій,які використовуються на підприємстві; постійний і динамічний розвиток фінансової системи (підсистеми) підприємства.

3. Напрями проведення оцінки фінансової безпеки підприємств є індивідуальними - їх необхідно вести шляхом відбору необхідних для конкретного суб'єкта фінансових коефіцієнтів та побудови інтегрального зведеного показника, який може бути покладено в основу подальшого оцінювання рівня фінансової безпеки підприємства. Для оцінювання стану фінансової безпеки на конкретних підприємствах можуть бути застосовані не всі використовувані показники, а лише ті, які найбільш точно відповідають поставленим вимогам та у найбільшій мірі відображають результати фінансово-господарської діяльності підприємства і, по можливості, не суперечать один одному.

Практичне застосування оцінки фінансової безпеки дозволить отримувати об'єктивну інформацію щодо фінансового стану підприємств та визначати конкретні напрямки підвищення рівня їх фінансової безпеки.

4. Товариство з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку» створено шляхом об'єднання майна та підприємницької діяльності засновників. Предметом діяльності підприємства є:

* виробництво заготовок з чавунного, сталевого литва та литва легких металів до легкових автомобілів та іншої техніки, запасних частин до них, товарі народного вжитку та іншої продукції;

* виробництво та реалізація технологічного обладнання та продукції виробничо-технічного призначення;

5. Проведений горизонтальний аналіз показав, що за період з 2013 по 2015 рік динаміка структури активів має тенденцію до спаду.

У структурі зобов'язань ТОВ «ТНВ» відбулися наступні зміни: розмір нерозподіленого прибутку, у нашому випадку - збитку, зменшився на 12539 тис. грн., розмір довгострокових кредитів банків збільшився на 6371,6 тис. грн.., розмір кредиторської заборгованості, зменшився на 35355,3 тис. грн.

На основі аналізу складу та обсягу фінансових ресурсів робимо наступні висновки: протягом досліджуваного періоду показники власних фінансових ресурсів були від'ємними. Це свідчить про те, що підприємство не має власних ресурсів для відновлення і подальшого ведення стабільної економічної діяльності. Розмір позикових та залучених фінансових ресурсів свідчить про те, що підприємство існувало лише за рахунок цих ресурсів, що є вкрай негативним. На момент 2015 року розмір позикових коштів склав 51679 тис. грн., що на 43100 тис. грн. менше, ніж у 2011 році. Це свідчить про те, що підприємство зменшило обсяги кредитів для погашення своїх термінових зобов'язань. Розмір залучених фінансових ресурсів збільшився і на момент 2015 року склав 30013,7 тис. грн.

Розмір загального коефіцієнту покриття протягом досліджуваного періоду, за винятком 2014 року, був нижче нормованого показника (0,66-0,86). Це свідчить, що на кожну гривню короткострокових зобов'язань припадає лише від 0,66 грн. до 0,86 грн.

Розмір показника коефіцієнту швидкої ліквідності свідчить про те, що у підприємства достатньо власних оборотних коштів для продовження подальшої господарської діяльності; розмір коефіцієнта платоспроможності свідчить дозволяє судити про те, що підприємство дуже сильно залежить від зовнішніх джерел фінансування, і з кожним роком ситуація погіршувалася. На момент 2015 року розмір показника був менший за нормативне значення на 1,31 та нижчий, ніж показник 2011 року на 0,35.

За розрахованими даними аналізу ділової активності робимо наступні висновки, щодо показників ділової активності ТОВ «ТНВ»: показник коефіцієнту оборотності активів, за досліджуваний період, зменшився з 0,58 до 0,006, що свідчить про зниження, майже зупинення, оборотності сукупного капіталу підприємства; коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості зменшився на 0,65; коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості на момент 2015 року склав 0,02; коефіцієнт оборотності матеріальних запасів збільшився на 9,94; показник фондовіддачі стрімко знизився протягом досліджуваного періоду, що свідчить про неефективне використання підприємством основних засобів.

Аналіз показників рентабельності ТОВ «ТВН» свідчить, що рентабельність активів підприємства на момент 2011 та 2015 року залишилася незмінною, але розмір показника свідчить про неефективне використання активів підприємства; коефіцієнт рентабельності власного капіталу, у 2015 році є меншим від нормативу та свідчить про неефективність вкладання засобів у підприємство.

6. З метою запобігання банкрутству та визначення симптомів фінансової кризи треба провести економічний аналіз діяльності суб'єкта господарювання за якомога триваліший період часу його фінансування, визначити негативні та позитивні фактори ділової активності, внутрішніх і зовнішніх чинників економічної нестабільності, повноти реалізації економічного потенціалу.

Проаналізувавши результати розрахунків усіх чотирьох моделей банкрутства обраних для аналізу ТОВ «ТНВ», бачимо, що кожною з них фактичне значення характеризує поганий фінансовий стан підприємства і відповідно ймовірність банкрутства досліджуваного підприємства.

7. За результати проведення дооцінки, бачимо, що за кожним окремим обраним видом основних засобів, вдалося отримати суму дооцінки, що позитивно вплине на структуру активу проектованого баланс підприємства.

Динаміка розміру дебіторської заборгованості, свідчить про початок повернення заборгованості досліджуваному підприємству змінювався несуттєво, що є для підприємства дуже позитивним, оскільки за рахунок такої великої дебіторської заборгованості можна погасити власні довгострокові або короткострокові зобов'язання. Це, в свою чергу, підштовхне підприємство до початку відновлення своєї діяльності та виходу із, так званої, зони банкрутства.

За даними інвестиційного договору, бачимо, що підприємство отримує 31 300 000 грн. на закупівлю нового обладнання для виробництва продукції; виділення 10 600 000 грн. на придбання матеріалів для виробництва продукції; виділення 3 100 000 грн. на доставку та монтаж обладнання для виробництва продукції.

8. Матрична модель дозволяє досліджувати стан та визначити зони фінансової рівноваги. Так, в області фінансової рівноваги входять підприємства, які за результатами фінансово-економічної діяльності потрапляють в квадрат 1-9 матриці фінансової рівноваги, тобто виключаються стани кризи хоча б по одному типу фінансової рівноваги.

Підприємство «знаходиться» у квадратах 14 та 16, які характеризують ТОВ «ТНВ», як підприємство-банкрут, з присутнім високим ризиком неефективності реструктурізаційних заходів та націленістю на ліквідацію підприємства. Про це свідчить такі умови відповідності: стан фінансової кризи (виконуються чотири умови з чотирьох); стан фінансової нестійкості та ризик збитковості (виконується п'ять умов з дев'яти); криза фінансової стійкості та платоспроможності (виконується дві умови з трьох).

Виходячи з даних матричної моделі за «Баланс-Проектом», бачимо, що на підставі проведених санаційних заходів та реструктуризації балансу, ситуація на підприємстві набула певних позитивних змін: якщо до проведення антикризових заходів підприємство потрапляло під категорію підприємств з порушеною фінансовою рівновагою (квадрати 14 та 16), які характеризували ТОВ «ТНВ», як підприємство-банкрут, то за змінами, до яких привів проект, ТОВ «ТНВ» потрапило під категорію підприємств з нестійкою фінансовою рівновагою. Про це свідчить виконання наступних умов станів матричної моделі: стан фінансової кризи (виконуються чотири умови з чотирьох), стан назрівання фінансової кризи (виконуються чотири мови з п'яти), стан перспективної ліквідності та фінансової стійкості (виконуються п'ять умов з шести).

9. Реалізація фінансової безпеки суб'єкта підприємництва потребує певного керування та організації. В основі такої організації має бути цільовий підхід щодо забезпечення основного призначення фінансової безпеки. З огляду на інтерпретацію фінансової безпеки як системи важелів, інструментів та способів функціонування суб'єкта підприємницької діяльності, що стало забезпечує його фінансові інтереси, останні можуть бути покладені в основу такої організації у якості мети, що має бути досягнута за допомогою: покращення якості інформації, адже забезпечення своєчасною, повною iнформацiєю сприяє подоланню кризової ситуації; підвищення здатності швидкої реакцiї завдяки передбаченню кризової ситуацiї; здійснення стратегічне планування; формування бюджет компанії; підвищення якість групових рішень, організувати обговорення проблем з урахуванням різних точок зору, щоб знизити ймовiрнiсть диктату лідера; організування менеджерів у групи по подоланню кризи та проведення профілактики кризових ситуацій за такими напрямами: фінансово-господарська дiяльнiсть; моніторинг зовнiшнього i внутрішнього середовища фiрми.

Список використаних джерел

1. Конституція України: Закон вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР - [Електронний ресурс] - http://www. zakon.rada.gov.ua.

2. Закон України «Про основи національної безпеки України»: від 19.06.2003 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zeda.zakon.ua). № 984-IV-ВР. - К., 2003.

3. Закон України « Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом » № 1499-IV: станом на 17 лютого 2013 р. (зі змінами) - [Електронний ресурс] - http://www. zakon.rada.gov.ua.

4. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 р. № 2542-III - [Електронний ресурс] - http://www. zakon.rada.gov.ua

5. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436- IV (Редакція станом на 03.02.2013) - [Електронний ресурс] - http://www.rada.gov.ua.

6. Кодекс законів про працю України // Затверджується Законом № 322-VIII від 10.12.71 ВВР, 1971, додаток до № 50, ст. 375;

7. НАПБ А.01.001-2004. Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні: наказ МНС України від 30.12.2014 N 1417 [Електронний ресурс] / МНС України // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/

8. НПАОП 40.1-1.21-98. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів: наказ Мінпраці України від 09.01.1998 № 4 [Електронний ресурс] / Мінпраці України // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0093-98

9. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VІ. - [Електронний ресурс] - http://www.rada.gov.ua.

10. Постанова Верховної Ради України від 18.07.1995 р. № 532-95-п « Про Концепцію (основи державної політики) національної безпеки України».

11. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин (НПАОП 0.00-1.28-10): наказ Держгірпромнагляду від 26.03.2010 р. № 65 [Електронний ресурс] / Держгірпромнагляд України // Режим доступу: http://document.ua/

12. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-XIV (редакція від 01.01.2011): Закон України [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14/

13. Про охорону праці: закон України від 21.11.2002 р. № 229-IV [Електронний ресурс] / Верховна Рада України // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2694-12/page/

14. Про пожежну безпеку: Закон України від 17.12.1993 № 3745-XII

15. Амосов О. Ю. Фінансова безпека підприємства в сучасних умовах: теоретичний аспект/ О. Ю. Амосов// Проблеми економіки. ? 2011. ? № 4. ? С. 76-80.

16. Ареф'єва О. В. Реструктуризація системи управління фін.ресурсами підприємства / О. В. Ареф'єва // Актуальні проблеми економіки. ? 2001. - № 11-12. - С. 17-26.

17. Ареф'єва О.В. Наукові основи формування економічної безпеки підприємств // Недержавна система безпеки підприємства як суб'єкт національної безпеки України. - К.: Видавництво Європейського університету, 2001. - 480 с.

18. Барановський О.І. Фінансова безпека: монографія. Інститут економічного прогнозування/ О.І. Барановський. - К. : Фенікс, 1999. - 338 с.

19. Бердар М.К. Забезпечення фінансової безпеки суб'єктів підприємництва / М. Бердар // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Економіка. - 2011. - № 124/125. - С. 73-76.

20. Блажевич О. Г. Фінансова безпека підприємств: визначення мінімально необхідного рівня / О. Г. Блажевич // Науковий вісник: Фінанси. Банки. Інвестиції. ? 2010. ? № 3. ? С. 25-31.

21. Бланк І. А. Управління фінансовою безпекою підприємства / І. А. Бланк. - К.: Ніка-Центр, Ельга, 2006. - 776 с.

22. Бондаренко Є. К. Визначення стану фінансової безпеки підприємств сфери матеріального виробництва/ Є. К. Бондаренко// Молодіжний науковий вісник УАБС НБУ. ? 2012. ? № 2. ? С. 113-122.

23. Ванькович Д.Р. Роль фінансової безпеки підприємства в управлінні його фінансовими ресурсами // Актуальні проблеми економіки перехідного періоду. - 1999. - Вип. 4. - С. 131 - 135.

24. Варналій З.С. Економічна безпека: [навчальний посібник]. / за ред. З.С. Варналія. - К.: Знання, 2009. - 647 с.

25. Васильців Т. Г. Фінансова безпека підприємства: місце в системі економічної безпеки та пріоритети посилення на посткризовому етапі розвитку економіки/ Т. Г. Васильців, О. Р. Ярошко// Науковий вісник НЛТУ. ? 2011. ? № 21. ? С. 132-136.

26. Васильців Т. Г. Фінансово-економічна безпека підприємств України: стратегія та механізми забезпечення: монографія / Васильців Т. Г., Волошин В. І., Бойкевич О. Р., Каркавчук В. В., [за ред. Т.Г. Васильціва]. - Львів: ВИДАВНИЦТВО, 2012. -386 с.

27. Вихристюк О. С. Нормативно-правове забезпечення регулювання економічної безпеки підприємств. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/npmaup/2010_2/pdf_files/

28. Воробйов Ю.М. Фінансовий механізм у системі управління підприємством/ Ю. М. Воробйов// Вісник КНУ: Зб. наук. праць. Серія «Економіка». - 2004. - Вип. 71. - С. 5-9.

29. Воробйов Ю.М. Фінансова безпека будівельних підприємств : монографія / Воробйов Ю.М., Воробйова О.І., Блажевич О.Г. - Сімферополь : ВД «АРІАЛ», 2013. - 180 с.

30. Глущевський В. В. Методологічні основи концепції управління ризиками підприємницької діяльності / В. В. Глущевський // Фінанси України. - 2009. ? № 10. - С. 116-124.

31. Горячева К.С. Фінансова безпека підприємства. Сутність та місце в системі економічної безпеки / Горячева К.С.// Економіст. - 2003.- №8.- С.65-67.

32. Горячева К.С. Формування механізму забезпечення фінансової безпеки підприємства / К.С. Горячева // Менеджер. - 2004 . - №2 (28). - С. 96-103.

33. Гривківська О. В. Теоретичні підходи до визначення фінансової безпеки сільського господарства / О. В. Гривківська// Формування ринкових відносин в Україні. ? 2010. ? № 4. ? С. 160-162.

34. Гривківська О.В. Забезпечення фінансової безпеки сільського господарства / О.В. Гривківська - Тернопіль: Астон, 2012. - 340 с.

35. Гринюк Н.А. Методичні підходи до обґрунтування індикаторів оцінки рівня фінансової безпеки підприємництва / Н.А. Гринюк // Проблеми науки.- 2008. - №6. - С. 35-40.

36. Гукова А.В. Управління підприємством: фінансові та інвестиційні рішення. / А.В. Гукова, І.Д. Анікіна // Курс лекцій для бакалаврів. Навчальний посібник. - К. : КВІЦ, 2007. - 478 с.

37. Гусєв В. С. Економіка і організація безпеки господарюючих суб'єктів / В. С. Гусєв. - СПб. : ВД «Зачарований мандрівник», 2001. - 224 c.

38. Демченко І.В. Фінансова безпека суб'єктів господарювання: сутність та умови виникнення / І.В. Демченко // Науковий вісник: фінанси, банки, інвестиції. - 2010. - №1 (6). - c. 35-38.

39. Донець Л.І., Ващенко Н.В. Економічна безпека підприємства / Л.І. Донець, Н.В. Ващенко. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 240 с.

40. Економіка підприємства: підруч. / [М. Г. Грещак, В. М. Колот, А. П. Налівайко та ін .; за заг. ред. С. Ф. Покропивного]. - [2-ге вид., перероб. та доп.]. - К .: КНЕУ, 2000. - 528 с.

41. Євдокимов Ф.І. Узагальнююча оцінка фінансової складової рівня економічної безпеки підприємства / Ф. І. Євдокимов, О. В. Мізіна, О. О. Бородіна // Економічні праці ДонНТУ. - Донецьк: Вид-во ДонНТУ, 2002. -Вип. 47.-С. 6-12.- (Серія економічна).

42. Єпіфанов А. О. Фінансова безпека підприємств і банківських установ [Текст] : Ф59 монографія / за заг. редакцією д-ра екон. наук, проф. А. О. Єпіфанова, // А. О. Єпіфанов, О. Л. Пластун, В. С. Домбровський та ін. - Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”,2009. - 295 с.

43. Єрмошенко М.М. Фінансова безпека держави: національні інтереси, реальні загрози, стратегія забезпечення / М.М. Єрмошенко. - К.: Видавничий центр КНТЕУ, 2001. - 310 с.

44. Журавка О.С., Бондаренко Є.К. Теоретичні аспекти формування системи фінансової безпеки підприємства / О.С. Журавка, Є.К. Бондаренко // Всеукраїнський науково-виробничий журнал Інноваційна економіка. - 2012. - № 4. - С. 234-236.

45. Забродський В. А. Власність, економічна безпека і держава / В. А. Забродський, М.О.Кизим//Економічнакібернетика.-2000.-№3-4. - С. 58-63.

46. Захаров О. І. Організація та управління економічною безпекою суб'єктів господарської діяльності: Навч. посіб. / О. І. Захаров, П. Я. Пригунов. ? К., 2008. ? 257 с.

47. Іванов А. Економічна безпека підприємства / А. Іванов, В. Шликов. - М., 1995. - 265 с.

48. Іванюта Т. М. Економічна безпека підприємства: навч. посіб. / Т. М. Іванюта, А. О. Заїчковській. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 256 с.

49. Картузов Є. П. Визначення фінансової безпеки підприємства: поняття, зміст, значення і функціональні аспекти / Є. П. Картузов // Актуальні проблеми економіки. - 2012. - № 8. - С. 172-181.

50. Квятківський Ю. В. Критерії оцінки фінансової безпеки суб'єктів аграрної сфери/ Ю. В. Квятківський// Економіка АПК. ? 2009. ? № 11. ? С. 70 - 74.

51. Кириченко О. А. Вплив інфляційних процесів на фінансову безпеку підприємства / О. А. Кириченко, Ю. Г. Кім // Економіка та держава. - 2009. - № 1. - С. 32 - 36.

52. Кириченко О.А. Вдосконалення управління фінансовою безпекою підприємств в умовах фінансової кризи / О.А. Кириченко // Финансовые рынки и ценные бумаги. - 2009. - №16. - С. 22 - 28.

53. Клейнер Г. Б. Підприємство в нестабільному економічному середовищі: ризики, стратегії, безпека / Г. Б. Клейнер, В. Л. Тамбовцев, Р. М. Качалов. - М.: Економіка, 1997. - 226 с.

54. Козак Л.С. Концептуальні та методичні засади формування механізму забезпечення фінансової безпеки підприємства / Л.С. Козак, І.В.Багровецька // Економіка і управління. - 2008. - №13. - С.97-101.

55. Козаченко А. В. Економічна безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення / А. В. Козаченко, В. П. Пономарьов, А. Н. Ляшенко. - К.: Лібра, 2003. - 280 с.

56. Костирко Л.А. Діагностика потенціалу фінансово-економічної стійкості підприємства: Монографія / Л.А. Костирко. - 2-ге вид., перероб. і доп. - Х.: Фактор, 2008. - 336 с.

57. Кудрицька Ж.В. Cистема управління фінансовою безпекою підприємства. [Електронний ресурс] / Ж.В.Кудрицька // Ефективна економіка. 2012. №1. Режим доступу до журналу: http://www.economy.nayka.com.ua

58. Кудрицька Ж. В. Управління фінансовою безпекою підприємств при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності [Електронний ресурс] / Ж. В. Кудрицька, В. В. Здоровцев // Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія : Економіка. - 2011. - Вип. 10. - С. 143-150.

59. Кульпінський С. В. Роль фінансової безпеки України в поглибленні інтеграційних стосунків з європейськими країнами / С. В. Кульпінський // Фінансова консультація. - 2000. - № 5. - С. 34-38.

60. Куцик В. І. Суть і аналіз фінансово-економічного стану підприємства в сучасних умовах [Текст] / В. І.Куцик, Н. В. Борисенко // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України : зб. наук.-техн. пр. - Львів : НЛТУ України, 2009. - Вип. 19.13. - С. 274-277.

61. Куцик В. І. Фінансова безпека підприємства як самостійний об'єкт управління: проблеми забезпечення [Текст] / В. І. Куцик, А. І. Бартиш // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України : зб. наук.-техн. пр. - Львів, 2011. - Вип. 21.4. - С. 250-254.

62. Кучеренко О.О. Фінансова безпека в системі економічної безпеки підприємства / О.О. Кучеренко // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми та перспективи розвитку підприємництва» 14-15 грудня 2007р.- Харків: ХНАДУ, 2007. - Ч.1. - с. 52-54.

63. Лаврова Ю. В. Фінансова безпека підприємства: класифікація загроз / Ю. Лаврова: Економічний аналіз. - 2011. - № 9, Ч 2. - С. 274-277.

64. Ліцензійні умови провадження страхової діяльності: Розпорядження ДФП від 28.08.2003 № 40 [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0805-03/

65. Матвійчук Л. О. Структура системи фінансової безпеки в управлінні підприємством/ Л. О. Матвійчук // Вісник Хмельницького національного університету. ? 2010. ? № 6, T. 3. - С. 194-197.

66. Міщенко С. М. Система забезпечення економічної безпеки організації: Автореф. дис. / Канд. екон. наук: 08.00.05 «Економіка та управління народним господарством» / Сергій Миколайович Міщенко; [Донський гос.техн.ун-т]. - Ростов н / Д: - 2004. - 197 с.

67. Мойсеєнко І.П., Марченко О.М. Управління фінансово-економічною безпекою підприємства : навч. посібник. - Львів, 2011. - 380 с.

68. Мунтіян В.І. Економічна безпека України / В.І. Мунтіян. - К. : КВІЦ, 1999. - 464 с.

69. Наказ Міністерства доходів і зборів України «Про затвердження Примірної інструкції з охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин» від 5.09.2013 № 443 - Режим доступу: http://minrd.gov.ua/data/normativ/000/000/62827/Prim_rna_nstrukts_ya.doc;

70. Папехін Р.С. Фактори фінансової стійкості і безпеки підприємств / Р. С.Папехін // Автореф. дис. канд. екон. наук: Волгоградський державний університет. - В.: ВДУ, 2007. - 16 с.

71. Пономаренко О. Е. Теоретичні аспекти фінансової безпеки підприємств / О. Е. Пономаренко. - Економіка розвитку. - 2010. - №1 (53) - С. 77-80.

72. Сорокіна О.М. Зміст дефініції «фінансова безпека»/ О.М.Сорокіна // Торгівля і ринок України - 2009. - Вип.28.Т.3. - с.270-274.

73. Терещенко О.О. Антикризове фінансове управління на підприєм-стві: монографія / О.О. Терещенко. - К.: КНЕУ, 2008. - 272 с.

74. Терещенко С.І. Моделі оцінки платоспроможності підприємств / С.І. Терещенко // Фінанси України. - 2001. - № 7. - С. 69-74.

75. Чібісова І.В. Механізм забезпечення фінансової безпеки підприємства / І.В. Чібісова, Є.М. Івашина // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ppei/2011_31/Chibis.pdf

76. Шлемко В.Т. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення: монографія / В.Т. Шлемко. - К.: НІСД, 1997. - 144 с.

Размещено на Allbest.ru