Аналіз основних техніко-економічних показників виробничої діяльності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МПБП «ФІРМА ВЛАДИСЛАВ»

1.1 Аналіз основних техніко-економічних показників

Аналіз техніко-економічних показників - це характеристика основних показників виробничої діяльності підприємства, основним завданням якого є задоволення потреб покупців у визначеній продукції, а так само одержання прибутку. Рівень прибутку залежить від обсягів виробництва і реалізації продукції, продуктивності праці і рівня витрат на виробництво [3, с.160].

Техніко-економічний аналіз проводять технічні служби підприємства. Об'єктом аналізу є технічні процеси, що використовуються для виробництва продукції із заданими властивостями та пов'язані з цим матеріальні, трудові й фінансові витрати, а його предметом - причинно-наслідкові зв'язки, що є результатом взаємодії технічних та економічних процесів.

Мета техніко-економічного аналізу - оптимізація способів і форм створення конкурентоздатної продукції з мінімальними витратами на її виробництво.

Аналіз основних техніко-економічних показників проведемо за даними таблиці 2.1, які свідчать про те, що обсяг виробленої продукції у 2011 році порівняно з 2009 роком зменшився на 9975,9 тис.грн., що складає 83,5%, але в порівнянні з 2010 роком цей показник збільшився на 20021,8тис.грн., або на 65,5% за рахунок збільшення обсягів реалізації. В 2011 році чистий доход від реалізації продукції збільшився проти 2010 року на 1823,1тис.грн. (+13,8%). Ці зміни призвели до зменшення збитковості підприємства (рис.2.1). У зв'язку зі змінами виробництва на 16719,1тис.грн. знизилась у 2010 році і собівартість реалізованої продукції, але у 2011 році вона зросла на 2226,4тис.грн. і складала 119,3%.

Таблиця 1.1

Основні техніко-економічні показники фінансово-господарської діяльності підприємства за 2009-2011 р.р.

Найменування показника	2009р.	2010 р.	Відхилення 2010р. до 2009р.	2011р.	Відхилення2011р. до 2010р.	Відхилення 2011р. до 2009р.
			±	%		±	%	±	%
Обсяг виробленої продукції в порівняних цінах, тис.грн.	60542,2	30544,5	-29997,7	50,5	50566,3	+20021,8	165,5	-9975,9	83,5
Обсяг реалізації продукції, тис.грн.	43737,8	23830,9	-19906,9	54,5	43767,1	+19936,2	183,7	+29,3	100,1
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис.грн.	37510,7	13242,0	-24268,7	35,3	15065,1	+1823,1	113,8	-22445,6	40,2
Собівартість реалізованої продукції, тис.грн.	28280,5	11561,4	-16719,1	40,9	13787,8	+2226,4	119,3	-14492,7	48,8
Балансовий прибуток (збиток), тис.грн.	316,3	559,5	+243,2	176,9	1035,2	+475,7	185,0	+718,9	327,3
Середньосписочна чисельність, осіб	766	579	-187	75,6	428	-151	73,9	-338	55,9
Фонд оплати праці, тис.грн.	2153,0	1348,7	-804,3	62,6	1250,7	-98	92,7	-902,3	58,1
Середньомісячна заробітна плата, грн.	422,2	538,8	+116,6	127,6	720,5	+181,7	133,7	+298,3	170,7
Чистий прибуток, тис.грн.	309,5	243,2	-66,3	78,6	475,7	+232,5	195,6	+166,2	153,7

Рисунок 1.1 - Графіки обсягу виробництва та реалізації продукції за 2009-2011 рр.

Значно знизилась середньосписочна чисельність працюючих: у 2010 році вона дорівнювала 579осіб, що на 24,4% менш, ніж у 2009 році; у 2011 році - 428 осіб, що на 44,1% менш, ніж у 2009 році. Фонд оплати праці знизився у 2011 році на 902,3тис.грн., або 58,1% проти 2009 року та на 98тис.грн. або 92,7% проти 2010 року.

Протягом 2009-2011 р.р. середньомісячна заробітна плата збільшилася на 65,1тис.грн.

У 2009 році підприємство отримало ряд інвестицій, які дозволили автоматизувати процес виробництва, як наслідок знадобилось різке скорочення штату працівників, багато місць придбали тимчасовий характер і були виключені зі штату. Завдяки цим нововведенням балансовий прибуток збільшився на 232,5тис.грн.

Проведемо більш детальний аналіз випуску продукції, чисельності працюючих, заробітної плати, рентабельності окремих видів продукції.

1.2 Аналіз виробництва та реалізації продукції

Метою аналізу виробництва та реалізації продукції є виявлення резервів збільшення обсягів реалізації продукції порівняно з конкурентами, розширення частки ринку при максимальному використанні виробничих потужностей і, як результат, - збільшення прибутку підприємства. Одним із етапів проведення економічного аналізу є оцінка обсягів і структури виробництва продукції. Даний етап проведення аналізу розпочинається з оцінки виконання плану (прогнозу) виробництва та реалізації за звітний період, що проводиться шляхом порівняння фактичних даних за 2008-2010 роки. Обсяг виробництва продукції виражений у вартісних вимірниках.

При оцінці виконання планів випуску або реалізації продукції виражених в вартості повинна бути забезпечена відповідність планових (базових) і фактичних показників. При зміні оптових цін на реалізовану продукцію планові показники перераховують по нових цінах.

Якщо план реалізації продукції за поставками не виконується, хоча би за однієї позиції, то за діючим законодавством при оцінці виконання плану реалізації перевиконання плану по іншим договорам не враховується, а суми недопоставок продукції знімаються з плану [2, с.77].

В цьому випадку виконання плану реалізації продукції можна виразити формулою:

РПО =

де РПп - плановий об'єм реалізації продукції, тис.грн.;

РП-сума недопоставок продукції за окремими договорами, тис.грн.

Наявність нереалізованої продукції приводить до створення наднормативних запасів і затриманню обертання обігових коштів підприємства.

Таблиця 1.2 - Обсяги виробництва продукції

Обсяги виробництва, тис. грн.	Відхилення
2009р.	2010р.	Звітний період 2011р.	Від плану	2010р.	2011р.
		план	факт	+/-	%	+/-	%	+/-	%
60542,2	30544,5	50000	50566,3	+566,3	101,1	-29997,7	50,5	-9975,9	83,5

Таблиця 1.3 - Обсяги виробництва і реалізації продукції, тис.грн.

Показник	2009р.	2010р.	2011р.
	план (база)	факт	%	план (база)	факт	%	план (база)	факт	%
1.Виконання плану випуску продукції	60000	60542,2	100,9	350600	30544,5	87,3	50000	50566,3	101,1
2.Виконання плану реалізації продукції	55400	43737,8	78,9	305700	23830,9	78,1	50000	43767,1	87,5

Аналіз випуску і реалізації продукції показав, що у 2009 році випуск продукції перевищив плановий показник на 0,9%, так як підприємство готувалося до оновлення технології, плановий показник був нижче за можливий. План по реалізації продукції виконаний лише на 78,9%.

В 2010 році спостерігається зниження планових показників, що було спровоковано відмовою від співпраці багатьох споживачів із-за надто високої ціни на продукцію. План з виробництва продукції в цьому році виконаний лише на 87,3%, а план реалізації - на 78,1%, тому що висока конкуренція не дала змогу підприємству виконати план реалізації продукції.

В 2011 році набирає оберту виробництво продукції, збільшується її випуск і виконання плану за цим показником складає 101,1%, план з виробництва продукції перевиконано на 566,3тис.грн. Збільшення попиту на продукцію підприємства призвело до виконання плану реалізації на 87,5%.

Темпи обсягів виробництва і реалізації продукції можна побачити на рисунку 2.2 та рисунку 2.3.



Рисунок 1.2 - Виконання плану випуску продукції МПБП «фірма Владислав», тис.грн.

Рисунок 1.3 - Виконання плану реалізації продукції МПБП «фірма Владислав», тис.грн.

1.3 Аналіз собівартості продукції і витрат на виробництво

Витрати виробництва - це сукупність витрат в грошовій формі на виробництво і реалізацію продукції, на торгівельні, посередницькі та фінансові операції, інші види невиробничої діяльності.

За характером належності витрат до певних організаційно - технологічних процесів виділяють: а)витрати, пов'язані з процесом виробництва продукції; б)витрати, пов'язані з процесом збуту продукції; в)валові витрати, що об'єднують у собі всі види виробничих витрат підприємства.

За характером залежності витрат від зміни обсягу виробництва і реалізації товарів вони поділяються на змінні і постійні.

За характером віднесення на певні результати господарської діяльності (або конкретні види продукції) витрати поділяються на прямі та непрямі, які потребують подальшого поділу. В свою чергу, непрямі витрати, пов'язані з виробничою діяльністю підприємства, поділяються на загально виробничі (що формуються на рівні окремих виробничих підрозділів) та загальногосподарські (що формуються на рівні підприємства в цілому).

За конкретними видами витрати поділяються на окремі статті, сукупність яких становить їх номенклатуру.

Виробничі витрати, віднесені на одиницю виготовленої продукції характеризують собівартість продукції. Собівартість - це всі витрати, що несе підприємство на виробництво продукції. Від його рівня залежать фінансові результати діяльності підприємства, його рентабельність, темпи розширеного відтворення, фінансовий стан у цілому. Аналіз собівартості продукції дозволяє виявити динаміку її зміни, визначити вплив чинників на її зміни і дати оцінку роботи підприємства по зниженню витрат на виробництво, тому аналіз собівартості продукції має особливе значення.

Проведемо аналіз витрат на виробництво продукції на підприємстві за 2009-2011 р.р. за даними таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 - Склад та структура витрат на виробництво продукції

Найменува-ння показника	Сума, тис.грн.	Структура витрат, %	Відхилення2011р. до 2009р.	Відхилення2011р. до 2010р.
	2009р.	2010р.	2011р.	2009р	2010р	2011р	±	%	±	%
Матеріальні витрати	24125,1	6279,8	10178,2	53,4	46,46	67,24	-13946,9	-57,81	+3898,4	+62,1
Витрати на оплату праці	2153	1348,7	1250,7	4,76	9,98	8,26	-902,3	-41,9	-98	-7,3
Відрахування на соціальні заходи	829,5	423,4	413,7	1,83	3,13	2,73	-415,8	-50,13	-9,7	-2,29
Амортизація	581,0	385,2	494,3	1,28	2,85	3,26	-86,7	-14,9	+109,1	+28,3
Інші витрати	17506,4	5080,1	2803,1	38,73	37,58	18,51	-14703,3	-83,99	-2277	-44,8
Повна собівартість	45195	13517,2	15140	100	100	100	-30055	-66,5	+1622,8	+12,0

З наведених даних можна зробити висновок, що собівартість продукції була найменшою у 2010 році. У наступному 2011 році вона зросла на 1622,8 тис.грн. за рахунок того, що за цей період змінилися ціни на пальне, сировину, матеріали.

В порівнянні з 2009 роком у 2011 році сума витрат на виробництво продукції значно зменшилася у зв'язку зі скорочуванням обсягів виробництва. У 2010 році значно зменшилася питома вага матеріальних витрат, вона склала 46,46 % проти 53,4% у 2008 році, але в 2011 році спостерігається її зростання до 67,24%. В 2010 році також зросла питома вага витрат на заробітну плату, перш за все це пов'язано з ростом прожиткового мінімуму, але в 2011 році спостерігається зменшення цього показника. Найбільш істотними є зміни інших витрат за період, який аналізуємо. Протягом 2009-2011 років відбувається поступовий ріст у структурі витрат на амортизацію з 1,28% до 3,26%.

Структура витрат на виробництво продукції зображена на рис.1.4.-2009р., рис.1.5.-2010р., рис.1.6.-2011р.

Рисунок 1.4 - Склад та структури витрат на виробництво продукції за 2009 рік



Рисунок 1.5 - Склад та структури витрат на виробництво продукції за 2010 рік

Рисунок 1.6 - Склад та структури витрат на виробництво продукції за 2011 рік

Одним із важливих показників собівартості продукції є показник витрат на 1гривню товарної продукції, що розраховується відношенням суми витрат на виробництво продукції до вартості виробленої продукції в діючих цінах:

Кз = В /ВП

де В - повні витрати на виробництво і реалізацію продукції, тис.грн.;

ВП - вартість виробленої продукції в діючих цінах, тис.грн.

За даними таблиці 2.5 розрахуємо рівень фактичних витрат на 1грн. товарної продукції способом ланцюгових підстанов:

Рвф2009р. = 45195/ 60542,2 = 0,75;

Рвф2010р. = 13517,2/ 30544,5 = 0,44;

Рвф2011р. = 15140/ 50566,3 = 0,3

Таблиця 1.5 - Вихідні дані для розрахунку витрат на 1грн. товарної продукції, тис.грн.

Рік	Обсяг товарної продукції	Собівартість продукції
2009	60542,2	45195
2010	30544,5	13517,2
2011	50566,3	15140

За проведених розрахунків бачимо, що у 2011 році рівень витрат на 1 грн. товарної продукції зменшився у порівнянні з 2009 роком на 0,45 грн.

Зробимо розрахунок цього показника за елементами витрат і зведемо дані в таблицю 2.6.

За наведеними даними можна зробити висновок, що в порівнянні з 2009 роком у 2010 році показник витрат на 1грн. товарної продукції зменшився на 0,10 грн. Зниження відбулося по матеріальних витратах на 0,19 грн., по інших витратах відбулося збільшення на 0,09 грн., за іншими показниками змін не спостерігається.

Таблиця 1.6 - Витрати на 1 грн. реалізованої продукції

Показник	2009р.	2010р.	2011р.
1.Обсяг виробленої продукції в порівняльних цінах, тис.грн.	60542,2	30544,5	50566,3
2.Повна собівартість товарної продукції, тис.грн.	45195	13517,2	15140
3.Витрати на 1 грн. товарної продукції, всього, грн.	0,75	0,44	0,3
В тому числі:
матеріальні витрати	0,40	0,21	0,20
витрати на оплату праці	0,04	0,04	0,02
відрахування на соціальні заходи	0,01	0,01	0,01
амортизація	0,01	0,01	0,01
інші витрати	0,29	0,17	0,06

У порівнянні з 2010 роком у 2011 році показник витрат на 1грн. товарної продукції зменшився на 0,14 грн. Зменшення відбулося за трьома елементами витрат, у тому числі по матеріальних витратах на 0,01 грн., витратах на оплату праці - на 0,02 грн., інших витратах - на 0,11 грн. Змін по витратах на амортизацію не спостерігається.

1.4 Аналіз ефективності використання основних фондів підприємства

Майно підприємства складають виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Основну роль у складі майна підприємства займають основні фонди (ОФ).

ОФ - це матеріальні активи, які підприємство створює з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання яких більше 1 року або операційного циклу, якщо він більше року.

До основних фондів відносяться засоби виробництва, які служать протягом тривалого періоду, переносять свою вартість на виготовлення продукції поступово, частинами, протягом терміну служби і володіють значною вартістю за одиницю.

До основних фондів відносяться засоби виробництва, які служать протягом тривалого періоду, переносять свою вартість на виготовлення продукції поступово, частинами, протягом терміну служби і володіють значною вартістю за одиницю.

Основні фонди, залежно від ступеня їх участі в процесі розширеного відтворення, підрозділяються на виробничих і невиробничих.

Основними виробничими фондами називаються ті засоби виробництва, які безпосередньо функціонують у сфері виробництва і протягом багатьох виробничих циклів, зберігаючи натуральну форму, переносять свою вартість на готовий продукт поступово, за мірою зносу.

Основними невиробничими фондами називаються ті фонди, які не беруть участь безпосередньо в процесі виробництва і призначені для обслуговування потреб житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, освіти, науки, культури і так далі

Основні невиробничі фонди - це ті фонди, які не беруть участь безпосередньо в процесі виробництва і призначені для обслуговування потреб житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, освіти, науки, культури і так далі

По використанню основні фонди діляться на тих, що діють, запасні і недіючі (законсервовані), по приналежності - на власних і орендованих.

Власні - це основні фонди, що належать даному підприємству. Орендованими ж називаються основні фонди, отримані в тимчасове користування (оренду) від інших підприємств (організацій).

Оцінка основних фондів - це грошовий вираз їх вартості. Застосовуються три види їх оцінки: первинна, відновна і залишкова вартість основних засобів.

Первинна вартість основних засобів - вартість, що складається з витрат по їх зведенню (споруді) або придбанню, включаючи витрати по їх доставці і установці, а також інші витрати, необхідні для доведення даного об'єкту до стану готовності до експлуатації за призначенням.

Аналіз стану і використання основних фондів підприємства МПБП «фірма Владислав» за 2009 - 2011 рік передбачає оцінку показників технічного стану:

- коефіцієнт зносу,

- коефіцієнт придатності,

- коефіцієнт оновлення,

- коефіцієнт вибуття,

- фондовіддача основних засобів.

Дані для аналізу стану і використання основних фондів надано у вигляді таблиці 1.7.

Таблиця 1.7 - Дані для аналізу стану і використання основних фондів підприємства, тис.грн.

Показники	Умовне позначення	2009 рік	2010 рік	2011 рік
Первісна вартість основних засобів:
- на початок року		4882,2	6328,6	8051,6
- введено		1446,4	1924,1	1805,3
- вибуло		-	201,1	-
- на кінець року		6328,6	8051,6	9856,9
Знос основних засобів:
- на початок року		302,4	864,1	1234,7
- на кінець року		864,1	1234,7	1720,7
Виручка від реалізації	В	43737,8	23830,9	43767,1

Детальний аналіз стану і використання основних фондів підприємства передбачає розрахунок деяких показників.

Коефіцієнт зносу - це показник зносу основних фондів, який вказує на частку втраченої основними фондами частини вартості у загальному розмірі їх первісної вартості тарозраховується за формулою:

 =

де - коефіцієнт зносу;

- розмір зносу основних фондів, тис.грн.;

- первісна вартість основних фондів на початок звітного року,тис. грн.

= = 0,064

= = 0,14;

= = 0,15

Коефіцієнт придатності характеризує долю вартості основних фондів, списану на витрати в попередніх періодах, у її первісній вартості:

= 1 -

= 1 - 0,06 = 0,94;

= 1 - 0,14 = 0,86;

= 1 - 0,15 = 0,85

Коефіцієнт оновлення визначає частку, яку становлять нові основні засоби від існуючих на кінець звітного періоду основних засобів:

=

де - коефіцієнт оновлення;

- вартість введених ОФ за звітний рік,тис.грн.;

- первісна вартість ОФ на кінець звітного року,тис. грн.

= = 0,23;

= = 0,24;

= = 0,18

Коефіцієнт вибуття визначає частину основних засобів, з якими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула на протязі звітного періоду:

=

де - коефіцієнт вибуття;

- вартість вибулих основних фондів за звітний рік,тис.грн.;

- первісна вартість основних фондів на початок звітного року,тис.грн.

= = 0;

= = 0,03;

= = 0

Фондовіддача основних фондів характеризує ефективність використання основних фондів:

Ф =

де Ф - фондовіддача основних фондів;

В - виручка від реалізації, тис.грн.

 = = 7,8 грн/грн.,

= = 3,31 грн/грн.,

= = 4,88 грн/грн

Розраховані значення коефіцієнтів використання основних фондів надано у вигляді таблиці 1.8.

Таблиця 1.8- Показники використання основних фондів

Показники	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Нормативні значення
Коефіцієнт зносу	0,06	0,14	0,15	зменшення
Коефіцієнт придатності	0,94	0,86	0,85	-
Коефіцієнт оновлення	0,23	0,24	0,18	-
Коефіцієнт вибуття	-	0,03	-	-
Фондовіддача ОФ, грн./грн	7,8	3,31	4,88	збільшення

Аналіз даних таблиці 2.8 дає можливість зробити висновок про те, що протягом аналізуємого періоду у зв'язку із зростанням розміру зносу основних засобів з 302,4 до 1720,7 тис.грн. збільшується розмір коефіцієнту зносу з 0,06 до 0,15, тобто на 0,09. Розмір коефіцієнта придатності основних фондів протягом аналізуємого періоду зменшується з 0,94 до 0,85, тобто на 0,09. Це говорить про те, що протягом 2009 - 2011 роки розмір придатних основних фондів складає 85% у загальному розмірі їх первісної вартості.

Значення коефіцієнта оновлення за 2009 - 2011 роки дорівнюється 0,23 за 2009 рік, 0,24 за 2010 рік та 0,18 за 2011 рік. Протягом 2011 року було введено основних фондів на суму 1805,3 тис.грн., що складає 18 % у загальному розмірі їх первісної вартості.

1.5 Аналіз заробітної плати і продуктивності праці

Аналіз праці і заробітної платні складається з аналізу чисельності працівників, аналізу продуктивності праці й оплати праці працівників.

Основними завданнями аналізу є:

а) розрахунок чисельності персоналу, плинності кадрів, утрат робочого часу;

б) розрахунок досягнутого рівня і темпів росту продуктивності праці;

в) розрахунок приросту випуску продукції за рахунок росту продуктивності праці.

Аналіз чисельності проводять окремо по промислово-виробничому і невиробничому персоналу, причому аналіз промислово-виробничого персоналу виконується за категоріями працівників. Укомплектованість підприємства працівниками розраховується співвідношенням фактичної середньої чисельності окремих категорій працівників з відповідним періодом минулого року і перебування абсолютних відхилень. Дані для розрахунків зведемо в таблицю 1.9.

Таблиця 1.9 - Динаміка чисельності працівників за 2009-2011 рр.

Показник	2009р.	2010р.	2011р.	Відхилення 2009р. до 2010р	Відхилення 2010р. до 2011р.
				+/-	%	+/-	%
Персонал всього, осіб	766	579	428	-187	75,6	-151	73,9
у тому числі ПВП, осіб	766	579	428	-187	75,6	-151	73,9
з них:
-робітники, осіб	710	532	400	-178	74,9	-132	75,2
-керуючі та службовці, осіб	54	45	26	-9	83,3	-19	57,8
-МОП, осіб	2	2	2	-	-	-	-

Дані розрахунки свідчать про те, що за 2010 рік чисельність на підприємстві знизилась на 187 осіб, у тому числі за рахунок зниження ПВП на 187 осіб, з них робітників - 178 осіб (25,1%), керуючих і службовців - 9 (16,7%). У цілому в 2010 році чисельність знизилася на 24,4%. В 2011 році також спостерігається скорочення штату працівників на 151 особу у зв'язку з реорганізацією підприємства.

Для аналізу плинності кадрів розрахуємо такі показники:

Коефіцієнт прийому (Кпр) - відношення числа прийнятих (ПЧП) до загальної чисельності працівників (ЗЧП) у відповідному періоді:

де ПЧП - кількість прийнятих осіб;

ЗЧП - загальна чисельність працівників, осіб

Розрахуємо коефіцієнт прийому:

Кпр2009р = 0,12;

Кпр2010р = 0,07;

Кпр2011р = 0,06

Коефіцієнт вибуття (Квиб) - відношення числа вибулих працівників (ВЧП) за рік до середньосписочної чисельності (СЧ):

де ВЧП - кількість вибулих працівників, осіб;

СЧ - середньосписочна чисельність, осіб

Розрахуємо коефіцієнт вибуття:

Квиб2009р = 0,11;

Квиб2010р = 0,14;

Квиб2011р = 0,25

Коефіцієнт плинності (Кпл) - відношення числа працівників вибулих через невиправдані причини і за власним бажанням (ВЧПнп), за порушення трудової дисципліни до середньосписочної чисельності (СЧ):

де ВЧПнп - кількість працівників вибулих через невиправдані причини і за власним бажанням, осіб

Розрахуємо коефіцієнт плинності:

Кпл2009р = 0,15;

Кпл2010р = 0,09;

Кпл2011р = 0,19

Результати розрахунків надамо у вигляді таблиці 1.10.

Таблиця 1.10 - Аналіз плинності кадрів

Показник	2009 р.	2010 р.	2011 р.
1.Коефіцієнт прийому	0,12	0,07	0,06
2.Коефіцієнт вибуття	0,11	0,14	0,25
3.Коефіцієнт плинності	0,15	0,09	0,19

За даними таблиці бачимо, що за 2010 рік в порівнянні з 2009 роком коефіцієнти прийому і плинності кадрів знизилися відповідно на 0,07 і 0,09 за рахунок зменшення кількості працівників, які звільнилися, що привело і до зменшення кількості працівників, що надійшли.

А в 2011 році коефіцієнти плинності і вибуття значно збільшилися, а коефіцієнт прийому - навпаки значно зменшився. Такі зміни, насамперед, викликані очікуванням великих змін у зв'язку з новим керівництвом заводу і в наступному році планується набір кадрів.

Продуктивність праці є одним з основних показників, що безпосередньо впливає на результат діяльності підприємства.

На продуктивність праці впливають дві групи чинників: виробничо-технічні і соціальні. Для аналізу виробничо-технічних чинників проведемо наступні розрахунки відповідно до звітності підприємства за 2008-2010роки.

Розрахуємо середньорічну продуктивність праці (РПП) як відношення обсягу випуску продукції (Q) до чисельності персоналу (ЧП):

де Q - обсяг випуску продукції тис.грн.;

ЧП - чисельність персоналу, осіб

РПП2009р = 79,0 тис.грн./ос;

РПП2010р = 52,8 тис.грн./ос;

РПП2011р = 118,1 тис.грн./ос

Розрахуємо середньоденну продуктивність праці (ДПП) як відношення обсягу випуску продукції (Q) до середньосписочної чисельності (СЧ) і кількості відпрацьованих днів (Т):

де Т - кількість відпрацьованих днів

ДПП2009р = 30,1грн./день;

ДПП2010р = 20,1грн./день;

ДПП2011р = 45,8грн./день

За результатами розрахунків можна зробити наступні висновки: за 2010 рік середньорічна продуктивність праці зменшилась на 26,2тис.грн., а в 2011 році навпаки збільшилась на 65,3тис.грн. Аналогічно змінилася середньоденна продуктивність праці з урахуванням відпрацьованих днів.

Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві й аналіз рівня продуктивності праці необхідно розглядати в тісному зв'язку з оплатою праці. З ростом продуктивності праці створюються реальні умови для підвищення рівня її оплати, тому при аналізі визначається, чи не було допущено перевитрат по фонду оплати праці, якщо продуктивність не змінилася. Проведемо аналіз витрат на заробітну плату за 2009-2011 роки за даними таблиці 1.11.

Таблиця 1.11- Аналіз використання фонду заробітної плати

Показник	2009р.	2010р.	2011р.	Відхилення 2009р. до 2010р.	Відхилення 2010р. до 2011р.
				+/-	%	+/-	%
1.Фонд заробітної плати, тис.грн.	2153,0	1348,7	1250,7	-804,3	62,6	-98	92,7
2.Питома вага витрат на заробітну плату в собівартості, %	7,6	11,7	9,1	+4,1	153,9	-2,6	77,8
3.Чисельність персоналу, осіб	766	579	428	-187	75,6	-151	73,9
4.Середньомісячна з/плата, грн.	422,2	538,8	720,5	+116,6	127,6	+181,7	133,7

Дані таблиці 2.11 свідчать про те, що за 2009-2010 роки відбулося зменшення фонду заробітної плати на 804,3тис.грн., за 2010-2011 роки- на 98 тис.грн. за рахунок зменшення числа працюючих на 187 осіб в 2010 році, і на 151 особу в 2011 році.

Розмір середньої заробітної плати протягом 2009 - 2010 роки збільшився на 116,6 грн., а протягом 2010 - 2011 роки на 181,7 гривень. Зростання розміру середньої заробітної плати відбулося із - за зростання загального розміру фонду оплати праці та зменшення чисельності персоналу протягом аналізує мого періоду з 766 осіб до 428 осіб, тобто, на 338 осіб. Економія за рахунок скорочення чисельності працівників перекрила додаткові витрати по середній заробітній платні.

1.6 Аналіз рентабельності продукції

Так само одним з основних показників діяльності підприємства є рентабельність продукції.

Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямків діяльності, окупність витрат і т.п.

Вони більш повно, чим прибуток, відбивають остаточні результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами.

Їх використовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці і ціноутворенні.

Рентабельність продажу визначаємо за формулою:

Rnродажів =

де ЧП - чистий прибуток підприємства, тис.грн.;

ЧД - чистий доход (виручка від реалізації продукції), тис.грн.

Rnродажів 09 = 309,5 :37510,7 * 100= 0,8%;

Rnродажів 10 = 243,2 : 13242 * 100= 1,8%;

Rnродажів 11 = 475,7 :15065,1 * 100= 3,2%

Рентабельність продукції показує, який прибуток одержує підприємство від випуску продукції. Вона визначається як співвідношення чистого прибутку від реалізації до собівартості продукції виробленої у відповідному періоді:

Rnродукції =

де Сп,р - собівартість реалізованої продукції, тис.грн.

де Сп - собівартість виробленої продукції, тис.грн.

Визначаємо рентабельність реалізованої продукції:

Rnродукції реалізованої 09 = 309,5 :28280,5 * 100= 1,1%;

Rnродукції реалізованої 10= 243,2 :11561,4 * 100= 2,1%;

Rnродукції реалізованої 11= 475,7 :13787,8 * 100= 3,5%

Визначаємо рентабельність виробленої продукції:

Rnродукції 09 = 309,5 : 45195 * 100= 0,68%;

Rnродукції 10= 243,2 : 13517,2 * 100= 1,8%;

Rnродукції 11= 475,7 : 15140 * 100= 3,14%

Значення показників рентабельності надано в таблиці 1.12.

Таблиця 1.12 - Показники рентабельності по підприємству,%

Назва показника	Позначення	2009р.	2010р.	2011р.
Рентабельність продажу	Rпродажу	0,8	1,8	3,2
Рентабельність реалізованої продукції	Rпродукції реалізованої	1,1	2,1	3,5
Рентабельність виробленої продукції	R продукції	0,68	1,8	3,14

Аналіз даних таблиці 2.12 дає підставу для наступних висновків. Значення показника рентабельності протягом аналізує мого періоду змінюється від 0,8% до 3,2%. На зростання показника рентабельності має вплив зростання протягом 2009 - 2011 роки розміру чистого прибутку, отриманого в результаті реалізації продукції. Основним чинником який впливає на рентабельність - це висока собівартість виробленої продукції. Для успішної роботи підприємству необхідно розробити заходи щодо зниження собівартості продукції, або переглянути ціни на продукцію, тобто проводити більш сприятливу цінову політику.

2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Аналіз балансу підприємства

Для оцінки стійкості фінансового стану підприємства використовується ціла система показників, що характеризують зміни:

а) структури капіталу підприємства по його розміщенню і джерелах утворення;

б) ефективності й інтенсивності його використання;

в) платоспроможності і кредитоспроможності підприємства;

г) запас його фінансової стійкості.

Аналіз фінансового стану підприємства грунтується, головним чином, на відносних показниках, тому що абсолютні показники балансу в умовах інфляції практично неможливо привести в порівняний вид.

Основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану підприємства служать звітний бухгалтерський баланс, звіт про прибутки і збитки, звіт про рух капіталу й інші форми звітності, дані первинного й аналітичного бухгалтерського обліку, що розшифровують і деталізують окремі статті балансу.

Фінансовий стан підприємства, його ставність залежить від оптимальності структури активів. Тому оцінимо склад та динаміку активів підприємства за допомогою методу вертикального та горизонтального аналізу.

Вертикальний аналіз показує структуру засобів підприємства і їх джерел, горизонтальний аналіз полягає в побудові аналітичних таблиць, у яких абсолютні показники доповнюються відносними темпами росту (зниження). Проте в умовах інфляції цінність результатів горизонтального аналізу знижується.

Структура майна підприємства і джерел його утворення надана у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Структура майна підприємства і джерел його утворення, тис.грн.

Показники	2009р.	Питома вага, %	2010р.	Питома вага, %	2011р.	Питома вага, %
Актив 1.Необоротні активи	5567,3	35,3	6992,5	54,7	8196,2	52,8
2.Поточні активи, усього	10219,5	64,7	5760,2	45,1	7184,3	46,3
В тому числі:
-виробничі запаси	1658,6	10,5	2214,2	17,3	2617,0	16,9
-готова продукція	252,3	1,6	4,6	0,04	4,6	0,03
-товари	0	0	16,5	0,2	28,4	0,2
-грошові кошти	141,2	0,9	109,1	0,9	188,5	1,2
-дебіторська заборгованість	8037,1	50,9	3346,9	26,2	3176,5	20,5
Інші оборотні активи	130,3	0,8	68,9	0,5	1169,3	7,5
3.Витрати майбутніх періодів	3,3	0,02	23,1	0,2	144,1	0,9
Разом валюта балансу	15790,1	100	12775,8	100	15524,6	100
Пасив 1.Джерела власних засобів	7323,9	46,4	7567,1	59,2	8042,8	51,8
-статутний капітал	7000	44,3	7000	54,8	7000	45,1
-інший додатковий капітал	7,6	0,05	7,6	0,06	7,6	0,05
-нерозподілений прибуток	316,3	2,0	559,5	4,4	1035,2	6,7
2.Позикові засоби, усього	8466,2	53,6	5208,7	40,8	7481,8	48,2
3.Довгострокові кредити банків	0	0	12,3	0,1	12,3	0,1
4.Розрахунки з кредиторами	8466,2	53,6	5196,4	40,7	7469,5	48,1
Разом валюта балансу	15790,1	100	12775,8	100	15524,6	100

За рік склад активів підприємства перетерпів наступні зміни:

а) збільшилась вартість на 1425,2тис.грн. в 2010 році і на 1203,7тис.грн. в 2011 році;

б) оборотні активи за 2009 рік зменшились на 4459,3тис.грн., а за 2011 рік збільшились на 1424,1тис.грн. В структурі активів на кінець 2011 року вони складають 46,3%.

Запаси готової продукції наприкінці 2011 року мінімальні - 0,03%. Виробничі запаси також знижені і складають 16,9% проти 17,3% в 2010 році, але їх питома вага у валюті балансу за 2009-2011 роки збільшена з 10,5% до 16,9%.

Питома вага грошових коштів в загальній структурі активів за період, який підлягає аналізу, збільшилася, але незначно з 0,9% до 1,2%, що свідчить про нестачу коштів у підприємства. За 2009-2011 роки питома вага інших оборотних активів збільшилася з 0,8% до 7,5%.

За структурою загального складу активів найбільш зменшилася дебіторська заборгованість - на 30,4%, що свідчить про здатність підприємства її ліквідувати. Аналізуючи пасив, можна виділити наступне: на підприємстві за розглянутий період збільшилася сума як власного, так і позикового капіталу. Однак у його структурі частка власних джерел засобів знизилася на 7,4%, а позикових відповідно збільшилася на 7,4%, що свідчить про підвищення ступеня фінансової залежності підприємства від зовнішніх джерел і кредиторів. Дані, наведені у таблиці 3.1 свідчать про те, що значно збільшилась сума і частка нерозподіленого прибутку при одночасному зменшенні питомої ваги статутного капіталу.

Власний капітал за 2011 рік збільшився на 475,7тис.грн. або на 6,29%. Інші статті власного капіталу залишилися без змін.

Зобов'язання за розглянутий період збільшились на 2273,1тис.грн. або на 43,6%. Частка банківського кредиту за 2010 - 2011 роки залишилася незмінною, а кредиторська заборгованість, яка тимчасово використовується в обороті підприємства до моменту настання термінів погашення, збільшилась.

Структура пасиву перетерпіла наступні зміни: збільшилася частка власного капіталу з 46,4% на початок аналізуємого періоду до 51,8% наприкінці, що викликало зменшення частки позикових засобів. Зменшилася кредиторська заборгованість з 53,6% на початок періоду до 48,2 на кінець.

2.2 Аналіз джерел формування майна підприємства

Погіршення фінансового стану підприємства супроводжується «проїданням» власного капіталу і неминучим «залізанням» у борги, тому багато підприємств у процесі своєї діяльності крім власного капіталу залучають значні кошти взяті в борг.

Однак, в процесі формування і використання фінансових засобів слід враховувати ту небезпеку, яку несуть з собою позикові кошти, тому що ріст кредитних ресурсів робить підприємство фінансово нестійким і для того, щоб вижити в умовах ринкової економіки і не допустити банкрутства підприємства, потрібно добре знати, як керувати фінансами, якою повинна бути структура капіталу за складом і джерелами утворення, яку частку повинні займати власні засоби, а яку - позикові.

В Україні існує певна проблема залучення позикових коштів. Ця проблема пов'язана, по-перше, з тим, що позикові джерела як і раніше залишаються досить дорогими для виробничих підприємств; по-друге, фінансові інститути, у тому числі банки не довіряють більшості підприємств як кредитопозичальникам через невиконання останніми своїх зобов'язань по своєчасному поверненню узятих кредитів і виплату відсотків по них.

У процесі формування і використання власних та позикових фінансових ресурсів виникає потреба постійно керувати цим процессом, тому головна мета фінансової діяльності зводиться до одного стратегічного завдання-збільшення активів підприємства. Для цього воно має постійно підтримувати платоспроможність і рентабельність, а також оптимальну структуру активу і пасиву балансу.

Відтак, аналіз фінансової стабільності дає можливість оцінити, наскільки підприємство готове до погашення своїх боргів і відповісти на запитання, наскільки воно є незалежним з фінансового боку, зростає чи зменшується рівень цієї незалежності, чи відповідає стан активів і пасивів підприємства завданням його фінансово-господарської діяльності [11].

До основних показників фінансової стійкості відносяться такі:

Коефіцієнт концентрації власного капіталу - характеризує частку власників підприємства в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність і розраховується як відношення власного капіталу (підсумок 1-го розділу пасиву) до загальної суми господарських коштів (валюта балансу):



де ВК - власний капітал, тис.грн.;

ВБ - валюта балансу, тис.грн.;

Кквк2009р. =0,46;

Кквк2010р. =0,59;

Кквк2011р. =0,52;

Чим вище значення цього показника, тим підприємство є більш фінансово стійким, стабільним і незалежним від зовнішніх кредиторів. Доповненням до цього показника є коефіцієнти концентрації залученого (позичкового) капіталу - їх сума має дорівнювати 1 (або 100%). Щодо рівня залучення позичених коштів існують різні думки, в залежності від галузі.

Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до коефіцієнту концентрації власного капіталу і розраховується як відношення валюти балансу до власного капіталу (підсумок 1-го розділу пасиву):

Кфз2009р. ==2,16;

Кфз2010р. ==1,69;

Кфз2011р. ==1,93

Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позичених коштів у фінансуванні підприємства. Якщо його значення наближається до одиниці (або 100%), то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство, якщо перевищує одиницю - навпаки.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності і розраховується як відношення власних коштів (2-й розділ активу) до власного капіталу (підсумок розділу 1 пасиву балансу):

де ВОК - власні оборотні кошти, тис.грн.;

Кмвк2009р. ==1,40;

Кмвк2010р. == 0,76;

Кмвк2011р. == 0,89

Значення цього показника може змінюватися залежно від структури капіталу і галузевої належності підприємства (норматив - 0,5 і вище).

Коефіцієнт структури довгострокових вкладень показує частку, яку становлять довгострокові зобов'язання в обсязі позаоборотних активів підприємства і розраховується як відношення довгострокових зобов'язань (3-й розділ пасиву балансу) до необоротних активів (підсумок 1 розділу активу балансу):

де ДП - довгострокові пасиви, тис.грн.;

ПОА - необоротні активи підприємства, тис.грн.;

Ксдв2009р. ==0;

Ксдв2010р. ==0,002;

Ксдв2011р. ==0,002

Низьке значення цього коефіцієнта свідчить про неможливість залучення довгострокових кредитів і позик.

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів показує, яка частина в джерелах формування позаоборотних активів на звітну дату доводиться на власний капітал, а яка на довгострокові позикові кошти і розраховується як відношення довгострокових кредитів і позикових коштів до суми джерел власних коштів та довгострокових кредитів і позик:

Ккдп2009р. = =0;

Ккдп2010р. = =0,0016;

Ккдп2011р. = =0,0015

Особливо високе значення цього показника свідчить про сильну залежність від притягнутого капіталу, про необхідність виплачувати в перспективі значні суми коштів у вигляді відсотків за користування кредитами.

Коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів є найбільш загальною оцінкою фінансової стійкості підприємства і розраховується як відношення позикового капіталу (підсумок розділу 3 пасиву балансу) разом з короткостроковими кредитами банків (у розділі 4 пасиву) до власного капіталу (підсумок розділу 1 пасиву балансу):



де ПК - позиковий капітал, тис.грн.;

Квіп2009р. = =0;

Квіп2010р. = =0,0016;

Квіп2011р. = =0,0015

Коефіцієнт забезпеченості підприємства власними оборотними коштами розраховується як відношення власних оборотних коштів до всієї величини оборотних активів:

де ОА - оборотні активи, тис.грн.;

ПЗ - поточні зобов'язання, тис.грн.;

Кзаб2009р. = = 0,17;

Кзаб2010р. = = 0,01;

Кзаб2011р. = = -0,04

Якщо ВОК < 0, то постійні пасиви менше постійних активів, і підприємство відчуває нестачу власних оборотних коштів. Це означає, що підприємству не вистачає ресурсів для фінансування іммобілізованих активів. Для підприємства це не катастрофа, якщо масштабні інвестиції в основні кошти ще не встигли окупитися, при гарній перспективі проекту можна говорити про тимчасову нестачу власних оборотних коштів, що згодом зникне: нарощування продажів покриє збитки, дасть прибуток, і її частина - нерозподілений прибуток - збільшить капітал підприємства. Таким чином, постійні ресурси збільшаться за рахунок нерозподіленого прибутку й поглинуть нестачу власних оборотних коштів. Якщо ж нестача власних оборотних коштів спостерігається рік у рік, то складається ризикована ситуація.

Коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів характеризує рівень забезпечення необоротних активів власними коштами і розраховується як відношення необоротних активів до власного капіталу (розділ 1 активу балансу ділиться на розділ 1 пасиву):

де НА - необоротні активи, тис.грн.;

Кснівк2009р. = =0,76;

Кснівк2010р. = =0,92;

Кснівк2011р. = =1,02

Приблизне значення цього показника - 0,5-0,8. Якщо значення показника менш ніж 0,5 - підприємство має власний капітал в основному для формування оборотних коштів, якщо більш ніж 0,8 - роблять висновки про залучення довгострокових позик і кредитів для формування частини необоротних активів. Аналіз показників фінансової стійкості підприємства надано в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Показники структури джерел майна

Показники	Призначення	2009р.	2010р.	2011р.	Нормативний показник
1Коефіцієнт концентрації власного капіталу	Характеризує частку власників підприємства в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність	0,46	0,59	0,52	>0,5
2.Коефіцієнт фінансової залежності	Коефіцієнт є оберненим до коефіцієнта концентрації власного капіталу	2,16	1,69	1,93	Збільшення
3.Коефіцієнт маневреності власного капіталу	Показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності	1,40	0,76	0,89	0,5 і вище
4.Коефіцієнт структури довгострокових вкладень	Характеризує структуру довгострокових вкладень	0	0,002	0,002	0,2-0,3 Характеризує структуру довгостроковихвкладень
5.Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів	Характеризує структуру Капіталу	0	0,0016	0,0015	Зменшення
6.Коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів	Характеристика фінансової стійкості підприємства	0	0,0016	0,0015	Зменшення
7.Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами	Характеризує забезпеченість підприємства власними оборотними коштами	0,17	0,01	-0,04	>0,1
8.Коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів	Показує, у якому ступені джерела власних засобів покривають зроблені інвестиції	0,76	0,92	1,02	0,5-0,8

Чим більше у підприємства власних засобів, тим легше йому справитися з безладдям економіки, і це відмінно розуміють кредитори підприємства і його менеджери. Ось чому останні прагнуть до нарощування щорічно абсолютної суми власного капіталу підприємства. Маючи прибутки, вони намагаються удержати значну їхню частину в обороті підприємства шляхом створення всіляких резервів з валового і чистого прибутку прямого зарахування у власний капітал нерозподіленої на дивіденди частини чистого прибутку.

В умовах української економіки для коефіцієнту концентрації власного капіталу потрібно, щоб він перевищував за своєю величиною 50%. У цьому випадку його кредитори почувають себе спокійно, усвідомлюючи, що весь позиковий капітал може бути компенсований власністю підприємства.

В нашому випадку величина коефіцієнту знаходиться в межах норми. На кінець аналізуємого періоду майно підприємства на 52% забезпечено власним капіталом.

Зростання коефіцієнта фінансової залежності означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства.

Розрахований коефіцієнт маневреності власного капіталу через зниження величини власного капіталу і збільшення довгострокових зобов'язань під кінець аналізуємого періоду дорівнює 0,89, що більше нормативного значення.

Частка власного капіталу, яка використовується для фінансування поточної діяльності знаходиться в теоретично виправданих межах.

Розрахований коефіцієнт структури довгострокових вкладень свідчить про те, що підприємство практично не має довгострокових вкладень.

Розрахунковий коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів має тенденцію до зменшення, що має позитивне значення.

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами менше 0,1, це означає, що підприємство не забезпечено у достатній кількості власним капіталом.

Тенденція збільшення співвідношення необоротних і власних коштів змінюється в позитивну сторону, тому що до власних джерел засобів додаються довгострокові кредити.

2.3 Аналіз фінансових результатів

Фінанси - кровоносна система підприємницької діяльності. У процесі виробничої, збутової та фінансової діяльності відбувається безперервний процес кругообігу капіталу, змінюється структура коштів та джерел їх формування, наявність і потреба у фінансових ресурсах і як наслідок фінансовий стан підприємства.

Рух грошей, його швидкість і масштаби визначають працездатність фінансової системи. З руху грошей починається і ним завершується кругообіг коштів підприємства, оборот всього капіталу.

Фінансовий стан є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства і тому визначається сукупністю виробничо-господарських факторів.

Персонал підприємства не може працювати без відповідних засобів виробництва, тобто основних засобів, за допомогою яких виготовляється продукція (товари), виконуються роботи і надаються послуги, та обігових коштів, з яких створюються товари і продукція.

Підприємство несе повну відповідальність перед державою і місцевими органами влади за своєчасне перерахування податків й інших обов'язкових платежів, покриває з власного доходу всі збитки і втрати. За рахунок виторгу від реалізації продукції (послуг) воно робить оплату витрат на організацію і розвиток виробництва, а також на закупівлю сировини і матеріалів, оплату робочої сили.

Спроможність підприємства своєчасно робити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі, перенести непередбачені потрясіння і підтримувати свою платоспроможність у несприятливих обставинах свідчить про його стійкий фінансовий стан, і навпаки. Фінансовий стан може бути стійким, нестійким (передкризовим) та кризовим.

Для забезпечення фінансової діяльності підприємство повинно мати гнучку структуру капіталу, вміти організовувати його рух таким чином, щоб забезпечити перевищення доходів над витратами з метою дотримання платоспроможності та створення умов для самовідтворення [6, с.178].

Можливість оцінити результати минулої діяльності підприємства, його прибутковість, здатність ефективно використовувати ресурси або ступень ризику недосягнення очікуваних результатів діяльності дає звіт про фінансові результати (форма 2).

Для оцінки показників фінансових результатів діяльності підприємства заповнимо таблицю 2.3.

Таблиця 2.3- Аналіз показників фінансової діяльності

Показник	Період	Зміни 2011р. до 2009р.
	2009р.	2010р.	2011р.
	тис.грн	тис.грн.	тис.грн.	тис. грн.	%
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції	37510,7	13242,0	15065,1	-22445,6	-40,16
Податок на додану вартість	6227,1	3971,8	7294,5	+1067,4	+17,14
Собівартість реалізованої продукції	28280,5	11561,4	13787,8	-14492,7	-48,75
Валовий прибуток	9230,2	1680,6	1277,3	-8002,9	-13,84
Інші операційні доходи	6375,5	247,2	680,5	-5695	-10,67
Адміністративні витрати	2134,5	1580,4	1215,9	-918,6	-56,96
Витрати на збут	6841,8	237,5	136,3	-6705,5	-1,99
Інші операційні витрати	7849,9	383,8	533,9	-7316	-6,8
Прибуток (збиток) від операційної діяльності	1220,5	273,9	71,1	-1149,4	-5,83
Інші фінансові доходи	1,6	2,9	5,4	+3,8	+237,5
Інші доходи	1830,6	758,8	514,5	-1316,1	-28,11
Фінансові витрати
Інші витрати	60,0	148,7	115,9	+55,9	+93,17
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування прибуток (збиток)	551,7	339,1	475,7	-76	-86,22
Податок на прибуток від звичайної діяльності	242,2	95,9		-242,2
Чистий прибуток (збиток)	309,5	243,2	475,7	+166,2	+53,7

Дані таблиці свідчать про зменшення чистого доходу від реалізації продукції у 2011 році проти 2009 року на 40,16 %. Такий спад відбувся за рахунок скорочення обсягів випуску та реалізації продукції. Відповідно зменшилась і собівартість продукції на 48,75%. В результаті проведеного аналізу бачимо, що у 2010 році в порівнянні з 2009 роком підприємство отримало прибуток на 166,2тис.грн.

2.4 Аналіз ефективності використання майна підприємства

Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, доходність (збитковість) різних напрямків діяльності (виробничої, підприємницької, інвестиційної), окупність витрат. Вони повніше відображають кінцеві результати господарювання, тому що їх величина виявляє підвищення ефекту з наявними або використаними ресурсами. Їх використовують для оцінки діяльності підприємства та як інструмент в інвестиційній політиці та ціноутворенні.

Рентабельність продажу визначаємо за формулою:

Rn =

де ЧП - чистий прибуток підприємства, тис.грн.;

ЧД - чистий дохід (виручка від реалізації продукції), тис.грн.

Rnродажів 09 = 309,5 :37510,7 * 100= 0,8%;

Rnродажів 10 = 243,2 : 13242 * 100= 1,8%;

Rnродажів 11 = 475,7 :15065,1 * 100= 3,2%

Рентабельність активів визначаємо за формулою:

RA =

де Ап,Ак - активи підприємства на початок та кінець року відповідно, тис.грн.

RA 09= 309,5 : (12604,45) * 100 = 2,5%;

RA 10=243,2 : (14282,95) * 100 = 1,7%;

RA 11= 475,7 : (14150,2) * 100 = 3,4%

Рентабельність власного капіталу визначаємо за формулою:

Rвк =

Rвк 09=309,5 : (7169,05) * 100 = 4,3%;

Rвк 10=243,2 : (7445,5) * 100 = 3,0%;

Rвк 11=475,7 : (7804,95) * 100 = 6,1%

Рентабельність основної діяльності визначаємо за формулою:

Rод =

де Сп - собівартість реалізованої продукції, тис.грн.

Rnродукції 09 = 309,5 :28280,5 * 100= 1,1%;

Rnродукції 10= 243,2 :11561,4 * 100= 2,1%;

Rnродукції 11= 475,7 :13787,8 * 100= 3,5%

Розраховані фінансові результати зведемо у таблицю 2.4.

Таблиця 2.4 - Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

Показники	2009р.	2010р.	2011р.	Відхилення 2009р. до 2010 р.	Відхилення 2010р. до 2011р.
				+/-	%	+/-	%
1.Загальна величина майна, тис.грн.	15790,1	12775,8	15524,6	-3014,3	80,9	+2748,8	121,5
2.Джерела власних засобів, тис.грн.	7323,1	7567,1	8042,8	+244,0	103,3	+475,7	106,3
3.Короткострокові зобов'язання, тис.грн.	8466,2	5196,4	7469,5	-3269,8	61,4	+2273,1	143,7
4.Чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, тис.грн.	37510,7	13242,0	15065,1	-24268,7	35,3	+1823,1	40,2
5.Собівартість реалізованої продукції	28280,5	11561,4	13787,8	-16719,1	40,9	+2226,4	119,3
6.Прибуток до плати податку, тис.грн.	551,7	339,1	475,7	-212,6	61,5	+136,6	140,3
7.Чистий прибуток, тис.грн.	309,5	243,2	475,7	-66,3	78,6	+232,5	195,6
8.Величина активів, тис.грн.	15790,1	12775,8	15524,6	-3014,3	80,9	+2748,8	121,5
9.Величина поточних активів, тис.грн.	10219,5	5760,2	7184,3	-4459,3	56,4	+1424,1	124,7
10.Виторг від реалізації, тис.грн.	43737,8	23830,9	43767,1	-19906,9	54,5	+19936,2	183,7
11.Рентабельність продажу, %	0,8	1,8	3,2	+1,0	225,0	+1,4	177,8
12.Рентабельність активів, %	2,5	1,7	3,4	-0,8	-68	+1,7	200,0
13.Рентабельність власного капіталу	4,3	3,0	6,1	-1,3	69,8	+3,1	203,3
14.Рентабельність основної діяльності, %	1,1	2,1	3,5	+1,0	190,9	+1,4	166,7

Аналізуючи динаміку показників ефективності використання майна ми бачимо, що на кінець періоду, який підлягає аналізу, на підприємстві збільшилася загальна величина майна і джерел власних засобів.

Значення кредиторської заборгованості зросло за рахунок того, що покупці і замовники перелічують у рахунок авансів за роботи і послуги грошові кошти у великій кількості. З одного боку, це позитивний момент, тому що підприємство для виконання своїх робіт користується позиковими засобами, збільшуючи можливості власного виробництва і знижуючи необхідність додаткових власних капіталовкладень. Але також це свідчить про те, що підприємство залежить від своїх покупців.

Дані таблиці 3.4 свідчать про те, що за період, який ми аналізуємо підприємство мало прибутки. У 2010 році порівняно з 2009 роком усі показники прибутковості підприємства зменшились, а в 2011 році проти 2010 року - зросли. Показник чистого прибутку підприємства досить низький, але з часом поліпшується, що говорить про наявність резерву у використанні засобів підприємства-як власних так і позикових. Так, у 2009 році кожна гривня продажу приносила 0,8 копійок чистого прибутку, у 2010 році - 1,8 копійок, а в 2011 році - 3,2 копійки. Кожна гривня активів приносила відповідно 2,5 коп., 1,7 коп., 3,4 коп. чистого прибутку, а кожна гривня, яку вкладено власником у підприємство, відповідно 4,3 коп., 3,0 коп. та 6,1 коп. чистого прибутку.

Показник чистого прибутку підприємства також свідчить про те, що на підприємстві є досить велика кількість основних фондів, які використовуються недостатньо ефективно, і поліпшити фінансове становище підприємства можуть дії, спрямовані на позбавлення від непотрібних основних засобів або дії по більш ефективному їх використанню.